Перша виставка присвячена слов'янській писемності і культурі.

Сьогодні ми повертаємося обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, ми шукаємо опору в слові.

Після часів забуття, або скоріше байдужості, протягом останнього десятиліття відроджується світле свято - День слов'янської писемності та культури, коли вшановують святих рівноапостольських Кирила і Мефодія, слов'янських першовчителів, які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов'янську, поширювали серед слов'ян християнське вчення. Відома і дата виникнення нашого письма - за свідченням середньовічного ученого чорноризця Храбра, це сталося у 863 р.

Свято слов'янської писемності і культури дедалі більше буде входити в наше життя для того, щоб нагадувати нам про безцінний здобуток слов'ян - слово писемне, джерело нашої духовності і братерства слов'янських народів.

Каталог виставки "Слухайте, слов'яни, слухай, народ слов'янський, слухай слово!" пропонує інформацію про книги, статті, присвячені питанням розвитку слов'янської писемності від ІХ ст. до сьогодення.

Слухайте, слов'яни, слухай, народ слов'янський, слухайте слово!

Розділ І. Пергаментні сувої, нетлінні письмена
(По слідах давніх слов'янських племен)

Цитата: 
"Величезним винаходом в історії людства був винахід письма десь на межі четвертого і третього тисячоліття до Н.Х.

Писемні знаки поступово утворилися з малюнків. Спочатку це було так зване ієрогліфічне письмо (Єгипет, Месопотамія), з нього розвинулося буквене письмо (Фінікія, Греція).

Слов'янські азбуки - кирилиця і глаголиця - сформувалися на основі грецького письма. Видозміною кирилиці з часів Петра І є російська абетка, а також українська та білоруська." 

А.Білецький. Про мову і мовознавство.

Література:

Баран В.Д. Походження слов'ян.- К.: Наук. думка, 1991.- 144 с.

Брайчевський М.Ю. Біля джерел слов'янської духовності.- К.: Наук. думка, 1964.- 355 с.

Добльхофер Эрнст. Знаки и чудеса.- М.: Изд. вост. лит., 1963.- 387 с.

Дослідження з слов'яно-руської археології.- К.: Наук. думка, 1976.- 227 с.

Мартынов А.И. Археология.- М.: Высш. шк., 1996.- 415 с.

Стародавній Київ: археологічні дослідження 1984-1989: Зб. наук. праць.- К.: Наук. думка, 1993.- 272 с.

Толочко П. Київська Русь.- К.: Абріс, 1996.- 360 с.

Шницер Я. Иллюстрированная всеобщая история письмен.- СПб.,1903.- 264 с.

Розділ ІІ. Пам'ять про них сотворена ними на віки
(Слов'янські просвітителі рівноапостольні святі Кирило і Мефодій)

Цитата:
"Якщо спитаєш книжників грецьких, кажучи, хто створив вам письмена чи книги переклав і в які часи, то навряд чи хто серед них знає. Якщо ж спитаєш слов'янських книжників, хто вам письмена створив чи книги переклав, то всі знають і , відповідаючи, говорять: святий Костянтин Філософ, названий Кирилом, він і письмена створив, і книги переклав, і Мефодій, брат його.”

Сказаніє чорноризця Храбра (найдавніший відомий давньоруський трактат про створення слов'янської азбуки).

Література:

Бернштейн С.Б. Константин - философ и Мефодий.- М.: Изд-во МГУ, 1984.- 167 с.

Власов В. Г. Славянская азбука и славянские просветители.- М.: Знание, 1989.- 61 с.

Воскобойников В.М. Братья.- М.: Мол. гвардия, 1979.- 174 с.

Герасимчук А., Карел В. Слов’янські апостоли: [Кирило та Мефодій. З історії України] // Веч. Київ.- 1994.- 7 черв.

Данчев Д., Балтажі М. Незагасна лампада духовності (До дня слов’янської писемності і культури) // Демокр. Україна.- 1993.- 25 трав.

Дні Кирила і Мефодія в Києві // Уряд. кур’єр.- 1994.- 24 трав.- С.3.

Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки.- М.: Наука, 1988.- 189 с.

Лебединцев Ф. Первоучителі слов’янські : [Кирило і Мефодій] // Київ. старовина.- 1992.- № 6.- С. 118-126.

Цюпа Ю. Дума про братів Солунських: [Кирила і Мефодія (ІХ століття)] // Наш час.- 1994.- 3 черв.- С.3.

Розділ ІІІ. Verba volant, sсriрta manent.
Мовлене улітає, написане лишається
(Друкарство на слов'янській землі)

Цитата:
"… Замість плуга я володію мистецтвом знарядь для праці руками, а замість житних зерен маю розсівати по світові зерна духовні і вам по черзі роздавати поживу духовну…"

Із післямови до львівського "Апостола" І.Федорова

Література:

Варбанец Н. Йоханн Гутенберг и начало книгопечатания в Европе.- М.: Книга, 1980.- 303 с.

Видашенко М. Місцями І.Федорова на Україні.- Львів: Каменяр, 1982.- 123 с.

Запаско Я.П. Мистецтво книги на Україні в XVI-XVII.- Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1971.- 310 с.

Запаско Я.П. Українська рукописна книга.- Львів: Світ, 1995.- 480 с.- (Пам'ятки книжкового мистецтва).

