Історія Вінниччини, за словами відомої української поетеси, нашої землячки Ніни Гнатюк, – «це таке рясне сузір’я знаменитостей, про яких можна розповідати без кінця».

До цієї когорти належить й ім’я видатного укра-їнського композитора, поета-перекладача Петра Івановича Ніщинського. У 2012 році виповнюється 180 років від дня його народження. Народився П.І.Ніщинський на Вінниччині (с. Неменка Іллінецького району), все життя пов’язав з Одесою, Ананьєвим, Єлисаветградом (нині Кіровоград), Бердянськом, а останній свій прихисток Петро Іванович знайшов на рідній йому вінницькій землі (помер і похований у с. Ворошилівка Тиврівського району).

Пропонуємо вам біобібліографічний покажчик «Композитор, поет-перекладач». Для того, щоб вшанувати таким чином пам’ять видатного подолянина, Вінницькою ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва була проведена копітка робота по виявленню джерел, літератури про його життя та творчу діяльність. Було опрацьовано традиційний довідково-бібліографічний апарат та ЕБД (електронні бази даних) бібліотеки, досліджено науково-допоміжні бібліографічні джерела: «Товариство “Просвіта” у Львові: покажчик видань. 1868-1939», «Репертуар української книги. 1798-1916», «Книга в Україні, 1861-1917: матеріали до репертуару укр. кн.», «Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України. 1798-1923», державні літописи книг, газетних, журнальних статей, ресурси мережі Інтернет.

Висловлюємо подяку бібліографам Одеської ОУНБ ім. М.Горького, Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І.Чижевського за надані матеріали про зв’язки Ніщинського з Одесою та Кіровоградом (Єлисаветградом), а Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника – за інфор-мацію про дореволюційні видання творів П.Ніщинського, що були надруковані у Львові.

У пропонованому біобібліографічному покажчику вперше зібрані описи унікальних матеріалів із дорево-люційних та довоєнних книг, часописів, сучасні видання та публікації, джерела з Інтернету, а також архівні матеріали з фондів Державного архіву Вінницької області. Включені у видання матеріали здебільшого переглянуто de visu. Інші матеріали представлено згідно їх подання в опрацьованих бібліографічних джерелах та надісланих списках.

Відкриває видання вступна стаття кандидата мистецтвознавства, професора, члена Національної спілки композиторів України А.Ф.Завальнюка і зав. відділом рідкіс-них і цінних видань ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва Т.О.Марчук «Славетний подолянин Петро Іванович Ніщинський (21.09.1832 -16.03.1896)».

Для кращої орієнтації в біографії П.І.Ніщинського до покажчика включено «Хронограф життя і творчості П.І.Ніщинського» за книгою Л.О.Пархоменко «Петро Ніщин-ський (К.: Муз. Україна, 1989)», де повністю збережено орфографію видання.

Матеріали у виданні систематизовано в розділах:

• Творча спадщина П.І.Ніщинського
• Література про життєвий і творчий шлях П.І.Ніщинського
• Вшанування пам’яті видатного земляка
• Довідково-бібліографічні матеріали.

У першому розділі досліджено історію публікації його музичних творів і перекладів, зокрема прижиттєвих, матеріали розміщені у хронологічній послідовності їх виходу у світ, чи публікації в часописах, збірниках, альманахах, хрестоматіях, починаючи з 1868 року, при цьому бібліографічні описи дореволюційних, перших радянських видань подано в оригіналі.

В інших розділах і підрозділах публікації розміщені в алфавітному порядку авторів або назв творів, описаних за назвою. Окремо виділено матеріали про дослідження найвідоміших музичних творів «Вечорниці» й «Закувала та сива зозуля».

Видання супроводжує допоміжний Іменний покажчик авторів, упорядників, укладачів книг та публікацій.

Пропонований біобібліографічний покажчик продов-жує серію «Наші видатні земляки». Він розрахований, в першу чергу, на мистецтвознавців, музичних працівників, літературознавців, краєзнавців, студентів гуманітарних вищих навчальних закладів, усіх, кому небайдужа музична спадщина наших земляків, літературний процес в Україні у другій половині ХІХ ст.

Відбір матеріалів до покажчика закінчено 30 червня 2012 року.

Відгуки та побажання надсилайте на адресу:

21100, Відділ літератури та інформації

з питань краєзнавства,

Вінницька ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, вул. Соборна, 73, м. Вінниця.

Тел.: (0432) 562-824

Факс: (0432) 352-394

E-mail: kraev@library.vn.ua

http://old.library.vn.ua

Постать Петра Івановича Ніщинського належить до найвизначніших будівничих багатовекторної культури України. Він є одним із основоположників українського музично-драматичного театру, композитор, всесвітньо відомий перекладач, громадський діяч та публіцист.

П.Ніщинський належав до прогресивних кіл української інтелігенції другої половини XIX ст., яка всупереч переслідуванням царського уряду відстоювала розвиток передової, демократичної національної культури. В основі діяльності Ніщинського – сприйняте з дитинства прихильне ставлення до народної художньої культури. Це проявилося в його громадській позиції, особливо в галузі музичної творчості, органічно поєднаній з історією та побутом, музичною культурою українського народу.

Петро Іванович Ніщинський народився 9 (21) вересня 1832 р. на Вінниччині у с. Неменка Липовецького повіту (тепер Іллінецького району) в бідній сім’ї сільського дяка. Родина Ніщинських жила у нестатках і, коли передчасно помер її годувальник, вдова, проста селянка, залишається з маленькими дітьми без жодних засобів для існування. Сповнена твердої рішучості «вивести дітей у люди», жінка вирушила з ними до Києва, де, влаштувавшись куховаркою, почала клопотатися про влаштування їх на навчання.

І саме завдяки зусиллям матері у 1842 р. юного Петра приймають спочатку до Софійського духовного парафіяльного училища на казенне утримання, згодом – до Києво-Подільського духовного училища. Успіхи в навчанні й велика жага до знань дозволили хлопцеві 1849 р. вступити до Київської духовної семінарії.

Петро виявився напрочуд музично обдарованим хлопцем, мав чудовий голос і ще у студентські роки співав одразу в трьох хорах – семінарському, академічному й митрополичому.

Вокальні здібності вісімнадцятирічного семінариста привернули увагу Київського архімандрита Антоніна. У 1850 році, будучи призначений настоятелем посольської церкви в Афінах, він, для підсилення церковного хору, викликає туди молодого Ніщинського.

В Афінах Ніщинський не обмежувався співом у церкві, а вивчав еллінську культуру, мистецтво, удосконалював знання грецької мови. Перебування в Греції було важливим періодом у житті Петра Івановича. Тут він здобув вищу освіту, закінчивши у 1856 р. філологічний і богословський факультети університету, захистив магістерську дисертацію. Згодом влаштувався викладачем грецької мови у місцевій гімназії.

Через категоричну відмову Петра Ніщинського прийняти духовний сан у нього виникає конфлікт з архімандритом Антоніном, який мав свої плани на майбутнє молодого магістра наук. Це призводить до звільнення й від’їзду вченого до Петербургу.

У вересні 1857 р. він отримує місце викладача грецької мови й літератури в Петербурзькій духовній семінарії. Але перебування в російській столиці виявилось надскладним матеріально. На скромну платню вчителя Ніщинський не зміг утримувати родину (ще будучи в Афінах він одружився), тож мусив повернутися до Афін. Проте й там йому не судилося затриматися надовго. У квітні 1860 р. родина Ніщинських переїжджає до Одеси.

Одеський період виявився і плідним, і водночас неймовірно складним для композитора. З одного боку, він не міг знайти постійної роботи (впродовж п’яти років перебивався випадковими заробітками і його сім’я жила у постійних злиднях), з іншого – незважаючи на скрутні обставини, надзвичайно активно працював як вчений-філолог (за спеціальністю грецька лінгвістика) й український громадський діяч.

П.Ніщинський багато уваги приділяв літературі й науковій роботі, виступав у пресі, брав участь у створенні аматорських хорових і драматичних гуртків, працював викладачем російської та грецької мов, музики й співу.

У 60-70-і роки Ніщинський налагоджує дружні від-носини з видатними представниками українського мистец-тва того часу – М.Кропивницьким, П.Сокальським, братами Тобілевичами. Надзвичайно велике значення для П.Ніщин-ського мала щира дружба з основоположником українського театру М.Кропивницьким, вона зміцнила його зв’язок із музичним мистецтвом і сприяла розвитку його таланту.

Саме в ці роки під впливом друзів у Ніщинського зростає інтерес до українського народного мистецтва. Він починає збирати та обробляти народні пісні. Особливо його увагу привертає жанр історичних пісень, у яких відображається героїчна боротьба українського народу за свою незалежність, оспівуються її герої.

Петро Ніщинський був знайомий із відомим українським композитором Миколою Лисенком. Саме йому Петро Іванович присвятив свою обробку пісні «Байда» про боротьбу українських козаків проти турок. Їй він надавав особливого значення, тому недаремно псевдонімом Петро Байда підписував свої твори.

У 1870 р. Ніщинський добився цензурного дозволу на публікацію своєї обробки української народної пісні «Козак Софрон», написаної для хору в супроводі фортепіано. У ній композитор знову звернувся до образів героїчного минулого українського народу. Як і Байда, герой цієї пісні навіть у полоні вірить у могутність своєї батьківщини, в її невмирущу славу:

Гей, стоїть військо славне запорізьке

Та, як мак, процвітає.

Опрацьовуючи пісню «Козак Софрон», Ніщинський прагнув зберегти типові риси епічних старовинних пісень, передати особливості її ладової будови та народного хорового викладу.

Життя Ніщинського складалося важко. Постійні матеріальні труднощі, переслідування з боку уряду за активну діяльність у галузі українського мистецтва не могли не відбиватися на його творчій праці, на стані здоров’я. Та, не зважаючи на це, він усіляко сприяє організації хорових та драматичних гуртків, які популяризують українські народні пісні, твори українських і російських композиторів.

Так, в Одесі митець створює хоровий і драматичний гуртки, бере активну участь у діяльності «Одеського музичного товариства», організованого композитором і фольклористом Петром Сокальським.

Час перебування Ніщинського у провінційному місті Ананьєві (1875-1882) був найбільш плідним періодом у його творчості. Поряд із композиторською діяльністю він активно займається й перекладацькою: розпочинає роботу над гекзаметричним перекладом грецькою мовою знаменитої пам’ятки культури Київської Русі «Словом о полку Ігоревім». Цьому сприяла велика й щира дружба Петра Івановича з видатним українським поетом і земляком Степаном Васильовичем Руданським, під впливом якого він пізніше почав перекладати з грецької мови, якою чудово володів, твори Гомера, Софокла та інших.

У ці ж роки Ніщинський зближується з передовою художньою інтелігенцією повітового міста Єлисаветграда

(нині Кіровоград). Тут, при ремісничому училищі, був організований хор; у місті існував також музично-драма-тичний гурток, керівником якого був М.Кропивницький. У ньому виступали брати Тобілевичі, їхня сестра М.Тобілевич, дві дочки Ніщинського. Гурток і хор систематично ставили українські п’єси, народні опери. Для цього гуртка Ніщинський написав свій найкращий твір – «Вечорниці» – вставну музично-драматичну картину до другої дії п’єси Т.Г.Шев-ченка «Назар Стодоля». Прем’єра цього твору відбулася у лютому 1875 р. і мала великий успіх. Микола Лисенко згодом дав високу оцінку «Вечорницям» Ніщинського й назвав ім’я автора серед «...найвидатніших музик, пишучих і писавших на українські тексти і сюжети».

Значимість цього твору для української музичної культури надзвичайно велика. Адже композитор збагатив її професійно зрілим і високоідейним твором, який своїми найглибшими коріннями пов’язаний із життям, історією та фольклором нашого народу. Тому є доцільним більш детально розглянути визнаний шедевр нашого земляка.

Звернення Ніщинського до творчості Тараса Григо-ровича Шевченка було не випадковим. У п’єсі «Назар Стодоля» композитора привабило передусім правдиве відображення народного побуту, широке використання народних пісень, героїко-патріотичний пафос. Йому близька й соціальна ідея твору, показана через боротьбу бідного козака Назара й дівчини Галі за своє щастя проти багатого та владного сотника Хоми Кичатого, батька дівчини.

Крім правдивого відображення побуту й звичаїв старого українського села, Ніщинський піднявся тут до узагальнення типових рис українського національного характеру – патріотизму, вольової стійкості, оптимізму.

Інтонаційними джерелами цього твору є історичні пісні, думи, плачі, а також побутові, ліричні, танцювальні, жартівливі та інші пісні. Композитор використав дві справжні народні мелодії – у хорі парубків «Віють вітри ще й буйнесенькі» (в основу покладено пісню «Тихо, тихо Дунай воду несе») та в пісні хазяйки з хором (№ 6), що заснована на народній застольній пісні «Ой хто п’є, тому наливайте».

«Вечорниці» складаються з оркестрової інтродукції та семи сольних і хорових номерів, зіставлених за принципом контрастного чергування. Є тут і єдина логічна лінія розвитку, кульмінацію якої становить хор «Закувала та сива зозуля».

