Устим Кармалюк

Рік видання: 1986

Місце зберігання: Відділ краєзнавства

Управління культури виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів

Державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

 

Наші видатні земляки

 

Устим Кармалюк

(Персональний бібліографічний покажчик) 

 

Вінниця, 1986

 

 


Укладач: ШПИЛЬОВА Л. М.

Консультант і автор передмови: ЗАЄЦЬ І. І., доцент кафедргі історії СРСР і УРСР Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського, кандидат історичних наук.

Художник: ЯНГОЛЬ О. Г.

Редактор: ПЕРЕПЕЛИЦЯ О. П.

Відповідальний за випуск: ЛУЧКО А. И.

 

 

Поділитися:

ПЕРЕДМОВА

10 березня 1987 року мидає 200 років від дня народження українського народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпосництва в 1-й половині XIX ст. Устима Якимовйча Кармалюка. Народився він в сім’ї селянина-кріпака у селі Головчинцях, тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінниць­кої області. Нелегким, тернистим був шлях героя. Кріпаччина, солдатська служба в 4-му уланському полку, розуміння тяжкого становища селянських мас формували ненависть Кармалюка до своїх класових ворогів.

В 1813 році Устим Кармалюк стає на шлях відкритої бо­ротьби з поневолювачами. Очолювані ним селянські загони робили напади на садиби українських, російських та польських поміщиків. В них брали участь поневолені селяни, солдати-втікачі, що в минулому були кріпаками, містечкова біднота. За кілька років повстанський рух охопив значну частину Латинського, Летичівського і Проскурівського повітів Подільської губернії, у 1819 р. він перекинувся в Балтський повіт. Протягом 1820—1822 рр. діяльність повстанців охопила інші райони Правобережної Украї­ни. З листопада 1826 р. до червня 1827 р. загони Кармалюка здійснювали походи в район Бару, Могилева-Подільського та ін. Особливо активні антикріпосницькі виступи селян відбувались з 1830 по 1835 роки. Вони поширились на суміжні з Поділлям ра­йони Київщини, Волині й Бесарабії.

Народні месники вчинили понад тисячу нападів на поміщиць­кі маєтки. В русі брали участь близько 20 тисяч селян, понад 2700 з них зазнали судових репресій. Аж до 1840 року судові інстанціїї ухвалювали один за одним вироки, ліквідовуючи на­слідки цього антикріпосницького руху.

Царський уряд змушений був створити спеціальні загони проти кармалюківців. Устима Кармалюка чотири рази засуджува­ли до різних строків каторжних робіт у Сибіру, але кожного разу він тікав і знову очолював селянські виступи. Понад 13 тисяч верст він пройшов', повертаючись з місць заслання на Поділля. Зливи, літні спеки, люті морбзи, знущання конвоїрів, тюрми, по­стійне голодування та неодноразове покарання шпіцрутенами — все це витримав мужній герой.

В ніч з 9 на 10 жовтня 1835 року внаслідок ганебної зради народного месника Устима Кармалюка було, вбито.

Сила Кармалюка полягала в нерозривному зв’язку з народ­ними масами і, насамперед, з кріпосним селянством. Його безпо­середніми помічниками були виходці з народу Данило Хрон, Йо­сип Серветник, Іван Малярчук, Андрій Славинський та інші.

Селянські рухи першої половини XIX ст. в тому числі і, за­гонів У. Кармалюка, незважаючи на стихійність, розрізненість, не­організованість виступів селянства, мали велике значення. Вони збагачували революційний досвід народу, зміцнювали визвольні традиції, що передавалися з покоління в покоління.

Похований Устим Кармалюк у Летичеві, тепер Хмельницької області, де йому встановлено пам’ятник. У Кам’янці-Подільському меморіальна дошка на Кармалюковій (колйщній Папській) башті нагадує відвідувачам, що в ній народний герой тричі відбував ув’язнення. Тепер тут обладнано пам’ятний куточок Кармалюка, відтворено інтер’єр його тюремної камери. На батьківщині від­важного селянського ватажка в с. Кармалюковому працює музей на громадських засадах, є пам’ятник славному землякові, а на місці, де колись стояла його хата, — пам’ятний Знак. В Літинсь­кому краєзнавчому музеї йому присвячена експозиція однієї з кімнат. Про Кармалюка з покоління в покоління, передавались перекази, легенди, складались пісні і прислів’я. Т. Г. Шевченко назвав його «славним лицарем», а О. М. Горький підкреслював, що це ім’я «навіки овіяне славою». В 1952 році на Одещині село Фернатія Балтського району перейменовано на Кармалюківку. У жовтні 1955 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР рідне село героя перейменовано в Кармалюкове. його им’ям, названі вулиці у містах Вінниці, Жмеринці, інших населених пунктах, колгосп - у с. Волоському, Деражнянського району Хмельницької області, кінотеатр — в Літині. В роки Великої Вітчизняної війни в тилу фашистів діяли партизанські загони, що носили його ім’я, сьогодні на Поділлі можна зустріти Устимові печери, криниці, дуби-велетні...  

Вдячні Кармалюкові нащадки свято бережуть пам’ять про свого легендарного земляка.

