Рукописна та книжкова спадщина України : археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України : археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів : збірник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 1993.

Вип. 22 : Рукописна та книжкова спадщина України / Гол. редкол. Л. А. Дубровіна ; редкол. О. П. Степченко, Т. В. Коваль, М. А. Філіпович. – 2018. – 596, [6] с. 

До збірника увійшли археографічні, джерелознавчі, архівознавчі, кодикологічні студії, статті з історії книжкових колекцій та зібрань, публікації документів тощо, які висвітлюють різні аспекти вивчення рукописної та книжкової спадщини України.

Призначення наукового збірника полягає в залученні до наукового та суспільного обігу нових документальних джерел з історії України, теоретичних та практичних досліджень з проблем археографії, книгознавства, кодикології та кодикографії, бібліотеко- та архівознавства, інноваційних технологій в бібліотечній та архівній справі. Представлені в збірнику публікації документів є джерельною базою подальших наукових студій з історії, філології, культурології.

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться історією.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 23 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. А. Дубровіна. - Київ : НБУВ, 2019. - 344 с. : іл., табл. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-966-02-9036-5


Черговий, 23-й, випуск збірника продовжує публікацію наукових студій, що презентують архівну та бібліотечну спадщину України через оприлюднення нових джерельних матеріалів. Це статті, що залучають до наукового обігу, зокрема: опис особового архіву видатного українського композитора Л. М. Ревуцького; аналітичні огляди різних напрямів діяльності Національної академії наук України; лінгвістичні та текстологічні характеристики слов’янських рукописів Лествиці Іоанна Синайського із фондів Інституту рукопису НБУВ. Історію книжкових колекцій та зібрань висвітлено в матеріалі, присвяченому проблемі виявлення родових бібліотек Подільської губернії початку ХХ ст. Об’єктами кодикологічного та кодикографічного дослідження стали рукописна пам’ятка римо-католицької гомілетики XV ст. з монастиря св. Еґідія в Нюрнберзі та грецький Евхологіон 1778 р. з колекції надазовських манускриптів В. І. Григоровича з фондів Державної бібліотеки Росії. Спеціальні історичні дисципліни представлені студіями з джерелознавства та історіографії. Публікація значного за обсягом та репрезентативного за змістом комплексу листів відомої української мисткині Олени Кульчицької до мистецтвознавця Стефана Таранушенка дає можливість розширити уявлення про її творчість 1957 року, задуми, що були втілені діячкою згодом, та, власне, про її особистість. Окрім того, збірник представляє рецензію на нове видання з історії Унійної Церкви в Україні та повідомлення стосовно атрибуції двох світлин з фондів Відділу образотворчих мистецтв НБУВ як нових джерел до біографії видатного художника ХІХ – початку ХХ ст. Вільгельма Котарбінського, життя і творчість якого тісно пов’язані з Україною.
Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 24 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2019. - 348 с. : іл. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-966-02-9038-9


До збірника увійшли археографічні, джерелознавчі, кодикологічні студії, статті з історії книжкових колекцій та зібрань, публікації документів, інформаційні повідомлення, в яких висвітлюються різні напрями та аспекти дослідження рукописної та книжкової спадщини України. Так, у першому розділі збірника репрезентовано склад та зміст архівного фонду видатного українського композитора В. С. Косенка; історію формування, дослідження та використання фонду автографів Інституту рукопису НБУВ; діяльність академіка А. Д. Коваленка як ученого секретаря Президії Академії наук УРСР; текстологічний аналіз грецької грамоти Вселенського патріарха Єремії ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині тощо. Книжкові колекції та зібрання представлені студіями з іконографії образу св. Миколая в українських гравюрах доби Бароко на матеріалах ілюстрованих стародруків та мідних гравірувальних дощок XVII–XVIII ст. та статтею з дослідженням зібрання українського друкованого плаката 1920-х – початку 1930-х років з фондів НБУВ. У розділі «Кодикологія та кодикографія» уточнюється час написання та визначаються специфічні особливості української рукописної книги XVII ст. Джерелознавчі студії збірника присвячені характеристиці документів Оперативного штабу райхляйтера Розенберга стосовно використання радянських кінодокументів в ідеологічній боротьбі Третього райху проти більшовизму; узагальненню обговорення підбору вчителів і службовців для греко-католицьких початкових і середніх навчальних закладів на Холмщині та Підляшші через аналіз листування київського протоієрея Петра Лебединцева. У «Повідомленнях» надано інформацію про повернення з Німеччини в Україну Грамоти Петра І митрополитові Іоасафу Кроковському 1708 р., вивезену в роки Другої світової війни.


Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться історією України.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 25 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2020. - 144 с. : іл. - Бібліогр. в кінці ст.

