Сучасні підходи до організації книжкових виставок

Рік видання: 2004

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі

 

 

До робочого блокноту бібліотекаря-практика

 

Розділ

 

СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ:

ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ПРОПАГАНДИ КНИГИ 

 

Частина І

 Сучасні підходи до організації книжкових виставок

 

Вінниця, 2004

 


 

 Шановні колеги!

 

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі запрошує вас до співпраці у підготовці інформаційно-методичних матеріалів:

- надсилайте до нас свої  пропозиції щодо тем матеріалів, які ви б хотіли бачити у наступних випусках видання;

- надсилайте свої матеріали, з якими ви хочете ознайомити своїх колег.

 

Матеріали підготувала                     О.С.Бурдига

Редагування                                         П.І.Цимбалюк

Комп'ютерний набір                           Г. А. Пасєка

Тиражування                                        Г.О.Страрієнко

Відповідальна за випуск                      Т.М. Марченко

 


Соціокультурна діяльність бібліотеки або масова робота увібрала в себе багаторічні духовні бібліотечні традиції. В творчих лабораторіях, методичних центрах, школах передового досвіду накопичений величезний досвід проведення заходів, різних за змістом, методикою.

В даний час масова робота пов’язана з більш широким уявленням про культурну діяльність бібліотеки, формуванням творчих здібностей у читачів, підтриманням національних і культурних традицій народу.

Масова робота перш за все повинна бути цікавою для вас і представляти інтерес для користувачів (якоїсь відповідної вікової групи читачів).

І слід пам’ятати, що масова робота створює рекламу вашого закладу, а реклама перш за все повинна бути якісною.

 

Основними принципами масової роботи є:

1. зменшення масової роботи, але покращення її якості;

2. поглиблення диференціації у виборі теми, тобто ви повинні бачити категорію читачів, з якою будете працювати;

3. актуальність , загостреність незвичність трактувань, проблем;

4. багатофункціональність масового заходу (просвітницька, бібліотечна, рекламна) функції;

5. пріоритет малим формам спілкування бібліотекаря з читачами (10-20 чол.);

6. оновлення методики традиційних форм масової роботи;

7. поєднання традиційних і нетрадиційних форм.

 

Зупинимося на формах масової роботи. Їх можна розділити на:

Рекламно-інформаційні: бенефіс читача, прем’єра книги, журналу, калейдоскопи, альманахи, зустріч з актуальною книгою, книжкові виставки.

Діалогові форми: бесіда, інтерв’ю, круглі столи, прес-конференції, зустрічі діалоги, вечір-портрет, біт-урок, урок-мандрівка.

Ігрові форми: літературний суд, різноманітні конкурси, вікторини, ток-шоу, аукціони, книжково рольові ігри, ерудит-лото.

А тепер більш детальніше хочу зупинитися на всіх цих формах.

Перш за все це книжкові виставки, які є найпопулярнішими серед читачів, по скільки вона інформує про новини, викликає початковий інтерес до видань і стимулює його дальший розвиток.

Бібліотечна виставка – це публічна демократія спеціально підібраних і систематизованих творів друку та ін. носіїв інформації, які рекомендуються користувачам бібліотеки для огляду і ознайомлення.

Кожна виставка вирішує своє конкретне завдання і має визначену читацьку адресу. Сама по собі виставка передбачає безпосередній показ книг або ін. матеріалів, які розкривають зміст в наочно-стимулюючому вигляді.

Спеціалісти пропонують класифікувати виставки за такими ознаками:

- за статусом – самостійні або такі, які супроводжують масові заходи;

-  за змістом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

-  за цільовим призначенням – на допомогу навчальному процесу, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

-  за часом публікації й надходження до бібліотеки – виставки нових надходжень, підбірки за різні роки, “забутих книг” чи забутої книги;

-  за терміном функціонування – постійні, довготривалі, і короткотривалі;

-  за видами видань – книжкові, інших видів видань (журнальні або газетні), декількох видів одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівки, мікрофільми, відеокасети та ін.).

 

Методика підготовки виставки

Підготовка виставки починається з вибору теми, визначення читацького і цільового призначення. Для того, щоб здійснити розробку книжкової виставки, слід добре вивчити тему, якій буде присвячена виставка. Потім розробляється план виставки, формується назва виставки, та її розділів, підбираються цитати.

