Тор Неве Ланґе (1851-1915)

Рік видання: 2001

Місце зберігання: Відділ зберігання

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва



Тор Неве Ланґе

(1851-1915)
До 150-річчя з дня народження



Вінниця
2001

Данський пiонер української поезiї

Про перебування на Подiллi вiдомого данського поета, фольклориста, перекладача, вченого-лiнгвiста Тора Ланґе вiдомо небагатьом нашим землякам, хоча вiн зробив надзвичайно багато для популяризацiї в Данiї української куль-тури, в буквальному розумiннi перекинувши мiсток дружби до данського народу. 

Народився Тор Неве Ланґе 9 квiтня 1851 року в Копенгагенi. Захопившись
античнiстю ще в школi, 1869 року вiн вступає до Копенгагенського унiверситету, а 1874-го складає iспити на звання кандидата з латинської i грецької мов, з iсторiї та зi скандинавської фiлологiї.

Однак його мовнi i лiтературнi зацiкавлення виходять далеко за межi унiверситетської програми з обраного фаху. Восени 1874 року в Копенгагенi виходить збiрка поетичних перекладiв iноземної класики на данську мову “Евтерпа”, пiдготовлена трьома фiлологами, у якiй взяв участь Ланґе, вразивши читачiв широтою та рiзнобiчнiстю iнтересiв. Вiн запропонував переклади з дев’яти мов (в тому числi i з росiйської). 
Одразу пiсля закiнчення навчання Ланґе на запрошення царського уряду 1875 року переїжджає до Москви i починає викладати класичнi мови у Лазаревському iнститутi схiдних мов. Вiн за короткий час досконало опановує росiйську i багато їздить по країнi.

Ланґе продовжує активно працювати як перекладач. У книжцi “З далеких країв” (“Fra fremmede lande”, 1876) значно розширюється слов’янський роздiл. Крiм росiйських творiв з’являються українськi, польськi, сербськi та iншi слов’янськi.

Така закономiрнiсть простежується i в наступнiй збiрцi “Кiлька народних пiсень” (“Nogle folkeviser”), яка з’явилась 1878 року. Вона, зокрема, мiстить дванадцять росiйських, шiсть українських, дев’ять сербських та три чеськi пiснi. Цiкаво вiдзначити, що українськi пiснi перекладенi уже не з росiйської, а з мови оригiналу.

 Пiдсумком його подорожей i спостережень стала книжка “З Росiї” (1882), яка мiстить 14 до-рожніх нарисiв, з описами i московського життя, i поїздок Ланґе по Росiї, Українi та Бессарабiї. В однiй з цих подорожей вiн познайомився з Наталiєю Протопоповою, яка їхала на батькiвщину - в село Нападiвку Липовець-кого повiту на Подiллi. В лютому 1883 року вона стала його дружиною, а сам вiн на довгi роки здобув другу домiвку - родинний маєток Прото-попових, де вiдпочивав майже щолiта.

Окремий нарис у цiй книзi вiн присвятив Києву, Днiпру, Софiйському собору, Печерськiй лаврi. Інший нарис - Бессарабiї, циганам, молдавським народним танцям, бессарабському вину, описав кургани, будинок Карла XII в Бендерах i саме мiсто.

З книги можна переконатись, що Ланґе не лише злився з росiйським суспiльством настiльки, наскiльки це взагалi може зробити iноземець, а й вивчив Росiю, як мовиться, вздовж i впоперек, глибоко ознайомився з її лiтературою. Ланґе поспiшає подiлитися своїм новим духовним багатством з земляками, випустивши 1886 року велику - на 461 сторiнку - книгу “Весна” (“Wesna”), яка знайомила данцiв з п’ятьма найвидатнiшими, на думку перекладача, росiйськими прозаїками.

Через рiк Тор Ланґе нiби доповнює попереднi поїздки книгою дорожніх нотаток “Мiсяць на сходi” (“En maaned i Orienten”), в яких описує маршрут своєї подорожi на Близький Схiд та до Єгипту.

