Говорити про книгу завжди прекрасно…

Оформлення і організація книжкової виставки – це завжди натхнення і творчість бібліотекаря, культурна подія, яка одночасно несе людям пізнання, інформацію та дає естетичне задоволення. Саме такі виставки представлені у методичних матеріалах ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва «Кращі виставки: рік 2006». Книжкові виставки, що увійшли до даного видання – це не просто стелаж з гарно оформленою назвою і рядами бібліотечних документів відповідної тематики, а продумана, свідомо вибудувана концепція, в якій кожен елемент працює на поставлені завдання.

Книжково-ілюстративна виставка «І горів, і яснів, і страждав, і трудився для свого народу» презентує важливу культурну подію 2006 року в Україні, 150-ту річницю від дня народження Івана Франка. Головна мета авторської виставки – якомога повніше представити документи з фондів ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, присвячені життю і творчості Каменяра, які обґрунтовано розкривають його літературний, філософський талант. Цю виставку з точки зору фахівця сміло можна назвати високопрофесійною, а з точки зору бібліотечної науки – академічною. Загалом дана тематична виставка задовольнить потреби і читача, що тільки відкриває для себе творчість Івана Яковича Франка, і смаки читача-франкініста.

Наступна виставка теж ювілейна, присвячена вона 10-й річниці Конституції України. В шести розділах виставки «Основний закон України у світовому конституційному процесі» представлено 51 документ. Бібліотечними фахівцями дана документна інформація може бути використана як ресурсна база не тільки для оформлення виставок у своїх книгозбірнях, а й для виконання довідок та підготовки виступів. Адже матеріали, репрезентовані виставкою, на сьогодні є одними з найактуальнішими в плані становлення та розвитку України як демократичної європейської держави та в світлі проведення в країні конституційної реформи.

Кожен рік працівники відділу літератури та інформації з питань сільського господарства організовують 12-15 розгорнутих тематичних виставок. Одна з книжкових виставок, що привернула увагу користувачів відділу у 2006 році, увійшла до цього видання і має назву «Село – оберіг держави». Сільському бібліотекарю кожен розділ даної виставки може слугувати базою для організації окремої виставки, перегляду.

Українська держава одним із пріоритетів свого розвитку визначила інтеграцію в європейське співтовариство. Бібліотечні фахівці ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва не можуть стояти осторонь тих процесів, що відбуваються у суспільстві. Підтримуючи роботу центру євроінформації в напрямку поінформованості мешканців територіальної громади, майже кожен відділ книгозбірні у 2006 році в рамках відзначення «Дня Європи » провів відповідний захід.

Жан Моне, один із батьків – засновників єдиної Європи, у своїй книзі «Мемуари» описав всі перипетії створення Європейського Союзу і зробив такий висновок: «Коли б можна було почати все спочатку, я б почав з культури…». Тому звичайно, ми просто не могли не включити до нашого видання книжкову виставку «Перлини європейської архітектури», адже, щоб відкрити і пізнати архітектурні пам’ятки, не потрібно багато зусиль. Окрім того, для пізнання даної теми авторка виставки представляє не тільки книги, журнали і мистецькі альбоми, а й пропонує заглянути на сайти Інтернет-мережі.

Тематичні виставки можуть вибудовуватися з використанням метода діалогу. Мається на увазі діалог бібліотекаря і читача, читача один з одним і діалог різних (інколи протилежних) поглядів, уявлень, підходів, відображених в документах і, відповідно, у змісті експозиції. Так Матліна С.Г., узагальнюючи досвід російських бібліотек, описує виставку-діалог: «Її структура носить проблемно-ситуаційний характер і покликана максимально активізувати читацьку діяльність.» Саме до різновидностей експозицій діалогового характеру відноситься виставка – питання «Цивілізація: розвиток чи самознищення?». Композиційно виставка сконструйована як дискусія: одні документи представляють позитивні відгуки про дане явище, а інші – негативні, тобто, між собою дискутують експоновані видання. За допомогою матеріалів, представлених на цій бібліотечній виставці, читач має змогу, вивчивши думку різних авторів та альтернативних поглядів, виробити свою власну позицію щодо питання людської цивілізації та техногенних катастроф.

Авторські виставки, що протягом 1999-2006 років репрезентовані у всіх випусках «Кращі виставки року», це своєрідна «подорож по Сузір’ях Книжкового Всесвіту «Тіміряізєвки», яку може здійснити кожна зацікавлена особа, але звичайно, започатковуючи цю серію ми орієнтувалися та і орієнтуємося на своїх колег по бібліотечній гільдії.

  Тетяна Марченко,

зав. відділу науково-методичної  роботи та інновацій у бібліотечній справі

I горiв, i яснiв, i страждав, i трудився для свого народу

 

Як я люблю тебе, мій рідний краю,

Як я люблю красу твою, твій люд.

Як гаряче молюся і бажаю

Для твого щастя свій віддати труд.

 І.Франко

В минулому 2006 році вся світова громадськість нашої планети широко відзначала ювілей Івана Франка, що від імені мільйонів сказав:

Належне пошанування творчих набутків геніального поета, прозаїка, драматурга, літературознавця, публіциста, фольклориста, перекладача й видатного вченого, котрий залишив по собі понад 100 томів художньої, наукової та особливо багато епістолярної спадщини, відбулось і в стінах обласної наукової універсальної бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва.

В контексті ювілейних заходів, протягом року у відділі літератури та інформації з гуманітарних наук функціонувала книжково-ілюстративна виставка «І горів, і яснів, і страждав, і трудився для свого народу». По мірі надходження поповнювалась новими книгами, матеріалами часописів, присвяченими 150-літтю від дня народження Івана Франка.

Гірко розуміти, що так і не отримали читачі обіцяні державою тритомник «Літопис життя і творчості Івана Франка», 3 додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. Із запланованого видання п’яти томів «Франківської енциклопедії» (2001-2008) також немає жодного.

Ми мали змогу представити читачам лише 50-томне академічне видання, яке, звісно, не вміщує усього того, що він створив. В опублікованому в радянський час зібранні свідомо оминули низку Франкових праць, де він гостро і послідовно ставив українське національне питання. Деякі з них у наш час уже з’явились в «Мозаїці» (К., 2002) і читачі можуть познайомитись з поетичними перлинами «Моя любов», «Не пора», «Ляхам», «Розвивайся ти, високий дубе» з циклу «Україна». Національна тематика проходить також через вірші із інших циклів та збірок – «Excelsior», «Поклони», «Гімни і пародії», поеми «Іван Вишенський», «Мойсей».

Обсяг створеного Франком дивує і захоплює. Виставка відтворює лише частину колосальної художньої і наукової спадщини. За 40 років він написав близько 6 тис. праць найрізноманітніших жанрів.

Його геній в усій своїй багатогранності відбився в чарівному дзеркалі поетичного слова. Саме з неї він розпочав свій творчий шлях і нею-таки закінчив.

У малій прозі Іван Франко створив 115 творів, серед яких оповідання, новели, образки, ескізи. У прозі великій його перу належать 10 романів і повістей.

Франко і як перекладач не має собі рівних. Кілька томів перекладів та переспівів з багатьох літератур світу – до уваги читачів. Крім того, цінні літературно-критичні та фольклорні праці, особливо з мовознавства, філософії, історії, політології. І навіть такі, в яких ґрунтовно постають економічні питання.

Наукове осмислення багатогранної і багатожанрової художньої спадщини І.Франка пропонує українська літературознавча думка.

Новітнє франкознавство представлено іменами М.Возняка, Я.Мельник, Т.Гундарової. Франкіана Р.Горака – письменника і директора музею І.Франка у Львові – то, взагалі, явище унікальне в історичному життєписі видатних людей. Ми маємо змогу презентувати читачам один із томів шеститомника Р.Горака, Я.Гнатіва під назвою «Не пора» (Л., 2005).

Знайомлячись з маловідомими фактами з життя письменника, чималою кількістю оцінок і трактувань його місця і ролі в національній і світовій культурі, читач відкриє для себе Івана Франка досі незнаного, справжнього, з його сумнівами і протиріччями.

На часі – необхідність вивчення доробку письменника, популяризації його спадщини. Знаємо ми нашого класика надто поверхово. Прочитаймо того Франка, від якого нас так довго відлучали, відкинувши радянський ідеологічний глянець.

Потребує поглибленого вивчення Франкова мова. Запрошуємо Вас ще і ще раз звернутися до його творчості і розвіяти міф, що мова класика перенасичена галицизмами. Вона глибоко українська, і галицькі вкраплення тільки збагачують її.

І сам Іван Франко був насамперед великим українцем. Усе, що мав, віддав для одної ідеї, і горів, і яснів, і страждав, і боровся за неї, тобто за Соборну Україну. Тому звучать як заповіт рядки:

Не пора, не пора, не пора

В рідну хату вносити роздор!

Най пропаде незгоди проклята мара!

Під України єднаймось прапор!

 

 

 Є така країна Франкiана

 Свята святих землі цієї,

Що у франковій стороні.

 М.Рильський

Бонь В. Літературно-меморіальний музей Івана Франка. – Л.: Кн.-журн. вид-во, 1956. – 72с.

Бонь В. Стежка Івана Франка. Фотопутівник по худож.-мемор. комплексу. – Л.: Каменяр, 1984. – 64 с.

Василашко І. Іван Франко в Чернівцях // Спогади про Івана Франка: Зб. / Упоряд. О.Дей. – К.: Дніпро, 1981. – 413с.

Видатні письменники у Києві // Нариси з історії Києва / За ред. Т.Кіщук. – К.: Генеза, 2002. – С. 194-195.

Грицюта М. Київ у житті та діяльності Франка // Іван Франко – майстер слова і дослідник літератури. До 125-річчя від дня народж.: Зб. / За. ред. М.Т.Яценко. – К.: Наук. думка, 1981. – С. 217-239.

Ільницький М. Слідами Івана Франка на Бойківщині // Дзвін. – 2005. – № 1. – С. 125-127.

Мельничук Я. Місто Станіслав у житті і творчості Івана Франка // Укр. літературознавство. Міжвід. респ. зб. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1970. – Вип. 11. – С. 67-72.

Музей Івана Франка у рідному селі. Путівник / Упоряд.: В.Бонь, М.Кривко. – Л.: Каменяр, 1970. – 94 с.

Сімович В. Іван Франко в Чернівцях // Іван Франко у спогадах сучасників. – Л.: Каменяр, 1972. – С. 253-256.

Филипчак І. Іван Франко в Самборі // Іван Франко у спогадах сучасників. – Л.: Каменяр, 1972. – С. 201-202.

