Шановне товариство, поважні гості, усі присутні!

Я маю велику честь і приємну нагоду вітати сьогодні усіх присутніх з початком роботи цього поважного зібрання, яке набуло міжнародного значення і дедалі стає популярнішим. Надзвичайно відрадно, що Міжнародна науково-практична конференція «Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону» об’єднала всіх, хто любить рідний край, долучається до вивчення його історії та сьогодення. Географія учасників краєзнавчого зібрання є досить широкою – це вінничани, представники інших регіонів України, делегація з братньої Польщі. досить різноманітним є склад учасників нашої Конференції – це науковці, письменники, бібліотечні, архівні, музейні працівники, освітяни, державні службовці, приватні колекціонери, представники громадських краєзнавчих організацій, краєзнавці-любителі.

Поле діяльності вінничан, які досліджують рідний край, надзвичайно велике і благодатне, адже наше Поділля славиться багатою історією, чудовою природою, талановитими людьми. У давнину цей куточок називали земним раєм, а річку Південний Буг наші предки нарекли Богом. На нашій благословенній землі відбувалися події, які впливали на подальший розвиток не лише нашого краю, але й усієї держави та Європи в цілому.

Вінниччина стала колискою для багатьох відомих постатей, які поповнили скарбницю не лише вітчизняної, але й світової науки, культури, мистецтва. Це – Голова УНР Михайло Грушевський, композитори Микола Леонтович і Петро Ніщинський (180-річчя від дня народження якого у вересні цього року урочисто відзначили вдячні земляки, провівши обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі»), письменники Михайло Коцюбинський, Степан Руданський, Михайло Стельмах, Василь Стус, архітектор Владислав Городецький, художник Василь Хмелюк, кінорежисер Ігор Савченко. З нашим краєм пов’язані імена видатного хірурга Миколи Пирогова, композитора Петра Чайковського, художника Василя Тропініна, театрального діяча, актора, режисера Миколи Садовського. І цей перелік можна продовжувати, адже Вінниччина відома своїми непересічними талантами в усьому світі. А скільки збереглося природних заповідних куточків, архітектурних та історичних пам’яток, якими пишаються вінничани та докладають зусиль щодо їх збереження і представлення інформації про них у всьому світі.

Я хочу сьогодні щиро подякувати всім, хто займається цією благородною справою – досліджує історії населених пунктів, свої родоводи, збирає по крупинках, систематизує та оприлюднює інформацію про видатних людей, уродженців краю, та тих, чиї життя і діяльність пов’язані з Поділлям, збирає спогади, свідчення очевидців різних історичних подій.

Від себе особисто, обласної державної адміністрації я хочу запевнити, що краєзнавча діяльність була, є і буде завжди у полі зору влади, ми будемо підтримувати найцікавіші та найсміливіші проекти, які в кінцевому результаті сприятимуть соціально-економічному і культурному розвитку регіону. Одним із них, наприклад, є програма підтримки видань місцевих авторів, завдяки реалізації якої 127 видань письменників-земляків, творчих спілок, закладів культури побачили світ протягом останніх років накладом 1000 примірників кожне.

Вінницька обласна державна адміністрація та Вінницька обласна Рада стали засновниками літературно-мистецького журналу «Вінницький край». На сторінках цього часопису читачі знайомляться як із молодими Сподіваюся, що ІІІ Міжнародна науково-практична конференція стане ще одним кроком у пізнанні та поширенні знань про край, його людей – цінність і гордість нашої України та кожного регіону зокрема.

Тож дозвольте щиро побажати усім вам плідної роботи, а гостям – незабутніх вражень не лише від Конференції, але й від нашого чудового Подільського краю!

Бажаю, щоб здоров’я і творче натхнення були вашими незмінними супутниками у житті, а невтомна праця приносила вагомі результати та сприяла патріотичному вихованню молоді!

До нових зустрічей!

Л.М.Спірідонова,

заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації

Шановні гості, колеги, усі присутні!

