Кирило Стеценко і Вінниччина

Рік видання: 2022

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека 

  

 

 

Кирило Стеценко і Вінниччина

Біобібліографічний покажчик до 140-річчя від дня народження українського композитора, педагога, громадського діяча 

 

 

 

 Вінниця, 2022 


УДК 016 : 78(477)

С 79

Відповідальна за випуск Л. Б. Сеник, директор Вінницької ОУНБ

 

Кирило Стеценко і Вінниччина : біобібліогр. покажч. до 140-річчя від дня народж. укр. композитора, педагога, громад. діяча / Вінниц. ОУНБ ; уклад. О. І. Кізян ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2022.

Біобібліографічний покажчик містить відомості про основні віхи життя та творчості К. Г. Стеценка – українського композитора, державного, громадського та культурного діяча, педагога. Описано також друковані документи та інтернет-ресурси про перебування композитора з 1910 до 1917 рр. на теренах Вінниччини. До бібліографічних описів додано короткі анотації, які розкривають найцікавіші та найяскравіші епізоди з біографії та творчості митця.

Пропоноване видання буде цікавим і корисним музикознавцям, викладачам музичних освітніх закладів, бібліотечним працівникам, а також усім шанувальникам українського музичного мистецтва.

 

 

Зміст

Від укладача

Барабан Л. Композитор Кирило Стеценко у Тиврові. Невідомі сторінки творчості

Творча спадщина К. Г. Стеценка: видання, виконання

Музично-педагогічні праці композитора

Видання музичних творів К. Г. Стеценка

Твори композитора в музичних збірках

Виконання творів композитора

Дослідження життя і творчості К. Г. Стеценка

Біографія К. Г. Стеценка

Загальна характеристика творчості композитора

Окремі видання

Статті зі збірок і періодичних видань

М. В. Лисенко і К. Г. Стеценко: творчі взаємовідносини

Церковна діяльність та духовна творчість митця

Світська музична спадщина К. Г. Стеценка

Музично-педагогічна, просвітницька та видавнича діяльність К. Г. Стеценка

Вінницький період життя і творчості К. Г. Стеценка

Зі спогадів сучасників про перебування композитора на Вінниччині

К. Г. Стеценко і М. Д. Леонтович

Вшанування пам’яті композитора

Постать композитора в довідкових та архівних документах

Поділитися:

Від укладача

Біобібліографічний посібник «Кирило Стеценко і Вінниччина» присвячений 140-річчю від дня народження видатного українського композитора-патріота, державного і громадського діяча періоду Української революції 1917–1921 рр., талановитого педагога. Попри те, що народився митець у с. Квітки (тепер Звенигородського р-ну Черкаської обл.), певний період його життєвого і творчого шляху був пов’язаний з Вінниччиною, де він перебував з 1910 до 1917 рр. Спочатку композитор викладав співи в Тиврівському духовному училищі, через рік одержав парафію в с. Голово-Русава (тепер с. Олександрівка Томашпільської територіальної громади), пізніше взяв участь в організації з’їзду вчителiв народних шкіл у Ямполi, де виступив з доповіддю «Українська пiсня в народнiй школі». За iнiцiативи композитора в Ямполi почали працювати вчительські курси. Вiн читав на них цикл лекцiй «Українська музика та її представники». На початку вересня 1917 р. Стеценко переїхав до Вiнницi, налагодивши видання «Шкiльних співаників» i «Методики навчання спiву» для вчителів та викладав у Вінницькому учительському інституті.

Для більш глибокого усвідомлення внеску композитора в становлення та розвиток української музичної культури періоду Визвольних змагань до розділу «Творча спадщина К. Г. Стеценка: видання, виконання» вміщено бібліографічні описи музичних збірок, окремих творів композитора, віднайдених в е-каталогах національних бібліотек України, що видавалися в Україні. Його світські та релігійні твори виконували різні хорові колективи, зокрема Державна капела України «Трембіта» під орудою нашого земляка диригента П. Муравського, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Київський камерний хор (худож. керівник В. Іконник), Камерний хор «Київ» (диригент М. Гобдич) тощо.

Варто зазначити, що дослідженням біографії та творчого спадку композитора займалося не одне покоління науковців і музикознавців. До розділу «Дослідження життя і творчості К. Г. Стеценка» увійшли окремі видання, статті з періодичних видань, наукових збірників, що висвітлюють життєвий шлях та багатогранну музичну, громадську та педагогічну діяльність митця, яка деталізована у відповідних підрозділах: «Загальна характеристика творчості композитора», «Церковна діяльність та духовна творчість митця», «Світська музична спадщина К. Г. Стеценка», «Музично-педагогічна, просвітницька та видавнича діяльність К. Г. Стеценка». Окремо представлено матеріали про творчі взаємини митця з композитором-класиком М. В. Лисенком, з яким вони познайомилися 1899 р.

У розділі «Вінницький період життя і творчості К. Г. Стеценка» репрезентовано бібліографічні описи документів (дослідження, наукові розвідки, спогади), у яких відображено перебування композитора на Вінниччині. І хоча тут він був відірваний від виру столичного культурного життя, саме в цей період плідно працював і здійснив першу редакцію для чоловічого хору поезії Лесі Українки «У путь», для мішаного хору «То була тихая ніч», завершив драматичні сцени «Іфігенії в Тавриді», підготував другу інтерпретацію «Заповіту» Т. Шевченка, завершив хоровий цикл «Друга літургія» та ще один шедевр – «Вінчання» тощо.

Перебуваючи в с. Голово-Русава, 1915 р. він познайомився з М. Д. Леонтовичем, з яким склалися теплі, дружні стосунки, адже їх об’єднувала спільна праця на користь України, любов до української пісні, діяльність у становленні Української православної автокефальної церкви та робота щодо формування національної музичної освіти.

Їхні долі склалися трагічно. Встановлений в Україні більшовицький режим не лише викреслив і заборонив духовну спадщину митців, він їх знищив фізично: М. Д. Леонтовича було вбито агентом ЧК, Кирило Григорович помер у глухому селі без належної медичної допомоги. Йому виповнилося лише 40 років життя.

При наповненні розділу «Вшанування пам’яті композитора» виявлено незначну кількість матеріалів про культурно-мистецькі заходи, присвячених цій темі. Постать Кирила Григоровича Стеценка – золотий скарб української культури. Талановитий і самобутній митець, справжній патріот заслуговує на пам’ять нащадків та більш значне пошанування в Україні.

Композитор Кирило Стеценко у Тиврові. Невідомі сторінки творчості

Історія розвитку українського мистецтва, особливо музичного, починаючи з XIX століття, завжди мала складний шлях, як історія Вітчизни загалом. Музика минулих століть зберегла і передала загальнонаціональні цінності нашого народу, збагатила внутрішній світ кожної людини і попри всі гоніння та заборони, несприятливі умови продовжувала постійно якісно розвиватися, відстоювала своє право на існування для майбутніх поколінь. Свідченням цього стала різноманітна діяльність видатного українського композитора, хорового диригента, громадського й культурницького діяча, священника Кирила Стеценка. Прожив він тільки сорок років земного життя, але його творча спадщина надзвичайно багата і досі повністю не досліджена. Народився 1882 року, закінчив духовне училище в Києві, а згодом і духовну семінарію (1903). Ще з третього курсу Микола Лисенко доручив йому працю церковного регента. Спілкування і дружба з цим велетнем світової музики й визначила майбутній шлях Кирила Стеценка. А він був далеко не легким, але й оповитим серпанком зросту, успішного оволодіння музичними секретами. Вже з перших кроків своїх занять музикою він цікавився і повсюди записував народні пісні, аби згодом вимережити їх власними інтонаціями, мелосом. Тут він зауважував навіть деякі хиби видатному Петру Ніщинському. Часто Кирилові Стеценку доводилося диригувати його популярним хором «Закувала та сива зозуля», і хоч він відчув у ній, за свідченням критиків, «яскраву мистецьку індивідуальність», та згодом, звернувшись до знаменитих «Вечорниць», що стали невід’ємною часткою драми «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, вніс деякі серйозні корективи. Закінчивши вищу музичну школу, розпочав педагогічну працю у церковно-вчительській школі, директором якої був відомий протоієрей Василь Липківський і яка згодом була розформована царським указом.

Переслідування за вільнодумство, за прохання запровадити українську мову в богослужінні не оминула митця після 1906 року. Майже дев’ять років спільно з дружиною Євгенією Франківською проживав то в місті Шахти, біля річки Дон, то в Білій Церкві, то в Тиврові на Поділлі (1910–1911). І якраз саме тиврівська сторінка життя і творчості композитора, якій виповнилося сто років, залишається найменш дослідженою, описаною та проаналізованою. А це був творчий злет композитора, якому не виповнилося ще й тридцяти років.

Тиврівське духовне училище містилося в довгому двоповерховому білому будинку, на пагорбі, де вдалині протікає широкий Південний Буг. Дружина Євгенія Стеценко у спогадах, написаних у 20-х pp. XX століття, згадувала: «У Тиврові Стеценко відпочив тілом і душею. Жили ми під самим лісом, і влітку Кирило Григорович, взявши своїх маленьких дівчаток, любив ходити в ліс по гриби, котрих там була сила-силенна. Купання там було теж гарне».

При духовному училищі був розкішний парк, так що Кирило Григорович, котрий так любив природу, почувався там зовсім добре. Але учительське середовище без будь-яких ідей та інтересів, з однією думкою зібратись, щоб попоїсти смачно, випити чарку і засісти за карти – нудило його».

В листопаді 1911 року Кирило Стеценко висвячується на священника та відразу й одержує парафію в селі недалеко від Томашполя. Викладаючи в училищі музичні дисципліни, майстер організовував ще й хори, влаштовував співанки, а нерідко й концерти, де звучала передовсім українська музика. Часом виступав як критик чи рецензент театральних вистав, які, хоч і рідко, але бачив у Вінницькому міському театрі. Тоді приїздили сюди, на Поділля, перший стаціонарний театр, керований Миколою Садовським, театральні трупи, які очолювали провідні на той час антрепренери і режисери Олексій Суходольський, Іван Замичковський, Борис Оршанов, Лев Сабінін, Прокіп Прохорович, Трохим Колесниченко.

Праця в духовному училищі продовжувалася з вересня 1910 року по грудень 1911, але в листопаді він, як відомо, висвятився на панотця-священника і виїхав відразу сам у село Голово-Русава [нині с. Олександрівка Томашпільської територіальної громади], а згодом перебрав і сім’ю. Період перебування у Тиврові, хоч і невеликий, але позначений величезною творчістю і натхненням композитора. Коли я приїхав у 1956 році до Тиврова, там ще живі були старі чоловіки й жінки, які знали і пам’ятали Кирила Стеценка – найкращого педагога і музиканта, що нерідко приходив на святкові вечори і записував почуте чи проспіване.

У 1911 році (січень) виходить друком знаменита «Вечірня пісня» на слова Воло­димира Самійленка для тенора або сопрано. Завершено для мішаного хору «Ніченько, нічко» на слова Миколи Чернявського. На слова цього ж поета зробив він і солоспів для мецо-сопрано або тенора «Тихо гойдаються», в якому йдеться про дружбу, взаєморозуміння та кохання. Для жіночого хору була остаточно викінчена лірична «Червона калинонька» на слова Леоніда Пахаревського...

Впродовж навчального року, аж до зимових канікул, композитор працював над опе­рою «Івасик-Телесик», лібрето для якої написав Марко Кропивницький ще у 1907 році (віршована казка для дітей на чотири дії). І тепер з цієї опери виконується в концертах солоспів для сопрано «Ой, гоп, чики-чики» і має шалений успіх. У квітні 1911 року Кирило Стеценко завершив ще й дитячу оперу на дві картини «Лисичка, Котик і Півник», лібрето якої було зроблено Борисом Грінченком. Опера ця і нині раз у раз показується театрами в Києві, а постановки завжди отримували високі театральні нагороди.

Влітку 1911 року завітав до Кирила Стеценка у Тиврові видатний композитор, публіцист Яків Степовий, який закінчував Санкт-Петербурзьку консерваторію по класу М. Римського-Корсакова. Обидва дружили довго і плідно.

В цей же час наїздами до Києва та Вінниці Кирило Стеценко знайомиться з прекрасними українськими поетами Павлом Тичиною, Володимиром Самійленком, Олександром Олесем, Миколою Чернявським, Олексієм Коваленком, Миколою Вороним, Леонідом Пахаревським та іншими і береться аранжувати їхні поетичні твори.

Один з кращих дослідників творчості Кирила Стеценка доктор мистецтвознавства професор Лю Пархоменко зазначає, що постійно у цей період «вабив композитора й театр. Рецензуючи тогочасні театральні вистави, Стеценко гостро критикував дилетантизм як у відтворенні авторського задуму, так і в музичному оформленні українських п’єс».

Але найбільше приваблювала поезія Олександра Олеся («Літньої ночі»), Тараса Шевченка, Бориса Грінченка, Володимира Самійленка (навіть у сатирі «Цар Горох»), Миколи Вороного та інших.

Так поезію «Хмари» один з кращих майстрів слова початку XX століття Микола Вороний написав 1904 року в Чернігові, але друком вона з’явилася тільки 1911 року у збірці «Весняні елегії». Книгу цю автор уже з Києва надіслав Кирилу Стеценку до Тиврова і композитор протягом десяти днів у травні поклав поезію на музику. Кодовим акордом він зробив рядки: «Сунуться, сунуться хмари – Думи сумні. Де ж ви поділися чари, Мрії щасливі, ясні: Чи вже вам більш не рясніти, А чи як зірвані квіти, В’янути тільки й марніти В серці на дні?»

Олександр Олесь, неперевершений лірик 20-х років XX століття, в 1909 році пре­зентував Кирилу Стеценку перед його від’їздом до Тиврова свою другу книгу поезій «Будь мечем моїм», яка вийшла у Санкт-Петербурзі. (До речі, вона була перевидана у 1919 році у Відні (Австрія) двомовно – українською і німецькою). З неї композитор відібрав для музичної обробки поезію «І ви покинули...», в якій було звернення до тих перекинчиків, які, забувши про совість, пішли служити на царську службу і, діставши владу, глумилися над українським трударем. «І ви покинули... і ви пішли... І в найми душі віддали, І клад, що вам діди сховали, На скибку хліба проміняли». Саме цей момент розпочинав музичну обробку і нею завершувалася композиція. Акцент було зроблено на літаври з повтором певних нюансів ударних інструментів. Музика несла у собі своєрідну скаргу і звинувачення тим, хто забув рідний край, свою Вітчизну, захопився дзвоном золотих монет і пішов служити гнобителям його ж таки рідної оселі. Остаточну музичну обробку Кирило Стеценко завершив у липні 1911 року у Тиврові як солоспів для високого голосу.

На слова Олександра Олеся у Тиврові композитором завершені також солоспів для контральто «Нащо, нащо любі питати», для скрипки і фортепіано (високий голос) – «О, не дивуйсь», для баритона з фортепіано – «Пісні мої», для мішаного хору – «Усе жило», солоспів для тенора «Ой, чого ти, тополенько», сповнені сер денної доброти, ліричності, кохання, похвалитрударям-землеробам.

Тісна дружба пов’язувала Кирила Стеценка з Лесею Українкою. У Тиврові він здійснив першу редакцію для чоловічого хору поезії Лесі Українки «У путь», згодом для міїнаного хору «То була тихая ніч», і, нарешті, завершив драматичні сцени «Іфігенія в Тавриді» для читця, двох жіночих хорів у супроводі фортепіано.

Отримав нову, власне, другу інтерпретацію і «Заповіт» Тараса Шевченка та поетичний екзерсис Ізидора Воробкевича «Там, на розі», а також для мішаного хору «Веснонько, весно» на лірико-поетичний текст Олексія Коваленка.

Саме в Тиврові Кирило Стеценко за допомогою кращих учнів духовного училища здійснив переклад і постановку дитячої опери Ф. Бюхнера «Король – Ялинкова шишка», вивершив і апробував з учнівським хором «Хваліть ім’я Господнє» та «Херувимську».

За визначенням світових дослідників духовної музики найяскравішим і найцінні­шим твором композитора став великий хоровий цикл «Друга літургія», завершений у грудні 1910 року у Тиврові. Як засвідчують Василь Завітневич і Мстислав Юрченко (СІЛА, Україна), в цьому циклі найкраще розкрився багатий мелодичний дар Кирила Стеценка. Адже Літургія – найважливіше богослужіння, під час якого Ісус Христос здійснює Святу Таїну Причастя, встановлену ним у чистий четвер увечері, напередод­ні хресних Його страждань. Ця служба в церкві увібрала всі таїни людського втілення Сина Божого і всі діяння Його, від початку до кінця земного життя, тобто від Різдва до Вознесіння, сидіння праворуч Бога й Отця, зішесття Святого Духа на апостолів. Таку послідовність зберегли у Літургії святі отці – Василій Великий та Іоан Златоуст.

«Літургією» Кирила Стеценка в третьому тисячолітті послуговуються у США, Канаді, Україні, частково у Сербії, Македонії, свідчив про це ще 1988 року у США Василь Завітневич, коли там, за океаном, впорядковував «Збірник літур­гійних співів», що вийшов у виданнях УПЦ в США.

У липні 1911 року Кирило Стеценко завершив і «Вінчання», власне, благословен­ня церквою подружнього життя чоловіка з жінкою. Таїна ця за музичною структурою нагадує виголошену Святим Духом шлюбну пісню Ісуса Христа з Церквою, де напри­кінці ідуть слова «Господи, Боже наш, славою і честю вінчай їх».

Обидва духовні твори Кирила Стеценка, здійснені у Тиврові на Поділлі, живи­лися образами минулого і відтворювали народні традиції початку XX століття. Укра­їнська православна Церква Київського патріархату зараховує їх до золотого фонду духовності нашого народу.

Взагалі, творчість Кирила Стеценка і його недовге перебування у Тиврові – це та золота сторінка в його діяльності, яка ще чекає ґрунтовного вивчення, систематизації та популяризації. Він заслужив вдячну пам’ять нащадків у віках. Його ім’я в 1982 році було внесено до календаря ЮНЕСКО. Сподіваємось, що розпочався непростий шлях повернення композитора у світовий культурний простір.

Леонід Барабан

Передрук з журналу «Вінницький край». 2010. № 3. С. 86–89.

Творча спадщина К. Г. Стеценка: видання, виконання

 

Музично-педагогічні праці композитора

Шановні добродійки і добродії! Дайте в українській народній школі якомога більше місця українській народній пісні. Вона, пісня, багато допоможе вашій роботі по націоналізації школи, а з школи – й народу. Вона й вас самих підбадьорить, вона увіллє в серця ваші й учнів ваших гарячу любов до свого народу.

К. Г. Стеценко

  1. Українська пісня в народній школі : доклад на з’їзді учителів нар. шк. Ямпіл. повіту на Поділлю 25.IV.1917 р. / К. Г. Стеценко. – Вінниця : Нова друк. Пойлішера, 1917. – 8 с. – На зворот. тит. арк. та в кінці кн.: Музичні твори для співу з супроводом фортепіано : вид. Л. Ідзіковського у Києві / К. Стеценко.
  2. Початковий курс навчання дітей нотного співу : метод.-дидакт. матеріал / К. Стеценко. – Київ : Т-во «Вернигора», 1918. – 32 с. – (Шкільна секція ; ч. 10). – 37 с.
  3. Проект програми по співах в «Єдиній школі» ; Пояснююча записка / К. Г. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 341–349.
  4. Музичний факультет при Подільському українському університеті / К. Г. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 350–353.
  5. Доклад до правління Дніпросоюзу про допомогу музичному місячникові «Мусікія» / К. Г. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 354–356.
  6. До Ради Української Академії наук : меморандум : 8 черв. 1920 р., Київ / К. Стеценко, М. Вериківський, П. Гайдай [та ін.] // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 356–358.
  7. Статут Українського музичного товариства / К. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 358, 359.

Видання музичних творів К. Г. Стеценка

Створюючи свою безсмертну «Панахиду», композитор широко використав теми українських старовинних церковних псалмів, кантів, надаючи їм високої художності, застосовуючи і керуючись принципами сучасної композиторської майстерності. Його «Панахида», рівно і як створена пізніше «Літургія», високохудожні, своєрідні твори, які приваблюють своєю оригінальністю, самобутністю. Розкішний по своїй мелодійності й глибокому ліризмі, забутий завдяки московській окупації «Український гімн» (Живи Україно, живи для краси...) і чудова пісня «Покинь, мій синочку, ридати» (присвячені Головному Отаманові військ УНР) виблискує вміло застосованими технічними прийомами італійської музики, при повному збереженні національного характеру.

Ол. Флоринський

Взагалі, К. Г. [Кирило Григорович] на російські тексти не писав, а коли доводилось, то робив це з примусу, коли це від нього вимагалось…

П. Г. Стеценко

1897–1916

  1. Сон [Ноти] : Зелений гай, пахуче поле : міш. хор (a capella) / музика К. Стеценка ; слова П. Грабовського. – Київ : Л. Ідзіковський, [1897–1914] (Нотопечатня И. И. Чоколова). – 3 с. : кольор. іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 18).
  2. Плавай, плавай, лебедонько [Ноти] : пiсня з «Тополi» Т. Шевченка : про сопрано з супроводом фортепіано: d.1-a. 2 / К. Стеценко. – Київ : Власність авт., 1904. – 7 с.
  3. Бурлака [Ноти] : чолов. хор [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 5 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 2).
  4. Вночі на могилі [Ноти:] : trio : про 2 тенора і баса [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 5 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 3).
  5. І тихая хатиночка [Ноти] : думка про баритона [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 7 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 9).
  6. Кряче ворон [Ноти] : спів кобзаря з опери «Полонянка» : про баритона [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Є. Кротевича. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 7 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 7).
  7. Могила [Ноти] : «Серед степу...» : чолов. хор [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 5 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 1).
  8. Не смiйся ти, чорнобрива [Ноти] : романс : про тенора [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 5 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 5).
  9. Ой чого ти, дівчинонько, засумувала? [Ноти] : про тенора [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Н. Михневича. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 3 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 8).
  10. Рости, квіте [Ноти] : пісня дівчат з опери «Полонянка» : жіночий хор [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Є. Кротевича. – [Б. м. : Вид. авт.], 1905. – 3 с. – (Пісні і співи / музика К. Стеценка ; 4).
  11. Прометей [Ноти] : «Стоїть Кавказ високий...» : (чолов. хор) [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка. – В Києвi : Ранок, 1906. – 5 с.
  12. Заповіт Т. Шевченка [Ноти] : «Як умру, то поховайте» : для фортепіано / музика К. Стеценка ; [аранжування А. Н. Артемовського]. – Київ : Книгарня і муз. магазин Леона Ідзиковського ; (Київ : Друк. І. І. Чоколова) [1906–1914]. – 5 с. : іл., портр.
  13. Ще не вмерла Україна! : для хору і пiаніно / музика К. Стеценка ; слова П. Чубинського. – Київ : Ранок, 1907. – 4 с.
  14. Гимн памяти Н. В. Гоголя [Ноти] : по поводу 100-летия со дня его рождения : для смеш. хора / музика К. Стеценко ; слова М. Бика. – Партитура. – Київ : Л. Идзиковский, [1909]. – 5 с. : ил. – Заглавие перед нот. текстом : Памяти Н. В. Гоголя : Гимн. – Лит. инципит : «Сто лет прошло...».
  15. Небо з морем обнялося [Ноти] : про баритона / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – В Києвi ; Варшавi : Кн. і муз. магазин Л. Ідзиковського, 1912. – 3 с. – (Стеценко К. Музичні твори : для спiву з супроводом фортепіано ; № 27).
  16. Царь Горох [Ноти:] : «Колись був славний цар Горох..» : про баритона / музика К. Стеценка ; слова В. Самiйленка (з Беранже). – В Києвi ; Варшавi : Кн. і муз. магазин Л. Ідзиковського, 1912. – 7 с. – (Стеценко К. Музичні твори для спiву з супроводом фортепiано ; № 41).
  17. Тихо гойдаються [Ноти] : про мецо-сопрана, або тенора [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова М. Чернявського. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, 1912 (Київ, Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 6 с. : кольор. іл.
  18. Вночі на могилі [Ноти] : trio про 2 тенори і баса / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – В Києві : Кн. і муз. магазин Леона Ідзиковського ; Варшава : у Гебетнера і Вольфа [комісіонер] ; Єкатеринослав : у Г. Кригера [комісіонер] ; Москва : у А. Гутхейля [та ін. комісіонери], [–1914] (Типо-Хромо Літ. і Нотопечатня І. І. Чоколова, Київ). – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 3). – Літ. інципіт : «Вночі на могилі високій стою і дивлюсь навкруги...».
  19. Заповіт Т. Шевченка [Ноти] : «Як умру, то поховайте» : для чолов. хору [з супроводом фортепіано] / [аранжування] К. Стеценка ; [мелодія Г. Гладкого ; слова Т. Шевченка]. – Київ : Книгарня і муз. магазин Леона Ідзіковського, [1914–1916] (Типо-хромо-литография и нотопечатня И. И. Чоколова, Киев) (Фото-цинкография «График» в Киеве). – 3 с. : іл., портр. – Літ. інципіт : «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».
  20. Українські колядки і щедрівки [Ноти] : для міш. і однорід. хору з супроводом фортепіано : [у 4 зб.] / К. Стеценко. – Київ : Идзиковский (Нотопечатня І. І. Чоколова в Києві), [1915?].

