Вступ

Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі  титул -  титул народного  поета.

Максим Рильський.

6 січня 1984 року минав 150 років  від дня нaродження  класика української літератури, поета-демократа, одного з найвидатніших сміхотворців у світовому письменстві Степана Васильовича Руданського.

Життєвий шлях поета почався на Поділлі, у с. Хомутинцях (ни­ні Калинівськоро району). Після закінчення Шаргородської духовної школи навчався  у Подільській духовній семінарії у м. Кам'янці. Тут С. Руданський узявся за перо як етнограф, фольклорист і поет. У цей-час юнак багато читає, вивчає життя народу, проймається щирим співчуттям до його важкої долі. Під впливом визвольного руху в країні, передової української і російської літератури сформувався де­мократичний світогляд нашого видатного  земляка.

Це й зумовило відмову С. Руданського від  духовної кар’єри 1855 року він їде до Петербурга і вступає до Медико-хірургічної, академії. Важкі були для нього студентські  роки. Напівголодне існування, виснажлива праця, суворий північний клімат підірвали здоров’я юнака. Водночас це був і час швидкого зростання таланту, подальшого розвитку світогляду поета. Він обертається в колі передової інтелігенції, серцем сприймає гнівну музу Т. Ґ. Шевченка, кращі здобутки російської культури.

Після закінчення в 1861 р Медико-хірургічної академії С. Руданський працював лікарем у м. Ялті. Своєю чуйністю, уважним став­ленням до хворих він заслужив повагу у місцевого населення, особливо серед бідноти. Цьому сприяли і його зусилля, спрямовані  на впорядкування міста, забезпечення його питною водою, активна участь у громадському і культурно-мистецькому житті. Поет продовжує свою літературну діяльність, захоплюється живописом, чому сприяла друж­ба з художником І. Айвазовським, вивчає фольклор та археологію Криму.

Помер С. В. Руданський 4 травня 1873 р. Поховано його на Массандрівському кладовищі, звідки відкривається чудовий  краєвид  морського  безмежжя.

В українській літературі С Руданський виступив на початку 50-х років XIX ст. як поет-романтик. У його баладах «Два трупи»,

«Вечерниці», «Упир», «Розмай» та інших дуже відчутій реалістичні тенденції, увага до гострих соціальних проблем. Під впливом тих процесів, що відбувалися в українській і російській літературах — становлення творчого методу критичного реалізму, — С. Руданський зазнав швидкої ідейно-естетичної еволюції. Це позначилося насам­перед на його ліриці, що пов'язана була з народнопоетичними тради­ціями. Громадянські мотиви в ній розвинулися під впливом поезії Т. Г. Шевченка і М. О. Некрасова. Великої популярності набули та­кі твори С. Руданського як «Наука», «До дуба», «Над колискою». Поет закликає до стійкості в боротьбі за кращу долю народу. Програм­ним для демократичної інтелігенції тих часів став вірш «Гей, бики!», алегоричні образи якого мали, безперечно, революційний зміст. Поезія ж «Повій, вітре, на Вкраїну», що поєднала в собі інтимні й патріотич­ні почуття нашого земляка, увійшла до золотого фонду української народнопісенної культури (музику написала Людмила Олександрова).

З найбільшою силою поетичний талант С. Руданського розкрився у його гумористичних творах, які найчастіше називають «співомовками». Це короткі віршовану оповідання, основою яких є народні анекдоти про класових поневолювачів та їхню потворну мораль. Фольклорному матеріалові поет надав великої соціальної гостроти, актуальності та викривальної сили. У гуморесках С. Руданського не­щадно висміяно панів, попів, чиновників, крамарів («Пан і Іван в до­розі», «Гуменний», «Почому дурні», «Засідатель», «Царі», «Добре торгувалось», «Піп на пущі», «Війна», «Чорт» та ін.). Зажерливості, зарозумілості, недоумкуватості гнобителів, їх паразитичному існу­ванню автор протиставляє високі принципи моралі і етики трудової людини, народу.

Писав С. Руданський також байки, поеми, драматичні твори, пе­рекладав з багатьох мов. Справжнім його творчим подвигом є ук­раїнський переклад «Іліади» Гомера.