Для вінничан почесно і престижно бути у черговий раз господарями такого поважного зібрання, як Міжнародна науково-практична конференція «Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону». Обласна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, заклади культури Мурованокуриловецького району стали базами проведення нинішнього, уже третього краєзнавчого форуму. Запевняю Вас, що організатори Конференції зроблять усе можливе, аби вона пройшла на належному рівні, була корисною і цікавою для всіх її учасників, а також залишила незабутні враження про наш край.

У цій залі зібралися люди, для яких любов до рідного краю, патріотизм – не просто слова, а конкретні дії, які спрямовані на дослідження історії і сьогодення своєї малої батьківщини, збереження і примноження народних звичаїв, традицій і обрядів, популяризацію та розвиток самобутньої народної культури. За це вам, шановні колеги, всі учасники краєзнавчого руху, велика вдячність і низький уклін.

Мудрі слова Великого Українця, відомого історика Володимира Антоновича, який свого часу сказав, що «дивно жити в краї і не знати ні самого краю, ні його людності», для всіх нас є актуальними і близькими.

Краєзнавство ми виділяємо як провідний напрям діяльності бібліотек, музеїв, закладів культури клубного типу, мистецьких та навчальних закладів. Краєзнавчий сегмент присутній практично в усіх заходах, які вони проводять. Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації сприяє об’єднанню зусиль, тісній співпраці закладів культури і мистецтв із науковцями, архівними установами, громадськими краєзнавчими організаціями, засобами масової інформації та іншими учасниками краєзнавчого руху на Вінниччині. А таке партнерство працює на позитивний результат.

Ми, вінничани, готові поділитися своїми напрацюваннями з нашими гостями з інших областей України та Республіки Польща, а також запозичити і запровадити у практику роботи кращі здобутки наших партнерів.

Краєзнавча діяльність закладів культури і мистецтв Вінниччини досить різнопланова – від здійснення копіткої пошукової роботи до проведення масштабних культурологічних проектів обласного та загальноукраїнського значення.

Назву лише кілька з них, які реалізовані на Вінниччині за останній період. Уперше обласний, уже традиційний, фестиваль народної творчості «Скарби Поділля», присвячений 21-й річниці Незалежності України, відбувся у с. Воробіївка, що на Немирівщині. У рамках проекту «Мистецтво одного села», у м. Київ представляли виставку народної творчості мешканці с. Щітки Вінницького району.

Полюбилися вінничанам та гостям нашого міста свята новорічно-різдвяного циклу, на яких професійні митці та майстри народної творчості широко використовують звичаї, обряди, колядки, щедрівки, характерні саме для нашого подільського краю.

У вересні цього року, під егідою Єврорегіону «дністер», у співпраці з письменницькою організацією, започатковане міжнародне літературне свято «Русалка дністрова».

Традиційними стали Стусівські читання, присвячені поету-земляку, Герою України В.С.Стусу, які понад 20 років тому започатковані обласною науковою бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва і до яких приєднуються все нові й нові учасники. Провідне місце у діяльності книгозбірень області займає також популяризація творчості інших письменників-земляків. І це лише окремі приклади наших краєзнавчих надбань.

Насамкінець хочу побажати плідної роботи всім учасникам Конференції, а ще міцного здоров’я, творчого натхнення задля спільної справи – подальшого розвитку краєзнавства. Цікавих вам знахідок і незаперечних здобутків на цьому не легкому, але такому потрібному людям шляху!

Хочу висловити сподівання, що знайомство з нашим краєм залишить у вас, дорогі гості, незабутні вражен ня та прагнення ще не один раз відвідати нашу вінницьку землю. А ми, у свою чергу, будемо раді бачити вас на нашому гостинному Поділлі!

М.В.Скрипник,

начальник управління культури і туризму Вінницької обласної

державної адміністрації, заслужена артистка України

Учасникам, гостям та організаторам

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

«Роль краєзнавства у соціально-економічному

і культурному розвитку регіону»

10-12 жовтня 2012 року, м. Вінниця

Шановні учасники та гості конференції!

Національна спілка краєзнавців України щиро вітає вас із початком роботи ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону», яка відбувається на історичній землі Поділля.