Шляхами Івана Франка на Україні: Путівник / Упоряд. М.Мороз. – Л.: Каменяр, 1982. – 127 с.

 

Унiверсуми Iвана Франка

 

Іван Франко незрівнянний за своєю багатогранністю і могутнім інтелектом.

Навіть серед найбільших умів людства. Автор майже шести тисяч творів, великий письменник і поет, драматург шекспірівського закрою, критик і дослідник літе-ратури, історик і філософ, фоль-клорист і етнограф, соціолог і економіст, він був першорядним публіцистом, журналістом, видав-цем, одним з головних діячів в україн-ському поетичному житті остан-ньої чверті ХІХ століття.

 М.Рильський

Бернштейн М. Франко і Шевченко: Спостереження над шевченкознавчою спадщиною І.Я.Франка. – К.: Дніпро, 1984. – 268 с.

Гвоздовський В. Утвердження національної ідеї в суспільно-політичних поглядах Івана Франка // Визвольн. шлях. – 2002. – № 7. – С. 78-85.

Грабович Г. Триптих про Франка: Іван Франко й Адам Міцкевич. Вождівство і роздвоєння: «валендродизм» Франка. Франко і пророцтво // Г.Грабович. Тексти й маски. – К.: Критика, 2005. – С. 87-152.

Денисюк І. Речник національної ідеї. До 150-ліття від дня народж. Великого Каменяра // Дзвін. – 2006. – № 8. – С. 103-111.

Дорофтей О. Маловідома стаття Івана Франка про слов’янофільські рухи. До 150-річчя від дня народж. Івана Франка // Визвольн. шлях. – 2006. – № 2. – С. 48-53.

Злупко С. Іван Франко – економіст. – Л.: Слово, 1992. – 208 с.

Злупко С. Наука і наукознавство у творчості І.Франка / Вісник НАН України. – 2006. – № 8. – С. 41-49.

З перекладів Івана Франка: Сапфо. В.Шекспір. Г.Гейне. Г.Келлер. До 150-річчя від дня народж. І.Франка // Всесвіт. – 2006. – № 7-8. – С. 3-5.

Ільницький М. Біля джерел наукового франкознавства. До 150-ліття від дня народж. Великого Каменяра // Дзвін. – 2006. – № 2. – С. 127-129.

Колеса Ф. Іван Франко. До 150-ліття від дня народж. Великого Каменяра // Дзвін. – 2006. – № 8. – С. 84-102.

Мазепа В. Історіософські ідеї Івана Франка // Київ. старовина. – 2000. – № 1. – С. 62-72.

Мазепа В. Культуроцентризм світогляду Івана Франка. – К.: ПАРАПАН, 2004. – 231 с.

Мушкудіані О. Грузиніана Франкової бібліотеки // Вітчизна. – 2006. – № 7-8. – С. 135-140.

Наєнко М. Поезія Івана Франка: модерний дискурс // Дніпро. – 2006. – № 7-8. – С. 80-98.

Наєнко М. Іван Франко: тяжіння до модернізму. – К.: Академвидав, 2006. – 96 с.

Народні пісні з батьківщини Івана Франка / Упоряд. В.Сокіл. – Л.: Каменяр, 2003. – 407 с.

Панько Т.І. Мова і нація в естетичній концепції І.Франка. – Л.: Світ. – 192 с.

Содомора А. Іван Франко – поет болю й спротиву: діалог з античністю / До 150-ліття Великого Каменяра // Дзвін. – 2006. – № 7. – С. 126-139.

Смаль В. Педагогічні ідеї Івана Франка. – К.: Рад. шк., 1964. – 186 с.

Тихолаз Н. Персоніфіковані абстракції в мітосвіті Івана Франка / Визвольн. шлях. – 2006. – № 7-8. – С. 30-46.

Франко І. Вибрані суспільно-політичні і філософські твори. – К.: Політ. л-ра УРСР, 1956. – 499 с.

Франко І. Земле, моя всеплодющая мати... – К.: Веселка, 2000. – 398 с.

Франко І. Мозаїка: Із творів, що не увійшли до Зібр. тв. у 50 т. / Упоряд. З.Франко. – Л.: Каменяр, 2002. – 432 с.

Франко І. Педагогічні статті і висловлювання. – К.: Рад. шк., 1960. – 298 с.

Франко І. Твори в 2-х томах / Передм. П.Колесника. – К.: Дніпро, 1981. – Т. 1. Поезія. – 533 с.; Т. 2. Оповідання. – 495 с.

Франко І. Сотворення світу / Передм. В.Погрібняка. – К.: Обереги, 2004. – 160 с.

Франко І. Успіхи панславізму // Визвольн. шлях. – 2006. – № 2. – С. 53-73.

Франко І. Фольклористичні та літературно-критичні праці / Твори у 50 т. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 43. – 477 с.

Франко І. Шевченкознавчі студії / Упоряд. М.Гнатюк. – Л.: Світ, 2005. – 472 с.

Франко І. Економічні праці. Твори у 50 т. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 43. – 763 с.

Франко І. Історичні праці (1883-1890). Твори у 50 т. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 46. – 670 с.

Франкознавчі студії. Зб. наук. праць в 2-х т. / За ред. Є.Пшеничного. – Дрогобич: Вимір, 2001. – Т. 1. – 256 с.; Т. 2. – 206 с.

Якимович Б. Книга, просвіта, нація. Видавн. діяльн. Івана Франка у 70-80 роках ХІХ ст. – Л.: Ін-т українознавства НАН України. – 1996. – 307 с.

 

З яким же запалом я йшов до бою

 

Мій поклик: праця, щастя і свобода.

Я є мужик, пролог, не епілог.

І.Франко

 

Що в моїй пісні біль і жаль, і туга –

То лиш тому, що склалось так життя.

І.Франко

 

Автобіографія Івана Франка з його листа до Драгоманова // Франко І. Твори в 20 т. – К.: Худож. л-ра, 1955. – Т. 1. – С. 11-21.

Басс І., Іван Франко. Життєв. і творч. шлях. – К.: Наук. думка, 1983. – 454 с.

Голобородько Я. Мегазірка української меритократії. До 150-річчя від дня народж. І.Франка // Вісник НАН України. – 2006. – № 8. – С. 34-41.

Горак Р. Нема Франка у Києві, нема... // Дзвін. – 2001. – № 5-6. – С. 149-157.

Горак Р. Удар. До 150-ліття Великого Каменяра // Дзвін. – 2006. – № 4. – С. 136-145; № 5-6. – С. 133-145.

Грицак Я. Дух, що тіло рве до бою. Спроба політич. портр. Івана Франка. – Л.: Каменяр, 1990. – 177 с.

Грінченко М. Про Івана Франка // Іван Франко у спогадах сучасників. – Л.: Каменяр, 1972. – Кн. 2. – С. 107-210.

Дей О. Іван Франко. Життя і діяльність. – К.: Худож. л-ра, 1981. – 353 с.

Зленко Г. Орел з паламаними крилами. До 150-річчя від дня народж. І.Франка // Наук. світ. – 2006. – № 8. – С. 14-17.

Лехман Т. Маловідомі спогади про Франка // Дзвін. – 2001. – № 8. – С. 154-155.

Луців Л. Іван Франко – борець за національну і соціяльну справедливість. – Нью-Йорк: Свобода, 1968. – 654 с.

Мельник Я. І остання часть дороги... Іван Франко в 1914-1916 рр. – Л.: Ін-т українознавства НАН України, 1995. – 72 с.

Околитенко Н. «Я люблю йти лише у ряді...» До 150-ліття від дня народж. Івана Франка // Жінка. – 2006. – № 8. – С. 6-7.

Паранюк Є. «Мій стрийко – Іван Франко» // Берегиня. – 2002. – № 1. – С. 77-82.

Реєнт О. «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями...» До 150-річчя від дня народж. І.Франка // Історія в шк. – 2006. – № 10. – С. 1-5.

Франко І. Історія моєї хвороби // Дзвін. – 2006. – № 5-6. – С. 146-147.

Франко Т. Про батька. – К.: Худож. л-ра, 1964. – 222 с. 

 

Твоя любов пiднiме мя на крилах

 Жіноче серце! Чи ти лід студений,

Чи запашний, чудовий цвіт весни?

Чи світло місяця? Огонь страшенний,

Що нищить все?

І.Франко

Басс І. Дві подорожі до Києва. Одруження з Ольгою Хорунжинською // Іван Франко. Біогр. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 143-149.

Бондар Л. «Кохання без тями» (Штрихи до лірич. портр. Ольги Рошкевич у зб. І.Франка «Із днів журби» ) // Сл. і час. – 2006. – № 8. – С. 32-39.

Верес Г. Франкова Беатріче // І.Франко. Не спитавши броду. Повість. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 223-231.

Житецький Г. Одруження І.Я.Франка // Спогади про Івана Франка. – К.: Худож л-ра, 1981. – С. 153-155.

Ібраєв Б. Трагічне кохання Каменяра. Іван Франко: маловідомі сторінки життя // Робітн. газ. – 1999. – 16 груд. – С. 4.

Листування Івана Франка з Ольгою Рошкевич / Упоряд. М.Возняк // Іван Франко. Ст. і матеріали. – Л.: Львів. ун-т, 1956. – C. 5-131.

Рошкевич М. Спогади про Івана Франка // Спогади про Івана Франка. – К.: Худож л-ра, 1981. – С. 80-98.

Сильвестеров Ю. Хронически влюблённый // Караван историй. – 2006. – № 7. – С. 142-153.  

 

 ...В великiм людським храмi

хтось добрим словом i мене згадає

Світанок його життя починався біля маленького вогню закуреної батьківської кузні, а висо-кий життєвий захід цієї людини догоряв у променях європейської слави.

О.Гончар

Бонь В. Літературно-меморіальний музей І.Франка у Львові. – Л.: Кн.-журн. вид-во, 1956. – 69 с.

Бажан М. Вогонь в одежі слова (Про І.Франка) // М.Бажан. Твори в 4-х т. – К.: Худож. л-ра, 1985. – Т. 4: Літ.-критич. ст. – С. 61-86.

Гончар О. Подвиг Каменяра // О.Гончар. Чим живемо. На шляхах до українського Відродження. – К.: Рад. письм., 1991. – С. 103-107.

Злупко С. Кому і чим завинив Іван Франко // Урок україн. – 2006. – № 5-6. – С. 5-6.

Куприянов И.Т. Поэзия И.Франко в русских переводах конца ХІХ – начала ХХ в. Лекция по спецкурсу «Взаимообогащение русской и украинской литератур». – Запорожье: ЗГУ, 1992. – 56 с.