До чергового, 25-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню стародруків з фондів НБУВ; архівних документів до історії Української народної партії (1918–1921); матеріалів до шевченкознавства в листах Михайла Комарова. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті стосовно провенієнцій книжкових фондів навчально-допоміжних підрозділів Університету Cв. Володимира та іконографії образу Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст. з фондів НБУВ. Дослідження кодиколого-палеографічних та фонетичних особливостей Лавришівського Євангелія висвітлюють здобутки вітчизняних кодикологів. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, літописної археографії, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики, нумізматики. Проблеми цифрової гуманітаристики та баз даних культурної спадщини в бібліотеках України, а також критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування актуалізовані в новому розділі збірника «Інформаційний ресурс культурної спадщини».

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.


025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 26 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2020. - 410 с. : іл. - Бібліогр. в кінці ст.

Наукові студії 26-го випуску збірника, залучаючи до суспільного обігу нові документальні джерела, висвітлюють результати гуманітарних досліджень архівної та книжкової спадщини України і світу. Серед проблематики, актуалізованої у виданні: характеристика особливостей фондів особового походження як складової частини Дипломатичного архіву України; реконструкція та аналіз стосунків і співпраці академіків Української академії наук В. І. Вернадського та С. О. Єфремова; визначення іноземних впливів та запозичень у старопольському кухарському рукопису XVIII століття; дослідження іконографії портретних зображень маршалів Франції доби Наполеона у гравюрах з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839; джерелознавче вивчення документів Головного відомства «Наука» Служби Розенберга як ідеологічної складової політики нацистів на окупованій території Східної Європи під час Другої світової війни; порівняльна характеристика, на прикладах Голокосту, геноциду в Руанді та Голодомору в Україні, застосування усної історії як інформації, що має доказове значення; огляд видань діаспорних та зарубіжних учених, які у своїх працях висвітлювали історію української імміграції до Канади в 1918–1939 роках; визначення історичних передумов виникнення таких суспільно-політичних феноменів, як панславізм, австрославізм та слов’янофільство, їхньої понятійної артикуляції та застосування у відповідний історичний період у конкретних країнах; виявлення інформаційного потенціалу документального комплексу джерел з історії Полтавщини гетьманських часів та епістолярію художниць-бойчукісток А. Іванової та О. Павленко 1965–1971 років та ін.

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією та культурою.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 27 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2021. - 388 с. : іл., табл. - Бібліогр. в кінці ст.

До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпотезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських монастирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колекції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяльність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знання з української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує розвідка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпотезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських монастирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колекції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяльність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знання з української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує розвідка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського.

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.

Рукописна та книжкова спадщина України


025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України : археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів : збірник / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 1993.

Вип. 22 : Рукописна та книжкова спадщина України / Гол. редкол. Л. А. Дубровіна ; редкол. О. П. Степченко, Т. В. Коваль, М. А. Філіпович. – 2018. – 596, [6] с. 

До збірника увійшли археографічні, джерелознавчі, архівознавчі, кодикологічні студії, статті з історії книжкових колекцій та зібрань, публікації документів тощо, які висвітлюють різні аспекти вивчення рукописної та книжкової спадщини України.

Призначення наукового збірника полягає в залученні до наукового та суспільного обігу нових документальних джерел з історії України, теоретичних та практичних досліджень з проблем археографії, книгознавства, кодикології та кодикографії, бібліотеко- та архівознавства, інноваційних технологій в бібліотечній та архівній справі. Представлені в збірнику публікації документів є джерельною базою подальших наукових студій з історії, філології, культурології.

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться історією.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 23 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. А. Дубровіна. - Київ : НБУВ, 2019. - 344 с. : іл., табл. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-966-02-9036-5


Черговий, 23-й, випуск збірника продовжує публікацію наукових студій, що презентують архівну та бібліотечну спадщину України через оприлюднення нових джерельних матеріалів. Це статті, що залучають до наукового обігу, зокрема: опис особового архіву видатного українського композитора Л. М. Ревуцького; аналітичні огляди різних напрямів діяльності Національної академії наук України; лінгвістичні та текстологічні характеристики слов’янських рукописів Лествиці Іоанна Синайського із фондів Інституту рукопису НБУВ. Історію книжкових колекцій та зібрань висвітлено в матеріалі, присвяченому проблемі виявлення родових бібліотек Подільської губернії початку ХХ ст. Об’єктами кодикологічного та кодикографічного дослідження стали рукописна пам’ятка римо-католицької гомілетики XV ст. з монастиря св. Еґідія в Нюрнберзі та грецький Евхологіон 1778 р. з колекції надазовських манускриптів В. І. Григоровича з фондів Державної бібліотеки Росії. Спеціальні історичні дисципліни представлені студіями з джерелознавства та історіографії. Публікація значного за обсягом та репрезентативного за змістом комплексу листів відомої української мисткині Олени Кульчицької до мистецтвознавця Стефана Таранушенка дає можливість розширити уявлення про її творчість 1957 року, задуми, що були втілені діячкою згодом, та, власне, про її особистість. Окрім того, збірник представляє рецензію на нове видання з історії Унійної Церкви в Україні та повідомлення стосовно атрибуції двох світлин з фондів Відділу образотворчих мистецтв НБУВ як нових джерел до біографії видатного художника ХІХ – початку ХХ ст. Вільгельма Котарбінського, життя і творчість якого тісно пов’язані з Україною.
Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 24 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2019. - 348 с. : іл. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-966-02-9038-9


