Художник яскравого таланту. До 130-річчя з дня народження Олекси Харлампійовича Новаківського

Рік видання: 2002

Місце зберігання: Відділ зберігання

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

 

Наші видатні земляки

 

Художник яскравого таланту

До 130-річчя з дня народження Олекси Харлампійовича Новаківського

 

 

Вінниця, 2002

 

 

Розуміння себе і часу

Постать видатного українського художника Олекси Новаківського є однією з найвиразніших на мистецькому обрії України перших десятиліть XX сторіччя. Він втілив у собі духовну програму творчої людини зламу епох, в якій було закладено силу емоцій, ясність розуміння себе і часу, усвідомлення власної місії у житті свого народу. Входячи з нездатності переховуватись у затишку майстерні, доля цілого покоління українських митців виявилась складною, або й трагічною, бо мали сміливість дотриму­ватись власних мистецьких і громадських поглядів.

Основи яскравої особистості, якою був Новаківський, буди закладені на його батьківщині, на Поділлі. Олекса Харлампійович народився у с. 0бодівка (нині Тростянецького району Вінницької області) в родині лісника. Від батька він успадкував любов до природи, глибоке відчуття її сили й краси. Тут, від прихильних до його таланту людей, він отримав перші уроки інтелектуальної роботи.

В Ободівці художник провів дитячі та юнацькі роки, повертався сюди час від часу у перервах навчання в Одесі, в Краківській академії мистецтв, набираючись на рідній землі сили для нових творчих злетів. По його від’їзді, у селі залишалися жити його родичі. Олекса Харлампійович дуже любив своїх сестер, листувався з ними й тоді, коли Західна та Східна Україна  були розділені політичною стіною, переймався їхньою долею, так само як і долею своїх односельців.

Вже в 1970-ті роки у Вінницький музей як подяку за допомогу у реставрації портрету батька художника родина передала кілька робіт: “Ободівська діброва” (1910 р.) “Гарний костел. Красне” (І909 р.), а також етюди “Портрет натурниці”, “Оголений натурник”, “Хлопчик трикутному капелюсі” (1894 р.). Незважаючи на невеличкі розміри, твори відбивають різні грані творчої манери художника. В пейзажах колорит тонко згармонізований, що підкреслює значимість образу. В деяких етюдах виявилася певна агресивність кольору, яку іноді ставили в докір майстру. В композиційному вирішенні художник уникає усього зайвого, роблячи наголос на визначальному.

Кілька робіт Новаківського потрапили в краєзнавчий музей села, який мав би перетворитися на меморіальний за пропозицією Вінницького художнього музею в рамках заходів ЮНЕСКО, що відзначали 120 та 125-річчя нашого славнозвісного земляка. Натомість, невеличкий Ободівський краєзнавчий музей було пограбовано і унікальні твори раннього періоду діяльності митця втрачено.

Інші твори, які допіру зберігалися в родині – портрет батька, автопортрети, замальовки рідного села та подільського краю згодом потрапила в музей 0. Новаківського у Львові. В цьому місті художник мешкав довгий час, тут він створив свою школу-студію, з якої вийшло багато талановитих галицьких малярів. Тут він скінчив свій життєвий шлях у 1935 році і похований на Личаківському цвинтарі.

Творчість майстра вбирає багатство формальних та змістових ознак тогочасного мистецтва: він використовує монументальність вислову та виразність гнучкої лінії, притаманних сецесії (модерну), багатошаровість сенсів символізму, свіжість фарб та безпосередність чуттєвого сприйняття дійсності, започатковані французькими імпресіоністами.

У його доробку – портрети сучасників, в тому числі відомого покро­вителя мистецтв митрополита Шептицького, образи української історії (“Ярослав Мудрий”, “0лекса Довбуш”). Новаківський належить до тих художників, які відміряють свій духовний шлях автопортретами, що відбивають внутрішні риси особистості. В своїх програмних творах митцю вдалося відобразити сподівання і розчарування свого буремного часу – “Втрачені надії”, “Втрачені надії”, “Коляда”, “Дзвінка”.