Назустріч 200-річчю з дня народження У. Кармалюка під­готовлено даний бібліографічний покажчик. Не претендуючи на вичерпність, автори його мають на меті познайомити читача з книгами та основними публікаціями в періодичних виданнях про ватажка антикріпосницької боротьби на Поділлі Устима Кармалюка. На початок окремим розділом винесені праці класиків марксизму-ленінізму про селянські рухи. Інші - матеріали покаж­чика згруповано за розділами які висвітлюють становище селян на Поділлі в першій половині XIX ст., повстання під - Керівництвом У. Кармалюка, вшанування пам’яті героя та образ народного мес­ника в літературі, фольклорі та мистецтві. В межах - рубрик літе­ратуру розміщено в логічній послідовності за винятком розділу «Образ Кармалюка в художній літературі», де вона роаташована в алфавіті прізвищ авторів.

Бібліографічний посібник розрахований на викладачів, сту­дентів, працівників музеїв і бібліотек, він буде корисним для всіх, хто цікавиться даною темою.

У покажчику вживається основна форма написання прізвища героя — Кармалюк. Виняток становіть бібліографічний опис художчіх творів та дореволюційних публікацій, де зберігається транскрипція оригіналу (Кармелюк).

Бібліотека висловлює вдячність кафедрі історії СРСР і УРСР Вінницького педінституту, завідуючому, громадським, музеєм У. Кармалюка с. Кармалюкове Жмеринського району В. П. Вов­кодаву за допомогу, надану при підготовці видання.

Відбір літератури завершено в листопаді 1986 р.

«Ой там на Поділлі
Кармалкж ходив.

.  .  .  .  .  .  .  .  .

Та слава геройська
Не згасне, не вмре...
Кармалюк у серці
Кожному живе»

 (З народної пісні).

КЛАСИКИ МАРКСИЗМУ ЛЕНІНІЗМУ ПРО СЕЛЯНСЬКІ РУХИ

МАРКС К. Про звільнення селян в Росії // Маркс К., Ен­гельс Ф. Твори. — Вид. 2-а. — Т. 12. — С. 651—659.

МАРКС К. Замітки про реформу 1861 і пореформений роз­виток Росії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Вид. 2-е. — Т. 19. - С. 406—426. 

ЛЕНІН В. І. Розвиток капіталізму в Росії // Повне Зібр. тво­рів. — Т. 3. — С. 1 — 576.

Із змісту: Розділ II. Розклад селянства. — С. 59—172.

ЛЕНІН В. І. П’ятдесятиріччя падіння кріпосного права Ц Пов­не зібр. творів. — Т. 20. — С. 132—135.

ЛЕНІН В. І. Селянська реформа і пролетарсько-селянська ре­волюція // Повне зібр. творів. — Т. 20. — С. 161 —170.

СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН НА ПОДІЛЛІ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XIX СТ.

СЕЛЯНСЬКИЙ рух на Україні. 1826—1819 pp.: 3б. док. і матеріалів. — К.: Наук, думка, 1985. — 504 с.

ІСТОРІЯ Української PCP. У 8 т. Т. 3. Україна в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи. Скасування кріпосного права і розвиток капіталізму (XIX ст.). — К.: Наук, думка, 1978. — 606 с.

    Із змісту: [Селянський рух на Україні у першій половині XIX ст. 1. — С. 61—69.

ГУРЖІЙ І. О. Розклад феодально-кріпосницької системи в кінці XVIII — першій половині XIX ст. // Історія селянства Укра­їнської PCP. — К., 1967. — T. 1. — С. 299—334.

ГУРЖІЙ І. Селянські рухи на Україні в першій половині XIX ст., як вияв глибоких антагоністичних суперечностей, розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи // Гуржій І. Розклад фео­дально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. — К., 1954. — С. 391—449.

ГУРЖІЙ І. О. Боротьба селян і робітників України проти феодально-кріпосницького гніту (з 80-х років XVIII ст. до 1861 p.). — К.: Рад. школа, 1958. — 168 с.

ЛАВРОВ П. А. Селянський рух у Подільській губернії в пер­шій третині XIX ст. // Наук. записки Київ. держ. ун-ту ім. Шев­ченка. — 1946. — Т. V. — Вип. 1. — С. 131 — 186.

ПОВСТАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ УСТИМА КАРМАЛЮКА

УСТИМ КАРМАЛЮК: 3б. док. / У поряд. Є. Черкаська, І. Єрз- феєв. — К.: Укрполітвидав, 1948. — 344 с. 

СЕЛЯНСЬКИЙ рух на Україні 1826—1849 pp.: 3б. док. і ма­теріалів. — К.: Наук. думка, 1985. — 504 с.

    Із змісту: [Док. і матеріали про селянський рух під керівни­цтвом У. Кармалюка]. — С. 13, 32—35, 94—95, 118, 120—121, 129—130, 133—135, 338, 356.

ДЕЛО Устима Кармалюка: (Документы Винниц. обл. гос. архи­ва) // Правда Украины. — 1967. — 26 марта.

ЛАВРОВ П. А. Устим Якимович Кармалюк: (Из ист. крестьян­ского движения в Подол. губ. в 20—30 гг. XIX в.). // Труды ист. фак. Киев. гос. ун-та им. Т. Г. Шевченко. — 1939. — T. I. — С. 153—173.

ЛАВРОВ П. Устим Кармалюк. // Книга для читання з історії Української PCP. — К.; 1970. — С. 140—144.

ГУРЖІЙ I. О., КОМПАН О. С. Устим Кармалюк: Іст.-біогр. нарис. — К.: Рад. школа. 1960. — 80 с.

