2024 року виповнюється:

850 років (1174) з часу першої письмової згадки про с. Погоріла (нині с. Дружба Могилів-Подільського р-ну).

590 років (1434) з часу утворення Подільського воєводства (частково на території сучасної Вінниччини) внаслідок угоди між Великим князівством Литовським і Польщею.

590 років (1434) з часу утворення Хмільницького староства у новоствореному Подільському воєводстві, куди входило 28 сіл і містечко Уланів.

590 років (1434) з часу першої письмової згадки про с. Дзвониха Вінницького р-ну.

460 років тому (1564) у м. Брацлав (нині смт Тульчинського р-ну) було запроваджено магдебурзьке право.

460 років (1564) з часу першої письмової згадки про с. Зіновинці (нині с. Шевченка Хмільницького р-ну).

430 років (1594) відтоді, як зʼявилася перша письмова згадка про с. Вишківці Тульчинського р-ну.

400 років тому (1624) у Вінниці засновано домініканський монастир. Нині тут міститься Свято-Преображенський кафедральний собор, який є національною пам’яткою архітектури й головним храмом Вінницької єпархії Української православної церкви.

390 років тому (1634) діячі Київського колегіуму за сприяння П. Могили заснували братську школу у Вінниці. Мета закладу – надавати таку освіту, яка б ґрунтувалася на власних культурних традиціях і водночас не відрізнялася від польських і західноєвропейських шкіл. Тут навчалися діти різних суспільних станів: міщан, козаків, духовенства та шляхти. Сироти та учні з незаможних родин жили в бурсах. Братські школи відігравали значну роль у поширенні освіти та культури в Україні, збереженні національної свідомості в абсолютної більшості українського суспільства.

370 років (1654) з часу подорожі Павла Халебського (Алепського), церковного діяча, мандрівника, письменника, Україною, зокрема Поділлям та Брацлавщиною.

325 років від дня народження Мануїла Олександровича Козачинського (в чернецтві Михайло) (1699, м. Ямпіль – 15.08.1755, м. Слуцьк, нині Мінська обл., Білорусь), українського письменника, педагога, філософа, церковного та культурного діяча.

290 років тому (1734) розпочалося гайдамацьке повстання на Брацлавщині під керівництвом Верлана. Верлан (Верлян, рік народження і рік смерті невідомі) був одним з ініціаторів та натхненників гайдамацького руху в Україні. Саме на Брацлавщині, де діяв його загін, він набув найбільшої масовості та найжорстокіших своїх форм. До речі, саме загону Верлана поляки дали назву «гайдамаків», а вже потім ця назва перейшла й на всіх повстанців.

290 років (1734) з часу першої письмової згадки про с. Козятин Хмільницького р-ну, пов’язаної з повстанням Верлана.

290 років (1734) з часу першої письмової згадки про с. Піщана, нині смт Піщанка.

275 років тому (1749) з’явилася перша письмова згадка про с. Пляхова Хмільницького р-ну.

255 років тому народився Антон Петрович Змійовський (Змієвський, Жмійовський) (1769–1834), український письменник, актор, театральний діяч. У діяльності митця слід виокремити період, коли він перебував на посаді режисера маєткового театру графа Станіслава Фелікса Потоцького в Тульчині. За різними даними, цей період тривав від 1799 (між 1800 і 1803?) до 1805 (або 1808) року.

250 років (1774) відтоді, як вперше з’явилася згадка про с. Юрівка Хмільницького р-ну.

230 років тому (1794) засновано с. Краснянка Вінницького р-ну.

220 років (1804) відтоді, як Хмільник став позаштатним містом Літинського повіту.

210 років тому (1814) відомий голландський майстер садово-паркового мистецтва Д. Маклер навколо палацу Вітославських-Львових у с. Чернятин Жмеринського р-ну реконструював парк у пейзажному стилі. У колишньому палаці нині розміщено Відокремлений структурний підрозділ «Чернятинський фаховий коледж ВНАУ» (створений 1922 р.).

210 років тому (1814) у Мурованих Курилівцях Д. Маклер поряд із палацом (1805), пам’яткою архітектури ХІХ ст., заклав розкішний пейзажний парк, уміло використавши унікальний місцевий ландшафт. Палац і парк, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, збереглися до нашого часу та прикрашають селище.

180 років (1844) з часу заснування Вознесенського кам’яного храму в с. Широка Гребля Хмільницького р-ну (нині храм Вознесіння Господнього).

160 років тому народився Валеріан Васильович Боржковський (1864, м. Мізяків, тепер село Хмільницького р-ну – 01.06.1919, м. Київ), український етнограф, фольклорист, історик Поділля, громадсько-політичний діяч. Протягом 1902–1919 рр. жив і працював у Вінниці.

155 років (1869) з часу заснування приватної вінницької друкарні Й. Ваховича (нині ПрАТ «Вінницька обласна друкарня»).

155 років тому (1869) в Малій Жмеринці відкрито церковнопарафіяльну школу, у Великій Жмеринці – однокласну міністерську школу.

155 років (1869) з часу відкриття церковноприходських шкіл у селах Чепелі, Війтівці Хмільницького р-ну.

155 років тому (1869) в Ямполі відкрито міське двокласне училище.

155 років тому (1869) при Різдвяно-Богородичному храмі (нині Різдва Пресвятої Богородиці) у м. Хмільник відкрито однокласне міністерське народне училище.

155 років від дня народження Федора Степановича Присяжнюка (1869, с. Грабівці (нині с. Червоне Жмеринського р-ну) – 09.01.1949, там само), українського педагога, поета-аматора.

150 років (1874) з часу відкриття церковноприходської школи в с. Лип’ятин Хмільницького р-ну.

150 років тому (1874) засновано Соколівський цукровий завод (зараз ТОВ «СВІТКАР» «Соколівський цукровий завод») (Тульчинський р-н).

140 років тому (1884) у с. Флорино Гайсинського р-ну було засновано церкву Покрови Пресвятої Богородиці.

140 років (1884) з часу відкриття церковноприходської школи у с. Голодьки Хмільницького р-ну.

140 років тому (1884) Михайло Коцюбинський написав одне з ранніх оповідань вінницького періоду «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма».

130 років від дня народження Леона Криштола (1894, м. Шаргород – 1959, м. Нью-Йорк, США), єврейського прозаїка, перекладача, журналіста.

130 років (1894) з часу відкриття міністерського народного училища у с. Терешпіль Хмільницького р-ну.

125 років (1899) з часу виходу у світ новели М. Коцюбинського «В путах шайтана».

125 років тому (1899) в Мурованих Курилівцях відкрито сільську ремісницьку навчальну майстерню з 3-річним строком навчання, де здобували освіту діти заможних батьків.

125 років тому (1899) розпочало практичну діяльність Подільське товариство сільського господарства й сільськогосподарської промисловості. Воно активно працювало до 1918 р.

125 років тому (1899) було побудовано Юзефо-Миколаївський цукровий завод. Сьогодні це – Михайлинський цукровий завод ТзОВ «Юзефо-Миколаївська аграрно-промислова компанія». Продукція заводу – цукор-пісок, патока, жом, яку він продає в іноземні країни.

125 років тому (1899) у Жмеринці було відкрито друкарню.

110 років від дня народження Петра Устимовича Богатиря (1914, с. Гулі Жмеринського р-ну Вінницької обл. – 29.09.1959, с. Фількіно Свердловської обл., нині РФ), Героя Радянського Союзу (1940).

110 років від дня народження Корнія Андроновича Зозулі (1914, с. Михайлівка Тульчинського р-ну – зник безвісти у листопаді 1944 р.), учасника Другої світової війни, повного кавалера ордена Слави.

110 років тому народився Іван Хмельницький (справж. Костянтин Коспірук) (1914, с. Лопатинці, нині Жмеринського р-ну – 17.09.1962, м. Нью-Йорк, США), український журналіст, письменник, мемуарист.

110 років тому (1914) у Немирові архітектор І. Фомін завершив будівництво палацу за проєктом чеського архітектора Іржі Стібрала, відомого як палац княгині М. Щербатової. З 1921 р. у ньому містився будинок відпочинку. Нині там відомий далеко за межами України клінічний санаторій «Авангард».

110 років тому (1914) у Вінниці вийшла друком книга І. Шиповича «О границах бывшей Брацлавщины, исторической жизни в ней, отношения Брацлавщины и Подолии».

105 років (1919) відтоді, як засновано КЗ «Бершадська центральна районна бібліотека» (нині КЗ «Бершадська бібліотека»).

100 років з часу (1924) заснування КЗ «Мурованокуриловецька центральна районна бібліотека» (нині КЗ «Мурованокуриловецька селищна публічна бібліотека»); КЗ «Тростянецька центральна районна бібліотека» (нині КЗ «Публічна бібліотека Тростянецької селищної ради»).

100 років тому (1924) поблизу Вінниці збудовано Сабарівську ГЕС.

100 років (1924) від дня створення Вінницького міського комунального підприємства «Вінницязеленбуд».

100 років тому (1924) відбувся І з’їзд колгоспників Подільської губернії.

100 років (1924) від першого випуску агрономічно-ветеринарної школи, яка діяла в палаці Ксідо (Хмільник).

90 років (1934) з часу присвоєння імені Олександра Івановича Ющенка Вінницькій обласній психіатричній лікарні (нині Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка Вінницької обласної Ради»).

90 років (1934) з часу відкриття Погребищенського районного будинку культури, нині КЗ «Центр культури та дозвілля Погребищенської міської ради» Вінницького р-ну).

90 років (1934) виповнюється Жмеринській міській бібліотеці для дітей. З 2012 року – Бібліотека сімейного читання м. Жмеринка (нині КЗ «Публічна бібліотека Жмеринської міської ТГ»).

90 років тому (1934) засновано Калинівський машинобудівний завод, нині Приватне акціонерне товариство «Калинівський машинобудівний завод».

90 років тому (1934) організовано дитячу технічну станцію (нині Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді). 

90 років тому (1934) у м. Хмільник було відкрито родовище мінеральних радонових вод, які за гідрогеологічним походженням, іонним складом та лікувальними властивостями не мають аналогів серед відомих мінеральних вод Європи.

85 років (1939) виповнюється Барській районній бібліотеці для дітей (нині бібліотека-філія для дітей КЗ «Барська публічна бібліотека»).

75 років (1949) виповнюється Крижопільській районній бібліотеці для дітей (нині бібліотека для дітей КЗ «Публічна бібліотека Крижопільської селищної ради»).

75 років тому (1949) засновано народний аматорський фольклорний ансамбль народної пісні Богданівського СБК Тульчинського р-ну.

75 років тому (1949) в Немирові було відкрито обласну школу майстрів сільськогосподарського виробництва.

55 років (1969) з часу заснування ВСП «Барський фаховий коледж транспорту та будівництва Національного транспортного університету».

55 років тому (1969) двом океанським суднам-теплоходам та риболовецькому траулеру було присвоєно назву «Козятин».

55 років (1969) відтоді, як у Хмільнику відкрито монумент Слави воїнам громадянської та Другої світової воєн.

50 років тому (1974) відкрито Вінницьку центральну міську бібліотеку ім. І. Бевза ЗК «Вінницька міська централізована бібліотечна система».

50 років (1974) з часу створення народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю Брусленівського СК Вінницького району.

50 років (1974) з часу заснування Бронницького ботанічного заказника загальнодержавного значення площею 265 га в Могилів-Подільському р-ні.

СІЧЕНЬ

1   130 років від дня народження Василя Васильовича Максимця (01.01.1894, с. Багринівці Вінниц. р-ну – 10.10.1941, Новосибір. обл., нині РФ), поета, кооператора, секретаря Вінницької організації УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) (1919), члена Вінницької філії Спілки українських радянських селянських письменників «Плуг». Друкував свою поезію у вінницьких газетах «Шлях», «Селянська громада», «Червоне село». Безпідставно заарештований 2 серпня 1937 р. і засуджений на 10 років. Загинув на засланні. Реабілітований 1989 р. 

• 90 років від дня народження Ганни Филимонівни Коваль (01.01.1934, с. Велика Стадниця Вінниц. р-ну – 08.03.2012, с. Бохоники цього ж р-ну), фольклористки, етнографа, медпрацівника, народної цілительки. Нагороджена орденом Княгині Ольги III ступеня (2003). 

• 75 років тому народилася Алла Володимирівна Ліпська (01.01.1949, смт Тиврів), краєзнавець, етнограф, музеєзнавець. 1974 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (тепер ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського). Протягом 1976–2023 рр. працювала у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Досліджує історію конфесійних культур Поділля, сакральне мистецтво краю, культуру національних меншин Поділля. Автор ряду наукових розвідок. Брала участь у створенні низки краєзнавчих виставок. 

• 50 років тому (01.01.1974) на базі Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту засновано Вінницький політехнічний інститут (нині Вінницький національний технічний університет). 

2   75 років від дня народження Олександра Тимофійовича Дробахи (02.01.1949, с. Оратів Вінниц. р-ну), художника, графіка, члена НСХУ (1990). Створює батик, абстрактні композиції. Його роботи неодноразово експонували в Україні, Молдові, Польщі, Румунії, Австралії. 

• 60 років тому народилася Тетяна Володимирівна Константинович (02.01.1964, м. Вінниця), терапевт, пульмонолог вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук (2011), професор (2013). Член асоціації лікарів Поділля. З 2012 р. – професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Член державної атестаційної комісії цього закладу вищої освіти. Автор понад 180 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників. Напрям наукових досліджень – лікування хворих на бронхіальну астму за умов наявності супутніх соматичних станів з урахуванням фармакоекономічних показників та показників якості життя. 

3   70 років тому народилася Тамара Антонівна Ковальчук (03.01.1954, с. Глибочок Гайсинського р-ну ), гігієніст, доктор медичних наук (2003), директор Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини». Наукові дослідження: діагностика й лікування професійних захворювань, моніторинг стану здоров’я, обґрунтування допустимих безпечних термінів роботи людей у шкідливих умовах гірничо-металургійного виробництва, машинобудування, будівництва та хімічної промисловості. 

• 60 років від дня народження Юрія Дамазійовича Кафарського (03.01.1964, м. Могилів-Подільський), живописця, скульптора, члена НСХУ (2000). 1986 р. закінчив художньо-графічне відділення Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського. З 1988 р. – викладач Могилів-Подільської художньої школи. Працює в галузі станкового живопису, монументальної та станкової скульптури. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1995 р.), живописно-графічних пленерів у Вінницькій, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Харківській областях, м. Седнів (Чернігівська обл.), скульптурних пленерів у м. Ямпіль Вінницької області. У Вінниці відбулося 5 персональних виставок митця (1993, 1995, 2002, 2005, 2007). Його твори зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, приватних колекціях. 

5   70 років від дня народження Петра Васильовича Слободянюка (05.01.1954, с. Літинка Вінниц. р-ну), педагога, художника, письменника, поета-гумориста, громадського діяча, краєзнавця. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Голова Літинської районної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», очолює літературно-мистецьке об’єднання ім. Х. Замоцного «Дзвінкова криниця», яке працює на базі КЗ «Публічна бібліотека» Літинської селищної ради Вінницького району. Друкується в періодичній пресі. Має ряд державних нагород і відзнак. 

6   190 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (06.01.1834, с. Хомутинці, нині Хмільниц. р-ну – 03.05.1873, м. Ялта), українського поета-класика, перекладача, фольклориста, професійного лікаря, громадського діяча. На Вінниччині щорічно проводять заходи зі вшанування пам’яті нашого славетного земляка. Починаючи з 1981 р., на його батьківщині, в с. Хомутинці, проходить щорічне районне свято сатири і гумору. Обласне свято ім. С. Руданського проводять раз на два роки. Один раз на 5 років у м. Калинівка відбувається Всеукраїнське літературно-мистецьке свято ім. С. Руданського. 1994 року засновано Всеукраїнську літературно-мистецьку премію його імені. З ініціативи відомого гумориста-сатирика А. Гарматюка в березні 1998 р. створено громадське творче об’єднання – Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського. 

• День народження Василя Семеновича Стуса (06.01.1938, с. Рахнівка Гайсин. р-ну – 04.09.1985, с. Кучино Чуcовського р-ну Перм. обл., РФ, перепохов. 19.11.1989 в Києві), українського поета, прозаїка, критика та літературознавця, перекладача, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно), Героя України (2005, посмертно). Твори Стуса введено до шкільної програми української літератури. У с. Рахнівка йому відкрито меморіальну дошку й пам’ятник. З 1989 р. на Вінниччині в січні щорічно проводять Стусівські читання. На початку вересня вшанування пам’яті В. Стуса відбувається біля пам’ятника, встановленого на майдані його імені (2002, Вінниця). У 2012 р. засновано премію імені Василя Стуса «Патріот України». Його ім’я присвоєно Донецькому національному університету, який у зв’язку з подіями російсько-української війни на Сході України нині працює в м. Вінниця. 

• 75 років тому народився Микола Володимирович Луків (06.01.1949, с. Куманівці Хмільниц. р-ну), український журналіст, поет, публіцист, заслужений діяч мистецтв України (1997), академік Української екологічної академії наук. Головний редактор журналу «Дніпро» (від 1984). Автор двох десятків поетичних збірок. Понад 300 віршів М. Луківа покладено на музику, зокрема композитором А. Горчинським. Вони стали популярними піснями. Лауреат низки премій, зокрема Міжнародної премії імені Григорія Сковороди. Член НСПУ (1974). 

• 70 років тому народився Микола Адамович Станіславчук (06.01.1954, с. Лозна Хмільниц. р-ну), доктор медичних наук (1997), професор (2002). З 2006 р. – завідувач кафедри факультетської терапії (нині кафедра внутрішньої медицини № 1) ВНМУ ім. М. І. Пирогова. Має низку відзнак та нагород. 

9   100 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (09.01.1924, м. Тбілісі, Грузія – 23.07.1990, там само; похов. у м. Єреван, Вірменія), українського та вірменського кінорежисера, сценариста, народного артиста України (з 1990), лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1991, посмертно). Світову славу Параджанову приніс кінофільм «Тіні забутих предків» (1964), знятий за мотивами повісті нашого земляка Михайла Коцюбинського. Зазнав політичних репресій. Протягом 1974–1976 рр. відбував покарання у виправних установах поблизу Вінниці: у Губнику та Стрижавці. 

• 65 років тому народилася Катерина Іванівна Висоцька (09.01.1959, с. Михайлівка Жмерин. р-ну), директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (з 2008 р.), історик, музеєзнавець, краєзнавець, заслужений працівник культури України. Під керівництвом К. Висоцької у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї здійснюються проєкти зі збереження та популяризації історико-культурної спадщини Поділля. Автор низки музейних експозицій, стаціонарних та пересувних виставок. Засновник та голова правління ГО «Асоціація музеїв Вінниччини». 

14   100 років від дня народження Андрія Пилиповича М’ястківського (14.01.1924, с. Соколівка, нині Тульчин. р-ну – 17.11.2003, м. Київ), поета, прозаїка, драматурга, перекладача, члена СПУ (1955). Учасник Другої світової війни. Автор численних поетичних збірок, романів, повістей, новел, образків, п’єс. Писав вірші для дітей. Низку поезій покладено на музику. Особливої популярності набули пісні: «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорнії вуса» (муз. В. Верменича). Лауреат кількох літературних премій. 

18   190 років від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (18.01.1834, містечко Махнівка, нині с. Махнівка Хмільниц. р-ну – 21.03.1908, м. Київ), українського історика, археолога, етнографа, лікаря, публіциста, педагога, громадського діяча. З ім’ям В. Антоновича пов’язані зародження та розвиток українофільського руху. У 1869–1870 рр. брав участь в експедиції, яка збирала народознавчі та краєзнавчі матеріали в багатьох губерніях, зокрема на Поділлі. На Вінниччині вивчав скельні дністровські печери, проводив розкопки біля с. Кальник Липовецького повіту. У 80-х рр., оглядаючи Вінницю, знайшов давнє городище на лівому березі Південного Бугу. Працюючи головним редактором (1864–1880) Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, зібрав, відредагував і видав 8 томів документів «Архив Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16–18 ст. Писав поезії, переважно на історичну тему. 

