Осередок культури і натхнення

Рік видання: 2006

Місце зберігання: Відділ мистецтв

 Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

 

 Віковому ювілею

ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

присвячується

 

  Осередок  культури  і  натхнення

 

 До 20-річчя літературно-мистецького клубу “Відкрита сторінка”

(1986-2006)

 

 

 Вінниця, 2006

 

ББК 78.38

УДК 021.4

О-72

 

Осередок культури і натхнення: До 20-річчя від дня заснування літературно-мистецького клубу “Відкрита сторінка” / Уклад.: Л.М.Тимощук, А.В.Сенкевич; Ред. М.Г.Спиця; Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2006. – 38 с.

 

Літературно-мистецький клуб “Відкрита сторінка” за два десятиліття свого функціонування при Вінницькій ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва набув великої популярності серед мешканців міста.

Про історію та сьогодення цього осередку культури, безкорисливу творчу працю його організаторів і численних активістів йдеться у даному виданні.

Мета представленого читачам випуску – ознайомити їх з діяльністю клубу, запрошуючи бажаючих до співпраці, та надати бібліотечній громадськості області корисну інформацію про досвід, вартий наслідування.

 

 

Перші кроки

До свята свого дому готується Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва. Невдовзі у неї віковий ювілей! За цей період бібліотека стала символом культури міста, його гордістю, для багатьох поколінь вінничан – найулюбленішим місцем духовного збагачення та найнеобхіднішим джерелом поповнення знань.

Саме «Тімірязєвка» в останні роки стала флагманом запровадження в області інформаційних технологій. Сьогодні вона – одна з найкращих обласних наукових бібліотек України.

А скільки добрих справ, творчих ініціатив, цікавих нововведень на рахунку ювілярки! Яка різноманітність форм обслуговування читачів!

Важливою подією в інтелектуальному житті бібліотеки стало створення літературно-мистецького клубу “Відкрита сторінка”, двадцятирічний ювілей якого бібліотека буде відзначати напередодні свого 100-річчя.

“Відкрита сторінка” – назва символічна: майже щомісяця упродовж функціонування клубу вінничанам пропонувалася для розгляду нова сторінка з літературної або мистецької спадщини. В їх загальному калейдоскопі – різноманіття тем, які раніше не розкривалися в роботі бібліотеки, нові імена в літературі та мистецтві, ювілеї видатних письменників, поетів та митців як місцевого, всеукраїнського, так і світового рівнів. Учасникам клубу надавалась вся та нова інформація, що допомагає збагатитися духовно та відкриває велику можливість розділити радість спілкування на засадах рівноправності і несе у собі лише просвітницьку ідею.

І, дійсно, «клуб зумів консолідувати людей, які люблять книгу, слово, мистецтво, літературу, духовне спілкування. Він допомагає пізнати себе та інших», – так вважає член клубу Г.С.Чернишова.

Високу оцінку діяльності клубу дають й інші його члени. Для поетеси Л.О.Ємельянової «Відкрита сторінка» – «вікно у світ мистецтва, літератури, поезії. Це – як ковток свіжого повітря!». «Оазисом культури» називає клуб викладач світової літератури Л.М.Вознюк.

Про “закохане та віддане” (Л.З.Єгурнова) ставлення до клубу його членів можна говорити багато.

Але таким клуб став не одразу.

У 80-ті роки минулого століття стала поширюватись така форма спілкування з читачем, як клуби за інтересами.

Обласна бібліотека теж не залишилась осторонь цієї новації. Ідея створення клубу належала директору бібліотеки – заслуженому працівникові культури А.Й.Лучку, який завжди підтримував все нове у бібліотечній справі. Він вірив у свій колектив і віддав наказ про створення клубу відділами обслуговування та визначив відповідальних за організацію його роботи: заступник директора О.М.Мрочко, завідувачка відділу міського абонемента Л.М.Тимощук, завідувачка відділу мистецтв С.І.Філіповська, головний бібліотекар з масової роботи читального залу А.В.Сенкевич, завідувачка краєзнавчого відділу Л.М.Шпильова.

У перші роки відчувалась відсутність певної концепції. Була якась розгубленість, невпевненість в тому, чи створимо ми форму роботи, гідну нашої бібліотеки. То був час розквіту крупних масових заходів. Досвіду ж проведення камерних заходів було мало. Існуючі на той час методики та деякий досвід інших бібліотек не дуже надихали. Великі проблеми були з формуванням постійної серйозної аудиторії. Страждала організаційна сторона, все робилось в основному тільки силами кількох бібліотечних працівників-ентузіастів. Не обійшлося і без кризових ситуацій, тому перші роки були роками невтомних творчих пошуків. 

 

Сторінки життя клубу: роки і люди

Переломним у житті “Відкритої сторінки” став 1989 рік, який відзначився змістовною, насиченою, регулярною та, головне, плідною роботою.

В країні вирував свіжий вітер соціальних і політичних змін. Бібліотеки відкривали свої спецфонди. Розпочинався новий етап життя клубу. Поштовхом до сприятливих змін стало засідання “Повернення з небуття: реабілітовані імена, повернуті книги” – тема на той час нова, актуальна, давноочікувана, яка викликала великий інтерес у читачів. Тоді до клубу прийшла велика група людей з багатим інтелектуальним потенціалом і бажанням реалізувати його. З їх допомогою у 90-і роки й продовжувалося становлення клубу та його розквіт.

Хто ж ці люди? Це ті, хто разом із бібліотечними працівниками відкривали і відкривають сторінки культурної спадщини, створеної людством. Це люди, які побачили в книзі, бібліотеці справжніх друзів, люди, з яких формувався актив, без якого неможливо створити коло невимушеного, довірливого спілкування. А за фахом – це наукові працівники, викладачі університетів, вчителі шкіл міста, працівники культури, лікарі, інженери, економісти, військові, студентська молодь та інші.

На всіх етапах життя клубу були свої лідери. В період його становлення генератором ідей і блискучим втілювачем деяких з них була Г.М.Смолякова. Зараз важко уявити клуб, особливо на тому етапі, без неї – пристрасного книголюба. Будучи професіоналом з медицини (кандидат медичних наук, доцент кафедри нормальної фізіології медичного університету ім.М.І.Пирогова), Галина Миколаївна ще й дуже серйозний літературознавець, особливо з питань “срібного віку”. одна з провідних ахматознавців України. Вона зробила великий внесок в роботу клубу, його пожвавлення та урізноманітнення.

Зацікавлена в просвітництві людей і кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової культури ВДПУ ім.М.Коцюбинського Л.З.Єгурнова, яка, як професіонал, володіє великим потенціалом філологічних знань. Вона – одна із знавців літератури “срібного віку” і разом з Г.М.Смоляковою вела цикл засідань з цієї теми та брала участь у підготовці засідань з циклу “Повернуті з небуття”. Її емоційні, зворушливі виступи пам’ятають досі.

Багато часу віддала і віддає “Відкритій сторінці” активна, досвідчена людина, натхненний мистецтвознавець, старший викладач кафедри світової культури ВДПУ ім.М.Коцюбинського Г.С.Чернишова, яка ознайомила нас з митцями різних епох. Вона започаткувала також цикл “Мистецтво епохи Відродження”. Ганна Семенівна є рекордсменом по кількості проведених засідань.

Заслуговує на увагу участь у підготовці засідань на першому етапі кандидата технічних наук, доцента ВДТУ В.П.Семеренка.

Активними членами клубу кінця 80-х – початку 90-х років були викладач медичного університету ім.М.Пирогова Л.В.Михей, викладачі технічного університету Н.З.Грозна, В.М.Подзе, вчителі Є.М.Амосова, Т.В.Хлапова, Т.О.Комар, А.Ф.Бороніна, Ф.М.Примачек, Т.А.Можаєва, лікарі М.М.Лобанова, Н.М.Актушинська, а також бібліотечні працівники – А.В.Сенкевич, Л.М.Тимощук, С.І.Філіповська, ветеран бібліотечної справи І.І.Костюкова та інші.

Вони були першими. Завітавши у клуб одного разу за запрошенням, залишилися в ньому на багато років.

У середині дев’яностих років минулого століття клуб поповнився інтелектуалами та книголюбами з числа наукових працівників медичного університету. Це, зокрема, професор, доктор медичних наук О.О.Яковлєва, доценти, кандидати медичних наук Н.І.Іванова і А.О.Чеснокова, викладач Н.Ф.Плаксієнко, лікар К.М.Софронов. Членами клубу стали також викладачі шкіл С.М.Єлисеєва, Л.Ф.Ятченко, Л.М.Вознюк, Є.В.Ткачук, а ще – журналіст за фахом, а нині директор Вінницького професійного ліцею сфери послуг № 15 В.Б.Петров, військовослужбовець А.В.Стебелєв та інші.

Діяльність клубу все більше приваблювала до себе творчі сили міста. “Третьою хвилею” можна вважати прихід наприкінці минулого століття ще однієї групи вінничан, в числі яких старший викладач кафедри світової літератури ВДПУ ім.М.Коцюбинського М.М.Поздняков, натхненний літературознавець, поет, людина, яка глибоко знає літературу, мистецтво, філософію, тому його участь в обговореннях різних тем завжди цікава. Цінно, що М.М.Поздняков прийняв естафету від науковців “першої хвилі” з теми “срібного віку”, яка й досі продовжує розглядатися в клубі.

Завжди є чим поділитися на клубних зустрічах і працівнику краєзнавчого музею Т.Г.Журуновій. Ми любимо виступи цієї ерудованої, досвідченої людини, мистецтвознавця вищого ґатунку, члена Національної спілки художників України, що має неабиякий творчий доробок. Її статті, нариси і дослідження друкуються не тільки у вінницькій, але й у центральній пресі. З її приходом до клубу розширився діапазон імен майстрів пензля.

Як вихор увірвалась у наш клуб лектор обласної філармонії, викладач училища культури і мистецтва ім.М.Леонтовича, мистецтвознавець Т.М.Сніжко, людина енциклопедичних знань, шаленого темпераменту, потужної харизми. На її рахунку – проведення чималої кількості засідань музично-театральної тематики, завжди дуже емоційних і яскравих. Її небайдуже ставлення до життя, до долі нашої культури стало поштовхом до нових цікавих ідей і тем.

У цей же час клуб поповнився новими активістами. До його складу ввійшли: науковий працівник краєзнавчого музею А.В.Липська, поетеса Л.О.Ємельянова, викладач дитячої художньої школи Т.Г.Смаровоз, військовослужбовець А.П.Малюський, який згодом привів до клубу майже всю свою родину. Знахідкою для клубу останніх років стала кандидат історичних наук ВДПУ ім.М.Коцюбинського О.А.Коляструк, людина глибоких знань, тонкої чутливої душі. За короткий час вона провела декілька заходів культурологічної тематики, що викликали неабиякий інтерес в учасників засідань.

Минали роки, змінювались часи. В клуб приходили нові люди, з різних причин залишали його ті, хто вписав не одну сторінку в створення іміджу «Відкритої сторінки».