Вивчення проблем локальної історії – вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху, оскільки питання, які розглядаються на конференції, про комплексне дослідження краю, роль бібліотек та методу «усної історії» у краєзнавчих пошуках, основні напрями краєзнавства мають важливе значення для формування національної свідомості та відродження історичної пам’яті нашого народу.

Обговорення актуальних проблем краєзнавства сприятиме виробленню нових науково обґрунтованих концепцій для подальшого утвердження краєзнавства у системі соціо-гуманітарних наук.

Бажаємо учасникам конференції плідної роботи, цікавих наукових дискусій, щоб ваш форум став помітним кроком у розбудові сучасного українського краєзнавства.

О.П.Реєнт,

голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України

Шановне панство, учасники Конференції!

Мені надзвичайно приємно від себе особисто, Генерального Консула Республіки Польща у м. Вінниця, вітати сьогодні вінничан, гостей з різних регіонів України, а також своїх земляків, делегацію молодих науковців із Республіки Польща, з початком роботи такого представницького форуму. Відновлення історичної пам’яті, дослідження «білих плям» в історії українського і польського народів, безсумнівно, сприятимуть поліпшенню взаєморозуміння і зміцненню дружби між нашими двома великими європейськими державами. Спільна участь у міжнародних науково-практичних конференціях українських і польських науковців слугуватиме науковому і культурному співробітництву, взаємообміну інформацією, результатами досліджень, які мають важливе значення для подальшого розвитку наукової думки Польщі та України.

Наслідком творчої співпраці нашого Консульства з обласною науковою бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва стало урочисте відкриття при відділі документів іноземними мовами Центру польської книги та інформації, який успішно працює і має своїх постійних користувачів. Проведення спільних творчих акцій, присвячених видатним діячам польської і української літератури, культури, мистецтва, організація при бібліотеці діяльності клубів з вивчення польської мови із залученням волонтерів з країни – носіів цієї мови – та низка інших заходів дають свої вагомі результати. Такі партнерські зв’язки ми плануємо розвивати й надалі, урізноманітнюючи форми та поглиблюючи зміст.

Бажаю всім учасникам Конференції плідної роботи, отримання нових знань та збереження і розвитку кращих традицій. Міцного вам здоров’я, нових цікавих вражень від перебування на гостинній вінницькій землі. До зустрічей!

Даміан Чарчинський,

віце-консул Генерального Консульства

Республіки Польща у м. Вінниця

Шановні колеги, всі учасники Конференції!

У черговий раз людей, закоханих у рідний край, зібрала уже ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону», адже питання розвитку краєзнавства було і залишається одним із провідних напрямів діяльності. Змінюються форми, підходи, учасники краєзнавчого руху, проте незмінним залишається наше велике бажання – якнайбільше пізнати свій край, його історію, сьогодення, відомих постатей і маловідомих уродженців та діячів, чиє життя і діяльність, пов’язані з тим чи іншим регіоном, містом, селом, містечком.

Бібліотечні заклади – важливі складові краєзнавчої діяльності, дослідження локальної історії, адже тут збирається, акумулюється, систематизується вся інформація про рідний край, вміщена у друкованих джерелах, неопублікованих матеріалах, електронних та інших носіях, а це – необхідна умова збереження історичної пам’яті. Порівняно новим напрямком пошукової краєзнавчої діяльності є метод «усної історії», який бібліотечні працівники взяли на озброєння, і зібрали таким чином чимало спогадів, свідчень очевидців різноманітних історичних подій, що відбувалися в Україні, конкретному населеному пункті. Бібліотекарі використовують сучасні мультимедійні засоби для збору, збереження та передачі таких неоціненних матеріалів, які слугуватимуть подальшому достовірному дослідженню історії і сьогодення краю.

Бібліотеки області мають гарні здобутки і в реалізації програми «Бібліоміст», завдяки якій понад 85 книгозбірень із 17 районів та ЦБС м. Вінниця відкрили Інтернет-центри, оснащені комп’ютерною та мультимедійною технікою. Це дає нові можливості не лише в отриманні мешканцями територіальних громад нової бібліотечної послуги – користування Інтернетом, але й, що для нас також дуже важливо, створення власних інформаційних продуктів, де перевага надається збору та представленню інформації про край у світовій інформаційній мережі. Перші кроки – й у використанні бібліотеками соціальних мереж.

