Морозова Н.І.

Ескіз від професіонала

Марченко Т.М.

Облік бібліотечних фондів: ні кроку без припису: Консультація

Гуцол Л.Д., Будз Г.І.

Планування, нормування та звітність сільської бібліотеки 

Підфігурна К.П.

Бібліотека – центр правової інформації  

Вартанович Н.М., Ходань В.В.

Створення та використання краєзнавчих ресурсів у роботі бібліотеки 

Форись Г.А.

Бібліотека – центр розповсюдження та збереження народної творчості

Шевчук О.Є.

Від творчості бібліотекарів до комфортності користувачів: практичні аспекти ЦБС Вінницького району 

Діденко О.С.

Інноваційні підходи до сегменту соціокультурної діяльності бібліотеки у роботі з юним читачем 

Гайдей О.М.

Обслуговування людей з особливими потребами 

Сливка Т.І.

Складові іміджу бібліотеки: формат Крижопільської ЦБС 

Марченко Т.М.

Методичний лист:«Щоденник роботи бібліотеки» у ракурсі ГОСТ 7.20-2000 «Бібліотечна статистика» 

Морозова Наталія Іванівна –

директор ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Книга, за історичними мірками, з'явилася порівняно недавно. До Гутенберга книги коштували приблизно як маленький будиночок. Мати їх у себе могли собі дозволити лише володарі країн та священнослужителі високого рангу. Для зберігання цих скарбів винайшли професію бібліотекаря.

Після появи друкарського верстату книги стали значно дешевшими. Все більше людей почали збирати власні книжкові колекції. Знадобилися приміщення для зберігання усіх цих багатств, і більш ніж коли-небудь, з’явилася потреба в людях, які серед всієї величі книг могли швидко знайти необхідну. Так з’явилося більш поширене поняття професії бібліотекаря. І стало зрозуміло, що бібліотека – це будинок бібліотекаря.

У пост-Гутенбергову епоху бібліотека більше не є сховищем книг. В епоху розквіту інформаційної економіки вона стає загальнодоступним осередком інформації та знань. А людям так потрібна допомога бібліотекаря, який володіє навиками роботи з сучасними технологіями, може поділитися спеціальними знаннями і особистим досвідом, має пристойний інтелектуальний рівень. Тож доречно згадати слова Ранганатана Шіалі Рамамріта, індійського бібліотекознавця, діяча у галузі інформації та книгознавства, доктора літератури та математики, професора: «Спочатку потрібно знайти гарного бібліотекаря й тільки потім відкривати бібліотеку».

Майбутнє бібліотеки – в бібліотекарях, які виступають у ролі мисливця і провідника за інформацією, консультанта і вчителя, сполучної ланки між людиною і суспільством, продюсера і імпресаріо цінності знань. А майбутнє – це молодь. І надзвичайно приємно бачити у бібліотечних колективах нашої області молоді зацікавлені обличчя. До речі, у бібліотеках області системи Міністерства культури України когорта молодих бібліотекарів складає 18 відсотків від усього загалу бібліотечного персоналу, а в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва цей показник складає майже 30 відсотків. Наявність такої кількості молодих фахівців (майже 1/3 частина колективу), швидка їхня адаптація у професійну сферу та можливість генерувати нові ідеї та проекти дає шанс «Тімірязєвці» реалізовувати довгострокову сталу програму розвитку, мати сучасний, престижний образ.

Для того, щоб шлях професійного становлення молодого працівника не був занадто тернистим, йому системно має допомагати фахівець-професіонал. На мою думку, в першу чергу, це бібліотечний методист.

Методист бібліотеки: яким він має бути? Цю тему активно обговорюють у бібліотечній спільноті вже давно. На це питання я для себе вже знайшла відповідь. Сьогодні методист бібліотеки має поєднувати «високе» і повсякденне. Тільки ось реалізувала творчий проект, вибухнула джерелом креативу і, вибачте, вже менторським тоном цитує закон, інструкцію, технологічну карту. Нормальний бібліотечний методист, поряд з розумінням і впровадженням інноваційних шляхів розвитку бібліотеки, підтримує і допомагає вирішувати конкретні «приземлені» проблеми роботи бібліотек.

Методисту доводиться вчитися навіть більше, ніж усім іншим. Вчитися, шукати, накопичувати ідеї, щоб потім самому генерувати їх, втілюючи у життя, і навчати інших – це вічний кругообіг методичної діяльності. Тож не випадково, модульне навчання роботи бібліотек із сучасними інформаційними технологіями у Регіональному тренінговому центрі, який функціонує в рамках реалізації програми «Бібліоміст» одними із перших, пройшли методисти центральних районних бібліотек. Я впевнена, що саме ці колеги стануть постійними консультантами для тих міських і сільських бібліотекарів, які на сьогодні впроваджують, або мають бажання впроваджувати інформаційні технології у свою роботу.

А тепер щодо видання, яке Ви тримаєте у своїх руках. Методисти, головне спільною працею, створили ще один майданчик для раціонального обміну професійною інформацією для бібліотекарів області. А створювати щось нове завжди непросто, та ідея саме такого видання має право на подальший розвиток, бо є актуальною. Окрім того, організація раціонального обміну професійною інформацією, яку якісно мають надавати методичні центри, є однією із базових складових ефективного формування професіоналізму і розвитку творчості у бібліотекарів.

Загалом, я повністю погоджуюся зі словами доцента факультету бібліотекознавства та інформатики Католицького університету Америки Д.Шумахера: «Бути бібліотекарем значить те ж, що їхати на велосипеді: якщо ви перестаєте натискати на педалі й рухатися вперед, ви падаєте».

Тож ніколи не зупиняймося, пізнаваймо нове, рухаймося вперед та вгору! Удачі Вам, дорогі колеги! 

(консультація) 

Марченко Тетяна Миколаївна –

завідуюча відділу науково-методичної роботи
та інновацій у бібліотечній справі
ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Вигода – на годину, принципи на століття

Г. Бічер

У статті 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» зазначено, що «бібліотечний фонд – упорядковане зібрання документів, що зберігається у бібліотеці», відповідно будь-яке впорядкування матеріальних цінностей відбувається перш за все з обліку. Сама сутність обліку полягає в реєстрації кожного документа окремо і підрахунку загальної їх кількості. А сутність бібліотечного обліку ще й розкриває динаміку розвитку фонду, його склад, структуру, співвідношення джерел і способів його поповнення, темпи оновлення, місцезнаходження кожного документа.

Загалом у бібліотечній галузі України сформовано поняття обліку бібліотечних фондів як чіткої системи реєстрації, зберігання та узагальнення інформації про обсяг, склад та рух фонду. Дана система функціонує з прописаними в інструкціях методичними рекомендаціями та правилами шляху безперервного документального оформлення змін бібліотечного фонду.

На даний час облік бібліотечних фондів регламентується Інструкцією з обліку документів, що знаходяться у бібліотечних фондах, затвердженою наказом МКТ України від 03.04.2007 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.05.2007 р. за № 530/13797.

Бухгалтерський облік бібліотечних фондів здійснюється у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст. 18 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», Наказу міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 № 321/0/16-08 «Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму № 39/0/16-09 від 02.02.2009).

Списання літератури відбувається відповідно до вимог «Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ», затвердженої Наказом Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447 та Листа Державного казначейства України від 25.03.2011 р. № 17-04/842-4325.

Облік фонду відображає надходження до фонду, вибуття з нього, обсяг всього бібліотечного фонду, його підрозділів і служить основою для державного статистичного обліку, звітності бібліотеки, планування її діяльності, забезпечення збереження фонду, контролю за наявністю і рухом документів. Основними одиницями обліку всіх видів документів, які включені до бібліотечного фонду (крім газет), є назва і примірник. Основними одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання).

У бібліотеках облік виконує дві функції: інформативну та контрольну. Суть інформативної функції полягає у можливості представлення наявних відомостей про загальний обсяг фонду й обсяг фондів в окремих підрозділах та про надходження й вибуття документів на будь-який час. Контрольна функція полягає в контролі за наявністю та рухом документів, а також – за використанням коштів на комплектування й організацію зберігання фондів у бібліотеці. Контрольна функція обліку фонду реалізується через перевірку. Перевірка фонду – це визначення наявності зареєстрованих в обліковій документації видань та інших документів у бібліотечному фонді. Перевірка здійснюється шляхом звірення записів в обліковій документації з фондом. У публічних бібліотеках ведеться два види обліку: сумарний та індивідуальний.

Сумарний облік фонду – облік партій документів, які надходять до бібліотеки або вибувають з неї за єдиним супровідним документом (рахунок-фактура, опис, накладна, реєстр, акт і т.ін.). На документи, що надійшли без супровідного документа (подаровані, від спонсорів, читачів та з інших джерел), після перевірки придатності їх для використання у роботі бібліотеки, складається акт приймання. Акт передається у бухгалтерію, на бюджеті якої перебуває бібліотека. Бухгалтерія відносить на баланс бібліотеки кількість і вартість цих книг. Сумарний облік фонду здійснюється з метою одержання загальних відомостей про склад фонду в традиційному або електронному форматі.

Індивідуальний облік фонду – облік кожного окремого примірника документів, що надійшов до бібліотеки або вибуває з неї. Індивідуальний облік документів здійснюється шляхом присвоєння кожному примірнику інвентарного номера, а при його вибутті здійснюється відмітка про номер та дату акту, згідно якого відбулося списання з бібліотечного фонду.

Формою сумарного обліку є «Книга сумарного обліку бібліотечного фонду» (журнал, листи) в традиційному або машиночитаному вигляді (при наявності відповідного програмного забезпечення). Облікова інформація, представлена як у традиційній, так і в комп'ютерній формі, має однакову юридичну силу. Відомості про рух фонду фіксуються у трьох частинах «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду»:

Частина 1. «Надходження до фонду»;

Частина 2. «Вибуття з фонду»;

Частина 3. «Підсумки руху фонду».

Форма «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду» узгоджена з формами статистичної звітності (форм звітності N 6-НК) та Щоденником бібліотеки, в якому щоденно враховують видачу документів з фонду.

Відомості про документи, що надійшли до фонду, фіксуються у першій частині «Надходження до фонду» Книги сумарного обліку бібліотечного фонду за такими показниками: дата, номер запису, джерело надходження, номер і дата супровідного документа, кількість документів, що надійшли (всього) у т.ч. вид (книги, брошури), журнали, інші видання творів друку, аудіовізуальні матеріали), зміст (галузь, до якої належить видання), кількість видань державною мовою, вартість придбаних документів. Варто наголосити, що якщо одиницями обліку газет є річний комплект газети та її назва, які заносяться до Книги сумарного обліку на підставі річного підсумкового акту приймання-здавання видань (без зазначення ціни), то записи про надходження журнальних видань заносяться щомісяця (без зазначення ціни).

Партії соціально значущих видань та видань бібліотечної серії, які надходять через обласні бібліотеки:

а) мають отримуватися за наявності відповідного доручення;

б) звірятися отримувачем з накладною на місці отримання;

в) результати звірки закріплюються підписом на накладних;

г) бібліотекарі відділу комплектування ЦРБ у триденний термін після отримання літератури повинні звірити партію з накладною ще раз і доповісти про результати обласним бібліотекам. У випадку недостачі видань складається акт.

Облік вилучення документів з бібліотечного фонду відображається у другій частині Книги сумарного обліку бібліотечного фонду «Вибуття з фонду». З фонду виключаються документи тимчасового зберігання, що стали непридатні для подальшого використання: застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їхнє відновлення є неможливим або економічно недоцільним), або такі, що підлягають передачі як непрофільні, надмірно дублетні до інших бібліотек. Вибуття документів із фонду оформляється актом про списання з балансу установи вилученої з бібліотеки літератури. Вибуття аудіовізуальних матеріалів, електронних документів і мікроформ оформляється актом із зазначенням причин і обґрунтуванням виключення їх із фонду бібліотеки. Списання електронних документів здійснюється у відповідному журналі. Розмагнічування запису оформляється актом. До акту додається опис документів, що виключаються. Акти на списання втрачених документів з причин псування, крадіжки при відкритому доступі до фонду, лиха стихійного або техногенного характеру затверджуються на підставі відповідних документів, що підтверджують втрату (протокол, акт, висновок комісії чи групи відповідальних осіб). Документи, що отримані від користувачів замість загублених, фіксуються у Зошиті обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублених. На підставі зроблених у ньому записів складаються акти на надходження та вибуття, які реєструються у відповідних частинах Книги сумарного обліку бібліотечного фонду. Акти на списання документів складаються у двох примірниках та візуються спеціально створеною комісією. До кожного акту окремо складається опис документів, що підлягають вилученню із фонду. Перший примірник акту, разом із описом, здається в бухгалтерію, а другий – залишається у матеріально відповідальної особи.

