Наснажений Поділлям. До 190-річчя від дня народження російського письменника Миколи Олексійовича Некрасова

Рік видання: 2011

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

 

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

 Відділ літератури та інформації з гуманітарних наук

 

 

НАШІ ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ 

 

Наснажений Поділлям

 

 До 190-річчя від дня народження російського письменника

Миколи Олексійовича Некрасова

(1821-1878)

 

Бібліографічний список літератури

  

 

Вінниця, 2011

  

Від укладача 

Бібліографічний список літератури «Наснажений Поділлям» присвячений 190-річчю від дня народження Миколи Олексійовича Некрасова, видатного російського поета-класика, громадського діяча, уродженця вінницького краю (м. Немирів).

Відкривається видання вступною статтею А.М. Подолинного, професора кафедри методики філологічних дисциплін ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. В ній подаються нові біографічні факти, зокрема уточнюється місце народження поета, розповідається про родину Некрасових, життя якої тісно пов'язане з Немирівщиною. Особливе місце в статті автора відведено подвижницькій ролі матері в формуванні душі поета, в його житті і творчості.

Бібліографічна частина видання складається з наступних розділів:

- Твори М.О. Некрасова з фонду ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва;

- Література про життя і творчість М.О. Некрасова, які пов'язані з Вінниччиною;

- Вшанування пам'яті М.О. Некрасова на Вінниччині;

- Довідкові матеріали.

До першого розділу спочатку включені повні та вибрані твори поета, далі збірки та окремі його праці подаються в алфавіті назв. Матеріали наступних трьох розділів подані в алфавітному порядку авторів чи назв публікацій.

Список розрахований на літературознавців, вчителів, краєзнавців, бібліотекарів, студентів і всіх, хто цікавиться життям і творчістю видатного російського письменника, нашого земляка М.О. Некрасова.  

 

Микола Некрасов і Поділля 

Микола Некрасов, видатний поет, класик російської літератури ХІХ ст., народився на Поділлі 190 років тому в сім’ї капітана 36-го єгерського полку О.С. Некрасова та його дружини, місцевої уродженки, Олени Андріївни (дівоче прізвище – Закревська). Сталася ця подія, ймовірно, в містечку Немирові, адже у формулярному списку про службу О.С. Некрасова, складеного в грудні 1821 року, записано, що він «живе при полку, з ним діти, сини Андрій, Микола і дочка Єлизавета». Полк тоді стояв у Немирові. Відомий ще один незаперечний факт перебування родини в Немирові: за три місяці до народження Миколи тут, у полковій церкві, хрестили Єлизавету. Проте сам письменник у біографічних нотатках, надрукованих наприкінці життя, повідомляв, що народився він «в Подільській губернії, у Вінницькому повіті, в якомусь містечку, де батько стояв тоді зі своїм полком». Та Немирів належав у ті часи до Брацлавського повіту. Можливо, Микола Некрасов помилився, бо чув від матері розповіді про Вінницю, де вона навчалася, а про Брацлав нічого не чув. Але ж у Брацлаві Олена Андріївна народилася і виросла. Невже ніколи не ділилася з дітьми спогадами про рідні місця?

Малого Миколу хрестили аж через три роки (7 жовтня 1824 р.), разом з народженим братом Костянтином, у селі Синьках (тепер Ульяновського району Кіровоградської області). У цьому селі дід по матері А.С. Закревський орендував землю. О.С. Некрасов на початку 1823 року вийшов у відставку в чині майора і перед від’їздом до Росії перебував у тестя в Синьках. У 1825 році родина Некрасових виїхала до Ярославської губернії.

Олена Андріївна залишила на Поділлі батька і чотири сестри, які згодом повиходили заміж. Матері вже не було в живих. Мати її, Ксенія Іванівна Супрун-Поповська, була, за деякими свідченнями, родом із Брацлавщини, зі священицької сім’ї. Померла десь між 1815-1820 роками, отже, могла й не бути на доччиному весіллі в містечку Юзвині під Вінницею. Заміж Олена вийшла 1817 року, маючи сімнадцять років. Шлюб відбувся в церкві Юзвина, яке А.С. Закревський придбав у посесію. Уявімо собі це вінчання у містечковій церкві, переповненій людом: зовсім юна, тоненька дівчина, «росокудрая, голубоокая, … прекрасная», за словами сина-поета, і старший від неї на дванадцять років жених, величезний на зріст, могутньої постави, широкий у плечах, «як шафа», поручик, бригадний ад’ютант Олексій Некрасов.

Служив він тоді у Літині, а в Юзвині бував на військовому полігоні. Тут він і запримітив у родині пана-посесора найстаршу дочку, красуню Олену.

Батько Олени здобув освіту в Полоцьку і замолоду довгі роки служив у Брацлавському магістраті, потім капітан-ісправником, згодом земським комісаром у Вінницькому повіті. З якогось часу йменувався титулярним радником, тобто, отримав цивільний чин 9-го класу, який надавав право на особисте (неспадкове) дворянство. Водночас Закревський орендував панські землі: в Юзвині, в Голотьках Волинської губернії, в Синьках. Під час російсько-турецької війни в 1828-29 роках служив у польовому комісаріаті Другої армії і в 1833 році вийшов у відставку. Перед тим придбав собі маєток у селі Алежанівці Херсонської губернії, де й прожив решту життя, важко хворіючи, розбитий паралічем. Помер десь на початку 50-х років. Нам удалося встановити сучасну назву та адресу цього села, – це Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області.

Невідомо, якою людиною був А.С. Закревський, але знаючи, за творами Миколи Некрасова, якою була його мати, донька Андрія Семеновича, можемо бути певні, що своїм дівчатам він забезпечив добре родинне виховання, належну освіту, про всіх потурбувався, видав заміж, – і вже без дружини.

Точніші і ширші дані про народження поета, його дитинство, про матір та її батьків можна було б знайти, напевно, у листуванні Олени Андріївни (серед матеріалів про М. Некрасова є згадка про переплетений зшиток листів сестер Закревських, який зберігався у родички поета), а також у майже необстежених з цією метою архівах Кам’янця-Подільського, Києва, Ленінграда, Москви, у рукопису російського літературознавця Чулкова «Предки Некрасова», про який нерідко згадують науковці, але він десь начебто загубився непрочитаний перед Другою світовою війною. Ширші відомості про рід М. Некрасова необхідно роздобути не лише для того, щоб нарешті остаточно встановити місце народження, але й для іншої, не менш важливої мети. Відомо, яку роль відіграла мати, Олена Андріївна, в житті і творчості сина. Сам поет залишив численні свідчення про це. Будучи уже літньою людиною і згадуючи картини свого дитинства, він називав їх «страхітливими»: батько його був жорстоким поміщиком-самодуром, членів своєї сім’ї гнітив, як і кріпаків. Від моральної загибелі хлопця врятувала мати. Роль її у формуванні душі поета виявилася першорядною. Скільки поетичних рядків, сповнених любові і подиву перед її материнським подвижництвом, присвятив він їй! Як наслідок, вважають літературознавці, виник образ, що став одним з найвищих досягнень поезії Некрасова і всієї російської літератури.

Проте навіть нині уся її біографія вкладається в кілька абзаців. А тим часом детальніші знання обставин її життя дали б змогу краще відповісти на питання: як, під яким впливом формувався світогляд і характер Олени Андріївни, її висока загальна культура, освіченість, а головне, чудові людські якості – гуманність, благородство, любов до простих людей, непохитна правдивість, материнська самовідданість, поетичність світосприймання – усе те, чим вона наділила свого сина Миколу.

Така велика прогалина в сучасній науці про М. Некрасова не може не турбувати. Бо стосується вона важливого: джерел формування поета, ідейно-тематичних витоків його творчості.

Правда, поет сам багато повідомив про свою незвичайну матір, творячи поетичною уявою святу постать великомучениці, страдниці. Чоловік її, пияк і картяр, грубий, жорстокий кріпосник, нещадний визискувач, кат, що чинив на конюшні страшні екзекуції, знущався й над дружиною: прив’язував її в саду до дерева, не даючи їсти й пити, не приховував своїх зв’язків з чотирма іншими жінками, садовлячи їх за обідній стіл поряд з Оленою Андріївною, мав з ними трьох дітей, що відбито в його заповіті, і тому подібне.

Незважаючи на все це, всупереч трагічним обставинам, власне гинучи (померла в сорокарічному віці і похована в Абакумцевому Ярославської губернії), вона виховала, за словами М. Чернишевського «найгеніальнішого і найблагороднішого з усіх російських поетів».