Якщо на виставці представлені матеріали з періодичних видань, то матеріали з них описуються аналітично.

Існує думка, що чим більше виставок в бібліотеці тим краще. В результаті від книжкових експозицій миготить в очах, вони лише відштовхують читачів, які їх просто не помічають. Треба пам’ятати, що інтерес до виставок визначається не кількістю наявного матеріалу, а тим, як уміло він подається і наскільки образно передається основна тема, чи вдало сполучаються документальні, графічні, декоративні документи.

Оформлення, тема, назва, ілюстровані елементи – все має викликати у читача бажання познайомитися з книгами, котрі стоять на полиці. Тому не потрібно ганятися за кількістю виставок, хай їх буде не багато, але щоб вони надовго запам’яталися своєю оригінальністю, що кожна книга сама просилася в руки читачам. Цьому сприятимуть уміло підібрані ілюстрації, фотографії, композиції з квітів, зразки декоративно-прикладного мистецтва, що відповідають темі виставки.

При оформленні великих виставок важливо передавати елементи колориту тієї епохи, яку відображає книжкова експозиція. Цього можна досягти за допомогою фотографії, ілюстрацій, добору шрифтів і кольорів заголовка.

Н-д: для виставки на історичну тематику буде цілком виправданим заголовок виконаний стародавнім шрифтом, який стилізований під стародавню в’язь.

При оформленні потрібно уникати шаблону а навпаки урізноманітнювати.

 

Основні вимоги до шрифту

-   чіткість, простота та легкість для читачів.

Потрібно намагатися не перевантажувати шрифт додатковими елементами, такими як орнамент, декоративні деталі, які утруднюють сприймання напису.

Не бажано оформляти текст різними за розмірами літерами, і різними фарбами. Всі ці додаткові елементи, які нібито мали допомагати у оформлені виставки навпаки шкодять виставці. Цінність виставки залежить від того наскільки точно підібраний матеріал, наскільки добре продумано де краще книгу представити в розкритому вигляді, а де показати її обкладинку, і ще потрібно вміти відмовитись від найбільш привабливішого ілюстрованого матеріалу, який може перешкодити зосередити увагу читача на книзі. На виставці перш за все повинні говорити книги, а не одна книга, якщо це виставка не присвячена одній книзі.

Існують такі види виставок 

Виставка-питання – для оформлення такої виставки необхідно підібрати цікаві питання з певної теми. На виставці подаються тексти питань (можна і декілька питань), і тут же розміщують книги, періодичні видання, в яких можна знайти відповіді на запропоновані питання н-д: “А у нас сьогодні гість” (книги про этикет).

Виставка-відгук – вона складається із відгуків самих читачів про прочитані книги н-д: Прочитай і зацікав, порадь, запропонуй і т.д.

Аркуш паперу з надписом та невеличкі картотеки в які діти будуть вставляти свої пропозиції.

Виставка-тест – читачам пропонуються поради різноманітні тести типу: “Чи вмієте ви слухати”; “Чи цікавий ви співрозмовник”, “Наскільки у вас сильний характер” і т.д. і поруч з тестами розмістити літературу, в якій можна знайти поради за отриманими результатами тестування. В основному всі результати розміщуються після тесту.

Виставка “бенефіс читача”, доприкладу “кращий читач... навчального року”.

Мета такої виставки – привернення уваги до книг через інтереси їх однолітків.

Обов’язкові елементи – формуляр читача, можна його виготовити у збільшеному форматі. Бажана фотографія читача, зробити аналіз читання, тобто проаналізувати відвідування, улюблених авторів, жанри літератури, кількість прочитаних книг з різних галузей знань та ін. Можна виготовити цікаву медаль з надписом кращий читач... року, або ж підготувати граму за підписом директора.

Виставка однієї книги: на цій виставці представляється книга, яка на вашу думку і думку ваших читачів заслуговує на більшу увагу. Поряд з книгою представляються статті про книгу з періодичних видань, окремі статті про автора твору. Доцільно було б, щоб один з викладачів чи письменників написали рекомендаційну анотацію.

