Хроніка культурного життя Вінниччини
І півріччя

Рік видання: 2024

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Управління культури та креативних індустрій

Департаменту гуманітарної політики

Вінницької обласної військової адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського

Сектор наукової інформації з питань культури і мистецтва

 

 

Хроніка культурного життя Вінниччини

(за матеріалами періодичних видань та вебсайтів обласних, районних закладів культури та територіальних громад області)

 

Вінниця, 2024

 

 

Щомісячний дайджест «Хроніка культурного життя Вінниччини» має на меті забезпечення закладів галузі культури і мистецтва регіону інформацією про культурні події області, передовий досвід і досягнення вітчизняної культури, мистецтва, соціокультурної діяльності, музейної та бібліотечної справи. Видання є інформаційною базою для наукових досліджень, інформаційної підтримки управлінських структур в розробці і реалізації культурної політики та культурної діяльності, а також методичної діяльності фахівців сфери культури, висвітлення сучасного стану культури та мистецького життя регіону у всьому різноманітті його досягнень, проблем, подій і явищ. Для розповсюдження дайджесту використовуються сучасні електронні форми передачі інформації. Розраховано на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів, дослідників культури, широкого кола користувачів.

 

Зміст

  1. Загальний розділ
  2. Бібліотеки Вінниччини

2.1. Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського

  1. Музейна діяльність
  2. Театр
  3. Музичне життя Вінниччини
  4. Кіномистецтво
  5. Образотворче мистецтво
  6. Самодіяльна народна творчість

8.1. Художня самодіяльність

8.2. Декоративно-ужиткове мистецтво

8.3 Творчі звіти, конкурси, фестивалі, свята мистецтв, благодійні акції

Поділитися:

Загальний розділ

Проєкт «Янголи Різдва» об’єднав досвідчених та юних музикантів : [на сцені Вінницької обласної філармонії відбувся унікальний мистецький проєкт «Янголи Різдва», який об’єднав понад 150 музикантів – майстерних професіоналів та юних майбутніх «зірок» сцени. Організатором виступила відома диригентка, засновниця та художній керівник Подільського камерного хору «Леонтович-капела» О. Бабошина. У проєкті взяли участь дитячі хорові колективи мистецьких шкіл Вінниці] // Вінниччина. – 2024. – 3 січ. – С. 7.

Січневі майстер-класи і казкотерапія : [«Офіс туризму Вінниці» підготував дев’ять екскурсій і турів, два творчі майстер-класи і казкотерапію для дітей на перший місяць нового 2024-го року. Дорослі також мали змогу відвідати тематичні екскурсії містом] // Вінниччина. – 2024. – 3 січ. – С. 7.

Удвуд, О. Найгучніші культурні події Козятина 2023 року : [минулий рік запам’ятався яскравими культурними заходами. У Козятині в черговий раз знімали кіно. Козятинчанин представляв Україну на Міжнародному фестивалі-конкурсі у Грузії, а козятинчанка влаштувала у Німеччині свято на День незалежності. І це далеко не повний список. Запропоновано згадати найфеєричніші культурні події 2023 року] / О. Удвуд // RIA-Козятин. – 2024. – 4 січ. – С. 11.

«Мені дуже подобається працювати в культурі, про іншу роботу не думаю» : [розмова з художнім керівником КЗ «Центр культури та дозвілля Крижопільської селищної ради» Іриною Корнейко] // Сіл. новини. – 2024. – 10 січ. – С. 4.

«Я бажав би видати деяку частину творів С. В. Руданського» : [наприкінці 2023 р. стали відомі імена лауреатів премії імені Степана Руданського. Одним із них став заслужений журналіст України, професор Поліського національного агроекологічного університету Святослав Васильчук, який написав книгу «Із славетного роду Руданських». Знайомство із цікавими знахідками житомирянина про славетного поета] // Прапор перемоги. – 2024. – 11 січ. – С. 4.

Церква Різдва Богородиці у Вінниці на П’ятничанах була збудована у 1732 році за кошти родини Ґрохольських і спочатку була греко-католицькою.

Вінницькі історики показали найдавніше зображення церкви, у якій знімали фільм з Богданом Ступкою. В Музеї Вінниці презентували унікальну знахідку – план п’ятничанської церкви Різдва Пресвятої Богородиці середини ХІХ століття. Цей документ був складений землеміром К. Вронським у грудні 1846 року. Його повна назва – План Подільської губернії Вінницького повіту Села П’ятничан Церкви і новозбудованого присінку позначеного на Плані літерою D. Дерев’яну церкву Різдва Богородиці збудували в П’ятничанах коштом родини Ґрохольських у 1732 році. Відомо, що до 1795 року вона була унійною, тобто греко-католицькою. Після загарбання краю Російською імперією храм перевели на синодальне православ’я і почали називати церквою Різдва Пресвятої Богородиці. З «Топографічного опису Подільської губернії 1799 року» відомо, що у церкві був «іконостас різьби та живопису доволі занепалого», а також «дзвіниця з п’ятьма мідними дзвонами».

План землеміра Вронського унікальний тим, що це фактично найдавніше зображення п’ятничанської церкви. Оригінал плану зберігається у фондах Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. Заболотного. Вінницькі історики показали найдавніше зображення церкви у якій знімали фільм з Богданом Ступкою. На фотографії Стефана Таранущенка 1924 року цей храм вже виглядає інакше. У 1990 році в Різдва Пресвятої Богородиці провели зйомки фільму «Архієрей» з Богданом Ступкою в головній ролі. Зараз церква на П’ятничанах входить до парафії УПЦ (МП). Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/vinnytski-istoryky-pokazaly-naydavnishe-zobrazhennya-tserkvy-u-yakiy-znimaly-film-z-bohdanom-stupkoyu (дата звернення: 01. 02. 2024).

Пам’ять про Володимира Вовкодава – відомого краєзнавця Жмеринського краю, фольклориста, етнографа та громадського діяча – бережуть односельці, колеги по перу, патріоти. Спогади про чоловіка – митця трепетно зберігає і його дружина Лідія Микитівна, до найдрібніших деталей переказуючи яскраві епізоди спільного життя довжиною у 47 років. За ініціативи керівника Жмеринського міськрайонного літературно-мистецького об’єднання «Калинове ґроно» ім. Михайла Солоненка Володимира Горлея, разом із активним громадським діячем Василем Марчуком, за підтримки старости Куриловецького старостинського округу Жмеринської тергромади Крайнік Олени відбулася зустріч із вдовою, Лідією Вовкодав, у дату народження її покійного чоловіка ( офіційна дата народження – 15 грудня, фактична – 15 січня). Начальник Жмеринської районної військової адміністрації Цимбал Інна, вручила Лідії Микитівні Вовкодав мистецьку нагороду – медаль «Чарівна сила України», подякувавши жінці митця за її теплу пам’ять про чоловіка-патріота, за яскравий приклад відданості ідеї української державності. На зустрічі лилися гарні спогади про подвижницьке життя та діяльність Володимира Вовкодава, його дослідницьку діяльність, громадську активність, уміння та бажання допомагати сільській громаді. Дуже вдячні Лідії Микитівні за те, що все життя присвятила коханому чоловікові, оберігала, допомагала йому в його нелегкій праці на ниві краєзнавства, фольклору, підтримувала його жагуче життєве кредо – жити Україною. По закінченню зустрічі було покладено квіти на могилу славетного краєзнавця Володимира Вовкодава в селі Курилівці.

У 2018 році, з метою вшанування пам’яті відомого Подільського краєзнавця, фольклориста, етнографа Володимира Петровича Вовкодава (1926-2012) та відзначення творців краєзнавства в царині народознавства, історичного та літературного краєзнавства, громадською організацією «Жмеринське міськрайонне літературно-краєзнавче об’єднання «Калинове гроно» спільно із Вінницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Жмеринською райдержадміністрацією було засновано районну краєзнавчу премію імені Володимира Вовкодава. За цей час визначено 27 лауреатів і шість дипломантів премії. Їм вручені дипломи, нагрудні знаки, посвідчення та грошові винагороди. У 2023 році лауреатами премії стали п’ятеро талановитих митців із Вінниччини, у тому числі, дружина знаменитого краєзнавця – Лідія Микитівна Кабакова – Вовкодав. Нагородження преміями імені Володимира Вовкодава відбувається щорічно до 15 грудня, офіційного дня народження нашого земляка-краєзнавця. // Вінницька обласна військова адміністрація : офіц. вебсайт. – Режим доступу: http://zhmerynka-rda.gov.ua/%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%bd%d0%b8/page/4/ (дата звернення: 06. 02. 2024).

Культурний фронт Мурованокуриловеччини : [заклади культури Мурованокуриловецької громади об’єднавшись створили свій культурний фронт, стали міцною підтримкою в тилу, поєднали свою основну роботу з волонтерською діяльністю і спільними зусиллями працюють та допомагають, підтримують та надихають, роблять все можливе для того, щоб якнайшвидше наблизити мир. У 2023 році працівники культури громади вибудували свою формулу миру «Культура. ЗСУ. Перемога». Тому протягом звітного року працівниками культури Мурованокуриловеччини було організовано ряд благодійних культурно-мистецьких проєктів та акцій на підтримку ЗСУ. Під час проведення 62 культурно-мистецьких проєктів в яких взяли участь 16 творчих колективів громади, а це: фестиваль колядок і щедрівок «Поділись Різдвом із захисником», патріотично-мистецький проект «З любов’ю в серці, з вірою в Перемогу», благодійний марафон «Дякуємо за життя», благодійний народознавчий проєкт «Від традицій – до перемоги», благодійний проєкт «Україна понад усе», творчий проєкт «Хай країна процвітає і ніколи війн не знає», культурно-мистецький проєкт «Хустку одягаю, Перемогу наближаю», та багато інших культурно мистецьких проєктів і акцій було зібрано та передано на підтримку ЗСУ – 782 тисячі 315 грн] // Наше Придністров’я. – 2024. – 17 січ. – С. 1.

Копичинська, К. Про талановитих дітей, червону помаду й кругообіг колгот у природі : [авторка цієї яскравої самоіронічної розповіді – Катерина Копичинська-Андрощук. Родом вона з села Снітків Мурованокуриловецької громади. За фахом педагог-філолог, викладає англійську в технічному університеті, пише вірші та оповідання. Нещодавно стала лауреаткою літературної премії ім. Михайла Стельмаха (за поетичну добірку «Янголи у камуфляжі»)] / К. Копичинська // Вінниччина. – 2024. – 17 січ. – С. 10.