За час існування клубу відбулося понад 150 засідань. Коли замислюєшся над цією цифрою, то розумієш, що навіть в наш нелегкий час не хлібом єдиним живе людина.

Ветеран клубу, викладач літератури Т.А.Можаєва ось так образно висловлює своє схвильоване ставлення до необхідності існування клубу:

«…Как нужно, чтобы в сумраке ночном

Свеча в окне горела за стеклом…»

Безперечно, забезпечити такий об’єм роботи, численний за кількістю і різноманітний за тематикою, бібліотечним працівникам допомогли активісти клубу. Розуміємо, що ми доторкнулися лише до маленької частки світової культури. За словами члена клубу А.П.Малюського: “Неможливо охопити неосяжне, але в клубі “Відкрита сторінка” ми намагаємось до цього максимально наблизитись...”

При обговоренні намічених тем члени клубу не обмежуються вузькими рамками, а розглядають окремих представників літератури і мистецтва в контексті світової культури. Це дозволяє ознайомитися з цілими культурними пластами, з цілими епохами мистецтва: “Культура епохи Відродження”, “Срібний вік”, “Великі стилі в мистецтві” та ін.

Своєчасно і з великим інтересом пройшов цикл засідань “Повернуті імена української літератури”. Саме тут більшість членів клубу відкрили для себе імена поетів та письменників: В.Винниченка, М.Хвильового, В.Підмогильного, М.Зерова, М.Куліша, В.Вороного.

“Відкрита сторінка” звернулась до спадщини українських поетів-шестидесятників: В.Симоненка (“Незгасна зоря Симоненкової поезії”), Л.Костенко (“Я вибрала долю собі сама” і “Поезія – завжди неповторність”). З ініціативи колишнього директора А.Й.Лучка в бібліотеці щорічно проводяться вечори пам’яті поета-земляка В.Стуса. Один з них відбувся у нашому клубі – “Довга дорога додому”. На проведення його відгукнулись відомі науковці-літературознавці ВДПУ ім.М.Коцюбинського Б.Буяльський, Л.Єгурнова, А.Подолинний, письменник А.Гарматюк, артисти театру та ін.

Засідання клубу “На Україну повернусь” було першим кроком до знайомства із представниками української діаспори. Присутні, переживаючи радість першовідкриття, поринули у чарівний світ творчих лабораторій О.Олеся, Б.Лепкого, Ю.Клена, В.Холодної, О.Теліги, Є.Маланюка та ін. На окремому засіданні йшла мова про подільську діаспору.

Одним із засідань, присвячених повернутим українським іменам, був мистецький вечір “Лесь Курбас. Театральні пошуки на початку ХХ століття”, на якому йшлося про трагічну долю, творчий шлях великого новатора українського театру.

До цієї ж теми примикає засідання “Біографія одного пам’ятника. Соловки”. Дивує те, що недалеко від Полярного кола, там, де й існувати тяжко, на протязі багатьох тисячоліть створювались пам’ятники культури рідкісної цінності. А з іншого боку Соловки пов’язані з трагедіями людей. Ця земля стала останнім берегом і для багатьох наших співвітчизників, в тому числі і для Леся Курбаса. Про цю дивну землю на одному із засідань розповіли члени клубу Г.С.Чернишова та С.М.Луковникова, які побували там у складі вінницької екскурсійної групи.

У підготовці та проведенні засідань з питань української літератури і культури брали участь науковці – викладачі ВДПУ ім.М.Коцюбинського, кандидати філологічних наук Н.С.Поляруш, Б.В.Хоменко, кандидат історичних наук О.А.Коляструк. Особливі слова вдячності – кандидату філологічних наук, професору А.М.Подолинному. До речі, він був одним з перших популяри-заторів теми «Повернуті імена української літератури».

Помітний внесок в цю роботу зробили колишній фахівець ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва Л.М.Чупира та вчитель української літератури, поетеса С.М.Єлисєєва (Травнева).

Звернення до теми «Срібний вік» значно підняло престиж клубу. Початком був 100-річний ювілей Анни Ахматової у 1989 році. Літературний вечір «Привабливість таланту» став поверненням до великої поетеси та її спадщини, якої багато років були позбавлені читачі. Ініціатором проведення вечора була Г.М.Смолякова. Особливе місце в її серці належить Ахматовій. Це захоплення переросло у серйозну пошукову роботу зі збирання й упорядкування матеріалів про велику поетесу і, як підсумок, виходять три книги Г.Смолякової. У 1992 році – «Образ А.Ахматовой в экслибрисах», у 1994 – «Остался профиль, полный тайны» (іконографія поетеси), остання книга – збірка віршів, присвячених А.Ахматовій «И в скольких жила зеркалах» (1995 р.).

Володіючи унікальними на той час матеріалами, Галина Миколаївна, як одна з ведучих вечора, зуміла зацікавити аудиторію цією яскравою постаттю, її долею, її поезією. А емоційне розкриття Л.З.Єгурновою літературної спадщини А.Ахматової поглибило розмову й допомогло сприйняти доробок колись опальної поетеси очима сучасної людини. Цей вечір став імпульсом до проведення цілої низки засідань про Ахматову на базі матеріалів Смолякової, які всебічно розкрили її життя і творчість: «А.Ахматова і Україна», «Образ Ахматової у творчості нашого земляка Н.Альтмана», «И музыка со мной покой делила. Ахматова и музыка», «По Ахматівських місцях».

У циклі «Срібний вік» відбулися засідання клубу, присвячені М.Гумільову, М.Цвєтаєвій, М.Волошину, О.Блоку, С.Єсеніну, О.Мандельштаму та ін.

Згодом розширилось коло членів клубу, які разом з бібліотечними працівниками А.В.Сенкевич, Л.М.Тимощук, С.І.Філіповською, науковцями Г.М.Смоляковою, Л.З.Єгурновою брали активну участь в розкритті цього циклу. Це викладач ВНМУ ім.М.Пирогова Л.В.Михей, вчителі Т.А.Можаєва, Є.М.Амосова, Т.В.Хлапова.

Одним з останніх представників «срібного віку» вважається В.Набоков. Рік 100-літнього ювілею письменника був оголошений ЮНЕСКО роком В.В.Набокова. І знаменним є те, що на кримській землі, яка стала останнім берегом Вітчизни для нього, щорічно відбуваються Набоківські читання. Приємно, що на цих заходах вінницьких літературознавців представляє активний член клубу М.М.Поздняков, який багато років досліджує спадщину Набокова. Саме Микола Миколайович і став ведучим ювілейного вечора «Між двох берегів».

«Людина «срібного віку» – так називалося підсумкове засідання клубу з цього циклу. Емоційно, цікаво, з піднесенням провели його «новачок» М.Поздняков і ветеран клубу, постійна його ведуча А.Сенкевич. Це була спроба охопити явище взагалі, спроба зрозуміти, відчути, що то за феномен – «люди «срібного віку», в чому привабливість, неповторність їх таланту і трагізм їх долі. Цей феномен виходить далеко за межі поетичної культури, йому притаманний синтез мистецтв. Тому на засіданні йшлося не тільки про літературу, але й про театр «срібного віку», про композиторів і художників тієї доби.

Із зацікавленістю члени клубу відзначають ювілеї окремих видатних митців української та світової літератури і намагаються розглядати життя і творчість ювілярів очима сучасної людини, відходити від хрестоматійних оцінок, використовуючи нові матеріали. Йдеться про ювілеї Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ’яненка, М.Старицького, О.Довженка, О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Гоголя, Ф.Достоєвського, І.Тургенєва, А.Чехова, І.Буніна, О.Блока, М.Булгакова, С.Єсеніна, В.Висоцького, В.Маяковського, М.Зощенка та ін.

«Тут присутній Шевченко» – за такою назвою відбулася розмова про геніального українського поета, художника, мислителя. Тема привернула увагу науковців педагогічного університету А.Подолинного, Л.Єгурнової та Г.Чернишової. До розмови підключилась велика кількість членів клубу.

200-річний ювілей великого російського поета О.Пушкіна, оголошений ЮНЕСКО «Пушкінським роком», зібрав шанувальників його музи, членів і друзів «Відкритої сторінки» на мистецький вечір «Что в имени тебе моем...», присвячений адресатам лірики поета. Цікаво розкрила цю сторінку Пушкініани ведуча зустрічі, ветеран клубу Г.Смолякова. Особливий інтерес викликали ті адресати, життя яких пов’язане з Україною, Поділлям. За активну участь у Пушкінських днях на Вінниччині ювілейний оргкомітет нагородив клуб «Відкрита сторінка» “Грамотою” і багатьох членів клубу «Подяками».

Темами для обговорення були й інші яскраві постаті світової літератури. Дякуючи прагненню членів клубу поділитись своїми знаннями й улюбленими темами, у клубі відбулись засідання: «Маловідоме з життя відомих. О.Вертинський» (М.Лобанова), «Чи знаємо ми японську літературу?» (С.Луковникова), «Утопія і антиутопія в світовій літературі» (А.Сенкевич).

Бентежному генію, французькому поету А.Рембо, який передбачив нову поезію ХХ сторіччя, було присвячено засідання «Шалений! Що зробив ти із своїм життям?» (А.Сенкевич).

Поетичний світ іспанського поета Г.Гарсіа Лорки «Найсум-ніша радість бути поетом» розкрила член клубу, викладач кафедри культури ВНТУ Н. Грозна з творчою групою студентів.

Особливу зацікавленість викликала тема «Шекспір і кіно» (А.Сенкевич, М.Поздняков), у розкритті якої були використані відеофільми.

Діапазон імен майстрів пензля, про творчість яких йшлося у клубі, досить широкий. це митці різних епох і різних країн: В.Тропінін, І.Босх, представники російського авангарду та ін. Двічі зверталися члени клубу до творчості С.Далі і М.Реріха.

«Спалахнула зіркою на чужому небі: українська художниця-емігрантка М.Башкірцева» – такою розмовою до мистецької діаспори доторкнулась Н.Плаксієнко, член клубу, викладач ВНМУ ім.М.Пирогова.

В започаткованому Г.Чернишовою циклі «Культура епохи Відродження», відбулися мистецькі читання «Людина в культурі Відродження», «Титан Відродження Мікеланджело Буонаротті».

Запам’яталися ювілейні вечори, присвячені П.Пікассо «Живопис як провокація» (А.Сенкевич, Т.Журунова, Т.Смаровоз та ін.) та В. ван Гогу «Квіти болю» (А.Сенкевич, Т.Журунова, М.Поздняков, Л.Єгурнова).

Стали традицією зустрічі з художниками-вінничанами. Гостями «Відкритої сторінки» були В.Рибачук, В.Польченко, Ю.Кізімов, фотомайстер О.Гордієвич. Члени клубу побували в творчій майстерні художника Ф.Панчука.

