ПЕРЕДМОВА    5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ 9

 Сутність економічної безпеки та її роль в забезпеченні продовольчої і національної безпеки країни    9

 Концептуальні засади забезпечення економічної безпеки аграрної галузі в умовах інституційних трансформацій        32

 Методичні підходи до оцінювання рівня економічної безпеки аграрної галузі   50

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ     70

 Ретроспективний аналіз стану економічної безпеки аграрної галузі України      70

 Особливості та оцінка економічної безпеки аграрної галузі Вінницької області     93

 Стратегічний аналіз факторів регіональної економічної безпеки аграрної галузі        120

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ    138

 Стратегічні цілі і механізм побудови комплексної системи забезпечення економічної безпеки аграрної галузі... 138

 Розробка інноваційної економіко-математичної моделі оцінювання та прогнозування рівня економічної безпеки аграрної галузі Вінницької області 158

 Концептуальні засади забезпечення економічної безпеки аграрної галузі як складова державної аграрної політики        175

 Забезпечення економічної безпеки аграрної галузі на основі механізму реалізації сучасної кадрової політики 194

ПІСЛЯМОВА     207

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ         212

Додаток А Класифікація видів економічної безпеки АПК 234

Додаток Б Методи оцінювання економічної безпеки АПК 235

Додаток В Основні положення теорії нечіткої логіки        236

Додаток Д Індекси обсягу виробницта продукції аграрної галузі України    238

Додаток Е Структура експорту та імпорту сільськогосподарської продукції України       243

Додаток Ж Індекси сільськогосподарського виробництва провідних країн світу  246

Додаток К Основні соціально-економічні показники розвитку Вінницької області      247

Додаток Л Валова продукція сільського господарства за регіонами України       249

Додаток М Ранжування регіонів України за обсягом виробництва валової продукції сільського господарства 250

Додаток Н Аналіз екологічного стану Вінницької області 251

Додаток П Стан матеріально-технічної бази аграрної галузі Вінницької області      253

Додаток Р SWOT-матриця стану Вінницької області        254

Додаток С «Дерево завдань» побудови економічного механізму комплексної системи забезпечення економічної безпеки аграрної галузі регіону    257

Додаток Т Вхідні фактори моделі оцінювання та прогнозування рівня економічної безпеки аграрної галузі Вінницької області      258

Додаток У Параметри функцій належності факторів впливу на економічну безпеку аграрної галузі Вінницької області 260

Додаток Ф Нечіткі бази знань та нечіткі логічні рівняння моделі оцінювання та прогнозування рівня економічної безпеки аграрної галузі Вінницької області    265

Додаток Х Організаційно-управлінський механізм прийняття рішень щодо забезпечення економічної безпеки аграрної галузі регіону  270

У зв’язку зі стрімким розгортанням світових глобалізаційних процесів, загостренням конкуренції на всіх світових ринках, активним просуванням України по шляху європейської інтеграції тощо перед нашою країною постала проблема забезпечення дієвого захисту національних інтересів держави на всіх напрямах її діяльності і, насамперед, в її аграрній галузі, яка має визначальний вплив на економічний та соціальний розвиток держави. Потребують подальшого дослідження такі процеси та явища, як виявлення впливу стану економічного потенціалу регіонів на рівень їх економічного та соціального розвитку, пошук шляхів згладжування протиріч, які можуть виникати між регіонами у зв’язку з наявністю в них великої кількості переселенців з окупованих територій, встановлення залежності між рівнем економічного потенціалу регіону з його фінансовим забезпеченням та інші питання. Суттєве занепокоєння викликає проблема недостатньої технологічної оснащеності та невисокої рентабельності вітчизняного агропромислового комплексу (АПК), що вже у найближчій перспективі може призвести до виникнення складнощів у його роботі. Найбільш негативного впливу можуть зазнати агропромислові регіони країни, оскільки специфічними особливостями даних територій є те, що у структурі валового регіонального продукту саме сільськогосподарське виробництво та переробна промисловість мають високу питому вагу.

Одним із шляхів розв’язання перерахованих вище проблем є застосування сучасних методів прогнозування та моделювання, що дасть змогу чіткіше визначити орієнтири розвитку аграрної галузі країни та її регіонів, оптимізувати розподіл фінансових, матеріальних та трудових ресурсів на найважливіших напрямах розвитку, сфокусувати дії держави та її регіонів на найактуальніших пи­тання розвитку аграрних територій, встановити найбільш суттєві загрози для їх розвитку тощо. У кінцевому результаті це дозволить розробити систему заходів із забезпечення економічної безпеки країни загалом, оскільки в аграрних регіонах мешкає значна частина працездатного населення, яке є відносно економічно-активним і може, за певних сприятливих умов, забезпечити стійкий і стрімкий розвиток агропромислового комплексу країни.

Як відомо, економічна безпека країни в цілому може бути забезпечена лише тоді, коли залежність країни за встановленими показниками (критеріями) не перевищує певної межі, за якою може виникнути загроза національному суверенітету. У цьому сенсі саме аграрна галузь відіграє особливе стратегічне значення у забезпеченні економічної безпеки сучасної України.