Герей, В. Туристичні локації Крижопільської громади : [у Крижопільській громаді розробили карту туристичних локацій Крижопільщини, до якої ввійшли 260-літній маєток Бжозовських, що в с. Соколівка, музей-садиба відомого академіка, мікробіолога Д. К. Заболотного, який знаходиться в с. Заболотне та етно-садиби «Хатинки-мотанки» – реставровані українські хатинки, які дають можливість відвідувачам поринути в атмосферу дитинства та спогадів, вони знаходяться в с. Жабокрич] / В. Герей // Сіл. новини. – 2024. – 17 січ. – С. 7.

Вінницькі голубці додали до переліку нематеріальної культурної спадщини України : [Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився вінницькими голубцями. Ця традиційна українська страва має свої варіації приготування у різних регіонах країни. Загалом у 2023 р. до обласного переліку внесли 52 елементи нематеріальної культурної спадщини різних напрямків] // Бершад. край. – 2024. – 18 січ. – С. 3.

Найбільше народних та зразкових колективів – у Самгородку : [впродовж січня перед Департаментом гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації та обласних методичних центрів звітували про свою роботу в 2023 році заклади культури. Серед них і громади Козятинщини. Зі звітом виступили представники Козятинської, Самгородоцької та Махнівської громад. Обговорили досягнення та проблемні питання в галузі культури громад] // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 25 січ. – С. 5.

Зеленюк, В. «Це була дуже складна, але цікава робота…», – каже краєзнавець Володимир Ревуцький про свою книгу «Сторінки забутої історії» : [офіційне представлення видання Мурованокуриловецькій громаді книги краєзнавця Володимира Ревуцького «Сторінки забутої історії» відбулося ще влітку 2021 року, але в пам’яті автора залишилися незабутні моменти роботи над книгою, про які він давно хотів повідомити читачам газети «Вінниччина»] / В. Зеленюк// Вінниччина. – 2024. – 31 січ. – С. 6.

 

Бібліотеки Вінниччини

Фрецюк, С. Подільська книжкова полиці відтепер і в нашій бібліотеці : [Барська сільська книгозбірня стала учасником проєкту «Польська полиця в Україні», який реалізовується державною установою Український інститут книги спільно з Інститутом книги у Польщі та за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі. У межах проєкту бібліотека отримала безкоштовно комплект із 20 нових книжок для створення книжкової полиці польської літератури у бібліотеці] / С. Фрецюк // Поділ. край. – 2024. – 3 січ. – С. 3.

Удвуд, О. Почали ремонт майбутньої бібліотеки : [подружжя переселенців із Харкова ініціювали створення невеликої бібліотеки із сучасними україномовними виданнями. Вона працюватиме у рамках благодійного простору «Добрий Козятин». Наразі на бібліотеку вже передали понад тисячу книжок та велику кількість різних настільних ігор. Волонтери вже почали готувати приміщенні майбутньої бібліотеки «Доброго Козятина». За процесом можна спостерігати на інстаграм-сторінці бібліотеки] / О. Удвуд // RIA-Козятин. – 2024. – 18 січ. – С. 2.

Лисий, С. Літературний вечір до дня пам’яті земляка : [16 січня у Публічній бібліотеці Крижопільської селищної ради відбувся літературний вечір «Я умію цю землю любить», присвячений 100-річчю від дня народження письменника-земляка, перекладача Андрія Пилиповича М’ястківського. Вечір відкрила член Національної спілки письменників України, бібліотекар Наталя Струтинська. Розповідь Наталі Іванівни про А. М’ястківського чередувалася з художніми номерами, спогадами учасників вечора про зустрічі з письменником. Не лише в головній книгозбірні, а й у філіях сформовані книжкові виставки на честь ювіляра] / Л. Лисий // Сіл. новини. – 2024. – 24 січ. – С. 5.

Арт-студія «Дійство» представила у Жмеринці виставу «Аліса в країні Чудес» : [творча молодь Жмеринки, вихованці арт-студії «Дійство», на базі бібліотеки ім. Володимира Вовкодава, презентували нову виставу «Аліса в країні Чудес» для дітей із родин внутрішньо переміщених осіб. Театральна студія не лише популяризує творчість, народну культуру, й підтримує українських захисників, проводячи благодійні збори] // Жмерин. газ. – 2024. – 26 січ. – С. 4.

Фрецюк, С. Книжкові подарунки для сільської книгозбірні : [бібліотека с. Грабівці Барської громади отримала пакунок книг від науковця, релігієзнавця, члена Національної спілки письменників Юрія Грешко. Це пригодницькі романи «Протерей», «Посланець та його ясновельможності», «Світло в пітьмі сяє», «Таємниця холодного Свальбарду» та «Терапія душі»] / С. Фрецюк // Поділ. край. – 2024. – 31 січ. – С. 4.

Батьки полеглого героя відкрили у Вінниці книгарню в пам’ять про сина : [у центрі Вінниці відкрили книгарню «Герої» на честь Миколи Рачка – журналіста і 27-річного воїна, який загинув у бою влітку 2022 року. Про відкриття книгарні мріяв сам Микола. І цю його мрію втілили його батьки та старша сестра Антоніна. На полицях «Героїв» є книжки для дітей і підлітків, українські комікси (їх планують закупити більше), художня література, закордонна сучасна проза, трилери, детективи, фантастика, нон-фікшн, публіцистика, книги про саморозвиток, про бізнес та багато-багато іншого. Також є багато книг про російсько-українську війну] // Вінниччина. – 2024. – 31 січ. – С. 1.

 

Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського

Кавун, М. Лауреати премії імені Степана Руданського – наші співробітники : [літературно-мистецька премія імені Степана Руданського була заснована в 1994 році, статусу всеукраїнської набула 2006 року. Премія служить продовженню національних традицій сатири і гумору, заохоченню літераторів до написання високохудожніх творів цих жанрів, наукових та критичних праць про життєвий і творчий шлях класика вітчизняної літератури ХІХ століття Руданського. Нагородження лауреатів відбулося 4 січня 2024 р. у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського. Микола Кавун був присутнім в обласній науковій бібліотеці ім. В. Отамановського на врученні Всеукраїнської премії імені С. Руданського. Новими лауреатам стали: колишній працівник редакції газети «Вінницька правда», нині житомирянин професор Святослав Васильчук та один з найактивніших наших нинішніх співробітників на громадських засадах письменник Микола Завальний з Крижопільської громади, а також аматорський театральний колектив «Сміхограй» з Калинівки та студентський молодіжний театр «Сатирикон» з Тульчина. Поет і прозаїк Юрій Сегеда повідав про науково-практичну конференцію «Постать Степана Руданського в контексті простору регіональної культури» – на честь 190-річчя видатного гумориста. Премії вручили голова обласної ради В. Соколовий та його заступник І. Івасюк] / М. Кавун // Вінниччина. – 2024. – 10 січ. – С. 9.

У межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Постать Степана Руданського в контексті простору регіональної культури» відбулися урочистості з нагоди нагородження лауреатів щорічної премії Вінницької обласної Ради імені Степана Руданського. Офіційно оголосили, привітали та нагородили переможців Вячеслав Соколовий – голова Вінницької обласної Ради, та Івасюк Ігор Дмитрович – заступник голови Вінницької обласної Ради, голова журі премії. У 2023 році премію здобули: Микола Завальний, поет-гуморист, сатирик – за книгу «Електрична жінка» (Крижопіль); Святослав Васильчук, письменник – за книгу «Із славетного роду Руданських» (Житомир); Аматорський театральний колектив «Сміхограй», керівник Світлана Крикун (Калинівка); Студентський молодіжний театр «Сатирикон», керівник Микола Джига (Тульчинський фаховий коледж культури). Для всіх присутніх прозвучала знаменита пісня на слова Степана Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» у виконанні Йосип Машталяр Йосипа Машталяра, артиста-вокаліста Вінницької обласної філармонії імені М. Д. Леонтовича. Акомпонувала – бандуристка Катерина Любчик. Цей пісенний шедевр, відомий як в Україні, так і поза її межами, є символом туги за коханою і за Батьківщиною. Варто зазначити, що починаючи з часу заснування премії (1994 р.), її отримали понад 50 митців. Серед них – відомі вінничани та учасники цьогорічної Конференції – Леонід Куций, поет-гуморист, сатирик, керівник Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського, Борис Пентюк, краєзнавець, Зоя Красуляк, поетеса й співачка, та Віталій Кирницький, член Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського. Завершили урочистості творчі виступи колективів-лауреатів, які викликали усмішку та позитивні емоції в усіх присутніх. Вітаємо лауреатів щорічної премії Вінницької обласної Ради імені Степана Руданського 2023 року та щиро бажаємо невичерпної енергії, творчого натхнення, мирного неба та вдячних поціновувачів їхньої творчості // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/sichen-2024-news/nagorodzhennya-laureativ-shhorichnoii-premiii-vinniczkoii-oblasnoii-radi-imeni-stepana-rudanskogo-2023-roku (дата звернення: 05. 02. 2024).

Сегеда, Ю. До 190-річчя видатного земляка : [4 січня 2024 р. у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Постать Степана Руданського в контексті простору регіональної культури» (до 190-річчя від дня народження). Участь у конференції взяли науковці, освітяни, викладачі, фахівці бібліотек, архівів і музеїв, студенти, аспіранти, краєзнавці, представники громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування. Відкрила зібрання директор ВОУНБ м. В. Отамановського Лариса Сеник, а модератором була завідувач відділом краєзнавства Оксана Антонюк. Учасники презентували результати наукових досліджень життя і творчості С. Руданського, а також висновки, пов’язані з його спадщиною і впливом на культурний розвиток Вінниччини та України. Конференцію супроводжувала книжкова виставка «Живе слово правди Степана Руданського», а також відбулось нагородження лауреатів премії ім. С. Руданського за 2023 рік] / Ю. Сегеда // Вінниччина. – 2024. – 10 січ. – С. 9.