Ісаєвич Я.Д. Першодрукар Іван Федоров: виникнення друкарства на Україні.- Львів: Вищ. шк., 1983.- 155 с.

Огієнко І. Історія українського друкарства.- К.: Либідь, 1994.- 448 с.

Різник М.Г. Письмо і шрифт.- К.: Вищ. шк., 1978.- 151 с.

Хавкина Л.Б. Как люди научились писать и печатать книги.- М.: [Б. и.], 1907.- 57 с.

Розділ ІV. Писемність обезсмертила думку людини
(Найдавніші пам'ятки слов'янської писемності)

Цитата:
"Найдавніші південноруські пам'ятки це такі: Ізборник Святослава 1073 та 1076 рр.,Синайський патерик ХІ в., Богословіє Дамаскина ХІІ в.,Турівське Євангеліє ХІ в., Південногалицькі слова Григорія Богослова ХІ в., північногалицьке Євангеліє 1144 р. …

Писано ці книги чужою, церковнослов'янською (болгарською) мовою, тільки ж писарі малоруські нехотячи робили описки в дусі своєї живої мови і, через це, ми з-попід церковнослов'янської кори виловлюємо загальні зариси південноруської мови, якою говорили люди в літописній київській великокнязівській державі."

А.Кримський. Українська мова,звідкіля вона взялася і як розвивалася.

Література:

Изборник Святослава 1073 г.- М.: Наука, 1977.- 313 с.

Жуковская Л.П. Текстология и язык древнейших славянских памятников.- М.: Наука, 1976.- 367 с.

Києво-Печєрскій патєрикъ или сказанія о житии и подвигахъ Святыхъ Угодниковъ Кієво-Печерской Лавры.- К.: Либідь, 1991.-256 с.

Літопис руський.- К.: Дніпро, 1989.- 591 с.Німчук В.В. Київські глаголичні листки.- К.: Наук. думка, 1983.- 139 с.

Отрывки изъ памятниковъ церковнославянскаго языка древняго и новаго.- СПб., 1868.- 125 с.

Повість времєнних літ.- К.: Рад. письменник, 1990.- 558 с.

Слово о полъку Игоревъ.- К.: Сов. писатель, 1985.- 488 с.

Розділ V. Слово писемне - джерело духовності і братерства слов'янських народів

Цитата:
"Сучасні слов'янські мови утворюють три виразні підгрупи: східнослов'янську, яку становлять російська, українська, білоруська; західнослов'янську, котру утворюють польська, верхньо- і нижньосерболужицька, чеська та слов'янська; південнослов'янську, в якій об'єднуються болгарська, македонська, сербсько-хорватська, словянська."

В.Німчук. Південні давньоруські говори - основа української мови.

Література:

Добровский И. Грамматика языка славянского по древнему наречию- СПб, [Б.и.], 1834.- 155 с.

История, культура, этнография и фольклор славянских народов.- М.: Наука, 1978.- 517 с.

Рабинович В.Л. Исповедь книгочея, который учил букве, а укреплял дух.- М.: Книга, 1991.- 496 с.

Розвиток духовної культури слов’янських народів.- К.: Наук. думка, 1991.- 298 с.

Слов'янське мовознавство.- К.: Вид-во АН УРСР, 1958.- 259 с.

Структура і розвиток слов'янських мов.- К.: Наук. думка, 1967.- 186 с.

Толстой Н.И. Язык и народная культура (Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике).- М.: ИНДРИК, 1995.- 510 с.

Ужевич І. Граматика слов'янська.- К.: Наук. думка, 1970.- 114 с.

Функціонування і розвиток сучасних слов'янських мов.- К.: Наук. думка, 1991.- 236 с.

Розділ VI. Українська мова в слов'янській родині
(Світ українського слова)

Цитата:
"Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. В мові наша стара і нова культура, ознака нашого національного визнання. І поки живе мова - житиме і народ, як національність. Не стане мови - не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом."

І.Огієнко (митрополит Іларіон). Історія української літературної мови.

Література:

Бабич Н.Д. Історія української літературної мови.- Львів: Вищ. шк., 1993.- 376 с.

Білецький А.О. Про мову і мовознавство.- К.: Артек, 1996.- 223 с.

Білодід І.К. Києво-Могилянська Академія в історії східнослов'янських літературних мов.- К.: Наук. думка, 1979.- 200 с.

Булаховський Л.А. Питання походження української мови.- К.: Вид-во АН УРСР, 1956.- 220 с.

Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови.- К.: Наук. думка, 1992.- 416 с.

Німчук В.В. Староукраїнська лексикографія в її зв'язках з російською та білоруською.- К.: Наук. думка, 1980.- 304 с.

Огієнко І. Історія української літературної мови.- К.: Либідь, 1995.- 296 с.

Панько Т., Білоус М. Слово в духовному житті нації.- К.: Т-во "Знання", 1995.- 96 с.

Семчишин М. Тисяча років української культури.- К.: АТ "Друга рука", 1993.- 550 с.

Тимченко Є. Слов'янська єдність і становище української мови в слов'янській родині // Історія української мови: Хрестоматія.- К.: Либідь, 1996.- С. 38-47. 

Цій же темі можна присвятити виставку "Свято на всі часи" за такими розділами:

• Історія українського письменства;
• Світанок українського друкарства;
• Народження книги;

Книги про книги.