Зб. 1. – 17 c. – Зміст: № 1. Ой видить Бог. – С. 3, 4 ; № 2. Ой у саду, саду-винограду : зі зб. укр. пісень Конощенка. – С. 5, 6 ; № 3. Пане господарю : з м. Святочної хрестом. Швидченка. – С. 7, 8 ; № 4. По всьому світу стала новина : у Білій Церкві Київ. губ. від Г. Марчевського. – С. 9 ; № 5. Днесь поюще : у Києві від семінарів. – С. 10 ; № 6. На Орданській річці : зі зб. «Луна». – С. 11 ; № 7. Ой ясна, красна в лузі калина від А. Баккалінського в Києві. – С. 12 ; № 8. Ходив-походив місяць по небу : зі зб. Укр. пісень Хведоровича. – С. 13 ; № 9. Ой сивая та і зозуленька : зі зб. Укр. пісень Конощенка. – С. 14–16 ; № 10. Чи дома дома бідная вдова : зі зб. Укр. пісень Хведоровича. – С. 17.

Зб. 2. – 15 с. – Зміст: № 1. Нова радість стала : Київ, від семінаристів. – С. 2 ; № 2. Чи дома, дома хазяїн дома : зі зб. Укр. пісень Конощенка. – С. 3–6 ; № 3. Василева матір : м. Вороньків Полтав. губ. від Арсеня Баккалінського. – С. 7 ; Ой в Єрусалимі рано задзвонили : зі зб. Укр. пісень Конощенка. – С. 8, 9 ; № 5. З-під гір, з-під долин : Київ, Приорка від Арсеня Баккалінського. – С. 10 ; № 6. Ой за горою, за зеленою : Київ, Приорка від Арсеня Баккалінського. – С. 11, 12 ; № 7. Ой дивнеє народження : м. Вороньків. Полтав. губ. від Арсеня Баккалінського. – С. 13 ; № 8. Діва Марія церкву строїла : зб. Укр. пісень Конощенка. – С. 14 ; № 9. Добрий вечір тобі : Київ, від семінаристів. – С. 14, 15 ; № 10. Ой у полі, при дорозі : зб. Укр. пісень Конощенка. – С. 15.

Зб. 3. – 15 с. – Зміст: № 1. Що то за предиво! : с. Насташка Київ. губ. від учителя С. Донченка. – С. 2, 3 ; № 2. Небо і земля : з «Богогласника». – С. 3, 4 ; № 3. Через поле широкеє : Київ, від студента галичанина. – С. 5 ; № 4. Що у пана Йвана : Київ, від А. Баккалінського. – С. 6, 7 ; № 5. Ой учора із вечора : зі зб. Укр. пісень Конощенка . – С. 8, 9 ; № 6. Панна Сина народила (с. Насташка Київ. губ., від учителя Донченка). – С. 9 ; № 7. А вскликнули янголи : с. Насташка Київ. губ. – С. 10, 11 ; № 8. Ликаючи, возиграймо днесь : (м. Біла Церква, від дяка. Текст провірений по «Богогласнику»). – С. 11–13 ; № 9. Павочка ходить. – С. 13 ; Ой на річці, на Ордані. – С. 14, 15.

Зб. 4. – 17 с. – Зміст: № 1. Рождество Христове весь мир празнує : с. Овечаче Бердичів. пов. від А. Кудрицької. – С. 3, 4 ; № 2. Що в нашого хазяїна : с. Карлівка Полтав. губ., від Лукіана Миколаєнка. – С. 5 ; Зібралися жидовини : с. Карлівка Полтав. губ. Костянтиноградський пов., від Лукіана Миколаєнка. – С. 6 ; № 4. По горі, горі, пави ходили : дівоча : с. Овечаче Бердичів. пов. на Київщині, від А. Кудрицької. – С. 7 ; № 5. В Вифлеємі граді : с. Соколинці з Поділля, від священника А. Прокоповича. – С. 8, 9 ; № 6. Іде звізда чудна : з Поділля с. Соколинці, Вінниц. пов. – С. 10 ; № 7. Дивная новина : з Поділля : [варіант І]. – С. 11, 12 ; [Варіант ІІ] : Інша мелодія : с. Соколинці з Поділля. – С. 12 ; № 8. А в Куцівці церкву будують : с. Куцівка Херсон. губ. Александрів. пов., від Кузьми Гончара. – С. 13, 14 ; № 9. А у цього хазяїна високії ворота : с. Дерев’яна Київ. губ. й пов., від Криворученкової Федосії. – С. 15 ; № 10. Нова радість стала : мелодія й текст з «Українського вертепу», Вертепової Різдвяної драми. – С. 16, 17.

  1. Рец.: Кулик, В. Колядуємо, щедруємо! / В. Кулик // Музика. – 2014. – № 6. – С. 32.
  2. Забудь мене [Ноти] : про тенора [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова П. Карманського. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1916–1917] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с.
  3. Над колискою [Ноти] : мелодекламація [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1916–1917] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. : іл. – Літ. інципіт : «Спи, мій малесенький, спи, мій синок...». – Інша назва: Мелодекламація.
  4. Сосна [Ноти] : мелодекламація [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1916–1917] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. – Літ. інципіт : «В проваллі темнім, десь на дні...».
  5. Червоная калинонька [Ноти] : пісня : про жіночий хор, або дует [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Пахаревського. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1916–1917] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. : іл.

1917–1918

  1. Вкраїно-мати! Кат сконав [Ноти] : гімн : для міш. хору [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенка. – Київ : Криниця, [1917] (Нотопечатня И. И. Чоколова в Киеве ) (Друк. т-ва «Криниця»). – 6 с. : іл. – (Музична бібліотека / під ред. О. Кошиця ; № 7).
  2. Слава Вкраїні [Ноти] : Гімн [!] : [написаний композитором у 1917 р. Це перше вид. твору, у подальшому не перевидавався (принаймні в СРСР). Єдине відоме на цей час вид., що містить спрощений варіант гімну, вийшло 1923 р. у Подебрадах] / музика К. Стеценка ; слова Гр. Чупринки. – Київ : [Криниця], [1917] (Нотопечатня И. И. Чоколова в Киеве). – 3 с. : іл. – (Музична бібліотека / під ред. О. Кошиця ; № 3).
  3. Шевченкові [Ноти] : кантата на міш. хор з супроводом фортепіано / музика К. Стеценка ; [слова К. Малицької]. – Київ : Вид. авт. : Склад вид. в книгарні «Українська республіка», [1917] (Типо-літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 9 с. – Літ. інципіт : «Сонцем нам твоя пісня засяла...».
  4. Ще не вмерла Україна! : для хора і пiаніно / музика К. Стеценка ; слова П. Чубинського. – Київ : Криниця, 1917. – 4 с.
  5. В’ється стежка [Ноти] : пісня про баритона, або тенора з супроводом фортепіано / музика К. Стеценка ; слова М. Славинського. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. – (К. Стеценко. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 14).
  6. Зустрітися, щоб зразу розлучитись [Ноти] : про сопрана, або тенора [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с.
  7. І тихая хатиночка [Ноти] : думка про баритона [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 7 с. – «Україно моя мила».
  8. Колискова пісня [Ноти] : (Мати старчиха) : для соло сопрано і скрипки в супроводі хора (або гармоніума) і фортепіано / музика (на народню тему) К. Стеценка ; слова (з Горбунова) О. Коваленка. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 11 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 37). – Літ. інципіт : «Спи, дитя моє малеє...».
  9. Кряче ворон [Ноти] : дума кобзаря з опери «Полонянка» : про баритона [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Є. Кротевича. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 7 с. – Літ. інципіт : «Кряче ворон чорний, кряче...».
  10. Могила [Ноти] : чолов. хор [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 7 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 1). – Літ. інципіт : «Серед степу на просторі могила стоїть...».
  11. Рости, квіте [Ноти] : пісня дівчат з опери «Полонянка» : жіночий хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Г. Стеценка ; слова Є. Кротевича. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 4).
  12. Ніченько, нічко [Ноти] : про міш. хор [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова М. Чернявського. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 7 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 15).
  13. Сон [Ноти] : «Зелений гай, пахуче поле...» : міш. хор (a capella) / музика К. Стеценка ; слова П. Грабовського. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 18).
  14. Пісні мої [Ноти] : про баритона [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 19). – Літ. інципіт : «Як зграя радісна пташок».
  15. Хмари [Ноти] : про міш. хор [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова М. Вороного. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 11 с. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 35). – Літ. інципіт : «Сунуться, сунуться хмари...».
  16. Тихо гойдаються [Ноти] : про мецо-сопрана, або тенора [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова М. Чернявського. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 38).
  17. Сійтеся квіти [Ноти] : про міш. хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. : іл. – (Стеценко К. Музичні твори для співу з супроводом фортепіано ; № 40). – Інша назва: «Золотий засів».
  18. На що, на що тобі питати [Ноти] : про контральто [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. : іл.
  19. О, не дивуйсь! [Ноти] : серенада : про тенора [з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. : іл.
  20. Ой, чого ти, тополенько, не цвітеш? [Ноти] : для тенора [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. : іл.
  21. Рано-вранці новобранці [Ноти] : чолов. хор і соло баритон [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – [Перевид.]. – Київ ; Варшава : Л. Ідзіковський, [1917–1918] (Типографія, літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 7 с. : іл.
  22. Шевченкові [Ноти] : кантата на міш. хор з супроводом фортепіано / музика К. Стеценка ; [слова К. Малицької]. – [Перевид.]. – Київ : Вид. авт., [1917–1919] (Типо-літографія і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 9 с. – Літ. інципіт : «Сонцем нам твоя пісня засяла...».
  23. Про що тирса шелестіла [Ноти] : [музика до драми] / іст. трагедія С. Черкасенка ; музика К. Стеценка. – Київ : Вид. авт. : Книгарня «Українська республіка» [Склад вид.], [1918] (Нотодрук. І. І. Чоколова, Київ). – 29 с. – Зміст: Пісня Килини : (мецо-сопрано) [з супроводом фортепіано] ; Веснянки: (міш. хор) [з супроводом фортепіано] ; Пісня Івана Сірка : [для голосу з супроводом фортепіано] ; Танок (Ярема) : [для голосу з супроводом фортепіано] ; Пісня на проводи козаків : (міш. хор a capella) ; Козацька : (чолов. хор) : [з супроводом фортепіано] ; Пісня бандуриста : (під танок) : [для голосу з супроводом фортепіано] ; Колискова (Килина) : [для мецо-сопрано з супроводом фортепіано].
  24. Шкільний співаник [Ноти]. Ч. 1. Пісні на один голос : Додаток до «Початкового курсу навчання дітей нотного співу» : (метод.-дидакт. замітки) / К. Стеценко. – Київ : Вернигора, 1918 (Нотодрук. «І. І. Чоколова»). – 19 с.
  25. Прометей [Ноти] : чолов. хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка. – [Перевид.]. – Київ : Вид. авт., [1918–1919] (Київ, друк. «І. Чоколова»). – 5 с. – Літ. інципіт : «Стоїть Кавказ високий...».
  26. Чому? [Ноти] : [романс] : для тенора [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Книгарня «Дніпросоюзу» [Голов. склад вид.], [1918–1920] (Київ, друк. і нотопечатня «І. І. Чоколова»). – 3 с. – Літ. інципіт: «Чому я барвінком в гаю не стелюсь...».

1919

  1. Канти і псальми / оброб. М. В. Лисенко [та ін.] ; переписувач М. Коссак. – [Київ] : підруч. вид. Муз. від. М-ва мистецтв, [1919]. – Фотомех. друк з рукопису. – Зі змісту: Св. Варварі : «Ой не єсть то зоря, то свята Варвара...» : кант : [для міш. хору без супроводу] / аранжування К. Стеценко. 
  2. Коли вже ти, сонечко, мені зійдеш? [Ноти] : пісня на однорід. хор [без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Книгарня «Дніпросоюзу» [Голов. склад вид.], [1919] (Київ, друк. і нотопечатня «І. І. Чоколова»). – 3 с. – (Українська музична бібліотека. К. Стеценко ; № 49).
  3. Там на розі [Ноти] : пісня на три голоси, або хор [без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова С. Воробкевича. – Київ : Книгарня «Дніпросоюзу» [Голов. склад вид.], [1919] (Київ, друк. і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 3 с. – (Українська музична бібліотека. К. Стеценко ; № 48).
  4. То була тихая ніч [Ноти] : міш. хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – Київ : Книгарня «Дніпросоюзу» [Голов. склад вид.], [1919] (Київ, друк. і нотопечатня «І. І. Чоколова»). – 7 с. – (Українська музична бібліотека. К. Стеценко ; № 58).
  5. У путь [Ноти] : чолов. хор [без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – Київ : Книгарня «Дніпросоюзу» [Головний склад видань], [1919] (Київ, друк. і нотопечатня «И. И. Чоколова»). – 5 с. – (Українська музична бібліотека. К. Стеценко ; № 51). – Літературний інципіт : «Хвилини йдуть, пора у путь!».
  6. Хтось постукав в моє серце [Ноти] : [романс] : для тенора або сопрано [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Книгарня «Дніпросоюзу» [Голов. склад вид.], [1919] (Київ, друк. і нотопечатня «І. І. Чоколова»). – 3 с. – (Українська музична бібліотека. К. Стеценко ; № 80).
  7. Шевченкові [Ноти] : кантата на міш. хор з супроводом фортепіано [на міш. хор без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова К. Малицької. – [Б. м.] : [Б. в.], 1919. – 7 с. – Літ. інципіт : «Сонцем нам твоя пісня засяла...».
  8. Хмари [Ноти] : міш. хор з фортепіано [помилка, видано на міш. хор без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова М. Вороного. – [Львів] : Підруч. б-ка співочого т-ва «Львівський Боян», [до 1920]. – 4 с. – Літ. інципіт : «Сунуться, сунуться хмари...».

1920–1921

  1. Українські колядки та щедрівки [Ноти] : для міш. й однорід. хору [без супроводу] / [упоряд., оброб.] К. Стеценка. – Київ ; Ляйпціґ : Україна. Укр. Накладня, [1920–1923]. – 15 с. – Зміст: 1. Дар днесь пребагатий : (с. Щербашинці Звенигород. повіту) : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] / записано від П. Козицького ; 2. Ой, на горонці, в злотій коршмонці : (c. Михалківці, на Поділлю) : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] / записано від Ф. Садківського ; 3. Святі сиділи : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] / записано від А. Бакалінського в Києві ; 4. Дивная новина : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] ; 5. Днесь пою ще : (c. Щербашинці) : [2 варіанти : для чотириголос. (Д., А., Т., Б.) та триголос. однорід. хору без супроводу] / записано від П. Козицького ; 6. А у цього хазяїна на його дворі : [з Полтавщини] : [2 варіанти колядки : для чотириголос. (Д., А., Т., Б.) та триголос. однорід. хору без супроводу] / записано від А. Бакалінського ; 7. В Вифлеємі граді : (c. Щербашинці) : [2 варіанти колядки : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] / записано від П. Козицького ; 8. Щедрівка : «Щедрий вечір, добрий вечір...» : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] ; 9. Ой, там за горою : зі «Збірника пісень для шкіл» М. Лисенка : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу] ; 10. В полі, полі плужок оре : з IV зб. укр. нар. пісень вид. Фесенка : [2 варіанти : для чотириголос. міш. та триголос. однорід. хору без супроводу].
  2. Веснонько, весно! [Ноти] : міш. хор [з супроводом фортепіано] / К. Г. Стеценко ; слова О. Коваленка. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 5 с. : іл.
  3. Вкраїно-Мати! [Ноти] : [гімн : для міш. хору з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенка. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 3 с. : іл. – Назва перед нот. текстом : Вкраїно-Мати! Кат сконав. – Інша назва : Гімн.
  4. Єднаймося [Ноти] : кантата на міш. хор і solo сопрано [з супроводом фортепіано] / К. Стеценко ; слова Ів. Франка. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 13 с. : іл.
  5. Живи Україно! [Ноти] : гімн : міш. хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 5 с. : іл.
  6. Заповіт [Ноти] : для міш. хору [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; [мелодія Г. Гладкого] ; [авт. слів] Тарас Шевченко. – Київ : Держ. вид-во (7-ма Держ. друк.), 1921. – 4 с. – Літ. інципіт : «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій...».
  7. Заповіт Т. Шевченка [Ноти] : для міш. хору [з супроводом фортепіано] / аранжування К. Стеценка ; [слова] Т. Шевченка. – [Київ] : Политпросв. Дорпрофсожа [Юго-Зап. ж. д.], [1921]. – 2 с. – Літ. інципіт : «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій...».
  8. Знов весна! [Ноти] : міш. хор [a capella] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 3 с. : іл. – Літ. інципіт : «Знов весна і знов надії...». – Назва літ. першоджерела : «Знов весна і знов надії...» (1893–1894). – Із циклу поезій Лесі Українки : Мелодії (1893–1894). – Зі збірки поезій Лесі Українки : Думи і мрії (1899).
  9. І ви покинули [Ноти] : для тенора, або сопрано [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 5 с. : іл. – Літ. інципіт : «І ви покинули, і ви пішли...».
  10. Колядки й щедрівки [Ноти] : [для хору без супроводу] / К. Стеценко. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 27 с. : іл. – Зміст: Ой, видить Бог ; Небо і земля ; Що то за предиво ; Ликуючи, возиграймо ; А вскликнули янголи ; Рождество Христове ; В Вифлеємі граді ;  Іде звізда чудна ; Днесь поющее ; Днесь поюще : (варіянт) ; Нова рада стала ; Нова рада стала : (варіянт) ; Дивная новина ; Дивная новина ; По всьому світу стала новина ; Панна Сина породила ; Вифлеєм ; Дар днесь пребагатий ; На Орданській речці ; Ходив, походив місяць по небу ;  Ой, ясна-красна ; Ой, сивая та і зозуленька ; Чи дома, дома бідная вдова ; А в Куцівці церкву будують ; Ой, на річці, на Ордані ; По горі, горі ; Що в нашого хазяїна ; Страшно, страшно ; Що в пана Йвана ; Ой, у саду, саду-винограду ; Ой, учора із вечора ; Ой, гордопишний пане-господарю ; Павочка ходить ; А у цього хазяїна ; А у цього хазяїна високії ворота ; Ой, на гороньці ; Щедрівка ; Святі сиділи ; Ой, там за горою ; Щедрик, щедрик, щедрівочка ; Пане-господарю ; Ой, сів Христос та вечеряти ; Ой, в Львові, Львові ; В полі-полі ; Добрий вечір тобі ; А чи це той двір? ; Ой, посеред двору береза стояла.
  11. [Літургія] [Ноти] : [зб. духов. творів на міш. хор]. – [Б. м.] : [Б. в.], [1921]. – 29 c. – Зміст: [Літургія] / музика К. Стеценка. – С. 1–26 ; Прокимни Воскресні : розспіву Києво-Печерської Лаври / оброб. К. Стеценка. – С. 27–29 ; Молитва за Україну / музика М. В. Лисенка ; [оброб. К. Стеценка ; слова О. Кониського]. – С. 29.
  12. Над нами ніч [Ноти] : міш. хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 7 с. : іл.
  13. Перше травня [Ноти] : чолов. хор [a capella] / музика К. Стеценка ; слова Філянського. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 3 с. : іл.
  14. Про що тирса шелестіла [Ноти] : музика до драми / іст. трагедія С. Черкасенка ; музика К. Стеценка. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 23 с. : іл. – Зміст: Пісня причинної Килини : (мецо-сопрано) [з супроводом фортепіано] ; Веснянка : жіночий і чолов. хори ; Пісня Івана Сірка : [для голосу з супроводом фортепіано] ; Танок (Ярема) : [для голосу з супроводом фортепіано] ; Пісня на проводи козаків : (міш. хор a capella) ; Козацька : (чолов. хор) [з супроводом фортепіано] ; Пісня бандуриста : (під танок) : [для голосу з супроводом фортепіано] ; Колискова (Килина) : [для голосу з супроводом фортепіано].
  15. Сонце на обрії [Ноти] : міш. хор [з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 7 с. : іл.
  16. У неділеньку у святую [Ноти] : [поема : для чолов. хору з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Г. Шевченка. – Київ : Губсоюз (7-ма Рад. друк.), [1921]. – 22 с. : іл.

1922–1929

  1. Літургія [Ноти] : на міш. і нар. хор / музика К. Стеценка. – Київ : Накладом Всеукр. Православ. Церков. Ради (Трест «Київ-Друк») (7-ма друк.), 1922. – 31 с. – (Релігійно-музичні твори Українських композиторів ; ч. 1). – Зміст: Ектенія велика. – С. 3–14 ; Херувимська пісня. – С. 15–19 ; Милість спокою. – С. 19–21 ; Достойно є. – С. 21–23 ; Отче наш : (велике) для хору. – С. 23, 24 ; Отче наш : (мале) для народу. – С. 24–28 ; Прокимни Воскресні : розспіву Києво-Печерської Лаври / [оброб. К. Стеценка]. – С. 29, 30.
  2. Шкільний співаник [Ноти] : зб. пісень в легкій розкладці для шк. хорів [без cyпpоводу] / М. Лисенко, О. Кошиць, М. Леонтович, Й. [Я.] Степовий, К. Стеценко ; [упоряд.] К. Стеценко. – Київ ; Ляйпціг : Україна, Укр. Накладня, 1923. – 48 с. –(Інформація про вид. взята з часоп. «Нова Україна». 1923. Кн. 7/8. С. 349). – Зі змісту: 42. Ой видить Бог / розкладка К. Стеценка ; Добрий вечір тобі / розкладка К. Стеценка ; 44. Зійшов місяць високо / розкладка К. Стеценка : 45. Над моєю хатиною / розкладка К. Стеценка ; 46. Як женився, то хвалився/ розкладка К. Стеценка ; 47. Ой ти мати моя / розкладка К. Стеценка ; 48. Завзялись Ляшки / розкладка К. Стеценка ; 49. По всьому світу / розкладка К. Стеценка ; 50. Заповіт Т. Шевченка / розкладка К. Стеценка.
  3. Українські колядки та щедрівки [Ноти] : [для хору a capella] / К. Стеценко. – [Відень?] : [Б. в.], [1923–1938]. – 16 с. : іл. – Зміст: Нова радість : колядка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 1 ; По всьому світу : колядка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 2 ; Ой видить Бог] : колядка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 3 ; Діва Марія : колядка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 4 ; Рождество Христове : колядка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 5 ; Ішли тріє царі : колядка : [для міш. хору без супроводу] / оброб. К. Стеценка, гармонізація О. Кошиця. – С. 6 ; Марія Христа зродила : колядка : [для міш. хору без супроводу] / оброб К. Стеценка, гармонізація О. Кошиця. – С. 8 ; Добрий вечір тобі : щедрівка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 10 ; Ой у саду, саду : щедрівка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 11 ; Щедрий вечір : щедрівка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 12 ; Ой там за горою : щедрівка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 13 ; В полі, полі : щедрівка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 14 ; Ой на горонці : щедрівка : [для міш. хору без супроводу]. – С. 15.
  4. Т. Шевченкові [Ноти] : кантата до слів К. Малицької на чолов. хор [без супроводу] / К. Стеценко. – Львів : Муз. накладня «Торбан» (Printed in Poland), [1925]. – 6 с. – Уніфікована назва: Шевченкові. – Літ. інципіт : «Сонцем нам твоя пісня палала...».
  5. Лисичка, Котик та Півник [Ноти] : дит. оперка / К. Стеценко ; [режисер. уваги В. Василька] ; [худож.] Н. [М. В.] Алексєєв. – [Київ ; Харків] : Книгоспілка, 1926. – ХIV, 72 с.
  6. Вечірня пісня [Ноти] : тенор або сопрано [з фортепіано] / К. Стеценко; слова В. Самійленка. – Харків : Держ. вид-во України, [1927]. – 3 с. – Перші слова: «Тихесенький вечір на землю спадає...».
  7. Плавай, плавай, лебедонько [Ноти] : [пісня з «Тополі» Т. Шевченка : для сопрано з фортепіано] / К. Стеценко ; [слова Т. Г. Шевченка]. – Харків : Держ. вид-во України, [1927]. – 8 с.
  8. Плавай, плавай, лебедонько [Ноти] : [пісня з «Тополі» Т. Шевченка : для сопрано з фортепіано] / К. Стеценко ; [худож.] G. Bercovitch. – Київ : Київ. муз. підприємство, [1927]. – 8 с. : кольор. іл.
  9. Дві пісні Західної України [Ноти] : для міш. хору [без супроводу] / К. Стеценко [аранжування]. – Харків : Держ. вид-во України, [1927]. – 6 с. : кольор. іл. – (Хорова бібліотека). – Зміст: Чуєш, брате мій ; Кей ми пришла карта : лемків. пісня.
  10. Дивлюсь я на яснії зорі [Ноти] : [для контральта з фортепіано] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки ; [рос. пер. Д. Ревуцького]. – Харків : Книгоспілка, [1928]. – 4 с. : кольор. іл. – (Вокальна бібліотека). – Паралел. назва перед нот. текстом : Гляжу я на светлые звезды. – Із циклу поезій Лесі Українки : Мелодії (1893–1894). – Зі збірки поезій Лесі Українки : Думи і мрії (1899).
  11. Сон [Ноти] : міш. хор [без супроводу] / К. Стеценко ; слова П. Грабовського. – [Київ ; Харків] : Книгоспілка, [1928]. – 4 с. : кольор. іл. – (Хорова бібліотека).
  12. Вечірня пісня [Ноти] : для тенора або сопрано [з фортепіано] / К. Стеценко ; слова В. Самійленка ; [худож. О. Маренков]. – Вид. 2-ге. – Харків : Держ. вид-во України, 1929. – 4 с. – (Бібліотека солоспіву). – Перші слова: «Тихесенький вечір на землю спадає...».
  13. Стояла я і слухала весну [Ноти] : для мецо-сопрано [з фортепіано] / К. Стеценко; слова Лесі Українки ; [рос. пер. Д. Ревуцького]. – [Київ ; Харків] : Книгоспілка, [1929]. – 4 с. : кольор. іл. – (Вокальна бібліотека).