6 січня Вінниччина відзначає 86-й день народження нашого видатного земляка, українського поета, перекладача, правозахисника, дисидента, Героя України – Василя Семеновича Стуса. З цієї нагоди працівники ВОУНБ ім. В. Отамановського традиційно біля пам’ятника Василю Стусу на площі його імені разом із викладачами і студентами Донецького національного університету імені Василя Стуса, офіцерами і курсантами Національної академії Національної гвардії України, громадськими діячами, письменниками, науковцями та поціновувачами Стусової поезії вшанували пам’ять видатного митця та поклали квіти до пам’ятника. Василь Стус писав: «Митець потрібен  своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість поєднується з криком його нації». І сьогодні таким митцем для українського народу є автор цих слів. Стус потрібен Україні сьогодні й завжди – як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості рідній країні, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає, нехай і після смерті. Ми, українці, так само, як і наш незламний борець Василь Стус, віримо в Україну і нашу Перемогу! // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://www.facebook.com/vinounb (дата звернення: 05. 02. 2024).

14 січня у відділі абонемента ВОУНБ ім. В. Отамановського відбулася зустріч для підведення здобутків літературно-мистецьких альманахів "Євшан" та "Сівач" і першого випуску антології української поезії «Слово» м. Кропивницький. Також прозвучали щирі вітання відомій українській письменниці Олені Вітенко з виходом нової книги для дітей «Ростемо», що вийшла у бібліотеці «Сівача». На заході були присутні Олена Вітенко, Олена Нікітіна, Алла Гавришко-Бабічева, Ірина Зелененька, Тетяна Шкурак, Станіслав Новицький, Дмитро Луняка. Модерувала захід відома вінницька поетеса, науковець і громадська діячка Тетяна Яковенко // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://www.facebook.com/vinounb (дата звернення: 05. 02. 2024).

16 січня у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук для учнів старших класів КЗ «Вінницький ліцей № 4» відбувся інформаційно-просвітницький захід «Головний ідеолог українського руху в другій половині ХІХ ст.», присвячений 190-річчю від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича. Надія Романівна Темірова, доктор історичних наук, професор, виконувачка обов’язків завідувачки кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса, окреслила учасникам заходу основні віхи життя видатного українця та його важливу роль в історії нашої країни. Також присутні ознайомилися з виставкою літератури про В. Б. Антоновича з фондів ВОУНБ ім. В. Отамановського, яку презентувала Оксана Олегівна Зіньковська, завідувачка відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/sichen-2024-news/golovnij-ideolog-ukraiinskogo-ruxu (дата звернення: 05. 02. 2024).

16 січня у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського відбулося відкриття персональної виставки вінницької фотохудожниці Таї Левченко «Вкупочці». Фотографія – це мистецтво однієї миті, тому воно завжди актуальне. Але тільки справжній художник здатен показати в цій миті цілий світ і навіть ціле життя. «Я дуже хотіла зняти історію любові. Тільки любові тихої. Такої, що «…не величається, не надимається, не поводиться ницо, не шукає тільки свого...». Такої, що «...довготерпить, милосердствує, не заздрить, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього...». Такої, що «…ніколи не перестає...». І я її зняла», – Тая Левченко. Світлини розповідають про Василя та Василину Зеленчуків із села Криворівня Івано-Франківської області. Пані Василина екскурсовод та директор історико-етнографічного музею «Хата-ґражда». Цю хату в свій час відвідував Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк, вона стала одним з майданчиків для зйомок фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Пан Василь все життя працював у місцевій школі, написав чимало книг про рідне село Криворівню. На заході було пряме включення з Карпат і щира, тепла, камерна розмова з героями про любов, мудрість, красу, справу всього життя! Цікавинкою відкриття виставки став розіграш чарівних вузликів з карпатськими сушеними грибочками. Вони дісталися найкреативнішим учасникам заходу, відповіді яких на питання «Що є кохання?» найбільше сподобалися героям світлин. А також усі присутні смакували духмяні пироги, якими пригощали батьки Таї. Також відвідувачі мали можливість ознайомитися з добіркою літератури про історію фотографії, фотографування та ювілейною виставкою до 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова «На шляху до безсмертя». Ласкаво запрошуємо на виставку світлин, яка буде експонуватися з 16 січня по 8 лютого 2024 року, з 10:00 до 18:00 щоденно, крім п’ятниці // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/sichen-2024-news/vkupochczi (дата звернення: 05. 02. 2024).

18 січня у ВОУНБ ім. В. Отамановського традиційно відбулись Стусівські читання, приурочені 86-й річниці від дня народження Василя Стуса – українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, правозахисника, дисидента, члена Української Гельсинської групи, борця за незалежність України у ХХ столітті, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Героя України. Уже понад три десятиліття обласна книгозбірня об’єднує письменників, науковців, журналістів, освітян, студентську та творчу молодь, щоб вшанувати пам’ять видатного поета-земляка. Цьогорічні читання пройшли у форматі літературно-мистецького вечора «Життя, віддане Україні».

Життя і творчість нашого поета-земляка Василя Стуса – це велика любов до України, до українського народу та абсолютна відданість боротьбі за національну ідентичність, незалежність, за ідеали справедливості, свободи і добра. Лариса Сеник, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського разом із Ольгою Дерновою, начальником управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА і Вадимом Вітковським, головою Вінницької обласної організації НСПУ біля портрета Василя Стуса традиційно запалили свічку пам’яті поету й усім українцям, які віддали життя за свою Батьківщину та вшанували разом з усіма присутніми хвилиною мовчання. Участь у вшануванні пам’яті Василя Стуса та обговоренні значення його творчості й життєвого шляху взяли: Ольга Пуніна, стусознавиця, кандидат філологічних наук, доцент ДонНУ ім. В. Стуса, Вадим Вітковський, письменник-публіцист, Володимир Лазаренко, історик, завідувач відділу українознавства Вінницької академії безперервної освіти.

Валентина Сторожук, письменниця, член НСПУ, заслужений працівник культури України, розповіла присутнім про те, як проходили Стусівські читання в минулих роках, як їздили святкувати день народження Василя Стуса в його рідне село Рахнівка і пили цілющу воду зі стусової криниці. Згадала також колишніх директорів обласної наукової бібліотеки – Василя Циганюка та Андрія Лучка, які стояли біля джерел Стусівських читань, відому українську поетесу Ніну Гнатюк, популяризатору творчості В. Стуса, письменника Василя Кобця, який ініціював спорудження пам’ятника Василю Стусу, очолював обласне літературно-мистецьке об’єднання ім. В. Стуса.

Жанна Дмитренко, поетеса, член НСПУ та Станіслав Новицький, поет, член Вінницької обласної організації НСПУ, військовослужбовець, прочитали авторські вірші-посвяти видатному поету. На заході Станіславу Новицькому було вручено літературну премію «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Вадим Вітковський привітав Станіслава і наголосив, що спілка висунула його на членство до НСПУ.

Поезії Василя Стуса, присвячені дружині Валентині, прочитали студентки 3 курсу театрального відділення Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича – Альона Баланда і Марія Шелепало. Ці вірші вражають зворушливою ніжністю й теплотою.

Листи Василя Стуса, написані синові Дмитру, бо через ув’язнення тільки так міг поет брати участь у вихованні свого сина, прочитав актор Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. Садовського – Артур Костянтинов. Стусівські листи вже є «класикою», яка сьогодні набуває нових значень і для кожного, хто їх прочитає, вони мають стати орієнтирами.

Декламували поезію поета-земляка і курсанти Національної академії Національної гвардії України – Дар’я Мантя і Тарас Редзій, учениця 9 класу Вінницького ліцею № 3 – Соломія Кобець. На завершення Стусівських читань поет і бард Олександр Рак виконав поетичний твір на слова Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» та свої власні патріотичні пісні.

Для всіх поціновувачів творчості митця експонувалася книжкова виставка «Людина совісті та кришталево чистої душі», підготовлена фахівцями відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського. На виставці було представлено поетичні твори, статті, переклади, спогади, листи, а також стусознавчі дослідження науковців, бібліографічні покажчики, що знайомлять читачів з творчою спадщиною нашого земляка.

Своєю творчістю Василь Стус піднявся до вершин світової літератури. Його ім'я нині на вустах у всіх, кому дорога Україна. Стус потрібен Україні сьогодні й завжди – як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості рідній країні, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає, нехай і після смерті.

Віримо в Україну і нашу Перемогу як Василь Стус! Миру всім нам! // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://www.facebook.com/vinounb (дата звернення: 05. 02. 2024).

24 січня у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського в рамках роботи студії творчості «Усе підвладно руці майстра» пройшов майстер-клас зі створення брошки «Сон-трава» для ВПО та вінничан. Сон-трава – це первоцвіт,що розпускає свої бутони ранньою весною, коли навколо ще лежить сніг. Його можна знайти у хвойних лісах, степах та кам’яних схилах. Сон-траву наші пращури завжди вважали чарівним зіллям. Квіти носили у кишені чи під сорочкою, аби захиститися від нечистої сили та відьом. Коли будували нову оселю, то обов’язково на один з кутів хати клали простріл. Вважалося, що у цьому домі завжди буде панувати спокій та затишок. Тому цю квітку ми обрали для виготовлення на нашій зустрічі і створили брошку-оберіг // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/master-classes/son-trava (дата звернення: 05. 02. 2024).

Пуансетія – дивовижна рослина з чудовими червоними приквітками, зібраними в зірки, які контрастно виділяються на темно-зеленому тлі листя. Вона не проста для вирощування у квартирі. Не кожному вдається досягнути щорічного цвітіння цієї гарної квітки. Тому фахівці відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського. Наталя Козак та Діана Белоус провели майстер-клас зі створення брошки з фоамірану у вигляді чудової пуансетії на базі безпечного простору для жінок та дівчат «Затишно space». Всі учасники майстер-класу із задоволенням творили, підбирали кольори для своїх квітів, тож кожна брошка вийшла гарна та неповторна // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/master-classes/majster-klas-puansetiya-z-foamiranu (дата звернення: 05. 02. 2024).