19   75 років від дня народження Тетяни Олександрівни Борковської (19.01.1949, с. Гнатівка Хмільниц. р-ну), співачки, заслуженої артистки України (1995). По закінченні Київського музичного училища (1972) працювала солісткою провідних хорових колективів України: камерного хору Українського гастрольно-концертного об’єднання (1975–1984), Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки (1984–2000). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (1992). 

21   130 років з дня смерті Йосипа (Юзефа) Антонія Роллє (26.09.1830, хутір Генріхівка, нині селище Роля Жмерин. р-ну – 21.01.1894, м. Кам’янець-Подільський), польського історика, лікаря, письменника-краєзнавця, громадського діяча. Гімназійну освіту здобував у Немирові, Вінниці. Деякий час працював лікарем у с. Яришів біля Могилева-Подільського. 30 років свого життя присвятив дослідженню історії Поділля. Активно співпрацював із подільськими краєзнавцями Ю. Сіцінським, М. Яворовським. Автор наукових праць «Запровадження медицини і хвороби епідемічні в давньому Подільському воєводстві на початку XV ст.» (1872), «Записки подільські на кордонах молдавських» (1880), «Побожжя в XVII і XVIII ст.» (1890) та ін. 

• 100 років від дня народження Петра Калениковича Волинця (21.01.1924, с. Павлівка Хмільниц. р-ну – 02.04.1943, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (посмертно 1965). Закінчив перший курс Вінницького педагогічного інституту. На фронтах Другої світової війни – з червня 1941 р. У боях під Києвом був поранений та потрапив у полон, з якого втік. Навесні 1942 р. дістався до рідного села, де згодом створив та очолив партизанський загін. В одному з боїв Петро Каленикович був важко поранений. Загинув 2 квітня 1943 р. 

22   25 років тому народився Євген Михайлович Пальченко (22.01.1999, с. Ометинці Вінниц. р-ну), український військовослужбовець, старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. У ході російського вторгнення в Україну 2022 р. старший лейтенант Євген Пальченко наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками, три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в’їзді до Миколаєва. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі надано звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». 

27   185 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (27.01.1839, хутір поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста), Київ. обл. – 26.01.1884, м. Бориспіль), видатного українського й російського етнографа, фольклориста, географа, краєзнавця, автора національного Гімну «Ще не вмерла Україна». Очоливши в 1870 р. етнографічну експедицію в Південно-Західний край, працював у Гайсинському, Ольгопільському, Балтському, Ямпільському, Могилівському, Летичівському, Літинському та Вінницькому повітах Поділля, де зібрав чимало фольклорно-етнографічних матеріалів. 

28   170 років від дня народження Володимира Костянтиновича Високовича (28.01.1854 (за ін. даними 14.03), м. Гайсин – 26.05.1912, м. Київ), лікаря-патологоанатома, епідеміолога, доктора медицини (1882), професора (1895). Закінчив Харківський університет (1876). З 1877 р. – прозектор військових шпиталів на Кавказі. В основному життя пов’язане з Харківським, Київським медичними навчальними закладами. Наукові праці присвячені питанням патологічної анатомії, епідеміології та бактеріології. Застосував масові щеплення проти черевного тифу. Неодноразово очолював боротьбу з епідеміями чуми й холери в Україні, Росії, Індії. Один із засновників Київського бактеріологічного інституту, Товариства боротьби із заразними хворобами. До курсу викладання патологічної анатомії ввів курс бактеріології. 

• 130 років тому народився Соломон Соломонович Каган (16 (28).01.1894, містечко Ладижин Гайсинського повіту Подільської губернії, нині місто Гайсинського р-ну Вінницької обл. – 17.03.1965, м. Київ), гігієніст, доктор медичних наук (1935), професор (1926). Автор понад 200 наукових праць. Напрямки наукових досліджень: соціальна гігієна, санітарна статистика, демографія та історія медицини.
• 100 років тому  народився Олександр Якович Фіщенко (28.01.1924, с. Кирнасівка Тульчин. р-ну – 07.05.1994, м. Вінниця), хірург, доктор медичних наук (1976), професор (1978). Учасник Другої світової війни.

ЛЮТИЙ

3   100 років тому народився Іван Васильович Кузьмін (03.02.1924, с. Угуй Усть-Тарського р-ну Новосибір. обл., РФ – 5.05.2018), український учений-кібернетик та учений у галузі теорії інформації, доктор технічних наук (1965), професор (1966), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979), лауреат Державної премії України, академік і віцепрезидент міжнародної Академії наук прикладної радіоелектроніки, президент Вінницької Малої академії наук, стипендіат Президента України, ректор Вінницького політехнічного інституту (тепер Вінницький національний технічний університет) (1976–1989). Автор понад 600 наукових праць і методичних посібників, з них – 22 монографії, 12 підручників та навчальних посібників, автор та співавтор близько 400 наукових статей.  Йому належить близько 100 винаходів. 

9   75 років тому народився Сергій Дмитрович Гальчак (09.02.1949, с. Сосни Вінниц. р-ну), доктор історичних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Президії НСКУ, член-кореспондент Української академії історичних наук, заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України. Досліджує різні аспекти історичного минулого українського Поділля. Автор низки книг і монографій, понад сотні наукових публікацій. 

11   70 років від дня народження Степана Івановича Дровозюка (11.02.1954, с. Торків Тульчин. р-ну), педагога, доктора історичних наук (2006), професора (2007), ректора Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти», краєзнавця. Досліджує різні аспекти історії Поділля 20–30-х рр. ХХ століття. Учасник та організатор регіональних історико-краєзнавчих конференцій. Автор понад 130 наукових праць. 

12   110 років від дня народження Оксентія Гнатовича Мороза (12.02.1914, с. Борівка Могилів-Поділ. р-ну – 28.05.1969, м. Донецьк), Героя Радянського Союзу (1943). У Червоній армії – з 1941 р. Учасник Другої світової війни з березня 1943 р. Командир відділення мінометної роти 702-го стрілецького полку 213-ї стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії (Степовий фронт). 27 вересня 1943 р. із групою бійців одним із перших переплив через р. Дніпро й знищив ворожу кулеметну точку. 28 вересня взяв участь у відбитті восьми контратак противника. Після війни жив на хуторі Гладківка (нині у складі с. Іванопілля Донецької області). Працював механізатором. Нагороджений орденами та медалями. 

• 100 років від дня народження Миколи Федоровича Степового (12.02.1924, с. Варшиця (нині в межах м. Калинівка) Хмільниц. р-ну – 24.07.1944, м. Калинівка), Героя Радянського Союзу (1944). У Червоній армії – з серпня 1942 р. Закінчивши Подільське артилерійське училище (1943), брав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на Калінінському фронті. 24 липня 1944 р. подолянин загинув у бою. Нагороджений орденами. 

• 100 років тому народився Григорій Васильович Терентьєв (12.02.1924, м. Вінниця – 1993), хірург, доктор медичних наук (1975), професор (1975). Учасник Другої світової війни. Автор понад 80 наукових праць, 10 винаходів і 60 рацпропозицій. Нагороджений багатьма бойовими нагородами, знаком «Відмінник охорони здоров’я». 

14   День народження Марії Оксентіївни Руденко (14.02.1915, с. Слобода Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну – 14.05.2003, там само), фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога, майстрині народного живопису та витинання. Передала в ІМФЕ АН України записи понад 1000 народних пісень, стільки ж прислів’їв і загадок, 200 казок та легенд, близько 200 повір’їв, чимало народних прикмет, голосінь, небилиць та ін. Частина її фольклорних зібрань увійшла до книг «Ігри та пісні», «Колядки та щедрівки», «Весілля», «Народні оповідання» тощо. Авторка ряду сценаріїв обрядових свят, зібрала 54 зразки народної вишивки, розмальовувала хати. Самобутня майстриня паперових витинанок, які були представлені на виставках в Україні та за її межами, відзначені нагородами. Учасниця всеукраїнських та обласних фольклористичних конференцій, ініціатор І Всеукраїнського свята витинанки (1993). Будинок Марії Руденко з численними фольклорно-етнографічними колекціями перетворено на народний музей. Заслужений працівник культури УРСР (1970), лауреат Премії імені П. Чубинського (1992). На її честь Міжнародний центр малих планет при астрофізичному інституті США назвав відкриту кримським астрономом М. Черних зірку – «Горлиця» (за назвою очолюваного нею самодіяльного ансамблю). 

15   35 років тому (15.02.1989) було виведено радянські війська з Афганістану. 15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В Афганістані проходили службу 3193 уродженці Вінницької області. 168 з них не повернулися додому, двоє пропали безвісти, доля молодшого сержанта Сергія Гевенка залишається невідомою. 182 отримали поранення, 116 земляків дістали інвалідність. 15 лютого 1993 р. у м. Вінниця відкрито Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані у 1979–1989 рр. З 1999 р. у м. Гайсин діє Народний музей ветеранів Афганістану. 7 травня 1994 р. у м. Вінниця відкрито пам’ятник «Перерваний політ» (архітектор Ю. Козерацький), на мармуровій стелі якого викарбувано імена загиблих подолян. Пам’ятники загиблим воїнам-«афганцям» встановлено у 23 районних центрах Вінниччини. 

17   360 років з дня страти Івана Федоровича Богуна (близько 1618 – 17.02.1664, м. Новгород-Сіверський), українського військового та державного діяча доби Визвольної війни українського народу XVII ст., полковника подільського, кальницького (вінницького), наказного гетьмана України. Походив із української шляхти. У Вінниці, на вул. Козицького, встановлено пам’ятний знак на честь перемоги козацьких військ під командуванням І. Богуна над польсько-шляхетськими загарбниками при обороні Вінниці (1651). 

18   80 років від дня народження Василя Миколайовича Паламарчука (18.02.1944, с. Гончариха Старосиняв. р-ну Хмельниц. обл.), журналіста, заслуженого журналіста України (2004), голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України (з 2011 р.), члена НСЖУ (1976), краєзнавця. 

• 60 років початку тролейбусного руху у Вінниці (18.02.1964). 

19   125 років від дня народження Тетяни Пилипівни Марцин (19.02.1899, с. Жабокрич, нині Тульчин. р-ну – 14.02.1974, с. Голубече цього ж р-ну), новатора сільськогосподарського виробництва, двічі Героя Соціалістичної Праці (1948, 1958). З 1930 р. працювала в колгоспі «Третій вирішальний» с. Голубече Тульчинського району, з 1935 р. – ланковою. Образ невтомної трудівниці змальовано в книзі письменника П. О. Полинського «Тетяна Марцин». У Голубечому було знято й художній фільм «Доля Марини», прообразом героїні якого була Тетяна Пилипівна. У рідному селі їй ще за життя споруджено пам’ятник-погруддя. 

• 70 років від дня народження Лідії Миколаївни Дровозюк (19.02.1954, с. Новоселиця Вінниц. р-ну), історика, педагога, краєзнавця, кандидата педагогічних наук. Досліджує історію школи на Поділлі. 

20   130 років тому народився Ярослав Івашкевич (20.02.1894, м. Кальник, нині село Гайсин. р-ну – 02.03.1980, Стависько, поблизу Варшави), польський письменник і громадський діяч. 

• День Героїв Небесної Сотні (Указ Президента України від 11.02.2015). Пам’ятну дату встановлено з метою гідного вшанування подвигу наших співвітчизників, які віддали своє життя під час Революції гідності (листоп. 2013 р. – лют. 2014 р.), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. Згідно з Указом Президента України «Про присвоєння звання Герой України» (№ 890/2014 від 21.11.2014) звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) присвоєно загиблим учасникам акцій протесту на Майдані, серед яких вінничани: Валерій Олександрович Брезденюк, Леонід Петрович Полянський, Максим Миколайович Шимко.

 

Вінничани – Герої Небесної Сотні

Брезденюк Валерій Олександрович (17.06.1963, м. Жмеринка – 18.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), український художник, відомий своїми малюнками на воді. Він єдиний у нашій області, хто писав роботи в незвичній техніці – фарбами на воді. Став переможцем міського конкурсу «Жмеринка має талант», був фіналістом шоу «Україна має талант». Убитий пострілом у спину вночі під час мітингу на Майдані в Києві.

Полянський Леонід Петрович (24.10.1975, м. Жмеринка – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані). Працював залізничником у Жмеринці, останні роки мешкав у Києві. Брав активну участь в акціях протесту на Майдані Незалежності. Був членом Самооборони Майдану. З грудня 2013 р. належав до Барської роти. Загинув внаслідок вогнепального поранення снайпером у груди. Похований на римо-католицькому цвинтарі у м. Жмеринка.

Шимко Максим Миколайович (21.10.1979, м. Вінниця – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), історик. Учасник Клубу історичної реконструкції «Білий вовк», козак 4-ї сотні Самооборони Майдану. Загинув від кульового поранення снайпером у голову на вулиці Інститутській під час того, як намагався врятувати пораненого. Похований на Центральному міському кладовищі м. Вінниця. 

• Десята річниця (20.02.2014) початку російської збройної агресії проти України. Цю дату Верховна Рада визначила як день вторгнення російських військ в Україну. Також саме від цього часу надалі вестиметься відлік тимчасової окупації Криму. Ця неоголошена війна скалічила долі мільйонів людей України: тисячі загиблих, сиріт, переселенців, які вимушено покинули свої домівки; економічні втрати. Своїм чорним крилом події на Сході України торкнулися й Вінниччини. Шестеро вінничан-учасників антитерористичної операції (АТО) стали Героями України, п’ятеро з них – посмертно.

Коваленко Юрій Вікторович (16.07.1977, м. Бершадь – 15.07.2014, поблизу села Провалля, Луган. обл., похов. у с. Флорине Гайсин. р-ну), український військовик, підполковник. Заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Майборода Дмитро Олександрович (17.04.1980, м. Вінниця (за іншими даними – м. Небіт-Даг, Красновод. обл., Туркменістан) – 14.07.2014, с. Давидо-Микільське Краснодон. р-ну Луган. обл., похов. у м. Вінниця), український військовик, майор. Командир екіпажу літака АН-26 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.

Могилко Костянтин Вікторович (27.05.1978, м. Вінниця – 06.06.2014, м. Слов’янськ, Донец. обл., похов. у м. Вінниця), український військовик, підполковник. Командир літака, командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.

Пікус Євгеній Михайлович (14.09.1979, м. Вінниця – 25.08.2014, селище Талове, Станично-Луган. р-н, Луган. обл., похов. на Центральному кладовищі м. Вінниця, на Алеї Слави), український військовик, полковник Державної прикордонної служби України.

Семенов В’ячеслав Анатолійович (23.07.1969, м. Жмеринка – 17.02.2015, смт Фащівка, Перевал. р-н, Луган. обл., похов. у м. Жмеринка), старший лейтенант, заступник начальника першої прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури Могилів-Подільського прикордонного загону.

Собко Сергій Станіславович (11.07.1984, смт Літин), український військовик, бригадний генерал Збройних Сил України (2022). Командир 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади (2017–2019). Начальник штабу – заступник командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України. 

21   125 років тому народився Григорій Семенович Мокан (21.02.1899, с. Байрамча, нині с. Миколаївка-Новоросійська Одес. обл. – 23.12.1989, Севастополь), український учений-селекціонер, науковий співробітник Ялтушківської дослідно-селекційної станції (Жмеринський район). Свої досліди з селекції сільськогосподарських культур проводив на Ситковецькій (нині Гайсинський р-н), Немерчанській (нині Могилів-Подільський р-н), а пізніше Ялтушківській (нині Жмеринський р-н) селекційних станціях. Саме в Ялтушкові Г. С. Мокан у 1934 р. розпочав роботу з селекції одноросткового сорту цукрового буряка, яку продовжив у повоєнний час разом із відомим дослідником О. В. Поповим. У 1955 р. копітка праця вчених завершується створенням нового сорту буряка. 

22   70 років від дня народження Ярослава Віталійовича Зінька (22.02.1954, с. Головеньки Вінниц. р-ну), фахівця в галузі культурно-просвітницької роботи, музиканта, директора Вінницької дитячої школи мистецтв. У 1990 р. створив першу в області дитячу школу мистецтв, яка об’єднала у своєму навчально-виховному процесі всі види мистецтв: музику, хореографію та образотворче мистецтво. Нагороджений Почесною відзнакою «За досягнення в розвитку культури і мистецтв України» Міністерства культури і мистецтв України, почесними грамотами та дипломами. У 2009 р. його ім’я занесено на Дошку Пошани Староміського району м. Вінниця. 

23   75 років від дня народження Миколи Леонідовича Михальчука (23.02.1949, с. Голендри Хмільниц. р-ну), художника, скульптора. Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва, різних техніках станкової скульптури. Різьбярству навчався в народного майстра С. М. Мельника. Учасник обласних та всеукраїнських виставок (з 1982 р.). Твори митця зберігаються в музеях та в приватних вітчизняних і зарубіжних колекціях. 

24   100 років від дня народження Івана Афанасійовича Бондарчука (24.02.1924, с. Старосілля Житомир. р-ну Житомир. обл. – 23.06.2013, м. Вінниця), громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці (1958), кандидата економічних наук (1973), професора, колишнього завідувача кафедри фундаментально-економічних дисциплін Вінницького кооперативного інституту.  

• 60 років від дня народження Лариси Борисівни Сеник (24.02.1964, с. Жеребилівка Могилів-Поділ. р-ну), директора Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, голови Вінницького обласного відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація, члена НСКУ. 1986 р. закінчила Київський державний інститут культури за фахом «Бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації», у 2020 р. здобула ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» в Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса. Працювала у Вінницькій обласній бібліотеці для дітей ім. І. Я. Франка на посаді завідувача відділу мистецтв. З 1993 року працює у ВОУНБ ім. В. Отамановського. Обіймала посади головного бібліотекаря відділу читальних залів, завідувача відділу мистецтв. З 2000 року очолила новостворений відділ рідкісних і цінних видань, забезпечивши його повноцінне функціонування. У лютому 2012 року призначена на посаду заступника директора бібліотеки з основної діяльності, а з липня 2018 – директор закладу. Ініціатор комплексу робіт зі збереження книжкових раритетів обласної книгозбірні. Під її керівництвом у закладі організовано роботу зі створення електронних баз даних «Рідкісна книга», «Аналітика» та оцифрування цінних краєзнавчих видань. Автор численних статей та наукових досліджень зі збереження, вивчення та популяризації книжкових пам’яток з фондів обласної книгозбірні. Приділяє значну увагу розвитку таких напрямів діяльності бібліотеки, як інклюзія, цифровізація, екологічне просвітництво. Неодноразово вносила пропозиції до законодавчих документів, державних та регіональних довгострокових цільових програм, концепцій та нормативів, що стосуються розвитку бібліотечної справи. Відзначена численними грамотами та подяками. 

• 24   лютого 2022 р. – день початку повномасштабної російсько-української війни. 

Вінничани – Герої України 

Дозірчий Дмитро Леонідович (08.11.1997, смт Літин), старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022). Під час російського вторгнення в Україну 2022 року старший лейтенант Дмитро Дозірчий 24 лютого поблизу міста Олешки Херсонської області прорвав оборону противника на мосту й забезпечив вихід колон своєї бригади з оточення. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (16 березня 2022).

Климчук Валентин Васильович (25.02.1996, м. Вінниця – липень 2022, с. Любомирівка Миколаїв. обл., похований у с. Стадниця, Вінниц. обл.), старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України. У 2011 р. закінчив Стадницьку загальноосвітню школу. Отримав диплом Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Брав участь в антитерористичній операції з 2014 по 2017 рр. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).