Зроблено чимало і в напрямку посилення партнерських зв’язків із закладами, організаціями, установами, які займаються краєзнавством. Відрадно, що нашу працю оцінили столичні колеги, і співорганізаторами нинішньої Конференції стала Національна спілка краєзнавців України, а постійними учасниками є провідні фахівці Національної історичної бібліотеки України. Нам приємно, що збільшилася делегація науковців з Республіки Польща. Бібліотечна спільнота Вінниччини реалізує низку корпоративних бібліотечних проектів, чому сприяє й участь в діяльності громадської організації «Асоціація бібліотек Вінниччини».

Ми відчуваємо постійну підтримку Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної Ради, управління культури і туризму облдержадміністрації. Організатори форуму намагалися побудувати наше зібрання таким чином, щоб її делегати взяли участь у пленарних, секційних засіданнях, виїзній сесії, презентаційній платформі й ознайомилися з визначними і пам’ятними місцями Вінниці та Мурованих Курилівець.

Попереду у нас з вами ще багато планів і задумів, реалізовувати які можна лише об’єднавши зусилля. Цей форум, я сподіваюся, стане ще одним важливим етапом у розвитку локальної історії та досягнення нових вершин у царині краєзнавства.

Вітаю всіх присутніх із початком роботи нашого зібрання і бажаю учасникам Конференції плідної роботи, отримання нового цікавого досвіду. Гарного вам настрою та незабутніх вражень від нашого квітучого вінницького краю!

Н.І.Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва,

заслужений працівник культури України

Шановні організатори

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

«Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону», дорогі колеги-краєзнавці!

Щиро вітаю вас із початком роботи Конференції, яка, безсумнівно, стане ще однією сторінкою в історії Поділлєзнавства.

Краєзнавчі дослідження нашого регіону мають давню традицію, сягаючи в глибину століть. Кількість книг, статей, наукових розвідок, присвячених різним сторонам життя Поділля, вимірюється тисячами. Але ще не всі факти встановлені й проаналізовані, не всі аспекти досліджені, не всі події осмислені. Отже, попереду багато роботи, пов’язаної з пошуками нової інформації, опрацюванням архівних та бібліотечних джерел, написанням нових книг і статей.

Шановні учасники конференції, зичу всім вам творчої наснаги, успіхів у здійсненні творчих задумів та ідей. Бажаю успішної праці і шкодую, що не можу бути сьогодні з вами у цьому залі.

Л.М.Шпильова,

член Вінницького обласного краєзнавчого

товариства «Поділля» (м. Нью-Йорк, США)

ВСТУПНЕ СЛОВО НАУКОВОГО РЕДАКТОРА

Історична локалістика, локальна історія, історична етнографія, краєзнавство...

Вважається, що хороший науковий текст має пояснювати усі слова з його ж назви. Однак ніхто не переймається значенням інтерпункційних знаків, не зважає на їх роль у значенні, яке автор надає самій назві. Саме через це мені, перш за все, хотілося б звернути увагу на вжиту у цій назві багатокрапку. Адже саме вона вказує з одного боку на різноманітність статей, представлених у цьому виданні, з дугого – на мету його створення.