КАНИВЕЦ В. Кармалюк. — М.: Мол. гвардия, 1965. — 208 с. — (ЖЗЛ).

КАНІВЕЦЬ В. В. Славний лицар. Устим Кармалюк; Біогр. повість. — К.: Молодь, 1969. — 216 с. — (Сер. біогр. творів «Життя славетних».-Вил. 10).

ШЕРСТЮК Ф. Устим Кармалюк. — [М.]: Укрвидаз, 1943. — 14 с. — (Наші видатні предки).

ХВИЛЯ А. А. Устим Кармалюк: До 100-ліття з дня смерті. — X., 1936. — 125 с. 

ТИЩЕНКО В. І. Устим Кармалюк в історичній літературі // Укр. іст. журн. — 1974. —  № 6. — С. 137—140.  

ТИЩЕНКО В. І. Устим Кармаяюк // Укр. іст. журн. — 1967. — № 3. — С. 126—129.

СМОЛІЙ В. А. Непохитний борець проти кріпосницького гніту // Укр. іст. журн. — 1977. — № 2. — С. 129—131.

ЗАЄЦЬ І. І. Устим Кармалюк — український народний герой, видатний керівник боротьби селян Поділля // Тези доп. четвертої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. (4 верес. 1986 р.) — Вінниця. — С. 66—67.

ГОЛОВАНЕНКО В. За кривду людську: [До 150-річчя від дня загибелі У. Кармаяюка] // Наука і суспільство. — 1985. — № 10. — С. 36—38.

МАШТАЛІР В. Невловимий месник // Колос. — 1973. — 10 берез.

ХАРИТОНЕНКО В. Устим Кармалюк // Ленінським шляхом. —1970. — 14 берез.

ЄРОФІЇВ І. До питання про Кармаяюка // Червоний шлях. — 1921. — № 6. — С. 172—182; № 8, — С. 213—223.

РОЛЛЕ И. Кармелюк // Киев. старина. — 1836. — (март).  — С. 495-560.

ТИЩЕНКО В. І. Кармалю в оцінці И. Ролле // Матеріали другої Поділ. Іст.-краєзн. конф. — Львів, 1963. — С. 164—170.

ОЛТАРЖЕВСКИЙ Ю. Воспоминание старожила о Кармелюке // Киев. старина. — 1386 (июнь). — T. XV. — С. 37І— 378.

МАКОВСКИЙ Е. Из рассказов о Кармелюке: Известия и замет­ки // Киев. старина. — 1884. —T. VIII. (апрель). — С. 698—701.

СМОКТИЙ А. Кармелюк: Известия и заметки // Киев. старина. —1882.  — T. IV. (октябрь). — С. 183—189.

ВЕНГРЖЕНОВСКИЙ С. Еще кое-что о Кармелюке // Киев. старина. — 1886. — T. XV. (июль). — С. 553—559.

ІСТОРІЯ міст і сіл Української PСP. Вінницька область. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1972. — 778 с.

    Із змісту: [Про У. Кармалюка]. — С. 5, 26, 71, 117, 125, 135, 136, 138, 236, 272, 380, 388, 432, 534, 663.

ГОРДІСТЬ Поділля: Путівник — Одеса: Маяк, 1979. — 135 с.

    Із змісту: [Про У. Кармалюка]. — С. 63—65, 82.

ІСТОРІЯ міст і сіл Української PCP. Хмельницька область. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1971. — 706 с.

    Із змісту: [Про У. Кармалюка]. — С. 20, 22, 216, 217, 232— 234, 392—393, 421, 526, 617. 

ДРАГНЕВ Д. М. Гайдуки — народные мстители. — Кишинев: Штиинца, 1962. — 50 с.

    Из содерж.: [О Кармалюке]. — С. 48—49.

ГРОСУЛ Я. Крестьяне Бессарабии (1812 —1861. гг.). — Ки­шинев: Гос. изд-во Молдавии, 1956. — 397 с.

    Из содерж.: [О Кармалюке], — С. 278—279.

Біографія У. Кармалюка

СЕЛЕТКОв Е. Слідами народного героя: [Перебування У. Кар­малюка на сибірській каторзі] // Комс. плем’я. — 1977.  — 10 берез.

ВОВКОДАВ В. Його родовід: [Про нащадків У. Кармалюка] // Комс. плем’я. — 1982. — 11 берез.

ДРОЗДОВ М. Родословная Кармалюков // Правда Украины. — 1974. — 3 апр.

ГРИНЧУК М. Смерть Кармеля // Україна. — 1967. — № 11. - С. 6—7.

ВОВКОДАВ В. Де похований Кармалюк // Рад. життя. — 1972. — 10 жовт.

ГУСЄВ О: Славний лицар: (Дати життя і діяльності У. Я. Кармалюка на Літинщині) // Рад. життя. — 1972. — 26 лют.

КАРМАЛЮК (Кармелюк) Устим Якимович // УРЕ. Вид. 2-е. — К., 1980. — Т. 5. — С. 39.

ЛАВРОВ П. Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович // Рад. енциклопедія історії України. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1970. — Т. 2. — С. 313—314.

ХАТА, В ЯКІЙ за народними переказами народився У. Кар­малюк: [Фото] // Мол. більшовик. — 1935. — 14 лип.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ У. КАРМАЛЮКА

ПРО УВІЧНЕННЯ пам’яті Устима Кармалюка: Постанова Ради Міністрів У-PCP ЗО квіт. 1958 р. // Хронологічне зібр. законів, указів Президії Верхрвної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української PCP. — К., 1964. — С. 472—473.