Музика – улюблений багатьма вид мистецтва. Без тієї дивовижної насолоди, що вона дарує, світ збіднів би. Музичне мистецтво, його постаті неодноразово були темами засідань нашого клубу. Це і композитор XVIII століття Д.Бортнянський, і наш сучасник А.Шнітке, і наш земляк М.Леонтович.

В рамках циклу «Мистецтво епохи Відродження» було проведено засідання «Музика епохи Відродження» (О.Верещагіна).

У справжні свята перетворились ювілеї видатних композиторів і співаків: Л. ван Бетховена («У поєдинку з долею»), С.Рахманінова («Музика завжди зі мною»), Ф.Шопена («Геній польської музики»), Ф. Шаляпіна («Шаляпін: сторінки життя»).

«Цей чарівний й загадковий Моцарт» – так називався ювілейний вечір, присвячений великому музичному генію. Він став чудовим святом, яке організувала і провела Т.Сніжко. Кожне засідання чи вечір, які веде вона, – це своєрідна маленька вистава, завжди яскрава та емоційна.

Таким же блискучим, насиченим музикою, став ювілейний вечір, присвячений німецькому композитору Р.Шуману «Найромантичніший з романтиків», підготовлений викладачем Вінницького училища культури і мистецтв ім.М.Леонтовича Т.Григор’євою. В обох вечорах були широко використані музичні виконавчі сили викладачів та учнів училища, що допомогло ще раз звернутись до музичних скарбів великих композиторів.

Успішному проведенню музичних заходів в різний час допомагали викладачі музично-педагогічного факультету ВДПУ ім.М.Коцюбинського А.Завальнюк, О.Верещагіна, викладачі училища культури і мистецтв О.Осокіна, Т.Сніжко, Т.Григор’єва, Т.Сибірякова та їх учні. Свого часу яскравою окрасою музичних вечорів були виступи одного з найкращих в Україні музичних колективів – інструментального квартету «Аркона», заслуженої артистки обласної філармонії Н.Вікленко, юного скрипаля, лауреата міжнародного конкурсу М.Грінченка та ін.

З приходом у клуб літературознавців та мистецтвознавців третьої хвилі по-іншому стали подаватися й сприйматися матеріали про життя та творчість митців. Якось зовсім невимушено створилася творча група інтелектуалів, яким під силу стало братися за більш об’ємні теми та вільно виражати своє бачення цих тем. В той період мистецтвознавчі сторінки клубу присвячувалися не тільки окремим постатям, а й цілим епохам у мистецтві. Так, французькому імпресіонізму, цьому цікавому явищу в історії європейського мистецтва, було присвячено засідання «Імпресіонізм: відображення мінливості світу», де йшлося не тільки про художників, але й про імпресіонізм у художній літературі і музиці. Ця зустріч була зрежисована таким чином, що один мистецтвознавець давав позитивну оцінку творчості імпресіоністів, а другий – виступав його опонентом, як це робилося в часи перших Салонів у 70-ті роки ХІХ століття. Такий прийом загострив дискусію.

Вдалим можна назвати вечір під назвою «Модерн: поєднання краси з життям», присвячений найвитонченішому світовому художньому стилю кінця ХІХ – початку ХХ століть. А засідання «Спокуса новизною: мистецтво ХХ століття» допомогло ознайомитись з різноманітною палітрою напрямків у мистецтві минулого століття. Коли ж до мистецтвознавців приєдналась історик О.Коляструк, то стало можливим розглянути ще дві маловивчені теми – «Світло українського бароко» та «На постмодерністських роздоріжжях».

 

Рідне місто на сторінках клубу

Ми – вінничани. Але чи добре знаємо своє місто? На це запитання ми намагаємось відповісти, час від часу відкриваючи сторінки історії та культури Вінниці.

Клуб слідкує за літературним життям рідного міста, за виходом у світ творів вінницьких авторів, а також книг, пов’язаних з культурним життям нашого краю. До «Відкритої сторінки» неодноразово запрошувались автори книг про Вінницю. Незабутнє враження справила зустріч з автором книги «Билет до Винницы», нашим земляком Н.Ципісом.

Таємниці “Вервольфу” завжди викликали незмінний інтерес вінничан. У рік 50-річчя Перемоги на фашистською Німеччиною клуб звернувся до названої теми. Цього разу в гості до «Відкритої сторінки» прийшли автор книги “Тайны “Вервольфа” І.Безуглий, кінорежисер Л.Червона та оператор І.Михеєв, що зняли фільм про ставку Гітлера. Багато нової інформації отримали присутні від краєзнавця-дослідника Я.Бранька, який по всьому світу збирає відомості про “Вервольф”.

У клубі стали популярними презентації нових книг. Першими відбулись презентації книг членів клубу Г.Смолякової «И в скольких жила зеркалах» та С.Травневої «Із невідомості спішу», виданих у 1995 році.

З великою зацікавленістю члени клубу зустріли презентації поетичних збірок вінничанок О.Асачової, Т.Артем’євої, Г.Овсієнко, а також видання активістів «Відкритої сторінки» М.Позднякова «Набоковская дюжина», Л.Ємельянової «Под знаком Стрельца», поетичний альманах «Взмах крыла», виданий А.Стебелєвим.

У 90-ті роки на Вінниччині була заснована Подільська літературно-мистецька премія «Кришталева вишня». У зв’язку з цим, в нас пройшла презентація книг лауреатів премії і зустріч з ними. Приємно, що цю премію отримала й член клубу Г.Смолякова за свою книгу про А.Ахматову. Лауреатом “Кришталевої вишні” став і шанувальник «Відкритої сторінки» професор ВДПУ ім.М.Коцюбинського А.Подолинний за літературно-біобібліографічний словник «З-над Божої ріки», який знайомить читачів з численною когортою письменників, літературознавців, критиків, фольклористів, етнографів і журналістів, чия творчість тісно пов’язана з розвитком мистецтва слова на терені Вінницького краю.

Не залишилась поза увагою клубу і книга-альбом професора ВНМУ ім.М.Пирогова О.Кучеренка «Медицина і живопис».

Серйозною подією у культурному житті міста став випуск літературно-художнього та історико-краєзнавчого альманаху «Вінницький альбом». Його ініціатор і упорядник – член нашого клубу В.Б.Петров, якого без перебільшення можна назвати справжнім патріотом Вінниці, подвижником, цілеспрямованою, творчою людиною. І, дійсно, як же треба любити своє місто, щоб без суттєвої матеріальної та моральної підтримки все ж таки реалізувати ідею створення такого фундаментального видання.

Не дивно, що наш клуб став рідним домом «Вінницькому альбому», бо всі три його випуски презентувались саме тут. На презентації третього – альманах був визнаний, як своєрідний книжковий еквівалент культурного життя Вінниці, автори ж, що в ньому представлені, – як цвіт інтелігенції нашого краю. Приємно те, що багато членів клубу теж є авторами альманаху: Г.Смолякова, В.Петров, Т.Журунова, К.Софронов, М.Поздняков, Н.Іванова.

Завжди цікаво проходять презентації книг, виданих кінознавцем та книговидавцем Т. Трубніковою, і зустрічі з нею. Так, під час засідання «Кіно ХХ століття» його учасникам були представлені видання про кіно «История Каннского фестиваля» А.Дунаєвського і Д.Генералова та «Всього 33» А.Плахова. На окремих зустрічах Тамара Григорівна представляла книги А.Плахова «Катрин Деньов» та М.Корті «Дрейф» (під час останньої презентації відбулася зустріч з автором книги).

За проханням членів клубу декілька разів ми звертались до теми «Мистецтво і релігія». Ці зустрічі, зазвичай, носили краєзнавчий характер. Зокрема, на засіданні «Побачити і почути ікону» йшлося про подільську ікону як явище культури, був показаний фільм «Подільська ікона» (реж. Л.Червона). В розмові взяли участь Г.Чернишова, Н.Грозна, колекціонер іконопису, художник Л.Дідур. А нещодавно у клубі відбулося засідання «Подільські святині». 

 

Театр і ми

Зробити життя клубу більш яскравим і змістовним допомагають представники різних закладів культури міста. Давня і міцна дружба пов’язує «Відкриту сторінку» з обласним академічним музично-драматичним театром ім.М.Садовського. Постійними гостями та учасниками багатьох подій у клубі є провідні актори театру різних поколінь. Ця традиція спільної роботи передається, як естафета, від старшого покоління молодшому.

Майже з самого початку існування клубу з нами поряд були великі майстри сцени, народні артисти України Н.Кондратюк, А.Овчаренко, Л.Бєлозьорова, К.Барил, заслужені артисти України А.Цехмейструк, В.Постников, які залучали до участі в засіданнях клубу і молодь театру.

В період становлення клубу особливо багато добрих справ ми зробили спільно з Н.П.Кондратюком, корифеєм сцени Вінницького театру, небайдужою людиною до долі культури, мистецтва, людиною безвідмовною, обов’язковою, ініціативною, творчою. До речі, в клубі ми познайомились з ним ще й як з одним із співавторів-мемуаристів альманаху «Вінницький альбом». З його ініціативи була проведена зустріч з акторською молоддю (на той час) – В.Пруссом, Н.Кривцун, блискучим тенором В.Королем та ін.

Наш театр носить ім’я М.Садовського. Коли Україна відзначала 140-річчя від дня його народження, Нестор Павлович розповів у клубі про життя і творчість видатного митця на засіданні «Із когорти українського театру».

В захоплюючій формі, з театральною атрибутикою пройшло засідання до 100-річчя М.Булгакова «Майстер» з участю завідуючої літературною частиною (того часу) С.Телятникової, Н.Кондратюка та ін.

Група акторів брала участь в ювілейному вечорі «Мить і вічність М.Лермонтова»: К.Барил, Н.Кондратюк, В.Шалига (він був у ролі поета).

Відкрити нові сторінки з невичерпної спадщини поетів і письменників О.Пушкіна, Т.Шевченка, М.Гоголя та ін. допомагали актори різних поколінь: Н.Кондратюк, А.Овчаренко, А.Цехмейструк, В.Постников, Г.Магелатій, А.Марчук, М.Кузик, Г.Сиротюк, С.Рога, О.Бандура.

«Я належу людству» – так називався вечір до 100-річчя видатного кінорежисера України О.Довженка. Присутні були захоплені виступами артистів Н.Кондратюка і Л.Бєлозьорової. Але особливо схвилювало читання В.Постниковим уривку з повісті О.Довженка «Мати». Цікаво, що артисти були також активними учасниками розмови і дискусії про великого митця.

Пройшли роки. Молоді актори стали заслуженими і навіть народними (нещодавно на бенефісі В.Прусса ми з радістю дізналися про присвоєння йому звання «Народний артист України»). Деякі актори випробовують свої сили у режисурі, а багато з них поряд з роботою на сцені навчають молодь оволодінню акторським мистецтвом в училищі мистецтв ім. М. Леонтовича і показують нам досягнення своїх вихованців. Заслужена артистка України М.Мамикіна продемонструвала на одному із засідань клубу виставу випускників училища по п’єсі Е.Іонеско «Лиса співачка» в стилі театру абсурду, яка була дуже тепло зустрінута присутніми. В.Шалига виступив в ролі кінорежисера (в його активі декілька фільмів), а згодом про цей напрямок творчої діяльності розповів у бібліотеці.

