Вінниччина в датах

Рік видання: 2000

Місце зберігання: Відділ краєзнавства

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

Відділ краєзнавчої літератури

 

ВІННИЧЧИНА В ДАТАХ

Хронологічний довідник

 

 

Вінниця

2000

 


Передмова

Упродовж 1962-1999 рр. наша бібліотека видавала щорічний бібліографічний покажчик (згодом рекомендаційний бібліографічний довідник) "Знаменні і пам`ятні дати Вінниччини ... року", який містив матеріали до річниць історичних подій та ювілеїв визначних діячів краю.

З часом стали помітними недоліки цього покажчика. Так, традиція відзначати "круглі" дати обмежувала їх відбір, поза увагою опинялися важливі явища та імена, не супроводжувані значною цифрою років. З тієї ж причини в одному випуску сусідили різні за вагомістю знаменні й пам`ятні дати, об'єднані лише "круглою" цифрою, що створювало надто мозаїчну, а іноді й химерну картину життя краю. Орієнтація на ювілеї та річниці призводила до того, що кожні 5-10 років згадувалися одні й ті самі події й діячі, інші ж, які не потрапили до ювілейного переліку, залишалися маловідомими. Тому виникла потреба підготувати видання, побудоване на дещо інших засадах.

У пропонованому довіднику "Вінниччина в датах" розширено коло явищ та імен, вартих відзначення. Матеріал зібрано незалежно від річниць і розташовано в хронологічному порядку за розділами: "Події та факти" і "Видатні уродженці та діячі краю".

Хронологічний довідник ґрунтується на картотеці знаменних і пам'ятних дат Вінниччини, започаткованій у 1988 р. (перелік основних джерел вміщено в кінці), яка постійно доповнюється й уточнюється за новітніми публікаціями та дослідженнями краєзнавців. Якщо у джерелах є розбіжності, перевага надається найбільш авторитетному з них, зазвичай найновішому. В окремих випадках, йдучи за довідковою літературою, наводимо кілька дат, оскільки їх перевірка знаходиться за межами нашої компетенції (особливо це стосується заснування населених пунктів, підприємств). Неточності можливі й у датуванні подій, що відбулися до лютого 1918 р., оскільки джерела не завжди розрізняють старий і новий стилі.

Зрозуміло, що поданий матеріал спирається на сьогоднішній рівень краєзнавчих досліджень і не є вичерпним. Так, бракує інформації про окремі періоди історії краю, про подолян, які опинились у близькому та далекому зарубіжжі, тощо. Подальші краєзнавчі студії, сподіваємось, допоможуть

поступово ліквідувати численні "білі плями". З іншого боку, до переліку персоналій не включено дані про наших земляків - Героїв Радянського Союзу, кавалерів ордена Слави, Героїв Соціалістичної Праці, оскільки це значно збільшило б обсяг видання, а головне, вони відомі за багатьма доступними джерелами.

З огляду на недостатнє висвітлення в літературі визвольних змагань 1917-1920 рр. на Вінниччині до видання включено матеріали з хроніки, укладеної істориками В.П. Воловиком, кандидатом історичних наук (Вінницький державний педуніверситет ім. М. Коцюбинського), та О.В. Воловик (Вінницький інститут Київського державного торговельно -економічного університету) для "Знаменних і пам`ятних дат Вінниччини" на 1997-2000 рр. Події періоду другої світової війни викладені за хронікою "Вінниччина в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." (К., 1965).

У підготовці довідника надали суттєву допомогу К.В. Завальнюк, кандидат історичних наук, та О.С. Петренко (Державний архів Вінницької області); І.А. Дорош та В.В. Колесник (Вінницький обласний краєзнавчий музей); С.Л. Калитко, кандидат історичних наук (Вінницький державний педуніверситет ім. М. Коцюбинського); Н.М. Кушка (Вінницьке училище мистецтв і культури ім. М. Леонтовича). Складаємо всім велику подяку.

Сподіваємось, що нове видання стане у пригоді бібліотекарям, вчителям, студентам, учням, всім, хто не байдужий до історії та сьогодення Вінниччини.

Передбачається, що цей довідник буде перевидаватися за 5 років зі змінами та доповненнями. Отож будемо щиро вдячні читачам за корисні зауваження, пропозиції, уточнення та виправлення, які просимо надсилати за адресою:

21000 Вінниця, вул. Соборна, 73, Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, відділ краєзнавчої літератури

Поділитися:

1059 (1362?) - перша письмова згадка про м. Брацлав, нині смт Немирів. р-ну.

1146 - перша письмова згадка про м. Прилук, нині с. Стара Прилука Липовец. р-ну.

1174 - перша письмова згадка про с. Погоріла, нині Дружба Мурованокуриловец. р-ну.

1259 - прихід на Поділля монголо-татарських завойовників.

1362, літо, - об'єднане литовсько-руське військо на чолі з великим литовським князем Ольгердом (Альгірдасом) розгромило татаро-монгольських загарбників на Синій Воді, вірогідно ототожнюваній з р. Сниводою на Вінниччині. Підкорення Подільської землі Великому князівству Литовському.

1362 - перша письмова згадка про міста Ладижин, Хмільник.

1363 - літописна згадка про збудування замків у Вінниці (орієнтовна дата заснування міста), Брацлаві, Хмільнику.

1383, 5 травня, - надання подільському феодалу В. Карачевськом місцевості Княжа Лука, де виникає м. Шаргород.

1385 - Кревська унія, яка об'єднала Литву і Польщу.

1388 - перша письмова згадка про с. Бронниця Могилів-Поділ. р-ну.

1390 (1506?) - засновано м. Немирів.

1392 - перша письмова згадка про с. Чернівці, нині смт.

1393 - похід великого литовського князя Вітовта (Вітаутаса) на Поділля проти Федора Коріатовича, внаслідок чого Брацлавщина залишилась за Литвою, а Західне Поділля перейшло під владу польського короля Ягайла.

1399 - розпочалися спустошливі напади кримських татар на Поділля.

1403 - перша письмова згадка про с. Михайлівці Мурованокуриловец. р-ну.

1425 - перша письмова згадка про м. Рів (нині Бар).

1431 - перша письмова згадка про смт Літин, с. Носківці Жмерин. р-ну, с. Сальниця Хмільниц. р-ну.

1432 - перша письмова згадка про сс. Копистирин і Мурафа Шаргород. р-ну.

1432 - Західне Поділля входить до складу Польщі.

1434 - в межах Польщі утворено Подільське воєводство з кордонами по річках Рів і Мурафа (частково на території сучасної Вінниччини).

1434 - перша письмова згадка про с. Дзвониха Тиврів. р-ну.

1439 - перша письмова згадка про с. Вербовець Мурованокуриловец. р-ну.

1448 - надано магдебурзьке право м. Хмільнику.

1450 - перша письмова згадка про с. П'ятничани (нині у межах Вінниці) та с. Васьківці, нині Івашківці Шаргород. р-ну.

1453 - перша письмова згадка про м. Чурилівці (нині смт Муровані Курилівці).

1459 - перша письмова згадка про м. Бершадь.

1486 - перша письмова згадка про с. Озаринці Могилів-Поділ. р-ну.

1490 (1530?) - перша письмова згадка про с. Зозів Липовец. р-ну.

1492 - перша письмова згадка про с. Мізяків Калинів. р-ну.

1493 - перша письмова згадка про сс. Станковичі (нині Гармаки Бар. р-ну), Митківці (нині Митки Бар. р-ну).

1494, 7 травня (1507?), - перша письмова згадка про с. Шпиків Тульчин. р-ну.

1505 - перша письмова згадка про с. Шендерів Тиврів. р-ну.

1508 - перша згадка в актових джерелах про ремісника у Вінниці ("пан Пашина, кравець").

1510 - перша письмова згадка про сс. Теплик (нині смт), Плисків Погребищ. р-ну.

1530 - перша письмова згадка про с. Літинка Літин. р-ну.

1538 - закладено дерев'яний замок у м. Барі (не зберігся).

1541 - виступ населення Вінниці та Брацлава проти урядових старост.

1545 - люстрація Вінницького та Брацлавського замків. Перша письмова згадка про смт Липовець, смт Турбів Липовец. р-ну, смт Оратів, смт Вороновицю Вінниц. р-ну, с. Копіївка Іллінец. р-ну.

1547 - перша письмова згадка про с. Джурин Шаргород. р-ну.

1552 - перша письмова згадка про с. Уланів Хмільниц. р-ну.

1559 - аграрна реформа ("Статут на волоки"), запроваджена також на Брацлавщині.

1560 - засновано с. Лука-Мелешківська Вінниц. р-ну.

1561 - напад Білгородської орди на Брацлав і Вінницю.

1563 - перша письмова згадка про с. Підлісний Ялтушків Бар. р-ну.

1564 - перша письмова згадка про с. Зіновинці, тепер Шевченка Літин. р-ну.

1564 - запроваджено магдебурзьке право у м. Брацлаві, нині смт Немирів. р-ну.

1569, 1 липня, - підписано Люблінську унію між Польщею та Литвою, внаслідок якої Брацлавщина (Східне Поділля) увійшла до складу Речі Посполитої.

1569 - утворено Брацлавське воєводство на території Вінниччини (існувало до 1793 р.).

1569 - перша письмова згадка про с. Ободівка Тростянец. р-ну.

1570 - перша письмова згадка про с. Уладівка Літин. р-ну.

1578 - перша письмова згадка про с. Верхівка Бар. р-ну.

1590 - перша письмова згадка про сс. Байківка Калинів. р-ну, Ворошилівка Тиврів. р-ну.

1591 - почалося козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського (тривало до 1593 р.).

1594, 5 жовтня, - у м. Брацлаві (тепер смт Немирів. р-ну) почалося антифеодальне повстання під проводом С. Наливайка.

1594 - перша письмова згадка про с. Вишківці Немирів. р-ну.

1595 - перша письмова згадка про м. Могилів-Подільський, смт Глухівці Козятин. р-ну, с. Кунка Гайсин. р-ну.

1598 - Вінницю перетворено на столицю Брацлавського воєводства.

1598 - перша письмова згадка про м. Адамгород (нині Тростянець).

1600 - перша письмова згадка про м. Гайсин, сс. Ходаки Бар. р-ну, Сальник Калинів. р-ну.

1602 - перша письмова згадка про сс. Голяки, Курава, Котюжинці, Лісова Лисіївка, Люлинці, Польова Лисіївка Калинів. р-ну.

1606, 8 травня, - перша письмова згадка про с. Тиманівка Тульчин. р-ну, Радівка Калинів. р-ну.

1606 - перша письмова згадка про сс. Спичинці і Старостинці Погребищ. р-ну.

1607 - перша письмова згадка про м. Тульчин.

1607 - заснований домініканський монастир у м. Барі.

1612 - перша письмова згадка про с. Балабанівка Оратів. р-ну, Хомутинці Калинів. р-ну.

1612 - створення єзуїтської резиденції та школи у Вінниці.

1613 - рішення польського сейму "про втікачів Брацлавського воєводства".

1616 - перша письмова згадка про смт Томашпіль та с. Скаржинці Хмільниц. р-ну.

1617 - козацько-селянські повстанці захопили Вінницю.

1618 - засновано Шаргородське церковне братство.

1621, літо, - бої запорізьких козаків під проводом гетьмана Я. Бородавки з турецько-татарською армією Селіма III поблизу м. Могилева-Подільського.

1622 - відкрито францисканський кляштор у м. Барі.

1624, 23 березня, - перша письмова згадка про с. Копайгород (тоді Новогрод) Бар. р-ну.

1625 - перша письмова згадка про с. Війтівка Бершад. р-ну.

1626, 19 листопада, - засновано церковне братство і школу при ньому у м. Немирові.

1629 - проведено перший перепис населення Брацлавщини.

1629 - перша письмова згадка про сс. Сумівка Бершад. р-ну, Білки, Неменка і Красненьке Іллінец. р-ну, Капустяни Тростянец. р-ну, м. Гнівань.

1634 - діячами Київського колегіуму заснована братська школа у Вінниці.

1636 - створення єзуїтської школи у м. Шаргороді.

1640 - Вінниці надано магдебурзьке право.

1643 - відкрито митницю у м. Могилеві-Подільському.

1648, травень, - події Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького поширилися на Брацлавщину та Поділля.

1648, травень, - полк М. Кривоноса зайняв м. Погребище, м. Немирів.

1648, червень, - козацькі загони під проводом М. Кривоноса здобули м. Брацлав, фортецю Нестервар (Тульчин), м. Шаргород.

1648, кінець червня, - каральний похід військ на чолі з Я. Вишневецьким проти козаків-повстанців Брацлавщини.

1648, 1 липня, - козацькі загони під проводом М. Кривоноса здобули Вінницю.

1648, 7 липня, - бій загонів М. Кривоноса з військами Я. Вишневецького та Я. Тишкевича під м. Махнівкою (нині с. Комсомольське Козятин. р-ну).

1648, 25-31 липня, - козацькі війська оволоділи м. Баром.

1648, липень-серпень, - козацькими військами звільнено територію Брацлавщини від польсько-шляхетського панування.

1648, серпень, - перебування гетьмана Б. Хмельницького на теренах теперішнього Літинського та Хмільницького р-нів.

1648 - утворено Кальницький (1649 перейменовано на Вінницький) і Брацлавський полки.

1649 - утворено Липовецьку, Прилуцьку, Погребищенську козацькі сотні.

1649, січень-травень, - активні бойові дії козаків проти польської шляхти на теренах Поділля.

1649, червень, - козацьке військо на чолі з Б. Хмельницьким рухається до Зборова теренами Вінниччини.

1649, листопад, - перебування Б. Хмельницького у Вінниці.

1649, грудень, - розпочалося повстання селян і козаків проти польсько-шляхетського гноблення під проводом Д. Нечая.

1650, серпень-вересень, - Б. Хмельницький перебував на Ямпільщині, відвідав Брацлав.

1650, зима, - антипольське повстання на території Кальницького полку.

1650 - видано "Опис України" Г. Левассера де Боплана з цінними відомостями про Поділля та Брацлавщину XVП ст.

1651, лютий-березень, - напад польсько-шляхетських військ на Брацлавщину.

1651, 28 лютого (11 березня), - козаки під проводом І. Богуна та міські жителі захистили Вінницю від нападу польсько-шляхетського війська.

1651 - перша письмова згадка про с. Устя Бершад. р-ну.

1652, 22-23 травня (1-2 червня), - українсько-татарське військо під проводом Б. Хмельницького розгромило польсько-шляхетську армію на чолі з М. Калиновським біля урочища Батіг під с. Четвертинівка, нині Тростянец. р-ну.

1653, вересень-грудень, - гетьман Б. Хмельницький на Брацлавщині та Поділлі.

1654, літо, - подорож Павла Халебського (Алепського) по Україні, в т. ч. Поділлям та Брацлавщиною.

1654, листопад, - оборона козацьким гарнізоном та місцевим населенням м. Буші (тепер село Ямпіл. р-ну) від польсько-шляхетських військ.

1655, січень-березень, - спустошення Брацлавщини польсько-татарською армією.

1655, липень, - похід Б. Хмельницького на Брацлавщину на чолі об'єднаного козацько-царського війська.

1657 - подорож Евлія Челебі по Україні, в т.ч. по Брацлавщині.

1660 - священик з м. Шаргорода Г. Димитрієвич здійснив першу спробу бібліографування на Поділлі - перелік літератури при рукописній книзі "Біблія мала".

1662 - створено парк у м. Тиврові.

1663-1672 - боротьба козацької старшини за владу на Поділлі та Брацлавщині.

1672-1699 - турецьке панування на Поділлі.

1675 - перша письмова згадка про с. Конева Могилів-Поділ. р-ну.

1702-1704 - відбулось народне повстання під проводом С. Палія, С. Самуся, А. Абазина і 3. Іскри.

1703 - перша письмова згадка про с. Лип'ятин Хмільниц. р-ну.

1708 - страта В. Кочубея та І. Іскри за донос Петру I на гетьмана І. Мазепу в с. Борщагівка, нині Погребищ. р-ну.

1708 - перша письмова згадка про с. Стражгород Теплиц. р-ну.

1711 - Прутський похід російської армії на чолі з Петром I, в т.ч. теренами Поділля.

1712 - перша письмова згадка про с. Бродецьке Козятин. р-ну.

1722 - перша письмова згадка про с. Сокілець Козятин. р-ну.

1723 - перша письмова згадка про с. Гришівці Тиврів. р-ну.

1728 - перша письмова згадка про с. Немерче Мурованокуриловец. р-ну.

1730 - перша письмова згадка про с. Дяківка Бершад. р-ну.

1734, 15 червня, - штурм Вінниці гайдамаками на чолі з козаком Гривою.

1734 - розпочалося гайдамацьке повстання на Брацлавщині під керівництвом Верлана.

1734 - перші письмові згадки про с. Козятин Козятин. р-ну, та с. Піщана, тепер смт Піщанка.

1737 - розпочато постійний поштовий зв'язок у Вінниці.

1738 - перша письмова згадка про с. Марківка Тиврів. р-ну.

1741 - страта гайдамаками С. Чалого біля с. Степашки, нині Гайсин. р-ну.

1741 - перша письмова згадка про с. Журбинці Козятин. р-ну.

1742 - перша письмова згадка про с. Стрільники Шаргород. р-ну.

1745 - засновано монастир капуцинів у Вінниці.

1746, 11 квітня, - споруджено церкву святого Миколи у Вінниці.

1747 - перша письмова згадка про с. Любомирка Чечельниц. р-ну.

1755 - перша письмова згадка про с. Вівсяники Козятин. р-ну.

1756 - перша письмова згадка про с. Чоботарка, нині Заболотне Крижопіл. р-ну.

1759 - перша письмова згадка про с. Ширмівка Погребищ. р-ну

1760 - перша письмова згадка про сс. Велика Вулига Тиврів. р-ну, Тяжилів (нині в межах Вінниці).

1762 - перша письмова згадка про с. Безіменне Козятин. р-ну.

1765 - перша письмова згадка про с. Оленівка Вінниц. р-ну.

1765 - засновано с. Майдан-Чапельський Вінниц. р-ну.

1768, 10 березня, - створено Барську конфедерацію, об'єднання польської шляхти Правобережної України (проголошена у м. Барі, за іншими відомостями - у с. Михайлівці, нині Мурованокуриловец. р-ну).

1768, травень, - розпочалася Коліївщина, народне антифеодальне повстання, події якого захопили Брацлавщину і Поділля.

1768 - перша письмова згадка про с. Рогізка Чечельниц. р-ну.

1770 - перша письмова згадка про с. Воробіївка Немирів. р-ну.

1773 - заходами Едукаційної комісії Речі Посполитої утворено Українську навчальну округу з центром у Вінниці.

1773 - перша письмова згадка про с. Яришівка Тиврів. р-ну.

1774 - перша письмова згадка про с. Юрівка Козятин. р-ну.

1777 - перша письмова згадка про сс. Залужжя Теплиц. р-ну, Нападівка Калинів. р-ну.

1785 - перша письмова згадка про с. Гальжбіївка Ямпіл. р-ну.

1788 - перша письмова згадка про с. Війтівці, нині Жданівка Хмільниц. р-ну.

1790 - перша письмова згадка про с. Чернятин Калинів. р-ну.

1791-1792 - надання Вінниці та Брацлаву права самоуправління.

1792, перша половина травня, - на територію Поділля введено російські війська.

1793, 27 березня, - внаслідок другого поділу Польщі Подільське і Брацлавське воєводства увійшли до складу Російської імперії.

1793, квітень, - утворено Брацлавську губернію з центром у Вінниці.

1794 - перша письмова згадка про с. Краснянка Тиврів. р-ну.

1795, 1 (11) травня, - указ про створення Подільського (з центром у м. Кам'янці-Подільському) та Брацлавського (з центром у Вінниці) намісництв.

1795 - перша письмова згадка про с. Жигалівка Калинів. р-ну.

1795 - утворено Подільську православну єпархію.

1796, 20 лютого (3 березня), - запроваджено Брацлавське намісництво.

1798 - у Вінниці запроваджено "Городове положення" (новий міський устрій).

1805 - на Поділлі розташовано Першу, або Подільську, російську армію на чолі з М. І. Кутузовим.

1808, квітень, - перебування на Поділлі російських військ на чолі з М. І. Кутузовим, які брали участь у війні з Туреччиною.

1813 - розгорнувся антикріпосницький селянський рух на Поділлі під проводом У. Я. Кармалюка (тривав до 1830-х рр.).

1814 - відкрито губернську (польську) гімназію в Вінниці (закрито 1831 р.).

1821, 13 березня, - створено Тульчинську управу Південного товариства декабристів (існувала до 1826 р.).

1821-1825 - на Поділлі діє польське "Патріотичне товариство".

1824 - Південне товариство декабристів прийняло програму П. І. Пестеля "Руська правда", створену в м. Тульчині.

1825, 13(25) грудня, - у м. Тульчині почались арешти членів Південного товариства декабристів.

1825, 14(26) грудня, - відбулось повстання декабристів у Петербурзі. Серед учасників руху - вихідці з Поділля, члени Тульчинської управи Південного товариства.

1827 - засновано Бершадський цукровий завод.

1830 - перша письмова згадка про с. Леонардівка, нині Голубівка Калинів. р-ну.

1830, 17(29) листопада, - початок польського національно-визвольного повстання проти царизму, події якого поширились і на Вінниччину.

1831, 19 лютого, - з'їзд польських конспіративних організацій Правобережжя у м. Барі.

1831, квітень-травень, - збройні виступи польських повстанців на Вінниччині

1832 - відкрито Вінницьку (російську) гімназію (у 1847 р. переведено до м. Білої Церкви).

1833 - у приміщенні костелу Вінницького домініканського монастиря, ліквідованого царським урядом, започатковано православний Свято-Преображенський собор.

1834-1840 - діяльність приватного музичного інституту композитора П. Козловського у Вінниці.

1838, 15 січня, - засновано "Подольские губернские ведомости", першу газету Поділля (виходила до 1919 р.), яка висвітлювала події на Вінниччині.

1838 - засновано Немирівську гімназію.

1840 (1845?) - засновано Корделівський цукровий завод (Калинів. р-н).

1842 - засновано Мурованокуриловецький цукровий завод.

1844 - збудовано Шпиківський (1845?) (Тульчин. р-н) та засновано Красносільський (Бершад. р-н) цукрові заводи.

1845 - засновано Браїлівський (Жмерин. р-н) і Красносілківський (Крижопіл. р-н) цукрові заводи.

1846, вересень, - подорож Т. Г. Шевченка на Поділля з метою вивчення старожитностей краю.

1847-1848 - запровадження на Поділлі інвентарної реформи, супрводжуване селянськими заворушеннями.

1847 - став до ладу Турбівський цукровий завод (Липовец. р-н).

1853 - збудовано Капустянський цукровий завод (Тростянец. р-н).

1857 - збудовано Жданівський (Хмільниц. р-н) і Соснівецький (Шаргород. р-н) цукрові заводи.

1859 - засновано Товариство подільських лікарів (існувало до 1865 р.).

1860 - засновано Вищеольчедаївський (Мурованокуриловец. р-н), Уладівський (Літин. р-н), Ялтушківський (1871?) (Бар. р-н), Скоморошківський (Оратів. р-н) цукрові заводи.

1861, березень, - проголошення на Поділлі царського маніфесту про скасування кріпосного права та місцевих положень про поземельний устрій поміщицької землі.

1861, березень, - маніфестації польського населення та учнівської молоді Поділля.

1861 - вийшов перший номер українського журналу "Основа" (Санкт-Петербург), на сторінках якого друкувалися письменники-земляки С. Руданський, А. Свидницький, В. Антонович та інші.

1861 - засновано Тростянецький цукровий завод.

1862 - засновано Бабинський цукровий завод (Іллінец. р-н).

1862 - започатковано видання "Подольских епархиальных ведомостей" (виходили до 1906 р.).

1863, 10(23) січня, - розпочалось польське національно-визвольне повстання проти царизму, в т. ч. на теренах Вінниччини.

1865, 8 липня, - розпочато діяльність Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1903 р. - Подільського церковного історико-археологічного товариства) - визначної краєзнавчої інституції Поділля.

1865 - засновано м. Жмеринку.

1865 - засновано Барський спиртзавод, Шпиківське лісництво (Тульчин. р-н).

1866 - засновано Степанівський цукровий завод (Вінниц. р-н).

1868-1872 - діяльність народницької революційної організації "Кам`янець -Подільська комуна", яка мала свої філії в Літинському та Брацлавському повітах.

1869 - відкрито залізничний рух по ст. Жмеринка.

1870 - стали до ладу Соболівський цукровий (Теплиц. р-н), Гайсинський цегельний заводи, Гніванський кар'єр (Тиврів. р-н), фабрику художніх виробів "Жіноча праця" (нині філія ВО "Вінничанка") у с. Клембівка, нині Ямпіл. р-ну.