Невелика оркестрова інтродукція одразу ж вводить у коло образів та інтонаційну сферу твору й органічно зв’язана з дальшим музичним розвитком. Вона побудована на двох контрастних музичних образах – мужньому, енергійному й більш м’якому, ліричному.

Після динамічної, з елементами героїки, інтродукції контрастом звучить лірична пісня хазяйки «Зоря з місяцем». Вона дуже близька до дівочих народних пісень, сповнених суму й мрійності. Яскравого національного колориту й свіжості звучання надає їй характер самої музики.

Пісня хазяйки виконує роль заставки, ліричного пролога; справжня ж дія починається з другого номера «Вечорниць» – хору дівчат «Добрий вечір, паніматко». До хати з жартами входять радісні, веселі дівчата. Після дня важкої праці вони мріють про танці та співи. Їх характеристика заснована на граціозній, жвавій мелодії, близькій до українських танцювальних пісень.

Чудовим зразком творчого опрацювання української народної пісні є хор парубків «Віють вітри, ще й буйне-сенькі» (№ 3). Його мелодію побудовано на народній пісні «Тихо, тихо Дунай воду несе». Образ широти, роздолля та мужньої сили розкривається в розспівній мелодії, яка характеризується великим діапазоном і свіжим ладовим забарвленням.

Четвертий номер, як і другий, знову безпосередньо вливається в дію. Це сцена жартівливої сварки між парубками й дівчатами за коляду. Вона є зразком гнучкого й майстерного володіння хоровим письмом. Хорове звучання використовується тут для музичного відтворення дії, тому композитор будує сцену за принципом контрастного чергування хору парубків («А ми коляди не дамо»), музика якого сповнена молодецького завзяття, з жартівливими репліками дівчат.

На прохання дівчат парубки співають славнозвісний хор «Закувала та сива зозуля». У ньому з великою художньою силою й класичною завершеністю змальовуються героїчні образи запорізьких козаків, яскраво розкривається історичний колорит п’єси Т.Г.Шевченка. Водночас цей хор стає кульмінацією героїко-патріотичної лінії п’єси.

У цілому звучання його – мужнє, суворе, драматичне. Інтонаційними джерелами хору є історичні та невільницькі пісні й думи. Складається він із чотирьох контрастно-образних епізодів з єдиною лінією розвитку. Особливого значення набуває тут перша фраза «Закувала та сива зозуля», яка потім широко розгортається в музиці. На її інтонаціях побудована кульмінація другого епізоду («...понад морем»), вони ж драматично розвиваються і в четвертому епізоді («Гей! Як зачули турецькії султани»).

У першому епізоді (Allegro), котрий виконує функцію своєрідного вступу, створений образ козаків, які в турецькій неволі почули рідну їм зозулю. Їхнє хвилювання чудово передано у тривожній мелодії декламаційного складу, з якої починається твір.

У другому епізоді (Andantino) «Ой повій, повій, та буйнесенький вітер» розкривається туга козаків за батьківщиною. Інтонаційно він близький до невільницьких пісень: звідти імпровізаційність його викладу, напружені декламаційні зльоти мелодії. У хорі підкреслюються й інтонації, типові для українських історичних пісень і дум.

Яскравим контрастом до попередніх епізодів є третій розділ «Та понеси на Вкраїну». У ньому втілений світлий образ вільної, могутньої батьківщини, куди линуть серця козаків.

Останній епізод – «Гей! Як зачули турецькії султани» – є драматичною кульмінацією хору. У ньому відбито почуття гніву, ненависті народу до гнобителів. Драматична напруженість звучання досягається тут динамічними контрастами, акцентованими декламаційними вигуками на словах «султани», «кайдани». Гармонія також підсилює драматичну напруженість музики.

Після героїчного епізоду дія переводиться в жанрово-побутовий план: дівчата починають ворожіння. Для застольної пісні хазяйки з хором використано народну пісню «Ой, хто п’є, тому наливайте». У сцені гадання композитор знову застосовує діалогічність хорового звучання для відтворення живої дії. Після ліричного вступу жіночого хору «Ой, не рано вже, не рано» та соло дівчини «Ой, не буде зозуля кувати» Ніщинський за допомогою контрастного чергування жіночого й чоловічого хорів, введення окремих реплік, речитативних епізодів створює живу, насичену дією сцену.

Проста й дохідлива, пройнята народним духом музика «Вечорниць» свідчить про глибоке знання Ніщинським української народної пісні, відчуття жанрового й стильового багатства, про уміння знайти засоби виразної, високохудожньої гармонізації. Композитор виявив себе справжнім знавцем і майстром народного хорового співу.

Народність, змістовність, високі художні якості музики сприяли надзвичайній популярності «Вечорниць» П.Ніщинського. Композитор збагатив українську культуру професійно зрілим і високоідейним твором, який своїми найглибшими коріннями пов’язаний із життям, історією та фольклором українського народу. Хор «Закувала та сива зозуля» мав, до того ж, значний громадсько-політичний резонанс. У ньому звучав героїчний пафос, заклик до боротьби.

У 1882-1888 рр. Ніщинський знову живе в Одесі. Працює викладачем Другої Одеської гімназії, здебільшого займається перекладацькою та літературною діяльністю і в той же час пише пісні-романси «Порада» («Дівчинонько-голубонько») та «У діброві чорна галка», які здобули велику популярність і друкувалися у збірниках народних пісень без імені автора, як народні. Особливої уваги заслуговує одна з останніх обробок Ніщинського для хору – «Ой гук, мати, гук», в якій він знову продемонстрував своє глибоке знання особливостей народного хорового співу, вміння виявити найістотніші риси народної пісні.

У ці роки митець бере активну участь у складанні російсько-українського словника, перекладає українською мовою і видає драматичний твір Софокла «Антігона», друкує «Путеводитель по Константинополю» і «Путеводитель по святой земле с 16-ю рисунками, новейшим планом Иерусалима и картой “Палестины”», працює над перекладом «Одіссеї» та частиною «Іліади» Гомера. Перевіршування великомасштабного твору Гомера «Одіссея» – 24 пісні або рапсодії – 12098 віршів вимагали справжнього самозречення, забираючи весь час, що лишався після викладацької роботи. У перекладах розкрився безсумнівний літературний талант П.Ніщинського.

У червні 1887 р. він завершив роботу над «Одіссеєю». У цю працю Ніщинський вклав увесь свій хист і сили, але цензура заборонила її публікувати на підставі виданого указу (1876), що забороняв друкувати літературні твори українською мовою і ставити українські п’єси. Це стало початком службових цькувань: після ревізії Одеської другої гімназії, йому закинули незнання грецької мови й перевели на нижчу посаду в Бердянськ.

Морально травмований, хворий П.Ніщинський учителював у Бердянську і не полишав клопотання про опублікування свого перекладу. Завдяки допомозі Івана Франка «Одіссею» було надруковано тільки в 1892 році. Українська література збагатилася коштовним надбанням. Переклади Ніщинського дістали високу оцінку критики. Зокрема, схвальні відгуки знаходимо в рецензіях В.Короленка.

І.Франко, оцінюючи переклад шостої пісні «Одіссеї», писав: «Из поэтических в “Ниве”, бесспорно, первое место занимает прекрасный перевод шестой песни Гомеровой “Одиссеи”, исполненный Нищинским. О достоинствах этого перевода нечего распространяться. Кто помнит мастерский перевод Софокловой “Антигоны”, тот найдет в переводе “Одиссеи” те самые достоинства, но без тех мелких ошибок, какие были замечены в “Антигоне”».

Проте царський уряд не зумів пробачити Ніщинському вихід у світ цього видання українською мовою і його було звільнено з роботи. Це був період нового наступу царського уряду на демократичну українську культуру. Цензура всіляко перешкоджала концертному виконанню українських народних пісень і творів українських композиторів. Отже, великі труднощі, які переживало тоді українське професійне музичне мистецтво, не могли не відбитися на діяльності Ніщинського.

В останній період життя у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем Ніщинський змушений був шукати підробітків, які забирали багато часу й виснажували сили. Він мешкав в однокімнатній, холодній одеській квартирі вдівцем, або «блукав» по родичах. Упродовж зими 1896 р. композитор хворів. Усвідомивши, що життєві сили залишають його, на початку березня він, зібравши свої пожитки, виїхав на Поділля до дочки. В дорозі, очевидно, стався інсульт. Паралізованого Петра Івановича привезли до села Ворошилівки (тепер Тиврівський район), де через два дні, 4 березня, він помер.

Петро Байда-Ніщинський похований у цьому ж селі, на березі Південного Бугу, на місцях прадавніх поселень доби трипільської культури та скіфських курганів. Тут і закінчилася життєва «Одіссея» чудового композитора, видатного громадського й літературного діяча, ім’я котрого золотими літерами сяє в історії української культури.

Завальнюк А.Ф.,

кандидат мистецтвознавства, професор, член Національної спілки композиторів України;

Марчук Т.О.,

зав. відділом рідкісних і цінних видань ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

За книгою: Пархоменко, Л.О.

Петро Ніщинський / Л.О. Пархоменко. –

К.: Муз. Україна, 1989. – 64 с.: іл. –

(Творчі портрети українських композиторів)

9 (21) вересня 1832 народився Петро Іванович Ніщинський.

1839 смерть батька, паламаря Івана Ніщинського.

1841 переїзд вдови Ніщинського з дітьми до Києва.

1842, вересень вступ Петра до Софійського духовного училища.

1844-1845 переведення до Києво-Подільського духовного училища на казенне утримання (в бурсу).

1847, травень знайомство з ієромонахом Антоніном (Андрієм Івано вичем Капустіним, бакалавром Духовної академії).

1849 закінчення училища, вступ до Київської духовної семінарії.

1850, 14 квітня призначення Антоніна начальником російської духовної місії в Афінах.

1850, 2 вересня від’їзд із Києва до Афін.

1851 робота псаломником у церкві та на відбудові руїн візантійського храму XI століття св. Никодима.

1852 вступ до Афінського університету.

1852 подорож по Італії: Мальта, Неаполь, Рим, Піза, Флоренція, Болонья, Падуя, Венеція, Трієст.

1853 освячення відновленого храму св. Никодима. Антонін отримує сан архімандрита. Заняття Петра музикою з капельмейстером М.Мангелем.

1854 контакти з Кароліною фон Мангель, дочкою капельмейстера М.Мангеля.

1855, червень завершення навчання в Афінському університеті.

1855, 11 червня отримано атестат Афінського університету.

1855, 16 червня надіслано прохання на дозвіл одружитися до Консисторії в Петербург.

1855, 7 вересня отримано дозвіл Консисторії.

1855, 18 вересня одруження з Кароліною фон Мангель.

1855, листопад відмова Ніщинського прийняти сан священика.

1856 студії в університеті, присудження магістерського ступеня за дисертацію «Про єресі та розколи в російській церкві», контакти з А.Гончаренком, захоплення «Кобзарем» Т.Шевченка.

1857, 20 червня народження дочки Музи.

1857, 15 серпня від'їзд сім'ї Ніщинських із Греції до Петербурга.

1857, 30 грудня призначення викладачем грецької мови в духовну семінарію.

1858, 25 серпня народження другої дочки, Людмили.

1858, грудень приїзд Петра Ніщинських до Афін.

1860, 15 березня повернення на батьківщину.

1860, квітень прибуття до Одеси, спроби влаштуватися на роботу.

1861 видання щотижневого літературно-комерційного журналу грецькою мовою «Ерміс», авторство переважної більшості статей.

1862-1864 вчителювання у приватних навчальних закладах: викладання російської, старослов'янської мов, географії; епізодичні заміни вчителя грецької мови в духовному училищі.

1864 участь у діяльності хору Товариства аматорів, керованого П.П.Сокальським.

1865, вересень нештатна посада вчителя російської мови в юнкерському училищі (до 1868 р.). Нештатне викладання грецької мови в жіночому пансіонаті п. Сергєєвої.

1868 робота в комісії для вироблення статуту й заснування Слов’янського товариства імені св. Кирила і Мефодія.

1868, 11 червня промова П.Ніщинського на урочистому засіданні Слов’янського товариства: «Значення Києва і України для слов'янства та історії християнства в Росії».

1868, 8 жовтня народження сина Вадима.

1869, листопад подання документів на кафедру давніх мов Київського університету.

1870 вихід у світ книги «Опыт элементарного руководства при изучении греческого языка в гимназиях и прогимназиях»(Одеса, 270 с.).

1870, травень відмова Ради Київського університету від послуг П.Ніщинського, повернення документів.

1870-1875 контактування з членами одеської Громади праця над російсько-українським словником.

1870 надруковано обробку для хору «Козак Софрон» (видання А.Битнера в Петербурзі).

1871, 1 серпня перше виконання (імпровізація) солоспіву «Порада» в будинку Назаревського в Єлисаветграді.

1871 контакти з М.Кропивницьким, праця з театральними хорами.

1872, 20 грудня прем’єра хору «Закувала та сива зозуля» в бенефісі М.Кропивницького.

1875, лютий прем’єра «Вечорниць» в «Назарі Стодолі».

1875, 1 липня переїзд на роботу в Ананьїв, викладання грецької мови, нотного й церковного співу в жіночій прогімназії, обрання П.Ніщинського секретарем педагогічної ради гімназії (до серпня 1878 р.).