Традиції С. В. Руданського знайшли свій розвиток у творчості наступних українських письменників. До жанру «співомовки» звер­талися І. Франко, Леся Українка, В. Самійленко. Художній досвід нашого земляка беруть на озброєння діячі радянської гумористичної і сатиричної літератури, насамперед письменники, життя і творчість яких пов'язані з Вінниччиною. Це стосується передусім М. Годованця, Ф. Маківчука. В. Юхимовича, О. Чорногуза, А. Бортника, А. Гар-матюка, Я. Муляра, П. Добрянського. Пісенна лірика і гуморески С. В. Руданського дуже популярні серед трудящих рідної поетові Вінниччини.

До Дня народження поета на його батьківщині щорічно прово­дяться Традиційні літературні свята, під час яких звучать вірші, піс­ні і співомовки Степана Руданського, художні твори, присвячені поету. В цих святах беруть участь відомі письменники і митці Ук­раїни та області.

Ім'я С. Руданського оточене любов'ю і повагою радянських лю­дей. Твори його перекладені багатьма мовами Радянського Союзу і зарубіжних країн. На батьківщині поета у с. Хомутинцях функціо­нує народний самодіяльний музей, споруджено пам'ятник авторові безсмертних «Співомовок».

Відзначенню  150-річчя з дня  народження видатного земляка присвячується рекомендаційний список літератури «С. В. Рудансь­кий. 1834—1873». Розрахованій він на краєзнавців, діячів літерату­ри, мистецтва, культпрацівників, всіх тих, хто цікавиться творчістю Степана Руданського. У список включено книги, статті із збірників, періодичних видань. Матеріал систематизовано за розділами:

—  Видання творів  С. В. Руданського.

—  Література про життя і діяльність С. В. Руданського (дета­лізовано).                                                                                           

—  Вшанування пам'яті С. В. Руданського на Вінниччині.

—  Образ С. В. Руданського в художньому слові.

—  Довідкові та бібліографічні матеріали.

В кожному розділі література розміщена в логічному порядку. Відбір матеріалів для списку закінчено в квітні 1983 року.

ВИДАННЯ ТВОРІВ С. В. РУДАНСЬКОГО

ТВОРИ: В 3-х т. Т. 1–3. – Упоряд. та приміт. О. В. Мишанича, – К: Наукова думка, 1972–1973.

ТВОРИ. – К.: Держлітвидав УРСР, 1959. – 671 с. ТВОРИ. – К.: Держлітвидав УРСР, 1962. – 662 с.

СОЧИНЕНИЯ. – Предисл. М. Рыльского. Пер. с укр. М. А. Синюкова.   –  Сімферополь:  Крымиздат,  1963,  –  336 с.

ТВОРИ.   –   К.:   Дніпро,    1965,   –   622   с.

ТВОРИ.   –   К.:   Дніпро,   1978,   –   262   с.

ВИБРАНЕ.   –   К.:  Дніпро,   1969,   –   230  с.

ПОЕЗІЇ. – К.: Рад. письменник, 1969. – 288 с.

СПІВОМОВКИ. – К.: Держлітвидав УРСР,  1962.  –   199 с.

Те  ж.   -   К.:   Дніпро,   1966.   –   157  с.

Те  ж.   –   К.:  Дніпро,   1974.   –   159  с.

ИЗБРАННЫЕ ЮМОРЕСКИ. – Пер. с укр. Ю. Калугина. – Симферополь: Крымиздат, 1959. – 100 с.

ВОВКИ. – К.: Дніпро, 1973. – 16 с. Текст паралельно укр., ісп. та нім. мовами.

ДОБРЕ торгувалось: Вибрані твори. – К.: Веселка, 1972. – 131 с. – (Шкільна б-ка).

ЛЕВ і Пролев: Пісні .приказки, байки, небилиці, переклади та переспіви. – Львів: Каменяр, 1981. –126 с.

ПАН та Іван в дорозі: Казка. – К.: Веселка, 1967. – 16 с.

Те ж. -- К.: Веселка. 1980, – 16 с.

