Устим Кармалюк

Рік видання: 1986

Місце зберігання: Відділ краєзнавства

Управління культури виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів

Державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

 

Наші видатні земляки

 

Устим Кармалюк

(Персональний бібліографічний покажчик) 

 

Вінниця, 1986

 

 


Укладач: ШПИЛЬОВА Л. М.

Консультант і автор передмови: ЗАЄЦЬ І. І., доцент кафедргі історії СРСР і УРСР Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського, кандидат історичних наук.

Художник: ЯНГОЛЬ О. Г.

Редактор: ПЕРЕПЕЛИЦЯ О. П.

Відповідальний за випуск: ЛУЧКО А. И.

 

 

Поділитися:

ПЕРЕДМОВА

10 березня 1987 року мидає 200 років від дня народження українського народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпосництва в 1-й половині XIX ст. Устима Якимовйча Кармалюка. Народився він в сім’ї селянина-кріпака у селі Головчинцях, тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінниць­кої області. Нелегким, тернистим був шлях героя. Кріпаччина, солдатська служба в 4-му уланському полку, розуміння тяжкого становища селянських мас формували ненависть Кармалюка до своїх класових ворогів.

В 1813 році Устим Кармалюк стає на шлях відкритої бо­ротьби з поневолювачами. Очолювані ним селянські загони робили напади на садиби українських, російських та польських поміщиків. В них брали участь поневолені селяни, солдати-втікачі, що в минулому були кріпаками, містечкова біднота. За кілька років повстанський рух охопив значну частину Латинського, Летичівського і Проскурівського повітів Подільської губернії, у 1819 р. він перекинувся в Балтський повіт. Протягом 1820—1822 рр. діяльність повстанців охопила інші райони Правобережної Украї­ни. З листопада 1826 р. до червня 1827 р. загони Кармалюка здійснювали походи в район Бару, Могилева-Подільського та ін. Особливо активні антикріпосницькі виступи селян відбувались з 1830 по 1835 роки. Вони поширились на суміжні з Поділлям ра­йони Київщини, Волині й Бесарабії.

Народні месники вчинили понад тисячу нападів на поміщиць­кі маєтки. В русі брали участь близько 20 тисяч селян, понад 2700 з них зазнали судових репресій. Аж до 1840 року судові інстанціїї ухвалювали один за одним вироки, ліквідовуючи на­слідки цього антикріпосницького руху.

Царський уряд змушений був створити спеціальні загони проти кармалюківців. Устима Кармалюка чотири рази засуджува­ли до різних строків каторжних робіт у Сибіру, але кожного разу він тікав і знову очолював селянські виступи. Понад 13 тисяч верст він пройшов', повертаючись з місць заслання на Поділля. Зливи, літні спеки, люті морбзи, знущання конвоїрів, тюрми, по­стійне голодування та неодноразове покарання шпіцрутенами — все це витримав мужній герой.

В ніч з 9 на 10 жовтня 1835 року внаслідок ганебної зради народного месника Устима Кармалюка було, вбито.

Сила Кармалюка полягала в нерозривному зв’язку з народ­ними масами і, насамперед, з кріпосним селянством. Його безпо­середніми помічниками були виходці з народу Данило Хрон, Йо­сип Серветник, Іван Малярчук, Андрій Славинський та інші.

Селянські рухи першої половини XIX ст. в тому числі і, за­гонів У. Кармалюка, незважаючи на стихійність, розрізненість, не­організованість виступів селянства, мали велике значення. Вони збагачували революційний досвід народу, зміцнювали визвольні традиції, що передавалися з покоління в покоління.

Похований Устим Кармалюк у Летичеві, тепер Хмельницької області, де йому встановлено пам’ятник. У Кам’янці-Подільському меморіальна дошка на Кармалюковій (колйщній Папській) башті нагадує відвідувачам, що в ній народний герой тричі відбував ув’язнення. Тепер тут обладнано пам’ятний куточок Кармалюка, відтворено інтер’єр його тюремної камери. На батьківщині від­важного селянського ватажка в с. Кармалюковому працює музей на громадських засадах, є пам’ятник славному землякові, а на місці, де колись стояла його хата, — пам’ятний Знак. В Літинсь­кому краєзнавчому музеї йому присвячена експозиція однієї з кімнат. Про Кармалюка з покоління в покоління, передавались перекази, легенди, складались пісні і прислів’я. Т. Г. Шевченко назвав його «славним лицарем», а О. М. Горький підкреслював, що це ім’я «навіки овіяне славою». В 1952 році на Одещині село Фернатія Балтського району перейменовано на Кармалюківку. У жовтні 1955 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР рідне село героя перейменовано в Кармалюкове. його им’ям, названі вулиці у містах Вінниці, Жмеринці, інших населених пунктах, колгосп - у с. Волоському, Деражнянського району Хмельницької області, кінотеатр — в Літині. В роки Великої Вітчизняної війни в тилу фашистів діяли партизанські загони, що носили його ім’я, сьогодні на Поділлі можна зустріти Устимові печери, криниці, дуби-велетні...  

Вдячні Кармалюкові нащадки свято бережуть пам’ять про свого легендарного земляка.