1875-1876 участь в українських виставах у Єлисаветграді.

1876 обробка козацької пісні «Байда» для хору з форте піано (присвячена М.В.Лисенку).

1876, 30 травня Емський указ; припинення праці театрального гуртка.

1877 обробка для мішаного хору з фортепіано козацької пісні «Ой гук, мати, гук».

1877, листопад складання іспитів на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету на звання учителя грецької мови.

1877, 23 листопада затвердження у званні учителя, призначення штатним викладачем грецької мови Ананьївської прогімназії.

1878-1879 спроби перевестися на роботу в Єлисаветград, Київ чи Одесу.

1879, жовтень початок праці над гекзаметричним перекладом грець кою мовою «Слова о полку Ігоревім».

1880 написання кантати «19 февраля 1880».

1882, 11 січня перехід на роботу в Другу Одеську гімназію на посаду штатного викладача грецької мови.

1882, травень написання «Історичної записки про Другу Одеську гімназію» (надруковано в Одесі ц.р.).

1883, березень обрання П.Ніщинського секретарем Педагогічної ради Другої гімназії та членом Будівельного комітету.

1883, травень нагородження орденом св. Станіслава ІІІ ступеня за ретельну службову працю.

1883, травень цензурний дозвіл на друкування «Антігони» в перекладі П.Ніщинського; вихід у світ «Антігони» (друкарня В.Кірхнера. Одеса, 58 с.). Схвальні рецензії на «Антігону» (Заря (Київ), № 193; Діло (Львів),№ 51; Зоря (Львів), №№ 23-24; Искусство (Москва) №132).

1883, 7 травня коректура «Байди»; пересилання до Львова обробки «Байди» та «Ой гук, мати, гук».

1884, липень-серпень подорож по Галичині, знайомство з І.Франком, А.Вахнянином у Станіславі.

1884 надруковано книгу «Путеводитель по Константино полю» накладом ієромонаха Антоніна без зазначення авторства П.Ніщинського (Одеса, 252 с.).

1884-1887 праця над перевіршовуванням «Одіссеї».

1885 тріумфальний успіх «Зозулі» на шевченківському вечорі у Львові; відгуки в місцевій газеті «Діло», передрук повідомлень «Одеським вісником».

1885  публікація VI рапсодії з «Одіссеї» та солоспіву «Порада» в «Ниві»; схвальні відгуки на переклад (Зоря, № 18, Львів; Київська старина. Кн. XII).

1886 надрукування хору «Закувала та сива зозуля» «Бібліотекою музикальною» у Львові та Б.Корейвом у Києві. Друк книги «Путеводитель по святой земле с 16-ю рисунками, новейшим планом Иерусалима и картой “Палестины”», накладом ієромонаха Антоніна без зазначення авторства П.Ніщинського (Одеса, 294 с., друге видання у 1890 р., 312 с.).

1886, 16 травня отримано цензурний дозвіл на друкування солоспіву «Горе піїти» (на вірші В.Самійленка).

1887 вихід у світ «Горе піїти» в альманасі «Складка» (Харків). Написання солоспіву «Не было, друзья, удалей меня» (сл. Г.Козлова).

1887, травень завершення праці над «Одіссеєю» (переклад присвячено М.Костомарову).

1887, 9 червня представлення рукопису «Одіссеї» до цензурного комітету.

1887, 30 вересня цензурна заборона на друкування «Одіссеї».

1888, 1 серпня призначення П.Ніщинського позаштатним вчителем грецької мови у Бердянську гімназію.

1888, 23 листопада подання Ніщинським листа-апеляції до міністра народної освіти графа І.Делянова.

1889 друк першої частини «Одіссеї» рапсодії 1-12 у Львові під псевдонімом Петра Байди.

1889, 10 липня схвальна рецензія на «Одіссею» в газеті «Кур’єр львовський».

1890 схвальна рецензія на «Одіссею» у львівській газеті «Зоря» (№ 10).

1890, 1 вересня пропозиція П.Ніщинському вийти у відставку.

1890 повернення до Одеси, самотність, клопотання про вчительську пенсію, матеріаль- на незабезпеченість. Праця над «Іліадою» та «Царем Едіпом».

1892 друк другої частини перекладу «Одіссеї» (рапсодії 13-24).

1893 схвальна рецензія на другу частину «Одіссеї» (Зоря (Львів), № 10).

1895, 24 серпня передмова до львівського видання «Іліади» (переклад присвячено В.Симиренкові).

1895 друк «Вечорниць» у В.Корейво (Київ).

1895, грудень відвідання Єлисаветграду.

1896, березень виїзд до дочки на Поділля, де в поїзді у Петра Ніщинського стався інсульт.

1896, 4 (16) березня смерть Петра Івановича Ніщинського в с. Ворошилівка (нині Тиврівський район Вінницької області).

1.1. Видання творів П.І.Ніщинського*

1. Грамматика русского языка для греческого юношества / П.И.Нищинский. – О., 1868.

2. Значение Киева и Украины для славянства и культура христианства в России: речь, произнес. в торжеств. совещании Славян. благотвор. о-ва св. Кирилла и Мефодия в 1868 г. / П.И.Нищинский. – О., 1868.

3. Вечорниці (Назар Стодоля): [партит.] / сл. і муз. П.І.Ніщинського. – К.: Б.Корейво, [1870?]. – 38 с.

4. Опыт элементарного руководства при изучении греческого языка в гимназиях и прогимназиях: [курс 1-й и 2-й] / сост. П.И.Нищинский. – О.: Тип. П.Францова, 1870. – 216 с.

5. Историческая записка об Одесской второй гимназии от основания ее в 1848 г. по 1881/82-й учебный год / сост. по поручению Пед. совета препод. греч. яз. в той же Гимназии П.И.Нищинский. – О.: Тип. «Труд» В.Семенова,1882. – [2], ІV, 98 с.

6. Отчет о состоянии Одесской второй гимназии в 1882-83 учебном году / сост. секретарь Пед. совета П.И.Нищинский. – О.: Тип. «Новорос. телеграф», 1883. – 18, 21 с.

7. Путеводитель по Константинополю / сост. П.И.Нищинский. – О., 1884.

8. Порада («Дівчинонько-голубонько»): [романс] / сл. та муз. П.Ніщинського // Нива: укр. літ. зб. 1885 р. – О., 1885. – С. 149-150. – (Б-ка Б.Грінченка; № 157).

9. Путеводитель по святой земле с 16-ю рисунками, новейшим планом Иерусалима и картой «Палестины» / накладом ієромонаха Антоніна без зазнач. авторства П.Ніщинського. – О., 1886. – 294 с.

Те ж. – 2-е вид. – О., 1890. – 312 с.

10. Уманець, М. Спілка А. Словарь російсько-український. – Л., 1893-1898.

Т. 1: А-К. – 1893. – 318 с.

Т. 2: К-П. – 1894. – 285 с.

Т. 3: П-С. – 1896. – 286 с.

Т. 4: С-Я. – 1898. – 238 с.

Спілка А. – псевдонім одеської групи укладачів і видавців словника, в роботі якої брав активну участь П.І.Ніщинський.

11. Закувала та сива зозуля: хор парубків з «Вечорниць» (до п’єси «Назар Стодоля»). – N.J.: publisched by Dm. Andreyko, б.р. – 5 с. – (Melodies of the Ukraine; № 4).

12. Закувала та сива зозуля: хор парубків з «Вечорниць» (Назар Стодоля) / уложив П.І.Ніщинський. – К.: Книгарня і муз. магазин Л.Ідзіковського, б.р. – 5 с.

13. Вечорниці (Назар Стодоля) / сл. и муз. П.И.Нищин-ського.: [партит.]. – О.: Изд-во кн. и муз. магазина Остров-ского, [Ценз. 1887]. – 38 с.

14. Закувала та сива Зозуля: хор мужескій з акомп. фортеп. із драми «Назар Стодоля» / сл. і муз. П.Ніщинського. – (Л.: Літографія А.Пришляка, [1887?]). – 11 с.: партит.; 3 арк.: партії Т. 1, Т. 2, Бас. – (Б-ка музикальна; вип. 5).

15. Складка: альм. року божого 1887-го / уклав Вл. Алек-сандров. – Х.: Друк. А.Дарре, [1887]. – № 1. – 223 с.: нот.

В альманасі надрукована пісня П.І.Ніщинського на слова Вл. Самойленка «Писня горе піиты».

16. Рускій співаник / уложив К.Паньковскій. – Л.: Накл. т-ва «Просвіта», 1888. – 288 с. – (Уміщені тексти пісень без нот). – Зі змісту: Закувала та сива зозуля / сл. і муз. П.Ніщинського.

17. Закувала та сива Зазуля: мужеский хор з фортепяном: [партит.] / хор поправив С.Людкевич; аккомпаніямент переробив З.Лиско. – Podebrady: Vančura, Б.р. – 12 с.

18. Закувала та сива Зазуля: чоловіч. хор у супроводі ф-но до драми «Назар Стодоля» / сл. і муз. П.Ніщинського. – (Л: Літогр. А.Андрейчин [1900?]). – 3 арк.: партії Т. 1, Т. 2, Бас. – (Б-ка музикальна; вип. 19): (Накладом т-ва «Львівський Боян»).

19. Акорди: антол. укр. лірики від смерті Шевченка / уклав І.Франко. – Л., 1903. – 316 с.: іл.

До антології включено поетичні твори П.І.Ніщинського.

20. Козак Софрон: укр. пісня: для чоловіч. хору в супроводі ф-но / П.Ніщинський. – К.; Л.: Ідзіковський, [ценз. 1905]. – 3 с. – (Укр. пісні на 2, 3 і 4 голоси з проводом ф-но; вип. 2): (К.: нотопечатня І.І.Чоколова).

21. Вечорныцы: (Назар Стодоля): [муз. картина з текстом до 2-ї дії драми «Назар Стодоля» Т.Г.Шевченка]. – К.: Изд-во Л.Идзиковского; Ростов н/Д: Тип. Г.М.Пуховича, 1915. – 37 с.

22. А мы коляды не дамо: хор дивчат и парубкив: [з ф-но: з муз. картини] «Вечорныци» (Назар Стодоля) / сл. і муз. П.И.Нищинського. – [перевид.]. – К.; Варшава: Л.Идзиковский, [1916-1917]. – 5 с. – (Вечорныци; № 4): (Нотопечатня и типо-литогр. Г.М.Пуховича, Ростов н/Д).

23. Добрый вечир, паніматко!: дивоч. гурт: [хор з ф-но: з муз. картини] «Вечорныци» (Назар Стодоля) / сл. і муз. П.И.Нищинського. – [перевид.]. – К.; Варшава: Л.Идзиковский, [1916-1917]. – 5 с. – (Вечорныци; № 2): (Нотопечатня и типо-литогр. Г.М.Пуховича, Ростов н/Д).

24. Письня хозяйки з хором: «Ой, хто пье, тому наливайте» и «Пыйте, гуляйте, добрии люде»: [для голосу та мішан. хору з ф-но: з муз. картини]: «Вечорныци» (Назар Стодоля) / сл. і муз. П.И.Нищинського. – [перевид.]. – К.; Варшава: Л.Идзиковский, [1916-1917]. – 5 с. – (Вечорныци; № 6): (Нотопечатня и типо-литогр. Г.М.Пуховича, Ростов н/Д).

25. Закувала та сива зозуля: хор парубкив [з ф-но: з муз. картини]: «Вечорныци» (Назар Стодоля) / сл. і муз. П.И.Нищинського. – [перевид.]. – К.; Варшава: Л.Идзиковский, [1917-1918]. – 5 с. – (Вечорныци; № 5): (Нотопечатня и типо-литогр. Г.М.Пуховича, Ростов н/Д).

26. «Барвисті квітки»: зб. для дітей серед. віку: декламатор: хрестоматія / уклад., автор приміт. і поясн. С.Гаєвський. – К.: Поступ, 1919. – 158 с.

До авторського колективу збірки ввійшов П.І.Ніщинський.

27. Закувала та сива зозуля: [ноти]: хор парубків: [чоловіч. хор без супроводу з муз. картини «Вечорниці»]: [голоси] / сл. і муз. П.І.Ніщинського. – Чернігів, 1920. – 8 с.: 2 партит.

28. Струни: антол. укр. поезії від найдавніш. до ниніш. часів: для вжитку шк. й хати / уклав Б.Лепкий. – Берлін: Укр. сл.; Укр. Нар. Б-ка, 1922. – Ч. 2. – 296 с.

До антології включено твори П.І.Ніщинського.

29. Вечорниці: [ноти] (Назар Стодоля): [для співу з ф-но] / сл. і муз. П.Ніщинського. – К.; Ляйпціґ: Україна. Укр. накладня, [1923-1925]. – 38 c. – (Printed in Germany; Stich und Druck von C.G. Roder G. m. b. H. Leipzig).

30. Закувала та сива зозуля: для чоловіч. хору в супроводі ф-но / П.І.Ніщинський. – К.: Мистец., [1938]. – 8 с.

31. Закувала та сива зозуля: песня для муж. хора с сопро-вождением ф-но / П.Нищинский. – М.: Музгиз, 1952. – 10 с.

