Людина і культура

«Культура пронизує життя реальної людини і є такою ж комплексною і цілісною, як саме життя. Вона постійно підтримує людину у високій духовній формі. Вона визначає шляхи формування всебічно і гармонійно розвиненої особи, створює духовне і моральне багатство суспільства».

Г. Гаукач

Людина і культура. Біля джерел духовності

Запрошуємо вас у дивовижний світ культури – світ, створений людиною, наш світ. Як і коли ми входимо в нього? Фактом свого народження чи з першим рухом назустріч іншій людині? А може тоді, коли відчуваємо могутню силу натхнення? Відповіді на ці та багато інших питань, пов’язаних з долею людства, намагаються дати автори книг та матеріалів, представлених на виставці “Людина і культура”.

Світова культура – невичерпне джерело, духовна скарбниця розвитку людства, загальне надбання народів усіх континентів, рас, націй. Це засвідчили ще стародавні римляни, коли слово “культура”, вживане щодо обробітку гґрунту, стали використовувати у значенні “обробки людської душі”.

Виставка виділяє культурні епохи Стародавнього світу, Середньовіччя, Відродження, Нового часу і сучасності.

Класифікуючи історичні періоди розвитку світової культури, слід усвідомлювати, що все в природі має свій початок, розквіт і вгасання. Так, між культурами первісного, рабовласницького, капіталістичного і сучасного суспільства немає провалля. Елементи частини попередніх епох вплітаються в наступні. Сучасний світ не може обійтися без надбань минулого.

Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля. Вона охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) протягом усієї його історії.

Заглиблюючись в історію культури, ми отримуємо можливість зазирнути у власне минуле, зрозуміти, що культура – універсальна мова спілкування – знімає всілякі кордони, а час нашого життя урівнює з вічністю.

Первісність

«Влаштовуючись у світі, людина одразу виявила здатність долати накладені природою обмеження, надаючи предметам освоєння людського смислу. Цей процес і є творенням культури.

Так постає суспільність – основна родова ознака, яка дає імпульс до виникнення культури і згодом визначає увесь її зміст».

В. Гриценко

Література:

ДОРОГАМИ тысячелетий: Сб. ист. очерков и ст.: В 3 кн. / Предисл. А. Смирнова. – М.: Мол. гвардия, 1987-1989. – Кн. 1-3.

КОСВЕН М.Й. Нариси з історії первісної культури. – К.: Рад. шк., 1955. – 200 с.

ПРОИСХОЖДЕНИЕ вещей. Очерки первобытной культуры / Под ред. Е. Смирницкой. – М.: «ННН», 1995. – 272 с.: ил.

СИМОНОВ П.В. и др. Происхождение духовности / Отв. ред. М. Айрапетянц. – М.: Наука, 1989. – 352 с. – (Сер. «Общество и личность»).

СОРОКА С.І. Перші кроки людства – велика загадка історії // Трибуна. – 1992. – № 10. – С. 30-31.

ТАЙЛОР. Первобытная культура / Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1989. – 573 с.

Великі стародавні культури

«На протязі багатьох століть люди знали про існування монументальних залишків стародавніх цивілізацій і захоплювалися ними, але лише відносно недавно вони сформулювали поняття цивілізації і дали визначення еволюційному процесу розвитку людського суспільства від первісних племен до складно організованих сучасних суспільств».

К. Ламберг

Література:

ВЕЙНБЕРГ И.П. Человек в культуре древнего Ближнего Востока. – М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1986. – 208 с.: ил.

БОНГАРД-ЛЕВИН Г.М. Древнеиндийская цивилизация. – М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1980. – 334 с.

БОНГАРД-ЛЕВИН Г.М., ГРАНТОВСКИЙ Э.А. От Скифии до Индии. Древнии арии: мифы и история. – 2-е изд., доп. и испр. – М.: Мысль, 1983. – 206 с.: ил.

ЗАЙЦЕВ А., ЛАПТЕВА В. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон и Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. – 448 с.: ил.

ЛАМБЕРГ-КАРЛОВСКИ К., САБЛОВ ДЖ. Древние цивилизации, Ближний Восток и Мезоамерика / Пер. с англ. – М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1992. – 336 с.: ил.

НА РІКАХ вавілонських. – К.: Вид-во худ. л-ри “Дніпро”, 1991. – 396 с.

ОЧЕРКИ истории арабской культуры (V-XV в.в.). – М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1982. – 440 с.

СОДИ Д. Великие культуры Мезоамерики / Пер. с исп. – М.: Знание, 1985. – 208 с.: ил.

ШОХИН В.К. Древняя Индия в культуре Руси (ХІ – середина XV вв.). – М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1988. – 336 с.

ЭТРУСКИ: Италийское жизнелюбие / Пер. с англ. О. Соколовой. – М.: ТЕРРА-Книж. клуб, 1998. – 168 с.: ил.

Античність

«Антична культура зародилася з первісно душевного стану природної дикості і пройшла шлях доленосних відкриттів і зізнань, визначила місце людини як міри всіх речей, створила великі пам’ятки слова, архітектури, скульптури, винайшла форми соціального та політичного устрою, створила закони та етнічні норми, дійшла до логічного згасання та кінця».

С. Клапчук

Література:

АНТИЧНАЯ культура. Литература, театр, искусство, философия, наука: Слов.-справ. / Под ред. В. Ярхо. – М.: Высш. шк., 1995. – 383 с.: ил.

АНТИЧНОСТЬ как тип культуры / А. Лосев, Н. Чистякова, Т. Бородай и др. – М.: Наука, 1988. – 336 с.

БЛАВАТСКАЯ Т.В. Из истории греческой интеллигенции эллинистического времени. – М.: Наука, 1983. – 323 с.: ил.

ДЖОНС А.М. Гибель античного мира. – Ростов н/Д: «Феникс», 1997. – 576 с.

МАРРУ А.И. История воспитания в античности (Греция). – М.: «Греко-латин. кабинет» Ю. Шичалина, 1998. – 426 с.