Олійник Г. «Іван Франко захопив мене надовго...» // Укр. культура. – 2006. – № 8. – С. 24-25.

Скорик М. Мойсей. Опера на дві дії, п’ять картин із прологом та епілогом / Лібрето Б.Стельмаха, М.Скорика за однойменною поемою І.Франка. Клавір. – К.: Муз. Україна, 2006. – 238 с.

Слово про Великого Каменяра. Зб. ст. до 100-ліття від дня народж. І.Франка / За ред. О.Білецького. – К.: Худож. л-ра, 1956. – 511 с.

Штонь Г. Гуртовий Франко // Книжник review. – 2006. – № 1-2 (123-124). – С. 16-17.

Основний закон України у свiтовому конституцiйному процесi

 (До 10-ї рiчницi Конституцiї України)

Минуло десять років з дня прийняття Конституції незалежної України. Значення цієї події по-справжньому буде оцінено історією лише з часом. Однак, вже сьогодні можна сказати, що прийняття Конституції України 1996 року створило якісно нову ситуацію в легалізації державного суверенітету і незалежності, привело до закріплення на самому високому нормативно-правовому рівні законності політичної влади, окреслило її прерогативи, визначило ресурси і стратегію реформаторської діяльності держави. Практика життя підтвердила її соціальну, політичну і юридичну цінність як Основного Закону Української держави і її народу.

Матеріали, представлені на книжковій виставці, стануть важливим кроком на шляху реалізації Конституції України і входження її в світову спільноту.

 

 Iсторичнi витоки української Конституцiї

 Жодна країна не може довго насолоджуватися щастям і спокоєм, якщо народ її не укріплює поступово свою владу, не розширює своїх прав, не впроваджується в життя державної машини».

 Генріх Бокль

 

Баренбойм П.Д. Первая Конституция мира: Библейские корни независимости суда: Учеб. пособ. – М.: Белые альвы, 1997. – 144 с.

Березок О. Конституція України: етапи становлення // Юридич. журн. – 2006. – № 7. – С. 36-37.

Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України – К., 1996. – 126 с.

Слюсаренко А.Г. Історія української Конституції. – К.: Знання України, 1993. – 192 с.

Конституція гетьмана Орлика. Влада очима історії // Вінниччина. – 2004. – 18 верес. – (Спец. вип. «Хочу все знати»). –  С. 5.

Корнеєв А. Створення Конституції України // Вісн. Конституц. Суду України.– 2005. – № 3. – С. 53-62.

Костецький В. Конституція України 1996 року – модель Української держави // Право України. – 2001. – № 8. – С. 16-20.

Мироненко О.М. Витоки українського революційного конституціоналізму 1917-1920 рр.: Теоретико-методолог. аспект: Моногр. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2002. –260 с.

Науменко О. Українські конституції. Скільки їх було? // Самост. Україна. – 2004. – 1-20 черв. – С. 4-5.

Пилипчик П.П. Конституція Пилипа Орлика як національна ідея побудови демократичної держави // Вісн. Верхов. Суду України. – 2006. – № 6. – С. 2-6.

Сюндюков І. Маніфест української незалежності: До 295-річчя Конституції П.Орлика // День.– 2005.– 26 берез.

Тацій В. Проблеми становлення сучасного конститу-ціоналізму в Україні // Право України. – 2001. – № 6. – С. 3-7.

 

Концепцiя прав та свобод людини i громадянина        

Права людини і основні свободи є правами, що даються кожній людині з народження; їх захист і заохочення є найпершим обов’язком урядів»

 Ст. 1 Венської декларації і Програми дій

Білоскурська О.В. Теоретичні та практичні проблеми конституційного обов’язку людини і громадянина неухильно додержуватися Конституції України та законів України // Часопис Київ. ун-ту права. – 2006. – № 3. – С. 59-62.

Гончаренко О. Конституційно-правові гарантії економічних прав людини і громадянина в Україні // Підпри-ємництво, госп-во і право. – 2005. – № 4. – С. 88-91.

Карпунцов В. Конституційні права та свободи людини і громадянина // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 4. – С. 31-37.

Колодій А.М. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.

Лисенков С.Л. Особливості регламентації змісту і реалізації об’єктивних культурних прав і свобод в Конституції України // Адвокат. – 2006. – № 3. – С. 6-9.

Рабінович П.М. Права людини і громадянина: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – 464 с.

Шевченко Ю. Конституція України і права людини // Право України. – 2001. – № 5. – С. 13-15.

 

Конституцiйнi iнститути безпосередньої демократiї

 Демократія – це політична форма, яка дає можливість людині самій виробити свою свободу як відповідальність, виходячи з того, що існують речі, за які варто страждати.

 В.Гавел

Відповідальність за порушення виборчого законодав-ства та шляхи вдосконалення сміжного законодавства. – К.: Фоліант, 2005. – 187 с.

Вибори 2006: Політичні. партії та блоки: що ми про них знаємо. – К.: АДЕФ-Україна, 2006. – 47 с.

Виборче право України: Навч. посіб. / За ред. В.Ф.Погорілка, М.І.Ставнійчук.– К.: Парламент. вид-во, 2003. – 383 с.

Виборче законодаство України: проблеми та шляхи їх подолання: За матеріалами наук.-практ. конф. та круглих столів / Ін-т виборчого права. – К.: ФАДА, 2005. – 180 с.

Погоріло В. Конституційні основи українського держа-вотворення і розвиток безпосереднього народовладдя в Україні // Вісн. Акад. правов. наук України. – 2005. – № 3. – С. 54-65.

Референдуми в Україні: історія та сучасність: Моногр. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2000. – 248 с.

Результати народного волевиявлення є обов’язковим // Голос України. – 2005. – 4 листоп. – С. 16.

Розвиток демократії в Україні: 2001-2002 роки. – К.: Україна, 2006. – 304 с.

Фурашев В.М. Системна інформатизація виборчих і референдумних процесів в Україні: Моногр. – К.: Парламент. вид-во, 2004. – 608 с.

 

Конституцiйно-правовi основи державної влади в Українi

Для країни Конституція – Основний закон, що символізує спроможність цієї держави, здатність її сформувати систему влади, механізм державного управління.

 О.Мороз

Бориславська О.М.  Місцеве самоврядування в Україні: теорія та практика реалізації конституційно-правових засад: Моногр. – Л.: ПАІС, 2005. – 208 с.

Державна виконавча влада в Україні: формування і функціонування. Зб. наук. пр. УАДУ при Президентові України. – 2000. – Ч. 1. – С. 48.

Іванова Т.М. Організація місцевого самоврядування в Україні: Навч. посіб. для студ. – К.: Професіонал, 2005. – 112 с.

Лазор О. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення: Навч. посіб. – К.: Дакор, 2004. – 336 с.

Пахомов І. Конституція України і виконавча влада // Право України. – 2002. – № 9. – С. 38-40.

Прієшкіна О.В. Місцеве самоврядування в Україні: правове регулювання безпосередньої демократії: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2004. – 231 с.

Фіолевський Д.П. Судова влада і правоохоронна система в Україні: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2006. – 322 с.

Футей Б. Становлення правової держави в Україні 1991-2005 рр. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 352 с.

Шаповал В.М. Конституція і виконавча влада. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 80 с.

 

Реалiзацiя Конституцiї України

«Закон прагне допомогти життю людей. Проте він зможе цього досягти тільки тоді, коли самі громадяни бажають жити щасливо: для тих, хто підкоряється закону, закон – тільки свідчення їх власної добропорядності»

 Демокріт

Горобець К. Юридичні властивості Конституції України: проблеми теорії і практики // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – № 1. – С. 29-32.

Колісник В. Конституційна реформа в контекст посилення політичної відповідальності // Вісн. Акад. правов. наук України. – 2005. – № 1. – С. 38-44.

Лихова С. Конституція України та кримінальне законодавство України: (Окремі питання взаємодії) // Вісн. Конституц. Суду України. – 2005. – № 2. – С. 95-100.

Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика – К.: А.С.К., 2003. – 652 с. – (Нормат. док. та коментарі).

Тацій В. Проблеми реалізації Конституції України // Вісн. Акад. правов. наук України. – 2000. – № 2. – С. 20-29.

Тесленко М. Роль громадянина у правовій охороні Конституції // Право України. – 2005. – № 12. – С. 21-23.

Тодика Ю. Конституція як соціальна цінність // Право України. – 2000. – № 12. – С. 9-12.

Погоріло В.Ф. Роль і значення Конституції в українському правотворенні і розбудові держави // Вісн. НАН України. – 2005. – № 12. – С. 23-32.

Севастьянов В. Проблеми реалізації конституційних норм у кримінально-виконавчому законодавстві України // Вісн. Акад. правов. наук України. – 2004.– № 1. – С. 185-190.

 

Конституцiйний досвiд зарубiжних країн

Малишко М. І. Конституції зарубіжних країн та України. – К.: МАУП, 2000. – 112 с.

Кучерявенко К. Основний Закон Німеччини та Конституція України // Історія в шк. України. – 2000. – № 1.– С. 54-55.

Хавронюк М. Особливості кримінальної відповідальності вищих посадових осіб, суддів та інших чиновників: конститу-ційний досвід європейських держав з республіканською формою правління // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 2. – С. 110-117.

Шаповал В. Основний Закон України у світовому конституційному вимірі // Право України. – 2002. – № 6. – С. 10-16.

Шаповал В. Суд як орган конституційного контролю: (Із зарубіж. досвіду) // Вісн. Конституц. Суду Украіни. – 2005. – № 6. – С. 20-33.

  Підготувала К.М.Осадчук

Українське село: стан i перспективи 

Ми пам’ятаємо, часто чуємо і повторюємо слова: “Буде жити село – буде жити Україна”. Адже село, це колиска української нації і самобутньої української культури, оберіг традицій.

Процеси реформування, які проходять у нашому суспільстві, не обминули і сільське господарство. В економіці країни агропромисловий комплекс залишається винятково важливою ланкою, яка значною мірою визначає соціально-економічне становище суспільства та продовольчу безпеку держави.

Саме тому 2006 рік було проголошено Роком села в Україні. Напередодні 2006 року Президент України В.А.Ющенко підписав Указ “Про стан аграрно-промислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України”. В ньому містяться конкретні рішення щодо державної підтримки селян.

Проголошення 2006 року Роком українського села аграрії сприйняли, як реальну можливість розв’язати, врешті, найбільш наболілі проблеми АПК.

Запропонована книжкова виставка містить матеріали з питань реформування аграрного сектора, агробізнесу, відродження та розвитку українського села.