32. Вечорниці: музика до драми «Назар Стодоля» Т.Г.Шевченка: клавір / П.І.Ніщинський. – К.: Мистец., 1954. – 56 с. – (300 років возз'єднання України з Росією).

33. Вечорниці: музика до драми «Назар Стодоля» Т.Г.Шевченка: клавір / П.І.Ніщинський. – К.: Мистец., 1964. – 48 с.

Те ж. – К.: Мистец., 1965. – 49 с.

Те ж. – К.: Мистец., 1969. – 50 с.

34. Вечорниці: муз. картина на 2 д. драми Т.Шевченка «Назар Стодоля» /П.Ніщинський; викон. хор та засл. симф. орк. Укртелерадіо; солісти: В.Світильник (меццо-сопрано), С.Пікульський (тенор); хормейстер В.Скоролений; дириг. І.Гамкало. – К.: Музфонд Держтелерадіо України, 1995. – 1 мф/кат.

35. Вечорниці: муз. картина до 2 д. драми Т.Шевченка «Назар Стодоля» / П.Ніщинський; викон. хор., симф. орк. // Музика: аудіокасета до посіб. 6 кл. – Т.: Навч. кн. «Богдан», 2000. – К.1.

36. Закувала та сива зозуля: чолов. хор з музики до драми Т.Шевченка «Назар Стодоля» / П.І.Ніщинський. – К.: Мистец., 1966. – 8 с.

37. Вечорниці: музика до драми «Назар Стодоля» Т.Г.Шевченка: клавір / П.І.Ніщинський; вступ. ст. Л.Ю.Пархоменко. – К.: Муз. Україна, 1988. – 56 с.

38. Закувала та сива зозуля: [вірші] / П.І.Ніщинський // Подільські криниці: хрестоматія з л-ри рід. краю / упоряд., вступ. ст., біогр. нариси А.Подолинного. – Вінниця. – 1994. – Вип. 1. – С. 93-94.

1.2. Переклади П.І.Ніщинського

39. «Слово о полку Игореве»: / пер. грец. П.Ніщин-ського, 1882.

40. Софокл. Антигона: драматич. дія / Софокл; пер. з грец. П.Ніщинський. – О.: Типо-литогр. В.Кирхнер, 1883. – 64 с.

41. Гомер. Гомерова Одіссея: пісня VІ [«Так от в кущах спочивав неборак Одіссей богорівний...»] / Гомер; пер. укр. мовою П.Ніщинський // Нива: укр. літ. зб. 1885 р. – О., 1885. – С. 3-12. – (Б-ка Б.Грінченка; № 157).

42. Гомер. Одиссеви плавники, Гомеровои Одиссеи зшиток пятый / пер. з грец. П.Ніщинський. – [Л.], 1886. –

22 с. – (Передрук з «Зорі» (Львів, Друк. т-ва ім. Шевченка)).

43. Веселка: літ. зб. / уклав А.Молодченко [колект. псевд]. – Л.: [Видав І.Франко], 1887. – VІІ, 211 с.

У збірку включено твори Софокла у перекладі з давньогрецької П.І.Ніщинського.

44. Гомер. Гомерова Одиссея / Гомер; гекзаметром укр. мовою перевіршував П.Байда (Ніщинський); вступ. сл. вид-ва про пер. тв. Гомера. – Л.: Правда, 1889 [на обкл. 1890] –

1892. – (Пер. присвяч. пам’яті М.І.Костомарова).

Ч. 1. – 1889 [на обкл. 1890]. – ХVІ, 161 с.

Ч. 2. – 1892. –157 с.

45. Софокл. «Єсть на світі пребагато деякого дива»: [урив. з «Антігони»] / Софокл; пер. укр. П.Ніщинського // Вік (1798-1898). – К., 1900. – С. 295-297.

46. Виїмки з народної літератури українсько-рускої ХІХ віку: для висших кляс серед. шк. / уклав О.Барвінський. – 3-є вид., поправл. – Л.: Друк. Наук. т-ва ім.Т.Г.Шевченка, 1902. – Ч. 2. – LХХ, 572 с.

У книгу включено твори Гомера в перекладі з давньогрецької П.Ніщинського.

47. Гомер. Іліада. Рапсодія А. / Гомер; пер. укр. П.Байди (Ніщинського). – Л.: Друк. Наук. т-ва ім. Т.Г.Шевченка, 1902. – 59 с. – (Літ.-наук. б-ка).

48. Гомер. Гомерова Ілїяда. Рапсодія В. / Гомер; пер. укр. П.Байди (Ніщинського). – Л.: Друк. Наук. т-ва ім.Т.Г.Шев-ченка, 1902. – 70 с. – (Літ.-наук. б-ка).

49. Гомер. Іліада. Рапсодія Г. / Гомер; пер. укр. П.Байди (Ніщинського). – Л.: Друк. Наук. т-ва ім.Т.Г.Шевченка, 1903. – 36, [4] с. – (Літ.-наук. б-ка).

50. Гомер. Гомерова Іліада. Рапсодії Д, Е, З / Гомер; пер. укр. П.Байди (Ніщинського). – Л., 1904. – 148 [4] с. – (Літ.-наук. б-ка).

51. Гомер. На Олімпі «Зевс так сказав, і злякалась жона волоокая Гера...»: [урив. з «Іліади» Гомера] / Гомер; пер. укр. П.Ніщинського // Досвітні вогні: зб. поезії й прози до читання й декламації / упорядкув. Б.Грінченко. – К., 1906. – С. 237-238.

52. Розвага: укр. декламатор: артистич. зб. поезій, оповід., монологів, жартів, сатир і гуморесок для читання і декламув. на сцені, вечорницях, драм. шк. і літ. збірках / уклад. О.Коваленко. – [К.: Вид. Ів. Самоненко. Друк. Кульженка, 1908].

До збірника включено твори Гомера у перекладі П.І.Ніщинського.

53. Софокл. Антігона: [уривок] / Софокл; пер. з грец. П.Ніщинського // Досвітні вогні: зб. поезії й прози до читання й декламації / упорядкув. Б.Грінченко. – 2-е вид., перероб. і значно допов. – К., 1908. – С. 427-429.

54. Софокл. Антігона: «А ти мені коротко й просто скажи: ти не знала...»: [урив. з «Антігони»] / Софокл; пер. укр. П.Ніщинського // Українська муза: поетич. антол. од початку до наших днів / ред., авт. передм. О.Коваленко. – К., 1908. – Стб. 399-400.

55. Софокл. «Не можна нам віку людського, як єсть він...»: [урив. з «Антігони»] / Софокл; пер. укр. П.Ніщинського // Там же. – Стб. 400.

56. Гомер. Пісня друга «Одіссеї»: [уривок «Тільки лиш рання рожева зоря зайнялася...»] / Гомер; пер. укр. П.Ніщинського // Там же. – Стб. 400-404.

57. Гомер. Пісня п’ята «Одіссеї»: [уривок «Рано од ліжка Тифона хорошого в небі зірниця...»] / Гомер; пер. укр. П.Ніщинського // Там же. – Стб. 404-406.

58. Софокл. «Єсть на світі пребагато деякого дива»: [урив. з «Антігони»] / Софокл; пер. укр. П.Ніщинського // Там же. – Стб. 406-408.

59. Гомер. «Тільки лиш сонце спочило і темрява впала на землю...»: [урив. з «Іліади»] / Гомер; пер. укр. П.Ніщинського // Там же. – Стб. 399.

60. Взори поезиї і прози для пятої кляси шкіл середних / [уклад., авт. поясн.]. – К.Лучаковський. – 2-е вид. – Л.: Друк. Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка, 1909. – 1, 469, [7]с.

Твори Гомера у збірнику представлені у перекладі П.І.Ніщинського.

61. Софокл. Антигона: драматич. дія із 8 образками, фотографією статуї Софокля та портр. Ніщинського / Со-фокль; перевіршував [пер. та авт. поясн.] П.Ніщинський; переднє сл. [В.І.Сімовича] про розв. грец. драми, про автора та перекладника «Антигони». – Чернівці: Друк. т-ва «Руска Рада», 1911. – ХХХ, 76 с.: іл., портр. – Замітки та пояснення. – С. 48-76.

62. Досвітні Огні: зб. поезії й прози до читання й декламації: з портр. авт. і артистів, з муз. М.Лисенка та М.Левицького. – 3-є вид [допов.]. – [К.]: [Вид-во] Є.Череповського. [Друк. І.І.Соколова, 1914]. – 472 с., 16 с. нот: іл., портр.

У збірці представлено твори Гомера у перекладі українською мовою П.І.Ніщинського.

63. Вінок: (хрестоматія) / уложив О.Білоусенко [О.Г.Лотоцький]. – К.: Криниця, 1918.

Серед авторів прозових та поетичних творів, включе-них до збірки, – наш земляк П.І.Ніщинський.

64. Стежка додому: укр. читанка: для третього року навчання для початк. і вищих початк. шк. / під ред. І.М.Труби. – 1-е вид. – Катеринослав: Стежка додому, 1918.

Серед авторів прозових та поетичних творів, розвідок з історії, мовознавства, мистецтвознавства, літературознавства, біографій, спогадів – наш земляк П.І.Ніщинський.

65. «Барвисті квітки»: декламатор: (хрестоматія) / уклад. [з приміт. і поясн.] С.Гаєвський. – К.: Поступ, 1919. – Кн. 1. – 158 с.

До групи авторів поетичних творів, байок та гуморесок хрестоматії включено П.І.Ніщинського.

66. Український альманах: [збірник] / уклад. А.Кру-шельницький. – К.; Л.; Відень; Нью-Йорк, 1921. – 509 с.

У збірник включено твори Гомера у перекладі з давньогрецької П.І.Ніщинського.

67. Виїмки з української народної літератури / уклад. О.Барвінський. – 4-е, перероб. вид. – Л., 1922.

У книгу включено твори П.І.Ніщинського та його переклади Гомера і Софокла українською мовою.

68. Слово: декламатор / уклав М.Зеров. – К.: Слово, 1923. – 320 с.

До книги включено переклади творів Гомера, здійснені нашим земляком П.І.Ніщинським.

69. Гомер. Іліада. Пісня шоста. Гектор і Андромаха: (уривок) / Гомер; пер. з давньогрец. П.І.Ніщинського // Поділь-ські криниці: хрестоматія з л-ри рід. краю / упоряд., вступ. ст., біогр. нариси А.Подолинного. – Вінниця, 1994. – Вип. 1. – С. 91-93.

70. Гомер. Одіссея (уривок) / Гомер; пер. з давньогрец. П.І.Ніщинського // Тисячоліття. – К., 1995. – С. 277.

2.1. Загальні матеріали

71. Баб’як, П. Слово про земляка / П.Баб'як // Вінниц. правда. – 1982. – 23 верес.

72. Бас, Л. «Закувала та сива зозуля» / Л.Бас // Розповіді про композиторів / Л.Бас. – 2-е вид., перероб. – К., 1978. – Вип. 3. – С. 89-105.

73. Бас, Л. Талановитий митець і просвітитель: [П.І.Ніщинський] / Л.Бас // Піонерія. – 1972. – № 9. – С. 9, 28, 29.

74. Барабан, Л. Видатний український композитор Петро Іванович Ніщинський / Л.Барабан // Вінниц. правда. – 1957. – 20 верес.

75. Больсен, Ю. Читач проводить пошук: з біогр. комп. П.Ніщинського / Ю.Больсен // Музика. – 1981. – № 1. – С. 25.

76. Бородулін, В.Т. Творча спадщина видатного діяча української культури Петра Івановича Ніщинського / В.Т.Боро-дулін // Наук. зап. Сер.: Педагогіка і психологія / ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2002. – Вип. 7. – С. 216-218.

77. Владимирский, А. Композитор, поэт, переводчик / А.Владимирский, М.Устенко // Знамя коммунизма (Одеса). – 1982. – 16 окт.

78. Владимирський, А. Поет, перекладач, композитор / А.Владимирський, М.Устенко // Чорномор. комуна (Одеса). – 1966. – 28 серп.

79. Гнатковський, В. Петро Ніщинський / В.Гнатков-ський // Літ. газ. – 1946. – 25 квіт.

80. Довженко, В. Жизнь и творчество Нищинского: [к 120-летию со дня рождения] / В.Довженко // Сов. музыка. – 1952. – № 10. – С. 49-57: портр.

81. Довженко, В. П.И.Нищинский: [к 125-летию со дня рождения] / В.Довженко // Правда Украины. – 1957. – 21 сент.

82. Демиденко, В. «Закувала та сива зозуля…»: [до 100-річчя з дня смерті П.Ніщинського] / В.Демиденко, Т.Мандрикіна // Півд. зоря (Бердянськ). – 1996. – 19 берез.

83. Єфремов, С.О. Історія українського письменства / С.О.Єфремов; худож. оформ. В.М.Штогрина. – К.: Феміна, 1995. – 688 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 495.

84. Зленко, Г. Закувала та сива зозуля: до 75-річчя з дня смерті П.Ніщинського / Г.Зленко // Комс. плем’я. – 1971. – 20 берез.

85. Красюк, І. Виразник дум народних / І.Красюк // Труд. слава. – 1982. – 21 верес.