Художник багато працював над релігійними темами, вкладаючи в ці твори роздуми про вічні людські цінності, якІ вигранилися особливо виразно в образі, написаному для храму Святого Юра в 1934 році  – “Мати Милосердя”.

Доля подарувала Олексі єдине й велике кохання його життя. Дружина була для нього не тільки улюбленою, бездоганною натурою для малювання, а й справжнім другом та однодумцем. Вона його підтримувала у нужденності і хворобі, у всіх складних обставинах життєвого шляху, їй він присвятив багато видатних творів і серед них – “Моя Муза”.

До останніх років творчості Новаківського належать два шедеври, які входять в його карпатську епопею – це картини “Повінь” та “Гора Грегит”. Вони заворожують майстерністю та бурхливістю творчого поривання. Задум виринав з подій тодішньої дійсності і відбивав бентежний стан самого митця, він виразив свій протест могутністю свого пензля. Можливо тему його твори не втрачають актуальності і пробуджують живий відгук у душах наших сучасників, що несуть пам’ять про художника-мислителя й романтика у наступне, XXI століття. 

Т. Журунова, зав. відділом  образотворчого мистецтва Вінницького обласного художнього музею

 

 ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ О.Х. НОВАКІВСЬКОГО

 

Овсійчук В. Олекса Новаківський. – Львів, 1998. – 332с.: іл.

Олекса Новаківський: Малярство, графіка: 3 приват. зб. М. Мушники, Чехословаччина: Каталог / Авт. Л. Волошина. – Львів: Б.в., 1989. – 15 с.: іл.

Олекса Новаківський: Альб. / Вступ. ст. та упоряд. В.О. Островського. – К.: Мистец., 1973. – 22 с.: 29 л. іл.

Островський В. Олекса Новаківський. – К.: Мистец., 1964. – 40 с.: іл.

Островський В. О.Х. Новаківський: Каталог / Вступ. ст. В. Островського. – Львів, 1957. – 36 с.: іл.

 *   *   *

Бабенков В., Свиридова Л. Людина полум’яної душі: [Про О.Х. Новаківського] // Комс. плем’я. – 1971. – 3 серп.

Барабан В. Заполонений красою: [Маловідомі факти Львів. Періоду життя і творч. митця] // Комс. плем’я. – 1970. – 29 груд.

Барабан В. Художник-земляк [О. Новаківський] // Вінниц. правда. – 1972. – 14 берез.

Батіг М. Олекса Новаківський та його творчість // Ленін. молодь. – 1956. – 12 верес.

Вардзарук Л. Мандрівка до Космача: [О. Новаківський на Гуцульщині] // Жовт. – 1982. – № 3. – С. 133.

Волошин Л. Автопортрети Олекси Новаківського // Образотв. мистец. – 1998. – № 1. – С. 52-54.

Волошин Л. Титанічна індивідуальність: [До 125-річчя з дня народж. худож.] // Культура і життя. – 1997. – 1 жовт.

Волошин Л. Олекса Новаківський: творчий силует митця у феноменології українського духа // Образотв. мистец. – 2001. – № 2. – С. 12-20.

Гординський С. Про Олексу Новаківського і мистецьке життя Львова в його часи // Мистецтво української діаспори. – К.: Тріумф. – 1999. – (Повернуті імена). – Вип.. 1. – С. 257-260.

Гронський Й. Школа Новаківського: [Про першу Львів. малярську шк.. та її учнів] // Жовт. – 1984. – № 5. – С. 133.

Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР: Фото путівник / Авт.-упоряд.: І.О. Горбачова та ін. – К.: Мистец., 1986. – 160 с.: іл.

Із змісту: [Про О.Х. Новаківського]. – С. 60.