По-перше, граматика тут не грає жодної ролі. З одного боку, читач може подумати, що вступ або й усі статті обговорюватимуть схожість, відмінності або зв’язки усіх цих видів наукових практик. З іншого – можна собі уявити, що йтиметься про те, що згадані дисципліни – це різні грані однієї потужної науки, яку сучасники називають регіоналістикою або мікроісторією. А це ні в якому разі не входило у плани авторів та упорядників збірника. По-друге, бажання вжити багатокрапку виникло під впливом виняткового есе італійського філософа та семантика Умберто Еко «Як ставити багатокрапку». А саме мене надихнули його слова про те, що «письменник пише для інших письменників; не письменник для сусідів чи поштарки і боїться (часто-густо безпідставно), що читачі не зрозуміють та не простять йому відваги. для нього багатокрапка – це перепустка, а, радше, дозвіл підняти революцію, маючи на це – про всяк випадок – згоду відповідних органів». Отже, багатокрапка допомагає уникнути однозначної оцінки ваги вкладу кожної з цих дисциплін у контексті дослідження минулого окремого регіону та його мешканців. А оскільки дві запропоновані можливості розуміння ідеї створення цього збірника могли б посіяти розбрат поміж представниками цих же наук або (чого б узагалі не хотілося) викликати гостру полеміку з авторкою цих слів на тему ролі мікроісторичних практик в залежності від дисциплінарної приналежності самого дослідника та його дослідження. Іншими словами, без багатокрапки не було б можливим зібрати статті різних авторів в одній, спільній, публікації.

У такому разі, що ми маємо завдяки багатокрапці? А маємо змогу передати читачеві основну ідею упорядкування цієї збірки – довести можливість мирного співіснування у науковому просторі представників різноманітних наукових дисциплін, субдисциплін, напрямків, шкіл та течій, проте досліджуючим минуле у мікроконтексті. Адже сучасні мікроісторичні студії (про що переконливо пишуть автори статей) мають на меті не просте каталогування історичних фактів чи цікавого оповідання про минуле окремої територіальної цілісності. Наші автори передусім шукають відповідь на питання «чому?», щоб мати змогу збагнути історичні події чи процеси у їх винятковості та зрозуміти специфіку подільської культурної спадщини разом із її етнокультурним багатством. Автори доводять, що сьогоднішня історична регіоналістика вже не схожа на провінційну, аматорську, сповнену мегаломанії, творчість.

Взагалі мікроісторія – наскільки це можливо – намагається дослідити буденність, тобто змінити точку зору на минуле. Таким чином, мікроісторія стає знаряддям боротьби із деперсоналізацією та дегуманізацією світової історії, які несе за собою подієва та процесуальна історія (дослідження глобальних загальноісторичних процесів у мікроконтексті). Автори переконуватимуть читача, що їх цікавить минуле «пересічних людей». Саме бажання усвідомити читачеві, що кожен із нас творить історію і кожен є за неї відповідальним, наштовхнуло на зібрання різноманітних праць у дусі дослідження минулого, окремого, мікропростору в одній книзі.

Наша мета – довести вартість українських та закордонних мікроісторичних практик для поглиблення історичної свідомості серед подолян; показати можливості використання знання минулого у культурному просторі регіону та з метою розвитку туризму в регіоні; допомогти зрозуміти окремі сучасні етнокультурні процеси, в тім – історичну амнезію у публічному дискурсі багатьох сучасних європейських країн; підкреслити необхідність шани своєї або чиєїсь «малої вітчизни» та необхідність охорони культурної спадщини не лише як форми національної політики в залежності від політичних пріоритетів у даний момент історії.

А мені б хотілося, щоб багатокрапка стала символом мікроісторичних досліджень минулого, адже кожен дослідник розуміє та описує його у свій неповторний спосіб...

Вікторія Куделя-Свйонтек,

кандидат історичних наук

 Завантажити Збірник матеріалів (1,98 Мб, pdf)

ПРИВІТАННЯ

Спірідонова Л.М. ...............................3

Скрипник М.В. ...................................3

Реєнт О.П. ...........................................4

Чарчинський д. ..................................5

Морозова Н.І. ......................................5

Шпильова Л.М. ..................................6

ВСТУПНЕ СЛОВО НАУКОВОГО РЕДАКТОРА

Куделя-Свйонтек В. Історична локалістика, локальна історія,

історична етнографія, краєзнавство... .......................................................................................................................7

ДОПОВІДІ

Куделя Г.Д. Від конференції до конференції:

вектори розвитку регіонального бібліотечного краєзнавства ..........................................................................8

Морозова Н.І. Інноваційний поступ Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва продовжується:

роки 2007-2012 ..........................10

Краєзнавство: сучасний дискурс

Коляструк О.А. Вивчення повсякденності в історичному краєзнавстві .......................................................................13