Як зв’язок із сьогоденням була участь акторів у вечорі «Лесь Курбас. Театральні пошуки на початку ХХ століття», про який вже йшлося раніше. Вистава заслуженої артистки України, режисера Т.Славінської «Друга смерть Жанни Д’арк» продовжує авангардні традиції курбасівської театральної школи і є яскравою подією мистецького життя міста. Уривки з цієї вистави були представлені присутнім у виконанні Н.Кондратюка, В.Прусса та юної акторки О.Бандури.

Добрі почуття викликала у членів клубу і друга зустріч з режисером Т.Славінською, яка поставила на малій сцені виставу «Ассо і Піаф», присвячену великій французькій співачці Едіт Піаф. Цілий напрямок французької пісні пов’язаний з ім’ям цієї незвичайної жінки, яка від вуличної співачки паризьких кварталів виросла до естрадної зірки світового рівня. Розкриття феномену Е.Піаф є основною метою вистави, яка стала помітною подією в культурному житті міста. Зрозуміло, що організатори роботи клубу не могли залишити це без уваги. З ініціативи його лідера А.Сенкевич та керівника літературно-драматичної частини театру С.Фицайло до ювілею співачки було підготовлено засідання клубу «Пташка, що підкорила світ». Вони ж і стали ведучими цієї цікавої розмови. Дуже прикрасила вечір зустріч з акторською групою на чолі з режисером-постановником Т.Славінською. Присутні ознайомилися з уривками вистави у виконанні артистів В.Прусса, А.Вольського, О.Бандури, Ж.Андрусишиної. Актори охоче брали участь в обговоренні теми разом з читачами.

Такі зустрічі наближають театр до читача, спільна робота бібліотеки та театру перетворюється у синтез книги і театрального мистецтва. Члени клубу завжди вдячні акторам, а вони, в свою чергу, радіють зацікавленій аудиторії вінницьких інтелектуалів.

 

 Книга в житті клубу

Жодне засідання клубу неможливо підготувати без книги, без пошуку інформації з тієї чи іншої теми. Тому життя клубу і книга нероздільні.

Виходячи з того, що наша бібліотека має унікальні книжкові фонди і що саме книга захопила людей, які стали членами «Відкритої сторінки», працівники бібліотеки намагаються наблизити книгу до аудиторії. Майже на кожному засіданні Її Величність Книга – у центрі уваги: проводяться огляди та коментовані тематичні перегляди літератури, а також перегляди книжкових новинок. Крім того, використовуються цікаві і рідкісні видання з приватних бібліотек членів клубу: Г.Смолякової, О.Яковлевої, Л.Єгурнової, Т.Можаєвої, Т.Журунової, Н.Плаксієнко, Л.Ємельянової та ін. «Клуб – це зустріч з новою і рідкісною книгою та друзями по духу», – так асоціює книгу з клубом його ветеран А.Липська.

Окремі засідання присвячувалися книзі і нашій бібліотеці: «Книга в історії культури» (до Дня слов’янської писемності і культури), «Свято нашого дому» (до 90-річчя ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва), «З фондів бібліотеки: історик Поділля Ю.Сіцинський» та ін.

На засіданнях, присвячених класикам минулих століть, намагаємось показати поряд з сучасними і прижиттєві видання з фондів центрального книгосховища “Тімірязєвки”. Присутні з хвилюванням беруть у руки томики поетів та письменників, які були видані у далекому ХІХ столітті, і відкривають ці безцінні сторінки. Як же можуть не хвилювати книги, наприклад, з пушкінських часів – «Стихотворения Александра Пушкина» (С.-П., 1829), «Поэмы. Повести Александра Пушкина» (С.-П., 1835), або книга «Евгений Онегин» (1899), видана до 100-річчя від дня народження поета! Протягом всього ювілейного засідання «Что в имени тебе моем?..» (до 200-річчя від дня народження Пушкіна). Книга була поряд з поетом – головним героєм вечора. І це зрозуміло, адже Пушкін звик жити серед книг, вони стали життєво необхідними для нього. Вірш «Над полкою простою» розкрив нам літературні інтереси поета, улюблені книги з його бібліотеки. Присутні ознайомилися з книгою колишнього директора Тульчинського музею декабристів В.Святелика “Тайна жизни Пушкина” та ін.

І таких цікавих зразків «клуб – книга» можна навести ще багато.

В життя клубу була втілена пропозиція учительки Т.Хлапової – проведення «Книжкових калейдоскопів». Що це таке? Це залучення якомога більше людей до виступів, до розмови. «Калейдоскоп» не обмежений якоюсь конкретною темою, тут є можливість обмінятись думками з приводу будь-яких культурних подій, нових книг, публікацій в періодичних виданнях, з приводу нових фільмів та театральних вистав. Такі «Калейдоскопи» проводяться, як правило, наприкінці року і допомагають реалізації духовного, інтелектуального потенціалу більш широкої кількості людей, поглибленню спілкування. На таких засіданнях ми краще пізнаємо одне одного, внутрішній світ, здібності і захоплення людей. Так, на одному з «Калейдоскопів» присутні із задоволенням слухали музичні твори у виконанні науковця, професора ВНМУ ім.М.Пирогова, члена клубу О.Яковлевої.

Ветеран клубу, викладач технічного університету В.Подзе майже завжди бере участь в «Калейдоскопах». Ось як він відчуває атмосферу клубу: «Подобається атмосфера доброзичливості в клубі. Тут я пізнав багато цікавих, ерудованих людей, справжніх книголюбів. Після засідань відчуваєш емоційне піднесення...» 

 

Ростемо разом з клубом

 За роки існування клубу виросли всі: і його лідери, і слухачі, і бібліотечні працівники. Це у своєму відгуку про клуб підкреслює викладач медичного коледжу, член клубу Н.Димнич: «Росту разом з клубом».

Якщо з початку форма засідань носила більш розповідний, навіть, лекційний характер, то зараз ми намагаємось поєднувати інформацію з невимушеним спілкуванням, яке іноді перетворюється в цікаву дискусію. На організаторів і ведучих такий спосіб проведення засідань накладає високу відповідальність, потребує не тільки глибини знань з тієї чи іншої теми, але й уміння спрямувати розмову чи дискусію у вірне русло.

У 2001 році про історію клубу, його сьогодення, безкорисливу творчу працю його активістів і організаторів було видано брошуру «15 років з клубом «Відкрита сторінка».

Зрозуміло, що на всіх етапах існування клубу основний тягар щодо підготовки засідань та згуртування його членів у єдиний творчий колектив лягав на плечі бібліотечних працівників. Без їх ентузіазму, ініціативи, творчого підходу, високого професіоналізму та справжніх людських якостей клуб, яким він є сьогодні, не зміг би існувати. Про це щиро мовить член клубу, викладач Є.Орлова: «Люблю «Відкриту сторінку», із зацікавленістю відвідую, пишаюсь ставленням працівників бібліотеки до клубу. На таких людях тримається життя!».

З року в рік збільшується кількість членів клубу. На його вогник, запалений двадцять років тому, після напруженого дня поспішають люди різних професій, різного світобачення, різних релігійних поглядів. Кожен знає: тут його сприймуть, тут його вислухають і зрозуміють, тут поділяться думками. Тут для нього відкривається шлях до реалізації. Тут у нього є шанс повірити в себе і збагатити свій духовний світ.

 

Ты в клуб пришел. Открой и не таи

ни мысли, ни дела свои.           

В неведомое алый парус мчится –

Всегда вас ждет «Открытая страница».

Т. Можаєва, викладач, член клубу

 

Життя клубу продовжується... На вас чекають його нові сторінки...

 

 

Л.М.Тимощук, бібліотечний працівник,

ветеран клубу «Відкрита сторінка»

 

А.В.Сенкевич, завідувачка відділу

літератури та інформації з питань мистецтв,

керівник клубу «Відкрита сторінка»

 

 

Слово про авторів

Тимощук Лілія Михайлівна – ветеран бібліотеки (з 1969 по 2000 рр.) і ветеран клубу “Відкрита сторінка”. В рік заснування при Вінницькій ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва цього клубу працювала завідувачкою відділу міського абонемента. Призначена одним з організаторів діяльності клубу “Відкрита сторінка”, а невдовзі на багато років стала незмінним його лідером.

Енергійний і досвідчений працівник, людина щирої вдачі, вона зуміла привернути до клубу не одне покоління талановитих вінничан, стати їх об’єднуючою силою і запалити в них той вогонь натхнення, якій зігріває «Відкриту сторінку» й досі. Варто сказати, що клуб  існує так довго в значній мірі завдяки Лілії Михайлівні, завдяки її таланту спілкування і небайдужому ставленню до людей. Велика заслуга Л.Тимощук ще й в тому, що вона була вмілим наставником і заздалегідь підготувала гідну зміну керівника клубу, яким стала А.В.Сенкевич.

Сенкевич Анна Віліївна – завідувачка відділу літератури та інформації з питань мистецтв і керівник клубу “Відкрита сторінка” з 2000 року. Анна Віліївна – одна з тих, хто стояв біля витоків клубу. Прийшла вона туди ще зовсім молодим творчим фахівцем, нині ж – це досвідчений спеціаліст, ветеран “Відкритої сторінки” з великим досвідом організації клубної роботи. Глибокі знання літератури, ерудиція дозволили А.Сенкевич вільно орієнтуватися у тематиці засідань і допомогли вийти на рівень справжнього мистецтвознавця. Багато душевних сил, любові, творчості, професіоналізму віддає вона підготовці кожної зустрічі. Тісні ділові зв’язки з мистецькою і літературною елітою допомогли Анні Віліївні розширити і згуртувати актив клубу, урізноманітнити зміст його діяльності. Все це і зробило клуб більш діалоговим та підняло рівень його роботи.

 

 Осередок культури і натхнення

 

До 20-річчя літературно-мистецького клубу

“Відкрита сторінка”

(1986-2006)

 

З досвіду роботи

 

 

 

Укладачі:     Л.М.Тимощук, А.В.Сенкевич

 Комп’ютерний набір:    А.В.Сенкевич, Н.В.Спиця

 Комп’ютерна верстка, дизайн, оригінал-макет     Н.В.Спиця

 

Обкладинка     О.О.Сенкевич 

Редактор     М.Г.Спиця 

Тиражування     Г.О.Стратієнко 

Відповідальна за випуск     П.І.Цимбалюк

 

 

 

Підписано до друку 12.ХІІ.2006. Формат 60х84 1/16.

Папір офсетний. Умов. друк. арк. 2.38. Тираж 80.