Сьогодні економічна безпека розглядається як одна із важливих характеристик економічної системи, яка визначає її спроможність підтримувати функціонування даної системи у встановлених межах за умови стійкого [1] забезпечення ресурсами та захисту з боку держави інтересів вітчизняних виробників і національних інтересів країни загалом. Термін «економічна безпека» набув офіційного статусу у резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1985 року, яка мала назву «Міжнародна економічна безпека» [2]. В зазначеній резолюції підкреслено, що економічна безпека на національному рівні пов’язана із захищеністю економіки країни від зовнішніх та внутрішніх несприятливих факторів, які можуть порушувати нормальний процес відтворення, погіршувати досягнутий рівень життя населення і тим самим викликати загострення соціальної напруги у суспільстві.

У зв’язку з цим дослідження питань, пов’язаних з оцінюванням рівня економічної безпеки, змісту її структурних складових та інструментарію, за допомогою якого можна підвищувати рівень економічної безпеки у такій складній сфері діяльності, як аграрне виробництво, є надзвичайно актуальним.

Як відомо, проблеми досягнення економічної безпеки держави, регіонів, окремих галузей економіки, а також дослідження питань, пов'язаних з цією проблемою, відображені в наукових працях багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених: Л. Абалкіна, Дж. Барбера, Л. Біркена, І. Бінька, О. Барановського, В. Байдали, З. Варналія, В. Виговської, О. Власюка, В. Воротіна, А. Гальчинсь­кого, В. Геєця, В. Горбуліна, К. Гудвіла, К. Девіса, О. Ємельянова, М. Єрмошенка, А. Качинського, Г. Калетніка, А. Козаченко, П. Курмаєва, Р. Леонарда, Ю. Лисенка, Т. Лоурі, О. Макара, В. Маргасової, А. Мокія, В. Мунтіяна, В. Предборського, А. Рогового, У. Се- мюелса, О. Скидана, О. Черняка, Л. Шевченко, В. Шлемко, А. Штангрета та інших.

Разом з тим, ще не всі проблеми, пов’язані із забезпеченням економічної безпеки держави і, насамперед, її аграрної галузі знайшли своє теоретичне та практичне вирішення, хоча дослідженню цих проблем приділяється досить значна увага. На теренах СНД ці проблеми досліджували С. Басалай, С. Волков, Н. Ку- лагіна, А. Семін, А. Свєтлаков та інші. Серед вітчизняних вчених питанням економічної безпеки аграрної галузі та агропромислового комплексу присвячені праці Б. Буркинського, Л. Березіна, О. Бігдана, Н. Вдовенко, О. Гривківської, В. Жмуденко, Г. Заболотного, С. Кваші, О. Кириченко, М. Лучика, М. Маліка, О. Ульянченка, П. Саблука, В. Ткаченко та інших.

Наукові праці зазначених вчених мають велику наукову і практичну значимість, вони сформували методологічну основу даної проблеми і у своїй сукупності створили надійну теоретичну базу для подальших досліджень. Разом з тим, ще не всі проблеми розв’язані повною мірою. Так, залишаються недостатньо опрацьованими питання про місце економічної безпеки аграрної галузі в системі чинників розвитку національної економіки, про зміст складових економічної безпеки аграрної галузі, про методи і принципи оцінювання економічної безпеки аграрної галузі, про інструментарій забезпечення економічної безпеки, про механізми, застосування яких може забезпечити зменшення або повне усунення загроз економічній безпеці країни на даному етапі розвитку світової економіки та в умовах її глобалізації.

Мета, завдання та структура даного дослідження обумовлені недостатньою науковою опрацьованістю теоретико-методологічних аспектів забезпечення економічної безпеки аграрної галузі України в умовах інституційних трансформацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці методичних основ оцінювання рівня економічної безпеки аграрної галузі, що включає теоретичні та методологічні аспекти оцінювання, моніторинг та практичні пропозиції щодо забезпечення економічної безпеки аграрної галузі в умовах інституційних трансформацій та впливу несприятливого зовнішнього середовища. Розроблено модель і організаційну структуру управління відділом кадрового моніторингу, на який покладається завдання забезпечення ефективної кадрової політики на сільськогосподарських підприємствах та в організаціях як одного із напрямів гарантування економічної безпеки аграрної галузі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в даній роботі теоретичні положення та зроблені практичні висновки можуть бути використані в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування на всіх рівнях управління при проведенні комплексних заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки аграрної галузі. Висновки, пропозиції та рекомендації, наведені у роботі можуть бути використані як інструмент для розробки та коригування економічної політики держави, як механізм оцінювання та забезпечення економічної безпеки аграрної галузі в умовах постійного впливу зовнішнього середовища та інституційних перетворень, а також у практичній діяльності окремих підприємств агропромислового комплексу.