«И если я не вышел на дорогу / с ножом в руке, тебе обязан я», – писав син. Понад двадцять років, до кінця свого життя, з найвищим душевним злетом творив він поему «Мать»: «О мать моя, подвигнут я тобою!/ Во мне спасла живую душу ты!». Материнському образу присвячено його твори «Несчастные», «Затворница», «Родина», «Рыцарь на час» та інші. Усе життя він сповідався перед святою тінню матері:

Повидайся со мною, родимая!

Появись легкой тенью на миг!...

Чтоб ту силу, свободную, гордую,

Что в мою заложила ты грудь,

Укрепила ты волею твердою…

И на правый поставила путь…

Да! Я вижу тебя, бледнолицую,

И на суд твой себя отдаю.

Не робеть перед правдой-царицею

Научила ты Музу мою:

Мне не страшны друзей сожаления,

Не обидно врагов торжество,

Изреки только слово прощения,

Ты, чистейшей любви божество!

«Божество найчистішої любові», образ великої матері великого поета ще чекає на нові дослідження, а може, й відтворення в музиці і літературі, театрі і кіно…

Микола Некрасов підтримував творчі стосунки з Марком Вовчком, друкував її в своїх журналах. Не міг він не знати, що народилася вона як письменниця, перебуваючи в Немирові. Не міг не порівнювати долю нещасних жінок із творів Марка Вовчка з долею своєї матері-подолянки та російського знедоленого жіноцтва, про яке багато писав.

Можливо, зустрічався він і з Тарасом Шевченком, поезію якого високо цінував. Микола Некрасов – автор вірша «На смерть Шевченка» (1861). Ведучи мову про ідейно-естетичну близькість цих трьох видатних митців слова, помітну спорідненість мотивів і образів у їхній творчості, приходимо до висновку, що така постійна і глибока їхня увага до жіночої долі, материнського подвижництва творить виразну мистецьку єдність, що вражає нас вічною красою і величчю найвищого людського почуття – любові до матері.

А.М. Подолинний,

професор кафедри методики філологічних дисциплін

Вінницького педуніверситету ім. Михайла Коцюбинського

 

 Твори М. О. Некрасова з фонду ВОУНБ ім К.А. Тімірязєва 

Полное собрание сочинений и писем: в 15 т. / Н.А. Некрасов; гл. ред. М. Храпченко. – Л.: Наука, 1981-... – Т. 1-11.

Собрание сочинений: в 8 т. / Н.А. Некрасов; под общ. ред. К. Чуковского. – М.: Худож. л-ра, 1965-1967.

Сочинения: в 3 т. / Н.А. Некрасов. – М.: Правда, 1954.

Вибрані твори / М.О. Некрасов. – К.: Держлітвидав УРСР, 1949. – 278 с.

Избранные сочинения / Н.А. Некрасов; сост., вступ. ст. О. Проскурина. – М.: Худож. л-ра, 1989. – 591 с.

Избранное / Н.А. Некрасов; под общ. ред. К. Чуковского. – К.: Молодь, 1982. – 328 с.

Вірші для дітей / М.О. Некрасов. – К.: Молодь, 1951. – 108 с.

Кому на Русі жити добре / М.О. Некрасов; пер. з рос. М. Пригари. – К.: Держлітвидав УРСР, 1955. – 164 с.

Кому на Руси жить хорошо: поэма / Н.А. Некрасов; вступ. ст. К. Чуковского. – Л.: Худож. л-ра, 1982. – 287 с.

Лірика / М.О. Некрасов; пер. з рос. М. Терещенка та ін.; упоряд., вступ. ст. та прим. В. Капустіна. – К.: Дніпро, 1971. – 182 с.: портр.

Лирика / Н.А. Некрасов; послесл. В. Сидельникова. – М.: Сов. Россия, 1971. – 239 с.

Мертвое озеро: роман: в 3 т. / Н.А. Некрасов. – Нальчик: Эльбрус, 1989. – 336 с.

Мороз, Красный нос; Русские женщины / Н.А. Некрасов; вступ. ст. Н. Скатова. – Л.: Худож. л-ра, 1975. – 157 с.

Последняя песня: стихотворение / Н.А. Некрасов. – СПб.: Тип. А.А. Краевского, 1877. – 166 с.

Руські жінки: поема / М.О. Некрасов; пер. М. Терещенка. – К.: Держлітвидав УРСР, 1952. – 79 с.

Стихотворения / Н.А. Некрасов. – Петербург: Лит.-изд. отделъ Нар. Комиссариата по просвещению, 1919. – 102 с.

Стихотворения / Н.А. Некрасов; ред. К.И. Чуковский. – Петербург: Гос. изд-во, 1920. – 571 с.

Стихотворения / Н.А. Некрасов. – М.: Худож. л-ра, 1985. – 270 с. – (Классики и современники: поэт. б-ка).

Стихотворения. Поэмы / Н.А. Некрасов. – М.: Дрофа: Вече, 2006. – 528 с. – (Б-ка отечеств. классич. худож. л-ры).

Театр: [пьесы] / Н.А. Некрасов. – М.: Искусство, 1971. – 111 с.

Три страны света: роман / Н.А. Некрасов; вступ. ст. М. Зубкова. – М.: Правда, 1990. – 765 с.

Автобиографии Некрасова: [нотатки поета, його рідних, друзів і біографів] / публ. В. Евгеньева-Максимова, С. Рейсера // Литературное наследство: Некрасов. – М., 1946. – Т. 49/50, ч. 1. – С. 133-210.

 

Література про життя і творчість М. О. Некрасова, які пов’язані з Вінниччиною 

Бондарчук, М. Народний поет та революційний демократ / М. Бондарчук // Панорама. – 1996. – 18 груд.

Борт, О. Сторінки великої дружби / О. Борт // Колг. вісті. – 1971. – 2 груд.

Бортняк, А. Материнський родовід великого російського поета / А. Бортняк // Вінниц. газ. – 1996. – 10 груд.

Бортняк, А. Сівач розумного, доброго, вічного / А. Бортняк // Комс. плем'я. – 1971. – 9 груд.

Борщевський, В. Некрасов і Україна / В. Борщевський // Вінниц. правда. – 1981. – 10 груд.

Буглов, М. Великий син великого народу / М. Буглов // Комс. плем'я. – 1971. – 9 груд.

Буглов, М. Ліра грає для народу / М. Буглов // Вінниц. правда. – 1966. – 10 груд.

Буглов, М. М.О. Некрасов і українські письменники різночинці-демократи / М. Буглов // Літературно-мистецька Вінниччина: зб. ст. – О., 1969. – С. 56-58.

Буглов, М. Некрасов і Леся Українка / М. Буглов // Вінниц. правда. – 1970. – 18 груд.

Буглов, М. Побратими: [М. Коцюбинський і М. Некрасов] // Вінниц. правда. – 1971. – 9 груд.

Буглов, М. Спогад про велетнів: [М. Некрасова і Г. Мачтета] / М. Буглов // Вінниц. правда. – 1969. – 12 верес.

В селі, де народився поет // Рад. Україна. – 1946. – 5 груд.

Вальбе, Б. Геній російської поезії / Б. Вальбе // Вінниц. правда. – 1963. – 8 січ.

Васильев, С. Великий народний поет / С. Васильев // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Волощук, В. Мати великого поета [родом з Брацлава] / В. Волощук // ДТП. – 1996. – 8 черв. – С. 8.

Гнатюк, М. Де бував поет / М. Гнатюк // Вінниц. правда. – 1971. – 28 жовт.

Гнатюк, Н. У серці моїм: [про творчість М. Некрасова] / Н. Гнатюк // Вінниц. правда. – 1971. – 9 груд.

Гненний, М. А все ж таки в Немирові!: [з'ясування місця народж. М.О. Некрасова] / М. Гненний // Літ. Україна. – 1986. – 24 квіт. – С. 5.

Гордість Поділля: путівник / В. Бовкун, І. Грущенко, Н. Кветний. – О.: Маяк, 1979. – 166 с. – Зі змісту: [Перебув. М.О. Некрасова на Вінниччині]. – С. 37-38.

Граденко, Б. Там, де народився поет / Б. Граденко // Вінниц. правда. – 1946. – 4 груд.

Григорук, Т. В школі вивчають і люблять М. Некрасова / Т. Григорук // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Деменко, В. Співдружність двох талантів [М. Некрасова і М. Вовчка] / В. Деменко. – Колг. вісті. – 1971. – 7 груд.