В Україні, де землю лагідно називають матір’ю-годувальницею, праця на ній, мудре і щире хліборобське ремесло зроду-віку оточені найбільшою любов’ю та шаною

Завдяки сільським трударям колосяться ниви, рясніють плодами сади. Це найблагородніше заняття, на якому стояв і буде стояти увесь світ.

 

 Вiдродимо село – змiцнимо державу

Українське село – колиска дер-жавності, духовності і праведності.

О.Г.Боровик

 

Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 р.: Закон України... 18 жовт. 2005 р. // Уряд. кур’єр. – 2005. – 16 листоп.

Про особисте селянське господарство: Закон України... 15 трав. 2006 р. // Голос України. – 2003. – 19 черв.

Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України: Указ Президента України... 28 груд. 2005 р. // Уряд. кур’єр. – 2006. – 20 січ.

Про використання коштів передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу: Постанова Кабінету Міністрів України... 6 трав. 2005 р. // Уряд. кур’єр. – 2005. – 18 трав.

Аграрна реформа в Україні / За ред. П.І.Гайдуцького. – К., 2005. – 424 с.

Андрос Є. Куди прямує українське село? // Україна. – 2002. – № 8-9. – С. 4-6.

Бородіна О.М. Методологічні підходи до визначення шляхів подолання бідності на селі // Економіка АПК. – 2006. – № 3. – С. 94-101.

Відкриття власного бізнесу в системі агропромислового комплексу / За ред. Д.І.Мазоренка, Г.Є.Мазнєва. – Х.: ОКО, 2002. – 232 с.

Воронцов И. Без села в голове // Агро Світ. – 2006. – № 17. – С. 10-12.

Дончик Т. “Не жалість потрібна селу, а допомога” // Він-ниччина. – 2005. – 22 листоп. – С. 2.

Жмурков В. “Що гучніші обіцянки, то сильніший писк селянський...” // Голос України. – 2006. – 15 лют. – С. 7.

Кушнір С., Тиндик В. Відродження села – в наших руках // Обрій. – 2005. – № 7. – С. 3-6.

Малолєткова О. Українське село потрібно рятувати // Уряд. кур’єр. – 2005. – 24 листоп. – С. 8.

Мартиновський В. “Правда про село...” // Сіл. час. – 2005. – 4 листоп. – С. 8-9.

Онищенко О.М. Концептуальні проблеми майбутнього українського села і селянства // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 24-29.

Розвиток різноукладності на селі: особливості, проблеми / За ред. В.В.Юрчишина. – К., 2004. – 446 с.

Сахацький М.П. Поглиблювати теоретичні дослід-ження відродження українського села // Економіка АПК. – 2006. – № 7. – С. 60-62.

СорокаМ.П. Інвестиційна привабливість агропідпри-ємництва. – Рівне, 2000. – 40 с.

Трудовий потенціал села / Відп. за вип. М.К.Горлатий. – К.: УАДУ, 2003. – 72 с.

Ціхановська О.М. Тенденції розвитку ринку праці у сільській місцевості Вінницької області // Економіка АПК. – 2005. – № 8. – С. 132-138.

Ціхановська О.М. Формування середнього класу на селі // Агроінком. – 2005. – № 8. – С. 40-42.

Чеботарьов В.А. Демографічно-відтворювальний потенціал українського села: оцінка та перспективи підвищення // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 145-149.

Черноіванов В.В. Приватизація майна в агропромис-ловому комплексі. – К., 2002. – 268 с.

Шебанін В.С. Системне оновлення і розвиток матеріально-ресурсного потенціалу сільського господарства. – К.: ІАЕ, 2005. –276 с.

Юрчишин В.В. Господарства населення: проблема майбутнього // Економіка України. – 2003. – № 9. – С. 67-72.

Юхновський О.І. Село – це економічна основа держави // Голос України. – 2006. – 24 лют. – С. 11.

Ярковий А.О. Сімейні господарства як форма зайнятості сільського населення // Економіка АПК. – 2006. – № 2. – С. 132-135.

 

Реформування земельних вiдносин

 Земля є основним національ-ним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Конституція України. Cт. 14.

 

Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів: Закон України... 19 груд. 2006 р. // Уряд. кур’єр. – 2007. – 13 січ.

Про землеустрій: Закон України... 22 трав. 2003 р. // Уряд. кур’єр. – 2003. – 16 лип.

Про охорону земель: Закон України... 19 черв. 2003 р. // Уряд. кур’єр. – 2003. – 8 серп.

Про порядок використання коштів державного бюджету, які виділяються для проведення земельної реформи, збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України... 27 лип. 2005 р. // Уряд. кур’єр. – 2005. – 5 серп. – С. 15. 

Право власності на землю та його захист: Зб. нормат. актів. – К.: Атіка, 2002. – 447 с.

Даниленко А.С., Манько І.П. Актуальні проблеми та перспективи розвитку земельних відносин // Агро Світ. – 2006. – № 4. – С. 18-23.

Данилишин Б. Земельні відносини як чинник розвитку // Уряд. кур’єр. – 2006. – 18 трав.

Мартин А., Горбатович С. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення: наслідки та перспективи // Землевпоряд. вісн. – 2006. – № 2. – С. 58-60.

Мастєрова В. Погляд у завтра: З приводу напруги довкола купівлі-продажу землі // Сіл. вісті. – 2007. – 10 січ. – С. 1. 

Медведєв В.В. Земельні ресурси в умовах реформ // Вісн. аграр. науки. – 2006. – № 6. – С. 18-21.

Реформування земельних відносин на території сільської територіальної громади / Відпов. за вип. М.К.Горлатий. – К.: УАДУ, 2003. – 75 с.

Тихенко Р.В. Землеустрій – як один із шляхів розв’язання соціально-економічних проблем розвитку сільських територій // Землеустрій і кадастр. – 2006. – № 3. – С. 83-86.

Третяк А.М. та ін. Концепція державної програми вдосконалення земельних відносин в Україні на 2007-2015 рр. // Вісн. аграр. науки. – 2006. – № 9. – С. 5-7.

Третяк А. Етика земельних відносин // Голос України. – 2005. – 30 листоп. – С. 8.

Формування ринку землі в Україні / За ред. А.С.Даниленка, Ю.Д.Білика. – К.: Урожай, 2006. – 276 с.

Черевко О. Земля “зависла” – Що далі? // Сіл. вісті. – 2007. – 5 січ. – С. 2.

 

Соцiальна iнфраструктура села 

Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві: Закон України... 3 берез. 2005 р. // Уряд. кур’єр. – 2005. – 4 січ.

Відпочинок в українському селі // Туризм сільський зелений. – 2005. – № 1. – С. 3.

Карлберг О. Агротуризм в Україні // Туризм сільський зелений. – 2003. – № 1. – С. 7.

Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. – К., 2005. – 452 с. 

Коротич П. Стан і перспективи українського села в дзеркалі соціального дослідження // Пропозиція. – 2006. – № 11. – С. 12.

Лучка В.П. Місцева влада самоврядування та її роль у розвитку соціального облаштування села // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 76-79.

Охріменко О. При правильному підході зелений туризм зробить українське село центром Всесвіту // Страхова справа. – 2005. – № 3. – С. 16-17.

Плахотнюк С.С. Культура українського села: Станов-лення, успіхи, прорахунки. – Вінниця-ПРИМ, 1997. – 110 с.

Присяжнюк В. Казки про соцрозвиток села // Агроогляд. – 2002. – № 11. – С. 6-7, № 12. – С. 7-9.

Проблеми реформування соціальної інфраструктури села / Упоряд. Г.Купалова. – К.: Діловий контакт, 1999. – 140 с.

Реформування соціальної сфери села: організаційно-методичні засади / За ред. П.Т.Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 475 с.

Розвиток галузей соціально-культурного призначення в сільській місцевості / Відпов. за вип. М.К.Орлатий. – К.: УАДУ, 2003. – 60 с.

Синько Р. Українське село – генофонд нації // Сіл. час. – 2005. – 28 жовт.

Сорокопуд В. Топонімічні замальовки українського села // Дзеркало тижня. – 2004. – 30 жовт. – С. 23.

Соціальна інфраструктура села / За ред. П.Т.Саблука, М.М.Орлатого. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 465 с.

Тьоткін В.І. Удосконалення державної політики соціального розвитку українського села // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 19-24.

Щербатюк В.В. Деякі аспекти стратегії розвитку сіль-ських територій // Вісн. аграр. науки. – 2006. – № 10. – С. 91-94.

Якуба К.І. Сільська жінка і розвиток соціальної сфери в сільській мережі // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 62-68. 

Л.В.Романченко,

провідний бібліограф відділу літератури

та інформації з питань сільського господарства.

Перлини європейської архiтектури 

Твори мистецтва – неоціненне надбання людства, без якого неможливо уявити собі світової культури. Важливе місце в цьому надбанні займає архітектура, цей «кам’яний літопис світу», в якому втілилися провідні ідеї минулого і сучасності, колективний геній людей, їх слава і гордість.

Кожен народ пишається культурними здобутками своїх предків, бо в них він бачить не тільки своє минуле, а й сучасне і майбутнє. Проте є прославлені архітектурні шедеври, які належать усьому людству. Це єгипетські піраміди і афінський Акрополь, Константинопольська Софія і Тадж-Махал в Акрі, Софійський собор у Києві та церква Саграда Фамілія в Іспанії, німецький замок Нойшван-Штайн та італійський Колізей, паризька площа Згоди і ансамбль Московського Кремля...

Книжково-ілюстративна виставка «Перлини європейської архітектури» присвячена незвичайним архітектурним спорудам, які є гордістю тієї чи іншої країни Західної Європи – величним храмам і соборам Іспанії, України, Італії, таємничо-казковим замкам і палацам Франції, Ірландії, Шотландії , розкішним садово-парковим ансамблям Англії, Росії, Польщі...

Гортаючи сторінки прекрасних альбомів, цікавих книг, Ви попадаєте в дивовижний світ будівель і споруд, де поєдналась праця архітектора і конструктора, художника і будівельника, і за усім цим прихована вічна і незмінна Краса.

 

Асеев Ю.С. Шедевры мировой архитектуры. – К.: Мистец., 1982. – 87 с.

Атлас чудес света: Выдающиеся архитектурные сооружения и памятники всех времен и народов / Авт. текста Р.Бартон, Р.Кєвендиш, Б.Ледерер. – М.: БММ АО, 1995. – 240 с.: ил.

Глемжа И.И. Памятники архитектуры Литвы.– Л.: Стройиздат, 1978. – 144 с.: ил.

Готика: Архитектура. Скульптура. Живопись / Ред. Р.Томан. – Кельн: KONEMANN, 2000. – 520 с.: ил.