86. Красюк, І. Композитор, поет, перекладач / І.Красюк // Ленін. прапор. – 1989. – 23 верес.

87. Красюк, І. Наш славетний земляк [П.І.Ніщинський] / І.Красюк. – Труд. слава. – 1969. – 20 трав.

88. Кучерявенко, І. Перетворююча сила мистецтва / І.Кучерявенко // Шкіл. світ. – 2011. – № 3: Вклад. – С. 18-20.

89. Огороднік, В. Закувала безсмертна зозуля: [про життя і діяльн. П.І.Ніщинського] / В.Огороднік // Вінниц. правда. – 1977. – 14 серп.

90. Огороднік, В. Соловейко України / В.Огороднік // Маяк. – 1976. – 13 берез.

91. Огороднік, В. Творець прекрасного / В.Огороднік // Маяк. – 1981. – 20 жовт.

92. Очеретний, В. Він був людиною щедро обдарованою: [до 160-річчя від дня народж. П.І.Ніщинського] / В.Очеретний // Маяк. – 1992. – 10, 14 жовт.

93. Очеретний, В. Творець невмирущої «Зозулі» / В.Оче-ретний // Укр. культура. – 2003. – № 5. – С. 40.

94. Очеретний, В. Український соловейко: до 80-річчя з дня смерті П.І.Ніщинського] / В.Очеретний // Подолія. – 1992. – 26 верес.

95. Лехман, Т. Багатогранний талант / Т.Лехман // Поділ. зоря. –1996. – 16 берез.

96. Мельник, Е. Наш славний земляк / Е.Мельник // Труд. слава. – 1972. – 21 верес.

97. Мерзляков, В. З народних скарбниць / В.Мерзляков // Вінниц. правда. – 1962. – 23 верес.

98. М.К. (Комаров М.Ф.) П.И.Нищинский как композитор и писатель // По морю и суше (Одеса). – 1896. – № 12.

99. Панкевич, Г. Петро Ніщинський – композитор, педагог, перекладач: (до 175-річчя від дня народж.) / Г.Пан-кевич // Слово. – 2007. – № 2. – С. 33-34; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2007/481-nischynsky.html. – Назва з екрана.

100. Пархоменко, Л. Відданий меті / Л.Пархоменко // Літ. Україна. – 1982. – 30 верес.

101. Петро Ніщинський – композитор, педагог, перекладач [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2007/481-nischynsky.html – Назва з екрана.

102. Плевако, М. Петро Ніщинський / М.Плевако // Наш шлях. – 1920. – 17 берез.

103. Рудченко, П. Накувала зозуля літа... / П.Рудченко // Знання та праця. – 1971. – № 4. – С. 18,19.

104. Рябий, М. Із джерел народних / М.Рябий // Комс. плем'я. – 1972. – 21 верес.

105. Сиротюк, Н. Петро Ніщинський / Н.Сиротюк // Літ. Одеса. – О., 1952. – Вип. 7. – С. 152-161.

106. Стус, Д. Через світи в Україну: доля хорового диригента: Петро Ніщинський / Д.Стус // Пенсія. – 2007. – № 9. – С. 32-33.

107. Сук, В. Петро Іванович Ніщинський / В.Сук // Маяк. – 1982. – 21 верес.

108. Титаренко, Ж. Ще один «загублений талант» в нашій багатовіковій мистецькій... / Ж.Титаренко: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ukr.dozor.kharkov.ua/facts/1057446.html. – Назва з екрана.

109. Устенко, М. П.І.Ніщинський: (до 125-річчя від дня народж.) / М.Устенко, А.Владимирський // Прапор комунізму (Одеса). – 1957. – 20 верес.

110. Что оставил потомкам Нищинский? // Юг (Одеса). – 1992. – 24 сент.; Рабоч. газ. – 1992. – 29 сент.

111. Шендрик, М. Наш земляк П.І.Ніщинський / М.Шен-дрик // Прапор Перемоги. – 1960. – 16 черв.

112. Щербина, С.М. П.І.Ніщинський / С.М.Щербина // Вісн. Одес. Коміс. Краєзнавства при Всеукр. Акад. Наук. – О.,1929. – № 4-5. – С. 28-30.

2.2. Життєвий шлях П.І.Ніщинського

113. Больсен, Ю. Одеські роки Ніщинського / Ю.Боль-сен // Чорномор. комуна (Одеса). – 1972. – 20 верес.

114. Владимирський, А. Цінний подарунок: [Одес. держ. консерваторії подаровано твір П.Ніщинського «Козак Софрон» з його автогр.] / А.Владимирський // Рад. мистец. – 1953. – 4 берез.

115. Волынец. Петр Иванович Нищинский // По морю и суше (Одеса). – 1896. – № 11. – С. 181-185.

116. Воротюк, Г. Закувала та сива зозуля.., або Культурний феномен міста Ананьєва: [про перебування П.І.Ніщинського в м. Ананьєві та проведення тут фест. нац. культури, самодіял. та кобзар. пісні ім. П.Ніщинського] / Г.Воротюк // Голос України. – 1998. – 31 лип.

117. Гупало, А. П.І.Ніщинський у Бердянську / А.Гупа-ло // Півд. зоря (Бердянськ). – 1982. – 15 жовт.

118. Єлисаветградське благодійне товариство поширення…: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// library.kr.ua/elib/bosko/tov.html. – Назва з екрана.

119. Закриничный, П. Ученый и композитор: (перебув. П.Ніщинского в Одесі) / П.Закриничный // Знамя коммунизма (Одеса). – 1969. – 6 сент.

120. Зленко, Г. З призабутих джерел: літературознав. пошук / Г.Зленко // Чорномор. комуна (Одеса). – 1976. – 15 жовт.

121. Зленко, Г. Ищем архив Петра Нищинского: (к 150-летию со дня рожд.) / Г.Зленко // Вечер. Одесса. – 1982. – 22 сент.

122. Зленко, Г. Літа і люди: оповіді письменника-пошуковця: [в т.ч. про П.І.Ніщинського] / Г. Зленко. – О.: Астропринт, 2009. – 327 с.

123. Зленко, Г. Нове про Ніщинського / Г.Зленко // Комс. іскра (Одеса). – 1973. – 29 верес.

124. Зленко, Г. Три листи Ніщинського: (листи комп. в Херсон – 1883, 1885, 1889 рр.) / Г. Зленко // Вітчизна. – 1979. – № 8. – С. 217-219; Комс. іскра (Одеса). – 1979. – 30 січ.; Комс. плем’я. – 1979. – 24 трав.

125. Кінзерська, Т. Лист Петра Ніщинського до актриси Єфросинії Зарницької: [1889 р.] / Т.Кінзерська // Київ. старовина. – 1999. – № 6. – С. 151-155: портр.

126. Кісьора, О. У селі пісенному [Неменка Іллінец. р-ну, батьківщині П.І.Ніщинського] / О.Кісьора // Труд. слава. – 1982. – 21 верес.

127. Красюк, І. Батьківщина Петра Ніщинського [с.Неменка Іллінец. р-ну] / І.Красюк // Нар. творчість та етногр. – 1968. – № 6. – С. 62-63.

128. Левченко, М. П.І.Ніщинський в Одесі / М.Лев-ченко // Левченко, М. На півдні. – О., 1959. – С. 41-42.

129. Лукич, В. Огляд життя і діяльності Петра Ніщинського / В.Лукич // Зоря (Львів). – 13 трав. (№ 9).

130. Огороднік, В. Ніщинський і Поділля / В.Огороднік // Ленін. шлях. – 1990. – 27 верес.

131. Олійників, О. Коли ще не було Держдрами: стор. життєпису укр. театру в Одесі (зокрема, про творчість П.Ніщинського) / О.Олійників // Чорномор. новини (Одеса). – 1994. – 2 листоп.

132. Павлюк, М. У нашому місті жив Ніщинський / М.Павлюк // Прапор комунізму (Одеса). – 1957. – 17 квіт.

133. Славные имена в истории Бердянска: [в т.ч. про П.І.Ніщинського] // Півд. зоря (Бердянськ). – 1997. – 20 верес.

134. Памяти П.И.Нищинского [П.І.Ніщинського] // Киев. газ. – 1901. – 4 марта. – (Підпис: Р.Л.).

Статтю присвячено п’ятим роковинам з дня смерті П.Ніщинського, у якій подаються цікаві біографічні відомості про його життя.

135. Петр Иванович Нищинский: [некролог] / Киев. старина. – 1896. – Т. 53. – № 4. – Отд. 1. – С. 126-128.

136. Устенко, М. Добровольная ссылка / М.Устенко, А.Владимирский // Вечер. Одесса. – 1984. – 21 янв.

137. Черняк, Н. Автор неповторних «Вечорниць»: минуло 175 р. від дня народж. П.Ніщинського / Н.Черняк // Нар. сл. (Кіровоград). – 2007. – 4 жовт. – С. 3.

2.3. Дослідження творчості П.І.Ніщинського

2.3.1. Загальні матеріали

138. Довженко, В. П.І.Ніщинський: [життя і творчість комп.] / В.Довженко. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Мистец., 1955. – 36 с.

139. Задорожнюк, Л. Подвижницька муза [П.І.Ніщин-ського] / Л.Задорожнюк // Вінниц. правда. – 1996. – 16 берез.

140. Зленко, Г. З-під руки Петра Ніщинського: [літ. розвідка, зокрема про його перебування та діяльн. в Одесі] / Г.Зленко // Наук. світ. – 2009. – № 5. – С. 10, 11.

141. М.К. (Комаров М.Ф.). П.И.Нищинский как композитор и писатель // По морю и суше (Одеса). – 1896. – № 12.

142. Пархоменко, Л.О. Петро Ніщинський / Л.О.Пар-хоменко. – К.: Муз. Україна, 1989. – 64 с. – (Творчі портр. укр. комп.).

143. Пархоменко, Л.О. Петро Ніщинський / Л.О.Пар-хоменко // Нар. творчість та етногр. – 1982. – № 6. – С. 37-44.

144. Петро Ніщинський: [біографія] // Викъ (1798-1898): Укр. поезія від Котляревського до остан. часів. – К., 1902. – Т. 1. – С. 323-326.

145. Подолинний, А.М. Петро Ніщинський. 9(21).09.1832-4(16).03.1896 // Подільські криниці: хресто-матія з л-ри рід. краю / упоряд., вступ. ст., біогр. нариси А.Подолинного. – Вінниця, 1994. – Вип. 1. – С. 88-90.

146. Романюк, І. М. Всесвітня культура у творчій спадщині Петра Ніщинського / І.М.Романюк // Літературне краєзнавство Поділля в системі сучасної освіти: стан, проблеми, перспективи: (матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Вінниця, 22 берез. 2011 р.): до 100-річн. ювіл. ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2011. – С. 92-95.

147. Скалецький, Р.А. Соловейко України / Р.А.Ска-лецький // Літературно-мистецька Вінниччина: зб. ст. – О., 1969. – С. 134-138.

148. Хуторян, А. П.І.Ніщинський: до 50-річчя з дня смерті / А.Хуторян // Україна. – 1946. – № 4-5. – С. 38.

149. Щербина, С.М. П.І.Ніщинський: доп. на секції Одес. Коміс. Краєзнавства / С.М.Щербина // Вісн. Одес. Коміс. – 1928. – № 4-5.

2.3.2. П.І.Ніщинський – композитор

Петро Ніщинський належить до плеяди славетних українських музикантів. Його ім’я, його чарівна музика, на якій виховувались і виховуються покоління, належить усьому людству.

П. Майборода

150. Бокщанина, Е. История музыки народов СССР до Великой Октябрьской социалистической революции / Е.Бокщанина. – М.: Музыка, 1969. – 381 с. – Зі змісту: [Про П.Ніщинського]. – С. 36-39.

151. Вербовицька, А. Три імені на сторінках минулого: [про відом. в Кіровоград. краї комп., в т.ч. Петра Ніщин-ського] / А.Вербовицька, Т.Цилюрик // Нар. сл. (Кіровоград). – 2006. – 4 квіт. – С. 3.

152. Гордійчук, М. Джерело натхнення: [про твори комп., в т.ч. П.Ніщинського на теми і сюжети Шевченкової поезії] / М.Гордійчук // Рад. мистец. – 1951. – 7 берез.

153. Дащенко, М. Поезія Шевченка в музиці: [серед інших комп. згадується і творчість П.Ніщинського] / М.Дащен-ко // Черв. Полісся. – 1939. – 9 берез.

154. Добринська, Л. Його пісні любив Сталін / Л.Доб-ринська // 33-й канал. – 1999. – 2 груд. – С. 8.

155. Зленко, Г. Великий майстер тонів / Г.Зленко // Вінниц. правда. – 1967. – 26 берез.; Нетлінне / Г. Зленко. – О., 1968. – С. 120-126.

156. Історія української музики: в 6 т. Т. 4. – К.: Наук. думка, 1992. – 615 с. – Зі змісту: [Про П.Ніщинського]. – С. 451, 457, 550, 563, 587.

157. История украинской музыки. – М.: Музыка, 1981. – 271 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 65, 66, 89.