ВОВКОДАВ В., ТИЩЕНКО В. Легендарний лицар волі: [Увічненння пам'яті У. Кармалюка та підготовка до святкування 200-річчя з дня народження героя] // Літ. Україна. — 1986.  — 18 верес. — С. 7.                         .

ФІЛІПЧУК П. Славному лицареві: [Назустріч 200-річчю з дня народжецня У. Я. Кармалюка. Є фото пам’ятника в м. Летичеві Хмельниц. обл.] // Рад. Поділля. — 1986. — 17 верес.

ЗИРЯНОВ А. Народний герой: До 200-річчя з дня народжен­ня У. Кармалюка // Вінниц. правда. — 1986. — 5 листоп.

СТАХОВИЧ В. Ім’я, навіки овіяне славою // Людина і світ.  — № 10. — С. 54—58.

ВОВКОДАВ В. У пам’яті народній // Вінниц. правда. — 1985. — 22 жовт.

ВОВКОДАВ В. Ім’я, навіки овіяне славою: [Вшанування пам'яті У. Кармалюка за межами Поділля] // Комс. племя. — 1982. — 4 берез..

ВОВКОДАВ В. Наш легендарний Устим: [Вшануванння пам’яті нар. героя] // Вінниц. правда. 1984. — 10 берез.

НАРОДНИЙ месник у серцях нащадків: До 150-річчя з дня загибелі У .і Кармалюка. [Тем. стор.] .// Нові горизонти. — 1985.  — 23 жовт.

ГИЖА О. Подорож до Устимового порога // Україна. — 1977.  — № 11.  — С. 16--18.

НАРОДУ пам’ять незгасима: [До 187-річчя від дня народжен­ня У. Кармалюка. Тем. стор.] // Рад. життя. — 1974. — 26 лют.

ЯГОДЗІНСЬКИИ М. Славний син України: [До 135-річчя з дня загибелі У. Кармалюка]. // Рад. Поділля. — 1970. — 10 жовт.

КОЗЛОВА Н. Його ім’я оспіване в піснях: [До 135-річчя з дня смерті нар. месника] // Рад. Поділля. — 1970. — 16 серп.

ВОВКОДАВ В. Л. Вшановуємо пам’ять народного героя // Укр. іст. журн. — 1974 — № 2. — С. 149—150.

СОЛОНЕНКО М. Його ім'я безсмертне: [Вшанування пам’яті нар. героя] // Комс. плем’я .— 1970. — 3 листоп.

КУЗЬМИЧ П. Вкарбований у пам’яті народній // Людяна і світ. — 177 — № 3. — С. 45—49.

БОРЕЦЬ за справу народну: [Тем. підбіркаї // Вінниц. прав­да. — 1967. — 10 берез.

    Зміст: Віниковецький С. Ім’я, овіяне славою; Хоменко Б. Не забутий; Документи розповідають.

СМІЯН П. Народний герой України // Рад. Волинь. — 1965.  — 22 жовт.

МИКУШ С. Живий у пам’яті народній // Ленінська молодь (Львів). — 1977. — 10 берез.

ГРАБОВЕЦЬКИИ В. Ім’я, овіяне славою // Комс. прапор. (Ів. Франківськ). — 1977. — 12 берез.

ПРИТУЛЯК В. Народний месник // Вільне життя (Терно­піль). — 1985. — 22 жовт.

Місця, пов'язані з перебуванням У. Кармалюка на Поділлі

 

ВОВКОДАВ В. Пам’ятки меча караючого: [Зелені пам’ятки пе­ребування У. Кармалюка на Под'ллі] // Соц. культура. — 1935. — № 11. — С. 21—22.

ВОВКОДАВ В. П. Дерева — пам’ятки на батьківщині У. Кар­малюка // Нар. творчість та етнографія. — 1985. — № 6. — С. 76—77.

ШВЕЦЬ О. Де Кармель воду пив: [Місця с. Багринівці, по­в’язані з іменем героя] // Вінниц. правда. — 1968. — 7 лип.

ГЕТЬМАН О. Кармалюкова в’язниця [в Літині] // Комс. пле­м’я. — 1965. — 1 серп.

ГОРОБЕЦЬ М. Устим Кармалюк і Придністров’я // Наддн. правда. — 1977. — 16 берез.

СИС Т. Кармалюкова гора: [Хмельниц. обл:] //Рад. Поділля. — 1970. — 25 лют.

ГУМЕННИИ М. Кармалюкові скелі [на Хмельниччині] // Рад.Поділля. — 1975. — 24 серп.

КАРМАЛЮКОВО // Достопримечательности Украины. — К., 1960. — С. 117—118.

БІЛОЗЕРОВА Л.  Людина з пісні: [Відкриття пам’ятника народ­ному герою в с.. Кармалюковому Жмерин. р-ну] // Вінниц. правда. — 1965. — 3 серп.

ЛЕЩЕНКО І. Вільні нащадки — землякові: [Відкриття пам’ят­ника У. Кармалюку в е. Кармалюкове] // Україна. — 1965. — № 37. — С. 8.

КАМ’ЯНИЙ Б. І встав Кармель на п’єдестал: [Відкриття па­м’ятника У. Кармалюку в м. Летичеві] // Комс. плем’я. — 1974. — 25 лип.