1887 року вiн залишає викладацьку роботу: [переходить на значно вiдповiдальнiшу посаду] його призначають консулом Королiвства Данiя у Москвi. На цiй посадi Ланґе працює аж до своєї вiдставки у 1906 (за деякими джерелами - 1908 ) році.
1888 року вiн публiкує свiй переклад на данську “Слова о полку Ігоревiм” (“Kvadet om Igors fylke”). “Багато менi довелось передавати чужої поезiї, - зауважує Ланге в пiслямовi, - але нiколи моє завдання не було хоч би приблизно таким важким, як тепер”. Зараз цей переклад вважається класичним.

А 1890 року Тор Ланґе дебютує в оригiнальнiй художнiй прозi - виходить у свiт його книга “Ескiзи i фантазiї” (“Skizzer og phantasier”).

Ланґе не полишає i наукових студiй. За результатами дослiджень через кiлька рокiв вiн подає в Копенгагенський унiверситет дисертацiю про творчiсть Олексiя Толстого на здобуття ступеня доктора. За резолюцiєю короля Ланґе був звiльнений вiд її усного захисту, а дисертацiя вийшла у свiт як окрема монографiя “Граф Олексiй Толстой” (“Grev Alexiej Tolstoj”, 1894).

Вiн нi на хвилину не покидає працю над поезiєю. В тому роцi, що й дисертацiя, вийшла збiрка оригiнальних i перекладних вiршiв Ланґе “Крiзь кольорове скло” (“Gjennem farvet glas”). Перекладiв у нiй значно бiльше, нiж оригiнальних творiв, а серед них переважають зразки слов’янської поезiї. Такий же характер мають i наступнi збiрки - “Ноктюрни” (“Nocturner”, 1897) та “Далекi мелодiї” (“Fjerne melodier”, 1902). В останнiй безумовну перевагу надано українським народним пiсням - їх нараховується аж 25.
Переклади з української мови заслуговують на особливу увагу. Крiм казок та прозових i поетичних художнiх творiв Ланґе зосередився на українському пiсенному фольклорi. Всього вiн переклав 46 укра-їнських народних пiсень. Деякi з них зовсiм не зазнали музичної обробки i залишилися в Данiї як лiтературнi факти, а 26 були покладенi на музику данськими композиторами i викликали неабиякий спалах iн-тересу до українського народу та його культури. Бiльше того: двi пiснi (“Ой зiйди, зiйди, ти зiронько та вечiрняя” і “Ой не свiти, мiсяченьку”) народ Данії прийняв як близькi його власному свiтобаченню i свiтовiдчу-ванню - вони стали данськими народними пiснями.

Вийшовши у вiдставку, Тор Ланґе до кiнця життя мешкає в Нападiвці, де вiддається, крiм лiтератури, своєму давньому захопленню - ботанiцi i вирощуванню рiзних сiльськогосподарських культур, дивуючи мiсцевих агрономiв. В одному з листiв на батькiвщину вiн описує, що вирощує в подiльському селi цитрусовi i навiть... ананаси. Щоправда, “пiд склом”.
Однак не припиняє i лiтературної творчостi: 1906 року поетична збiрка “Гра струн” (“Strengespil”) приносить новi сюрпризи. У нiй з’являються болгарськi, боснiйськi та вендськi пiснi. (Але прiоритет знову за українськими пiснями - їх аж дев’ять). А наступного року виходить збiрка оповiдань на скандинавську тематику “В данських барвах” (“I danske farver”).
Для повнiшої i всебiчної характеристики Ланге слiд згадати його працю з пiдготовки публiкацiї античної класики росiйською мовою (книжкових видань Катулла, Тiбулла, Проперцiя, Сапфо, Анакреона, Пiндара, Горацiя et caetera), кiлькох пiдручникiв. як добровiльний посередник мiж росiйським та данським науковим свiтом вiн перекладає статтi росiйських вчених на данську мову, і навпаки, працi данських вчених - на мову росiйську.