МИРЕЦКАЯ Н.В., МИРЕЦКАЯ Е.В. Уроки античной культуры. – Обнинск: «Титул», 1997. – 336 с.

ПРОБЛЕМЫ античной культуры: Сб. – М.: «Наука», 1986. – 288 с.: ил.

ЧЕЛОВЕК античности: идеалы и реальность / Сост., вступ. ст., коммент., примеч. и указ. В. Исаевой, И. Маяк. – М.: Просвещение, 1992. – 384 с.: 8 л. л.

ЭЛЛИНИЗМ: экономика, политика, культура. – М.: Наука, 1990. – 376 с

Візантія

«В історії середземноморських культур є багато шляхів, що мають свій початок в майже непроникливих глибинах старовини і стягуються до таємничого культурно-історичного феномену, “тисячолітнього” анонімного царства – яке отримало назву тільки після своєї фізичної загибелі – до Візантії. І багато напрямків духовного розвитку країн Західної Європи і правос-лавного Сходу останнього тисячоліття започатковано у візантійській культурі».

Ю. Бубнов

Література:

КИРИКОВ О.И., БУБНОВ Ю.А. Византийская культура. – Воронеж: Гос. пед. ун-т, 2001. – 36 с.

КУЛЬТУРА Византии. Вторая половина VII-XII в. / Отв. ред. З. Удальцова, Г. Литаврин. – М.: Наука, 1989. – 678 с.: ил.

КУЛЬТУРА Византии. ХIIІ – первая половина XV в. – М.: Наука, 1991. – 640 с.: ил.

ЛИТАВРИН Г.Г. Византия, Болгария, Древняя Русь (IX – начало ХIIІ вв.). – С.Пб: Алетея, 2000. – 398 с. – (Визант. б-ка).

ПОЛЯКОВСКАЯ М.А. Портреты византийских интеллекту-алов. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1992. – 256 с.

ПОЛЯКОВСКАЯ М.А., ЧЕКАЛОВА А.А. Византия: быт и нравы. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 304 с.

УДАЛЬЦОВ З.В. Византийская культура / Отв. ред. Е.В. Гутнова. – М.: Наука, 1988. – 288 с.: ил.

Київська Русь

«Базовою для української середньовічної була давньоруська культура. Феномен надзвичайного її піднесення у Х-ХІІ ст. нерідко пояснюється тісними контактами Київської Русі з Візантією, Хазарією, країнами Центральної і Західної Європи. Щоб зерна передових культур, насамперед візантійської, могли зійти і розвинутися в новому середовищі, вони мали потрапити в добре підготовлений грунт. Таким був “культурний грунт” східних слов’ян».

Л. Новиченко

Література:

ИСТОРИЯ культуры Древней Руси. Домонгольский период. Общественный строй и духовная культура. Т.2. – М., 1951. – 546 с.: ил

КИЇВСЬКА Русь: культура, традиції: Зб. наук. праць. – К.: Наук. думка, 1982. – 152 с.: ил.

КОТЛЯР Н.Ф. Древняя Русь и Киев в летописных преданиях и легендах. – К.: Наук. думка, 1986. – 160 с.: ил.

КУЛЬТУРА Київської Русі // Історія світової та української культури / Під ред. В. Греченко. – К.: Літера, 2000. – С. 283-309.

КУЛЬТУРА Київської Русі // Історія України / Під ред. Ю. Зайцева. – Л.: Світ, 1996. – С. 65-70.

КУЛЬТУРА Середньовічної Русі // Лекції з історії світової культури / Під ред. В. Полікарпова. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – С. 239-252.

ТОЛОЧКО П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.: ил.

Західноєвропейське середньовіччя

«Саме в епоху Середньовіччя були суттєво розширені горизонти європейської культури, сформувалась історико-культурна єдність Європи, утвердилися життєздатні нації і держави, склались сучасні європейські мови, з’явились твори, що збагатили історію світової культури, досягнуто значних науково-технічних успіхів».

В. Остафійчук

Література:

АНТИЧНАЯ древность и средние века: Проблемы идеологии и культуры: Сб. науч. тр. – Свердловск: Урал. ун-т, 1987. – 152 с.

БИЦИЛЛИ П.М. Элементы средневековой культуры. – С.Пб.: Мифрил, 1995. – 244 с.

ГУРЕВИЧ А.Я. Категории средневековой культуры. – М.: Искусство, 1984. – 350 с.

КАРСАВИН Л.П. Культура средних веков. – К.: Символ. Airland, 1995. – 208 с.

ПОРЬЯЗ А. Мировая культура: Средневековье. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. – 479 с.: ил.

УКОЛОВА В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья (конец V – начало VII века). – М.: Наука, 1989. – 320 с.

ХЕЙЗИНГА Й. Осень средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах. – М., 1988. – 540 с.: ил.

Відродження

«Доба Відродження є надзвичайно розмаїтим та ідейно багатим періодом в історії європейської культури. Основною одиницею культури вперше стає не колектив людей з його колективними інтересами і цінностями, а окрема особистість. Попри елітний характер культури Відродження зміст творчості її титанів віддзеркалив певні прогресивні тенденції подальшого розвитку всієї європейської спільноти народів».

В. Режко

Література:

БАТКИН Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивиду-альности. – М.: Наука, 1989. – 272 с.

БАТКИН Л.М. Итальянское Возрождение: проблемы и люди. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1995. – 448 с.: ил.

КУЛЬТУРА и общественная мысль: Античность. Средние века. Эпоха Возрождения. – М.: Наука, 1988. – 248 с.

КУЛЬТУРА эпохи Возрождения и реформации / Под ред. Рутенбурга В. – Л.: Наука, 1981. – 268 с.: ил.

ОБРАЗ человека в зеркале гуманизма. Мыслители и педагоги Возрождения о формировании личности (XIV-XVII в.в.) / Авт.-сост.: Н. Ревякина, О. Кудрявцев. – М.: УРАО, 1999. – 331 с.

РУТЕНБУРГ В.И. Титаны Возрождения. – С.Пб: Наука, 1991. – 153 с.: ил.