Матеріали виставок варто брати за основу для проведення бібліографічних оглядів, бесід, тематичних вечорів. Зацікавлено сприймуть читачі День інформації "Із історії стародавньої літератури", в рамках якого можна провести бібліотечний урок "Від папіруса - до сучасної книги", тематичний огляд "Джерела мудрості та світла", інформаційний огляд виставки "Слов'янської писемності ріка". 

Невеличким бібліотекам радимо оформити тематичні перегляди: "Аз - світоч миру", "Свято духу і знання", "Під знаком Кирила і Мефодія", "Пам'ятаймо про свої корені !".

Доцільними будуть свята рідної мови, літературні вечори, вікторини, конкурси.

Забезпечити якісний рівень підготовки і проведення рекомендованих заходів допоможе залучення до участі в них учителів, письменників, клубних працівників, представників громадських організацій, що впливають на формування культурологічного середовища.

Наступна виставка присвячена українському бароко.

Українське бароко - одна з маловідомих широкому загалу сторінок вітчизняного мистецтва, яке панувало в Україні майже півтора століття (серед. ХVII - кінець XVIII ст.) і залишило чи не найцінніший спадок пам'яток архітектури, образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, графіки. Помітний слід залишив цей універсальний стиль в таких сферах духовної культури, як театр, музика, література.

Натомість йому дісталось від нащадків гірка доля ганьби і забуття. В роки тоталітаризму бароко називали "буржуазним", "реакційним", звинувачували в байдужості до соціально-політичних проблем, втечі від життя в "хворобливу містику". Ганили його за надмірну розкіш, штукатурство, відсутність смаку.

Нерідко пам'ятки бароко знищувались безжалісною рукою своїх же духовних нікчем, як сталося це з церквами Києва. Закарбований в творі барокової архітектури, як символ духу національної незалежності України, розстрілювався червоними військами Собор Великого Миколи, бо давно колись на ньому висів герб його фундатора Івана Мазепи. В 1934 р., під виглядом реконструкції, планувалось в Києві нищення багатьох унікальних барокових споруд, які в очах влади були втіленням українських національних почуттів.

Навіть поняття "бароко" було викреслене з історії українського мистецтва. І викреслене надовго.

Йому судилося розмовляти з майбутніми поколіннями і, зокрема, з нами, людьми кінця ХХ століття, через голови глухих до його мудрості спадкоємців.

Час нинішній привертає нашу увагу до витоків духовної національної культури, її історії, орієнтує нас на подвижницьку працю по поверненню із небуття не лише творчості окремих майстрів, а й цілих напрямків мистецтва.

Порослі терном шляхи української пам'яті ведуть сьогодні нас у глиб часу, до митців доби Бароко. Шириться зацікавленість їх творчістю, зростає усвідомлення значимості, художньої цінності бароко в системі української художньої культури.

Для відродження в пам'яті людській цього високого мистецтва немало поможуть зробити бібліотеки, хоч складності праці над цією темою очевидні заздалегідь, насамперед, через бідність в фондах масових бібліотек відповідної літератури.

Обласна бібліотека вперше звернулася до теми українського бароко, яке представила своїм читачам у вигляді книжково-ілюстративної виставки. Опис матеріалів виставки надсилаємо вам, сподіваючись, що це стане основою у праці над новою темою. А далі - ваша творчість і можливості.

Українське бароко

Розділ І. Джерела й основні риси українського бароко

Цитата: 
"Існує краса цілком ясної, вповні сприйнятної форми, й поряд з нею краса, що грунтується якраз на неповному сприйнятті, на таємничості, яка ніколи цілком не розкриває свого обличчя, на загадковості, яка щомиті набуває іншого вигляду."

Генріх Вельфлін // В кн.: Макаров А.М. Світло українського бароко.- К., 1994.-С. 7.

Література:

Зінченко О. Світлотінь українського бароко // Світовид.- 1996.- № 3.- С. 135-137.

Історія української культури / За заг. ред. І Крип'якевича.- К.: Либідь, 1994.- 656 с., іл.

Культура українського народу: Навч. посібник.- К.: Либідь, 1994.- 272 с., іл.

Макаров А.М. Світло українського бароко.- К.: Мистецтво, 1994.- 288 с., іл.

Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т. 1: А-В.- К.: Вид-во "Укр. енцикл. ім. М.П.Бажана", 1995.- 400 с., іл.Певн

ий Б. Як нищили українське бароко: Заборона. Русифікація // Наша віра.- 1993.- Берез. (№ 5).- С. 4.

Січинський В. Історія українського мистецтва і архітектури / Наук. Т-во ім. Т.Г.Шевченка в Америці.- Нью-Йорк, 1956.- 280 с., іл.

Семчишин М. Тисяча років української культури: Іст. огляд культурн. процесу.- К.: МП "Фенікс", 1993.- 550 с., іл.

Степовик Д.В. Іван Щирський: Поет. образ в укр. барок. грав.- К.: Мистецтво, 1988.- 159 с., іл.

Степовик Д.В. Іван Щирський "Тріумфальне знамено" // Степовик Д.В. Скарби України.- К.,1991.- С. 78-86.

Степовик Д.В. Скарби України: Наук.-худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку.- К.: Веселка, 1991.- 192 с., іл.