Вiдголоски його подорожей i спостережень за довколишнiм життям склали збiрку нотаток “З багатьох мiсць” (“Mangested fra”), яка вийшла в Копенгагенi уже після смерті Ланґе. В нiй багато згадок про Україну, де Ланґе мешкав останнiй перiод свого життя, про її народ, про краєвиди Подiлля. Зокрема, на сторiнцi 195 вiн пише:“Знову вдома, благополучно досягнувши гаванi! Яка благословенна тиша!.. Свiт в недiлю i тепле сонячне свiтло. Всi вiкна в сад розчиненi навстiж; запахи квiтiв, спiлого зерна i вiльне вiд пилу повiтря над плодючою Україною”. З цим перегукується пейзаж на сторiнцi 197: “Там, над степом, заходить сонце; його червонi променi утворюють барви райдуги, пробиваючись крiзь невелику хмарку куряви, що пiднiмається над дорогою, якою повертається додому череда. Взагалi ж повiтря прозоро-чисте, як у вiдкритому морi; через високi, широко вiдчиненi вiкна запахи горiха змiшуються з запахами землi, нагадуючи пiвденний бриз”. І таких спостере-жень, описiв полювання на Подiллi та українських звичаїв у книзi багато.

З ними можна порiвняти розлогi цитати з листiв, якi Отто Борсхенiус наводить у перед-мовi до посмертного видання “Вибраних поезiй” (“Udvalgte digte”), яке вийшло уже в двадцятi роки: “Там, у степовому домi, де я живу, є зала, велика i порожня, але з колонами, настiльки безсумнiвно чистими за стилем, як корiнфська капiтель на пам’ятнику Лiсiкрату в Афiнах, з трьома античними дверями, якi вiдчиняються в сад з темними деревами”.

Помер Тор Ланґе 22 лютого 1915 року в Нападiвцi i був похований у фамiльному склепi Протопопових. Лише в двадцятих роках, коли закiнчились воєннi лихолiття, його прах родичi перевезли в Копенгаген і поховали на кладовищi Сольб’єрг. Наталiя Ланґе, яка супроводжувала чоловiка в останню дорогу, ще довго жила в Копенгагенi. 1938 року її поховали в одному склепi з чоловiком.

Оглядаючи зроблене Тором Ланґе, Карл Тiандер назвав його “данським пiоне-ром росiйської поезiї”. З не меншими пiдста-вами його можна було б назвати i “данським пiонером української поезiї”, бо саме вiн вперше широко познайомив народ своєї країни з набутками української лiтератури.

Вiктор Мельник

 

Хронологічний список творів і перекладів Тора Ланґе

Euterpe. Oversǽttelser af digtervǽrker fra oldtiden og middelalderen efter grundtexterne ved Clarentius Gertz, Thor Lange, Sigurd Miiller, 1874

Fra fremmede lande. Digte, oversжtte og efterlignede. 1876

Nogle folkeviser, oversǽtte og efterlignede. 1878

Longfellow. Den Gyldne legende. 1880

Fra Rusland. Skildringer og stemmninger. 1882

Двенадцать стихотворений Катулла, Тибула и Проперция, избранных и снабжённых примечаниями Георгием Ланге. 1886

Wesna. Skildringer og stemninger fra den russiske litteratur. 1886

Краткая греческая антология из стихотворений Сапфо, Анакреона и Пиндара. 1887

En maaned i Orienten. 1887

Десять посланий Квинта Горация Флакка. 1888

Kvadet om Igors fylke. 1888

Skizzer og phantasier. 1890

P. Gnоditsh. Brendede breve. 1891

Svjatopolk. Folkevisescene efter et motiv at grev Golenishchtschev - Kutuzow. 1892

Alexander Bashenow. Elskovsdrikken. Farcebagatel i en handling. 1893

Sophokles. Antigone. 1893

Grev Alexiej Tolstoj. 1894

Gjennem farvet glas. Smaating paar vers. 1894

Al.N. Shwarz. Praxiteles Hermes paa en Mont fra Anchialos // Kort Udsigt over d. philol. - histor. Samfunds virksomhed. 1891-94 (журн.)