Просвітництво

«Прийнявши культурну естафету, Просвітництво передасть її наступним епохам. Збагативши ідеями рівності, справедливості, братерства, утвердить у суспільстві те вільнодумство, що буде реалізоване у майбутніх битвах за справжнє звільнення людини, за можливість її універсального саморозвитку».

В. Гриценко

Література:

ЗАПАДНОЕВРОПЕЙСКАЯ культура эпохи Просвещения // Культурология / Под ред. проф. А. Марковой. – М.: Культура и спорт, 1998. – С. 381-400.

История и культура Европы в Новое время // История и культурология / Под ред. Н. Шишовой. – М.: «Логос», 1999. – С. 241-261.

Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения. – М.: Наука, 1988. – 303 с.

Хобсбаум Э. Век Империи 1987-1914 / Пер. с англ. Е. Юрченко, В. Белоножко. – Ростов н/Д: «Феникс», 1999. – 512 с. – [Пушкин, б-ка] / Пер. с англ. Т. Горяйнова, В. Белоножко.

Хобсбаум Э. Век капитала. 1848-1875 / Пер. с англ. Т. Горяйнова, В. Белоножко. – Ростов н/Д: «Феникс», 1999. – 480 с. – [Пушкин, б-ка].

Хобсбаум Э. Век революции. Европа 1789-1848 / Пер. с англ. Л. Якунина. – Ростов н/Д: «Феникс», 1999. - 480 с. – [Пушкин, б-ка].

Сплітаються часи, сплітаються держави

"Від епохи до епохи, від народу до народу ми спостерігали, як кристалізувалася, виділяючись із природи, суто людська особистість. Прийшло розуміння універсалізму культур, а разом із тим — значущості всіх культур для людського саморозвитку. Особливе місце в цьому належить культурам традиційним, які протягом тисячоліть регулювали духовні процеси в межах тієї чи іншої країни та підтримують їх і досі".

Л. Левчук

Література:

ГРИШЕЛЕВА Л.Д. Формирование японской национальной культуры (конец XVI - начало XX в.). – М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1986. – 283 с.

ЕМОХОНОВА Л.Г. Мировая художественная культура. – М.: «Академия», 1999. – 448 с.: ил.

КИРКВУД К.П. Ренессанс в Японии. Культурный обзор семнадцатою столетия. - М.: Глав. ред. восточ. лит. изд-ва «Наука», 1988. – 304 с.

МЕЦ АДАМ. Мусульманский Ренессанс / Пер. с нем.; Предисл. Д. Бертельса. – М.: Изд-во «ВиМ», 1996. – 544 с.

КРАВЦОВА М.Е. История культуры Китая. – С.Пб.: Изд-во «Лань», 1999. – 416 с.

ОБЩЕСТВЕННЫЕ перемены и культура Мира. – М.: МИПП, Изд-во «Весь Мир», 1998. – 364 с.

ПАРАЛЛЕЛЬНАЯ культура. Интегратив. направление в совр. рос. культуре / Сост. В. Грибков. – М.: Смысл, 1999. – 63 с.

СПОДАРЕВА Н.И. Традиционная культура: виды, пути развития. – К.: «Магистр-5», 1997. – 144 с.

Україна. Релікти культури

«Оригінально, своєрідно складав свою культуру народ український. Скрізь, на всьому поклав цей народ свою ознаку, ознаку багатої культури й яскравої талановитості.

За довгі віки свого існування народ український натерпівся муки, набрався горя та лиха, і проте, перегорівши як криця, як золото в огні, вийшов чистим із мук і неволі, вийшов міцним і дужим, талановитим та тямучим».

І. Огіенко

Література:

БІЛИК Б.І., ГОРБАНЬ Ю.А. Зарубіжна й українська культура в другій половині 60–80–х років // Історія української культури / За ред. С. Клапчука, В. Остафійчука. – K.: Вища шк., 1999. – С. 269–294.

ВЕРВЕС Г.Д. Ритми культури і аритмія епохи: кінець XIX–друга половина XX ст. // Культура українського народу / В. Русанівський, Г. Верес, М. Гончаренко та ін. – K.: Либідь, 1994. – С. 213–264.

ДАНИЛЕНКО В.М., НОВОХАТЬКО Л.М. та ін. Культура // Україна: утвердження незалежної держави (1991–2002) / Н. Барановська, В. Веспок, С. Віднянський та ін. Під ред. В. Литвина. – K.: Видавн. дім “Альтернативи”, 2001. – С. 421–532.

КАЛКУРА Я.С., КЛАПЧУК С.М. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір // Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. Клапчука, В. Остафійчука. – K.: Вища шк., Знання, 1999. – С. 269–294.

НАРИСИ української популярної культури / За ред. О. Гриценка. – K.: УЦКД, 1998. – 760 с.

НОВІТНЯ українська культура // Історія світової та української культури / Греченко В., Чорний І. та ін. – K.: Літера, 2000. – С. 431–462.

РЯБЧУК М. Роздержавлення культури // Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і розбудова держави. – K.: “Критика”, 2000. –С. 150–221.

СЕМЧИШИН М. Тисяча років української культури. – K.: АТ “Друга рука”, МП “Фенікс”, 1993. – 550 с.

СІКОРСЬКА І. Ренесанс духовної музики: погляд творців і виконавців // Укр. культура. – 2000. – № 1. – С. 30–32.

Л. Авксентьева

Книга: синтез слова і зображення

«Книга – чудова квітка людської культури»

Я. Каменський

Виставка «Синтез слова ї зображення» присвячена книжковому мистецтву, тобто розглядає книгу як витвір мистецтва.

Що таке книга? Книга це не тільки побутова річ, що містить яку–небудь інформацію. Книга – це ще й складний мистецький світ, куди читач поринає з головою, де він живе і рухається, хвилюється і дивується, радіє і страждає. Це диво перетворення речей у світ і світу у річ, диво вміщення найрізноманітніших безкраїх світів у тісні рамки цього невеличкого, так просто, на перший погляд, справленого предмету і називається мистецтвом книги.