ПЕРЕСЛІВ'Я.  –  К.: Веселка,  1973.  –  28 с.

НАРОДНІ пісні в записах Степана Руданського – Упоряд. Н.I. С. Шумада. – К.: Муз. Україна, 1972. – 291 с.

УКРАЇНА сміється: Сатира та гумор: В 3-х т. – К.: Рад. письменник, I960, т.2.

С. 312–327; (Твори   С.   Руданського).

Література про життя  і діяльність С. В. Руданського

Загальні матеріали

КОЛЕСНИК П. И. Степан Руданський: (Літ портр ) – К, Дніпро, 1971. – 112

ПІЛЬГУК I. Степан Руданський: Нарис житія і творчості. - К, Держлітвидав УРСР, 1956. – 116 с.

ГЕРАСИМЕНКО В. Степан Руданський. – В, кн.: Руданський С. Твори. К., 1985, с. 3–23.

ГЕРАСИМЕНКО В.  Степан Руданський. – Нар. творчість та етнографія, 1973, № 3, с. 74–80.

Життєвий шлях С. В. Руданського

СОКУР В. Коли зародився Руданський?: (Дослідження дат народження поета). – Літ. Україна, 1974, 10 груд.

НЕПОРОЖНІЙ О. Вінок. – В кн.: Степанові Руданському. Оде­са, 1968, с. 3–22.

ЛЕОНІДОВ Л. Там, де вчився  Руданський: (Шаргород). – Ленінське плем'я, 1959 .24 серпня

ГРИНЧУК О. Степан Руданський у Могилів-Подільському. – Народна правда, 1973, 24 квіт

КИРИЧОК П. М. Руданський у Ялті: (Штрихи до біографії, поета). – Рад. літературознавство, 1980, № 1, с. 77–81.

Дослідження творчості поета-гумориста

ФРАНКО І. Я. До студій над  Ст. Руданським. – Студії над С. Руданським. – Зібр. творів: У 50-ти т. «., 1980, т. 28, с. 219– 221, 299–303.

КРИМСЬКИЙ А. Твори: В 5 ти т. – К : Наукова думка, 1972, т. 2. С. 365–372, 373–379, 533 – 536   559 – 581:   (Статті про   Сте­пана   Руданського).

РИЛЬСЬКИЙ М Про поезію Степана Руданського. – В кн.: Рильський М. Статті про літературу. К., 1980, с 206–214.

РИЛЬСЬКИЙ М. Нова українська поезія дожовтневих часів. – В кн.: Антологія української поезії: В 4-х т. К., 195В, т. 1. С. 38–39:  (Про творчість Степана Руданського).

ШАВЛЮВСЬКИЙ М. О. Некрасов і українська література – К.: Дніпро, 1971. С. 91, 92: Вплив М. О. Некрасова на творчість С  Руданського

КОЛЕСНИК П. На шляху до реалізму. – Рад. літературознавст­во, 1973, № 5, с. 26–34.

ГЕРАСИМЕНКО В Я. Роль С. Руданського та А Свидницького у розвитку критичного реалізму. – В кн.: Літературно-мистецька Вінниччина: 36. статей. Одеса, 1969, с. 24–28.

СИВАЧЕНКО М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського – К: Наукова думка, 1979. – 264 с. – (АН УРСР. ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка).

У ВІНОК Руданському: (Статті: Рябий М Вічні джерела; Глинський І. Сторінки дружби, Ходзинський Г. Невмирущі співомовки).–    Коліс,   плем'я,   1973,   28   квіт.

СТЕПАНОВІ Руданському: .(36. худож  творів, статей, документів). – Одеса:   Маяк,   1968.   –   258 с.

ЗЛЕНКО Г. Воскреслий Руданський: (3 історії видання творів; С Руданського по Жовтневої революції). – В кн.: Зленко Г. Книга пам'яті. Одеса/1971, С. 2ГЗ–235.

ЗЛЕНКО Г. Запізнілий борг. – В кн. : Зленко Г. Нетлінне. Оде­са, 1968, с. 24–40.