Рух фонду за рік підлягає обов’язковому підсумовуванню в третій частині Книги сумарного обліку «Підсумки руху бібліотечного фонду». «Підсумки» руху фонду в обов'язковому порядку підбиваються за рік. Залежно від прийнятого в даній бібліотеці порядку підсумки можуть підбиватися за квартал, півріччя.

Формою ведення індивідуального обліку документів бібліотечного фонду є Інвентарна книга. Вона повинна бути оправлена і прошнурована, а її сторінки пронумеровані. Кожна сторінка книги містить 25 рядків. У кінці Інвентарної книги повинен бути засвідчений запис такої форми: «У цій інвентарній книзі є (зазначена кількість) пронумерованих і прошнурованих сторінок, що підписом і печаткою стверджується». Дата, підпис, печатка керівника закладу. У книзі не допускаються виправлення. Умови збереження на рівні з фінансовими документами. Після повного заповнення інвентарної книги під засвідченим підписом робиться запис такого змісту: «У цій  інвентарній книзі записані книги з №… по №…». Дата, підпис завідувача бібліотеки. Індивідуальний номер, присвоєний примірнику документа, закріплюється за ним на весь період його перебування у фонді бібліотеки.

Бібліотеки, які здійснюють індивідуальний облік бібліотечного фонду за іншими формами (обліковий каталог, описи, індикатори тощо) мають право зберегти існуючий порядок індивідуального обліку. Так, наприклад, формою індивідуального обліку в ЦБС залишається обліковий каталог. Він зберігається в окремому службовому приміщенні, читачами не використовується. Картки закріплюються на стержнях. Коло співробітників, які користуються каталогом, зазначається в наказі по ЦБС.

Усі форми індивідуального обліку документів в обов’язковому порядку повинні мати такі показники: номер запису в Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду, інвентарний номер, автор і назва, рік видання, вартість, відмітки про перевірку, а також номер акту вибуття, якщо цей примірник списано з балансу.

Увага! А тепер нагадування!

Терміни збереження документів, що забезпечують облік і збереження фондів:

*Термін зберігання відраховується з 1 січня року, наступного після перевірки бібліотечного фонду.

Використані джерела :

Україна Закони. Про бібліотеки та бібліотечну справу: Закон України № 33/95-ВР від 27.01.95 (в редакції Закону України № 1561-ІІІ від 16.03.2000, ВВР, 2000, № 23, ст. 177 (із змінами та доповненнями, станом на 21.05.2009 р.). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua – Назва з екрану.

Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів : наказ міністерства культури і туризму України від 27.03.2008 № 321/0/16-08 : (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства культури і туризму № 39/0/16-09 від 02.02.2009). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua  – Назва з екрану.

Про затвердження Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ : наказ Державного казначейства України від 29.11.2010 № 447. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрану.

Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазаначенням строків зберігання документів : (із змінами та доповненнями, станом на 25.03.2008 р.) : витяг / затверджено наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р. // Бібліотека в правовому полі : довід. вид. / М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад. С. Онищенко. – К. : НПБУ, 2010. – С. 103-108.

До робочого блокноту бібліотекаря – практика: Розд.: Бібліотека у правовому полі: ч.1: Нормативно-правові акти з питань бібліотечних фондів / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Відділ наук.-метод. роботи та інновацій у бібліот. справі. – Вінниця: [б.ф.], 2007. – 36 с.

Гуцол Лариса Дмитрівна –

 методист I категорії

Жмеринської ЦРБ

Будз Галина Іванівна –

методист 1 категорії

Жмеринської ЦРБ 

Чітке, конкретне планування роботи є важливою умовою успішної діяльності.

План роботи сільської бібліотеки – це система взаємопов'язаних, об'єднаних спільною метою планових завдань, що визначають порядок, термін та поступовість виконання робіт, а також проведення заходів у бібліотеці. Він складається на основі поставлених перед бібліотекою завдань і відображає основні напрямки, тематику, зміст, форми і методи діяльності.

Планування реалізовується через систему принципів: оптимальність, точність, актуальність, комплексність і системність.

Основними умовами ефективного планування є:

– чітке визначення рівня бібліотеки;

– чітке уявлення про рівень, якого прагнемо досягти;

– вибір оптимальних шляхів досягнення поставленої мети.

План складається з системи показників, до яких відносимо контрольні цифри, що визначають об'єм роботи бібліотеки на плановий період. Вони виражаються в абсолютних величинах (кількість користувачів, відвідувань, книговидач, масових заходів, об'єм бібліотечного фонду).

Робота щодо планування починається за декілька місяців до початку наступного року. Весь процес планування можна представити у наступній схемі:

Планування складається з декількох етапів. Перший етап передбачає аналіз реалізації плану поточного року, визначення його сильних та слабких сторін, виявлення змін у діяльності бібліотеки в минулому році, вивчення досвіду роботи інших бібліотек, перегляд професійної преси, рекомендацій методичних центрів і календар знаменних та пам'ятних дат.

Потім розробляється концепція плану – вибір на основі даних проведеного аналізу оптимального варіанту основних напрямків розвитку бібліотеки з урахуванням об'єктивних потреб та реальних можливостей. Виділяємо шість основних проблемних питань, обговорення яких при підготовці плану вкрай необхідне:

·  Що необхідно зробити? (очікувані результати);

·  Де робота буде здійснюватися? (бібліотека, школа, СБК);

·  Коли, в які терміни ця робота буде здійснюватися? (вибір оптимального часу проведення робіт);

·  Як ця робота буде здійснюватися? (послідовність дій);

·  Чому цю роботу необхідно виконати? (обгрунтування вибору стратегії);

·  Хто буде цю роботу здійснювати? (призначення організаторів і виконавців).

Визначившись із концепцією, починаємо накопичувати матеріали. Для цього проводимо зустрічі з партнерськими організаціями: школа, дитячий садочок, сільський будинок культури, громадські організації, що знаходяться на території села, органи місцевого самоврядування, ЗМІ. 

Бібліотека разом з активом здійснює анкетування користувачів для того, щоб врахувати їх побажання та інтереси. Анкети розробляються для всіх груп користувачів. Потрібно звернути увагу на такі категорії читачів, як діти, молодь, люди похилого віку, домогосподарки, люди з обмеженими можливостями. З них можна виділити підгрупи: дошкільнята, обдаровані та талановиті діти, важкі підлітки, молодь, яка навчається, сільська інтелігенція.

Індивідуальне обслуговування мусить враховувати інтереси кожного окремого користувача, допомагати у виборі конкретної літератури, формувати читацькі інтереси, виховувати культуру читання.

У листопаді починається основна робота по складанню планів. Вся зібрана інформація аналізується. Відбирають найвдаліші пропозиції з урахуванням календарних дат, актуальних подій та програм регіонального розвитку.

Наступний етап включає обговорення плану членами Ради бібліотеки та найбільш активними читачами.

Тут важливо зазначити, що планування дозволяє не лише визначити реальні перспективи діяльності, але і підготувати бібліотеку до оперативного реагування на зміни соціокультурної ситуації.

Останнім етапом є затвердження річного плану сільським головою та погодження його з ЦРБ.

Річний план бібліотеки має певну структуру.

1. Титульний лист.

2. Основні завдання бібліотеки.

3. Бюджет робочого часу.

4.Основні кількісні показники роботи.

5. Зміст і організація роботи з користувачами.

6. Довідково-бібліографічна та інформаційна робота.

7. Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду.

8. Соціокультурна діяльність (масові заходи).

9. Організаційна робота. Матеріально-технічна база бібліотеки.

Розділи плану можуть бути розкриті у текстовій, таблично-цифровій або змішаній формах. У першому розділі слід виділити головні орієнтири на даний рік та послідовність забезпечення їх досягнення. Слід пам'ятати, що кожен розділ плану має підтримувати образ бібліотеки. 

Бюджет робочого часу.

Таблиця № 1

 Основні показники плану

Таблиця № 2

У розділі «Зміст і організація роботи з користувачами» розкриваються шляхи покращення диференційного обслуговування різних категорій читачів: вивчення їх інтересів, здійснення запису, перереєстрації обслуговування користувачів; робота з боржниками, з відмовами; прийняття документів взамін загублених; обслуговування читачів по МБА.

 Таблиця № 3

 До розділу «Довідково-бібліографічна та інформаційна робота» включаються заходи по вдосконаленню довідково-бібліографічного апарату, створення фонду довідкових бібліографічних видань, архіву довідок; розкривається зміст довідково-бібліографічної, інформаційно-бібліографічної роботи, популяризація довідково-бібліографічних знань.

Розділ «Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду» відображає: облік документів, що надійшли до бібліотеки; вилучення та списання літератури; роботу з каталогами; розкриває питання вивчення тематичного та видового складу фонду; заходи щодо його збереження. (Див. таблицю № 3).

Розділ «Соціокультурна діяльність» включає заходи щодо розширення видів послуг, введення нових форм обслуговування, поліпшення його якості, інновації по формуванню привабливого іміджу бібліотеки. Вони мають враховувати інтереси різних категорій читачів, адресовані конкретно кожній з них, враховуючи їх бажання та інтереси і обов'язково пов'язані з бібліотекою, книгою.

План роботи має відображати розмаїття форм та методів роботи, які спонукають читача мислити, відстоювати свою думку, розвивають інтерес до читання та бібліотеки. Важливо пам'ятати, що затрати часу на підготовку та проведення масових заходів у бібліотеці мають складати 10-15 % від всього бюджету робочого часу.

Соціокультурна діяльність планується відповідно основних напрямків роботи. Ми у своєму районі визначили їх так:

– духовно-моральне відродження суспільства; виховання толерантності;

– патріотичне виховання, збереження і відродження національних традицій;

– правова компетентність користувачів;

– екологічна просвіта;

– формування здорового способу життя;

– комплекс заходів із краєзнавства;

– організація дозвіллєвої діяльності. 

У розділі «Організаційна робота. Матеріально-технічна база бібліотеки» висвітлюються питання планування, звітності, підвищення кваліфікації, самоосвіти, підтримання відповідного санітарного стану, ремонту приміщення, покращення матеріально-технічної бази (придбання технічних засобів, необхідного устаткування та інше).

Завершальним етапом роботи над планом є його презентація. Представляємо його в стінах бібліотеки (під час проведення масових заходів, екскурсій, зустрічей, нарад користувачам, колегам, усім зацікавленим організаціям, депутатам, які опікуються виборчим округом, в якому знаходиться бібліотека).

Нормування

Важливим принципом обґрунтованості запланованої діяльності є розрахунок часу на бібліотечні, інформаційні процеси та проведення масових заходів. Відповідно до Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.08 №1631/0/16-08, на кожен вид робіт, які виконуються в бібліотеках, відводяться певні часові норми.

Норми встановлено на такі напрямки діяльності бібліотеки:

– поповнення бібліотечного фонду;

– бібліотечна обробка та каталогізація документів;

– організація бібліотечного фонду;

– надання послуг користувачам;

– надання довідково-бібліографічних послуг;

– реклама бібліотеки та бібліотечних послуг;

– редакційно-видавнича діяльність бібліотек;

– робота з організації праці.

У Нормах враховано час на підготовчо – заключні роботи, який становить 10% від оперативного часу. Розрахунки часу встановлено у годинах, хвилинах, секундах на одну одиницю вимірювання. Планування по нормах у відповідності з фондом робочого часу зробить план бібліотеки реально виконуваним, сприятиме кращій організації праці.

Звітність

Основним видом звітності бібліотеки являється річний звіт. Бібліотеки складають звіти двох видів – статистичний і інформаційний (текстовий).

Крім цього працівник бібліотеки звітує про роботу закладу перед читачами та громадою свого населеного пункту.

Статистичний звіт бібліотеки складають щороку за формою №6 – НК відповідно даних обліку бібліотечних фондів, щоденника роботи бібліотеки.

Структура річного звіту повторює в загальному структуру річного плану.