Якщо книга перевидавалась, можна представити екземпляр перевиданого видання. Якщо вдається розшукати історію написання книги, можна також коротенько описати той шлях, який пройшла книга від рукопису до друкованого видання. Бажано відшукати першого читача, який прочитав книгу і коротенько описати ті враження, які викликала книга у читача.

Виставка-кросворд: для такої виставки обов’язково наявність кросворда за темою виставки. Одночасно це можуть бути декілька кросвордів, який об’єднує одна тема, чи напрямок. На виставці представляється кросворд у збільшеному вигляді, а поряд підбірка літератури до якої можна звернутися щоб відгадати невідоме слово.

Можна провести одночасно з виставкою невеличкий конкурс до прикладу, хто першим розгадає кросворд отримає заохочувальний приз. Особливо цікавими будуть кросворди типу: поети і письменники, Він і Вона (за іменами), “Прислів’я і приказки”, цикл кросвордів “Кросворд на літери АБВ, і т.д.”. Продовжити вислів, “З пісні слів не викинеш” та ін.

Виставка одного жанру – це як правило представлення на виставці книг одного жанру – детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман та ін., завдяки якій можна задовільнити читацькі вимоги певного жанру, а також дізнатися, які саме книги є в книжковому фонді з певного напрямку.

Поряд з книгами можна подати коротеньку історичну довідку про те, як виник цей напрямок чи жанр, хто вважається основоположником, хто з сучасників працює у цьому жанрі. І відповідне оформлення.

Ось наприклад: Слово детектив – походить від англійської і латинської і означає розкриття, розкривати виявляти. Слово має два тлумачення 1) Агент таємної служби розшуку, сищик. 2) Літературний твір або кінофільм, у якому змальовуються діяльність та пригоди сищика, розкриття загадкового злочину.

Виставка книжкових ілюстрацій: для виставки підбираються ілюстрації можна окремі, можна ілюстрації, які знаходяться в книгах. Досить цікавою для читачів буде виставка ілюстрацій одного художника, або ж підбірка ілюстрацій з однієї теми Н-д: “Мороз і сонце” (зимові пейзажі), “Травка зеленіє” та ін.

Виставка осудження (засудження) або анти виставка. Всі ви у своїй роботі зтикаєтеся з такою проблемою, як неповернення книг, та їх пошкодження, і саме тому це виставка для вас буде доречною, поскільки можна наочно показати неохайне, халатне відношення учнів до книг. На виставці ви представляете пошкодження або не повернені книги. В останньому випадку, коли книга не повернена, береться білий аркуш паперу з муляжем каталожної картки, на якій вказується автор та назва книги, а також прізвище, ім’я по-батькові того читача який не повернув книгу. Це один з ефективних виходів у боротьбі з боржниками. Можна організувати для молодих школярів так і для підлітків.

Виставка-ситуація – читачам-підліткам пропонується самостійно поставити книги на виставки: “Цю книгу я візьму на безлюдний острів...”, “Цю книгу я візьму з собою у похід...” і т.д.

Виставка-гербарій порозуміває наявність гербарія, книг і періодичних видань про ці рослин6и. Доцільно підключити до виставки, як вчителя біології чи природознавства і також самих учнів, які в процесі створення виставки зможуть краще засвоїти шкільний матеріал.

Виставка-рекомендація або виставка порада між ними великої різниці немає. На даній виставці подаються поради спеціалістів з будь-якої проблеми, яка цікавить підлітків. Наприклад: рекомендації підліткам: “Як розвивати пам’ять”. Фактографічна інформація супроводжується списком літератури, яка рекомендується для самоосвіти з поставленого питання. Список літератури складає бібліотекар, як і саму підбірку для виставки.

Виставка-хобі – поряд з літературою, експонується предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а заодно і предмети праці, за допомогою яких виготовлені вироби. Н-д: “Макраме – це просто...”, “Наші руки не для скуки” та ін.

До виставки можна підключити вчителя праці, а також ті вироби, які були виготовлені учнями на уроках. Виставки можна створювати для дітей різних вікових груп.

Виставка імена. Бажано, щоб це був цикл виставок “Анна”, “Володимир”, “Олександр” і т.д.

Їх мета – познайомити учнів з історичними постатями, які носили імена (Олександр Македонський, Олександр Невський), поетами і письменниками, літературними і біблійними героями (Анна Ахматова, Кареніна).