Українське бароко та європейський контекст.- К.: Наук. думка, 1991.- 290 с., іл.

Розділ ІІ. Бароко в архітектурі

Цитата: 
"За весь період еволюції стилю бароко українські майстри зуміли своєрідно витлумачити його естетичні засади і створити оригінальні споруди… Вони не мають аналогій у світовій архітектурі і є найвищим досягненням архітектури генію українського народу, його внеском у скарбницю світового мистецтва."

Г.Н.Логвин // В кн.: Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т.1: А-В.- К., 1995.- С. 95.

Література:

Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины.- К.: Будивельнык, 1989.- 104 с.

Вуйцик В.С. Львівський історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту.- Львів: Каменяр, 1979.- 128 с. 

Геврик Т. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва // Пам'ятки України.- 1990.- № 1.- С. 7.

Дорош Д. Відродження бароко і сецесія: [Держ. іст. заповідник у Львові - 20 р.] // Просвіта.- 1995.- 8 лип. - С. 8.

Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник: Фотоальбом.- К.: Мистецтво, 1982.- 191 с.

Колосок Б.В. Архітектура Луцька періоду бароко // В кн.: Українське бароко та європейський контекст.- К., 1991.- С. 30-45.

Лесик О.В. Замки та монастирі України.- Львів: Світ, 1993.- 176 с.

Логвин Г.Н. Бароко в архітектурі Києва ХVII-XVIII ст. // Хроніка-2000.- 1997.- № 17/18.- С. 45-47.

Розділ ІІІ. Українське бароко в мистецтві живопису

Цитата: 
"Бароко внесло в український живопис оживлюючі акценти, особливо яскраво виражені в творчості живописців Центральної і Східної України."

В.І. Свєнціцька // В кн.: Українське бароко та європейський контекст.- К., 1991.- С. 95.

Література:

Білецький П.О. Український портретний живопис XVII-XVIII ст.

Проблеми становлення і розвитку.- К.: Мистецтво, 1969.- 319 с.

Жолтовський П.М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом каталог.- К.: Наук. думка, 1982.- 285 с., іл.

Жолтовський П.М. Монументальний живопис XVII-XVIII ст.- К.: Наук. думка, 1978.- 327 с.

Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVII-XVIII ст.- К.: Наук. думка, 1983.- 177 с.

Логвин Г.Н. Преображення Господнього, збудований на засадах "козацького бароко" // Жінка.- 1998.- № 2.- С. 14-15.

Матвієнко М.Г. Архітектурний ансамбль Києво-Печерського заповідника.- К.: Будівельник, 1978.- 124 с.

Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т.1: А-В.- К., 1995.- С.149-159.- [Бароко].

Откович В.П. Народна течія в українському живопису XVII-XVIII ст.- К.: Наук. думка, 1990.- 96 с.

Ілюстрації:

Іконостас Спасо-Преображенської церкви у с. Великих Сорочинцях Полтавської обл. // В кн.: Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т.1: А-В.- К., 1995.- С. 150.

Інтер'єр собору св. Трійці у Луцьку // Українське бароко та європейський контекст.- К., 1991.- С. 128.

Миколаївська церква у Вінниці. 1746 // В кн.: Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т. 1: А-В.- К., 1995.- С. 93.

Покровський собор у Харькові // В кн.: Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т.1: А-В.- К., 1995.- С. 150.

Рубан В.В. Український портретний живопис XVI-XVIII ст.: Комплект. 14 листівок.- К.: Мистецтво, 1982.

Святоуспенська Печерська Лавра в Києві // В кн.: Макаров А.М. Світло українського бароко.- К., 1994.- С. 224.

Степовик Д.В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво бароко.- К.: Наук. думка, 1986.- 206 с., іл.

Троїцький собор Густинського монастиря на Чернігівщині. 1674-76 // В кн.: Мистецтво України: Енцикл.: В 5 т. Т.1: А-В.- К., 1995.- С. 150. 

Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи.- Л.: Свічадо, 1994.- 162 с.

Чепелик В. П'ять квітучих гілок бароко Полтавщини // Укр. культура.- 1994.- № 4/6.- С. 32-33.

Шедель Й., Антонов С. Київ. Будинок митрополита на території Софійського собору. 1722-1758. // В кн.: Макаров А.М. Світло українського бароко.- К., 1994.- С. 238.

Ілюстрації:

Ієрей Нікола з Тетенева. Богородиця на троні. 1703. Національна художня галерея в Софії // В кн.: Українське бароко та європейський контекст.- К., 1991.- С. 128.

Ікона "Богородиця з немовлям і архангелами" 1722. Художня галерея в Софії: // В кн.: Українське бароко та європейський контекст.- К., 1991.- С. 129.

Метрополит Київський і Галицький Петро Могила. XVIII ст. // В кн.: Макаров А.М. Світло українського бароко.- К., 1994.- С. 43.

Українське радянське образотворче мистецтво та архітектура: Альбом / Авт.-упор. Ю.Белічко, С.Кілессо.- К.: Мистецтво, 1987.- 344 с. 

Зрозуміло, що представленої на нашій виставці літератури, у вас може не бути. Скористайтесь аналогічними виданнями, що є у фондах своєї чи бібліотек централізованної системи. Можна, при потребі, через міжбібліотечний абонемент одержати окремі матеріали чи їх копії з фондів обласної наукової бібліотеки.