Котенко Сергій Леонідович (16.07.1967, м. Гайсин – 09.03.2022, під м. Запоріжжя, похований 11 березня в м. Гайсин), полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2019). У 2014–2015 рр. очолював Гайсинську РДА, згодом повернувся на військову службу. Командир батальйону 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи». Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Військовий позивний – «Ратибор». Тримав рубежі м. Попасна Луганської області (2015–2016), с. Водяне Донецької області (2017–2018), смт Станиця Луганська Луганської області (2019–2020), поряд із м. Світлодарськ Донецької області (2020–2021). З 24 лютого 2022 р. брав участь у російсько-українській війні. Завдяки його мужнім діям та особистій рішучості було знищено кілька колон ворожої техніки. Загинув 9 березня 2022 року в бою з російськими окупантами під Запоріжжям. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно). 29 квітня 2022 р. рішенням Вінницької міської ради були перейменовані: вулиця Кутузова на вулицю Братів Котенків; провулок Кутузова на провулок Братів Котенків.

Лабунський Денис Богданович (позивний «Гром»; 29.10.1993, м. Вінниця – 24.11.2022, бої за Бахмут, Донецька область), український спортсмен, військовослужбовець, сержант 3 ОШБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Кандидат у майстри спорту з важкої атлетики. Навчався в ДЮСШ Вінницької територіальної організації «Колос». Працював за кордоном. З початком повномасштабного російського вторгнення повернувся в Україну. Потім став кулеметником 3-ї окремої штурмової бригади. Загинув 24 листопада 2022 року в битві за Бахмут на Донеччині. Під час прикриття побратимів, він отримав смертельне поранення. Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі надано звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).

Наєв Сергій Іванович (30.04.1970, м. Могилів-Подільський), український військовик, генерал-лейтенант. Заступник начальника Генштабу ЗСУ і командувач Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ (16 березня 2018 – 6 травня 2019), Герой України. Під час російського вторгнення в Україну 2022 р. безпосередньо під керівництвом генерал-лейтенанта Сергія Наєва було сплановано й організовано застосування Збройних Сил України та інших сил оборони на Південному напрямку. Він організував і постійно здійснює фахове командування діями підлеглого особового складу й частинами, переданими в оперативне підпорядкування, на найбільш важливих напрямках. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (3 травня 2019). За особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 квітня 2022).

Пальченко Євген Михайлович (22.01.1999, с. Ометинці Вінниц. р-ну), український військовослужбовець, старший лейтенант, командир танкової роти 59 ОМПБр Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Під час російського вторгнення в Україну 2022 р. старший лейтенант Євген Пальченко наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками, три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в’їзді до Миколаєва. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».

Побережець Сергій Петрович (31.08.1977, смт Тростянець Гайсинського району), український військовослужбовець, підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. Командує зенітним ракетним дивізіоном Повітряного командування «Центр» Збройних сил України, що забезпечує прикриття важливих військових та інфраструктурних об’єктів. Під його командуванням у квітні 2022 року було відновлено ракетну техніку зенітного ракетного дивізіону, який знищує ворожі повітряні цілі. 10 жовтня 2022 року під час масованого ракетного удару по території України підрозділ знищив чотири крилаті ракети та шість БПЛА типу Shahed-136, при цьому жодна повітряна ціль не пройшла через зону ураження дивізіону в напрямку міста Києва та об’єктів, що прикриваються. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022). Від 2023 – почесний громадянин Уманської міської територіальної громади (Черкаська обл.).

Сорока Андрій Віталійович (29.08.1995, м. Гнівань – 01.11.2022, на Донеччині), український військовослужбовець, старший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України. У травні 2022 року разом з батьком поїхав на фронт. Був командиром мінометної батареї батальйону військової частини 3008. У травні – жовтні 2022 року під командуванням старшого лейтенанта Андрія Сороки мінометний взвод ліквідував 4 БТРи, вантажний автомобіль, БМП, легковий автомобіль, БПЛА, спостережний пост російських окупантів, 13 укриттів для особового складу, близько 200 санітарних та понад 100 втрат особового складу. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно).

Тодоров Дмитро Русланович (07.10.1997, с. Суворовське Тульчин. р-ну),  старший лейтенант, учасник російсько-української війни, Герой України. З 2 серпня 2021 року перебуває в районі проведення ООС на Донбасі. У березні – квітні 2022 р. підрозділи, у яких перебував Дмитро Тодоров, виконували бойові завдання в Донецькій області. Під час боїв було знищено техніку та живу силу противника. Захисники України також успішно евакуйовували поранених побратимів. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (15 квітня 2022). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (2 травня 2022).

Українець Владислав Петрович (05.12.1999, м. Хмільник – 24.02.2022, Антонівський міст, Херсон, Херсон. обл.), лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. У перший день повномасштабного наступу російської федерації на Україну (24.02.2022) прикривав відхід українського війська від удару ворога, що атакував його позиції. Загинув на Антонівському мосту Херсонської області. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Фінашин Дмитро Русланович (23.03.1994, м. Козятин), український військовослужбовець, старший сержант батальйону спеціального призначення ім. Кульчицького Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України. Служив снайпером у Національній гвардії. У перший день повномасштабної війни перебував на Луганщині. Під час розвідувального рейду 23 травня дістав важке поранення, з яким самостійно добирався до позицій українських захисників. Військовий кілька діб протримався в полі без їжі та води, а пізніше переніс чотири операції. Дмитро Фінашин особистим прикладом показав, яка сильна жага до життя та до перемоги в наших захисників. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022).

Шаматалюк Євген Вікторович (09.06.1990, с. Тарасівка Тульчин. р-ну), підполковник Збройних Сил України, Герой України. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (27.11.2014). Під час російського вторгнення в Україну 2022 р. виявив вогневі точки противника та спроможності його оборони, у результаті чого було здобуто необхідні відомості про ворога та взято в полон понад 10 військовослужбовців противника та зброю. Крім того, в районі Кам’янки Харківської області його підрозділи виконували завдання з недопущення прориву ворога в напрямку Мала Комишуваха – Долина. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (26 березня 2022).

Янишин Микола Олександрович (15.03.1986, м. Гнівань – 05.05.2022,), український військовослужбовець, головний сержант 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно). 

27   60 років від дня народження Сергія Олексійовича Гусєва (27.02.1964, смт Літин), педагога, історика, дослідника трипільської культури, кандидата історичних наук, доцента, першого проректора з науково-педагогічної роботи Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Автор низки навчальних посібників, праць з археології та давньої історії і культури. 

29   120 років тому народився Фішель Абрамович Глузман (29.02.1904, м. Могилів, нині м. Могилів-Подільський, райцентр Вінницької обл. – 20.05.1987, м. Київ), патофізіолог, онкогематолог, доктор медичних наук (1959), професор (1969). 

БЕРЕЗЕНЬ 

1   День народження Явдохи Зуїхи (справж. – Явдоха Микитівна Сивак) (01.03.1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну – 19.01.1935, с. Зятківці того самого р-ну), народної співачки, етнографа, носія українського фольклору. З її уст Г. Танцюра записав 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, велику кількість загадок і етнографічних матеріалів. 825 кращих пісень увійшли до академічного видання «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), виданого за сприяння М. Рильського. Її ім’ям у с. Зятківці названо вулицю, встановлено пам’ятник «Народній пісні жити», де в образах Я. Зуїхи та Г. Танцюри уславлено хранителів народної мудрості для прийдешніх поколінь. 

2   165 років від дня народження Шолом-Алейхема (Ш. Н. Рабиновича) (02.03.1859, м. Переяслав Полтав. губернії, нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 13.06.1916, м. Нью-Йорк, США), єврейського письменника-класика, творчість якого пов’язана з Вінниччиною. У своїх творах письменник описував побут євреїв так званої «межі осілості», до якої входило й Поділля. Він не раз бував у Вінниці, мандрував подільськими шляхами й стежками. Тому й окремі образи, сюжети, цілі твори були взяті із життя подолян. Одна з вулиць Вінниці називається ім’ям Шолом-Алейхема. Національно-культурні, гуманістичні традиції, плекані Шолом-Алейхемом, дбайливо підтримує та примножує місцева єврейська громада, а також проводить вечори його пам’яті. 

• 75 років від дня народження Ганни Василівни Секрет (Ляшенко) (02.03.1949, с. Новоживотів Вінниц. р-ну), культуролога, журналістки, тележурналістки, етнолога, краєзнавця, заслуженого журналіста України (2002). Ініціювала проведення обласних дитячих фестивалів «На кордоні областей», присвячених Міжнародному дню захисту дітей. Г. В. Секрет – кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ст., лауреат багатьох літературно-мистецьких премій, зокрема Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Степана Руданського (2012), літературно-мистецької премії імені Володимира Забаштанського (2022). Отримані кошти за останню були передані на потреби ЗСУ. 

9   210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, с. Моринці, тепер Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 10.03.1861, м. Санкт-Петербург, перепохов. у Каневі на Чернечій горі (Черкас. обл.)), українського поета, художника, мислителя. 1846 р. у складі Археографічної комісії подорожував Поділлям. Український шевченкознавець, письменник, перекладач Петро Жур, який жив і працював у Петербурзі, простежив шлях поета по населених пунктах Вінниччини у своїй монографії «Дума про вогонь: з хроніки життя і творчості Т. Шевченка» (Київ, 1985). За кілька днів Шевченко перетнув Вінниччину з північного сходу на південний захід через поштові станції – Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Серби, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці. Далі маршрут його проліг до Кам’янця-Подільського. Вінниччина, її природа, люди, історія та культура залишили глибокий слід у творчості Т. Г. Шевченка. Ще в дореволюційні часи на Вінниччині склалася добра традиція відзначати Шевченківські дні як народне свято. 1991 р. на теренах області відбулося Міжнародне літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій». Ім’ям поета названо тепер чимало сіл області, школи, бібліотеки, кінотеатри, вулиці в різних населених пунктах Вінниччини. Майже 20 років тому започатковано проведення традиційного обласного конкурсу читців «Кобзар і Україна», присвяченого пам’яті Т. Шевченка. У навчальних закладах, бібліотеках області щорічно відбуваються різноманітні заходи на пошану пам’яті Великого Кобзаря. 

• 60 років тому (09.03.1964) відкрито народний художній музей ім. Т. Г. Шевченка в с. Тиманівка Тульчинського району. 1978 р. музею надано звання народного. 

14   150 років від дня народження Леоніда Григоровича Данилова (14.03.1874, м. Оренбург, нині РФ – 27.11.1928, м. Київ), українського метеоролога та кліматолога. Протягом 1921–1929 рр. проживав у Вінниці й очолював службу погоди Подільського відділу сільськогосподарського наукового комітету. Майже все життя й трудова діяльність його тісно пов’язані з вивченням особливостей кліматичних умов нашого краю. Опублікував понад 100 праць. 

• 80 років від дня народження Михайла Спиридоновича Мельника (14.03.1944, с. Ординці Вінниц. р-ну – 10.03.1979, с. Погреби Бровар. р-ну Київ. обл.), історика, правозахисника, поета, члена Української Гельсінської групи (УГГ). Здобувши педагогічну освіту, працював учителем. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР, але був виключений з неї за 20 днів до захисту дисертації 1972 р. за читання своїх віршів біля пам’ятника Т. Шевченку в річницю його перепоховання в Україні. Наступного року його звільнили з учительської роботи й виключили з партії. Протестував проти переслідування українських письменників, політв’язнів. У ніч з 6 на 7 березня 1979 р. у с. Погреби Броварського р-ну Київської обл. відбувся обшук у будинку Мельника, під час якого вилучили весь його творчий і науковий архів – 15 течок. Пропали результати всієї його літературної та наукової діяльності. Щоб уникнути неминучого арешту, вночі з 9 на 10 березня 1979 р. М. Мельник наклав на себе руки. 

• 60 років від дня народження Галини Ігорівни Чекіної (14.03.1964, м. Вінниця), художника декоративно-ужиткового мистецтва. Твори мисткині зберігаються в музеї культурологічного центру Вінницького національного технічного університету та приватних колекціях України й зарубіжжя. 

15   100 років тому (15.03.1924) за ініціативи директора Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН В. Отамановського на її базі відкрито Кабінет виучування (вивчення) Поділля на громадських засадах. Він мав співпрацювати з комісією краєзнавства ВУАН, Українським комітетом краєзнавства при Укрнауці. Метою його організації стало здійснення краєзнавчих досліджень, об’єднання місцевих дослідників-краєзнавців, формування бібліотечно-бібліографічної бази для наукового студіювання регіону, популяризаційна та пам’яткоохоронна діяльність, підготовка та друк наукових праць, а також надання методичної та консультаційної допомоги краєзнавцям і краєзнавчим товариствам краю. Товариство спочатку очолював професор А. Ярошевич, згодом В. Рахинський, ученим секретарем з 1926 р. був Л. Тимошенко, а керівним органом – Рада наукових консультантів, здебільшого викладачів навчальних закладів. 

16   75 років від дня народження Галини Леонідівни Василенко (16.03.1949, м. Вінниця), кандидата філологічних наук (1978), доцента (1983), професора (1991). Автор понад 100 наукових праць, у т. ч. навчальних посібників, програм, методичних рекомендацій. 

18   75 років від дня народження Клавдії Федорівни Баріл (18.03.1949, с. Великі Солонці Полтав. р-ну Полтав. обл.), заслуженої артистки України (1993), заслуженої артистки Кабардино-Балкарії, народної артистки України (2004), актриси Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. 

19   125 років від дня народження Аркадія Панасовича Любченка (19.03.1899, с. Старий Животів, нині Новоживотів Вінниц. р-ну – 25.02.1945, Бад-Кіссінген, Німеччина), українського прозаїка, літературного критика. У 1918–1920 рр. брав участь у визвольній боротьбі українського народу. Протягом 1921–1922 рр. служив у війську, в пересувному театрі, що давав вистави у військових частинах, які дислокувалися в Черкасах, Проскурові, Жмеринці, Вінниці, Барі, Білій Церкві, на Донбасі й у Харкові. Активіст та член літературних об’єднань «Гарт», «Пролітфронт». Один із засновників і секретар «ВАПЛІТЕ» (Вільної академії пролетарської літератури). Автор низки збірок оповідань, повістей, п’єс, рецензій на фільми «Злива», «Коліївщина», «Богдан Хмельницький» та інших. 

20   160 років від дня народження Василя Костянтиновича Липківського (20.03.1864, с. Попудня Липовец. повіту Київ. губернії, нині Уман. р-ну Черкас. обл. – 27.11.1937, м. Київ), церковного діяча, педагога, письменника, перекладача, митрополита Української автокефальної церкви. 

• 80 років тому (20.03.1944) військами 1-го Українського фронту Вінницю було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Окупація Вінниці тривала з 19 липня 1941 р. – понад 970 днів. 

21   225 років від дня народження Францішека Ковальського (21.03.1799, с. Паволоч Житомир. р-ну Житомир. обл. – 10.10.1862, м. Київ), польського письменника. З 1841 року жив на Поділлі. Упродовж 1849–1861 рр. служив архівістом магнатського роду Потоцьких у Тульчинському маєтку, був бібліотекарем. Написав кілька повістей для дітей та впорядкував низку збірок поезії. Окремі пісні на його вірші стали народними. 

• 75 років від дня народження Леоніда Володимировича Філонова (21.03.1949, с. Олександрівка Донец. обл. – 27.07.2018, м. Вінниця), педагога, історика, журналіста, тележурналіста, краєзнавця, заслуженого працівника культури України (2006). З 1990 р. працював у Вінницькому національному технічному університеті. Автор першої в Україні навчальної програми з курсу «Українська культура» для студентів технічних закладів вищої освіти (1991). У його творчому доробку – кілька книг та понад 80 наукових та науково-популярних статей, присвячених краєзнавству. Л. В. Філонов – автор відеофільмів «Савой. Маємо за честь!», «Мури: крізь віки», «Ямпіль на Дністрі», «Мій Хмільник», «УПА: маловідомі сторінки», телефільмів «Історія родини Кульматицьких», «Богунова Вінниця», «Непокараний злочин». Очолював обласне відділення Товариства «Просвіта». Член НСЖУ. 

23   30 років тому народився Дмитро Русланович Фінашин (23.03.1994, м. Козятин), український військовослужбовець, старший сержант батальйону спеціального призначення ім. Кульчицького Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України. Служив снайпером у Національній гвардії. У перший день повномасштабної війни перебував на Луганщині. Під час розвідувального рейду 23 травня дістав важке поранення, з яким самостійно добирався до позицій українських захисників. Військовий кілька діб протримався в полі без їжі та води, а пізніше переніс чотири операції. Дмитро Фінашин особистим прикладом показав, яка сильна жага до життя та до перемоги в наших захисників. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022). 

24   150 років від дня народження Сергія Митрофановича Іваницького (псевд. і крипт.: С. Г., С. И., С. І., С. Г-ко, С. Гр., С. Грищенко; 24.03.1874, с. Широка Гребля Літин. повіту Поділ. губернії, нині Вінниц. р-ну – після 1945, м. Ленінград, нині м. Санкт-Петербург, РФ), педагога, публіциста, громадського діяча, кандидата історичних наук (1937), дослідника історії Правобережної України XVIII ст. 1898 р. закінчив Київську духовну академію. Співпрацював із Подільським історико-археологічним товариством. 1906 р. брав участь у заснуванні Подільської «Просвіти». Водночас виконував обов’язки інспектора народних шкіл Вінницького повіту, займався організацією українських початкових навчальних закладів. Повернувшись на Поділля у 1910 р., працював у Могилів-Подільській комерційній школі. Сприяв розвитку української літературної мови. 

• 60 років від дня народження Алли Миколаївни Коломієць (24.03.1964, с. Печера Тульчин. р-ну), проректора з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидата фізико-математичних наук, доктора педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки і професійної освіти. Автор низки наукових праць. 

26   100 років тому народився Василь Антонович Корнійчук (26.03.1924, с. Білопілля Хмільниц. р-ну – 09.08.1990, м. Вінниця), анатом, кандидат медичних наук (1960). З 1951 р. – асистент, доцент  (1963–1971), ректор Вінницького державного медичного інституту (1970–1973 рр.). Учасник Другої світової війни. Автор наукових досліджень у галузі порівняльної морфології судинної системи. 

27   120 років тому народився Всеволод Іванович Толубинський (27.03.1904, с. Тартак Жмерин. р-ну – 17.04.1988), теплофізик, доктор технічних наук, професор, академік АН УРСР (1964), заслужений діяч науки УРСР (1974). 1927 р. закінчив Київський політехнічний інститут, з яким надалі пов’язав (з перервами) майже все своє трудове життя: від викладача термодинаміки до керівних посад. Його перу належать понад 200 наукових праць, з-поміж яких – 8 монографій та підручників, 70 праць видано за кордоном. Нагороджений орденами та медалями. 

31   70 років від дня народження Валерія Івановича Лазаренка (31.03.1954, с. Селянщина Черняхів. р-ну Житомир. обл. – 03.02.2007, м. Вінниця), журналіста, поета-пісняра, краєзнавця, громадського діяча, правозахисника, заслуженого журналіста України (2004), члена Національної спілки журналістів України. Досліджував життя творчої інтелігенції Поділля, потерпілої внаслідок політичних репресій XX ст. Друкувався в державах далекого та ближнього зарубіжжя, у світових антологіях. Автор 20 окремих книг, 21 статті до літературного біобібліографічного словника Вінниччини «З-над Божої ріки». Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. М. Коцюбинського, Подільської літературної премії «Кришталева вишня» та обласної журналістської премії ім. О. Гетьмана. 