Інформаційний (текстовий) звіт містить основні статистичні показники і детальну характеристику роботи бібліотеки за минулий рік. В ньому розповідається про все нове та цікаве в роботі бібліотеки, аналізуються недоліки і вказуються шляхи їх усунення. Інформаційний звіт містить об'єктивні дані, конкретні приклади, представляє різносторонній аналіз діяльності бібліотеки. До текстової частини можна додати фотографії масових заходів, книжкових виставок; діаграми руху книжкового фонду , відгуки читачів про роботу бібліотеки, вирізки з газет.

Рекомендації щодо складання річного інформаційного звіту.

1.Основні завдання бібліотеки.

У цьому розділі вказуються основні завдання, поставленні перед бібліотекою на звітний період, пояснюються причини їх пріоритетності і розкриваються етапи їх досягнення.

2. Основні показники роботи.

У звіті потрібно відобразити виконання контрольних показників бібліотеки по кількості читачів, книговидач, відвідувань (запланованих на рік і виконаних в % відношенні до річного плану). Дається порівняльна характеристика з попереднім роком.

3. Зміст і організація роботи з користувачами

У цьому розділі слід проаналізувати:

- структуру читацького складу бібліотеки за віковим цензом та соціальним статусом і т.п.;

- висновки щодо читацьких запитів окремих категорій користувачів.

4. Соціокультурна діяльність

У даному розділі вказується пріоритетний напрямок роботи за яким працювала бібліотека у звітному році і які найбільш вдалі заходи були проведені.

Коротко аналізується зміст відповідно основних напрямків роботи, висвітлюються досягнення чи розкриваються причини невдач. Називаються форми проведення заходів. які були найбільш ефективними.

5. Вивчення, формування та використання бібліотечного фонду.

У звіті відображається надходження і вибуття документів за галузями, в т.ч. в % відношенні до фонду, вказуються причини вибуття. Проводиться аналіз даних по оновленню фонду, вказуються джерела його поповнення (подарунки, ОРФ, надходження за кошти місцевого бюджету, придбані за рахунок платних послуг). Вказуються проведені акції, які спрямовувались на поповнення фонду.

Розкриваються питання вивчення тематичного та видового складу фонду. Обов'язково розкриваються заходи по забезпеченню збереження книжкового фонду.

6. Організаційна робота

Даний розділ містить інформацію про партнерів, з якими співпрацює бібліотека.

Включається інформація про підвищення загальноосвітнього та фахового рівня бібліотекаря.

Проводиться аналіз фінансування установи: джерела та використання.

Вказується в якому стані знаходиться приміщення, якого воно потребує ремонту і які поточні роботи були проведенні.

Називаються проблеми, які заважають задовольняти інформаційні запити користувачів.

Список використаної літератури

Дригайло, В.Г. Технология работы библиотеки: научно-практическое пособие.– М.: Либерея – Бибинформ, 2009. – 544 с.

Мелентьева, Ю. П. Сельская библиотека: проблемы развития и перспективы: научно-метод. пособие / Ю. П. Мелентьева. – М.: Либерея, 2003. – 95 с.

Методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи: матеріали регіон. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю відділу бібліотекознавства. 2 листоп. 2004 р. / Харк. держ.наук. б-ка ім. В. Г. Короленка; уклад. О.П.Кунич. – Х., 2005. – 145 с.

Организация работы ЦБС: инструкции и учет. формы / под. ред. Р.З.Зотовой.-2-е изд., испр. и доп. – М.: Книга,1985. – 192 с.

Справочник библиотекаря / науч. ред. А. Н. Ванеев, В.А.Минкина. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Профессия, 2005. – 496с. – (Серия "Библиотека").

Стратегічне планування: дайджест / НПБ України; П. Цуріна, С. Кравченко. – К., 2004. – 52с.

Управление библиотекой: уч.-практ. пособ. / А.С.Аверьянов, А.Н. Ванеев, В.Г. Горев и др. – СПб.: Профессия, 2002. – 302с. – (Серия "Библиотека").

Підфігурна Катерина Пантелеймонівна –

методист Чечельницької ЦРБ

Ми живемо в особливий час, час коли людина більше не хоче бути знаряддям в руках закону, а хоче сама міцно і впевнено тримати його в руках. Ми живемо в час, коли перед кожним стоїть вибір, кожна людина, не залежно від соціального статусу, віку і статі має право і може захистити себе в тій чи іншій мірі. І справа не в тому, чи маємо ми правову чи юридичну освіту, а в тому, чи користуємося тим природним ПРАВОМ яке було дане нам від самого народження: право на свободу, майно, право на стосунки, на достойне життя.

Як сказав великий класик: „людина - звучить гордо”, але людина, стає людиною тоді, коли вона має певну міру свідомості, коли вона незалежно від обставин набирається хоробрості і вирішує перемагати. Тому що вона носить в собі те невід’ємне право на звання Людини.

Але кожному, навіть самому рішучому необхідно допомогти, підказати, якою стежиною іти далі, допомогти підвищенню його правосвідомості, правової культури і законослухняності.

Бібліотека є чільною ланкою - провідником правових знань серед населення. На формування поваги до права, правової культури та світогляду населення, роботі по роз'ясненню чинного законодавства, спрямовуєтьсяі діяльність бібліотек. Бібліотека, не просто виконує інформаційні функції популяризації інформаційної, юридичної літератури, а й проводить цілий комплекс інформаційного забезпечення для своїх читачів: відкриваючи тематичні полички, створюючи книжково-ілюстративні виставки, стенди, інформаційні листівки про нові книги, довідково-бібліографічний апарат.

Важливе місце в цій роботі повинен займати широкий спектр форм і методів роботи з превентивного виховання, тобто дії, щодо попередження деструктивної поведінки дітей та підлітків, профілактики алкоголізму, наркоманії, СНІД, хибного способу життя взагалі. Для успішної реалізації цих завдань у бібліотеках слід використовувати різноманітні форми і методи роботи. Адже, загальновідомо, що бібліотека є комунікаційною ланкою між особистістю, суспільством і державою.

Одним із основних завдань бібліотек на виконання Національної, обласної та районної програм правової освіти населення є популяризація юридичної літератури серед різних читацьких груп та надання допомоги користувачам в процесі реалізації конституційного права в доступі до джерел офіційної правової інформації та створення орієнтиру у світі права і закону.

Бажано, щоб правова література складала важливу частину фонду бібліотеки. Це книги – «Правознавство», «Основи правознавства», «Основи Конституційного права України», «Теорія держави і права», «Конституційне право України», «Сімейне право», «Міжнародне право», «Історія держави і права зарубіжних країн» і т.п., а також - довідкові видання – «Юридичний словник-довідник», «Юридична енциклопедія», «Римське право», «Популярна юридична енциклопедія», «Юридичні терміни: тлумачний словник», «Кодекс законів про працю», «Кримінальне право України». Чільне місце повинні займати періодичні видання: Урядовий кур'єр, Голос України, Право України, Історія та правознавство, Праця та зарплата, Вінниччина, Чечельницький вісник.

Література правової тематики, а також публікації з періодичних видань потрібно систематизувати та відображати у відповідних розділах систематичного каталогу та систематичної картотеки статей у окремих розділах: «Право», «Юридичні науки».

Важливі запити користувачів правового характеру повинні стати темою для підготовки попереджувальних довідок та проведення тематичних днів інформації. Варто щомісяця здійснювати індивідуальне інформування користувачів за темами: «Правовий захист молоді», «Нове в пенсійному законодавстві», «Соціальний захист чорнобильців», «Культура спілкування між ровесниками» і т. д.

Колективне інформування здійснюється шляхом надсилання списків літератури: «Держава і соціальний захист населення в ринкових умовах», «Діти в Україні. Права дитини», «Безробіття, ринок праці в Україні», «Нове в трудовому законодавстві», «Нове в молодіжному законодавстві». Соціальний захист молоді», «Правова освіта громадян України» та ін. Бажано проводити ряд комплексних інформаційно-просвітніх заходів: «Здоров»я тіла і душі», «Дорога в безодню, «Наркотики – проблема особистості», «Наркотики – проблема суспільства», «Правові бумеранги», «Умій сказати – «Ні», «Біля небезпечної межі», «СНІД – загроза людства».

Формуванню правової свідомості користувачів сприяє ряд нових бібліотечних заходів, серед них: диспути, правові години, виставки-вікторини, пізнавальні ігри, бібліотечні уроки права: «Історія державних символів України», «Юнь осягає закони», «Закон. Право. Обов'язок, «У юристи б я пішов…», «Мову Закону вивчати і знати», «Народження Закону».

Правовій тематиці можна присвятити цикл інформін: «Юридичний компас – для тебе», «Правовий орієнтир», «Школа громадянина», уроки моралі і права: «Сумління. Порядність. Відповідальність», «Хочу та треба…!», «Скажи, хто твій друг…», уроки міркування: «Чи бувають права без обов'язків», «Твій життєвий ідеал: хто він?», правознавчі мандрівки «Абетка права», години спілкування: «Немає прав без обов»язків», вікторини: «Закон і право для всіх єдині», «На щасливе дитинство ми маємо право».

Для дітей варто влаштовувати виставки-вікторини «Правовий ключик», виставки-інтерв'ю: «Права людини – твої права», виставки-кросворди: «Перехрестя Мудрого Закону», виставки-протести: «Не порушуй наші права!», методичні поради для малюків та батьків. Малюків познайомити з новинками літератури можна на книжкових виставках: «Подорож країнами Закону», «Права та обов'язки дитини – сумлінно вивчай», «Букварик чемності», де можуть бути розділи: «Мудрі поради Феї Доброти, «Давайте Жити дружно», «Прочитайте, лицарі», «Прочитайте, панночки».

Дієвими будуть уроки гарної поведінки: «Поспішайте творити добро», «Озирнись на свій вчинок», «Про чесність і гречність», «Добринка й помагайчик у школі та дома», та багато інших заходів.

Щоб навчання та формування правового статусу людини, громадянина було плідним, свою роботу бібліотекарю бажано координувати з управлінням юстиції, сільською радою, школою, будинком культури. Бажаний результат буде, якщо буде створено інформаційно-консультативний центр «Право», який буде надавати допомогу з різних правових питань, знайомити з новинками юридичної літератури. Для підлітків корисно створити клуб «Феміда», його девізом може бути – «Знати право – твій обов»язок», а символом – грецька богиня правосуддя – Феміда. Заняття клубу спрямувати на ознайомлення підлітків з певними Законами, нормами поведінки, на усвідомлення ними важливої відповідальності і покарання за порушення Закону. Засідання клубу важливо проводити у формі бесід-діалогів, брейн-рингів, вечорів «запитань і відповідей». Найбільш ефективним засобом є використання рольових ігор різної тематики, адже для підлітків дуже привабливі заходи, на яких можна посперечатися з однолітками та дорослими, усе піддати сумніву, відстояти свою точку зору, довести свої аргументи.

Обов'язковою складовою кожної гри має бути підсумковий аналіз. Для цього пропонуємо учасникам оцінити дії кожного з учасників гри, вказати на допущені ними помилки, а також запропонувати, як слід було діяти правомірно. Доцільно також запропонувати самим учасникам зробити самоаналіз своїх дій, вказати, з якими зауваженнями вони схожі, а які, вважають помилковими. Після такого багатостороннього аналізу ведучий має підбити підсумки гри, акцентувати увагу учасників на найважливіших та найактуальніших для них нормах, що вивчались у процесі гри.

Як правило, в таких заходах, бажано, щоб брали участь слідчі, психологи, представники управління юстиції, котрі також надають консультацію з правових знань, навчають навичок володіння собою, знаходити спільну мову зі своїми ровесниками, як відповісти на провокацію інших та не втягуватись у бійку, як висловити своє невдоволення, не лаючись і не пускаючи в хід кулаки.

Тематика заходів повинна розкривати важливі аспекти правової культури та підвищувати знання школярів у рамках цивільного права, морально-правових норм поведінки їх у суспільстві. Серед тем, що не залишать байдужими дітей є такі: «Правопорядок – основа демократії», «Дитинство в Україні: права, гарантії, захист», «Що буде, якщо…?», «Закон і ми», «Статеве виховання підлітків на порозі дорослого життя», «СНІД обирає молодих», «Я цього гідна»

Для старшокласників на морально-правову тематику можна провести диспут на тему: «Що означає відчути себе громадянином своєї держави?»

Примірний перелік запитань.

• Що значить для Вас особисто бути патріотом своєї Батьківщини?

• Я є громадянином України, тому що...