Добринін, М. Великий поет революційної демократії / М. Добринін // Вінниц. правда. – 1953. – 7 січ.

Дробчак, Г. Розповів давній запис: [у Вінниц. обл. арх. виявлено нові док. з біогр. рос. поета] / Г. Дробчак // Сіл. вісті. – 1976. – 2 груд.

Дроздов, М. В Немирове, на родине поэта / М. Дроздов // Правда Украины. – 1971. – 9 груд.

Жданов, В. Некрасов / В. Жданов. – М.: Мол. гвардия, 1971. – 494 с. – (Жизнь замечательных людей; вып. 18). – Зі змісту: [Про місце народж. М.О. Некрасова саме у м. Немирів]. – С. 7-8.

Жизнь и творчество Н.А. Некрасова: материалы для выставки в школе и детской библиотеке. – М.: Дет. л-ра, 1987. – 20 с.

Житкевич, А. Некрасов і музика / А. Житкевич // Колг. вісті. – 1971. – 30 листоп.

Кіровська, Т. Слово про великого земляка / Т. Кіровська // Колг. вісті. – 1981. – 15 груд.

Косійчук, С. Матір Некрасова – у житті та поезії / С. Косійчук // ДТП. – 1997. – 18 січ. – С. 8.

Красухін, Г. “Я був покликаний...” / Г. Красухін // Комс. плем'я. – 1971. – 7 груд.

Кузьменко, О. Подарувала мати долю / О. Кузьменко // Колг. вісті. – 1981. – 22 груд.

Купріянов, І. Великеє святеє слово мати: [про перебування М. Некрасова на Поділлі] // Літературно-мистецька Вінниччина: зб. ст. / відп. ред. В. Борщевський. – О., 1969. – С. 59-62.

Купріянов, І. Святе слово – мати / І. Купріянов // Вінниц. правда. – 1966. – 5 берез.

Лазаренко, К. Щасливих днів щаслива доля / К. Лазаренко // Колг. вісті. – 1971. – 4 груд.

Литвиненко, Г. Микола Некрасов і Поділля / Г. Литвиненко, Б. Хоменко // Вінниц. правда. – 1971. – 20 жовт.

Лісовий, П. Некрасов і Поділля / П. Лісовий // Комс. плем'я. – 1976. – 9 груд.

Лупій, О. Мати М. Некрасова / О. Лупій // Літ. Україна. – 1971. – 30 листоп. – С. 3-4.

Малахов, Д. По Брацлавщине: (от Винницы до Тульчина). – М.: Искусство, 1982. – 174 с. – (Дороги к прекрасному). – Зі змісту: [Про місце народж. поета]. – С. 91-92.

Малиновский, В. Поправка к биографии поэта / В. Малиновский // Правда Украины. – 1985. – 20 дек.

Малкін, В. Поет-громадянин М.О. Некрасов / В. Малкін. – Л.: Вільна Україна, 1948. – 87 с.

Мати великого поета / Колг. зоря. – 1982. – 30 груд.

Марценюк, К. Мати: [фото могили О.А. Некрасової в с. Абакумцево Ярослав. обл. (РФ)] // Колг. вісті. – 1988. – 23 серп.

Марценюк, К. Пам'ять про матір: [поета О.А. Закревську, уродж. Брацлава Немирів. р-ну] / К. Марценюк // Колг. вісті. – 1979. – 27 верес.

Марценюк, К. Відгукніться, читачі: [про родину письм.] / К. Марценюк // Колг. вісті – 1978. – 14 верес.

Марценюк, К. Про що розповідають документи: [окремі факти з життя М.О. Некрасова, пов'яз. з Немирівщиною] / К. Марценюк // Колг. вісті. – 1981. – 17 груд.

Мельник, Є. Наш Некрасов / Є. Мельник // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

На батьківщині поета: [перебув. внучатого племінника в с. Некрасово Вінниц. р-ну] // Вінниц. правда. – 1968. – 22 серп.

Наснажений Поділлям // Комс. плем'я. – 1981. – 10 груд.

Некрасов, М.К. На батьківщині поета: [авт. – внучатий племінник рос. поета] / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1969. – 25 жовт.

Некрасов, М.К. Некрасов і молодь / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1969. – 4 листоп.

Некрасов, М.К. Некрасов народився в Немирові / М.К.Некрасов // Вінниц. правда. – 1988. – 25 трав.

Некрасов, М.К. По некрасовських місцях: [племінник поета, про свої враження  розповів читачам газ.] / М.К. Некрасов // Вінниц. правда. – 1969. – 30 січ.

Некрасов, М.К. Поділля – колиска великого поета / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1968. – 10 верес.

Некрасов, М.К. У місцях оспіваних поетом / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1969. – 22 листоп.

Некрасов, Н.К. Мать и отец: [родина поета і Вінниччина] // По следам некрасовских героев / Н.К. Некрасов. – М., 1970. – С. 17-22.

Некрасов, Н.К. Предки поэта // Сейте разумное...: очерки о жизни и творчестве Н.А. Некрасова / Н.К. Некрасов. – М., 1989. – С. 7-23.

Обручев, К. К биографии Н.А. Некрасова: [история установления родины поэта] / К. Обручев // Киев. старина. – 1903. – Т. 80. – С. 176-180.

Огородник, В. Співець народу і вітчизни / В. Огородник // Маяк. – 1971. – 16 верес.

Пам'ятні місця Вінниччини: путівник / під ред. А. Олійника. – О.: Маяк, 1968. – 111 с. – Зі змісту: [Відом. про поета]. – С. 69.

Пащенко, М. Є на Поділлі село...[де народився поет] / М. Пащенко, Я. Рекрут // Соц. культура. – 1971. – № 12. – С. 22-23.

Пестонюк, І. Друг України / І. Пестонюк, А. Ткачук // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Писаренко, Л. Два світочі Немирівщини / Л. Писаренко: [про М. Некрасова і М. Вовчок] // Колг. вісті. – 1981. – 10 груд.

Подолинний, А. Де народився Некрасов // Жити Україною: ст., рец., есе / А. Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 77-80.

Подолинний, А. Місце народження М. Некрасова / А. Подолинний // Вінниц. правда, 1985. – 13 листоп.

Подолинний, А. Подільський рід М.О. Некрасова / А. Подолиний // Тези доп. четвертої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. 14 верес. 1986. – Вінниця, 1986. – С. 71-72.

Покотилов, О. Співець народу / О. Покотилов // Колг. зоря. – 1981. – 10 груд.

Попов, А. Когда и где родился Некрасов?: к пересмотру традиции [докази на користь м. Немирова як батьківщини поета] / А. Попов // Литературное наследство: Некрасов.– М., 1946. – Т. 49/50, ч. 1. – С. 605-610.

Рекрут, Я. Автор “Кому на Руси жить хорошо” народився в Україні: [про М. Некрасова] / Я. Рекрут // Робітн. газ. – 2001. – 7 груд.

Романченко, В. Полум'я суворої музи / В. Романченко // Комс. плем'я. – 1971. – 2 груд.

Сорокін, В. Багатогранний талант / В. Сорокін // Комс. плем'я. – 1968. – 9 січ.

Степанов, Н. Н.А. Некрасов: критико-биогр. очерк. – М.: Худож. л-ра, 1962. – 261 с. – Зі змісту: [Про батьків поета]. – С. 5-7.

Теплинський, М. Запис про Миколу Некрасова у щоденнику Т. Шевченка: до пробл. коментування / М. Теплинський // Київ. старовина. – 1998. – № 3. – С. 25-32.

Хоменко, К. Чуття єдиної родини / К. Хоменко // Комс. плем'я. – 1971. – 18 листоп.

Чалий, Д. Некрасов і Україна / Д. Чалий. – К.: Знання, 1971. – 48 с.

Шабліовський, Є. М.О. Некрасов і українська література / Є. Шабліовський. – К.: Дніпро, 1971. – 210 с.

Шаленко, С. Сівач доброго, мудрого, вічного / С. Шаленко // Колг. вісті. – 1971. – 7 груд.

Щербацька, М. Батьківщина талантів та притулок геніїв: [про поетів, худож., полководців, чия доля пов'язана з Вінниччиною, в т.ч. є про М.О. Некрасова] / М. Щербацька // 20 хвилин. – 2006. – 28 верес. – С. 6.  

 

Вшанування пам'яті М.О. Некрасова на Вінниччині 

Андрійченко, К. Свято поезії Некрасова в Немирові: [яке проходило в літ.-мистец. музеї] / К. Андрійченко // Колг. вісті. – 1987. – 3 листоп.