Курбатов Ю.И. Хельсинки. – Л.: Искусство, 1985. – 247 с. – (Города и музеи мира).

Львів: Архітектура. Пам’ятники. – К.: Мистец., 1985. – 183 с.: іл.

Молева М.Н. Варшава. – М.: Искусство, 1973. – 200 с.: ил. – (Города и музеи мира).

Овсянников Ю. История памятников архитектуры. – М.: Искусство, 2001. – 287 с.

Романское искусство: Архитектура. Скульптура. Живопись. / Ред. Р.Томан. – Кельн: KONEMANN, 2001. – 480 с.: ил.

Самин Д.К. 100 великих архитекторов. – М.: Вече, 2000. – 592 с.

Самые красивые города Европы / Пер. с немец. М.Ждановой. – М.: БММАО, 2000. – 480 с.

Сененко М.С. Вена. – М.: Искусство, 1970. – 223 с.: ил. – (Города и музеи мира).

Стивенсон Н. Архитектура: Архитектурные шедевры со всего мира / Н.Стивенсон; Пер. с англ. Н.Виноградова. – М.: СЛОВО/SLOVO, 2001. – 112 с.: ил.

Черняк В.З. Семь чудес и другие. – М.: Знание, 1983. – 208 с.

http://www.dareta.ru/go/ASFS4/ST245

http://garrik80.fotoplenka.ru/album18507/foto201246.htm

http://architecture.artyx.ru/books/item/f00/s00/z0000001/st024.shtml

http://gallery.dsbw.ru/categories.php?cat_id=4&sessionid= 735ff417a7db7fa56318407cc631754e

http://www.gotika.megaeda.ru/

 

Свiтло вiри: сакральна архiтектура

 

 «Є ритми свої в споруді собору, є вічний політ натхнення, любов висока».

О.Гончар

 

Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. – К.: Наук. думка, 1978. – 143 с.

Горбик О.О. Римо-католицькі костьоли Києва та Київ-щини. – К.: Техніка, 2004. – 128 с.: іл. – (Нац. святині України).

Жестаз Б. Собор святого Петра в Риме // Жестаз Б. Архитектура Ренессанса. От Брунеллески до Палладио. – М., 2001. – С. 74-76.

Каптерева Т.П. Собор [Ла Хіральда] в Севилье // Каптерева Т.П. Искусство Испании: Очерки. – М., 1989. – С.119-157.

Киркевич В. Володимирський собор у Києві. – К.: Техніка, 2004. – 208 с.: іл.

Круис Е., Бо Р. Соборы мира: Шедевры мирового зодчества. – М.: БММАО,1998. – 191 с.: ил.

Муратова К.М. Мастера французской готики ХІІ-ХІІІ веков. – М.: Искусство, 1988. – 349 с.: ил. – Із змісту: [Фасади готичних соборів]. – С. 2-12.

Національний заповідник «Софія Київська» / Авт.-упоряд.: Ж.Арустам’ян, Л.Виногородська, О.Дивавіна та ін. – К.: Мистец., 2004. – 432 с.: іл.

Обриси Древнього Києва: Фотопутівник по іст. центру Києва – К.: Мистец., 1981. – 28 с.: іл.

Петушков А. Венеция. Собор Сан-Марко // Юный художник. – 2005. – № 11. – С. 26-28.

Ричко П.А., Луц В.Д. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. – К.: Техніка, 2004. – 192 с.: іл. – (Нац. святині України).

Скарби Києво-Печерської лаври: Альб. / Авт. упоряд. А.Гришин, Л.Ковальова, О.Коваль. – К.: Мистец., 1998. – 272 с.: іл.

Успенский собор: Путеводитель. – М.: Изобр. иск., 1976. – 16 с.: ил.

Храми України: Альб. / Авт. пеpедм. П.Загребельний; Укл. Л.Прибєга. – К.: Мистец, 2000. – 295 с.: іл.

http://www.odessapassage.com/arhiv/2002/oct2002/arxit44/index.php3

http://www.ais.by/content/view/867/120/    

Акорди минулого: замки i палаци

Шедеври, які створила людина з каміння, змагаються з творіннями богів в гармонії і красі. Фортеці, замки, палаци – це не тільки поєднання найвищих технічних і естетичних досягнень кожної епохи, але й втілена мрія людства. Дивовижні пам’ятники – свідоцтво того, як може виглядати планета, якщо поєднується талант, краса, любов та натхнення.

 

Белинцева И. Замки рыцарей Тевтонского ордена [Гданського воєводства у Польщі] // Юный художник. – 2002. – № 1. – С.18-21.

Вильнюс: Архитектурные ансамбли и пам’ятники. – Л.: Аврора. – 16 открыток.

Дворцы и замки Европы. – М.: Директ-Медиа Паблишинг, 2005. – 1 СD-ROM

Замки. Дворцы / Ред. Е.Ананьева. М.: Аванта+, 2002. – 184 с.: ил.

Малицкая К.М. Толедо: Старая столица Испании. – М.: Искусство, 1968. – 182 с.: ил. –(Города и музеи мира).

Маркин Ю.П. Вартбург. Айзенах. Эрфурт. Ваймар. – М.: Искусство, 1995. – 191 с.: ил. – (Города и музеи мира).

Никитюк О.Д. Кордова. Гранада. Севилья. – М.: Искусство, 1972. – 190 с.: ил. – (Города и музеи мира).

Петрикова-Агафонова С. Замки Шотландии // Юный художник. – 2002. – № 4. – С. 22-25.

Прокофьва Е. Шамбор [унікальний замок у Франції] // Юный художник. – 2001. – № 3. – С. 12-15.

Прокофьева Е. Шильонский замок [у Швейцарії] // Юный художник. – 2003. – № 8. – С.: 34-37.

Турчин В.С. Города и замки Луары. – М. Искусство, 1986. – 224 с.: ил. – (Города и музеи мира).

http://castle-france.ru/

http://www.dm-realty.ru/doc/articles/id_10088/index.aspx

  

Мелодiя садiв i паркiв

«Созерцание сада составляет самое чистое из всех человеческих наслаждений. Оно более всего освежает дух человека; без него здания и дворцы всего лишь грубые творения его рук»

Ф.Бэкон

 

Богданова С. Подмосковный Версаль [Архангельське] // Природа и человек. – 2003. – № 6. – С. 34-35.

Боговая И.О., Фурсова Л.М. Итальянские сады эпохи Возрождения // Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М., 1988. – С. 20-25.

Боговая И.О., Фурсова Л.М. Пейзажные парки Европы ХVІІІ – начала ХІХ в. // Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М., 1988. – С. 58-64.

Вергунов А.П., Горохов В.А. Русские сады и парки. – М.: Наука, 1988. – 412 с.: ил.

Верзилин Н. По садам и паркам мира.– Л.: Детгиз, 1961. – 398 с.

Вітовцева С. Парк Софії – гімн любові: [Про Софіївський парк в Умані] // Дивосвіт. – 2003. – № 4. – С. 35-36.

Глезер Е.Н. Архитектурный ансамбль Английского парка. – Л.: Стройиздат, 1979. – 128 с.: ил.

Копотун В.А. Дендрологічний парк «Софіївка» – перлинка в короні парків світу: Фотонарис – Вінниця: Книга-Вега, 2002. – 80 с.

Панкратов В. Варшавская мелодия: Сады и парки Польши // Современный дом. – 2002. – № 2. – С. 54-57.

Парки. Сады / Ред. Т.Евсеева. – М.: Аванта+, 2005. – 184 с.: ил. – (Самые красивые и знаменитые).

Петергоф: Виртуальная экскурсия. – М.: Classic, 2006. – 1 СD-ROM.

Рожнятковська О.А. Жива смарагдова казка: 170 років від дня заснування дендрологічного парку «Тростянець» // Календар знаменних і пам’ятних дат. – ІІ квартал. – С. 101-106.

Толочко Л. Коротка історія парку Володимирської гірки // Київська старовина. – 2003. – № 3. – С. 44-53.

Русские сады и парки / Сост. Т.И.Володина. – М.: Искусство, 2000. – 64 с.: ил. – (Пушкинская б-ка).

Сады, парки и заповедники Украинской ССР: Заповедная природа. Преобразованный ландшафт. Садово-парковое искусство – К.: Будівельник, 1985. – 167 с.: ил.

http://www.topiary.ru/index.php?item=89

http://www.sadik.ru/eng.shtml

Цивiлiзацiя: розвиток чи самознищення?

За час свого існування на Землі людство створило кілька цивілізацій: майя і ацтеків в Південній Америці, єгипетську в Африці, месопотамську в Азії, елінську в Європі та інші, не говорячи вже про легендарну Атлантиду Платона. Але “все має свій початок і все має кінець”, – говорить відоме прислів’я. Це вірно для всього сущого, зокрема для людини і для суспільства, в якому вона живе.

Для колишніх земних цивілізацій характерна територіальна та часова віддаленість: їх розділяли тисячі кілометрів і тисячі років. Тому зникнення кожної з них суттєво не позначилось на розвитку людства в цілому. Наша цивілізація значно різниться від існуючих раніш.

В XIX-XX ст. набуває різкого розвитку науково-технічний прогрес. Його досягнення значно збільшили можливості людини.

Ми навчились пересуватись в просторі зі швидкістю тисячі кілометрів на годину, фотографувати планети Сонячної системи. В якості джерела енергії ми використовуємо речовину, яку 10 років тому ніхто не знав.

Транспортні та інформаційні комунікації міцно з’єднали між собою всі країни планети, завдяки чому сучасна цивілізація об’єднала воєдино все людство. Це – головне, що її відрізняє від попередніх цивілізацій. Загибель нашої цивілізації означала б загибель всього людства, зникнення людини як біологічного виду.

З розвитком цивілізації вплив людей на природу ставав все потужнішим і до кінця ХХ ст. набув планетарного характеру. Природа сама уже не могла загоїти завданих їй ран.

Становище, що склалося на Землі, вчені визнають як екологічну кризу... Знищені і назавжди стерті з лиця Землі десятки видів тварин і рослин; ліси, головне джерело кисню, вирубуються; річки перетворюються в стічні канави промис-лових підприємств; озоновий шар все більше розпадається; аварії нафтових танкерів у морях; загибель Аралу...

Гинуть цінності, які природа творила мільярди років.