Джиловська А. Спадщина художника-земляка: [Про твори О. Новаківського, які знаходились у Вінниц. краєзн. музеї (тепер в обл.. худож.)] // Вінниц. правда. – 1971. – 17 листоп.

Дзюба Б. Заполонений красою: [Значення творчості художника в розв. укр. живопису] // Літ. Україна. – 1969. – 31 січ.

Дорош Н. Видатний художник – наш земляк // Ленін. шляхом. – 1979. – 4 берез.

Дробчак Г. Пошуки ведуть краєзнавці: [Працівниками Вінниц. краєзн. музею знайдено чимало робіт художника] // Сіл. вісті. – 1976. – 5 трав.

Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ століття. – К.; О., Либідь, 1990. – 311 с.: іл.

Із змісту: [Про О.Х. Новаківського]. – С. 281-295.

Історія українського мистецтва: У 6-ти  т. – Т. 4. Мистецтво другої половини ХІХ-ХХ століття. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1970. – 433 с.

Із змісту: [Про О. Новаківського]. – 12, 13, 102, 200, 206-211, 222, 289, 293, 382.

Історія українського мистецтва: У 6-ти т. – Т. 5. Радянське мистецтво 1917-1941. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1967. – 478 с.

Із змісту: [Про О. Новаківського]. – С. 391-394, 397-400.

Крвавич Д. З новим баченням історії малярства: [Про кн. проф. Львів ін-ту народозн. НАН України В.А. Овсійчука, в т.ч. моногр. “Олекса Новаківський” (1998)] // Укр. культура. – 2000. – № 2. – С. 12.

Мельник О. Світ краси і любові: [До 125-річчя від дня народж.] // Уряд. кур’єр. – 1997. – 25 берез. – С. 8.

Мельник О. Художник [О. Новаківський], якого шанує весь світ // Тростянец. вісті. – 1996. – 30 листоп.

Мікоян С. Жив і творив для людей: Люди твої, Тростянеччино: [Про О. Новаківського] // Тростянец. вісті. – 1996. – 8 жовт.

Мушинка М. Майстер дрібної графіки: Невідомий О. Новаківський // Сучасність. – 1990. – № 2. – С. – ; № 3. – С.

Мушинка М. Новознайдені картини Олекси Новаківського // Образотв. мистец. – 1990. – № 3. – С. 19-21.

Нариси з історії українського мистецтва / Ред. В.Г. Заболотний. – К.: Мистец., 1966. – 669 с.: іл.

Із змісту: [Про О. Новаківського]. – С. 137.

Нікітіна В., Висоцька І. Його визнав світ // Під. Буг. – 1992. – 28 берез.

Овсійчук В. О. Новаківський: [До 100-річчя з дня народж.] // Жовт. – 1969. – № 10. – С. 110-114.

Островський В. Большой мастер // Львов. Правда. – 1965. – 29 авг.

Островський В. Художник яскравого таланту // Образотв. мистец. – 1972. – № 2. – С. 24-25.

Островський Г. Шевченко і художники (в т.ч. О. Новаківський) Західної України // Жовт. – 1968. – № 3. – С. 99.

Пачос Л. Майстрові живопису: [Про вист. Творів О. Новаківського у Львів. держ. музеї укр. мистец.] // Вінниц. правда. – 1972. – 23 квіт.

Пестонюк І. О.Х. Новаківський – творець краси // Вогні комунізму. – 1972. – 14 берез.

Рубан В.В. Український портретний живопис другої половини ХІХ початку ХХ століття. – К.: Наук. думка, 1986. – 223 с.

Із змісту: [Про О.Новаківського]. – С. 4, 6, 95, 96, 108, 124, 130-136, 142, 188, 190, 204, 210, 212, 214.

Рябий М. Митець і патріот // Комс. плем’я. – 1972. – 14 берез.

Смольський Г. Олекса Новаківський: [До 30-річчя з дня смерті худож.] // Вільна Україна. – 1965. – 29 серп.