158. Левченко, М.О. Перша вистава п'єси «Назар Стодоля» на професійній сцені [Одеси в 1872 р. завдяки старанням М.Кропивницького і П.Ніщинського] / М.О.Лев-ченко // Праці Одес. ун-ту. Сер. філол. наук. – 1957. – Т. 147, вип. 6. – С. 91-93.

159. Лісовий, П.М. Окрилені народною піснею: [про видат. земляків-комп., у т.ч. П.І.Ніщинського] / П.М.Лісовий // Літературна Вінниччина: доп. та повідомл. обл. наук.-метод. конф., присвяч. 70-річчю від дня народж. В.Земляка. 23-24 квіт. 1993 р. – Вінниця, 1993. – С. 24-26.

160. Литературная беседа 16 апреля в зале Лите-ратурно-артистического общества: [Хор під орудою М.Лисенка виконує твори П.Ніщинського: анонс] // Киев-лянин. – 1896. – 16 апр.

161. Луцишин, В. Наш земляк – класик музики / В.Луци-шин // Нове життя. – 1979. – 4 берез.

162. Малозьомова, О. Ніщинський П.І. / О.Малозьомова // Історія української дожовтневої музики / О.Малозьо-мова. – К., 1969. – С. 274-284.

163. Мельник, Е. Творець чарівних мелодій / Е.Мель-ник // Колгосп. зоря. – 1971. – 17 берез.; Колос. – 1971. – 25 берез.

164. Мельник, О. Його мелодії проймали катів / О.Мель-ник // Укр. газ. Плюс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=841. – Назва з екрана.

165. Мисюра, Ф. Композитор і перекладач / Ф.Мисюра // Рад. освіта. – 1966. – 16 берез.

166. Ніщинський Петро Іванович // Нариси історії української музики. – К., 1964. – С. 212-215.

167. Огороднік, В. Композитор-демократ / В.Огороднік // Маяк. – 1982. – 21 серп.

168. Очеретний, В. Творець невмирущої «зозулі» / В.Очеретний // Маяк. – 2002. – 21 верес.; Укр. культура. – 2003. – № 5. – С. 40.

169. Петро Ніщинський // Твій друг – музика. – К., 1981. – С. 74.

170. П.І.Ніщинський (1832-1896) // Історія української дожовтневої музики / заг. ред. та упорядкув. О.Я.Шреєр-Ткаченко. – К., 1969. – С. 274-285.

171. Содомора, П. Натхненний майстер пісенного слова / П.Содомора // Дзвін. – 1996. – № 7. – С. 142-145.

172. Тюнеєва, Б.Д. П.І.Ніщинський як композитор-етнограф / Б.Д.Тюнеєва // Вісн. Одес. Коміс. Краєзнавства при Всеук. Акад. Наук. – 1929. – № 4-5.

173. Шкільнюк, Г.М. Творча спадщина П.І.Ніщин-ського в музичному житті Вінниччини / Г.М.Шкільнюк // Тези доп. другої Вінниц. обл. історико-краєзн. конф., присвяч. 40-річчю Перемоги. – Вінниця, 1984. – С. 68.

174. Штепа, Ж. Петро Ніщинський – видатний композитор Поділля / Ж.Штепа, І.Пацкань // Тези доп. тринадцятої Вінниц. обл. історико-краєзн. конф., 6 верес. 1994 р. – Вінниця, 1994. – С. 32-34.

175. Яницька, О. Його музика вічна / О.Яницька, Н.Гнатишина // ДТП. – 1996. – 7 груд. (№ 50). – С. 5.

176. Архімович, Л. «Вечорниці» Ніщинського / Л.Архі-мович // Українська класична опера: іст. нарис. – К., 1957. – С.143-148.

177. Бродавко, Р. Бессмертные «Вечорниці» / Р.Бро-давко // Вечер. Одесса. – 1992. – 2 сент.

178. Галицький, В. Замітки про «Назара Стодолю» / В.Галицький // Театр. – 1939. – № 5. – С. 16-20. – Зі змісту: [Про музику П.І.Ніщинського до «Вечорниць»]. – С. 20.

179. Зленко, Г. При цих звуках серце стрепенеться...: коли й де вперше було виконано хор Петра Ніщинського «Закувала та сива зозуля» / Г.Зленко // Чорномор. новини (Одеса). – 1996. – 4 груд.

180. Kokulenko [про історію театру в Єлисаветграді, де у 1875 р. вперше було поставлено виставу п'єси П.І.Ніщинського «Вечорниці»]: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.regionalmuseum.kr.ua/bgk01_u.html. – Назва з екрана.

181. Красюк, І. Славнозвісні «Вечорниці» / І.Красюк // Труд. слава. – 1982. – 23 берез.

182. Маркушевський, П. Нев’януча краса: «Вечор-ницям» Петра Ніщинського – сто років: (про проведення в Одесі наук.-творч. сес., присвяч. П.І.Ніщинському) / П.Мар-кушевський // Чорномор. комуна (Одеса). – 1975. – 1 квіт.

183. П.І.Ніщинський (1832-1896) // Історія україн-ської дожовтневої музики / заг. ред. та упорядкув. О.Я.Шре-єр-Ткаченко. – К., 1969. – С. 274-285. – Зі змісту: [«Вечорниці»]. – С. 277-285: ноти.

184. П.Ніщинський Вечорниці – Главная: [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: http://videodisc.tv/search.php?query=%CF... – Назва з екрана.

185. П.Ніщинський «Вечорниці» – YouTube [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.youtube.com/watch?v=PfyaifgeFaY. – Назва з екрана.

186. Радченко, О. Автор незабутніх «Вечорниць»: [про музику П.І.Ніщинського до драми Т.Шевченка «Назар Стодоля»] / О.Радченко // Молодь України. – 1961. – 9 квіт.

187. Регушевський, Є. Коли ожили «Вечорниці»: [історія створення і першого викон. відом. твору комп.] / Є.Регушевський // Вінниц. правда. – 1969. – 2 берез.

188. Савицький, Р. «Ноктюрн» і «Вечорниці» на сцені міського театру у Львові: [про постановку опери М.Лисенка «Ноктюрн» та «Вечорниці» П.Ніщинського] / Р.Савицький // Назустріч. – 1937. – № 8. – С. 2-3.

189. Чернецький, В. «Вечорниці» П.І.Ніщинського: з історії рід. краю / В.Чернецький // Кіровоград. правда. – 1968. – 27 квіт.

190. Чернецький, В. Перша вистава «Вечорниць» [у Єлисаветграді] / В.Чернецький // Україна. – 1972. – № 6. – С. 8-9.

191. Шевченко, С. «Вечорниці» крізь століття: [до 135-річчя прем’єри «Вечорниць» П.Ніщинського / С.Шев-ченко // Нар. сл. (Кіровоград). – 2010. – 18 лют. – С. 10.

192. Шевченко, С. «Вечорниці» на Інгулі / С.Шевченко: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vechirka.com.ua/history/bxxcen/0409091.php. – Назва з екрана.

193. Яворський, Е. Від пломеню «Вечорниць» / Е.Явор-ський // Україна. – 1982. – № 39. – С. 20.

194. Дубинка, П. [До історії написання П.Ніщинським пісні «Закувала та сива зозуля»] / П.Дубинка // Нар. творчість та етногр. – 1991. – № 5. – С. 93.

195. Закувала та сива зозуля.., або Культурний...: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ananiev.info/index/zakuvala_ta_siva_zozulja_abo.../0-213. – Назва з екрана.

196. Красюк, І. Пісня славного земляка / І.Красюк // Вінниц. правда. – 1972. – 22 верес.

197. Ніщинський, Петро Ніщинський – Закувала та сива зозуля – музика: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// baseofmp3.com/. – Назва з екрана.

198. Ніщинський, П. Закувала та сива зозуля / сл. і муз. П.Ніщинського // Український народний хор ім. Г.Верьовки. – М.: Мелодия, 1984. – 1 грп. [грп].

199. Огородник, В. «Закувала та сива зозуля» / В.Огород-ник, Н.Мирончак // Земля Подільська. – 1992. – 19 верес.

200. Очеретний, В. Зозуля увічнила його ім'я / В.Оче-ретний // Вінниччина. – 1996. – 27 берез. – (Спец. вип. «Хочу все знати»).

201. Очеретний, В. Творець невмирущої «Зозулі» / В.Очеретний // Демокр. Україна. – 1996. – 23 квіт.

202. Пархоменко, Л. Автор знаменитого хору / Л.Пархоменко // Культура і життя. – 1982. – 19 верес.

203. Хоменко, Б. «Закувала та сива зозуля»: [про творчість видатн. комп. і поета П.Ніщинського] / Б. Хоменко // Нар. творчість та етногр. – 1991. – № 1. – С. 57-61; У храмі рідного слова: літ.-критич. ст. / Б.В.Хоменко. – Вінниця, 2008. – С. 148-154.

204. Хоменко, Б. Одна з найгероїчніших пісень / Б.Хоменко // Вінниц. правда. – 1986. – 24 трав.

205. Чорний, М. «Закувала та сива зозуля»: (П.Ніщин-ський): [іл.] / М.Чорний // Київ. – 1988. – № 9. – С. 2 обкл.

2.3.3. П.І.Ніщинський – перекладач

... Переклади Ніщинського... мають велику ціну у нашому письменстві; вони дуже гарно передають чистою народною мовою античні твори, додержуючи і складу оригіналів... Ця праця зостанеться довговічним пам’ятником у нашому письменстві талановитому перек-ладчикові.

С. Єфремов

206. І занотував строфи: [історія пер. П.Ніщинським «Одіссеї»] // Друг читача. – 1974. – 22 серп.

207. Забарило, К.С. Гомерова «Одіссея» та її місце в світовій літературі: [передмова] / К.С.Забарило // Гомер. Одіссея / пер. із старогрец., приміт., словник імен і назв Б.Тена. – Х., 2002. – 574 с. – (Б-ка світ. л-ри). – Зі змісту: [Про роботу П.Ніщинського над пер. «Одіссеї»]. – С. 24-27.

208. Зіньківський, Т.А. Писання Трохима Зіньків-ського / Т.А.Зіньківський. – Л.: Друк. Наук. т-ва ім. Т.Г.Шев-ченка, 1896. – Зі змісту: [Про пер. «Одіссеї» П.Байди-Ніщинського].

209. Зленко, Г. З-під руки Петра Ніщинського / Г.Зленко // Наук. світ. – 2009. – № 5. – С. 10-11.

210. Зленко, Г. Не лише композитор... / Г.Зленко // Літ. Україна. – 1978. – 17 січ.

211. Кочур, Г. Століття української Антігони: [в т.ч. про переклади П.Ніщинського] / Г.Кочур // Всесвіт. – 2007. – № 11-12. – С. 150-156.

212. Дложевський, С.С. П.І.Ніщинський як перекладач з античних мов / С.С.Дложевський // Вісн. Одес. Коміс. Краєзнавства при Всеукр. Акад. Наук. – О., 1925. – С. 3-12.

213. Лучканин, С. Класична філологія в Україні: істо-рична ретроспектива на тлі суверенності й самобутності укра-їнської культури / С.Лучканин // Українознавство. – 2009. – № 2. – С. 152-157. – Зі змісту: [про П.Ніщинського]. – С. 153.

214. Микитенко, Ю.О. Від «Слова» до «Іліади»: Петро Ніщинський – перекладач: літ.-критич. нарис / Ю.О.Мики-тенко. – К.: Дія Лтд, 1993. – 62 с., портр.

215. Родіна, Г. Гекзаметри Петра Байди: [про пер. і вид. П.Ніщинським Гомерової «Одіссеї»] / Г.Родіна // Книжник. – 1993. – № 1. – С. 37-39.

216. Синявський, А.С. З публіцистичної діяльності В.Б.Антоновича: листування з М.Ф.Комаровим (1889-1901 рр.) / А.С.Синявський // Вибрані праці / А.С.Синявський – К., 1993. – С. 41-52. – Зі змісту: [Про заходи щодо вид. «Іліади» у пер. П.І.Ніщинського]. – С. 44, 47, 48, 51.

217. Сиротюк, Н. Петро Ніщинський / Н.Сиротюк // Літературна Одеса: [збірник].– О., 1952. – Вип. 7. – С. 152-161.

218. Содомора, А. Sub alіenа umbra = Під чужою тінню: роман-есе / А.Содомора // Дзвін. – 2000. – № 9. – С. 3-82. – Зі змісту: [про пер. Ніщинським «Одіссеї» Гомера]. – С. 62-64.

219. Содомора, П. Гомерів епос в українських інтерпретаціях: [в т.ч. пер. П.Ніщинського] / П.Содомора // Дзвін. – 2004. – № 5-6. – С. 159-162.

220. Содомора, П. Причини та вияви українізації тексту (на матеріалі «Одіссеї» П.Ніщинського) / П.Содомора // Іноз. філологія. – 2004. – Вип. 113. – С. 408-414.

221. Содомора, П. Ритмічна організація Гомерової «Одіссеї» та її наслідування в українських перекладах (до питання про національні форми гекзаметра) / П.Содомора // Мовні й концептуальні картини світу: зб. наук. пр. – 2002. – Вип. 6. – С. 226-233.

222. Тен, Б. Гомер на Україні: [про перші спроби інтерпретації Гомера в Україні, в т.ч. про пер. П.І.Ніщинського] / Б.Тен // Всесвіт. – 1982. – № 12. – С.166-167.