Музей У. Кармалюка

ВОВКОДАВ В. В музеї Устима Кармалюка [с. КармалКжове Жмерин. р-ну] // Нар. творчість та етнографія. — 1982. — № 1. —С. 87—-88,

ВОВКОДАВ В. У пам’яті народній // Вінниц. правда. — 1981. — 11 січ.

ДРОЗДОВ М. Рассказывают метрические записи [0б экспо­натах музея У. Кармалюка] // Правда Украины. — 1979. — 21 дек. 

МИХАЙЛОВ Д. Музей Устима Кармалюка // Правда Украины. —1977.— 4 февр.        .               :

ВОВКОДАВ В. Спасибі всім друзям: [Про нові матеріали, що надійшли до музею У. Кармалюка с. Кармалюкового Жмерин. р-ну] // Вітчизна. — 1982. — № 8. — С.  206 — 207.

Вшанування пам’яті У. Кармалюка  за межами України

ВОВКОДАВ В. Ім’я Кармалюка за межами України // Рад. життя. — 1977. — 29 січ.

ВОВКОДАВ В. Пам'ятають і сибіряки // Вінниц. правда. — 1977.— 10 берез.

ВОВКОДАВ В. Ім’я Кармалюка в Чувашії // Рад. Поділля. — 1978. — 15 верес.

ВОВКОДАВ В. Гайдук Молдавії: [Кармалюк в Бесарабії та Бартському повіті Поділ. губ. (тепер Одеської обл.) // Рад. життя. 1979. — 5 черв.

ГРЕКОВ Ю. Не зарастет народная тропа...: [Памятные Молдавии, связанные с пребыванием У. Кармалюка] // Веч. Киши­нев. — 1974. — 28 янв.

АБРАМЯН В. Дом Кармалюка: [Па окраине с. Валядынка Молд. ССР сохранился камень-дом, где укрывался Кармалюк] // Красная звезда. — 1974. — 23 марта.

КАПЛУН И. Кармалюк // Уральский следопыт. — 1970. — № 8. — С. 49.

СЕЛЕТКОВ Е. Славный рыцарь // Сов. Зауралье. — 1977. — 20 марта.

ЗЫРЯНОВ А. Борец против крепостничества // Сов. Зауралье. —1975. — 15 мая.                                              '

ЗУБАРЕВ Н. Легендарный бунтарь // Ленинский путь (Ялуто­ровск Тюмен. обл.). — 1982. — 27 февр.

ОБРАЗ У КАРМАЛЮКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

ПРОЗА

 

 

ВОВЧОК М. Кармелюк: Казка // Вовчок М. Твори: В 3 т. Т. 2. — К., 1975. — С. 380—407.

СТАРИЦЬКИИ М. Кармелюк: Іст. роман / Пер. з рос. М. Шумило. — К.: Дніпро, 1971. — 708 с.

ГЖИЦЬКИИ В. Опришки; Кармалюк: Іст. романи. — Львів: Каменяр, 1971. — 463 с.

КУЧЕР В. Устим Кармалюк: Роман. — Випр. і доп. вид.  — К.: Веселка, 1978. — 408 с. — (Іст.-рев. б-ка).

БОЙКО Б. Пам’ять серця: Новела // Молодь України. — 1967. — 10 берез.

ЮХМА М. Шабля Ахмандея-Батора: Оповідання / Пер. з чува­ської // Літ. Україна. — 1970. — 26 черв. 

 

Поезія

БОРТНЯК А. Легенди про Кармалюка: (Вірш] // Бортняк А. Серце дня. — Одеса, 1972. — С. 50.

БУЛИГА О. Устим Кармелюк: [Вірш] // Дніпро. — 1965. — № 8. — С. 91.

ГЛИНСЬКИН І. Кармалюківська балада // Комс. плем’я. — 1972. — 27 січ.

ДОНЕЦЬ Г. Кармалюк: [Цикл віршів] // Донець Г. Вибране. — К., 1983. — С. 54—65.

    Зміст: І. Червоний півень; 2. Вибирала Марія плоскінь; 3. Допит Устима Кармалюка; 4. Дума про Марію Кармалюк; 5. Ба­лада про Івана Кармалюка; 6. Монолог Кармалюка.

ДРАЧ І. Балада про Кармалюка // Драч І. Сонце і слово. — К., 1978. — С. 145 — 146.

ДРАЧ І. Кармалюкова сльоза: [Вірш] // Вінниц. правда. — 1965. — 3 серп. 

ДРАЧ І. Подільський етюд: [Вірш] // Драч І. Сонце і слово.—  К., 1978. — С. 15.

ЗАБАШТА Л. Кармалркова башта: [Вірш] // Забашта Л. Зем­ля Антеїв. — К., 1971. — С. 19.

ЗАБАШТАНСЬКИЙ В. Балада про вухналі: (3 нар. розпові­дей про У. Кармалюка) // Забаштанський В. Гранітні краплі. — К., 1975. — С. 77-78.

КАМЕНЮК М. До Кармалюка: [Вірш] // Рад. життя. — 1974. — 20 лип.

КАМЕНЮК М. Повернення Кармалюка: Балада // Рад. життя. 1980— 23 груд.; Комс. плем’я. — 18 верес.

КАЩУК Н. Зінька-Кармалючка. [Вірш] // Кащук Н. Весняне пробудження. — К., 1959. — С. 30 — 31.

КУРАШКЕВИЧ К. Кармєлюків світанок: [Вірш] // Курдшкевич К. Щедре літо; — К., 1970. — С. 18—19.