30 січня у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського відбувся День інформації «Фотомистецтво: традиції і сучасність». Захід відвідали студенти Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну КНУБА. Фотографію можна вважати не технічним ремеслом, а одним із найголовніших видів сучасного мистецтва, бо висока художня якість світлин нині пріоритет для митця, який створює не тимчасове, а вічне. Учасники ознайомилися з презентацією «Історія виникнення фотографії: з чого все починалося», переглянули книги та статті з журналів цієї тематики. На захід була запрошена фотохудожниця Тая Левченко, яка знайомилася зі студентами, розповідала про свою творчість та презентувала діючу виставку світлин «Вкупочці» // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/sichen-2024-news/fotomistecztvo-tradicziii-ta-suchasnist (дата звернення: 05. 02. 2024).

 

Музейна діяльність

Народна артистка України Наталя Могилевська 23 січня завітала до музею-будинку Миколи Леонтовича в селі Марківка на Вінниччині. Сьогодні в Теплику Наталя Могилевська з виставою «Я вдома». Перед концертом, на запрошення Центру дозвілля Тепличчини, співачка відвідала музей-будинок, де жила родина композитора, який створив найвідомішу у світі різдвяну мелодію Carol of the bells. Дорогою, коли Наталя йшла до музею, на площі заспівала «Щедрика». Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/mohylevska-zaspivala-shchedryk-bilya-budynku-de-zhyla-rodyna-leontovycha-na-vinnychchyni (дата звернення: 01. 02. 2024).

Подільська земля має прадавню історію та стала колискою відомих на весь світ науковців, митців і полководців. У Вінницькій області є 28 пам’яток культурної спадщини національного значення, занесених до державного реєстру нерухомих пам’яток України. Два Данила, два Миколи і Петро – люди, які прославили Вінниччину на весь світ. На Вінниччині знайшли вічний спочинок вчений Микола Пирогов, епідеміолог, який розробив ефективні засоби лікування чуми Данило Заболотний, автор всесвітньо відомої різдвяної мелодії Carol of the bells Микола Леонтович, композитор Петро Ніщинський та полковник визвольної української армії, соратник Богдана Хмельницького .– Данило Нечай. Вінниччина має багату історію, адже у цьому краї люди жили ще у IX - IV столітті до нашої ери, про що свідчать пам’ятки археології на території нашої області. Чи існувало життя в ті часи на болотах московії, невідомо. Залишки фортифікаційних споруд, які датуються IX - IV століттям до нашої ери збереглись біля Немирова, Якушинець, біля сіл Лука-Мелешківська, Вила-Ярузькі, Григорівка і Дерешова та городище VII - VI століття до нашої ери біля села Межирів. Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/dva-danyla-dva-mykoly-i-petro-lyudy-yaki-proslavyly-vinnychchynu-na-ves-svit (дата звернення: 01. 02. 2024).

Колосенко, Є. Таланти твої, Оратівщино! Світ побачила книга «Веслує пам’ять в Човновиці» : [таку назву має збірка поезій Петра Гудзя, уродженця с. Чорновиця яку передала до Оратівського районного краєзнавчого музею родина Гудзів із цього села. Вірші Петра Микитовича мають не лише свій колорит – оповідально-народний, але й колір нації – синьо-жовтий. Все це – відчуття корінної належності до рідного народу, біль історичної несправедливості, бачення сучасних негараздів у становленні та розбудові незалежної України] / Є. Колосенко // Обрії Оратівщини. – 2024. – 19 січ. – С. 3.

Чернецька, Є. В місцевому музеї відбулось закриття художньої виставки : [25 січня у приміщенні Барського міського музею відбулося закриття художньої виставки митців. Автори картин – це подружжя з Тульчина – Аліна Славгородська та Михайло Довгань. На виставці було презентовано 26 картин, у техніці пленерного пейзажу. Це був перший мистецький захід художників у м. Бар. Обидва художника є членами Спілки художників України. На закритті були присутні директорка музею та представники міської ради] / Є. Чернецька // Поділ. край. – 2024. – 31 січ. – С. 4.

 

Театр

До театру душа лежить : [у Київському академічному театрі українського фольклору «Берегиня» відбулася прем’єра вистави «Коханий нелюб» за п’єсою Ярослава Стельмаха «Кохання у стилі бароко». Одну із головних ролей у цій виставі зіграла Ірина Прядун, керівниця фольклорного ансамблю «Оксамит» Черепашинецького сільського будинку культури. Багато хто знає Ірину за виступами у фольклорних ансамблях «Кралиця» та «Оксамит». Театр став для Ірини Прядун ще одним способом творчої самореалізації] // Прапор перемоги. – 2024. – 25 січ. – С. 4.

 

Музичне життя Вінниччини

Коваленко, В. Мистецький феномен музичного товариства імені Леонтовича : [після смерті М. Д. Леонтовича 23 січня 1921 р. було створено Всеукраїнський комітет із вшанування пам’яті М. Леонтовича, а з 1922-го – Музичне товариство імені Леонтовича (МТЛ). Серед науковців, дослідників життя і творчості всесвітньовідомого композитора, автора «Щедрика», Миколи Леонтовича, уродженка с. Жабокрички Чечельницької громади – Лариса Іванівна Семенко, старший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею. У своїй книзі «Їх поєднала пісня Леонтовича…» науково дослідила і висвітлила роль подільських філій Музичного товариства ім. М. Д. Леонтовича та їх значення у культурно-просвітницькій роботі 1920-их років] / В. Коваленко // Бершад. край. – 2024. – 11 січ. – С. 3.

 

Кіномистецтво

Удвуд, О. Школяр із Махаринець знімає пластилінові мультики : [Назар Скакодуб – учень ліцею №2. Він має цікаве хобі – самотужки знімає і монтує пластилінові мультики, які викладає в соцмережі. Деякі з цих роликів показують реалії нашого сьогодення. Бандерогусак проти москаля, циган і кінь, які вкрали російський БТР, знищення крейсера «москва» – це далеко неповний перелік сюжетів Назара. Юнак знімає не тільки ролики патріотичного характеру. У нього є також анімації за мотивами популярних ігор та анімаційних серіалів. Пластиліновий мультик – це ювелірна робота, адже кожен персонаж чи елемент зліплений до найменших дрібниць. На це йде чимало часу. А потрібно не тільки зліпити усі фігурки, а ще й продумати сюжет, розмістити об’єкти у просторі] / О. Удвуд // RIA Козятин. – 2024. – 25 січ. – С. 10.

 

Самодіяльна народна творчість

Декоративно-ужиткове мистецтво

Маршук, Ю. Іван Міхренко – майстер декоративно-прикладного мистецтва : [КЗ «Бершадська бібліотека» запрошує оглянути виставку-вшанування «Іван Віхренко – майстер декоративно-прикладного мистецтва», яка організована на абонементі обслуговування дорослих користувачів, з нагоди 85-ї річниці від дня народження художника, уродженця с. Баланівка Бершадської громади] / Ю. Маршук // Бершад. край. – 2024. – 11 січ. – С. 3.

 

Творчі звіти, конкурси, фестивалі, свята мистецтв, благодійні акції

І мистецтво працює на ЗСУ : [4 січня в залі Тульчинського краєзнавчого музею народний художник України, очільник громадської організації «Козацька левада» Михайло Довгань разом із сином Сергієм, в рамках творчого проєкту «Мистецтво проти війни», передали портрет загиблого захисника України Вадима Чабана його батькам. На аукціоні, який вела головний спеціаліст Тульчинської військової районної адміністраці Н. Справник, було продано предмети мистецтва на загальну суму 54 тисячі 400 грн. Кошти передано на тепловізор] // Тульчин. край. – 2024. – 5 січ. – С. 3.

Созанська, С. Клембівка відроджує давні ремесла : [3 січня у Клембівській філії ЯМЦКіД і відбулось зібрання працівників культури, майстрів села, старости, громадських активістів та медіа, аби покроково визначити свою діяльність на початку року. Розпочала бесіду з клембівським активом голова ГО «Ямпільщина туристична» Мирослава Марченко, яка поділилась із присутніми здобутками туристичної сфери минулого року. Зокрема, було закцентовано увагу на Оксанівці, Великій Кісниці, Цекинівці, Гальжбіївці, Слободі-Підлісівській, які активно працювали у минулому році. Європейська спільнота, світові грантодавці саме зараз будуть виділяти значні кошти на підтримку закладів культури, збереження української культурної спадщини, розвиток музейної справи. Щоб виграти грантові кошти потрібна активна команда, цікаві ідеї та готовність працювати задля їх реалізації. Умови одного із таких проєктів ніби розроблені саме для громади села Клембівки, що давно виношує ідею створення об’єднання місцевих майстрів, відкриття Центру майстрів, подальший розвиток знаменитих художніх промислів, – каже Мирослава Марченко, яка нині активно долучається до написання проєктів для Українського культурного фонду, фонду «Східна Європа» та Європейського Союзу] / С. Созанська // Ямпіл. вісті. – 2024. – 11 січ. – С. 2.

Наконечна, С. Ямпільський повіт на карті 1805 року : [4 січня подружжя краєзнавців із м. Могилева-Подільського в подарунок краєзнавчому відділу Ямпільського музею образотворчого мистецтва привезли карту Ямпільського повіту 1805 року, а саме передрук 1836 року. Ця карта була отримана від їх закордонного колеги, уродженця Ямпільської громади Олександра Леонтьєва, який віднайшов її у архівах зрадницького Санкт-Петербурга. У описі до карти йдеться, що це геометричний план Подільської губернії Ямпільського повіту та Ярузького старостату з м. Яруга та селами Суботівка, Івонівка, Дорошівка, Петрошівка, Михайлівка, Біла та Флеминда. Карта скопійована з плану 1805 року. Її формували землевпорядник Лисенковський та ямпільський повітовий Крячковський. На карті гарно видно землі кожного населеного пункту, церковні землі, зазначено кількість населення, яри, ліси, корчми та млини. Роман та Тетяна Мартинюки презентували карту для кола краєзнавців Ямпільщини та передали екземпляри завідувачці краєзнавчим відділом музею образотворчого мистецтва Тетяні Поплінській, голові ГО «Ямпільщина Туристична» Мирославі Марченко для громади с. Оксанівки та в музей народних ремесел і промислів с. Гальжбіївки] / С. Наконечна // Ямпіл. вісті. – 2024. – 11 січ. – С. 2.