Уже в кінці нашого століття Земля може обернутися на безлюдну пустелю. Якщо суспільство не змінить свого ставлення до природи, ресурсів, біосфери вистачить лише на кілька десятиліть. Такого висновку дійшли авторитетні вчені США і СНД в результаті ретельних досліджень,

Взяти хоча б Україну. Займаючи ледве 2,7 % території колишнього Союзу, республіка приймала на себе чверть усіх промислових забруднень СРСР. Уже половина хлібної ниви – 18 мільйонів гектарів – еродована. Через забруднення вод деградують Чорне і Азовське моря. Об’єми відходів в Україні зростають у три рази швидше, ніж об’єми виробництва та чисельність населення. А радіоактивні відходи, які ми безпорадно закопуємо в землю, то безліч чорнобилів завтрашнього дня. А сьогоднішній Чорнобиль – то наш вічний біль...

Науково-технічний прогрес зробив те, що ми реально переступили поріг, за яким почався Апокаліпсис.

Це все приводить до катастроф. За “Великим тлумачним словником сучасної української мови” (К., 2002) “Катастрофа – раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація”, а ще “Тяжке потрясіння, що стає причиною істотної зміни, різкого перелому в особистому або суспільному житті”.

Трагічні події завжди були на Землі. Навіть виникнення планети пов’язано з космічною катастрофою. І життя на Землі з’явилось після ряду катастроф. За багатовікову історію людства у світі сталось багато катастроф як природних так і технологічних.

Книжкова виставка “Цивілізація: розвиток чи самозни-щення?” намагається відповісти на запитання: “Цивілізація – це зло чи благо?” та представляє літературу з історії цивілі-зацій, розкриває причини та наслідки техногенних катастроф.

Iсторiя цивiлiзацiй

Без досягнень древніх цивілі-зацій наш світ неможливий ні в одній з своїх ланок.

Невідомий автор

 

Цивілізація при відсутності справжнього знання і культури – прокляття світу і несе його руйнування.

О.Реріх

Великолепие исчезнувших цивилизаций: Новое открытие великих культур прошлого / Ред. Ф.Бурбон, В.Манферто Де Фабианис. – М.: БММ АО, 2001. – 352 с.

Непомнящий Н.Н. Тайны древних цивилизаций. – М.: Вече, 2001. – 464 с.

Грудинкин А. Забытые тайны цивилизаций // Знание – сила. – 2004. – № 7. – C. 99-105.

История цивилизации: Атлас. – М.: Картография, 2000. – 124 с.

Ситчин З. Колыбели цивилизаций: Хроники челове-чества: От Трои и Атлантиды до Иерусалимского храма. – М.: Эксмо, 2005. – 320 с.

Балацкий Е. История цивилизаций в контексте соотно-шения государственного и частного секторов экономики // Об-во и экономика. – 2006. – № 4. – C. 179-191.

Маслов А.А. Утраченная Цивилизация: в поисках потерянного человечества. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 520 с.

Массер Д. Гибель цивилизации? // В мире науки. – 2005. – № 12. – С. 12-15.

Зайдлер Л. Атлантида. Великая катастрофа. – М.: Вече, 2004. – 368 с.: ил.

Рубинский Ю.И. Европейская цивилизация на пороге третьего тысячелетия // Европа: вчера, сегодня, завтра. – М., 2002. – C. 15-36.

Пахомов Ю.Н. Пути и перепутья современной циви-лизации. – К., 1998. – 432 с.

Алексеев А. Наперегонки с цивилизацией // Наука и жизнь. – 2004. – № 9. – C. 10-17.

Мамардашвили М.К. Сознание и цивилизация // В мире науки. – 2005. – № 6. – С. 8-15.

Вайнтруб И. В. Священные лики цивилизации. – К.: Техніка, 2001. – 512 с.: ил.

Янкин Ю. Славяне. Великая цивилизация на Инде // Машиностроитель. – 2000. – № 11. – С. 62-69.

Поляков А.Н. Образование древнерусской циви-лизации // Вопр. истории. – 2005. – № 3. – C. 72-89.   

Панарин А. Православная цивилизация в глобальном мире // Москва. – 2001. – № 5. – С. 161-184.

Мойсеєнко В. Непомічена цивілізація: [Про Трипільську цивілізацію] // Уряд. кур’єр. – 2004. – 17 груд. – C. 7.

Хоменко Л.Г. Електронна інформаційна цивілізація: досвід розбудови в Україні. – К.: BeeZone, 2004. – 208 с.

Демин В.Н. Загадки российской цивилизации: Сакраль-ная история, география, этнография. – М.: Вече, 2002. – 480 с.

Перкис Дж. Греческая цивилизация / Пер. с англ. А.Озеров. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 272 с.: ил.

Релендер Й. Наска. Загадки исчезнувшей цивилизации в Южном Перу // GEO. – 2001. – № 1. – C. 110-118.

Баглай В. Цивилизация сапотеков: генезис высокой культуры древней Мексики // Латин. Америка. – 2004. – № 10. – C. 84-88.

Малявин В. Китайская цивилизация. – М.: Астрель, 2000. – 632 с.

Омаров Е.С. Казахская цивилизация в оценках алмаатинцев // Социс. – 2006. – № 6. – С. 69-72.

Рашковский Е. Индия: лик цивилизации // Мировая экономика и международ. отношения. – 2003. – № 3. – С. 66-73.

Тораваль И. Мусульманская цивилизация: Энцикл. слов. – М.: Лори, 2001. – 296 с.

 

Цивiлiзацiя i природа

Третя світова війна оголошена. Вона йде проти природи і природа відступає. Природний світ гине.

      Е.Голдсміт

 

Про природні ресурси й екологію: Зб. законів України за стан. на 1 квіт. 2005 р. – Х.: ІГВІНІ, 2005. – 496 с.

Баландин Р.К. Цивилизация против природы: Что происходит с погодой и климатом? – М.: Вече, 2004. – 384 с.: ил.

Алексеенко И.Р. Последняя цивилизация?: Человек. Общество. Природа. – К.: Наук. думка, 1997. – 409 с.

Корсунцев И.Г. Об экологических ограничениях в развитии цивилизации // ЭКО. – 2002. – № 11. – C. 141-149.

Брайт К. В очікуванні екологічних «несподіванок» // Стан світу 2000. – К., 2000. – C. 23-40.

Кінько Т.А. Земля – планета спраги. Кн. 1. Україна в контексті глобальної водної кризи. – К.: Літопис-ХХ, 2004. – 290 с.: іл.

Збереження біорізноманіття й заповідна справа в Україні: Інформ. бюл. № 9 / Київ. еколого-культ. центр. – К., 2000. – 27 с.

Зелена книга України: Ліси / Ред. Ю.Р.Шеляг-Сосонко. – К.: Наук. думка, 2002. – 252 с.

Екофлора України. Т. 1: Заг. ч. / Ред. Я.П.Дідух. – К.: Фітосоціоцентр. – 2000. – 283 с.

Всеукраїнська екологічна ліга . – К., [2002]. – 18 с.

Проблеми екології Поділля: Тези доп. наук. конф. / Л.В.Баженов, І.С.Винокур, Т.І.Гаманюк, О.М.Завальнюк. – Кам’янець-Подільський: Дунаєвецька друк., 1989. – 261 с.

Екологічний стан Вінницької області на рубежі тисячоліть: Аналіт.-стат. довід. / Ред. О.Г.Яворська. – Вінниця: ВЕЛЕС, 2005. – 162 с.: іл.

Реєстр природно–заповідного фонду Вінницької області / Ред. О.Г.Яворська; Держ. упр. екології та держ. ресурсів у Вінниц. обл. – Вінниця: О.Власюк, 2005. – 52 с.

Заповідні об’єкти Вінниччини / Ред. О.Г.Яворська. – Вінниця: ВЕЛЕС, 2005. – 104 с.: фото кол.

Україна – зона екологічного лиха: Рекоменд. бібліогр. покаж. / Уклад. І.Е.Рикун. – Одеса, 1998. – 116 с.

 

Екологiчнi катастрофи

Говорити сьогодні про екологію – це означає говорити не про зміну життя, як раніше, а про його спасіння.

В.Распутін

Афанасьев А.Ю. Мифология катастроф. – М.: АиФ Принт, 2003. – 264 с.

Голубчиков Ю.Н. Гигантские катастрофы и накопление углеводородов // Энергия: экономика, техника, экология. – 2006. – № 3. – C. 60-66.

Ефимов К.М. Катастрофическое состояние окру-жающей среды как негативная социальная реалия ХХI века // Вест. МГУ: Сер. 18. Социология и политология. – 2005. – № 3. – C. 19-35.

Хлебопрос Р.Г. Природа и общество: модели катастроф. – Новосибирск: Сибир. хронограф, 1999. – 344 с.

Загроза екологічної катастрофи // Надзвичайна ситуація. – 2005. – № 12. – C. 51.

Кондратьев К.Я. Экологические кризисы и катастрофы // Энергия: экономика, техника, экология. – 2005. – № 11. – C. 6-12.

Осипов В. Природные катастрофы как глобальные и национальные угрозы // Упр. риском. – 2003. – № 3. – С. 2-14.

Харькина М.А. Экологические последствия природных катастроф // Энергия: экономика, техника, экология. – 2000. – № 1. – С. 51-56.

Пестушко В. Катастрофічний діалог з природою // Геогра-фія та основи економіки в школі. – 2006. – № 4. – C. 55.

Елдышев Ю.Н. Метеоапокалипсис?: 14 октября – Международ. день по уменьшению опасности стихийных бедствий // Экология и жизнь. – 2003. – № 5. – C. 45-46.

Грачев А. Геодинамическая причина биосферных катастроф // Земля и Вселенная. – 2000. – № 5. – С. 12-21.

Авакян А. Наводнения конца ХХ в. // Природа. – 2001. – № 10 . – C. 75-78.

Авакян А.Б. Наводнения в прошлом и настоящем // Энер-гия: экономика, техника, экология. – 2000. – № 10. – С. 42-45.

Найденов В.И. Закон катастрофических наводнений // Вест. РАН. – 2005. – № 1. – C. 46-50.

Апродов В.А. Зоны землетрясений. – М.: Мысль, 2000. – 461 с.: ил., карты.

Мельник В. Дерева рубають – ліси летять: Катастроф. стан лісових екосистем в Україні // Уряд. кур’єр. – 2005. – 11 черв. – C. 12.

Бабич Т. Порятунком від екологічної катастрофи у Карпатах є оздоровлення ялинників // Ліс. і мислив. журн. – 2005. – № 5. – C. 10-11.

Рудой А.Н. Ледниковые катастрофы в новейшей истории Земли // Природа. – 2000. – № 9. – С. 36-45.

Полетаев А.И. Геологические катастрофы // География. – 1997. – № 16. – C. 13-15.

Давидов О. «Хвора» вода – екологічна катастрофа всередині нас // Безпека життєдіяльн. – 2003. – № 1. – C. 28-30.