1930–1958

  1. Заповіт [Ноти] : [для міш. хору з супроводом фортепіано] / аранжування К. Стеценка ; [мелодія Г. Гладкого ; слова Т. Шевченка]. – [Київ] : [Б. в.], [близько 1930] («Київ-Друк», 1-а друк.). – 2 с. – Літ. інципіт : «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій...».
  2. Фраґменти з п’єси «Гайдамаки» [Ноти] : [для духового оркестру] / К. Стеценко [авт. музики] ; [інструментування для симфон. оркестру] Р. Глієр, Н. Пруслін ; оркестрував [для духового оркестру] В. Овчаренко. – [Партитура]. – [Харків] : Літ. і мистецтво (Перша друк. ДВОУ ім. Г. І. Петровського), 1931. – 32 с. : іл. – (Бібліотека духової оркестри).
  3. О, не дивуйсь [Ноти] : серенада : [для духового оркестру] / К. Стеценко; оркестрував П. Садівничий ; [ред. М. О. Фоменко ; худож. Б. П. Бланк]. – [Партитура]. – Харків : Мистецтво (6-та друк. УПП ДВОУ), 1932. – 8 с. : кольор. іл. – (Бібліотека духової оркестри).
  4. Т. Шевченкові [Ноти] : кантата до слів К. Малицької : [триголос. хор без супроводу] / К. Стеценко. – У Львові : Муз. накладня «Торбан», [1936–1940]. – 4 с. – Перші слова: «Сонцем нам твоя пісня засяла...». – Уніфікована назва: Шевченкові.
  5. Т. Шевченкові [Ноти] : кантата до слів К. Малицької : [для чотириголос. чолов.хору без супроводу] / К. Стеценко ; [слова К. Малицької]. – Львів : Муз. накладня «Торбан», [1937]. – 4 с. – Перші слова : «Сонцем нам твоя пісня палала...». – Уніфікована назва: Шевченкові.
  6. Як умру, то поховайте = Как умру я, схороните / стихи Т. Г. Шевченко ; рос. пер. Б. Турганова ; гармонизация К. Стеценко. – Москва ; Ленинград : Искусство, 1939. – 3 с.
  7. Дивлюсь я на яснії зорі [Ноти] : для контральто : [для голосу з фортепіано : h-fis²] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки. – [Харків] : Мистецтво, [1945]. – 3 с. : кольор. іл. – Літ. інципіт : «Дивлюсь я на яснії зорі...». – Із циклу поезій Лесі Українки : Мелодії (1893–1894). – Зі зб. поезій Лесі Українки : Думи і мрії (1899).
  8. Плавай, плавай, лебедонько [Ноти] : для сопрано [з фортепіано] / К. Г. Стеценко ; слова Т. Г. Шевченка. – [Харків] : Мистецтво, [1946]. – 7 с. : кольор.іл.
  9. Дивлюсь я на яснії зорі [Ноти] : для контральто : [для голосу з фортепіано : h–fis²] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – [Київ] : Мистецтво (Київ. ф-ка кольор. друку), [1950]. – 3 с. : кольор. іл. – Літ. інципіт : «Дивлюсь я на яснії зорі...». – Із циклу поезій Лесі Українки : Мелодії (1893–1894). – Зі зб. поезій Лесі Українки : Думи і мрії (1899).
  10. Вибрані хорові твори [Ноти] : [для різних складів хорів у супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко ; уклад. Ю. Ф. Таранченко. – Київ : Мистецтво, 1950 (Київ. ф-ка кольор. друку). – 80 с. – Зміст: Єднаймося : кантата для міш. хору, соло сопрано в супроводі фортепіано / слова Ів. Франка ; літ. ред. М. Рильського ; Прометей : чолов. хор у супроводі фортепіано / слова О. Коваленка; літ. ред. П. Тичини ; Содом (31 Х 1905 р.) : чолов. хор a capella / слова О. Коваленка ; Сон : міш. хор a capella / слова П. Грабовського ; Знов весна : міш. хор a capella / слова Лесі Українки ; Веснонько, весно : міш. хор у супроводі фортепіано/ слова О. Коваленка ; Веснянка : міш. хор у супроводі фортепіано ; Рости, квіте : пісня дівчат з опери «Полонянка» : жіночий хор у супроводі фортепіано / слова Є. Кротевича ; Червоная калинонька : жіночий хор у супроводі фортепіано ; Ой на ставку, на ставочку : укр. нар. пісня : чолов. хор a capella ; Зійшов місяць високо : чолов. хор a capella ; Ой на горонці, в золотій корчомці : укр. нар. пісня : міш. хор a capella ; Ой там за горою : укр. нар. пісня : міш. хор a capella : зі «Збірника для шкіл» М. Лисенка ; аранжування К. Стеценка ; Заповіт : міш. хор у супроводі фортепіано / слова Т. Шевченка.
  11. Стояла я і слухала весну [Ноти] : для мецо-сопрано : [в супроводі фортепіано : e¹-e²] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки. – [Київ : Мистецтво], (Київ. ф-ка кольор.друку), [1950]. – 3 с. : кольор.іл.
  12. Заповіт [Ноти] / оброб. для міш. хору з супроводом фортепіано К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – [Київ] : Мистецтво, 1954. – [4] с. : кольор. іл. – Літ. інципіт : «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій...».
  13. Стояла я і слухала весну [Ноти] : для голосу і фортепіано [мецо-сопрано : e¹-e²] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки. – [Київ : Мистецтво], (Ф-ка кольор. друку Головвидаву М-ва культури УРСР, Київ), [1954]. – 3 с. : кольор. іл. – Літ. інципіт : «Стояла я і слухала весну...». – Із циклу поезій Лесі Українки : Мелодії (1893–1894). – Зі зб. поезій Лесі Українки : Думи і мрії (1899).
  14. Дивлюсь я на яснії зорі [Ноти] : для голосу і фортепіано : [h-fis²] : для контральто / К. Стеценко ; слова Лесі Українки. – [Київ : Мистецтво], (Ф-ка кольор. друку Головвидаву М-ва культури УРСР, Київ), [1955]. – 3 с. : кольор. іл. – Літ. інципіт : «Дивлюсь я на яснії зорі...». – Із циклу поезій Лесі Українки : Мелодії (1893–1894). – Зі збірки поезій Лесі Українки : Думи і мрії (1899).
  15. Вечiрня пiсня : для голосу i фортепіано : мі1-ля b.2 / К. Стеценко. – Київ : Мистецтво, 1955. – 3 с.
  16. Ой, чого ти, дубе : для голосу баса i фортепіано / К. Стеценко. – Київ : Мистецтво, 1955. – 3 с.
  17. Сватання на Гончарiвцi : оперета в 3 дії / текст Гр. Квiтки-Основ’яненка ; муз. упоряд. К. Стеценко. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва i муз. лiт. УРСР, 1958. – 102 с.

1960–1965

  1. Сон [Ноти] / музика К. Стеценка ; слова П. Грабовського. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва i муз. лiт. УРСР, 1960. – 14 с.
  2. Бувальщина [Ноти] : жарт на 1 дiю : для спiву з фортепіано / музика К. Стеценка ; текст А. Велiсовського. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва i муз. лiт. УРСР, 1961. – 37 с.
  3. Хорові твори [Ноти] : [для різних складів хорів у супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; муз. ред. Ф. М. Надененка ; літ. ред. П. Г. Тичини. – [Партитура]. – Київ : Мистецтво, 1963. – 219 с. : портр., кольор. іл. – (Стеценко К. Зібрання творів : у 5 т. / [редкол.: М. Гордійчук, В. Кирейко, П. Козицький, Ф. Надененко, В. Стеценко, П. Тичина, В. Юдіна] ; т. 1, ч. 1. Хорові твори). – Зміст: Від упорядників / М. Гордійчук, В. Юдина, П. Тичина. – С. 7 ; Тичина, П. Г. К. Г. Стеценко : [передмова]. – С. 8–12 ; Стеценко, В. К. [К. Г. Стеценко] : [передмова]. – С. 13–22 ; Єднаймося : кантата для міш. хору і сопрано соло в супроводі фортепіано / К. Стеценко ; слова І. Франка ; літ. ред. М. Рильського. – С. 25–38 ; У неділеньку у святую : кантата для чолов. хору і баритона соло в супроводі фортепіано / К. Стеценко ; слова Т. Шевченка. – С. 39–63 ; Шевченкові : кантата для міш. хору в супроводі фортепіано / К. Стеценко ; слова К. Малицької ; літ. ред. М. Рильського. – С. 64–75 ; Слава Лисенкові : кантата для чолов. хору в супроводі фортепіано / К. Стеценко ; слова: Л. Пахаревського, М. Павловського. – С. 76–93 ; Заповіт : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Т. Шевченка. – С. 97, 98 ; Варшав’янка : революц. пісня [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко. – С. 99–101 ; Сльозами злита Україна : революц. пісня [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко. – С. 102–104 ; Ви жертвою в бою : революц. пісня [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко. – С. 105–107 ; Рано-вранці новобранці : [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Т. Шевченка. – С. 108–115 ; Прометей : [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Коваленка. – С. 116–120 ; Вкраїно-мати! Кат сконав... : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценка ; слова С. Черкасенка ; літ. ред. М. Рильського. – С. 121–124 ; Живи, Україно : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся ; літ. ред. Д. Білоуса. – С. 125–129 ; Над нами ніч : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся. – С. 130–138 ; Хмари : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова М. Вороного. – С. 139–149 ; Бурлака : [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Б. Грінченка. – С. 150–155 ; Могила : [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко; слова Б. Грінченка. – С. 156–160 ; То була тихая ніч : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Леся Українки. – С. 161–165 ; Сонце на обрії : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся. – С. 166–171 ; Ніченько, нічко : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова М. Чернявського. – С. 172–177 ; Покинь, мій синочку, ридати : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся ; літ. ред. О. Підсухи. – С. 178–182 ; Сійтеся, квіти : («Золотий засів») : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Коваленка ; літ. ред. О. Підсухи. – С. 183–188 ; Веснонько, весно : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Коваленка. – С. 189–192 ; Колискова : для сопрано соло, скрипки і міш. хору (або гармоніума) / К. Стеценко ; слова О. Коваленка. – С. 193–206 ; Рости, квіте : пісня дівчат із опери «Полонянка» : [для жіночого хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Є. Кротевича. – С. 207, 208 ; Червоная калинонька : [для жіночого хору в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Л. Пахаревського. – С. 209–210 ; Свобода, рівність і любов : пам’яті Н. В. Вікторова [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко. – С. 211–216.
  4. Хорові твори [Ноти] / К. Г. Стеценко; муз. ред. Ф. Надененка ; літ. ред. П. Г. Тичини. – Київ : Мистецтво, 1963. – 145 с. : кольор. іл. – (Стеценко К. Зібрання творів : у 5 т. / [редкол.: М. Гордійчук, В. Кирейко, П. Козицький, Ф. Надененко, В. Стеценко, П. Тичина, В. Юдіна] ; т. 1, ч. 2). – Зміст: Як умру, то поховайте : [для чолов. хору a capella] / слова Т. Шевченка. – С. 7, 8 ; Сон : [для міш. хору a capella] / слова П. Грабовського. – С. 9, 10 ; Перше травня : [для чолов. хору a capella] / слова М. Філянського. – С. 11, 12 ; Содом : [для чолов. хору a capella] / слова О. Коваленка. – С. 13–15 ; У путь : [для чолов. хору a capella] / слова Лесі Українки. – С. 16–18 ; Знов весна : [для міш. хору a capella] / слова Лесі Українки. – С. 19, 20 ; Гімн пам’яті М. В. Гоголя : [для міш. хору a capella] : (з нагоди століття з дня народж.) / слова М. Бика ; віл. пер. В. Струтинського. – С. 21–23 ; Там на розі : на три голоси або для хору / слова І. Воробкевича. – С. 24, 25 ; Радійте, співайте : [для міш. хору a capella] / слова О. Олеся ; літ. ред. І. Гончаренка. – С. 26, 27 ; Усе жило, усе цвіло : [для міш. хору a capella] / слова О. Олеся. – С. 28–31 ; В країні мертвій... : [для міш. хору a capella] / слова О. Олеся. – С. 32 ; Коли вже ти, сонечко, мені зійдеш : [для чолов. хору a capella] / слова О. Олеся. – С. 33, 34 ; До пісні : [для міш. хору a capella] / слова М. Чернявського. – С. 35–37 ; Весною : [для міш. хору a capella] / слова В. Самойленка. – С. 38–40 ; Удосвіта встав я : [для хору a capella] / слова П. Куліша. – С. 41, 42 ; Ой у полі могила : [для хору a capella] : з поеми «Наймичка» / слова Т. Шевченка. – С. 43 ; Реквієм : [для чолов. хору a capella] : (світлій пам’яті М. В. Лисенка) / слова М. Вороного. – С. 44 ; Ой чули ви, люди : [оброб. нар. пісні для міш. хору a capella]. – С. 47–50 ; Ой на ставу, на ставочку : [оброб. нар. пісні для чолов. хору a capella]. – С. 51, 52 ; Зійшов місяць високо : [оброб. нар. пісні для чолов. хору a capella]. – С. 53–55 ; Молоденький Грицю : [оброб. нар. пісні для міш. хору a capella]. – С. 55, 56 ; Ой болить моя та головонька : [оброб. нар. пісні для міш. хору a capella]. – С. 57, 58 ; Ой що ж то за шум : [оброб. нар. пісні для чолов. хору a capella]. – С. 59 ; Гей, видно село : [оброб. нар. пісні для чолов. хору a capella]. – С. 59–61 ; Чуєш, брате мій : [для міш. хору a capella] [слова Б. Лепкого]. – С. 61, 62 ; Кей ми прийшла карта : [оброб. нар. пісні для міш. хору a capella]. – С. 63, 64 ; Ой у полі дві тополі : [оброб. нар. пісні для міш. хору a capella]. – С. 65, 66 ; Ой сивая та і зозуленька : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 67–70 ; Чи дома, дома бідная вдова : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 70, 71 ; Чи дома, дома хазяїн дома : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 72–77 ; З-під гір, з-під долин : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 77, 78 ; Ой за горою, за зеленою : [оброб. нар. пісні для міш. хору a capella]. – С. 79–81 ; Ой у полі, при дорозі : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 82 ; Що в нашого Йвана : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 82–86 ; Ой учора із вечора : [щедрівка для міш. хору a capella]. – С. 86, 87 ; Павочка ходить : [щедрівка : два варіанти : для міш. та чолов. хору a capella]. – С. 88 ; По горі, горі пави ходили : [щедрівка для жіночого хору a capella]. – С. 88, 89 ; Ой на горонці, в золотій корчомці : [оброб. нар. пісні : два варіанти : для міш. та чолов. хору a capella]. – С. 89–92 ; Щедрий вечір : [щедрівка : два варіанти : для міш. та чолов. хору a capella]. – С. 93, 94 ; Ой там за горою : [щедрівка : два варіанти : для міш. та чолов. хору a capella]. – С. 94, 95 ; Що в нашого Йвана серед двору дерево : [щедрівка : для міш. хору a capella. – С. 95, 96 ; Тополя : [для дит. хору з супроводом фортепіано] / слова Т. Шевченка. – С. 98 ; Весна : [для дит. хору з супроводом фортепіано] / слова М. Кононенка. – С. 100 ; Пісня про гарбуза : [для дит. хору з супроводом фортепіано] / слова В. Александрова. – С. 101, 102 ; Горе тій чайці : [оброб. нар. пісні для дит. хору з супроводом фортепіано]. – С. 103 ; Чумак : [оброб. нар. пісні для дит. хору з супроводом фортепіано]. – С. 104 ; Ой що ж бо то і за ворон : [оброб. нар. пісні для дит. хору з супроводом фортепіано]. – С. 105 ; Щука-риба в морі : [оброб. нар. пісні для дит. хору з супроводом фортепіано]. – С. 106, 107 ; Журавель : [оброб. нар. пісні для дит. хору з супроводом фортепіано]. – С. 107, 108 ; Чи це той двір : [колядка для дит. хору з супроводом фортепіано]. – С. 109 ; Заповіт : [для дит. хору a capella] / слова Т. Шевченка. – С.110 ; Завзялись панки : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 111 ; Над моєю хатиною : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 112 ; Як женився, то хвалився : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 112, 113 ; Ой ти, мати моя : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 113, 114 ; Побратався сокіл : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 114 ; Гей, гук, мати, гук : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 115 ; Ой на горі та женці жнуть : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 115, 116 ; Засвистали козаченьки : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 117 ; Гей, послухайте, гей, повідайте : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 117, 118 ; Про Нечая : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 118, 119 ; Ой наварила а панки пива : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 120 ; Ой ляше, ляше : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 120 ; Ой між вашою та громадою : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 121 ; Про Кармелюка : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 121, 122 ; На городі все білії маки : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 122 ; Набирали та некрутиків : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 123 ; Пожурилися молоді хлопці : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 123, 124 ; Ой наступає та чорна хмара : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 124 ; Ой ходив чумак сім рік по Дону : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 124, 125 ; Налетіли сірі гуси : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 125 ; Горе тій чайці : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 126 ; Ой чумаче, чумаче : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 127 ; Кому воля, а кому неволя : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 127 ; Приїхали три козаки : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 128 ; Та нема гірш нікому : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 128 ; Ой на гору козак воду носить : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 129 ; Ой у полі озерце : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С . 130 ; Налетіли журавлі : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 130, 131 ; Ой на горі василечки сходять : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 131 ; Ой гаю мій, гаю : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 132 ; Ой із-за гори та буйний вітер віє : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 132, 133 ; Ой там за Дунаєм : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 133 ; Коло млина, коло броду : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 134 ; По той бік гора : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 134 ; А ще сонце не заходило : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 135 ; Чи я в лузі не калина була : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 135, 136 ; Ой і зійду я на могилу : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 136 ; Тихо, тихо Дунай воду несе : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 137 ; Через балку летить галка : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 137 ; Час додому, час : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 138 ; Котилася та зоря з неба : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 138, 139 ; Коли б мені, Господи : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 140 ; Вийшли в поле косарі : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 141 ; Жито, мати, жито : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 141–142 ; Ой піду я полем-лугом : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 142 ; Чи це той двір : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 143 ; Ой посеред двору береза стояла : [оброб. нар. пісні для дит. хору a capella]. – С. 143.
  5. Солоспіви й ансамблі [Ноти] / музика К. Г. Стеценка ; муз. ред. В. Д. Кирейка ; літ. ред. П. Г. Тичини. – Київ : Мистецтво, 1963. – 181 с. : кольор. іл., портр. – (Стеценко К. Зібрання творів : у 5 т. / [редкол.: М. Гордійчук, В. Кирейко, П. Козицький, Ф. Надененко, В. Стеценко, П. Тичина, В. Юдіна] ; т. 2). – Зміст: [Для високого голосу з фортепіано]. Плавай, плавай, лебедонько : (із поеми «Тополя») / слова Т. Шевченка. – С. 11–16 ; Квітчані сльози / слова Б. Грінченка. – С. 17–21 ; Вечірня пісня / слова В. Самійленка. – С. 22, 23 ; Ти все любиш його / слова О. Олеся. – С. 24, 25 ; Хтось постукав в моє серце / слова О. Олеся. – С. 26, 27 ; О, не дивуйсь / слова О. Олеся. – С. 28–32 ; О, не дивуйсь : варіант другий / слова О. Олеся. – С. 33–36 ; Болить душа моя / слова О. Олеся. – С. 37–40 ; Ой чого ти, тополенько, не цвітеш / слова О. Олеся. – С. 41–45 ; І ви покинули / слова О. Олеся. – С. 46–50 ; Зустрітися, щоб зразу розлучитись / слова О. Олеся. – С. 51, 52 ; Пещу її / слова О. Олеся. – С. 53, 54 ; Літньої ночі. – С. 55–59 ; Хіба не сонце ти прекраснеє / слова О. Олеся. – С. 60, 61 ; Порвалися струни / слова О. Олеся. – С. 62–64 ; Моргана / слова М. Вороного. – С. 65–69 ; Не смійся / слова О. Коваленка. – С. 70–73 ; Ой чого ти, дівчинонько, та засумувала / слова Н. Міхневича. – С.74–76 ; Довольно / слова К. Бальмонта. – С. 77–80 ; В душі моїй сльози / слова Г. Гейне ; пер. з нім. П. Мирного. – С. 81–83 ; Як зоря вечірняя / слова Г. Гейне ; пер. з нім. П. Мирного. – С. 84–87 ; Забудь мене / слова П. Карманського. – С. 88–90 ; [Для середнього голосу з фортепіано]. Заповіт / слова Т. Шевченка. – С. 93  ; Сонце заходить, гори чорніють / слова Т. Шевченка. – С. 94, 95 ; І золотої, й дорогої / слова Т. Шевченка. – С. 96–100 ; У долині село лежить / слова І. Франка. – С. 101–103 ; Хотіла б я піснею стати / слова Лесі Українки. – С. 104–107 ; Стояла я і слухала весну / слова Лесі Українки. – С. 108, 109 ; Дивлюсь я на яснії зорі / слова Лесі Українки. – С.  110, 111 ; І тихая хатиночка / слова Б. Грінченка. – С. 112–118 ; Цар Горох / слова В. Самійленка. – С. 119–125 ; Тихо гойдаються / слова М. Чернявського. – С. 126–131 ; Нащо, нащо тобі питати / слова О. Олеся. – С. 132–135 ; Чому? / слова О. Олеся. – С. 136–138 ; Небо з морем обнялося / слова О. Олеся. – С. 139–141 ; Гроза пройшла / слова О. Олеся. – С. 142–145 ; Пісні мої / слова О. Олеся. – С. 146–148 ; В’ється стежка / слова М. Славинського. – С. 149, 150 ; Верба / слова О. Коваленка (за І Суріковим). – С. 151, 152 ; Кряче ворон : (дума кобзаря з опери «Полонянка») / слова Є. Кротевича. – С.153–161 ; Ця пісня – тобі : [дует у супроводі фортепіано] / слова О. Олеся. – С. 165–170 ; Вночі на могилі : [тріо у супроводі фортепіано] / слова Б. Грінченка. – С. 171–175 ; Над колискою : мелодекламація / слова О. Олеся. – С. 176–180.
  6. Дитячі опери [Ноти] / К. Г. Стеценко ; муз. ред. А. О. Коломійця ; літ. ред. П. Г. Тичини. – Київ : Мистецтво, 1964. – 259 с. : кольор. іл., портр. – (Стеценко К. Зібрання творів : у 5 т. / [редкол.: М. Гордійчук, В. Кирейко, П. Козицький, Ф. Надененко, В. Стеценко, П. Тичина, В. Юдіна] ; т. 3). – Зміст: Івасик-Телесик : опера-казка на три дії / лібрето М. Кропивницького. – С. 11–174 ; Лисичка, котик і півник : дит. опера на дві картини / лібрето К.Стеценко. – С.177–259.
  7. Театральна музика [Ноти] / К. Г. Стеценко ; муз. ред. В. Д. Кирейка ; літ. ред. П. Г. Тичини. – Київ : Мистецтво, 1965. – 270 с. : кольор. іл., портр. – (Стеценко К. Зібрання творів : у 5 т. / [редкол.: М. Гордійчук, В. Кирейко, П. Козицький, Ф. Надененко, В. Стеценко, П. Тичина, В. Юдіна] ; т. 4). – Зміст: Кармелюк : незакінчена опера на 2 дії. – С. 9–93 ; Ефігенія в Таріді : опера на 1 дію / за драм. поемою Лесі Українки. – С. 95–179 ; Гайдамаки : музика до інсценізації поеми Т. Г. Шевченка / слова Т. Шевченка. – С. 181–270.