ГРІШ Ю. Поети про поета: (С В. Руданського). – Прапор пе­ремоги, 1982, 18 груд

ГЕРАСИМЕНКО В. Я. До рукописної спадщини С. В. Руданського. – Рад. літературознавство, 1939, К. с 3, с. 112–113.

ПОРХУН Д. Поетичний талант. – Молодь України, 1969, 5 січ

ПІНЧУК С. Твори талановитого поета-гуманіста. – Жовтень, 1961, № 3, с. 148–150.

КОМАРИНЕЦЬ Т. Співомовки Степана Руданського. – В кн.: Руданський - с. Лев і Пролев: пісніi, приказки, байки, небилиці, пере­клади та переспіви. Львів, 1981, с. 5–11.

СЛІПЧУК П. Сміх добра і чистоти. – Україна, 1973, № 18, с. 16–17.

РЯБЧУК М. Лицар гострого слова     – Рад. життя, 1975, 4 січ.

МАРЦЕНЮК К. Невмирущі співомовки. – Колг. вісті, 1982 26 січ.

ЛИСА Л. Слава сміхотворця не вмре, не загине. – Прапор пе­ремоги, 1980, 20 трав.

ХОДЗИНСЬКИЙ Г. Невмируще слово   –  Комс   плем'я,  1974, 5 січ.

ВІКТОРОВ Л. Антирелігійна поезія С. Руданського – Соц. культура. 1957, с. 44.

ГЕРАСИМЕНКО В. Я. С. Руданський як драматург. – Рад літературознавство, 1960, № 3, с. 117 – 119.

Про пісенну творчість С. В.  Руданського

ГЛИНСЬКИЙ І. Пісня Руданського. – Культура І шиї ти, 1973, 6  трав.

КРИШТОФ Е. «Повій, вітре, на Вкраїну»: (Пребывание С Руданського в Крыму) – В кн.- Кришгоф Е. Сто рассказов о Крыме. Симферополь, 1978, с. 93–96.

ЖИТКЕВИЧ А. Повій, вітре, на Вкраїну»: (3 Історії створення пісні). – Вінниц. правда, 1971, 21 Листопад

ЗЛЕНКО Г. Повій, вітре...: (Про створення С. Руданським пісні). – Комс. плем'я, 1970, 3 листопад

ПРИСЯЖНЮК  М. Повій, вітре... – Вінниц. правда, 1967, 15 серп.

ХОМЕНКО Б. В. Пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» в роки Великої Вітчизняної війти. – Нар. творчість та етнографія, 1980, № З, с. 26–31.

С. В.  Руданський і фольклор Поділля

ШУМАДА Н. С. Фольклор Поділля у записах С. Руданського. –  В кн.: Матеріали третьої Подільської історико-краєзнавчої конфе­ренції.   Львів,   1970,   с.   169–173.

ШУМАДА Н. С. Степан Руданський і фольклор Поділля. – В кн.: Народні пісні в записах Степана Руданського. К., 1972, с. 5–19.

ПРОСКУРІВСЬКИЙ А. Степан Руданський і подільський фоль­клор. – Рад. Поділля, 1972, 13 жовт.

ГЕРАСИМЕНКО В., ЛИСЕНКО О. Народці пісні в записах Сте. пана Руданського. – Нар. творчість та етнографія, 1968, № 4, с. 70– 76.

ПОГУТЬ В. З джерел народних. – Вінниц. правда, 1974, 6 січ.

Перекладацька діяльність С. В. Руданського

БАГЛАЙ Й. О. Перекладацька спадщина С. Руданського в оцінці І. Я Франка і проблема еквіметричності. – Укр. літературознавство: Міжвідомчий респ. зб. Львів, 1970, вип. 9, с. 104–110.

ГЛИНСЬКИЙ І. Перекладач слов'янських поетів. – Літ. Ук­раїна, 1973, 8 трав.

ГЛИНСЬКИЙ І. Польською музою натхненний: (Переклади С. Руданського з пол. мови). – Вінниц. правда, 1973, 28 черв.

ГЛИНСЬКИЙ І. Степан Руданський – перекладач «Іліади». – Україна, 1982, № І, с. 15.