Розпочинаючи працю над темою українського бароко, необхідно, насамперед, самому бібліотекарю глибоко вникнути в його суть, стильові особливості, національне забарвлення, поцікавитись видами українського мистецтва, в яких найбільше проявився стиль бароко, відкрити для себе численні імена його видатних майстрів.

Для цього зверніться до І тому енциклопедії “Мистецтво України” (К., 1995), де знайдете змістовний матеріал по бароко, щедро доповнений ілюстраціями архітектурних споруд, полотен живопису, грав’юр, декору та ін. Багато цікавого можна почерпнути з книги відомого українського дослідника літератури і мистецтва Анатолія Михайловича Макарова “Світло українського бароко”.

Назва цієї книги могла б стати темою вашої виставки чи усного журналу. Про доборі матеріалів до виставки радимо переглянути книги, альбоми з питань мистецтва, де можна зібрати потрібні зерна барокової теми у вигляді книжкових ілюстрацій, вишуканого мережива друкарських літер, гравюр.

Є в масових бібліотеках ще одне джерело, до якого варто звернутися при оформленні такої виставки. Це старі списані журнали, в яких поміщалися різні репродукції (ж.”Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Огонек”, “Смена”, “Искусство” та ін.). Передбачливі бібліотекарі створювали з них фонди репродукцій, які використовували в наочній популяризації літератури.

Усний журнал “Українське бароко” на своїх сторінках може розкрити для читачів шляхи розвитку цього стилю в різних видах українського мистецтва.

Варто відмітити ще одну особливість праці над темою. Тут потрібна співдружність з музеями, картинними галереями, церквами, костьолами. Не виключено, що саме там збереглися справжні скарби барокового мистецтва. Спільно з працівниками цих закладів можна провести виставку однієї ікони, одного портрету, що писалися в стилі бароко.

Корисною може виявитися співпраця над темою з професійними художниками, музикантами. Проведення з читачами конкурсів, вікторин на краще знання творів архітектури, живопису, музики з їх участю надало б заходам більшої вагомості і глибини.

З місцевими мистецтвознавцями, обізнаними з темою вчителями доцільно було б взятись за проведення циклу бесід про відомих і маловідомих майстрів українського бароко.

"Поезія сновидінь і марень" – під такою назвою радимо провести мову про бароко в літературі за допомогою виставки, бесід, оглядів.

Література бароко характеризується переплетінням мотивів раціоналізму і містики, сновидної фантазії, мрій і роздумів. Видатними представниками барокової літератури були Г.Сакович (“Трактат по душу”), М.Смотрицький (“Лемент”), І.Орновський (“Піднесення”, “Спеза дорогого каміння”), С.Яворський (“Руський небесний Арктос”), Г.Сковорода (“Сон”).

Поетичні твори українського бароко періоду XVII-XVIII ст. могли б прикрасити сторінки кращих європейських антологій.

На цьому творчому грунті зросли поема “Сон” Т.Шевченка, “Поєдинок” І.Франка, фантастичні візії Лесі Українки і В.Свідзинського, поема “Гетьманівна” В.Мисика, вірші-сни з “Шаблі і хустини” І.Драча, феєрія “Ніч масок” Б.Олійника, гротескові поеми В.Голобородька, Н.Білоцерківець, І.Жиленко та інших сучасних поетів.

В усі часи науково-фантастична література була і залишається захопленням людей різного віку та професій.

Популярність фантастики не лише висока, а й традиційно одвічна. Ще на зорі людської цивілізації, нехай і напівсвідомо, прагнучи самоутвердитися в оточуючому світі, наші пращури намагалися висловити свої мрії, уявлення про кращу долю. І на цих першоосновах народної фантастики виростала потім фантастика літературна, відбиваючи погляди своєї епохи, загальнолюдських устремлінь свого часу.

Фантастика вчить нас мислити по-новому, за вищими законами. Вона є ніби специфічним інструментом пізнання реальних і вигаданих світів. Нині вона оновлюється, ламає установлені жанрові рамки, намагається заново перечитати і написані, і ще не написані історією сторінки великої книги буття, в якій, нерозривно переплівшись, існують минуле, сучасне і майбутнє.

Та незмінною була і залишається популярність фантастики. Бібліотекарям належить допомогти своїм читачам розібратися в багатоманітності і складності цього жанру, в його основних напрямках, якнайповніше розкрити багатий пласт літератури.

Зважуючи на це, обласна наукова бібліотека в минулому році представила шанувальникам фантастики книжкову виставку “Пікнік на узбіччі. Науково-фантастична проза: підсумки століття”.

Своєю назвою виставка, перш за все, завдячує однойменному твору Аркадія і Бориса Стругацьких, відомих російських письменників.

По-друге, жанр наукової фантастики завжди стояв немовби осторонь, на узбіччі літературного процесу, хоч і був найулюбленішим у читачів. І ось, в наші дні, коли з’явилося в літературі немало нових течій і напрямків, в фантастиці спостерігається літературний, читацький бум, своєрідне світле свято цього жанру, яке можна назвати “Пікнік на узбіччі”. Звичайно, це наше бачення назви виставки, яке, при бажанні, ви можете змінити.

Пікнік на узбіччі.