1870 - закінчено будівництво Києво-Балтської залізниці (проходила через Козятин, Вінницю, Жмеринку).

1871 - розпочато експлуатацію Києво-Балтської залізниці.

1871 - стало до ладу Козятинське локомотивне депо.

1872, червень, - став до ладу Ковалівський цукровий завод (Немирів. р-н).

1872 - збудовано Дашівський (Іллінец. р-н), Томашпільський (1873?), Махаринецький (Козятин. р-н) цукрові заводи.

1872-1875 - розгортання революційної пропаганди ("ходіння в народ") серед селян Поділля.

1873, 25 лютого, - створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (існував до 1875 р.), який сприяв науковому вивченню природи, історії, етнографії, економіки, фольклору Вінниччини.

1873 - засновано першу на Поділлі фабрику з виготовлення і ремонту сільськогосподарської техніки в с. Черемиси Вінниц. повіту (нині ?), Вороновицький цукровий завод (Вінниц. р-н).

1874 - селищу Козятину надано статус міста.

1874 - засновано Гонорівський (Ямпіл. р-н), Гніванський (Тиврів. р-н), Соколівський (Крижопіл. р-н) цукрові заводи.

1875 - збудовано Іллінецький і Чечельницький цукрові заводи.

1875 - утворено міські думи та їх виконавчі органи - міські управи у містах Вінниччини.

1876 - вийшов перший том "Трудов Подольского епархиального историко-статистического комитета" (з 1903 р. - "Труды Подольского церковного историко-археологического общества", виходили до 1916 р.) - видання, в якому містилося багато відомостей про Вінниччину.

1876 - засновано Чечельницький та Устянський (нині Бершад. р-ну) цукрові заводи.

1877 - споруджено Гніванський (Тиврів. р-н) і Деребчинський (Шаргород. р-н) цукрові заводи.

1878 - засновано Хмільницьку ткацьку фабрику.

1880, 19 липня, - засновано Вінницький завод "Молот", нині завод тракторних агрегатів.

1881 - створено Вінницький міський банк.

1882 - започатковано журнал "Киевская старина" з численними публікаціями про Вінниччину (виходив до 1906 р.).

1883-1884 - діяльність гімназичного народницького гуртка "Немирівська ліга".

1883, квітень, - випуск гектографованого журналу "Ученическая мысль" революційним гуртком Немирівської гімназії (Л. Мельников, Ф. Ковальський).

1884 (1885?) - збудовано Ободівський цукровий завод (Тростянец. р-н).

1886 - засновано Вінницьку сільськогосподарську дослідну станцію.

1888 - засновано Уладово-Люлинецьку дослідно-селекційну станцію (Калинів. р-н).

1890 - Могилів-Подільське реальне училище переведено до Вінниці (працювало до 1920 р.).

1892 - видано "Одіссею" Гомера в перекладі П. Ніщинського.

1895 - засновано спиртзавод у с. Бджільна Теплиц. р-ну.

1897, 8-9 лютого, - відбувся перепис населення Російської імперії, в т.ч. Вінниччини.

1897, 6 червня, - засновано Вінницьку округову психіатричну лікарню, нині обласну психоневрологічну лікарню ім. акад. О.І. Ющенка.

1897 - засновано Могилів-Подільський машинобудівний завод.

1897 - відкрито громадську публічну бібліотеку у Липовці (нині Липовецька районна бібліотека).

1898, серпень, - відкрито Жмеринську залізничну лікарню.

1898 - засновано Бродецький (Козятин. р-н) і Кирнасівський (Тульчин. р-н) цукрові заводи.

1898 - розпочато розробку та використання джерел мінеральної води "Регіна" поблизу смт Мурованих Курилівців.

1899, 20 липня, - започатковано "Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности", перший часопис у Вінниці.

1899 - засновано Гайсинський і Новогребельський (Калинів. р-н) цукрові заводи.

1900 - відкрито міністерську жіночу гімназію у Вінниці (нині Вінницька ЗОШ № 2), школу у м. Погребищі (нині ЗОШ № 1).

1900 - став до ладу Вінницький насіннєвий завод, споруджено Барський і Погребищенський цукрові заводи.

1900 - заснований народний хор у с. Дмитрашківка, нині Піщан. р-ну.

1903, - засновано соціал-демократичні гуртки у м. Могилеві-Подільському, Вінниці, Жмеринці, Козятині, Немирові.

1904 - засновано міську бібліотеку у м. Могилеві-Подільському (нині ЦРБ).

1905-1907 - виступи селян, страйки робітників, політичні маніфестації на Поділлі.

1905 - засновано завод "Хмільниксільмаш".

1906, лютий, - створено нелегальну профспілку друкарів у Вінниці.

1906, 7 (8?) березня, - почала виходити "Світова зірниця" (м. Могилів-Подільський, засновник Й.А. Волошиновський), перша газета на Вінниччині українською мовою (видавалася на території області до 1911 р.).

1906, 4 травня, - засновано "Просвіту" на Поділлі.

1906, 19 серпня, - почала виходити "Винницкая газета", перша міська газета у Вінниці.

1907, 7(15) лютого, - відкрито Вінницьку міську публічну бібліотеку ім. М.В. Гоголя (нині обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва).

1907 - засновано Вінницький пивзавод.

1907 (1910?) - відкрито чоловічу гімназію у м. Жмеринці (нині СШ № 1).

1907 - засновано Чоботарську ремісничу школу, нині Заболотненське вище ПТУ (Крижопіл. р-н).

1910, листопад, - закладено Пироговську лікарню у Вінниці (відкрито 1917 р., нині обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова).

1910 - у Вінниці збудовано міський театр, електростанцію.

1911 - започатковано земства у Подільській губернії.

1911 - створено народний театр у м. Іллінцях.

1912, 14 липня, - заснований Вінницький учительський інститут (нині державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського).

1912, липень, - засновано Вінницький суперфосфатний, нині хімічний завод.

1912 - відкрито готель "Савой" у Вінниці.

1912 - засновано підприємство по видобутку каоліну у с. Турбів, нині смт Липовец. р-ну.

1913 - засновано взуттєву фабрику "Яструб" (нині взуттєве об'єднання "Гефест") у Вінниці.

1913 - відкрито трамвайний рух у Вінниці.

1917, 28 лютого - на Поділлі стало відомо про повалення самодержавства в Росії, перемогу Лютневої революції.

1917, 2 березня - утворено місцеву організацію есерів у Вінниці (майже одночасно - у Жмеринці та деяких інших містах Поділля).

1917, 3 березня - у Вінниці утворено Раду громадських організацій.

1917, 5 березня - у Вінниці утворено "Спілку подільських українців".

1917, 6-7 березня, - створено Вінницьку раду робітничих депутатів.

1917, 25 квітня, - утворено Вінницьку міську більшовицьку організацію на чолі з М.П. Тарногородським.

1917, 5-6 травня, - за дорученням Центральної Ради "Спілка подільських українців" скликала у Вінниці губернський з'їзд українських національних партій і груп.

1917, 1 червня, - відбувся I з'їзд рад Подільської губернії у Вінниці.

1917, 8 червня, - відкрито Пироговську лікарню у Вінниці (закладена 1910 р.), нині обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова.

1917, друга половина червня, - піднесення селянського руху в Подільській губернії: захоплення селянами поміщицьких земель, боротьба за ліси, страйки сільськогосподарських робітників, потрави поміщицьких посівів.

1917, 4 серпня, - інструкція Тимчасового уряду про підпорядкування йому Генерального секретаріату та обмеження компетенції дій цього органу межами Київської, Подільської, Волинської, Полтавської та Чернігівської губерній.

1917, 28-29 серпня, - у Вінниці стало відомо про контрреволюційний заколот генерала Л. Корнілова. Виконкомом Вінницької Ради робітничих і солдатських депутатів сформовано комітет охорони революції, за рішенням якого встановлено контроль за поштою і телеграфом, запроваджено варту на залізничній станції та шосейних дорогах. Офіцерська верхівка, поділяючи наміри Корнілова, не змогла його підтримати.

1917, 3 вересня, - вийшов перший номер вінницької газети "Борьба" (нині "Вінниччина").

1917, 8-12 вересня, - у Вінниці відбувся III губернський з'їзд рад Поділля.

1917, 20 жовтня, - Вінницька рада робітничих, солдатських і селянських депутатів приймає рішення про створення Червоної гвардії.

1917, 23 жовтня, - у Вінниці відбулась багатотисячна демонстрація і мітинг солдатів місцевого гарнізону, робітників, ремісників, студентської та учнівської молоді, селян з околиць міста. Ревком і рада прийняли рішення озброїти гарнізон, таким чином фактично перебравши на себе владу в місті.

1917, 24 жовтня, - з Вінниці подільський губернський комісар телеграфував головнокомандувачеві Південно-Західного фронту: "Частини 15-го полку, що підлягають розформуванню, самовільно захопили рушниці на станції Вінниця. До них приєдналася кулеметна команда. Кожної миті може початися збройний виступ".

1917, 28 жовтня - початок листопада, - у Вінниці каральні війська під командуванням Абрамова і Костіцина рушили в атаку проти революційних солдатів і червоногвардійців. Вуличні бої тривали 3 дні. Контрреволюційні сили взяли місто в кільце.

1917, остання декада жовтня - початок листопада, - влада Рад встановлюється у Гайсині, Жмеринці, Могилеві-Подільському, Ямполі та інших містах і містечках Поділля.

1917, 2 листопада, - 40-тисячний 2-й гвардійський корпус, розташований неподалік Вінниці, перейшовши на бік революції, рухається на Вінницю. Каральний загін Абрамова і Костіцина покидає місто.

1917, 4 листопада, - до Вінниці повертаються члени ради, відновлюється влада революційного комітету.

1917, 9 листопада - вінничани проводжали в останню путь тих, хто загинув у жовтневі дні.

1917, середина листопада, - до Вінницької ради кооптовано представників національних партій, які там фактично переважають більшовиків.

1917, друга половина листопада, - у містах Поділля владу між собою поділяють ради робітничих, солдатських і селянських депутатів та місцеві органи Центральної Ради.

1917, 23 листопада, - рішення Генерального секретаріату про об'єднання Південно-Західного та Румунського фронтів в один - Український. Проголошення перемир'я на Українському фронті (в т.ч. на Поділлі).

1917, кінець листопада - початок грудня, - більшість території Поділля знаходиться під контролем Центральної ради. Більшовицькі організації переходять на нелегальне становище.

1917, грудень, - на Поділлі масовий розгром поміщицьких маєтків (у деяких повітах, особливо прифронтових, - понад 50%). Влада Генерального секретаріату намагається збройною силою припинити конфіскацію і розподіл поміщицьких земель і майна, але зустрічає рішучий опір подільських селян.

1918, 26 січня, - вийшов перший номер газети "Набат", органу Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів.

1918, 30 січня, - проголошено радянську владу у Вінниці.

1918, остання третина січня, - територія Подільської губернії стала радянською.

1918, середина березня, - Поділля окупованj австро-угорськими та німецькими армійськими частинами, за якими рухалися війська Центральної Ради та її адміністрація.

1918, кінець березня - початок квітня, - на Поділлі з'являються перші партизанські загони, які борються з окупантами.

1918, 10 квітня, - уряд УНР видав розпорядження про ліквідацію руху опору на Поділлі.

1918, 13 травня, - П. Скоропадський, внаслідок державного перевороту 29 квітня проголошений гетьманом України, призначив С. Кісільова подільським губернським старостою.

1918, 14 травня, - у Вінниці відкрито історико-побутовий музей (нині обласний краєзнавчий).

1918, початок червня, - у Вінниці створений губревком, що координував і спрямовував дії численних партизанських загонів.

1918, 12 червня, - С. Кісільов звернувся до населення губернії з проханням підтримати уряд.

1918, 14 липня - 20 серпня, - загальний страйк залізничників України, в т.ч. Вінниччини.

1918, друга половина липня, - у Жмеринці відбулась І губернська конференція представників підпільних більшовицьких організацій Поділля.

1918, середина серпня, - загальне повстання проти окупантів і гетьманського уряду, розпочате за наказом Всеукраїнського центрального військревкому від 5 серпня. У Вінниці та Проскурові (нині Хмельницький) відбулися масові арешти.

1918, 14 серпня, - відбулося повстання проти австро-німецьких окупантів у м. Могилеві-Подільському.

1918, 19-20 серпня, - відбулося повстання проти австро-німецьких окупантів у с. Ялтушків, нині Бар. р-ну.

1918, початок листопада, - збройні сутички з окупаційними військами й напади на гетьманську варту по всій території Поділля.

1918, 3 листопада, - повстав австрійський гарнізон у Жмеринці.

1918, 11 листопада, - внаслідок перемир'я між Німеччиною та державами Антанти головнокомандувач німецьким Східним фронтом наказав почати евакуацію німецьких військ з України, в т.ч. з Поділля.

1918, 25 листопада, - командувач корпусом військ Директорії Ярошевич телеграфував, що "вся влада в Подільській губернії перейшла до рук Директорії. Губерніяльний староста передав свій пост комісару Степурі".

1918, кінець листопада, - переїзд Директорії до Вінниці.

1918, 12-14 грудня, - у Вінниці відбувається Державна нарада УНР за участю Директорії, представників політичних партій та громадських організацій, що входять до Українського національного союзу.

1918, 19 грудня, - Директорія виїхала з Вінниці до Києва.

1918, 21 грудня, - газета "Свободное слово" (Вінниця) повідомила про передачу "Подільському товариству по охороні культурних та історичних пам'яток" міського будинку, відомого під назвою "Мури", "для музею".

1918, кінець грудня, - у Вінниці в умовах конспірації відбулась II Подільська конференція КП(б)У.

1919, 2 лютого, - переїзд Директорії та Уряду УНР з Києва до Вінниці.

1919, 9 лютого, - у Вінниці прийнято рішення ЦК УСДРП відкликати з Уряду і Директорії своїх представників "з огляду на нові міжнародні моменти в українській державній справі".

1919, 10 лютого, - у Вінниці Директорія прийняла рішення перервати переговори з РНК РРФСР, оскільки вони не є конструктивними.

1919, 13 лютого, - у Вінниці сформований новий склад Ради міністрів УНР на чолі з С. Остапенком.

1919, 14 лютого, - у Вінниці заарештовані керівники більшовицького повстання проти Директорії (початок планувався 15 лютого), внаслідок чого виступ у місті та повіті не відбувся.

1919, ніч з 14 на 15 лютого, - у Могилеві-Подільському придушено більшовицьке повстання.

1919, 17 лютого, - у Вінниці прийнято декларацію Директорії до урядів країн Антанти та США з проханням про допомогу у боротьбі з більшовиками.

1919, 24 лютого, - у Вінниці спеціальною постановою Директорії запроваджено посаду наказного отамана (призначено О. Грекова) для безпосереднього керівництва діючими частинами армії УНР, за головним отаманом С. Петлюрою залишалося загальне керівництво всією армією.

1919, 5 березня, - у Вінниці відбулась Державна нарада УНР за участю членів Директорії, Уряду, комісій Конгресу трудового народу, представників політичних партій і громадських організацій.

1919, 6 березня, - переїзд Директорії та Уряду УНР з Вінниці до Жмеринки.

1919, 12 березня, - переїзд Директорії та Уряду УНР з Жмеринки до Проскурова.

1919, 18 березня, - більшовицькі війська захопили Вінницю. Утворюється міський ревком, невдовзі проходять вибори міськради.

1919, остання третина березня, - в містах Поділля спалахують повстання проти влади Директорії. Румунські війська форсували Дністер, захопили територію між Тирасполем і Могилевом-Подільським.

1919, березень, - оформилися більшовицькі парторганізації у Барі, Брацлаві, Жмеринці, трохи пізніше - в Ольгополі.

1919, кінець березня - середина квітня, - в селах Вінницького, Брацлавського, пізніше Літинського повітів утворюються комітети бідноти. У Вінниці виконком міської ради узяв на себе функції губвиконкому.

1919, середина квітня, - у Немирові відкрито сільськогосподарське училище. Губземвідділ зобов'язав повітові відділи вжити заходів щодо постачання його необхідними матеріалами.

1919, квітень, - створені перші комсомольські осередки на теренах краю.

1919, 7 травня, - створено Подільську губернську комсомольську організацію.

1919, 8-10 травня, - у Вінниці відбулась III Подільська конференція КП(б)У (вперше легально).

1919, 20 травня, - створено Подільську надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією та спекуляцією (Подільська губчека).

1919, травень, - на Поділлі виникають антирадянські повстанські загони.

1919, початок червня, - з Вінниці М. Тарногородський у доповідній записці до ЦК КП(б)У повідомляє: "Місцевих сил майже немає, завідуючі відділами партійні товариші - приїжджі. Агітацію й політичну роботу в військах поставлено погано. В багатьох частинах немає політкомів. Не краще налагоджено зв'язок з селами та повітами. Поділля й Вінниця зокрема кишать контрреволюціонерами. Починаючи з перших чисел травня, нормальної роботи не вели або вели дуже слабо. Причина - контрреволюційні повстання. Почалися в Гайсинському повіті, потім - Брацлавському, Ольгопільському, Літинському і під Вінницею... Якщо на Поділля не буде звернуто серйозної уваги, ми можемо втратити його і створити контрреволюційне вогнище".

1919, 4-6 червня, - контрнаступ військ УНР проти більшовицьких частин.

1919, 9 червня, - на заході Поділля відбувся заколот військ УНР під керівництвом отамана П. Болбочана проти влади головного отамана С. Петлюри. П. Болбочан заарештований, 11 червня засуджений, 28 - розстріляний біля ст. Балин.

1919, перші дні липня, - армія Директорії оволоділа Жмеринкою, куди для керівництва військами прибув С. Петлюра. Запеклі бої тривають на південь від Вінниці. Разом із свіжими частинами сюди прибув комісар у військових справах УСРР М. Подвойський. Злам ситуації на фронті на користь радянських військ.

1919, 11 липня, - продовжуються вибори до рад. Виконкоми рад діють у Барі, Брацлаві, Вінниці, Гайсині, Могилеві-Подільському, Ольгополі, Тиврові, Ямполі.

1919, середина липня, - голова Подільського губпродкому писав до Наркомату продовольства: "Стан заготівлі й постачання хліба та зернового фуражу в Подільській губернії в даний час не можна визначити в цей час інакше, як катастрофічним: хліб нізвідкіль не надходить, всякий зв'язок з повітами перервано, більша частина губернії охоплена воєнними діями".

1919, 15 липня, - з Вінниці М. Тарногородський повідомляє ЦК КП(б)У: "З наближенням петлюрівського фронту до Вінниці посилився повстанський рух у східній частині губернії, тепер у північній частині Вінницького і Брацлавського повітів оперують банди Тютюнника та григор'євці, що прорвалися з Київської губернії, в Літинському - Шепель, а в Гайсинському, Ольгопільському, Балтському - Волинець... Становище набирає більш критичного характеру, ніж у травні... В усій губернії радянську, партійну і військову організацію зруйновано, а виняток - одна Вінниця. Продовольча криза доходить до крайніх меж... Здійснити заготівлі на території, вкритій повстанськими бандами, без надійної збройної сили неможливо".

1919, 16 липня, - 45-тисячна Українська Галицька армія (УГА) перейшла Збруч і рушила на Поділля. Злам ситуації на фронті на користь Директорії.

1919, друга половина липня, - на всій території Поділля тривають бої об'єднаних армій УНР, партизанів і повстанців проти радянських військ.

1919, 10 серпня, - війська УНР вступають до Вінниці.

1919, друга половина серпня, - активний наступ військ УНР проти радянських частин на всій території Поділля, нейтралітет щодо денікінців.

1919, 24 серпня, - перший концерт хорової капели під орудою Г.М. Давидовського у Вінниці.

1919, серпень, - на Поділлі з'явились польські військові частини.

1919, 7-9 вересня, - у Вінниці відбулась конференція Української партії соціалістів-революціонерів.

1919, перша половина вересня, - денікінці розпочинають військові дії проти армії Директорії, в т.ч. на Поділлі. На захопленій території відновлюється порядок "єдиної й неділимої Росії", закриваються українські школи, забороняється друк українською мовою.

1919, 20 вересня, - у Жмеринці підписано угоду між армією УНР і повстанськими загонами Н. Махна.

1919, кінець вересня, - на Поділлі запеклі бої частин армії УНР проти денікінців.

1919, 1 жовтня, - С. Петлюрою підписано перемир'я з Польщею, внаслідок якого Ю. Пілсудський активізував переправу через Збруч на Поділля частин своєї армії.

1919, друга половина жовтня, - денікінські війська наступають на Жмеринку, Немирів, Тульчин. Командування УГА (генерал Тарнавський) веде переговори з генералом Шіллінгом про умови переходу на бік А. Денікіна. Триває партизансько-повстанська боротьба селян Поділля проти окупантів.

1919, 28 жовтня, - у Вінниці командування УГА заявило, що не бажає воювати проти денікінців.

1919, 4 листопада, - у Жмеринці скликано військову нараду за участю Директорії, Уряду та вищого командування армії УНР і УГА.

1919, 6 листопада, - підписано угоду про перехід УГА на бік А. Денікіна.

1919, 2 грудня, - на нараді головного отамана С. Петлюри з членами Уряду і представниками вищого командування армії УНР вирішено перейти до партизанської боротьби, вироблено директиви військовій делегації УНР до командування Червоної Армії.

1919, 6 грудня, - початок Першого зимового походу Армії УНР, в т.ч. теренами Вінниччини.

1919, 15 грудня, - визволення Армією УНР м. Липовця.

1919, 24 грудня, - у Вінниці підписано договір про об'єднання Наддніпрянської армії з УГА (не був реалізований).

1919 - у Вінниці при хоровій капелі під орудою Г.М. Давидовського організовано народну консерваторію.

1920, 3 січня, - радянські війська оволоділи Вінницею.

1920, середина січня, - денікінське командування намагається забезпечити відхід частин УГА разом із залишками своїх основних сил на територію Румунії. УГА переходить під радянське командування.

1920, 28 січня, - у Вінниці створено Новий український театр ім. І. Франка (нині Національний академічний український театр ім. І. Франка у Києві), який працював на Вінниччині упродовж 1920-1923 рр.

1920, 29 січня, - відбувся перший комуністичний суботник у Вінниці.

1920, кінець січня, - територія Подільської губернії, за винятком околиць Кам'янця-Подільського, вийшла з-під контролю Директорії УНР. Найбільш боєздатні сили під проводом М. Омеляновича -Павленка прорвалися в радянський тил, щоб вести партизанську боротьбу.

1920, початок лютого, - польські війська разом з бойовими частинами Армії УНР наступають на радянські формування.

1920, 13-15 лютого, - IV губернська конференція КП(б)У у Вінниці.

1920, друга половина березня - перша половина квітня, - на Поділлі тривають майже безперервні бої радянських військ проти регулярної польської армії на фронті та партизанських формувань УНР в тилу.

1920, 18 квітня, - вийшов перший номер газети "Юный пролетарий" (нині "Панорама").

1920, 21-24 квітня, - у Варшаві С. Петлюра та Ю. Пілсудський підписали політичну й воєнну конвенцію між урядами УНР і Польщі. За Польщею визнавалось право на територію Поділля, Волині, Східної Галичини, Холмщини. Українські війська фактично переходили під польське командування. Уряд УНР зобов'язувався постачати польську армію продовольством і фуражем.

1920, 23-25 квітня, - частини УГА повернули зброю проти радянських військ.

1920, 25 квітня, - польські війська та 2 українські дивізії перейшли у наступ проти радянських частин від Прип'яті до Дністра.

1920, 28 квітня, - радянські війська залишили Вінницю.

1920, кінець квітня - початок травня, - активізуються загони УНР під проводом отаманів Голуба, Волинця, Тютюнника та ін.

1920, середина травня, - Вінниця стає резиденцією головного отамана С. Петлюри, фактичною столицею УНР. Польські війська, захопивши (за підтримки частин УНР) майже всю територію губернії, крім Ольгопільського, більшої частини Гайсинського та Ямпільського повітів, припинили наступ.

1920, 16 травня, - у Вінниці відбулась зустріч голови Польської держави Ю. Пілсудського з головою Директорії С. Петлюрою та членами уряду УНР.

1920, 18 травня, - на нараді ЦК УСДРП у Вінниці обговорено політичну ситуацію в Україні та ухвалено рішення про відставку уряду, що складався переважно із соціал-демократів.

1920, 21 травня, - у Вінниці Директорія як колективний орган завершила свою дію.

1920, 26 травня, - у Вінниці пішов у відставку уряд І. Мазепи. Розпочинається наступ радянських військ.

1920, 5 червня, - почався контрнаступ Червоної Армії на Південно-Західному фронті.

1920, 7 червня, - уряд УНР переїздить з Вінниці до Жмеринки.

1920, 19 червня, - радянські війська, зламавши запеклий опір поляків, взяли Вінницю.

1920, 28 червня, - створено Бершадську комуністичну організацію.