Смольський Г. Олекса Новаківський // Жовт. – 1957. – № 2. – С. 127-130.

Чарівний пензель: [Про твори художника, які знаходь. у Київ. держ. музеї укр. образотв. мистец.] // Нове життя. – 1990. – 18 серп.

Ясиевич В.Є. Архитектура Украины на рубеже ХІХ-ХХ веков. – К.: Будивэльнык, 1988. – 184 с.

Із змісту: [Участь худож. О. Новаківського в оформ. будинку муз. ін-ту ім. М.В, Лисенка у Львові]. – С. 146.

 

Вшанування пам’яті О. Новаківського

Бондар Є. Вшановуємо пам’ять земляка: [Про “Тиждень О. Новаківського”, який проходив в Ободів. шк. І-ІІ ступеня] // Тростянец. вісті. – 1997. – 12 берез.

Наукова конференція [у Львові, присвяч. 100-річчю з дня народж. О. Новаківського] // Літ. Україна. – 1972. – 9 трав.

Пам’яті видатного художника [О. Новаківського] // Літ. Україна. – 1972. – 11 квіт.

Рік Новаківського: [ЮНЕСКО оголосила 1996 р. Роком О. Новаківського] // Подолія. – 1996. – 23 листоп.

Степаненко А. В Ободів ці – свято [мистец. На честь 125-річчя з дня народж. О.Х. Новаківського] // Вінниц. газ. – 1997. – 10 квіт.

Титанічна індивідуальність: [До 130-річчя від дня народж.] // Календар знаменних і пам’ятних дат 2002: 1 кв. – К., 2001. – С. 72-78.

Фартушняк А. Ободівка вшанувала земляка: [У сіл. іст.-краєзн. музеї відбулися урочистості, присвяч. 125-річчю з дня народж. худож.] // Вінниччина. – 1997. – 18 берез.

Фартушняк А. І в ЮНЕСКО знають про нашого земляка // Вінниччина. – 1996. – 2 листоп.

Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського у Львові: Путівник. – Львів: Каменяр, 1983. – 43 с.: іл.

*   *   *

Біля пляма: [Про О. Новаківського]  // Рудницький М. Ненаписані новели. – Львів: Каменяр, 1966. – С. 80-93.

Гнатюк В. Весна Олекси Новаківського: Вірш // Жовт. – 1965. – № 10. – С. 69.

Калинець І. Олекса Новаківський: Вірш // Жовт. – 1964. – № 4. – С. 59.

Костенко В. Десниця великого майстра: Докум. Повість // Людина і світ. – 1973. – № 12. – С. 40-45; 1974. – № 1. – С. 50-55; № 2. – С. 35-40; № 3. – С. 46-50.

Романченко М. Дитя: Вірш про О. Новаківського // Вільна Україна. – 1962. – 10 лип.

Свенціцька М. Олекса Новаківський: [Із спогадів про худож.] // Просвіта. – 1995. – 20 трав.

Смольський Г. Школа Новаківського: [Спомин] // Жовт. – 1972. – № 3. – С. 113-116.

 

Довідкові та бібліографічні матеріали

Новаківський Олекса Варлампійович // Словник художників України. – К., 1973. – С. 163.

Новаковский Алексей Харлампиевич // Искусство стран и народов мира: Краткая худож. энцикл. – М., 1978. – Т. 4. – С. 607.

Островський В.О. Новаківський Олекса Харлампійович // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1982. – Т. 7. – С. 398. – іл.: вкл. між с. 304-305.

Новаківський Олекса Харлампійович // Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С. 425.

Новаківський Олекса // Енцикл. українохнавства. – Львів, 1996. – Т. 5. – С. 1779.

Гординський С. Новаківський Олекса // Енцикл. українознавства. – Львів, 1996. – Т. 5. – С. 1778-1779.

Новаківський Олекса Харлампійович [2(14).03.1872-29.08.1935] // Мистецтво України.: Біогр. довід. / За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. – С. 441.