Білозерова, Л. Земля поета: [трудівники с. Кірово звернулися з проханням присвоїти їхньому колгоспу ім'я М.О. Некрасова] / Л. Білозерова // Вінниц. правда. – 1971. – 6 листоп.

Боб, К. Юність пише про поета: [тв. учнів СШ № 7 м. Вінниці про М. Некрасова] / К. Боб // Вінниц. правда. – 1971. – 12 груд.

Бондаренко, В. На землі, де народився поет: [є фото будинку, де народився поет] / В. Бондаренко // Робітн. газ. – 1971. – 9 груд.

Бондаренко, О. Святкові вечори на Вінниччині: [присвяч. ювілею письменника] / О. Бондаренко // Літ. Україна. – 1971. – 10 груд.

[Відкриття в Немирові пам'ятника і бронзової дошки М. Некрасову] // Інформ. бюл. правління Спілки письменників України. – 1972. – № 1. – С. 3.

Високе служіння: репортаж з мітингу відкр. пам'ятника М.О. Некрасову в м. Немирові // Рад. освіта. – 1971. – 8 груд.

Гаврищук, О. Літературний вечір: [вечір пам'яті поета в с. Велика Бушинка Немирів. р-ну] / О. Гаврищук // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Гнатюк, М. [У с. Некрасово відкрито обеліск поету-демократу] // Літ. Україна. – 1981. – 6 лют.

Горбаренко, П. Добридень, земляче!: дорож. нотатки: [по некрасів. місцях] / П. Горбаренко // Вінниц. правда. – 1971. – 10 груд.

Дроздов, М. В Немирове, на родине поэта: [відкрито пам'ятник М. Некрасову] / М. Дроздов // Правда Украины. – 1971. – 9 груд.

Дроздов, М. Поету-демократу: [про відкр. пам'ятного знаку в с. Некрасово Вінниц. р-ну] / М. Дроздов // Правда Украины. – 1980. – 31 дек.

Засенко, П. На відкриття пам'ятника [в м. Немирів] / П. Засенко // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Земляки вшановують: [в с. Некрасово відбувся літ. вечір, присвяч. життю і літ. діяльн. М. Некрасова] / Вінниц. правда. – 1946. – 8 груд.

Кам'яний, Б. Ювілейний штемпель: [до 150-ти річчя від дня народж. М. Некрасова виготовл. ювілейн. штемпель для Немирів. вузла зв'язку. 10.12.71] / Б. Кам'яний // Комс. плем'я. – 1971. – 11 груд.

Ковтонюк, І. Співцеві народному: [відкрито пам'ят. знак поету в с. Некрасово] / І. Ковтонюк // Вінниц. правда. – 1980. – 21 груд.

Криленко, І. Від листа до дружби: [ім'я М. Некрасова пов'язує с. Кірово Немирів. р‑ну і Грешньово Ярослав. обл. (РФ) / І. Криленко // Вінниц. правда. – 1971. – 17 листоп.

Лупій, О. Близький і рідний: [відкр. пам'ятника поету в м. Немирові] / О. Лупій // Літ. Україна. – 1971. – 10 груд.

“Муза болю і печалі...”: вшанування М.О. Некрасова в Україні: [завершення Всесоюз. днів поезії М. Некрасова, що відбулися в м. Немирові] // Літ. Україна. – 1987. – 19 листоп.

Назаренко, Ю. У пам'яті земляків: [у будинку, в якому проживала родина М. Некрасова і де нині знаходиться шк.-інтернат, готуються відкрити музей] / Ю. Назаренко // Вінниц. правда. – 1971. – 28 листоп.

Матвієнко, А. З літопису дружби народів: [про кн. відомого літературознавця Є. Шабліовського «М.О. Некрасов і українська література» (К., 1971)] / А. Матвієнко // Колг. зоря. – 1971. – 4 листоп.

Петренко, Н. М.О. Некрасов і Вінниччина: [про пам'ят. знак встановл. на честь перебув. поета в с. Некрасово] / Н. Петренко // Тези доп. другої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф., присвяч. 40-річчю Перемоги рад. народу у ВВВ (1941-1945 рр.) – Вінниця, 1984. – С. 21.

Подільська земля вшановує поета-борця: [урочист. вечір в облмуздрамтеатрі, присвяч. 150-річчю від дня народж. Миколи Некрасова] // Комс. плем'я. – 1971. – 9 груд.

Поету-демократу: [відкрили обеліск з барельєфом поета] // Правда України. – 1980. – 31 груд.

Рильський, М. Некрасов: [вірш, 1952 р.] / М. Рильський. // Зібр. тв. / М. Рильський – К., 1984. – Т. 4. – С. 296-297.

Свято поета і громадянина: [в м. Немирів відкрито пам'ятник поету] // Колг. зоря. –  1980. – 20 груд.

Співець правди і свободи: [ст. і повідомл. про вшанування пам'яті поета на Вінниччині // Вінниц. правда. – 1971. – 9 груд.

Співцеві народного життя: [з нагоди 150-річчя від дня народж. М. Некрасова в обл- муздрамтеатрі ім. М. Садовського відбувся уроч. вечір] // Рад. Україна. – 1971. – 7 груд.

Сучак, О. У дні ювілею [відбудуться обл. наук.-теор. конф. у м. Немирові] / О. Сучак // Робіт. газ. – 1971. – 14 листоп.

Тарнашинська, Л. Земляки вшановують поета: [до 150-річчя від дня народж. М. Некрасова буде встановлений бюст-пам'ятник поету в м. Немирів] / Л. Тарнашинська // Колг. вісті. – 1971. – 9 верес.

“Те, що у серці бережемо...”: [про ювілейну медаль, присвяч. 150-річчю від дня народж. поета] // Вінниц. правда. – 1971. – 16 груд.

Ткачук, В. Великий син великого народу: [вшанування пам'яті поета на Вінниччині, (вся газ. присвячена М. Некрасову)] / В. Ткачук // Колг. вісті. – 1981. – 10 груд.

Тронько, П. Увічнена історія України / П. Тронько, В. Войналович. – К.: Наук. думка, 1992. – 274 с. – Зі змісту: [Свої пропоз. до вшанування пам'яті М. Некрасова висловили Вінниц. облвиконком та громад. орг. обл.]. – С. 243.

Назаренко, Ю. У пам'яті земляків: [місцева шк.-інтернат в Немирові, яка знаходиться у будинку, де жила родина М. Некрасова, носить ім'я поета] / Ю. Назаренко // Вінниц. правда. – 1971. – 28 листоп.

Урочисті збори в Немирові, присвячені поету-демократу // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Фото: кімната-музей М.О. Некрасова в Немирові // Сіл. вісті. – 1971. – 11 груд.

Хоменко, К. Листи йдуть у Немирів: [до святкування 150-річчя М. Некрасова] / К. Хоменко // Сіл. вісті. – 1971. – 11 груд.

Шайдецький, Ф. Некрасову: вірш / Ф. Шайдецький // Червон. промінь. – 1971. – 11 груд.

Шана поету, громадянину, земляку: [з уроч. мітингу, присвяч. відкр. пам'ятника М. Некрасова у м. Немирів] // Вінниц. правда. – 1971. – 7 груд.

Шана співцеві долі людської: [газ. матеріал присвяч. письменнику] // Колг. вісті. – 1981. – 10 груд.

“Як живий з живими...”: [Всесоюз. Некрасів. свято поезії на Вінниччині] // Вінниц. правда. – 1987. – 25 жовт.

Ясінська, Л. Перед'ювілейний конкурс: [на краще читання творів М. Некрасова] // Колг. вісті. – 1971. – 30 листоп. 

 

Довідкові матеріали 

Кораблев, В. Некрасов Николай Алексеевич: [рус. поэт, уроженец Винниц. уезда] // Русский биографический словарь. – СПб., 1914. – [Т. 11]. – С. 204-212.

Подолинний, А. Микола Некрасов // Подільські криниці: хрестоматія з л-ри рід. краю / упоряд., вступ. ст., біогр. нариси А. Подолинного. – Вінниця, 1994. – Вип. 1. – С. 391-401.

Теплицький, М. Некрасов Микола Олексійович: (10.ХІІ.1821-8.І.1878) // УЛЕ. – К., 1995. – Т. 3. – С. 479.

Яновський, Ю. Некрасов Микола Олексійович / Ю. Яновський // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1982. – Т. 7. – С. 307-308. 