1920, 4 липня, - почався рейд червоних козаків, який згодом дезорганізував всю оборону противника на Поділлі.

1920, 19 липня, - радянські війська вийшли на лінію р. Збруч по всій її течії, а в багатьох місцях залишили її позаду. Таким чином, територію всієї Подільської губернії було звільнено від польських військ.

1920, 24 липня, - перший молодіжний суботник у Вінниці.

1920, серпень, - створено Тростянецьку комуністичну організацію.

1920, 23 вересня, - відкрито Вінницьку філію Всенародної бібліотеки України ВУАН (у 1930 р. об'єднано з округовою бібліотекою ім. К. А. Тімiрязева).

1920, вересень, - відбулася I Подільська губернська комсомольська конференція.

1920, 26-30 вересня, - польські війська, одержавши підкріплення, переходять Збруч по всій його течії.

1920, 12-18 жовтня, - поляки захопили Кам'янецький, Проскурівський, Новоушицький, Летичівський, частину Могилівського, Вінницького та Літинського повітів.

1920, 25 жовтня, - польське командування надало С. Петлюрі, його уряду й війську можливість відновити бойові дії проти радянської України та РСФРР. Армія УНР взяла під свій контроль всю західну частину Подільської губернії.

1920, 8 листопада, - в Ялтушкові (нині Барський р-н) відбулась Державна нарада С. Петлюри з представниками уряду та вищого командування Армії УНР. Ухвалено відозву до українського народу із закликом "до останнього бою".

1920, 10 листопада, - радянські війська перейшли в наступ одночасно на багатьох ділянках фронту.

1920, 11-13 листопада, - на півночі губернії 3-я армія П. Врангеля прорвала радянський фронт.

1920, 16-22 листопада, - на Поділлі частини Армії УНР і врангелівців зазнали поразки. Утвердження радянської влади.

1920, 2 грудня, - створено Крижопільську комуністичну організацію.

1920 - створено Теплицьку комуністичну організацію.

1920 - вийшли перші номери бершадської, гайсинської, літинської газет (нині - районні).

1920 - засновано архівну секцію при губнаросвіті Поділля (тепер Державний архів Вінницької обл.).

1920 - засновано Вінницьку меліоративно-будівельну профшколу (нині будівельний технікум).

1920 - створено 1-й трудовий кооператив українських акторів (театр) у Вінниці.

1921, 21 січня, - I губернська нарада профспілок Поділля.

1921, 3-10 лютого, - Бабчинецьке (Ямпільське) антибільшовицьке повстання.

1921, квітень, - відкрито Жмеринський дитячий будинок (нині школа-інтернат).

1921, 13 травня, - засновано Будинок відпочинку (нині кардіологічний санаторій "Авангард") у м. Немирові.

1921, травень, - створено першу на Вінниччині сільськогосподарську артіль у с. Мізяківські Хутори, нині Вінниц. р-ну.

1921, 2-4 липня, - I пролетарський з'їзд нарзв'язку Поділля.

1921, 10-14 липня, - I з'їзд рад (більшовицьких) Поділля.

1921, 17-21 липня, - I з'їзд працівників шкіряної промисловості Поділля.

1921, 31 липня, - I з'їзд уповноважених Губсоюзу Поділля.

1921, липень, - створена Подільська губернська комісія з ліквідації неписьменності.

1921, серпень, - створена Подільська губернська комісія допомоги голодуючим Поволжя.

1921, 1 вересня, - відкрито Вінницьку профшколу для середнього медичного персоналу, нині медичний коледж ім. Д.К. Заболотного.

1921, 30 жовтня, - під час Другого зимового походу Армії УНР Подільська група М. Палія-Сидорянського перейшла на територію Вінниччини (Хмільниц. р-н).

1921, грудень, - відбувся II Подільський губернський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у Вінниці.

1921, грудень, - засновано Вінницький фармацевтичний інститут (існував до 1932 р.).

1921 (1929?) - відкрито Іллінецький радгосп-технікум.

1922, квітень, - започатковано радіомовлення у Вінниці.

1922, квітень, - створено комуністичну організацію у м. Калинівці.

1922 - засновано Браїлівський цукрорадгосп (Жмерин. р-н).

1922 - засновано протитуберкульозний диспансер у Вінниці.

1922 - відкрито Верхівський сільськогосподарський радгосп-технікум (Тростянец. р-н).

1922 - відкрито Козятинське ПТУ № 3.

1922 - створено Тиврівську дитячу трудову колонію (нині школа-інтернат).

1922 (1927/1928?) - відкрито Тульчинський краєзнавчий музей.

1922 - відкрито перший в області сільський кінотеатр (Тиврів).

1923, 1 лютого, - відкрито Жмеринське залізничне ПТУ.

1923, 7 березня, - утворено райони на території Поділля.

1923, серпень, - відбулась I Подільська губернська спартакіада.

1923 (1927?) - засновано Турбівський каоліновий завод (Липовец. р-н).

1924, березень, - створено науково-краєзнавчий "Кабінет виучування Поділля" при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України ВУАН (існував до 1929 р.).

1924 - відбувся I з'їзд колгоспників Подільської губернії.

1924 - відкрито Тульчинський дитячий будинок, нині школа-інтернат.

1924 - збудовано Сабарівську ГЕС поблизу Вінниці.

1925, зима-весна, - голод у південних районах Вінниччини.

1925, З1 грудня, - відкрито Вінницький будинок Червоної Армії, нині Будинок офіцерів ВПС України.

1925 - засновано Вінницьку меблеву фабрику, нині комбінат, Тульчинську швейну фабрику, молокозавод у смт Вапнярці Томашпіл. р-ну.

1925 - відкрито стадіон у Вінниці.

1925 - відкрито Барський механічний, нині автодорожний технікум.

1925 - I Вінницька загальноміська конференція з питань шефства трудящих міста над селом.

1925 (1926?) - засновано газету Тульчинські округи (нині районна газета "Тульчинський край").

1926 - створено Вінницьке літературне об'єднання.

1927, 8 листопада, - засновано Вінницький літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.

1927, листопад, - засновано Вінницьку міську бібліотеку для дітей та юнацтва, нині обласна бібліотека для дітей ім. І.Я. Франка.

1927, листопад, - засновано Вінницьку швейну фабрику ім. М.М. Володарського.

1927 - засновано головне підприємство Вінницького виробничого об'єднання "Вінничанка".

1927 - вийшов перший номер місцевої газети у м. Могилеві-Подільському (нині "Слово Придністров`я").

1927 - засновано Вінницьку організацію Тсоавіахіму (нині ТСОУ).

1928 - створено першу на Вінниччині дослідну Титусівську МТС (Козятин. р-н).

1928 (1929?), 1 жовтня, - засновано Гайсинське медичне училище.

1928 - відкрито театр опери та балету у Вінниці (існував до 1944 р.).

1928 - відкрито бібліотеку в м. Літині (нині центральна районна бібліотека).

1929 - стали до ладу Вінницький плодоовочевий (нині консервний) завод, Вінницька кондитерська фабрика, Шершнянський плодоконсервний завод (Бар. р-н), Жмеринський цегельний завод.

1929 - закладено бібліотеку ім. Н. Крупської у Вінниці.

1930 - стали до ладу м'ясокомбінат у Вінниці, завод "Агромаш" у м. Ямполі.

1930, лютий-березень, - масова колективізація та розкуркулювання на Вінниччині.

1930, 9 березня, - розпочався судовий процес у "справі" "Спілки визволення України". Серед 45 засуджених представників української інтелігенції був Валентин Дмитрович Отамановський (1893-1964), директор Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН (реабілітований 1989 р.).

1930 - засновано Тульчинське училище культури (нині Тульчинська філія Вінницького училища мистецтв і культури ім. М.Д. Леонтовича), Вінницький політехнічний технікум.

1930 - вийшли перші номери газет Козятинського і Тростянецького р-нів.

1931 - засновано садівниче господарство в с. Шипинки Бар. р-ну.

1931 - відкрито Вінницьке педучилище.

1931 - вийшли перші номери газет Барського (нині "Подільський край"), Калинівського (нині "Прапор перемоги"), Крижопільського (нині "Сільські новини"), Мурованокуриловецького (нині "Наше Придністров'я"), Немирівського (нині "Прибузькі новини"), Погребищенського (нині "Колос"), Теплицького (нині "Вісті Тепличчини"), Томашпільського (нині "Томашпільський вісник"), Чечельницького (нині "Чечельницький вісник"), Шаргородського (нині "Шаргородщина") р-нів.

1931 - відкрито перший в області звуковий кінотеатр.

1932, 27 лютого, - утворена Вінницька область.

1932 - стали до ладу Барський машинобудівний і Жмеринський тютюново-ферментаційний заводи.

1932 - засновано газету Тиврівського р-ну (нині "Маяк").

1932-1933 - масовий голод на Вінниччині (померло близько 2 млн. осіб).

1933 - став до ладу Вінницький хлібозавод № 1.

1933 - відкрито обласну науково-медичну бібліотеку.

1934, жовтень, - засновано Вінницький медінститут, нині медуніверситет ім. М.І. Пирогова.

1934 - засновано Калинівський машинобудівний завод (нині "Харчомаш").

1934 - відкрито лікувальні джерела у м. Хмільнику.

1934 - засновано літературно-мистецьке об'єднання "Веселка Дністрова" у м. Могилеві-Подільському.

1934 - організовано дитячу технічну станцію (згодом обласна станція юних техніків) у Вінниці.

1935, 21 вересня, - відкрито Вінницький міський палац піонерів (нове приміщення - 1968/9? р.).

1935 - відкрито музичну школу № 1 (на базі дитячої студії, яка існувала з 1932 р.) у Вінниці.

1935-1936 (1949?) - відкрито стадіон "Локомотив" у Вінниці.

1936, 1 вересня, - відкрито Могилів-Подільське медичне училище.

1936 (1946?)- перший випуск Немирівського будівельного технікуму.

1936 - вийшов перший номер вінницької районної газети (нині "Подільська зоря").

1936 (?) - створено Вінницький центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького.

1937-1938 - період найбільшого розмаху політичних репресій на Вінниччині.

1937 - засновано Вінницьку обласну філармонію.

1938, 10 жовтня, - відкрито Вінницький обласний театр ляльок.

1938 - за рішенням уряду України район м. Хмільника оголошено курортною зоною.

1939, 21 січня, - створено обласний Будинок народної творчості (нині обласний центр народної творчості).

1940 - відкрито обласний інститут удосконалення вчителів (нині обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників).

1941, 24 червня, - запровадження воєнного стану на території Вінницького гарнізону.

1941, 25 червня, - постанова обкому КП(б)У про створення винищувальних батальйонів для боротьби з ворожими десантами, диверсантами та шпигунами.

1941, 14 липня, - перший масовий розстріл гітлерівцями радянських громадян на території області (с. Терешпіль Хмільниц. р-ну).

1941, 19 липня, - фашистські війська увійшли до Вінниці.

1941, липень, - війська гітлерівської Німеччини та її союзників окупували територію Вінниччини (остаточно звільнена наприкінці березня 1944 р.).

1941, 1 серпня, - окупована територія області поділена на румунську ("Трансністрія") та німецьку ("Райхскомісаріат Україна") зони за лінією Могилів-Подільський - Бершадь.

1941, 9 серпня, - утворення окупаційної обласної управи.

1941, 31 серпня, - започатковано окупаційну газету "Вінницькі вісті".

1941, серпень, - перші диверсії радянських підпільників на ст. Жмеринка. Утворення у Вінниці антифашистської підпільної комуністичної організації на чолі з І.В. Бевзом.

1941, 19 вересня, - гітлерівці вчинили масовий розстріл близько 10 тис. євреїв у Вінниці.

1941, 1 листопада, - створено окупаційну міську управу у Вінниці на чолі з О.О. Савостіяновим.

1941, 11 листопада, - наказ про створення єврейських гетто в румунській окупаційній зоні.

1941, грудень, - 1942, березень, - у Літинському таборі вмерло від голоду 3200 радянських військовополонених.

1942, 13 лютого, - розпочато примусове вивезення українського населення до гітлерівської Німеччини.

1942, 16 квітня, - масовий розстріл близько 15 тис. євреїв у Вінниці.

1942, 23 квітня, - знищення гітлерівцями хворих Вінницької психіатричної лікарні ім. О.І. Ющенка.

1942, травень, - створено піонерсько-комсомольську підпільну групу на чолі з П.П. Мельником у Вінниці (діяла до визволення міста).

1942, початок червня, - під Вінницею розмістилася штаб-квартира Гітлера.

1942, липень, - арешти керівників підпільної комуністичної організації у Вінниці (86 розстріляно).

1942, 28 серпня, - перше засідання міжрайонного підпільного комітету КП(б)У південного сходу Вінниччини, який очолив партизанську і підпільну боротьбу на теренах Гайсинського, Теплицького, Іллінецького, Оратівського р-нів.

1942, серпень, - започатковано діяльність підпільної друкарні "Україна" у Вінниці.

1942, 24 жовтня, - наказ райхскомісара України Коха про закриття навчальних закладів і вивезення викладачів та учнів на примусові роботи до Німеччини.

1942, 29 листопада, - встановлено зв'язок міжрайонного підпільного комітету на чолі з А.К. Микитенком і підпільниками Вінниці.

1943, 25 травня, - заходами окупаційної влади у Вінниці розпочато розкопки таємних масових могил, в яких виявлено близько 10 тис. жертв сталінського терору.

1943, 30 серпня, - рішення міжрайонного підпільного комітету КП(б)У про створення на Вінниччині партизанського з'єднання на чолі з А.Г. Кондратюком.

1943, кінець вересня, - встановлено зв'язок партизанських загонів південно-східних районів Вінниччини зі штабом партизанського руху 3-го Українського фронту.

1943, листопад, - гітлерівці спалили сс. Чортория, Криштопівка, Пархомівка Іллінец. р-ну.

1943, 25-26 грудня, - радянські війська в ході Житомирсько-Бердичівської операції звільнили від окупантів перші населені пункти області (у Козятин. р-ні).

1944, початок січня, - гітлерівці спалили сс. Пеньківка, Супрунів, Уладівка, Яцківці Літин. р-ну.

1944, 9 січня - 20 березня, - рейд партизанського з'єднання ім. Леніна по території області.

1944, 10 січня, - почався контрнаступ гітлерівців, внаслідок якого частина населених пунктів знову захоплена окупантами.

1944, друга половина січня, - фашисти спалили с. Павлівка Ободів. (нині Крижопіл.) р-ну.

1944, 10 березня, - на звільнених від окупантів землях Оратівського р-ну розпочато сівбу зернових.

1944, 20 березня, - військами 1-го Українського фронту Вінницю звільнено від німецько-фашистських загарбників.

1944, 26 березня, - парад партизанських з'єднань і загонів та мітинг на честь звільнення області у Вінниці.

1944, 14 квітня, - створено комісію для встановлення збитків і злодіянь, заподіяних фашистами на території області.

1944, 12 листопада, - відбулась перша олімпіада колективів художньої самодіяльності Вінниці.

1944 - відкрито обласну фізіотерапевтичну лікарню у м. Хмільнику.

1944 - став до ладу Тульчинський хлібокомбінат.

1944 (1945?) - відкрито Чернятинський радгосп-технікум (Жмерин. р-н).

1945 - відкрито Вінницьку ДЮСШ № 1.

1945 (1946?) - став до ладу завод продтоварів у м. Хмільнику.

1946 - засновано обласний госпіталь інвалідів війни у Вінниці.

1946 - став до ладу Турбівський склозавод Липовец. р-ну.

1946, осінь-зима, - розпочався масовий голод в Україні, в т.ч. на Вінниччині.

1947, 9 вересня, - відкрито музей М.І. Пирогова у садибі Вишня на околиці Вінниці (нині Національний музей-садиба М.І. Пирогова).

1947 - засновано Сутисківський завод "Автоелектроапаратура" (Тиврів. р-н), Вороновицьку швейну фабрику (Вінниц. р-н).

1947 - став до ладу Вінницький інструментальний завод.

1947 - відкрито музей О.В. Суворова у с. Тиманівка Тульчин. р-ну.

1948 - засновано Вінницький електроремонтний (тепер електротехнічний) завод.

1949 - утворено добровільне спортивне товариство "Колос" у с. Березівка Чернівец. р-ну.

1949 - організовано ансамбль танцю "Вінничанка" Вінницького хімічного заводу (нині народний колектив).

1951 - став до ладу Гніванський ремонтно-підшипниковий завод.

1951 - відкрито Могилів-Подільську ДЮСШ.

1953 - відкрито Гайсинську дитячу лікарню.

1954 - відкрито агролісомеліоративний технікум (нині залізничний коледж), торговельно-кулінарне училище у Вінниці.

1954 - відкрито музичну школу в м. Могилеві-Подільському.

1955 - став до ладу Вінницький олієжиркомбінат.

1956 (1961?) - став до ладу Могилів-Подільський приладобудівний завод.

1956 - відкрито факультет фізвиховання Вінницького педінституту.

1957 - відбувся I обласний фестиваль творчої молоді.

1957 - відкрито Вінницький кооперативний технікум.

1957 - відкрито музичну школу у м. Козятині.

1957 - створено обласну організацію Спілки журналістів України.

1957 - започатковано бібліографічний покажчик "Література про Вінницьку область"- щорічне видання Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва.

1958, 2 квітня, - підписано договір про дружні зв'язки між Вінницькою областю та Келецьким воєводством (Польща).

1958, 16 квітня, - відбувся перший матч вінницької футбольної команди "Локомотив" (тепер "Нива").

1958, 1 вересня, - відкрито Вінницьке музичне училище, нині училище мистецтв і культури ім. М.Д. Леонтовича.

1958, 20 листопада, - створено літературну студію Вінницького педінституту "Червоні вітрила" (нині "Вітрила" педуніверситету ім. М. Коцюбинського).

1958 - створено Вінницький телецентр.

1959 - став до ладу Піщанський молокозавод.

1959 - створено хорову капелу Вінницького педінституту (нині народний колектив педуніверситету).

1960, 18 серпня, - утворено 43-у ракетну армію з центром у Вінниці.

1960, 6 жовтня, - відкрито художню школу у Вінниці.

1960 - засновано Турбівський машинобудівний завод (Липовец. р-н).

1960 - створений хор Іллінецького районного Будинку культури (нині народний хор "Вінок Поділля").

1961 - відкрито санаторій "Хмільник" у м. Хмільнику.

1961 - закладено Свердловський житловий масив у Вінниці.

1961 - став до ладу Вінницький радіоламповий завод.

1962 (1963?) - почато забудову житлового масиву Вишенька у Вінниці.

1962 - розпочато трансляції телевізійних програм у Вінниці.

1962 - створено фольклорно-етнографічний ансамбль "Горлиця" в с. Слобода-Яришівська Могилів-Поділ. р-ну.

1963, травень, - засновано Ботанічний сад Поділля у Вінниці.

1963, серпень, - відкрито школу в с. Дяківці Літин. р-ну, збудовану на кошти М.П. Стельмаха.

1963 - відкрито музичну школу у м. Хмільнику, Козятинську школу-інтернат.

1963 - засновано Вінницький ендокринологічний диспансер.

1964 (1967?), 24 лютого, - відкрито тролейбусний рух у Вінниці.

1964, вересень, - відкрито Вінницький центральний універмаг.

1964 - засновано Ободівську швейну фабрику (Тростянец. р-н).

1964 - відкрито Барську ДЮСШ.

1965 - став до ладу Кирнасівський цукровий завод № 2 (?) (Тульчин. р-н).

1965 - відкрито Вінницький технікум електронних приладів (нині технічний коледж).

1966, 1 вересня, - відкрито Погребищенське медичне училище.

1966 - стала до ладу Вінницька швейна фабрика, нині ВШО "Поділля".

1966 - створено Вінницьке бюро подорожей та екскурсій.

1967, 1 вересня, - відкрито Бершадське медучилище.

1967, жовтень, - вступила в дію перша черга Вінницького підшипникового заводу.

1967 - збудовано перший висотний будинок і автовокзал (нині Центральний) у Вінниці.

1967 - відкрито музичні школи у м. Барі та смт Липовці.

1967 - відкрито Вінницький технікум громадського харчування (нині технологічно-економічний технікум).

1967 - відкрито музеї О. Кундзіча (с. Павлівка Калинів. р-ну), М. Трублаїні (с. Вільшанка Крижопіл. р-ну), М. Вовчка (м. Немирів), Г. Танцюри (1968?) (м. Гайсин).

1968 - відбулось I обласне свято танцю "Чарівне Поділля".

1968 - відкрито Вінницький філіал Київського торговельно-економічного інституту (нині Вінницький інститут Київського торговельно -економічного університету) (1969?), музично-педагогічний факультет Вінницького педінституту.

1968 - відкрито музичні школи у смт Теплику (1982?), № 2 у Вінниці (1976?).

1969 - народився 200-тисячний житель Вінниці (В. Зразюк).

1969 - засновано Вінницьке центральне конструкторське бюро інформаційної техніки (ЦКБІТ, з 1989 р. - НДІ "Інфракон").

1969 - засновано Вінницький завод радіотехнічної апаратури (тепер ВО "Маяк"), Гніванський завод "Спецзалізобетон".

1969 - відкрито Могилів-Подільський монтажний технікум, відбувся перший випуск Сутисківського машинобудівного технікуму (Тиврів. р-н).

1969 - відкрито музичні школи у м. Ямполі, смт Піщанці, м. Іллінцях.

1970, жовтень, - створено Вінницьку обласну організацію Спілки письменників України.

1970, 6 грудня, - став до ладу перший енергоблок Ладижинської ДРЕС (Тростянец. р-н).

1970 - збудовано Жмеринський завод "Спектр", Вінницький завод керамзитового гравію, Бершадський молочно-консервний комбінат.

1970 - відкрито Калинівський технологічний технікум, Крижопільське ПТУ, Прибузьку школу-інтернат (Вінниц. р-н).

1970 - створений фольклорно-етнографічний ансамбль "Русава" с. Стіна Томашпіл. р-ну.

1971 - відкрито лікарню № 4 у Вінниці.

1971 - відкрито музей авіації та космонавтики ім. О.Ф. Можайського (нині музей Військово-Повітряних Сил України) у смт Вороновиці Вінниц. р-ну.

1971 - запроваджено автоматичний міжміський телефонний зв'язок у Вінниці.

1971 - відновлено історичний факультет Вінницького педінституту.

1972, грудень, - засновано Вінницьку картографічну фабрику.

1973, березень, - розпочато будівництво Дністровського гідровузла в районі м. Могилева-Подільського.

1973, 17 вересня, - створено Український науково-дослідний інститут кормів (нині інститут кормів УААН) у Вінниці.

1973 - на Вінницькому м'ясокомбінаті відкрито перший в області музей історії підприємства.

1973 - засновано Вінницький завод "Кристал", Вінницький хлібокомбінат № 2, Калинівський молокозавод.

1973 - відкрито Вінницький філіал Дніпропетровського науково-дослідного інституту експертизи і відновлення працездатності інвалідів (нині Вінницький філіал Українського НДІ медико-соціальних проблем інвалідності).

1974, 1 січня, - Вінницький філіал Київського політехнічного інституту перетворено на Вінницький державний політехнічний інститут, нині державний технічний університет.

1974 - став до ладу Бершадський електротехнічний завод.

1974 - розпочато будівництво лінії електропередач Вінниця-Альбертірша.

1974 - відкрито Центральну міську бібліотеку Вінниці, нині Вінницька ЦМБ ім. І. Бевза.

1975 - відкрито Музей декабристів у м. Тульчині.

1976 - став до ладу Ладижинський завод силікатної цегли (Тростянец. р-н).

1976 - відкрито районний краєзнавчий музей у м. Хмільнику.

1977, листопад, - перший рейс електропоїздів за маршрутом Вінниця-Київ.

1978, 1 вересня, - започатковано фестиваль мистецтв "Зорі над Бугом" у Вінниці.

1979 (1981?) - створено Малу академію наук у Вінниці.

1980, 9 липня, - вогонь Олімпіади-80 (Москва) пройшов через Вінницю.

1980 - відкрито обласну дитячу клінічну лікарню у Вінниці.

1980 - створено фольклорний ансамбль "Дармограй" ("Щедрик") (Вінниця).

1980 - вийшов перший номер газети Оратівського р-ну (нині "Рідний край".

1980 - відкрито районні краєзнавчі музеї у Барі (1981?) та Тиврові.

1982 - став до ладу Вінницький завод приладів газового аналізу (перша продукція - у липні) (ліквідований).

1982 - відкрито районний краєзнавчий музей у смт Томашполі, музей лісового господарства Вінниччини у Вінниці, музей С.Я. Надсона у с. Носківці Жмерин. р-ну.

1983 - відкрито центральну міську дитячу бібліотеку у Вінниці.

1983 - відкрито Могилів-Подільський технологічний технікум.

1984, червень, - перший випуск лікарів-іноземців у Вінницькому медінституті.