1966–

  1. Театральна музика [Ноти] / К. Г. Стеценко ; муз. ред. В. Д. Кирейка ; літ. ред. П. Г. Тичини. – Київ : Мистецтво, 1966. – 210 с. : кольор. іл., портр. – (Стеценко К. Зібрання творів : у 5 т. / [редкол.: М. Гордійчук, В. Кирейко, П. Козицький, Ф. Надененко, В. Стеценко, П. Тичина, В. Юдіна] ; т. 5). – (На с. 5 портр. К. Г. Стеценка). – Зміст: Сватання на Гончарівці : оперета на 3 дії / за п’єсою Г. Квітки-Основ’яненка. – С. 9–111 ; Бувальщина : музика до водевілю на 1 дію / текст А. Велісовського. – С. 113–146 ; Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка : музика до водевілю на 1 дію / текст М. Старицького. – С. 147–160 ; Про що тирса шелестіла : музика до драми / текст С. Черкасенка. – С. 161–191 ; Уривки з музики до спектаклів. – С. 193–210.
  2. Хорові твори [Ноти] / К. Стеценко. – Київ : Муз. Україна, 1969. – 52 с. : кольор. іл. – (Українське хорове мистецтво). – Зміст: 1. Заповіт : [для міш. хору з супроводом фортепіано] / слова Т. Шевченка, [оброб. К. Стеценка ; музика Г. Гладкого]. – С. 1, 2 ; 2. Рано-вранці новобранці... : [для чолов. хору з супроводом фортепіано] / слова Т. Шевченка. – С. 3–10 ; 3. Прометей : [для чолов. хору з супроводом фортепіано] / слова О. Коваленка. – С. 11–15 ; 4. Хмари : [для міш. хору з супроводом фортепіано] / слова М. Вороного. – С. 16–26 ; 5. Бурлака : [для чолов. хору з супроводом фортепіано] / слова Б. Грінченка. – С. 27–32 ; 6. Могила : [для чолов. хору з супроводом фортепіано] / слова Б. Грінченка. – С. 33–37 ; 7. То була тихая ніч : [для міш. хору з супроводом фортепіано] / слова Лесі Українки. – С. 38–42 ; 8. Веснонько-весно : [для міш. хору з супроводом фортепіано] / слова О. Коваленка. – С. 43–46 ; 9. Сійтеся, квіти : [для міш. хору з супроводом фортепіано] / слова О. Коваленка ; літ. ред. О. Підсухи. – С. 47–52.
  3. Служба Божа [Ноти] : Літургія : для міш. хору / музика К. Стеценка ; за ред. П. Маценка ; Всеканад. ювіл. ком. для відзначення 50-ліття проголошення Автокефалії Укр. Православ. Церкви 1921 р. – [Партитура]. – Вінніпег : [Б. в.], 1972 (Накладом Консисторії Укр. Греко-Православ. Церкви). – 53 с.
  4. Служба Божа [Ноти] : Літургія для міш. хору / музика К. Стеценка ; муз. ред. П. Маценко. – [Партитура] ; Всеканад. ювіл. ком. для відзначення 50-ліття проголошення Автокефалії Укр. Православ. Церкви. – Вінніпег : [Б. в.], 1972 (Накладом Консисторії Укр. Греко-Православ. Церкви). – 53 с. – (Всеканад. ювіл. ком. для відзначення 50-ліття проголошення Автокефалії Укр. Православ. Церкви 1921 р.).
  5. Кантати та хори [Ноти] / К. Стеценко. – Київ : Муз. Україна, 1982. – 239 с.
  6. Хорові духовні твори [Ноти] : [для міш. хору a capella] / К. Стеценко ; концепція вид., упоряд. та спецред. М. Юрченка ; Укр. фонд духов. музики. – [Партитура]. – Київ : Гроно, 1997. – 126 с. – (Антологія української церковної монодії ; серія «А». Твори українських композиторів).
  7. Панахида [Ноти] : для міш. хору / К. Г. Стеценко. – Львів : Вид-во Тараса Сороки, 2006. – 39 с.
  8. Кантати і хори [Ноти] / К. Стеценко ; [упоряд., передм.: М. С. Юрченко, Л. О. Пархоменко]. – Київ : Муз. Україна, 2008. – 322 с. : іл., портр. – Зміст: Єднаймося : кантата для міш. хору і сопрано соло в супроводі фортепіано / слова І. Франка. – С. 11–26 ; У неділеньку у святую : кантата для чоловічого хору і баритона соло в супроводі фортепіано / слова Т. Шевченка. – С. 27–52 ; Шевченкові : кантата для міш. хору в супроводі фортепіано / слова К. Малицької. – С. 53–67 ; Слава Лисенкові : кантата для чолов. хору в супроводі фортепіано / слова Л. Пахаревського і М. Павловського. – С. 68–87. Духовні піснеспіви. Всенічна: Прийдіть, поклонімось. – С. 88 ; Благослови, душе моя, Господа. – С. 89–92 ; Блажен муж. – С. 92–94 ; Світе тихий. – С. 94–96 ; Нині відпускаєш. – С. 96, 97 ; Богородице, Діво. – С. 97 ; Нехай буде ім’я Господнє. – С. 98 ; Шестопсалміє. – С. 98–100 ; Хваліте ім'я Господнє. – С. 100–102 ; Благословенний Ти. – С. 102–104 ; Від юності моєї. – С. 104, 105 ; Величає душа моя Господа. – С. 106–108 ; Преблагословенна. – С. 108, 109 ; Велике славослів’я. – С. 109–114 ; Після славослів’я. – С. 115, 116 ; Презвитяжній воєводі. – С. 116, 117. Літургія св. Іоана Золотоустого: Єктенія велика. – С. 118 ; Антифон. – С. 119–123, 127, 128 ; Єдинородний Сину. – С. 123–126 ; Прийдіть, поклонімось. – С. 129, 130 ; Святий Боже. – С. 130–136 ; Херувимська пісня. – С. 136–141 ; Вірую. – С. 142–147 ; Милість миру. – С. 148–152 ; Достойно є. – С. 153–155 ; Отче наш. – С. 156–158 ; Єдин Свят. – С. 159 ; Благословен, Хто йде. – С.159, 160 ; Ми бачили світло істинне. – С. 160 ; Хай наповняться уста наші. – С. 161–163 ; Нехай буде благословенне ім’я Господнє. – С. 163, 164. Панахида: Послідованіє о умерших. – С. 165–175 ; Покой, Спасе наш. С. 176–178 ; Пісні Канону заупокойного. – С. 179, 180 ; Кондак. – С. 181–183 ; Піснь 9. – С. 183–189. Літургічні піснеспіви: Хваліте ім'я Господнє. – С. 190, 191 ; Херувимська пісня. – С. 192–202 ; Милість миру. – С. 203–215 ; Пречистая Діво : кант. – С. 216, 217 ; Ой видить Бог. – С. 218, 219 ; По всьому світу стала новина. – С. 219, 220 ; На Йорданській річці. – С. 220 ; Нова радість стала. – С. 221 ; Добрий вечір тобі, пане господарю. – С. 221, 222 ; Павочка ходить. – С. 222 ; Дивная новина. – С. 223. Хори без супроводу: Як умру, то поховайте : (Заповіт) / слова Т. Шевченка. – С. 224, 225 ; Сон / слова П. Грабовського. – С. 226–228 ; Содом / слова О. Коваленко. – С. 229–231 ; Знов весна / слова Лесі Українки. – С. 232, 233 ; Там на розі / слова І. Воробкевича. – С. 234, 235 ; В країні мертвій / слова О. Олеся. – С. 236, 237 ; Коли вже ти, сонечко, мені зійдеш / слова О. Олеся. – С. 237, 238 ; До пісні / слова М. Чернявського. – С. 239–242 ; Весною / слова В. Самійленка. – С. 243–246 ; Удосвіта встав я / слова П. Куліша. – С. 247, 248 ; Реквієм / слова М. Вороного. – С. 248. Обробки народних пісень: Ой болить моя та головонька. – С. 249, 250 ; Гей, видно село : стрілецька пісня / слова Б. Лепкого. – С. 250–252 ; Чуєш, брате мій : стрілецька пісня / музика Л. Лепкого, слова Б. Лепкого. – С. 252–254 ; Кей ми прийшла карта. – С. 254, 255 ; Ой у полі дві тополі. – С. 256 ; Ой учора із вечора. – С. 257, 258. Хори з супроводом: Рано-вранці новобранці / слова Т. Шевченка. – С.  259–266 ; Прометей / слова О. Коваленка. – С. 267–272 ; Над нами ніч / слова О. Олеся. – С. 273–281 ; Хмари / слова М. Вороного. – С. 282–293 ; То була тихая ніч / слова Лесі Українки. – С. 293–298 ; Веснянка : з музики до драми С. Черкасенка «Про що тирса шелестіла». – С. 299–309 ; Рости, квіте : пісня дівчат із опери «Полонянка» / слова Є. Кротевича. – С. 310–312 ; Свобода, рівність і любов / слова П. Тичини. – С. 313–320.
  9. Служба Божа [Ноти] : для міш. хору / К. Г. Стеценко. – Львов : [Б. в.], 2007. – 79, [1] с. – Зміст: CЛУЖБА БОЖА. Літургія слова ; Мирна єктенія ; Молитва першого антифону ; Перший антифон повсякденний ; Перший антифон воскресний ; Перший псалом зображальний ; Мала єктенія ; Молитва другого антифону ; Другий антифон повсякденний ; Другий антифон воскресний ; Другий псалом зображальний ; «Єдинородний Сину» ; Мала єктенія ; Молитва третього антифону ; Третій антифон ; Блаженні ; Молитва входу ; Прийдіть і поклонімось ; Молитва Трисвятої пісні ; Трисвяте ; Прокімен ; Апостол ; Алилуя ; Молитва перед Євангелієм ; Євангеліє ; Єктенія усильного благання ; Молитва усильного благання ; Єктенія за померлих ; Молитва за померлих ; Єктенія за оглашених ; Молитва за оглашених ; Єктенія за вірних ; Перша молитва за вірних ; Друга молитва за вірних ; Літургія жертви ; Херувимська пісня ; Молитва Херувимської пісні ; Великий вхід із чесними дарами ; Прохальна єктенія ; Молитва приношення ; Символ віри ; Анафора ; Прохальна єктенія ; Молитва ; «Отче наш» ; Причастя ; Молитва приготування до святого причастя ; Благодарна єктенія ; Молитва благодарення ; Заамвонна молитва ; Молитва на споживання святих дарів ; Відпуст ; Фрагменти Служби Божої ; Літургія жертви ; Херувимська пісня № 4 ; Херувимська пісня № 5 ; Херувимська пісня № 6 ; Анафора.
  10. Духовні твори [Ноти] : [для міш., жіночого та чолов. хору a capella] : [перше повне вид. реліг. творів композитора. Вміщено три Літургії, Всенічна, Панахида, Вінчання, Пасхальна рання, фрагменти Заупокійної та Архієрейської служб, окремі духов. твори, канти і псальми, колядки та щедрівки] / К. Г. Стеценко ; [ред.-упоряд. М. Гобдич ; вступ. ст. Л. Пархоменко ; транслітерація церковнослов’ян. текстів Г. Куземської]. – Макарів ; Софія ; Київ : Фенікс, 2013. – 404 с. : портр., кольор. іл. – (Бібліотека хору «Київ». Тисяча років української духовної музики).

Твори композитора в музичних збірках

У всіх музичних творах Стеценка чи то світських, чи церковних переважає характерний колорит національної української музики, народної пісні. Твори його то тяжко сумні, журливі, навіть глибоко драматичні, то ніжно ліричні, сентиментально-жартівливі і гучно веселі.