Підготувала провідний бібліограф Л.І.Заря

Поділитися:

Наснажений Поділлям


 

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

 Відділ літератури та інформації з гуманітарних наук

 

 

НАШІ ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ 

 

Наснажений Поділлям

 

 До 190-річчя від дня народження російського письменника

Миколи Олексійовича Некрасова

(1821-1878)

 

Бібліографічний список літератури

  

 

Вінниця, 2011

  

Від укладача 

Бібліографічний список літератури «Наснажений Поділлям» присвячений 190-річчю від дня народження Миколи Олексійовича Некрасова, видатного російського поета-класика, громадського діяча, уродженця вінницького краю (м. Немирів).

Відкривається видання вступною статтею А.М. Подолинного, професора кафедри методики філологічних дисциплін ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. В ній подаються нові біографічні факти, зокрема уточнюється місце народження поета, розповідається про родину Некрасових, життя якої тісно пов'язане з Немирівщиною. Особливе місце в статті автора відведено подвижницькій ролі матері в формуванні душі поета, в його житті і творчості.

Бібліографічна частина видання складається з наступних розділів:

- Твори М.О. Некрасова з фонду ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва;

- Література про життя і творчість М.О. Некрасова, які пов'язані з Вінниччиною;

- Вшанування пам'яті М.О. Некрасова на Вінниччині;

- Довідкові матеріали.

До першого розділу спочатку включені повні та вибрані твори поета, далі збірки та окремі його праці подаються в алфавіті назв. Матеріали наступних трьох розділів подані в алфавітному порядку авторів чи назв публікацій.

Список розрахований на літературознавців, вчителів, краєзнавців, бібліотекарів, студентів і всіх, хто цікавиться життям і творчістю видатного російського письменника, нашого земляка М.О. Некрасова.  

 

Микола Некрасов і Поділля 

Микола Некрасов, видатний поет, класик російської літератури ХІХ ст., народився на Поділлі 190 років тому в сім’ї капітана 36-го єгерського полку О.С. Некрасова та його дружини, місцевої уродженки, Олени Андріївни (дівоче прізвище – Закревська). Сталася ця подія, ймовірно, в містечку Немирові, адже у формулярному списку про службу О.С. Некрасова, складеного в грудні 1821 року, записано, що він «живе при полку, з ним діти, сини Андрій, Микола і дочка Єлизавета». Полк тоді стояв у Немирові. Відомий ще один незаперечний факт перебування родини в Немирові: за три місяці до народження Миколи тут, у полковій церкві, хрестили Єлизавету. Проте сам письменник у біографічних нотатках, надрукованих наприкінці життя, повідомляв, що народився він «в Подільській губернії, у Вінницькому повіті, в якомусь містечку, де батько стояв тоді зі своїм полком». Та Немирів належав у ті часи до Брацлавського повіту. Можливо, Микола Некрасов помилився, бо чув від матері розповіді про Вінницю, де вона навчалася, а про Брацлав нічого не чув. Але ж у Брацлаві Олена Андріївна народилася і виросла. Невже ніколи не ділилася з дітьми спогадами про рідні місця?

Малого Миколу хрестили аж через три роки (7 жовтня 1824 р.), разом з народженим братом Костянтином, у селі Синьках (тепер Ульяновського району Кіровоградської області). У цьому селі дід по матері А.С. Закревський орендував землю. О.С. Некрасов на початку 1823 року вийшов у відставку в чині майора і перед від’їздом до Росії перебував у тестя в Синьках. У 1825 році родина Некрасових виїхала до Ярославської губернії.

Олена Андріївна залишила на Поділлі батька і чотири сестри, які згодом повиходили заміж. Матері вже не було в живих. Мати її, Ксенія Іванівна Супрун-Поповська, була, за деякими свідченнями, родом із Брацлавщини, зі священицької сім’ї. Померла десь між 1815-1820 роками, отже, могла й не бути на доччиному весіллі в містечку Юзвині під Вінницею. Заміж Олена вийшла 1817 року, маючи сімнадцять років. Шлюб відбувся в церкві Юзвина, яке А.С. Закревський придбав у посесію. Уявімо собі це вінчання у містечковій церкві, переповненій людом: зовсім юна, тоненька дівчина, «росокудрая, голубоокая, … прекрасная», за словами сина-поета, і старший від неї на дванадцять років жених, величезний на зріст, могутньої постави, широкий у плечах, «як шафа», поручик, бригадний ад’ютант Олексій Некрасов.

Служив він тоді у Літині, а в Юзвині бував на військовому полігоні. Тут він і запримітив у родині пана-посесора найстаршу дочку, красуню Олену.

Батько Олени здобув освіту в Полоцьку і замолоду довгі роки служив у Брацлавському магістраті, потім капітан-ісправником, згодом земським комісаром у Вінницькому повіті. З якогось часу йменувався титулярним радником, тобто, отримав цивільний чин 9-го класу, який надавав право на особисте (неспадкове) дворянство. Водночас Закревський орендував панські землі: в Юзвині, в Голотьках Волинської губернії, в Синьках. Під час російсько-турецької війни в 1828-29 роках служив у польовому комісаріаті Другої армії і в 1833 році вийшов у відставку. Перед тим придбав собі маєток у селі Алежанівці Херсонської губернії, де й прожив решту життя, важко хворіючи, розбитий паралічем. Помер десь на початку 50-х років. Нам удалося встановити сучасну назву та адресу цього села, – це Новоолександрівка Ананьївського району Одеської області.

Невідомо, якою людиною був А.С. Закревський, але знаючи, за творами Миколи Некрасова, якою була його мати, донька Андрія Семеновича, можемо бути певні, що своїм дівчатам він забезпечив добре родинне виховання, належну освіту, про всіх потурбувався, видав заміж, – і вже без дружини.

Точніші і ширші дані про народження поета, його дитинство, про матір та її батьків можна було б знайти, напевно, у листуванні Олени Андріївни (серед матеріалів про М. Некрасова є згадка про переплетений зшиток листів сестер Закревських, який зберігався у родички поета), а також у майже необстежених з цією метою архівах Кам’янця-Подільського, Києва, Ленінграда, Москви, у рукопису російського літературознавця Чулкова «Предки Некрасова», про який нерідко згадують науковці, але він десь начебто загубився непрочитаний перед Другою світовою війною. Ширші відомості про рід М. Некрасова необхідно роздобути не лише для того, щоб нарешті остаточно встановити місце народження, але й для іншої, не менш важливої мети. Відомо, яку роль відіграла мати, Олена Андріївна, в житті і творчості сина. Сам поет залишив численні свідчення про це. Будучи уже літньою людиною і згадуючи картини свого дитинства, він називав їх «страхітливими»: батько його був жорстоким поміщиком-самодуром, членів своєї сім’ї гнітив, як і кріпаків. Від моральної загибелі хлопця врятувала мати. Роль її у формуванні душі поета виявилася першорядною. Скільки поетичних рядків, сповнених любові і подиву перед її материнським подвижництвом, присвятив він їй! Як наслідок, вважають літературознавці, виник образ, що став одним з найвищих досягнень поезії Некрасова і всієї російської літератури.

Проте навіть нині уся її біографія вкладається в кілька абзаців. А тим часом детальніші знання обставин її життя дали б змогу краще відповісти на питання: як, під яким впливом формувався світогляд і характер Олени Андріївни, її висока загальна культура, освіченість, а головне, чудові людські якості – гуманність, благородство, любов до простих людей, непохитна правдивість, материнська самовідданість, поетичність світосприймання – усе те, чим вона наділила свого сина Миколу.

Така велика прогалина в сучасній науці про М. Некрасова не може не турбувати. Бо стосується вона важливого: джерел формування поета, ідейно-тематичних витоків його творчості.

Правда, поет сам багато повідомив про свою незвичайну матір, творячи поетичною уявою святу постать великомучениці, страдниці. Чоловік її, пияк і картяр, грубий, жорстокий кріпосник, нещадний визискувач, кат, що чинив на конюшні страшні екзекуції, знущався й над дружиною: прив’язував її в саду до дерева, не даючи їсти й пити, не приховував своїх зв’язків з чотирма іншими жінками, садовлячи їх за обідній стіл поряд з Оленою Андріївною, мав з ними трьох дітей, що відбито в його заповіті, і тому подібне.

Незважаючи на все це, всупереч трагічним обставинам, власне гинучи (померла в сорокарічному віці і похована в Абакумцевому Ярославської губернії), вона виховала, за словами М. Чернишевського «найгеніальнішого і найблагороднішого з усіх російських поетів».

