Половинчук В. П. Все буде добре. Остання руїна

Рік видання: 2015

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

В. П. ПОЛОВИНЧУК

 

  

ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

 ОСТАННЯ РУЇНА

 

Р О М А Н

Книга перша

 

 

ВІННИЦЯ - 2015

 

 

 

 

Половинчук В.П. Все буде добре.  Остання руїна. Роман. Книга перша. Вінниця: - 2015. – 101 с.

 

Про вірне кохання  та назвичайно болісне  для простих людей сьогодення України у черговому романі академіка В. П. Половинчука. 

  

 

«Що трапилось з багатою, прекрасною і   многолюдною країною? Хижацька злоба, підступна помста та широка відвага загуляли по хвилястих степах, по темних лісах та байраках, по кучерявих гайках, що ховали в зелені свої веселі хатини, по селах, які  розкинулись вздовж синіх річок, по містах, обнесених мурами та вежами, загуляли, забенкетували, розливаючи навкруги червоне «пиво» й освітлюючи свої жахливі бенкети загравами страхітливих пожеж, звеселяючи свої бенкетування лементом розтерзаних жертв.

Довго боролась Україна, довго борсалась, як голубка, що заплуталась у сільці, й упала, змучена, стомлена, захлинувшись своєю кров’ю.  І пощезло вируюче життя. Оголились вбрані квітами садки, підвелися з чорних румовищ сміття та попелу якісь почварені скелети-руїни, з  жахом простягаючи до неба свої обгорілі уламки. Почорніли витоптані копитами килими нив та лугів, пожовтіла розкішна шовкова трава й поникла від туги та покрилась могильним саваном багатостраждальна рідна земля».      

 Михайло Старицький.  Роман «Руїна»

 

Dobre.fb2 (формат: FB2; 600 KБ)

 

 

 

 

Поділитися:

Половинчук В. П. Все буде добре. Остання руїна


В. П. ПОЛОВИНЧУК

 

  

ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

 ОСТАННЯ РУЇНА

 

Р О М А Н

Книга перша

 

 

ВІННИЦЯ - 2015

 

 

 

 

Половинчук В.П. Все буде добре.  Остання руїна. Роман. Книга перша. Вінниця: - 2015. – 101 с.

 

Про вірне кохання  та назвичайно болісне  для простих людей сьогодення України у черговому романі академіка В. П. Половинчука. 

  

 

«Що трапилось з багатою, прекрасною і   многолюдною країною? Хижацька злоба, підступна помста та широка відвага загуляли по хвилястих степах, по темних лісах та байраках, по кучерявих гайках, що ховали в зелені свої веселі хатини, по селах, які  розкинулись вздовж синіх річок, по містах, обнесених мурами та вежами, загуляли, забенкетували, розливаючи навкруги червоне «пиво» й освітлюючи свої жахливі бенкети загравами страхітливих пожеж, звеселяючи свої бенкетування лементом розтерзаних жертв.

Довго боролась Україна, довго борсалась, як голубка, що заплуталась у сільці, й упала, змучена, стомлена, захлинувшись своєю кров’ю.  І пощезло вируюче життя. Оголились вбрані квітами садки, підвелися з чорних румовищ сміття та попелу якісь почварені скелети-руїни, з  жахом простягаючи до неба свої обгорілі уламки. Почорніли витоптані копитами килими нив та лугів, пожовтіла розкішна шовкова трава й поникла від туги та покрилась могильним саваном багатостраждальна рідна земля».      

 Михайло Старицький.  Роман «Руїна»

 

Dobre.fb2 (формат: FB2; 600 KБ)