Назустріч 200-річчю з дня народження У. Кармалюка під­готовлено даний бібліографічний покажчик. Не претендуючи на вичерпність, автори його мають на меті познайомити читача з книгами та основними публікаціями в періодичних виданнях про ватажка антикріпосницької боротьби на Поділлі Устима Кармалюка. На початок окремим розділом винесені праці класиків марксизму-ленінізму про селянські рухи. Інші - матеріали покаж­чика згруповано за розділами які висвітлюють становище селян на Поділлі в першій половині XIX ст., повстання під - Керівництвом У. Кармалюка, вшанування пам’яті героя та образ народного мес­ника в літературі, фольклорі та мистецтві. В межах - рубрик літе­ратуру розміщено в логічній послідовності за винятком розділу «Образ Кармалюка в художній літературі», де вона роаташована в алфавіті прізвищ авторів.

Бібліографічний посібник розрахований на викладачів, сту­дентів, працівників музеїв і бібліотек, він буде корисним для всіх, хто цікавиться даною темою.

У покажчику вживається основна форма написання прізвища героя — Кармалюк. Виняток становіть бібліографічний опис художчіх творів та дореволюційних публікацій, де зберігається транскрипція оригіналу (Кармелюк).

Бібліотека висловлює вдячність кафедрі історії СРСР і УРСР Вінницького педінституту, завідуючому, громадським, музеєм У. Кармалюка с. Кармалюкове Жмеринського району В. П. Вов­кодаву за допомогу, надану при підготовці видання.

Відбір літератури завершено в листопаді 1986 р.

«Ой там на Поділлі
Кармалкж ходив.

.  .  .  .  .  .  .  .  .

Та слава геройська
Не згасне, не вмре...
Кармалюк у серці
Кожному живе»

 (З народної пісні).

КЛАСИКИ МАРКСИЗМУ ЛЕНІНІЗМУ ПРО СЕЛЯНСЬКІ РУХИ

МАРКС К. Про звільнення селян в Росії // Маркс К., Ен­гельс Ф. Твори. — Вид. 2-а. — Т. 12. — С. 651—659.

МАРКС К. Замітки про реформу 1861 і пореформений роз­виток Росії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Вид. 2-е. — Т. 19. - С. 406—426. 

ЛЕНІН В. І. Розвиток капіталізму в Росії // Повне Зібр. тво­рів. — Т. 3. — С. 1 — 576.

Із змісту: Розділ II. Розклад селянства. — С. 59—172.

ЛЕНІН В. І. П’ятдесятиріччя падіння кріпосного права Ц Пов­не зібр. творів. — Т. 20. — С. 132—135.

ЛЕНІН В. І. Селянська реформа і пролетарсько-селянська ре­волюція // Повне зібр. творів. — Т. 20. — С. 161 —170.

СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН НА ПОДІЛЛІ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XIX СТ.

СЕЛЯНСЬКИЙ рух на Україні. 1826—1819 pp.: 3б. док. і матеріалів. — К.: Наук, думка, 1985. — 504 с.

ІСТОРІЯ Української PCP. У 8 т. Т. 3. Україна в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи. Скасування кріпосного права і розвиток капіталізму (XIX ст.). — К.: Наук, думка, 1978. — 606 с.

    Із змісту: [Селянський рух на Україні у першій половині XIX ст. 1. — С. 61—69.

ГУРЖІЙ І. О. Розклад феодально-кріпосницької системи в кінці XVIII — першій половині XIX ст. // Історія селянства Укра­їнської PCP. — К., 1967. — T. 1. — С. 299—334.

ГУРЖІЙ І. Селянські рухи на Україні в першій половині XIX ст., як вияв глибоких антагоністичних суперечностей, розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи // Гуржій І. Розклад фео­дально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. — К., 1954. — С. 391—449.

ГУРЖІЙ І. О. Боротьба селян і робітників України проти феодально-кріпосницького гніту (з 80-х років XVIII ст. до 1861 p.). — К.: Рад. школа, 1958. — 168 с.

ЛАВРОВ П. А. Селянський рух у Подільській губернії в пер­шій третині XIX ст. // Наук. записки Київ. держ. ун-ту ім. Шев­ченка. — 1946. — Т. V. — Вип. 1. — С. 131 — 186.

ПОВСТАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ УСТИМА КАРМАЛЮКА

УСТИМ КАРМАЛЮК: 3б. док. / У поряд. Є. Черкаська, І. Єрз- феєв. — К.: Укрполітвидав, 1948. — 344 с. 

СЕЛЯНСЬКИЙ рух на Україні 1826—1849 pp.: 3б. док. і ма­теріалів. — К.: Наук. думка, 1985. — 504 с.

    Із змісту: [Док. і матеріали про селянський рух під керівни­цтвом У. Кармалюка]. — С. 13, 32—35, 94—95, 118, 120—121, 129—130, 133—135, 338, 356.

ДЕЛО Устима Кармалюка: (Документы Винниц. обл. гос. архи­ва) // Правда Украины. — 1967. — 26 марта.

ЛАВРОВ П. А. Устим Якимович Кармалюк: (Из ист. крестьян­ского движения в Подол. губ. в 20—30 гг. XIX в.). // Труды ист. фак. Киев. гос. ун-та им. Т. Г. Шевченко. — 1939. — T. I. — С. 153—173.

ЛАВРОВ П. Устим Кармалюк. // Книга для читання з історії Української PCP. — К.; 1970. — С. 140—144.

ГУРЖІЙ I. О., КОМПАН О. С. Устим Кармалюк: Іст.-біогр. нарис. — К.: Рад. школа. 1960. — 80 с.

КАНИВЕЦ В. Кармалюк. — М.: Мол. гвардия, 1965. — 208 с. — (ЖЗЛ).