 

Цього місяця виповнюється:

• 80 років (березень, 1944 р.) з часу визволення районних центрів Вінницької області від нацистських загарбників: 10 – смт Теплик; 11 – смт Оратів; 12 – м. Липовець, м. Іллінці; 13 – смт Тростянець; 14 – м. Бершадь, м. Гайсин, м. Калинівка; 15 – м. Немирів, м. Тульчин, смт Тиврів; 16 – смт Крижопіль, смт Томашпіль; 17 – смт Чечельник, смт Чернівці, м. Ямпіль; 18 – смт Піщанка, м. Хмільник; 19 – м. Могилів-Подільський; 20 – м. Жмеринка, смт Літин, м. Шаргород; 25 – м. Бар, смт Муровані Курилівці.

Назви населених пунктів подано відповідно до «Адміністративно-територіального розподілу» за даними Державного комітету статистики України станом на 07.07.2009. 

• 80 років (1944) з часу заснування Академічного ансамблю пісні і танцю «Поділля». 

• 60 років тому (1964) відкрито Вінницький центральний універмаг. Сьогодні це торгове підприємство з великою кількістю магазинів, кафе, барів.

КВІТЕНЬ

1   100 років тому народився Олексій Євдокимович Сидоров (01.04.1924, с. Великі Мемі Республіки Татарстан – 2001, [Вінниця]), український живописець, заслужений художник України, перший голова Вінницької обласної організації СХУ. У Вінниці – з 1955 р. Учасник обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок. Персональні виставки у Вінниці (з 1957 p., в 1998 р. – ювілейна, в художньому музеї). Учасник живописно-графічних пленерів у м. Немирів. Член СХУ (1963). 

2   80 років від дня народження Михайла Петровича Захараша (02.04.1944, с. Озеро Вінниц. р-ну), хірурга-проктолога, доктора медичних наук (1990), професора (1991), члена-кореспондента НАМН України (2003), почесного академіка АМН Білорусі, академіка Міжнародної академії антропології, заслуженого лікаря України (1987). Автор 532 наукових праць, зокрема 40 підручників та монографій, 52 патентів, 5-томного підручника «Хірургія», який у 2012 р. удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки. Нагороджений багатьма державними та відомчими нагородами. 

3   70 років тому народився Олександр Олександрович Чалий (03.04.1954, м. Вінниця), український дипломат і чиновник, заслужений юрист України. Перший заступник Міністра закордонних справ (2 липня 1998 р. по 8 січня 2001 рр.), заступник голови Секретаріату Президента України (з вересня 2006 по 2008 рр.). З вересня 2021 – засновник та член Піклувальної ради Інституту державної ефективності. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. 29 березня 2022 р. перебував у не основному складі української делегації на українсько-російських переговорах у Стамбулі. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України. 

7   75 років тому народився Микола Миколайович Слободянюк (07.04.1949, с. Дерешова, нині Могилів-Поділ. р-ну), доктор фармацевтичних наук, професор. Співавтор численних лікарських препаратів серцево-судинної, протизапальної, антимікробної, антигіпертензивної та антигіпоксичної дії, які випускають провідні фармацевтичні підприємства України. 

9   100 років тому народився Максим Степанович Бугайчук (09.04.1924, с. Червона Гребля Гайсин. р-ну – 24.01.2006), повний кавалер ордена Слави (1943, двічі – 1944). На фронтах Другої світової війни – з грудня 1942 р. Відзначився в боях за визволення території Брянської області, м. Бобруйськ та при проведенні розвідки в тилу супротивника. 1946 р. демобілізувався. Мешкав у м. Одеса. 1961 р. закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту. Працював на Одеській залізниці начальником станції Кодима – Усатова, інженером на станції Одеса-Товарна – аж до виходу на заслужений відпочинок. Нагороджений орденами та медалями. 

10   75 років від дня народження Василя Васильовича Онопенка (10.04.1949, с. Великі Крушлинці Вінниц. р-ну), юриста, кандидата юридичних наук (1994), заслуженого юриста України (2005), громадсько-політичного діяча, народного депутата України III, IV, V скликань. 

13   140 років тому народився Юрій Семенович Александрович (13.04.1884, с. Степашки, нині Гайсин. р-ну – 193?), український етнограф, архівіст, краєзнавець. Він був фундатором архівної справи на Поділлі. Співпрацював з Кабінетом виучування Поділля при Вінницькій філії бібліотеки при ВУАН. Опублікував 10 робіт з етнографії Подільського краю. 

17   100 років тому народився Юрій Євдокимович Баликов (17.04.1924, м. Плисків, нині с. Вінниц. р-ну), український художник. Закінчив Київський державний художній інститут (1958). Живописець. Основні твори: «Тріо бандуристок» (1967), «Переможці» (1985), «Портрет народного художника України Д. Нарбута», «Доля солдата» (1997), «Сон», присвячений Т. Шевченку. Член СХУ (1965). Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями. 

22   120 років тому народився Олексій Леонардович Кундзіч (22.04.1904, с. Павлівка, нині Хмільниц. р-ну – 20.06.1964, м. Ялта, похов. у Києві), український прозаїк, перекладач, публіцист. Протягом 1921–1926 рр. навчався на Вінницьких вищих педкурсах. Був одним із кращих майстрів перекладу в Україні. 

24   100 років тому народився Олексій Миколайович Зеленюк (24.04.1924, с. Жабокрич Тульчин. р-ну – 27.11.2004, м. Львів, похов. на Личаківському цвинтарі), хірург, учасник національно-визвольної боротьби ОУН і УПА. 

25   70 років від дня народження Василя Семеновича Федоришина (25.04.1954, с. Маркуші Хмільниц. р-ну), інженера-будівельника, економіста, заслуженого працівника сфери послуг України. Був депутатом Ленінської, Хмільницької районних рад та Вінницької обласної Ради IV та VI скликань. Почесний громадянин Хмільницького району (від 28.05.2009). 

26   70 років від дня народження Юрія Олександровича Дяченка (26.04.1954, м. Гайсин Вінниц. обл.), лікаря-невропатолога за фахом, різьбяра, заслуженого майстра народної творчості України. Член НСХУ (1999), НСМНМУ (2003). Створив понад 600 робіт: ікон, історичних портретів, пейзажів. Учасник художніх виставок від 1987 р. Персональні – у Вінниці (1996, 1998, 2003) та Києві (1997). Твори митця зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї. 

27   120 років від дня народження Трохима Огневика (справж. Блажчук Трохим Петрович) (27.04.1904, с. Дзвониха Вінниц. р-ну – 10.09.1940, м. Вінниця), педагога, журналіста, поета. У березні 1924 р. заснував Вінницьку філію Всеукраїнської спілки селянських письменників «Плуг» і до жовтня був її секретарем. Двічі (у 1924 і 1926 рр.) брав участь у І та ІІІ з’їздах Спілки селянських письменників. У 1935–1937 рр. працював учителем української мови в школах Тиврова та Сутисок, з 1937 р.– завучем школи у Вінниці, згодом – інспектором Вінницького міського відділу народної освіти. Ліричні байки, гуморески, фейлетони, переклади, статті Огневик друкував у республіканських газетах та журналах, збірці «Жовті квіти». 

29   130 років від дня народження Івана Митрофановича Грабченка (29.04.1894, с. Слобода Барвінкова Ізюм. повіту Харків. губернії (нині м. Барвінкове Харків. обл.) – 08.07.1975, м. Вінниця), лікаря-хірурга, доктора медичних наук (1946), професора (1953). Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1967). З 1951 р. працював у Вінницькому державному медичному інституті ім. М. І. Пирогова. 

30   75 років від дня народження Валерія Семеновича Фролова (30.04.1949, смт Тиврів Вінниц. р-ну), українського військовослужбовця, генерал-лейтенанта, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (2006–2007), головного інспектора Міністерства оборони України. Удостоєний численних нагород та відзнак.

ТРАВЕНЬ

2   80 років тому народився Микола Єфремович Поліщук (02.05.1944, с. Лип’ятин Хмільниц. р-ну), нейрохірург вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук (1986), професор (1991), заслужений діяч науки і техніки України (1994), народний депутат України 4-го скликання. Радник Президента України (2008–2010); член Ради НСНУ (з липня 2005 р.); голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення України (з 2007 р.). Член-кореспондент АМН України (1997). Автор (співавтор) понад 400 наукових праць, зокрема 20 монографій, 20 винаходів. Нагороджений  орденами Святого Володимира, Князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2004), Нестора Літописця. Почесний громадянин м. Київ. 

• 75 років від дня народження Григорія Миколайовича Калетніка (02.05.1949, с. Клембівка Могилів-Поділ. р-ну), економіста, доктора економічних наук (2009), професора (2010), члена-кореспондента УААН (2010), заслуженого економіста України, політика, народного депутата України кількох скликань. Голова Вінницької обласної Ради та Вінницької облдержадміністрації (1998–2005). З липня 2009 р. Григорій Миколайович – ректор Вінницького державного аграрного університету. З 2013 р. – президент Вінницького національного аграрного університету. Г. М. Калетніка нагороджено орденами «За заслуги» III і ІІ ступенів, нагрудним значком «Відмінник народної освіти». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2012). 

3   70 років від дня народження Федора Васильовича Панчука (03.05.1954, с. Свердлівка, тепер Пеньківка Вінниц. р-ну), живописця. заслуженого діяча мистецтв України (1998), директора Вінницького літературно-меморіального музею М. Коцюбинського (1998–2017), голови Вінницького осередку НСМНМУ (1992–2008). Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1977. Твори митця є в галереях та приватних зібраннях Австрії, Ватикану, США, Польщі, Німеччини, України, Ізраїлю. Працює як дослідник і мистецтвознавець традиційних подільських промислів, культурних джерел народу. Опублікував близько двохсот статей у журналах «Народне мистецтво», «Світлиця» та інших виданнях України. Нагороджений медалями, грамотами, подяками. 

6   125 років тому народився Лев Борисович Каплан (06.05.1899, м. Могилів-Подільський – 19.05.1972, м. Київ), український художник-графік. 1929 р. закінчив Харківський художній інститут. У 1919–1920 рр. брав участь у «Вікнах УкРОСТА». Автор фронтових замальовок (1941–1945). 1960 р.  ілюстрував збірку гумору «Україна сміється», пізніше малював агітплакати. Працював у сатиричних журналах «Червоний перець» (1927–1934), «Перець» (з 1943). 

• 120 років від дня народження Юрія Костянтиновича Делімарського (06.05.1904, с. Краснопілка, нині Гайсин. р-ну – 02.06.1990, м. Київ), видатного вченого й організатора досліджень у галузі електрохімії, академіка АН України (з 1957), директора Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського АН УРСР (1960–1973), заслуженого діяча науки України (1974), лауреата Державної премії України, премії ім. Л. В. Писаржевського АН УРСР. Нагороджений орденами, медалями. На Барському ліцеї № 4, де він навчався у 1913–1922 рр., встановлено стелу з його барельєфом. 

7   70 років від дня народження Любові Кирилівни Гричанюк (07.05.1954), завідувачки відділу збереження й розвитку народної творчості та аматорського мистецтва Вінницького ОЦНТ, заслуженого працівника культури України (2018), голови атестаційної комісії Управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації з присвоєння та підтвердження творчим колективам і студіям Вінницької області звання «Народний (зразковий) аматорський колектив (студія)». Організовує проведення та є автором сценаріїв та ведучою низки культурно-мистецьких заходів Вінницького ОЦНТ. Відповідає за такі мистецькі проєкти: Всеукраїнське свято народного мистецтва «Великодня писанка», обласні фестивалі народної творчості «Скарби Поділля», «Різдвяне диво» та інші. За роки своєї трудової діяльності, працюючи на різних творчих посадах закладів культури клубного типу міст Немирова й Вінниці, організувала та провела понад 200 культурно-мистецьких заходів Вінницького ОЦНТ. 

8   70 років з часу створення (08.05.1954) Джуринського машинобудівного заводу (Жмеринський р-н). З 1996 р. підприємство має назву – Відкрите акціонерне товариство «Джуринський машинобудівний завод». 

9   80 років від дня народження Григорія Дмитровича Казьмірчука (09.05.1944, с. Кальник Гайсин. р-ну), українського історика, доктора історичних наук, професора, почесного краєзнавця України. Автор понад 550 наукових, науково-популярних, публіцистичних праць. Серед них – 35 монографічних досліджень, брошур та курсів лекцій з проблем історіографії, бібліографії, історії України, краєзнавства, поділлєзнавства. Автор та співавтор низки видань про рідне село. 

10   75 років від дня народження Олександра Петровича Реєнта (10.05.1949, с. Дяківці Вінниц. р-ну), українського історика, доктора історичних наук (1994), професора (1998), заслуженого діяча науки і техніки України (1997). З 2012 р. очолює Національну спілку краєзнавців України. Лауреат премії НАН України ім. М. І. Костомарова, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. Дмитра Яворницького, член Національної спілки журналістів України. 

12   105 років тому народився Зіновій Емануїлович Грузман (12.05.1919, с. Степанівка, нині Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл. – 12.01.1999, м. Вінниця), літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук (1959), професор (1998). По закінченні Київського державного університету, з 1947 р. працював у Вінницькому педагогічному інституті (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського). Автор понад 90 наукових публікацій, присвячених переважно дослідженню творчості П. Тичини. Низку робіт присвятив Т. Шевченку, М. Бажану, Л. Левицькому та ін. 

14   80 років від дня народження Миколи Павловича Греська (14.05.1944, с. Липівка Тульчин. р-ну), важкоатлета, майстра спорту (1969), майстра спорту міжнародного класу (1975), судді міжнародної категорії (2004). У 1977 р. закінчив Сімферопольський університет (1977). Виступав за команди спортивних товариств «Динамо», «Спартак», Збройних Сил України. 

16   70 років від дня народження Тетяни Василівни Яковенко (16.05.1954, с. Соболівка Гайсин. р-ну), літературознавця, кандидата філологічних наук, поетеси, відмінника освіти України (1992), громадського діяча, заслуженого працівника культури України (2004). Друкуватися почала з 1963 р. Авторка низки поетичних збірок. Член СПУ (1988), голова Вінницької обласної літературно-мистецької краєзнавчої організації «Велика рідня». «Людина року» на Вінниччині у 2010 р. в номінації «Митець». Кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня (2013). Лауреат низки літературних премій. 

17   75 років тому народився Едуард Федорович Баринов (17.05.1949, смт Бершадь, нині місто Вінницької обл.), фізіолог, морфолог, доктор медичних наук (1985), професор (1987). Автор понад 600 наукових праць, зокрема 16 монографій, 60 патентів на винаходи. 

18   75 років від дня народження Сергія Івановича Кокряцького (18.05.1949, м. Вінниця – 31.08.1993, там само), педагога, природоохоронця, краєзнавця. Закінчив Вінницький педагогічний інститут ім. М. Островського та Вінницький політехнічний інститут. Ініціатор створення громадської природоохоронної та краєзнавчої експедиції Поділля. З 1984 p. він активно досліджував пам’ятки природи та історії Вінниччини, широко висвітлюючи результати досліджень у засобах масової інформації. Автор історико-краєзнавчих розвідок, що стосуються скіфського періоду, вірувань ранніх слов’ян.

20   225 років тому народився Оноре де Бальзак (20.05.1799–18.08.1850), французький письменник-класик. Його доля тісно пов’язана з подолянкою – графинею Евеліною Ганською. Він двічі приїжджав в Україну, перебував у її маєтку в с. Верхівня з 13 вересня 1847 р. по 2 лютого 1848 р. і з 29 вересня 1848 по 25 квітня 1850 р. У березні 1850 р. відбулося вінчання Бальзака з Е. Ганською. У цьому ж році вони здійснили подорож до Немирова. Історичний роман «Шуани» Бальзака переклала українською мовою Т. М. Воронович, яка народилася в смт Піщанка на Вінниччині. 

22   145 років тому народився Симон Васильович Петлюра (22.05.1879, м. Полтава – 25.05.1926, м. Париж, Франція), український державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил, головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР. Неодноразово перебував у Вінниці. На честь Симона Петлюри названо вулицю у м. Вінниця. 14 жовтня 2017 р. у Вінниці відкрили пам’ятник Симону Петлюрі (автори – Володимир Оврах та його сини Роман і Андрій). Його виготовлено з бронзи в натуральну величину. Пам’ятник встановлено на подвір’ї обласного радіо (вул. Симона Петлюри, 15), де за часів УНР містилось Міністерство пошт і телеграфів, а пізніше перебувала Військово-похідна канцелярія головного отамана УНР. 

• 100 років тому народився Іван Ілліч Міщук (22.05.1924, с. Кустівці, нині Хмільниц. р-ну – 23.02.2017, м. Вінниця), доктор медичних наук (1985), професор (1988), відмінник охорони здоров’я. Учасник Другої світової війни. Автор понад 80 наукових праць, численних раціоналізаторських пропозицій та винаходів.  Нагороджений орденами та медалями. 

24   День народження Михайла Панасовича Стельмаха (24.05.1912, с. Дяківці, нині Вінниц. р-н – 27.09.1983, м. Київ), українського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, академіка АН УРСР, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1981), члена СПУ (1940). На батьківщині письменника 1989 р. відкрито бібліотеку-музей його імені. Щорічно проводяться літературно-мистецькі свята й дні пам’яті Михайла та Ярослава (сина) Стельмахів. Засновано Літературну премію імені Михайла Стельмаха (2006). 

25   120 років тому народився Юрій Іванович Назаренко (25.05.1904, м. Конотоп, нині Сум. обл. – 21.01.1991, м. Київ), український літературознавець, перекладач, громадський діяч. Протягом 1929–1934 рр. працював і навчався у Вінниці. Пізніше сприяв організації літературно-мистецьких музеїв на Вінниччині. 

28   70 років від дня народження Геннадія Никифоровича Муращенка (28.05.1954, с. Рівне Херсон. обл.), музиканта, заслуженого діяча мистецтв України. З 1982 р. працював у Вінницькому училищі культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича на посаді викладача відділу народних інструментів. З 1998 р. керує оркестром народних інструментів, який у 2007 р. став лауреатом І Всеукраїнського конкурсу ім. А. Онуфрієнка (м. Дрогобич), брав участь у творчих звітах Вінницької області в Києві. 2009 р. став переможцем обласного конкурсу «Людина року» у номінації «Діяч культури і мистецтва». 

17 (30?)   День народження Федора Григоровича Верещагіна (17(30?).05.1910, м. Миколаїв – 21.05.1996, м. Вінниця), режисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1957), народного артиста СРСР (1977), фундатора, головного режисера Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Садовського (1948–1986 рр.), почесного громадянина м. Вінниця. Створив понад 120 вистав за п’єсами сучасної та класичної вітчизняної, зарубіжної драматургії. Відкрив у драматургії імена М. Зарудного, І. Стаднюка, В. Колодного. На фасаді театру встановлено меморіальну дошку на вшанування пам’яті митця. Поруч пролягає вулиця його імені. 

• 75 років тому народився Олександр Володимирович Кащенко (30.05.1949, с. Веселівка Гайсин. р-ну), архітектор, кандидат технічних наук (1985), професор (2005), дійсний член Української академії архітектури (2007), почесний професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Напрям його наукової діяльності – теорія зображень і формоутворень в архітектурі.

ЧЕРВЕНЬ

2   120 років тому народився Яків Маркович Волошин (02.06.1904, м. Вінниця – 18.05.1967, м. Одеса), хірург, доктор медичних наук (1945), професор (1946), заслужений діяч наук УРСР. Автор 75 наукових праць, монографій.        

3   75 років від дня народження Михайла Петровича Стрельбицького (03.06.1949, с. Майдан-Вербецький, нині Хмельниц. р-ну Хмельниц. обл. – 08.06.2018, похов. у рідному селі), кандидата філологічних наук (1976), українського поета, літературознавця, літературного критика, культурно-громадського діяча. Від 1981 р. мешкав у Вінниці. Був на творчій роботі. Автор низки збірок поезії, літературознавчих праць. Лауреат кількох літературних премій, зокрема Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1989), Літературної премії імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2007). Член НСПУ (1979), почесний член НСЖУ. 