ЛИТВИН С. Устимові Кармалюку; Грізне сонце: [Вірші] // Литвин С. Бентежність. — К., 1981. — С. 168—170.

ЛИТВИН С. Як упав Кармалюк: [Вірш] // Литвин С. Твій го­лос. — К., 1980. — С. 81—82.

ЛУКІВ М. «В селі Кармалюка нема Кармалюків...»: [Вірш] // Луків М. Весняні дощі. — К., 1981. — С. 32.

МАЛИШКО А. Кармалюк: Поема // Малишко А. Твори: В 10 т. Т. 7. Поеми. — К.. 1974. — С. 23—56.

НЕЧИТАЙЛО В. Дума про Устима Кармалюка: [Вірш] // Комс. плем’я. — 1966. — 7 серп.

ПЕТРЕНКО М. У пам’яті народній: [Вірш] // Комс. плем’я. — 1984. — 30 жовт.

СЛОБОДЯНЮК П. Дума про Кармалюка: [Вірш] // Вінниц. правда. — 1969. — 15 серп.

ФЕДУНЕЦЬ М. Кармалюкова гора: [Вірш] // Рад. Поділля. — 1934. — 28 жовт.

ЮХИМОВИЧ В. Свідок побратимства: [Триптих]   // Юхимо­вич В. Час братерства. — К., 1975. — С. 12—14.

 

Драматургія

ЗАРУДНИИ М. За Сибіром сонце сходить: Драма на 2 дії. 7 Вітчизна. — 1980.— № 11.   — С. 16—48.

ВАСИЛЬЧЕНКО С. Кармелюк: П’єса. в одну дію // Василь­ченко С. Твори. В 3 т. Т. 3. — К, 1974. — С. 225—247.

ВАСИЛЬЧЕНКО С. Кармелюк: П’єса на три дії // Василь­ченко С. Твори. В 3 т. Т. 3. - К., 1974. — С. 182—224.

МАКАРЕНКО М. За Сибіром солнце сходить...: Драма на одну дію // Рад. культура.— 1955. — 9 жовт.

СУХОДОЛЬСЬКИП В. Устим Кармалюк: Драма на п’ять дій. — К.: Держлітвидав, 1957. — 121 с.

* * *

ТИЩЕНКО В. И. Украинская литературная Кармалюкиана. (Проблема ист. и худож. правды характера): Автореферат дис. ... д-ра-филолог, наук: 10.01.03. — К., 1975. — 55 с.

ТИЩЕНКО В. І. Художні життєписи Кармалюка // Укр. лі­тературознавство: Респ. міжвід. наук. зб. — Львів, 1981. — Вип. 37. — С. 87—95.

ТИЩЕНКО В. І. Джерела літературно-художньої творчості про Устима Кармалюка // Тези доп. четвертої Вінниц. обл. іст.- краєзн. конф. (4 верес. 1986 р.). — Вінниця, 1986. — С. 67 — 68.

ТИЩЕНКО В. І. Використання фольклору в оповіданнях і на­рисах про .Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1983. — № 1. — С. 24-29.

ВОВКОДАВ В. Образ лицаря: [У. Кармалюк в літературі і мистецтві] // Вінниц. правда. — 1981. — 25 черв.

ПОДОЛЯН В. Овіяний славою: [У. Кармалюк в художній лі­тературі і фольклорі] // Вінниц. правда. — 1971. — 11 лют.

ТИЩЕНКО В. І. Великий Кобзар про народного героя [Кар­малюка] // Нар. творчість та етнографія. — 1968. — № 2. — С. 60—63.

ТИЩЕНКО В. І. Фольклорна основа повісті Марко Вовчок «Кармелюк» // Тези. доп. Подільської іст.-краезн. конф. — Хмель­ницький, 1965. — С. 105—106.

ХОМЕНКО Б. В. Повість «Кармелюк» Марка Вовчка і народ­на творчість // Літ. — мистецька Вінниччина. — Одеса, 1969. — С. 29—47.

ТИЩЕНКО В. І. Історичний роман М. Старицького про Кар­малюка. — К.: Рад. школа, 1969. — 36 с.

ЛІСОВИЙ П. М. Роман М. П. Старицького про Устима Кар­малюка // Тези четвертої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. (4 верес. 1986 р.). — Вінниця. 1986. — С. 68—69.

ТИЩЕНКО В. І. Джерела роману М. П. Старицького «Раз­бойник Кармелюк» // Рад. літературознавство. — 1967. — № 5.— С. 32—36.

ТИЩЕНКО В. Джерела творів Василя Кучера про Кармалю­ка // Архіви України. — 1969. — № 5. — С. 30—39.

СИРОТЮК М. Художній образ народного героя: [Про роман В. Кучера «Устим Кармалюк»] // Літ. газ. — 1955. — 13 жовт.

ТИЩЕНКО В. Видатний поет про народного героя: [Образ У. Кармалюка у творчості А. Малишка] // Нар. творчість та етно­графія. — 1972. — № 5. — С. 45—50. 

БАРАБАНІ С. Г. Усно-поетична традиція в поемі Андрія Малишка «Кармалюк» // Укр. літературознавство: Респ. міжвід. наук. зб. — Львів, 1981. — Вип. 37. — С. 76—86.

ТИЩЕНКО В. У вінок слави героя: Мала проза про Карма­люка // Рад. Поділля. — 1976. — 1 груд.