М. Тележинський

  1. Український декламатор «Розвага». Т. 1 : артистич. зб. поезій, оповідань, монологів, жартів, сатір і гуморесок / уложив О. Коваленко ; музика М. Лисенка, К. Стеценка. – 2-ге вид., змін. і допов. – Київ : Вид. Ів. Самоненка (Друк. С. В. Кульженка), [1906]. – 576 с. : з портр. поетів, письменників і артистів. – Зі змісту: Ще не вмерла Україна / К. Стеценко.
  2. Луна [Ноти] : зб. пісень для сім’ї і школи : (на 1 і 2 голоси в супроводі фортепіано і міш. хор a capella) / упоряд. К. Стеценко ; з передм. Ол. Коваленка. – Київ : [Л. Ідзіковський], 1907 (Друк. І. Чоколова). – 31 с. – Зі змісту: Вечір : [голос з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Тополя : [на 2 голоси з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Наша дума : із кантати М. Лисенка «Б’ють пороги» : [на 2 голоси з фортепіано] / оброб. К. Стеценка ; слова Т. Шевченка.
  3. Колядки та щедрівки в обробці К. Стеценка, М. Леонтовича та В. Ступницького [для міш. хору без супроводу] / упоряд. П. Терпило. – Київ : Газ.-журн. друк., [1918]. – 19 с. : іл.
  4. Луна [Ноти] : зб. пісень для сім’ї і школи : (на 1 і 2 голоси в супроводі фортепіано і міш. хор a capella) / упоряд. К. Стеценко. – [2-ге вид., допов.]. – Київ : Л. Ідзіковський, 1918 (Друк. І. Чоколова). – 37 с. – Зі змісту: Вечір : [голос з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Тополя : [на 2 голоси з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Наша дума : із кантати М. Лисенка «Б’ють пороги» : [на 2 голоси з фортепіано] / оброб. К. Стеценка ; слова Т. Шевченка.
  5. Українські танкові пісні : на голос в супроводі фортепіано / зібрав Є. Турула. – Київ ; Ляйпціґ : Україна. Укр. Накладня, [1918–1923]. – Коломия : Галиц. Накладня. Winnipeg Man : Ukrainian Publishing. – 31 с. – Зі змісту: Козачок : [жартівлива] / К. Стеценко ; Ой густий очерет : танок-пісня / К. Стеценко ; Коли б мені Господи : (пісня танкова) / К. Стеценко ; От так чумак дочумакувався / К. Стеценко ; Танкові пісні з п’єси «Бувальщина» / К. Стеценко ; Як ковбаса та чарка... : пісня-танок з водевілю / К. Стеценко.
  6. Канти і псальми [Ноти] : [для міш. хору без супроводу : голоси : С., А., Т., Б.]. –[Київ] : Підруч. вид. Муз. від. М-ва мистецтв, [(Київ, друк. «І. І. Чоколів»), 1919]. – (4 партії : 12, 13, 12, 13) [50] с. (розд. паг.) : іл. – (Концерти «Української республіканської капели» ; серія І). – Зі змісту: Св. Варварі : «Ой не єсть то зоря то свята Варвара...» : кант : [для міш. хору без супроводу] / К. Стеценко.
  7. Заповіт Т. Шевченка [Ноти] : «Як умру, то поховайте...» / аранжування К. Стеценка ; Інтернаціонал : «Повстаньте, гнані і голодні...» / [музика П. Дегейтера] ; аранжування В. В-ця [Верховинця] ; слова [Е. Потьє] в пер. М. В-го [Вороного] ; Гімн 1-ой селянської мандрівної трупи : «Ми діти величного мая...» / музика П. Сапсая ; слова І. Сумного ; Вічний Революціонер / музика М. Лисенка ; слова Ів. Франка : для міш. хору [з фортепіано] / К. Г. Стеценко, П. Дегейтер, В. М. Верховинець, Е. Потьє et al. – [Кременчук] : Вид. Губвіднаросвіти, (Нотописня Губспілки спожив. т-ва),[1921]. – 1 арк. (скл. у 8 с.)
  8. Шевченків день [Ноти] : [зб. для шк.] : [для дітей серед. та старшого віку, для співу без супроводу] / Держ. наук.-метод. ком. Наркомосвіти УСРР по секції соц. виховання дозволив для вжитку по шк. установах соцвиху ; [музика різних авт., слова Т. Г. Шевченка, П. Тичини] ; [худож.] Я. Леус. – Харків : Держ. вид-во України, 1928. – 13 с. – (Музика для дітей). – Інша назва : Збірочка для школи. – Зі змісту: Заповіт : [чотириголос. хор без супроводу] / аранжування К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Ой, літа орел : [триголос. хор без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка.
  9. Великий співаник «Червоної калини» [Ноти] : зб. пісень стрілец., іст. (козац.), побут., обряд., жартівливих : в опрацюванні для хорів – міш., чолов. й жіночого a capella / за ред. З. Лиська. – Львів : Червона калина, (Бібльос, Львів), 1937. – 319, XXII с. : кольор. іл. – Зі змісту: Добрий вечір тобі : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Бог предвічний : міш. хор [без супроводу] ; Небо і земля : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Ой, видить Бог : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; По всьому світу : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Ходив-походив місяць : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; На Орданській річці : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Через поле широкеє : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Діва Марія церкву строїла : міш. хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; По горі, горі : жіночий хор [без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Ой, в чистім полі : міш. хор [без супроводу].
  10. Десять пісень [Ноти] : для чолов. хору / обкл. О. Красовський. – Відень : Укр. муз. вид-во Бориса Тищенка у Відні, 1944. – 12 с. – Зі змісту: Бурлака : [для чолов. хору a capella] / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка.
  11. Українські класичні хори [Ноти] : [для міш. хору з супроводом фортепіано і без супроводу] / упоряд. П. Козицький. – Київ : Мистецтво, 1950. – 136, [4] с. : кольор. іл. – Зі змісту: Шевченкові : кантата / музика К. Стеценка ; [слова К. Малицької] ; [літ. ред.] М. Рильського ; Сон / музика К. Стеценка ; слова П. Грабовського.
  12. Класичні хори українських авторів [Ноти]. [Вип. 1] / упоряд. Ю. Таранченко. – Київ : Музфонд СРСР, Укр. респ. філ., 1954. – 87 с. : кольор. іл. – Зі змісту: Травнева пісня : [для чолов. хору acapella] / К.Стеценко ; То була тихая ніч : [для міш. хору з фортепіано] / К.Стеценко ; Там на розі : тріо або хор [без супроводу] / К. Стеценко.
  13. Антология классической музыки народов СССР [Ноти]. Вып. Украинская классическая музыка / сост. С. Л. Гинзбург ; Ленинград. гос. консерватория им. Н. А. Римского-Корсакова. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1955. – 317 с. – Зі змісту: Плавай, плавай, лебедь белый : [голос з фортепіано] / К. Стеценко ; слова Т. Шевченко. – С. 249–255 ; Рано встали, выступали : [для чолов. хору з фортепіано] / К. Стеценко ; слова Т. Шевченко. – С. 254–271 ; Завещание : [для міш. хору з фортепіано] / К. Стеценко ; слова Т. Шевченко. – С. 272, 273.
  14. Українські класичні хори [Ноти]. Вип. 2 : [для міш. та чолов. хору] / упоряд. О. Міньківський. – Київ : Мистецтво, 1955. – 90 с. : кольор. іл. – Зі змісту: Знов весна : [для міш. хору acapella] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки ; Рано-вранці новобранці : [для чолов. хору з супроводом фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Колискова : [для сопрано соло, скрипки і міш. хору] / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка.
  15. Хорові твори українських радянських композиторів [Ноти] = Хоровые произведения украинских советских композиторов : 1917–1957 / редкол.: М. І. Вериківський, П. О. Козицький, Г. Я. Гембера ; муз. ред.: Ф. Надененко, В. Полевой, літ. ред.: Т. І. Волгіна, Г. Літвак, худож. О. Ком’яхов. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1957. – 209 с. : іл. – Парал. укр., рос. мовами. – Зі змісту: Травнева пісня = Майская песня : [чолов. хор без супроводу] / К. Г. Стеценко.
  16. Вінок Кобзареві : репертуар. літ.-муз. зб. на допомогу худож. самодіяльності / Житомир. обл. будинок нар. творчості, Обл. літ. і муз. об-ня ; [відп. за вип. Х. С. Яновський ; худож. А. Машинський ]. – Житомир : Житомир. обл. вид-во, 1961. – 107 с., [4 с. обкл.] : ноти, кольор. іл., портр. – (До 100-х роковин з дня смерті Т. Г. Шевченка). – Зі змісту: Заповіт : [чотириголос. хор без супроводу] / гармонізація К. Стеценка ; слова Т. Шевченка.
  17. Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Григоровича Шевченка [Ноти] : [голос з фортепіано]. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1961. – 171 с. – Зі змісту: Сонце заходить, гори чорніють : [голос з фортепіано : d¹ – f²] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 70, 71.
  18. Хорові твори українських композиторів на слова Тараса Григоровича Шевченка [Ноти] : [міш., чолов. та жіночий хори a capella та з супроводом фортепіано] / К. Г. Стеценко ; Т. Г. Шевченко ; [ред. Ф. Надененко]. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ., 1961. – 166 с. : іл. – Зі змісту: Заповіт : укр. нар. пісня : [міш. хор з фортепіано] / К. Г. Стеценко ; Ой у полі могила : [чолов. хор без супроводу] / К. Г. Стеценко ; Рано-вранці новобранці : [чолов. хор з фортепіано] / К. Г. Стеценко ; Тополя : [хор з фортепіано] / К. Г. Стеценко.
  19. Хорові твори на слова Т. Г. Шевченка [Ноти] : [для чолов. хору з фортепіано і для однорід. хору з фортепіано]. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1961. – 5 с. : портр., кольор. іл. – Зі змісту: Тополя : [для однорід. хору з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка.
  20. Лисенко, М. В. Садок вишневий [Ноти] = Вишневый садик возле хаты : для високого голосу і фортепіано / М. В. Лисенко ; слова Т. Г. Шевченка ; [пер. з укр. Н. Ушакова]. – Київ : Мистецтво, 1963. – 12 [4] с. : кольор. іл. – (До 150-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка : 1814–1964. [Твори композиторів-класиків ; вип. 4]). – Текст укр. і рос. мовами. – Зі змісту: Плавай, плавай, лебедонько / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; пер. з укр. Н. Ушакова. – С. 5–11.
  21. Лисенко, М. В. Східна мелодія [Ноти] : для голосу і фортепіано / М. В. Лисенко ; слова Лесі Українки. – Київ : Мистецтво, 1963. – 12 с. – (До ювілею Лесі Українки ; вип. 1). – Текст укр. та рос. мовами. – Зі змісту: Дивлюсь я на яснії зорі / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – С. 10, 11.
  22. Класичні хори [Ноти] : репертуар. зб. / уклад. О. З. Міньківський. – Київ : Мистецтво, 1964. – 106 с. – (Репертуарна серія «Хорове мистецтво»). – Зі змісту: Прометей : [чолов. хор у супроводі фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка ; літ. ред. П. Тичини ; Червона калинонька : [жіночий хор у супроводі фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Л. Пахаревського ; То була тихая ніч : [міш. хор у супроводі фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки.
  23. Соловейко [Ноти] : песни и хоры на стихи Тараса Шевченко : в сопровождении фортепиано : для сред. и ст.шк. возраста / сост. А. Раввинов ; вступ. ст. Л. Горохова. – Москва : Музыка, [1965] (Ф-ка упр. офсетная по печати, Волгоград). – 32 с. – Зі змісту: Тополя : [голос з фортепіано] / К. Г. Стеценко ; Заповіт : [голос з фортепіано] / оброб. К. Стеценка ; слова Т. Шевченка.
  24. Старовинні українські пісні та романси [Ноти] : [голос з фортепіано] / [уклад. Л. О. Ржецька]. – Київ : Муз. Україна, 1969. – 31 с. : іл. – (Бібліотечка музичної самодіяльності «Вечорниці» ; вип. 12). – Зі змісту: Вечірня пісня : [для високого голосу з фортепіано] / К. Г. Стеценко ; Ой чого ти, дубе / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенка.
  25. Золотії терна [Ноти] = Золотые тернии : вокал. твори на слова Лесі Українки : [для голосу в супроводі фортепіано / [уклад. О. Ряжська]. – Київ : Муз.Україна (Ф-ка офсет. друку № 1 Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Київ), 1970. – 91 с. : іл., портр. – Зі змісту: Хотіла б я піснею стати = Хотела бы песнею стать я : [для голосу в супроводі фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки ; пер. рос. мовою В. Звягінцевої. – С. 77–79.
  26. Романсы композиторов Украины [Ноти] : Н. Лысенко, Я. Степовой, К. Стеценко : для голоса с фортепиано / сост. М. Завалишина. – Москва : Музыка , 1970. – 79 с. : цв. ил. – (Репертуар вокалиста). – Парал. укр. та рос. мовами. – Зі змісту: Гляжу я на ясные звезды... : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки ; пер. В. Звягінцевої. – С. 57 ; Стояла я и слушала весну... : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки ; пер. В. Звягінцевої. – С. 59 ; Король Ивето : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова П.-Ж. Беранже ; пер. В. Дмитрієва ; пер. на укр. В. Самійленко. – С. 61 ; Зачем? : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся ; пер. М. Самаріна. – С. 67 ; О посмотри... : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся ; пер. М. Самаріна. – С. 69 ; Летняя ночь : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова О. Олеся ; пер. М. Самаріна. – С. 73 ; Вечерняя песня : [для голосу в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова В. Самійленко ; пер. В. Звягінцевої. – С.
  27. Українські народні пісні з репертуару І. С. Козловського [Ноти] = Украинские народные песни из репертуара И. С. Козловского : [для тенора в супроводі фортепіано] / упоряд. І. Назаренко. – Київ : Муз. Україна, 1970. – 108 с. : кольор. іл., портр. – (До 70-річчя з дня народження і 50-річчя творчої діяльності). – Парал. укр., рос. мовами. – Зі змісту: Як умру, то поховайте : [для тенора в супроводі фортепіано] / мелодія Г. Гладкого оброб. К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 106.
  28. Маркович, З. Співають соловейки [Ноти] = Nightingales singing / З. Маркович : зб. пісень для вокал., жіночого тріо [у супроводі фортепіано]. – Філадельфія : [Б. в.], 1971 (V-vo M. Kots, Jersey City, N. J.). – 78 с. : іл. – Зі змісту: Тополя : [для жіночого тріо у супроводі фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка : муз. оброб. З. Маркович. – С. 26 .
  29. Бібліотека хормейстера [Ноти]. Вип. 2 / ред.-уклад. П. І. Муравський. – Київ : Муз. Україна, 1978. – 32 с. – Зі змісту: Тополя / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; аранжування для міш. хору П. Муравського.
  30. Пісні літературного походження [Ноти] / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського ; [упоряд.: В. Г. Бойко, А. Ф. Омельченко ; редкол.: О. І. Дей (голова) та ін.]. – Київ : Наук. думка,1978. – 494 c. – (Українська народна творчість). – Зі змісту: Ой літа орел, літа сизий : [варіант Б : на 3 голоси, 3 строфи тексту] / [музика К. Г. Стеценка].– С. 172.
  31. Збірник пісень для рідних і цілоденних шкіл і курсів українознавства за «програмою» 1977 р. у 100-річчя композитора Станіслава Людкевича [Ноти] = Song book for schools / Муз. коміс. крайової центр. укр. шк. ради, Ukrainian canadian music committee 1977–1979 ; уклад.: Сестра Ювеналія, М. Павлишин, К. Зорич-Кондрацька ; обкл. Х. Велигорська-Сеньків. – Торонто : [КЦУШР, Вінніпеґ], 1979. – 68 с. – Зі змісту: Заповіт : три голоси [a capella] / музика К. Стеценка ; слова Т Шевченка. – С. 25 ; Подивлюся – аж світає : один голос [без супроводу] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 36.
  32. Українські класичні романси [Ноти] : [для голосу з фортепіано] / упоряд. та вступ. ст. Т. П. Булат. – Київ : Муз. Україна, 1983. – 336 с. – Зі змісту: Плавай, плавай, лебедонько : [голос з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С.120–127.
  33. Зоре моя вечірняя [Ноти] : зб. хор. творів та пісень на вірші Тараса Шевченка : для дітей серед. і ст. шк. віку / [упоряд. К. Войтех, В. Горбатюк]. – Вид. 2-ге, зі змінами. – Київ : Муз. Україна, 1988. – 44 с. : портр., кольор. іл. – Зі змісту: Заповіт / слова Т. Шевченка ; мелодія Г. Гладкого ; оброб. К. Стеценка.
  34. Служба Божа [Ноти] : Ukrainian millenium : 988 – 1988 : Annunciation of the B.V.M. : [для хору без супроводу] / Ukrainian Catholic Church. – Melrose park, pa : [Б. в.], 1988. – 52, [2] с. : іл. – Зі змісту: Богородице Діво : [для міш. хору без супроводу] / К. Стеценко. – С. 2.
  35. Романси українських композиторів-класиків [Ноти] : для жіночого голосу в супроводі фортепіано / упоряд. З. П. Бузина. – Київ : Муз. Україна, 1990. – 72 с. – Зі змісту: Стояла я і слухала весну : [для жіночого голосу в супроводі фортепіано : e¹–e²] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки ; Хотіла б я піснею стати : [для жіночого голосу в супроводі фортепіано : h-f²] / К. Стеценко ; слова Лесі Українки ; Плавай, плавай, лебедонько / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; Вечірня пісня / музика К. Стеценка ; слова В. Самійленка ; Колискова Килини : до драми «Про що тирса шелестіла» / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенка.
  36. Вокальні твори на вірші Лесі Українки [Ноти] : [для голосу з фортепіано для міш. хору a capella та в супроводі фортепіано] / ред.-упоряд. Г. О. Ніколаєва. – Київ : Муз. Україна, 1991. – 127 с. : портр. – Зі змісту: Стояла я і слухала весну : [для голосу з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – С. 5–7.
  37. Збірник Літургійних і Церковних Пісень / А. Ситник [уклад.]. – [Аделаїда : Slavic Musoft], 1991. – [6], 94 с. – Зі змісту: Святий Боже : [для міш. хору без супроводу] / [музика] К. Стеценка. – С. 26 ; Достойно : [для міш. хору без супроводу] / [музика] К. Стеценка]. – С. 73.
  38. Кобзареві струни [Ноти] : вокал. твори на слова Т. Шевченка в супроводі бандури / уклад., оброб., вступ. слово В. Дутчак ; авт. слів Т. Г. Шевченко. – Івано-Франківськ : Гостинець, 2004. – 80 с. : іл. – Зі змісту: Заповіт : [для сопрано та мецо-сопрано в супроводі двох бандур] / мелодія Г. Гладкого ; оброб. К. Стеценка ; аранжування В. Дутчак. – С. 7–9 ; Літа орел : [для сопрано та мецо-сопрано в супроводі двох бандур] / музика К. Стеценка ; оброб. В. Дутчак. – С. 75–77.
  39. Хорові твори українських композиторів [Ноти] : для дит. та жіночого хору / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т М. П. Драгоманова, Ін-т мистецтв ; упоряд. І. Зеленецька. – Київ : Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 179 с. – Зі змісту: Вечірня пісня : [в супроводі фортепіано] / К. Стеценко ; слова В. Самійленка ; аранжування для хору О. Раввінова. – С. 49–56.
  40. Пісенний вінок [Ноти] : укр. нар. пісні / упоряд. М. Я. Михалко. – Київ : Криниця, 2005. – 288 с. – Зі змісту: Вечірня пісня / музика К. Стеценка ; слова В. Самійленка . – С. 53 ; Ой чого ти, дубе / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенка. – С. 195.
  41. Латрія [Ноти] : (духов. твори для однорід. дит., жіночого, чолов. хорів, ансамблів) : [навч.-метод. посіб.] / уклад.: А. М. Гордійчук, О. М. Скобелєв, В. А. Чепелюк, П. Й. Шиманський. – Луцьк : Вежа, 2006. – 116 с. : іл. – Зі змісту: Прийдіть, поклонімось : [для чолов. хору a capella] / К. Стеценко ; Херувимська пісня : [для чолов. хору a capella] / К. Стеценко ; пер. А. Гордійчука.
  42. Іде звізда чудна. Раритетні українські колядки [Ноти] : пісен. зб. / упоряд. М. Приходько, музика К. Стеценка, А. Ричинського, В. Матюка, Р. Купчинського, Д. Січинського, Я. Яциневича. – Луцьк : Твердиня, 2007. – 36 с. – Зі змісту: Небо і земля / музика К. Стеценка.– С. 4, 5 ; Добрий вечір, Господарю / музика К. Стеценка. – С. 12, 13 ; Добрий вечір / музика К. Стеценка . – С. 14 ; Іде звізда чудна / музика К. Стеценка. – С. 15 ; На Орданській річці / музика К. Стеценка. – С. 18, 19 ; Нова радість стала / музика К. Стеценка. – С. 22 ; Ой видить Бог / музика К. Стеценка.– С. 24, 25 ; По всьому світу стала новина / музика К. Стеценка. – С.
  43. Каравацька, Л. І. Вивчення хорових творів українських композиторів із супроводом фортепіано (малі форми) [Ноти] : навч. посіб. для використання в навч.-вихов. процесі вищих навч. закл. культури і мистецтв ІІІ–ІV рівнів акредитації / ред.-упоряд. Л. І. Каравацька ; М-во культури і туризму України, Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. – Київ : Купріянова, 2007. – 279, [1] с. : кольор. іл. – Зі змісту: Заповіт : міш. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 105, 106 ; Прометей : чолов. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка ; літ. ред. П. Тичини. – С. 107–110 ; Сійтеся, квіти... : («Золотий засів») ; міш. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова О Коваленка. – С. 111–116 ; Рано-вранці новобранці : чолов. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 117–123 ; Веснонько, весно : міш. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка. – С. 124–129 ; Над нами ніч : міш. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – С.130–138 ; То була тихая ніч : міш. хор супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – С. 139–143 ; Могила : чолов. хор у супроводі фортепіано / музика К. Стеценка ; слова Б. Грінченка. – С. 144–149 ; Червоная калинонька : жіночий хор у супроводі фортепіано : [укр. нар. пісня] / оброб. К. Стеценка. – С. 150, 151.
  44. Подоляночка [Ноти] : оброб. укр. нар. пісень для дит. та жіночого хору : навч.-репертуар. посіб. / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т мистецтва ; уклад. І. О. Зеленецька. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2007. – 172 с. : іл. – (Музика). – Зі змісту: Ой на горонці, в золотій коршомці : [укр. нар. пісня : для жіночого хору (вокал. ансамблю) a capella] / оброб. К. Стеценка ; пер. для жіночого хору І. Полюха. – С. 89, 90 ; Щедрий вечір : щедрівка : [для жіночого або дит. хору (вокал. ансамблю) a capella] / оброб. К. Стеценка ; пер. для однорід. хору Ю. Чміля. – С. 92 ; Павочка ходить...: щедрівка : [для жіночого хору (вокал. ансамблю) a capella] / оброб. К. Стеценка ; пер. для жіночого хору І. Полюха. – С. 95 ; По горі, горі пави ходили : [щедрівка : для жіночого або дит. хору (вокал. ансамблю) a capella] / оброб. К. Стеценка. – С. 102 ; Нова радість стала : [для дит. хору (вокал. ансамблю) a capella] / оброб. К. Стеценка ; пер. для дит. хору П. Мережина. – С. 104.
  45. Твори для бандури [Ноти]. Вип. 1 : в супроводі фортепіано / пер. для бандури та упоряд. С. Овчарової. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2009. – 59 с. : іл. – Зі змісту: Романс / К. Стеценко ; пер. для бандури С. Овчарової. – С. 26.
  46. Твори для бандури [Ноти]. Вип. 4 : в супроводі фортепіано / пер. для бандури та упоряд. С. Овчарової. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. – 74 с. : іл. – Зі змісту: Танець / К. Стеценко. – С. 6.
  47. Українські колядки та щедрівки [Ноти] : для міш., чолов. та жіночого хору / упоряд. І. О. Кір’янчук. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. – 496 с. – Зі змісту: Кондак Різдва Христового : для міш. хору / музика К. Г. Стеценка. – С. 17 ; А в Куцівці церкву будують : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 50 ; А в Єрусалимі рано задзвонили : для міш. хору / музика К. Г. Стеценка. – С. 51–53 ; В Вифлеємі-граді : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 80–83 ; Василева мати : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 94 ; Дивная новина : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 113, 114, 120 ; Днесь поющее : для міш. хору / музика К. Г. Стеценко. – С. 134, 135 ; Добрий вечір тобі, пане господарю : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 136, 137 ; Діва Марія церкву будувала : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 145, 146 ; Зірка з’явилась : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 150 ; Заспіваймо всі разом : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 151, 152 ; Нова радість стала : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 184 ; Небо і земля : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 209 ; На Йорданській річці : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 234 ; Ой у граді Вифлеємі : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 239 ; Ой над Вифлеємом : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 242 ; Ой дивнеє народження : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 250 ; Ой у саду, саду-винограду : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С.  256 ; Ой на річці, на Ордані : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 276–279 ; Ой бачить Бог : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 282, 283 ; Ой сивая та і зозуленька : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 296–299 ; Панна Сина породила : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 303 ;  Пречиста Діва : для міш. хору / музика К. Г. Стеценка.– С.  308 ; По всьому світі : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 311 ; Рождество Христове : для міш. хору / музика К. Г. Стеценка. – С. 317–319 ; Що на нашій парафії : для міш. хору / музика К. Г. Стеценка. – С. 407 ; Щедрий вечір, добрий вечір : для міш. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 423 ; Дивная новина : для чолов. хору / оброб. К. Г. Стеценка. – С.  
  48. Котику сіренький [Ноти] : дит. укр. нар. пісні в оброб. К. Стеценка, Л. Ревуцького та М. Дремлюги : муз. хрестоматія / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича ; упоряд. І. М. Дерда. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2011. – 69, [1] с. : іл.
  49. Зачарування звуків ніжних [Ноти] : укр. романси : [для голосу в супроводі фортепіано і скрипки] / уклад.: В. А. Макарова, Л. А. Макарова. – Вінниця : Нова Кн., 2013. – 96 с. – Зі змісту: О, не дивуйсь : [ для голосу, скрипки і фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся ; Хіба не сонце ти прекрасне : [голос з фортепіано] / музика К. Стеценко ; слова О. Олеся ; Хотіла б я піснею стати : [голос з фортепіано : h–f²] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки ; Стояла я і слухала весну : [голос з фортепіано : e¹–e²] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки ; Дивлюсь я на яснії зорі : [голос з фортепіано: a–fis²] / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки.
  50. Пісенна Шевченкіана [Ноти] : [до 200-річчя від дня народж. Т. Г. Шевченка] : [спів у супроводі фортепіано та без супроводу] / [упоряд. О. М. Івасюк ; авт. передм. С. В. Майданська]. – Чернівці : Букрек, 2013. – 318 с. : кольор. іл., портр. – Зі змісту: Плавай, плавай, лебедонько : для голосу / К. Г. Стеценко. – С. 85–90 ; Сонце заходить : [голос з фортепіано] : [d¹-f²] / К. Г. Стеценко. – С. 91, 92 ; Заповіт : для хору / слова Т. Шевченка ; композитор Г. Гладкий ; оброб. К. Г. Стеценка. – С. 117, 118 ; Тополя : для хору / К. Г. Стеценко. – С. 236 ; Ой у полі могила : із поеми «Наймичка» : [для чолов. хору a capella] / К. Г. Стеценко. – С. 237 ; Рано-вранці новобранці : [для чолов. хору в супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко. – С. 238–246 ; Шевченкові : кантата для міш. хору в супроводі фортепіано / К. Стеценко ; слова К. Малицької ; літ. ред. М. Рильського. – С. 285–299.
  51. Педагогічний репертуар вокаліста початківця [Ноти] : [навч. посіб.] / Донец. муз. училище, Упр. культури Донец. облдержадмін. ; уклад.: Г.-К. П. Бутовська, А. Ю. Афанасьєва, С. М. Бабаліков. – Донецьк : Донбас, 2013. – 104 с. : кольор. іл., портр. – Зі змісту: Ой, полети, зозуленько / оброб. К. Стеценка ; Тече річка невеличка / оброб. К. Стеценка ; Ой вийду я / оброб. К. Стеценка ; Ой на Івана та й на Купала / оброб. К. Стеценка ; Ой з-за гори кам’яної / оброб. К. Стеценка ; Ой пряду, пряду / оброб. К. Стеценка ; Садок вишневий коло хати / оброб. К. Стеценка ; Ой матінко-зірко / оброб. К. Стеценка.
  52. Хорові твори українських композиторів [Ноти]. Вип. 2 : для жіночого та дит. хору : [навч. посіб.] / упоряд. І. О. Зеленецька. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2013. – 160, [4] с : кольор. іл. – Зі змісту: Благослови, душе / музика К. Стеценка ; пер. для дит. хору В. Павленка. – С. 38 ; Небо і земля : «Богогласника» / оброб. К. Стеценка ; пер. для однорід. хору М. Башевської. – С. 46 ; Зашуміла ліщинонька / музика В. Стеценка. – С. 66 ; Чуєш, брате мій : [укр. нар. пісня] / оброб. К. Стеценка ; пер. для однорід. хору Д. Глушка. – С. 85 ; Вийди, вийди Іванку : [укр. нар. пісня] / обробка В. Стеценка. – С. 89.
  53. Всенощное бдение [Ноти]. [Т. 1]. Вечерня : Богослужеб. песнопения православ. церкви / сост., ред., коммент. Д. Болгарского ; Киев. духов. акад. и Семинария, Ин-т искусств НПУ им. М. Драгоманова. – Киев : Изд. Свято-Троиц. Ионин. монастыря, 2014. – 415 с. : цв. ил. – Зі змісту: Свете Тихий / К. Стеценко ; Богородице Дево, радуйся / К. Стеценко.
  54. Всенощное бдение [Ноти]. [Т.2]. Утреня: Богослужеб. песнопения православ. церкви / сост., ред., коммент. Д. Болгарского ; Киев. духов. акад. и Семинария, Ин-т искусств НПУ им. М. Драгоманова. – Киев : Изд. Свято-Троиц. Ионин. монастыря, 2014. – 623 с. : цв.ил. – Зі змісту: Хвалите имя Господне: полиелей : [a-moll] / К.Стеценко. – С.121 ; Хвалите имя Господне : полиелей / К. Стеценко. – С. 123 ; Величит душа моя Господа (Лк. 1: 46–55) : Песнь Богородицы / К. Стеценко. – С. 437 ; Слава в вышних Богу : Великое славословие / К. Стеценко. – С. 525.
  55. Заповіт [Ноти] : поезії, покладені на музику = Testament : Poèmes mis en musique / пер. фр. та наук. ред. Д. Чистяка ; [іл. Т. Шевченка ; передм. С. Довгого, Д. Горбачова, Ю. Мосенкіса, О. Соломарської, Д. Чистяка] ; Вид. здійснено за підтримки президента Малої акад. наук України С. Довгого. – [Париж] : Ін-т культури Солензара, 2014. – 66 с. : кольор. іл. – Зі змісту: Заповіт : [голос з фортепіано. : g – es¹] / слова Т. Шевченка ; музика Г. Гладкого ; оброб. К. Стеценка. – С. 64, 65.
  56. Літургійні співи [Ноти] : для міш. хору [a capella] : [в 3 ч.] / упоряд. І. О. Кір’янчук. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2014 : кольор. іл.

Ч. 1. – 252 с. – Зі змісту: Велика єктенія / К. Г. Стеценко ; Благослови, душе моя, Господа : Антифон 1 / К. Г. Стеценко ; Хвали, душе моя, Господа : Антифон ІІ / К. Г. Стеценко ; У Царстві Твоїм / К. Стеценко ; Прийдіть, поклонімось / К. Г. Стеценко ; Святий Боже / К. Г. Стеценко.

Ч. 2. – 264 с. – Зі змісту: Херувимська пісня / К. Стеценко ; Вірую / К. Стеценко ; Милість спокою : № 1, 2 / К. Стеценко.

Ч. 3. – 276 с. – Зі змісту: Достойно є / К. Стеценко ; Отче наш / К.Стеценко ; Хваліть Господа з небес / К. Стеценко ; Благословен, хто йде / К. Стеценко ; Світ істинний / К. Стеценко ; Нехай повні будуть уста наші / К. Стеценко ; Нехай буде ім'я Господнє / К. Стеценко ; Многая літа / К. Стеценко.

  1. Пісенний Кобзар [Ноти] : Хорова Шевченкіана / уклад. П. І. Муравський ; ідея, вступ. ст. і заг. ред. О. А. Шокала ; передм. І. Я. Павленка ; муз. ред., упоряд. біогр. довідок про композиторів та бібліогр. Л. В. Бухонської. – [Хорова партитура]. – Київ : Просвіта, 2014. – 237, [3] с. : кольор. іл., портр. – (Зібрання хорових творів у 7 томах. Твори a capella ; Т. 1). – Зі змісту: Ой у полі могила : [для чолов. хору a capella] : з поеми «Наймичка» / К. Г. Стеценко. – С. 160 ; Як умру, то поховайте : [для чолов. хору a capella] / К. Г. Стеценко. – С. 161–162.
  2. У вінок Кобзареві [Ноти]. Вип. 5 : репертуар. зб. / Муніципал. чолов. хор «Каменяр» ; [упоряд.: С. Целюх, Л. Целюх (тексти)]. – Дрогобич : Коло, 2014. – 32 с. : кольор. іл., портр. – Зі змісту: Ой чого ти, дубе: [для чолов. хору a capella] / К. Стеценко ; слова С. Черкасенка ; аранжування для чолов. хору В. Грицишина. – С. 24, 25.
  3. Мамченко, А. І. Педагогічний репертуар для вокальних ансамблів (у супроводі фортепіано, бандури) : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / А. І. Мамченко. – Київ : [Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка], 2015. – 156 с. – Зі змісту: Вечірня пісня : [для вокал. ансамблю у супроводі ансамблю бандур] / музика К. Стеценка ; слова В. Самійленка ; пер. для ансамблю бандуристів М. Мамченко.
  4. Колядки та щедрівки Бойківщини [Ноти] : партитури для однорід. та міш. хорів / [уклад.: В. Чучман, Н. Манько, А. Арбузова ; передм. А. Вовчак ; авт. слів А. Микуш]. – Львів : [Б. в.], 2016. – 39 с. : фот. кольор. – (XVII Різдвяний фестиваль «Велика коляда»). – Зі змісту: По всьому світу : [для міш. хору a capella] / К. Г. Стеценко. – С. 19 ; По всьому світу : [для однорід. хору a capella] / К. Г. Стеценко ; пер. для дит. хору В. Чучмана. – С. 38.
  5. Наша пісня [Ноти] : пісенні скарби укр. народу : зшиток 3 / [уклад. П. Матвієнко]. – Київ : Фенікс, 2016. – 223 с. : кольор. іл. – Зі змісту: Гей, літа орел, літа сизий : [для голосу] / музика К. Г. Стеценка. – С. 203.
  6. Яропуд, З. П. Колядки, щедрівки, духовні піснеспіви : для міш. та однорід. хорів : навч.-репертуар. посіб. / З. Яропуд (авт.-упоряд.) ; Л. Яропуд (ред.). – 2-ге вид., доопрац. і допов. – Вінниця : Нова кн., 2016. – 212 с. : кольор. іл. – Зі змісту: Нова радість стала : колядка : для міш. та однорід. хорів [без супроводу] / гармонізація та аранжування для міш. хору К. Стеценка ; аранжування для однорід. хору З. Яропуда. – С.31.
  7. Дивная новина [Ноти]. Кн. 1 : зб. колядок в опрацюванні для міш. хору. – Львів : Вид-во Тараса Сороки, 2017. – 63 с. : кольор. іл. – (Колядки і щедрівки). – Зі змісту: Нова радість стала : [для міш. хору acapella] / музика К. Стеценка. – С. 39 ; Дивная новина : [для міш. хору acapella] / музика К. Стеценка. – С. 41 ; На Орданській річці : [для міш. хору acapella] / музика К. Стеценка. – С.47.
  8. Колядки та щедрівки Закарпаття [Ноти] : партитури для однорід. та міш. хорів / [упоряд.: В. Чучман, Н. Манько, А. Арбузова, О. Баглай ; передм. В. Пасічник]. – Львів : [Б. в]., 2017. – 56 с. : фот. кольор. – (XVIII різдвяний фестиваль «Велика Коляда»). – Зі змісту: Ой, видить Бог : [для міш. хору] / К. Стеценко. – С.29, 30 ; Ой, видить Бог: [для однорід. хору] / К. Стеценко ; пер. для дит. хору В. Чучман. – С. 51, 52.
  9. Агеєв, Д. В. Вокально-педагогічний репертуар для баритону та басу (з хрестоматією) [Ноти] : [у супроводі фортепіано] : навч.-метод. посіб. / Д. В. Агеєв, Т. В. Кисилевська ; М-во освіти і науки України, Нац. пед.у н-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2018. – 170 с. : кольор. фот. – Зі змісту: Ой чого ти, дубе: [для баса з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенко. – С. 39 ; Одна гора високая, а другая низька : [для баритона або баса з фортепіано] / музика К. Стеценка ; слова Л. Глібова. – С. 41.
  10. Колядки та щедрівки Поділля [Ноти] : [для однорід. та міш. хорів a capella]. – Львів : Колір-ПРО, 2018. – 36 с. – (XIХ Різдвяний фестиваль «Велика коляда»). – Зі змісту: Іде звізда чудна : [для міш. хору a capella] / музика К. Стеценка. – С. 13.
  11. Пісенний Кобзар [Ноти] : хор. Шевченкіана / уклад., муз. ред. П. І. Муравський ; ідея, вступ. ст. і заг. ред. О. А. Шокала ; передм. І. Я. Павленка ; упоряд. біогр. довідок про композиторів та бібліогр. Л. В. Бухонська, Т. В. Миронюк, М. І. Гулковський. – [Хорова партитура]. – Київ : Інкос, 2020. – 350 с. : портр., іл. – (Зібрання хорових творів у 7 томах : твори а капела. Твори з інструментальним супроводом ; т. 4. Вибране). – Зі змісту: Заповіт : [для міш. хору a cappella] / К. Г. Стеценко. – С. 92 ; Тополя : [для міш. хору a cappella] / К. Г. Стеценко. – С. 93 ; Заповіт : [для міш. хору в супроводі фортепіано] / К. Г. Стеценко. – С. 242.