• Ви знаєте слова Гімну України? (процитуйте)

• Дбати про краще майбутнє – це обов’язок... Кого?

• Серед життєвих цінностей для Вас найважливіші...

• Ваш ідеал Людини і Громадянина...

• Загальнолюдські цінності це...

• Як Ви вважаєте, для того, щоб залишити слід на землі, що потрібно встигнути зробити?..

• Відчуття гордості за власний народ, націю роз’єднує, чи навпаки об’єднує людей?

• Національна толерантність: за і проти.

Велику роль у комплексі правознавчих заходів бібліотеки відіграє робота з батьками, зокрема, бесіди і консультації, обговорення багатьох важливих питань відносно моральної поведінки удома, зокрема щодо:

• нецензурних висловів дітей і батьків;

• недоброзичливого ставлення до школи з боку батьків;

• залучення підлітків в анти суспільну діяльність батьками або родичами;

• сексуальне насильство;

• вживання спиртних напоїв, тютюнопаління, наркотики, тощо.

В бібліотеці розглядаються питання:

• виховання дітей у сім’ї;

• антиалкогольне виховання в сім’ї;

• турбота батьків про використання дітьми вільного часу;

• заохочення та покарання дітей у сім’ї.

• Як ти вважаєш до яких наслідків може призвести відсутність обов’язку, безкарності?

• Чи завжди тобі властиве почуття відповідальності?

• У чому полягає різниця між моральною і правовою відповідальністю?

• Де, на твою думку, закінчуються дитячі пустощі і починається злочин?

• У чому полягає високоморальний справедливий зміст правової, зокрема, кримінальної відповідальності.

Практика доводить: чим краще батьки і діти орієнтуються у нормах права, тим критичніше оцінює свої вчинки, активно підпорядковуючи їх інтересам суспільства і, в кінцевому результаті, більш активно і дієво сприяють загальній справі – вихованню правосвідомої дитини.

Тільки систематичний цілеспрямований процес правового виховання може попередити правопорушення та нещасні випадки,вплинути на розум та почуття, підказати шлях правильної поведінки у різних життєвих обставинах.

Використані джерела:

Агашина, И. В. Общественная юридическая приемная Публичного центра правовой информации [Текст] / И. В. Агашина // Научные и технические библиотеки. - 2007. - № 5. - С. 38-42.

Восканян, Э. А. Интеграция центров правовой информации публичных библиотек России [Текст] / Э. А. Восканян // Библиотековедение . - 2004. - № 1. - С. 82-84.

Деркачева, С. Знать свои права [Текст] / С. Деркачева // Библиотека. - 2009. - № 1. - С. 32-33.

Позин, А. Социально значимую информацию - на службу всех и каждого [Текст] / А. Позин // Библиотека. - 2008. - № 12. - С. 9-13.

Стрункина, О. В центре внимания- права человека [Текст] / О.Стрункина // Библиотека. - 2002. - № 2. - С. 6-8.

Вартанович Надія Михайлівна –

провідний методист

Могилів-Подільської ЦРБ

Ходань Валентина Вікторівна –

методист Іллінецької ЦБС

Сьогодні краєзнавча робота є одним із пріоритетних напрямків діяльності публічної бібліотеки, і саме ця діяльність створює їй унікальні умови для збереження, розвитку та значущості в очах місцевої спільноти. Адже більшість сільських бібліотек працюють у напрямку збору матеріалів з історії населеного пункту, закладів, в тому числі бібліотеки, приділяють увагу вивченню історії окремих родин, а також збереженню звичаїв та традицій свого краю.

Основою краєзнавчого ресурсу бібліотеки є краєзнавчі фонди. Це документи, пов’язані з краєм змістом, незалежно від тиражу, мови, місця видання чи виготовлення, політичної чи ідейної спрямованості. Також документи, пов’язані з краєм походженням, опубліковані на території краю, незалежно від їх змісту, виду, способу видання, мови, в т.ч. малотиражні, внутрівідомчі, вузькоспеціальні та неопубліковані (сірі) матеріали.

Перш за все основою створення повноцінних краєзнавчих фондів має бути обов’язковий примірник. У прийнятому 9 квітня 1999 року Законі України за № 595-ХІУ «Про обов’язковий примірник документів» вказано, що обов’язковий безоплатний примірник видань надається бібліотекам незалежно від їх форми власності. На жаль, даний закон розповсюджується на національні, державні та обласні універсальні наукові книгозбірні, а районні та сільські бібліотеки не включені до переліку отримувачів. І тут надія лише на активність самих бібліотекарів та реалізацію регіональної програми видань місцевих авторів.

Головною якісною характеристикою краєзнавчого фонду кожної бібліотеки є змістовна, а не кількісна його складова. Своєрідність цього фонду полягає в тому, що краєзнавчі документи збираються і зберігаються незалежно від їхньої актуальності в даний час і не підлягають списанню як застарілі за змістом. Допомогу у придбанні та формуванні краєзнавчого фонду можуть надати краєзнавці, окремі аматори тощо.

Найбільш повно краєзнавчий фонд публічних бібліотек району, як правило, формується в центральній бібліотеці, в читальному залі, на окремих стелажах та розгорнутій постійно діючій виставці. Дублетні примірники та найпопулярніша література розміщується на абонементі. Відкритий доступ до краєзнавчого книжкового фонду є ідеальним в обслуговуванні читачів.

Бібліотеки сіл, окрім видань загального змісту про область, місто, район, збирають матеріал про своє село. Тому сільському бібліотекарю велику увагу варто приділяти створенню тематичних альбомів, фотоальбомів, папок вирізок із місцевих газет, літописів, колективних, фермерських господарств, історії трудових династій.

Невід’ємною частиною краєзнавчого ресурсу є результати дослідницької діяльності. Використовуючи метод усної історії, значним доповненням до краєзнавчих фондів будуть спогади старожилів та свідчення очевидців різних подій. Добре, коли бібліотека стає учасником проектів «Збір свідчень усної історії», «Некрополь Вінницької області», «Стара подільська фотографія», «Пам’ять втрачених сіл», «Район (село) у Великій Вітчизняній», «Видатні постаті краю», «Історія краю в назвах вулиць», «Історія краю в пам’ятниках», «Туристичне краєзнавство», конкурсу «Сім чудес…» та інших. Результатом даної діяльності, як правило, стає збільшення краєзнавчого ресурсу книгозбірні (списки, свідчення, фотографії, біографії, докази, статті, окремі видання, обґрунтування). Прикладом цього може стати спільна робота бібліотек Могилів-Подільського району з військкоматом та архівом щодо встановлення імен загиблих та місць поховання радянських воїнів, а також могил німецьких та румунських солдат. Нині бібліотеки приймають активну участь у дослідженні інженерно-фортифікаційних споруд на території району часів Другої Світової війни. А також розробляється краєзнавча бібліотечна програма «Національні пам’ятки України на теренах Могилів-Подільщини».

Здійснення науково-дослідницької діяльності бібліотеки сприяє досягненню максимальної повноти краєзнавчих фондів, які складають золоту колекцію бібліотеки.

До краєзнавчого ресурсу бібліотеки належить також добре організований довідково-бібліографічний апарат, на основі якого будується вся робота по задоволенню запитів читачів, виконання довідок, інформаційне забезпечення тем. Основною складовою довідково-бібліографічного апарату регіону є зведений краєзнавчий каталог, що містить всю інформацію про край, незалежно від місцезнаходження її носіїв. Веде даний каталог, як правило, обласна універсальна наукова бібліотека. Головне призначення каталогу полягає в найповнішому та різнобічному відображенні існуючих документів, картографічних, нотних видань, аудіовізуальних та інших матеріалів про край. Тут висвітлюють документи в галузевому, авторському, персональному, предметному, топографічному, хронологічному і мовному аспектах. Саме краєзнавчий каталог надає можливість здійснювати багатоаспектний пошук документів про регіон. Принцип розташування матеріалів – зворотно-хронологічний.

Районні та сільські бібліотеки ведуть краєзнавчі картотеки, структура яких відповідає основним розділам зведеного краєзнавчого каталогу, але значно менші за обсягом. (див. додаток).

Накопичуючи краєзнавчі ресурси, бібліотекарі повинні поширювати краєзнавчі знання шляхом популяризації краєзнавчих документів та просування краєзнавчих продуктів та послуг бібліотеки. Як правило, ця діяльність передбачає поєднання інформаційної та масової роботи. Серед форм, добре відомі бібліотечним працівникам, книжкові виставки, огляди літератури, краєзнавчі календарі, читацькі конференції, диспути, літературні вечори і т. ін.

Так, наприклад, для наочної популяризації краєзнавчої літератури у бібліотеці можна розгорнути постійно діючу книжкову виставку «Вінниччина – мій рідний дім», «Вивчай свій край», «Краю мій, ти – частка Батьківщини», «Чи знаєте ви своє село?», «Подільська пектораль», «Будь благословенна, земле рідна», «Рідний краю, зоряне Поділля», «Мій кореню і джерело моє» тощо.

На стелажах виставки можна представити видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про край. Гармонійно доповнять виставку ілюстративні матеріали, фактичні і статистичні дані про розвиток економіки і культури району, населеного пункту. Деякі розділи виставки можуть замінюватися новими матеріалими з актуальних питань екології, новини літературного життя тощо. Зриме уявлення про пам’ятки і пам’ятні місця краю надасть відповідна карта-схема.

Традиційно бібліотеки у своїй роботі використовують виставки-експозиції, де разом з книгами експонуються інші предмети, в тому числі твори народних умільців.

Познайомитися з історією та сьогоденням краю допоможе виставка-подорож «Древні й вічно юні …» чи «Стежками рідного краю» за розділами:

- Витоки заселення краю;

- Літопис міста;

- Історія, вкарбована у камінь;

- Пам’ять вулиць;

- У подорож з путівником.

Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто», виставка-вернісаж «Краса України Поділля», «Краю мій, оспіваний у віршах», виставка-історичний екскурс «Справи козацькі», інформаційні вітрини «Подільська сторона», «Історія краю газетним рядком».

Зацікавить користувачів бібліотеки виставка-експозиція «Краєзнавчий портрет міста (району)» за окремими розділами:

- Знатні люди краю;

- Наші фольклорні обереги;

- Природні парки: гордість та краса;

- Збережемо довкілля заради життя.

Для популяризації краєзнавчих документів бібліотеки використовують виставки нових надходжень та виставки-персоналії.

Бібліотечне краєзнавство має свою специфіку, якій найбільше притаманні комплексні форми популяризації краєзнавчих документів, до них відносяться: краєзнавчі дні (тижні, місячники); краєзнавчі читання; читацькі конференції; презентації; диспути; літературні вечори; зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; конкурси на кращого знавця краю; ігрові форми роботи «Гра-мандрівка» по рідному краю; клуби та об’єднання краєзнавців; свята малих сіл. З’явилися і нові форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем’єра книги, краєзнавчі аукціони та турніри, «звукові» виставки. До них відносяться свята-реставрації, що відроджують народні традиції та обряди як то, «Особливості місцевої народної кухні», «Стародавні народні свята». В арсеналі бібліотек: історико-поетичний альманах «Запалимо свічку пам’яті», краєзнавчі уроки «Подорож у давнину», краєзнавчий телетайп «Перлини Подільської землі», краєзнавчий марафон«Місто моє рідне», зустріч-діалог «Наш район: минуле і сучасне», історична екскурсія, подорож-бесіда «Пройдемося вулицями міста», краєзнавчий брейн-ринг «Дні і роки: історії кроки», урок історичної пам’яті«Сумні рядки історії рідного краю», вернісаж «Природа мого краю в минулому і сьогодні» тощо.

Сьогодні активізувалася робота краєзнавчих об’єднань та клубів, створених при бібліотеках. Краєзнавчий клуб – різновид клубів за інтересами – добровільне об’єднання людей, які цікавляться історією рідного краю..

Робота клубу може проводитись у формі засідань або екскурсій, бесід, диспутів, круглих столів, різних презентацій, що розкривають малодосліджені чи спірні питання життя краю та його історії.

Бібліотечні працівники розуміють, що лише об’єднання зусиль численної громади краєзнавців і бібліотекарів, зацікавлених у розквіті рідної землі, допоможе у вирішенні багатьох проблем. І не лише краєзнавчих. Своєчасна і вичерпна краєзнавча інформація живить не лише мозок, але й душу, сприяє духовному відродженню народу України, подоланню економічної, політичної, культурної кризи.