Виставка забезпечує розвиток кругозору сьогоднішнім Аннам, Володимиром, Тетянам, Борисом і всім іншим – адже для кожного його ім’я – особливий знак. Ці виставки доречно організовувати до ювілейних дат, днів народжень і днів ангела.

 

Шановні колеги, використайте у своїй роботі різну типологію книжкових виставок, як то:

  • забутих книг;
  • однієї книги;
  • панорама творчості письменника;
  • виставка прем’єра;
  • виставка-вікторина;
  • виставка-портрет (портретів);
  • виставка-роздум;
  • виставка-демонстрація;
  • виставка-факт;
  • виставка-порада;
  • виставка-пересторога;
  • виставка-полеміка;
  • виставка-кросворд;
  • виставка-гра;
  • виставка-конкурс;
  • виставка-загадка;
  • виставка-сюрприз;
  • виставка-подорож;
  • виставка-дискусія;
  • виставка-пошук;
  • виставка-реклама;
  • виставка-вернісаж;
  • виставка-ярмарок. 

 

Бібліографія до консультації по соціокультурній діяльності 

Ким Т.Х. Традиции и обновления массовой работы // Мир б-к сегодня. Наукч. Инф. Сб. – М., 1997. – С. 29-43.

Смолова О.М. Браво, массовая работа! // Б-ка. – 2003. – № 2. – С. 16-17. – 2003.

Голдина И.М. Нетрадиционная выставка – это воременно! // Б-ка. – 2003. – № 1. – С. 23-24.

Вяткина В.В. Организация книжних выставок – это наука и искусство // Шк. б-ка. – 2003. – № 7. – С. 37-44.

Дизайн сільської бібліотеки. – 1994. – С. 6-7.

Кадырова Г. Новые грани книжной выставки // Новая б-ка. – 2004. – № 1. – С. 36-37.

Брам Т. Выставочная работа у сістеме інформаыйна-бібліятэчнача абслуговування // Біблі. свят. – 2000. – № 4. – С. 15-16.

Соколова Н. Выставки в публичной библиотеке // Новая б-ка. – 2004. – № 3. – С. 23-24. 

Поділитися:

Сучасні підходи до організації книжкових виставок


Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі

 

 

До робочого блокноту бібліотекаря-практика

 

Розділ

 

СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ:

ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ПРОПАГАНДИ КНИГИ 

 

Частина І

 Сучасні підходи до організації книжкових виставок

 

Вінниця, 2004

 


 

 Шановні колеги!

 

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі запрошує вас до співпраці у підготовці інформаційно-методичних матеріалів:

- надсилайте до нас свої  пропозиції щодо тем матеріалів, які ви б хотіли бачити у наступних випусках видання;

- надсилайте свої матеріали, з якими ви хочете ознайомити своїх колег.

 

Матеріали підготувала                     О.С.Бурдига

Редагування                                         П.І.Цимбалюк

Комп'ютерний набір                           Г. А. Пасєка

Тиражування                                        Г.О.Страрієнко

Відповідальна за випуск                      Т.М. Марченко

 


Соціокультурна діяльність бібліотеки або масова робота увібрала в себе багаторічні духовні бібліотечні традиції. В творчих лабораторіях, методичних центрах, школах передового досвіду накопичений величезний досвід проведення заходів, різних за змістом, методикою.

В даний час масова робота пов’язана з більш широким уявленням про культурну діяльність бібліотеки, формуванням творчих здібностей у читачів, підтриманням національних і культурних традицій народу.

Масова робота перш за все повинна бути цікавою для вас і представляти інтерес для користувачів (якоїсь відповідної вікової групи читачів).

І слід пам’ятати, що масова робота створює рекламу вашого закладу, а реклама перш за все повинна бути якісною.

 

Основними принципами масової роботи є:

1. зменшення масової роботи, але покращення її якості;

2. поглиблення диференціації у виборі теми, тобто ви повинні бачити категорію читачів, з якою будете працювати;

3. актуальність , загостреність незвичність трактувань, проблем;

4. багатофункціональність масового заходу (просвітницька, бібліотечна, рекламна) функції;

5. пріоритет малим формам спілкування бібліотекаря з читачами (10-20 чол.);

6. оновлення методики традиційних форм масової роботи;

7. поєднання традиційних і нетрадиційних форм.