1984, 20 грудня, - завершено спорудження органу у Вінниці (зруйнований 1991 р., відроджений в іншому приміщенні 1999 р.).

1984 - засновано Вінницький міський камерний хор.

1985 - став до ладу Гавришівський аеропорт (Вінниця).

1985, 1 травня, - перший відкритий органний концерт у Вінниці.

1985 - відкрито Барське педучилище.

1985 - створено Музей почесних громадян Вінниці у міському ПТУ № 15.

1986, 26 квітня, - сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка негативно вплинула на екологію та здоров'я населення України, в тому числі Вінниччини.

1986 - дав першу продукцію Гонорівський цукровий завод (Крижопіл. р-н).

1987 - став до ладу Крижопільський хлібозавод.

1987 - відкрито районний краєзнавчий музей у смт Піщанці.

1987 - перше свято каменотесного мистецтва і скульптури "Подільський оберіг" у с. Буша Ямпіл. р-ну.

1988, листопад, - відкрито перший в області пам'ятник загиблим воїнам-"афганцям" у м. Могилеві-Подільському.

1988 - підписано протокол про дружбу і співробітництво між Вінницею та м. Пітерборо (Велика Британія).

1989, 15 лютого, - виведено з Афганістану радянські війська, у складі яких були й вінничани.

1989, вересень, - відкрито приватну сімейну школу "АІСТ" у Вінниці.

1990 - відкрито школу мистецтв у Вінниці.

1991, 21-25 травня, - Всесоюзне Шевченківське літературно-мистецьке свято на Вінниччині.

1991 - відкрито обласну психоневрологічну лікарню № 2 у Вінниці.

1991 - започатковано газети "Подолія", "Південний Буг", "ДТП", телестудію "Селбанго" (Вінниця).

1992 - засновано Вінницький коледж менеджменту.

1994, травень, - відкрито Бершадський фаянсовий завод.

1998, 26 березня, - у Вінниці відкрито перший в Україні державний завод з випуску зброї на базі НВО "Форт" (діє з 1991 р.).

Близько 1525 - народився Іван Федоров (бл. 1525-1583), російський і український першодрукар, якому було надано маєток у с. Мізяків, нині Калинів. р-ну.

Початок XVI ст. - народився Василь Загоровський (початок XVI ст. - 1580), український шляхтич, брацлавський каштелян, польський сенатор.

1595, 27 грудня, - народився Богдан Михайлович Хмельницький (1595-1657), гетьман України, який очолив визвольну війну українського народу 1648-1654 рр. проти польсько-шляхетського панування, в т.ч. на теренах Вінниччини.

1596 (1597?), 10 січня, - народився Петро Могила (1596/7-1647), український церковний, державний і культурний діяч, життя якого пов'язане з Вінниччиною.

1622 - народився Роман Ониськович Ракушка-Романовський (1622, с. Романівка, нині Бершад. р-ну, - 1703), український історик, письменник, імовірний автор "Літопису Самовидця". У 1668--1675 рр. перебував у м. Брацлаві, нині смт Немирів. р-ну.

Початок XVII ст. - народився Михайло Гунашевський (початок XVII ст., поблизу м. Брацлава, нині смт Немирів. р-ну, - 60-70-і рр. XVII ст.), український літописець, автор Львівського літопису.

1627 - народився Булос ібн аз-Заїм аль-Халебі (Павло Халебський) (1627-1669), сирійський церковний діяч, якому належить опис України, в т.ч. Вінниччини, 1654-1656 рр.

1632, 1 січня, - народився Ульріх фон Вердум (1632-1681), німецький мандрівник, автор опису України, в т.ч. Поділля.

1633, лютий, - народився Мирон Костін (1633-1691), молдовський державний діяч, поет, літописець. Навчався у м. Барі.

30-40-і рр. XVII ст. - народився Данило Богданович Братковський (30-40-і рр. XVII ст.- 1702, страчений), український поет, учасник антипольських рухів на Правобережжі. Жив у м. Брацлаві, нині смт Немирів. р-ну.

Перша половина XVII ст. - діяльність Атанасія Кальнофойського. З 1632 р. викладав у Вінницькій православній колегії (братській школі).

Перша половина XVII ст. - діяльність Софронія Почаського. Після 1632 р. викладав у Вінницькій православній колегії (братській школі).

1672, 11 жовтня, - народився Пилип Орлик (1672-1742), український державний і військовий діяч. У 1711 р. очолив похід на Правобережжя, в т.ч. по Вінниччині.

1699 - народився Михайло (Мануїл Олександрович) Козачинський (1699, м. Ямпіль, - 1755), український письменник, педагог, філософ, церковний і культурний діяч.

1729, 29 листопада (за ін. даними - 1730, 24 листопада) - народився Олександр Васильович Суворов (1729-1800), російський полководець. У 1794, 1796-1797 рр. перебував на Вінниччині (м. Немирів, м. Тульчин, сс. Кинашів і Тиманівка, нині Тульчин. р-ну).

1737 - народився Йоахім (Ян) Прагтль (Прахтль) (1737-1799), польський художник австрійського походження, автор розписів у костьолах Поділля, зокрема у Браїлові, нині смт Жмерин. р-ну.

1739, 8 травня, - народився Станіслав Трембецький (1739-1812, м. Тульчин), польський поет. У 1802-1804 рр. жив у м. Гранові (нині село Гайсин. р-ну), у 1804-1812 рр. - у м. Тульчині.

1746, 4 лютого, - народився Тадеуш Костюшко (1746-1817), керівник польського національно-визвольного руху, події якого поширювались на Вінниччину.

1759, 26 листопада, - народився Дмитро Левковський (1759-1821), український поет, філософ. У 1777 р. перебував у м. Барі.

1760, 21 серпня, - народився Адам Жевуський (Адам Адамович Ржевуський) (1760-1825, м. Погребище), польський та російський політичний і державний діяч, письменник, перекладач. Був власником м. Погребища.

1761, 8 березня, - народився Ян Потоцький (1761, с. Пиків, нині Калинів. р-ну, - 1815, с. Уладівка, нині Літин. р-ну, покінчив з собою), польський сходознавець, письменник, політичний діяч.

1762, 15 серпня, - народився Діонісій Макклер (Міклер) (1762-1853), майстер паркового мистецтва, засновник багатьох парків Вінниччини.

1769, 9 вересня, - народився Іван Петрович Котляревський (1769-1838), український письменник-класик і театральний діяч. Під час російсько-турецької війни 1806-1807 рр. перебував у складі 2-го корпусу, жив у Гайсині та Тульчині.

1769 - народився Антоній Петрович Жмійовський (1769 - після 1834), український і польський актор, драматург, антрепренер. У 1799 р. заснував антрепризу в м. Тульчині.

1769 - народився Петро Христианович Вітгенштейн (1769-1843), російський воєначальник, фельдмаршал, командувач 2-ю армією, штаб якої знаходився у м. Тульчині.

1772 - народився Нахман Брацлавський (1772-1810), єврейський проповідник-хасид, автор притч і казок. У 1802-1810 рр. жив у м. Брацлаві, нині смт Немирів. р-ну.

1773 - народився Северин Букар (1773-1853), польський мемуарист, учасник повстання Т. Костюшка. Мешкав у с. Ілляшівка, нині Тростянец. р-ну,

1776, 17(З0) березня, - народився Василь Андрійович Тропінін (1776-1857), російський художник. У 1804-1812, 1818-1821 рр. жив як кріпосний художник в с. Кукавка, нині Могилів-Поділ. р-ну.

1784, 15 грудня, - народився Вацлав Жевуський (Ржевуський) (1784-1831, у бою під м. Дашевом, нині смт Іллінец. р-ну), польський письменник, музикант, мандрівник, революціонер.

1784 - народився Ян Комарницький (1784, Брацлавщина, - 1840), католицький священик, польський і український поет, імовірний автор пісні "За Сибіром сонце сходить".

1785 - народився Антоній Лук'янович Анджейовський (1785-1868), ботанік і зоолог, дослідник флори Поділля. Мешкав у м. Немирові.

1786, 24 березня, - народився Олексій Петрович Юшневський (1786-1844), один з керівників Тульчинської управи Південного товариства декабристів.

1786, 15(26) серпня, - народився Олександр Карлович Бошняк (1786-1830, м. Бар), російський літератор, урядовий агент.

1786 - народився Ігнаци Платон Козловський (1786, Вінниця, - 1859, за ін. даними 1860), польський піаніст, композитор, педагог, засновник Музичного інституту у Вінниці (1834-1840 рр.).

1787, 10 березня, - народився Устим Якимович Кармалюк (1787, с. Головчинці, нині Кармалюкове, - 1835, убитий), керівник селянського антикріпосницького руху на Поділлі.

1787 - народився Ізраїль Аксенфельд (1787, м. Немирів, - 1866), єврейський прозаїк, драматург.

1788 - народився Іцхок-Бер Левінзон (1788-1860), єврейський просвітитель і публіцист. Перебував у м. Немирові та Тульчині.

1791 - народився Василь Якович Гречулевич (1791, с. Гнатівка, нині Гайсин. р-ну, - 1870), український священик, автор збірок проповідей рідною мовою. Навчався, згодом викладав у м. Шаргороді

1793, 7 січня, - народився Сильвестр Венжик Гроза (1793-1849, с. Безіменне, нині Козятин. р-ну), польський письменник. Закінчив Вінницьку гімназію, бував у Літині, Махнівці (нині с. Комсомольське Козятин. р-ну).

1793, 24 червня, - народився Павло Іванович Пестель (1793-1826, страчений), керівник Південного товариства декабристів. У 1818-1825 рр. жив і діяв у м. Тульчині, м. Іллінцях.

1795, 4 грудня, - народився Іван Григорович Бурцов (1795-1829), один з керівників Тульчинської управи ранніх декабристських організацій.

1796 - народився Фердинанд Богданович Вольф (1796-1854), військовий лікар, член Тульчинської управи Південного товариства декабристів.

1797, 24 січня, - народився Тимотеуш Ліпінський (1797-1856), польський історик, археолог, географ, автор (разом з М. Балінським) 3-томного дослідження "Старожитна Польща", в якому висвітлено історію Поділля та Брацлавщини за панування Речі Посполитої.

1797, 13 жовтня, - народився Василь Петрович Івашев (1797-1840), декабрист, член Тульчинської управи Південного товариства.

1797 - народився Спиридон Осташевський (1797, с. Антонівка Липовец. повіту, - 1875), польський письменник, фольклорист. Навчався у Вінницькій гімназії, мешкав у с. Мишарівка, нині Теплиц. р-ну.

1797 (1798?) - народився Микола Іванович Лорер (1797/1798-1873), декабрист, член Тульчинської управи Південного товариства, мемуарист.

1798 - народився Семен Микитович Олійничук (1798, с. Антонопіль, тепер Калинів. р-ну, - 1852, в'язниця), український селянський історик, соціолог, філософ. Навчався у Вінницькій гімназії.

1799, 7(18) січня - народився Олександр Петрович Барятинський (1798-1844), російський поет, керівник Тульчинської управи Південного товариства декабристів.

1799, 21 березня, - народився Францішек Ковальський (1799-1862), польський письменник. З 1841 р. жив на Поділлі, зокрема у 1849-1861 рр. у м. Тульчині.

1799, 20 травня, - народився Оноре де Бальзак (1799-1850), французький письменник-класик. У 1850 р. побував у м. Немирові.

1799, 6 червня, - народився Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837), російський поет-класик, громадський і культурний діяч. У 1820-1824 рр. бував на Вінниччині, зокрема у м. Тульчині, м. Брацлаві (нині смт Немирів. р-ну), м. Липовці (нині смт).

1799, грудень, - народився Андрій Андрійович Бистрицький (1799-1872, м. Хмільник), декабрист. У 1859-1872 рр. жив у м. Хмільнику.

1799 - народився Олександр Ардаліонович Шишков (1799-1832), російський поет, перекладач. Тривалий час жив у м. Тульчині.

1799 - народився Міколай Малиновський (1799, м. Махнівка, нині с. Комсомольське Козятин. р-ну, -1865), польський історик, випускник Вінницької гімназії.

1800, 19 липня, - народився Олександр Йосипович Корнилович (1800, м. Могилів-Подільський, - 1834), російський історик, письменник, декабрист.

1800, 21 серпня (1 вересня), - народився Микола Сергійович Бобрищев-Пушкін (1800-1871), російський поет, декабрист, член Тульчинської управи Південного товариства. У 1820-1826 рр. жив у м. Тульчині.

1800 - народився Микола Васильович Басаргін (1800-1861), декабрист, член Тульчинської управи Південного товариства, мемуарист.

1800 - народився Микола Олександрович Крюков (1800-1854), декабрист, член Тульчинської управи Південного товариства.

Близько 1800 - народився Хома Станіслав (Наполеон Михайлович) Буяльський (бл. 1800, с. Майдан-Борківський, нині Українка Літин. р-ну, - ?), польський художник і педагог.

1801, 4 (?) листопада, - народився Северин Гощинський (1801, м. Іллінці, - 1876), польський поет, революціонер.

1801, 21 грудня, - народився Тиміш Падура (1801, м. Іллінці, -1871, м. Козятин, похований у м. Махнівці, нині с. Комсомольське Козятин. р-ну), польський і український поет, музикант, революціонер. Навчався у Вінницькій гімназії.

1802, 15(27) липня, - народився Павло Сергійович Бобрищев-Пушкін (1802-1865), російський поет, декабрист, член Тульчинської управи Південного товариства.У 1820-1826 рр. жив у м. Тульчині.

1802, 13 вересня, - народився Стефан Вітвіцький (1802, с. Янів, нині Іванів Калинів. р-ну, -1847), польський поет, прозаїк, публіцист.

1802, 5 жовтня, - народився Маурицій Гославський (1802-1834), польський поет, революціонер. Навчався у Вінницькій гімназії, жив на Вінниччині.

1803, 14(26) квітня, - народився Іван Григорович Кульжинський (1803-1884), український і російський письменник, етнограф, педагог. У 1839-1841 рр. був директором Немирівської гімназії.

1803 - народився Микола Васильович Баталін (1803- кінець 1860-х рр.), російський педагог, поет, перекладач. У 1835-1839 рр. викладав у Вінницькій гімназії.

1804, 16 грудня, - народився Віктор Якович Буняковський (1804, м. Бар, - 1889), російський математик, віце-президент Петербурзької АН.

1805 - народився Кароль Джевецький (1805-1879, с. Кунка, нині Гайсин. р-ну), польський письменник.

1806, 12(24) листопада, - народився Олекса Петрович Стороженко (1806-1874), український письменник. У 1820-х рр. перебував у Немирові, Тульчині, Брацлаві.

1807, 11 лютого, - народився Наполеон Орда (1807-1883), польський художник, піаніст і композитор, який бував і працював на Вінниччині.

1807, 25 лютого, - народився Ігнаци Фелікс Добжинський (1807-1867), польський композитор, диригент, скрипаль, педагог. У 1817-1825 рр. навчався і викладав у Вінницькій гімназії.

1807, 2 червня, - народився Іван Максимович Сошенко (1807-1876), український художник. У 1846-1855 рр. жив і працював у Немирові та Тульчині.

1807, 30 червня, - народився Олександр Кароль Гроза (1807, с. Закриниччя, нині Оратів. р-ну, - 1875), польський поет, драматург. Закінчив Вінницьку гімназію, жив у маєтках Сологубівка, нині Іллінец. р-н, Кропивна, нині Хмільниц. р-н.

1807, 15 липня, - народився Володимир Сергійович Печерін (1807-1885, в еміграції), російський філолог, перекладач, мемуарист. Мешкав у м. (нині смт) Липовці (1821-1822), м. Хмільнику (1823-1825).

1807 - народився Михайло Якимович Орловський (1807-1889), церковний і громадський діяч, історик, краєзнавець, дослідник минулого Вінниччини.

1809, 4 вересня, - народився Юліуш Словацький (1809-1849), польський поет, драматург. У 20-х рр. бував у с. Верхівці, нині Бар. р-ну, а також у містах Барі і Тульчині.

1809 - народився Валер'ян Врублевський (1809, Липовец. повіт, -1877), польський письменник, історик.

1809 - народився Казимир Полухтович (1809-1852), польський астроном. Спостерігав і описав сонячне затемнення 1851 р. у м. Брацлаві, нині смт Немирів. р-ну.

1810, 25 листопада, - народився Микола Іванович Пирогов (1810-1881), російський хірург, анатом, педагог, громадський діяч. У 1866-1881 рр. жив і працював у садибі Вишня на околиці Вінниці.

1811, 21 жовтня, - народився Ференц Ліст (1811-1886), угорський композитор, піаніст, диригент. У 1847-1848 рр. відвідав м. Немирів (з концертом) та с. Воронівці, нині Хмільниц. р-ну (маєток К. Сайн-Вітгенштейн).

1811, 30 листопада, - народився Александру Хиждеу (Хашдеу) (1811-1872), молдовський письменник, фольклорист, літературознавець, педагог. У 1840-1842 рр. викладав у Вінницькій гімназії.

1811 - народився Генріх Гольпейн (1811-1858), німецький художник, автор портретів шляхти Подільської губернії.

1813, 17 січня, - народився Сильвестр Сильвестрович Гогоцький (1813, Поділля, -1889), український і російський богослов, філософ, педагог.

1813 - народився Іван Григорович Бережніков (1813-1886, похований у м. Могилеві-Подільському), російський військовий інженер, генерал-майор, учасник Кримської війни. Мешкав у с. Серебринці, нині Могилів-Поділ. р-ну.

1814, 9 березня, - народився Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), український поет-класик, художник, громадський і політичний діяч. У 1846 р. здійснив поїздку на Вінниччину з метою вивчення пам'яток української старовини.

1814, 20 листопада, - народився Михайло Андрійович Тулов (1814-1882), педагог, літературознавець, мовознавець, письменник. У 1855-1857 рр. був директором Немирівської гімназії.

1816, 16 квітня, - народився Діонізій (Денис) Федорович Бонковський (1816, м. Вороновиця, нині смт Вінниц. р-ну, - не раніше 1869), український і польський поет та композитор.

1816 - народився Артемій Олексійович Рафалович )1816, м. Могилів-Подільський, -1851), російський лікар, мандрівник.

1816 - народився Михайло Корнійович Чалий (1816, ін. дані 1820-1907), український педагог, літературознавець. У 1845-1852 рр. викладав у Немирівській гімназії.

1818, 25 квітня (7 травня), - народився Марко Данилович Соколовський (1818, м. Погребище, -1883), український і польський музикант, гітарист-віртуоз, педагог.

1818 - народився Микола Трохимович Костир (1818, с. Чернятин, нині Калинів. р-ну, -1853), український педагог, історик літератури.

1818 - народився Ян Прусіновський (1818, с. Подорожна, нині Хмільниц. р-ну, -1892), польський поет, публіцист, фольклорист.

1819, 9 лютого, - народилась Кароліна Сайн-Вітгенштейн (Івановська) (1819, с. Воронівці, нині Хмільниц. р-ну, - 1887), польська культурна діячка, меценатка.

1820, 21 лютого, - народився Аполло Коженьовський (1820, с. Гоноратка, нині Оратів. р-ну, -1869), польський письменник та революціонер.

1821, 28 листопада (10 грудня), - народився Микола Олексійович Некрасов (1821, м. Немирів, - 1877), російський поет-класик, громадський діяч.

1822, 27 січня (8 лютого), - народився Опанас Васильович Маркович (1822-1867), український фольклорист, етнограф, громадський діяч. У 1855-1859 рр. викладав у Немирівській гімназії.

1822, 3 липня, - народився Владислав Гурський (Побуг-Гурський) (1822, с. Немиринці Могилів. повіту, - 1902, с. Котюжани, нині Мурованокуриловец. р-ну), польський дослідник Поділля.

1823, 17(29) листопада, - народився М. Номис (Матвій Терентійович Симонов) (1823-1900), український етнограф, фольклорист, письменник, педагог. У 1852-1855 рр. викладав у Немирівській гімназії.

1824, 23 березня, - народився Теодор Томаш Єж (Зигмунт Мілковський) (1824-1915), польський письменник. Навчався у Немирівській гімназії.

1824 - народився Юліуш Коссак (1824-1899), польський художник. Подорожував Поділлям, створив серію подільських пейзажів.

1825, 21 березня, - народився Олександр Федорович Можайський (1825-1890), російський винахідник, один із засновників вітчизняної авіації. У 1869-1876 рр. жив і працював у м. Вороновиці, нині смт Вінниц. р-ну.

1825, 22 червня, - народився Влодзімеж Дзедушицький (1825, м. Яришів, нині село Могилів-Поділ. р-ну, -1899), польський зоолог, етнограф, археолог.

1825 - народився Петро Іванович Орловський (1825-1913), історик православної церкви на Поділлі.

1826, 12 січня, - народився Ян Ландвер (1826-?), чеський композитор, віолончеліст, диригент, педагог. У 50-х рр. жив і працював у м. Немирові.

1826 - народився Автоном Якимович Солтановський (1826-1886, м. Брацлав, нині смт Немирів. р-ну), педагог, мемуарист. Жив у Брацлаві у 1875-1886 рр.

1827, 11 вересня, - народився Юліан Беліна-Кенджицький (1827, с. Ковалівка, нині Немирів. р-ну, -1889), польський поет. Навчався і викладав у Немирівській гімназії.

1827, 8 грудня, - народився Микола Васильович Гербель (1827-1883), російський поет, перекладач. Перебував у м. Літині.

1828, 2 лютого, - народився Генріх Яблонський (1828, с. Стрільчинці, нині Немирів. р-ну, - 1869), польський поет, революціонер.

1828 - народився Петро Маркович Кішка (1828, с. Ометинці, тепер Немирів. р-ну, -1882), герой оборони Севастополя 1854-1855 рр.

1829, 19 березня, - народився Тадеуш Бобровський (1829-1894), польський письменник, громадський діяч, мемуарист. Мешкав на теренах сучасного Погребищ. та Оратів. р-нів.

1829, 17(29) березня, - народився Іван Павлович Лазаревич (1829, м. Могилів-Подільський, - 1902), український лікар.

1829 - народився Микола Павлович Барбот де Марні (1829-1877), дослідник геології Поділля.

1829 - народився Андрій Іванович Димінський (1829, с. Борщівці, нині Могилів-Поділ. р-ну, - 1905), український фольклорист і етнограф.

1830, 26 вересня, - народився Йосип (Юзеф) Антоній Ролле (1830, хутір Генріхівка, нині с. Роля Шаргород. р-ну, -1894), польський лікар, історик, краєзнавець, письменник.

1830 - народився Маріан Гожковський (1830, м. Ладижин; за ін. даними м. Біла Церква, - 1911), польський і український письменник, фольклорист, мистецтвознавець.

1831, 29 січня, - народилась Надія Філаретівна фон Мекк (Фроловська) (1831-1894), російська меценатка, у 1868-1881 рр. власниця маєтків у Браїлові та Сьомаках, нині Жмерин. р-ну.

1831, 7 листопада, - народився Леонард Совінський (1831, с. Березівка Літин. повіту, -1887), польський поет, перекладач.

1832, 9(21) вересня, - народився Петро Іванович Ніщинський (1832, с. Неменка, нині Іллінец. р-ну, -1896, с. Ворошилівка, нині Тиврів. р-ну), український композитор, поет, перекладач.

1833, 3(15) жовтня, - народилась Пелагея Яківна Литвинова (Бартош) (1833, за деякими даними м. Хмільник, - 1904), українська письменниця, етнограф, фольклористка.

1833, 22 грудня, - народилась Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907), українська та російська письменниця-класик, фольклористка. У 1855-1858 рр. жила у м. Немирові, де й розпочала свою творчу працю в українській літературі.

1833 - народився Ян Засідатель (Іван Петрович Соколенко) (1833, с. Крикливець, нині Крижопіл. р-ну, -1893, Вінниця), український художник з кріпаків, жив і працював у Вінниці.

1834, 6 січня, - народився Степан Васильович Руданський (1834, с. Хомутинці, нині Калинів. р-ну, -1873), український поет-класик, перекладач, фольклорист. Навчався у м. Шаргороді.

1834, 6(18) січня, - народився Володимир Боніфатійович Антонович (1834, м. Махнівка, тепер с. Комсомольське Козятин. р-ну, - 1908), український історик, археолог, археограф, етнограф, фольклорист, публіцист.

1834, 1(13) вересня, - народився Анатолій Патрикійович Свидницький (1834, с. Маньківка, нині Тульчин. р-ну, - 1871), український письменник-класик, етнограф, фольклорист.

1836 - народився Іцхок Бернштейн (1836, Вінниця, - 1909), єврейський фольклорист, етнограф.

1839, 27 січня, - народився Павло Платонович Чубинський (1839-1884), український і російський етнограф, фольклорист, громадський діяч. Вивчав побут і народну творчість Поділля.

1837 - народився Давид Ілліч Виводцев (1837, Вінниця, - 1896), російський лікар. У 1881 р. забальзамував тіло М. І. Пирогова.