Це мистецтво дуже давнє, з багатими традиціями, що йдуть ще від рукописної книги. Величезне художнє і пізнавальне значення ілюстрування, оформлення книги у розкритті і доповненні змісту літературного твору забезпечило йому почесне місце серед інших видів образотворчого мистецтва.

В наш час мистецтво книги – це одна з форм синтезу мистецтв, синтез слова і зображення, об'єднаних єдиною художньою концепцією, єдиною архітектурою книги. Це пошуки нової образної мови, прагнення до комплексного вирішення оформлення книги як єдиного художньо–поліграфічного організму, починаючи від суперобкладинки і кінчаючи набором, версткою і особливостями друку.

Виставка допомагає проникнути у світи різноманітних епох і стилів, в особисті світи художників, показує видатні зразки книжкового мистецтва у всій своєрідності їх творчого рішення.

Книга як витвір мистецтва

«Мистецтво оформлення книги – це високе мистецтво. Передусім це синтез мистецтв, що об’єднує об’ємні моменти, майже скульптуру, з образотворчими: шрифтом і ілюстрацією. В малому мас-штабі це той же синтез, до якого прагне архітектура, об’єднуючись з скульптурою та живописом».

В. Фаворський

Література:

ВАЛУЄНКО Б. Архітектура книги. – К.: Мистец., 1976. – 211 с.

ГАЛАНОВ Б. Платье для Алисы: Художник и писатель. Диалоги. – М.: Книга, 1990. – 302 с.

ГАНКИНА Э. Художник в современной детской книге: Очерки. – М.: Сов. художник, 1977. – 216 с.

ГЕРЧУК Ю.Я. Художественная структура книги. – М.: Книга, 1984. – 207 с.

ГЕРЧУК Ю. Художественные миры книги. – М.: Книга, 1989. – 240 с.

КУЗЬМИН Н. Давно и недавно: [Автобіогр. нариси]. – М.: Сов. художник, 1982. – 481 с.: ил.

КУЗЬМИН Н. Художник и книга: Заметки об искусстве иллюстрирования. – М.: Дет. лит., 1985. – 190 с.

ПИСТУНОВА А. Прикасаясь к книге. – М.: Сов. Россия, 1973. – 246 с.

ПОДОБЕДОВА О. О природе книжной иллюстрации. – М.: Сов. художник, 1973. – 335 с.

ЧЕГОДАЕВА М. Нужна ли книге художественная иллюстрация? // Декоратив. искусство. – 2000. – № 3-4. – С. 10-12.

ЮРЬЕВ Ф. Цвет в искусстве книги. – К.: Вища шк., 1987. – 246 с.

З історії створення книги

«Книжкова графіка бере свій початок з глибини віків. Для її розвитку дала плідний грунт поява рукописної книги в Київській Русі в ХІ-ХІІ ст. Художники оздоблювали книгу орнаментальними заставками, вигадливими заголовними літерами, сторінковими ілюстраціями, а також численними дрібними малюнками на берегах сторінок».

А. В’юник «Українська графіка ХІ - початку ХХ ст.»

Література:

АЛЕКСЕЕВА М. Гравюра Петровского времени. – Л.: Искусство, 1990. – 207 с.: ил.

ГЕРЧУК Ю. История графики и искусства книги: Уч. пособие для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 320 с.

ГЕРЧУК Ю. Начало российского книгопечатания // Искусство. – 2000. – № 14. – С. 1-2.

ДЕТСКАЯ книга вчера и сегодня: По материалам зарубежной печати / Сост. Э. Ганкина. – М.: Книга, 1988. – 312 с. – (История книж. искусства).

ЗАВАДСКАЯ Е. Японское искусство книги (VII-XIX века). – М.: Книга, 1986. – 222 с. – (История книж. искусства).

РОЗАНОВА Н. Московская книжная ксилография 1920-1930-х годов. – М.: Книга, 1982. – 287 с.: ил.

КНИГА в русской и советской живописи / Сост. Н. Бабурина, Б. Каневский. – М.: Книга, 1989. – 150 с.

РУССКИЙ лубок XVII-XIX вв.: Альб. – М.-Л.: Изогиз, 1962. – 24 с.: ил.

СИДОРОВ А. Древнерусская книжная гравюра. – М.: Изд-во АН СССР, 1951. – 395 с.

СИДОРОВ А. Русская графика начала ХХ века. – М.: Искусство, 1969. – 230 с.: ил.

ФИВЕР У. Когда мы были детьми: Два века книжной иллюстрации для детей. – М.: Сов. художник, 1979. – 96 с.

ЧЕГОДАЕВА М. Пути и итоги: Русская книжная иллюстрация 1945-1980. – М.: Книга, 1989. – 239 с.: ил.

Звичайна красота букви

«Шрифт – це своєрідна художня модель світу, тільки у вкрай узагальненій і абстраго-ваній формі. І, подивившись на нього з цього боку, ми відкриваємо за формальними штрихами і пробілами живі і гострі людські надії, побоювання, пристрасті».

Ю. Герчук

Література:

БУКВИЦЫ древнерусского письма: 24 открытки. – М.: Изобраз. искусства, 1984.

ИСКУССТВО шрифта. Работы московских художников книги. – М.: Книга, 1977. – 186 с.: ил.

Кашутина Е., Сапрыкина н. Экслибрис в собрании Научной библиотеки Московского ун-та: Альб.-каталог. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 224 с.

КАЛАШНИКОВ А. Книжные знаки мастеров графики. – М.: Книга, 1981. – 88 с.

КАПР А. Эстетика искусства шрифта: Тезисы и маргиналии со 152 иллюстрациями. – М.: Книга, 1979. – 124 с.

ПОЛЯКОВ М. Книжные знаки мастеров графики. – М.: Книга, 1981. – 96 с.

ПТАХОВА И. Простая красота буквы. – С.Пб.: Русская графика, 1997. – 283 с.

РУДЕР Э. Типографика: Руководство по оформлению. – М.: Книга, 1982. – 286 с.

СНАРСКИЙ О. Шрифты-алфавиты для рекламных и декоративно-оформительских работ. – К.: Рекл., 1984. – 152 с.: ил.