Поділитися:

Художник яскравого таланту


Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

 

Наші видатні земляки

 

Художник яскравого таланту

До 130-річчя з дня народження Олекси Харлампійовича Новаківського

 

 

Вінниця, 2002

 

 

Розуміння себе і часу

Постать видатного українського художника Олекси Новаківського є однією з найвиразніших на мистецькому обрії України перших десятиліть XX сторіччя. Він втілив у собі духовну програму творчої людини зламу епох, в якій було закладено силу емоцій, ясність розуміння себе і часу, усвідомлення власної місії у житті свого народу. Входячи з нездатності переховуватись у затишку майстерні, доля цілого покоління українських митців виявилась складною, або й трагічною, бо мали сміливість дотриму­ватись власних мистецьких і громадських поглядів.

Основи яскравої особистості, якою був Новаківський, буди закладені на його батьківщині, на Поділлі. Олекса Харлампійович народився у с. 0бодівка (нині Тростянецького району Вінницької області) в родині лісника. Від батька він успадкував любов до природи, глибоке відчуття її сили й краси. Тут, від прихильних до його таланту людей, він отримав перші уроки інтелектуальної роботи.

В Ободівці художник провів дитячі та юнацькі роки, повертався сюди час від часу у перервах навчання в Одесі, в Краківській академії мистецтв, набираючись на рідній землі сили для нових творчих злетів. По його від’їзді, у селі залишалися жити його родичі. Олекса Харлампійович дуже любив своїх сестер, листувався з ними й тоді, коли Західна та Східна Україна  були розділені політичною стіною, переймався їхньою долею, так само як і долею своїх односельців.

Вже в 1970-ті роки у Вінницький музей як подяку за допомогу у реставрації портрету батька художника родина передала кілька робіт: “Ободівська діброва” (1910 р.) “Гарний костел. Красне” (І909 р.), а також етюди “Портрет натурниці”, “Оголений натурник”, “Хлопчик трикутному капелюсі” (1894 р.). Незважаючи на невеличкі розміри, твори відбивають різні грані творчої манери художника. В пейзажах колорит тонко згармонізований, що підкреслює значимість образу. В деяких етюдах виявилася певна агресивність кольору, яку іноді ставили в докір майстру. В композиційному вирішенні художник уникає усього зайвого, роблячи наголос на визначальному.

Кілька робіт Новаківського потрапили в краєзнавчий музей села, який мав би перетворитися на меморіальний за пропозицією Вінницького художнього музею в рамках заходів ЮНЕСКО, що відзначали 120 та 125-річчя нашого славнозвісного земляка. Натомість, невеличкий Ободівський краєзнавчий музей було пограбовано і унікальні твори раннього періоду діяльності митця втрачено.

Інші твори, які допіру зберігалися в родині – портрет батька, автопортрети, замальовки рідного села та подільського краю згодом потрапила в музей 0. Новаківського у Львові. В цьому місті художник мешкав довгий час, тут він створив свою школу-студію, з якої вийшло багато талановитих галицьких малярів. Тут він скінчив свій життєвий шлях у 1935 році і похований на Личаківському цвинтарі.

Творчість майстра вбирає багатство формальних та змістових ознак тогочасного мистецтва: він використовує монументальність вислову та виразність гнучкої лінії, притаманних сецесії (модерну), багатошаровість сенсів символізму, свіжість фарб та безпосередність чуттєвого сприйняття дійсності, започатковані французькими імпресіоністами.

У його доробку – портрети сучасників, в тому числі відомого покро­вителя мистецтв митрополита Шептицького, образи української історії (“Ярослав Мудрий”, “0лекса Довбуш”). Новаківський належить до тих художників, які відміряють свій духовний шлях автопортретами, що відбивають внутрішні риси особистості. В своїх програмних творах митцю вдалося відобразити сподівання і розчарування свого буремного часу – “Втрачені надії”, “Втрачені надії”, “Коляда”, “Дзвінка”.