1839, 8(20) лютого, - народився Іван Миколайович Захар'їн (1839-1906), російський юрист, літератор. У 1879-1880 рр. служив мировим суддею Літинського повіту, у 1881-1882 рр. - м. Хмільника.

1839, 3 травня, - народився Тадеуш Грохольський (1839, с. П'ятничани, нині в межах Вінниці, -1913, с. Стрижавка, нині смт), польський живописець та графік.

1839, 9 вересня, - народився Іцхок-Йоель Лінецький (1839, Вінниця, -1915), єврейський прозаїк, поет, публіцист.

1839 - народився Антоній Юр'євич (1839, за ін. даними 1841, м. Глухівці, нині смт Козятин. р-ну, за ін. даними хутір Сичівці Уман. повіту, - 1868), діяч польського революційного руху.

1840, 12 квітня, - народився Микола Іванович Петров (1840-1921), український історик, співавтор книги "Подолия. Историческое описание" (1891).

1840, 7 травня, - народився Петро Ілліч Чайковський (1840-1893), російський композитор-класик. Упродовж 1878-1880 рр. жив і працював у Браїлові та Сьомаках (нині Жмеринський р-н).

1840, 6 жовтня, - народився Дмитро Олександрович Вілінський (1840- після 1911), російський письменник, мемуарист. 1855-1858 рр. жив і навчався у м. Немирові.

1840, 2(14) грудня, - народився Михайло Петрович Старицький (1840-1904), український поет, прозаїк, драматург, перекладач, театральний і громадсько-культурний діяч. У 1868-1871, 1878 рр. жив і працював на Вінниччині (сс. Садова і Карпівка, нині Могилів-Поділ. р-ну, та Кордишівка, нині Вінниц. р-ну).

1841, 2 січня, - народився Костянтин Петрович Михальчук (1841, с. Зозулинці, тепер Козятин. р-ну, -1914), український мовознавець, етнограф, громадський діяч.

1841 - народився Павлин Свенціцький (1841, с. Варшиця, тепер у складі м. Калинівки, - 1876), українсько-польський поет.

1842, 15 січня, - народився Тит Гаврилович Гембицький (1842, с. Люлинці, нині Вишнівка Погребищ. р-ну, - 1908), український та польський актор, режисер, історик театру.

1842, 26 жовтня, - народився Едуард Володимирович Майдель (1842, м. Немирів, - 1918), російський моряк, вчений-метеоролог, картограф.

1843 (1844?) - народився Стефан Джевецький (1843/4, с. Кунка, нині Гайсин. р-ну, -1938), польський конструктор, автор проектів підводного човна, літака.

1844, 10(22) липня, - народився Тадей Денисович Ганицький (1844, с. Чемериси Волоські, нині Журавлівка Бар. р-ну, -1937), український і польський скрипаль, педагог, композитор, диригент.

1845, 4(11?) листопада, - народився Францішек Равіта (Гавронський) (1845, с. Степашки, нині Гайсин. р-ну, -1930), польський історик, письменник.

1846, 1 березня, - народився Василь Васильович Докучаєв (1846-1903), російський географ, природознавець, ґрунтознавець. У 1877-1878, 1881 рр. очолював експедиційні дослідження грунтів у Вінницькому, Ольгопільському, Могилівському та Ямпільському повітах Подільської губернії.

1847, 7 лютого, - народився Олександр Олександрович Русов (1847-1915), український етнограф, фольклорист, статистик, громадський діяч. Мешкав у Вінниці.

1847 - народився Давид Новаковський (1847, м. Махнівка, нині с. Комсомольське Козятин. р-ну, - 1921), єврейський композитор, кантор.

1848, 24 травня, - народився Володимир Карпович Дебагорій -Мокрієвич (1848, с. Лука-Барська, тепер Бар. р-ну; за ін. даними м. Чернігів, - 1926, в еміграції), російський і український революціонер-народник.

1848, 4 листопада, - народився Дмитро Васильович Маркович (1848-1920, Вінниця), український письменник, громадський діяч. З 1915 р. мешкав у Вінниці.

1849, 17(29) червня, - народилась Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова-Косач) (1849-1930), українська письменниця, фольклористка, етнограф, громадська діячка. У 1920-1924 рр. жила та працювала у м. Могилеві-Подільському.

1850, 19 листопада, - народився Євген Якович Неделін (Недзельський) (1850, хутір біля м. Гайсина, - 1913), російський актора, організатора театральної справи. Навчався у м. Немирові.

1850 - народився Іван Мартинович Ковальський (1850, с. Соболівка, нині Теплиц. р-ну, -1878), революціонер-народник.

1851, 9 квітня, - народився Тор Неве Ланге (1851-1915, с. Нападівка, нині Липовец. р-ну), данський поет-перекладач. У 1883-1915 рр. жив і працював у с. Нападівка.

1851 - народився Андрій Іванович Желябов (1851-1881), український і російський революціонер. Перебував на хуторі Вовчик поблизу м. Брацлава, нині смт Немирів. р-ну.

1852, 16 січня - народився Микола Іванович Білінський (1852-?), український педагог, історик, мовознавець, бібліограф, краєзнавець. У 1911-1926 рр. жив і працював у Вінниці (місцеві газети, "Кабінет виучування Поділля").

1852, 3(15) вересня, - народився Григорій Олександрович Мачтет (1852-1901), російський прозаїк, поет. Навчався у Немирівській гімназії. Вчителював у м. Могилеві-Подільському.

1852 - народився Гнат Денисович Ганицький (1852, с. Чемериси Волоські, нині Журавлівка Бар. р-ну, - ?), український і польський віолончеліст, композитор, педагог.

1852 - народився Менахем-Нахум Літинський (1852, Вінниця, - 1900), єврейський поет, прозаїк, драматург, фольклорист, історик.

1852 - народився Чеслав Гермогенович Нейман (1852-1906), український і польський фольклорист, етнограф, історик, юрист. Тривалий час жив у Вінниці.

1853, 19(31) серпня, - народився Олексій Олексійович Брусилов (1853-1926), російський військовий діяч. У 1913-1914 рр. жив у Вінниці.

1853, 19(31) жовтня, - народився Микола Іванович Кибальчич (1853-1881), російський вчений, революціонер. У 1875 р. перебував у с. Жорнище, нині Іллінец. р-ну.

1853 - народився Андрій Осипович Новодворський (1853, Липовец. повіт, - 1882), російський прозаїк. Закінчив Немирівську гімназію.

1854, 28 січня, - народився Володимир Костянтинович Високович (1854, м. Гайсин, -1912), український патологоанатом, бактеріолог, епідеміолог.

1854 - народився Бен-Аммі (Марк Якович Рабинович) (1854, с. Верхівка, нині Тростянец. р-ну, - 1932, в еміграції), єврейський прозаїк, публіцист, громадський діяч.

1855, 21 лютого, - народився Трохим Григорович Лубенець (1855-1936), український педагог. У 1878-1883 рр. працював у с. Рачки (нині Кірова Немирів. р-ну).

1855, 28 лютого, - народився Микола Миколайович Любович (1855, м. Тульчин, - 1935), російський історик-полоніст.

1855, 1 березня, - народилась Явдоха Зуїха (Явдоха Микитівна Сивак) (1855, с. Кущинці, нині Гайсин. р-ну, - 1935, с. Зятківці того ж р-ну), українська народна співачка.

1855, 7 жовтня, - народився Лев Григорович Дейч (1855, м. Тульчин, -1941), учасник народницький та соціал-демократичного революційного руху.

1855, 1 листопада, - народився Казимеж Длуський (1855, с. Соснівка, нині Шаргород. р-ну, -1930), польський революціонер і вчений.

1856, 18 лютого, - народилась Софія Федорівна Русова (1856-1940), українська громадська і культурно-освітня діячка, педагог. Неодноразово бувала у Вінниці.

1856, 1(13) грудня, - народився Микола Карпович Садовський (Тобілевич) (1856-1933), український актор, режисер, театральний діяч, письменник. Неодноразово перебував на Вінниччині.

1857, 17 лютого, - народився Микола Аполлонович Тутковський (1857, м. Липовець, нині смт, - 1931), український композитор, педагог, піаніст, громадський діяч.

1857, 3 грудня, - народився Джозеф Конрад (Юзеф Теодор Конрад Коженьовський) (1857-1924), англійський письменник-класик. Тривалий час жив у с. Новофастові, нині Погребищ. р-ну.

1857 - народився Іван Омелянович Шипович (1857, с. Бронниця, нині Могилів-Поділ. р-ну, -1936), український педагог, церковний діяч, краєзнавець. Жив і працював у Вінниці, Браїлові (нині Жмерин. р-ну).

1857 - народився Павло Федорович Вікул (1857, с. Рахни-Собові, нині Рахни Гайсин. р-ну, - ?), український священик, етнограф, громадський діяч.

1858, 29 січня, - народився Антон Федорович Васютинський (1858, м. Могилів-Подільський, за ін. даними Кам'янець-Подільський, - 1935), російський художник-медальєр, академік живопису.

1858, 1 березня, - народився Павло Аполлонович Тутковський (1858, м. Липовець, нині смт, - 1930), український геолог, географ, академік АН України.

1858 - народився Парфеній (Памфил Левицький) (1858-1922), український церковний і культурно-освітній діяч. У 1904-1909 рр. був подільським єпископом.

1858 - народився Никандр Васильович Молчановський (1858-1906), український історик, дослідник Поділля.

1859, 2 березня, - народився Шолом Алейхема (Шолом Нохум Рабинович) (1859-1916), єврейський письменник-класик, творчість якого пов'язана з Вінниччиною.

1859, 10 грудня, - народився Юхим (Євтим) Йосипович Сіцинський (1859-1937), український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець, культурно-освітній і громадський діяч, знавець і дослідник Поділля, в тому числі Вінниччини.

1859 - народився Осип Антонович Юцевич (1859, м. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну, -1909), український окуліст і хірург.

1860, 30 червня, - народився Володимир Олександрович Міхельсон (1860, м. Тульчин, -1927), російський фізик і метеоролог.

1860, 15 жовтня, - народилась Софія Віталіївна Тобілевич (1860, с. Новоселиця, нині Жмерин. р-ну, -1953), українська актриса, письменниця, фольклористка. Мешкала у с. Плисків, нині Погребищ. р-ну, та м. Погребищі.

1860, 18 листопада, - народився Ігнаци Ян Падеревський (1860, с. Курилівка, нині Хмільниц. р-ну, -1941), польський піаніст, композитор, політичний і культурний діяч.

1860 - народився Григорій Григорович Артинов (1860- ?), український архітектор. Працював у Вінниці.

1860 - народився Борис (Барух) Пилипович Брандт (1860, м. Махнівка, нині с. Комсомольське Козятин. р-ну, -1907), єврейський письменник, публіцист, фахівець з економіки та фінансів.

1860 - народився Олександр Васильович Кобелєв (1860-1942), російський архітектор, автор проекта вокзалу у м. Козятині 1888-1890 рр.

1861, 13 березня, - народилась Євдокія Прокопівна Боярська (Богемська) (1861, м. Могилів-Подільський, - 1900, с. Рижавка, нині Жмерин. р-ну), українська актриса.

1862, 22 серпня, - народився Клод Дебюссі (1862-1918), французький композитор. У 1881-1882 рр. перебував на Поділлі, зокрема у м. Браїлові (нині смт Жмерин. р-ну).

1862, 14(26) грудня, - народився Семен Якович Надсон (1862-1887), російський поет. У 1885-1886 рр. жив у с. Носківці Жмерин. р-ну.

1862 - народився Микола Михайлович Єжов (1862-1942), російський прозаїк, журналіст. У 1880-х рр. викладав у Брацлавському міському училищі.

1863, 4 червня, - народився Владислав Владиславович Городецький (1863, с. Шолудьки, тепер Немирів. р-ну, - 1930, в еміграції), український та польський архітектор.

1863 - народився С. Ан-ський (Семен Акимович Раппопорт) (1863-1920), єврейський письменник, етнограф, фольклорист. У 1911-1914 рр. організував і провів фольклорно-етнографічну експедицію на Поділля і Волинь.

1863 - народилась Стефанія Стефанівна Караскевич-Ющенко (1863-1918, загинула поблизу Жмеринки), російська письменниця-прозаїк. Тривалий час мешкала у Вінниці та м. Вороновиці, нині смт Вінниц. р-ну.

1863 - народився Яків Григорович Гандзюк (1863, за ін. даними 21.III.1873, с. Багринівці, нині Літин. р-ну, -1918), генерал, військовий діяч доби української революції.

1864, 3 лютого, - народився Володимир Іванович Самійленко (1864-1925), український поет. У 1919 р. жив у Вінниці.

1864, 7(19) березня, - народився Василь Липківський (1864-1937, репресований), церковний діяч. У 1892-1903 рр. був настоятелем собору в м. Липовці.

1864, 17 вересня, - народився Михайло Михайлович Коцюбинський (1864, Вінниця, -1913), український письменник-класик, громадський діяч. Навчався у Шаргороді та Барі, мешкав у Вінниці, сс. Лопатинці та Михайлівці, нині Шаргород. р-ну, Потоки та Станіславчик, нині Жмерин. р-ну, Пиків, нині Калинів. р-ну, Кукавка, нині Ямпіл. р-ну.

1864 - народився Валеріан Васильович Боржковський (1864, с. Мізяків, нині Калинів. р-ну, -1919, розстріляний більшовиками), український етнограф, фольклорист, громадський діяч. Навчався у Шаргороді. У 1902-1919 рр. жив і працював у Вінниці.

1866, 15 січня, - народився Артемій Григорович Готалов-Готліб (1866, м. Могилів-Подільський, -1960), український історик і педагог.

1866, 18 січня, - народився Григорій Митрофанович Давидовський (1866-1952), український композитор та хоровий диригент. У 1919-1921 рр. був організатором та керівником хорової капели, ініціатором створення народної консерваторії у Вінниці.

1866, 16 червня, - народився Володимир Григорович Ротмістров (1866-1941), український агроном. У 1892-1893 рр. працював на Деребчинському дослідному полі (нині Шаргород. р-н).

1866, 29 вересня, - народився Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934), український історик, літературознавець, письменник, політичний і громадський діяч, пов'язаний з Вінниччиною життям і діяльністю.

1866, 27 жовтня (8 листопада), - народився Євген Костянтинович Тимченко (1866-1948), український мовознавець. На початку 20-х рр. викладав у Вінниці.

1866, 28 грудня, - народився Данило Кирилович Заболотний (1866, с. Чоботарка, нині Заболотне, -1929, похований там само), вчений-мікробіолог та епідеміолог, академік АН СРСР, президент АН УРСР.

1866 - народився Оверко Іванович Семенов (1866, с. Бубнівка, тепер Гайсин. р-ну, - 1922), депутат II Державної думи від селян Поділля, член ВУЦВК та Подільського губревкому.

1866 - народився Олександр Хомович Саліковський (1866, с. Старий Потік, нині Потік Жмерин. р-ну, - 1925, в еміграції), український журналіст, політичний діяч. Навчався у м. Шаргороді.

1867, 11 лютого, - народився Борис Львович Ейдельман (1867, м. Стрижавка, нині смт Вінниц. р-ну, -1939), діяч російського робітничого руху.

1867, березень, - народилась Грицько Григоренко (Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач) (1867-1924), українська письменниця -прозаїк. У 1917-1923 рр. жила у Могилеві-Подільському, перебувала у Немирові, Жмеринці.

1867 - народився Густав Вольдемарович Брілінг (1867-1941), юрист, мистецтвознавець. Навчався у Немирівській гімназії, працював у Вінниці, був одним із засновників і перших керівників Вінницького краєзнавчого музею.

1868, 4 квітня, - народився Лев Людвигович Семполовський (1868-1960), український селекціонер. У 1898-1960 рр. завідував відділом селекції цукрових буряків Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції (Калинівський район).

1868, 29 серпня, - народилась Людмила Михайлівна Старицька -Черняхівська (1868, с. Карпівка, нині Могилів-Поділ. р-ну; ін. дані - Київ, -1941, репресована), українська письменниця, перекладач, літературний критик, громадський і культурний діяч. Бувала в с. Кордишівка, нині Вінниц. р-ну, Вінниці.

1868 - народився Іван Кирилович Заболотний (1868, с. Чоботарка, нині Заболотне Крижопіл. р-ну, - 1912), депутат I Державної думи від селян Поділля.

1868 - народився Олекса Білоус (1868-1929), лікар, громадський діяч, який працював на Поділлі.

1868 - народився Володимир Федорович Коренєв (1868 - після 1920), російський художник, засновник і перший директор Вінницького краєзнавчого музею.

1869, 2 грудня, - народився Олександр Іванович Ющенко (1869-1936), український психіатр, академік АН України. У 1897-1901 рр. працював у Вінницькій психіатричній лікарні, яка нині носить його ім'я.

1869 - народився Федір Степанович Присяжнюк (1869, с. Грабівці, нині Червоне Бар. р-ну, - 1949), український педагог, поет-аматор.

1870, 9 (21) березня, - народився Олександр Гнатович Лотоцький (1870, с. Бронниця, нині Могилів-Поділ. р-ну, - 1939), український культурний, громадський та державний діяч. Навчався у м. Шаргороді, м. Тульчині, мешкав у с. Білоусівка, нині Тульчин. р-ну.

1870, 6(19) жовтня, - народився Хома Михайлович Коцюбинський (1870, Вінниця, -1956), організатор і перший директор музею-садиби М. Коцюбинського у Вінниці, де жив і працював у 1925-1934 рр., та Чернігові.

1870 - народився Антон Йосипович Гуммель (1870 - ?), чеський композитор і музикант. У 20-х рр. жив і працював у Вінниці.

1871, 15 січня, - народився Агатангел Юхимович Кримський (1871-1942), український мовознавець, сходознавець, академік АН України, письменник. У 20-х рр. активно співробітничав з науковими закладами Вінниччини, неодноразово бував у Вінниці.

1871, 25 лютого, - народилась Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) (1871-1913), українська поетеса, драматург, громадська діячка, яку поєднували з Вінниччиною життєві та творчі зв'язки.

1871, 16 березня, - народився Микола Григорович Бурачек (1871-1942), український художник. У 20-30-х рр. жив і працював на Вінниччині.

1981, 6(18) серпня, - народився Олександр Олексійович Горський (1871-1924), російський балетмейстер, артист, педагог. У 1918-1919 рр. працював у Вінниці.

1871, З0 листопада, - народився Петро Соломонович Столярський (1871, м. Липовець, нині смт, - 1944), український музикант-педагог, народний артист України.

1871 - народився Олександр Олександрович Савостіянов (1871-?), український агроном, ботанік, краєзнавець, дослідник сільського господарства та рослинності Вінниччини, у 1941-1944 рр. - міський голова Вінниці.

1872, 3 лютого, - народився Іван Олександрович Фомін (1872-1936), російський архітектор, учасник забудови Хмільника у 1911-1915 рр.

1872, 14 березня, - народився Олекса Xарлампійович Новаківський (1872, с. Слободо-Ободівка, тепер ОбодівкаТростянец. р-ну, - 1935), український художник.

1872, 14 липня, - народився Іван Іванович Бєляєв (1872-1913), російський архітектор, учасник забудови Жмеринки.

1872 - народився Григорій Парфенович Гаєвський (1872, м. Тульчин, -1933), український театральний режисер, художник, педагог, перекладач.

1873, 5(17) січня, - народився Петро Кузьмович Запорожець (1873-1905, Вінниця), російський революційний діяч. Перебував у Вінниці.

1873, 20 липня, - народився Вітольд Малішевський (1873, м. Могилів-Подільский, -1939), польський композитор, педагог, диригент.

1874, 3 березня, - народився Леонід Григорович Данилов (1874-1928), український метеоролог і кліматолог. У 1915-1928 рр. працював на Вінниччині.

1874, 16 квітня, - народився Осип Осипович Доорохольський (1874, м. Гайсин, - 1900), український поет, перекладач.

1875, 16 квітня, - народився Адріан Володимировича Володимирський (1875, м. Липовець, нині смт, - 1936), український вчений-дефектолог.

1875, 18 липня, - народився Борис Михайлович Лобач-Жученко (1875-1937), моряк, вчений, письменник, усиновлений онук Марка Вовчка. У 1892-1893 рр. навчався у Вінницькому реальному училищі.

1875, 28 липня, - народився Володимир Михайлович Страшкевич (1875-1961, Вінниця), український літературознавець і мовознавець. У 1944-1961 рр. викладав у Вінницькому педінституті.

1875, 12 серпня, - народився Іполіт Чеславович Зборовський (1875, с. Яланець, нині Бершад. р-ну, - 1937, за ін. даними 1959), український етнограф, засновник краєзнавчих музеїв у Бершаді та Тульчині.

1875, 12(24) вересня, - народився Вячеслав Костянтинович Розвадовський (1875-1943), український художник, педагог, організатор пересувної виставки образотворчого мистецтва (1904-1905 рр.), у т.ч. на Вінниччині.

1875, 5(8?) жовтня, - народився Людвиг Іванович Малиновський (1875-1917), хірург, засновник Пироговської лікарні (нині обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова) у Вінниці.

1876, 22 квітня (4 травня), - народився Максим Іванович Вдовиченко (Гаврилюк) (1876, с. Зозівка, нині Липовец. р-ну, -1929), український поет, перекладач.

1876, 2 серпня, - народився Степан Іванович Слободянюк-Подолян (1876, м. Літин, нині смт, -1932), український художник.

1876 - народився Яків Лучанський (1876, Вінниця, - 1978, в еміграції), єврейський скульптор.

1877, 1 січня, - народився Борис Абрамович Поляков (Зун) (1877-?), український музикант, диригент, педагог, Герой Праці (1924). У 1912-1923 рр. працював у Вінницькому міському театрі, у 20-х рр. викладав у Вінниці.

1877, 29 січня, - народився Станіслав Густавович Струмилін (Струмилло-Петрашкевич) (1877, с. Дашківці, нині Літин. р-ну, - 1974), економіст і статистик, академік АН СРСР.

1877, 26 травня (7 червня), - народилась Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877-1945), сестра та перший біограф Лесі Українки. У 1921-1924 рр. жила і працювала у м. Могилеві-Подільському.

1877, 14(26) червня, - народився Ян Фріцович Фабріціус (1877-1929), військовий діяч. У 1924-1927 рр. командував 17-м стрілецьким корпусом зі штабом у Вінниці.

1877, 6(10?) жовтня, - народився Іван Мартинович Бурячок (1877, с. Лозувата, нині Липовец. р-ну, - 1936), український художник.

1877, 13 грудня, - народився Микола Дмитрович Леонтович (1877, с. Монастирок, нині Немирів. р-ну, -1921, с. Марківка, нині Теплиц. р-ну, вбитий), український композитор, хоровий диригент, фольклорист, педагог, громадський діяч. Жив і працював у с. Чукові, нині Немирів. р-ну, в м. Тульчині,

1877 - народився Шмуель Альман (1877, м. Соболівка, нині село Теплиц. р-ну, -1947, в еміграції), єврейський композитор, диригент.

1878, 25 січня, - народився Микола Миколайович Боголюбов (1870-1951), російський та український оперний режисер, театральний педагог. Працював у Вінницькому оперному театрі (1939 р.).

1878, 23 квітня, - народився Григорій Ващенко (1878-1967), український педагог і богослов. У 1911 р. жив і працював у м. Тульчині.

1878, 8 грудня, - народився Михайло Омелянович-Павленко (1878-1952), український військовий і державний діяч, командир Армії УНР під час Зимового походу 1919-1920 рр. по території Вінниччини.

1878, 27 грудня (1879, 8 січня), - народився Степан Васильович Васильченко (Панасенко) (1879-1932), український прозаїк. Неодноразово бував у Вінниці.

1878, грудень - народився Сава Романович Христич (1878, с. Ободівка, нині Тростянец. р-ну, -1929), український художник.

1878 - народився Сергій Юрійович Папа-Афанасопуло (1878-?), український хоровий диригент, керівник Вінницької хорової капели ім. Леонтовича у 20-30-х рр.

1879, 29 січня, - народився Іван Балинський (1879, м. Немирів, -1927), український історик, педагог.

1879, 10 травня, - народився Симон Васильович Петлюра (1879-1926), український політичний і державний діяч, публіцист, літературний критик. У 1918-1920 рр. перебував на Вінниччині.

1879, 25 липня, - народилась Олімпіада Михайлівна Пащенко-Шульмінська (1879, с. Серби, нині Гонтівка Чернівец. р-ну, - 1972, в еміграції), українська культурна та громадська діячка.

1880, 4 лютого, - народився Климент Васильович Квітка (1880-1953), український музикознавець-фольклорист. У 20-х рр. бував на Вінниччині (зокрема, у м. Могилеві-Подільському та навколишніх селах).

1880, 7 серпня, - народився Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951), український письменник, політичний і державний діяч. Перебував на Вінниччині в складі уряду Директорії УНР (голова Генерального секретаріату, голова Директорії).