 

Ксерокс ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

м.Вінниця, вул.Соборна, 73

тел. (0432) 35-20-06

Поділитися:

Осередок культури і натхнення


 Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

 

 Віковому ювілею

ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

присвячується

 

  Осередок  культури  і  натхнення

 

 До 20-річчя літературно-мистецького клубу “Відкрита сторінка”

(1986-2006)

 

 

 Вінниця, 2006

 

ББК 78.38

УДК 021.4

О-72

 

Осередок культури і натхнення: До 20-річчя від дня заснування літературно-мистецького клубу “Відкрита сторінка” / Уклад.: Л.М.Тимощук, А.В.Сенкевич; Ред. М.Г.Спиця; Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 2006. – 38 с.

 

Літературно-мистецький клуб “Відкрита сторінка” за два десятиліття свого функціонування при Вінницькій ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва набув великої популярності серед мешканців міста.

Про історію та сьогодення цього осередку культури, безкорисливу творчу працю його організаторів і численних активістів йдеться у даному виданні.

Мета представленого читачам випуску – ознайомити їх з діяльністю клубу, запрошуючи бажаючих до співпраці, та надати бібліотечній громадськості області корисну інформацію про досвід, вартий наслідування.

 

 

Перші кроки

До свята свого дому готується Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва. Невдовзі у неї віковий ювілей! За цей період бібліотека стала символом культури міста, його гордістю, для багатьох поколінь вінничан – найулюбленішим місцем духовного збагачення та найнеобхіднішим джерелом поповнення знань.

Саме «Тімірязєвка» в останні роки стала флагманом запровадження в області інформаційних технологій. Сьогодні вона – одна з найкращих обласних наукових бібліотек України.

А скільки добрих справ, творчих ініціатив, цікавих нововведень на рахунку ювілярки! Яка різноманітність форм обслуговування читачів!

Важливою подією в інтелектуальному житті бібліотеки стало створення літературно-мистецького клубу “Відкрита сторінка”, двадцятирічний ювілей якого бібліотека буде відзначати напередодні свого 100-річчя.

“Відкрита сторінка” – назва символічна: майже щомісяця упродовж функціонування клубу вінничанам пропонувалася для розгляду нова сторінка з літературної або мистецької спадщини. В їх загальному калейдоскопі – різноманіття тем, які раніше не розкривалися в роботі бібліотеки, нові імена в літературі та мистецтві, ювілеї видатних письменників, поетів та митців як місцевого, всеукраїнського, так і світового рівнів. Учасникам клубу надавалась вся та нова інформація, що допомагає збагатитися духовно та відкриває велику можливість розділити радість спілкування на засадах рівноправності і несе у собі лише просвітницьку ідею.

І, дійсно, «клуб зумів консолідувати людей, які люблять книгу, слово, мистецтво, літературу, духовне спілкування. Він допомагає пізнати себе та інших», – так вважає член клубу Г.С.Чернишова.

Високу оцінку діяльності клубу дають й інші його члени. Для поетеси Л.О.Ємельянової «Відкрита сторінка» – «вікно у світ мистецтва, літератури, поезії. Це – як ковток свіжого повітря!». «Оазисом культури» називає клуб викладач світової літератури Л.М.Вознюк.

Про “закохане та віддане” (Л.З.Єгурнова) ставлення до клубу його членів можна говорити багато.

Але таким клуб став не одразу.

У 80-ті роки минулого століття стала поширюватись така форма спілкування з читачем, як клуби за інтересами.

Обласна бібліотека теж не залишилась осторонь цієї новації. Ідея створення клубу належала директору бібліотеки – заслуженому працівникові культури А.Й.Лучку, який завжди підтримував все нове у бібліотечній справі. Він вірив у свій колектив і віддав наказ про створення клубу відділами обслуговування та визначив відповідальних за організацію його роботи: заступник директора О.М.Мрочко, завідувачка відділу міського абонемента Л.М.Тимощук, завідувачка відділу мистецтв С.І.Філіповська, головний бібліотекар з масової роботи читального залу А.В.Сенкевич, завідувачка краєзнавчого відділу Л.М.Шпильова.

У перші роки відчувалась відсутність певної концепції. Була якась розгубленість, невпевненість в тому, чи створимо ми форму роботи, гідну нашої бібліотеки. То був час розквіту крупних масових заходів. Досвіду ж проведення камерних заходів було мало. Існуючі на той час методики та деякий досвід інших бібліотек не дуже надихали. Великі проблеми були з формуванням постійної серйозної аудиторії. Страждала організаційна сторона, все робилось в основному тільки силами кількох бібліотечних працівників-ентузіастів. Не обійшлося і без кризових ситуацій, тому перші роки були роками невтомних творчих пошуків. 

 

Сторінки життя клубу: роки і люди

Переломним у житті “Відкритої сторінки” став 1989 рік, який відзначився змістовною, насиченою, регулярною та, головне, плідною роботою.

В країні вирував свіжий вітер соціальних і політичних змін. Бібліотеки відкривали свої спецфонди. Розпочинався новий етап життя клубу. Поштовхом до сприятливих змін стало засідання “Повернення з небуття: реабілітовані імена, повернуті книги” – тема на той час нова, актуальна, давноочікувана, яка викликала великий інтерес у читачів. Тоді до клубу прийшла велика група людей з багатим інтелектуальним потенціалом і бажанням реалізувати його. З їх допомогою у 90-і роки й продовжувалося становлення клубу та його розквіт.

Хто ж ці люди? Це ті, хто разом із бібліотечними працівниками відкривали і відкривають сторінки культурної спадщини, створеної людством. Це люди, які побачили в книзі, бібліотеці справжніх друзів, люди, з яких формувався актив, без якого неможливо створити коло невимушеного, довірливого спілкування. А за фахом – це наукові працівники, викладачі університетів, вчителі шкіл міста, працівники культури, лікарі, інженери, економісти, військові, студентська молодь та інші.

На всіх етапах життя клубу були свої лідери. В період його становлення генератором ідей і блискучим втілювачем деяких з них була Г.М.Смолякова. Зараз важко уявити клуб, особливо на тому етапі, без неї – пристрасного книголюба. Будучи професіоналом з медицини (кандидат медичних наук, доцент кафедри нормальної фізіології медичного університету ім.М.І.Пирогова), Галина Миколаївна ще й дуже серйозний літературознавець, особливо з питань “срібного віку”. одна з провідних ахматознавців України. Вона зробила великий внесок в роботу клубу, його пожвавлення та урізноманітнення.

Зацікавлена в просвітництві людей і кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової культури ВДПУ ім.М.Коцюбинського Л.З.Єгурнова, яка, як професіонал, володіє великим потенціалом філологічних знань. Вона – одна із знавців літератури “срібного віку” і разом з Г.М.Смоляковою вела цикл засідань з цієї теми та брала участь у підготовці засідань з циклу “Повернуті з небуття”. Її емоційні, зворушливі виступи пам’ятають досі.

Багато часу віддала і віддає “Відкритій сторінці” активна, досвідчена людина, натхненний мистецтвознавець, старший викладач кафедри світової культури ВДПУ ім.М.Коцюбинського Г.С.Чернишова, яка ознайомила нас з митцями різних епох. Вона започаткувала також цикл “Мистецтво епохи Відродження”. Ганна Семенівна є рекордсменом по кількості проведених засідань.

Заслуговує на увагу участь у підготовці засідань на першому етапі кандидата технічних наук, доцента ВДТУ В.П.Семеренка.

Активними членами клубу кінця 80-х – початку 90-х років були викладач медичного університету ім.М.Пирогова Л.В.Михей, викладачі технічного університету Н.З.Грозна, В.М.Подзе, вчителі Є.М.Амосова, Т.В.Хлапова, Т.О.Комар, А.Ф.Бороніна, Ф.М.Примачек, Т.А.Можаєва, лікарі М.М.Лобанова, Н.М.Актушинська, а також бібліотечні працівники – А.В.Сенкевич, Л.М.Тимощук, С.І.Філіповська, ветеран бібліотечної справи І.І.Костюкова та інші.

Вони були першими. Завітавши у клуб одного разу за запрошенням, залишилися в ньому на багато років.

У середині дев’яностих років минулого століття клуб поповнився інтелектуалами та книголюбами з числа наукових працівників медичного університету. Це, зокрема, професор, доктор медичних наук О.О.Яковлєва, доценти, кандидати медичних наук Н.І.Іванова і А.О.Чеснокова, викладач Н.Ф.Плаксієнко, лікар К.М.Софронов. Членами клубу стали також викладачі шкіл С.М.Єлисеєва, Л.Ф.Ятченко, Л.М.Вознюк, Є.В.Ткачук, а ще – журналіст за фахом, а нині директор Вінницького професійного ліцею сфери послуг № 15 В.Б.Петров, військовослужбовець А.В.Стебелєв та інші.

Діяльність клубу все більше приваблювала до себе творчі сили міста. “Третьою хвилею” можна вважати прихід наприкінці минулого століття ще однієї групи вінничан, в числі яких старший викладач кафедри світової літератури ВДПУ ім.М.Коцюбинського М.М.Поздняков, натхненний літературознавець, поет, людина, яка глибоко знає літературу, мистецтво, філософію, тому його участь в обговореннях різних тем завжди цікава. Цінно, що М.М.Поздняков прийняв естафету від науковців “першої хвилі” з теми “срібного віку”, яка й досі продовжує розглядатися в клубі.

Завжди є чим поділитися на клубних зустрічах і працівнику краєзнавчого музею Т.Г.Журуновій. Ми любимо виступи цієї ерудованої, досвідченої людини, мистецтвознавця вищого ґатунку, члена Національної спілки художників України, що має неабиякий творчий доробок. Її статті, нариси і дослідження друкуються не тільки у вінницькій, але й у центральній пресі. З її приходом до клубу розширився діапазон імен майстрів пензля.

Як вихор увірвалась у наш клуб лектор обласної філармонії, викладач училища культури і мистецтва ім.М.Леонтовича, мистецтвознавець Т.М.Сніжко, людина енциклопедичних знань, шаленого темпераменту, потужної харизми. На її рахунку – проведення чималої кількості засідань музично-театральної тематики, завжди дуже емоційних і яскравих. Її небайдуже ставлення до життя, до долі нашої культури стало поштовхом до нових цікавих ідей і тем.

У цей же час клуб поповнився новими активістами. До його складу ввійшли: науковий працівник краєзнавчого музею А.В.Липська, поетеса Л.О.Ємельянова, викладач дитячої художньої школи Т.Г.Смаровоз, військовослужбовець А.П.Малюський, який згодом привів до клубу майже всю свою родину. Знахідкою для клубу останніх років стала кандидат історичних наук ВДПУ ім.М.Коцюбинського О.А.Коляструк, людина глибоких знань, тонкої чутливої душі. За короткий час вона провела декілька заходів культурологічної тематики, що викликали неабиякий інтерес в учасників засідань.

Минали роки, змінювались часи. В клуб приходили нові люди, з різних причин залишали його ті, хто вписав не одну сторінку в створення іміджу «Відкритої сторінки».