«И если я не вышел на дорогу / с ножом в руке, тебе обязан я», – писав син. Понад двадцять років, до кінця свого життя, з найвищим душевним злетом творив він поему «Мать»: «О мать моя, подвигнут я тобою!/ Во мне спасла живую душу ты!». Материнському образу присвячено його твори «Несчастные», «Затворница», «Родина», «Рыцарь на час» та інші. Усе життя він сповідався перед святою тінню матері:

Повидайся со мною, родимая!

Появись легкой тенью на миг!...

Чтоб ту силу, свободную, гордую,

Что в мою заложила ты грудь,

Укрепила ты волею твердою…

И на правый поставила путь…

Да! Я вижу тебя, бледнолицую,

И на суд твой себя отдаю.

Не робеть перед правдой-царицею

Научила ты Музу мою:

Мне не страшны друзей сожаления,

Не обидно врагов торжество,

Изреки только слово прощения,

Ты, чистейшей любви божество!

«Божество найчистішої любові», образ великої матері великого поета ще чекає на нові дослідження, а може, й відтворення в музиці і літературі, театрі і кіно…

Микола Некрасов підтримував творчі стосунки з Марком Вовчком, друкував її в своїх журналах. Не міг він не знати, що народилася вона як письменниця, перебуваючи в Немирові. Не міг не порівнювати долю нещасних жінок із творів Марка Вовчка з долею своєї матері-подолянки та російського знедоленого жіноцтва, про яке багато писав.

Можливо, зустрічався він і з Тарасом Шевченком, поезію якого високо цінував. Микола Некрасов – автор вірша «На смерть Шевченка» (1861). Ведучи мову про ідейно-естетичну близькість цих трьох видатних митців слова, помітну спорідненість мотивів і образів у їхній творчості, приходимо до висновку, що така постійна і глибока їхня увага до жіночої долі, материнського подвижництва творить виразну мистецьку єдність, що вражає нас вічною красою і величчю найвищого людського почуття – любові до матері.

А.М. Подолинний,

професор кафедри методики філологічних дисциплін

Вінницького педуніверситету ім. Михайла Коцюбинського

 

 Твори М. О. Некрасова з фонду ВОУНБ ім К.А. Тімірязєва 

Полное собрание сочинений и писем: в 15 т. / Н.А. Некрасов; гл. ред. М. Храпченко. – Л.: Наука, 1981-... – Т. 1-11.

Собрание сочинений: в 8 т. / Н.А. Некрасов; под общ. ред. К. Чуковского. – М.: Худож. л-ра, 1965-1967.

Сочинения: в 3 т. / Н.А. Некрасов. – М.: Правда, 1954.

Вибрані твори / М.О. Некрасов. – К.: Держлітвидав УРСР, 1949. – 278 с.

Избранные сочинения / Н.А. Некрасов; сост., вступ. ст. О. Проскурина. – М.: Худож. л-ра, 1989. – 591 с.

Избранное / Н.А. Некрасов; под общ. ред. К. Чуковского. – К.: Молодь, 1982. – 328 с.

Вірші для дітей / М.О. Некрасов. – К.: Молодь, 1951. – 108 с.

Кому на Русі жити добре / М.О. Некрасов; пер. з рос. М. Пригари. – К.: Держлітвидав УРСР, 1955. – 164 с.

Кому на Руси жить хорошо: поэма / Н.А. Некрасов; вступ. ст. К. Чуковского. – Л.: Худож. л-ра, 1982. – 287 с.

Лірика / М.О. Некрасов; пер. з рос. М. Терещенка та ін.; упоряд., вступ. ст. та прим. В. Капустіна. – К.: Дніпро, 1971. – 182 с.: портр.

Лирика / Н.А. Некрасов; послесл. В. Сидельникова. – М.: Сов. Россия, 1971. – 239 с.

Мертвое озеро: роман: в 3 т. / Н.А. Некрасов. – Нальчик: Эльбрус, 1989. – 336 с.

Мороз, Красный нос; Русские женщины / Н.А. Некрасов; вступ. ст. Н. Скатова. – Л.: Худож. л-ра, 1975. – 157 с.

Последняя песня: стихотворение / Н.А. Некрасов. – СПб.: Тип. А.А. Краевского, 1877. – 166 с.

Руські жінки: поема / М.О. Некрасов; пер. М. Терещенка. – К.: Держлітвидав УРСР, 1952. – 79 с.

Стихотворения / Н.А. Некрасов. – Петербург: Лит.-изд. отделъ Нар. Комиссариата по просвещению, 1919. – 102 с.

Стихотворения / Н.А. Некрасов; ред. К.И. Чуковский. – Петербург: Гос. изд-во, 1920. – 571 с.

Стихотворения / Н.А. Некрасов. – М.: Худож. л-ра, 1985. – 270 с. – (Классики и современники: поэт. б-ка).

Стихотворения. Поэмы / Н.А. Некрасов. – М.: Дрофа: Вече, 2006. – 528 с. – (Б-ка отечеств. классич. худож. л-ры).

Театр: [пьесы] / Н.А. Некрасов. – М.: Искусство, 1971. – 111 с.

Три страны света: роман / Н.А. Некрасов; вступ. ст. М. Зубкова. – М.: Правда, 1990. – 765 с.

Автобиографии Некрасова: [нотатки поета, його рідних, друзів і біографів] / публ. В. Евгеньева-Максимова, С. Рейсера // Литературное наследство: Некрасов. – М., 1946. – Т. 49/50, ч. 1. – С. 133-210.

 

Література про життя і творчість М. О. Некрасова, які пов’язані з Вінниччиною 

Бондарчук, М. Народний поет та революційний демократ / М. Бондарчук // Панорама. – 1996. – 18 груд.

Борт, О. Сторінки великої дружби / О. Борт // Колг. вісті. – 1971. – 2 груд.

Бортняк, А. Материнський родовід великого російського поета / А. Бортняк // Вінниц. газ. – 1996. – 10 груд.

Бортняк, А. Сівач розумного, доброго, вічного / А. Бортняк // Комс. плем'я. – 1971. – 9 груд.

Борщевський, В. Некрасов і Україна / В. Борщевський // Вінниц. правда. – 1981. – 10 груд.

Буглов, М. Великий син великого народу / М. Буглов // Комс. плем'я. – 1971. – 9 груд.

Буглов, М. Ліра грає для народу / М. Буглов // Вінниц. правда. – 1966. – 10 груд.

Буглов, М. М.О. Некрасов і українські письменники різночинці-демократи / М. Буглов // Літературно-мистецька Вінниччина: зб. ст. – О., 1969. – С. 56-58.

Буглов, М. Некрасов і Леся Українка / М. Буглов // Вінниц. правда. – 1970. – 18 груд.

Буглов, М. Побратими: [М. Коцюбинський і М. Некрасов] // Вінниц. правда. – 1971. – 9 груд.

Буглов, М. Спогад про велетнів: [М. Некрасова і Г. Мачтета] / М. Буглов // Вінниц. правда. – 1969. – 12 верес.

В селі, де народився поет // Рад. Україна. – 1946. – 5 груд.

Вальбе, Б. Геній російської поезії / Б. Вальбе // Вінниц. правда. – 1963. – 8 січ.

Васильев, С. Великий народний поет / С. Васильев // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Волощук, В. Мати великого поета [родом з Брацлава] / В. Волощук // ДТП. – 1996. – 8 черв. – С. 8.

Гнатюк, М. Де бував поет / М. Гнатюк // Вінниц. правда. – 1971. – 28 жовт.

Гнатюк, Н. У серці моїм: [про творчість М. Некрасова] / Н. Гнатюк // Вінниц. правда. – 1971. – 9 груд.

Гненний, М. А все ж таки в Немирові!: [з'ясування місця народж. М.О. Некрасова] / М. Гненний // Літ. Україна. – 1986. – 24 квіт. – С. 5.

Гордість Поділля: путівник / В. Бовкун, І. Грущенко, Н. Кветний. – О.: Маяк, 1979. – 166 с. – Зі змісту: [Перебув. М.О. Некрасова на Вінниччині]. – С. 37-38.

Граденко, Б. Там, де народився поет / Б. Граденко // Вінниц. правда. – 1946. – 4 груд.

Григорук, Т. В школі вивчають і люблять М. Некрасова / Т. Григорук // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Деменко, В. Співдружність двох талантів [М. Некрасова і М. Вовчка] / В. Деменко. – Колг. вісті. – 1971. – 7 груд.

Добринін, М. Великий поет революційної демократії / М. Добринін // Вінниц. правда. – 1953. – 7 січ.