Науково-фантастична проза: підсумки століття

Розділ І. Адепти жанру

Цитата:
“В науковій фантастиці зберігається такий могутній заряд оптимізму, як ні в жодному іншому жанрі. Навіть коли там змальовуються трагічні події. По суті фантастика говорить про героїзм, людей сильних і розумних, сміливих і шляхетних, – про тих, хто прокладає шлях в майбутнє”.

П.Перельман // В кн.: Фантастика. - М., 1965.- С. 263.

Література:

Адамов Г.Б. Изгнание владыки. - К.: Молодь, 1959.- 498 с.

Азімов А. Кінець вічності: Вибр. тв.- К.: Дніпро, 1990.- 767 с.

Беляев А.Р. Властелин мира.- М.: Дет. лит., 1984.- 300 с.

Беляев А.Р. Звезда КЭЦ: Романы и повести.- М.: Эй-Ди-ЛТД, 1993.- 396 с.

Беляев А.Р. Человек-амфибия: Науч.-фантаст. романы и рассказы.- К.: Веселка, 1998- 352 с.

Гуревич Г.И. Беседы о научной фантастике: Кн. для учащихся.- М.: Просвещение, 1991.-158 с.

Иванов В.В. Пасмурный лист: Фантастика, повести и рассказы. –М.: Правда, 1987.- 478 с.

Кагарлицкий Ю.И. Что такое фантастика? – М.: Худож. лит., 1974.- 352 с.

Лем С. Солярис; Магелланово облако: Романы: Пер. с пол.- М.: Радуга, 1987.- 480 с.

Лем С. Сочинения: В 2 т. Т.1: Рассказы. Маска /Сост. А.Лаврина.- М.: МП фирма “Ф.Греч”, 1992.- 351 с.

Подорож без кінця: Літ.-критич. ст. / Упоряд. М.Славинський.- К.: Рад. письменник, 1986.- 279 с.

Стругацький А., Стругацький Б. Пикник на обочине. Трудно быть богом.- М.: КИТЕЖ, 1991.- 303 с.

Шеклі Р. Безсмерття задарма: Оповіданя // Всесвіт.- 1995.- № 8/9.- С. 168-175.

Розділ ІІ. Дзеркало мрії: наївно-оптимістична фантастика

Цитата:
“Однією з важливих сторін психологічного впливу фантастики на читача є її здатність будити уявлення”.

Е.Ільєнкова. Про уявлення // Народн. образование.- 1968.- № 3.- С. 33.

Література:

Азимов А. Взрывающиеся солнца; Тайны сверхновых.- М.: Наука, 1991.- 239 с.

Гуревич Г.И. Нелинейная фантастика: Сб. повестей и рассказов.- М.: Дет. лит., 1978.- 239 с.

Данлон С. Азбука звездного неба.- М.: Мир, 1990.- 237 с.

Ефремов И.А. Туманность Андромеды: Роман.- М.: Патриот, 1991.- 334 с.

Зеленая книга фантастики: Сб. рассказов.- М.: Юрид. лит., 1989.- 267 с.

Казанцев Л.П. Пылающий остров: Науч.-фантаст. роман.- М.: Дет. лит, 1987.- 511 с.

Кузовкин А.С., Непомнящих Н.Н. НЛО просит посадки.- М.: Профиздат, 1991.- 238 с.

Лесняк Е.В. Феномен НЛО.- К.: Укрвузполиграф, 1991.- 78 с., ил.

Мартынов Р.С. Каллисто: Науч.-фантаст. роман.- Л.: Детгиз, 1962.- 541 с.

Обручев В.А. Земля Санникова; Плутония.- М.: Наука, 1990.- 560 с.

Смолич Ю. Прекрасні катастрофи: Наук.-фантаст. романи.- К.: Рад. письменник, 1968.- 412 с.

Стругацкий А., Стругацкий Б. Град обречений: Фантаст. роман.- Л.: Худож. лит., 1989.- 384 с.

Стругацкий А., Стругацкий Б. Полдень; ХХІІ век; Далекая радуга: Повести.- М.: Текст, 1991.- 398 с.

Стругацкий А., Стругацкий Б. Понедельник начинается в субботу; Сказ о Тройке: Повести.- М.: Текст, 1992.- 319 с.

Толстой А.Н. Аэлита; Гиперболоид инженера Гарина. Фантаст. романы.- К.: Веселка, 1987.- 399 с.

Чапек К. Твори: В 2 т. Т.1: Фабрика абсолюту; Війна з саламандрами: Романи.- К.: Дніпро, 1987.- 635 с.

Розділ ІІІ. За мільярд років до кінця світу: фантасти попереджують

Цитата:
“ Фантастика – це наше життя, доведене до абсурду”

Р. Бредбері // В кн.: Бібліотека сучасної фантастики.- М., 1965.- С. 339.

Література:

Беляев А.Р. Властелин мира.- М.: Курьер, 1992.- 187 с.

Беляев А.Р. Голова профессора Доуэля; Остров погибших кораблей; Человек, нашедший свое лицо; Ариэль: Романы.- М.: Правда, 1987.- 588 с.

Буль П. Планета обезьян: Роман; Любовь и невесомость: Рассказ /Пер. Л.Ф.Мендельсона.- М.: Фирма “Балчуг”, 1990.- 160 с., ил.