Використані джерела:

Краєзнавча діяльність публічних бібліотек : метод. посіб. / підгот.; Н.Гудимова; від. ред.; І. Цуріна.; Нац. Парламент. б-ка України. – К.: 2008. – 43 с.

Шевченко, І. Розвиток бібліотечного краєзнавства України: освітній вимір / І. Шевченко // Бібл. планета. – 2008. – № 2. – С. 37-38.

Романюк, О. Краєзнавча діяльність публічних бібліотек м. Києва / О. Романюк // Бібл. планета. – 2010. – № 3. – С. 27.

Використання інформаційно-пошукових можливостей бібліотеки для виконання запитів читачів // Бібл. планета. – 2010. – № 3. – С. 21.

Форись Галина Анатоліївна –

методист Чернівецької ЦРБ

Кажуть, історія народу – це складова вічності, а його культура – це той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується. Неоціненне багатство кожної держави – це її народна творчість, самобутність життя, мова.

Мистецький геній народу залишив нам безцінну спадщину: пісні, думи, легенди, казки. Вони доносять до нас картини і образи минулого життя, відкривають духовний світ народу, який одвіку прагнув до волі, щастя і краси.

Наш край, Поділля, має давню культуру, сформовану багатьма поколіннями, яка проявляється у звичаях, обрядах, фольклорі. Вивчення, збереження та популяризація національної культури, народних традицій і звичаїв – одне з найголовніших завдань бібліотек. Форми, методи та прийоми роботи бібліотеки по відродженню та популяризації народної творчості надзвичайно різноманітні. Бібліотечні працівники, працюючи у цьому напрямку, намагаються наповнювати роботу новим змістом, відшукувати такі відомості й популяризувати їх таким чином, щоб пробуджувати у користувачів інтерес до минулого та сучасного життя нашого краю.

Основа будь-якого заходу, запорука його успіху – це різнобічне опрацювання художніх творів вітчизняних письменників, літератури про свій край, про народних митців свого краю, співпраця з творчими та цікавими людьми.

Сучасним народним майстрам та аматорам потрібна література з технології виготовлення ужиткових речей, якими володіли наші пращури. Їм потрібна інформація про досвід, набутий їхніми колегами. Саме тому для популяризації літератури слід використовувати всі існуючі форми бібліотечної роботи, серед яких чільне місце посідає візуальна популяризація.

Тож пропонуємо примірну тематику візуальних форм роботи: «Від творчості – до книги, від книги – до творчості», «Мандрівка у глибину народних звичаїв», «Перлини народної фантазії і мудрості», «За звичаєм давнім», «В об’єктиві звичаїв предків», «Свята, обряди, традиції», «З бабусиної скрині».

Більш поглибленому вивченню української мови, усної народної творчості, літератури будуть сприяти такі заходи, як: конкурс, свято рідної мови, літературна гра, літературно-мистецький вечір, історико-літературний вечір, фольклорне свято.

Цікаву роботу проводять у цьому напрямку створені при бібліотеках літературно-театральні клуби чи гуртки, наприклад, «Відродження», «Невмирущі обереги» та ін. В план роботи клубу можна включити сценки з творів І. Нечуя-Левицького «Баба Палажка і баба Параска», «Кайдашева сім'я», М. Старицького «За двома зайцями», де яскраво видно український побут та звичаї.

Приваблюють користувачів організовані бібліотекою спільно з будинками культури та сільськими клубами фольклорні свята. Як то: «Ой на Івана, ой на Купала», «Зелені свята – святкуймо з нами!», програму яких гармонійно доповнить презентація книжкової виставки «Зелені свята: мозаїка народних звичаїв», літературно-музична композиція «З святом трійці», вікторина «Що ви знаєте про зелені свята?», бесіда «Зелена неділя в православних та українських народних традиціях», виступ фольклорно-етнографічного колективу «З цілющого народного джерела». А під час свята «Хата моя, біла хата» можна провести літературну гуморину «Завітайте, гості, нині до Солохи господині».

Цікаве дозвілля для односельчан створюють такі заходи, як етнографічні вечори, театралізовані свята, бабусині посиденьки, свята українських традицій, уроки народознавства: «Пасхальна радість у віршах і казках», «Українські вишиванки наче райдуги світанки», «Народна пісня – колиска українського народу».

Наш народ – талановитий, люди – роботящі, а творчість – багатогранна. Саме тому бібліотека може організувати вечір народної творчості «Корінням у життя, віттям у творчість», присвячений народній вишивці. Захід можна розпочати розповіддю про різні види вишивок: селянську, релігійну, світську, а також про значення народної символіки. При наявності літератури, частину вечора бажано присвятити унікальному явищу – релігійній художній вишивці. Окрасою вечора стане показ виготовлених вишитих ікон, скатертин, подушок, рушників, панно тощо. Фонограми із записами українських народних пісень підсилять національний колорит заходу.

Аналогічні заходи можна присвятити українській писанці, гончарству, живопису тощо.

Популяризуючи культурну спадщину нашого народу не потрібно забувати про майстрів, які своєю творчістю зберігають цю культуру для майбутніх поколінь. Тож варто організувати персональні вечори творчості майстрів, наприклад, «Дивовижний світ Марії Приймаченко». У програму вечора можна включити:

• Бесіду про життєвий і творчий шлях Марії Приймаченко «Самобутня художниця»

• Книжково-ілюстративну виставку «Людям на радість»

• Слайд-шоу «Фантастичний та чарівний світ Марії Приймаченко».

Захід може проходити на фоні оформленого куточку декоративно-прикладної народної творчості «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю».

У пошуках нових форм популяризації літератури про народну творчість бібліотекарям слід активніше втручатися у проблеми соціального життя, яке висуває сьогодення. Наприклад, разом із центрами працевлаштування бібліотека може допомагати людині опанувати навики професії, ставши посередником, або організатором курсів малих академій місцевої народної творчості, на зразок любительських об’єднань. Це можна реалізувати у такий спосіб: бібліотека звертається до районного центру працевлаштування з пропозицією скласти список людей, у яких є навики ручної праці з елементами творчості і надає їм своє приміщення для проведення занять по виготовленню виробів з соломки, плетінню з лози, макраме тощо. За фінансової підтримки центру працевлаштування можна організувати лекційну та практичну роботу. Бібліотека, крім забезпечення необхідною літературою, матиме змогу формувати у слухачів художній смак, сприяти пробудженню інтересу до творчості.

Із задоволенням користувачі зможуть подискутувати на тему: «Що ти шукаєш для себе в народній творчості?». Та відповісти на такі питання:

• Як ви розумієте зв'язок  народної творчості з сучасним життям?
• Якою, на Ваш погляд, має бути народна творчість у наш час: стилізованою під сьогодення чи витриманою у традиціях старих народних зразків?
• Як Ви вважаєте, чи має майбутнє народна творчість?

Сьогодні, в час культурно-духовного відродження, значно збільшується інтерес користувачів бібліотек до історичного минулого, зростають запити краєзнавчого, народознавчого характеру. Це зумовлює бібліотечних працівників розширювати діапазон нових форм обслуговування користувачів. Тож сучасні книгозбірні покликані, насамперед, володіти інформацією про культурну спадщину регіону; зберігати, збирати, збагачувати, популяризувати і розповсюджувати неоцінне надбання нашого народу – народну творчість; співпрацювати з місцевими жителями, привертати їх увагу до книжкових надбань бібліотеки.

Використані джерела:

Станіславчук, Г. Бібліотека – осередок культури, територія спілкування / Г. Ставнійчук // Бібл. планета. – 2007. – №2. – С. 28-29.

Матвійчик, О.Є. Роль бібліотеки ПТНЗ у професійному та духовному оновлені молодої людини / О.Є. Матвійчук // Шкіл. б-ка. – 2007. – № 5. – С. 87.

Циганкова, Л. Робота бібліотек Кіровоградської області на допомогу вихованню духовної культури у користувачів / Л. Циганкова // Бібл. планета. – 2006. – № 3. – С. 37 – 39.

Вінниччина фольклорна: довід. / упоряд. А.М. Подолинний Т.О. Цвігун. – Вінниця : Книга-Вега, 2003. – 104 с.

Шевчук Оксана Євгеніївна –

методист ЦБС

Вінницького району

Сучасна дитина відмовляється робити те, що їй не подобається. Лозунги «Читати потрібно і важливо» сьогодні не працюють. Ми повинні розуміти, що ситуація навколо читання змінилася, а тому необхідно змінити традиційне уявлення про бібліотечне обслуговування дітей.

Тож не випадково бібліотечний персонал Вінницької ЦБС, після довгих роздумів, для покращення роботи з дітьми, вирішив розробити заходи щодо зацікавлення їх читанням та бібліотекою. Виникла ідея проекту «У світі казок», який реалізовували бібліотеки ЦБС у 2007-2009 рр. Метою його стала популяризація українських казок та сучасних творів-бестселерів для дітей та юнацтва. Проект складався з двох напрямків реалізації. Перша – це українська казка, яку інсценізують учасники заходу, друга – це розповідь про одного з всесвітньовідомих письменників з подальшою демонстрацією відеофільму за твором даного автора. Творчі акції проекту реалізовувалися 15 бібліотеками-філіями ЦБС.

Знайомство дітей із творчістю діячів мистецтв, популяризація кращої вітчизняної та зарубіжної літератури для розширення світогляду за допомогою кінематографа – основна мета клубу за інтересами «Кіноманія», що діє при бібліотеці-філії смт Стрижавка. Створений він у 2006 році. Засідання клубу більшою частиною виїздні, проводилися вони на базах бібліотек-філій ЦБС. За часи свого існування учасниками цих засідань стали сотні юних глядачів району. Були переглянуті фільми за творами Тоні Ді Терліцці та Холлі Блек, Джоан Ролінг та інших.

Щороку в ЦБС з березня по травень проходить огляд-конкурс бібліотек-філій ЦБС щодо роботи з дітьми. Головна мета конкурсу – активізація роботи сільських бібліотек по організації обслуговування дитячого населення району, виявлення обдарованих дітей та подальший розвиток їх творчих здібностей. І головне, залучення нових читачів дитячого віку до бібліотеки та читання. Бібліотекарі при підготовці і проведенні заходів виявляють неабиякі таланти. Вони пишуть сценарії вистав, власноруч виготовляють декорації та ляльки, шиють сценічні костюми. Такі бібліотечні перфоменси привертають увагу великої кількості сільського населення району. Переможці конкурсу отримують грошові премії та цінні подарунки.

У 2010 році темою проведення огляду-конкурсу стала 65-та річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Загалом це звучало так: огляд-конкурс на кращий театр книги «На привалі». Головним завданням конкурсу було виховання поваги і розуміння до минулого нашого народу через кращі зразки художньої літератури. Бібліотекарі готували інсценівку  будь-якого твору про війну. А саме, бібліотека-філія смт Десна підготувала уривок з твору В. Катаєв «Син полку», Бохоницька бібліотека-філія – О. Вишні «Зенітка», а Хижинська – «Пряма наводка» того ж О.Вишні. Потрібно відмітити, що під час проведення конкурсу діти були учасниками інсценівок і проявили справжні акторські таланти.

Тема 2011року – цікава і пізнавальна не лише для старших школярів, а й для дітей молодшого віку, бо це розповіді про видатних особистостей нашої України, і присвячена вона 20-й річниці Незалежності України. При підготовці до заходів бібліотекарями були використані різні форми масової роботи (літературно-музичні вечори, усні журнали, диспути, портрет в інтер’єрі епохи, слайд-біографія, дайджест життя, імідж-коктейль, інформ-дос’є та інші). І майже скрізь – інсценівки, а безпосередні учасники – молодші користувачі бібліотек.

Пишається наша ЦБС і справжнім ляльковим гуртком «Чебурашка», який діє з 2008 року при районній дитячий бібліотеці. Ляльки та ширма придбані за платні послуги. Окрім того обласний ляльковий театр надав спонсорську допомогу. Актори театру – 15 чоловік, переважна більшість з них – учні 4-5 класів Вороновицької ЗОШ. Міні-театром поставлено вісім вистав. Серед них: «Півник Підбий-око», «Золотий ключик», «Пригоди баби Яги», «Василина Прекрасна», «Колобок» та інші. Протягом року творчий колектив виступає не лише у Вороновиці, а й в інших населених пунктах району, де їх вже знають, і з нетерпінням чекають маленькі глядачі. Також «Чебурашка» традиційно розпочинає і закінчує тиждень дитячого читання.