ТАРАНОВ Н. Рукописный шрифт. – Львов.: Вища шк., 1986. – 159 с.

Скарби української книжкової графіки

«Українська книжкова графіка зрос-тала в складних, суперечливих умовах, у боротьбі з різного роду формалістичними течіями, прямуючи шляхом новаторського збагачення образних засобів графічної мови, глибокого вивчення і засвоєння кращих, прогресивних традицій мистецтва минулого».

В. Касіян

Література:

БАЗИЛЕВИЧ А. Альбом / Авт.-упоряд. М. Криволапов. – К.: Мистец., 1976. – 57 с.: ил.

БЕЛЕЦКИЙ П. Георгий Иванович Нарбут. – Л.: Искусство, 1985. – 239 с.

КОНОНЧУК С. Графіка: Альб. – К.: Мистец., 1988. – 104 с.: іл.

ЛАГУТЕНКО О. Українська графіка ХХ століття // Обра-зотворч. мистец. – 2000. – № 1-2. – С. 56-59.

ЛЕВИЦЬКА С. 1874-1937 [Альб графіки]. – Париж, 1989. – 73 с.

Логвин Г. З глибин: Гравюри українських стародруків ХVI-ХVIII ст. – К.: Дніпро, 1990. – 408 с.: ил.

ОВДІЄНКО О. Книжкове мистецтво на Україні (1917-1974). – Л.: Вища шк., 1974. – 24 с.: іл.

ОВДІЄНКО О. Мистецтво оформлення “Кобзаря”. – К.: Мистец., 1968. – 87 с.

ПОНОМАРЕНКО А. Альбом. – К.: Мистец., 1986. – 112 с.

ПОПОВА Л. Олександр Данченко. – К.: Мистец., 1972. – 104 с.

САПОЦЬКА Х. Одержимість: [Про творчість лауреата Держ. премії України ім. Т.Г. Шевченка, майстра книжк. графіки В. Юрчишина] // Образотвор. мистец. – 1999. – № 3-4. – С. 44-45.

УКРАЇНСЬКА графіка ХІ – початку ХХ ст.: Альб. / Авт.-упоряд. А.В’юник. – К.: Мистец., 1994. – 328 с.: іл.

УКРАЇНСЬКА радянська графіка. – К., 1958. – 195 с.

УКРАЇНСЬКИЙ естамп. – К.: Мистец., 1987. – Комплект 18 листівок.

Майстри книжкової ілюстрації

«Те, що я зображую, я завжди люблю».

В. Конашевич

Література:

БЕНУА А. Азбука в картинах: Факсим. изд. 1904 г. – М.: Книга, 1990. – 71 с.: ил.

БЕРДСЛЕЙ О. 66 избранных рисунков: Альбом гравюр. – М.: Ренессанс, 1991. – Б. с.БИЛИБ

ИН И. [Альбом]. – Л.: Аврора, 1988. – 228 с.: ил.

ГЛАЗУНОВ И. Александр Блок в иллюстрациях И. Глазунова. – М.: Изобр. искусство, 1982. – Б. с.

ГЛАЗУНОВ И. Образы Ф.М. Достоевского в иллюстрациях Ильи Глазунова. – М.: Планета, 1990. – 207 с.: ил.

ГРАФИКА Нади Рушевой. – М.: Изобраз. искусство, 1976. – 116 с.: ил.

ДЕТСКИЕ книги издательства И.Н. Кнебель: Факсим. воспроизведение 12 кн., вып. в 1909-1914 гг. – М.: Книга, 1989. – Б. с.

ДЬЯКОВ Л. Гюстав Доре. – М.: Искусство, 1983. – 135 с.: ил.

КОВТУН Е. Русская футуристическая книга. – М.: Книга, 1989. – 248 с.: ил.

КРАСАУСКАС С.: [Альбом]. – М.: Книга, 1988. – 170 с.: ил.

НИКОЛАЕВ А. Л.Н. Толстой «Война и мир». Иллюстрации А.В. Николаева. Вып. 4. – М.: Изобраз. искусство, 1977. – Б. с.

ОСОКИН В. Виктор Васнецов. – К.: Рад. шк., 1989. – 160 с.

ПЕРВЫЕ иллюстраторы произведений Л.Н. Толстого: Альб. / Авт.-сост. О. Ершова, Т. Поповкина. – М.: Изобраз. искусство, 1978. – 96 с.: ил.

РОДЧЕНКО А. И его соратник, соавтор и супруга В. Степанова. – М.: Книга, 1989. – 158 с.: ил.

САВВА БРОДСКИЙ: Альбом / Авт.-сост. А. Матвеев. – М.: Изобр. искусство, 1988. – 176 с.: ил.

САПЕГО И. А.И. Кравченко. – М.: Книга, 1986. – 158 с.: ил.

«СЛОВО о полку Игореве» в гравюрах В.А. Фаворского. – Искусство, 1987. – 259 с.: ил.

СУЗДАЛЕВ П. Врубель и Лермонтов. – М.: Изобраз. искусство, 1991. – 238 с.: ил.

ХУДОЖНИК Л. Токмаков. – М.: Сов. художник, 1989. – 239 с.: ил.

ХУДОЖНИКИ детской книги о себе и своем искусстве. – М.: Книга, 1987. – 305 с.: ил.

ЧАРУШИН Е. 10 книжек для детей. – Л.: Художник РСФСР, 1989. – Б. с.

ШМАРИНОВА Д. А.С. Пушкин «Дубровский» в иллюстрациях Д.А. Шмаринова. – М.-Л. Изобраз. искусство, 1982. – Б. с.

ЭТКИНД М. А.Н. Бенуа и русская художественная культура конца ХІХ – нач. ХХ века. – Л.: Художник РСФСР, 1989. – 480 с.: ил.

А. Сенкевич

Хліб і троянди

Г. Танцюра в сузір’ї фольклористів Поділля

Вінниччина – край працьовитих і співучих людей, добра слава лине про них. Багата народна творчість нашого краю, її збирали і вивчали численні фольклористи і етнографи.