5   90 років тому народився Михайло Йосипович Бахтинський (05.06.1934, с. Губник Гайсин. р-ну – 23.05.2008, там само), український поет, журналіст. Був директором Республіканського будинку літераторів. Член НСПУ (1991). Автор кількох поетичних збірок. Окремі вірші поета поклали на музику композитори І. Шамо, Л. Дичко, Е. Сталкович, А. Кос-Анатольський та ін. Високу оцінку творчості поета дали М. Стельмах, П. Воронько, Д. Павличко, Д. Луценко та інші майстри слова й поціновувачі поетичного таланту М. Бахтинського як в Україні, так і за її межами. 

6   170 років від дня народження Володимира Фавстовича Левитського (06.06.1854, с. Старостинці Вінниц. р-ну – 26.10.1939), українського економіста, доктора політичної економії та статистики, академіка ВУАН (1923), АН УРСР (1925). Досліджував історію народного господарства Стародавнього світу та інші проблеми. Зазнавав гонінь за потурання «неонародникам». 

• 110 років від дня народження Олександра Семеновича Западинського (06.06.1914, с. Кальник Гайсин. р-ну – 27.11.2002, м. Вінниця), Героя Радянського Союзу (1944). 1940 р. закінчив Мелітопольське військово-авіаційне училище. Учасник Другої світової війни з вересня 1941 р. Воював на Карельському фронті. До листопада 1943 р. здійснив 148 бойових вильотів на розвідку об’єктів і комунікацій ворожих військ. Після війни продовжував службу в Збройних Силах СРСР. 1947 р. закінчив Вищу офіцерську школу штурманів. Звільнившись у запас, у 1957 р переїхав до Вінниці. Працював в інформаційно-обчислювальному центрі «Вінницявантажавтотранс». Нагороджений орденами та медалями. 

9   75 років від дня народження Антоніни Іванівни Сторожук (09.06.1949, с. Новосілка Могилів-Поділ. р-ну), педагога, кандидата мистецтвознавства (2001), доцента (2006), етнографа, фольклориста, відмінника освіти України, вченого секретаря, доцента, викладача-методиста КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Михайла Грушевського». В її творчому доробку – народознавчі збірки, навчальні, навчально-методичні посібники, краєзнавчі дослідження, численні статті, надруковані в збірниках ВАК України, педагогічних журналах та освітянській пресі. А. Сторожук – організатор самобутнього народного аматорського ансамблю автентичного співу «Голоси предків» (2003) при рідному коледжі. 

10   День народження Гната Трохимовича Танцюри (10.06.1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну – 12.11.1962, м. Гайсин), фольклориста, етнографа, педагога, краєзнавця Поділля. Закінчив Зятковецьку семилітню трудову школу, педагогічні курси в м. Гайсин, заочно Вінницький інститут соціального виховання (1933). Викладав українську мову та літературу в школах сіл Клебань Тульчинського району, Зятківці Гайсинського району та м. Гайсин. Понад 40 років свого життя присвятив науковій діяльності. Він записав, упорядкував за темами близько п’яти тисяч пісень, 929 казок, легенд та анекдотів, 1536 прислів’їв та приказок, 615 загадок, 144 танці, сотні замовлянь, голосінь, повір’їв, рецептів народної медицини, народних прикмет, понад 200 записів дитячого фольклору. Створив монографію «Весілля в селі Зятківцях» (800 пісень, 144 танці) і двотомну працю «Історія села Зятківці». Увесь його творчий доробок зберігається в окремому фонді Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України й чекає подальшого дослідження. Найбільш плідною була 12-річна праця вченого з народною співачкою Я. М. Сивак (Явдоха Зуїха). У Гайсинському районі щорічно проводиться обласне свято фольклору ім. Г. Танцюри, з 2001 р. кожні 5 років у червні – Всеукраїнський фестиваль-конкурс автентичних колективів на приз Г. Танцюри. 10 березня 1990 р. у м. Гайсин було урочисто відкрито його музей-садибу. 

• 75 років тому народився Адам Степанович Дзюба (10.06.1949, с. Малі Коровинці Житомир. р-ну Житомир. обл.), музикант, хормейстер, педагог, заслужений артист України (2000). Засновник ансамблю пісні та танцю «Веснянка» та ансамблю «Дармограй» (з 1985 по 1993 р. – «Щедрик»). Працював художнім керівником Вінницької обласної філармонії. З 2002 р. продовжив свою творчу діяльність у ВНАУ в центрі культури та дозвілля, створивши там нові колективи: театр пісні «Вишневий сад» («Вишня»), чоловічий вокальний квартет «Пасаж», інструментальну групу «Сад», квінтет «Поклик», народний театр пісні «Слов’янка». Зі створених ним понад 20 творчих колективів шістьом було присвоєно почесне звання «Народний аматорський». Нині він – начальник відділу з організації виховної та культурно-мистецької роботи студентів ВТЕІ КНТЕУ. Художній керівник народного театру пісні «Слов’янка». 

12    100 років від дня народження Петра Івановича Ніколаєнка (12.06.1914, с. Мітлинці Гайсин. р-ну – 29.01.1943, с. Ново-Олександрівка Зерноград. р-ну Ростов. обл., нині РФ), Героя Радянського Союзу (посмертно 1943). У Червоній армії – з 1939 р. Брав участь у визвольному поході радянських військ у Західну Україну та Західну Білорусію. На фронтах Другої світової війни – з лютого 1942 р. Відзначився в оборонних боях під м. Ростов-на-Дону, в Ставропольському краї. Загинув у бою 29 січня 1943 р. 1967 р. у с. Мітлинці, на батьківщині П. І. Ніколаєнка, йому встановлено пам’ятник. 

• 70 років від дня народження Віктора Феодосійовича Яблонського (12.06.1954, с. Вінниц. Хутори Вінниц. р-ну), фахівця у галузі радіозв’язку та телекомунікацій, кандидата технічних наук, доцента, завідувача філії кафедри телекомунікаційних систем і телебачення ВНТУ, заслуженого працівника сфери послуг України, колишнього директора Вінницької філії ПАТ «Укртелеком». Автор низки навчальних посібників, понад 20 наукових статей. Займається громадською роботою, створив галузевий благодійний фонд «Зв’язок сердець». Обирався депутатом обласної Ради від Оратівського району. 

• 70 років тому народився Сергій Петрович Московко (12.06.1954, Вінниця), невролог вищої кваліфікаційної категорії, доктор медичних наук (2006), професор (2011), заслужений лікар України (2013). Брав участь у ліквідації медичних наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Очолює Вінницьке обласне товариство неврологів, психіатрів та наркологів. Член редакційних колегій фахових журналів «Практична ангіологія», «НейроNews», «Український неврологічний журнал», науковий редактор журналу «Судинні захворювання головного мозку», головний редактор журналу «Нейрон-ревю». Член правління ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом» та Української асоціації з хвороби Паркінсона, дійсний член Всесвітнього товариства рухових розладів (Movement Disorders Society), Європейського товариства хвороби Паркінсона, Міжнародного коледжу нейропротекції та нейродегенерації, Європейської федерації неврологічних товариств. 

16   70 років від дня народження Георгія Володимировича Куркова (16.06.1954, м. Хмельницький), піаніста, диригента, органіста, заслуженого діяча мистецтв України (1995). З 1978 р. живе і працює у Вінниці. Виступає в Україні і за кордоном, бере участь у різних музичних фестивалях. Організатор, диригент та художній керівник камерного оркестру «Арката» Вінницької обласної філармонії, з яким здійснив багато творчих проєктів та подорожей. З ініціативи та за участю Г. Куркова у Вінниці проведені такі фестивалі: «Бах та його епоха» (1995), «Амадеус» (1996), «Арката плюс» (1997), «Шопеніана – вік XX» (1999), «Бетховенські ансамблі» (2000), «П. І. Чайковський та Н. Ф. фон Мекк» (2003). Він є музичним директором Міжнародного органного фестивалю «Музика в монастирських мурах», який з 1999 р. щорічно проходить у Вінниці. 

Цього місяця виповнюється:

• 80 років відтоді, як відкрито (1944) Гайсинську швейну фабрику. З вересня 1998 р. – КП «Гайсинська швейна фабрика “Віта”». Спеціалізується на пошитті чоловічого, жіночого та дитячого одягу, спецодягу, форменого одягу. Нині гайсинські швачки співпрацюють з іноземними інвесторами, піднімаючи своєю продукцією імідж Вінниччини у світі.

ЛИПЕНЬ

1   90 років від дня народження Ігоря Овксентійовича Грабовського (01.07.1934, м. Могилів-Подільський – 05.06.1992, м. Київ), українського кінорежисера, кінодокументаліста, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1975). Отримав Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1978). Член СКінУ (1960). Створив цілу низку стрічок, серед яких – «195 днів» (1964), «І струни Лисенка живі» (1967), «Чуєш, брате мій» (1979, співавтор сценарію), «Радянська Україна: роки боротьби і перемог» (1974–1977, кінотрилогія у співавторстві), «Пам’ять рідного краю» (1981), «Жива ватра» (1982, автор сценарію), «Шостий президент» (1992) та ін. Як співрежисер і співавтор стрічок «Зоряне містечко» (1974) та «Вогненний шлях» (1974), 

• 75 років тому народився Петро Маркович Гунько (01.07.1949, с. Прилуцьке Хмільниц. р-ну – 13.10.2020, м. Вінниця), кандидат медичних наук (1999), заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, головний лікар ВОКЛ ім. М. І. Пирогова (1992–2010), генеральний директор Національного музею-садиби М. І. Пирогова (2010–2020, м. Вінниця). Працював завідувачем відділення та головним лікарем санаторію «Хмільник». 

• 70 років від дня народження Юрія Михайловича Мостового (01.07.1954, м. Немирів), ученого в галузі медицини, доктора медичних наук (1990), професора (1992), заслуженого лікаря України (2014), прозаїка. Голова Вінницького міського товариства терапевтів. Автор численних монографій, наукових статей, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, інформаційних листів. З 2004 року є асоційованим членом Європейського респіраторного товариства. Голова Асоціації лікарів Поділля. Нагороджений грамотами, почесними відзнаками. Переможець Вінницького обласного конкурсу «Людина року» в номінації «Діяч науки» (2016). Займається літературною діяльністю. Автор близько 100 прозових творів, низки п’єс. Учасник Днів Степана Руданського на Калинівщині у Вінницькій області. 

2   130 років тому народився Мефодій Васильович Рябий (02.07.1894, с. Кукавка, нині Могилів-Поділ. р-ну – 29.05.1974, там само), український фольклорист, етнограф, краєзнавець. Налагодив зв’язки з науковими установами Києва та Вінниці. Зробив і передав етнографічній комісії ВУАН понад 300 записів народних пісень, багатьох обрядів. Займався археологією, написав історію свого села, досліджував історію перебування художника В. А. Тропініна в Кукавці. У 30-ті роки зазнав репресій. 1953 р. заснував у селі краєзнавчий музей.  

• 80 років тому народився Володимир Семенович Рабенчук (02.07.1944, с. Зозів Вінниц. р-ну – 26.09.2023, Польща), поет, прозаїк, кінодраматург, журналіст, заслужений працівник культури України (2011). Лауреат низки літературних премій, як-от: Літературна премія ім. Миколи Трублаїні (1979), Колгоспна премія ім. Двічі Героя Соціалістичної Праці Пилипа Желюка (1982), Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. Степана Руданського (1994), Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2000), Всеукраїнська літературна премія ім. Михайла Коцюбинського (2005), Літературна премія ім. Ірини Вільде (2008), Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. Євгена Гуцала (2009), Премія «Ярославів вал» (2009), Всеукраїнська премія ім. Івана Огієнка (2013), Літературно-мистецька премія ім. Володимира Забаштанського (2018), Літературно-мистецька премія ім. Марка Вовчка (2020). 

5   120 років від дня народження Івана Яковича Дейнеки (05.07.1904, с. Опішня, нині смт Полтав. р-ну Полтав. обл. – 25.01.1970, м. Одеса), лікаря-хірурга, доктора медичних наук (1946), професора (1947), заслуженого діяча науки УРСР (1957). У післявоєнний період (1944–1947) був директором Вінницького медичного інституту, здійснив надзвичайно велику роботу з його відбудови. У 1947–1951 рр. І. Я. Дейнека – завідувач кафедри факультетської хірургії. Значну увагу приділяв розвитку наукової роботи на кафедрі, в інституті. Був головою Вінницького обласного наукового товариства хірургів. Наукові дослідження: проблеми онкології, хірургія щитовидної залози, судин, вивчав також питання гіпотермії, працював у галузі відновлювальної хірургії. Нагороджений державними нагородами. 

7   150 років тому (7.07.1874) робітниче селище Козятин було віднесено до категорії містечок Бердичівського повіту Києво-Балтської (Одеської) залізниці. Від 13 липня 2000 р. Козятин віднесено до категорії міст обласного значення. 

11   40 років тому народився Сергій Станіславович Собко (11.07.1984, смт Літин), український військовик, бригадний генерал Збройних Сил України (2022). Командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади (2017–2019). Начальник штабу – заступник командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України. 

12   100 років тому народився Василь Лукич Юхимович (12.07.1924, с. Сингаї, нині Коростен. р-ну Житомир. обл. – 2002 [Київ?]), український поет, перекладач, заслужений працівник культури УРСР (1984), заслужений діяч мистецтв України (2000). Член СПУ з 1956 р. Друкуватися почав з 1944 р. У 1950–1960 рр. жив і працював у Вінниці. Автор понад 20 збірок поезії. У Вінниці підготував першу збірку ліричних віршів «Матері» (Київ, 1955) та кілька наступних, першу книгу гумору й сатири «Який Яків, така й дяка» (Вінниця, 1960), повість «Подвиг починався на землі» (Київ, 1961). На телебаченні пропагував пісенну культуру українців та її роль у житті та творчості класиків української літератури, зокрема С. Руданського, Марка Вовчка та ін. Вірші В. Л. Юхимовича привертали увагу багатьох відомих українських композиторів, які близько 100 з них поклали на ноти. Твори поета перекладено багатьма мовами народів світу. 

• 55 років тому (12.07.1969) в Тульчині відкрито пам’ятник видатному українському композитору М. Д. Леонтовичу (скульптор Г. Кальченко, архітектор А. Ігнащенко). 

16   110 років від дня народження Семена Олександровича Гуменюка (16.07.1914, с. Слобода Дашковецька Вінниц. р-ну – 17.03.1944, с. Українка Миколаїв. р-ну Миколаїв. обл.), Героя Радянського Союзу (посмертно, 1944). У Червоній армії – з 1936 р. 1939 р. закінчив курси молодших лейтенантів. Учасник Другої світової війни з вересня 1941 р. У ніч на 12 березня 1944 р. рота 144-го гвардійського стрілецького полку 49-ї гвардійської стрілецької дивізії 28-ї армії (3-й Український фронт) під його командуванням (на той час – гвардії старшого лейтенанта) однією з перших форсувала р. Дніпро в районі с. Садове Білозерського району Херсонської області, захопила й утримала плацдарм на правому березі. 14 березня вміло організував відбиття контратак противника. 

20   125 років тому (20.07.1899) засновано перший часопис у Вінниці – «Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности». Ініціатором і першим редактором видання був граф Дмитро Гейден. Часопис популяризував кращий агротехнічний досвід. З 1915 р. видання мало назву «Подольский хозяин». 

• 60 років від дня народження Тетяни Станіславівни Збожинської (20.07.1964, м. Гайсин), заслуженого вчителя України, вчителя-методиста, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, відмінника освіти України, Соросівського вчителя. Засновник і керівник Всеукраїнської громадської дитячо-юнацької організації «Ліга юних математиків», керівник команди України на Міжнародних математичних змаганнях «Кубок Європи», яка у 2006 р. здобула II місце в Кубку Європи з розв’язування логічних математичних задач. Т. С. Збожинська – один із лідерів рухів «Математика без кордонів», «Математика для всіх», член адміністративної ради Генеральної асамблеї Міжнародного комітету математичних ігор від України. Підготувала понад 100 переможців міських та обласних, 13 переможців всеукраїнських олімпіад з математики. Неодноразово організовувала в рамках Міжнародного математичного салону у Франції роботу павільйону України. Автор низки друкованих праць. 

22   180 років тому народився Тадей Денисович Ганицький (22.07.1844, с. Чемериси Волоські, нині с. Журавлівка Жмерин. р-ну – 12.02.1937, м. Кам’янець-Подільський Хмельниц. обл.), український і польський музикант, педагог, композитор, диригент, музичний критик. 

• 155 років від дня народження В’ячеслава Арсеновича Камінського (22.07.1869, с. Косареве, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл. – 1938), педагога, етнографа, краєзнавця. У 1921–1922 рр. жив у Вінниці, очолював тут Подільську губернську комісію з охорони пам’яток давнини, мистецтв і природи. На подільському народному ґрунті опублікував два дослідження: «Матеріали для характеристики малоруських говорів Подільської губернії» (Живая старина. – 1902. – Вып. 1. – С. 74–96) і «Етнографічні матеріали, записані в с. Будках Вінницького повіту Подільської губернії» (Киевская старина. – Т. 92. – С. 20–31). 

• 80 років з дня розстрілу Василя Васильовича Порика (17.02.1920, с. Соломірка, нині с. Порик Хмільниц. р-ну – 22.07.1944, поблизу фортеці Аррас, Франція, розстріляний), учасника антифашистського руху Опору, Героя Радянського Союзу, кавалера найвищої французької нагороди – ордена Почесного легіону, Національного героя Франції. У рідному селі створено музей Героя Радянського Союзу В. В. Порика (1972). Одна з вулиць м. Вінниця названа на його честь. 

23   55 років тому народився В’ячеслав Анатолійович Семенов (23.07.1969, м. Жмеринка – 17.02.2015, смт Фащівка, Перевал. р-н, Луган. обл., похов. у м. Жмеринка), старший лейтенант, заступник начальника першої прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури Могилів-Подільського прикордонного загону. 

24   100 років тому народився Костянтин Петрович Зак (24.07.1924, с. Старий Животів, нині у складі с. Новоживотів Вінниц. р-ну), ендокринолог, гематолог, доктор медичних наук (1971), професор (1978), заслужений діяч науки і техніки України (1999). Автор та співавтор понад 400 наукових праць, зокрема 8 монографій. 

25   110 років тому народився Борис Мусійович Бабій (25.07.1914, с. Гурівці, нині Хмільниц. р-ну – 19.09.1993, м. Київ), правознавець, учений-юрист, доктор юридичних наук (1964), професор (1966), академік АН України (1972), заслужений діяч наук України. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1981). 

29   175 років від дня народження Олени Пчілки (справж. – О. П. Драгоманова-Косач) (29.07.1849, м. Гадяч, нині Полтав. обл. – 04.10.1930, м. Київ), української письменниці, фольклористки, етнографа, громадської діячки, члена-кореспондента АН України (з 1927 p.). Уперше відвідала м. Могилів-Подільський у 80 роках ХІХ століття. Протягом 1920–1924 рр. там жила й займалася культурно-просвітницькою роботою, писала художні твори: п’єси, оповідання, вірші, переклади, спогади, збирала народні пісні, читала лекції з української мови та літератури на вчительських курсах. Опублікувала етнографічні дослідження на подільському матеріалі «Українські народні легенди останнього часу». Мати відомої української письменниці Лесі Українки. 

30   110 років тому народився Павло Іванович Муравський (30.07.1914, с. Дмитрашківка, нині Тульчин. р-ну – 06.10.2014 р., м. Київ), видатний український хоровий диригент, педагог, народний артист України, професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка та премії ім. В. І. Вернадського, Герой України (2009). 