КАНІВЕЦЬ В. В. Славний лицар. Устим Кармалюк; Біогр. повість. — К.: Молодь, 1969. — 216 с. — (Сер. біогр. творів «Життя славетних».-Вил. 10).

ШЕРСТЮК Ф. Устим Кармалюк. — [М.]: Укрвидаз, 1943. — 14 с. — (Наші видатні предки).

ХВИЛЯ А. А. Устим Кармалюк: До 100-ліття з дня смерті. — X., 1936. — 125 с. 

ТИЩЕНКО В. І. Устим Кармалюк в історичній літературі // Укр. іст. журн. — 1974. —  № 6. — С. 137—140.  

ТИЩЕНКО В. І. Устим Кармаяюк // Укр. іст. журн. — 1967. — № 3. — С. 126—129.

СМОЛІЙ В. А. Непохитний борець проти кріпосницького гніту // Укр. іст. журн. — 1977. — № 2. — С. 129—131.

ЗАЄЦЬ І. І. Устим Кармалюк — український народний герой, видатний керівник боротьби селян Поділля // Тези доп. четвертої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. (4 верес. 1986 р.) — Вінниця. — С. 66—67.

ГОЛОВАНЕНКО В. За кривду людську: [До 150-річчя від дня загибелі У. Кармаяюка] // Наука і суспільство. — 1985. — № 10. — С. 36—38.

МАШТАЛІР В. Невловимий месник // Колос. — 1973. — 10 берез.

ХАРИТОНЕНКО В. Устим Кармалюк // Ленінським шляхом. —1970. — 14 берез.

ЄРОФІЇВ І. До питання про Кармаяюка // Червоний шлях. — 1921. — № 6. — С. 172—182; № 8, — С. 213—223.

РОЛЛЕ И. Кармелюк // Киев. старина. — 1836. — (март).  — С. 495-560.

ТИЩЕНКО В. І. Кармалю в оцінці И. Ролле // Матеріали другої Поділ. Іст.-краєзн. конф. — Львів, 1963. — С. 164—170.

ОЛТАРЖЕВСКИЙ Ю. Воспоминание старожила о Кармелюке // Киев. старина. — 1386 (июнь). — T. XV. — С. 37І— 378.

МАКОВСКИЙ Е. Из рассказов о Кармелюке: Известия и замет­ки // Киев. старина. — 1884. —T. VIII. (апрель). — С. 698—701.

СМОКТИЙ А. Кармелюк: Известия и заметки // Киев. старина. —1882.  — T. IV. (октябрь). — С. 183—189.

ВЕНГРЖЕНОВСКИЙ С. Еще кое-что о Кармелюке // Киев. старина. — 1886. — T. XV. (июль). — С. 553—559.

ІСТОРІЯ міст і сіл Української PСP. Вінницька область. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1972. — 778 с.

    Із змісту: [Про У. Кармалюка]. — С. 5, 26, 71, 117, 125, 135, 136, 138, 236, 272, 380, 388, 432, 534, 663.

ГОРДІСТЬ Поділля: Путівник — Одеса: Маяк, 1979. — 135 с.

    Із змісту: [Про У. Кармалюка]. — С. 63—65, 82.

ІСТОРІЯ міст і сіл Української PCP. Хмельницька область. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1971. — 706 с.

    Із змісту: [Про У. Кармалюка]. — С. 20, 22, 216, 217, 232— 234, 392—393, 421, 526, 617. 

ДРАГНЕВ Д. М. Гайдуки — народные мстители. — Кишинев: Штиинца, 1962. — 50 с.

    Из содерж.: [О Кармалюке]. — С. 48—49.

ГРОСУЛ Я. Крестьяне Бессарабии (1812 —1861. гг.). — Ки­шинев: Гос. изд-во Молдавии, 1956. — 397 с.

    Из содерж.: [О Кармалюке], — С. 278—279.

Біографія У. Кармалюка

СЕЛЕТКОв Е. Слідами народного героя: [Перебування У. Кар­малюка на сибірській каторзі] // Комс. плем’я. — 1977.  — 10 берез.

ВОВКОДАВ В. Його родовід: [Про нащадків У. Кармалюка] // Комс. плем’я. — 1982. — 11 берез.

ДРОЗДОВ М. Родословная Кармалюков // Правда Украины. — 1974. — 3 апр.

ГРИНЧУК М. Смерть Кармеля // Україна. — 1967. — № 11. - С. 6—7.

ВОВКОДАВ В. Де похований Кармалюк // Рад. життя. — 1972. — 10 жовт.

ГУСЄВ О: Славний лицар: (Дати життя і діяльності У. Я. Кармалюка на Літинщині) // Рад. життя. — 1972. — 26 лют.

КАРМАЛЮК (Кармелюк) Устим Якимович // УРЕ. Вид. 2-е. — К., 1980. — Т. 5. — С. 39.

ЛАВРОВ П. Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович // Рад. енциклопедія історії України. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1970. — Т. 2. — С. 313—314.

ХАТА, В ЯКІЙ за народними переказами народився У. Кар­малюк: [Фото] // Мол. більшовик. — 1935. — 14 лип.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ У. КАРМАЛЮКА

ПРО УВІЧНЕННЯ пам’яті Устима Кармалюка: Постанова Ради Міністрів У-PCP ЗО квіт. 1958 р. // Хронологічне зібр. законів, указів Президії Верхрвної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української PCP. — К., 1964. — С. 472—473.