Чи не найяскравіший серед них Г.Т. Танцюра, уродженець с. Зятківці Гайсинського району. Уснопоетичні твори від Явдохи Зуїхи – місцевої селянки, винятково чесної і справедливої, щирої і працьовитої, талановитої і артистичної в співі і розмові людини записував він дванадцять років. Набуток почутого складав 1008 пісень, 156 казок, 394 прислів’я та приказки, 45 загадок та різноманітний етнографічний матеріал.

Виданий у 1965 році у видавництві “Наукова думка” збірник “Пісні Явдохи Зуїхи” містить 719 пісень усіх жанрів. За словами П. Тичини, ця книга – пам’ятник самому народові. Г. Танцюра – автор великої і цінної фольклористично-етнографічної праці “Весілля в селі Зятківцях”, яка вийшла друком у 1997 році завдяки зусиллям науковця і письменника М. Дмитренка. Фольклорист писав, що “Весілля...” – “найбільш сильна річ з усіх моїх збірників”. Він є також автором нарису про Я. Зуїху, двох повістей, словника української мови, деяких інших матеріалів. Його книжка “Записки збирача фольклору” видана у Києві в 1956 році відображає працю, любов, зміст його життя.

Виставка, присвячена 100-річчю з дня народження Г.Т. Танцюри (1901-1962), висвітлює і роботу інших фольклористів Поділля, які відкрили нам здібності, талант нашого народу, зробили наше життя духовно багатим. Золоті поклади їх пісень линуть по всьому світу, дарують людям радість, фольклорні свята.

«Нема такої значної події в житті

народу, нема такого людського почуття,

яке б не озвалось в українській пісні чи

ніжністю струни, чи рокотом грому».

М. Стельмах

Живе джерело Поділля

Література:

Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: Історіографія, біобібліогр. матеріали. – Кам’янець-Поділ., 1993. – 480с.

Весілля [Зб.]: У 2 кн.Т. І, кн. І. – К.: Наук, думка, 1970. – 455 с.

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етногр. нарис. Т. 1. - К.: Оберіг, 1991. – 450 с.

Килимник С. Український рік у народних звичаях і історичному освітленні: У 2 кн. Кн. 1, т. 1-2. - К.: Обереги, 1994. – 393 с.

Митці України: Енциклопед. довід. – К: Укр. енцикл. ім. М. Бажана, 1992. – 848 с.

Подолинний А.М. Розвиток фольклористики на Поділлі кінця XIX- початку XX сг. // Літературна Вінниччина. – Вінниця, 1993. – С. 19-24.

Золоті струни Вінниччини

Література:

Весільні пісні: У 2 кн. Кн. 1.: Волинь. Поділля. Буковина. Прикарпаття. Закарпаття. – К.: Наук, думка, 1982. – С. 679.

Григор’єв Наш: Історія України в народних думах та піснях. – К.: Веселка, 1993. – 271 с.

Історичні пісні. – К.: Вид-во Акад. наук УРСР, 1961. – 1053 с.

Колядки і щедрівки. – К.: Муз. Україна, 1991. – 228 с.

Подолинний А. Червона калина, листячко зелене. – Вінниця, 1992. –  55 с.

Яковчук О.М. Пісні з Поділля. – К.: Муз. Україна, 1989. – 172 с.

Народжена співати

Література:

Волошенюк І. З піснею в дорозі // Сіл. вісті. – 1981. – 6 жовт.

Захар’яш Є. Вікам на пам’ять // Рад. освіта. – 1983. – 31 трав.

Качкан В. Людина, яка знає тисячу пісень // Жовтень. –1981. – № 1. – С. 102-114.

Київський Є. Жниця творчості людської // Колос. – 1974. –21 груд.

Настя Присяжнюк: До 100-річчя від дня народж. (22.12.1894-8.06.1987): Бібліогр. покажч. – Вінниця, 1994. –  23 с.

Пісні Поділля: Записи Н. Присяжнюк в с. Погребище, 1920-1970 рр. – К.: Наук, думка, 1976. – 480 с.

Бандуристе, орле сизий ...

«...Він життя любив, Україну знав,

Україну-тугу... був як спротив, як весняна

стрімка новизна, де веселкою – струни

з-над Бугу».

В. Кобець

Література:

Волошенюк І. Талант // Вінниц. правда. – 1988. – 17 лип.

Зінєвич О. “Струни вічності” // Подолія. – 2001. – 22 листоп.

Каменюк М. Спасівка: Поезії. – Одеса: Маяк, 1990. – 88 с.

Народні співцї-музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна, 1980. – 179с.

Перепелюк В.М. Вічна кобзарська пісня // Проблеми духовного і національного відродження на Поділлі. – Хмельницький, 1995. – С. 71-72.

Пісні великого кобзаря. – К.: Наук, думка, 1964. – 396 с.

Шоголь М.Т. Кобзар Володимир Перепелюк // Нар. творчість та етнографія. – 1960. – № 4. – С. 89-96.

Шукачі перлин народних

Література:

Берегиня скарбів народних: До 80-річчя від дня народж. М.А. Руденко: Бібліогр. покажч. – Могилів-Поділ., 1995. – 10 с.

Горб Є., Березовський І.П. Сучасні збирачі фольклору // Нар. творчість та етнографія. – 1966. –№ 5. – С. 20.

До криниць народного слова. – Вінниця, 1989. – (Буклет).

Етнографія Поділля: Тези доп. наук. конф. – Вінниця, 1992. – Ч. 2. – 86 с.

Зінченко Л. Безцінне надбання: Слово про збирачів фольклору [обл.] // Комсомол, плем’я. – 1977. – 28 лип.

 Майстри витинанки: Всеукр. свято "Укр. витинанки". – Могилів-Поділ., 1993. – 41 с.

Медведик П. Євшан-зілля: Легенди та перекази Поділля. – Л: Червона калина, 1992. – 285 с.

Подільська старовина: Наук.зб. – Вінниця, 1993. – 467 с.