Воннечут К. Утопия-14: Роман / Пер. с англ.- М.: Все для вас, 1992.- 335 с.- (Американская фантастика).

Голдинг У. Чрезвычайный посол: Повесть.- М.: Кн. палата, 1990.- 64 с.

Голдинг У. “Шпиль” и другие повести: Сб. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1981.- 448 с.

Днепров А.П. Формула бессмертия: Науч.-фантаст. повести и рассказы.- М.: Мол. гвардия, 1972.- 399 с.

Замятин Е. Мы: Роман; Хаксли О. О дивный новый мир: Роман.- М.: Худож. лит., 1989.- 324 с.

Силверберг Р. На дальних мирах: Сб. науч.-фантаст. произведений.- М.: Мир, 1989.- 598 с.

Чапек К. Война с саламандрами: Роман.- Алма-Ата: Наука, 1987.- 320 с.

Розділ IV. Пригоди. Детектив. Вестерн. Наукова фантастика розважає

Цитата:
"Фантастика - це жанр, як часом прийнято казати. Фантастика містить у собі різноманітні жанри, від бурлеску і сатири до детективу, психологічної драми і високої комедії: фантастика - це спосіб бачення."

К. Буличов // В кн.: Антологія. Історія фантазії.- М., 1990.- С. 45.

Література:

Абрамов С.А. Новое платье короля: Повести.- М.: Мол. гвардия, 1990.- 364 с.

Биленкин Д.А. Лицо в толпе: Науч.-фантаст. рассказы.- М.: Мол. гвардия, 1995.- 288 с.

Булгаков М.А. Мастер и Маргарита; Собачье серце; Роковые яйца: Роман. Повести.- М.: Известия, 1994.- 558 с., ил.

Вайнер А.А., Вайнер Г.А. Визит к Минотавру: Роман.- М.: Юрид. лит., 1990.- 344 с.

День на Каллисто: Сб. науч.-фантаст. произведений.- М.: Мир, 1986.-  445 с.- (Зарубеж. фантастика).

День свершений: Сб. молодых фантастов.- Л.: Сов. писатель, 1988.- 512 с.

Другое небо: Сб. зарубеж. науч. фантастики.- М.: Политиздат, 1990.- 574 с.

Жаждущий крови: Сб. зарубеж. детективов.- М.: Крим-Пресс, 1992.- 400 с.

Занимательная криминалистика / Под ред. В.Гитина.- Харьков: Паритет, 1995.- 288 с.

Мастера детектива. Вып. 7. М. Спиллейн, М.Лебрен, Дж.Чейз, Р.Стаут.- М.: Пресса, 1993.- 480 с.

Нарушители закона: Сб. - СПб: ЭКАМ, 1992.- 384 с.

Продается планета: Соврем. зарубеж. фантастика.- Минск: Изд-во "Университетское", 1986.- 447 с.

Снегов С.А. Право на поиск: Науч.-фантаст. повести.- М.: Дет. лит., 1989.- 352 с.

Чейз Дж. Мертвые молчат; Дело о наезде; "Ты только отыщи его…".- Минск: Белфакс, 1992.- 560 с.

Черняев Е. Я растворюсь в этом дожде: фантаст. рассказ // Наука-фантастика.- 1998.- № 5/6.- С. 18-22.

Уэллс, Г. Дж. Человек-невидимка; Машина времени; Рассказы.- М.: Юрид. лит., 1982.- 384 с.

Шантаж: Зарубежный детектив.- М.: Политиздат, 1991.- 315 с.

Розділ V. Обрії української наукової фантастики

Цитата:
"Сьогодні українська фантастика являє собою велике розгалужене господарство, в якому є місце для різних жанрів й стилів, для нових неймовірних соціальних та наукових ідей"

О. Яроменюк Огляд доробку українських фантастів // Книжник.- 1991.- № 1.- С. 11.

Література:

Антоненко Б.Т. Золотий чемодан; Записки прокурора.- Львів: Каменяр, 1965.- 232 с.

Бережний В.П. По спіралі часу: Наук.-фантаст. повісті та оповідання.- К.: Дніпро, 1985.- 415 с.

Владко В.М. Аргонавти Всесвіту: Наук.-фантаст. роман.- К.: Веселка, 1975.- 592 с.

Винниченко В. Сонячна машина: Роман // Київ.- 1989.- № 1-4.

Гайдамака Н. Позначена блискавицею: Фантаст. повісті та оповідання.- К.: Молодь, 1990.- 140 с.

Гостинець для президента: Наук.-фантаст. і пригод. повісті та оповідання.- К.: Рад. письменник, 1989.- 375 с.

Дашкієв М.О. Володар Всесвіту: Наук.-фантаст. повість.- К.: Молодь, 1985.- 176 с.

Ємченко О. Піраміди сонця: Наук.-фантаст. кн.- К.: Молодь, 1991.- 159 с.

Панасенко Л. Врятуйте наші душі: Фантаст. оповідання // Наука-фантастика.- 1991.- № 3.- С. 16-19.

Панасенко Л. Садовники солнца: Фантаст. роман.- Днепропетровск: Промінь, 1981.- 287 с.

Пригоди, подорожі, фантастика, 89: Зб.: Повісті, оповідання, нариси / Упоряд. М.П.Семенюк.- К.: Молодь, 1989.- 256 с., іл.