Виконання творів композитора

Не забуду, як… П. Козицький програвав мені «Панахиду» К. Стеценка і ми обидва шкодували, що цей «церковний» твір не може у нас виконуватися як твір концертовий. А справа ж та не так у «церковності», як у надзвичайно сміливому поєднанні канонічної духовної музики з елементами української народної пісні.

М. Рильський

  1. Гай, П. Концерт з творів К. Стеценка : [відгук на концерт Першого нац. хору, колектив якого 9 і 15 черв. 1918 р. дав перші за життя композитора концерти, присвяч. його творчості. Особливо вразили слухачів пісні «Вкраїно-мати», «Сон» і «Живи, Україно». «В чудовій музиці цих пісень виявилась муза Стеценка: то лагідна і тиха, як весняний ранок, то бурхлива і грізна, як буйне море»] / П. Гай // Відродження. – Київ, 1918. – 11 черв. (№ 60).
  2. Збірник українських пісень з репертуару хору Української господарської академії в Ч. С. Р [Ноти]. Зошит І. – Подебради : [Б. в.], 1923 (Vančura B., Podebrady). – 47 с. : іл. – Обкл. парал. чеськ. – Тексти пісень укр. і транслітеровано латиницею.
  3. Государственная капелла УССР «Трембіта» [Звукозапис] / худож. керівник П. Муравський. – Москва, 1960. – 1 грп : 33 об. – Зі змісту: Чуєш, брате мiй : укр. нар. пісня / оброб. К. Стеценка.
  4. Калина [Звукозапис] / музика К. Стеценка // Чарівні гітари : ВІА : [концерт] / керівник Б. Волгін. – Москва : Мелодия, [197–] (Апрелевка : з-д грп.).
  5. Марiйка [Звукозапис] : укр. нар. пісня / оброб. К. Стеценка ; соліст Т. Петриненко // Вiзерунки шляхiв : ВІА : [концерт] / худож. керівник В. Ярликов ; муз. керівник Т. Петриненко. – Москва : Мелодия, 1976 (Апрелевка : Апрелев. з-д грп.).
  6. Ой чого ти, дубе [Звукозапис] / музика К. Стеценка ; слова С. Черкасенка // Ворвулев, Николай. Николай Ворвулев (баритон) : грп. 2 : [концерт]. – Арх. записи 1957–1964 рр. / реставрация Т. Павловой. – Москва : Мелодия, [1976] (Апрелевка : Апрелев. з-д грп., 1977).
  7. Вибрані хорові твори [Звукозапис] / музика К. Стеценка ; викон. Київ. камер. хор ; худож. керівник. В. Іконник. – Москва : Мелодия, 1982 (Апрелевка : ВСГ). – 1 грп. [ГОСТ 5289–80] : 33 об/хв., стерео. – Зміст: Молоденький Грицю ; Кей ми прийшла карта ; Чи чули ви, люди ; Херувимська пicня : ля мінор ; Херувимська пiсня  : мi мінор ; Ой у полi двi тополi ; Ой болить моя та головонька ; Чуєш, брате. мiй ; Сон / слова П. Грабовського ; Весною / слова В. Самiйленка ; Заповiт / слова Т. Шевченка ; В країнi мертвiй / слова О. Олеся ; До пicнi / слова М. Чернявского ; Знов весна / слова Лесі Українки ; Усе жило, усе цвiло / слова О. Олеся ; Радiйте, спiвайте / слова О. Олеся ; оброб. І. Гончаренка ; Гимн памяти Гоголя / слова М. Бика ; укр. текст В. Струтинського.
  8. Ой лiта орел [Звукозапис] / музика К. Стеценка ; слова Т. Шевченка ; в супроводі Держ. капели бандуристів УРСР ; диригент О. Міньківський // Роменський, Михайло (бас). Мистецтво Михайла Роменського. – Москва : Мелодия, 1983 (Апрелевка : ВСГ).
  9. Обробки українських народних пісень [Звукозапис] / К. Стеценко ; викон. Київ. камер. хор ім. Б. Лятошинського, худож. керівник В. Іконник. – Москва : Мелодия, 1983 (Апрелевка : ВСГ, 1982). – 1 грп. [ГОСТ 5289–80] : 33 об/хв., стерео. – Зміст: Щедрий вечiр ; Павочка ходить ; Ой на рiчцi, на Дунаï ; Ой учора iз вечора ; Через поле широкеє ; Ой там за горою ; Ой у полі, при дорозi ; Ой сивая та зозуленька ; Ой на горонцi в золотiй коршомцi ; Ой, в Києвi рано задзвонили ; Чи дома, дома бiдная вдова ; Чи дома, дома хазяїн дома ; Ой за горою, за зеленою ; З-пiд гiр, з-пiд долин.
  10. Величить душа моя Господа [Звукозапис] / викон. Хор Володимир. каф. собору м. Києва під орудою М. Литвиненка // Вознесох избранного от людей моих [Звукозапись]. – Москва : Моск. патриархия ; Москва : Мелодия, 1987, 1988 (Апрелевка : з-д грп., [1988]).
  11. Херувимська пісня [Звукозапис] / викон. Хор Володимир. каф. собору м. Києва під керівництвом М. Литвиненка // Вознесох избранного от людей моих. – Москва : Моск. патриархия ; Москва : Мелодия, 1987, 1988 (Апрелевка : з-д грп., [1988]).
  12. Украïнська духовна хорова музика : [Звукозапис] / музика М. Леонтовича, К. Стеценка, О. Кошиця ; викон.: Владлен Грицюк, Петро Довбня, Анатолій Глазирiн, Борис Буряк, Михайло Дорогий ; Держ. акад. хор. капела УРСР «Думка», худож. керівник Є. Савчук. – Записано в Держ. іст.-культур. заповіднику «Софійський собор», 1989 р. – Москва : Мелодия, 1991 (Апрелевка : ВСГ, 1989). – 1 грп. [ГОСТ 5289-88].
  13. Вечірня пісня [Звукозапис] / музика К. Стеценка ; слова В. Самійленка ; солістка Д. Петриненко ; хор Київ. держ. консерваторії ; диригент П. Муравський. – Київ : Музфонд Держтелерадіо України, 1995. – 1 мф/кат.
  14. Колискова [Звукозапис] : пісня / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка ; солістка Д. Петриненко ; хор Київ. держ. консерваторії ; диригент П. Муравський. – Київ : Музфонд Держтелерадіо України, 1995. – 1 мф/кат.
  15. Антологія української хорової музики. Диригує Павло Муравський. (А. Ведель, М. Березовський, О. Кошиць та ін.) [Звукозапис] / хор студентів Муз. акад. України ім. П. І. Чайковського ; Нац. радіокомпанія України ; Т-во «Україна-Світ». – Київ, 2001. – 1 компакт-диск. – Диск вийшов при фінанс. підтримці меценатів з міст: Торонто (Канада), Чикаго (США). – Зі змісту: Ой сивая та і зозуленька : (щедрівка) / оброб. К. Стеценка.
  16. Штихалюк, В. І. Співає гурт «Козаченьки» [Ноти] / В. І. Штихалюк. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2002. – 28 с. – Зі змісту: Встає хмара / музика К.Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 6.
  17. Романси та українські народні пісні з репертуару Бориса Гмирі [Ноти] / упоряд. Г. Гаврилець, Г. Принц. – Київ : Муз. Україна, 2003. – 95 с. – Зі змісту: Дивлюсь я на яснії зорі / К. Стеценко ; слова Лесі Українки. – С. 65, 66 ; Одна гора високая, а друга низька : укр. нар. пісня / К. Стеценко ; слова Л. Глібова. – С. 79–81 ; Ой чого ти, дубе / К. Стеценко ; слова С. Черкасенка. – С. 82, 83.
  18. Співає «Думка» [Ноти] : хор. твори / упоряд. Є. Савчук ; передм. Ю. Чекан. – Київ : Муз. Україна, 2003. – 232 с. – Зі змісту: Радійте, співайте! / музика К. Стеценка ; слова О. Олеся. – С. 41, 42 ; Весною / музика К. Стеценка ; слова В. Самійленка. – С. 43–45 ; Знов весна / музика К. Стеценка ; слова Лесі Українки. – С. 46, 47.
  19. Співає Український народний хор імені Г. Верьовки [Ноти] / авт.-упоряд. А. Т. Авдієвський ; упоряд. М. І. Пилипчак. – Київ : Муз. Україна, 2005. – 275 с. : кольор. іл. – Зі змісту: Чи дома, дома / К.Стеценко, А. Авдієвский.
  20. Шедеври хорового мистецтва. Диригує Павло Муравський [Звукозапис] : [вміщ. тв. пов’язані з однією постаттю – Павлом Івановичем Муравським] / диригент П. Муравський. – [Київ] : Астра Рекордс, 2005. – 1 електрон. опт. диск : (розмір: 112.9 Mb). – Зі змісту: Ой сивая та і зозуленька / оброб. К. Стеценка ; викон. хор Київ. консерваторії ; Вечірня пісня / музика К. Стеценка ; оброб. Е. Тирманд ; слова В. Самійленка ; солістка Д. Петриненко ; викон. хор Київ. консерваторії.
  21. Ой на річці на Йордані [Ноти] : [для міш. хору a capella] : колядка / К. Г. Стеценко ; [муз. ред. М. Гобдича]. – [Партитура]. – Київ : Камер. хор «Київ», 2006. – 2 с. – (Бібліотека хору «Київ»). – Перші слова : «Ой на річці на Йордані...».
  22. Митрополит Василь Липківський (1864–1937) [Електронний ресурс] : [спогади, проповіді] / [читають: о. М. Кригін, протоієрей П. Бойко ; музика К. Стеценка ; диригенти: Є. Савчук, В. Віняр ; регент хору В. Кульчицька-Шовкун] ; [муз. супровід: акад. капела «Думка», церков. хор «Видубичі»]. – Електрон. дані. – [Київ] : [Б. в.], [2007]. – 1 електрон. опт. диск (CDR-ROM). – Назва з етикетки диска.
  23. Співають «Солісти Львова» [Ноти] : [зб. духов. творів : для чолов. вокал. ансамблю a capella] / упоряд. З. Демицюх ; Солісти Львова. – Львів : [Вид-во Тараса Сороки], 2007. – 202 с. : іл. – Зі змісту: Нова радість стала / К. Стеценко ; Добрий вечір тобі, пане господарю / К. Стеценко.
  24. Співає Волинський народний хор. Пісенні скарби краю [Ноти] / упоряд. О. І. Стадник. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2008. – 480 с. – Зі змісту: Ой у полі могила / музика К. Стеценка, слова Т. Шевченка. – С. 155 ; Рождество Христове / музика К. Стеценка. – С. 428, 429.
  25. Камерний хор «Київ». Кирило Стеценко. Vol. 3. Панахида [Звукозапис] / диригент М. Гобдич. – [Б. м.] : Саме так!, 2010. – 1 CD (56:03). – Зміст: Панахида: 1. Святий Боже ; 2. Заупокійна єктенія ; 3. Тропар «Глибиною мудрости» ; 4. Тропар «Благословен єси Господи» ; 5. Єктенія мала за померлими ; 6. Упокой, Спасе наш ; 7. Пісня 1 : Ірмос «Як по суші перейшов Ізраїль» / Заспів «Упокой, Господи» ; 8. Пісня 3 : Ірмос «Нема Святійшого, як ти, Господи» / Заспів «Упокой, Господи» ; 9. Пісня 6: Ірмос «Житейське море» / Заспів «Упокой, Господи» ; 10. Зі святим упокой ; 11. Пісня 9 : Ірмос «Бога людям неможливо бачити» ; 12. З духами спочилих праведників ; 13. Потрійна єктенія ; 14. Відпуст ; 15. Вічна пам’ять. Милість спокою тобі співаємо.
  26. Співає Український народний хор Київського національного університету культури і мистецтв [Ноти]. Вип. 1 : навч. посіб. для вищ. муз. навч. закл. І-ІV рівнів акредитації / оброб., аранжування та інструментування С. Є. Павлюченка ; пер. супроводу В. М. Самофалова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Вінниця : Нова кн., 2011. – 231 с. : іл., портр., кольор. фот. – Зі змісту: Молітесь, братія : з музики до інсценізації поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» / музика К. Стеценка ; вірші Т. Шевченка ; пер. супроводу В. Самофалова. – С. 61–82 ; Ой нащо ви, славні брати гайдамаки : з музики до інсценізації поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» / слова С. Черкасенка ; музика К. Стеценка ; пер. супроводу В. Самофалова. – С. 83–87.
  27. Співає Український народний хор Київського національного університету культури і мистецтв [Ноти]. Вип. 3 : навч. посіб. для вищ. муз. навч. закл. І-ІV рівнів акредитації / оброб., аранжування та інструментування С. Є. Павлюченка ; пер. супроводу В. М. Самофалова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Вінниця : Нова кн., 2011. – 217 с. : іл., портр., кольор. фот. – Зі змісту: Колискова пісня : на нар. тему / музика К. Стеценка ; слова О. Коваленка ; пер. супроводу В. Самофалова. – С.4.
  28. Іди, іди, дощику [Ноти] : пісні для дітей 1–4 кл. у супроводі баяна : навч.-метод. посіб. / упоряд.: О. В. Бубнов, Н. В. Філіпчук. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2012. – 216 с. – Зі змісту: Тема Котика : з дит. опери-казки «Лисичка, Котик і Півник» / К. Г. Стеценко. – С. 88 ; Ой на горі жито : укр. нар. пісня / обр. К. Г. Стеценка. – С. 98 ; Журавель : укр. нар. пісня / оброб. К. Г. Стеценка. – С. 178,
  29. З репертуару Народної академічної хорової капели імені Павла Чубинського [Ноти] : [для хору a capella] / ред.-упоряд. Н. Ю. Посісеєва. – Київ : Фенікс, 2014. – 256 с. : кольор. іл., фот. – Зі змісту: Благослови, душе моя, Господа : [для міш. хору a capella] : антифон І з Літургії Св. Іоанна Златоустого / К. Г. Стеценко. – С. 77, 78.
  30. Карась, Г. Музична Шевченкіана української західної діаспори у звукозаписах : [на основі різноманіт. джерел (звукозаписів, кат., ст.) здійснено огляд муз. шевченкіани укр. захід. діаспори у звукозаписах впродовж XXcт. Починаючи з 1950-х pp. у репертуарі Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка з Детройта звучала «Гайдамацька пісня» К. Стеценка. У виконанні відомого британ. співака бас-баритона Павла Гунька – 42 солоспіви К. Стеценка на двох CD тощо] / Г. Карась // Вісн. Прикарпат. ун-ту. Мистецтвознавство. – 2014. – Вип. 28/29, ч. 1. – С. 133–138.
  31. Мартинюк, А. К. Диригентська діяльність Олени Борисової в культурно-освітньому просторі Переяславщини : [про виконання нар. худож. колективом – камер. хором ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди» – хор. музики К. Г. Стеценка, зокрема таких творів, як «Благослови, душе моя, Господа», «Тополя» (на вірші Тараса Шевченка). Окрасою репертуару хору став хор «Сон», напис. композитором на слова одноймен. автобіогр. вірша П. Грабовського, у якому відображені найгостріші сусп. й етич. проблеми того часу, а також мистец. пошуки Стеценка на поч. ХХ ст.] / А. К. Мартинюк // Музикознавча думка Дніпропетровщини : зб. наук. ст. – Дніпро, 2016. – Вип. 11. – С. 126–135.
  32. На кобзарській струні [Ноти] : з репертуару Струсівської заслуж. капели бандуристів України «Кобзар» : [для чолов. хору без супроводу та в супроводі бандур або фортепіано] / уклад. І. Козак ; передм. Б. Іваноньків. – Тернопіль : Підруч. і посіб., – 96 с. – Зі змісту: Заповіт : [для чолов. хору без супроводу] / оброб. К. Стеценка ; слова Т. Шевченка. – С. 8 ; Встає хмара з-за лиману : [для дуету тенора і баритона та чолов. хору] / музика К. Стеценка ; оброб. М. Гвоздя ; слова Т. Шевченка. – С. 22.

 

Дослідження життя і творчості К. Г. Стеценка

Пісня українська розкаже народові його історію, його минувшину, пісня розкаже йому, хто він, які були в нього герої, хто такі Наливайко, Трясило, Залізняк, Гонта, Хмельницький… Він узнає і серцем своїм прийме дух вільності і свободи…

К. Г. Стеценко

Це був справжній співець народу, який зумів доторкнутися своєю творчою інтуїцією до глибини народної душі, перейнятися, злитися з нею, стати її устами.

П. Козицький

 

Біографія К. Г. Стеценка

Стеценко зростав на Шевченківщині серед дивної природи одного з найбагатших красою закутків України, що зберегли до того часу багато примітивного селянського побуту з його піснями, звичаями…

Я. Полфіоров

Кирило Григорович був не тільки талановитим композитором, він залишив теж по собі спогад надзвичайно сердечної і доброї людини. Він ніколи не міг дивитися спокійно, як кому з нашої сім'ї щось приходилось трудно, і зараз брався допомагати. Він не раз виручав мою стареньку матір в її домашніх клопотах.