Доля, що піснею стала

Література:

Апонюк Г. У пам’яті народній // Вінниц. правда. – 1968. – 10 січ.

Гасюк В. “Навіки в записах Танцюри Явдоха Зуїха живе” // Вінниччина. – 2000. – 15 берез. – (Спец. вип. газ. “Хочу все знати”).

Горб Є. Невмируща пісня // Колгосп. вісті. – 1980. – 28 серп.

Танцюра Г. Загадки Явдохи Зуїхи. – К.: Ред. часопису “Народознавство”, 1996. – 37 с.

Тисяча пісень подолянки Явдохи Зуїхи // Вінниц. правда. – 1965. – 5 верес.

Фарафон Л., Філонов А. Явдошині іменини // Земля Поділ. – 1993. – 7 квіт.

Чудний В. З душі народної: До 125-річчя від дня народж. Явдохи Зуїхи // Культура і життя. – 1980. – 3 берез.

Гнат Танцюра – наша гордість і слава

Література:

Громова Н. Гнат Танцюра – наша гордість і слава // Камертон-ікс. – 17 берез. – С.5.

Дмитренко М. Збирач народної мудрості // Україна. – 1981. – № 27. – С. 10.

Дмитренко М. Фольклористично-етнографічна діяльність Г.Т. Танцюри // Етнографія Поділля: Тези доп. наук. конф. – Вінниця, 1992. – Ч. 2. – С. 20.

Дмитренко М.К. Музей фольклориста // Нар. творчість та етнографія. – 1977. – № 1. – С. 62-64.

Зацвіла калина: Публ. усної нар. поезії Вінниччини. – [Вінниця]: Вінниц. обл. кн.-газ. вид-во, 1959. – 65 с.

Ковальова Є.П., Верховлюк В.М. Документи державного архіву Вінницької області про Г.Т. Танцюру // Тези доп. 12-ї Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. – Вінниця, 1993. – С. 95.

Новосад В. Збирач перлин народних // Вінниц. правда. – 1989. – 27 верес.

Пам’яті видатного фольклориста: До 80-річчя з дня народж. Г.Т. Танцюри // Трибуна праці. – 1981. – 2 берез.

Подолинний А. Г.Т. Танцюра // З-над Божої ріки: Літ. бібліогр. слов. Вінниччини. – Вінниця: Континент-Прим, 2001. – С. 333.

Подолинний А. Г.Т. Танцюра // Подільські криниці: Хрестоматія з літ. рідного краю. – Вінниця: Континент-Прим, 1994. – Вип. 1. – С. 51-59.

Руденко В. Уклін Гнатові Танцюрі // Вінниц. правда. – 1983. – 2 берез.

Танцюра Г.Т. Весілля в селі Зятківцях. – К.: Ред. часопису “Народознавство”, 1998. – 404 с.

Танцюра Г.Т. Пісні Явдохи Зуїхи. – К.: Наук. думка, 1965. – 507 с.

Танцюра Г.Т. Як я збираю фольклор // Нар. творчість та етнографія. – 1957. – № 1. – С. 52-55.

Цвіте душа народу:
фольклорне свято ім. Г.Т. Танцюри в області 
Набір кольорових світлин про свято.

О. Михайлюк

Мода: погляд крізь віки

Модою в найширшому розумінні слова називають існуюче у визначений період і загальноприйнятне на даному етапі ставлення до зовнішніх форм культури. Але говорячи про моду, звичайно мають на увазі ставлення людини до одягу. Одяг є складовою частиною матеріальної і духовної культури людства. Предмети одягу, зв’язані єдністю призначення і використання людиною, доповнені аксесуарами, зачіскою, гримом, складають костюм. Він виражає соціальну та індивідуальну характеристику людини, її вік, стать, вдачу, смак. Костюм формує зовнішність людини у відповідності з естетичним ідеалом та етичними нормами суспільства. Кожна епоха створює свої власні уявлення про ідеал краси, а одяг підправляє і стилізує силует людини, наближаючи до цього ідеалу.

Мода так чи інакше стає дзеркалом свого часу, відображаючи суспільно-політичне життя, розвиток продуктивних сил, найбільш яскраві події, найважливіші культурні та наукові досягнення, звички і психологію людини, її уявлення про естетичний ідеал. Мода – це один із найрухоміших феноменів культури, але вона зв’язана з вічним, тому що демонструє нам швидкоплинність буття, показує, що все на світі повторюється. Мода дає людині надію, бо завжди живе днем завтрашнім.

У змінах та мінливості моди кожен раз знову і знов виникає обіцянка кінцевого ідеалу краси. Людина з готовністю вірить цій обіцянці і кожен раз змушена скоритись велінню нової моди.

Костюм стродавнього світу

«Костюм є еволюцією і дуже важливою, можливо найважливішою ознакою, за якою ми можемо робити висновок про звички, звичаї і спосіб життя кожного століття».

Оскар Уайльд

Література:

Каминская Н.М. История костюма. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 168 с.: ил.

Дмитриева Н.А. Загадки мира моды: Очерки о культуре моды. – Донецк: Сталкер, 1998. – 464 с.: ил.

Костюми народів світу: Комплект (16 листівок з текстівками укр., рос. та англ. мовами). Вип. 2 / Упоряд. та авт. тексту З.В. Кучеренко; Худож. М.Н. Грох. – К.: Мистец., 1991.

Клопотовская Е. Как одевались фараоны // Юный художник. – 2001. – № 5. – С. 22-25.

Вавилония и Ассирия // Иллюстрированная энциклопедия моды / Л. Кибалова, О. Гербенова, М. Ламарова. – Прага, 1987. – С. 47-49.

Клопотовская Е. О хитонах и гиматиях // Юный художник. – 2001. – № 9. – С. 36-38.

Коттерелл А. Парадное платье: [Старовин. китайс. одяг] // Коттерелл А. Китай. – Лондон; Нью-Йорк; Штутгард; М., 1997. – С. 46-48.

Стамеров К. К. Костюми Японії VІІ-ХІХ ст. // Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів: В 2 ч. – К., 1978. – Ч. 1, розд. 16. – С. 226-238.

