Степан Руданський (1834-1873)
Рік видання: 1983
Місце зберігання: Сайт (електронне видання)
Вінницька державна обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва
Наші видатні земляки
Степан Руданський
(1834-1873)
До 150-річчя з дня народження
Вінниця, 1983
ЗМІСТ
Вступ
Видання творів С. В. Руданського
Література про життя і діяльність С. В. Руданського
– Загальні матеріали
– Життєвий шлях С В Руданського
– Дослідження творчості поета-гумориста
– Про пісенну творчість С В. Руданського
– С. В. Руданський і фольклор Поділля
– Перекладацька діяльність С. В. Руданського
– Творчість С В. Руданського у перекладах
Вшанування пам'яті С. В. Руданського на Вінниччині
Образ С. В. Руданського в художньому слові
Довідкові та бібліографічні матеріали
Укладачі: Авраменко Галина Миколаївна, Хоменко Борис Васильевич
Відповідальний за випуск А.Й. Лучко
Вступ
Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул - титул народного поета.
Максим Рильський.
6 січня 1984 року минав 150 років від дня нaродження класика української літератури, поета-демократа, одного з найвидатніших сміхотворців у світовому письменстві Степана Васильовича Руданського.
Життєвий шлях поета почався на Поділлі, у с. Хомутинцях (нині Калинівськоро району). Після закінчення Шаргородської духовної школи навчався у Подільській духовній семінарії у м. Кам'янці. Тут С. Руданський узявся за перо як етнограф, фольклорист і поет. У цей-час юнак багато читає, вивчає життя народу, проймається щирим співчуттям до його важкої долі. Під впливом визвольного руху в країні, передової української і російської літератури сформувався демократичний світогляд нашого видатного земляка.
Це й зумовило відмову С. Руданського від духовної кар’єри 1855 року він їде до Петербурга і вступає до Медико-хірургічної, академії. Важкі були для нього студентські роки. Напівголодне існування, виснажлива праця, суворий північний клімат підірвали здоров’я юнака. Водночас це був і час швидкого зростання таланту, подальшого розвитку світогляду поета. Він обертається в колі передової інтелігенції, серцем сприймає гнівну музу Т. Ґ. Шевченка, кращі здобутки російської культури.
Після закінчення в 1861 р Медико-хірургічної академії С. Руданський працював лікарем у м. Ялті. Своєю чуйністю, уважним ставленням до хворих він заслужив повагу у місцевого населення, особливо серед бідноти. Цьому сприяли і його зусилля, спрямовані на впорядкування міста, забезпечення його питною водою, активна участь у громадському і культурно-мистецькому житті. Поет продовжує свою літературну діяльність, захоплюється живописом, чому сприяла дружба з художником І. Айвазовським, вивчає фольклор та археологію Криму.
Помер С. В. Руданський 4 травня 1873 р. Поховано його на Массандрівському кладовищі, звідки відкривається чудовий краєвид морського безмежжя.
В українській літературі С Руданський виступив на початку 50-х років XIX ст. як поет-романтик. У його баладах «Два трупи»,
«Вечерниці», «Упир», «Розмай» та інших дуже відчутій реалістичні тенденції, увага до гострих соціальних проблем. Під впливом тих процесів, що відбувалися в українській і російській літературах — становлення творчого методу критичного реалізму, — С. Руданський зазнав швидкої ідейно-естетичної еволюції. Це позначилося насамперед на його ліриці, що пов'язана була з народнопоетичними традиціями. Громадянські мотиви в ній розвинулися під впливом поезії Т. Г. Шевченка і М. О. Некрасова. Великої популярності набули такі твори С. Руданського як «Наука», «До дуба», «Над колискою». Поет закликає до стійкості в боротьбі за кращу долю народу. Програмним для демократичної інтелігенції тих часів став вірш «Гей, бики!», алегоричні образи якого мали, безперечно, революційний зміст. Поезія ж «Повій, вітре, на Вкраїну», що поєднала в собі інтимні й патріотичні почуття нашого земляка, увійшла до золотого фонду української народнопісенної культури (музику написала Людмила Олександрова).