До збірника увійшли археографічні, джерелознавчі, кодикологічні студії, статті з історії книжкових колекцій та зібрань, публікації документів, інформаційні повідомлення, в яких висвітлюються різні напрями та аспекти дослідження рукописної та книжкової спадщини України. Так, у першому розділі збірника репрезентовано склад та зміст архівного фонду видатного українського композитора В. С. Косенка; історію формування, дослідження та використання фонду автографів Інституту рукопису НБУВ; діяльність академіка А. Д. Коваленка як ученого секретаря Президії Академії наук УРСР; текстологічний аналіз грецької грамоти Вселенського патріарха Єремії ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині тощо. Книжкові колекції та зібрання представлені студіями з іконографії образу св. Миколая в українських гравюрах доби Бароко на матеріалах ілюстрованих стародруків та мідних гравірувальних дощок XVII–XVIII ст. та статтею з дослідженням зібрання українського друкованого плаката 1920-х – початку 1930-х років з фондів НБУВ. У розділі «Кодикологія та кодикографія» уточнюється час написання та визначаються специфічні особливості української рукописної книги XVII ст. Джерелознавчі студії збірника присвячені характеристиці документів Оперативного штабу райхляйтера Розенберга стосовно використання радянських кінодокументів в ідеологічній боротьбі Третього райху проти більшовизму; узагальненню обговорення підбору вчителів і службовців для греко-католицьких початкових і середніх навчальних закладів на Холмщині та Підляшші через аналіз листування київського протоієрея Петра Лебединцева. У «Повідомленнях» надано інформацію про повернення з Німеччини в Україну Грамоти Петра І митрополитові Іоасафу Кроковському 1708 р., вивезену в роки Другої світової війни.


Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться історією України.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 25 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2020. - 144 с. : іл. - Бібліогр. в кінці ст.

До чергового, 25-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню стародруків з фондів НБУВ; архівних документів до історії Української народної партії (1918–1921); матеріалів до шевченкознавства в листах Михайла Комарова. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті стосовно провенієнцій книжкових фондів навчально-допоміжних підрозділів Університету Cв. Володимира та іконографії образу Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст. з фондів НБУВ. Дослідження кодиколого-палеографічних та фонетичних особливостей Лавришівського Євангелія висвітлюють здобутки вітчизняних кодикологів. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, літописної археографії, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики, нумізматики. Проблеми цифрової гуманітаристики та баз даних культурної спадщини в бібліотеках України, а також критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування актуалізовані в новому розділі збірника «Інформаційний ресурс культурної спадщини».

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.


025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 26 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2020. - 410 с. : іл. - Бібліогр. в кінці ст.

Наукові студії 26-го випуску збірника, залучаючи до суспільного обігу нові документальні джерела, висвітлюють результати гуманітарних досліджень архівної та книжкової спадщини України і світу. Серед проблематики, актуалізованої у виданні: характеристика особливостей фондів особового походження як складової частини Дипломатичного архіву України; реконструкція та аналіз стосунків і співпраці академіків Української академії наук В. І. Вернадського та С. О. Єфремова; визначення іноземних впливів та запозичень у старопольському кухарському рукопису XVIII століття; дослідження іконографії портретних зображень маршалів Франції доби Наполеона у гравюрах з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839; джерелознавче вивчення документів Головного відомства «Наука» Служби Розенберга як ідеологічної складової політики нацистів на окупованій території Східної Європи під час Другої світової війни; порівняльна характеристика, на прикладах Голокосту, геноциду в Руанді та Голодомору в Україні, застосування усної історії як інформації, що має доказове значення; огляд видань діаспорних та зарубіжних учених, які у своїх працях висвітлювали історію української імміграції до Канади в 1918–1939 роках; визначення історичних передумов виникнення таких суспільно-політичних феноменів, як панславізм, австрославізм та слов’янофільство, їхньої понятійної артикуляції та застосування у відповідний історичний період у конкретних країнах; виявлення інформаційного потенціалу документального комплексу джерел з історії Полтавщини гетьманських часів та епістолярію художниць-бойчукісток А. Іванової та О. Павленко 1965–1971 років та ін.

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією та культурою.

 

025.17

Р 85

Рукописна та книжкова спадщина України [Текст] : археограф. дослідж. унікальних архів. та бібл. фондів. Вип. 27 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; голов. ред. Л. І. Буряк. - Київ : НБУВ, 2021. - 388 с. : іл., табл. - Бібліогр. в кінці ст.

До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпотезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських монастирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колекції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяльність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знання з української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує розвідка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського. Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, присвячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпотезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських монастирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колекції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяльність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знання з української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства, бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує розвідка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського.

Розраховано на істориків, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на широкий загал дослідників, які цікавляться вітчизняною та світовою історією.