Художник багато працював над релігійними темами, вкладаючи в ці твори роздуми про вічні людські цінності, якІ вигранилися особливо виразно в образі, написаному для храму Святого Юра в 1934 році  – “Мати Милосердя”.

Доля подарувала Олексі єдине й велике кохання його життя. Дружина була для нього не тільки улюбленою, бездоганною натурою для малювання, а й справжнім другом та однодумцем. Вона його підтримувала у нужденності і хворобі, у всіх складних обставинах життєвого шляху, їй він присвятив багато видатних творів і серед них – “Моя Муза”.

До останніх років творчості Новаківського належать два шедеври, які входять в його карпатську епопею – це картини “Повінь” та “Гора Грегит”. Вони заворожують майстерністю та бурхливістю творчого поривання. Задум виринав з подій тодішньої дійсності і відбивав бентежний стан самого митця, він виразив свій протест могутністю свого пензля. Можливо тему його твори не втрачають актуальності і пробуджують живий відгук у душах наших сучасників, що несуть пам’ять про художника-мислителя й романтика у наступне, XXI століття. 

Т. Журунова, зав. відділом  образотворчого мистецтва Вінницького обласного художнього музею

 

 ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ О.Х. НОВАКІВСЬКОГО

 

Овсійчук В. Олекса Новаківський. – Львів, 1998. – 332с.: іл.

Олекса Новаківський: Малярство, графіка: 3 приват. зб. М. Мушники, Чехословаччина: Каталог / Авт. Л. Волошина. – Львів: Б.в., 1989. – 15 с.: іл.

Олекса Новаківський: Альб. / Вступ. ст. та упоряд. В.О. Островського. – К.: Мистец., 1973. – 22 с.: 29 л. іл.

Островський В. Олекса Новаківський. – К.: Мистец., 1964. – 40 с.: іл.

Островський В. О.Х. Новаківський: Каталог / Вступ. ст. В. Островського. – Львів, 1957. – 36 с.: іл.

 *   *   *

Бабенков В., Свиридова Л. Людина полум’яної душі: [Про О.Х. Новаківського] // Комс. плем’я. – 1971. – 3 серп.

Барабан В. Заполонений красою: [Маловідомі факти Львів. Періоду життя і творч. митця] // Комс. плем’я. – 1970. – 29 груд.

Барабан В. Художник-земляк [О. Новаківський] // Вінниц. правда. – 1972. – 14 берез.

Батіг М. Олекса Новаківський та його творчість // Ленін. молодь. – 1956. – 12 верес.

Вардзарук Л. Мандрівка до Космача: [О. Новаківський на Гуцульщині] // Жовт. – 1982. – № 3. – С. 133.

Волошин Л. Автопортрети Олекси Новаківського // Образотв. мистец. – 1998. – № 1. – С. 52-54.

Волошин Л. Титанічна індивідуальність: [До 125-річчя з дня народж. худож.] // Культура і життя. – 1997. – 1 жовт.

Волошин Л. Олекса Новаківський: творчий силует митця у феноменології українського духа // Образотв. мистец. – 2001. – № 2. – С. 12-20.

Гординський С. Про Олексу Новаківського і мистецьке життя Львова в його часи // Мистецтво української діаспори. – К.: Тріумф. – 1999. – (Повернуті імена). – Вип.. 1. – С. 257-260.

Гронський Й. Школа Новаківського: [Про першу Львів. малярську шк.. та її учнів] // Жовт. – 1984. – № 5. – С. 133.

Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР: Фото путівник / Авт.-упоряд.: І.О. Горбачова та ін. – К.: Мистец., 1986. – 160 с.: іл.

Із змісту: [Про О.Х. Новаківського]. – С. 60.

Джиловська А. Спадщина художника-земляка: [Про твори О. Новаківського, які знаходились у Вінниц. краєзн. музеї (тепер в обл.. худож.)] // Вінниц. правда. – 1971. – 17 листоп.