 

Зупинимося на формах масової роботи. Їх можна розділити на:

Рекламно-інформаційні: бенефіс читача, прем’єра книги, журналу, калейдоскопи, альманахи, зустріч з актуальною книгою, книжкові виставки.

Діалогові форми: бесіда, інтерв’ю, круглі столи, прес-конференції, зустрічі діалоги, вечір-портрет, біт-урок, урок-мандрівка.

Ігрові форми: літературний суд, різноманітні конкурси, вікторини, ток-шоу, аукціони, книжково рольові ігри, ерудит-лото.

А тепер більш детальніше хочу зупинитися на всіх цих формах.

Перш за все це книжкові виставки, які є найпопулярнішими серед читачів, по скільки вона інформує про новини, викликає початковий інтерес до видань і стимулює його дальший розвиток.

Бібліотечна виставка – це публічна демократія спеціально підібраних і систематизованих творів друку та ін. носіїв інформації, які рекомендуються користувачам бібліотеки для огляду і ознайомлення.

Кожна виставка вирішує своє конкретне завдання і має визначену читацьку адресу. Сама по собі виставка передбачає безпосередній показ книг або ін. матеріалів, які розкривають зміст в наочно-стимулюючому вигляді.

Спеціалісти пропонують класифікувати виставки за такими ознаками:

- за статусом – самостійні або такі, які супроводжують масові заходи;

-  за змістом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

-  за цільовим призначенням – на допомогу навчальному процесу, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

-  за часом публікації й надходження до бібліотеки – виставки нових надходжень, підбірки за різні роки, “забутих книг” чи забутої книги;

-  за терміном функціонування – постійні, довготривалі, і короткотривалі;

-  за видами видань – книжкові, інших видів видань (журнальні або газетні), декількох видів одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівки, мікрофільми, відеокасети та ін.).

 

Методика підготовки виставки

Підготовка виставки починається з вибору теми, визначення читацького і цільового призначення. Для того, щоб здійснити розробку книжкової виставки, слід добре вивчити тему, якій буде присвячена виставка. Потім розробляється план виставки, формується назва виставки, та її розділів, підбираються цитати.

Якщо на виставці представлені матеріали з періодичних видань, то матеріали з них описуються аналітично.

Існує думка, що чим більше виставок в бібліотеці тим краще. В результаті від книжкових експозицій миготить в очах, вони лише відштовхують читачів, які їх просто не помічають. Треба пам’ятати, що інтерес до виставок визначається не кількістю наявного матеріалу, а тим, як уміло він подається і наскільки образно передається основна тема, чи вдало сполучаються документальні, графічні, декоративні документи.

Оформлення, тема, назва, ілюстровані елементи – все має викликати у читача бажання познайомитися з книгами, котрі стоять на полиці. Тому не потрібно ганятися за кількістю виставок, хай їх буде не багато, але щоб вони надовго запам’яталися своєю оригінальністю, що кожна книга сама просилася в руки читачам. Цьому сприятимуть уміло підібрані ілюстрації, фотографії, композиції з квітів, зразки декоративно-прикладного мистецтва, що відповідають темі виставки.

При оформленні великих виставок важливо передавати елементи колориту тієї епохи, яку відображає книжкова експозиція. Цього можна досягти за допомогою фотографії, ілюстрацій, добору шрифтів і кольорів заголовка.

Н-д: для виставки на історичну тематику буде цілком виправданим заголовок виконаний стародавнім шрифтом, який стилізований під стародавню в’язь.

При оформленні потрібно уникати шаблону а навпаки урізноманітнювати.

 

Основні вимоги до шрифту

-   чіткість, простота та легкість для читачів.

Потрібно намагатися не перевантажувати шрифт додатковими елементами, такими як орнамент, декоративні деталі, які утруднюють сприймання напису.

Не бажано оформляти текст різними за розмірами літерами, і різними фарбами. Всі ці додаткові елементи, які нібито мали допомагати у оформлені виставки навпаки шкодять виставці. Цінність виставки залежить від того наскільки точно підібраний матеріал, наскільки добре продумано де краще книгу представити в розкритому вигляді, а де показати її обкладинку, і ще потрібно вміти відмовитись від найбільш привабливішого ілюстрованого матеріалу, який може перешкодити зосередити увагу читача на книзі. На виставці перш за все повинні говорити книги, а не одна книга, якщо це виставка не присвячена одній книзі.