Творчість  С.   В.  Руданського  у перекладах

ХОМЕНКО Б. Голос у сім'ї народів: (Пісня С. Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» в пер. на іноз. мови та мови народів СРСР). – Друг читача, 1975, 13 листоп.

НУДЬГА Г. Муза подолянина за рубежем: (Пер. творів С. Ру. дамського на іноз. мови). – Вінниц. правда, 1967, 5 серп.

КРАВЕЦЬ Ю. Світ читає його (С. В. Руданського). – Комс. плем'я, 1969, 7 січ.

ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ  С.  В.  РУДАНСЬКОГО НА   ВІННИЧЧИНІ

БОГУЦЬКИЙ М. Невмируща слава. – Вінниц. правда, 1973, ЗО квіт.

СОКУР В. Поет, шанований народом. – Друг читача, 1974, З січ.

ДІДИК І. Пам'яті поета (С. В. Руданського). – Прапор пере­моги, 1983, 22 січ.

УРАЗОВСЬКА Л. Безсмертя співця: (Відкриття у Хомутинцях пам'ятника С. Руданському). – Комс. плем'я, 1969, 16 груд.

ВІД ВДЯЧНИХ нащадків: (Відкриття пам'ятника С. Рудансь­кому в с. Хомутинцях Калинів. р-ну). – Вінниц правда, 1969, 27 груд.

НАЗАРЕНКО Ю., ХОМЕНКО Б. Від вдячних земляків. – Мо­лодь України, 1968, 13 верес.

ГРІШ Ю., ХОМЕНКО Б. Музей Степана Руданського в с. Хо­мутинцях. – Укр. мова і літ. в школі, 1973, № 5, с. 85 – 87.

ГОЛЯЧЕНКО А. Помнят земляки Руданського: (Музей С. Руданського в с. Хомутинцях Калинов, р-на). – Правда Украины, 198'l, 27 мая.

ГРІШ Ю. Надходять листи до музею (С. Руданського). – Пра­пор перемоги, 1981, 5 груд.

ПАМ'ЯТЬ народна: (Наукова конференція у с. Хомутинцях Ка­линів. р-ну, батьківщині С. Руданського). – Рад. освіта, І973, 9 трав.

В ПАМ'ЯТІ народній. – Рад. Україна, 1973, 8 трав.

ГЛУХАНЮК П. На землі поета.  – Комс. плем'я, 1974, 5 січ.

ЗЛЕНКО Г. Вінок поету. – Вінниц. правда, 1968, 25 черв.

ГАРМАТЮК А. На честь автора «Співомовок»: (Проведення на Вінниччині щорічних літ. свят на вшанування пам'яті С. Рудансько­го). – Літ. Україна, 1981, 3 квіт.

ШАБАТИН П. Письменник і рідна земля: (Дні гумору і сатири в Калинів. р-ні). – Україна, 1983, № 7. с. 7.

БОРЩЕВСЬКИЙ В. Людям на добро: Дні С. Руданського на Вінниччині. – Вінниц. правда, 1982, ЗО січ.

ГРЕЧАНІВСЬКА Т. В Хомутинці, до Руданського. – Комс плем'я, 1981, 3 берез.

ЧУМАК Б. Свято вдалось на славу: (Дні С. Б. Руданського па батьківщині поета). – Прапор перемоги, 1982, 4 лют.

ЧУМАК Б. Свято на честь поета-земляка: (Калинів. р-н). – Пра­пор перемоги, ]981, 26 лют.

ВДЯЧНИМИ були калинівчани: Відзначення 149-річчя з дня на­родження С. В. Руданського в Калинів. р-ні. – Прапор перемоги, 1983, 3 лют.

ГРІШ Ю. Квіти поетового дитинства. – Прапор перемоги, 1981, 17 жовт.

ГЕТЬМАН О. Село його співомовок. – Вінниц. правда, 1970, 25 січ.

ПАСТУШЕНКО Л. На землі Руданського. – Рад. Україна. 16 лют.

ЧОРНОГУЗ О.  Сміх –  свято душі.  –  Україна,  1982, № 11, с. 21.

СМІЮТЬСЯ земляки Руданського. – Коме плем'я, 1982, 4 лют.