Західна Європа та Росія

Література:

Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів: В 2 ч. Ч.2. – К.: Мистец., 1978. – 174с.: іл.

Иллюстрированная энциклопедия моды / Л. Кибалова, О. Гербенова, М. Ламарова. – Прага: Артия, 1987. – 608 с.: ил.

Spring Fashions in Jackets at Messrs Peter Robinson’s, Oxford Street // The Queen: The Lady’s Newspaper. – 1903. – Feb. 28. – P. 313.

Буровик К. А. Родословная вещей. – М.: Знание,1991. – 232 с.

Швачко Л. Эпоха, костюм, прическа… // Зеркало моды. – 1999. – № 2. – С. 36-37.

Костюм в России ХVІІ-начала ХХ века: Государственный Эрмитаж, Ленинград: Комплект (16 лист.). – Л.: Аврора,1986.

Женские головные уборы из собрания Государственного Исторического Музея, Москва: Комплект (16 лист.). – Л.: Аврора,1984.

Хан-Магомедова В. Петербургский бал на Волхонке // Искусство. – 1999. – № 28. – С. 4-5.

Алешина Т., Серебрякова К. Посмотрим на костюм: [Рос. міськ. костюм ХVІІІ – початку ХІХ ст.] // Юный художник. – 1995. – № 1. – С.20-23.

Кирсанова Р.М. Розовая ксандрейка и драдедамовый платок: Костюм – вещь и образ в русской литературе ХІХ века. – М.: Книга, 1989. – 286 с.

Традиційне вбрання українського народу

Література:

Ніколаєва Т. Історія українського костюма. – К.: Либідь, 1996. – 176 с.: іл.

Матейко К.І. Український народний одяг. – К.: Наук. думка, 1977. – 224 с.

Кара-Васильєва Т. Українська сорочка. – К.: Томіріс, 1994. – 32 с.: іл.

Матейко К. Український народний одяг: Етногр. слов. – К.: Наук. думка,1996. – 196 с.

Николаева Т.А. Украинская народная одежда: Среднее Поднепровье. – К.: Наук. думка, 1987. – 248 с.: ил.

Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. – К.: Мистец., 1995. – 336 с.: іл.

Орел Л. Народний одяг // Українська родина: Родинний і громадський побут / Упоряд. Л. Орел. – К., 2000. – С. 49-67.

Традиційне вбрання Київщини ХVІІ – ХІХ ст.: Комплект (18 лист. з текстівками укр., рос. та англ. мовами) / Упоряд. та авт. тексту Т. Ніколаєва; Худож. З. Васіна. – К.: Мистец., 1993.

Маслова Г. С. Народная одежда в восточнославянских традициях, обычаях и обрядах ХІХ- начала ХХ в. – М.: Наука, 1984. – 216 с.: ил.

Дизайн сучасного одягу

«Мода нікого не може залишити спокійним. Вона збурює нашу свідомість, примушує вигадувати, фантазувати, творити. Мода багатолика, мінлива, непостійна».

В. Зайцев

Література:

Зайцев В. Такая изменчивая мода / Лит. запись А. Васильева, М. Кранса; Рис. В. Зайцева. – М.: Мол. гвардия, 1983. – 206 с.: ил.

Ильинский М.М. Ее величество Мода – Смоленск: Русич, – 416 с.: ил.

Орлова Л. Азбука моды. – М.: Просвещение, 1988. –176 с.: ил.

Бердник Т.О., Неклюдова Т.П. Дизайн костюма. Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 448 с.

Зборовский Е.М. По законам красоты. – М.: Сов. Россия, 1988. – 176 с.: ил.

Пармон Ф.М. Композиция костюма – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 264 с.: ил.

Красникова-Аксенова Л. Учитесь красиво одеваться. – М.: Москов. рабочий, 1992. –127 с.

Уоткинс Ч. Книга об одежде. М.: Легпромбытиздат, 1989. –176 с.: ил.

Шарль-Ру Э. Непостижимая Шанель: Пер. с фр. – М.: Прогресс; Смоленск: Литера; Русич, 1995. – 496 с.

Головашева А. Тот самый Kenzo // Hair’s how. – 2000. – № 9/10. – С.7-12.

Прохорова А. Высокая миссия Йоджи Ямамото // Hair’s how. – 2000. – № 5/6. – С. 58–62.

Веселая законодательница мод: [Соня Рткель] // Стиль и дом — 2001. — № 4. — С.11-12.

NINA RICCI: [Колекція літо-2001] // Стиль и дом. – 2001. – № 2. – С. 13-18

Вечерняя звезда [Модели Ю. Гердо] // Модели сезона. – 2001. – № 3. – С.48-49.

Жизнь в городе: [Модели В. Зубца] // Жури. мод. - 2001. - № 3. – С-6-7.

Л. Борисенко

Л. Вееденська

ЗМІСТ

Передмова

Авт. П. Цимбалюк

ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА.  Біля джерел духовності

Авт. Л. Авксентьева

КНИГА: СИНТЕЗ СЛОВА І ЗОБРАЖЕННЯ

Авт. А. Сенкевич

ХЛІБ І ТРОЯНДИ. Г.Танцюра в сузір’ї фольклористів Поділля

Авт. О. Михайлюк

МОДА: ПОГЛЯД КРІЗЬ ВІКИ

Авт.: Л. Борисенко, Л. Введенська

Українська культура, мистецтво, фольклор

Кращі виставки року

Методичні рекомендації бібліотекам

Вип. 4

Редактор М. Спиця

Комп’ютерний набір: Н. Дорошенко,  Л. Борисенко,  О. Михайлюк

Комп’ютерна верстка, виготовлення оригінал-макету Н. Спиця

Тиражування Г. Стратієнко

Відповідальний за випуск В. Циганюк

Підписано до друку 4.06.2002. Папір офсетний.

Умов. друк. арк. 1.8. Тираж 80 прим.

Ксерокс Вінницької ОУНБ ім.  К.А. Тімірязєва

21100, Вінниця, вул. Соборна, 70 тел. (0432) 35-23-94