В Черногории. Путевой очерк Георгия Ланге. [1895]

Sarniza. Stemninger fra slaviske og andre lande. 1896

Nocturner. Folkeviser og andre vers. 1897

Sophokles. Kong Odipus. 1897

А.Д. Iёргенсен. Шлезвиг-Гольштинский вопрос. С датского перевёл Тор Ланге. 1897

Nikolaj Teleshow. Bшrn. Miniaturroman. 1899

Syv oder af Pindar. 1900

Христиан Иёргенсен. Делос и древнейшая греческая скульптура. Приложения к циркулярам по Московскому учебному округу. Перевёл с датского Тор Ланге. 1902

Fjerne melodier. Folkeviser og smaadigte. 1902

Ǽldre grǽsk lyrik. 1903

Sophokles. Ajas. 1903

A.Ostrovskij. Paa herregaarden. 1904

Strengespil. 1906

I danske farver. 1907

Ǽschyles. Sonofferet. 1911

Euripides Ion. 1911

Terentius: Pigen fra Andros. 1912

Mangesteds fra. 1918

Udvalgte digte. 1923

Під небом Еллади. - Вінниця: Тезис, 2000. - 71 с. - (Б-ка журн. “Згар”) 

 

Література про Тора Ланґе

Тиандер К. Датский пионер русской поэзии. // Тиандер К. Датско-русские исследования, вып. ІІ. - СПб., 1913. 

Axel Sшrensen. Thor Lange. Kшbenhavn. [1915]

Мсерианц Л. Памяти Тора Ланге. // Русский филологический вестник. - 1915. - Т. 74. - № 3.

Димчак О. Тор Ланґе в Нападівці // Нове життя. - 1969. - 22 берез.

Вовчок В. Повій, вітре...:[Тор Ланґе - дослідник творчості С. Руданського] // Комс. плем’я. - 1970. - 12 берез.

Нудьга Г.А. Творчість Степана Руданського за кордоном // Нудьга Г.А. Слово і пісня. К., 1985. - С. 328-339. 

Із змісту: Про переклади поетом Степана Руданського. - С. - 332-333.

Паламарчук В. Пісня прилетіла з України: [Про пісню “Ой не світи, місяченку” у перекладі Т. Ланґе] // Робітн. газ. - 1986. - 20 трав.

Датський письменник на Липовеччині // Нове життя. - 1986. - 24 трав.

Мельник В. Жив у Нападівці датчанин // Комс. плем’я. - 1986. - 3 черв.

Нудьга Г.А. Українська пісня в світі: Дослідження. - К.: Муз. Україна, 1989. - 535 с., іл.

Із змісту: Про поета та його діяльність по перекладу та поширенню української пісні. - С. 383-399.

Кавун М. Чи пам’ятає Нападівка Ланґе? // Вінниц. правда. - 1991. - 21 берез.

Курдиш Ф. Він жив у Нападівці // Нове життя. - 1991. - 18 квіт.

Мельник В.І. Тор Ланґе як популяризатор творчості Достоєвського // Достоевский и славянский мир: Материалы респ. науч.-теорет. конф. Винница, 22-23 нояб. 1996 г. / Винниц. гос. пед. ин-т. - Винница, 1996. - С. 39-40.

Кавун М. Музей датчанина [в с. Нападівці] // Вінниччина. - 1996. - 20 лют.

Мельник В. Українська доля данського поета // Панорама. - 1996. - 24 квіт.

Мельник В. Мандрівник по мовах і країнах // Ланґе Т. Під небом Еллади. - Вінниця: Тезис, 2000. - С. 3-6.

* * *

Лисенко І.М. Ланґе Тор // УРЕ. - 2-е вид. - К., 1981. - Т. 6. - С. 58.

Нудьга Г.А. Ланґе Тор // Укр. літ. енцикл. - К., 1995. - Т. 3. - С. 129-130.