Творчість творчістю, але коли в бібліотеці холодно, не затишно та не комфортно, користувачу ніяка гарна вистава чи фільм не будуть здаватися такими чудовими, і вони без задоволення будуть відвідувати бібліотеку. Тож не випадково було прийнято рішення планово розпочати роботи по підключенню приміщень бібліотек до опалення, проведенню сучасних ремонтів, придбанню нових меблів, і в решті-решт, створенню відповідного дизайну у бібліотеках.

Щойно переступивши поріг бібліотеки, увагу користувача привертає її інтер’єр. Саме на це ми і поставили наголос при оснащенні деяких бібліотек протягом останніх років. У районній дитячій бібліотеці та бібліотеці-філії

с. Агрономічне, де був проведений ремонт, створені спеціальні зони для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Для цього були замовлені нестандартні меблі, такі як: столи, стільчики, різнокольорові книжкові стелажі. Куточок прикрашають веселі панно та зелені насадження. На книжкових полицях не лише нові, яскраві книжки та періодичні видання для дітей, а й м’які іграшки, розмальовки, саморобки та інші. У цих бібліотеках завжди тепло і затишно, тож відвідування такої бібліотеки для малюків – справжнє свято.

Сьогодні сучасна бібліотека, крім традиційного книжкового читання, має пропонувати своєму користувачу і більш сучасний комплекс послуг. В першу чергу, це користування комп’ютером та Інтернетом.

Розуміючи важливість цього, було придбано комп’ютерне обладнання для бібліотек-філій сіл Агрономічне та Вінницькі Хутори. До речі, для бібліотеки у Вінницьких Хуторах кошти на комп’ютерне обладнання, а це – 6 тис. грн., виділив сільський голова.

Ці бібліотеки, а також районна дитяча бібліотека, бібліотека-філія

с. Лука-Мелешківська були підключені до мережі Інтернет. Взагалі по нашій ЦБС вже шість бібліотек користуються Інтернетом. Хочу підкреслити, що щорічне придбання комп’ютерного обладнання здійснюється за рахунок платних послуг ЦБС.

А чи є зацікавленість у нас, бібліотекарів? Звичайно, є. В першу чергу, ми маємо вдячних користувачів і, що не менш важливо, достатню кількість, які сім`ями приходять на вистави, з великим задоволенням дивляться кіно на «великому екрані». Другий фактор, який приносить нам задоволення – це осмислена, кропітка робота по оновленню дитячих фондів. Третій фактор – активність батьків і людей старшого віку, які за допомогою бібліотеки більше спілкуються з дітьми і стають її користувачами.

Отже, діяльність Вінницької районної ЦБС спрямована на створення комфортних умов для маленького користувача. Робиться все можливе, аби не тільки утримати його, а й усіма можливими засобами залучати все більше юних читачів, для яких бібліотечні стіни асоціюються не лише з книгозбірнею, а й з цікавим, змістовним і сучасним центром дозвілля.

Діденко Олена Сергіївна –

 методист Тростянецької ЦРБ

Сьогодні соціокультурна робота бібліотеки відзначається різноманітністю форм. Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від аудиторії. Тому бібліотекарі враховують потреби різних категорій користувачів відповідно віку та інтересам.

Працюючи з дітьми та молоддю, потрібно віддавати перевагу активним формам роботи, таким як: діалоги, дискусії, ігри, що посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це – дискусійні інтерв’ю, диспути, різноманітні конкурси, вікторини тощо.

Наприкінці ХХ ст. фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з учнівською, молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації книги, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. «Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги. Такими є: презентації книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалоги, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.

Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, спілкування бібліотекаря з юним читачем і читачів між собою, наявність елементів театралізації, ігрові моменти, допоміжна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми та активність учасників у проведенні заходу. Все це робить захід змістовним та привабливим, а прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями користувачів щодо потреби збагачення новою інформацією у живій, динамічній формі.

Приверне увагу користувачів до читання художньої літератури гра «Розпізнай, хто це?», мета якої відгадати відомого літературного героя. Завчасно визначається коло художніх творів, які мають прочитати юні учасники гри. Після прочитання творів по черзі вибирають особу, яка, відповідаючи на запитання інших учасників, має відгадати літературного героя.

Поглибити географічні знання допоможе гра «Де це відбувалося». Бібліотекар завчасно готує книжкову виставку. Окремо створює карту, на якій будуть виділені ті географічні місцевості, які описані у книгах, представлених на виставці. Учасники, відповідаючи на питання, мають відгадати цю місцевість.

Ерудит-лото. Це – гра конкурс, де учнівська молодь має нагоду перевірити та підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтва, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, та створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і користувачів.

Гра побудована за принципом лото: читачі повинні підкреслити відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

Наприклад:

1. Найперша назва України.

а) Аріана; б) Ойкумена; в)Окраїна.

2. Священна тварина у стародавніх українців.

а) кінь; б) ведмідь; в) кіт.

Читацька олімпіада проводиться у вигляді змагання 2-х чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу. При цьому надається право користуватися підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає команда, яка перша дає правильну відповідь на всі запитання.

Конкурс «Знайди продовження прислів’я». Для участі у конкурсі вибираю дві команди. На листку паперу, великого формату, записані частина прислів’я. Ведучий зачитує початок. Команди по черзі пропонують свої варіанти відповідей. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Наприклад:

1. Лагідне слово людині…., що сонце в негоду.

2. Любиш кататися…. – люби і санчата возити.

3. Багато гостей… – багато і новин.

4. В хаті не сидиться…., а в гості не кличуть.

Конкурс «Аукціон – ввічливі слова». Ведучий оголошує аукціон ввічливих слів. Гравці повинні називати відповідні. Хто останнім назве слово, той отримує бал. При цьому учасники мають право шукати підказки у словниках.

Використати атрибути справжнього аукціону можна на «Аукціоні нової книги», який стане і рекламою нової літератури бібліотеки. Перед проведенням заходу бібліотекар готує ряд питань, які розкривають зміст книги. Виграє аукціон той, хто відповість на більшу кількість питань. Переможець має право першим прочитати книгу.

В рамках Дня профорієнтації можна провести конкурс «Відгадай Професію». За допомогою пантоміми потрібно показати:

- Офіціанта

- Водія

- Вчителя… і так далі. При цьому повинна бути оформлена виставка з виданнями про професії.

Крім того, цікавою та пізнавальною для учнів старших класів буде рольова гра, яку можна назви «Повітряна куля», «Летючий голландець» чи «Голубий вагон». Готуючись до проведення гри бібліотекар підбирає літературу про декілька різних професій і пропонує познайомитися з нею майбутнім учасникам.

Під час проведення заходу бібліотекар повідомляє, що їхня повітряна куля чи корабель наближаються до острова чи півострова. Під час подорожі виникають проблеми і їм потрібно рятувати транспортний засіб від катастрофи. Тому необхідно позбутися зайвої ваги – однієї із професій, без якої нібито можна обійтися в даній місцевості. Учасник-спеціаліст цієї професії повинен відстояти її, аргументувати необхідність, довести, що без неї як мандрівники, так і місцеві жителі, не зможуть обійтися. Інші учасники повинні доводити протилежне. Таку роботу проробляє кожен з учасників заходу, а в кінці йде жваве обговорення важливості кожної професії. Виграє той учасник, який зумів відстояти свою професію.

Хроноскоп. Цей захід має також загальний характер і проводиться з метою поглиблення у користувачів знань з історії предмету, орієнтації в послідовності різних подій, явищ. Гра проводиться так: бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань, наприклад, питання до хронологічної гри.

Що було спочатку?

- Єгипетські піраміди, чи ...

- Велика Китайська стіна, чи ...

- Римський Колізей, чи …

В якій послідовності написані твори українських письменників?

- «Кобзар» Т. Шевченка;

- «Енеїда» І. Котляревського…

Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів при допомозі виставки з відповідною літературою.

Всім відоме новомодне поняття PR- акція, яке можна використовувати і у бібліотечній справі з метою просування та популяризації книги і читання. Наприклад, можна провести PR- акцію «Золота поличка», основною метою якої є захист прав улюбленої книги. Для проведення відповідної акції учасники діляться на групи, кожна з яких обирає книгу, яку вони будуть захищати. Спосіб захисту може бути різним, чи у вигляді реклами, рецензії, відгуків, чи оформленого плакату тощо… Головна умова – щоб було цікаво, переконливо, захоплююче. Учасникам потрібно докласти зусиль, щоб довести, що саме ця книга має знаходитися на «Золотій полиці».

Всі ці заходи сприяють активізації читання, популяризації книги та становленню бібліотеки як інформаційної та соціокультурної установи. І саме тому бібліотекар, його енергія та професіоналізм роблять бібліотеку привабливішою та сприяють розвитку високих людських якостей, моральності кожного жителя – громадянина України. Саме тому бібліотека є територією духовності та знань, першим помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля краян.

Використані джерела:

Збаровская, К.В. Обучающие игры в библиотеке / К.В. Збаровская // Шкіл. б-ка. – 2005. – № 4. – С. 111-114.

Кумейко, О.В. Збережемо природу : вікторина для учнів 8-9 класів / О.В. Кумейко // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 70.

Кумейко, О.В. Конкурс ерудитів "Юні читайлики" / О.В. Кумейко // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 1. – С. 93-95.

Латун, В. Через театр и игру - к книге / В. Латун // Библиополе. – 2011. – № 3. – С. 27-29.

Османова, І.С. Літературні ігри, розваги, кросворди / І.С. Османова // Шкіл. б-ка. – 2004. – № 2. – С. 81.

Гайдей Олеся Михайлівна –

завідуюча методично-бібліографічним відділом

Немирівської ЦРБ

Останнім часом у суспільстві все більше уваги приділяється вирішенню соціальних проблем людей з особливими потребами. Публічна бібліотека як соціальний інститут, що надає вільний доступ до інформації та знань, повинна брати активну участь у цьому процесі.

Інформаційна робота бібліотеки потребує постійної творчості, гнучкого і оперативного реагування на останні події та соціально-економічні процеси. Сучасна бібліотека – це не тільки сховище документів, вона трансформується в інформаційний центр, що має задовольняти потреби суспільства, спираючись не тільки на власні фонди і обслуговуючи кожного, хто бажає стати користувачем бібліотеки, використовуючи при цьому різноманітні канали і засоби отримання інформації. Як окремі ланки інформаційно-комунікаційних мереж, бібліотеки отримують доступ до великих обсягів інформації і надають широкий обсяг інформаційних послуг. Саме на цьому етапі інноваційного розвитку бібліотека стала обслуговувати значно більшу кількість користувачів різного віку і категорій, серед яких вагоме місце посідають користувачі з особливими потребами, яким досить довгий час доступ до інформації був недосяжним.

Щодо обслуговування людей з особливими потребами, пріоритетними напрямками роботи бібліотек на сучасному етапі мають стати: соціальний, інформаційний, психологічний, дозвіллевий, професійно-реабілітаційний. Ефективній роботі сприятиме координація діяльності бібліотек з органами місцевої влади, державними і громадськими організаціями, соціальними, юридичними, психологічними службами, центрами реабілітації, методичними та навчальними закладами, спортивними товариствами, молодіжними організаціями, товариством Червоного Хреста, тощо.

Але головним фактором, що впливає на якість бібліотечного обслуговування людей з особливими потребами , є підготовка персоналу, його готовність і бажання працювати з такою специфічною аудиторією.

До працівників, що обслуговують користувачів з обмеженими фізичними можливостями, ставляться значні вимоги. Окрім бібліотечної освіти, їм необхідно мати навики в галузі медицини та психології. Велике значення в роботі з людьми з особливими потребами мають такі якості, як такт, терпіння, увага, чуйність, бажання допомогти. Важливо, щоб працівники бібліотек усвідомили не тільки соціальну значимість обслуговування інвалідів та інших представників незахищених верств населення, але й свою причетність до цього процесу, не розглядаючи його як додаткове навантаження. Необхідно систематично поширювати кращий досвід, здійснювати широке інформування громадськості

Через соціальні служби, поліклініки, опитування читачів, кожна бібліотека повинна виявити і взяти на облік людей з вадами здоров’я. З метою систематичного обслуговування даної категорії людей необхідно створити "Адресну картотеку", яка буде включати:

• ПІП людини інваліда;

• ПІП опікунів;

• адресу, телефон;

• стать;

• вік;

• вид захворювання;

• здібності, зацікавлення;

• вид бібліотечного обслуговування (на дому, безпосередньо в бібліотеці).