За час існування клубу відбулося понад 150 засідань. Коли замислюєшся над цією цифрою, то розумієш, що навіть в наш нелегкий час не хлібом єдиним живе людина.

Ветеран клубу, викладач літератури Т.А.Можаєва ось так образно висловлює своє схвильоване ставлення до необхідності існування клубу:

«…Как нужно, чтобы в сумраке ночном

Свеча в окне горела за стеклом…»

Безперечно, забезпечити такий об’єм роботи, численний за кількістю і різноманітний за тематикою, бібліотечним працівникам допомогли активісти клубу. Розуміємо, що ми доторкнулися лише до маленької частки світової культури. За словами члена клубу А.П.Малюського: “Неможливо охопити неосяжне, але в клубі “Відкрита сторінка” ми намагаємось до цього максимально наблизитись...”

При обговоренні намічених тем члени клубу не обмежуються вузькими рамками, а розглядають окремих представників літератури і мистецтва в контексті світової культури. Це дозволяє ознайомитися з цілими культурними пластами, з цілими епохами мистецтва: “Культура епохи Відродження”, “Срібний вік”, “Великі стилі в мистецтві” та ін.

Своєчасно і з великим інтересом пройшов цикл засідань “Повернуті імена української літератури”. Саме тут більшість членів клубу відкрили для себе імена поетів та письменників: В.Винниченка, М.Хвильового, В.Підмогильного, М.Зерова, М.Куліша, В.Вороного.

“Відкрита сторінка” звернулась до спадщини українських поетів-шестидесятників: В.Симоненка (“Незгасна зоря Симоненкової поезії”), Л.Костенко (“Я вибрала долю собі сама” і “Поезія – завжди неповторність”). З ініціативи колишнього директора А.Й.Лучка в бібліотеці щорічно проводяться вечори пам’яті поета-земляка В.Стуса. Один з них відбувся у нашому клубі – “Довга дорога додому”. На проведення його відгукнулись відомі науковці-літературознавці ВДПУ ім.М.Коцюбинського Б.Буяльський, Л.Єгурнова, А.Подолинний, письменник А.Гарматюк, артисти театру та ін.

Засідання клубу “На Україну повернусь” було першим кроком до знайомства із представниками української діаспори. Присутні, переживаючи радість першовідкриття, поринули у чарівний світ творчих лабораторій О.Олеся, Б.Лепкого, Ю.Клена, В.Холодної, О.Теліги, Є.Маланюка та ін. На окремому засіданні йшла мова про подільську діаспору.

Одним із засідань, присвячених повернутим українським іменам, був мистецький вечір “Лесь Курбас. Театральні пошуки на початку ХХ століття”, на якому йшлося про трагічну долю, творчий шлях великого новатора українського театру.

До цієї ж теми примикає засідання “Біографія одного пам’ятника. Соловки”. Дивує те, що недалеко від Полярного кола, там, де й існувати тяжко, на протязі багатьох тисячоліть створювались пам’ятники культури рідкісної цінності. А з іншого боку Соловки пов’язані з трагедіями людей. Ця земля стала останнім берегом і для багатьох наших співвітчизників, в тому числі і для Леся Курбаса. Про цю дивну землю на одному із засідань розповіли члени клубу Г.С.Чернишова та С.М.Луковникова, які побували там у складі вінницької екскурсійної групи.

У підготовці та проведенні засідань з питань української літератури і культури брали участь науковці – викладачі ВДПУ ім.М.Коцюбинського, кандидати філологічних наук Н.С.Поляруш, Б.В.Хоменко, кандидат історичних наук О.А.Коляструк. Особливі слова вдячності – кандидату філологічних наук, професору А.М.Подолинному. До речі, він був одним з перших популяри-заторів теми «Повернуті імена української літератури».

Помітний внесок в цю роботу зробили колишній фахівець ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва Л.М.Чупира та вчитель української літератури, поетеса С.М.Єлисєєва (Травнева).

Звернення до теми «Срібний вік» значно підняло престиж клубу. Початком був 100-річний ювілей Анни Ахматової у 1989 році. Літературний вечір «Привабливість таланту» став поверненням до великої поетеси та її спадщини, якої багато років були позбавлені читачі. Ініціатором проведення вечора була Г.М.Смолякова. Особливе місце в її серці належить Ахматовій. Це захоплення переросло у серйозну пошукову роботу зі збирання й упорядкування матеріалів про велику поетесу і, як підсумок, виходять три книги Г.Смолякової. У 1992 році – «Образ А.Ахматовой в экслибрисах», у 1994 – «Остался профиль, полный тайны» (іконографія поетеси), остання книга – збірка віршів, присвячених А.Ахматовій «И в скольких жила зеркалах» (1995 р.).

Володіючи унікальними на той час матеріалами, Галина Миколаївна, як одна з ведучих вечора, зуміла зацікавити аудиторію цією яскравою постаттю, її долею, її поезією. А емоційне розкриття Л.З.Єгурновою літературної спадщини А.Ахматової поглибило розмову й допомогло сприйняти доробок колись опальної поетеси очима сучасної людини. Цей вечір став імпульсом до проведення цілої низки засідань про Ахматову на базі матеріалів Смолякової, які всебічно розкрили її життя і творчість: «А.Ахматова і Україна», «Образ Ахматової у творчості нашого земляка Н.Альтмана», «И музыка со мной покой делила. Ахматова и музыка», «По Ахматівських місцях».

У циклі «Срібний вік» відбулися засідання клубу, присвячені М.Гумільову, М.Цвєтаєвій, М.Волошину, О.Блоку, С.Єсеніну, О.Мандельштаму та ін.

Згодом розширилось коло членів клубу, які разом з бібліотечними працівниками А.В.Сенкевич, Л.М.Тимощук, С.І.Філіповською, науковцями Г.М.Смоляковою, Л.З.Єгурновою брали активну участь в розкритті цього циклу. Це викладач ВНМУ ім.М.Пирогова Л.В.Михей, вчителі Т.А.Можаєва, Є.М.Амосова, Т.В.Хлапова.

Одним з останніх представників «срібного віку» вважається В.Набоков. Рік 100-літнього ювілею письменника був оголошений ЮНЕСКО роком В.В.Набокова. І знаменним є те, що на кримській землі, яка стала останнім берегом Вітчизни для нього, щорічно відбуваються Набоківські читання. Приємно, що на цих заходах вінницьких літературознавців представляє активний член клубу М.М.Поздняков, який багато років досліджує спадщину Набокова. Саме Микола Миколайович і став ведучим ювілейного вечора «Між двох берегів».

«Людина «срібного віку» – так називалося підсумкове засідання клубу з цього циклу. Емоційно, цікаво, з піднесенням провели його «новачок» М.Поздняков і ветеран клубу, постійна його ведуча А.Сенкевич. Це була спроба охопити явище взагалі, спроба зрозуміти, відчути, що то за феномен – «люди «срібного віку», в чому привабливість, неповторність їх таланту і трагізм їх долі. Цей феномен виходить далеко за межі поетичної культури, йому притаманний синтез мистецтв. Тому на засіданні йшлося не тільки про літературу, але й про театр «срібного віку», про композиторів і художників тієї доби.

Із зацікавленістю члени клубу відзначають ювілеї окремих видатних митців української та світової літератури і намагаються розглядати життя і творчість ювілярів очима сучасної людини, відходити від хрестоматійних оцінок, використовуючи нові матеріали. Йдеться про ювілеї Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ’яненка, М.Старицького, О.Довженка, О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Гоголя, Ф.Достоєвського, І.Тургенєва, А.Чехова, І.Буніна, О.Блока, М.Булгакова, С.Єсеніна, В.Висоцького, В.Маяковського, М.Зощенка та ін.

«Тут присутній Шевченко» – за такою назвою відбулася розмова про геніального українського поета, художника, мислителя. Тема привернула увагу науковців педагогічного університету А.Подолинного, Л.Єгурнової та Г.Чернишової. До розмови підключилась велика кількість членів клубу.

200-річний ювілей великого російського поета О.Пушкіна, оголошений ЮНЕСКО «Пушкінським роком», зібрав шанувальників його музи, членів і друзів «Відкритої сторінки» на мистецький вечір «Что в имени тебе моем...», присвячений адресатам лірики поета. Цікаво розкрила цю сторінку Пушкініани ведуча зустрічі, ветеран клубу Г.Смолякова. Особливий інтерес викликали ті адресати, життя яких пов’язане з Україною, Поділлям. За активну участь у Пушкінських днях на Вінниччині ювілейний оргкомітет нагородив клуб «Відкрита сторінка» “Грамотою” і багатьох членів клубу «Подяками».

Темами для обговорення були й інші яскраві постаті світової літератури. Дякуючи прагненню членів клубу поділитись своїми знаннями й улюбленими темами, у клубі відбулись засідання: «Маловідоме з життя відомих. О.Вертинський» (М.Лобанова), «Чи знаємо ми японську літературу?» (С.Луковникова), «Утопія і антиутопія в світовій літературі» (А.Сенкевич).

Бентежному генію, французькому поету А.Рембо, який передбачив нову поезію ХХ сторіччя, було присвячено засідання «Шалений! Що зробив ти із своїм життям?» (А.Сенкевич).

Поетичний світ іспанського поета Г.Гарсіа Лорки «Найсум-ніша радість бути поетом» розкрила член клубу, викладач кафедри культури ВНТУ Н. Грозна з творчою групою студентів.

Особливу зацікавленість викликала тема «Шекспір і кіно» (А.Сенкевич, М.Поздняков), у розкритті якої були використані відеофільми.

Діапазон імен майстрів пензля, про творчість яких йшлося у клубі, досить широкий. це митці різних епох і різних країн: В.Тропінін, І.Босх, представники російського авангарду та ін. Двічі зверталися члени клубу до творчості С.Далі і М.Реріха.

«Спалахнула зіркою на чужому небі: українська художниця-емігрантка М.Башкірцева» – такою розмовою до мистецької діаспори доторкнулась Н.Плаксієнко, член клубу, викладач ВНМУ ім.М.Пирогова.

В започаткованому Г.Чернишовою циклі «Культура епохи Відродження», відбулися мистецькі читання «Людина в культурі Відродження», «Титан Відродження Мікеланджело Буонаротті».

Запам’яталися ювілейні вечори, присвячені П.Пікассо «Живопис як провокація» (А.Сенкевич, Т.Журунова, Т.Смаровоз та ін.) та В. ван Гогу «Квіти болю» (А.Сенкевич, Т.Журунова, М.Поздняков, Л.Єгурнова).

Стали традицією зустрічі з художниками-вінничанами. Гостями «Відкритої сторінки» були В.Рибачук, В.Польченко, Ю.Кізімов, фотомайстер О.Гордієвич. Члени клубу побували в творчій майстерні художника Ф.Панчука.