 

Укладачі: В. Мельник
О. Ніколаєць 
Редактор М. Спиця
Оригінал-макет Н. Спиця

Тиражування Г. Стратієнко

Відповідальний за випуск В. Циганюк


Тираж 50 прим. Ксерокс Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. 
21100, Вінниця, вул. Соборна, 73

Поділитися:

Тор Неве Ланґе


Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва



Тор Неве Ланґе

(1851-1915)
До 150-річчя з дня народження



Вінниця
2001

Данський пiонер української поезiї

Про перебування на Подiллi вiдомого данського поета, фольклориста, перекладача, вченого-лiнгвiста Тора Ланґе вiдомо небагатьом нашим землякам, хоча вiн зробив надзвичайно багато для популяризацiї в Данiї української куль-тури, в буквальному розумiннi перекинувши мiсток дружби до данського народу. 

Народився Тор Неве Ланґе 9 квiтня 1851 року в Копенгагенi. Захопившись
античнiстю ще в школi, 1869 року вiн вступає до Копенгагенського унiверситету, а 1874-го складає iспити на звання кандидата з латинської i грецької мов, з iсторiї та зi скандинавської фiлологiї.

Однак його мовнi i лiтературнi зацiкавлення виходять далеко за межi унiверситетської програми з обраного фаху. Восени 1874 року в Копенгагенi виходить збiрка поетичних перекладiв iноземної класики на данську мову “Евтерпа”, пiдготовлена трьома фiлологами, у якiй взяв участь Ланґе, вразивши читачiв широтою та рiзнобiчнiстю iнтересiв. Вiн запропонував переклади з дев’яти мов (в тому числi i з росiйської). 
Одразу пiсля закiнчення навчання Ланґе на запрошення царського уряду 1875 року переїжджає до Москви i починає викладати класичнi мови у Лазаревському iнститутi схiдних мов. Вiн за короткий час досконало опановує росiйську i багато їздить по країнi.

Ланґе продовжує активно працювати як перекладач. У книжцi “З далеких країв” (“Fra fremmede lande”, 1876) значно розширюється слов’янський роздiл. Крiм росiйських творiв з’являються українськi, польськi, сербськi та iншi слов’янськi.

Така закономiрнiсть простежується i в наступнiй збiрцi “Кiлька народних пiсень” (“Nogle folkeviser”), яка з’явилась 1878 року. Вона, зокрема, мiстить дванадцять росiйських, шiсть українських, дев’ять сербських та три чеськi пiснi. Цiкаво вiдзначити, що українськi пiснi перекладенi уже не з росiйської, а з мови оригiналу.

 Пiдсумком його подорожей i спостережень стала книжка “З Росiї” (1882), яка мiстить 14 до-рожніх нарисiв, з описами i московського життя, i поїздок Ланґе по Росiї, Українi та Бессарабiї. В однiй з цих подорожей вiн познайомився з Наталiєю Протопоповою, яка їхала на батькiвщину - в село Нападiвку Липовець-кого повiту на Подiллi. В лютому 1883 року вона стала його дружиною, а сам вiн на довгi роки здобув другу домiвку - родинний маєток Прото-попових, де вiдпочивав майже щолiта.

Окремий нарис у цiй книзi вiн присвятив Києву, Днiпру, Софiйському собору, Печерськiй лаврi. Інший нарис - Бессарабiї, циганам, молдавським народним танцям, бессарабському вину, описав кургани, будинок Карла XII в Бендерах i саме мiсто.

З книги можна переконатись, що Ланґе не лише злився з росiйським суспiльством настiльки, наскiльки це взагалi може зробити iноземець, а й вивчив Росiю, як мовиться, вздовж i впоперек, глибоко ознайомився з її лiтературою. Ланґе поспiшає подiлитися своїм новим духовним багатством з земляками, випустивши 1886 року велику - на 461 сторiнку - книгу “Весна” (“Wesna”), яка знайомила данцiв з п’ятьма найвидатнiшими, на думку перекладача, росiйськими прозаїками.

Через рiк Тор Ланґе нiби доповнює попереднi поїздки книгою дорожніх нотаток “Мiсяць на сходi” (“En maaned i Orienten”), в яких описує маршрут своєї подорожi на Близький Схiд та до Єгипту.