223. Українські переклади поем Гомера: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// uk.wikipedia.org/.../Укра-їнські_переклади. – Назва з екрана.

224. Франко, І. Антігона. Драматич. дія Софокла / І.Франко // Зібр. тв.: у 50 т. / І.Франко. – К., 1980. – Т. 26. – Зі змісту: [про пер. П.Ніщинського]. – С. 309, 313.

225. Франко, І. Гомерова «Одіссея» / І.Франко // Зібр. тв.: у 50 т. / І.Франко. – К., 1980. – Т. 27. – Зі змісту: [про пер. П.Ніщинського]. – С. 337.

226. Як Гомер уперше забалакав українською і що на це сказав Трохим Зіньківський // Книжник. – 1993. – № 1. – С. 39-60. – Зі змісту: [про «Одіссею» Гомера, перевіршов. П.Байдою (Ніщинським)]. – С. 39-57.

2.3.4.Творчість П.І.Ніщинського в оцінці його сучасників

227. Архімович, А. Микола Віталійович Лисенко: життя і творчість / А.Архімович, М.Гордійчук. – 2-е вид., виправ. і доп. – К.: Мистец., 1963. – 354 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 188, 236, 279.

228. Больсен, Ю. Про дружбу діячів культури: (П.І.Ніщинського з П.К.Саксаганським) / Ю.Больсен // Чорно-мор. комуна (Одеса). – 1979. – 26 черв.

229. Єгунова-Щербина, С. Одеська Громада кінця 1870-х років: спомини / С.Єгунова-Щербина // За сто літ. – К., 1928. – Кн. 2. – С. 189-199. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинсько-го]. – С.191, 192, 198.

230. Корифеи украинской сцены. – К.: Тип. П.Барского, 1901. – 192 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 38.

231. Лисенко, М.В. Листи / М.В.Лисенко. – К.: Мистец., 1964. – 533 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 235, 239.

232. М.В. Лисенко у спогадах сучасників / упоряд. О.Лисенко. – К.: Муз. Україна, 1968. – 821 с. – Зі змісту: [Про П.Ніщинського]. – С. 150, 237, 238, 430-432, 514, 657, 667.

233. Огороднік, В. Ніщинський і Кропивницький / В.Ого-роднік // Маяк. – 1982. – 26 серп.

234. Садовський, М. Мої театральні згадки / М.Садов-ський. – К., 1907. – 44 с. – Зі змісту: [Про П.Ніщинського]. – С. 11.

235. Саксаганський, П.К. По шляху життя: мемуари / П.К.Саксаганський (П.К.Тобілевич); [ред. М.Новицький]. – Х.: Держлітвидав, 1935. – 230, [5] с.: портр. – Зі змісту: [Про П.Ніщинського]. – С. 40, 68; Те ж. – К.: Держлітвидав, 1936. – 234 с. – Зі змісту: [Про П.Ніщинського]. – С. 41, 69.

236. Слабченко, М.П. Ніщинський і Я.Яненко: [сто-сунки нашого земляка з одес. [худож.-самоуком] / М.Слабченко; публ. Г.Зленка / Вінниц. газ. – 1999. – 15 квіт.

237. Тобілевич, Б. Панас Карпович Саксаганський (1859-1940): Життя і творчість / Б.Тобілевич. – К.: Музліт-видав, 1957. – 328 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 14-15.

238. Франко, І. Зібрання творів: у 50-ти т. / І.Франко. – К., 1976-1986. – Т. 1-50. – Зі змісту: [Оцінка І.Франком творчості П.І.Ніщинського (Петра Байди)]. – див.: Т. 8. – С. 617-618; Т. 29. – С. 307, 309-311, 313, 374, 376, 378, 437, 447; Т. 27. – С. 199-200, 337, 406, 435; Т. 28. – С. 175, 219, 413; Т. 29. – С. 13, 319, 555; Т. 30. – С. 252, 685; Т.32. – С. 16, 469, 486; Т. 33. – С. 26-27, 421, 460; Т. 36. – С. 54, 445; Т. 39. – С.8, 617; Т. 41. – С. 67, 100, 155, 190, 383, 403, 436, 457, 574, 639; Т. 49. – С. 11, 22, 201, 203, 254, 302, 542, 575, 627, 628; Т. 50. – С.139, 505.

...Та «Зозуля» кує в моєму серці, як і в серцях тисяч людей. Низький уклін краєві, що породив її творця.

А.Бортняк

3.1. Загальні матеріали

239. Бортняк, А. Зозуля накувала йому безсмертя / А.Бортняк // Вінниц. газ. – 2001. – 15 берез.

240. Вовчок, В. Шанувальники Петра Ніщинського: [відкр. меморіал. куточка П.Ніщинському у Ворошилів. СШ Тиврів. р-н] / В.Вовчок // Комс. плем’я. – 1971. – 18 груд.

241. Для музею Ніщинського: [про створення мемо-ріал. куточка П.Ніщинського в с. Ворошилівка Тиврів. р-ну] // Вінниц. правда. – 1971. – 27 жовт.

242. Зельдич, М. Земляки його не забувають: [в с.Ворошилівка Тиврів. р-ну знаходиться могила класика укр. музики П.І.Ніщинського] / М.Зельдич // Рад. культура. – 1961. – 5 січ.

243. Ім’я композитора Ніщинського [присв. Гніван. міськ. шк. мистецтв] // Подолія. – 2000. – 25 жовт.

244. Казанець, М. Безсмертя і... наша байдужість: [про життя і творчість комп.-земляка П.І.Ніщинського (Петра Байду) та щодо вшанування його пам’яті] / М.Казанець // Маяк. – 1998. – 7 квіт.; Вінниччина. – 1998. – 20 груд. – (Спец. вип. «Зоряна криниця»).

245. Казанець, М. Меморіал Петра Ніщинського: [про вручення Меморіалу П.Ніщинського Ворошилів. СШ Тиврів р-ну] / М.Казанець // Маяк. – 1971. – 7 груд.

246. Лановський, Д. Бережуть пам'ять [про П.І.Ніщин-ського в с.Ворошилівка Тиврів. р-ну, де він похований] /Д.Лановський // Труд. слава. – 1982. – 21 верес.

247. Лехницький, Б. Йому наша любов і шана: [про відкр. пам’ятника П.Ніщинському у м.Ананьєві Одес. обл.] / Б.Лехницький // Культура і життя. – 1982. – 31 жовт.: фото; Пам’ятники України. – 1983. – № 3. – С. 61: фото.

248. Маркушевський, П. А слава не вмре, не згине: (до 160-річчя від дня народж.) / П. Маркушевський // Чорномор. новини (Одеса). – 1992. – 22 верес.

249. На могилі композитора Ніщинського [в с.Воро-шилівка Тиврів. р-ну] // Рад. Україна. – 1949. – 7 серп.

250. Назаренко, Ю. Його ім’я належить всьому люд-ству: [відгуки діячів культури і мистец. на відкр. меморіалу П.Ніщинського в с.Ворошилівка Тиврів. р-ну] / Ю.Назаренко // Маяк. – 1971. – 7 жовт.

251. Ними гордиться Подільський край: [серед інших – П.І.Ніщинський] // Поділ. зоря. – 2001. – 18 січ.

252. Новицький, А. Зозуля накувала йому невмиру-щість: (до 165-річчя від дня народж.) / А.Новицький // Він-ниц. газ. – 1997. – 2 верес.

253. Огородник, В. Незабутній Петро Ніщинський / В.Огородник // Маяк. – 1981. – 3, 5 берез.

254. Очеретний, В. Вшанування пам'яті композитора: [з нагоди 160-річчя від дня народж.] / В.Очеретний // Маяк. – 1992. – 3 жовт.

255. Охорона могили композитора Ніщинського: [про заходи Вінниц. Окрвиконкому щодо охорони могили комп. Ніщинського у с.Ворошилівка Тиврів. р-ну] // Червон. край. – 1926. – 17 черв.

256. Памяти П.И.Нищенского // Киев. старина. – 1901. – Т. 73. – № 4. – Отд. 2. – С. 28-29.

257. Памяти украинского поэта и композитора // Известия (Одеса). – 1928. – 12 июня.

258. Памятник П.И. Нищинскому // Киев. старина. – 1901. – Т. 72. – № 1. – Отд. 2. – С. 14.

259. Пам’ятки історії та культури Вінницької області: словникова частина. – Вінниця: Держ. картогр. ф-ка, 2011. – 400 с.: іл. – Зі змісту: [Могила укр. комп. Ніщинського П.І., 1896. с.Ворошилівка Тиврів. р-ну. Західна околиця старого кладовища]. – С. 267.

260. Пічкур, Д. Зозуля накувала йому довго жити / Д.Піч-кур // Вінниччина. – 2000. – 27 верес. – (Спец. вип. «Хочу все знати»).

261. Сєдов, В. Пам’яті Петра Ніщинського / В.Сєдов // Чорномор. новини (Одеса). – 1993. – 2 жовт.

262. Таранюк, Є. Віддають шану талановитим землякам [П.І.Ніщинському] / Є.Таранюк // Вінниччина. – 2001. – 31 жовт. – С.1. – (Спец. вип. «Хочу все знати»).

263. Таранюк, Є. Премії імені земляків [П.Ніщин-ського, В.Їжакевича, Г.Луніна для обдаров. дітей Іллінец. ДМШ] / Є.Таранюк // Вінниччина. – 1997. – 24 квіт.

264. Хоменко, Б. На батьківщині Петра Ніщинського: [у с.Ворошилівка Тиврів. р-ну] / Б.Хоменко // Нар. творчість та етногр. – 1973. – № 1. – С. 77-80; Маяк. – 1973. – 1, 9, 17, 19 трав.; У храмі рідного слова: літ.-критич. ст. / Б.Хоменко. – Вінниця: Держ. картогр. ф-ка, 2008. – С. 143-148.

265. Чирва, Г. Глибока шана землякові: у с.Неменка Іллінец. р-ну П.І.Ніщинському відкр. меморіал. дошку / Г.Чир-ва // Труд. слава. – 1972. – 3 жовт.

3.2. Обласне мистецьке свято

«Пісенні крила сивої зозулі»

266. Бродовська, Т. Хай співає земля Ніщинського: [про встановл. щоріч. район. свята муз.-хор. і театр. мистец. «В гостях у Ніщинського»] / Т.Бродовська // Труд. слава. – 1993. – 21 лип.

267. Вільчинська, О. «Пісенні крила сивої зозулі»: [про фестиваль] / О.Вільчинська // Подолія. – 2000. – 20 верес.: фото.

268. Гирман, Л. На крилах сивої зозулі: [про обл. мистец. свято до 168-річниці від дня народж. П.І.Ніщин-ського, с.Ворошилівка Тиврів. р-ну] / Л.Гирман // Панора-ма. – 2000. – 27 верес.

269. Голубаха, М. «Піснею Ніщинського дзвени!»: [у с.Ворошилівка Тиврів. р-ну відбулося обл. мистец. свято пам'яті П.Ніщинського] / М.Голубаха // Маяк. – 2000. – 3 жовт.

270. Голубаха, М. Пісенні крила сивої зозулі / М.Голу-баха // Маяк. – 2006. – 21 жовт.; Те ж // Маяк. – 2007. – 6 жовт.

271. Джус, Н. «Пісенні крила сивої зозулі»: 24 верес. 2010 р. на Тиврівщині відбулося обл. мистец. свято / Н.Джус // Світлиця. – 2010. – № 3. – С. 17-18.

272. Усатюк, В. З Неменки у Вороновицю аж через... Афіни: [про обл. мистец. свято, приуроч. пам’яті П.І.Ніщинського] / В.Усатюк // Подолія. – 2000. – 17 жовт.

273. Усатюк, В. «Пісенні крила сивої зозулі»: [обл. свято з нагоди 170-річчя від дня народж. П.І.Ніщинського] / В.Усатюк // Маяк. – 2002. – 5 жовт.; Подолія. – 2002. – 8 жовт.

274. Черемош, В. «Пісенні крила сивої зозулі»: [про обл. мистец. свято з нагоди 174-річчя від дня народж. П.Ніщинського] / В.Черемош // Подолія. – 2006. – 4 листоп.

275. Шутак, Л. У світлім місці, подільському краї [відбулося обл. свято] / Л.Шутак // Маяк. – 2009. – 9 жовт.

3.3. П.І.Ніщинський у художньому слові

276. Дмитренко, Ж. Сива зозуля Петра Ніщинського: [вірш про комп.-земляка] / Ж.Дмитренко // Подільське перевесло: літ.-мистец. альм. – Вінниця, 2008. – Вип. 1. – С. 40-44; Світлиця. – 2009. – № 2. – С. 34-36.

277. Дмитренко, Ж. На фестивалі Ніщинського: [вірш] / Ж.Дмитренко // Стожари: літ.-мистец. зб. – Вінниця, 2007. – № 9. – С. 80.

278. Мацевич, А. Закувала та сива зозуля: есе про Петра Байду: [псевдонім П.Ніщинського] / А.Мацевич // Пано-рама. – 1991. – 6 серп., 29 жовт.