• 80 років тому народився Анатолій Кононович Лисий (30.07.1944, м. Вінниця), історик, кандидат історичних наук (1984), педагог, краєзнавець, доцент (1990), завідувач кафедри суспільно-гуманітарних наук КЗ «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», почесний краєзнавець України, член НСЖУ. Досліджує проблеми економіки, історії цукрової промисловості на Поділлі 20–50-х рр. ХХ ст., релігійного життя в краї, інші аспекти минулого регіону. Опублікував понад 220 наукових розвідок.

СЕРПЕНЬ

1   110 років від початку (01.08.1914–11.11.1918) Першої світової війни, яка з усіх подій XX ст. чи не найбільший (у причинно-наслідковому контексті) вплив справила на долю людства. Перша світова війна стала важким випробуванням для українського народу, зокрема вінничан. 

4   70 років від дня народження Василя Семеновича Нікіфорова (04.08.1954, с. Павлівка Хмільниц. р-ну – 7.03.2015, м. Вінниця), українського військовика, генерал-лейтенанта, військового льотчика-снайпера. Був заступником командувача Повітряних Сил з авіації – начальником авіації Командування Повітряних Сил Збройних Сил України. Загальний наліт становить понад 3300 годин. 6 грудня 2016 р. відкрито пам’ятну дошку В. С. Нікіфорову в Ліцеї № 3 Калинівської міської ради. 

5   125 років від дня народження Бориса Дмитровича Антоненка-Давидовича (літературні псевдоніми – Богдан Вірний, Б. Антонович) (05.08.1899, м. Ромни Сумської обл. – 09.05.1984, м. Київ), письменника, публіциста, літературознавця, драматурга, мовознавця, критика, перекладача, громадського діяча, активного учасника національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. та дисидентського руху опору. За свою літературну діяльність був репресований, повністю пізнавши пекло ГУЛАГу. 1947 р. письменника звільнено з ув’язнення. 1948 р. він нелегально повернувся в Україну і до чергового арешту (6 липня 1951 р.) працював фельдшером у лікарні с. Білий Рукав Хмільницького району. 1957 р. письменник був реабілітований. У низці своїх творів Антоненко-Давидович змалював жахи сталінських концтаборів. У 1992 р. йому посмертно було присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка. 

6   70 років від дня народження Тамари Євгенівни Оврах (06.08.1954, с. Ковалівка Вінниц. р-ну), художника декоративно-ужиткового мистецтва, живописця. Член СХУ (1987). З 1977 р. – учасниця обласних та республіканських виставок, живописно-графічних пленерів на Вінниччині (зокрема в м. Немирів), а також у Миколаївській та Одеській областях. Працює в галузі монументальної та декоративно-ужиткової кераміки, станкового живопису та художнього текстилю. Твори зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, Немирівській картинній галереї та приватних колекціях. 

9   120 років тому народився Микола Филимонович Матвійчук (09.08.1904, с. Ольгопіль, тепер Гайсин. р-ну – 19.09.1993, м. Львів), літературознавець, доктор філологічних наук (1962), професор (1969), відмінник народної освіти України. Учасник Другої світової війни. Член СПУ з 1950 р. У повоєнні роки – завідувач Львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії, старший науковий співробітник Інституту суспільних наук, водночас працював у Дрогобицькому педагогічному інституті. 

14   75 років тому (1949) у Вінниці було відкрито найбільший в області стадіон «Локомотив», сьогодні – комунальне підприємство «Центральний міський стадіон». 

• 65 років тому народився Анатолій Дмитрович Олійник (14.08.1959, с. Вила Тульчин. р-ну), український державний та політичний діяч, підприємець, голова Вінницької обласної Ради (27 листопада 2015 – 20 листопада 2020). З грудня 2020 р. призначений заступником директора – начальником Управління матеріально-технічного забезпечення та закупівель Вінницького обласного центру зайнятості. Член УРП «Собор» (з 1999). 

15   75 років тому народилася Алла Борисівна Дутковська (15.08.1949, м. Вінниця – 19.06.2004, м. Чернівці), художник-модельєр, сценограф, заслужений діяч мистецтв України (1998). Була художником-постановником низки мистецьких фестивалів. Викладала в Чернівецькій дитячій художній школі (1978–2003). Під час роботи в Чернівецькій філармонії (1973–1975) розробила проєкти естрадних костюмів для ансамблів «Смерічка», «Жива вода», «Черемош», співаків Н. Яремчука, П. Дворського, Софії, Лідії та Ауріки Ротару. На основі народного одягу та сучасного силуету започаткувала сценічні стилізовані естрадні костюми в Україні. 

17   140 років тому народився Олександр Васильович Іванов (17.08.1884, м. Кам’янець-Подільський – після 1949), український педагог, етнограф, фольклорист, перекладач, краєзнавець. Учителював у містах Ямпіль (1908), Могилів-Подільський (до 1930 р.), де очолив місцевий музей, керував краєзнавчим товариством. Автор історико-краєзнавчих нарисів про низку сіл та містечок Могилівщини, описав пам’ятки культури у 88 подільських селах. Налагодив співпрацю з багатьма установами УАН: Етнографічною комісією, Інститутом географії та картографії, Комісією охорони пам’яток культури, Музеєм українських діячів мистецтва та науки, Кабінетом музичної пісенності та багатьма іншими установами. Під час перебування в Могилеві-Подільському родини Косачів тісно спілкувався з нею. Листувався з Оленою Пчілкою, яка на його прохання написала автобіографію, присвятив письменниці два вірші. Написав і переклав українською та російською мовами багато поетичних творів, проте друкувався рідко. Архів О. В. Іванова зберігається в спецфонді відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 

21   100 років від дня народження Миколи Даниловича Кучерявого (21.08.1924, с. Мазурівка Тульчин. р-ну – 19.08.1944, с. Соч (за 10 км біля м. Пашкани, Румунія), Героя Радянського Союзу (посмертно 1945). Учасник Другої світової війни з травня 1944 р. Командир відділення 132-го гвардійського стрілецького полку 42-ї гвардійської стрілецької дивізії 40-ї армії (2-й Український фронт). Відзначився під час прориву оборони противника в районі м. Пашкани. 19 серпня 1944 р. під час бою кинувся на заміновані дротяні загородження, у яких після вибуху утворились проходи. Відважний воїн ціною свого життя сприяв виконанню підрозділом бойового завдання. Нагороджений орденами та медалями. 

23   75 років від дня народження Євгена Митрофановича Таранюка (23.08.1949, с. Вербівка Гайсин. р-ну), журналіста, поета, прозаїка, члена НСЖУ (1980), НСПУ (2018). На журналістській роботі – з 1972. Тривалий час працював в іллінецькій райгазеті «Трудова слава», був власкором обласної газети «Вінниччина». 

24   130 років тому народився Богдан Володимирович Крижанівський (24.08.1894, м. Львів – 20.04.1955, м. Чернівці), український диригент, композитор, заслужений артист УРСР (1943). Один з організаторів Вінницького українського драматичного театру ім. І. Франка (1920). У 1919–1923 рр. жив і працював у Вінниці. 

29   130 років від дня народження Демида Григоровича Бурка (29.08.1894, с. Пирогів Вінниц. р-ну – 09.06.1989, м. Штутгарт, Німеччина), педагога, поета (псевдонім – Данило Святогірський), публіциста, церковного діяча. Працював у школі. Учасник Першої світової війни. Співпрацював із Всеукраїнською церковною радою. У січні 1918 р. Д. Бурко брав участь у бою під Крутами, про що через багато років напише вірш-спогад «На вічну пам’ять мученикам». 1920 р. у складі українського війська був у Польщі. Згодом, повернувшись на Батьківщину, вчителював у школах Вінниччини та Київщини. Був двічі ув’язнений, переховувався під чужим іменем. Під час Другої світової війни Бурко в Полтаві висвячується на священника. Відомо, що у 1943 р.  отець Демид брав участь у похороні 500 жертв більшовицького режиму у Вінниці (після розкопок у парку ім. М. Горького). Під час панахиди він виступив із промовою, у якій зазначив: «Нехай на їхніх могилах виростуть квіти кращого майбутнього».  

• 110 років від дня народження Івана Матвійовича Жмурка (29.08.1914, с. Степашки Гайсин. р-ну – 04.08.1955, там же), Героя Радянського Союзу (1946). У Червоній армії – з 1935 р. У 1938 р. закінчив Харківське військове піхотне училище, в 1939 р. – Харківське військове авіаційне училище штурманів. У 1939–1940 pp. – на радянсько-фінському фронті. Учасник Другої світової війни з червня 1941 р., воював на Західному, Калінінському, Сталінградському, Донському, Північно-Кавказькому, 3-му Білоруському, 1-му та 2-му Прибалтійських, Ленінградському фронтах. Гвардії капітан. До квітня 1945 р. здійснив 206 бойових вильотів на бомбардування аеродромів, залізничних вузлів, скупчень військ противника. У 1949 р. закінчив Вищу офіцерську школу штурманів у Краснодарі. Нагороджений бойовими орденами та медалями.

ВЕРЕСЕНЬ 

8   75 років від дня народження Надії Миколаївни Колесниченко (08.09.1949, с. Григорівка Одес. р-ну Одес.  обл.), актриси, заслуженої артистки України. У 1970 році прийшла до Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. За час роботи в театрі зіграла понад 70 ролей у п’єсах сучасного та класичного репертуару. Створені нею образи – глибоко психологічні, виразні, життєві. У творчому доробку актриси – і травестійні ролі у виставах для дітей («Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Котигорошко»), і провідні ролі у виставах «Не судилось» – Катря, «Суєта» – Явдоха, «Майська ніч» – Галя, «Собор Паризької Богоматері» – Есмеральда, «Мораль пані Дульської» – Юліасевичева та багато інших. 

9   255 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (09.09.1769, м. Полтава – 10.11.1838, там само), українського письменника, театрального та громадського діяча, дослідника історії та фольклору. Протягом 6 місяців Котляревський жив у Гайсині та Тульчині. Нині на будинках, пов’язаних з перебуванням тут першого класика нової української літератури, встановлено пам’ятні дошки. Враження, винесені з Поділля, ті «порядки», які побачив він під час війни, знайшли відображення в останніх частинах поеми «Енеїда». Завдяки ініціативі й зусиллям О. Марковича та Марка Вовчка в Немирівській гімназії вперше на Вінниччині 1857 р. відбулася вистава «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського. Пізніше її не раз демонстрували на сцені Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського. Творчість поета-класика досліджували відомі вчені з Вінниччини – М. Гудзій, Є. Кирилюк, В. Шубравський та ін. Безсмертну «Енеїду» ілюстрував художник-земляк А. Базилевич. 

11   70 років від дня народження Тетяни Євменівни Приймасюк (11.09.1954, с. Брідок Гайсин. р-ну), майстра декоративно-ужиткового мистецтва (вишивальниці). Член НСПУ (2004). Працювала методистом Теплицького районного будинку культури, бібліографом-краєзнавцем районної централізованої бібліотечної системи (ЦБС). Учасниця районних та обласних виставок. У доробку майстрині – понад три десятки вишитих портретів Тараса Шевченка, що зберігаються в приватних колекціях України, Канади, Німеччини, Великобританії. Займається збором фольклору на Тепличчині. Автор низки поетичних збірок. Співавтор, упорядник низки колективних збірок поетів-тепличан. 

13   190 років тому народився Анатолій Патрикійович Свидницький (13.09.1834, с. Маньківка Гайсин. повіту, нині Тульчин. р-н – 13.07.1871, м. Київ), український письменник-класик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. 

14   90 років тому народився Григорій Давидович Усач (14.09.1934, м. Немирів – 06.11.2021, Беер-Шева, Ізраїль), український і єврейський поет, прозаїк, драматург. Член СПУ (1974). Лауреат обласних літературних премій ім. М. Трублаїні та М. Коцюбинського. З 1997 р. Григорій Усач жив і працював в ізраїльському місті Беер-Шеві, але залишався громадянином України, часто приїздив до Вінниці. Під час приїзду 2004 р. письменника відзначили літературною премією «Тріумф» – «За значний внесок у пропаганду української літератури». Нагороджений грамотою ВРУ за заслуги перед Українським народом (2019). 

• 45 років тому народився Євгеній Михайлович Пікус (14.09.1979, м. Вінниця – 25.08.2014, селище Талове Станично-Луган. р-ну Луган. обл., похов. на Центральному кладовищі м. Вінниця, на Алеї Слави), український військовик, полковник Державної прикордонної служби України, учасник АТО. З 11 липня 2014 р. керував підрозділами в районі пункту пропуску «Красна Талівка». Загинув 25 серпня 2014 р. в бойовому зіткненні на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка». Посмертно (01.10.2016 р.) нагороджений відзнакою «Народний Герой України», 26.04.2018 р. удостоєний звання Герой України. 20.03.2015 р. у Вінниці на фасаді ЗОШ І–ІІІ ст.-гімназії № 30 ім. Тараса Шевченка відкрито меморіальну дошку випускнику школи Євгенію Пікусу. У серпні 2015 р. у відділі прикордонної служби «Красна Талівка» в Станично-Луганському районі відкрили пам’ятний знак воїнам-прикордонникам (у т. ч. Є. Пікусу), які загинули 25.08.2014 р. 29.04.2016 р. рішенням № 246 7 сесії 7 скликання Вінницької міської ради вулицю Папаніна перейменовано на вулицю Євгенія Пікуса. 

15   115 років від дня народження Івана Митрофановича Філіповського (15.09.1909, Орлов. обл. – 18.09.1992, м. Вінниця), бібліотечного працівника, Героя Радянського Союзу, колишнього директора Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (нині ВОУНБ ім. В. Отамановського). На її фасаді встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.». 

17   160 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (17.09.1864, м. Вінниця – 25.04.1913, м. Чернігів), українського письменника-класика, громадського діяча. Дитинство та юність письменника минули в селах і містечках Поділля – Барі, Кукавці, Шаргороді, Станіславчику, Пикові. Закінчив 1880 р. Шаргородське духовне училище, заробляв для себе та рідні репетиторством. У 1891 р. їде в село Лопатинці (нині Жмеринського району), де протягом двох років учив дітей бухгалтера цукроварні. Тут склалися сприятливі умови для літературної праці. Поділля посіло вагоме місце у творчості М. Коцюбинського. Письменник відобразив побут подільських селян у ранніх оповіданнях і повістях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «На віру» та ін. Він написав етнографічну статтю «Вироби селянок з Поділля на виставці в Чикаго» (1892). З ініціативи Вінницької організації СПУ 1981 р. засновано обласну, а з 1993 р. – Всеукраїнську літературну премію ім. М. Коцюбинського. Щорічно у вересні в літературно-меморіальному музеї письменника у Вінниці проводять Дні М. М. Коцюбинського. Ім’ям письменника названо Вінницький державний педагогічний університет, загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 3 Вінницької міської ради, проспект в обласному центрі, де встановлено пам’ятник видатному земляку. 

18   100 років тому народився Михайло Дмитрович Торохтін (18.09.1924, с. Соболівка Гайсинського р-ну – 25.06.2010), курортолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2004), відмінник охорони здоров’я. Автор понад 250 наукових праць, зокрема кількох монографій, 12 патентів та авторських свідоцтв на винаходи. Нагороджений орденами та медалями. 

21   День народження Петра Івановича Ніщинського (21.09.1832, с. Неменка, тепер Вінниц. р-ну – 10.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Вінниц. р-ну), одного з основоположників українського музично-драматичного театру, композитора, поета-перекладача, педагога, громадського діяча, публіциста. Навчався в Київській духовній семінарії, закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети) (1856). Після повернення на батьківщину викладав у навчальних закладах Ананьєва (з 1855, тепер Одеська область), Петербурга (1857–1860), Одеси (1860), Бердянська (1888–1890). У 1875 р. створив на власний текст музичну картину з народного життя «Вечорниці» як вставну сцену до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка. «Закувала та сива зозуля» – широковідомий чоловічий хор з «Вечорниць». П. Ніщинський – автор перших перекладів українською мовою творів Софокла й Гомера. Щорічно в Тиврівському (нині Вінницькому) районі відбувається районне пісенне свято та раз на два роки проходить обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі». 

22   70 років від дня народження Володимира Івановича Балибердіна (22.09.1954 р., м. Гнівань Вінниц. р-ну), ювеліра, народного майстра декоративно-ужиткового мистецтва (1972), члена СХУ (1987). Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва (ювелірне мистецтво). Учасник численних виставок, пленерів, мистецьких акцій як в Україні, так і за кордоном. Його твори зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, Севастопольському художньому музеї, музеї м. Руднік (Польща) та в приватних колекціях. 

24   110 років тому народився Дмитро Григорович Дереч (24.09.1914, містечко Решетилівка, нині райцентр Полтав. обл. – 28.05.2007, м. Вінниця), прозаїк, драматург, перекладач. Учасник Другої світової війни. Член СПУ (1953). 

• 60 років тому народився Сергій Іванович Сай-Боднар (24.09.1964, c. Каришків Жмерин. р-ну), український журналіст, заслужений журналіст України (1996). Член НСЖУ (1988). Секретар Національної спілки журналістів України (2017–2020). Головний редактор Головної редакції проведення пресзаходів та артпроєктів Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Лауреат літературної премії ім. Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2014), премії ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності (2015). Удостоєний найвищої нагороди Вінницької області – Почесної відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» (2023). 

25   90 років від дня народження Михайла Васильовича Андрієнка (25.09.1934, с. Данилки Вінниц. р-ну – 06.03.1996, с. Новосілки Фастів. р-ну Київ. обл.), фахівця із садівництва, доктора сільськогосподарських наук (1993), професора (1994), члена-кореспондента УААН (1995), заслуженого діяча наук УРСР (1970). Наукові дослідження: вирощування високоякісного посадкового матеріалу та впровадження нових сучасних технологій у садівництво; вивчення і впровадження у виробництво малопоширених плодових та ягідних культур. Керівник авторського колективу тритомника «Помологія» (Київ, 1992, 1995, 1997). Здобув Державну премію в галузі науки і техніки УРСР (1988), премію ім. Л. Симиренка НАН України (1992). 

26   90 років від дня народження Олександра Власовича Волошина (26.09.1934, с. Гаврилівці Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельниц. обл. – 21.10.1997, м. Вінниця), фахівця в галузі електротранспорту, заслуженого працівника сфери послуг України, колишнього начальника Вінницького ДКП «Трамвайно-тролейбусне управління», громадського діяча. Почесний громадянин м. Вінниці (1997, посмертно). Започаткував і розвинув тролейбусний рух у місті, сприяв розширенню мережі електротранспорту, прокладанню нових тролейбусних та трамвайних ліній, будівництву тролейбусного депо, диспетчерських служб, заснуванню ремонтної бази та парку енергогосподарства. Під керівництвом О. В. Волошина Вінницьке ТТУ стало одним із кращих в Україні. Завдяки йому у Вінниці створено музей електротранспорту. Неодноразово був обраний депутатом Вінницької обласної та міської рад. Його ім’ям названо одну з трамвайних зупинок у м. Вінниця. 

27   210 років тому (27.09.1814) у Вінниці було засновано Подільську гімназію. Серед її найвідоміших вихованців – композитор, диригент і піаніст І. Добжинський, політичний і релігійний діяч, письменник і видавець А. Єловицький, літератори С. Гощинський, брати Грози – Александр Кароль і Сильвестр Венжик, історики В. Врублевський і М. Маліновський та ін. У 1830 р. серед вихованців закладу було викрито нелегальну організацію політичного характеру. Після слідства у тій справі, 1831 р. навчання в гімназії припинили. 

28   День народження Олексія Григоровича Луцишина (28.09.1922, с. Крищинці Тульчин. р-ну – 24.11.2001, м. Вінниця), гончаря, заслуженого майстра народної творчості України (1988), члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1992). Творча спадщина митця велика та багатогранна. Був учасником 50 обласних виставок народного мистецтва Вінниччини, музейних свят, різноманітних зустрічей, фестивалів, народознавчих заходів. Кращі його витвори зберігаються у фондах багатьох музеїв, у приватних колекціях України та за кордоном. На правах філії Вінницького обласного художнього музею з 2005 р. у Вінниці створено Музей гончарного мистецтва ім. О. Г. Луцишина, в основі якого – творчий доробок та особисті речі подільського майстра. 