1887 року вiн залишає викладацьку роботу: [переходить на значно вiдповiдальнiшу посаду] його призначають консулом Королiвства Данiя у Москвi. На цiй посадi Ланґе працює аж до своєї вiдставки у 1906 (за деякими джерелами - 1908 ) році.
1888 року вiн публiкує свiй переклад на данську “Слова о полку Ігоревiм” (“Kvadet om Igors fylke”). “Багато менi довелось передавати чужої поезiї, - зауважує Ланге в пiслямовi, - але нiколи моє завдання не було хоч би приблизно таким важким, як тепер”. Зараз цей переклад вважається класичним.

А 1890 року Тор Ланґе дебютує в оригiнальнiй художнiй прозi - виходить у свiт його книга “Ескiзи i фантазiї” (“Skizzer og phantasier”).

Ланґе не полишає i наукових студiй. За результатами дослiджень через кiлька рокiв вiн подає в Копенгагенський унiверситет дисертацiю про творчiсть Олексiя Толстого на здобуття ступеня доктора. За резолюцiєю короля Ланґе був звiльнений вiд її усного захисту, а дисертацiя вийшла у свiт як окрема монографiя “Граф Олексiй Толстой” (“Grev Alexiej Tolstoj”, 1894).

Вiн нi на хвилину не покидає працю над поезiєю. В тому роцi, що й дисертацiя, вийшла збiрка оригiнальних i перекладних вiршiв Ланґе “Крiзь кольорове скло” (“Gjennem farvet glas”). Перекладiв у нiй значно бiльше, нiж оригiнальних творiв, а серед них переважають зразки слов’янської поезiї. Такий же характер мають i наступнi збiрки - “Ноктюрни” (“Nocturner”, 1897) та “Далекi мелодiї” (“Fjerne melodier”, 1902). В останнiй безумовну перевагу надано українським народним пiсням - їх нараховується аж 25.
Переклади з української мови заслуговують на особливу увагу. Крiм казок та прозових i поетичних художнiх творiв Ланґе зосередився на українському пiсенному фольклорi. Всього вiн переклав 46 укра-їнських народних пiсень. Деякi з них зовсiм не зазнали музичної обробки i залишилися в Данiї як лiтературнi факти, а 26 були покладенi на музику данськими композиторами i викликали неабиякий спалах iн-тересу до українського народу та його культури. Бiльше того: двi пiснi (“Ой зiйди, зiйди, ти зiронько та вечiрняя” і “Ой не свiти, мiсяченьку”) народ Данії прийняв як близькi його власному свiтобаченню i свiтовiдчу-ванню - вони стали данськими народними пiснями.

Вийшовши у вiдставку, Тор Ланґе до кiнця життя мешкає в Нападiвці, де вiддається, крiм лiтератури, своєму давньому захопленню - ботанiцi i вирощуванню рiзних сiльськогосподарських культур, дивуючи мiсцевих агрономiв. В одному з листiв на батькiвщину вiн описує, що вирощує в подiльському селi цитрусовi i навiть... ананаси. Щоправда, “пiд склом”.
Однак не припиняє i лiтературної творчостi: 1906 року поетична збiрка “Гра струн” (“Strengespil”) приносить новi сюрпризи. У нiй з’являються болгарськi, боснiйськi та вендськi пiснi. (Але прiоритет знову за українськими пiснями - їх аж дев’ять). А наступного року виходить збiрка оповiдань на скандинавську тематику “В данських барвах” (“I danske farver”).
Для повнiшої i всебiчної характеристики Ланге слiд згадати його працю з пiдготовки публiкацiї античної класики росiйською мовою (книжкових видань Катулла, Тiбулла, Проперцiя, Сапфо, Анакреона, Пiндара, Горацiя et caetera), кiлькох пiдручникiв. як добровiльний посередник мiж росiйським та данським науковим свiтом вiн перекладає статтi росiйських вчених на данську мову, і навпаки, працi данських вчених - на мову росiйську.