ВОВКОДАВ В., ТИЩЕНКО В. Легендарний лицар волі: [Увічненння пам'яті У. Кармалюка та підготовка до святкування 200-річчя з дня народження героя] // Літ. Україна. — 1986.  — 18 верес. — С. 7.                         .

ФІЛІПЧУК П. Славному лицареві: [Назустріч 200-річчю з дня народжецня У. Я. Кармалюка. Є фото пам’ятника в м. Летичеві Хмельниц. обл.] // Рад. Поділля. — 1986. — 17 верес.

ЗИРЯНОВ А. Народний герой: До 200-річчя з дня народжен­ня У. Кармалюка // Вінниц. правда. — 1986. — 5 листоп.

СТАХОВИЧ В. Ім’я, навіки овіяне славою // Людина і світ.  — № 10. — С. 54—58.

ВОВКОДАВ В. У пам’яті народній // Вінниц. правда. — 1985. — 22 жовт.

ВОВКОДАВ В. Ім’я, навіки овіяне славою: [Вшанування пам'яті У. Кармалюка за межами Поділля] // Комс. племя. — 1982. — 4 берез..

ВОВКОДАВ В. Наш легендарний Устим: [Вшануванння пам’яті нар. героя] // Вінниц. правда. 1984. — 10 берез.

НАРОДНИЙ месник у серцях нащадків: До 150-річчя з дня загибелі У .і Кармалюка. [Тем. стор.] .// Нові горизонти. — 1985.  — 23 жовт.

ГИЖА О. Подорож до Устимового порога // Україна. — 1977.  — № 11.  — С. 16--18.

НАРОДУ пам’ять незгасима: [До 187-річчя від дня народжен­ня У. Кармалюка. Тем. стор.] // Рад. життя. — 1974. — 26 лют.

ЯГОДЗІНСЬКИИ М. Славний син України: [До 135-річчя з дня загибелі У. Кармалюка]. // Рад. Поділля. — 1970. — 10 жовт.

КОЗЛОВА Н. Його ім’я оспіване в піснях: [До 135-річчя з дня смерті нар. месника] // Рад. Поділля. — 1970. — 16 серп.

ВОВКОДАВ В. Л. Вшановуємо пам’ять народного героя // Укр. іст. журн. — 1974 — № 2. — С. 149—150.

СОЛОНЕНКО М. Його ім'я безсмертне: [Вшанування пам’яті нар. героя] // Комс. плем’я .— 1970. — 3 листоп.

КУЗЬМИЧ П. Вкарбований у пам’яті народній // Людяна і світ. — 177 — № 3. — С. 45—49.

БОРЕЦЬ за справу народну: [Тем. підбіркаї // Вінниц. прав­да. — 1967. — 10 берез.

    Зміст: Віниковецький С. Ім’я, овіяне славою; Хоменко Б. Не забутий; Документи розповідають.

СМІЯН П. Народний герой України // Рад. Волинь. — 1965.  — 22 жовт.

МИКУШ С. Живий у пам’яті народній // Ленінська молодь (Львів). — 1977. — 10 берез.

ГРАБОВЕЦЬКИИ В. Ім’я, овіяне славою // Комс. прапор. (Ів. Франківськ). — 1977. — 12 берез.

ПРИТУЛЯК В. Народний месник // Вільне життя (Терно­піль). — 1985. — 22 жовт.

Місця, пов'язані з перебуванням У. Кармалюка на Поділлі

 

ВОВКОДАВ В. Пам’ятки меча караючого: [Зелені пам’ятки пе­ребування У. Кармалюка на Под'ллі] // Соц. культура. — 1935. — № 11. — С. 21—22.

ВОВКОДАВ В. П. Дерева — пам’ятки на батьківщині У. Кар­малюка // Нар. творчість та етнографія. — 1985. — № 6. — С. 76—77.

ШВЕЦЬ О. Де Кармель воду пив: [Місця с. Багринівці, по­в’язані з іменем героя] // Вінниц. правда. — 1968. — 7 лип.

ГЕТЬМАН О. Кармалюкова в’язниця [в Літині] // Комс. пле­м’я. — 1965. — 1 серп.

ГОРОБЕЦЬ М. Устим Кармалюк і Придністров’я // Наддн. правда. — 1977. — 16 берез.

СИС Т. Кармалюкова гора: [Хмельниц. обл:] //Рад. Поділля. — 1970. — 25 лют.

ГУМЕННИИ М. Кармалюкові скелі [на Хмельниччині] // Рад.Поділля. — 1975. — 24 серп.

КАРМАЛЮКОВО // Достопримечательности Украины. — К., 1960. — С. 117—118.

БІЛОЗЕРОВА Л.  Людина з пісні: [Відкриття пам’ятника народ­ному герою в с.. Кармалюковому Жмерин. р-ну] // Вінниц. правда. — 1965. — 3 серп.

ЛЕЩЕНКО І. Вільні нащадки — землякові: [Відкриття пам’ят­ника У. Кармалюку в е. Кармалюкове] // Україна. — 1965. — № 37. — С. 8.

КАМ’ЯНИЙ Б. І встав Кармель на п’єдестал: [Відкриття па­м’ятника У. Кармалюку в м. Летичеві] // Комс. плем’я. — 1974. — 25 лип.

Музей У. Кармалюка

ВОВКОДАВ В. В музеї Устима Кармалюка [с. КармалКжове Жмерин. р-ну] // Нар. творчість та етнографія. — 1982. — № 1. —С. 87—-88,

ВОВКОДАВ В. У пам’яті народній // Вінниц. правда. — 1981. — 11 січ.