ВОВКОДАВ В. «За Сибіром сонце сходить...»: [Образ У. Кар­малюка у творчості сучасних митців] // Комс. плем'я. — 1981. — З груд.

ТИЩЕНКО В. І. Сценарії кінофільмів про Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1978. — № З. — С. 43—49.

ОБРАЗ У. КАРМАЛЮКА У ФОЛЬКЛОРІ

НАРОД про Кармалюка: Зб. фольклорних творів / Упоряд., вступ, ст. і прим. В. І. Тищенка. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 276 с.

ЛЯСОТА Л. Сказы о герое: Из записок собирателя // Звезда.— № 12. — C. 181 — 184.

МАКСИМОВ C. В. Сибирь и каторга: В 3 ч. — Изд. 3-є. — Спб.: Изд. В. И. Губинского, 1900. — 487 с.

    Из содерж.: Прибавл. I. Тюремные песни: [У. Кармалюк;. пес­ни, приписываемые У. Кармалюку]. — С. 142—143; 153—154.

СМОКТИЙ А. Кармелюк: [Нар. перекази та пісні] // Киев. старина. -— 1882. — Т. IV (октябрь). — С. 183—189.

* * *

ТИЩЕНКО В. И. Фольклор о народном герое Устиме Карма- люке // Сов. этнография. — 1960. — № 4. — С. 151 —155.

ТИЩЕНКО В. I. Образ Устима Кармалюка в усній народній творчості II Наук, записки Кам’янзць-Поділ. пед. ін-ту. — 1956. Т. 3. — С. 83—122.

ПРОЦЕНКО К М. Устим Кармалюк в народній творчості // Методика викладання укр. мови і літ.:  Респ. наук.-метод, зб. — Вип. 2. —K., 1966. — C. 138—150.

ОЛІЙНИК В. У. З історії збирання та дослідження народних пісень про Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1960. — № 4. — С. 02—60.

ВОВКОДАВ В. П. Устим Кармалюк у переказах та легендах земляків // Літ.-мистецька. Вінниччина. — Одеса, 1969. — С. 115—117.

ТКАЧУК П. Чуваські легенди про Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1980. — № 6. — С. 95 — 98.

ПІЛЬГУК І. Спільні риси героїчного фольклору про Кармалю­ка, Разіна, Пугачова // Український фольклор. — 1937. — Кн. 2. — С. 76—86.

ОБРАЗ У. КАРМАЛЮК А В МИСТЕЦТВІ

ТИЩЕНКО В. І., ВУГАЄВИЧ І. В. Невідомі портрети Устима Кармалюка // Нар. творчість та етнографія. — 1,976. — № 4. — С. 100—104. 

БУГАЄВИЧ І. Пошук триває: Невідомі портрети У. Кармалюка // Над. Поділля. — 1975. —- 6 серп. 

БУГАЄВИЧ І. В. Устим Кармалюк в образотворчих колек­ційних матеріалах // Тези четвертої Вінниц. обл.- іст.-краєзн. конф. (4 верес. 1936 р.). — Вінниця, 1986. — С. 69.                                                                                    .

БАРАБАН В., МЕТЕЛЬСЬКИЙ Є. Таємниця Кармалюкового портрета // Комс. плем’я. — 1983. — 13 січ.

ДМИТРЕНКО А. Український радянський історичний живо­пис. — К.: Мистецтво, 1966. — 134 с.

    Із змісту: [Образ Кармалюка в творчості худож. В. Савіна та К. Сиротюка]. — С. 44.

ВАСИЛИИ АНДРЕЕВИЧ ТРОПИНИН: Исследования, материа­лы. — М.: Изобраз. искусство, 1982. — 248 с.

    Из содерж.: [О портрете У. Я. Кармалюка]. — С. 127.

ЗБРОНЦЕВА Г. Незгасний талант: [Про творчість укр. ху­дож. А. Манастирського, в т. ч. про картину «У таборі Кармалю­ка»] // Вітчизна. — 1964. — № 9. — С. 166—167.

АНТОН МАНАСТИРСЬКИЙ: Каталог персональної виставки. —  Львів, 1958. — [91 с.].

    Із змісту:. [Образ Кармалюка у творчості худож.]. — [С. 6]. — У таборі Каріиалюка: [Репрод.]. — [С. 57].

БУГАЄВИЧ I. В. Образ Кармалюка в матеріалах філокартії // Матеріали другої Поділ. іст.-краєзн. конф. — Львів, 1968. — С. 206—208.

КОЗАК С.. На сцені — Устим Кармалюк: [Про виставу Київ, держ. акад. укр. драм, театру ім. І. Я. Франка «За Сибіром сонце сходить» за п’єсою В. Зарудного] // Сіл. вісті. — 1981. — 17 січ.

МИХАЙЛІВ В. Втретє на екрані: [До завершення роботи над Телефільмом «Кармелюк»] // Літ. Україна. — 1986. — 3 лип. — С. 7.

КОХАН Г. Кармелюк: [Реж.-постановщик, лауреат Гос. пре­мии СССР о работе над многосерийным телефильмом] / Интерью взяла Е. Косничук; фото С. Семашко // Телевидение. Радиовеща­ние. — 1985. — № 9. — С. 22—23.

РЕПІНСЬКИИ В. Нові експонати музичні: [Про симфонію-концерт «Кармалюк» М. В. Лисенка-Дністровського, подаровану автором музеєві Кармалюка] // Комс. плем’я. — 1982. — 19 жовт.

НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ У. КАРМАЛЮКА

 

1787,  27 лютого     

В селі Головчинцях Подільської губернії в сім'ї кріпака Якима Кармалюка Заро­дився син Устим.

1806, березень

Одруження з Марією Щербою

1807

Народження у Кармалюка першого сина Івана. (Помер в 1834 р. у тюрмі, при­тягнений до суду в справі батька) 

1811

Перший арешт Кармалюка в економії Пігловського. Втеча.

1812

Другий арешт і віддача в рекрути. Служба в 4-му уланському полку. Втеча. 

1813, 30 червня

Спалення Кармалюком гуральні поміщика Пігловського

1814, весна

 Ув’язнення в тюрмі м. Кам’янець-Подільського.

1814, липень  Покарання Кармалюка 500-ма шпіцруте­нами та відправлення на військову службу в Крим. Втеча. 
1814, листопад

Нові напади на панські маєтки. 

1817, 11 січня

Арешт, відправка в Кам’янець-Нодільську тюрму.  

1818, 20 вересня

Комісією військового суду Кармалюк за­суджений до смертної кари. 

 1818, 24 жовтня

Заміна подільським генерал-губернатором Бахметьєвнм смертної кари 25-ма ударами батогом, тавруванням та засланням  на до­вічну каторгу.

 1818, кінець року  Втеча по дорозі на каторгу з Вятської губернії
 1819, весна  Повернення Кармалюка на Поділля, нові напади на поміщиків.
 1819

Напади Кармалюка, Д. Хрона, Чорномор­ця на місцевих панів

 1822, 22 березня

В нерівному бою в с. Галузинцях Карма­люка поранено і схоплено

1822, 30 грудня   Засудження Кармалюка Подільським головним судом до покарання 101-м ударом батога та заслання на довічну каторгу. По­карання дружини Кармалюка за перехову­вання чоловіка 4-тижневим арештом та 50-ма ударами різок. 
 1823, 12 березня  Невдала спроба втечі з Кам’янець-Подільської фортеці
 1824, зима  Заслання на довічну каторгу в Сибір. 
1825,  початок лютого 

Кармалюк у Тобольську. Відправка в Ялуторовськ. 

 1825, кінець лютого  Втеча з Ялуторовська. Арешт і переве­дення Кармалюка на мідний завод біля То­больська. 

1825, березень 

Втеча з Тобольська.

1826, осінь

Кармалюк на Поділлі. Напади на поміщи­ків Станіславського, Островського та інших. 

1827, 17 червня

З допомогою зрадника Шляхтича Ольшевського Кармалюка заарештовують.

1827, грудень

Переведення до Літинської тюрми. Спроба втечі. Бунт у тюрмі, очолений Кармалюком. 

1828, березень

Вирок суду: знову 101 удар батогом і довічна каторга в Сибіру

1829, січень

Прибуття до Сибіру. Відправлення на ро­боту до Боравлянського скляного заводу (біля Тобольська).

1829, травень

Втеча з каторги. Маршрут: Камишлов — Катеринбург — Пермська губернія — Казань — Чебоксари — Васильсурськ — Нижній Новгород — Горбатов —  Горохозець — В'язники — Ковров — Владимир — Богородськ — Покровськ — Москва — Ка­луга — Козельськ — Орловська губернія — Глухів — Кролевець — Борзна — Ніжин.

1830, 1 січня

Арешт в Ніжині. Після суду, і покарання 100-ма палицями - відправлений до Архангелгородського полку (Новгородська губернія).

1830, 14 серпня

Втеча з Архангелгородського полку. 

1830, кінець листо­пада — початок грудня  Кармалюк на Поділлі.

1830, 9 грудня 

 Арешт Кармалюка шляхтичем Секлецьким в с. Новій Синяві. Ув’язнення в Літинській тюрмі.

1831, З грудня

Вирок суду: 101 удар батогом та заслан­ня на каторжні роботи.

1832, квітень

Втеча з Літйнської тюрми.

1833, кінець листо­пада — кінець 1839 р.

Діяльність спеціальної Галузинецької ко­місії по боротьбі з загонами Кармалюка.

1833, грудень  Таємне побачення Кармалюка зі своей сім’єю.
1835, 10 жовтня  Вбивство Кармалюка із засідки внаслідок зради
1835, 12 жовтня  Поховання У. Кармалюка в м. Летичеві.

ЗМІСТ

Передмова

Класики марксизму-ленінізму про селянські рухи

Становище селян на Поділлі в першій третині XIX ст.

Повстання під керівництвом Устима Кармалюка

Біографія У. Кармалюка

Вшанування пам’яті У. Кармалюка

Місця, пов’язані з перебуванням У. Кармалюка на Поділлі

Музей У. Кармалюка

Вшанування пам’яті У. Кармалюка за межами України

Образ У.' Кармалюка- в художній літературі

Образ У. Кармалюка у фольклорі

Образ У. Кармалюка в мистецтві

Найважливішії даті життя і діяльності У. Кармалюка

 

 

Устим Кармалюк

(Персональний библиографический указатель) на украинском языке

Здано до набору 15.12.86 р. Підписано до друку 22.12.86 р. 

Формат 60x84/16. Папір ротат.  Ум.          друк.       арк.         1,4.

Тираж 1500 пр. Зам. 4443.

Немирівська районна друкарня.