Беценко Т.П., Михно Л.П. Лінгвістичне краєзнавство як новий напрямок

науково-пошукової діяльності ..................................................................................................................................14

Прищепа О.П. Використання нових підходів у дослідженні міст Правобережної

України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: краєзнавчий аспект ....................................................................................16

Свйонтек А. «Цвинтар» чи «кладовище»? Методологічні вказівки та потенціал

так званих «цвинтарних студій» ...............................................................................................................................17

Усна історія у краєзнавчих студіях: теорія і практика

Курковська-Будзан М. Хто врятує історію: вчені чи краєзнавці? .......................................................................22

Куделя-Свйонтек В. Історія з-під поли. Про використання усної історії краєзнавцями ......................................24

Бутько В. Устная история в Республике Беларусь: историографический очерк ...........................................26

Нідерля А. Опрацювання та архівізація усних свідчень в Архіві Усної Історії Університету

ім. Марії Кюрі-Склодовської у Любліні .................................................................................................................29

Коваль Г. Усна історія у діяльності центру «Пам’ять та майбутнє» ...........................................................32

Прокопчук В.С. ОУН і УПА на Поділлі у працях дослідників,

спогадах учасників і свідків подій .....................................................................................................................33

Цимбалюк П.І. Політичні репресії на Вінниччині в друкованих джерелах,

дослідженнях та спогадах очевидців ....................................................................................................................38

Дем’яненко В.Ю. Спогади з німецького полону ..................................................................................................41

Бадрак Л.С. Події, факти з життя мешканців с. Іванів Калинівського району

у спогадах очевидців .................43

Літопис подільського краєзнавства

Гальчак С.Д. Краєзнавство Східного Поділля у період «Перебудови» (1985-1991рр.) ............................................44

Воловик В.М. Історія вивчення сільських етнокультурних ландшафтів Поділля ....................................................47

Журунова Т.Г. Подільська сторінка історії родини Ерн (спогади О.В.Ерн) ..............................................................49

Побережна Т.І. Витоки формування профспілки працівників культури Вінницької області ................................51

Дослідження історії і культури Поділля

Шпильова Л.М. «Podolica» Української Вільної Академії Наук у США ................................................................53

Кізян О.І. Бібліографічні раритети Поділля ................................................................................................................55

Кристофорова Т.П. Наявність джерел з історії населених пунктів, бібліотек, документів

про видатних діячів у фондах публічних бібліотек: науково-методична розвідка .............................................59

Маєвська Л.В. дещо з матеріалів історії медицини Поділля

(з фондів наукової бібліотеки ВНМУ ім. М.І.Пирогова) .........................................................................................61

Соломонова Т.Р. Книжкові склади в поширенні книг

у Подільській губернії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. ......................................................................................63

Герасимов Т.Ю. Проблеми міського громадського транспорту на Поділлі

за Гетьманату Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.) ..........................................................................65

Парацій В.М. Пам’ятки та окремі артефакти епохи енеоліту – ранньої бронзи

на території Бережанського району (Західне Тернопілля): вивчення, локалізація,

перспективи подальших досліджень ............................................................................................................................67

Історія міст і сіл Вінниччини

Козак Ю.Д. Вінниччина на поштових мініатюрах світу .............................................................................................69

Ліпська А.В. Вінницька Атлантида ..............................................................................................................................71

Денисова Л.М. Білий рояль для Білої Зали (до 100-річчя будівлі Вінницької Міської думи) ...................................75

Римаренко Н.Б. Історія Зиновинської ікони .................................................................................................................77

Слотюк П.В. Греко-католицька і православна церква у с. дзялів (XVІІ-XX ст.):

до питання зміни конфесійної належності ...............................................................................................................79

о. Григорій (Рогацький). З історії відродження УГКЦ у Вінниці: вул. Крутий Спуск, 9 ..........................................82

Стебелєв А.В. доля села Канава у контексті історії Поділля .......................................................................................84

Білецька Л.В. Чотири замальовки з історії села Вільшанка ....................................................................................86