Існують такі види виставок 

Виставка-питання – для оформлення такої виставки необхідно підібрати цікаві питання з певної теми. На виставці подаються тексти питань (можна і декілька питань), і тут же розміщують книги, періодичні видання, в яких можна знайти відповіді на запропоновані питання н-д: “А у нас сьогодні гість” (книги про этикет).

Виставка-відгук – вона складається із відгуків самих читачів про прочитані книги н-д: Прочитай і зацікав, порадь, запропонуй і т.д.

Аркуш паперу з надписом та невеличкі картотеки в які діти будуть вставляти свої пропозиції.

Виставка-тест – читачам пропонуються поради різноманітні тести типу: “Чи вмієте ви слухати”; “Чи цікавий ви співрозмовник”, “Наскільки у вас сильний характер” і т.д. і поруч з тестами розмістити літературу, в якій можна знайти поради за отриманими результатами тестування. В основному всі результати розміщуються після тесту.

Виставка “бенефіс читача”, доприкладу “кращий читач... навчального року”.

Мета такої виставки – привернення уваги до книг через інтереси їх однолітків.

Обов’язкові елементи – формуляр читача, можна його виготовити у збільшеному форматі. Бажана фотографія читача, зробити аналіз читання, тобто проаналізувати відвідування, улюблених авторів, жанри літератури, кількість прочитаних книг з різних галузей знань та ін. Можна виготовити цікаву медаль з надписом кращий читач... року, або ж підготувати граму за підписом директора.

Виставка однієї книги: на цій виставці представляється книга, яка на вашу думку і думку ваших читачів заслуговує на більшу увагу. Поряд з книгою представляються статті про книгу з періодичних видань, окремі статті про автора твору. Доцільно було б, щоб один з викладачів чи письменників написали рекомендаційну анотацію.

Якщо книга перевидавалась, можна представити екземпляр перевиданого видання. Якщо вдається розшукати історію написання книги, можна також коротенько описати той шлях, який пройшла книга від рукопису до друкованого видання. Бажано відшукати першого читача, який прочитав книгу і коротенько описати ті враження, які викликала книга у читача.

Виставка-кросворд: для такої виставки обов’язково наявність кросворда за темою виставки. Одночасно це можуть бути декілька кросвордів, який об’єднує одна тема, чи напрямок. На виставці представляється кросворд у збільшеному вигляді, а поряд підбірка літератури до якої можна звернутися щоб відгадати невідоме слово.

Можна провести одночасно з виставкою невеличкий конкурс до прикладу, хто першим розгадає кросворд отримає заохочувальний приз. Особливо цікавими будуть кросворди типу: поети і письменники, Він і Вона (за іменами), “Прислів’я і приказки”, цикл кросвордів “Кросворд на літери АБВ, і т.д.”. Продовжити вислів, “З пісні слів не викинеш” та ін.

Виставка одного жанру – це як правило представлення на виставці книг одного жанру – детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман та ін., завдяки якій можна задовільнити читацькі вимоги певного жанру, а також дізнатися, які саме книги є в книжковому фонді з певного напрямку.

Поряд з книгами можна подати коротеньку історичну довідку про те, як виник цей напрямок чи жанр, хто вважається основоположником, хто з сучасників працює у цьому жанрі. І відповідне оформлення.

Ось наприклад: Слово детектив – походить від англійської і латинської і означає розкриття, розкривати виявляти. Слово має два тлумачення 1) Агент таємної служби розшуку, сищик. 2) Літературний твір або кінофільм, у якому змальовуються діяльність та пригоди сищика, розкриття загадкового злочину.

Виставка книжкових ілюстрацій: для виставки підбираються ілюстрації можна окремі, можна ілюстрації, які знаходяться в книгах. Досить цікавою для читачів буде виставка ілюстрацій одного художника, або ж підбірка ілюстрацій з однієї теми Н-д: “Мороз і сонце” (зимові пейзажі), “Травка зеленіє” та ін.