1880, 20 серпня, - народився Валер'ян Петрович Тарноградський (1880, м. Уланів, нині село Хмільниц. р-ну, -1945, у таборі), український та російський поет. Учителював в області. Тривалий час жив і працював у Вінниці.

1880, 26 жовтня, - народився Дмитро Михайлович Карбишев (1880-1945), генерал-лейтенант інженерних військ, Герой Радянського Союзу. Брав участь у спорудженні Могилівсько-Ямпільського укріпленого району (МЯУР) напередодні другої світової війни.

1880, 26 жовтня, - народився Юхим Онуфрійович Щириця (1880-1919), український педагог, журналіст, державний і культурний діяч. Жив і працював у Вінниці в 1914-1919 рр.

1880 - народився Ілько Івлів (1880-1938), український актор, співак. Працював у Вінниці.

1881, 6(19) червня, - народився Володимир Павлович Островський (1881-1950), український письменник, педагог, журналіст. Працював у Вінниці в 1917-1919 рр.

1881 - народився Валентин Михайлович Гаккебуш (1881, м. Немирів, -1931), український психіатр.

1882, 15 січня, - народився Іван Іванович Огієнко (1882-1972), український церковний, культурний, громадський, політичний діяч. Перебував на Вінниччині у 1918-1920 рр.

1882, 9(21) січня, - народився Григорій Олександрович Золотов (1882-1960), український художник, автор розписів у церкві с. Білоусівка, нині Тульчин. р-ну (1914).

1882, 12(24) травня, - народився Кирило Григорович Стеценко (1882-1922), український композитор і хоровий диригент. У 1910-1917 рр. жив у м. Тиврові, с. Голово-Русава (тепер с. Олександрівка Томашпіл. р-ну) та Вінниці.

1882, 19(31) травня, - народився Давид Соломонович Бертьє (Ліфшиць) (1882, м. Літин, нині смт, - 1950), український музикант-скрипаль, музичний педагог, диригент.

1882, 3 липня, - народився Анатолій Максимович Богданович (1882-1914, с. Чернівці, нині смт, помер від ран), український прозаїк.

1882, 8 жовтня, - народився Іван Федорович Єрофеїв (1882, с. Андрушівка, нині Погребищ. р-ну, - 1953), український прозаїк, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист. Навчався у Вінницькій гімназії.

1882 - народився Ілля Мейданик (1882, м. Іллінці, - 1904, самогубство), єврейський прозаїк.

1882 - народився Борис Несторович Могильницький (1882, с. Рахни, нині Рахни-Лісові Шаргород. р-ну, - 1955), член-кореспондент АМН СРСР.

1882 - народився Арнольд-Станіслав-Зигмунт Шифман (1882, м. Уланів, нині село Хмільниц. р-ну, - 1967), польський режисер і театральний діяч, письменник.

1883, 22 квітня (4 травня), - народився Микола Андрійович Малько (1883, м. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну, - 1961, в еміграції), український і російський диригент, педагог, музичний діяч.

1883, 31 серпня, - народився Осип Назарук (1883-1940), український громадський і політичний діяч, журналіст, письменник. Перебував на Вінниччині в 1919-1920 рр.

1883, 20 вересня, - народився Михайло Іванович Жук (1883-1964), український художник, письменник. Неодноразово бував у Вінниці.

1883 - народився Павло Богацький (1883, Поділля, -?), український журналіст, прозаїк, літературознавець, політичний діяч.

1883 - народився Аврахам Висоцький (1883, с. Жорнище, нині Іллінец. р-ну, -1949, в еміграції), єврейський прозаїк, громадський діяч. Закінчив Немирівську гімназію.

1884, 1(13) квітня, - народився Юрій Семенович Александрович (1894, с. Степашки, нині Гайсин. р-ну, -?), український етнограф, архівіст, краєзнавець.

1884, 17 серпня, - народився Олександр Васильович Іванов (1884- після 1949), український педагог, етнограф, фольклорист, перекладач, краєзнавець. Вчителював у м. Ямполі (1908), Могилеві-Подільському (до 1930 р.), де також керував місцевим музеєм, краєзнавчим товариством.

1884, 15(27) листопада, - народився Микола Іванович Радзієвський (1884-1965), український композитор, диригент. У 1934-1941 і після війни працював у Вінниці.

1885, 1 лютого, - народився Леон Бялковський (1885, с. Пасинки, нині Шаргород. р-ну, -1952), польський історик, академік АН Польщі.

1885, З липня, - народився Прохор Данилович Воронін (1885, с. Цвіжин, нині Вінниц. р-ну, -1940), український прозаїк. Навчався у м. Тиврові, був учителем і журналістом на Вінниччині.

1885, 4 серпня, - народився Ісаак Пугач (1885, м. Махнівка, нині с. Комсомольське Козятин. р-ну, - 1918), розстріляний), український політичний діяч, член Центральної Ради.

1885, 8 жовтня, - народився Володимир Юхимович (Євтимович) Свідзинський (1885, с. Маянів, нині Тиврів. р-н, - 1941, репресований), український поет, перекладач, етнограф. Навчався у м. Тиврові. Працював у Вінниці.

1885, 9 жовтня, - народився Вячеслав Іванович Мерзляков (1885-1974), український співак, музикознавець, педагог, громадський діяч, заслужений вчитель України. Тривалий час жив і працював у Вінниці.

1885, 21 листопада, - народився Нестор Феофанович Городовенко (1885-1964), український хоровий диригент. Викладав співи у м. Ольгополі (нині село Чечельниц. р-ну).

1885 - народився Олександр Попов (1885, м. Тульчин, - ?), український економіст, краєзнавець. Працював у м. Тульчині.

1886, 30 березня, - народився Олександр Олексійович Кривицький (1886, с. Дзигівка, нині Ямпіл. р-ну, -1946), учитель, краєзнавець, засновник першого на Поділлі шкільного краєзнавчого музею в с. Озаринцях Могилів-Поділ. р-ну.

1886, 7 червня, - народився Костянтин Віталійович Широцький (1886, с. Вільшанка, нині Крижопіл. р-ну, -1919, похований у с. Білоусівка, нині Тульчин. р-ну), український мистецтвознавець, етнограф, фольклорист.

1887, 21 квітня (3 травня), - народився Микола Каленикович Гудзій (1887, м. Могилів-Подільський, -1965), український і російський літературознавець, академік АН України. Навчався у Вінницькому реальному училищі.

1887, 18(30) вересня, - народився Матвій Ілліч Драк (1889, Вінниця, -1963), український художник театру, один із засновників Нового українського драматичного театру ім. І. Франка, в якому працював у 1920-1949 рр.

1887 - народився Борис Порфирович Левитський (Левицький) (1887-1937, репресований), український композитор, педагог, організатор хору у Вінниці (1910 р.).

1887 - народився Лавро Миронюк (1887, с. Рахнівка, нині Гайсин. р-ну, - ?, в еміграції), український поет.

1887 - народився Мендель Ошерович (1887, м. Тростянець, - 1965, в еміграції), єврейський письменник, публіцист, історик, громадський діяч.

1888, 8 січня, - народився Гнат Петрович Юра (1888-1966), український актор і режисер, один із засновників і художній керівник створеного у Вінниці (1920) Нового українського драматичного театру ім. І. Франка.

1888, 20 січня, - народився Микола Григорович Козицький (1880-1920), партійний і радянський діяч, у 1920 р. - голова Подільського губревкому.

1888, 4(18?) березня, - народився Василь Іванович Сільвестров (1888-1937, розстріляний), український художник, поет. З 1914 р. жив і працював у Вінниці.

1888, 2 липня, - народився Залман (Соломон Абрамович) Ваксман (1888, м. Нова Прилука, нині село Липовец. р-ну, - 1973, в еміграції), американський мікробіолог, лауреат Нобелівської премії.

1888, 11 вересня, - народився Георгій Йосипович Сухомел (1888, с. Миколаївка, нині Козятин. р-ну, - 1966), український вчений в галузі гідравліки та гідромеханіки, академік АН України, лауреат Державних премій СРСР,

1888, 26 вересня, - народилась Любов Михайлівна Гаккебуш (1888, м. Немирів, -1947), українська актриса.

1888, 13 жовтня, - народився Михайло Якович Калинович (1888, с. Жахнівка, нині Тиврів. р-ну, -1949), український мовознавець, літературознавець, академік АН України.

1888, 13 листопада, - народився Михайло Григорович Тугушов (1888-1944, загинув), керівник антифашистського підпілля у м. Могилеві-Подільському.

1888, 29 грудня, - народилася Галина Журба (Галина Маврикіївна Домбровська) (1888, хутір Олександрія поблизу с. Соболівка, нині Теплиц. р-ну, -1979, в еміграції), українська письменниця-прозаїк, мемуаристка.

1888 - народився Іван Тарасович Гончар (1888, с. Крищинці, тепер Тульчин. р-ну, -1944, там само), майстер народного мистецтва, гончар.

1888 - народився Микола Карабиневич (1888, Поділля, - 1932?), український церковний діяч, єпископ УАПЦ. У 1923-1931 рр. жив і працював у м. Могилеві-Подільському.

1888 - народився Віктор Якович Мідлер (1888, м. Ямпіль, -1979), російський живописець, графік, мистецтвознавець.

1888 - народився Володимир Тимофійович Юрезанський (Нос) (1888-1957), російський прозаїк, перекладач. У 20-х рр. жив у Вінниці.

1889, 7 січня, - народився Іван Максимович Чебан (Чабан) (1889, м. Яришів, нині село Могилів-Поділ. р-ну, -1944, репресований), учасник громадянської війни на півдні Вінниччини, командир Серебрійського партизанського полку.

1889, 20 квітня, - народився Микола Михайлович Хращевський (1889- після 1929), український літературознавець. У 20-х рр. працював у Вінницькій філії Всенародної бібліотеки України.

1889, 20 квітня, - народився Вільгельм Мар'янович Яблонський (1889, с. Чечельник, нині смт, - 1977), український музикант-трубач, музичний педагог.

1889, 7(19) червня, - народився Федот Артемович Зіньківський (1889-1976), український прозаїк. З 1951 р. тривалий час жив у Вінниці, де й розпочав творчу діяльність.

1889, 28 вересня (10 жовтня), - народився Михайло Опанасович Драй-Хмара (1889-1939, у таборах), український поет, літературознавець, перекладач. Неодноразово бував у с. Тростянчик, нині Тростянец. р-ну.

1889, 3 листопада, - народився Йосип Герасимович Зоранчук (Зорук) (1889, с. Котюжинці, нині Калинів. р-ну, -1963, с. Коло-Михайлівка, нині в межах Вінниці), український педагог, прозаїк.

1889, 22 грудня, - народився Натан Ісаєвич Альтман (1889, Вінниця, -1970), російський живописець, графік, художник театру і кіно, майстер книжкової ілюстрації, скульптор.

1889 - народився Барух Кару (Крупник) (1889, м. Чернівці, нині смт, -1972, в еміграції), ізраїльський перекладач, лексикограф.

1890, 5(17) січня, - народився Степан Іванович Килимник (1890, с. Якушинці, нині Вінниц. р-ну, - 1963, в еміграції), український педагог, етнограф, фольклорист, літературознавець, історик. Навчався у Вінницькому учительському інституті.

1890, 22 березня, - народився Федір Зотикович Коновалюк (1890, с. Калівка, нині Ягідне Мурованокуриловец. р-ну, - 1984), український художник.

1890, 1(13) квітня, - народився Вячеслав Вікентійович Єзерський (1890-1963), російський письменник. Випускник Вінницької гімназії.

1890, 19 травня, - народився Микола Євшан (Микола Йосипович Федюшка) (1890-1919, Вінниця), український літературний критик.

1890, 8 жовтня, - народився Михайло Іванович Кутинський (1890-1974), український педагог, прозаїк, краєзнавець. Навчався (1900-1904) і працював (1909-1915) у м. Липовці, нині смт.

1890, 28 листопада, - народилась 3інаїда Павлівна Тулуб (1890-1964), українська письменниця-прозаїк, дитинство якої пройшло у м. Брацлаві, нині смт Немирів. р-ну.

1890 - народився Дмитро Ізмайлович (1890, Східне Поділля, - ?), український художник. З 1927 р. жив у Бразилії.

1890 - народився Авраам Ярмолинський (1890, м. Гайсин, -1975, в еміграції), американський літературознавець, мовознавець, перекладач, педагог, бібліотекар.

1891, 20 травня, - народився Юрій Йосипович Тютюнник (1891-1929), український військовий діяч, мемуарист. У 1919-1921 рр. брав участь у визвольних змаганнях на Вінниччині.

1891, 12 липня, - народилась Розалія Григорівна Горська (Файнберг) (1891, м. Брацлав, нині смт Немирів. р-ну, -1984), оперна співачка, педагог.

1891, 4 жовтня, - народився Юрій Клен (Освальд Бургардт) (1891, с. Сербинівці, нині Жмерин. р-ну, - 1947, в еміграції), український поет, перекладач. Навчався у Немирівській гімназії.

1891, 13(25) жовтня, - народився Милій Вікентійович Єзерський (1891-1976), російський письменник. Випускник Вінницької гімназії.

1891 - народився Петро Порфирович Ведибіда (1891, с. Стрільчинці, нині Немирів. р-ну, - 1971, в еміграції), український кооператор, державний та церковний діяч (заступник міністра фінансів УНР, голова УАПЦ в екзилі).

1891 - народився Ілля Якович Штаєрман (1891, м. Могилів-Подільський, - 1962), український математик, член-кореспондент АН України.

1892, 13 лютого, - народилась Марія Іванівна Литвиненко-Вольгемут (1892-1966), українська співачка, народна артистка України. У 20-х рр. жила і працювала у Вінниці.

1982, 13 квітня, - народився Іван Остапович Голуб (1892-?), український військовий діяч, журналіст. У 1919-1920 та 40-х рр. перебував на Вінниччині.

1892, 18(30) травня, - народився Іван Сергійович Соколов-Микитов (1892-1975), російський прозаїк. У 1916-1917 рр. перебував у м. Жмеринці, Вінниці на військовій службі.

1892, 4 вересня, - народився Іван Васильович Липківський (1892, м. Липовець, нині смт, -1937, розстріляний), український художник.

1892, 9 вересня, - народився Сергій Степанович Смеречинський (1892 - після 1932), український мовознавець, перекладач. У 1918-1929 рр. жив і працював у Вінниці. Репресований.

1892 - народився Ісроел Ваксер (1892, м. Дашів, нині смт Іллінец. р-ну, -1919, в бою з погромниками), єврейський поет, прозаїк, педагог.

1892 - народився Тиміш Павличенко (1892, Вінниччина, - 1958, в еміграції), український агроном, педагог, поет.

1893, 27 лютого, - народився Валентин Дмитрович Отамановський (1893-1964), історик, бібліограф, краєзнавець. У 1920-1929 рр. жив і працював у Вінниці. Репресований.

1893, 7(19) липня, - народився Володимир Володимирович Маяковський (1893-1930, самогубство), російський поет, драматург. У 1924 та 1928 рр. відвідав Вінницю з поетичними вечорами.

1893, 14(26) вересня, - народився Микита Павлович Годованець (1893-1974), український поет-байкар. Навчався у с. Степашки, нині Гайсин. р-ну, вчителював у с. Орлівка, нині Теплиц., і Бубнівка, нині Гайсин. р-нів. У 20-х рр. був журналістом у Вінниці.

1893, 24 листопада (6 грудня), - народився Микола Оверкович Битинський (1893, м. Літин, -1972, в еміграції), український військовий та громадський діяч, вчений-геральдист, художник-графік, поет, педагог.

1893 - народився Матвій Лукич Довгополюк (1893, м. Погребище, - 1944, у таборі), український педагог, письменник. Навчався у с. Махаринці, нині Козятин. р-ну.

1894, 20 лютого, - народився Ярослав Івашкевич (1894, м. Кальник, нині село Іллінец. р-ну, -1980), польський письменник і громадський діяч.

1894, 2 липня, - народився Мефодій Васильович Рябий (1894, с. Кукавка, нині Могилів-Поділ. р-ну, - 1974, там само), український фольклорист, етнограф, краєзнавець.

1894, 24 серпня, - народився Богдан Володимирович Крижанівський (1894-1955), український диригент, композитор. У 1919-1923 рр. працював у Вінниці.

1894, 29 серпня, - народився Демид Григорович Бурко (1894, Поділля, -1989), український педагог, церковний діяч. Навчався у Вінниці.

1894, 1 жовтня, - народився Роман Андрійович Гуцало (1894, с. Ситківці, нині Немирів. р-ну, - 1938, розстріляний), український прозаїк.

1894, 22 жовтня (3 листопада), - народився Яків Васильович Гальчевський (1894, с. Балин, нині Літин. р-ну, - 1943, загинув), український військовий діяч доби визвольних змагань, мемуарист.

1894, жовтень, - народився Ананій Гаврилович Волинець (1894, с. Карбівка, нині Гайсин. р-ну, - 1941, Вінниця, розстріляний), український військовий та громадський діяч доби визвольних змагань.

1894, 22 грудня, - народилася Настя Андріанівна Присяжнюк (1894, м. Погребище, -1987, там само), українська фольклористка, етнограф, краєзнавець, педагог.

1894 - народився Леон Криштол (1894, м. Шаргород, - 1959, в еміграції), єврейський прозаїк, перекладач, журналіст.

1895, 19 березня, - народився Максим Тадейович Рильський (1895-1964), український поет, перекладач, вчений, громадський діяч, творчо пов'язаний з Вінниччиною.

1895, 10 квітня, - народився Самійло Борисович Щупак (1895, м. Липовець, нині смт, -1942), український літературний критик.

1895, 13 листопада, - народився Свирид Йосипович Хитрик (1895, с. Летківка, нині Тростянец. р-ну, - 1980), український вчений-металург.

1895 - народився Леві Ешкол (Лев Школьник) (1895, м. Оратів, нині смт, - 1969, в еміграції), ізраїльський державний, політичний, військовий діяч, у 1963-1967 рр. прем'єр-міністр і міністр оборони Ізраїлю.

1895 - народився Давид Михайлович Чижиков (1895, м. Нова Прилука, нині село Липовец. р-ну, - 1974), російський вчений-металург, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Державних премій СРСР.

1896, 10 січня, - народився Борис Соломонович Шкляр (1896-1961), український лікар, вчений, педагог, професор Вінницького медінституту, засновник терапевтичної школи. У 1934-1941, 1944-1961 рр. жив і працював у Вінниці.

1896, 6 березня, - народився Олександр Степанович Смогоржевський (1896, с. Лісові Берлинці, нині Лісове Бар. р-ну, - 1969), український математик.

1896, 22 квітня, - народилась Марія Іванівна Вязьмітіна (1896, с. Круподеринці, нині Погребищ. р-ну, -1994), український археолог, мистецтвознавець, лауреат Державної премії України.

1896, 21 травня, - народився Овсій Маркович Губерман (1896-?), український музикант, педагог, організатор музичної освіти у Вінниці.

1896, 31 липня, - народився Борис Романович Шерр (1986, м. Немирів, -?), український піаніст, педагог. Закінчив Немирівську гімназію. Викладав і працював концертмейстером у Вінниці.

1896, 7 грудня, - народився Юрій Михайлович Коцюбинський (1896, Вінниця, - 1937, розстріляний), український державний і військовий діяч.

1896 - народився Яків Матвійович Шепель (1896, с. Вонячин, нині Городище Літин. р-ну, - 1921), український військовий діяч доби визвольних змагань.

1897, 4(16) лютого, - народився Микола Євтихійович Врублевський (1897-1918, убитий; похований у с. Балки, нині Бар. р-ну), учасник визвольних змагань, у 1917 р. - голова Барського ревкому

1897, 14 липня, - народився Мирослав Ірчан (Андрій Дмитрович Баб'юк) (1897-1937, розстріляний), український письменник. У 1917-1920 рр. у складі Української Галицької армії перебував на Вінниччині.

1897, 8(20) серпня, - народився Леонід Маркович Мосендз (1897, м. Могилів-Подільський, -1948, в еміграції), український поет, прозаїк, вчений-хімік. Навчався в м. Яришеві (нині село Могилів-Поділ. р-ну), Вінниці.

1897, 24 серпня, - народився Олександр Сидорович Пироговський (1897, м. Гайсин, - 1943, у гестапо), один з керівників антифашистського підпілля у Києві, Герой Радянського Союзу.

1897, 29 серпня, - народилась Мирослава Сопілка (Юлія Семенівна Мисько) (1897-1937, розстріляна), українська поетеса. У 20-х рр. перебувала у Могилеві-Подільському.

1897, 8 вересня, - народилась Любов Василівна Комарецька (1897-1987), українська актриса, заслужена артистка України. У 20-х рр. жила і працювала у Вінниці.

1897, 28 жовтня (9 листопада), - народився Яків Дем'янович Качура (1897, с. Юрківка, нині Тульчин. р-ну, - 1943, у фашист. концтаборі), український письменник.

1897 - народилась Олександра Сергіївна Вишневич (1897), українська піаністка, концертмейстер і педагог. Навчалася і працювала у Вінниці.

1898, 6 січня, - народився Володимир Миколайович Сосюра (1898-1965), український поет. Неодноразово бував на Вінниччині.

1898, 23 січня, - народився Микола Федорович Орлов (1898-?), український піаніст, педагог. У 20-х рр. працював у Вінниці.

1898, 11 березня, - народився Микола Степанович Шлепаков (1898, Вінниця), український філософ, член-кореспондент АН України. Тривалий час працював у Вінниці.

1898, 17(29) березня, - народився Ілля Васильович Дубинський (1898-1989), російський письменник, життя і творчість якого пов'язані з Вінниччиною.

1898, 29 березня, - народився Яків Йосипович Ольшанецький (1898, м. Немирів, - ?), український художник.

1898, 4 квітня, - народився Юліан Волошиновський (1898, с. Серби, нині Гонтівка Чернівец. р-ну, - 1977), польський письменник, перекладач, театральний критик.

1898, 9 червня, - народився Курціо Малапарте (Курт Зуккер) (1898-1957), італійський письменник та журналіст, життя і творчість якого пов'язані з смт Піщанкою.

1898, 23 червня, - народився Михайло Пантелеймонович Болдуман (1898, м. Жмеринка, -1983), російський актор, лауреат Державних премій СРСР.

1898, 27 липня, - народився Володимир Васильович Дорош (1898, м. Тиврів, - 1964, м. Жмеринка), український майстер народного мистецтва, різьб'яр.

1898, 22 серпня, - народився Дмитро Миколайович Медведєв (1898-1954), співробітник спецслужб, російський письменник, Герой Радянського Союзу, життя і творчість якого пов'язані з Вінниччиною.

1898, 17 жовтня, - народилась Марія Михайлівна Пилинська (1898-1976), українська перекладачка, мовознавець. Вчителювала у м. Калинівці.

1898, 17 листопада, - народився Гнат Гнатович Ігнатович (Балінський) (1898, м. Немирів, - 1978), український актор і режисер.

1898, 23 листопада, - народився Родіон Якович Малиновський (1898-1967), військовий і державний діяч, двічі Герой Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу, дитинство якого пройшло в с. Кліщів, нині Тиврів. р-ну.

1898, 4 грудня, - народилась Марія Якимівна Ковач (Вербовенко) (1898, м. Гнівань, нині Тиврів. р-ну, - 1979, Вінниця), чемпіонка світу з класичної боротьби.

1898, 5 грудня, - народився Михайло Іларіонович Артамонов (1898-1972), дослідник археологічних пам'яток Вінниччини у 1946-1948 рр.

1898 - народився Олексій Володимирович Снєгов (Йосип Ізраїльович Фалікзон) (1898, Вінниця, -1989), політичний діяч. Був одним з керівників більшовицького підпілля 1918-1920 рр. на Вінниччині, репресований у 30-50-х рр., активно сприяв реабілітації жертв сталінського терору і боровся з відродженням сталінізму у 50-80-х рр.

1899, 19 лютого, - народилась Тетяна Пилипівна Марцин (1899, с. Жабокрич, нині Крижопіл. р-ну, -1974), українська буряківниця, двічі Герой Соціалістичної Праці. Жила та працювала в с. Голубече Крижопіл. р-ну.

1899, 21 лютого, - народився Григорій Семенович Мокан (1899-1989), український вчений-селекціонер, науковий співробітник Ялтушківської дослідно-селекційної станції (Бар. р-н), лауреат Ленінської премії.

1899, 19 березня, - народився Аркадій Панасович Любченко (1899, с. Старий Животів, нині Новоживотів Оратів. р-ну, -1945, в еміграції), український прозаїк.

1899, 6 травня, - народився Лев Борисович Каплан (1899, м. Могилів-Подільський, - 1972), український художник-графік.

1899, 5 серпня, - народився Борис Дмитрович Антоненко-Давидович (1899-1984), український прозаїк, критик, мовознавець. У 1947-1951 рр. жив і працював у с. Первомайське Калинів. р-ну, с. Білий Рукав Хмільниц. р-ну, у м. Хмільнику.

