Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність

Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber атісоrит на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи I відп. ред.: І. Гирич і Л. Рудницький. Нью-Йорк - Київ: УВАН у США; ВД «Простір», 2021. 680 с. іл.

 

У збірникові на пошану 80-річного ювілею визначного організатора української науки, президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи опубліковано матеріали про життєвий і науковий шлях вченого-літературознавця, його громадську діяльність. У другій частині книжки надруковано студії науковців переважно материкової України і джерельні матеріали з архіву ім. Д. Антоновича УВАН у США, що висвітлюють біографію й наукову діяльність видатних гуманітаріїв Академії, більшість з яких у різний час були її президентами: Дмитра Дорошенка, Дмитра Чижевського, Олександра Оглоблина, Юрія Шевельова, Омеляна Пріцака, Марка Антоновича та інших.

Крім того, у науковий обіг уперше введено листування між ученими, в якому розкривається історія Академії, що продовжувала у часи комуністичного панування в Україні традиції незалежної Всеукраїнської академії наук у Києві (1918-1929 років).

Поділитися:

Академічна традиція українського зарубіжжя


Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber атісоrит на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи I відп. ред.: І. Гирич і Л. Рудницький. Нью-Йорк - Київ: УВАН у США; ВД «Простір», 2021. 680 с. іл.

 

У збірникові на пошану 80-річного ювілею визначного організатора української науки, президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи опубліковано матеріали про життєвий і науковий шлях вченого-літературознавця, його громадську діяльність. У другій частині книжки надруковано студії науковців переважно материкової України і джерельні матеріали з архіву ім. Д. Антоновича УВАН у США, що висвітлюють біографію й наукову діяльність видатних гуманітаріїв Академії, більшість з яких у різний час були її президентами: Дмитра Дорошенка, Дмитра Чижевського, Олександра Оглоблина, Юрія Шевельова, Омеляна Пріцака, Марка Антоновича та інших.

Крім того, у науковий обіг уперше введено листування між ученими, в якому розкривається історія Академії, що продовжувала у часи комуністичного панування в Україні традиції незалежної Всеукраїнської академії наук у Києві (1918-1929 років).