 

Техногенна цивiлiзацiя

Ми вступаємо в ХХI століття, цивілізація якого буде пронизана електронікою так само, як організм живої істоти нервовими волокнами.

М.І.Мойсеєв

Жутиков М. Технологическая цивилизация: смена знака // Москва. – 2001. – № 7. – С. 148-162.

Рогачев В. Апокалипсис техногенный похуже божественного // Эхо планеты. – 2003. – № 21. – C. 38-40.

Шереметьев И.К. Структурный кризис техногенной цивилизации: Его преломление в странах периферии // Латин. Америка. – 2004. – № 10. – C. 17-30.

Иноземцев В.Л. Природа современной «глобализации» и ее возможные следствия // Расколотая цивилизация. – М., 1999. – Ч. 5. – C. 577-610.

Техногеннi катастрофи: причини i наслiдки

Неправильний напрям у розвитку цивілізації завжди має катастрофічні наслідки.

О.Воля

Катастрофа – раптова, швидкоплинна, надзвичайно небез-печна для здоров’я та життя людей подія.

Є.Нечаєв

Вартбург М. Новая теория катастроф // Знание – сила. – 2006. – № 4. – C. 77-84.

Сухарев С.М. Техноекологія та охорона навколишнього середовища. – Л: Новий Світ. – 2000, 2004. – 256 с.: іл.

Дорогунцов С. Ризик надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру // Економіка України. – 2001. – № 4. – C. 68-73.

Католик Г.В. Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим // Практ. психологія та соц. робота. – 2003. – № 6. – C. 30-51.

Хофельманн К. 1000 катастроф Вселенной. – М.: Олимп: АСТ, 2001. – 208 с.: ил.

Ионина Н.А. Сто великих катастроф. – М.: Вече, 2002. – 496 с.

Самые грандиозные катастрофы. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2001. – 576 с.

Лук’янчиков А.В. Попередження катастроф за допомогою INTERNET й мобільного телефону // Безпека життєдіяльн. – 2005. – № 6. – C. 19-20.

Хлобистов Є. Екологічна безпека і засади визначення ризику техногенних катастроф // Економіка України. – 2000. – № 6. – C. 38-46.

Скребець В.О. Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи. – К.: Слово, 2004. – 440 с.

Митюнин А. Что случилось в Бхопале: Хим. катастрофа ХХ века // Основы безопасности жизнедеятельн. – 2005. – № 1. – C. 19-24.

Пекар В. Мир до и после-2: [Річниця подій 11 верес. 2001 р.] // CHIP. – 2002. – № 9. – С. 14.

Подольный Е. Черная метка для цивилизации: прекра-тить доступ террористов к ядерному оружию // Инженер. – 2006. – № 3. – C. 28-30.

 

Авiацiйнi катастрофи

Муромов И.А. Сто великих авиакатастроф. – М.: Вече, 2003. – 528 с.

Бережков А. Трагедия в космосе, споры на Земле // Эхо планеты. – 2003. – № 6. – C. 14-16.

Павловський С. Ще раз про « Конкорд» // Пожеж. безпека. – 2004. – № 8. – C. 35-36.

Скоростецький В. Мінорний акорд Скнилівської трагедії // Військо України. – 2005. – № 7. – C. 10-13.

Гедз В. Срібнокрилий «птах» з чорною ознакою: [Про боєздатність авіації, катастрофи, Скнилівську трагедію] // Військо України. – 2006. – № 8. – С. 14-17.

Куприн О. После катастрофы // Граждан. авиация. – 2004. – № 1. – С. 24-25.

Рубанов С. Избежать катастрофы. О первой в мире системе аварийного спасения пилотов легких летательных аппаратов // Крылья Родины. – 2001. – № 1. – С. 13-14.

Морськi катастрофи

Муромов И.А. Сто великих кораблекрушений. – М.: Вече, 1999. – 608 с.

Саруханов Ю. Из истории кораблекрушений: Почему погиб четырехмачтовый барк «Памир»? // Катера и яхты. – 2000. – № 4. – С. 92-93.

Грушин Б. Последний рейс “Императрицы” // Эхо планеты. – 2004. – № 22. – C. 26-31.

Перестюк І.Ю. ТИТАНІК та інші: Лайнери з легенди. – К.: Зелений пес, 2001. – 180 с.: ил.

Кафтан А. Последняя гибель Титаника: Через полвека от самого знаменитого судна в истории не останется и следа // Корреспондент. – 2003. – № 33. – C. 44-45.

Онищенко Г. Загибель парома «Естонія» // Надзвичайна ситуація. – 2006. – № 9. – C. 58-59.

Поляковский О. Гибель «Лузитании». Так было надо? // Эхо планеты. – 2005. – № 20. – C. 38-41.

Дрозд О. Загибель «Нормандії» // Пожеж. безпека. – 2005. – № 9. – C. 36-37.

Барковский Е. По закону сохранения энергии: Энергия физического вакуума топит подводные лодки// Техника – молодежи. – 2001. – № 10. – С. 56-60.

 

Чорнобильська катастрофа

 

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде.

Лиш пам’ять, лиш пам’ять про все пам’ятає.

Олена Матушок

Костенко Л. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф // Урок укр. – 2003. – № 8/9. – C. 2-7.

Чешко В.Ф. Глобальні трансформації адаптивної стратегії техногенної цивілізації. Чорнобиль як проблема практичної філософії // Безпека життєдіяльн. – 2005. – № 9. – C. 26-33.

Федуленко В.М. ЧАЭС: авария, потрясшая мир: 20 лет Чернобыльской катастрофе // Энергия: экономика, техника, экология. – 2006. – № 4. – C. 10-20.

Мірошенко М. Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє // Надзвичайна ситуація. – 2006. – № 3. – C. 6-9.

Гусєв О.П. Атомний синдром Чорнобиля. – К.: ДрУк, 2001. – 271 с.: фото.

Ярошинская А.А. Чернобыль: двадцать лет спустя: Преступление без наказания.– М.: Время, 2006. – 640 с.: фото.

Андрушків Б.М. Чорна скрижаль України: [Про Чорнобиль]. – Т.: Джура, 2001. – 276 с.

Дятлов А.С. Чернобыль. Как это было // История науки и техники. – 2004. – № 7. – C. 49-62.

Пахомов Ю. «Чорнобильські» проблеми наприкінці ХХ століття // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – № 4 . – C. 209-210.

Гардашук Т. Чорнобильська катастрофа як каталізатор розвитку громадянського суспільства в Україні // Сучасність. – 2006. – № 4. – С. 61-68.

Дзісь Г.В. В епіцентрі людської біди: [Про Чорнобиль]. – К.: АртЕк, 2003. – 208 с.: іл.

Лаціс М.П. Чорнобильські спомини. – К.: Хрещатик, 1999. – 47 с.

Грабовський В.А. Чорнобильська катастрофа: контроль радіоактивного забруднення довкілля // Безпека життєдіяльн. – 2005. – № 3. – C. 32-36.

Гусєв О.П. Дамоклів саркофаг (Про ООН, Україну, Чорнобил. АЕС та її довкілля в іст. і сучасному ракурсах міжнарод. донор. допомоги на тлі американської трагедії 2001 р.). – К.: ДрУк, 2002. – 287 с.: фото.

Городецький В. Над «Саркофагом» зведуть нове укриття // Пожеж. безпека. – 2005. – № 6. – C. 1.

Яблоков М. Свечение над Чернобылем // Юный техник. – 2001. – № 6. – С. 32-35.  

Дмитренко В. Життя після Чорнобиля // Віче. – 2003. – № 1. – C. 28.

На шляхах подолання Чорнобильської катастрофи // Політика і час. – 2006. – № 4. – C. 87-94.

Нецька Л. Зворотний бік Чорнобильської катастрофи // Військо України. – 2003. – № 3/4. – C. 34-35.

Ястремський М.М. Під чорним крилом Чорнобиля: Фотонарис учасника подій. – Вінниця: Книга-Вега, 2002. – 192 с.: портр.

Чорнобиль – біль України: Медико-соц. аспекти: Матеріали наук.-практ. конф. 24 квіт. 2001 р. Вип. 2 / Ред. О.О.Приходський. – Вінниця: ВДМУ, 2001. – 60 с.

Чорнобильське відлуння. Вінницькі сторінки: Бібліограф. список / Уклад. С.Ф.Коваль –Вінниця: Вінниц. ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, 2006. – 24 с.

 

Цивiлiзацiя i утилiзацiя

Існує межа споживання енергії і навантаження довкілля відходами виробничої діяльності.

 Л.Лєсков

Довженко О. «Кладбище» цивилизации // Міськ. госп-во України. – 2006. – № 3. – C. 35-36.

Руденко Б. Цена цивилизации: [Про утилізацію відходів] // Наука и жизнь. – 2004. – № 7. – C. 32-36.

Фиговский О. Цивилизация и утилизация // Экология и жизнь. – 2006. – № 8. – С. 42-48.

Мищенко В.С. Проблемы развития нормативно-правовой базы обращения с отходами в Украине // Мир техники и технологий. – 2005. – № 4. – C. 62-63.

Белоусов А. Экономические методы управления утилизацией твердых бытовых отходов // Вест. МГУ: Сер. 6. Экономика. – 2004. – № 2. – C. 74-85.

Борисов В.А. Утилизация отходов промышленных предприятий. – М.: ЦНИИ Электроника, 1987. – 42 с.: ил.

Колесникова Е. Как утилизировать отходы // Хлебопро-дукты. – 2004. – № 10. – C. 44-45.

Комплексное использование сырья и отходов / Б.М.Равич, В.П.Окладников, В.Н.Лыгач, М.А.Менковский. – М.: Химия, 1988. – 288 с.

Обращение с опасными отходами / Ред. В.М.Гарин, Г.Н.Соколова. – М.: Проспект, 2005. – 224 с.

Бернадинер М.Н. Огневая переработка и обезврежи-вание промышленных отходов. – М.: Химия, 1990. – 304 с.

Карелин А.И. Новое стратегическое направление по безопасному обращению с отработавшим ядерным топливом и высокоактивными отходами атомных станций Украины // Пром. теплотехника. – 2004. – № 3. – C. 58-61.     

Сон К.Н. Утилизация и уничтожение биологических отходов // Ветеринария. – 2002. – № 2. – С. 3-5.

Козубская Т.Г. Использование техногенных отходов в производстве строительных материалов // Строит. материалы. – 2002. – № 2. – С. 10.                   

Польской Ф. Промышленные отходы – база весьма ценных видов минерального сырья в Украине // Мінерал. ресурси України. – 2002. – № 4. – C. 46-47.     