У Жмеринці популяризують творчість талановитих дітей та зберігають пам’ять про видатних митців : [Управління культури і туризму Жмеринської міської ради підходить до збереження національної пам’яті і підтримки обдарованих дітей комплексно: кожен конкурс для розвитку талантів присвячений до певної дати та особистості, про яку варто пам’ятати. Вже кілька років поспіль юні жмеринчани беруть участь у конкурсі казок, присвяченому пам’яті відомого земляка, письменника, перекладача, сценариста Яна Бжехви (Яна Віктора Лесмана), а кращі сюжети друкують на сторінках книг. Ілюстрації до книг також наповнюють малюнки переможців конкурсу, пам’яті Анатолія Базилевича, жмеринчанина, який проілюстрував «Енеїду» Івана Котляревського. Кращі сюжети казок театральна студія Центру культури та дозвілля втілює у життя під час вистав] // Жмерин. газ. – 2024. – 12 січ. – С. 6.

Гімназистки-переможниці : [учні Могилів-Подільської гімназії №2 здобули низку вагомих нагород у Всеукраїнських конкурсах різного жанру, вкотре демонструючи творчу і талановиту молодь громади] // ВіДА. – 2024. – 12 січ. – С. 4.

Удвуд, О. «Draft» зібрав на концерті 21 тисячу для десантників [козятинський гурт «Draft», відомий далеко за межами рідного міста, відіграв двогодинний благодійний концерт на підтримку збору для одного із підрозділів 80 Десантно-штурмової бригади. Спільними зусиллями «Draft» зібрав 21 030 гривень] / О. Удвуд // RIA-Козятин. – 2024. – 18 січ. – С. 10.

Самородчани – з найвищими нагородами: [Народний аматорський театральний колектив «Smagron» Самгородоцького будинку культури виборов гран-прі у Міжнародному конкурсі мистецтв «Талант року» та Міжнародному фестивалі-конкурсі «STAR FEST». Організатором був Центр освітніх інновацій та творчості «Гармонія», проходив у м. Київ] // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 18 січ. – С. 4.

Переможці фестивалів : [народно-аматорський гурт «П’ятківчанка» П’ятківського сільського будинку культури здобув гран-прі на Міжнародному двотуровому багатожанровому фестивалі-конкурсі у світі Різдва». Колектив неодноразово відзначали подяками та почесними грамотами ] // Бершад. край. – 2024. – 18 січ. – С. 3.

Ліванська, Т. «Переможний дух Різдва перемогу наближа» : [в час різдвяно-новорічних свят у Оратівській громаді з ініціативи Оратівського Центру культури та дозвілля пройшов Різдвяний челендж «Під Віфлеємською Зорею» за участі гуртів колядників із аматорів художньої самодіяльності та учасників народних аматорських фольклорно-етнографічних колективів, учасників клубних формувань. Благодійний мандрівний челендж «Різдвяні вітання» на підтримку ЗСУ дали можливість гуртам колядників від клубних установ зібрати кошти в сумі 248 840 грн. дані кошти направлені на придбання трьох дронів, на придбання трьох автомобілів, та іншого військового спорядження для своїх земляків. До даної акції долучилось 1566 жителів громади] / Т. Ліванська // Обрії. Оратівщини. – 2024. – 19 січ. – С. 3.

У Жмеринці нагородили півсотні учасників та переможців конкурсу «Казка для пана Клякси 2023» : [у Жмеринці живуть надзвичайно талановиті діти, казки яких читають в соціальних мережах та на сторінках збірок казок. 45 юних казкарів зі Жмеринки взяли участь у IV щорічному конкурсі «Казка для пана Клякси», присвяченому пам’яті уродженця м. Жмеринка, відомого польського письменника-фантазера Яна Бжехви. 16 січня в Публічній бібліотеці нагородили учасників та переможців конкурсу] // Жмерин. газ. – 2024. – 19 січ. – С. 2.

Кавун, М. Різдвяні піснеспіви на культурному фронті : [19 січня 2024 року в Іллінецькому міському будинку культури КЗ «Центр культури, мистецтва та естетичного виховання» Іллінецької міської ради відбувся ІІ Всеукраїнський фестиваль «Різдвяні піснеспіви» з циклу «Культурний фронт України – на шляхах до Перемоги». Організатор фестивалю – КЗ «Центр культури, мистецтва та естетичного виховання» Іллінецької міської ради на чолі з директором, заслуженим працівником культури України Миколою Романовим. Захід відбувся за сприяння Управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації, Вінницького обласного центру народної творчості та управління культури Іллінецької міської ради. У фестивалі взяли участь творчі колективи та окремі виконавці з Житомирської, Черкаської, Київської та Вінницької областей, усього 20 колективів. Ще два колективи із званням народних представили на фестивалі: фольклорний театр української пісні «Іллінецькі візерунки» та жіноче вокальне тріо «Горлиця»] / М. Кавун // Вінниччина. – 2024. – 24 січ. – С. 16.

Жмеринчан запрошують до участі в конкурсі читців «Кобзар і Україна» : [жмеринчан та гостей міста віком від 7 років запрошують взяти участь в конкурсі читців «Кобзар і Україна». Учасники мають підготувати конкурсну програму за 2 варіантами, а заявки приймаються до 26 лютого в Центрі культури і дозвілля. Конкурс читців «Кобзар і Україна» організовує управління культури і туризму Жмеринської міської ради спільно Центром культури і дозвілля. Переможці конкурсу будуть рекомендовані для участі в обласному Конкурсі читців, присвяченому 210-ій річниці від дня народження Т. Г. Шевченка] // Жмерин. газ. – 2024. – 26 січ. – С. 4.

 

 

Список умовних скорочень

АТО – антитерористична операція

БК – будинок культури

ВДПУ – Вінницький державний педагогічний університет

ВОМЦ – вінницький обласний молодіжний центр

ГО – громадська організація

ДІКЗ – Державний історико-культурний заповідник

ДМШ – дитяча музична школа

КВК – клуб веселих та кмітливих

КЗ – комунальний заклад

КП – комунальне підприємство

НВК – навчально-виховний комплекс

НСЖУ – Національна спілка журналістів України

НСКУ – Національна спілка краєзнавців України

НСПУ – Національна спілка письменників України

НСХУ – Національна спілка художників України

НСМНМУ – Національна спілка майстрів народного мистецтва України

ОВА – обласна військова адміністрація

ООС – Операція об’єднаних сил

ОТГ – об’єднана територіальна громада

ОУНБ – обласна універсальна наукова бібліотека

ОЦНТ – обласний центр народної творчості

ПП – політична партія

РБК – районний будинок культури

РЛМО – районне літературно-мистецьке об’єднання

РДА – районна державна адміністрація

СБК – сільський будинок культури

СК – сільський клуб

ФГ – фермерське господарство

ЦРБ – центральна районна бібліотека

ЦРМС – центр розвитку місцевого самоврядування

ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

 

Підготували завідувачка

І. М. Яринчак та бібліограф І категорії Л. Ю. Колосова сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв

тел.: 67 03 23

e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

 

Загальний розділ

Працівники культури провели благодійну акцію у Вінниці : [триває благодійний марафон волонтерської групи працівників культури Мурованокуриловецької громади «З вірою в перемогу» яка направлена на підтримку Збройних Сил України] // Наше Придністров’я. – 2024. – 21 лют. – С. 3.

«Білі береги» – Антоніни Петрушкевич-Шевченко : [у Калинівці у залі технологічного коледжу відбулася театралізована презентація нової, восьмої, збірки поезій члена Національної спілки письменників України Антоніни Петрушкевич-Шевченко «Білі береги». Це вже восьма збірка поезій письменниці, де у віршованих рядках сповідь матері, яка чекає сина з фронту. А ще події сучасної війни. Презентували збірку в День вшанування Героїв «Небесної сотні». Дійство відбулося за участі студентського театру «Діалог». Видавничий Дім «Моя Вінниччина» та обласну організацію Національної спілки письменників України представляли директор і голова Вадим Вітковський, його заступник, голова міської письменницької організації Вінниці Андрій Стебелєв і технічний директор Леонід Бобир] // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 22 лют. – С. 3.

Каша «Зозулі» з Вінницького району – елемент нематеріальної культурної спадщини України. Міністерство культури та інформаційної політики внесло до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України елемент «Традиції приготування та споживання каші «Зозулі», яку готують у селах Дашківці, Зарванці, Якушинці, Лисянка, Широка Гребля Якушинецкої громади на Вінниччині. Елемент є дуже важливим для громади, оскільки формує почуття приналежності до традиції, об’єднує навколо себе родини в процесі приготування та споживання. Під час смакування каші за спільним столом відбувається міжпоколінна передача знань, міжпоколінне спілкування, яке сприяє соціальній злагоді та взаєморозумінню між різними поколіннями. Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/kasha-zozuli-z-vinnytskoho-rayonu-element-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshchyny-ukrayiny (дата звернення: 05. 03. 2024).

В області тривають культурно-розважальні заходи для ветеранів війни та їхніх родин. За сприяння Департаменту соціальної та молодіжної політики ОВА, минулого тижня Захисники та Захисниці відвідали академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Садовського. Дивилися кримінальну комедію «Смішні гроші». Для поціновувачів українських народних пісень і танців у Вінницькій обласній філармонії ім. Миколи Леонтовича виступив академічний ансамбль «Козаки Поділля». Артисти презентували насичену патріотичну програму. Діти Героїв традиційно провели уікенд в Обласному ляльковому театрі. Вони переглянули вистави «Подорож маленької зіроньки» і «Даринка Сніжинка». Вкотре дякуємо за співпрацю нашим партнерам. Ваш внесок в підтримку ветеранів війни є дуже потрібним і важливим. // Вінницька обласна військова адміністрація : офіц. вебсайт. – Режим доступу: https://rda-m-p.gov.ua/novini/na-vinnichchini-pidtrimka-veteraniv-vijni-ta-ih-rodin-u-prioriteti/ (дата звернення: 17. 03. 2024).

 

Бібліотеки Вінниччини

Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського

3 лютого у ВОУНБ ім. В. Отамановського відбулась чергова зустріч учасників літературно-мистецького об’єднання «Поетичний чайник, чи Акустика рим...». Об’єднання було створене 26 вересня 2014 року. Його модератор – Анатолій Мартинюк, поет, член Національної спілки письменників України. За ці роки колектив виріс, відкриваючи та виховуючи у своїх лавах чимало поетів, прозаїків, співаків, музикантів та інших творчих особистостей, відомих не тільки у Вінниці, а й поза її межами.