Зозуля Ю.П. Кетроси у плині століть .............................................................................................................................89

Парацій В.М. Меморіал на г. Лисоня як об’єкт пам’яткоохоронного реагування

та суспільного захисту 1920-х – поч. 1930-х рр. ....................................................................................................90

Гуменюк І.П. Розвиток історичних подій другої половини 1920-х – першої половини 1930-х років

у селі Вівсяники (Козятинський р-н Вінницької області) ......................................................................................93

Історія України у світлі регіональних досліджень

Струкевич О.К. Батозька битва у контексті подільської та загальноукраїнської історії ........................................97

Сеник Л.Б. Участь населення Поділля у франко-російській війні 1812 року:

історіографічна розвідка за матеріалами одного видання .......................................................................................99

Роговий О.І. Сино-одська битва на Поділлі .................................................................................................................101

Луценко А.А. Геополітичні контексти «великого кордону» в українському елітогенезі .........................................104

Кравчук О.М., Марценюк Н.М. Спогади В.данілова

про Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. ..........................................................................................105

Ковальчук Т.В. державне регулювання у сфері туризму на території Волині у міжвоєнний період ...................108

Бранько Я.А. до питання перекладів історичних назв з німецької на українську мову

(на прикладі об’єктів на окупованій німцями території Польщі та України) ......................................................109

Бібліотечне краєзнавство

Кисельова В.П. Краєзнавчий контент веб-сайтів регіональних бібліотек України:

сучасний стан і тенденції розвитку ........................................................................................................................111

Прокопчук В.С. Бібліотечне краєзнавство як важливий напрям діяльності наукової бібліотеки

Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка ......................................................112

230

Прокопенко Л.С. Основні напрями діяльності Читального залу краєзнавства

та генеалогії Бібліотеки Конгресу США ...............................................................................................................117

Слотюк Г.М. Краєзнавча інформація на сайтах та блогах публічних бібліотек Вінниччини .............................119

Моторна Н.І. Краєзнавчий бібліотечно-інформаційний сервіс в умовах інформаційного ринку ......................122

Малиш О.М. Бібліотечне краєзнавство як основний напрямок діяльності бібліотек .........................................124

Полянська Н.І. Створення краєзнавчих бібліографічних ресурсів

(на прикладі ХдНБ ім. В.Г.Короленка) .................................................................................................................125

Вачиля Н.М. Книгозбірні Закарпаття – історія та сьогодення як

cкладова бібліотечного краєзнавства ...................................................................................................................127

Ткачик О.Б. Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка як центр краєзнавчої інформації ................................129

Білоус В.С. Бібліотечно-бібліографічне краєзнавство – важливий напрям краєзнавчої діяльності

бібліотеки ВдПУ імені Михайла Коцюбинського ...............................................................................................131

Мозгова Л.А. Бібліотечне краєзнавство у персоналіях ...............................................................................................133

Авраменко Г.М. Персональні бібліографічні видання – складова краєзнавчої діяльності

Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва (Огляд видань 2007-2012 рр.) ................................................................135

Котуз Т.В. Щорічник «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини» як міні-енциклопедія життя краю

(до 50-річчя виходу першого випуску) .................................................................................................................137

Нагірняк В.П. Використання краєзнавчих ресурсів бібліотек

у створенні ювілейного збірника «Томашпільщина» .........................................................................................139

Грицай О.М. Організація обслуговування читачів Наукової бібліотеки

Львівського університету імені Івана Франка у 1970-80-х роках .......................................................................141

Тупчій Л.Л. Краєзнавча діяльність Жмеринської ЦРБ: традиції та інновації ..........................................................143

Маршук Ю.М. Літературно-мистецьке краєзнавство Бершадщини .........................................................................144

Ахевич Н.П. дослідження історії населених пунктів: досвід діяльності бібліотек Тульчинщини .......................147

Ситник О.Д. Музей історії Ободівського цукрового заводу як складова дослідження краю .........................148

Літературно-мистецьке краєзнавство

Подолинний А.М. Подільська Шевченкіана: сторінки історії й постаті

(до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка) ..............................................................................................149