З найбільшою силою поетичний талант С. Руданського розкрився у його гумористичних творах, які найчастіше називають «співомовками». Це короткі віршовану оповідання, основою яких є народні анекдоти про класових поневолювачів та їхню потворну мораль. Фольклорному матеріалові поет надав великої соціальної гостроти, актуальності та викривальної сили. У гуморесках С. Руданського нещадно висміяно панів, попів, чиновників, крамарів («Пан і Іван в дорозі», «Гуменний», «Почому дурні», «Засідатель», «Царі», «Добре торгувалось», «Піп на пущі», «Війна», «Чорт» та ін.). Зажерливості, зарозумілості, недоумкуватості гнобителів, їх паразитичному існуванню автор протиставляє високі принципи моралі і етики трудової людини, народу.
Писав С. Руданський також байки, поеми, драматичні твори, перекладав з багатьох мов. Справжнім його творчим подвигом є український переклад «Іліади» Гомера.
Традиції С. В. Руданського знайшли свій розвиток у творчості наступних українських письменників. До жанру «співомовки» зверталися І. Франко, Леся Українка, В. Самійленко. Художній досвід нашого земляка беруть на озброєння діячі радянської гумористичної і сатиричної літератури, насамперед письменники, життя і творчість яких пов'язані з Вінниччиною. Це стосується передусім М. Годованця, Ф. Маківчука. В. Юхимовича, О. Чорногуза, А. Бортника, А. Гар-матюка, Я. Муляра, П. Добрянського. Пісенна лірика і гуморески С. В. Руданського дуже популярні серед трудящих рідної поетові Вінниччини.
До Дня народження поета на його батьківщині щорічно проводяться Традиційні літературні свята, під час яких звучать вірші, пісні і співомовки Степана Руданського, художні твори, присвячені поету. В цих святах беруть участь відомі письменники і митці України та області.
Ім'я С. Руданського оточене любов'ю і повагою радянських людей. Твори його перекладені багатьма мовами Радянського Союзу і зарубіжних країн. На батьківщині поета у с. Хомутинцях функціонує народний самодіяльний музей, споруджено пам'ятник авторові безсмертних «Співомовок».
Відзначенню 150-річчя з дня народження видатного земляка присвячується рекомендаційний список літератури «С. В. Руданський. 1834—1873». Розрахованій він на краєзнавців, діячів літератури, мистецтва, культпрацівників, всіх тих, хто цікавиться творчістю Степана Руданського. У список включено книги, статті із збірників, періодичних видань. Матеріал систематизовано за розділами:
— Видання творів С. В. Руданського.
— Література про життя і діяльність С. В. Руданського (деталізовано).
— Вшанування пам'яті С. В. Руданського на Вінниччині.
— Образ С. В. Руданського в художньому слові.
— Довідкові та бібліографічні матеріали.
В кожному розділі література розміщена в логічному порядку. Відбір матеріалів для списку закінчено в квітні 1983 року.
ВИДАННЯ ТВОРІВ С. В. РУДАНСЬКОГО
ТВОРИ: В 3-х т. Т. 1–3. – Упоряд. та приміт. О. В. Мишанича, – К: Наукова думка, 1972–1973.
ТВОРИ. – К.: Держлітвидав УРСР, 1959. – 671 с. ТВОРИ. – К.: Держлітвидав УРСР, 1962. – 662 с.
СОЧИНЕНИЯ. – Предисл. М. Рыльского. Пер. с укр. М. А. Синюкова. – Сімферополь: Крымиздат, 1963, – 336 с.
ТВОРИ. – К.: Дніпро, 1965, – 622 с.
ТВОРИ. – К.: Дніпро, 1978, – 262 с.
ВИБРАНЕ. – К.: Дніпро, 1969, – 230 с.
ПОЕЗІЇ. – К.: Рад. письменник, 1969. – 288 с.
СПІВОМОВКИ. – К.: Держлітвидав УРСР, 1962. – 199 с.
Те ж. - К.: Дніпро, 1966. – 157 с.
Те ж. – К.: Дніпро, 1974. – 159 с.
ИЗБРАННЫЕ ЮМОРЕСКИ. – Пер. с укр. Ю. Калугина. – Симферополь: Крымиздат, 1959. – 100 с.