Виставка осудження (засудження) або анти виставка. Всі ви у своїй роботі зтикаєтеся з такою проблемою, як неповернення книг, та їх пошкодження, і саме тому це виставка для вас буде доречною, поскільки можна наочно показати неохайне, халатне відношення учнів до книг. На виставці ви представляете пошкодження або не повернені книги. В останньому випадку, коли книга не повернена, береться білий аркуш паперу з муляжем каталожної картки, на якій вказується автор та назва книги, а також прізвище, ім’я по-батькові того читача який не повернув книгу. Це один з ефективних виходів у боротьбі з боржниками. Можна організувати для молодих школярів так і для підлітків.

Виставка-ситуація – читачам-підліткам пропонується самостійно поставити книги на виставки: “Цю книгу я візьму на безлюдний острів...”, “Цю книгу я візьму з собою у похід...” і т.д.

Виставка-гербарій порозуміває наявність гербарія, книг і періодичних видань про ці рослин6и. Доцільно підключити до виставки, як вчителя біології чи природознавства і також самих учнів, які в процесі створення виставки зможуть краще засвоїти шкільний матеріал.

Виставка-рекомендація або виставка порада між ними великої різниці немає. На даній виставці подаються поради спеціалістів з будь-якої проблеми, яка цікавить підлітків. Наприклад: рекомендації підліткам: “Як розвивати пам’ять”. Фактографічна інформація супроводжується списком літератури, яка рекомендується для самоосвіти з поставленого питання. Список літератури складає бібліотекар, як і саму підбірку для виставки.

Виставка-хобі – поряд з літературою, експонується предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а заодно і предмети праці, за допомогою яких виготовлені вироби. Н-д: “Макраме – це просто...”, “Наші руки не для скуки” та ін.

До виставки можна підключити вчителя праці, а також ті вироби, які були виготовлені учнями на уроках. Виставки можна створювати для дітей різних вікових груп.

Виставка імена. Бажано, щоб це був цикл виставок “Анна”, “Володимир”, “Олександр” і т.д.

Їх мета – познайомити учнів з історичними постатями, які носили імена (Олександр Македонський, Олександр Невський), поетами і письменниками, літературними і біблійними героями (Анна Ахматова, Кареніна).

Виставка забезпечує розвиток кругозору сьогоднішнім Аннам, Володимиром, Тетянам, Борисом і всім іншим – адже для кожного його ім’я – особливий знак. Ці виставки доречно організовувати до ювілейних дат, днів народжень і днів ангела.

 

Шановні колеги, використайте у своїй роботі різну типологію книжкових виставок, як то:

  • забутих книг;
  • однієї книги;
  • панорама творчості письменника;
  • виставка прем’єра;
  • виставка-вікторина;
  • виставка-портрет (портретів);
  • виставка-роздум;
  • виставка-демонстрація;
  • виставка-факт;
  • виставка-порада;
  • виставка-пересторога;
  • виставка-полеміка;
  • виставка-кросворд;
  • виставка-гра;
  • виставка-конкурс;
  • виставка-загадка;
  • виставка-сюрприз;
  • виставка-подорож;
  • виставка-дискусія;
  • виставка-пошук;
  • виставка-реклама;
  • виставка-вернісаж;
  • виставка-ярмарок. 

 

Бібліографія до консультації по соціокультурній діяльності 

Ким Т.Х. Традиции и обновления массовой работы // Мир б-к сегодня. Наукч. Инф. Сб. – М., 1997. – С. 29-43.

Смолова О.М. Браво, массовая работа! // Б-ка. – 2003. – № 2. – С. 16-17. – 2003.

Голдина И.М. Нетрадиционная выставка – это воременно! // Б-ка. – 2003. – № 1. – С. 23-24.

Вяткина В.В. Организация книжних выставок – это наука и искусство // Шк. б-ка. – 2003. – № 7. – С. 37-44.

Дизайн сільської бібліотеки. – 1994. – С. 6-7.

Кадырова Г. Новые грани книжной выставки // Новая б-ка. – 2004. – № 1. – С. 36-37.

Брам Т. Выставочная работа у сістеме інформаыйна-бібліятэчнача абслуговування // Біблі. свят. – 2000. – № 4. – С. 15-16.

Соколова Н. Выставки в публичной библиотеке // Новая б-ка. – 2004. – № 3. – С. 23-24.