ДРОЗДОВ М. Рассказывают метрические записи [0б экспо­натах музея У. Кармалюка] // Правда Украины. — 1979. — 21 дек. 

МИХАЙЛОВ Д. Музей Устима Кармалюка // Правда Украины. —1977.— 4 февр.        .               :

ВОВКОДАВ В. Спасибі всім друзям: [Про нові матеріали, що надійшли до музею У. Кармалюка с. Кармалюкового Жмерин. р-ну] // Вітчизна. — 1982. — № 8. — С.  206 — 207.

Вшанування пам’яті У. Кармалюка  за межами України

ВОВКОДАВ В. Ім’я Кармалюка за межами України // Рад. життя. — 1977. — 29 січ.

ВОВКОДАВ В. Пам'ятають і сибіряки // Вінниц. правда. — 1977.— 10 берез.

ВОВКОДАВ В. Ім’я Кармалюка в Чувашії // Рад. Поділля. — 1978. — 15 верес.

ВОВКОДАВ В. Гайдук Молдавії: [Кармалюк в Бесарабії та Бартському повіті Поділ. губ. (тепер Одеської обл.) // Рад. життя. 1979. — 5 черв.

ГРЕКОВ Ю. Не зарастет народная тропа...: [Памятные Молдавии, связанные с пребыванием У. Кармалюка] // Веч. Киши­нев. — 1974. — 28 янв.

АБРАМЯН В. Дом Кармалюка: [Па окраине с. Валядынка Молд. ССР сохранился камень-дом, где укрывался Кармалюк] // Красная звезда. — 1974. — 23 марта.

КАПЛУН И. Кармалюк // Уральский следопыт. — 1970. — № 8. — С. 49.

СЕЛЕТКОВ Е. Славный рыцарь // Сов. Зауралье. — 1977. — 20 марта.

ЗЫРЯНОВ А. Борец против крепостничества // Сов. Зауралье. —1975. — 15 мая.                                              '

ЗУБАРЕВ Н. Легендарный бунтарь // Ленинский путь (Ялуто­ровск Тюмен. обл.). — 1982. — 27 февр.

ОБРАЗ У КАРМАЛЮКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

ПРОЗА

 

 

ВОВЧОК М. Кармелюк: Казка // Вовчок М. Твори: В 3 т. Т. 2. — К., 1975. — С. 380—407.

СТАРИЦЬКИИ М. Кармелюк: Іст. роман / Пер. з рос. М. Шумило. — К.: Дніпро, 1971. — 708 с.

ГЖИЦЬКИИ В. Опришки; Кармалюк: Іст. романи. — Львів: Каменяр, 1971. — 463 с.

КУЧЕР В. Устим Кармалюк: Роман. — Випр. і доп. вид.  — К.: Веселка, 1978. — 408 с. — (Іст.-рев. б-ка).

БОЙКО Б. Пам’ять серця: Новела // Молодь України. — 1967. — 10 берез.

ЮХМА М. Шабля Ахмандея-Батора: Оповідання / Пер. з чува­ської // Літ. Україна. — 1970. — 26 черв. 

 

Поезія

БОРТНЯК А. Легенди про Кармалюка: (Вірш] // Бортняк А. Серце дня. — Одеса, 1972. — С. 50.

БУЛИГА О. Устим Кармелюк: [Вірш] // Дніпро. — 1965. — № 8. — С. 91.

ГЛИНСЬКИН І. Кармалюківська балада // Комс. плем’я. — 1972. — 27 січ.

ДОНЕЦЬ Г. Кармалюк: [Цикл віршів] // Донець Г. Вибране. — К., 1983. — С. 54—65.

    Зміст: І. Червоний півень; 2. Вибирала Марія плоскінь; 3. Допит Устима Кармалюка; 4. Дума про Марію Кармалюк; 5. Ба­лада про Івана Кармалюка; 6. Монолог Кармалюка.

ДРАЧ І. Балада про Кармалюка // Драч І. Сонце і слово. — К., 1978. — С. 145 — 146.

ДРАЧ І. Кармалюкова сльоза: [Вірш] // Вінниц. правда. — 1965. — 3 серп. 

ДРАЧ І. Подільський етюд: [Вірш] // Драч І. Сонце і слово.—  К., 1978. — С. 15.

ЗАБАШТА Л. Кармалркова башта: [Вірш] // Забашта Л. Зем­ля Антеїв. — К., 1971. — С. 19.

ЗАБАШТАНСЬКИЙ В. Балада про вухналі: (3 нар. розпові­дей про У. Кармалюка) // Забаштанський В. Гранітні краплі. — К., 1975. — С. 77-78.

КАМЕНЮК М. До Кармалюка: [Вірш] // Рад. життя. — 1974. — 20 лип.

КАМЕНЮК М. Повернення Кармалюка: Балада // Рад. життя. 1980— 23 груд.; Комс. плем’я. — 18 верес.

КАЩУК Н. Зінька-Кармалючка. [Вірш] // Кащук Н. Весняне пробудження. — К., 1959. — С. 30 — 31.

КУРАШКЕВИЧ К. Кармєлюків світанок: [Вірш] // Курдшкевич К. Щедре літо; — К., 1970. — С. 18—19.

ЛИТВИН С. Устимові Кармалюку; Грізне сонце: [Вірші] // Литвин С. Бентежність. — К., 1981. — С. 168—170.

ЛИТВИН С. Як упав Кармалюк: [Вірш] // Литвин С. Твій го­лос. — К., 1980. — С. 81—82.