279. Содомора, А. Sub alіenа umbra = Під чужою тінню: роман-есе / А.Содомора // Дзвін. – 2000. – № 9. – С. 3-83. – Зі змісту: [про пер. Ніщинським «Одіссеї» Гомера]. – С. 62-64.

280. Юхимович, В. Закувала зозуля: [вірш про П.Ніщинського] / В.Юхимович // Вінниц. правда. – 1974. – 28 лип.

281. Архімович, Л.Б. Ніщинський Петро Іванович // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1982. – Т. 7. – С. 390-391.

282. Відданий меті: до 170-річчя від дня народж. Петра Ніщинського (1832-1896): [буклет] / Вінниц. ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва; уклад. Т.О.Марчук. – Вінниця, 2002. – 9 с. – (Наші видатні земляки).

283. Гордість Поділля: путівник / В.Д.Бовкун, І.П.Гру-щенко, Н.С.Кветний та ін. – О.: Маяк, 1979. – 135 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 104.

284. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. – 778 с. – Зі змісту: [Про П.І.Ніщинського]. – С. 36, 71, 267, 571.

285. Малоземова, А.И. Нищинский Петр Иванович / А.И.Малоземова // Муз. энцикл. – М., 1976. – Т. 3. – Стб. 996-997: бібліогр.

286. Муха, А. Ніщинський Петро Іванович / А.Муха // Композитори України та української діаспори: довідник / А.Муха. – К., 2004. – С. 218.

287. Ніщинський, П. [Біогр. довід.] // Вік (1798-1898). – К., 1900. – С. 295.

288. Ніщинський Петро // Енциклопедія україно-знавства. – Л., 1996. – Т. 5. – С. 1775.

289. Ніщинський Петро Іванович // Мистецтво України: біогр. довід. / за ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. – С. 440.

290. Ніщинський Петро Іванович // Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – С. 424.

291. Ніщинський Петро Іванович: укр. комп., поет-перекладач, філолог: [біогр. довід.] // Провідники духовності в Україні: [збірник]. – К., 2003. – С. 719.

292. Ніщинський Петро Іванович // УСЕ: [довідник]. – К., 1999. – С. 947.

293. Ніщинський Петро Іванович // Шевченківський словник: у 2 т. – К., 1977. – Т. 2. – С. 52.

294. Ніщинський П.І. (Петро Байда) // Українські письменники: біобібліогр. слов. / редкол.: О.І. Білецький та ін. – К., 1963. – Т. 3. – С. 32-35.

295. Ніщинський П.І. // Народжені Україною: [збірник]. – К., 2002. – Т. 2. – С. 240.

296. Ніщинський П.І. // Пам'ятні місця Вінниччини. – О., 1966. – С. 84-85.

297. Ніщинський П.І. // Українська муза: поетич. антол. од початку до наших днів / під. ред. О.Коваленка. – К.,1908. – Стб. 397-400.

299. Петро Іванович Ніщинський // Календар пам’ятних дат по Вінницькій області. 1962 / Вінниц. обл. б-ка ім. К.А.Тімірязєва. – Вінниця, 1962. – С. 21-22.

300. Петро Іванович Ніщинський: [біобібліогр. довід.] // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 1992 року: (бібліогр. покажч.) / Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва; уклад. Л.М.Шпильова. – Вінниця, 1991. – С. 24-25.

301. П.Ніщинський: [кор. біогр. довідка] // Іллінеччина в глибині століть: [збірник] / упоряд. і авт. І.Д.Бабенко. – Іллінці, 2001. – С. 110.

302. 150 років від дня народження П.І.Ніщинського // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1982 року: календар / ВОНБ ім. К.А.Тімірязєва; підгот. Г.Авраменко. – Вінниця, 1981. – С. 25-26.

303. Хоменко, Б. Ніщинський Петро Іванович / Б.Хомен-ко // З-над Божої ріки: літ. біобібліогр. слов. Вінниччини. – 2-е вид., перероб., допов. – Вінниця, 2001. – С. 242-243.

4.1. Вебліографія

304. 22 вересня 1832 року народився Ніщинський Петро Іванович... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/tsey_den_v_istorii/2006/09/21/3723.html. – Назва з екрана.

305. Ніщинський Петро Іванович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tivrovrada.org.ua/vidatni-ljudi-kraju/nischinskij-petro-ivanovich/ . – Назва з екрана.

306. Ніщинський Петро Іванович – mapyourinfo.com [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mapyourinfo.com/wiki/uk.../Ніщинський_Петро_Іванович/ . – Назва з екрана.

307. Ніщинський Петро Іванович – WWW Енцик-лопедія Києва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wek.kiev.ua/uk/Ніщинський_Петро_Іванович . – Назва з екрана.

308. Ніщинський Петро Іванович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wapedia.mobi/uk/Ніщин-ський_Петро_Іванович. – Назва з екрана.

309. Ніщинський Петро Іванович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/.../Ніщин-ський_Петро_Ів .– Назва з екрана.

310. Ніщинський Петро Іванович. Знамениті, великі, геніальні люди... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://100v.com.ua/uk/node/3379 . – Назва з екрана.

311. «Перший український діяч у Єлисаветграді...» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vechirka.uafor.net/history/bxxcen/08101236.php . – Назва з екрана.

312. Петро Іванович Ніщинський біографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.people.su/ua/80799 . – Назва з екрана.

313. Петро Ніщинський – пісні, біографія. Українські пісні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/434.html . – Назва з екрана.

314. Петро Ніщинський / Персоналії / Проект «Укра-їнці в світі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrainians-world.org.ua/.../61a38c59. – Назва з екрана.

315. Петро Ніщинський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=742 . – Назва з екрана.

316. Тлумачення слова. Ніщинський Петро Іванович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://[nischynskyy...tlumach.com.ua/use.../nischynskyy_petro_ivanovych.13630/. – Назва з екрана.

Державний архів Вінницької області. Ф. Р-595. – Оп. 1. – Спр. 200. – Арк. 183.

Ф. Р-256. – Оп. 1. – Спр. 320. – Арк. 265.

Ф. Р-2700. – Оп. 6. – Спр. 2024. – Арк. 11.

(включено прізвища авторів, упорядників, укладачів книг та публікацій)

Авраменко Г. 302 (уклад.)

Александров Вл. 15 (уклад.)

Антонін 9

Антонович В.Б. (216)

Архимович Л. 176

Архімович А. 227

Архімович Л.Б. 281

Баб’як П. 71

Бабенко І.Д. 301

Барабан Л. 74

Барвінський О. 46, 67 (уклад.)

Бас Л. 72, 73

Білоусенко О.

(Лотоцький О.Г.) 63 (уклад.)

Бовкун, В.Д. 283

Бокщанина Е. 150

Больсен Ю. 75, 113, 228

Бортняк А. 239

Бродавко Р. 177

Бродовська Т. 266

Вербовицька А. 151

Вільчинська О. 267

Владимирский А. 77, 78

Владимирський А. 109, 114, 136

Вовчок В. 240

Волынец 115

Воротюк Г. 116

Гаєвський С. 26 (уклад.)

Галицький В. 178

Гирман Л. 268

Гнатишина Н.175

Гнатковський В. 79

Голубаха М. 269, 270

Гомер 41, 42, 44, 46-52, 56, 57, 59, 60, 66-70, (206, 207, 214-216, 218-222, 225, 226)

Гордійчук М. 152

Грінченко Б. 51, 53 (уклад.)

Грущенко І.П. 283

Гупало А. 117

Дащенко М. 153

Демиденко В. 82

Джус Н. 271

Дложевський С.С. 212

Дмитренко Ж. 276, 277

Добринська Л. 154

Довженко В. 80, 81, 138

Дубинка П. 194

Єгунова-Щербина С. 229

Єфремов С.О. 83

Забарило К.С. 207

Задорожнюк Л. 139

Закриничный П. 119

Зарницька Є. (125)

Зельдич М. 242

Зеров М. 68 (уклад.)

Зіньківський Т. 208, (226)

Зленко Г. 84, 120-123, 140, 155,

179, 209, 210, 236

Їжакевич В. (263)

Казанець М. 244, 245

Кветний Н.С. 283

Кінзерська Т. 125

Кісьора О. 126

Коваленко О. 54 (ред.),

52 (уклад.)

Kokulenko 180

Комаров М.Ф. (216)

Корейво Б. 3

Кочур Г. 211

Красюк І. 85, 86, 87, 127, 181, 196

Кропивницький М. (233)

Крушельницький А. 66 (уклад.)

Кучерявенко І. 88

Лановський Д. 246

Левицький М. 62

Левченко М. 128, 158

Лепкий Б. 28 (уклад.)

Лехман Т. 95

Лехницький Б. 247

Лисенко М.В. 62, (160), (232)

Лиско З. 17

Лісовий П.М. 159

Лукич В. 129

Лунін Г. (263)

Луцишин В. 161

Лучаковський К. 60 (уклад.)

Лучканин С. 213

Людкевич С.17

М.К. (Комаров М.Ф.) 98, 141

Малоземова А.И. 285

Малозьомова О. 162

Мандрикіна Т. 82

Маркушевський П. 182, 248

Марчук Т.О. 282 (уклад.)

Мацевич А. 278

Мельник Е. 96, 163

Мельник О. 164

Мерзляков В. 97

Микитенко Ю.О. 214

Мисюра Ф. 165

Молодченко А. 43 (уклад.)

Муха А. 286

Назаренко Ю. 250

Новицький А. 252

Огородник В. 199, 253

Огороднік В. 89-91, 130, 167, 233

Олійників О. 131

Очеретний В. 92-94, 168, 200, 201, 254

Павлюк М. 132

Панкевич Г. 99

Паньковскій К. 16 (уклад.)

Пархоменко Л.О. 100, 142, 143, 202

Пацкань І.174

Пічкур Д. 260

Плевако М. 102

Подолинний А. 38, 69 (уклад.), 145

Радченко О. 186

Регушевський Є. 187

Родіна Г. 215

Романюк І. 146

Рудченко П. 103

Рябий М. 104

Савицький Р. 188

Садовський М. 234

Саксаганський П.К. 235

Самойленко Вл. 15

Сєдов В. 261

Синявський А.С. 216

Сиротюк Н. 105, 217

Сімович В.І. 61

Скалецький Р.А. 147

Слабченко М.П. 236

Содомора А. 218, 279

Содомора П. 171, 219-221

Софокл 40, 43, 45, 53-55, 58, 61, 67, (224)

Стус Д. 106

Сук В. 107

Таранюк Є. 262, 263

Тен Б. 207, 222

Титаренко Ж. 108

Тобілевич Б. 237

Труба І.М. 64 (ред.)

Тюнеєва Б.Д. 172

Уманець М. 10

Усатюк В. 272, 273

Устенко, М. 77, 78, 109, 136

Франко І. 19 (уклад.), 43 (вид.), 224, 225, 238

Хоменко Б. 203, 204, 264, 303

Хуторян А. 148

Цилюрик Т. 151

Черемош В. 274

Чернецький В. 189, 190

Черняк Н. 137

Чирва Г. 265

Чорний М. 205

Шевченко С. 190, 191

Шендрик М. 111

Шкільнюк Г.М. 173

Шпильова Л.М. 300 (уклад.)

Шреєр-Ткаченко О.Я. 170, 183 (упоряд.)

Штепа Ж. 174

Шутак Л. 275

Щербина С.М. 112, 149

Юхимович В. 280

Яворський Е. 193

Яненко Я. (236)

Яницька О. 175

Від укладача

Завальнюк А.Ф., Марчук Т.О. Славетний подолянин Петро Іванович Ніщинський

Хронограф життя і творчості П.І.Ніщинського

1. ТВОРЧА СПАДЩИНА П.І.НІЩИНСЬКОГО

1. Видання творів П.І.Ніщинського
2. Переклади П.І.Ніщинського

2. ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ П.І.НІЩИНСЬКОГО

2.1. Загальні матеріали

2.2. Життєвий шлях П.І.Ніщинського

2.3. Дослідження творчості П.І.Ніщинського

2.3.1. Загальні матеріали

2.3.2. П.І.Ніщинський – композитор

2.3.3. П.І.Ніщинський – перекладач

2.3.4. Творчість П.І.Ніщинського в оцінці його сучасників

3. ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ВИДАТНОГО ЗЕМЛЯКА

3.1. Загальні матеріали

3.2. Обласне мистецьке свято «Пісенні крила сивої зозулі»

3.3. П.І.Ніщинський у художньому слові

4. ДОВІДКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

4.1. Вебліографія

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

Довідково-бібліографічне видання

Композитор, поет-перекладач

До 180-річчя від дня народження П.І.Ніщинського

(21.09.1832-16.03.1896)

Біобібліографічний покажчик

Відповідальна за випуск Н.І.Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

Укладач, комп’ютерний набір Г.М.Авраменко

Редагування: О.Г.Поліщук, М.Г.Спиця

Комп’ютерна верстка, дизайн, оригінал-макет Н.В.Спиця

Підписано до друку 29.08.2012. Формат 60х84/16

Папір офсетний. Умов. друк. арк. 4.0. Тираж 100.

Друк ПП Балюк І.Б.

м.Вінниця, вул. Р.Скалецького, 15

Тел. (0432)52-08-02