1899, 5 вересня, - народився Борис Васильович Якубський (1899, м. Іллінці, - репресований), літературознавець та літературний критик. Репресований.

1899, 23 вересня, - народився Євмен Іванович Мариківський (1899-1986), український диригент і музичний педагог, випускник Тиврівського духовного училища.

1899, 1 листопада, - народився Фавст Львович Лопатинський (1899-1937, репресований ), український актора і режисера театру й кіно. Був одним із засновників Театру ім. І. Франка у Вінниці (1920), автором кінофільму "Кармелюк" (1931).

1899, 23 листопада, - народився Родіон Андрійович Скалецький (1899, с. Михайлівка, нині Бершад. р-ну, -1984), український композитор, хоровий диригент, фольклорист, педагог, музичний діяч. Навчався у м. Ольгополі (нині село Чечельниц. р-ну), працював у м. Тульчині, згодом у Вінниці.

1899, 29 листопада, - народився Анатолі Петрович Філіпов (1899, м. Глухівці, нині смт Козятин. р-ну, -1978), український вчений в галузі прикладної математики та механіки, академік АН України.

1899 - народилась Тетяна Михайлівна Кардиналовська (1899-1993, в еміграції), педагог, журналістка, перекладачка, мемуаристка. На початку 40-х рр. жила у Вінниці.

1899 - народився Аркадій Михайлович Мерков (1899-1971), український і російський вчений в галузі медичної статистики та соціальної гігієни. У 20-х рр. працював у Вінниці.

1899 - народився Мойше Алтерович Шапіро (1899, м. Хмільник, - 1973), єврейський мовознавець, лексикограф, педагог.

1899 - народився Дмитро Петрович Шварц (1899, м. Ладижин, - 1961), російський скульптор, лауреат Державної премії СРСР

1900, 25 січня, - народився Феодосій Григорович Добржанський (1900, м. Немирів, - 1975, в еміграції), американський генетик.

1900, 1 березня, - народився Федір Михайлович Малицький (1900-1988), український поет, прозаїк. На початку 30-х рр. вчителював у с. Красносілка, нині Бершад. р-ну.

1900, 23 березня, - народився Олексій Павлович Селівановський (1900, м. Ольгопіль, нині село Чечельниц. р-ну, - 1938, репресований), російський літературний критик.

1900, 14 квітня, - народилась Лія Ісаєвна Бугова (1900, Немирів, -1981), актриса єврейського та російського театру, народна артистка України.

1900, 24 червня (7 липня), - народився Юрій Корнійович Смолич (1900-1976), український прозаїк, Герой Соціалістичної Праці. Вчився у гімназії та почав творчу діяльність у Жмеринці, перебував у Вінниці.

1900, 15 серпня, - народився Меїр Йосипович Альбертон (1900, м. Бершадь, - 1947), єврейський письменник.

1900, 15 серпня, - народився Ян Бжехва (Лесьман) (1900, м. Жмеринка, - 1966), польський поет, прозаїк, перекладач.

1900, 12 вересня, - народився Лесь (Олександр Кирилович) Лозовський (1900, м. Погребище, - 1922, убитий), український художник-графік.

1900, 27 вересня, - народилась Параска Олексіївна Березовська (1900, с. Клембівка, нині Ямпіл. р-ну, - 1986, там само), українська вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України.

1900, 25 листопада, - народився Пилип Федорович Гузюк (1900-1968), український прозаїк. У 20-х рр. працював на Козятинщині.

1900, 25 грудня, - народився Олександр Захарович Міньківський (1900, с. Сніжна, нині Погребищ. р-ну, - 1979), український хоровий диригент, педагог, народний артист СРСР, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка.

1900 - народився Савелій Футорянський (1900, м. Тиврів, - 1927), український композитор та музичний критик.

1900 - народився Борис Бажанов (1900, м. Могилів-Подільський, - 1982), політичний діяч, мемуарист. Працював у місцевих партійних і освітніх органах.

1900 - народився Йоханан Тверський (1900, м. Шпиків, нині смт Тульчин. р-ну, -1967, в еміграції), єврейський письменник, педагог.

1901, 17 березня, - народився Генріх Ілліч Літинський (1901, м. Липовець, нині смт. - 1985), російський композитор, педагог, теоретик музики. У 20-х рр. працював у Вінниці.

1901, 10 червня, - народився Гнат Трохимович Танцюра (1901, с. Зятківці, нині Гайсин. р-ну, - 1963, м. Гайсин), український фольклорист, етнограф, краєзнавець, педагог. Вчителював в області.

1901, 15(28) жовтня, - народився Микола Дмитрович Покровський (1901, м. Тульчин, - 1985), український хоровий диригент, педагог.

1901, 27 листопада, - народився Михайло Орест (Михайло Костянтинович Зеров) (1901-1963), український поет, перекладач. Під час фашистської окупації редагував газету "Вінницькі вісті".

1901, 6(19) грудня, - народився Микола Артемович Павлюк (1901, м. Гайсин, - 1984), український художник.

1901 - народився Леонід Маркович Венгеров (1901-1975), український літературознавець. У 1941-1944 рр. брав участь у підпільно -партизанській боротьбі з фашистами на Вінниччині. У 1944-1946 рр. працював у Вінницькому педінституті, обласній бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва.

1901 - народився Іцик Грінберг (1901, м. Яруга, нині село Могилів-Поділ. р-ну, - ?, в еміграції), єврейський поет, публіцист.

1902, 18 березня, - народився Євген Прохорович Кирилюк (1902-1989), український літературознавець. З 1910 р. у Вінниці, де закінчив гімназію, інститут народної освіти, працював у місцевій пресі (до 1924 р.).

1902, 13(26) травня, - народився Микола Ферапонтович Нарушевич (1902-1937, за ін. даними 1938, розстріляний), український поет, перекладач. У Вінниці закінчив гімназію, викладав у педінституті, працював у краєзнавчому музеї.

1902, 13 вересня, - народився Йосип Аронович Халіфман (1902, м. Могилів-Подільський, -1988, за ін. відомостями 1992), російський учений-біолог, популяризатор науки, письменник. Працював у місцевій пресі.

1902, 16(29) вересня, - народився Юхим Петрович Зоря (1902, с. Котюжинці, нині Калинів. р-ну, -1971), український прозаїк.

1902, 25 вересня, - народився Фелікс Болеславович Якубовський (1902-1937, розстріляний), український літературознавець, критик. У кінці 20-х - на початку 30-х рр. викладав у Вінниці.

1902, 26 жовтня (8 листопада), - народився Дмитро Євменович Балацький (1902, м. Гайсин, - 1981), український хоровий диригент. Заснував у Гайсині капелу "Зірка".

1902 - народився Давид Лазарович Шаміс (1902-1972), вчений-мікробіолог, член-кореспондент Казахської АН.

1903, 18 квітня, - народився Вадим Олексійович Симакович (1903, с. Бахтин, нині Мурованокуриловец. р-ну, - 1969), український поет, прозаїк, публіцист.

1903, 18 червня (за ін. даними 31 липня), - народився Василь Михайлович Хмелюк (1903, с. Березна, нині в складі с. Чернятин Жмерин. р-ну, - 1986, в еміграції), український художник, поет.

1903, 17(30) липня, - народився Веніамін Іольович Гутянський (1903, с. Глибочок, нині Тростянец. р-ну, - 1956, по табірній хворобі), єврейський поет, драматург.

1903, 30 серпня, - народився Іван Васильович Бевз (1903-1943, розстріляний гестапо), керівник Вінницького антифашистського підпілля, Герой Радянського Союзу.

1903, 6 жовтня, - народився Віктор Абрамович Цуккерман (1903, м. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну, -1988), російський музикознавець.

1903, 30 жовтня (11 листопада), - народився Віктор Георгійович Гейєр (1903, Вінниця, - ?), вчений в галузі гірничої механіки, лауреат Державної премії СРСР.

1904, 27 березня, - народився Всеволод Іванович Толубинський (1904, с. Тартак, тепер Жмерин. р-ну, -1988), вчений в галузі теплофізики і теплоенергетики, академік АН УРСР.

1904, 22 квітня, - народився Олексій Леонардович Кундзіч (1904, с. Павлівка, нині Калинів. р-ну, - 1964), український прозаїк, перекладач. Навчався у Вінниці на педкурсах.

1904, 12(25) травня, - народився Юрій Іванович Назаренко (1904-1991), український літературознавець, перекладач. У 1929-1934 рр. працював і навчався у Вінниці. Пізніше сприяв організації літературно -мистецьких музеїв в області.

1904, 27 липня (9 серпня), - народився Микола Филимонович Матвійчук (1904, м. Ольгопіль, нині село Чечельниц. р-ну, - 1993), український літературознавець.

1904, 8 листопада, - народився Яків Парфентійович Сікорський (1904, с. Джуринці, нині Немирів. р-ну, - 1980), український прозаїк. Навчався у м. Гайсині.

1904, 12 листопада, - народився 3ахар Петрович Мороз (1904, м. Немирів, - 1958), український літературознавець, драматург.

1904, 27 листопада, - народився Пилип Олексійович Желюк (1904, с. Тиманівка, нині Тульчин. р-ну, - 1976, там само), організатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці.

1905, 15 січня, - народився Леонід Іванович Ковін (1905-1967, Вінниця), російський прозаїк. У 1944-1967 рр. жив і працював у Вінниці.

1905, 6(19) січня, - народився Омелян Дмитрович Розумієнко (1905-1980, с. Крутогорб Гайсин. р-ну), український поет, прозаїк.

1905, 10 квітня, - народився Михайло Іванович Гончарук (1905, м.Тиврів, - 1969), український художник.

1905, 25 травня, - народився Михайло Якимович Мороз (1905, с. Бубнівка, нині Гайсин. р-ну, -1937, репресований), український письменник.

1905, 18 червня, - народився Левко Іванович Медвідь (1905, с. Червона Гребля, нині в межах с. М'якохід Бершад. р-ну, - 1982), вчений-гігієніст, академік АМН СРСР.

1905, 9 грудня, - народився Ісаак Мойсейович Зальцман (1905, смт Томашпіль, - 1988), організатор машинобудівної промисловості, у роки Великої Вітчизняної війни - нарком танкової промисловості СРСР, Герой Соціалістичної Праці.

1905 - народився Іцик Грінзайд (1905, м. Могилів-Подільський, -1942, на фронті), єврейський письменник, журналіст. Навчався і працював у Вінниці.

1905 - народився Семен Соломонович Мандель (1905, Вінниця, -1974), український і російський художник театру та кіно, графік, лауреат Державної премії СРСР. Навчався і почав творчу працю у Вінниці.

1906, 5 січня, - народився Ізраїль Юхимович Верцман (1906, м. Могилів-Подільський, - ?), російський літературознавець, мистецтвознавець.

1906, 24 лютого, - народився Євген Костянтинович Горбов (1906, м., нині смт Теплик, - ?), російський прозаїк.

1906, 29 червня, - народився Іван Данилович Черняховський (1906-1945, у бою), генерал армії, двічі Герой Радянського Союзу, дитинство і юність якого пов'язані з с. Вербова та смт Вапняркою Томашпіл. р-ну.

1906, 7 липня, - народився Давид Демидович Копиця (1906, с. Слобода, нині в межах м. Хмільника, - 1965), український літературознавець і критик. Навчався у Вінниці.

1906, 8 серпня, - народився Петро Каленикович Романенко (1906, с. Сосонка, нині Вінниц. р-ну, - 1965, там само), організатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці.

1906, 14 вересня, - народився Олександр Софонович (Софронович) Пащенко (1906 с. Лука, нині Немирів. р-ну, - 1963), український художник-графік.

1906, 11 жовтня, - народився Ігор Андрійович Савченко (1906, Вінниця, - 1950), український та російський кінорежисер.

1906, 29 жовтня, - народився Андрій Терентійович Чеканюк (1906, с. Кам'янка, нині Липовец. р-ну, - ?), український історик, член-кореспондент АН України.

1906, 19 листопада (2 грудня), - народився Ярослав Васильович Гримайло (1906, с. Рогинці, нині Хмільниц. р-ну, - 1984), український прозаїк, поет.

1906, 2 грудня, - народився Матвій Петрович Бронштейн (1906, Вінниця, - 1938, розстріляний), український і російський фізик, популяризатор науки, письменник.

1906 - народився Марк Львович Кац (1906, м. Снітків, нини село Мурованокуриловец. р-ну, -1990), російський фізик, фахівець в галузі оптики.

1906 - народився Гершон Абрамович Кравцов (1906, м. Чернівці, нині смт, - 1981), російський художник-графік, живописець, художник книги, майстер екслібрисів.

1907, 1 січня, - народився Василь Іванович Вознюк (1907, м. Гайсин, -1976), генерал-полковник артилерії, Герой Соціалістичної Праці, начальник першого радянського космодрому Капустин Яр.

1907, 11 січня, - народилась Анастасія Іванівна Морозова (1907-1984), українська актриса, яка працювала у Вінниці.

1907, 22 березня, - народився Кесар Омелянович Андрійчук (1907, с. Латанці, нині в межах с. Тростянець Тиврів. р-ну, - 1958, м. Тиврів), український поет.

1907, 25 квітня, - народився Микола Петрович Трублаїні (Трублаєвський) (1907, с. Вільшанка, нині Крижопіл. р-ну, - 1941, після поранення), український прозаїк, журналіст. Працював у місцевій пресі.

1907, 28 вересня, - народився Євген Костянтинович Завойський (1907, м. Могилів-Подільський, - 1976), український фізик, академік АН СРСР.

1907, 15 листопада, - народився Петро Андріанович Поляков (1907-1973), український композитор і диригент. У 1933-1935 рр. працював у Вінниці.

1907, 8 грудня, - народився Климент Якович Домінчен (1907, с. Студена, тепер Піщан. р-ну), український композитор.

1907, 23 грудня, - народився Панько (Пантелеймон Михайлович) Педа (1907, с. Тростянець, нині Тиврів. р-ну; за ін. даними м. Жванець, нині Хмельниц. обл., - 1937, розстріляний), український поет. У 1918-1923 рр. жив у м. Гнівані, потім - у Вінниці.

1907 - народився Леонід Григорович Лєкарєв (1907-1982, Вінниця), український організатор охорони здоров'я, історик медицини. У 1946-1982 рр. завідував кафедрою соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Вінницького медінституту.

1908, 21 травня, - народився Шике (Овсій Овсійович) Дріз (1908, м. Красне, нині село Тиврів. р-ну, - 1971), єврейський поет.

1908, 11 серпня, - народився Валентин Миколайович Бакуль (1908, с. Чернишівка, нині в межах смт. Брацлава Немирів. р-ну, - 1978), український вчений в галузі твердих сплавів і синтетичних алмазів, Герой Соціалістичної Праці.

1908, 26 серпня, - народився Володимир Миколайович Західний (Гладкий) (1908-1977), український журналіст і перекладач. З середини 20-х до середини 30-х рр. жив і працював на Вінниччині.

1908, 4(17) листопада, - народився Григорій Порфирович Кочур (1908-1994), український поет, перекладач, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. У 1939-1941 рр. завідував кафедрою у Вінницькому педінституті.

1908 - народився Вацлав Клюс (1908, с. Козинці, нині Липовец. р-ну, - 1937, репресований), український і польський актор.

1908 - народився Ошер Пен (1908, за ін. даними 1912, м. Гайсин, -1979, в еміграції), єврейський поет, публіцист.

1908 - народився Ушер Йойнович Франкфурт (1908, м. Жмеринка, - 1982), російський фізик, історик науки.

1909, 9 лютого, - народився Рашіт Нігматі (1909-1959), башкирський поет, драматург, перекладач. У 1921 р., під час голоду в Поволжі, потрапив на Вінниччину, до Погребищенського дитбудинку.

1909, 31 січня (13 лютого), - народився Віктор Михайлович Іванов (1909, м. Козятин, - 1981), український і російський письменник, кінорежисер, сценарист.

1909, 29 березня, - народилась Тамара Михайлівна Воронович (1909, с. Піщанка, нині смт, - 1979), українська перекладачка, педагог.

1909, 24 березня (6 квітня), - народився Никифор Григорович Білоконь (1909, с. Букатинка, нині Чернівец. р-ну, - 1975), український поет.

1909, 6 червня, - народився Іван Михайлович Сікало (1909-1975), український актор, режисер, народний артист УРСР. У 1948-1964 рр. працював у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського.

1909, 28 червня, - народилась Галина Василівна Вігурська (1909, с. Люлинці, нині Калинів. р-ну, -1990), українська перекладачка.

1909, 31 липня, - народився Омелян Грабець (1909-1944, у бою), полковник УПА на Вінниччині.

1909, 27 серпня, - народився Цезар Самійлович Солодар (1909, Вінниця, - 1992), російський поет, драматург та публіцист.

1909, 15 вересня, - народився Іван Митрофанович Філіповський (1909-1992), Герой Радянського Союзу. У 1952-1973 рр. був директором Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва.

1909, 11 листопада, - народилась Інна Костянтинівна Кульська (1909-1993), українська поетеса, дитячі роки якої пройшли у с. Самгородок, нині Козятин. р-ну.

1909, 26 листопада, - народився Олександр Степанович Левада (Косяк) (1909-1995), український поет, драматург, мемуарист, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. У 1932-1941 рр. жив, навчався і працював у Вінниці.

1909, 28 грудня, - народився Василь Митрофанович Борщевський (1909-1993), український літературознавець, професор (з 1965 р.). З 1945 р. - викладач, у 1946-1948, 1949-1990 рр. - завідуючий кафедрою української літератури Вінницького педінституту.

1909 - народився Аківа Барон (1909, м. Бар, - 1965, в еміграції), ізраїльський політичний і громадський діяч.

1909 - народився Юрій Бойко (Блохін) (1909), український літературознавець, громадський і політичний діяч. У 1943 р. жив у Вінниці. Нині в Німеччині.

1909 - народився Іван Степанович Зеленюк (1909, с. Джурин, нині Шаргород. р-ну, - 1966), український історик.

1909 - народився Давид Ілліч Лайнер (1909, м. Літин, нині смт, - ?), російський вчений-металознавець, лауреат Державної премії СРСР.

1910, 30 травня, - народився Федір Григорович Верещагін (1910-1996), український режисер, народний артист СРСР, у 1948-1986 рр. головний режисер Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

1910, 6 серпня, - народився Іван Омелянович Синиця (1910, с. Корделівка, нині Калинів. р-ну, - 1976), український психолог і педагог. Закінчив Вінницький інститут соціального виховання, вчителював в області.

1910, 12 серпня, - народився Олекса Нестерович Гай-Головко (1910, с. Писарівка на Поділлі), український поет, прозаїк, перекладач, громадський діяч. Навчався і працював на Вінниччині (Гайсин. і Шаргород. р-ни). Живе у Канаді.

1910, 17(30) жовтня, - народився Кузьма Кіндратович Гриб (1910, с. Верхівка, нині Тростянец. р-ну, - 1997), український прозаїк. Закінчив Вінницький інститут соціального виховання (нині педуніверситет), вчителював в області.

1910, 8(21) листопада, - народився Володимир Максимович Перепелюк (1910-2000), український кобзар, фольклорист, письменник., смт Вороновиця Вінниц. р-ну.

1910, 24 листопада, - народився Іван Никифорович Бойко (1910, с. Жорнище, нині Іллінец. р-ну, - 1975), військовий діяч, двічі Герой Радянського Союзу.

1910 - народилася Папуша (Броніслава Вайс) (1910, Поділля, - 1987), циганська поетеса.

1911, 28 лютого, - народилась Євдокія Василівна Горб (1911-1997), українська фольклористка, краєзнавець, педагог, автор документальних повістей про героїв війни. Жила у Вінниці.

1911, 20 червня (З липня), - народилась Тетяна Іллівна Волгіна (1911, м. Жмеринка, - 1981), українська російськомовна поетеса, перекладачка.

1911, 23 листопада, - народився Аркадій 3ахарович Добровольський (1911. с. Клекотина, нині Шаргород. р-ну, - 1969), український поет, перекладач, сценарист. Навчався у м. Барі, працював на Юзефо-Миколаївському цукрозаводі.

1911 - народився Ісроел Галілі (1911, м. Браїлів, нині смт Жмерин. р-ну, - 1989, в еміграції), ізраїльський державний і військовий діяч.

1911 - народився Йосип Позичанюк (1911, м. Дашів, нині смт Іллінец. р-ну, - 1944, в бою), український прозаїк, журналіст, політичний діяч. Працював у місцевій пресі.

1911 - народився Леонід Володимирович Сойфертіс (1911, м. Іллінці, -1996), український і російський художник-графік, художник книги, народний художник СРСР.

1912, 27 лютого, - народився Яків Борисович Давидзон (1912, смт Муровані Курилівці), український фотомитець.

1912, 24 травня, - народився Михайло Панасович Стельмах (1912, с. Дяківці, нині Літин. р-ну, - 1983), український поет, прозаїк, драматург, фольклорист. Навчався у Вінниці, вчителював в області.

1912, 17 липня, - народився Петро Мокійович Інгульський (1912, с. Медівка, нині Оратів. р-ну, - 1976), український прозаїк, публіцист. Брав участь у партизанській боротьбі проти фашистів в області.

1912, 13 серпня, - народився Олександр Хацкелевич Кержнер (1912, м. Тульчин, - 1981), український художник.

1912, 27 серпня (9 вересня), - народився Федір Юрійович Маківчук (1912, с. Кордишівка, нині Козятин. р-ну, - 1988), український прозаїк.

1912, 9 вересня, - народився Михайло Петрович Солоненко (1912, м. Станіславчик, нині с. Жмерин. р-ну, - 1994, м. Жмеринка), український педагог, краєзнавець.

1912, 24 вересня, - народився Тиміш Романович Одудько (1912-1982), український журналіст, поет. Наприкінці 30-х рр. навчався і працював у Вінниці.

1912, 12(25) жовтня, - народився Мирон Якович Меджибозький (1912, м. Муровані Курилівці, нині смт), український вчений-металург, лауреат Державної премії України.

1912, осінь, - народився Багаутдін Мітаров (1912-1944, с. Нарцизівка, нині Липовец. р-ну, в бою; похований у смт Липовці), табасаранський поет.

1912 - народився Рувим Якович Лернер (1912, м. Янів, нині с. Іванів Калинів. р-ну, - 1972), єврейський мовознавець, фольклорист.

1913, 8(21) січня, - народився Володимир Антонович Гнатовський (1913, м. Кальник, нині село Іллінец. р-ну, - 1977), український перекладач, критик.

1913, 19 січня (1 лютого), - народився Шльома Юделевич Ройтман (1913, м. Могилів-Подільський, - 1985, в еміграції), єврейський поет.

1913, 21 квітня, - народився Бузі (Борис Ізраїльович) Міллер (1913, м. Копайгород, нині село Бар. р-ну, - 1988), єврейський прозаїк, драматург.

1913, 14 травня, - народився Ігор Костецький (Ігор Вячеславович Мерзляков) (1913-1983, в еміграції), український письменник, перекладач, видавець, театрознавець. У 1919-1924, 1940-1942 рр. жив у Вінниці.

1913, 27 жовтня (9 листопада), - народився Олександр Романович Мазуркевич (1913, с. Жабокрич, нині Крижопіл. р-ну, - 1995), український педагог, літературознавець. Навчався і тривалий час працював у Вінниці.

1913, 9 листопада, - народився Олекса Воропай (1913-1968, в еміграції), український фольклорист, етнограф, агроном. Жив і працював у м. Вороновиці (нині смт Вінниц. р-ну).

1913, 4 грудня, - народився Костянтин Олександрович Вітавський (1913-1992), український театральний художник. З 1944 р. працював у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського.

1913 - народився Іцик Львович Бронфман (1913-1978), єврейський поет, вихованець дитбудинку в м. Гайсині.

1913 - народився Аркадій Іонович Ейдис (1913, м. Могилів-Подільський), російський авіаконструктор, лауреат Ленінської премії.

1914, 9(22) липня, - народився Фока Федорович Бурлачук (1914, с. Сніжна, нині Погребищ. р-ну, - 1997), український російськомовний прозаїк.

1914, 25 липня, - народився Борис Мусійович Бабій (1914, с. Гурівці, тепер Козятин. р-ну, - 1993), вчений-юрист, академік АН України, лауреат Державної премії України.

1914, 30 липня, - народився Павло Іванович Муравський (1914, с. Дмитрашківка, нині Піщан. р-ну), український хоровий диригент, педагог, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка.

1914, 24 вересня, - народився Дмитро Григорович Дереч (1914) український письменник. Живе і працює у Вінниці.

1914, 15 жовтня, - народився Андрій Трохимович Павлусенко (1914, с. Хижинці, нині Вінниц. р-ну), український бандурист, композитор, поет.

1914, 16 грудня, - народився Віталій Іванович Петльований (1914, Вінниця, - 1989), український прозаїк.