ЛУКІВ М. «В селі Кармалюка нема Кармалюків...»: [Вірш] // Луків М. Весняні дощі. — К., 1981. — С. 32.

МАЛИШКО А. Кармалюк: Поема // Малишко А. Твори: В 10 т. Т. 7. Поеми. — К.. 1974. — С. 23—56.

НЕЧИТАЙЛО В. Дума про Устима Кармалюка: [Вірш] // Комс. плем’я. — 1966. — 7 серп.

ПЕТРЕНКО М. У пам’яті народній: [Вірш] // Комс. плем’я. — 1984. — 30 жовт.

СЛОБОДЯНЮК П. Дума про Кармалюка: [Вірш] // Вінниц. правда. — 1969. — 15 серп.

ФЕДУНЕЦЬ М. Кармалюкова гора: [Вірш] // Рад. Поділля. — 1934. — 28 жовт.

ЮХИМОВИЧ В. Свідок побратимства: [Триптих]   // Юхимо­вич В. Час братерства. — К., 1975. — С. 12—14.

 

Драматургія

ЗАРУДНИИ М. За Сибіром сонце сходить: Драма на 2 дії. 7 Вітчизна. — 1980.— № 11.   — С. 16—48.

ВАСИЛЬЧЕНКО С. Кармелюк: П’єса. в одну дію // Василь­ченко С. Твори. В 3 т. Т. 3. — К, 1974. — С. 225—247.

ВАСИЛЬЧЕНКО С. Кармелюк: П’єса на три дії // Василь­ченко С. Твори. В 3 т. Т. 3. - К., 1974. — С. 182—224.

МАКАРЕНКО М. За Сибіром солнце сходить...: Драма на одну дію // Рад. культура.— 1955. — 9 жовт.

СУХОДОЛЬСЬКИП В. Устим Кармалюк: Драма на п’ять дій. — К.: Держлітвидав, 1957. — 121 с.

* * *

ТИЩЕНКО В. И. Украинская литературная Кармалюкиана. (Проблема ист. и худож. правды характера): Автореферат дис. ... д-ра-филолог, наук: 10.01.03. — К., 1975. — 55 с.

ТИЩЕНКО В. І. Художні життєписи Кармалюка // Укр. лі­тературознавство: Респ. міжвід. наук. зб. — Львів, 1981. — Вип. 37. — С. 87—95.

ТИЩЕНКО В. І. Джерела літературно-художньої творчості про Устима Кармалюка // Тези доп. четвертої Вінниц. обл. іст.- краєзн. конф. (4 верес. 1986 р.). — Вінниця, 1986. — С. 67 — 68.

ТИЩЕНКО В. І. Використання фольклору в оповіданнях і на­рисах про .Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1983. — № 1. — С. 24-29.

ВОВКОДАВ В. Образ лицаря: [У. Кармалюк в літературі і мистецтві] // Вінниц. правда. — 1981. — 25 черв.

ПОДОЛЯН В. Овіяний славою: [У. Кармалюк в художній лі­тературі і фольклорі] // Вінниц. правда. — 1971. — 11 лют.

ТИЩЕНКО В. І. Великий Кобзар про народного героя [Кар­малюка] // Нар. творчість та етнографія. — 1968. — № 2. — С. 60—63.

ТИЩЕНКО В. І. Фольклорна основа повісті Марко Вовчок «Кармелюк» // Тези. доп. Подільської іст.-краезн. конф. — Хмель­ницький, 1965. — С. 105—106.

ХОМЕНКО Б. В. Повість «Кармелюк» Марка Вовчка і народ­на творчість // Літ. — мистецька Вінниччина. — Одеса, 1969. — С. 29—47.

ТИЩЕНКО В. І. Історичний роман М. Старицького про Кар­малюка. — К.: Рад. школа, 1969. — 36 с.

ЛІСОВИЙ П. М. Роман М. П. Старицького про Устима Кар­малюка // Тези четвертої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. (4 верес. 1986 р.). — Вінниця. 1986. — С. 68—69.

ТИЩЕНКО В. І. Джерела роману М. П. Старицького «Раз­бойник Кармелюк» // Рад. літературознавство. — 1967. — № 5.— С. 32—36.

ТИЩЕНКО В. Джерела творів Василя Кучера про Кармалю­ка // Архіви України. — 1969. — № 5. — С. 30—39.

СИРОТЮК М. Художній образ народного героя: [Про роман В. Кучера «Устим Кармалюк»] // Літ. газ. — 1955. — 13 жовт.

ТИЩЕНКО В. Видатний поет про народного героя: [Образ У. Кармалюка у творчості А. Малишка] // Нар. творчість та етно­графія. — 1972. — № 5. — С. 45—50. 

БАРАБАНІ С. Г. Усно-поетична традиція в поемі Андрія Малишка «Кармалюк» // Укр. літературознавство: Респ. міжвід. наук. зб. — Львів, 1981. — Вип. 37. — С. 76—86.

ТИЩЕНКО В. У вінок слави героя: Мала проза про Карма­люка // Рад. Поділля. — 1976. — 1 груд.

ВОВКОДАВ В. «За Сибіром сонце сходить...»: [Образ У. Кар­малюка у творчості сучасних митців] // Комс. плем'я. — 1981. — З груд.

ТИЩЕНКО В. І. Сценарії кінофільмів про Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1978. — № З. — С. 43—49.