Вiдголоски його подорожей i спостережень за довколишнiм життям склали збiрку нотаток “З багатьох мiсць” (“Mangested fra”), яка вийшла в Копенгагенi уже після смерті Ланґе. В нiй багато згадок про Україну, де Ланґе мешкав останнiй перiод свого життя, про її народ, про краєвиди Подiлля. Зокрема, на сторiнцi 195 вiн пише:“Знову вдома, благополучно досягнувши гаванi! Яка благословенна тиша!.. Свiт в недiлю i тепле сонячне свiтло. Всi вiкна в сад розчиненi навстiж; запахи квiтiв, спiлого зерна i вiльне вiд пилу повiтря над плодючою Україною”. З цим перегукується пейзаж на сторiнцi 197: “Там, над степом, заходить сонце; його червонi променi утворюють барви райдуги, пробиваючись крiзь невелику хмарку куряви, що пiднiмається над дорогою, якою повертається додому череда. Взагалi ж повiтря прозоро-чисте, як у вiдкритому морi; через високi, широко вiдчиненi вiкна запахи горiха змiшуються з запахами землi, нагадуючи пiвденний бриз”. І таких спостере-жень, описiв полювання на Подiллi та українських звичаїв у книзi багато.

З ними можна порiвняти розлогi цитати з листiв, якi Отто Борсхенiус наводить у перед-мовi до посмертного видання “Вибраних поезiй” (“Udvalgte digte”), яке вийшло уже в двадцятi роки: “Там, у степовому домi, де я живу, є зала, велика i порожня, але з колонами, настiльки безсумнiвно чистими за стилем, як корiнфська капiтель на пам’ятнику Лiсiкрату в Афiнах, з трьома античними дверями, якi вiдчиняються в сад з темними деревами”.

Помер Тор Ланґе 22 лютого 1915 року в Нападiвцi i був похований у фамiльному склепi Протопопових. Лише в двадцятих роках, коли закiнчились воєннi лихолiття, його прах родичi перевезли в Копенгаген і поховали на кладовищi Сольб’єрг. Наталiя Ланґе, яка супроводжувала чоловiка в останню дорогу, ще довго жила в Копенгагенi. 1938 року її поховали в одному склепi з чоловiком.

Оглядаючи зроблене Тором Ланґе, Карл Тiандер назвав його “данським пiоне-ром росiйської поезiї”. З не меншими пiдста-вами його можна було б назвати i “данським пiонером української поезiї”, бо саме вiн вперше широко познайомив народ своєї країни з набутками української лiтератури.

Вiктор Мельник

 

Хронологічний список творів і перекладів Тора Ланґе

Euterpe. Oversǽttelser af digtervǽrker fra oldtiden og middelalderen efter grundtexterne ved Clarentius Gertz, Thor Lange, Sigurd Miiller, 1874

Fra fremmede lande. Digte, oversжtte og efterlignede. 1876

Nogle folkeviser, oversǽtte og efterlignede. 1878

Longfellow. Den Gyldne legende. 1880

Fra Rusland. Skildringer og stemmninger. 1882

Двенадцать стихотворений Катулла, Тибула и Проперция, избранных и снабжённых примечаниями Георгием Ланге. 1886

Wesna. Skildringer og stemninger fra den russiske litteratur. 1886

Краткая греческая антология из стихотворений Сапфо, Анакреона и Пиндара. 1887

En maaned i Orienten. 1887

Десять посланий Квинта Горация Флакка. 1888

Kvadet om Igors fylke. 1888

Skizzer og phantasier. 1890

P. Gnоditsh. Brendede breve. 1891

Svjatopolk. Folkevisescene efter et motiv at grev Golenishchtschev - Kutuzow. 1892

Alexander Bashenow. Elskovsdrikken. Farcebagatel i en handling. 1893

Sophokles. Antigone. 1893

Grev Alexiej Tolstoj. 1894

Gjennem farvet glas. Smaating paar vers. 1894

Al.N. Shwarz. Praxiteles Hermes paa en Mont fra Anchialos // Kort Udsigt over d. philol. - histor. Samfunds virksomhed. 1891-94 (журн.)