1914 - народився Іван Хмельницький (Костянтин Коспірук) (1914, с. Лопатинці, тепер Жмерин. р-ну, - 1962, в еміграції), український журналіст, письменник, мемуарист.

1915, 14 лютого, - народилась Марія Оксентіївна Руденко (1915, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну), українська вчителька, фольклористка, етнограф, краєзнавець, заслужений працівник культури України, майстриня народного живопису та витинання. Живе в рідному селі.

1915, З липня, - народився Михайло Андрійович Лев (1915, м. Погребище), єврейський письменник. Живе у Москві.

1915, 9 липня, - народився Микола Йосипович Сиротюк (1915, с. Теклівка, нині Крижопіл. р-ну, -1984), український письменник та літературознавець.

1915, 27 листопада, - народився Давид Семенович Бромберг (1915, м. Гайсин), єврейський поет.

1915, 1 грудня, - народився Володимир Михайлович Стрежньов (1915), український графік. У 1948-1967 рр. працював у Вінниці.

1915 - народилась Марія Карпівна Снідевич (1915), Герой Соціалістичної Праці, трактористка-комбайнер з с. Чернявка Оратів. р-ну.

1916, 12 лютого, - народився Валентин Остапович Речмедін (1916, с. Андрушівка, нині Погребищ. р-ну, -1986), український письменник. До війни жив і працював у Вінниці. Брав участь у партизанській боротьбі проти фашистів в області.

1916, 4 квітня, - народився Костянтин Борисович Яцимирський (1916, с. Пологи, тепер Теплиц. р-ну), український вчений-хімік, академік АН УРСР.

1916, 15 квітня, - народився Григорій Тимофійович Береговий (1916-1995), двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР, учасник боїв за визволення Вінниччини від німецько-фашистських окупантів, почесний громадянин м. Вінниці.

1916, 22 червня, - народився Андрій Іванович Гуменюк (1916, с. Левківці, нині Погребищ. р-ну, -1982), український музикознавець і фольклорист.

1916, 28 липня, - народився Дмитро Андрійович Дудко (1916, с. Попелюхи, нині Мурованокуриловец. р-ну), український вчений в галузі металознавства та електрозварювання, академік АН України.

1916 - народився Мотл Йосипович Грувман (1916, м. Немирів, -1990), єврейський поет.

1917, 8 листопада (?), - народився Іван Пилипович Заянчковський (1917, с. Андрушівка, нині Погребищ. р-ну), російський вчений-біолог і письменник-популяризатор. Навчався у м. Погребищі.

1917, 24 липня, - народився Борис Йосипович Слободянюк (1917, с. Вознівці, нині Жмерин. р-ну, -1986), український прозаїк. До війни працював у місцевій пресі, після - вчителював в області.

1917, 28 вересня, - народився Семен Кузьмович Цвігун (1917, с. Стратіївка, нині Чечельниц. р-ну, -1982, самогубство), співробітник спецслужб, російський прозаїк.

1917, 13 листопада, - народилась Вікторія Петрівна Бернасовська (1917-1983), українська письменниця. Закінчила Вінницький педінститут, учителювала у м. Жмеринці.

1917, 27 грудня - народився Генріх Белль (1917-1985), німецький прозаїк, лауреат Нобелівської премії. У складі гітлерівської окупаційної армії був на Вінниччині.

1918, 14 січня, - народився Михайло Григорович Маслюк (1918, с. Рижавка, нині Жмерин. р-ну, - 1995, м. Жмеринка), заслужений майстер народної творчості України, мікромініатюрист. Жив і працював у м. Жмеринці.

1918, 7 квітня, - народився Йосеф Борисович Керлер (1918, м. Гайсин), єврейський поет. Живе в Ізраїлі.

1918, 1 травня, - народився Герш Іцкович (Андрій Михайлович) Будкер (1918, м. Мурафа, нині село Шаргород. р-ну, - 1977), російський вчений-фізик, академік АН СРСР. Дитинство і юність пройшли у Вінниці.

1918, 26 травня, - народився Карпо Омелянович Джеджула (1918, с. Обідне, нині Немирів. р-ну), український історик.

1918, 1 червня, - народився Михайло Цальович Лошак (1918, Вінниця), український художник. Живе в США.

1918, 6 жовтня, - народився Іван Панасович Пшук (1918, с. Конатківці, нині Шаргород. р-ну), український історик, краєзнавець. Живе і працює у Вінниці.

1918, 8 листопада, - народився Дмитро Михайлович Прилюк (1918-1987), український письменник. У 1950-1952 рр. працював редактором газети "Вінницька правда" (нині "Вінниччина").

1919, 2 травня, - народився Микола Юхимович Тарновський (1919, с. Олександрівка, нині Тростянец. р-ну), український прозаїк. У 60-70-і рр. жив і працював у Вінниці.

1919, 12 травня, - народився Зиновій Мануйлович Грузман (1919-1999), український літературознавець і педагог, професор Вінницького педуніверситету, в якому працював з 1947 р.

1919, 19 травня, - народився Костянтин Олександрович Червінський (1919, с. Пиків, нині Калинів. р-ну), український вчений-хімік, заслужений діяч науки України.

1919, 1 серпня, - народився Болеслав Адамович Буяльський (1919), український літературознавець і педагог. У 1945-1993 рр. працював у Вінницькому педінституті (нині педуніверситет), у 1993-1997 рр. - у Вінницькому технічному університеті.

1919, 15 вересня, - народився Юлій Лазарович Аннєнков (1919, Вінниця), російський прозаїк, драматург.

1919, 18 листопада, - народився Леонід Іванович Цвірко (1919), ветеран Великої Вітчизняної війни, копач криниць (понад 500). Живе у Калинівському р-ні.

1919, 29 листопада, - народився Казимір Леонідович Лісовський (1919, с. Ободівка, нині Тростянец. р-ну, -1980), російський поет. Дитячі роки провів у м. Тульчині.

1919, 26 грудня, - народився Павло Павлович Мельник (1919, с. Слобода-Дашковецька, нині Вінниц. р-ну, - 1944, у бою), керівник молодіжної групи антифашистського підпілля у Вінниці.

1919 - народився Прокіп Панасович Гонтар (1919, с. Дахталія, нині Крижопіл. р-ну), український літературознавець. Жив у Львові.

1919 - народився Олександр Абрамович Грандо (1919, м. Ямпіль), український медик, організатор охорони здоров'я, історик медицини, лауреат Державної премії України. Живе в Києві.

1920, 2 лютого, - народився Петро Якович Таранюк (1920, с. Яришівка, нині Тиврів. р-ну, - 1984), український живописець. У 1945-1980 рр. жив і працював у Вінниці.

1920, 15 лютого, - народився Олександр Євдокимович Кучеренко (1920, с. Соснівка, нині Погребищ. р-ну, - 1991), професор Вінницького медінституту.

1920, 17 лютого, - народився Василь Васильович Порик (1920, с. Соломірка, нині с. Порик Хмільниц. р-ну, -1944, розстріляний), учасник антифашистського руху Опору, Герой Радянського Союзу, Національний герой Франції.

1920, 8 березня, - народився Іван Фотійович Стаднюк (1920, с. Кордишівка, нині Вінниц. р-ну, - 1995), російський прозаїк, лауреат Державної премії СРСР.

1920, 11 березня, - народився Василь Єфремович Шубравський (1920, с. Слобода-Яришівська, нині Могилів-Поділ. р-ну, - 1992), український літературознавець.

1920, 20 березня, - народився Володимир Потапович Шахнюк (1920), український письменник і журналіст. Навчався у Вінниці, до і після війни працював в обласній пресі.

1920, 13 квітня, - народився Ігор Митрофанович Проценко (1920, м. Янів, нині с. Іванів Калинів. р-ну), український педагог, літературознавець. Закінчив Вінницький педінститут, вчителював в області.

1920, 7 травня, - народився Олексій Несторович Джонуа (1920), абхазький поет, прозаїк, перекладач. У період фашистської окупації Вінниччини був бійцем партизанського загону "За Батьківщину" (Іллінецький р-н).

1920, 15 травня, - народився Михайло Федорович Присяжнюк (1920, с. Уладівка, нині Літин. р-ну), український педагог, літературознавець, професор Вінницького педуніверситету ім. М. Коцюбинського, де працює з 1950 р.

1920, 11 липня, - народився Іван Кузьмович Тарапата (1920-1995), український актор, народний артист України. У 1949-1995 рр. працював у Вінницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського.

1920, 19 липня, - народився Арсеній Гнатович Бабенко (1920, с. Прибузьке, нині Вінниц. р-ну, -1973), український історик, архівіст.

1920, 9 серпня, - народився Микола Андрійович Скорський (1920, с. Юшківці, нині Оратів. р-ну), український літературознавець, критик. Живе у м. Житомирі.

1920, 10 вересня, - народився Борис Микитович Гур'єв (1920-1992), український літературознавець, критик, перекладач. Закінчив школу у м. Самгородку (нині село Козятин. р-ну), брав участь у партизанському русі 1941-1944 рр. на Вінниччині.

1920, 11 вересня, - народився Іван Васильович Чигодайкін (1920-1985), мордовський поет. Служив в армії на Ямпільщині, брав участь в обороні та визволенні Вінниччини від фашистів.

1920, 8 листопада, - народився Кирило Володимирович Курашкевич (1920, м. Тростянець), український поет, прозаїк. Навчався і працював у м. Тульчині, у 1960-1974 рр. - у Вінниці.

1920, 25 грудня, - народився Лев Самійлович Волков (1920, Вінниця), композитор.

1921, 9 січня, - народилась Лариса Степанівна (Ляля) Ратушна (1921, м. Тиврів, - 1944, Вінниця, вбита), зв'язкова антифашистського підпілля у Вінниці, Герой Радянського Союзу.

1921, 15 січня, - народилась Лариса Федорівна Кодацька (1921, с. Остапківці, нині Немирів. р-ну, - 1995), український літературознавець.

1921, 22 травня, - народився Микола Миколайович Студецький (1921, с. Флорине, нині Бершад. р-ну), український поет. Навчався у м. Гнівані. У 1941-1943, 1956-1995 рр. жив і працював у Вінниці. Нині в Ірпені під Києвом.

1921, 1 червня, - народився Іван Іванович Сварник (1921-1989), український письменник та журналіст. Тривалий час працював у Вінниці.

1921, 25 червня, - народилась Ганна Йосипівна Ланда (1921, Вінниця), український мистецтвознавець, культурно-освітня діячка. У 1947-1987 рр. працювала у Вінницькій обласній філармонії.

1921, 3 липня, - народився Михайло Федорович Нечиталюк (1921, с. Устя, нині Бершад. р-ну), український літературознавець. Живе у Львові.

1921, 20 липня, - народився Володимир Кононович Мельник (1921, с. Курашівці, нині Мурованокуриловец. р-ну, - 1970), український російськомовний письменник.

1921, З серпня, - народився Ілля Гаврилович Шульга (1921-1993), український історик, професор Вінницького педінституту. У 1972-1993 рр. жив і працював у Вінниці.

1921, 19 серпня, - народився Андрій Герасимович Лесник (1921, с. Гальжбіївка, нині Ямпіл. р-ну), український фізик, член-кореспондент АН України.

1921, 20 серпня, - народився Микола Якович Зарудний (1921-1991), український драматург, прозаїк. В юнацькі та повоєнні роки жив і працював у Вінниці.

1921, 1 вересня, - народився Андрій Васильович Манорик (1921, с. Вербівка, нині Оратів. р-ну, - 1974), український вчений в галузі фізіології рослин, член-кореспондент АН України.

1921, 21 листопада, - народився Михайло Прокопович Вовк (1921, с. Війтівка, нині Суворівське Тульчин. р-ну), український прозаїк. Випускник Тульчинського медтехнікуму (1939), Вінницького медінституту (1951).

1922, 25 січня, - народився Борис Васильович Войцеховський (1922, с. Сорока, нині Іллінец. р-ну), вчений в галузі механіки, гідро- та газодинаміки.

1922, 18 лютого, - народився Володимир Кирилович Карпеко (1922, м. Козятин), російський поет.

1922, 1 квітня, - народився Сергій Петрович Алексєєв (1922, с. Плисків, нині Погребищ. р-ну), російський прозаїк.

1922, 22 серпня, - народився Владлен Олексійович Суслов (1922, Вінниця, - 1981), український прозаїк.

1922, 24 серпня, - народився Михайло Миколайович Потупейко (1922), український літературознавець, прозаїк. Живе і працює у Вінниці.

1922, 2 вересня, - народився Микола Петрович Чайковський (1922, с. Тарасівка, нині Жмерин. р-ну), український природознавець, еколог.

1922, 15 вересня, - народився Ярослав Гнатович Шпорта (1922, с. Сальниця, нині Хмільниц. р-ну, - 1956), український поет, перекладач.

1922, 3 листопада, - народився Василь Семенович Колодій (1922, с. Куманівці, нині Хмільниц. р-ну, - 1992), український поет.

1922, 2 грудня, - народився Генріх Станіславович Кульчицький (1922, м. Козятин), український архітектор.

1922, 2 грудня, - народився Павло Іванович Наніїв (1922, с. Біла, нині Ямпіл. р-ну), український прозаїк, поет

1922 - народився Георгій Осипович Осипов (1922, м. Могилів-Подільський), російський письменник.

1922 - народився Мойше Пенс (1922, м. Стрижавка, нині смт Вінниц. р-ну), єврейський і російський поет, прозаїк. Навчався у Вінниці.

1922 - народився Юхим Давидович Табачников (1922, м. Шаргород, -1994), російський театральний режисер.

1922 - народився Павло Арнольдович Ядих (1922, Вінниця), російський симфонічний, оперний, хоровий диригент, народний артист Росії.

1923, 8 березня, - народилась Олександра Миколаївна Фоменко (1923, м. Бершадь), українська камерна співачка.

1923, 8 березня, - народився Олександр Григорович Винокур (1923, м. Вапнярка, нині смт Томашпіл. р-ну), український композитор,

1923, 5 квітня, - народився Олександр Лазарович Жовтіс (1923, Вінниця, - 1999), російський та український літературознавець, перекладач, поет, правозахисник.

1923, 22 квітня, - народився Володимир Антонович Валайтіс (1923, м. Ситківці, нині смт Немирів. р-ну), російський оперний співак, народний артист Росії.

1923, 23 квітня, - народився Василь Сидорович Земляк (Вацик) (1923, с. Конюшівка, нині Липовец. р-ну, - 1977), український прозаїк, кіносценарист, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. Перебував у с. Миколаївка Козятин. р-ну, був у партизанському загоні в Козятинському і Погребищенському р-нах.

1923, 9 травня, - народився Борис Абрамович Березовський (1923, м. Бар, - 1993, Вінниця), український фтизіатр, професор Вінницького медінституту.

1923, 7 липня, - народився Володимир Федорович Панченко (1923, хутір Шостаківка біля с. Василівка, нині Тиврів. р-ну, - 1973), український письменник.

1923, 23 вересня, - народився Павло Миколайович Лісовий (1923), український літературознавець, професор Вінницького педінституту (педуніверситету), де працював у 1974-1996 рр.

1923, 7 листопада, - народився Іван Володимирович Глинський (1923, с. Потуш, нині Тиврів. р-ну, - 1983, м. Могилів-Подільський), український поет, перекладач, літературознавець, краєзнавець. Навчався в с. Лука Немирів. р-ну. Жив і працював у м. Могилеві-Подільському.

1924, 9 січня, - народився Сергій Йосипович Параджанов (1924-1990), український і вірменський кінорежисер, сценарист, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. Безпідставно ув'язнений, відбував покарання на Вінниччині (1974-1976 рр.).

1924, 14 січня, - народився Андрій Пилипович М'ястківський (1924, с. Соколівка, нині Крижопіл. р-ну), український поет, прозаїк, перекладач. Навчався у м. Тульчині, Вінниці. Працював фельдшером, учителем у рідному селі. Живе у Києві.

1924, 21 січня, - народився Петро Каленикович Волинець (1924, с. Павлівка, нині Калинів. р-ну, - 1943, у бою), комісар партизанського загону, Герой Радянського Союзу.

1924, 3 лютого, - народився Іван Васильович Кузьмін (1924), український вчений у галузі обчислювальної техніки, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки, професор і колишній ректор Вінницького технічного університету, президент Вінницької Малої академії наук.

1924, 1 квітня, - народився Олексій Євдокимович Сидоров (1924), український живописець, заслужений художник України, перший голова Вінницької організації Спілки художників України. У Вінниці з 1955 р.

1924, 17 квітня, - народився Юрій Євдокимович Баликов (1924, м. Плисків, нині село Погребищ. р-ну), український художник.

1924, 28 квітня, - народився Ігор Михайлович Філіпченко (1924-1992), український художник-графік, майстер екслібрисів. Жив і працював у Вінниці в 1958-1992 рр.

1924, 1 травня, - народився Віктор Петрович Астаф'єв (1924), російський прозаїк. Учасник визволення Вінниччини від фашистів, тяжко поранений під Вінницею.

1924, 10 червня, - народився Юрій Михайлович Чернов (1924, Вінниця), російський прозаїк та поет. Живе у м. Москві.

1924, 10 червня, - народився Іван Васильович Рибінцев (1924), російський літературознавець і критик. З 1966 р. працює у Вінницькому педінституті (нині університеті), з 1974 р. очолює кафедру світової літератури, з 1976 р. - професор.

1924, 12 липня, - народився Василь Лукич Юхимович (1924), український поет. У 1950-1960 рр. жив і працював у Вінниці. Живе у Києві.

1924, 23 жовтня, - народився Дмитро Степанович Черевичний (1924, с. Ободівка, нині Тростянец. р-ну, -1993), український поет, перекладач. У 40-50-х рр. жив і працював на Вінниччині.

1924, 11 грудня, - народився Віктор Васильович Мигулько (1924, с. Губник, нині Тростянец. р-ну, -1993), український художник театру і кіно, заслужений художник України.

1924, 21 грудня, - народився Ігор Миколайович Хуторянський (1924, м. Немирів, -1987), український композитор і музичний педагог.

1924 - народився Володимир Миколайович Атлантов (1924, с. Пиків Калинів. р-ну), український художник.

1925, 10 січня, - народилась Ліна Біленька (Енгеліна Тимофіївна Григор'єва) (1925, с. Юзвин, нині Некрасове Вінниц. р-ну), українська поетеса. У 1936-1996 рр. жила і працювала у Вінниці, закінчила Вінницький педінститут.

1925, 19 березня, - народився Федір Тимофійович Глущук (1925, с. Старостинці Погребищ. р-ну), у

БАЖЕНОВ Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст. - Кам'янець-Подільський, 1993. - 479 с.

ВЕРСТЮК В. Ф., ДЗЮБА О.М., РЕПРИНЦЕВ В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронол. довід. - К.: Наук. думка, 1995. - 687 с.

ВІННИЦЯ : Іст. нарис. - Вінниця: Обл. кн.-газ. вид-во, 1963. - 380 с.

ДЕКАБРИСТЫ : Биогр. справ. - М.: Наука, 1988. - 447 с.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Українознавства: В 11 т. Т. 1-6. - Львів: Наук. т-во ім. Шевченка, 1992-1996. - Репринт. вид., не завершене.

З-НАД БОЖОЇ ріки: Літ. слов. Вінниччини. - Вінниця: Континент -Прим, 1998. - 350 с.

ЗНАМЕННІ і пам'ятні дати Вінниччини ... року [на 1988-2000 рр.]. - Вінниця, 1987-1999.

ІСТОРІЯ міст і сіл Української РСР: Вінниц. обл. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1972. - 778 с.: іл.

МАЛАКОВ Д.В. По Брацлавщине. - М.: Искусство, 1982. - 174 с.: ил.

МАЛАКОВ Д.В. По Восточному Подолью. - М.: Искусство, 1988. - 167 с.: ил.

МИТЦІ України: Енцикл. довід. - К.: Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1992. - 846 с.

НАРИСИ історії Поділля. - Хмельницький: Облполіграфвидав, 1990. - 327 с.

ОТАМАНОВСЬКИЙ В.Д. Вінниця в XIV-XVII століттях. - Вінниця: Континент-Прим, 1993. - 484 с.

РОССИЙСКАЯ еврейская энциклопедия. Биографии: В 3 т. - М.: Рос. акад. естеств. наук; Рос.-изр. энцикл. центр "Эпос", 1994-1997.

РУССКИЙ биографический словарь. Т. 1-25. - М.; СПб.; Пг., 1896-1918. - Вид. не завершене.

УКРАЇНСЬКА Радянська Енциклопедія: У 12 т., 13 кн. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1977-1985.

POLSKI slownik biograficzny. T. 1-36. - Warszawa, 1935-1995/1996. - Вид. продовжується.

Вінниччина в датах


Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

Відділ краєзнавчої літератури

 

ВІННИЧЧИНА В ДАТАХ

Хронологічний довідник

 

 

Вінниця

2000

 


Передмова

Упродовж 1962-1999 рр. наша бібліотека видавала щорічний бібліографічний покажчик (згодом рекомендаційний бібліографічний довідник) "Знаменні і пам`ятні дати Вінниччини ... року", який містив матеріали до річниць історичних подій та ювілеїв визначних діячів краю.

З часом стали помітними недоліки цього покажчика. Так, традиція відзначати "круглі" дати обмежувала їх відбір, поза увагою опинялися важливі явища та імена, не супроводжувані значною цифрою років. З тієї ж причини в одному випуску сусідили різні за вагомістю знаменні й пам`ятні дати, об'єднані лише "круглою" цифрою, що створювало надто мозаїчну, а іноді й химерну картину життя краю. Орієнтація на ювілеї та річниці призводила до того, що кожні 5-10 років згадувалися одні й ті самі події й діячі, інші ж, які не потрапили до ювілейного переліку, залишалися маловідомими. Тому виникла потреба підготувати видання, побудоване на дещо інших засадах.

У пропонованому довіднику "Вінниччина в датах" розширено коло явищ та імен, вартих відзначення. Матеріал зібрано незалежно від річниць і розташовано в хронологічному порядку за розділами: "Події та факти" і "Видатні уродженці та діячі краю".

Хронологічний довідник ґрунтується на картотеці знаменних і пам'ятних дат Вінниччини, започаткованій у 1988 р. (перелік основних джерел вміщено в кінці), яка постійно доповнюється й уточнюється за новітніми публікаціями та дослідженнями краєзнавців. Якщо у джерелах є розбіжності, перевага надається найбільш авторитетному з них, зазвичай найновішому. В окремих випадках, йдучи за довідковою літературою, наводимо кілька дат, оскільки їх перевірка знаходиться за межами нашої компетенції (особливо це стосується заснування населених пунктів, підприємств). Неточності можливі й у датуванні подій, що відбулися до лютого 1918 р., оскільки джерела не завжди розрізняють старий і новий стилі.

Зрозуміло, що поданий матеріал спирається на сьогоднішній рівень краєзнавчих досліджень і не є вичерпним. Так, бракує інформації про окремі періоди історії краю, про подолян, які опинились у близькому та далекому зарубіжжі, тощо. Подальші краєзнавчі студії, сподіваємось, допоможуть

поступово ліквідувати численні "білі плями". З іншого боку, до переліку персоналій не включено дані про наших земляків - Героїв Радянського Союзу, кавалерів ордена Слави, Героїв Соціалістичної Праці, оскільки це значно збільшило б обсяг видання, а головне, вони відомі за багатьма доступними джерелами.

З огляду на недостатнє висвітлення в літературі визвольних змагань 1917-1920 рр. на Вінниччині до видання включено матеріали з хроніки, укладеної істориками В.П. Воловиком, кандидатом історичних наук (Вінницький державний педуніверситет ім. М. Коцюбинського), та О.В. Воловик (Вінницький інститут Київського державного торговельно -економічного університету) для "Знаменних і пам`ятних дат Вінниччини" на 1997-2000 рр. Події періоду другої світової війни викладені за хронікою "Вінниччина в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр." (К., 1965).

У підготовці довідника надали суттєву допомогу К.В. Завальнюк, кандидат історичних наук, та О.С. Петренко (Державний архів Вінницької області); І.А. Дорош та В.В. Колесник (Вінницький обласний краєзнавчий музей); С.Л. Калитко, кандидат історичних наук (Вінницький державний педуніверситет ім. М. Коцюбинського); Н.М. Кушка (Вінницьке училище мистецтв і культури ім. М. Леонтовича). Складаємо всім велику подяку.

Сподіваємось, що нове видання стане у пригоді бібліотекарям, вчителям, студентам, учням, всім, хто не байдужий до історії та сьогодення Вінниччини.

Передбачається, що цей довідник буде перевидаватися за 5 років зі змінами та доповненнями. Отож будемо щиро вдячні читачам за корисні зауваження, пропозиції, уточнення та виправлення, які просимо надсилати за адресою:

21000 Вінниця, вул. Соборна, 73, Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, відділ краєзнавчої літератури