Дробчак, Г. Розповів давній запис: [у Вінниц. обл. арх. виявлено нові док. з біогр. рос. поета] / Г. Дробчак // Сіл. вісті. – 1976. – 2 груд.

Дроздов, М. В Немирове, на родине поэта / М. Дроздов // Правда Украины. – 1971. – 9 груд.

Жданов, В. Некрасов / В. Жданов. – М.: Мол. гвардия, 1971. – 494 с. – (Жизнь замечательных людей; вып. 18). – Зі змісту: [Про місце народж. М.О. Некрасова саме у м. Немирів]. – С. 7-8.

Жизнь и творчество Н.А. Некрасова: материалы для выставки в школе и детской библиотеке. – М.: Дет. л-ра, 1987. – 20 с.

Житкевич, А. Некрасов і музика / А. Житкевич // Колг. вісті. – 1971. – 30 листоп.

Кіровська, Т. Слово про великого земляка / Т. Кіровська // Колг. вісті. – 1981. – 15 груд.

Косійчук, С. Матір Некрасова – у житті та поезії / С. Косійчук // ДТП. – 1997. – 18 січ. – С. 8.

Красухін, Г. “Я був покликаний...” / Г. Красухін // Комс. плем'я. – 1971. – 7 груд.

Кузьменко, О. Подарувала мати долю / О. Кузьменко // Колг. вісті. – 1981. – 22 груд.

Купріянов, І. Великеє святеє слово мати: [про перебування М. Некрасова на Поділлі] // Літературно-мистецька Вінниччина: зб. ст. / відп. ред. В. Борщевський. – О., 1969. – С. 59-62.

Купріянов, І. Святе слово – мати / І. Купріянов // Вінниц. правда. – 1966. – 5 берез.

Лазаренко, К. Щасливих днів щаслива доля / К. Лазаренко // Колг. вісті. – 1971. – 4 груд.

Литвиненко, Г. Микола Некрасов і Поділля / Г. Литвиненко, Б. Хоменко // Вінниц. правда. – 1971. – 20 жовт.

Лісовий, П. Некрасов і Поділля / П. Лісовий // Комс. плем'я. – 1976. – 9 груд.

Лупій, О. Мати М. Некрасова / О. Лупій // Літ. Україна. – 1971. – 30 листоп. – С. 3-4.

Малахов, Д. По Брацлавщине: (от Винницы до Тульчина). – М.: Искусство, 1982. – 174 с. – (Дороги к прекрасному). – Зі змісту: [Про місце народж. поета]. – С. 91-92.

Малиновский, В. Поправка к биографии поэта / В. Малиновский // Правда Украины. – 1985. – 20 дек.

Малкін, В. Поет-громадянин М.О. Некрасов / В. Малкін. – Л.: Вільна Україна, 1948. – 87 с.

Мати великого поета / Колг. зоря. – 1982. – 30 груд.

Марценюк, К. Мати: [фото могили О.А. Некрасової в с. Абакумцево Ярослав. обл. (РФ)] // Колг. вісті. – 1988. – 23 серп.

Марценюк, К. Пам'ять про матір: [поета О.А. Закревську, уродж. Брацлава Немирів. р-ну] / К. Марценюк // Колг. вісті. – 1979. – 27 верес.

Марценюк, К. Відгукніться, читачі: [про родину письм.] / К. Марценюк // Колг. вісті – 1978. – 14 верес.

Марценюк, К. Про що розповідають документи: [окремі факти з життя М.О. Некрасова, пов'яз. з Немирівщиною] / К. Марценюк // Колг. вісті. – 1981. – 17 груд.

Мельник, Є. Наш Некрасов / Є. Мельник // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

На батьківщині поета: [перебув. внучатого племінника в с. Некрасово Вінниц. р-ну] // Вінниц. правда. – 1968. – 22 серп.

Наснажений Поділлям // Комс. плем'я. – 1981. – 10 груд.

Некрасов, М.К. На батьківщині поета: [авт. – внучатий племінник рос. поета] / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1969. – 25 жовт.

Некрасов, М.К. Некрасов і молодь / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1969. – 4 листоп.

Некрасов, М.К. Некрасов народився в Немирові / М.К.Некрасов // Вінниц. правда. – 1988. – 25 трав.

Некрасов, М.К. По некрасовських місцях: [племінник поета, про свої враження  розповів читачам газ.] / М.К. Некрасов // Вінниц. правда. – 1969. – 30 січ.

Некрасов, М.К. Поділля – колиска великого поета / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1968. – 10 верес.

Некрасов, М.К. У місцях оспіваних поетом / М.К. Некрасов // Колг. вісті. – 1969. – 22 листоп.

Некрасов, Н.К. Мать и отец: [родина поета і Вінниччина] // По следам некрасовских героев / Н.К. Некрасов. – М., 1970. – С. 17-22.

Некрасов, Н.К. Предки поэта // Сейте разумное...: очерки о жизни и творчестве Н.А. Некрасова / Н.К. Некрасов. – М., 1989. – С. 7-23.

Обручев, К. К биографии Н.А. Некрасова: [история установления родины поэта] / К. Обручев // Киев. старина. – 1903. – Т. 80. – С. 176-180.

Огородник, В. Співець народу і вітчизни / В. Огородник // Маяк. – 1971. – 16 верес.

Пам'ятні місця Вінниччини: путівник / під ред. А. Олійника. – О.: Маяк, 1968. – 111 с. – Зі змісту: [Відом. про поета]. – С. 69.

Пащенко, М. Є на Поділлі село...[де народився поет] / М. Пащенко, Я. Рекрут // Соц. культура. – 1971. – № 12. – С. 22-23.

Пестонюк, І. Друг України / І. Пестонюк, А. Ткачук // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Писаренко, Л. Два світочі Немирівщини / Л. Писаренко: [про М. Некрасова і М. Вовчок] // Колг. вісті. – 1981. – 10 груд.

Подолинний, А. Де народився Некрасов // Жити Україною: ст., рец., есе / А. Подолинний. – Вінниця, 2007. – С. 77-80.

Подолинний, А. Місце народження М. Некрасова / А. Подолинний // Вінниц. правда, 1985. – 13 листоп.

Подолинний, А. Подільський рід М.О. Некрасова / А. Подолиний // Тези доп. четвертої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. 14 верес. 1986. – Вінниця, 1986. – С. 71-72.

Покотилов, О. Співець народу / О. Покотилов // Колг. зоря. – 1981. – 10 груд.

Попов, А. Когда и где родился Некрасов?: к пересмотру традиции [докази на користь м. Немирова як батьківщини поета] / А. Попов // Литературное наследство: Некрасов.– М., 1946. – Т. 49/50, ч. 1. – С. 605-610.

Рекрут, Я. Автор “Кому на Руси жить хорошо” народився в Україні: [про М. Некрасова] / Я. Рекрут // Робітн. газ. – 2001. – 7 груд.

Романченко, В. Полум'я суворої музи / В. Романченко // Комс. плем'я. – 1971. – 2 груд.

Сорокін, В. Багатогранний талант / В. Сорокін // Комс. плем'я. – 1968. – 9 січ.

Степанов, Н. Н.А. Некрасов: критико-биогр. очерк. – М.: Худож. л-ра, 1962. – 261 с. – Зі змісту: [Про батьків поета]. – С. 5-7.

Теплинський, М. Запис про Миколу Некрасова у щоденнику Т. Шевченка: до пробл. коментування / М. Теплинський // Київ. старовина. – 1998. – № 3. – С. 25-32.

Хоменко, К. Чуття єдиної родини / К. Хоменко // Комс. плем'я. – 1971. – 18 листоп.

Чалий, Д. Некрасов і Україна / Д. Чалий. – К.: Знання, 1971. – 48 с.

Шабліовський, Є. М.О. Некрасов і українська література / Є. Шабліовський. – К.: Дніпро, 1971. – 210 с.

Шаленко, С. Сівач доброго, мудрого, вічного / С. Шаленко // Колг. вісті. – 1971. – 7 груд.

Щербацька, М. Батьківщина талантів та притулок геніїв: [про поетів, худож., полководців, чия доля пов'язана з Вінниччиною, в т.ч. є про М.О. Некрасова] / М. Щербацька // 20 хвилин. – 2006. – 28 верес. – С. 6.  

 

Вшанування пам'яті М.О. Некрасова на Вінниччині 

Андрійченко, К. Свято поезії Некрасова в Немирові: [яке проходило в літ.-мистец. музеї] / К. Андрійченко // Колг. вісті. – 1987. – 3 листоп.