Дзюба Б. Заполонений красою: [Значення творчості художника в розв. укр. живопису] // Літ. Україна. – 1969. – 31 січ.

Дорош Н. Видатний художник – наш земляк // Ленін. шляхом. – 1979. – 4 берез.

Дробчак Г. Пошуки ведуть краєзнавці: [Працівниками Вінниц. краєзн. музею знайдено чимало робіт художника] // Сіл. вісті. – 1976. – 5 трав.

Жаборюк А.А. Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ століття. – К.; О., Либідь, 1990. – 311 с.: іл.

Із змісту: [Про О.Х. Новаківського]. – С. 281-295.

Історія українського мистецтва: У 6-ти  т. – Т. 4. Мистецтво другої половини ХІХ-ХХ століття. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1970. – 433 с.

Із змісту: [Про О. Новаківського]. – 12, 13, 102, 200, 206-211, 222, 289, 293, 382.

Історія українського мистецтва: У 6-ти т. – Т. 5. Радянське мистецтво 1917-1941. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1967. – 478 с.

Із змісту: [Про О. Новаківського]. – С. 391-394, 397-400.

Крвавич Д. З новим баченням історії малярства: [Про кн. проф. Львів ін-ту народозн. НАН України В.А. Овсійчука, в т.ч. моногр. “Олекса Новаківський” (1998)] // Укр. культура. – 2000. – № 2. – С. 12.

Мельник О. Світ краси і любові: [До 125-річчя від дня народж.] // Уряд. кур’єр. – 1997. – 25 берез. – С. 8.

Мельник О. Художник [О. Новаківський], якого шанує весь світ // Тростянец. вісті. – 1996. – 30 листоп.

Мікоян С. Жив і творив для людей: Люди твої, Тростянеччино: [Про О. Новаківського] // Тростянец. вісті. – 1996. – 8 жовт.

Мушинка М. Майстер дрібної графіки: Невідомий О. Новаківський // Сучасність. – 1990. – № 2. – С. – ; № 3. – С.

Мушинка М. Новознайдені картини Олекси Новаківського // Образотв. мистец. – 1990. – № 3. – С. 19-21.

Нариси з історії українського мистецтва / Ред. В.Г. Заболотний. – К.: Мистец., 1966. – 669 с.: іл.

Із змісту: [Про О. Новаківського]. – С. 137.

Нікітіна В., Висоцька І. Його визнав світ // Під. Буг. – 1992. – 28 берез.

Овсійчук В. О. Новаківський: [До 100-річчя з дня народж.] // Жовт. – 1969. – № 10. – С. 110-114.

Островський В. Большой мастер // Львов. Правда. – 1965. – 29 авг.

Островський В. Художник яскравого таланту // Образотв. мистец. – 1972. – № 2. – С. 24-25.

Островський Г. Шевченко і художники (в т.ч. О. Новаківський) Західної України // Жовт. – 1968. – № 3. – С. 99.

Пачос Л. Майстрові живопису: [Про вист. Творів О. Новаківського у Львів. держ. музеї укр. мистец.] // Вінниц. правда. – 1972. – 23 квіт.

Пестонюк І. О.Х. Новаківський – творець краси // Вогні комунізму. – 1972. – 14 берез.

Рубан В.В. Український портретний живопис другої половини ХІХ початку ХХ століття. – К.: Наук. думка, 1986. – 223 с.

Із змісту: [Про О.Новаківського]. – С. 4, 6, 95, 96, 108, 124, 130-136, 142, 188, 190, 204, 210, 212, 214.

Рябий М. Митець і патріот // Комс. плем’я. – 1972. – 14 берез.

Смольський Г. Олекса Новаківський: [До 30-річчя з дня смерті худож.] // Вільна Україна. – 1965. – 29 серп.