 

Цього місяця виповнюється: 

• 90 років з часу заснування (1934) СЗШ І-ІІІ ст. № 13 м. Вінниця, нині Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 13».

ЖОВТЕНЬ

1   130 років тому народився Ананій Гаврилович Волинець (01.10.1894, с. Карбівка, нині Гайсин. р-ну – 14.05.1941, м. Вінниця), український військовий діяч доби визвольних змагань, командир 61-го і 13-го полків Армії УНР, отаман, один із керівників антибільшовицького збройного опору на Гайсинщині, командир Гайсинсько-Брацлавської бригади. 

• 130 років тому народився Роман Андрійович Гуцало (01.10.1894, с. Ситківці, нині Гайсин. р-ну – 11.04.1938, розстріляний), український прозаїк. Належав до письменницької організації «Плуг». За доносом 1937 р. заарештований і 11 квітня 1938 р. розстріляний як учасник міфічної «антирадянської української військово-повстанської армії». Автор низки оповідань: «Тетяна» (1925), «У глухому селі» (1925), «Висохлі сльози» (1926), «На вовків» (1927), «Золоті ґудзики» (1927), «Діти з левадів» (1927), «Біль» (1927). 1930 р. окремою книжкою вийшла повість «На цілині». 

• 60 років від дня народження Оксани Василівни Городинської (01.10.1964, с. Конищів, нині Могилів-Поділ. р-ну), майстрині писанки, витинанки, живописця, заслуженого працівника культури України, голови мистецького об’єднання «Барви Поділля». Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003), Національної спілки краєзнавців України. Очолює Могилів-Подільський центр народної творчості. При закладі у 2003 р. за її активної участі було створено громадський музей «Українська витинанка», на базі якого проведено вже чотири всеукраїнських та одне міжнародне свято «Українська витинанка». Має низку персональних виставок у Вінниці, Києві, Сімферополі, Польщі, Німеччині. Пише вірші та пісні. Народознавчі та мистецькі дописи розміщені в краєзнавчих збірниках та часописах. Роботи зберігаються в багатьох мистецьких зібраннях (музейних і приватних) у різних країнах світу. «Людина року – 2002» в номінації «Митець» в області та «Людина року – 2007» в номінації «Митець» у місті. Лауреат обласної мистецької премії «Кришталева вишня – 2005» в номінації «Народне мистецтво». 

2   75 років від дня народження Євгенія Федоровича Годованого (02.10.1949, с. Зеленянка Тульчин. р-ну), педагога, історика, кандидата історичних наук (2007), перекладача, поета, краєзнавця, дослідника. Здобув звання вчителя року Вінницької області 1993 р. Протягом 1977–1980 рр. був перекладачем уповноваженого уряду СРСР у справі перебування Північної групи радянських військ у Польщі. Автор багатьох книг і статей, присвячених дослідженню Крижопільщини. 

5   430 років тому (05.10.1594) у м. Брацлав (тепер смт Тульчин. р-ну) почалося антифеодальне повстання під проводом козацького ватажка Северина Наливайка. 

• День народження Володимира Омеляновича Забаштанського (05.10.1940, смт Браїлів Жмерин. р-ну – 02.12.2001, м. Київ), поета, перекладача, громадського діяча, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Міжнародної премії фундації Антоновичів (США, 1997), літературних премій імені В. Булаєнка (1998) та імені В. Свідзінського (2001, посмертно), члена СПУ (1967). На приміщенні школи в Браїлові, де навчався поет, встановлено меморіальну дошку. 19 жовтня 2008 р. там відкрито літературно-меморіальний музей. Звідси стартувало щорічне поетичне свято «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського», яке традиційно збирає сотні прихильників і шанувальників творчості народного поета-кобзаря. У 2017 р. в Браїлові біля місцевої школи встановили погруддя поета. 2017 року започатковано літературно-мистецьку премію ім. Володимира Забаштанського, яка підтримується Жмеринською районною державною адміністрацією та Вінницькою обласною організацією НСПУ. 

7   180 років від дня народження Сергія Олександровича Венгрженовського (07.10.1844, поблизу Могилева-Подільського – 26.09.1913, с. Могильна, нині у межах м. Гайсин), історика, етнографа, фольклориста, краєзнавця, члена Подільського історико-археологічного товариства (з 1890). З 1887 р. працював у Подільському акцизному відомстві (до 1902 р. – у м. Гайсин, з 1903 р. – у с. Могильна Гайсин. повіту). Досліджував побут, звичаї, вірування, народну медицину, фольклор, етнографію Поділля. Публікував статті та розвідки в «Киевской старине», «Подольских епархиальных ведомостях». Опублікував 20 робіт. Протягом 1890–1910 pp. передав багато книг, речей, колекцію фольклорно-етнографічних матеріалів Кам’янець-Подільському історичному музею.  

9   110 років від дня народження Івана Петровича Вітковського (09.10.1914, с. Борівка Могилів-Поділ. р-ну – 23.09.1996, м. Київ), Героя Радянського Союзу (1945). До війни закінчив Одеське військове авіаційне училище (1938). Учасник Другої світової війни з лютого 1943 р. Воював на Кавказькому, Північно-Західному, Брянському, 1-му та 2-му Прибалтійських, 1-му та 3-му Білоруських фронтах. До кінця війни здійснив 357 бойових вильотів, у 148 повітряних боях збив 22 літаки противника, за що був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни продовжив службу в Радянській армії. 1950 р. у званні полковника звільнився в запас. Мешкав у Києві. 1959 р. закінчив Київський університет. Працював директором школи. Нагороджений бойовими орденами та медалями. 

14   90 років тому народився Василь Павлович Маленький (14.10.1934, с. Голубівка Ружин. р-ну Житомир. обл. – 04.01.2013, м. Вінниця), доктор медичних наук (1989), професор (1991). Автор 300 наукових праць, 12 винаходів, 4 навчальних посібників. Автор підручника «Професійні хвороби» (Вінниця, 2005). Автор наукових досліджень у галузі пульмонології, медицини надзвичайних ситуацій, клінічного медсестринства та професійних хвороб. 

15   110 років тому народився Андрій Трохимович Павлусенко (15.10.1914, с. Хижинці, нині Вінниц. р-ну – 26.11.2000, там само), український композитор, бандурист, поет, фольклорист. Учасник Другої світової війни. У 1952 р. організував ансамбль бандуристів при Хижинецькому будинку культури, а згодом – мистецький колектив у школі. У репертуарі А. Павлусенка – близько 400 народних пісень різних жанрів. Створив понад 150 пісень на слова Т. Шевченка. Організатор Шевченківських літературно-музичних вечорів у Хижинцях. Ансамбль бандуристів під його керівництвом – лауреат республіканського конкурсу «Золоті ключі», Всесоюзного фестивалю художньої самодіяльності та Першого республіканського свята кобзарського мистецтва в Каневі з нагоди 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. 

20   130 років від дня народження Сергія Аврамовича Верхратського (20.10.1894, Крижопіль Поділ. губернії, нині смт – 23.02.1988, м. Івано-Франківськ), лікаря-хірурга, історика світової і вітчизняної медицини, доктора медичних наук (1945), професора (1947). Під час визвольних змагань 1918–1919 рр. за незалежність України надавав медичну допомогу бійцям армії С. Петлюри. Упродовж 1919–1936 рр. працював у районних лікарнях Вінницької та Дніпропетровської областей. 

21   90 років від дня народження Євгена Семеновича Регушевського (21.10.1934, с. Бджільна Гайсин. р-ну), українського мовознавця, літературознавця, перекладача, доктора філологічних наук, професора (1989), заслуженого працівника народної освіти України (1999). Друкується з 1958 р. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських дисертацій. Опублікував понад 200 наукових і методичних праць, посібників для студентів, статей про мову творів К. Зиновієва, Т. Шевченка, Марка Вовчка, Лесі Українки, О. Гончара, понад 50 праць про мову І. Франка, з історії мовознавчої і літературознавчої термінології та фразеології. Співавтор кількох словників. 

• 75 років тому народився Євген Георгійович Педаченко (21.10.1949, м. Вінниця), нейрохірург зі світовим ім’ям, доктор медичних наук (1984), професор (1991). Один із засновників сучасної мініінвазивної нейрохірургії в Україні, організатор нейрохірургічної служби. Академік НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України (1999), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), лауреат премії АМН України в галузі клінічної медицини (2000). Науковий керівник відділення малоінвазивної і лазерної спінальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України». Віцепрезидент Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств (2013–2017), головний нейрохірург МОЗ України (1993–2017), голова Вченої медичної ради МОЗ України (1994–2002). Член Всесвітньої, Європейської та Української асоціацій нейрохірургів, нейротравматологічного комітету Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств, член Королівського товариства хірургів США, член Американської та Європейської асоціацій мініінвазивної спінальної хірургії. Академік Всесвітньої академії нейрохірургії (WANS), Польської медичної академії, Європейської нейротравматологічної академії, Всесвітньої медичної академії ім. Альберта Швейцера. 

• 45 років тому народився Максим Миколайович Шимко (21.10.1979, м. Вінниця – 20.02.2014, м. Київ, загинув на Майдані), історик. Учасник Клубу історичної реконструкції «Білий вовк», козак 4-ї сотні Самооборони Майдану. Загинув від кульового поранення снайпером у голову на вулиці Інститутській під час того, як намагався врятувати пораненого. Похований на Центральному міському кладовищі м. Вінниця. 

23   100 років тому народився Дмитро Степанович Черевичний (23.10.1924, с. Ободівка, нині Гайсин. р-ну – січень 1993, м. Москва), український поет, перекладач. Учасник Другої світової війни. Член СПУ з 1962 р.  У 40–50-х рр. жив і працював на Вінниччині. 

24   100 років тому народився Володимир Миколайович Атлантов (24.10.1924, с. Пиків Хмільниц. р-ну – 29.02.2000, м. Київ), український художник, член СХУ (1960). Учасник Другої світової війни. Працював у жанрах пейзажу й портрета. Значне місце у творчості посідає тема війни. 

30   125 років від дня народження Андрія Григоровича Костікова (30.10.1899, містечко Козятин Київ. губернії (тепер м. Козятин Вінниц. обл.) – 05.12.1950, м. Москва), конструктора військової техніки, генерал-майора (1942), члена-кореспондента АН СРСР (1943), одного з винахідників ракетної установки «Катюша», Героя Соціалістичної Праці (1941). 1944 р. А. Г. Костіков був безпідставно репресований. 28 лютого 1945 р. звільнений і виправданий. У Козятині в 1995 р. на будинку, де народився вчений і декілька років проживав із сім’єю, встановлено меморіальну дошку.

ЛИСТОПАД 

3   130 років тому народився Яків Васильович Гальчевський (псевдоніми – Орел, Войнаровський, Правобережець) (03.11.1894, с. Гута-Літинська, нині с. Малинівка Вінниц. р-ну – 22.03.1943, с. Пересоловичі, похов. у м. Грубешів, Польща), український військовий діяч, полковник Армії УНР (1922), мемуарист. Воював на фронтах Першої світової війни. У добу визвольних змагань боровся проти військових частин Червоної армії на Поділлі й Київщині. На початку 1919 р. разом із А. Волинцем взяв участь у ліквідації більшовицького повстання проти Директорії УНР – так званої Меджибізької республіки. Увійшов у історію повстанського руху як керівник найбільш тривалого рейду по Поділлю. 

8   120 років тому народився Яків Парфентійович Сікорський (08.11.1904, с. Джуринці, нині Гайсин. р-ну – 02.11.1980, м. Одеса), український прозаїк. Навчався у педагогічному технікумі м. Гайсин. Учасник Другої світової війни. Закінчив Сімферопольський педагогічний інститут та аспірантуру при ньому. Автор збірок оповідань та повістей «Не ходи манівцями» (1963), «Сувора пам’ять» (1973) та інші. Член СПУ з 1959 р. 

• 110 років від дня народження Михайла Васильовича Слободянюка (08.11.1914, с. Липівка Тульчин. р-ну – 17.10.1988, м. Київ), етнографа, фольклориста, літературознавця. У 1930-ті pp. учителював на Вінниччині, здійснював етнографічні дослідження зарубинецької та черняхівської археологічних культур на Поділлі, учасник етнографічних експедицій у Чернівецькій, Вінницькій областях (1940–1950 pp.). 

9   60 років тому народився Віталій Іванович Ляховський (09.11.1964, с. Соболівка Гайсинського р-ну), хірург, доктор медичних наук (2004), професор (2007). 

10   60 років від дня народження Валерія Вікторовича Коровія (10.11.1964, смт Тростянець), кандидата економічних наук, заслуженого економіста України (2009), голови Вінницької обласної державної адміністрації (2015–2019). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2009), орденом «За заслуги» III ступеня (2010), подякою Прем’єр-міністра України (2015). Депутат Вінницької обласної Ради IV, V та VI скликань. 

12   120 років тому народився Захар Петрович Мороз (12.11.1904, м. Немирів – 29.06.1958, м. Київ), український літературознавець, драматург, кандидат філологічних наук (1946). Літературознавчі дослідження зосереджені в основному на проблемах розвитку української літератури та театру ХІХ ст., переважно творчості класиків української драматургії М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого. 

13   110 років від дня народження Івана Івановича Борисюка (13.11.1914, с. Селевинці Вінниц. р-ну – 28.07.1944, м. Хайнувка, Польща), Героя Радянського Союзу (1943). 1934–1938 pp. служив у Червоній армії. Учасник Другої світової війни з червня 1941 р. Воював на Західному, Центральному та 2-му Білоруському фронтах. Відзначився в боях на Курській дузі. Загинув 1944 р. під час визволення Польщі. Нагороджений орденами. 

17   110 років тому народився Север’ян Павлович Белканія (17.11.1914, с. Отобай Гальського р-ну, нині Грузія – 12.04.1998, м. Вінниця), лікар, заслужений лікар України, заслужений залізничник України, почесний громадянин м. Вінниці (1969). Нагороджений орденами, медалями. 

21   День народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці Хмельниц. обл. – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінниц. р-ну), українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Працював завідуючим бібліотекою Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району. У Музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських (смт Вороновиця) у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка. Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності». Кожні 5 років під такою назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль. 

• Одинадцята річниця (21.11.2013) початку Революції гідності в Україні. Відповідно до Указу Президента України щорічно 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. Він був встановлений з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 р. та в листопаді 2013 р. – лютому 2014 р. постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Понад 100 наших співвітчизників віддали за це свої життя. На Вінниччині є три Герої Небесної Сотні – В. О. Брезденюк (17.06.1963–18.02.2014), Л. П. Полянський (24.10.1975–20.02.2014), М. М. Шимко (21.10.1979–20.02.2014). 

22   280 років тому (22.11.1744) м. Гайсин отримало магдебурзьке право й герб. З цього часу місто звільнялося від управління й суду власника, воно отримувало самоврядування та власне судочинство. Перетворення Гайсина на магдебургію започаткувало в ньому власну міську геральдику. За герб місту було даровано зображення срібного орлиного крила на зеленому полі. Емблема крила на ознаку швидкості належить до класичних і пов’язана із зображенням давньогрецького бога-вісника, покровителя торгівлі Гермеса, атрибутами якого завжди були крильця: на головному уборі, на сандалях або на п’ятах.  

23   125 років від дня народження Родіона Андрійовича Скалецького (23.11.1899, с. Михайлівка, нині Гайсин. р-ну – 22.03.1984, м. Київ), українського композитора, хорового диригента, послідовника М. Леонтовича, фольклориста. Викладав українську мову та співи в кооперативному та педагогічному технікумах Тульчина, в Ольгопільській школі. Відродив засновану М. Леонтовичем народну хорову капелу в Тульчині, очолював її в 1926–1932 рр., був організатором і керівником численних хорів. У повоєнний період тривалий час працював у Вінницькому інституті вдосконалення вчителів, школі № 3 ім. М. Коцюбинського, керував секцією самодіяльних композиторів в обласному Будинку народної творчості. Усього ж з уст народу він записав на Вінниччині 320 пісень, серед них 146 – весільні. У 20–30-х рр. записав текст і музику весілля в рідному селі. У Вінниці ім’ям Р. Скалецького названо вулицю, на якій тривалий час жив композитор. 

27   90 років від дня народження Олексія Васильовича Боржковського (27.11.1934, м. Брацлав Тульчин. р-ну, нині смт Тульчин. р-ну), військового лікаря, лікаря-отоларинголога вищої категорії, громадського діяча. Правнучатий племінник лікаря й поета Степана Руданського (1834–1873), він досліджує й популяризує його життєвий і творчий шлях. Учасник Днів С. Руданського в Криму (2006), щорічних Днів сатири й гумору Степана Руданського на Калинівщині (з 1984 р.), вечорів його пам’яті в Національній науковій медичній бібліотеці України (Київ), щорічних фестивалів української книжки у Феодосії (АРК). Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. С. Руданського (2011). З ініціативи Олексія Васильовича до 175-ї річниці від дня народження Степана Руданського побачили світ конверт і марка із його зображенням. Автор численних краєзнавчих статей, серед яких чільне місце належить публікаціям про його славний рід. 

28   70 років від дня народження Олександра Борисовича Жупанова (28.11.1954, м. Вінниця), головного лікаря Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова (2010–2022), заслуженого лікаря України (2009), депутата Вінницької міської ради кількох скликань. Нагороджений почесними грамотами МОЗ України, Кабінету Міністрів України, Подякою МОЗ України, орденом «За заслуги ІІІ ступеня». Лауреат Національної медичної премії України. 

29   160 років від дня народження Миколи Васильовича Оводова (29.11.1864, Воронез. губернія – 1941, м. Одеса), лікаря за фахом, колишнього міського голови Вінниці, який управляв містом упродовж 18 років (1889–1917). За його керівництва у Вінниці вперше з’явилися телефон, водогін та трамвай, були зведені театр, готель «Савой», Гоголівська бібліотека та ін. Протягом 1912–1916 рр. видавалася газета «Юго-Западный край» – орган Вінницької міської думи. З ім’ям Оводова пов’язано більшість важливих справ, що торкалися на той час Вінниці й розглядалися міською думою та міською управою. 

• 125 років від дня народження Анатолія Петровича Філіпова (29.11.1899, с. Глухівці, нині смт Хмільниц. р-ну – 28.04.1978, м. Харків), українського вченого в галузі прикладної математики та механіки, професора (1939), заслуженого діяча науки і техніки України. Своїми науковими працями в галузі теоретичної механіки здійснив вагомий внесок у розвиток теорії нестаціонарних механічних процесів. 

30   150 років від дня народження Андрія Варламовича Дубравіна (30.11.1874, м. Вінниця – 07.01.1954, с. Томаківка, нині смт Дніпропетров. обл.), актора, режисера, художника театру, театрального діяча. Протягом 1891–1894 рр. – актор літнього театру Ц. Куриловича (Вінниця). Гастролював Півднем України, організовував літні театри. Ставив вистави й концерти на користь Червоного Хреста. Поставив п’єси «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Безталанна» І. Карпенка-Карого. 

 

Цього місяця виповнюється: 

• 370 років з часу (1654) оборони козацьким гарнізоном та місцевим населенням м. Буша (нині село Могилів-Поділ. р-ну) від польсько-шляхетських військ. 

• 85 років тому (1939) створено Вінницький обласний Будинок народної творчості (тепер Вінницький обласний центр народної творчості). 

ГРУДЕНЬ  

5   90 років тому (05.12.1934) було створено Якушинецьке професійне училище соціальної реабілітації (Вінницький район), колишня дитяча колонія для перевиховання запущених підлітків, спеціальне професійне училище. З 1952 р. у колонії створено трирічне спеціальне ремісниче училище закритого типу. З 1995 р. Якушинецьке спеціальне ПТУ перетворено на професійне училище соціальної реабілітації. Нині його ліквідовано. 