До уваги присутніх були представлені нові літературні твори учасників об’єднання. Читали вірші патріотичні, ліричні, щоб трішки в цей нелегкий час підняти настрій, слухали і сатиричну поезію. Лунали і музичні твори у виконанні незрівняної Вероніки Остапчук, Діани Бондарець, студентки ВФКМ ім. М. Леонтовича, Лілії Росолик, студентки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/lyutij-2024-news/poetichnij-chajnik-chi-akustika-rim (дата звернення: 05. 03. 2024).

14 лютого у відділі художньої культури та мистецтв Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського відбулася ювілейна творча зустріч із Сергієм Гальчаком, українським істориком, доктором історичних наук, професором кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, академіком Української академії історичних наук, заслуженим працівником культури України, головою Вінницької обласної організації НСКУ, почесним краєзнавцем України, громадським діячем.

Народився 9 лютого 1949 року в с. Сосни Літинського (нині Вінницького) району Вінницької області. Своє наукове, творче, краєзнавче, громадське життя пов’язав із Вінниччиною. Досліджує різні аспекти історичного минулого Поділля. Автор (співавтор) численних наукових праць, у тому числі 17 монографій, 35 енциклопедично-довідкових видань, книг наукової, науково-краєзнавчої тематики, упорядник, співупорядник 15 збірників документів і матеріалів, автор-упорядник восьмитомного документального видання «З любов’ю до малої батьківщини» – щоденникових записів про діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, краєзнавців області за останніх тринадцять років. Автор близько трьохсот наукових статей; понад ста статей у науково-меморіальних виданнях; 85 передмов, післямов до книг інших авторів (науковців, краєзнавців); офіційний рецензент більше ніж 60 наукових, науково-краєзнавчих видань, автор 15 рецензій на опубліковані праці науковців, дослідників малої батьківщини.

Під час заходу презентували ювілейний бібліографічний покажчик «На крилах одержимості» (до 75-річчя від дня народження Сергія Дмитровича Гальчака) (укладачі: Оксана Антонюк, Анатолій Жарук, Василь Паламарчук). Сергій Дмитрович поділився своїм життєвим та науковим шляхом, душевно оповідав про життєві неймовірні перипетії з власного життя. Окреслив подальші свої плани в пошуках наукових, краєзнавчих досліджень. // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/meeting/yuvilejna-tvorcha-zustrich-iz-sergiem-galchakom (дата звернення: 05. 03. 2024).

Здавна славився український народ своїми майстрами, які вміло використовували природні матеріали та виготовляли різноманітні вироби.

17 лютого у Відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського знайомилися із майстринею соломоплетіння Галиною Твердола та робили родинний оберіг, солом’яного янгола із золотавої житньої соломки – сонячного матеріалу, який має магічну силу, що наповнить оселю світлом, теплом і затишком. На майстер-класі учасники дізналися із розповіді пані Галини та представлених документів із фонду відділу про види та властивості соломи, її заготівлю, зберігання та обробку, а також що можна виготовити з неї. Дякуємо пані Галині за цікавий майстер-клас, гарний настрій та позитивні емоції! // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://www.facebook.com/vinounb (дата звернення: 05. 03. 2024).

21 лютого у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського з нагоди Міжнародного дня рідної мови відбулося літературно-мистецьке свято «Рідна мова – роду основа». Захід організовано обласною бібліотекою спільно з Управлінням у справах національностей та релігій Вінницької ОВА в межах культурно-мистецького проєкту «Мови різні – душа одна». Понад два десятиліття традиційно в цей день в обласній бібліотеці звучали мови різних національностей, які проживають разом у серці Поділля. Українці, кримські татари, вірмени, поляки, євреї, азербайджанці, грузини, хорвати, чехи, роми опікуються збереженням своєї рідної мови, самобутності та ідентичності. На Вінниччині проживають представники більше 100 національностей. Активно діють 80 національно-культурних товариств. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Без своєї мови, самобутньої культури немає народу.

З Міжнародним днем рідної мови усіх присутніх привітали Галина Пасека, заступник начальника управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, Алла Ратинська, заступник начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОВА та Лариса Сеник, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського. Олена Марценюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри германської та слов’янської філології КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» своїм виступом зауважила, що у кожної людини є мова, з якої почалося її буття у цьому світі. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозуміло на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями. Також наголосила, що сьогодні, під час війни, українська мова об’єднує всіх, хто проживає в Україні, є мовою свободи і могутньою зброєю українського народу в боротьбі за незалежність і перемогу.

Українську сторінку на святі представили вінницька поетеса Діана Перейма, яка прочитала чудовий вірш про рідну мову, учні театрального відділення Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька» – Єлизавета Сандацян і Дар'я Козачишина піднесено і майстерно продекламували патріотичну поезію сучасних українських поетес Олександри Бурбело і Олесі Василенко. А Вероніка Хващквська створила гарний настрій присутнім на святі, привітавши усіх піснею з репертуару співачки Ярослави Хоми «Сила роду».

Кримськотатарську сторінку представила Юлія Піскунова, представник Вінницької кримськотатарської громадської організації «Ветан» (голова Ескендєр Анафієв) та подарувала для читачів бібліотеки книгу Наталії Беліцер «Кримські татари: історія корінного народу». У режимі онлайн виступила на святі Людмила Коротких, представниця ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» (м. Київ), яка розповіла про становище кримських татар, які проживають в окупації в Криму та на півдні України, про становище кримськотатарської мови в окупованому Криму, а також зазначила, що зі свого боку організація робить усе задля збереження та розвитку мови корінного народу України й усе, щоб Крим повернувся до України та відновилася територіальна цілісність нашої держави.

Представляючи на святі єврейську сторінку, директор Вінницького музею Голокосту Леонід Трахтенберг прочитав вірш на мові ідиш про загиблих єврейських дітей і подарував у фонд обласної книгозбірні книгу Джона Бойна «Хлопчик в смугастій піжамі». Леонід Михайлович вивчає і береже історію та культуру єврейського народу, є членом правління Вінницького обласного товариства єврейської мови і культури (голова Олександр Цодікович).

Марія Колтонюк, голова Хмільницької міської єврейської громади, бард і композитор, виконала пісню в авторській обробці на мові ідиш, іврит і українській, які прийшлась до душі присутнім і викликали у всіх позитивні емоції. Польську сторінку представили Алла Ратинська, голова громадської організації «Спілка поляків Вінниччини» та представники цієї організації – учасники вокального ансамблю «Подолянка» (художній керівник – Діана Пташинська), які гарно і чудово заспівали польських пісень та Софія Понятовська, яка прочитала поезію польської поетеси Віслави Шимборської «Нічого двічі».

Вірменську сторінку представили Наїра Давоян та Анаїт Овакимян, представниці Вінницької обласної ГО «Вірменська діаспора Вінниччини» (голова Самвел Єгоян) та презентували відеоролик про культуру, звичаї і мову вірменського народу. А також привітали усіх присутніх рідною вірменською.

Дуже гарно і яскраво презентував грузинську сторінку незмінний учасник свята рідної мови – Гіоргі Сванідзе, представник Вінницької обласної грузинської громадської організації «Арго» (голова Мерабі Нарсіа) Гіоргі чудово декламував вірш грузинською про рідну мову Іосіфа Нонешвілі та зворушливо заспівав грузинську народну пісню «Гірськими стежками» та пісню на слова Ладо Асатіані «Якщо ти грузин» під особисте акомпонування на грузинському народному музичному інструменті пандУрі.

Азербайджанську сторінку презентували представники ГО Вінницька міська громада азербайджанців «Атеш» (голова Теймур Абушов) – Гадір Бабаєв, який натхненно виконав пісню азербайджанською мовою «Dostum» («Мій друг») та Акбар Шахбандаєв, який прочитав поезію Самеда Вургуна «Азербайджан», передаючи національну вдачу і волелюбність свого народу.

Чеську сторінку презентували представники ГО «Освітньо-культурний центр «Чехи Пділля». Голова організації Юрій Василюк розповів про діяльність центру, а його сини – Михайло і Володимир Василюки прочитали чеською мовою гімн Чехії та поезію Яна Скацела «Попелюшка і горіхи».

Хорватську сторінку представив голова ГО «Альянс Україна-Хорватія» Сергій Ямковенко, який розповів про діяльність організації, привітав усіх присутніх хорватською та презентував відеоролик «Хорватська рапсодія».

Завершилося свято рідної мови в обласній бібліотеці символічно – українською патріотичною піснею за свободу та незалежність нашої країни з репертуару відомого співака О. Пономарьова «Заспіваймо пісню за Україну» у виконанні Вероніки Хващевської та усіх часників заходу.

На добру згадку всім учасникам заходу, які представляли свої національні мови, організатори свята вручили подяки та пам’ятні подарунки. Ведуча заходу Ніна Артапух, провідний бібліотекар відділу маркетингу, реклами та соціокультурної діяльності, ще раз привітала присутніх з Міжнародним днем рідної мови, подякувала всім за участь у святі та побажала кожному шанувати, поважати, любити свою рідну мову та берегти її для наступних поколінь!

Захід супроводжувала книжково-ілюстративна виставка «Мова без кордонів», підготовлена фахівцями відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського. // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/lyutij-2024-news/ridna-mova-rodu-osnova (дата звернення: 05. 03. 2024).

24 лютого – день, навічно вкарбований в історію України. У 2022-му зранку сталися перші вибухи від ракет і перші російські танки відкрито заїхали на територію суверенної України. 2 роки незламності, 24 місяці мужності, 102 тижні стійкості, 730 днів волелюбства. Постійні обстріли, повітряні тривоги, вимушене покидання домівок та багато інших негативних чинників стали справжнім випробуванням для багатьох людей.

22 лютого у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського відбулось відкриття виставки світлин Костянтина Ревуцького «Ізюм. Деокупація», присвяченої 2-й річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Ревуцький Костянтин, відомий фотограф, який представляє свої проєкти не тільки в Україні, а й у всьому світі. На сьогодні він має понад 100 проєктів: «Навчи добру» (фото дітей-переселенців 2014 року з відомими українськими діячами), «Гордість За» (понад 150 відомих людей, які популяризують українську культуру), «Міст Дружби» (Грузія, Чехія, Польща, Болгарія та інші країни – українські зірки презентують одяг дружніх країн), «Правило Бою» (проєкт з усіма чемпіонами світу з боксу) та інші. Зараз військовий репортер та автор-організатор військових фотопроєктів «Бахмут», «Ізюм», «Вінниця», «Київ».