Куцевол О.М. Подільські сторінки життєтворчості поета і перекладача дмитра Паламарчука ...........................150

Кадочніков О.П. Культурно-социальные и краеведческие аспекты русской книги

Винниччины конца ХХ – начала ХХІ ст. ...............................................................................................................154

Завальнюк К.В., Кравчук О.М. Леонід Маркович Мосендз: сторінки біографії .....................................................156

Віннічук А.П. Історизм художнього мислення Миколи Сиротюка ...........................................................................161

Крупка В.П. Синестетичність кольоропису в поезії Володимира Забаштанського ................................................164

Кадочнікова Л.О. Петро Ілліч Чайковський як культурний і краєзнавчий феномен Вінниччини ........................167

Юрчишина О.А. Хранителі творчої спадщини Степана Руданського: віднайдене ...................................................168

Волинець Н.І. Літературне краєзнавство Бережанщини та його дослідники ............................................................170

Горбань О.Г. Архітектор Василь Павлович Листовничий ..........................................................................................172

Педагогічне краєзнавство

Богатчук С. С. до 30-річчя Вінницького національного аграрного університету ...............................................176

Яворська Т.М. Вінницьке реальне училище – осередок освіти та духовності .......................................................178

Швець Т. В. З історії Вінницького технічного коледжу ............................................................................................180

Артеменко І.В. Видатні імена Криворізького національного університету:

світлої пам’яті В.Ф.Бизова ...182

Демченко О.Ю. Іван Володимирович Пилипчук (Історію пишуть люди) ...............................................................183

Дояр Л.В. Ювілейний рік Криворізького національного університету:

актуалізація краєзнавчих пошуків та досліджень ................................................................................................185

Лосовська В.П. Краєзнавчі матеріали як засіб формування цілісності особистості студентської молоді

(з досвіду роботи Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій) .......................186

Сулімова С.І. Соціальне та фінансове виховання дітей Вінниччини

як один з інструментів подолання бідності ...........................................................................................................188

Шевчук О.Б. Розвиток дослідницьких умінь учнів у форматі шкільного літературного краєзнавства ..............189

Природничо-географічне краєзнавство

Гудзевич А.В. Географічне краєзнавство в регіональному вимірі ...........................................................................192

Кокус В.В. О.О.Савостіянов – дослідник флори Поділля .......................................................................................193

Пранке П. Ґнєзно – легенда про заснування міста, святі місця та розвиток туризму ............................................195

Етнографічне краєзнавство

Кметь І.Ф. Українська новозаповітна апокрифіка як джерело етнопедагогічних студій .....................................198

Гурська О.С. Культурно-мистецький вплив лемківської громади

на розвиток західноукраїнських земель ..............................................................................................................200

Гребеньова В.О. Весільні традиції другої половини XX – початку XXI ст.

(на матеріалах, записаних у с. Оксанівка Ямпільського району Вінницької області) .....................................202

Антонюк Є.В. династія Колодіїв – давно забуті майстри дерев’яної скульптури ...............................................204

Романевич О.Й. Невичерпність народних традицій, звичаїв та обрядів

села Вищеольчедаїв (Мурованокуриловецький р-н Вінницької області) .....................................................206

Кметь В.С. З народної демонології Вінниччини .....................................................................................................208

Збереження культурної спадщини

Зглінська А. Проект «Так треба». З досвіду історичного краєзнавства ...................................................................211

Згінник О.Г. Основні напрями діяльності історико-літературного центру «Слово» .............................................213

Надоленко Г.Ф. Вінницький обласний навчально-методичний центр галузі культури, мистецтв

і туризму: роль і можливості у популяризації краєзнавства та розвитку культури в регіоні ..........................215

Панчук Ф.В. Нові форми роботи Вінницького літературно-меморіального музею

Михайла Коцюбинського в організації культурно-масових заходів .................................................................216

Яковенко Т.В. Роль громадських організацій в популяризації краєзнавчої роботи

на прикладі громадської організації «Велика рідня» ..........................................................................................218

Резолюція .......................................221

Відомості про авторів ...................223