• 25 років тому народився Владислав Петрович Українець (05.12.1999, м. Хмільник – 24.02.2022, Антонівський міст, Херсон, Херсон. обл.), лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, Герой України. У перший день повномасштабного наступу російської федерації на Україну (24.02.2022) прикривав відхід українського війська від удару ворога, що атакував його позиції. Загинув на Антонівському мосту Херсонської області. 2 березня 2022 р. за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). 

6   120 років від дня народження Петра Микитовича Довгалюка (06.12.1904, с. Гущинці Хмільниц. р-ну – 17.07.1989, м. Київ), українського літературознавця, кандидата філологічних наук (1959). Учасник Другої світової війни. Редактор фотохроніки РАТАУ (1935–1939), директор видавництва мистецтв (1945–1949). Досліджував літературний процес на західноукраїнських землях та художню антиклерикальну літературу. Автор окремих розділів книг з історії української літератури, статей у БСЭ, УЛЕ, УРЕ, укладач зібрання творів Я. Галана, С. Тудора, Леся Мартовича. 

7   75 років тому народився Григорій Іванович Денисик (07.12.1949, с. Онут Чернів. р-ну Чернів. обл.), фізико-географ, еколог, ландшафтознавець, доктор географічних наук (1999), професор (2000), поділлєзнавець. Один із організаторів і співавторів посібника для шкіл і краєзнавців «Атлас природи Вінницької області». Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. 

8   100 років від дня народження Якова Леонтійовича Муляра (08.12.1924, с. Суботівка нині Могилів-Поділ. р-ну – 02.02.1988, м. Вінниця), українського письменника, драматурга, журналіста. Учасник Другої світової війни. Лауреат обласної журналістської премії імені К. Гришина (1974). Майже 20 років очолював відділ інформації в редакції газети «Вінницька правда». Численні віршовані та прозові гуморески Я. Муляра друкували в журналах «Перець», «Дніпро», «Донбас», «Україна», у місцевій пресі, колективних збірниках. Він – автор книги гумору й сатири «Прутикові іменини» (1982), п’єс – «Шукачі скарбів», «Резерви», «Дорога печатка» (усі три – 1962) та інших. Писав ліричні поезії, виступав як літературний критик. 

10   165 років від дня народження Юхима Йосиповича Сіцинського (Сіцінський, Січинський) (10.12.1859, с. Мазники Летичів. повіту, нині Хмельниц. обл. – 07.12.1937, м. Кам’янець-Подільський), видатного історика Поділля, зокрема Вінниччини, археолога, етнографа, мистецтвознавця, громадського діяча. У 20-х рр. він був активним членом Кабінету виучування Поділля Вінницької філії Всенародної бібліотеки при ВУАН. Йому належить дослідження «Нариси з історії Поділля», видане у Вінниці 1926 р. під грифом Кабінету. Автор понад 200 праць, які присвячені археології, історії, релігії, архітектурі, етнографії, фольклору Поділля. Наукова спадщина вченого й сьогодні є актуальною для дослідників краю та потребує детального вивчення й популяризації. 

• 155 років від дня народження Маріана Лонжинського (10.12.1869, с. Шипинки Могилів. повіту Поділ. губернії, нині Жмерин. р-ну – 22.03.1966, м. Варшава, Польща), лікаря, доктора медичних наук (1901), мемуариста. У 1918–1920 рр. брав участь у боротьбі з епідемією тифу на Поділлі. На схилі літ видав свої спогади «Сто років без малого. Спогади лікаря з 1869–1956 років» (Варшава, 1961), де в кількох розділах здійснив описи Поділля й Київщини. 

• 120 років тому народився Пилип Олексійович Желюк (10.12.1904, с. Тиманівка, нині Тульчин. р-ну – 10.01.1976, там само), фундатор колгоспного виробництва на Вінниччині, голова колгоспу с. Тиманівка, двічі Герой Соціалістичної Праці (1958, 1974 р.). Учасник Другої світової війни. Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради УРСР. 

11   100 років тому народився Віктор Васильович Мигулько (11.12.1924, с. Губник, нині Гайсин. р-ну – 22.12.1993, м. Київ), український художник театру і кіно, заслужений художник УРСР (1978). Художник-постановник фільмів «Іван Франко» (1956), «Поштовий роман» (1970), «Народжена революцією» (10 серій, 1973–1977), «Коні не винні» (1984), «Циганка Аза» (1987), «Санаторійна зона» (1991) та низки живописних творів військової тематики. 

• 100 років від дня народження Володимира Петровича Гончарова (11.12.1924, м. Могилів-Подільський), актора, режисера, заслуженого діяча мистецтв України (1995). 1941–1942 р. навчався в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського. Після війни працював у театрах Києва: Українському молодіжному драматичному театрі-студії «Гроно», Республіканському театрі мініатюр (1946–1947), Обласному пересувному театрі (1947–1955), Театрі транспорту (1955–1956), Національному драматичному театрі ім. І. Франка (від 1959). 

13   День народження Миколи Дмитровича Леонтовича (13.12.1877, с. Монастирок, нині Вінниц. р-ну – 23.01.1921, с. Марківка, нині Гайсин. р-ну), всесвітньо відомого композитора, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча. Здобувши освіту, працював учителем музики та арифметики в Чуківській школі (Вінницький р-н), викладав хоровий спів у Тиврівському духовному училищі, церковно-вчительській школі у Вінниці. З 1908 по 1919 рр. Леонтович викладав співи в Тульчинському єпархіальному училищі. М. Д. Леонтович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Загалом у його доробку близько 200 народних хорових творів. Леонтович став одним із найчастіше виконуваних українських композиторів у світі завдяки його «Щедрику». Ця мелодія всесвітньо відома і є символом Різдва як для України, так і для мешканців багатьох країн світу під назвою «Carol of the Bells». Після його смерті в 1922 р. на Поділлі було засновано філію Музичного товариства імені Леонтовича, його ім’ям називалася Вінницька хорова капела. У м. Тульчин композитору за проєктом скульптора Г. Н. Кальченко та архітектора А. Ф. Ігнатенка споруджено пам’ятник. Його ім’я має Вінницький фаховий коледж мистецтв. У грудні 1977 р. до 100-ліття від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича було відкрито музей у с. Марківка Теплицького району, де він трагічно загинув і був похований. Нині це – філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. У серпні 2016 року відкрили осучаснений музей та меморіал у пам’ять про видатного земляка. Також у Вінниці запроваджено мистецький проєкт – фестиваль хорової музики «Асамблеї Леонтовича». Щорічно в грудні проводяться традиційні вечорниці у музеї-квартирі М. Леонтовича в Тульчині. Його ім’я занесено ЮНЕСКО до списку славетних людей світу. У 2020 р. культурним брендом Вінниччини став «Щедрик – мелодія Вінниччини» М. Д. Леонтовича. Логотип зареєстровано як товарний знак. 

16   220 років від дня народження та 135 років з дня смерті Віктора Яковича Буняковського (16.12.1804 м. Бар Поділ. губернії – 12.12.1889, м. Санкт-Петербург), видатного українського математика, доктора математики (1825). У математичному аналізі досі велике значення має відкриття Буняковським 1859 р. нерівності, названої його іменем. Винайшов планіметр, пантограф, прилад для додавання квадратів. Відомий Буняковський і як автор навчальних посібників з елементарної математики, зокрема «Арифметики», яка тривалий час була зразком для інших авторів. Учений-земляк розробив «Лексикон чистої і прикладної математики». Заслуги В. Я. Буняковського високо оцінені його сучасниками та нащадками. Автор понад 100 праць із математичних дисциплін та застосування їх у таких галузях, як демографія, статистика, страхова справа тощо. 

• 110 років тому народився Віталій Іванович Петльований (16.12.1914, м. Вінниця – грудень 28.12.1989, м. Київ), український прозаїк, учасник Другої світової війни. Друкуватися почав з 1935 р. Нагороджений орденами та медалями. 

18   80 років від дня народження Миколи Володимировича Гнисюка (18.12.1944, с. Перекоринці Могилів-Поділ. р-ну – 01.02.2007, м. Москва), українського фотографа, який увійшов до сотні найкращих фотографів світу. Автор близько 650 обкладинок популярних журналів. Лауреат багатьох міжнародних фотовиставок. Роберт де Ніро відкривав його персональну виставку в Лос-Анджелесі. У 2011 р. вперше в Україні, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, відбулася виставка нашого земляка «Серце у кадрі». Ім’я митця занесено в англійську енциклопедію «Сучасна фотографія». 

21   100 років тому народився Ігор Миколайович Хуторянський (21.12.1924, м. Немирів – 13.11.1987, м. Київ), український композитор і музичний педагог. Автор симфоній «Поема» (1955), «Прелюдія» (1956), «Увертюра» (1966), творів для фортепіано «Колискова», «30 маленьких канонів», для оркестру народних інструментів. 

22   130 років від дня народження Насті Андріанівни Присяжнюк (22.12.1894, м. Погребище – 08.06.1987, там само), української фольклористки, етнографа, краєзнавця, педагога. Закінчила двокласну школу, працювала на цукроварні, потім в Одесі – на цукрозаводі та канатній фабриці. Записувати фольклор почала з 1917 р. У 20-ті роки Н. А. Присяжнюк, маючи зв’язок із Етнографічною комісією та Кабінетом музичної етнографії Академії наук України, розпочала систематичну фольклористичну роботу: записала погребищенське весілля з усіма обрядами та піснями (650 пісень), зібрала сотні пісень інших жанрів, працювала на ниві етнографії та краєзнавства. Усе зібране надсилала до Києва. Значну кількість записів подільської фольклористки надруковано в кількох томах серії «Українська народна творчість». Головним підсумком її життя став збірник «Пісні Поділля» (1976). Її записи є також у Державному архіві Вінницької області та обласному краєзнавчому музеї. Щорічно у Вінницькому районі проводиться свято фольклору «Світанки над Россю». 

28   115 років тому народився Василь Митрофанович Борщевський (28.12.1909, с. Новоселівка, нині Пологів. р-ну Запоріз. обл. – 25.12.1993, м. Вінниця), педагог, кандидат філологічних наук (1955), професор (1965), літературознавець, краєзнавець, громадський діяч. Учасник Другої світової війни. Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1993, посмертно). Протягом 1966–1979 рр., очолюючи на громадських засадах Вінницьку обласну організацію Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, зробив значний внесок у розвиток літературного й історичного краєзнавства на Вінниччині, охорону, збереження й популяризацію пам’яток історії та культури краю. Один з організаторів низки обласних, міжрегіональних та республіканських конференцій, присвячених творчості українських письменників. 

Цього місяця виповнюється:

• 375 років (1649) від початку повстання селян і козаків під проводом Данила Нечая проти польської шляхти.

Іменний покажчик

Александрович Ю. С. (квітень)

Андрієнко М. В. (вересень)

Антоненко-Давидович Б. Д. (серпень)

Антонович В. Б. (січень)

Атлантов В. М. (жовтень)

 

Бабій Б. М. (липень)

Балибердін В. І. (вересень)

Баликов Ю. Є. (квітень)

Бальзак де Оноре (травень)

Баринов Е. Ф. (травень)

Баріл К. Ф. (березень)

Бахтинський М. Й. (червень)

Белканія С. П. (листопад)

Богатир П. У. (події)

Богун І. Ф. (лютий)

Бондарчук І. А. (лютий)

Боржковський В. В. (події)

Боржковський О. В. (листопад)

Борисюк І. І. (листопад)

Борковська Т. О. (січень)

Борщевський В. М. (грудень)

Брезденюк В. О. (лютий)

Бугайчук М. С. (квітень)

Буняковський В. Я. (грудень)

Бурко Д. Г. (серпень)

 

Василенко Г. Л. (березень)

Венгрженовський С. О. (жовтень)

Верещагін Ф. Г. (травень)

Верхратський С. А. (жовтень)

Високович В. К. (січень)

Висоцька К. І. (січень)

Вітковський І. П. (жовтень)

Волинець А. Г. (жовтень)

Волинець П. К. (січень)

Волошин О. В. (вересень)

Волошин Я. М. (червень)

 

Гальчак С. Д. (лютий)

Гальчевський Я. В. (листопад)

Ганицький Т. Д. (липень)

Глузман Ф. А. (лютий)

Гнисюк М. В. (грудень)

Годований Є. Ф. (жовтень)

Гончаров В. П. (грудень)

Городинська О. В. (жовтень)

Грабовський І. О. (липень)

Грабченко І. М. (квітень)

Гресько М. П. (травень)

Гричанюк Л. К. (травень)

Грузман З. Е. (травень)

Гуменюк С. О. (липень)

Гунько П. М. (липень)

Гусєв С. О. (лютий)

Гуцало Р. А. (жовтень)

 

Данилов Л. Г. (березень)

Дейнека І. Я. (липень)

Делімарський Ю. К. (травень)

Денисик Г. І. (грудень)

Дереч Д. Г. (вересень)

Дзюба А. С. (червень)

Довгалюк П. М. (грудень)

Дозірчий Д. Л. (лютий)

Дробаха О. Т. (січень)

Дровозюк Л. М. (лютий)

Дровозюк С. І. (лютий)

Дубравін А. В. (листопад)

Дутковська А. Б. (серпень)

Дяченко Ю. О. (квітень)

 

Желюк П. О. (грудень)

Жмурко І. М. (серпень)

Жупанов О. Б. (листопад)

 

Забаштанський В. О. (жовтень)

Зак К. П. (липень)

Западинський О. С. (червень)

Захараш М. П. (квітень)

Збожинська Т. С. (липень)

Зеленюк О. М. (квітень)

Зінько Я. В. (лютий)

Змійовський А. П. (події)

Зозуля К. А. (події)

Зуїха Я. (Сивак Я. М.) (березень)

 

Іваницький С. М. (березень)

Іванов О. В. (серпень)

Івашкевич Я. (лютий)

 

Каган С. С. (січень)

Казьмірчук Г. Д. (травень)

Калетнік Г. М. (травень)

Камінський В. А. (липень)

Каплан Л. Б. (травень)

Кафарський Ю. Д. (січень)

Кащенко О. В. (травень)

Климчук В. В. (лютий)

Коваленко Ю. В. (лютий)

Коваль Г. Ф. (січень)

Ковальський Ф. (березень)

Ковальчук Т. А. (січень)

Козачинський М. О. (події)

Кокряцький С. І. (травень)

Колесниченко Н. М. (вересень)

Коломієць А. М. (березень)

Константинович Т. В. (січень)

Корнійчук В. А. (березень)

Коровій В. В. (листопад)

Костіков А. Г. (жовтень)

Котенко С. Л. (лютий)

Котляревський І. П. (вересень)

Коцюбинський М. М. (вересень)

Крижанівський Б. В. (серпень)

Криштол Л. (події)

Кузьмін І. В. (лютий)

Кундзіч О. Л. (квітень)

Курков Г. В. (червень)

Кучерявий М. Д. (серпень)

 

Лабунський Д. Б. (лютий)

Лазаренко В. І. (березень)

Левитський В. Ф. (червень)

Леонтович М. Д. (грудень)

Липківський В. К. (березень)

Лисий А. К. (липень)

Ліпська А. В. (січень)

Лонжинський М. (грудень)

Луків М. В. (січень)

Луцишин О. Г. (вересень)

Любченко А. П. (березень)

Ляховський В. І. (листопад)

 

М’ястківський А. П. (січень)

Майборода Д. О. (лютий)

Максимець В. В. (січень)

Маленький В. П. (жовтень)

Марцин Т. П. (лютий)

Матвійчук М. Ф. (серпень)

Мельник М. С. (березень)

Мигулько В. В. (грудень)

Михальчук М. Л. (лютий)

Міщук І. І. (травень)

Могилко К. В. (лютий)

Мокан Г. С. (лютий)

Мороз З. П. (листопад)

Мороз О. Г. (лютий)

Московко С. П. (червень)

Мостовий Ю. М. (липень)

Муляр Я. Л. (грудень)

Муравський П. І. (липень)

Муращенко Г. Н. (травень)

 

Наєв С. І. (лютий)

Назаренко Ю. І. (травень)

Нікіфоров В. С. (серпень)

Ніколаєнко П. І. (червень)

Ніщинський П. І. (вересень)

 

Оводов М. В. (листопад)

Оврах Т. Є. (серпень)

Огневик Т. (Блажчук Т. П.) (квітень)

Олійник А. Д. (серпень)

Онопенко В. В. (квітень)

 

Павлусенко А. Т. (жовтень)

Паламарчук В. М. (лютий)

Пальченко Є. М. (січень, лютий)

Панчук Ф. В. (травень)

Параджанов С. Й. (січень)

Педаченко Є. Г. (жовтень)

Перепелюк В. М. (листопад)

Петлюра С. В. (травень)

Петльований В. І. (грудень)

Пікус Є. М. (лютий, вересень)

Побережець С. П. (лютий)

Поліщук М. Є. (травень)

Полянський Л. П. (лютий)

Порик В. В. (липень)

Приймасюк Т. Є. (вересень)

Присяжнюк Н. А. (грудень)

Присяжнюк Ф. С. (події)

Пчілка О. (О. П. Драгоманова-Косач) (липень)

 

Рабенчук В. С. (липень)

Регушевський Є. С. (жовтень)

Реєнт О. П. (травень)

Роллє Йосип (Юзеф) Антоній (січень)

Руданський С. В. (січень)

Руденко М. О. (лютий)

Рябий М. В. (липень)

 

Сай-Боднар С. І. (вересень)

Свидницький А. П. (вересень)

Секрет (Ляшенко) Г. В. (березень)

Семенов В. А. (лютий, липень)

Сеник Л. Б. (лютий)

Сидоров О. Є. (квітень)

Сікорський Я. П. (листопад)

Сіцинський (Сіцінський, Січинський) Ю. Й. (грудень)

Скалецький Р. А. (листопад)

Слободянюк М. В. (листопад)

Слободянюк М. І. (травень)

Слободянюк М. М. (квітень)

Слободянюк П. В. (січень)

Собко С. С. (лютий, липень)

Сорока А. В. (лютий)

Станіславчук М. А. (січень)

Стельмах М. П. (травень)

Степовий М. Ф. (лютий)

Сторожук А. І. (червень)

Стрельбицький М. П. (червень)

Стус В. С. (січень)

 

Танцюра Г. Т. (червень)

Таранюк Є. М. (серпень)

Терентьєв Г. В. (лютий)

Тодоров Д. Р. (лютий)

Толубинський В. І. (березень)

Торохтін М. Д. (вересень)

 

Українець В. П. (лютий, грудень)

Усач Г. Д. (вересень)

 

Федоришин В. С. (квітень)

Філіпов А. П. (листопад)

Філіповський І. М. (вересень)

Філонов Л. В. (березень)

Фінашин Д. Р. (лютий, березень)

Фіщенко О. Я. (січень)

Фролов В. С. (квітень)

 

Халебський (Алепський) П. (події)

Хмельницький І. (події)

Хуторянський І. М. (грудень)

 

Чалий О. О. (квітень)

Чекіна Г. І. (березень)

Черевичний Д. С. (жовтень)

Чубинський П. П. (січень)

 

Шаматалюк Є. В. (лютий)

Шевченко Т. Г. (березень)

Шимко М. М. (лютий, жовтень)

Шолом-Алейхем (Ш. Н. Рабинович) (березень)

 

Юхимович В. Л. (липень)

 

Яблонський В. Ф. (червень)

Яковенко Т. В. (травень)

Янишин М. О. (лютий) 

Довідкове видання

  

 

Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2024 року

 

 

Хронологічний довідник 

 

Відповідальна за випуск Л. Б. Сеник,

директор ВОУНБ ім. В. Отамановського

  

 

Укладач, комп’ютерний набір О. Ю. Антонюк 

 

Редагування С. В. Лавренюк