При індивідуальній роботі з людьми з особливими потребами необхідно використовувати традиційні форми бібліотечної роботи: книгоношення, бесіди, індивідуальне інформування, індивідуальні запрошення на масові заходи бібліотеки, складання тематичних добірок, рекомендаційних списків тощо.

Поширенню життєво необхідної інформації серед людей з обмеженими можливостями сприятимуть "зони ділової інформації", які можуть включати:

1. Інформаційні стенди на яких представлені матеріали про:

• нові законодавчі документи з питань життєдіяльності інвалідів;

• соціальні, психологічні і педагогічні заклади, які займаються проблемами людей з вадами здоров’я;

• перелік навчальних закладів, які пропонують варіаційні форми здобуття освіти для людей з інвалідністю;

• перелік медико-реабілітаційних центрів на Україні і за кордоном;

• інформація про працевлаштування;

• повідомлення про проведення акцій, конкурсів, благодійних марафонів тощо.

2. Тематичні папки "Законодавство України", "Пільги інвалідам", "Освіта", "Медицина", "Оформлення субсидій".

3. Папки-досьє, які вміщують фактографічну інформацію про:

• навчальні заклади:

• адреси, реквізити, телефони;

• графіки роботи приймальних комісій, правила прийому документів;

• форми та терміни навчання, факультети, спеціалізації;

• сума оплати за навчання, пільги інвалідам.

• медичні та реабілітаційні заклади, протезно-ортопедичні підприємства;

• адреси, реквізити закладів,

• графіки роботи, правила прийому інвалідів;

• служби побуту, які обслуговують людей з обмеженими можливостями та пільги їм надаються;

Основним напрямком роботи має стати інформаційний. З метою надання кваліфікованої інформації з питань правового, соціального, психологічного захисту населення, рекомендуємо організовувати на базі бібліотеки консультаційний пункт юриста, психолога, соціального працівника, з чітко визначеними графіками роботи. В такі дні в бібліотеці доцільно проводити Дні інформації присвячені заздалегідь визначеній темі, що стосується життєдіяльності людей з певними вадами здоров’я:

• Працевлаштування.

• Соціальні гарантії людям з обмеженими можливостями.

• Пільги інвалідам.

• Подолання стресу після травми.

• Психологічне розвантаження тощо.

До дня інформації варто організовувати виставку біля якої проводити бесіди, огляди літератури. Для підготовки Днів інформації радимо використовувати інформаційний бюлетень , який включає правову інформацію, панораму подій регіону, консультації юристів, психологів, оздоровчі, навчальні заклади України тощо. На основі аналізу анкет, вміщених в бюлетені можна створити картотеки запитань і пропозицій, що дасть можливість оперативно надавати необхідну інформацію користувачам.

З метою надання психологічної допомоги людям з обмеженими можливостями доцільним є проведення занять у формі вікторин, розвиваючих ігор, тренінгів, тестів, що дасть можливість знайти нові мотивації у житті, зруйнувати бар’єри самотності тощо. Для проведення такої роботи необхідно залучати працівників психологічних закладів та організацій, служб психологічного захисту дітей, педагогів-психологів.

Приверне увагу відвідувачів таке оголошення: «Якщо ви знаєте когось, хто хотів би читати, але не має можливості відвідувати бібліотеку за станом здоров’я , і ця людина самотня – повідомте нам. Бібліотека прийде до нього». Для обслуговування людей із функціональними обмеженнями вдома, іншої соціальної допомоги бібліотеці необхідні помічники-волонтери. Їх можна знайти серед читацького активу, членів громадських організацій, учнівської та студентської молоді.

Інтелектуальний доступ людей з особливими потребами до бібліотечних ресурсів здійснюється шляхом надання їм документів альтернативних форматів (друкованих шрифтом Брайля, великими літерами, записаних на електронні носії). Але найбільш перспективним шляхом в інформаційному обслуговуванні інвалідів є залучення безмежних можливостей сучасних комп’ютерних технологій, спеціального обладнання та програмного забезпечення.

Особливе значення для людей з інвалідністю має забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів Інтернет. Він збільшує межі спілкування, що для цієї категорії користувачів є життєво важливим. На базі бібліотек необхідно створювати Інтернет-класи, відвідувати які будуть групи, попередньо сформовані за різними ознаками (віковою, рівнем освіти, видами хвороби, характером трудової діяльності).

В Інтернеті існує вже досить велика кількість офіційних веб-сторінок різноманітних установ, а також загальнодоступних ресурсів, присвячених різним сферам життя громадян із вадами здоров’я.

1.Всесвітня організація сліпих – http://www/once/es:82/

2.Інститут «Відкрите суспільство» (Фонд Сороса) – http://www.osi.rv/ 

3.Фонд інвалідів «Потенціал» – http://www.reom.ru/potential/r.htm

4.WEMEDIA-сайт для спілкування інвалідів – http://www.wemedia.com

5.Сайт для отримання інформації людям з вадами здоров’я – http://www.lencenter.dp.ua

6.Проект сприяння правам дітей з особливими потребами – http://www.children.lviv.ua

7.Програми та проекти для незрячих – http://www.michint.hypermart.net

8.Міжнародний благодійний фонд інвалідів – http://www.pantheleimon.4t.com/index.html

9.Слов’янський благодійний фонд – http://www.slvfund.chat.ru

10.Український фонд глухих – http://www.deafweb.zp.ua

11.Центр реабілітації спинальників «Аріс» – http://www.aria.dax.ru 

12.Прохання про допомогу- http://wwwstas-nikin.chat.ru

13.Союз організацій інвалідів України – http: //www.arisngo.nm.ru

14.Українська організація інвалідів – http://www.usi.zp.ua

15.Всеукраїнська громадська організація «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю» (www.inteldisability-coalition.kiev.ua).

16.Disability.ru: сайт для інвалідів ( www.disability.ru).

17.Новини, статті, корисні посилання, пошук роботи, знайомства, форум.

18.Dislife: портал для людей з обмеженими можливостями здоров’я (www.dislife.ru). Новини, законодавство, працевлаштування, спілкування.

19.Інтернет-портал Наукового товариства інвалідів «Інститут соціальної політики» (http://isp.rehab.org.ua/ukrainian).

Про діяльність організації, реабілітаційні центри України, діяльність Ради з питань освіти інвалідів; новини, довідкова інформація, електронна бібліотека, законодавство та багато іншого. Передбачено можливість надання консультацій.

20.INVАK.INFO: інформаційне агентство — портал інвалідів (http://invak.info).

Відомості про події та заходи інвалідного руху, організації, конкурси, гранти, способи реабілітації; нормативні документи, бібліотека, спеціальні комп’ютерні програми. Є можливість пошуку роботи, форум.

21.LydiX.ru: соціальна мережа для інвалідів (www.lydix.ru).

22.Національна асамблея інвалідів України (http://naiu.org.ua).

Офіційний сайт Всеукраїнського громадського соціально-політичного товариства. Мета його діяльності — об’єднання громадських організацій, членами яких є інваліди, узгодження дій та консолідація їх зусиль, спрямованих на поліпшення становища людей з вадами здоров’я в Україні, сприяння захисту конституційних прав цих громадян, підвищенню їх ролі й соціального статусу в суспільстві.

23.Повір у себе! (http://believe.net.ua).

Сайт присвячено життю та проблемам інвалідів.

24.Портал для людей з обмеженими фізичними можливостями (www.inva-support.cn).

Спілкування, консультації психолога, сексолога, юриста.

25.Проект «Безбар’єрна Україна» (http://www.netbaryerov.org.ua).

26.Фонд соціального захисту інвалідів (http://www.ispf.gov.ua/).

Бібліотека як соціальний заклад займає вагоме місце у житті людей з особливими потребами. Через бібліотеку відбувається процес входження цих людей у життя громади та адаптації громади до цих людей, чим підсилюється публічна місія закладу.

Використані джерела:

Багрянцева Л. Бібліотечно-інформаційн потреби громадян України, що належать до незахищених верств населення, та проблеми їх задоволенн/ Л.Багрянцева, Л.Волошина // Бібліотечний форум України. – 2008. - №3. – С.7-10

Долинська І. Бібліотека як один із центрів реабілітації та інтеграції в суспільстві користувачів з обмеженими можливостями /І.Долинська// Бібліотечна планета.- 2007.- №1.-С.13-16.

Інноваційні форми бібліотечного обслуговування користувачів з особливими потребами : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dilovod.com.ua. – Назва з екрану.

Орієнтири доступного світу : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://profy.nply.org – Назва з екрану.

Сливка Тетяна Іванівна –

методист Крижопільської ЦБС 

Імідж походить від англійського слова іmage (образ, зображення, віддзеркалення), визначається як образ, репутація, думка широкого загалу, користувачів про престиж організації, її послуг. Імідж має дві сторони: одну визначає ставлення до нього оточуючих, для яких він призначений, а іншу – імідж в уявленні самого його носія, тобто бібліотеки. Якщо думки сторін збігаються, ефект є позитивним, якщо існують розбіжності між думками, результат, який бажано отримати, не досягається. Імідж бібліотеки – це уявлення про бібліотеку, що залежить від щоденної її роботи і формується роками. Тому завдання створення сприятливого для бібліотеки іміджу – одне з найперших і найважливіших. Імідж бібліотеки складається із багатьох складових: інтер’єр, вивіски, оголошення, плакати, схеми, фірмовий стиль, реклама.

Кожна установа, в т.ч. і бібліотечна, починається із входу, тобто, із дверей, вивіски, прилеглої території. Саме їх вигляд створює первинну уяву про бібліотеку. Крижопільська ЦРБ, РДБ, деякі сільські філіали, зокрема Куничанський, мають гарні вивіски, на яких великими літерами зазначено, що саме тут розташована та чи інша бібліотека. На районній бібліотеці для дітей є банер, який інформує про місцезнаходження бібліотеки. Доглянута прилегла територія, доповнена квітниками, також формує позитивне «обличчя» бібліотеки.

Важливу роль у формуванні позитивного образу бібліотечної установи допомагає її приміщення. Якщо приміщення має сучасні й зручні інтер’єри, справляє враження ділового і, водночас, культурного центру, розташоване у центрі населеного пункту, - то вже після разового відвідування цієї установи формується враження про неї як про респектабельну і надійну організацію. Інтер’єр входу до Крижопільської ЦРБ прикрашають оригінальні картини та цікаві вислови про книгу і читання. Тут же слід наголосити на карті – схемі розміщення бібліотек Крижопільської ЦБС, де подаються загальні відомості про ту чи іншу бібліотеку. Матеріали на інформаційному стенді пропонують своєрідну екскурсію по бібліотеці, знайомлячи користувачів з її структурою, послугами. Передбачено тут місце для щомісячного календаря знаменних і пам’ятних дат, інформації про періодичні видання, які передплачує бібліотека. Стенд «Методичний калейдоскоп» - це і реклама діяльності бібліотеки, і допомога фахівцям. На ньому відображено перелік професійних заходів, що проводить бібліотека, публікації фахівців у періодиці, «гарячі» новини про виставки, свята, вечори та інші соціокультурні заходи. Фотостенд «Місце зустрічі – бібліотека» надає інформацію про відомих людей, що були гостями бібліотек району на різноманітних зустрічах з читачами. У вітрині «Автори бібліотеці – бібліотека читачам» представлено книги з автографами письменників – земляків.

Імідж бібліотеки залежить в певній мірі від особистого іміджу кожного, хто в ній працює, тобто, від персоналу. Бібліотекарю повинні бути притаманні позитивні внутрішні і зовнішні риси: уміння спілкуватися, розуміти людей, бути ввічливим, уважним, доброзичливим, мати зовнішню привабливість: акуратний одяг, миловидність, привітність, доброзичливий вираз обличчя. Для поглиблення знань в цьому напрямку і їх використання в роботі, з бібліотекарями можна провести семінар – тренінг «Що означає імідж бібліотеки?»

Складовою іміджу бібліотеки є реклама. Всі рекламні заходи, а саме: розповсюдження друкованої продукції, публікації статей в періодиці, видавнича діяльність, інформаційні куточки, вітрини, стенди, виступ на радіо і телебаченні, бібліотечні заходи працюють на інформаційний контакт з користувачем, на позитивний імідж, який підвищує авторитет бібліотеки. Іміджева реклама підвищує конкурентоспроможність бібліотеки, установлює і розширює її партнерські, ділові зв’язки.