ВОВКИ. – К.: Дніпро, 1973. – 16 с. Текст паралельно укр., ісп. та нім. мовами.
ДОБРЕ торгувалось: Вибрані твори. – К.: Веселка, 1972. – 131 с. – (Шкільна б-ка).
ЛЕВ і Пролев: Пісні .приказки, байки, небилиці, переклади та переспіви. – Львів: Каменяр, 1981. –126 с.
ПАН та Іван в дорозі: Казка. – К.: Веселка, 1967. – 16 с.
Те ж. -- К.: Веселка. 1980, – 16 с.
ПЕРЕСЛІВ'Я. – К.: Веселка, 1973. – 28 с.
НАРОДНІ пісні в записах Степана Руданського – Упоряд. Н.I. С. Шумада. – К.: Муз. Україна, 1972. – 291 с.
УКРАЇНА сміється: Сатира та гумор: В 3-х т. – К.: Рад. письменник, I960, т.2.
С. 312–327; (Твори С. Руданського).
Література про життя і діяльність С. В. Руданського
Загальні матеріали
КОЛЕСНИК П. И. Степан Руданський: (Літ портр ) – К, Дніпро, 1971. – 112
ПІЛЬГУК I. Степан Руданський: Нарис житія і творчості. - К, Держлітвидав УРСР, 1956. – 116 с.
ГЕРАСИМЕНКО В. Степан Руданський. – В, кн.: Руданський С. Твори. К., 1985, с. 3–23.
ГЕРАСИМЕНКО В. Степан Руданський. – Нар. творчість та етнографія, 1973, № 3, с. 74–80.
Життєвий шлях С. В. Руданського
СОКУР В. Коли зародився Руданський?: (Дослідження дат народження поета). – Літ. Україна, 1974, 10 груд.
НЕПОРОЖНІЙ О. Вінок. – В кн.: Степанові Руданському. Одеса, 1968, с. 3–22.
ЛЕОНІДОВ Л. Там, де вчився Руданський: (Шаргород). – Ленінське плем'я, 1959 .24 серпня
ГРИНЧУК О. Степан Руданський у Могилів-Подільському. – Народна правда, 1973, 24 квіт
КИРИЧОК П. М. Руданський у Ялті: (Штрихи до біографії, поета). – Рад. літературознавство, 1980, № 1, с. 77–81.
Дослідження творчості поета-гумориста
ФРАНКО І. Я. До студій над Ст. Руданським. – Студії над С. Руданським. – Зібр. творів: У 50-ти т. «., 1980, т. 28, с. 219– 221, 299–303.
КРИМСЬКИЙ А. Твори: В 5 ти т. – К : Наукова думка, 1972, т. 2. С. 365–372, 373–379, 533 – 536 559 – 581: (Статті про Степана Руданського).
РИЛЬСЬКИЙ М Про поезію Степана Руданського. – В кн.: Рильський М. Статті про літературу. К., 1980, с 206–214.
РИЛЬСЬКИЙ М. Нова українська поезія дожовтневих часів. – В кн.: Антологія української поезії: В 4-х т. К., 195В, т. 1. С. 38–39: (Про творчість Степана Руданського).
ШАВЛЮВСЬКИЙ М. О. Некрасов і українська література – К.: Дніпро, 1971. С. 91, 92: Вплив М. О. Некрасова на творчість С Руданського
КОЛЕСНИК П. На шляху до реалізму. – Рад. літературознавство, 1973, № 5, с. 26–34.
ГЕРАСИМЕНКО В Я. Роль С. Руданського та А Свидницького у розвитку критичного реалізму. – В кн.: Літературно-мистецька Вінниччина: 36. статей. Одеса, 1969, с. 24–28.
СИВАЧЕНКО М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського – К: Наукова думка, 1979. – 264 с. – (АН УРСР. ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка).
У ВІНОК Руданському: (Статті: Рябий М Вічні джерела; Глинський І. Сторінки дружби, Ходзинський Г. Невмирущі співомовки).– Коліс, плем'я, 1973, 28 квіт.
СТЕПАНОВІ Руданському: .(36. худож творів, статей, документів). – Одеса: Маяк, 1968. – 258 с.