МУЛЯР Я. На землі Степана Руданського  – Вінниц. правда, 1981, 22   лют.

МУЛЯР Я. Вінок у славу невмирущу. – Вінниц. правда, 1982, 2 лют.

МУЛЯР Я. «І я знов живий світ оглядую...». – Вінниц. правда, 1983,   2   лют.

ОБРАЗ С. В. РУДАНСЬКОГО В ХУДОЖНЬОМУ СЛОВІ

СОСЮРА В. Він так любив людей...: (Вірш). – Вінниц. правда, 1961,   6   січ.

ПІЛЬГУК. І. Повій, вітре!: (Повість). – К.: Рад. письменник, 1969. – 227 с.

ПІЛЬГУК І. Посій, вітре!: (Повість). – В кн.: гйльгук І Гро­зовий ранок. К , 1979, с. 181–340.

ЮХИМОВИЧ В. Батько й син: (Вірш про С. Руданського та його батька). – Вінниц. правда, 1968; 14 січ.

ПОЕТИ – поетові: (Вірші укр. поетів, присвячені С. Руданському). – В кн.: Степанові Руданському. Одеса, 1968, с. 25 – 66.

ГЛИНСЬКИЙ І. Степанові Руданському: (Вірш). – Прапор пе­ремоги, 1974, 5 січ.

СТУДЕЦЬКИЙ М. Свічка Руданського: (Вірш). – В кн.: Студецький М. Макарчукове  поле: Поезії. Одеса, 1980, с. 64.

ГЕРАСИМЕНКО В., ПРИСЯЖНЮК М. Жива пам'ять про Сте­пана Руданського. – В кн.: Краса України – Поділля: Вінниччина в художньому слові. 36. К., 1972, с. 87–89.

КУШНІР В. Лелеки Руданського: (Вірш). – Літ. Україна, 1971, 20 лип.

ВАРЧУК М. Степану Руданському. (Вірш). – Комс. плем'я, 1979, 21 квіт.

МАЛИЦЬКИЙ Ф. Степан Руданського. (Вірш). – Прапор пере­моги, 1981, 21 листоп.

ДОВІДКОВІ ТА БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

РУДАНСКИЙ Степан Васильевич. – В кн.: БСЭ, 3-е изд., 1975, т. 22, с. 347.

РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович. – В кн.: УРЕ, 1963, т. 12, с. 420–421.

ГНАТЮК М. П. Руданський Степан Васильович. – Рад.  енциклопедія історії України, 1972, т. 4, с. 32–33.

РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович. – В кн.: Український радян­ський енциклопедичний словник: В 3-х т. К., 1968, т. 3, с. 185.

РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович: (Кор. біогр. довідка та біб-ліогр. список творів і крит. літ.). – В кн.: Українські письменники: Бібліографічний словник: В 5-ти т. К., 1963. Т. 3. Дожовтневий пе­ріод (XIX – поч. XX ст.) с. 114–129.

ГОРДІСТЬ Поділля: Путівник (В. Д. Бовкун, І. П Грушенко, Н С. Кветний та ін. – Одеса: Маяк, 1979. С.72–73: (Про С. В. Руданського).

ГЕРАСИМЕНКО В. Видання творів С. В. Руданського: (Бібліогр. список). – В кн.: Степанові Руданському: (36.). Одеса, 1968, с. 245 – 247.

ПРЕСА Української РСР. 1917 – 1966: Стат. довідник. – X., 1967. С. 59: (Видання творів С. Руданського).

ТВОРИ С. Руданського російською мовою. – Друг читача, 1964, 11 січ.

ГЕРАСИМЕНКО В. Література про життя і творчість С. В. Ру. данського: (Бібліогр. список). – В кн.: Степанові Руданському: (36.) Одеса,   1968,   с.   248–255.

ПРИСЯЖНЮК М. Ф., БЕХ М. М. Степані Васильович Рудансь­кий (1834–1873): Пам'ятка читачеві. – Вінниця, 1958. – 26 с. – (Вінниц. обл. держ. б-ка ім. К. А. Тімірязєва).