Музика – улюблений багатьма вид мистецтва. Без тієї дивовижної насолоди, що вона дарує, світ збіднів би. Музичне мистецтво, його постаті неодноразово були темами засідань нашого клубу. Це і композитор XVIII століття Д.Бортнянський, і наш сучасник А.Шнітке, і наш земляк М.Леонтович.

В рамках циклу «Мистецтво епохи Відродження» було проведено засідання «Музика епохи Відродження» (О.Верещагіна).

У справжні свята перетворились ювілеї видатних композиторів і співаків: Л. ван Бетховена («У поєдинку з долею»), С.Рахманінова («Музика завжди зі мною»), Ф.Шопена («Геній польської музики»), Ф. Шаляпіна («Шаляпін: сторінки життя»).

«Цей чарівний й загадковий Моцарт» – так називався ювілейний вечір, присвячений великому музичному генію. Він став чудовим святом, яке організувала і провела Т.Сніжко. Кожне засідання чи вечір, які веде вона, – це своєрідна маленька вистава, завжди яскрава та емоційна.

Таким же блискучим, насиченим музикою, став ювілейний вечір, присвячений німецькому композитору Р.Шуману «Найромантичніший з романтиків», підготовлений викладачем Вінницького училища культури і мистецтв ім.М.Леонтовича Т.Григор’євою. В обох вечорах були широко використані музичні виконавчі сили викладачів та учнів училища, що допомогло ще раз звернутись до музичних скарбів великих композиторів.

Успішному проведенню музичних заходів в різний час допомагали викладачі музично-педагогічного факультету ВДПУ ім.М.Коцюбинського А.Завальнюк, О.Верещагіна, викладачі училища культури і мистецтв О.Осокіна, Т.Сніжко, Т.Григор’єва, Т.Сибірякова та їх учні. Свого часу яскравою окрасою музичних вечорів були виступи одного з найкращих в Україні музичних колективів – інструментального квартету «Аркона», заслуженої артистки обласної філармонії Н.Вікленко, юного скрипаля, лауреата міжнародного конкурсу М.Грінченка та ін.

З приходом у клуб літературознавців та мистецтвознавців третьої хвилі по-іншому стали подаватися й сприйматися матеріали про життя та творчість митців. Якось зовсім невимушено створилася творча група інтелектуалів, яким під силу стало братися за більш об’ємні теми та вільно виражати своє бачення цих тем. В той період мистецтвознавчі сторінки клубу присвячувалися не тільки окремим постатям, а й цілим епохам у мистецтві. Так, французькому імпресіонізму, цьому цікавому явищу в історії європейського мистецтва, було присвячено засідання «Імпресіонізм: відображення мінливості світу», де йшлося не тільки про художників, але й про імпресіонізм у художній літературі і музиці. Ця зустріч була зрежисована таким чином, що один мистецтвознавець давав позитивну оцінку творчості імпресіоністів, а другий – виступав його опонентом, як це робилося в часи перших Салонів у 70-ті роки ХІХ століття. Такий прийом загострив дискусію.

Вдалим можна назвати вечір під назвою «Модерн: поєднання краси з життям», присвячений найвитонченішому світовому художньому стилю кінця ХІХ – початку ХХ століть. А засідання «Спокуса новизною: мистецтво ХХ століття» допомогло ознайомитись з різноманітною палітрою напрямків у мистецтві минулого століття. Коли ж до мистецтвознавців приєдналась історик О.Коляструк, то стало можливим розглянути ще дві маловивчені теми – «Світло українського бароко» та «На постмодерністських роздоріжжях».

 

Рідне місто на сторінках клубу

Ми – вінничани. Але чи добре знаємо своє місто? На це запитання ми намагаємось відповісти, час від часу відкриваючи сторінки історії та культури Вінниці.

Клуб слідкує за літературним життям рідного міста, за виходом у світ творів вінницьких авторів, а також книг, пов’язаних з культурним життям нашого краю. До «Відкритої сторінки» неодноразово запрошувались автори книг про Вінницю. Незабутнє враження справила зустріч з автором книги «Билет до Винницы», нашим земляком Н.Ципісом.

Таємниці “Вервольфу” завжди викликали незмінний інтерес вінничан. У рік 50-річчя Перемоги на фашистською Німеччиною клуб звернувся до названої теми. Цього разу в гості до «Відкритої сторінки» прийшли автор книги “Тайны “Вервольфа” І.Безуглий, кінорежисер Л.Червона та оператор І.Михеєв, що зняли фільм про ставку Гітлера. Багато нової інформації отримали присутні від краєзнавця-дослідника Я.Бранька, який по всьому світу збирає відомості про “Вервольф”.

У клубі стали популярними презентації нових книг. Першими відбулись презентації книг членів клубу Г.Смолякової «И в скольких жила зеркалах» та С.Травневої «Із невідомості спішу», виданих у 1995 році.

З великою зацікавленістю члени клубу зустріли презентації поетичних збірок вінничанок О.Асачової, Т.Артем’євої, Г.Овсієнко, а також видання активістів «Відкритої сторінки» М.Позднякова «Набоковская дюжина», Л.Ємельянової «Под знаком Стрельца», поетичний альманах «Взмах крыла», виданий А.Стебелєвим.

У 90-ті роки на Вінниччині була заснована Подільська літературно-мистецька премія «Кришталева вишня». У зв’язку з цим, в нас пройшла презентація книг лауреатів премії і зустріч з ними. Приємно, що цю премію отримала й член клубу Г.Смолякова за свою книгу про А.Ахматову. Лауреатом “Кришталевої вишні” став і шанувальник «Відкритої сторінки» професор ВДПУ ім.М.Коцюбинського А.Подолинний за літературно-біобібліографічний словник «З-над Божої ріки», який знайомить читачів з численною когортою письменників, літературознавців, критиків, фольклористів, етнографів і журналістів, чия творчість тісно пов’язана з розвитком мистецтва слова на терені Вінницького краю.

Не залишилась поза увагою клубу і книга-альбом професора ВНМУ ім.М.Пирогова О.Кучеренка «Медицина і живопис».

Серйозною подією у культурному житті міста став випуск літературно-художнього та історико-краєзнавчого альманаху «Вінницький альбом». Його ініціатор і упорядник – член нашого клубу В.Б.Петров, якого без перебільшення можна назвати справжнім патріотом Вінниці, подвижником, цілеспрямованою, творчою людиною. І, дійсно, як же треба любити своє місто, щоб без суттєвої матеріальної та моральної підтримки все ж таки реалізувати ідею створення такого фундаментального видання.

Не дивно, що наш клуб став рідним домом «Вінницькому альбому», бо всі три його випуски презентувались саме тут. На презентації третього – альманах був визнаний, як своєрідний книжковий еквівалент культурного життя Вінниці, автори ж, що в ньому представлені, – як цвіт інтелігенції нашого краю. Приємно те, що багато членів клубу теж є авторами альманаху: Г.Смолякова, В.Петров, Т.Журунова, К.Софронов, М.Поздняков, Н.Іванова.

Завжди цікаво проходять презентації книг, виданих кінознавцем та книговидавцем Т. Трубніковою, і зустрічі з нею. Так, під час засідання «Кіно ХХ століття» його учасникам були представлені видання про кіно «История Каннского фестиваля» А.Дунаєвського і Д.Генералова та «Всього 33» А.Плахова. На окремих зустрічах Тамара Григорівна представляла книги А.Плахова «Катрин Деньов» та М.Корті «Дрейф» (під час останньої презентації відбулася зустріч з автором книги).

За проханням членів клубу декілька разів ми звертались до теми «Мистецтво і релігія». Ці зустрічі, зазвичай, носили краєзнавчий характер. Зокрема, на засіданні «Побачити і почути ікону» йшлося про подільську ікону як явище культури, був показаний фільм «Подільська ікона» (реж. Л.Червона). В розмові взяли участь Г.Чернишова, Н.Грозна, колекціонер іконопису, художник Л.Дідур. А нещодавно у клубі відбулося засідання «Подільські святині». 

 

Театр і ми

Зробити життя клубу більш яскравим і змістовним допомагають представники різних закладів культури міста. Давня і міцна дружба пов’язує «Відкриту сторінку» з обласним академічним музично-драматичним театром ім.М.Садовського. Постійними гостями та учасниками багатьох подій у клубі є провідні актори театру різних поколінь. Ця традиція спільної роботи передається, як естафета, від старшого покоління молодшому.

Майже з самого початку існування клубу з нами поряд були великі майстри сцени, народні артисти України Н.Кондратюк, А.Овчаренко, Л.Бєлозьорова, К.Барил, заслужені артисти України А.Цехмейструк, В.Постников, які залучали до участі в засіданнях клубу і молодь театру.

В період становлення клубу особливо багато добрих справ ми зробили спільно з Н.П.Кондратюком, корифеєм сцени Вінницького театру, небайдужою людиною до долі культури, мистецтва, людиною безвідмовною, обов’язковою, ініціативною, творчою. До речі, в клубі ми познайомились з ним ще й як з одним із співавторів-мемуаристів альманаху «Вінницький альбом». З його ініціативи була проведена зустріч з акторською молоддю (на той час) – В.Пруссом, Н.Кривцун, блискучим тенором В.Королем та ін.

Наш театр носить ім’я М.Садовського. Коли Україна відзначала 140-річчя від дня його народження, Нестор Павлович розповів у клубі про життя і творчість видатного митця на засіданні «Із когорти українського театру».

В захоплюючій формі, з театральною атрибутикою пройшло засідання до 100-річчя М.Булгакова «Майстер» з участю завідуючої літературною частиною (того часу) С.Телятникової, Н.Кондратюка та ін.

Група акторів брала участь в ювілейному вечорі «Мить і вічність М.Лермонтова»: К.Барил, Н.Кондратюк, В.Шалига (він був у ролі поета).

Відкрити нові сторінки з невичерпної спадщини поетів і письменників О.Пушкіна, Т.Шевченка, М.Гоголя та ін. допомагали актори різних поколінь: Н.Кондратюк, А.Овчаренко, А.Цехмейструк, В.Постников, Г.Магелатій, А.Марчук, М.Кузик, Г.Сиротюк, С.Рога, О.Бандура.

«Я належу людству» – так називався вечір до 100-річчя видатного кінорежисера України О.Довженка. Присутні були захоплені виступами артистів Н.Кондратюка і Л.Бєлозьорової. Але особливо схвилювало читання В.Постниковим уривку з повісті О.Довженка «Мати». Цікаво, що артисти були також активними учасниками розмови і дискусії про великого митця.

Пройшли роки. Молоді актори стали заслуженими і навіть народними (нещодавно на бенефісі В.Прусса ми з радістю дізналися про присвоєння йому звання «Народний артист України»). Деякі актори випробовують свої сили у режисурі, а багато з них поряд з роботою на сцені навчають молодь оволодінню акторським мистецтвом в училищі мистецтв ім. М. Леонтовича і показують нам досягнення своїх вихованців. Заслужена артистка України М.Мамикіна продемонструвала на одному із засідань клубу виставу випускників училища по п’єсі Е.Іонеско «Лиса співачка» в стилі театру абсурду, яка була дуже тепло зустрінута присутніми. В.Шалига виступив в ролі кінорежисера (в його активі декілька фільмів), а згодом про цей напрямок творчої діяльності розповів у бібліотеці.