ЗЛЕНКО Г. Воскреслий Руданський: (3 історії видання творів; С Руданського по Жовтневої революції). – В кн.: Зленко Г. Книга пам'яті. Одеса/1971, С. 2ГЗ–235.
ЗЛЕНКО Г. Запізнілий борг. – В кн. : Зленко Г. Нетлінне. Одеса, 1968, с. 24–40.
ГРІШ Ю. Поети про поета: (С В. Руданського). – Прапор перемоги, 1982, 18 груд
ГЕРАСИМЕНКО В. Я. До рукописної спадщини С. В. Руданського. – Рад. літературознавство, 1939, К. с 3, с. 112–113.
ПОРХУН Д. Поетичний талант. – Молодь України, 1969, 5 січ
ПІНЧУК С. Твори талановитого поета-гуманіста. – Жовтень, 1961, № 3, с. 148–150.
КОМАРИНЕЦЬ Т. Співомовки Степана Руданського. – В кн.: Руданський - с. Лев і Пролев: пісніi, приказки, байки, небилиці, переклади та переспіви. Львів, 1981, с. 5–11.
СЛІПЧУК П. Сміх добра і чистоти. – Україна, 1973, № 18, с. 16–17.
РЯБЧУК М. Лицар гострого слова – Рад. життя, 1975, 4 січ.
МАРЦЕНЮК К. Невмирущі співомовки. – Колг. вісті, 1982 26 січ.
ЛИСА Л. Слава сміхотворця не вмре, не загине. – Прапор перемоги, 1980, 20 трав.
ХОДЗИНСЬКИЙ Г. Невмируще слово – Комс плем'я, 1974, 5 січ.
ВІКТОРОВ Л. Антирелігійна поезія С. Руданського – Соц. культура. 1957, с. 44.
ГЕРАСИМЕНКО В. Я. С. Руданський як драматург. – Рад літературознавство, 1960, № 3, с. 117 – 119.
Про пісенну творчість С. В. Руданського
ГЛИНСЬКИЙ І. Пісня Руданського. – Культура І шиї ти, 1973, 6 трав.
КРИШТОФ Е. «Повій, вітре, на Вкраїну»: (Пребывание С Руданського в Крыму) – В кн.- Кришгоф Е. Сто рассказов о Крыме. Симферополь, 1978, с. 93–96.
ЖИТКЕВИЧ А. Повій, вітре, на Вкраїну»: (3 Історії створення пісні). – Вінниц. правда, 1971, 21 Листопад
ЗЛЕНКО Г. Повій, вітре...: (Про створення С. Руданським пісні). – Комс. плем'я, 1970, 3 листопад
ПРИСЯЖНЮК М. Повій, вітре... – Вінниц. правда, 1967, 15 серп.
ХОМЕНКО Б. В. Пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» в роки Великої Вітчизняної війти. – Нар. творчість та етнографія, 1980, № З, с. 26–31.
С. В. Руданський і фольклор Поділля
ШУМАДА Н. С. Фольклор Поділля у записах С. Руданського. – В кн.: Матеріали третьої Подільської історико-краєзнавчої конференції. Львів, 1970, с. 169–173.
ШУМАДА Н. С. Степан Руданський і фольклор Поділля. – В кн.: Народні пісні в записах Степана Руданського. К., 1972, с. 5–19.
ПРОСКУРІВСЬКИЙ А. Степан Руданський і подільський фольклор. – Рад. Поділля, 1972, 13 жовт.
ГЕРАСИМЕНКО В., ЛИСЕНКО О. Народці пісні в записах Сте. пана Руданського. – Нар. творчість та етнографія, 1968, № 4, с. 70– 76.
ПОГУТЬ В. З джерел народних. – Вінниц. правда, 1974, 6 січ.
Перекладацька діяльність С. В. Руданського
БАГЛАЙ Й. О. Перекладацька спадщина С. Руданського в оцінці І. Я Франка і проблема еквіметричності. – Укр. літературознавство: Міжвідомчий респ. зб. Львів, 1970, вип. 9, с. 104–110.
ГЛИНСЬКИЙ І. Перекладач слов'янських поетів. – Літ. Україна, 1973, 8 трав.