ОБРАЗ У. КАРМАЛЮКА У ФОЛЬКЛОРІ

НАРОД про Кармалюка: Зб. фольклорних творів / Упоряд., вступ, ст. і прим. В. І. Тищенка. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 276 с.

ЛЯСОТА Л. Сказы о герое: Из записок собирателя // Звезда.— № 12. — C. 181 — 184.

МАКСИМОВ C. В. Сибирь и каторга: В 3 ч. — Изд. 3-є. — Спб.: Изд. В. И. Губинского, 1900. — 487 с.

    Из содерж.: Прибавл. I. Тюремные песни: [У. Кармалюк;. пес­ни, приписываемые У. Кармалюку]. — С. 142—143; 153—154.

СМОКТИЙ А. Кармелюк: [Нар. перекази та пісні] // Киев. старина. -— 1882. — Т. IV (октябрь). — С. 183—189.

* * *

ТИЩЕНКО В. И. Фольклор о народном герое Устиме Карма- люке // Сов. этнография. — 1960. — № 4. — С. 151 —155.

ТИЩЕНКО В. I. Образ Устима Кармалюка в усній народній творчості II Наук, записки Кам’янзць-Поділ. пед. ін-ту. — 1956. Т. 3. — С. 83—122.

ПРОЦЕНКО К М. Устим Кармалюк в народній творчості // Методика викладання укр. мови і літ.:  Респ. наук.-метод, зб. — Вип. 2. —K., 1966. — C. 138—150.

ОЛІЙНИК В. У. З історії збирання та дослідження народних пісень про Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1960. — № 4. — С. 02—60.

ВОВКОДАВ В. П. Устим Кармалюк у переказах та легендах земляків // Літ.-мистецька. Вінниччина. — Одеса, 1969. — С. 115—117.

ТКАЧУК П. Чуваські легенди про Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1980. — № 6. — С. 95 — 98.

ПІЛЬГУК І. Спільні риси героїчного фольклору про Кармалю­ка, Разіна, Пугачова // Український фольклор. — 1937. — Кн. 2. — С. 76—86.

ОБРАЗ У. КАРМАЛЮК А В МИСТЕЦТВІ

ТИЩЕНКО В. І., ВУГАЄВИЧ І. В. Невідомі портрети Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1,976. — № 4. — С. 100—104. 

БУГАЄВИЧ І. Пошук триває: Невідомі портрети У. Кармалюка // Над. Поділля. — 1975. —- 6 серп. 

БУГАЄВИЧ І. В. Устим Кармалюк в образотворчих колек­ційних матеріалах // Тези четвертої Вінниц. обл.- іст.-краєзн. конф. (4 верес. 1936 р.). — Вінниця, 1986. — С. 69.                                                                                    .

БАРАБАН В., МЕТЕЛЬСЬКИЙ Є. Таємниця Кармалюкового портрета // Комс. плем’я. — 1983. — 13 січ.

ДМИТРЕНКО А. Український радянський історичний живо­пис. — К.: Мистецтво, 1966. — 134 с.

    Із змісту: [Образ Кармалюка в творчості худож. В. Савіна та К. Сиротюка]. — С. 44.

ВАСИЛИИ АНДРЕЕВИЧ ТРОПИНИН: Исследования, материа­лы. — М.: Изобраз. искусство, 1982. — 248 с.

    Из содерж.: [О портрете У. Я. Кармалюка]. — С. 127.

ЗБРОНЦЕВА Г. Незгасний талант: [Про творчість укр. ху­дож. А. Манастирського, в т. ч. про картину «У таборі Кармалю­ка»] // Вітчизна. — 1964. — № 9. — С. 166—167.

АНТОН МАНАСТИРСЬКИЙ: Каталог персональної виставки. —  Львів, 1958. — [91 с.].

    Із змісту:. [Образ Кармалюка у творчості худож.]. — [С. 6]. — У таборі Каріиалюка: [Репрод.]. — [С. 57].

БУГАЄВИЧ I. В. Образ Кармалюка в матеріалах філокартії // Матеріали другої Поділ. іст.-краєзн. конф. — Львів, 1968. — С. 206—208.

КОЗАК С.. На сцені — Устим Кармалюк: [Про виставу Київ, держ. акад. укр. драм, театру ім. І. Я. Франка «За Сибіром сонце сходить» за п’єсою В. Зарудного] // Сіл. вісті. — 1981. — 17 січ.

МИХАЙЛІВ В. Втретє на екрані: [До завершення роботи над Телефільмом «Кармелюк»] // Літ. Україна. — 1986. — 3 лип. — С. 7.

КОХАН Г. Кармелюк: [Реж.-постановщик, лауреат Гос. пре­мии СССР о работе над многосерийным телефильмом] / Интерью взяла Е. Косничук; фото С. Семашко // Телевидение. Радиовеща­ние. — 1985. — № 9. — С. 22—23.

РЕПІНСЬКИИ В. Нові експонати музичні: [Про симфонію-концерт «Кармалюк» М. В. Лисенка-Дністровського, подаровану автором музеєві Кармалюка] // Комс. плем’я. — 1982. — 19 жовт.

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ У. КАРМАЛЮКА

 

1787,  27 лютого     

В селі Головчинцях Подільської губернії в сім'ї кріпака Якима Кармалюка Заро­дився син Устим.

1806, березень

Одруження з Марією Щербою

1807

Народження у Кармалюка першого сина Івана. (Помер в 1834 р. у тюрмі, при­тягнений до суду в справі батька) 

1811

Перший арешт Кармалюка в економії Пігловського. Втеча.