Один із цих проєктів «Ізюм. Деокупація» ми й презентували в нашій книгозбірні. Мета проєкту – демонстрація наслідків окупації Ізюма, звірського ставлення до жителів міста, незламності українського народу. Ці світлини нагадують нам про злочини, які вчиняють на українській землі! На заході лунав вірш Сергія Жадана «З випаленими очима…» у виконанні завідувачки сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва Ірини Яринчак. З вірою в перемогу, відродження та процвітання України прозвучала пісня «Вставай моя Україно» у виконанні солістів студії естрадного співу «АртНова» КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», художній керівник Наталя Балинська. Зі словами вдячності виступила заступник директора з основної діяльності ВОУНБ ім. В. Отамановського Olga Svirgun Konovalchuk. Ведуча заходу завідувачка відділу художньої культури та мистецтв Людмила Киричок.

Відкриття виставки відвідала громадська та політична діячка, волонтерка, благодійниця Людмила Станіславенко, представники управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, знайомі та друзі Костянтина Ревуцького, серед яких український професійний боксер Роман Головащенко, представник департаменту соціальної та молодіжної політики Віталій Пашкевич і заступник керівника апарату Сьомого апеляційного адміністративного суду Ярослав Юргілевич, а також студенти ДНЗ «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» за професією «Фотограф». // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/novini/lyutij-2024-news/izyum-deokupacziya (дата звернення: 05. 03. 2024).

27 лютого у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського в рамках роботи студії творчості «Усе підвладно руці майстра» пройшов майстер-клас зі створення інтер’єрної квітки «У фіалках любов заквітчана весною» для ВПО та вінничан.

Фіалка – улюблена квітка у багатьох народів. Ці ніжні маленькі квіти сповнені вишуканості, неземної краси і досконалості. Ця кімнатна рослина абсолютно не примхлива, не вимагає яскравого освітлення. Запах фіалок впливає одночасно на інтелект і душу, налаштовує на оптимістичну ноту, знімає напругу, активізує захисні сили організму, допомагає від безсоння. Фіалки – це квіти, що цвітуть дев’ять місяців на рік і радують своїми різнокольоровими суцвіттями, приносячи радість і затишок в будинок своєї господині. Тому цю квітку ми обрали для виготовлення на нашій зустрічі і створили кашпо з інтер’єрною фіалкою. // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://library.vn.ua/news-and-events/master-classes/majster-klas-z-vigotovlennya-fialki-v-kashpo (дата звернення: 05. 03. 2024).

У межах інтелектуально-просвітницького проєкту «На перетині культур» 28 лютого в читальній залі відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук відбулася лекція-презентація «Митці за Україну», яку представила Ольга Анатоліївна Коляструк, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Розповідь була присвячена відомим українським художникам, класикам та нашим сучасникам, серед них: сучасний харківський митець Павло Маков з його інсталяцією «Фонтан виснаження», киянка, авангардиста Олександра Екстер, Григорій Нарбут, Анатолій Базилевич, Олександр Архипенко, Галина Мазепа, Опанас Заливаха, Георгій Якутович, Федір Манайло, Арсен Савадов, Георгій Савченко, Жанна Кадирова, Марія Куліковська, Катерина Жовта, Алевтина Кахідзе та ін. Прозвучав коментар про фото «Батьки-засновники АМУ» та діячів, які зображені на ньому. Усі названі особистості в різні періоди історії творили українське мистецтво, яке високо цінується в Європі та й у всьому світі. Творчість цих митців є взірцем того, що треба цінувати своє, національне, популяризувати українську культуру, мистецтво (навіть перебуваючи в емірації) і таким чином робити свій внесок в утвердження державності та перемогу над ворогом. // Facebook. ВОУНБ ім. В. Отамановського. Стрічка новин. – Режим доступу https://www.facebook.com/vinounb (дата звернення: 05. 03. 2024).

Мови різні – мови рідні : [літературно-мистецьке свято «Рідна мова – роду основа» відбулось у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Отамановського з нагоди Міжнародного дня рідної мови. Зі святом усіх присутніх привітали Галина Пасека, заступник начальника управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, Алла Ратинська, заступник начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОВА та Лариса Сеник, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського. Захід супроводжувала книжково-ілюстративна виставка «Мова без кордонів», а ведучою заходу була бібліотекар Ніна Артапух. Українську сторінку на святі представили вінницька поетеса Діана Перейма; єврейську сторінку, директор Вінницького музею Голокосту Леонід Трахтенберг; польську сторінку представили Алла Ратинська, голова громадської організації «Спілка поляків Вінниччини» та представники цієї організації – учасники вокального ансамблю «Подолянка». Азербайджанську сторінку презентували представники ГО «Вінницька міська громада азербайджанців» «Атеш»; хорватську сторінку представив голова ГО «Альянс Україна-Хорватія» Сергій Ямковенко. На згадку всім учасникам заходу, які представляли свої національні мови, організатори свята вручили подяки та пам’ятні подарунки] // Вінниччина. – 2024. – 28 лют. – С. 4.

 

Музейна діяльність

Забутий палац цукрових магнатів на Вінниччині «повертатимуть до життя». Палац Щеньовських, який колись належав родині цукрових магнатів, планують відновити задля активного сприяння культурно-туристичного та соціально-економічного розвитку місцевої громади. Забутий палац цукрових магнатів на Вінниччині «повертатимуть до життя»

Палац Щеньовських знаходиться в селі Носиківка неподалік знаного історичного міста Шаргород на Вінниччині. Колись він належав родині цукрових магнатів. У різні часи, з приходом радянської влади, тут функціонувала лікарня, аптека, школа та навіть відділення пошти. Досі палац стояв занедбаний і забутий, та відтепер вертатиме його до життя ініціатива «Спадщина.UA» спільно з Анастасією Донець, керівницею проєкту і директоркою Малієвецького обласного історико-культурного музею.

Метою цієї ініціативи є зберегти архітектурну та історичну цінність палацу, виявити його туристичний потенціал і таким чином активно сприяти культурно-туристичному та соціально-економічному розвитку місцевої громади. В майбутньому він може стати чудовим туристичним магнітом Поділля, реабілітаційним чи ретрит – центром, готельно-відпочинковим чи культурно-туристичним комплексом, мистецьким чи музейним простором, літньою школою чи заміською приватною резиденцією. Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/zabutyy-palats-tsukrovykh-mahnativ-na-vinnychchyni-povertatymut-do-zhyttya (дата звернення: 05. 03. 2024).

Удвуд, О. Зберегла унікальну колекцію старовинних листівок : [Наталія Ковальова – викладач опорного ліцею. Її бабуся за життя зібрала колекцію поштових карток ХХ століття, чимало з яких їй надіслав коханий чоловік. Свою родинну реліквію Наталія подарувала Музею історії міста. В експозиції виставки – десять листівок із родинної колекції пані Наталії. Їх гостям заходу презентувала директорка Музею історії міста Лілія Макаревич. На картках – пара закоханих, які цілуються у заквітчаній трояндами альтанці, галантний юний кавалер, який одягає на плечі дівчини пелерину. Є й жартівлива листівка, на якій напис «Обирай собі дружину не в хороводі, а в городі». Окрім карток з родинної колекції Наталії Ковальової, на виставці також показали закордонні поштові листівки, які зберігаються у фондах Музею історії міста. Вони з різних куточків Європи – є і з Італії, і з Австрії, і з інших країн. Ще одна листівка присвячена трьом видатним постатям кінематографу – легенді німого кіно Чарлі Чапліну та його друзям: акторам Мері Пікфорд і Дугласу Фернбексу, які також були зірками стрічок] / О. Удвуд // RIA-Козятин. – 2024. – 22 лют. – С. 12.

 

Музичне життя Вінниччини

Фоменко, Т. «Rock Street» – новий музичний простір для молоді : [музикант Сергій Захарчук відкрив у Могилев-Подільському музичну студію для молоді «Rock Street». Завдяки соціальному проєкту юнаки та дівчата, учні міських шкіл та коледжів отримали шанс навчитися грати, проявити себе та розкрити свій музичний чи вокальний талант] / Т. Фоменко // ВіДа. – 2024. – 16 лют. – С. 4.

У Вінниці зняли кліп «Небо»

У вінницькому трамваї зняли кліп до зворушливої ліричної пісні. Режисер музичних кліпів з Вінниці Віктор Волос, разом з командою у рідному місті зняв новий кліп «Небо» для фіналіста «Голосу країни-10» Віталія OKS. Локацією для зйомок став вінницький трамвай і кінотеатр. «Небо» – трек про тугу та болючі спогади про людину, яка колись була близькою. Він розповідає про втрату, але водночас і про прагнення знайти вихід з темряви. Пісня несе в собі надію – надію знайти новий шлях, навіть коли здається, що життя немає сенсу. Вона надихає нас вірити в те, що небо покаже нам вірну дорогу і що ми зможемо пройти через біль, якщо візьмемо долю у свої руки.

У кліпі можна побачити салон швейцарського трамваю, а також інтер'єр колишнього кінотеатру у Вінниці. В зйомках використані фотографії справжніх закоханих пар, які взяли участь у челенджі на сторінці OKS в Instagram. Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/u-vinnytsi-znyaly-klip-nebo (дата звернення: 05. 03. 2024).

На Вінниччині зняли кліп до Дня народження Лесі Українки. Основою пісні став вірш Лесі Українки «Свята Ніч». Гурт Peredmova з Києва 25 лютого опублікував музичне відео на пісню «Ніч Урочиста» на слова Лесі Українки. Кліп знято в мальовничому куточку Вінниччини, на скелястих порогах Бугу, в парку Потоцьких в селі Печера. Учасники гурту, Віра Правило та Владислав Зарічнюк, присвятили пісню до 153-го Дня народження Лесі Українки. Саме її вірш «Свята Ніч» став основою пісні.

«Ніч Урочиста» – перша пісня з майбутнього третього повноформатного альбому гурту Peredmova. Їхню музику можна назвати мрійливою, меланхолійною та грайливою. Це альтернативна поп-музика, що її англійською називають bedroom pop. Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/na-vinnychchyni-znyaly-klip-do-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinky (дата звернення: 05. 03. 2024).