ГЛИНСЬКИЙ І. Польською музою натхненний: (Переклади С. Руданського з пол. мови). – Вінниц. правда, 1973, 28 черв.
ГЛИНСЬКИЙ І. Степан Руданський – перекладач «Іліади». – Україна, 1982, № І, с. 15.
Творчість С. В. Руданського у перекладах
ХОМЕНКО Б. Голос у сім'ї народів: (Пісня С. Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» в пер. на іноз. мови та мови народів СРСР). – Друг читача, 1975, 13 листоп.
НУДЬГА Г. Муза подолянина за рубежем: (Пер. творів С. Ру. дамського на іноз. мови). – Вінниц. правда, 1967, 5 серп.
КРАВЕЦЬ Ю. Світ читає його (С. В. Руданського). – Комс. плем'я, 1969, 7 січ.
ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ С. В. РУДАНСЬКОГО НА ВІННИЧЧИНІ
БОГУЦЬКИЙ М. Невмируща слава. – Вінниц. правда, 1973, ЗО квіт.
СОКУР В. Поет, шанований народом. – Друг читача, 1974, З січ.
ДІДИК І. Пам'яті поета (С. В. Руданського). – Прапор перемоги, 1983, 22 січ.
УРАЗОВСЬКА Л. Безсмертя співця: (Відкриття у Хомутинцях пам'ятника С. Руданському). – Комс. плем'я, 1969, 16 груд.
ВІД ВДЯЧНИХ нащадків: (Відкриття пам'ятника С. Руданському в с. Хомутинцях Калинів. р-ну). – Вінниц правда, 1969, 27 груд.
НАЗАРЕНКО Ю., ХОМЕНКО Б. Від вдячних земляків. – Молодь України, 1968, 13 верес.
ГРІШ Ю., ХОМЕНКО Б. Музей Степана Руданського в с. Хомутинцях. – Укр. мова і літ. в школі, 1973, № 5, с. 85 – 87.
ГОЛЯЧЕНКО А. Помнят земляки Руданського: (Музей С. Руданського в с. Хомутинцях Калинов, р-на). – Правда Украины, 198'l, 27 мая.
ГРІШ Ю. Надходять листи до музею (С. Руданського). – Прапор перемоги, 1981, 5 груд.
ПАМ'ЯТЬ народна: (Наукова конференція у с. Хомутинцях Калинів. р-ну, батьківщині С. Руданського). – Рад. освіта, І973, 9 трав.
В ПАМ'ЯТІ народній. – Рад. Україна, 1973, 8 трав.
ГЛУХАНЮК П. На землі поета. – Комс. плем'я, 1974, 5 січ.
ЗЛЕНКО Г. Вінок поету. – Вінниц. правда, 1968, 25 черв.
ГАРМАТЮК А. На честь автора «Співомовок»: (Проведення на Вінниччині щорічних літ. свят на вшанування пам'яті С. Руданського). – Літ. Україна, 1981, 3 квіт.
ШАБАТИН П. Письменник і рідна земля: (Дні гумору і сатири в Калинів. р-ні). – Україна, 1983, № 7. с. 7.
БОРЩЕВСЬКИЙ В. Людям на добро: Дні С. Руданського на Вінниччині. – Вінниц. правда, 1982, ЗО січ.
ГРЕЧАНІВСЬКА Т. В Хомутинці, до Руданського. – Комс плем'я, 1981, 3 берез.
ЧУМАК Б. Свято вдалось на славу: (Дні С. Б. Руданського па батьківщині поета). – Прапор перемоги, 1982, 4 лют.
ЧУМАК Б. Свято на честь поета-земляка: (Калинів. р-н). – Прапор перемоги, ]981, 26 лют.
ВДЯЧНИМИ були калинівчани: Відзначення 149-річчя з дня народження С. В. Руданського в Калинів. р-ні. – Прапор перемоги, 1983, 3 лют.
ГРІШ Ю. Квіти поетового дитинства. – Прапор перемоги, 1981, 17 жовт.
ГЕТЬМАН О. Село його співомовок. – Вінниц. правда, 1970, 25 січ.
ПАСТУШЕНКО Л. На землі Руданського. – Рад. Україна. 16 лют.