1812

Другий арешт і віддача в рекрути. Служба в 4-му уланському полку. Втеча. 

1813, 30 червня

Спалення Кармалюком гуральні поміщика Пігловського

1814, весна

 Ув’язнення в тюрмі м. Кам’янець-Подільського.

1814, липень  Покарання Кармалюка 500-ма шпіцруте­нами та відправлення на військову службу в Крим. Втеча. 
1814, листопад

Нові напади на панські маєтки. 

1817, 11 січня

Арешт, відправка в Кам’янець-Нодільську тюрму.  

1818, 20 вересня

Комісією військового суду Кармалюк за­суджений до смертної кари. 

 1818, 24 жовтня

Заміна подільським генерал-губернатором Бахметьєвнм смертної кари 25-ма ударами батогом, тавруванням та засланням  на до­вічну каторгу.

 1818, кінець року  Втеча по дорозі на каторгу з Вятської губернії
 1819, весна  Повернення Кармалюка на Поділля, нові напади на поміщиків.
 1819

Напади Кармалюка, Д. Хрона, Чорномор­ця на місцевих панів

 1822, 22 березня

В нерівному бою в с. Галузинцях Карма­люка поранено і схоплено

1822, 30 грудня   Засудження Кармалюка Подільським головним судом до покарання 101-м ударом батога та заслання на довічну каторгу. По­карання дружини Кармалюка за перехову­вання чоловіка 4-тижневим арештом та 50-ма ударами різок. 
 1823, 12 березня  Невдала спроба втечі з Кам’янець-Подільської фортеці
 1824, зима  Заслання на довічну каторгу в Сибір. 
1825,  початок лютого 

Кармалюк у Тобольську. Відправка в Ялуторовськ. 

 1825, кінець лютого  Втеча з Ялуторовська. Арешт і переве­дення Кармалюка на мідний завод біля То­больська. 

1825, березень 

Втеча з Тобольська.

1826, осінь

Кармалюк на Поділлі. Напади на поміщи­ків Станіславського, Островського та інших. 

1827, 17 червня

З допомогою зрадника Шляхтича Ольшевського Кармалюка заарештовують.

1827, грудень

Переведення до Літинської тюрми. Спроба втечі. Бунт у тюрмі, очолений Кармалюком. 

1828, березень

Вирок суду: знову 101 удар батогом і довічна каторга в Сибіру

1829, січень

Прибуття до Сибіру. Відправлення на ро­боту до Боравлянського скляного заводу (біля Тобольська).

1829, травень

Втеча з каторги. Маршрут: Камишлов — Катеринбург — Пермська губернія — Казань — Чебоксари — Васильсурськ — Нижній Новгород — Горбатов —  Горохозець — В'язники — Ковров — Владимир — Богородськ — Покровськ — Москва — Ка­луга — Козельськ — Орловська губернія — Глухів — Кролевець — Борзна — Ніжин.

1830, 1 січня

Арешт в Ніжині. Після суду, і покарання 100-ма палицями - відправлений до Архангелгородського полку (Новгородська губернія).

1830, 14 серпня

Втеча з Архангелгородського полку. 

1830, кінець листо­пада — початок грудня  Кармалюк на Поділлі.

1830, 9 грудня 

 Арешт Кармалюка шляхтичем Секлецьким в с. Новій Синяві. Ув’язнення в Літинській тюрмі.

1831, З грудня

Вирок суду: 101 удар батогом та заслан­ня на каторжні роботи.

1832, квітень

Втеча з Літйнської тюрми.

1833, кінець листо­пада — кінець 1839 р.

Діяльність спеціальної Галузинецької ко­місії по боротьбі з загонами Кармалюка.

1833, грудень  Таємне побачення Кармалюка зі своей сім’єю.
1835, 10 жовтня  Вбивство Кармалюка із засідки внаслідок зради
1835, 12 жовтня  Поховання У. Кармалюка в м. Летичеві.

ЗМІСТ

Передмова

Класики марксизму-ленінізму про селянські рухи

Становище селян на Поділлі в першій третині XIX ст.

Повстання під керівництвом Устима Кармалюка

Біографія У. Кармалюка

Вшанування пам’яті У. Кармалюка

Місця, пов’язані з перебуванням У. Кармалюка на Поділлі

Музей У. Кармалюка

Вшанування пам’яті У. Кармалюка за межами України

Образ У.' Кармалюка- в художній літературі

Образ У. Кармалюка у фольклорі

Образ У. Кармалюка в мистецтві

Найважливішії даті життя і діяльності У. Кармалюка

 

 

Устим Кармалюк

(Персональний библиографический указатель) на украинском языке

Здано до набору 15.12.86 р. Підписано до друку 22.12.86 р. 

Формат 60x84/16. Папір ротат.  Ум.          друк.       арк.         1,4.

Тираж 1500 пр. Зам. 4443.

Немирівська районна друкарня.

Устим Кармалюк


Управління культури виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів

Державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

 

Наші видатні земляки

 

Устим Кармалюк

(Персональний бібліографічний покажчик) 

 

Вінниця, 1986

 

 


Укладач: ШПИЛЬОВА Л. М.

Консультант і автор передмови: ЗАЄЦЬ І. І., доцент кафедргі історії СРСР і УРСР Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського, кандидат історичних наук.

Художник: ЯНГОЛЬ О. Г.

Редактор: ПЕРЕПЕЛИЦЯ О. П.

Відповідальний за випуск: ЛУЧКО А. И.