Від автора 4

Розділ 1. Концептуальне осмислення трансформаційних процесів у культурі

 Моделі трансформаційних процесів: до постановки проблеми 7

 Глобальне, глокальне та локальне: до визначення понять        49

Розділ 2. Глобальність і глокальність у контексті проблеми культуротворення

 Вплив глобалізації на трансформацію картини світу: культуротворчий аспект  69

 Культурна матриця як основа культуротворення: європейський досвід    88

 Культурний ландшафт та архітектоніка: перспективи співпраці України та ЄС    111

Розділ 3. Локальні особливості сучасної української культури

 Традиція як основа збереження локальної культури в умовах глобалізації  120

 Ментальність як культурно-інтегральна ознака нації      130

 Культурна складова національного інтересу 142

 Культурні потреби людини в контексті трансформаційних процесів початку ХХІ століття         153

Розділ 4. Інституційні засади забезпечення функціонування сфери культури

 Стейкхолдери культурних трансформацій    162

 Роль громадянського суспільства в процесі формування культурного середовища    184

 Культуротворча місія соціокультурних інститутів: вітчизняна практика    204

 Культурно-мистецька освіта як основа формування національного культурного простору         235

Післямова  258

Список використаних джерел        261

Додаток 1. Статистична інформація кількісних показників по базових закладах культури за 1990-2013 роки   283

Додаток 2. Досвід європейських ВНЗ    284

Додаток 3. Проблеми, наслідки і рекомендації щодо забезпечення якості вищої культурно-мистецької освіти в Україні 287

Сучасний етап історичного розвитку України визначається інтенсивним руйнуванням старих основ соціокультурного життя, значними соціально-ціннісними змінами, перетворенням у політичній, економічній сферах. Реалії сьогодення актуалізують проблеми гуманізації суспільства, відродження національної духовності, а також питання загальнолюдського як певної універсалії, що містить у собі норми та принципи, якими керується людство, розбудовуючи своє майбутнє. Останні десятиліття дослідження проблем сучасної культури пов’язують з проблемою глобалізації, що широко представлена в теоретичному доробку як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Це пов’язано з особливістю процесів, що відбуваються як в Україні, так і у світі, і характеризуються постіндустріальною інтернаціоналізацією суспільного життя, економічних, політичних, соціокультурних зв’язків між народами. Отже, у гуманітарному дискурсі культура постає як феномен глобально-цивілізаційних процесів. Не применшуючи ролі та значення аналізу глобалізаційних процесів, слід визнати, що акцентуація на глокальному й локальному вимірі відкриває нові аспекти розуміння проблем культуротворення.

Розглядаючи трансформаційні процеси в культурі України кінця ХХ — початку ХХІ ст. крізь призму глобального та глокального, а також локальних особливостей, слід враховувати проблему невідповідності між сталими стратегіями культуротворення й культурними реаліями сьогодення, що вимагають принципово інших підходів і наполегливо примушують утворювати адекватні практики задля забезпечення та реалізації культурних, творчих потреб людини, формування в кожному індивіді основ духовної, правової, політичної культури тощо. Це значною мірою обумовлює той спектр проблематики, який пов’язаний з питанням сприяння розвитку культури, що залишається однією з пріоритетних функцій держави, реалізація якої має бути науково обґрунтованою та відповідно підкріпленою юридично, організаційно, інституційно. На цьому шляху відкриваються значні перспективи для глибокого, усебічного аналізу глокальних і локальних особливостей розвитку культури сучасної України. 

Сьогодні очевидно, що дослідження трансформаційних процесів і пов’язаних з ними проблем у науці не тільки набувають якісно нових характеристик і підходів, а й потребують їх концептуалізації. Культурологія як міждисциплінарна галузь знань, значно виразніше, ніж будь-яка інша гуманітарна наука, здатна виконувати об’єднувальну функцію, допомагаючи іншим галузям виявляти й аналізувати як реальні проблеми, спричинені трансформаційними процесами, так і перспективи їх подолання.

Тривалий час теоретики пов’язували трансформаційні процеси в культурі із з’ясуванням ролі та функцій політичного устрою в становленні та розвитку держави, а також ролі еліт, що певною мірою обмежувало можливості цілісного вивчення цього явища. Зміни, що відбуваються в сучасній Україні, вимагають зосередитися й на інших моделях трансформації культури. Актуалізувалася потреба вирішити під час трансформаційних процесів проблему культуротворення в умовах глобального, глокального та локального.

Розгляд особливостей трансформаційних процесів у культурі сучасної Україні в контексті глобальних, глокальних і локальних вимірів значною мірою обумовив звернення до аналізу спектру трансформаційних проблем і досвіду їх вирішення, як теоретичного, так і практичного, у зарубіжних країнах.

Локальний контекст розвитку культури актуалізує питання збереження та передачі традицій від покоління до покоління й пов’язану з цим проблему ідентичності та національного інтересу. З огляду на те, що в Україні немає чіткого розуміння національних інтересів, їх постійних і змінних складових, постає нагальна потреба в осмисленні національного інтересу на теоретичному і практичному рівнях. В умовах необхідності відродження незалежної суверенної України виникає потреба вирішити проблему, пов’язану з визначенням дієвої ролі громадянського суспільства в сучасному культуротворчому процесі, що зосереджує увагу на дотичних проблемах — культурній функції держави, питанні культурних потреб громадян, а також їх взаємозалежності.

Дослідження культури України в контексті глобальних, глокальних і локальних вимірів вимагає окреслення низки проблем, які, з одного боку, є самодостатніми та самоцінними, з іншого — певним чином впливають на розуміння трансформаційних процесів, що відбуваються останнім часом, і специфіки глокального та локального контекстів. З огляду на це з’являється необхідність зосередити увагу на інституційних засадах забезпечення культурної функції держави та культуротворчої місії соціокультурних інститутів.

Саме це широке коло питань і є об’єктом аналізу в монографії «Трансформаційні процеси в культурі сучасної України».

Віддаючи належне всім науковцям, які досліджують складну проблему впливу глобального та локального на трансформаційні процеси, пропонуємо власний погляд на глобальний і глокальний контекст і локальні особливості трансформаційних процесів у культурі України кінця ХХ — початку ХХІ ст.

Автор висловлює щиру подяку рецензентам за уважне та неупереджене осмислення тексту монографії.