ЧОРНОГУЗ О. Сміх – свято душі. – Україна, 1982, № 11, с. 21.
СМІЮТЬСЯ земляки Руданського. – Коме плем'я, 1982, 4 лют.
МУЛЯР Я. На землі Степана Руданського – Вінниц. правда, 1981, 22 лют.
МУЛЯР Я. Вінок у славу невмирущу. – Вінниц. правда, 1982, 2 лют.
МУЛЯР Я. «І я знов живий світ оглядую...». – Вінниц. правда, 1983, 2 лют.
ОБРАЗ С. В. РУДАНСЬКОГО В ХУДОЖНЬОМУ СЛОВІ
СОСЮРА В. Він так любив людей...: (Вірш). – Вінниц. правда, 1961, 6 січ.
ПІЛЬГУК. І. Повій, вітре!: (Повість). – К.: Рад. письменник, 1969. – 227 с.
ПІЛЬГУК І. Посій, вітре!: (Повість). – В кн.: гйльгук І Грозовий ранок. К , 1979, с. 181–340.
ЮХИМОВИЧ В. Батько й син: (Вірш про С. Руданського та його батька). – Вінниц. правда, 1968; 14 січ.
ПОЕТИ – поетові: (Вірші укр. поетів, присвячені С. Руданському). – В кн.: Степанові Руданському. Одеса, 1968, с. 25 – 66.
ГЛИНСЬКИЙ І. Степанові Руданському: (Вірш). – Прапор перемоги, 1974, 5 січ.
СТУДЕЦЬКИЙ М. Свічка Руданського: (Вірш). – В кн.: Студецький М. Макарчукове поле: Поезії. Одеса, 1980, с. 64.
ГЕРАСИМЕНКО В., ПРИСЯЖНЮК М. Жива пам'ять про Степана Руданського. – В кн.: Краса України – Поділля: Вінниччина в художньому слові. 36. К., 1972, с. 87–89.
КУШНІР В. Лелеки Руданського: (Вірш). – Літ. Україна, 1971, 20 лип.
ВАРЧУК М. Степану Руданському. (Вірш). – Комс. плем'я, 1979, 21 квіт.
МАЛИЦЬКИЙ Ф. Степан Руданського. (Вірш). – Прапор перемоги, 1981, 21 листоп.
ДОВІДКОВІ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
РУДАНСКИЙ Степан Васильевич. – В кн.: БСЭ, 3-е изд., 1975, т. 22, с. 347.
РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович. – В кн.: УРЕ, 1963, т. 12, с. 420–421.
ГНАТЮК М. П. Руданський Степан Васильович. – Рад. енциклопедія історії України, 1972, т. 4, с. 32–33.
РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович. – В кн.: Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х т. К., 1968, т. 3, с. 185.
РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович: (Кор. біогр. довідка та біб-ліогр. список творів і крит. літ.). – В кн.: Українські письменники: Бібліографічний словник: В 5-ти т. К., 1963. Т. 3. Дожовтневий період (XIX – поч. XX ст.) с. 114–129.
ГОРДІСТЬ Поділля: Путівник (В. Д. Бовкун, І. П Грушенко, Н С. Кветний та ін. – Одеса: Маяк, 1979. С.72–73: (Про С. В. Руданського).
ГЕРАСИМЕНКО В. Видання творів С. В. Руданського: (Бібліогр. список). – В кн.: Степанові Руданському: (36.). Одеса, 1968, с. 245 – 247.
ПРЕСА Української РСР. 1917 – 1966: Стат. довідник. – X., 1967. С. 59: (Видання творів С. Руданського).
ТВОРИ С. Руданського російською мовою. – Друг читача, 1964, 11 січ.
ГЕРАСИМЕНКО В. Література про життя і творчість С. В. Ру. данського: (Бібліогр. список). – В кн.: Степанові Руданському: (36.) Одеса, 1968, с. 248–255.
ПРИСЯЖНЮК М. Ф., БЕХ М. М. Степані Васильович Руданський (1834–1873): Пам'ятка читачеві. – Вінниця, 1958. – 26 с. – (Вінниц. обл. держ. б-ка ім. К. А. Тімірязєва).