Смольський Г. Олекса Новаківський // Жовт. – 1957. – № 2. – С. 127-130.

Чарівний пензель: [Про твори художника, які знаходь. у Київ. держ. музеї укр. образотв. мистец.] // Нове життя. – 1990. – 18 серп.

Ясиевич В.Є. Архитектура Украины на рубеже ХІХ-ХХ веков. – К.: Будивэльнык, 1988. – 184 с.

Із змісту: [Участь худож. О. Новаківського в оформ. будинку муз. ін-ту ім. М.В, Лисенка у Львові]. – С. 146.

 

Вшанування пам’яті О. Новаківського

Бондар Є. Вшановуємо пам’ять земляка: [Про “Тиждень О. Новаківського”, який проходив в Ободів. шк. І-ІІ ступеня] // Тростянец. вісті. – 1997. – 12 берез.

Наукова конференція [у Львові, присвяч. 100-річчю з дня народж. О. Новаківського] // Літ. Україна. – 1972. – 9 трав.

Пам’яті видатного художника [О. Новаківського] // Літ. Україна. – 1972. – 11 квіт.

Рік Новаківського: [ЮНЕСКО оголосила 1996 р. Роком О. Новаківського] // Подолія. – 1996. – 23 листоп.

Степаненко А. В Ободів ці – свято [мистец. На честь 125-річчя з дня народж. О.Х. Новаківського] // Вінниц. газ. – 1997. – 10 квіт.

Титанічна індивідуальність: [До 130-річчя від дня народж.] // Календар знаменних і пам’ятних дат 2002: 1 кв. – К., 2001. – С. 72-78.

Фартушняк А. Ободівка вшанувала земляка: [У сіл. іст.-краєзн. музеї відбулися урочистості, присвяч. 125-річчю з дня народж. худож.] // Вінниччина. – 1997. – 18 берез.

Фартушняк А. І в ЮНЕСКО знають про нашого земляка // Вінниччина. – 1996. – 2 листоп.

Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського у Львові: Путівник. – Львів: Каменяр, 1983. – 43 с.: іл.

*   *   *

Біля пляма: [Про О. Новаківського]  // Рудницький М. Ненаписані новели. – Львів: Каменяр, 1966. – С. 80-93.

Гнатюк В. Весна Олекси Новаківського: Вірш // Жовт. – 1965. – № 10. – С. 69.

Калинець І. Олекса Новаківський: Вірш // Жовт. – 1964. – № 4. – С. 59.

Костенко В. Десниця великого майстра: Докум. Повість // Людина і світ. – 1973. – № 12. – С. 40-45; 1974. – № 1. – С. 50-55; № 2. – С. 35-40; № 3. – С. 46-50.

Романченко М. Дитя: Вірш про О. Новаківського // Вільна Україна. – 1962. – 10 лип.

Свенціцька М. Олекса Новаківський: [Із спогадів про худож.] // Просвіта. – 1995. – 20 трав.

Смольський Г. Школа Новаківського: [Спомин] // Жовт. – 1972. – № 3. – С. 113-116.

 

Довідкові та бібліографічні матеріали

Новаківський Олекса Варлампійович // Словник художників України. – К., 1973. – С. 163.

Новаковский Алексей Харлампиевич // Искусство стран и народов мира: Краткая худож. энцикл. – М., 1978. – Т. 4. – С. 607.

Островський В.О. Новаківський Олекса Харлампійович // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1982. – Т. 7. – С. 398. – іл.: вкл. між с. 304-305.

Новаківський Олекса Харлампійович // Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С. 425.

Новаківський Олекса // Енцикл. українохнавства. – Львів, 1996. – Т. 5. – С. 1779.

Гординський С. Новаківський Олекса // Енцикл. українознавства. – Львів, 1996. – Т. 5. – С. 1778-1779.

Новаківський Олекса Харлампійович [2(14).03.1872-29.08.1935] // Мистецтво України.: Біогр. довід. / За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. – С. 441.