О. Ватич

  1. Вітрич, М. Страдницьке й подвижницьке життя Кирила Стеценка : [у становленні К. Стеценка як композитора важливу роль відіграло його знайомство 1899 р. з М. В. Лисенком та подорож Україною з його капелою як учасника хору та помічника диригента. У цей час він пише перші свої хор. твори: «Бурлака», «Могила», «Хваліть ім’я Господнє», «Херувимська», «Милість спокою», «Слава в вишніх Богу»] / М. Вітрич // Зоря Полтавщини. – 2017. – 22 черв. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.old.zorya.poltava.ua/2017/06/22/stradnytske-j-podvyzhnytske-zhyttya-kyryla-stetsenka/ (дата звернення: 17.11.2021). – Назва з екрана.
  2. Галкіна, Л. Кирило Стеценко – обличчя української революції : життя і творчість композитора : [з цікавими подробицями висвітлено біогр. митця, який до всього ще й мав хист до малярства і графіки. Ці здібності, ймовірно, передалися від батька Григорія Михайловича – селянина-маляра, який заробляв на хліб, малюючи портр., ікони та розписуючи церкви в навколиш. селах. Детально розглянуто і муз.-пед. діяльність композитора, у т. ч. в Тиврові та Голово-Русаві] / Л. Галкіна // Шк. світ. – 2020. – № 7. – С. 5–20 : фот.
  3. Гунько, О. «Дружина умовляє мене стати попом» – Кирило Стеценко : Микола Лисенко називав своїм наступником Кирила Стеценка : [ці слова сказав М. Лисенко після відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. Маестро був вражений твором «Бурлака», виконаним на урочистостях. Перший твір Кирило Григорович написав у 13 років. Це була композиція «Благословлю Господа повсякчас» для бурсац. хору Софійс. духов. шк., де навчався] / О. Гунько // Газ. по-українськи. – 2012. – 26 квіт. (№ 61). – С. 9.
  4. Добош, М. Кирило Стеценко – видатний український композитор (1882–1922) : [висвітлюючи біогр. і твор. шлях композитора, авт. зазначає, що найбільшим досягненням для Стеценка було його знайомство з М. Лисенком у 1899 р., який високо цінував талант Кирила Григоровича і не раз висловлювався: «Ось хто мене замінить по моїй смерті»] / М. Дорош // Свобода. – 1982. – 8 трав. (№ 86). – С. 2, 4. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda–news.com/arxiv/pdf/1982/Svoboda–1982–086.pdf#search="стеценко" (дата звернення: 28.09.2021). – Назва з екрана.
  5. Забуті сторінки біографії Кирила Григоровича Стеценка [Електронний ресурс] : презентація : [відтворено родове дерево композитора та його дружини Є. Франковської, а також карту подорожей Другої мандрів. Капели Правобереж. Україною, зокрема і перебування в Тульчині. Розкрито роль митця у створенні Укр. респ. капели] // На Урок : освіт. журн. / ТОВ «На Урок». – Електрон. текст. і граф. дані. – 2017–2021. – Режим доступу: /https://naurok.com.ua/prezentaciya-zabuti-storinki-biografi-kirila-grigorovicha-stecenka-87789.html (дата звернення: 28.12.2021). – Назва з екрана.
  6. Квітка, І. Доля архіву композитора К. Стеценка : [уже на другий день після поховання митця композитор П. Козицький отримав наказ від рад. уряду забрати його архів до Києва. За твердженням сина В. Стеценка, архів його батька, вилучений у 1922 р., на поч. війни був вивезений до Запоріжжя, проте був затоплений у Дніпрі. Разом з архівом К. Стеценка знищено також архіви М. Лисенка, Я. Степового, М. Леонтовича та ін. укр. композиторів] / І. Квітка // Вісті. – 1944. – 5 жовт. – С. 3.
  7. Кизлова, О. Потомок Дорошенка, сын маляра, отец и дед скрипачей : [про родовід композитора К. Г. Стеценка, який, за сімейними переказами, походив від гетьмана Дорошенка, та нелегкий життєвий шлях митця розповів онук і тезка скрипаль – К. Стеценко] / О. Кизлова // Сегодня. – 2002. – 5 июня. – С. 8.
  8. Козицький, П. Кирило Стеценко : (спроба критич.-біогр. характеристики) / П. Козицький // Музика. – 1923. – Число 2. – С. 3–6. – Зміст: Дитинство : [вміщено репрод. портр. К. Стеценка худож. Б. К. Реріха (у тексті не зазначений) та факсиміле підпису композитора на с. 3. На с. 5 представлено фот. «Стеценко бурсачок». Наприкінці ст. зазначено, що це «фактичний матеріал від композиторської матері»].
  9. Козицький, П. Кирило Стеценко : (спроба критич.-біогр. характеристики) : [закінчення] / П. Козицький // Музика. – 1923. – Число 3/5. – С. 8–18 : фот. (Груп. світлина із зображенням К. Стеценка, худож. Ільченка, В. Доги, М. Леонтовича (с. 10) ; Хата у с. Веприк, де помер композитор, з мал. худож. Ю. Михайлова (с. 17). – Зміст: Наука (1893–1903 р.) ; Життя в Києві (1903–1910 рр.) ; «Головорусовська спячка» (1910–1917 рр.) ; Часи революції (1917–1922 рр.).
  10. Корсуновський, П. К. Стеценко : (до ст. о. С. Сапруна в «Свободі» з 29 трав. 1947) : [друг і товариш по шк. К. Г. Стеценка виправив кілька «неточностей» у біогр. композитора] / П. Корсуновський // Свобода. – 1947. – 6 черв. (№ 130). – С. 5. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda–news.com/arxiv/pdf/1947/Svoboda–1947–130.pdf#search="стеценко"(дата звернення: 23.09.2021). – Назва з екрана.
  11. Косовський, В. Порвалися струни на кобзі ; Страх : [з історії знищення укр. інтелігенції (К. Г. Стеценка, М. Д. Леонтовича та ін.)] / В. Косовський // Зона. – 1996. – № 11. – С. 93–101.
  12. Кошиць, О. З піснею через світ. Подорож Української Республіканської Капели. Т. 1 : [є згадка про участь К. Стеценка в орг. капели] / О. Кошиць. – Вінніпег : Культура й освіта, 1952. – 196 с.
  13. Кротевич, Є. М. Кирило Григорович Стеценко : [укр. письменник згадує про зустрічі з композитором, описуючи його зовнішність, життєрадіс. і веселу вдачу. Їхня перша зустріч відбулася 1902 р., коли вони втілювали спільний задум з написання лібрето до опери «Полонянка» за одноймен. поемою Є. Кротевича, схвалення першої дії опери М. П. Старицьким та її постановку в Нар. домі на Лук’янівці] / Є. М. Кротевич // Київські зустрічі : спогади та новели : поеми / Є. М. Кротевич. – Київ, 1965. – С. 158–164 : портр. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Krotevych_Yevhen/Kyivski_zustrichi_Spohady_vyd_1965/ (дата звернення: 10.11. 2021). – Назва з екрана.
  14. Лебідь, Ан. З матеріалів до біографії та творчості К. Стеценка : [за листуванням композитора зі своїм найближчим приятелем поетом Ол. Коваленком досліджено біогр. і творчість митця] / Ан. Лебідь // Музика. – 1925. –Число 9/10. – С. 311–316 ; Число 11/12. – С. 404–408.
  15. Липа, Ю. Кам’янець столичний : [новела] : [є згадка про композитора К. Г. Стеценка, який привіз до Кам’янця-Подільського нову оперу «Гайдамаки». «Йому її мало не вкрали, тоді він зашив при серці, в білля, і так довіз»] / Ю. Липа // Нотатник / Ю. Липа ; авт. пеpедм., упоряд. Л. Череватенко. – Київ, 2000. – С. 143–155.
  16. Мартиненко, О. В. Нарис із життя Кирила Стеценка (до 135-річчя з дня народження) : [у розвідці мова йде про перебування композитора в Білій Церкві. Зазначено, що Кирило Григорович добре співав, мав орг. та комерц. здібності, але це більше було вимогою часу, ніж натхненням. Ще у 1902 р. він долучився до кооператив. роботи в правлінні спожив. т-ва в с. Насташки біля Білої Церкви] / О. В. Мартиненко, О. В. Поліщук // Університет : газ. колективу Білоцерків. нац. аграр. ун-ту. – 2018. – № 1/2 (Лют.). – С. 4.
  17. Молчанова, Т. Зі славної плеяди : [про основні віхи біогр., твор. спадку та пед. діяльності К. Г. Стеценка] / Т. Молчанова // Дзвін. – 1997. – № 2. – С. 158–160.
  18. Нікітюк, О. П. Капела «Думка» в контексті національного хорового руху 1917–1920-х років : [досліджуючи історію капели, авт. зауважує, що ідею створення саме мандрів., просвітниц. хор. капели подав тодіш. керівник хор. секції «Дніпросоюзу», працівник М-ва освіти УНР К. Стеценко] / О. П. Нікітюк // Мистецтвознав. зап. – 2018. – Вип. 33. – С. 496–503.
  19. Нові жертви. Кирило Стеценко, Олександр Алешо, Олександр Лозовський, Юрій Отмарштейн : (від спец. кор. «Свободи») : [у смерті композитора звинувачено більшовиків, адже саме за їхньої влади він змушений був мешкати в глухому селі без відповід. лікар. допомоги. При нац. укр. владі митець «був би окрасою нашої музики, жив би в столиці, стояв би на чолі великого музичного інституту»] // Свобода. – 1922. – 1 черв. (№125). – С. 2. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1922/Svoboda-1922-125.pdf (дата звернення: 04.11.2021). – Назва з екрана.
  20. Позняк, Н. Світлий батюшка української пісні : [народж. для музики К. Г. Стеценко змушений був служити священником у церкві, ховаючись від злиднів і пильного ока ГубЧК. У листі до І. Мар’яненка він писав: «Життя тягне в один бік мене, а душа моя прямує до свого. І в цім трагедія мого життя, що вони не давали мені того оточення і атмосфери, котра потрібна і для якої існую я на світі»] / Н. Позняк // Українські вісники / Н. Позняк, О. Хоменко. – Тернопіль, 2008. – С. 41–44.
  21. Прудивус, С. В. Павло Тичина у світлі нового джерела: поет очима друга : [за записами зі щоденника друга поета – Анатолія Карповича Павлюка висвітлено ставлення П. Тичини до К. Г. Стеценка, який до 20-ї річниці смерті митця прагнув опублікувати свої спогади «про цього видатного композитора». Йдеться в щоденнику й про поїздку поета з Другою мандрів. капелою під орудою К. Г. Стеценка та про похорон композитора й диригента, на якому поет виголосив прощал. промову] / С. В. Прудивус // Молодий вчений. – 2018. – № 11 (63). – С. 732–734.
  22. Рідкісне фото : [зображено Перший укр. хор під орудою К. Г. Стеценка на гастролях у Полтаві в 1918 р. з фондів Музею театр., муз. та кіномистецтва України] // Музика. – 1970. – № 6. – С. 36.
  23. Савчук, Г. Звичайно-надзвичайний Кирило Стеценко : [за спогадами сучасників композитора відображено не лише риси його характеру, а й непересіч. талант учителя, просвітителя, організатора укр. муз. життя, який розумів величез. вихов. силу муз. мистецтва] / Г. Савчук // Музика. – 2012. – № 5. – С. 8–11.
  24. Сапрун, С. Кирило Стеценко (1882–1922) : (у 25-річчя його смерті) : [висвітлюючи біогр. композитора, авт. звертає увагу на те, що К. Г. Стеценко постійно навчався. Спочатку – проф. співу у В. Петрушевського, гармонію вивчав у С. Тележинського. Пізніше записався до проф. Рибака, з 1904 р. підвищував свої знання в муз.-драм. шк. Лисенка, у проф. Любомирського студіював теорію, гармонію, контрапункт] / С. Сапрун // Свобода. – 1947. – 29 трав. (№ 124). – С. 3. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1947/Svoboda-1947-124.pd (дата звернення: 23.09.2021). – Назва з екрана.
  25. Стеценко, Г. Музикант Галина Стеценко: «Відчуваю дідову присутність у своєму житті» : [інтерв’ю з Галиною Стеценко, піаністкою, органісткою, писанкаркою, художницею, поетесою і онукою К. Г. Стеценка, про її життя та захоплення в Португалії] / Г. Стеценко ; розмовляла Л. Чечель // Україна молода. – 2018. – 7 верес. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://umoloda.kyiv.ua/number/3357/164/126213/ (дата звернення: 17.02.2022). – Назва з екрана.
  26. Стеценко, К. В. Ксенія і Кирило Стеценки: «Нам усе дається легко, синхронно – як іскра» : [онук композитора, відомий скрипаль, розповідає про чотири покоління талановитих музикантів з родини Стеценків] / К. В. Стеценко ; розмовляла Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2013. – 22 лют. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/2229/164/79350/ (дата звернення: 17.02.2022). – Назва з екрана.
  27. Стеценко, П. Г. Забута біографія. Протоієрей Кирило Григорович Стеценко : [передрук заборон. в рад. часи першого стеценкознав. нарису, напис. братом композитора і надрук. в журн. «Церква й життя» (1927. Число 4) – органі Укр. автокефал. православ. церкви. Висвітлено також перебування митця на Поділлі, де він познайомився з композиторами Я. Степовим, М. Леонтовичем, П. Сеницею, які, за словами авт., «не могли дати йому ніякої поради, ані допомоги, бо самі мусили перебувати на периферії»] / П. Г. Стеценко ; вступ. ст. Г. Зленка // Музика. – 1994. – № 3. – С. 25–27.
  28. Стеценко, Т. Кирило Стеценко і Українська революція 1917–1921 років [Електронний ресурс] : [від її початку К. Стеценко займався практ. роботою зі збереження та популяризації нац. культури. У 1917 р. він працював в муз. від. при М-ві освіти УНР та ініціював створення кобзар. шк., муз. шк., каф. нар. музики при консерваторії та диригент. ін-ту. У 1918 р. в листі до гетьмана П. Скоропадського він обґрунтував необхідність створення нац. симфон. оркестру, брав участь в орг. Першого укр. нац. хору. 22 січ. 1919 р. під час Акту Злуки на Софійському майдані в Києві композитор диригував хором, який виконав «Молитву за Україну» (музика М. Лисенка, слова О. Кониського)] / Т. Стеценко // Новини Черкас : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://cherkasy24.info/16197-kirilo-stecenko-ukrayinska-revolyucya-1917-1921-rokv.html (дата звернення: 03.11.2021). – Назва з екрана.
  29. Товстуха, Є. С. Кирило Стеценко : біогр. повість : [детал. також описано повсякден. життя, побут та твор. починання композитора на теренах Тиврова, с. Голово-Русава Ямпіл. повіту та знайомство в цей період з М. Леонтовичем] / Є. С. Товстуха. – Київ : Молодь, 1982. – 199 с. : 8 листків іл. – (Уславлені імена : серія біографічних творів ; вип. 57).
  30. Філоненко, Л. Біографічний нарис Михайла Тележинського «Український композитор К. Стеценко (до історії української пісні)» : [дослідж. висвітлює працю визнач. культур.-освіт. діяча Волині М. Тележинського, присвяч. фундатору укр. музики К. Стеценку, яка вперше була опубл. на сторінках газ. «Українська нива» у 1928 р.] / Л. Філоненко, У. Молчко // Молодь і ринок. – 2011. – № 4 (75). – С. 89–93.
  31. Цьоменко, Л. Онуки та правнуки Кирила Григоровича Стеценка : [зав. меморіал. музеєм К. Г. Стеценка у с. Квітки (Черкас. обл.) детал. описано долю чотирьох поколінь роду Стеценків, талановитих композиторів і музикантів] / Л. Цьоменко // Корсун. часоп. – 2015. – № 31. – С. 23–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.korsun.ic.ck.ua/index.php/pages/70 (дата звернення: 10.02.2022). – Назва з екрана.
  32. Шевчук, В. Нащадки Кирила Стеценка отримали дивовижну сімейну реліквію : [онукам композитора К. Г. Стеценка – Галині, яка нині мешкає в Португалії, і Кирилу Стеценкам – передали сімейну реліквію – врятовану від більшовиків ікону Покрови Пресвятої Богородиці, написану 150 р. тому. Полотно є роботою відомого іконописця – батька композитора Г. Стеценка] / В. Шевчук // Голос України. – 2017. – 24 жовт. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/295037 (дата звернення: 17.02.2022). – Назва з екрана.

 

Загальна характеристика творчості композитора

Героїчна історія українського народу, його світлі мрії про щасливе майбутнє, трудовий побут народу, глибина і правдивість ліричних почуттів – це провідні теми кращих творів Стеценка. Ці теми композитор знаходив в самому житті українського народу. в його пісенному мистецтві в поезії… Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, П. Грабовського.

Н. Горюхіна

Поза його ліричними симпатіями, що, безперечно, виросли в ньому під непомітним впливом зовнішніх причин, його невпинно тягла інша сфера звуковідчування й звукоспоглядання – сфера національної музики.

М. Грінченко

 

Окремі видання

  1. Горюхіна, Н. К. Г. Стеценко / Н. Горюхіна. – Київ : Мистецтво, 1950. – 24 с. – (Класики музики).
  2. Горюхіна, Н. К. Г.Стеценко / Н. Горюхіна, Л. Єфремова. – Київ : Мистецтво, 1955. – 29, [1] с. – (Класики музики).
  3. Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 480 с., 10 листків іл.
  4. Лісецький, С. Й. Кирило Стеценко / С. Й. Лісецький. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 48 с. : іл. – (Творчі портрети українських композиторів).
  5. Лісецький, С. Й. Риси стилю творчості К. Стеценка / С. Й. Лісецький. – Київ : Муз. Україна, 1977. – 124 с. : ноти.
  6. Пархоменко, Л. О. Кирило Григорович Стеценко / Л. О. Пархоменко. – Київ : Мистецтво, 1963. – 231 с. : ноти, іл. – Зі змісту: [Про перебування К. Г. Стеценка на Вінниччині та взаємини з М. Д. Леонтовичем]. – С. 22–34.
  7. Пархоменко, Л. О. Кирило Григорович Стеценко / Л. О. Пархоменко. – 2-ге допов. вид. – Київ : Муз. Україна, 1973. – 265 с. : ноти, 8 листків іл. – Зі змісту: [Про перебування К. Г. Стеценка на Вінниччині та знайомство з М. Д. Леонтовичем]. – С. 18–30.
  8. Пархоменко, Л. О. Кирило Стеценко : [монографія] / Л. О. Пархоменко. – Київ : Муз. Україна, 2009. – 390, [6] с. : муз. пр., портр., фот.
  9. Співець душі народної : до 120-річчя з дня народж. Кирила Стеценка : посіб. для вчителів загальноосвіт. шк. та студентів муз.-пед. ф-тів вищ. навч. закл. / Т. Неліна [та ін.] ; НАН Украни, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Фастів. держ. краєзнав. музей. – Київ ; Фастів : Б-ка офіц. вид., 2003. – 132 с + 11 арк. іл.
  10. Тичина, П. Г. Подорож з капелою К. Г. Стеценка : [щоденник] / П. Г. Тичина ; передм. О. Гончара ; упоряд., підгот. текстів, комент. та прим.: І. Д. Блюдо, С. А. Гальченка . – Київ : Рад. письменник, 1982. – 261 с. : іл.: портр.
  11. Хорунжий, Ю. М. Чуєш, брате мій : повісті : [назву кн. дала перша повість, у якій йдеться про К. Г. Стеценка. Вона була написана до 100-річчя від дня народж. митця і вперше побачила світ у зб. «Шість балів за впертість» (Київ, 1982)] / Ю. М. Хорунжий. – Київ : Дніпро, 1989. – 472 с.

 

Статті зі збірок і періодичних видань

Кирило Стеценко увійшов в українську музику як діяч з широкими організаційними здібностями, з прагненням до розвитку української музичної культури на основі традицій Миколи Лисенка.

Р. Ставничий

Отець Кирило Стеценко нічого не писав на совєтсько-московські теми. Його творчість побудована на поезіях Т. Г. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. Грінченка, О. Олеся, М. Вороного, О. Коваленка, Н. Міхневича, П. Карманського, М. Чернявського, М. Савинського, Е. Кротевича, С. Черкасенка, П. Куліша. А всі ці прізвища говорять, що зміст музичних творів Стеценка побудований на суто патріотичній основі українського мелосу.

С. Вожаківський

  1. Білокопитов, О. Кирило Стеценко : [діяч Асоц. пролетар. музик України назвав композитора запеклим борцем «за ідеали української буржуазії». Розглянуто з позицій «класового підходу» «націоналістичну» творчість М. Лисенка і К. Стеценка. До речі, в 1937 р. авт. був репресований] / О. Білокопитов // Рад. музика. – 1934. – № 2/3. – С. 23–33.
  2. Вожаківський, С. Отець Кирило Стеценко – український Прометей : [зазначено, що комуномосков. влада проголосила в ЮНЕСКО композитора К. Г. Стеценка у 100-ліття його народж. «радянським композитором», однак спогади сестри композитора О. Караван-Стеценко, сина М. В. Лисенка Остапа, сучасників, які близько знали митця, дають можливість авт. стверджувати про «непохитну стійкість Стеценка в національному питанні, який показав себе, компонуючи музичні твори, великим патріотом української національної ідеї»] / С. Вожаківський // Визвол. шлях. – 1982. – № 12. – С. 1491–1498 : фот.
  3. Войнаренко, О. З гетьманських часів : спогади самовидця з року 1918 : [прихильник гетьмана П. Скоропадського описує значні культур. і освіт. здобутки тогочас. влади, зокрема йдеться про утворення Укр. держ. ун-ту, при уроч. відкритті якого звучала «маєстрична кантата Кирила Стеценка «Живи, Україно», а також Укр. респ. капели, яка спочатку називалася Укр. держ. капела. Авт. зазначає, що «фактичним засновником її був лагідної та спокійної вдачі, великий добряк «Кирюша» – так звали Кирила Стеценка в інтимному колі наших музик та диригентів»] / О. Войнаренко. – Детройт : Накладом Жіноч. від. Укр. гетьман. орг., [1950]. – 30 c.
  4. Гораш, Ю. Жанрово-стильові особливості творчості К. Стеценка : [посилаючись на дослідж. інших музикознавців, авт. зазначають, що стиль композитора багатогран., у ньому поєднані форма, жанр, мелодика, гармонія, різні засоби муз. виразності з основами укр. нац. фольклору] / Ю. Гораш, А. Ф. Завальнюк // Музичне мистецтво і освіта: досвід та інноваційні шляхи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю молодих учених та студентів, 20–21 лист. 2019 р., м. Вінниця / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Ф-т дошкіл., поч. освіти та мистецтв ім. В. Волошиної, Каф. вокал.-хор. підгот., теорії та методики муз. освіти. – Вінниця, 2019. – С. 138–140.
  5. Гордійчук, М. Кирило Стеценко : [незважаючи на склад. час, у якому довелося жити і працювати композитору, він з ентузіазмом долучився до справи муз. освіти та творення мистец. цінностей, що згодом уславилися далеко за межами укр. землі] / М. Гордійчук // Музика і час : розвідки і ст. / М. Гордійчук. – Київ, 1984. – С. 153–157.
  6. Грінченко, М. Історія української музики / М. Грінченко. – Київ : Спілка, 1922. – 278, Х с. : портр. – Зі змісту: Стеценко Кирило Григорович. – С. 267–270.
  7. Грінченко, М. О. К. Стеценко : [здійснено заг. характеристику творчості композитора. Торкаючись його перебування в Тиврові, авт. зазначає: «За цей перший період самостійного життя Стеценко написав багато хорів солоспівів, початок опери «Кармалюк», закінчив оперу «Івасик-Телесик», упоряд. зб. «Колядки та щедрівки», склав «Шкільний співаник», зб. «Луна»»] / М. О. Грінченко // Вибране / М. О. Грінченко ; упоряд. і ред. М. Гордійчук. – Київ, 1959. – С. 490–510.
  8. Єременко, С. Кирило Стеценко : (радіопрограма в Едмонтоні) : [наголошено на тому, що твор. спадщина композитора велика і різноманітна за жанрами: хор. твори, оброб. укр. нар. пісень, колядки, щедрівки, кантати, солоспіви на вірші укр. поетів, опери] / С. Єременко // Свобода. – 1983. – 18 верес. (№ 156). – С. 5. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1983/Svoboda-1983-156.pdf (дата звернення: 04.11.2021). – Назва з екрана.
  9. Дейнеко, Н. Сторінки української музики: творчість Кирила Стеценка : (урок музики в 6-му класі) : [мета уроку – сформувати худож. смак учнів, ознайомити з творчістю композитора, навчити критич. аналізувати муз. твір, глибоко відчувати красу класич. музики] / Н. Дейнеко // Мистецтво та освіта. – 2004. – № 2. – С. 21–23 : портр.
  10. Коменда, О. І. Кирило Стеценко : індивідуальний стиль як чинник творчого універсалізму : [простежено індивідуал. стиль композитора від виконавства до громад. діяльності як чинників твор. універсалізму] / О. І. Коменда // Наук. вісн. Нац. муз. акад. ім. П. І. Чайковського : зб. наук. пр. – Київ, 2020. – Вип. 127. – С. 7–26.
  11. Коменда, О. І. Універсальна творча особистість в українській музичній культурі : дис. … д-ра мистецтвознавства : 17.00.03 : [розкрито функціонал. відповідність типу універсала-громад. діяча, до якого науковець відносить і К. Г. Стеценка за його незмін., стійко повторюваними ознаками не лише як композитора чи як диригента, але як багатогран. універс. твор. особистість] / О. І. Коменда ; Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. – Київ, 2020. – 519 с. – Зі змісту: [Про К. Г. Стеценка]. – С. 21, 212, 214, 230–237, 239, 240, 245, 250, 252, 259, 309, 310, 312, 313, 383.
  12. Козицький, П. Суть музичної творчості Кирила Стеценка : спроба характеристики : [ст. дещо заполітиз., проте авт. зазначає: «Музика Стеценка наче дзеркало відбила в прекрасних звукових формах усі елементи українського звукового побуту. Тут іскорками блищить народна містика, прориваються релігійні емоції, віє духом ліричних зітхань – а понад всім – народна пісня, все проймаюча своїм ароматом»] / П. Козицький // Червон. шлях. – 1923. – № 6/7. – С. 158–169.
  13. Коновалова, М. О. До проблеми вивчення хорових духовних творів М. Леонтовича та К. Стеценка в контексті православної Літургії : [авт. здійснено порівнял. характеристику твор. підходів М. Леонтовича та К. Стеценка до створення хор. духов. творів, відзначаючи спільне та відмінне] / М. О. Коновалова // Теорія і практика сучасної науки : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (24, 25 лют. 2017 р.) : в 2 ч. – Дніпро, 2017. – Ч. 2. – С. 84–87. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/ua/conf/arch/archive/350/ (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.
  14. Косінова, О. Музичні студії Павла Тичини : [є інформація про знайомство поета з К. Г. Стеценком у 1919 р. Тоді П. Тичина працював зав. меморіал. музею кооперації «Дніпросоюз», а муз. секцію очолював К. Стеценко. Композитор відіграв велику роль у подальшому розвитку муз. уподобань поета. З творчістю митця П. Тичина був обізнаний ще під час навчання в семінарії та пропагував його твори під час концертів] / О. Косінова // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту. Серія: Літературознавство. – 2012. – Вип. 34. – С. 171–180.
  15. Кузь, Б. Кирило Стеценко : (у 100-річчя відомого композитора і заслуж. діяча культури) : [у своїй муз. спадщині композитор залишив понад 50 хор. композицій та майже таку ж кількість солоспівів на слова Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, О. Олеся, О. Коваленка тощо. Окреме місце в його творчості посідає укр. церков. музика: Літургії, Панахида, а також молитов. хор. композиції, увертюри, кантати і числен. оброб. нар. пісень] / Б. Кузь // Свобода. – 1982. – 6 лип. (№ 126). – С. 2, 3. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1982/Svoboda-1982-126 (дата звернення: 04.11.2021). – Назва з екрана.
  16. Лісецький, С. Гармонія К. Стеценка : [зазначено, що розвиток акордики композитора ішов двома напрямами: один із них близький до твор. знахідок М. Леонтовича, і шлях таких акордоутворень майже аналогіч.; другий – це використання акордів нетерцової будови] / С. Лісецький // Українське музикознавство : (наук.-метод. міжвід. щорічник). – Київ, 1972. – Вип. 7. – С. 58–78.
  17. Лісецький, С. Лейтмотиви у творчості К. Г. Стеценка : [досліджуючи тему, авт. констатує, що застосування лейтгармоній, лейтмотивів, лейттональностей у різних жанрах: романсах, хорах і операх, сприяли конденсації тематизму, гранич. лаконічності та яскравої виразності й образності творів митця, що відіграло важливу роль у їхній драматургії та в проведенні основної ідеї. Тут композитор сказав нове слово в укр. музиці] / С. Лісецький // Українське музикознавство : респ. міжвідом. наук.-метод. зб. – Київ, 1969. – Вип. 4. – С. 181–200.
  18. Лісецький, С. Поліфонічний тематизм К. Стеценка : [відзначено, що залежно від образ. змісту, втілюваної ідеї, а частково й від жанр. особливостей поліфоніч. тематизм митця має різну емоц. забарвленість] / С. Лісецький // Музика. – 1974. – № 3. – С. 19.
  19. Людкевич, С. Дослідження, статті, рецензії, виступи : в 2 т. / С. Людкевич ; упоряд. З. Штундер ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів : Дивосвіт, 1999–

Т. 1. – 1999. – 496 с. : іл., фот. – Зі змісту: Стеценко К. – С. 168, 257, 260, 267, 268, 276, 319, 341–345, 350, 365, 369, 377, 401, 419.