Основним засобом створення та підтримання іміджу є фірмовий стиль, який складається з декількох компонентів.

Фірмовий знак або емблема бібліотеки розробляється для того, щоб завдяки йому бібліотеку можна було відрізнити від інших. Використовуються такі види фірмового знаку: фірмовий знак – у вигляді графічних образів. Переважна більшість використовує зображення будинку бібліотеки або його фото. Створення фірмового знаку – складна робота, яку можуть виконати художники, дизайнери. Велику роль має і колір. Уявлення про бібліотеку можна зв'язати з кольором.

Cлоган – постійний рекламний лозунг, який вимагає винахідливості. Його можна розробляти колективно, оголосивши конкурс в колективі. Він повинен враховувати психологічні особливості користувачів: бути коротким, динамічним і, щоб його можна було легко запам'ятати, наприклад, «Хто володіє інформацією, той володіє світом», «Шлях до успіху лежить через бібліотеку», «Старі традиції + нові послуги», «Ми працюємо на майбутнє», «Наша інформація – Ваш успіх».

Логотип – фірмовий шрифтовий надпис. Всі елементи фірмового стилю можуть ввійти у фірмовий блок, який включає фірмовий знак, повну назву, поштові, банківські реквізити бібліотеки. Його використовують на офіційній документації.

Візитні картки, бейджі, як атрибут іміджевої реклами, також вводяться в бібліотеках.

Для реклами бібліотеки, її послуг велику роль має друкована реклама. В Крижопільській ЦБС видаються рекламні буклети про бібліотеки, клуби за інтересами, закладки, пам’ятки, краєзнавчі буклети («Праця людини – окраса і слава»), запрошення, тощо.

Представляємо цікаву і різноманітню видавничу діяльність Крижопільської ЦБС яка працює як реклама самих бібліотек: «На вкраїнськім цвітнім рушникові з Крижопільських ланів коровай» (ЦРБ), «В сузір’ї знаменитостей» (Заболотненський с/ф), «Поетичні обрії рідного села» (Шарапанівський с/ф), « Мого саду, городу диво – врожаї» (Городківський с/ф №2), «Тут Батьківщини моєї початок» ( Жабокрицький с/ф), «Запрошуємо Вас, друзі, до книжкової лікарні!» (Вербський с/ф), «Тріумф і загадка Марії Башкірцевої» (ЦРБ), «Мій оркестр – в душі, моя доля – в культурі», (Городківський с/ф №1), «На калині мене мати колихала» (Соколівський с/ф), «Земля з твоїм життям заручена» (Тернівський с/ф №2), «Поле моє – ти колиска моя і рідня» (Голубецький с/ф), «Живіть, його труди благословенні, його найблагородніші труди» (Красносільський с/ф), слайдова презентація «Літературними стежками Крижопілля» та ін.

Великі можливості для реклами відіграє співпраця із засобами масової інформації. Бібліотека має бути постійно в центрі культурного життя регіону. Форми співробітництва з газетами, радіо, телебаченням можуть бути різними. Публікації Крижопільської ЦБС в районній газеті «Сільські новини» про найбільш цікаві заходи, нові надходження до фондів, проблеми і стан бібліотечної справи в районі сприяють формуванню позитивної громадської думки. Журналісти газети – бажані гості на масових заходах бібліотек. Кореспонденти районного радіо неодноразово висвітлювали питання діяльності бібліотек району в радіопередачах.

Всеукраїнський день бібліотек дозволяє проводити рекламу бібліотеки, її послуг. З метою привернення уваги громадськості до бібліотеки в бібліотеках Крижопільської ЦБС проводиться День відкритих дверей, презентація діяльності бібліотек у радіопередачі, зустрічі з керівниками органів місцевої влади, урочистості в РБК та інше...

Участь у загально - районних масових святах, фестивалях, конкурсах («Бортнякова весна», «Штурман далекого плавання» (до дня народження М.Трублаїні), «Працею звеличена» (до 70 – річчя від дня народження Героя Соціалістичної праці О.Ф.Десяк), на які ЦРБ розробляє запрошення, сприяє налагодженню дієвої взаємодії з державними структурами, соціальними, освітніми та іншими установами. Це дає можливість створити позитивну думку у керівництва району про бібліотеки, привернути увагу до їх матеріальних потреб. Як результат – фінансова підтримка Крижопільської ЦБС у придбанні літератури, передплаті періодичних видань, забезпеченні технічними засобами, зокрема, придбанні в дарунок кольорового принтера.

Сьогодні одним із перспективних напрямків реклами сучасної бібліотеки є використання Інтернет – ресурсів. Імідж Крижопільської ЦРБ серед населення та районної влади підвищився з відкриттям Інтернет – центру, що дає можливість оперативно надавати будь – яку інформацію користувачам. Слід зазначити, що центр займає вагоме місце в системі інформаційної підтримки учнів шкіл району. Участь Крижопільської ЦБС у проекті «Бібліоміст» значно розширює можливості користуванням Інтернетом.

Колектив Крижопільської Централізованої бібліотечної системи, визначив свою іміджеву концепцію розвитку через уявлення про нас як невід'ємну частину інформаційної структури суспільства, документального та соціокультурного центру. Ми покликані допомагати жителям Крижопільщини в набутті знань протягом всього життя шляхом надання вільного доступу до світових інформаційних ресурсів і культурних цінностей. Наші цілі відкрити. Діяльність активна. Ми прагнемо до інновацій, які ґрунтуються на постійній повазі до користувачів. Наша репутація базується на професіоналізмі наших працівників, які забезпечують високу якість, повноту і оперативність інформаційного обслуговування користувачів бібліотек і наших партнерів. Наші працівники – це шаш найцінніший актив.

Використані джерела:

Богун, Н. Г. У пошуках шляхів покращення іміджу бібліотекаря : за матеріалами зарубіжної фахової періодики / Н. Г. Богун // Бібл. планета. - 2009. - № 3. - С. 18. - Бібліогр. в кінці ст.

Езова, С.А. Коммуникативная составляющая имиджа библиотекаря, библиотеки [Текст] / С. А. Езова // Науч. и техн. б-ки. - 2007. - № 4. - С. 15-20

Ловка, О. Розвиток позитивної Я-концепсії бібліотекарів як одна з основних умов формування позитивного іміджу бібліотеки. [Текст] / О. Ловка // Шкіл. б-ка. - 2006. - С. 79-83.

Маслакова, Н. Сучасні тенденції формування професійного іміджу бібліотекаря [Текст] / Н. Маслакова // Біблі. вісн. - 2002. - № 6. - С. 2-6.

Матлина, С. Г. Привлекательная библиотека, или Что может реклама [Текст] : практ. пособие / С. Г. Матлина. - 2-е изд., доп. и перераб. - Москва : Либерея, 2000. - 128 с.

Марченко Тетяна Миколаївна –

завідуюча відділу

науково-методичної роботи

 та інновацій у бібліотечній справі

ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

З 1 вересня 2002 року введений в дію ГОСТ 7.20-2000 «Бібліотечна статистика». Даний стандарт встановлює єдині правила і вимоги до збирання та надання статистичних даних бібліотеками України. Він дозволяє уніфікувати статистичну звітність бібліотек різних рівнів і встановлює єдині терміни, визначення і одиниці обліку їх діяльності.

У публічних бібліотеках Вінницької області має щодня відбуватися  збір та обробка показників роботи, які відображаються в облікових документах. А саме:

1. Первинні облікові документи для щоденного заповнення:

А також у відповідності до формату системи обслуговування

Первинні облікові форми підсумовуються у вторинних документах обліку:

• щоденнику роботи бібліотеки; (структурного підрозділу)

• статистичній формі № 6-НК;

• звіті про роботу бібліотеки за будь-який період часу.

У даному методичному листі запропоновані структура та методика відображення діяльності процесів бібліотечного обслуговування у вторинному документі обліку «Щоденник роботи…».

Кожна бібліотека, а також її структурні підрозділи обслуговування здійснюють свій облік роботи в «Щоденнику роботи…», який бажано, заповнювати в 5-ти частинах.

1. Частина. Облік складу користувачів і відвідувань (Додаток №1)

У графі 2 вказується кількість зареєстрованих користувачів (фізичних осіб) згідно з єдиною реєстраційною картотекою (ЄРК) на основі облікової документації, прийнятої в бібліотеці. У тому числі, подається кількість зареєстрованих користувачів за віковою ознакою (графи 4,5,6).

У бібліотеці з одним структурним підрозділом (в тому числі у сільській бібліотеці) кількість зареєстрованих  користувачів визначається кількістю читацьких формулярів.

У графі 3 вказується загальна кількість користувачів, яким надавалися послуги вперше у структурному підрозділі на основі даних підсумків за формулярами, за день.

Одиницею обліку відвідувань є кожен прихід користувача в бібліотеку чи будь-який структурний підрозділ для запису, перереєстрації, отримання, повернення документів та продовження строків користування ними, отримання довідок і консультацій, роботи з довідково-бібліографічним апаратом, а також для пошуку інформаційних ресурсів в Інтернет. Кожне відвідування користувачем бібліотеки фіксується у читацькому формулярі або у зошиті обліку довідок. Загальний підсумок відвідувань протягом дня вноситься до графи «Відвідування». Відвідування масових заходів зазначають окремо в Частині 3.

2.Частина. Облік видачі документів (Додаток №2)

Видача документа – надання документа за запитом користувача бібліотеки на абонементі, у читальному залі через нестаціонарні форми обслуговування. Одиницею обліку видачі документів є примірник, або підшивка періодичного видання, отриманого користувачем за його запитом. Облік видачі журналів, газет, нот, карт, патентів, стандартів тощо, об'єднаних або зберігаються в папках, коробках, підшивках, комплекти та ін. проводиться за кількістю тих примірників документів, які відповідають запиту користувача. Подовження терміну користування виданями вважається  новою видачею.

Облік видачі документів проводиться за кількістю виданих примірників, зареєстрованих у формулярі читача.

Фіксування видачі документів за видами, мовами і МБА у Ч.2 Щоденника роботи є обов’язковим, оскільки такі дані вносяться до щорічної державної звітної форми № 6-НК.

Видача за галузями знань фіксується у відповідності до прийнятих методичних рішень.

3.Частина. Облік масової роботи (Додаток №3)

У дану частину заносяться відомості про кожний масовий захід, відразу ж після його проведення. Захід, в організації та проведенні якого брали участь кілька структурних підрозділів, враховується один раз в одному із Щоденників і заповнюється один «Паспорт масового заходу».

Одиницею обліку заходів є один захід – презентація, виставка, огляд, екскурсія тощо. Комплексний захід, що включає одночасне використання різних форм масової роботи, враховується як один захід. При проведенні циклів заходів (тижні, декади, місячники та ін.) враховується кожний захід, що входить до циклу.

4. Частина. Облік інформаційної та довідково-бібліографічної роботи (Додаток №4)

Дану частину пропонується вести у чотирьох розділах:

а) довідково-бібліографічна робота;

б) інформаційна робота;

в) створення бібліографічної та рекламної продукції;

г) формування інформаційної культури.

У розділі а) обліку підлягають тематичні, уточнюючі (на уточнення бібліографічних даних), фактографічні, адресні, довідки, що надійшли до бібліотеки, незалежно від способу їх передачі (з каналів телефонного, електронного зв'язку, поштою, при безпосередньому контакті з користувачем).

Проводиться облік таких довідок:

- тематичних – за кількістю виконаних  довідок, підготовлених у вигляді бібліографічних списків або тематичних збірок по одній темі;

- уточнюючих – за кількістю бібліографічних записів незалежно від кількості уточнених елементів в одному записі;

- адресних – за кількістю документів, наявність яких у фонді бібліотеки потрібно встановити;

- фактографічних – за кількістю виявлених (що встановлюються) фактів статистичного, адресного, топографічного, біографічного, хронологічного та іншого характеру.

5. Частина. Облік роботи з бібліотечними пунктами.

Ведеться при наявності таких. Здійснюється за частинами додаток №1 Облік складу користувачів і відвідувань та №2 Облік видачі документів.

Щоденники обліку роботи зберігаються до ліквідації бібліотеки.

ЩОДЕННИК РОБОТИ    Завантажити (51 Кб, xsl)