Сафонов В.И. Отходы... эволюции? // Природа и человек. – 2004. – № 8. – C. 62-64.           

Кикнадзе О.Е. Мировой океан и радиоактивные отходы // Энергия: экономика, техника, экология. – 2000. – № 4. – С. 12-18.

Комплексы по переработке радиоактивных отходов // Энергетик. – 2005. – № 1. – C. 41.   

Чайников Н. Утилизация отходов: Эколого-экон. взгляд на применяемые методы и технологии перераб. вторичного полимерного сырья // РИСК. – 2002. – № 1. – C. 93-95.

Шаталов А.А. Обеспечение безопасности складиро-вания отходов и стоков предприятий химической, нефтехими-ческой и нефтеперерабатывающей промышленности // Безо-пасность труда в пром-сти. – 2000. – № 3. – С. 25-27.

Мороз О.В. Економічні аспекти вирішення екологічних проблем утилізації твердих побутових відходів. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003. – 110 с.

 

Цивiлiзацiя. Чи є майбутнє?

Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Диалектика прогрессивной линии развития как гуманная общечеловеческая философия для ХХІ века. – М.: Владос, 1994. – 336 с.

Бестужев-Лада И.В. Альтернативная цивилизация. – М.: ВЛАДОС, 1998. – 352 с.

Бобырев В. Высокая цивилизация: проблема идентификации смыслов // Екон. часопис. – ХХІ. – 2005. – № 5-6. – C. 15-17.

Катастрофічне майбутнє: [Про клімат. тенденції у світі] // День. – 2005. – Січ. (№ 5). – C. 3.

Рогачев В. Катастрофические пророчества – стоит ли им верить // Эхо планеты. – 2004. – № 52. – C. 24.

Степанов А. Прогнозирование рисков катастроф и аварий, предупреждение аварий и снижение ущерба // Упр. риском. – 2003. – № 3. – С. 14-18.

Фролов В. Нашествие интернетообразных: ученые предрекают очередную катастрофу человечества // Основы безопасности жизнедеятельн. – 2000. – № 2. – С. 46-48.

Старцев В.А. «Фибрилляция» соляной толщи – пред-вестник грядущих геотехногенных катастроф // Безопасность труда в пром-сти. – 2000. – № 9. – С. 21-25.

С.Ф.Коваль,

зав. відділом літератури та інформації виробничого профілю

А ще хотiлося б сказати… 

(зовсім короткі роздуми про інші виставки і не тільки)

 

У наш час українському суспільству, як ніколи раніше, потрібні нові фундаментальні і практичні знання, достовірна оперативно отримана інформація. Конкурентоспроможність держави і суспільства уже давно забезпечують не стільки стратегічні запаси нафти і газу, як вдало мобілізовані ресурси розуму і культури. І якраз бібліотеки, як найвідкритіші, найдемократичніші соціальні інститути, займають важливе місце при реалізації даного стратегічного розвитку.

«В основе всего лежит духовное начало, а не материальное... Будущий XXI век должен пойти по дороге улучшения морали... Во всех областях морали предшествует знание. Распространитель знаний – это книга. А библиотека – это большая книга» – писав Д.Лихачов. І в даному контексті саме сьогодні варто підняти тему, яка загрожує майбутньому України, – це тема кризи читання. Не даремно майже у всіх країнах світу існують національні програми підтримки читання, у нас – ні. Бібліотечні працівники покинули дану культурну авансцену і відмовилися від традиційних для себе ідеалів просвітництва. Тож до питання: «Що робити?». Перш за все, згадати що бібліотеки – це території читання, і саме тут рекламувати значення читання, постійно вносячи зміни у свою інформаційну діяльність.

Пальма першості в рекламній та інформаційній роботі будь-якої бібліотеки належить книжковим виставкам, адже процес організації і оформлення книжкових виставок, пов’язаний з аналізом змісту документів та рекомендаційною діяльністю бібліотекаря, яка сьогодні, як ніколи, потрібна читачам. Виставка «Читай! …! (Крижопіль, Жмеринка, Бар…)» з представленням улюблених книг дитинства, юності, дорослості відомих людей і читачів міста стане культурним артефактом в історії населеного пункту.

Без сумніву всі відвідувачі бібліотеки завжди звернуть увагу на книжкові виставки з назвами: «Бібліотекарі читають і рекомендують», «Книги для тих, хто любить думати і отримувати від цього задоволення», «Книжкова полиця наших прабабусь», «Літературний гурман».

Під девізами «Читати – це пізнавати!», «Читати і писати – це любити!», «Читати – це рухатися вперед!», «Читати і писати – це вчитись говорити!» варто оформити книжкову виставку «Коштовна шкатулка», яка наповнюється книгами в розділах:

• «Діамантові книги»;
• «Платинові книги»;
• «Срібні книги»;
• «Золоті книги».

Перший розділ виставки присвячений фольклору. «Платинові книги» – книги світової класики з витонченим словом, високим стилем, незабутніми іменами. Серйозна «розмова» про сучасну літературу для юнацтва відбувається в розділі «Срібні книги». Завершує «Коштовну шкатулку» розділ книг, присвячених краєзнавству.

Виставка за назвою «Галактика періодики» за своєю суттю є підсумковою формою роботи з періодичними виданнями за минулий рік. У читальному залі періодика представляється за рубриками:

• «Ви і ваш комп’ютер»;
• «Любителям подорожей»;
• «У світі прекрасного»;
• «В часи дозвілля» та інші.

Особливе зацікавлення викличе рубрика одного журналу «Читач пригощає», де до уваги відвідувачів пропонується не тільки новий журнал, але й відгуки інших читачів про нього.

А ще практика роботи бібліотек показує, що на питання, кому адресована та чи інша книжкова виставка, частіше всього відповідають: «Всім». Насправді ж це «всім» перетворюється в «нікому». Тому одним із принципів доцільності організації будь-якої книжкової виставки є її адресність і дифференційність як показник особливої довіри до даної цільової аудиторії. Не секрет, що левову частку користувачів публічних бібліотек сьогодні складають студенти. Бібліотечні фахівці вивчають їх інформаційні запити і відповідно прагнуть їх задовольнити. Тож у грудні-січні чи травні-червні буде доречно оформити книжкову виставку для студентства.

«100 (20, 40…) нових книг для зимової (літньої) сесії» з епіграфом: «Хто вчиться без книги, той черпає воду решетом» Терплан Мавр.

Оскільки читачами на абонементі в кожній бібліотеці є велика група людей похилого віку саме на цю аудиторію і розрахована книжкова виставка «Вік життю не завада».

«Не має повернення на життєвому шляху.

Хиткий міст часу, по якому ми проходимо,

занурюється у вічність з кожним нашим кроком».

Дж.К.Джером

Розділ 1. Молодість. Старість. Вічні поняття.

«Горе не ведающему и слабому творению, разум которого опьянен гордостью молодости и не видит старости! Скорей поворачивай колесницу, я хочу вернуться.  Что мне до забав и удовольствий, когда я будущее жилище старости!».

Будда

 

Розділ 2. Коли були ми молодими… (Книги вашої молодості)

 «Найгірша річ пов’язана зі старінням –  це те що в душі ви залишаєтесь молодим»

Жан Кокто

 

Розділ 3. Нам з віком потрібна підтримка (законодавство, соціальна допомога ветеранам праці і інвалідам).

Продовжується фемінізація читацької аудиторії (жінок серед читачів більше 60 відсотків) тож дайте зрозуміти «сильній половині», що вони бажані відвідувачі публічної бібліотеки, оформивши книжкову виставку «Щоб стати і залишатися чоловіком». Розділи виставки можуть бути:

• «Про вічні чоловічі цінності і чоловічий характер»;
• «Чоловічі історії успішного лідерства»;
• «Традиції народного виховання і здоровий спосіб життя чоловіка»;
• «Про виделки, ножі, галстуки… Замітки про етикет»;
• «Господар в домі: секрети чоловічої майстерності»;
• «Для тих, хто може оцінити справжній стиль в літературі».

 Книга сьогодні, незалежно від форми її представлення (друкованої чи електронної), залишається основою культури і грамотності. Важливість книги, читання є незаперечною, і ця ідея особливо підтримується сьогодні світовим товариством. Читання – це основа цивілізації, читанню немає альтерна-тиви: кіно, телебачення ніколи не замінить його. Це незмінна умова існування будь-якої цивілізації. Світовий досвід з підтримки читання, особливо з підтримки читання дітей і молоді, дуже великий, багатогранний. У країнах, які прагнуть розвиватися і при цьому зберегти свою ідентичність, вже давно зрозуміли, що:

«Читаюча дитина – основа культури нації»;

«Культура нації – душа народу»;

«Душа народу – творить державу».

Саме за такою стратегією потрібно діяти бібліотечній спільноті нашої країни, нам з Вами.

Ми дуже вдячні своїм колегам з Національної парламентської бібліотеки України за випуск «Примірної тематики семінарів працівників районних і міських бібліотек», присвяченого темі сімейного читання. За останні десять років – це єдине видання, в матеріалах якого поєднаний досвід зарубіжних і українських читалень з даного напрямку бібліотечної діяльності. І його треба вивчати і впроваджувати в практику роботи бібліотек регіону.

Тетяна Марченко

Зміст

 

Говорити про книгу завжди прекрасно

I горiв, i яснiв, i страждав, i трудився для свого народу

Є така країна Франкiана

Унiверсуми Iвана Франка

З яким же запалом я йшов до бою

Твоя любов пiднiме мя на крилах

...В великiм людським храмi хтось добрим словом i мене згадає

Основний закон України у свiтовому конституцiйному процесi

Iсторичнi витоки української Конституції

Концепція прав та свобод людини i громадянина

Конституцiйнi інститути безпосередньої демократії

Конституцiйно-правовi основи державної влади в Україні

Реалiзацiя Конституцiї України

Українське село: стан i перспективи

Вiдродимо село – змiцнимо державу

Реформування земельних вiдносин

Соцiальна iнфраструктура села

Перлини європейської архiтектури

Свiтло вiри: сакральна архiтектура

Акорди минулого: замки i палаци

Мелодiя садiв i паркiв

Цивiлiзацiя: розвиток чи самознищення?

Iсторiя цивiлiзацiй

Цивiлiзацiя i природа

Екологiчнi катастрофи

Техногенна цивiлiзацiя

Техногеннi катастрофи: причини i наслiдки

Авiацiйнi катастрофи

Морськi катастрофи

Чорнобильська катастрофа

Цивiлiзацiя i утилiзацiя

Цивiлiзацiя. Чи є майбутнє?

А ще хотiлося б сказати…