Як зв’язок із сьогоденням була участь акторів у вечорі «Лесь Курбас. Театральні пошуки на початку ХХ століття», про який вже йшлося раніше. Вистава заслуженої артистки України, режисера Т.Славінської «Друга смерть Жанни Д’арк» продовжує авангардні традиції курбасівської театральної школи і є яскравою подією мистецького життя міста. Уривки з цієї вистави були представлені присутнім у виконанні Н.Кондратюка, В.Прусса та юної акторки О.Бандури.

Добрі почуття викликала у членів клубу і друга зустріч з режисером Т.Славінською, яка поставила на малій сцені виставу «Ассо і Піаф», присвячену великій французькій співачці Едіт Піаф. Цілий напрямок французької пісні пов’язаний з ім’ям цієї незвичайної жінки, яка від вуличної співачки паризьких кварталів виросла до естрадної зірки світового рівня. Розкриття феномену Е.Піаф є основною метою вистави, яка стала помітною подією в культурному житті міста. Зрозуміло, що організатори роботи клубу не могли залишити це без уваги. З ініціативи його лідера А.Сенкевич та керівника літературно-драматичної частини театру С.Фицайло до ювілею співачки було підготовлено засідання клубу «Пташка, що підкорила світ». Вони ж і стали ведучими цієї цікавої розмови. Дуже прикрасила вечір зустріч з акторською групою на чолі з режисером-постановником Т.Славінською. Присутні ознайомилися з уривками вистави у виконанні артистів В.Прусса, А.Вольського, О.Бандури, Ж.Андрусишиної. Актори охоче брали участь в обговоренні теми разом з читачами.

Такі зустрічі наближають театр до читача, спільна робота бібліотеки та театру перетворюється у синтез книги і театрального мистецтва. Члени клубу завжди вдячні акторам, а вони, в свою чергу, радіють зацікавленій аудиторії вінницьких інтелектуалів.

 

 Книга в житті клубу

Жодне засідання клубу неможливо підготувати без книги, без пошуку інформації з тієї чи іншої теми. Тому життя клубу і книга нероздільні.

Виходячи з того, що наша бібліотека має унікальні книжкові фонди і що саме книга захопила людей, які стали членами «Відкритої сторінки», працівники бібліотеки намагаються наблизити книгу до аудиторії. Майже на кожному засіданні Її Величність Книга – у центрі уваги: проводяться огляди та коментовані тематичні перегляди літератури, а також перегляди книжкових новинок. Крім того, використовуються цікаві і рідкісні видання з приватних бібліотек членів клубу: Г.Смолякової, О.Яковлевої, Л.Єгурнової, Т.Можаєвої, Т.Журунової, Н.Плаксієнко, Л.Ємельянової та ін. «Клуб – це зустріч з новою і рідкісною книгою та друзями по духу», – так асоціює книгу з клубом його ветеран А.Липська.

Окремі засідання присвячувалися книзі і нашій бібліотеці: «Книга в історії культури» (до Дня слов’янської писемності і культури), «Свято нашого дому» (до 90-річчя ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва), «З фондів бібліотеки: історик Поділля Ю.Сіцинський» та ін.

На засіданнях, присвячених класикам минулих століть, намагаємось показати поряд з сучасними і прижиттєві видання з фондів центрального книгосховища “Тімірязєвки”. Присутні з хвилюванням беруть у руки томики поетів та письменників, які були видані у далекому ХІХ столітті, і відкривають ці безцінні сторінки. Як же можуть не хвилювати книги, наприклад, з пушкінських часів – «Стихотворения Александра Пушкина» (С.-П., 1829), «Поэмы. Повести Александра Пушкина» (С.-П., 1835), або книга «Евгений Онегин» (1899), видана до 100-річчя від дня народження поета! Протягом всього ювілейного засідання «Что в имени тебе моем?..» (до 200-річчя від дня народження Пушкіна). Книга була поряд з поетом – головним героєм вечора. І це зрозуміло, адже Пушкін звик жити серед книг, вони стали життєво необхідними для нього. Вірш «Над полкою простою» розкрив нам літературні інтереси поета, улюблені книги з його бібліотеки. Присутні ознайомилися з книгою колишнього директора Тульчинського музею декабристів В.Святелика “Тайна жизни Пушкина” та ін.

І таких цікавих зразків «клуб – книга» можна навести ще багато.

В життя клубу була втілена пропозиція учительки Т.Хлапової – проведення «Книжкових калейдоскопів». Що це таке? Це залучення якомога більше людей до виступів, до розмови. «Калейдоскоп» не обмежений якоюсь конкретною темою, тут є можливість обмінятись думками з приводу будь-яких культурних подій, нових книг, публікацій в періодичних виданнях, з приводу нових фільмів та театральних вистав. Такі «Калейдоскопи» проводяться, як правило, наприкінці року і допомагають реалізації духовного, інтелектуального потенціалу більш широкої кількості людей, поглибленню спілкування. На таких засіданнях ми краще пізнаємо одне одного, внутрішній світ, здібності і захоплення людей. Так, на одному з «Калейдоскопів» присутні із задоволенням слухали музичні твори у виконанні науковця, професора ВНМУ ім.М.Пирогова, члена клубу О.Яковлевої.

Ветеран клубу, викладач технічного університету В.Подзе майже завжди бере участь в «Калейдоскопах». Ось як він відчуває атмосферу клубу: «Подобається атмосфера доброзичливості в клубі. Тут я пізнав багато цікавих, ерудованих людей, справжніх книголюбів. Після засідань відчуваєш емоційне піднесення...» 

 

Ростемо разом з клубом

 За роки існування клубу виросли всі: і його лідери, і слухачі, і бібліотечні працівники. Це у своєму відгуку про клуб підкреслює викладач медичного коледжу, член клубу Н.Димнич: «Росту разом з клубом».

Якщо з початку форма засідань носила більш розповідний, навіть, лекційний характер, то зараз ми намагаємось поєднувати інформацію з невимушеним спілкуванням, яке іноді перетворюється в цікаву дискусію. На організаторів і ведучих такий спосіб проведення засідань накладає високу відповідальність, потребує не тільки глибини знань з тієї чи іншої теми, але й уміння спрямувати розмову чи дискусію у вірне русло.

У 2001 році про історію клубу, його сьогодення, безкорисливу творчу працю його активістів і організаторів було видано брошуру «15 років з клубом «Відкрита сторінка».

Зрозуміло, що на всіх етапах існування клубу основний тягар щодо підготовки засідань та згуртування його членів у єдиний творчий колектив лягав на плечі бібліотечних працівників. Без їх ентузіазму, ініціативи, творчого підходу, високого професіоналізму та справжніх людських якостей клуб, яким він є сьогодні, не зміг би існувати. Про це щиро мовить член клубу, викладач Є.Орлова: «Люблю «Відкриту сторінку», із зацікавленістю відвідую, пишаюсь ставленням працівників бібліотеки до клубу. На таких людях тримається життя!».

З року в рік збільшується кількість членів клубу. На його вогник, запалений двадцять років тому, після напруженого дня поспішають люди різних професій, різного світобачення, різних релігійних поглядів. Кожен знає: тут його сприймуть, тут його вислухають і зрозуміють, тут поділяться думками. Тут для нього відкривається шлях до реалізації. Тут у нього є шанс повірити в себе і збагатити свій духовний світ.

 

Ты в клуб пришел. Открой и не таи

ни мысли, ни дела свои.           

В неведомое алый парус мчится –

Всегда вас ждет «Открытая страница».

Т. Можаєва, викладач, член клубу

 

Життя клубу продовжується... На вас чекають його нові сторінки...

 

 

Л.М.Тимощук, бібліотечний працівник,

ветеран клубу «Відкрита сторінка»

 

А.В.Сенкевич, завідувачка відділу

літератури та інформації з питань мистецтв,

керівник клубу «Відкрита сторінка»

 

 

Слово про авторів

Тимощук Лілія Михайлівна – ветеран бібліотеки (з 1969 по 2000 рр.) і ветеран клубу “Відкрита сторінка”. В рік заснування при Вінницькій ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва цього клубу працювала завідувачкою відділу міського абонемента. Призначена одним з організаторів діяльності клубу “Відкрита сторінка”, а невдовзі на багато років стала незмінним його лідером.

Енергійний і досвідчений працівник, людина щирої вдачі, вона зуміла привернути до клубу не одне покоління талановитих вінничан, стати їх об’єднуючою силою і запалити в них той вогонь натхнення, якій зігріває «Відкриту сторінку» й досі. Варто сказати, що клуб  існує так довго в значній мірі завдяки Лілії Михайлівні, завдяки її таланту спілкування і небайдужому ставленню до людей. Велика заслуга Л.Тимощук ще й в тому, що вона була вмілим наставником і заздалегідь підготувала гідну зміну керівника клубу, яким стала А.В.Сенкевич.

Сенкевич Анна Віліївна – завідувачка відділу літератури та інформації з питань мистецтв і керівник клубу “Відкрита сторінка” з 2000 року. Анна Віліївна – одна з тих, хто стояв біля витоків клубу. Прийшла вона туди ще зовсім молодим творчим фахівцем, нині ж – це досвідчений спеціаліст, ветеран “Відкритої сторінки” з великим досвідом організації клубної роботи. Глибокі знання літератури, ерудиція дозволили А.Сенкевич вільно орієнтуватися у тематиці засідань і допомогли вийти на рівень справжнього мистецтвознавця. Багато душевних сил, любові, творчості, професіоналізму віддає вона підготовці кожної зустрічі. Тісні ділові зв’язки з мистецькою і літературною елітою допомогли Анні Віліївні розширити і згуртувати актив клубу, урізноманітнити зміст його діяльності. Все це і зробило клуб більш діалоговим та підняло рівень його роботи.

 

 Осередок культури і натхнення

 

До 20-річчя літературно-мистецького клубу

“Відкрита сторінка”

(1986-2006)

 

З досвіду роботи

 

 

 

Укладачі:     Л.М.Тимощук, А.В.Сенкевич

 Комп’ютерний набір:    А.В.Сенкевич, Н.В.Спиця

 Комп’ютерна верстка, дизайн, оригінал-макет     Н.В.Спиця

 

Обкладинка     О.О.Сенкевич 

Редактор     М.Г.Спиця 

Тиражування     Г.О.Стратієнко 

Відповідальна за випуск     П.І.Цимбалюк

 

 

 

Підписано до друку 12.ХІІ.2006. Формат 60х84 1/16.

Папір офсетний. Умов. друк. арк. 2.38. Тираж 80.

 

Ксерокс ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва

м.Вінниця, вул.Соборна, 73

тел. (0432) 35-20-06