Білозерова, Л. Земля поета: [трудівники с. Кірово звернулися з проханням присвоїти їхньому колгоспу ім'я М.О. Некрасова] / Л. Білозерова // Вінниц. правда. – 1971. – 6 листоп.

Боб, К. Юність пише про поета: [тв. учнів СШ № 7 м. Вінниці про М. Некрасова] / К. Боб // Вінниц. правда. – 1971. – 12 груд.

Бондаренко, В. На землі, де народився поет: [є фото будинку, де народився поет] / В. Бондаренко // Робітн. газ. – 1971. – 9 груд.

Бондаренко, О. Святкові вечори на Вінниччині: [присвяч. ювілею письменника] / О. Бондаренко // Літ. Україна. – 1971. – 10 груд.

[Відкриття в Немирові пам'ятника і бронзової дошки М. Некрасову] // Інформ. бюл. правління Спілки письменників України. – 1972. – № 1. – С. 3.

Високе служіння: репортаж з мітингу відкр. пам'ятника М.О. Некрасову в м. Немирові // Рад. освіта. – 1971. – 8 груд.

Гаврищук, О. Літературний вечір: [вечір пам'яті поета в с. Велика Бушинка Немирів. р-ну] / О. Гаврищук // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Гнатюк, М. [У с. Некрасово відкрито обеліск поету-демократу] // Літ. Україна. – 1981. – 6 лют.

Горбаренко, П. Добридень, земляче!: дорож. нотатки: [по некрасів. місцях] / П. Горбаренко // Вінниц. правда. – 1971. – 10 груд.

Дроздов, М. В Немирове, на родине поэта: [відкрито пам'ятник М. Некрасову] / М. Дроздов // Правда Украины. – 1971. – 9 груд.

Дроздов, М. Поету-демократу: [про відкр. пам'ятного знаку в с. Некрасово Вінниц. р-ну] / М. Дроздов // Правда Украины. – 1980. – 31 дек.

Засенко, П. На відкриття пам'ятника [в м. Немирів] / П. Засенко // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Земляки вшановують: [в с. Некрасово відбувся літ. вечір, присвяч. життю і літ. діяльн. М. Некрасова] / Вінниц. правда. – 1946. – 8 груд.

Кам'яний, Б. Ювілейний штемпель: [до 150-ти річчя від дня народж. М. Некрасова виготовл. ювілейн. штемпель для Немирів. вузла зв'язку. 10.12.71] / Б. Кам'яний // Комс. плем'я. – 1971. – 11 груд.

Ковтонюк, І. Співцеві народному: [відкрито пам'ят. знак поету в с. Некрасово] / І. Ковтонюк // Вінниц. правда. – 1980. – 21 груд.

Криленко, І. Від листа до дружби: [ім'я М. Некрасова пов'язує с. Кірово Немирів. р‑ну і Грешньово Ярослав. обл. (РФ) / І. Криленко // Вінниц. правда. – 1971. – 17 листоп.

Лупій, О. Близький і рідний: [відкр. пам'ятника поету в м. Немирові] / О. Лупій // Літ. Україна. – 1971. – 10 груд.

“Муза болю і печалі...”: вшанування М.О. Некрасова в Україні: [завершення Всесоюз. днів поезії М. Некрасова, що відбулися в м. Немирові] // Літ. Україна. – 1987. – 19 листоп.

Назаренко, Ю. У пам'яті земляків: [у будинку, в якому проживала родина М. Некрасова і де нині знаходиться шк.-інтернат, готуються відкрити музей] / Ю. Назаренко // Вінниц. правда. – 1971. – 28 листоп.

Матвієнко, А. З літопису дружби народів: [про кн. відомого літературознавця Є. Шабліовського «М.О. Некрасов і українська література» (К., 1971)] / А. Матвієнко // Колг. зоря. – 1971. – 4 листоп.

Петренко, Н. М.О. Некрасов і Вінниччина: [про пам'ят. знак встановл. на честь перебув. поета в с. Некрасово] / Н. Петренко // Тези доп. другої Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф., присвяч. 40-річчю Перемоги рад. народу у ВВВ (1941-1945 рр.) – Вінниця, 1984. – С. 21.

Подільська земля вшановує поета-борця: [урочист. вечір в облмуздрамтеатрі, присвяч. 150-річчю від дня народж. Миколи Некрасова] // Комс. плем'я. – 1971. – 9 груд.

Поету-демократу: [відкрили обеліск з барельєфом поета] // Правда України. – 1980. – 31 груд.

Рильський, М. Некрасов: [вірш, 1952 р.] / М. Рильський. // Зібр. тв. / М. Рильський – К., 1984. – Т. 4. – С. 296-297.

Свято поета і громадянина: [в м. Немирів відкрито пам'ятник поету] // Колг. зоря. –  1980. – 20 груд.

Співець правди і свободи: [ст. і повідомл. про вшанування пам'яті поета на Вінниччині // Вінниц. правда. – 1971. – 9 груд.

Співцеві народного життя: [з нагоди 150-річчя від дня народж. М. Некрасова в обл- муздрамтеатрі ім. М. Садовського відбувся уроч. вечір] // Рад. Україна. – 1971. – 7 груд.

Сучак, О. У дні ювілею [відбудуться обл. наук.-теор. конф. у м. Немирові] / О. Сучак // Робіт. газ. – 1971. – 14 листоп.

Тарнашинська, Л. Земляки вшановують поета: [до 150-річчя від дня народж. М. Некрасова буде встановлений бюст-пам'ятник поету в м. Немирів] / Л. Тарнашинська // Колг. вісті. – 1971. – 9 верес.

“Те, що у серці бережемо...”: [про ювілейну медаль, присвяч. 150-річчю від дня народж. поета] // Вінниц. правда. – 1971. – 16 груд.

Ткачук, В. Великий син великого народу: [вшанування пам'яті поета на Вінниччині, (вся газ. присвячена М. Некрасову)] / В. Ткачук // Колг. вісті. – 1981. – 10 груд.

Тронько, П. Увічнена історія України / П. Тронько, В. Войналович. – К.: Наук. думка, 1992. – 274 с. – Зі змісту: [Свої пропоз. до вшанування пам'яті М. Некрасова висловили Вінниц. облвиконком та громад. орг. обл.]. – С. 243.

Назаренко, Ю. У пам'яті земляків: [місцева шк.-інтернат в Немирові, яка знаходиться у будинку, де жила родина М. Некрасова, носить ім'я поета] / Ю. Назаренко // Вінниц. правда. – 1971. – 28 листоп.

Урочисті збори в Немирові, присвячені поету-демократу // Колг. вісті. – 1971. – 9 груд.

Фото: кімната-музей М.О. Некрасова в Немирові // Сіл. вісті. – 1971. – 11 груд.

Хоменко, К. Листи йдуть у Немирів: [до святкування 150-річчя М. Некрасова] / К. Хоменко // Сіл. вісті. – 1971. – 11 груд.

Шайдецький, Ф. Некрасову: вірш / Ф. Шайдецький // Червон. промінь. – 1971. – 11 груд.

Шана поету, громадянину, земляку: [з уроч. мітингу, присвяч. відкр. пам'ятника М. Некрасова у м. Немирів] // Вінниц. правда. – 1971. – 7 груд.

Шана співцеві долі людської: [газ. матеріал присвяч. письменнику] // Колг. вісті. – 1981. – 10 груд.

“Як живий з живими...”: [Всесоюз. Некрасів. свято поезії на Вінниччині] // Вінниц. правда. – 1987. – 25 жовт.

Ясінська, Л. Перед'ювілейний конкурс: [на краще читання творів М. Некрасова] // Колг. вісті. – 1971. – 30 листоп. 

 

Довідкові матеріали 

Кораблев, В. Некрасов Николай Алексеевич: [рус. поэт, уроженец Винниц. уезда] // Русский биографический словарь. – СПб., 1914. – [Т. 11]. – С. 204-212.

Подолинний, А. Микола Некрасов // Подільські криниці: хрестоматія з л-ри рід. краю / упоряд., вступ. ст., біогр. нариси А. Подолинного. – Вінниця, 1994. – Вип. 1. – С. 391-401.

Теплицький, М. Некрасов Микола Олексійович: (10.ХІІ.1821-8.І.1878) // УЛЕ. – К., 1995. – Т. 3. – С. 479.

Яновський, Ю. Некрасов Микола Олексійович / Ю. Яновський // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1982. – Т. 7. – С. 307-308. 

Підготувала провідний бібліограф Л.І.Заря