Руденко М. Ковчег Всесвіту: Футорол. роман // Наука-фантастика.- 1991.- № 7/8.- С. 30-46; № 9.- С. 18-24; № 10.- С. 14-19.

Самбук Р.Ф. Автограф для слідчого: Повісті.- К.: Рад. письменник, 1977.- 224 с.

Тесленко О. Гарний Вуль Гріллотальпа: Фантаст. оповідання // Наука-фантастика.- 1992.- № 3/4.- С. 24-27.

Тематику виставки можна розкрити глибше, доповнивши її розділами:

• Важко бути богом: проникнення у внутрішній світ людини;
• Тема контакту з позаземним розумом - найцікавіша тема наукової фантастики;
• Фантастика з повсякдення пророста…;

Фентезі - казки для дорослих.

При їх наповненні скористайтеся такою літературою: Андерсон П. "Люди ветра", Гаррісон Г. "Крыса из нержавеющей стали", "Звездные похождения галактических рейнджеров", Желязни Р. "Хроники Амбера", Ван Вогт А. "Оружейные дома Имера", Хайплайн Р. "Дверь в лето", Бредбері О. "Пам'ять человечества", "О скитаньях вечных и о Земле", Стругацькі А. і Б. "Хищные вещи века".

"Золотим фондом" сучасної української фантастики є твори О.Сомова, І.Сенченко, В.Владко, М.Трублаїні, В.Бережного, О.Бердника.

Ширше розкрити світ фантастики вам допоможуть книги серій: "Пригоди. Подорожі. Фантастика", "Фантастика. Пригоди. Детектив", "Зарубіжна фантастика", "Библиотека советской фантастики", "Пригоди. Фантастика" з додатками "Галактика. Бібліотека містики і аномальних явищ" та "Метагалактика".

Майже три чверті щорічно виданих творів науково-фантастичної літератури публікують періодичні видання. Тому періодика не випадково розглядається як полігон, що відображає плинний літературний процес в області наукової фантастики.

Серед українських періодичних видань можна виділити ті, які систематично, протягом десятиліть публікують фантастику і матеріали про неї. Це журнали "Наука і фантастика", "Всесвіт", "Людина і світ", "Наука і суспільство", "Ранок".

Постійно публікують літературу цього жанру і відомі російські науково-популярні журнали: "Техника-молодежи", "Знание - сила", "Вокруг света", "Земля и Вселенная", "Искатель", "Инженер", "Ровесник", "Юный техник".

Лідерами серед нових вітчизняних періодичних видань, які на своїх сторінках подають нові твори української і зарубіжної фантастики, є журнали "Оберіг", "Молодь і фантастика". Регулярно фантастика з'являється на сторінках таких нових періодичних видань, як "Непоседа", "Одноклассник", "Если", "Брати".

Використовуючи названі видання, бібліотека буде сприяти більш широкій орієнтації читачів в "фантастичному світі".

Актуальність проблеми сучасної наукової фантастики дає змогу говорити про соціальну значимісь цього жанру, де прогнози про науку і техніку є одним із проблемно-тематичних аспектів.

Вважаємо, що любителів фантастики можуть зацікавити такі теми: "Фантастика застерігає", "Карта країни фантазії", "Фантастика заради знання", "Парадокси часу", "Четвертий вимір і антисвіти", "Сон і анабіоз: фантастика і реальність", "Кібер-провісник майбутнього", "Долі унікальних відкрить", "Репортаж з ХХІ століття", "Галактика пригод" та інш.

Проблемно-тематичне багатство фантастики створює благодійну базу для її пропаганди шляхом використання активних форм масової роботи з читачами.

Заслуговують на увагу вечори-зустрічі з вченими-любителями фантастики, письменниками-фантастами, вечори-діалоги, вечори-інтерв'ю, зустрічі "за круглим столом", читацькі конференції, вікторини, інформаційні стенди.

Узагальнюючи рекомендації, приходимо до висновку, що при організації окремих виставок в бібліотеках району, доцільно було б об’єднувати зусилля працівників системи, використовуючи при цьому увесь єдиний фонд ЦБС. Не виключено, що і в читачів знайдуться деякі видання по тій чи іншій темі і вони охоче поділяться ними на певний період. 

Збагачений, таким чином, загальносистемний захід можна презентувати в центральній та бібліотеках крупних сіл району. При цьому його бажано доповнити цілим комплексом інших форм роботи. Це можуть бути: виступи лектора і читачів по темі, вікторини, літературні конкурси, виставки картин, дитячого малюнку, номери художнього читання та музичні, лотерея.

Такий комплексний захід доречно було б, заручившись підтримкою спонсорів, провести до Всеукраїнського дня бібліотек.

Якщо запропоновані виставки вас зацікавлять і допоможуть в роботі бібліотек району, то ми будемо раді і надалі ділитися своїми творчими напрацюваннями.

Чекаємо ваших відгуків і пропозицій.

Кращі виставки року

(опис окремих книжкових виставок обласної наукової бібліотеки і методичні рекомендації щодо використання їх матеріалів в роботі масових бібліотек)

Підготували:

Гол. бібліотекар-методист Н.С. Головко

Гол. бібліотекар А.С. Якущенко

Редактор М.Г. Спиця