 

Кіномистецтво

В міському Будинку культури пройшов показ кінострічок : [21 лютого у Козятинському міському будинку культури відбувся показ в межах проєкту «Кіно заради Перемоги» кінострічок «Щедрик» та «Снайпер. Білий ворон». «Кіно заради перемоги!» – унікальний проєкт, в межах якого українські фільми можуть побачити захисники України у військових частинах та десятки тисяч глядачів у населених пунктах без кінотеатрів] // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 22 лют. – С. 3.

Трейлер фільму «Ядерне чаювання», знятого на Вінниччині – серед номінантів Британського кінофестивалю. Роботу вінничан включили в номінацію «найкращий трейлер місяця». «Ядерне чаювання» – трейлер фільму, режисера, сценариста і продюсера Дмитра Масіброди з Вінниччини – серед номінантів у категорії «найкращий трейлер місяця» кінофестивалю «TMFF The Monthly Film Festival», який проводиться у Великій Британії. Кадри фільму відзнято в Тульчині кіностудією «Поділля».

Ідея зняти фільм виникла ще у лютому 2023-го року. Головний акцент автор зробив не на самій ядерній війні, а на людях, які стали заручниками ситуації, і в момент «Х» всі почали знімати свої «маски».

28 лютого 2024 року подали трейлер фільму на щомісячний кінофестиваль TMFF, а сьогодні стало відомо про номінацію у категорії «найкращий трейлер місяця».Трейлер фільму «Ядерне чаювання», знятого на Вінниччині – серед номінантів Британського кінофестивалю. Він також зазначив, що сам фільм на фестиваль не відправляли, лише трейлер. Вінниця. info : [вебсайт]. – ULR: https://vinnitsa.info/article/treyler-filmu-yaderne-chayuvannya-znyatoho-na-vinnychchyni-sered-nominantiv-brytanskoho-kinofestyvalyu (дата звернення: 05. 03. 2024).

 

Образотворче мистецтво

«Моє найдорожче» : [13 лютого у Козятинському міському Будинку культури відкрито виставку козятинського художника Володимира Сапальова. Володимир Сапальов декілька років тому здійснив свою дитячу мрію – почав опановувати живопис, переглядаючи відеоуроки у YouTube. На виставці представлено 24 живописних полотна, створені художником-аматором, оскільки за фахом Володимир технік-будівельник. Їх художник-аматор написав протягом останніх п’яти років. Чимало своїх робіт козятинчанин дарує друзям, а також долучається до благодійних акцій. У 2022 році Володимир Сапальов став учасником вернісажу «Лаванда надихає – ЗСУ перемагає», у якому брали участь козятинські художники. Під час цього благодійного заходу продавали картини митців, а виручені кошти спрямували на підтримку українських воїнів] // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 15 лют. – С. 5.

 

Самодіяльна народна творчість

Декоративно-ужиткове мистецтво

Макаревич, Л. Відвідайте виставку старовинних листівок : [в музеї історії міста Козятин представили нову тимчасову виставку листівок початку 20 ст. під назвою «Єдина і не роздільна Україна». Працівники скарбниці духовних цінностей Козятина представили поштові карточки, картки-кореспонденції, переписні листки з зображеннями міст різних регіонів та цікавих споруд України, Криму. Є кольорові листівки, які висвітлюють давні народні звичаї та традиції, дозвілля українців. Всі листівки датовані 1900-1930-ми роками минулого століття і зберігаються у фондах музею] / Л. Макаревич // RIA-Козятин. – 2024. – 1 лют. – С. 13

Зеленюк, В. Мистецька зброя Тетяни Січко : [нещодавно барчанка, майстриня, викладачка Барського педагогічного коледжу Тетяна Січко повідомила на своїй сторінці новину, що її роботи – плакати «Птах на гілці... БАВОВНИ» та «Арешт «шинкаря». Не шинкуй чужим життям», що зображені за мотивами барської кераміки серед інших плакатів українських митців представляють Україну на виставці у Марокко. Ця виставка «Патріотичний АРТплакат у стилістиці українських декоративних розписів» розпочала свою роботу 8 лютого. Це спільний проєкт Національного музею декоративного мистецтва України та UA.Heritage, до якого долучились українські митці не тільки з усієї України, але й з багатьох країн світу, а також юні художники. І саме на цій виставці представлені аж дві роботи нашої землячки] / В. Зеленюк // Вінниччина. – 2024. – 14 лют. – С. 8.

У тканих оберегах – традиції Буші : [16 лютого 2024 року у Світлиці ОЦНТ м. Вінниці відбулося урочисте відкриття виставки ткацтва та килимарства «У тканих оберегах – традиції Буші». В експозиції виставки представлено понад 30 тканих виробів з колекції музею Державного історико-культурного заповідника «Буша». А це – верети, рушники, килими, підвіконниці тощо. Також приємно бачити в експозиції виставки ткані вироби (доріжки, пояси, килимки) сучасних майстринь села Буші Собко Світлани та Собко Інни. Виставка триватиме по 07 березня 2024 р.] // RIA-Козятин. – 2024. – 22 лют. – С. 12.

Творчі звіти, конкурси, фестивалі,
свята мистецтв, благодійні акції

Ткаченко, О. Дмитро Мальований – переможець Міжнародного конкурсу мистецтв : [творча праця самгородоцького поета та майстра по дереву Дмитра Мальованого отримала надзвичайно високу оцінку від членів журі Міжнародного конкурсу мистецтв «Мистецтво нового року». У номінації «Авторська поезія» він здобув гран-прі] / О. Ткаченко // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 1 лют. – С. 4.

Шевчук, І. «Я щаслива жінка, тому що на своєму місці» : [творча особистість, козятинчанка Світлана Гуменюк, яка вже не один десяток років є керівником творчого гуртка «Суверін», який діє при Козятинському центрі дитячо-юнацької творчості, виборола перемогу на Міжнародному конкурсі «Талант року». Роботу Світлани Гуменюк «Новорічна красуня» достойно оцінило компетентне журі. Вона отримала І премію. Розмова з майстринею про те з чого починався її творчий шлях, де бере натхнення, та яку роль у перемозі зібрав звичайний березовий віник] / І. Шевчук // RIA-Козятин. – 2024. – 1 лют. – С. 10.

Макаревич, Л. Авторка двох книг про Козятин Зоя Вільчинська днями відсвяткувала ювілей : [знайомство з відомою козятинчанкою, досвітчаним істориком-краєзнавцем Зоєю Вільчинською. За невтомну інтелектуальну працю авторка книг «Наша історія» та «Наша історія 20-ті – 30-ті роки ХХ століття» і безлічі статей, відзначена багатьма нагородами, званнями та відзнаками] / Л. Макаревич // Вісн. Козятинщини. – 2024. – 8 лют. – С. 5.

Удвуд, О. Вечір пам’яті Кузьми Скрябіна : [козятинська молодь організувала міні-концерт, присвячений українському музикантові Кузьмі Скрябіну, який трагічно загинув дев’ять років тому. Зі сцени звучали не лише його хіти, а й цитати про життя, людей та музику] / О. Удвуд // RIA-Козятин. – 2024. – 15 лют. – С. 10.

 

 

Список умовних скорочень

АТО – антитерористична операція

БК – будинок культури

ВДПУ – Вінницький державний педагогічний університет

ВОМЦ – вінницький обласний молодіжний центр

ГО – громадська організація

ДІКЗ – Державний історико-культурний заповідник

ДМШ – дитяча музична школа

КВК – клуб веселих та кмітливих

КЗ – комунальний заклад

КП – комунальне підприємство

НВК – навчально-виховний комплекс

НСЖУ – Національна спілка журналістів України

НСКУ – Національна спілка краєзнавців України

НСПУ – Національна спілка письменників України

НСХУ – Національна спілка художників України

НСМНМУ – Національна спілка майстрів народного мистецтва України

ОВА – обласна військова адміністрація

ООС – Операція об’єднаних сил

ОТГ – об’єднана територіальна громада

ОУНБ – обласна універсальна наукова бібліотека

ОЦНТ – обласний центр народної творчості

ПП – політична партія

РБК – районний будинок культури

РЛМО – районне літературно-мистецьке об’єднання

РДА – районна державна адміністрація

СБК – сільський будинок культури

СК – сільський клуб

ФГ – фермерське господарство

ЦРБ – центральна районна бібліотека

ЦРМС – центр розвитку місцевого самоврядування

ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

 

Підготували завідувачка

І. М. Яринчак та бібліограф І категорії Л. Ю. Колосова сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв

тел.: 67 03 23

e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

Хроніка культурного життя 2024-1


Управління культури та креативних індустрій

Департаменту гуманітарної політики

Вінницької обласної військової адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського

Сектор наукової інформації з питань культури і мистецтва

 

 

Хроніка культурного життя Вінниччини

(за матеріалами періодичних видань та вебсайтів обласних, районних закладів культури та територіальних громад області)

 

Вінниця, 2024

 

 

Щомісячний дайджест «Хроніка культурного життя Вінниччини» має на меті забезпечення закладів галузі культури і мистецтва регіону інформацією про культурні події області, передовий досвід і досягнення вітчизняної культури, мистецтва, соціокультурної діяльності, музейної та бібліотечної справи. Видання є інформаційною базою для наукових досліджень, інформаційної підтримки управлінських структур в розробці і реалізації культурної політики та культурної діяльності, а також методичної діяльності фахівців сфери культури, висвітлення сучасного стану культури та мистецького життя регіону у всьому різноманітті його досягнень, проблем, подій і явищ. Для розповсюдження дайджесту використовуються сучасні електронні форми передачі інформації. Розраховано на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів, дослідників культури, широкого кола користувачів.

 

Зміст

  1. Загальний розділ
  2. Бібліотеки Вінниччини

2.1. Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського

  1. Музейна діяльність
  2. Театр
  3. Музичне життя Вінниччини
  4. Кіномистецтво
  5. Образотворче мистецтво
  6. Самодіяльна народна творчість

8.1. Художня самодіяльність

8.2. Декоративно-ужиткове мистецтво

8.3 Творчі звіти, конкурси, фестивалі, свята мистецтв, благодійні акції