В Черногории. Путевой очерк Георгия Ланге. [1895]

Sarniza. Stemninger fra slaviske og andre lande. 1896

Nocturner. Folkeviser og andre vers. 1897

Sophokles. Kong Odipus. 1897

А.Д. Iёргенсен. Шлезвиг-Гольштинский вопрос. С датского перевёл Тор Ланге. 1897

Nikolaj Teleshow. Bшrn. Miniaturroman. 1899

Syv oder af Pindar. 1900

Христиан Иёргенсен. Делос и древнейшая греческая скульптура. Приложения к циркулярам по Московскому учебному округу. Перевёл с датского Тор Ланге. 1902

Fjerne melodier. Folkeviser og smaadigte. 1902

Ǽldre grǽsk lyrik. 1903

Sophokles. Ajas. 1903

A.Ostrovskij. Paa herregaarden. 1904

Strengespil. 1906

I danske farver. 1907

Ǽschyles. Sonofferet. 1911

Euripides Ion. 1911

Terentius: Pigen fra Andros. 1912

Mangesteds fra. 1918

Udvalgte digte. 1923

Під небом Еллади. - Вінниця: Тезис, 2000. - 71 с. - (Б-ка журн. “Згар”) 

 

Література про Тора Ланґе

Тиандер К. Датский пионер русской поэзии. // Тиандер К. Датско-русские исследования, вып. ІІ. - СПб., 1913. 

Axel Sшrensen. Thor Lange. Kшbenhavn. [1915]

Мсерианц Л. Памяти Тора Ланге. // Русский филологический вестник. - 1915. - Т. 74. - № 3.

Димчак О. Тор Ланґе в Нападівці // Нове життя. - 1969. - 22 берез.

Вовчок В. Повій, вітре...:[Тор Ланґе - дослідник творчості С. Руданського] // Комс. плем’я. - 1970. - 12 берез.

Нудьга Г.А. Творчість Степана Руданського за кордоном // Нудьга Г.А. Слово і пісня. К., 1985. - С. 328-339. 

Із змісту: Про переклади поетом Степана Руданського. - С. - 332-333.

Паламарчук В. Пісня прилетіла з України: [Про пісню “Ой не світи, місяченку” у перекладі Т. Ланґе] // Робітн. газ. - 1986. - 20 трав.

Датський письменник на Липовеччині // Нове життя. - 1986. - 24 трав.

Мельник В. Жив у Нападівці датчанин // Комс. плем’я. - 1986. - 3 черв.

Нудьга Г.А. Українська пісня в світі: Дослідження. - К.: Муз. Україна, 1989. - 535 с., іл.

Із змісту: Про поета та його діяльність по перекладу та поширенню української пісні. - С. 383-399.

Кавун М. Чи пам’ятає Нападівка Ланґе? // Вінниц. правда. - 1991. - 21 берез.

Курдиш Ф. Він жив у Нападівці // Нове життя. - 1991. - 18 квіт.

Мельник В.І. Тор Ланґе як популяризатор творчості Достоєвського // Достоевский и славянский мир: Материалы респ. науч.-теорет. конф. Винница, 22-23 нояб. 1996 г. / Винниц. гос. пед. ин-т. - Винница, 1996. - С. 39-40.

Кавун М. Музей датчанина [в с. Нападівці] // Вінниччина. - 1996. - 20 лют.

Мельник В. Українська доля данського поета // Панорама. - 1996. - 24 квіт.

Мельник В. Мандрівник по мовах і країнах // Ланґе Т. Під небом Еллади. - Вінниця: Тезис, 2000. - С. 3-6.

* * *

Лисенко І.М. Ланґе Тор // УРЕ. - 2-е вид. - К., 1981. - Т. 6. - С. 58.

Нудьга Г.А. Ланґе Тор // Укр. літ. енцикл. - К., 1995. - Т. 3. - С. 129-130.

 

Укладачі: В. Мельник
О. Ніколаєць 
Редактор М. Спиця
Оригінал-макет Н. Спиця

Тиражування Г. Стратієнко

Відповідальний за випуск В. Циганюк


Тираж 50 прим. Ксерокс Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. 
21100, Вінниця, вул. Соборна, 73