Т. 2. – 2000. – 816 с. : іл., фот., вкл. – Зі змісту: Стеценко К. – С. 222, 283, 346–348, 390, 436, 451, 485, 491, 495, 518, 522, 534, 546, 551, 560, 626, 635, 692, 693.

  1. Людкевич, С. Кирило Стеценко : (реферат на недав. концерті «Львівського Бояна») : [як відзначив авт., щоб схарактеризувати основні риси творчості К. Стеценка, слід «мати на приміті ось які головні моменти його життя й освіти». По-перше – це його виховання в київ. церков.-бурсац. сфері, у якій традиційно плекалася добра церков. музика, по-друге – його студіювання музики у київ. муз. шк. Лисенка та те, що він і сам уважав себе учнем М. Лисенка] / С. Людкевич // Діло. – 1931. – 16 черв. (№ 131). – С. 2, 3 ; Дослідження, статті, рецензії, виступи : в 2 т. / С. Людкевич ; упоряд. З. Штундер ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 1999. – С. 341–344.
  2. Миттєвості життя композитора Кирила Стеценка : матеріали для уроків муз. мистецтва й вихов. заходів // Шк. світ. – 2020. – № 7. – С. 1–36. – (Дод. до газ. «Музика». 2020. № 4). – Зміст: Вірші Володимира Косовського та Ольги Косовської-Рошкулець про Кирила Стеценка: К. Г. Стеценку ; К. Г. Стеценку ; У кімнаті К. Г. Стеценка ; Пам’яті К. Г. Стеценка. – С. 2, 3 ; [Муз. твори К. Г. Стеценка]: Ходив-походив місяць по небу ; Ой сивая та і зозуленька ; Ой у саду, саду-винограду ; Ой ясна, красна в лузі калина ; З-під гір, з-під долин ; Ой чого ти, дубе. – С. 4–11 ; Листи Кирила Стеценка з Білої Церкви до редактора журналу «Українська муза» Олекси Коваленка. – С. 12, 13 ; Спогади учнів Білоцерківської гімназії про композитора Кирила Стеценка : [С. Дробинко, Н. Боришполь, П. Марчевський]. – С. 14–16 ; [Біографія і творчість К. Г. Стеценка]. – С. 21–24 ; Музично-педагогічна діяльність Кирила Стеценка. – С. 25–28 ; Фундатор національної духовно-музичної школи. – С. 28–31 ; Кирило Стеценко в Білій Церкві. – С. 32–36.
  3. Мірошникова, О. К. Г. Стеценко як хоровий диригент : [інтерес до хору в митця проявився ще в учнів. роки в духов. училищі (Київ), де завдяки своїй муз. обдарованості він став керівником учнів. хору. 1897 р. вже семінаристом влаштувався помічником диригента хору Михайлів. монастиря. Оцінюючи роботу композитора в цій царині, авт. відзначила його велику заслугу в справі створення широкої мережі хор. колективів в Україні] / О. Мірошникова // Укр. музикознавство. – Київ, 1968. – Вип. 3. – С. 215–222.
  4. Отземко, В. Громадянське кредо Кирила Стеценка (1882–1922) : [мету своєї розвідки авт. вбачав у дослідж., без ідеол. позначення, біогр., громад. діяльності, твор. спадку митця та висвітлення його ролі в тогочас. іст. процесі] / В. Отземко // Сьомі Богданівські читання : матеріали Всеукр. наук. конф. з нагоди 417-річчя від дня народж. гетьмана Богдана Хмельницького / Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, Осередок НТШ у Черкасах, Студент. наук. т-во. – Черкаси, 2013.– С. 206–211.
  5. Отземко, В. Кирило Стеценко і його творча спадщина : [твор. набуток митця представлено різноманіт. жанрами. Він написав понад 50 хорів, 4 кантати, близько 50 сол. та ансамбл. вокал. творів, дві дит. опери – «Лисичка, Котик та Півник» та «Івасик-Телесик», музику до ряду п’єс, до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки», муз.-драм. етюд «Іфігенія в Тавриді», багато оброб. укр. нар. пісень] / В. Отземко // XXIV березнева наукова сесія Осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах : матеріали доп. на засід. секцій і коміс. 11–27 берез. 2013 р. – Черкаси, 2014. – С. 102–106.
  6. Пархоменко, Л. Співець народу : [на тлі розповіді про життя К. Г. Стеценка здійснено муз. аналіз його твор. спадщини та зазначено, що натхнен. і пристрас. музика митця відтворила найістотніші риси духов. життя сусп-ва перших десятиліть ХХ ст. – трагедійність, конфліктність, протест] / Л. Пархоменко // Музика. – 1982. – № 3. – С. 9–11.
  7. Поклад, Н. Композиторська «хата» : згадаємо про життя і творчість Кирила Стеценка : [«діяльність його була напрочуд багатогранною: відомий композитор-класик, диригент, видатний педагог, плідний музичний критик, невтомний культурно-громадський і державний діяч, подвижник і один із засновників Української автокефальної православної церкви, її протоієрей...»] / Н. Поклад // День. – 2008. – 13 черв. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/kompozitorska-hata (дата звернення: 03.11.2021). – Назва з екрана.
  8. Полфіоров, Я. Музичні силуети. IV. Кирило Григорович Стеценко : [високо оцінюючи творчість митця, авт. зазначає, що перебуваючи в «задушливих обставинах», композитор використав лише фрагм. своїх можливостей, став лише фрагм. чинником укр. муз. культури] / Я. Полфіоров // Червон. шлях. – 1927. – № 9/10. – C. 215–220.
  9. Рильський, М. Дивлюсь на афішу та й думку гадаю… : [«не тільки свою народну пісню, але й своїх композиторів знаємо ми – ну, м’яко кажучи, поверхово». Зокрема і Кирила Стеценка, творчість якого аж ніяк не зводилася до «Тихесенького вечора» або пісні «Ой чого ти, дубе»…»] / М. Рильський // Вечірні розмови : нариси, ст. / М. Рильський – Київ, 1964. – С. 201–209.
  10. Рильський, М. Про наші мистецькі справи : [розмірковуючи над нац. опер. спадщиною, авт. зазначає: «доводиться гірко жаліти, що К. Стеценко і М. Леонтович залишили лише окрушини спроб в оперному жанрі, бо вони, особливо позначений рисами геніальності Леонтович, могли розкрити і втілити нові нечувані, самобутні риси національного мистецтва»] / М. Рильський // Про людину, для людини : ст. про літ. і мистецтво / М. Рильський. – Київ, 1962. – С. 337–341.
  11. Рудницький, А. Українська музика : іст.-критич. огляд : [«головною ділянкою його творчості була… сольова пісня, хори й музика для театру. В усіх цих жанрах твори Стеценка визначаються мелодійно-ліричним характером, гладенькою голосовою фактурою (назагал куди гладенькішою, як у Лисенка), багатшими ніж у його попередників чи сучасників, гармонійними й модуляційними засобами й доволі солідно складеною»] / А. Рудницький. – Мюнхен : Дніпр. хвиля, 1963. – 406 с. – Зі змісту : [Про К. Г. Стеценка]. – С. 38, 106, 124–127, 130, 131, 133, 139, 149, 303, 304, 314, 324, 374–376, 388, 403.
  12. Синкевич, Н. Національний «обрядовий архетип» у хорових циклах Кирила Стеценка і Левка Ревуцького [Електронний ресурс] : [на прикладі зазнач. циклів виокремлено особливості підходу до фольклор. першоджерел у контексті модер. стильових напрямів першої третини ХХ ст.] / Н. Синкевич // Студії мистецтвознавчі. – 2011. – Число 1. – С. 66–71. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2011_1_9
  13. Синкевич, Н. Т. Національно-виховні засади творчої, педагогічної і громадської діяльності Кирила Стеценка : [спадщина митця багатогран. й різножанр. Вона вміщує зразки церков. музики, опери, хор. твори, солоспіви й вокал. ансамблі, музику до театр. вистав, шк. співочий репертуар. Йому належать також ст. й розвідки з педагогіки, рец. та інші публ. Усі ці надбання привертають увагу в ракурсі відданості укр. справі] / Н. Т. Синкевич, В. В. Штука // Хорове мистецтво України та його подвижники : матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Дрогобич, 19–20 жовт. 2017 р.) / Дрогобиц. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Ін-т муз. мистецтва, Каф. методики муз. виховання і диригування, Католиц. ун-т у Ружомберку (Словаччина). – Дрогобич, 2017. – С. 95–105.
  14. Сікорська, С. О. Музично-просвітницька діяльність М. В. Лисенка, М. Д. Леонтовича та К. Г. Стеценка : [заслугою К. Г. Стеценка в цій царині була орг. хор. колективів і виконання ними укр. музики. Змістом його діяльності в кооператив. культур.-просвітниц. спілці «Дніпросоюз» також стало подальше сприяння створенню оркестрів, хорів, вид-в, б-к, муз. т-в, допомога колективам худож. самодіяльності] / С. О. Сікорська // Проблеми мистецької освіти : зб. наук.-метод. ст. / Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. – Ніжин, 2015. – Вип. 9. – С. 167–173.
  15. С. С. К. Г. Стеценко (з нагоди п’ятиріччя його смерті) : [попри те, що життя композитора нанизало багато страждань, поневірянь і зневір’я, він зробив значний внесок у розвиток укр. муз. культури. Композитор був організатором різних курсів, диригент. ф-ту, займався переорганізацією Київ. консерваторії, вид. справою тощо] / С. С. // Життя й революція. – 1927. – № 5. – С. 263, 264.
  16. Ставничий, Р. Композитори післялисенківської доби. Кирило Стеценко і Микола Леонтович : [доп. на відкритті конкурсу хорів Коломийщини, який відбувся під знаком творчості двох найвизначніших композиторів післялисенківс. доби – К. Стеценка і М. Леонтовича] // Воля Покуття. – 1943. – 26 верес. – С. 6. ; 3 жовт. – С. 6.
  17. Стеценко, К. Музикант і композитор Кирило Стеценко: «Через діда я пізнав реальність» : [онук композитора, розповідаючи про нього, зазначає, що за рад. влади половина його творчості й життя були за покривалом небажаності, відомо лише, що Стеценко – видат. укр. композитор-класик, який писав романси, мав оброб. революц. пісень на кшталт «Варшав’янки» тощо і був учнем М. Лисенка. «Насправді дід був не просто учнем Лисенка. Той сказав про Стеценка такі крилаті слова: «Ось хто замінить мене після моєї смерті», маючи на увазі не лише музичний талант діда, а і його суспільне покликання»] / К. Стеценко ; розмовляла Т. Моісеєва // Уряд. кур’єр. – 2014. – 11 січ. – С. 17.
  18. Хаврусь, С. Л. Квітчанськими стежками композитора [К. Стеценка] / С. Л. Хаврусь // Над Россю й Роставицею : літ.-краєзнав. розвідки / С. Л. Хаврусь. – Черкаси, 2011. – С. 23–25.
  19. Шевчук, І. «Коли хтось має вмирати, то йому потрібно перед смертю прийти на концерт українців» : співаків респ. капели сприймали за диверсантів : [про Укр. хор. капелу, створену О. Кошицем і К. Стеценком у 1919 р. спеціально для гастролей у Європі] / І. Шевчук // Газ. по-українськи. – – 22 берез. – С. 17 : фот.
  20. Шевчук, І. Хорова творчість К. Стеценка в контексті духовних і жанрово-стильових пошуків української культури початку ХХ ст. : [виявлено жанр.-стил. специфіку хор. спадщини К. Стеценка в руслі духов.-естет. пошуків укр. культури доби нац. відродження. Досліджено поетику хор. спадщини К. Стеценка, що представлена богослужб., паралітург., світс. жанрами, розкрито самобут. симбіоз традицій укр. богослужб. мистецтва та укр. світогляду доби нац.-культур. відродження] / І. Шевчук // Міжнар. вісн. : Культурологія. Філологія. Музикознавство. – 2018. – Вип. 10. – С. 346–352.
  21. Яросевич, Л. Співвідношення слова і музики у творчості К. Г. Стеценка : [композитор, який був ліриком за складом твор. обдарування, чудовим мелодистом, трактував поет. текст як поштовх, імпульс до відтворення основного настрою, провід. думки літ. першоджерела] / Л. Яросевич // Українське музикознавство : (респ. міжвід. наук.-метод. зб.). – Київ, 1984. – Вип. 19. – С. 9–19.
  22. Я[рославенко], Я. Кирило Стеценко : [невеликий допис інформ. характеру, у якому розкрито твор. зв’язки композитора з митцями Галичини. Авт. називає К. Стеценка «епігоном» М. Лисенка, проводить між композиторами твор. паралелі, здійснює побіж. аналіз кількох композицій митця: «Не смійся ти з мене», «Плавай, плавай, лебедонько», «Ой, чого ти, дівчинонько, засумувала», «В’ється стежка». Авт. допису – укр. композитор, хор. диригент, актив. діяч січового руху] / Я. Я[рославенко] // Укр. вісті. – 1934. – № 2. – С. 1.

 

М. В. Лисенко і К. Г. Стеценко: творчі взаємовідносини

Про ставлення М. Лисенка до К. Стеценка як композитора яскраво свідчить включення Миколою Віталійовичем до репертуару своїх концертів Стеценкового хору «Бурлака» на слова Б. Грінченка. Цей твір хор Лисенка виконував на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві 1903 р.

М. Чуєва

  1. Архімович, Л. М. Лисенко. Життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. – 3-тє вид., допов. і перероб. – Київ : Муз. Україна, 1992. – 617 с. – Зі змісту: [Про взаємини з К. Г. Стеценком]. – С. 161, 171.
  2. Лисенко, О. М. В. Лисенко: спогади сина : [згадуючи про твор. відносини композитора з М. В. Лисенком, авт. називає К. Г. Стеценка «любимим учнем батька»] / О. Лисенко ; літ. виклад Б. Хандроса ; вступ. ст. М. Рильського. – Вид. 4-те, перероб. і допов. – Київ : Мистецтво, 1966. – 362 с. : 10 листків іл., портр. – [К. Стеценко в колі М. В. Лисенка]. – С. 4, 5, 17, 160, 237, 260, 261, 295, 342, 346, 350.
  3. Ржевська, М. Поезія в камерній вокальній музиці України початку ХХ ст. (Микола Лисенко та його сучасники) : [висвітлено поет. складову романсів укр. композиторів, у першу чергу М. Лисенка, а також «найкращого репрезентанта провідних тенденцій української музичної творчості та оголошеного ним своїм наступником К. Стеценка»] / М. Ржевська // Музична україністика: сучасний вимір : зб. наук. ст. / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2012. – Вип. 7 : Постать Миколи Лисенка в європейському й національному історико-культурному контексті. – С. 122–128.
  4. Стеценко, К. Г. Пам’яті М. Лисенка : [висвітлено багатогран. талант великого композитора, який здобув для укр. пісні рівноправ. місце серед європ. країн] / К. Г. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1981. – С. 304–308.
  5. Стеценко, К. Г. Рецензія на «Збірку народних пісень в хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого й підстаршого віку у школах народних». Упорядник М. Лисенко. Київ, 1908 р. : [К. Г. Стеценко високо оцінив вид. зб. «високошанованого упорядника». Зауважено, що вміщ. матеріал згруповано за принципом поступовості – від більш простого до складного. Її цінність полягає також у прилученні іст. пісень та корот. відом. про укр. іст. героїв. На думку рецензента, у шк. співочій літ. не існувало подіб. зб., яка була б так «артистично й ідейно» скомпонована] / К. Г. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1981. – С. 263, 264.
  6. Стеx, Я. Два незабутні портрети в українській музиці : [висвітлюючи біогр., муз. творчість і громад. діяльність композитора, авт. показує, що К. Стеценко людина трагіч. долі, світлих поривань, щедро обдарована талантом і безжально скривджена. Він був «одним із найближчих співробітників Лисенка»] / Я. Стех // Свобода. – 1992. – 29 верес. (№ 186). – С. 2. ; 30 верес. (№187). – С. 2, 3.
  7. Чуєва, М. М. Лисенко та К. Стеценко (до історії взаємовідносин) : [на основі спогадів сучасників, архів. док. відтворено історію твор. взаємин видат. укр. композиторів у контексті особистіс. та сусп. подій. У часі взаємини між композиторами тривали 13 р. – з 1899 по 1912 рр., безпосеред. спілкування – з 1899 по січ. 1908 р.] / М. Чуєва // Музична україністика: сучасний вимір : зб. наук. ст. / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2012. – Вип. 7 : Постать Миколи Лисенка в європейському й національному історико-культурному контексті. – С. 109–121.

Церковна діяльність та духовна творчість митця

В сяйві музичного генія Лисенка меркнули вогні музичних талантів його наступників. Зате в галузі української національно-церковної музики слава основоположника її справедливо належить К. Стеценкові.

В. Завітневич

Hайбільшим твором його вважаю «Панахиду», яку не тільки бачив, але й чув під управою самого автора в Києві. Вона повна нашої панахидної поезії тихого цвинтаря... Ту панахиду хочеться співати, мов пісню, стільки там рідного, людяного, звичайно-незвичайного... Чудово!

О. Кошиць

Духовно-музична спадщина К. Стеценка дуже вагома: Всенічна, Літургії, Панахида, Херувимські пісні, Милість спокою, Хваліть ім’я Господнє, гармонізації розспівів Києво-Печерської лаври, Христос Воскрес, Ангел вітав Благодатній, Задостойники, Розбійника благорозумного, Колядки та щедрівки (50 обробок для мішаного хору і 50 – для однорідного), Релігійні канти, Канон у Страсну суботу тощо.

Т. Миронюк

  1. Білокінь, С. Автокефальний протоієрей Кирило Стеценко : [висвітлено твор. біогр. митця, яка тісно пов’яз. з його діяльністю як протоієрея Укр. автокефал. православ. церкви. Є дані про перебування композитора на Вінниччині у 1910–1917 рр.] / С. Білокінь // Наука і культура. Україна : щорічник / АН УРСР ; голов. ред. О. Сергієнко. – Київ, 1991. – Вип. 25. – С. 318–326 : портр.
  2. Білокінь, С. Кирило Стеценко – основоположник національно-церковної музики : [біогр. і творчість композитора авт. репрезентував у таких розділах: «Софійська духовна школа», «У Київській семінарії були таємні гуртки», «Висвята», «Культурних діячів утримували кооператори», «За дорученням Петлюри», «Перша панахида по Мазепі», «Світлий батюшка» захворів тифом від селянина, якого сповідав», «Початок української національної церковної музики». Є інформація, що в Тиврові, крім світ. творів, композитор написав другу частину «Літургії» та колядки. Після переїзду до Голово-Русави єдиною розрадою стала для нього дружба з М. Леонтовичем] / С. Білокінь // Культура і життя. – 2002. – 5 черв.– С. 4.
  3. Ведмеденко, В. М. К. Г. Стеценко і відродження національної духовної музики / В. М. Ведмеденко // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки : зб. наук. пр. – Харків, 2004. – № 615. – С. 110, 111.
  4. Власовський, І. Нарис української православної церкви. Т. 4, ч. 1 : ХХ ст. : [є згадка, що ст. донька композитора в спогадах «Сирітство», надрук. в журн. «Церква і життя» (1927. № 4. С. 346–349), «залишила на пам’ять про татка надзвичайно чулі спогади про останні дні і смерть о. К. Г. Стеценка»] / І. Власовський ; Укр. православ. церква в США. – Репр. вид. – Київ : [Б. в.], 1998. – 384 с. – Зі змісту: [Про К. Г. Стеценка]. – С. 86, 211, 217–219, 220, 221.
  5. Відгуки минулого. О. Кошиць в листах до П. Маценка : [у листі від 4.12.1941 р. О. Кошиць зазначив: «Щодо Стеценка, то він справді має щось трохи від Архангельського в церковних творах. Але там є щось і від Виноградова й деяких інших, крім Веделя. Та все ж це дрібниця перед його оригінальністю, «українськістю», неймовірною ніжністю, глибокою релігійністю та «пісенно-нащадністю» (немає іншого слова!). Це найтонша, найделікатніша лірика італійського пензля в релігійному малярстві»] / П. Маценко, О. Кошиць. – Вінніпег : Культура й освіта, 1954. – 80 с. – Зі змісту: [Про К. Стеценка]. – С. 36, 62, 63, 66, 74.
  6. Гайдучик, Д. Синтез народнопісенних та церковно-монодичних витоків у духовних циклах Кирила Стеценка [Електронний ресурс] : [розглянуто три Літургії та Всеношну композитора. У результаті муз. аналізу в усіх дослідж. духов. циклах авт. відзначила народнопісен. та церков.-монодич. впливи. Серед останніх – цитування старовин. церков. наспівів та окремих творів, які було виявлено в композиціях вперше] / Д. Гайдучик // Укр. музикознавство. – 2013. – Вип. 39. – С. 164–193. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuz_2013_39_12 (дата звернення: 28.10.2021). – Назва з екрана.
  7. Гайдучик, Д. В. «Літургія святого Іоанна Златоустого» у творчості Я. Яциневича та К. Стеценка: спільні та відмінні риси : [зазначено, що подіб. риси в духов. творах надзвичайно гармонійно переплітаються з індивідуал. авт. особливостями, які вирізняють піснеспіви кожного з митців та надають їхнім творам яскравого одухотвор. звучання] / Д. В. Гайдучек // Релігія. Філософія. Культура : міждисциплін. всеукр. наук.-теорет. конф. (присвяч. 300-річчю преставлення засновника Чернігів. колегіуму Іоанна Максимовича та у зв’язку із 25-річ. ювілеєм каф. філософії та культурології Чернігів. нац. пед. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка) (м. Чернігів, 29 жовт. 2015 р.). – Чернігів, 2016. – С. 76–86.
  8. Гжибовецький, Д. С. Переосмислення національних традицій в літургійній творчості українських композиторів ХХ – початку ХХІ століть : [розглядаючи зазнач. тему, авт. простежує композиц. мислення К. Стеценка, М. Леонтовича, Л. Дичко, Є. Станковича, літург. творчість яких характеризується гнуч. синтезом традиц. і новатор. елементів] / Д. С. Гжибовецький // Музика в діалозі з сучасністю : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2021. – С. 142–145. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2021/06/MUS_CONF_2021_Print-1-parol.pdf (дата звернення: 05.11.2021). – Назва з екрана.
  9. Голубінка, Х. М. Друга Літургія Кирила Стеценка: виконавський та виховний аспекти [Електронний ресурс] : [досліджено муз.-теорет. та викон. аналіз зазнач. твору для створення ціліс. худож. образу та розкриття авт. задуму. Окреслено талановиті композитор. прийоми в муз.-літург. сфері] // Науковий потенціал : матеріали Міжнар. інтернет-конф.16–18 берез. 2016 р. – Режим доступу: https://int-konf.org/ru/2016/naukovij-potentsial-2016-16-18-03-2016/1222-golubinka-kh-m-druga-liturgiya-kirila-stetsenka-vikonavskij-ta-vikhovnij-aspekti (дата звернення: 28.10.2021). – Назва з екрана.
  10. Завітневич, В. Протоієрей Кирило Григорович Стеценко : [висвітлено маловідомі обставини служіння К. Стеценка як протоієрея УАПЦ і диригента церков. хору, подано перелік його творів. Авт. слушно зауважив, що в підрадян. Україні були неможливі наук. студії з вивч. реліг. спадщини композитора] / В. Завітневич // Український Православний Календар на 1957 р. / Вид. УПЦ в США. – [Б. м. : Б. в, 1956]. – С. 121–124 ; Василь Завітневич – український церковний диригент США / Т. Миронюк. – Київ ; Чернівці, 2011. – С. 191–204.
  11. Засадна, О. В. Українізація богослужбової музики періоду національного відродження (перша третина ХХ століття) [Електронний ресурс] : [на світогляд молодого К. Стеценка, зокрема на усвідомлення ним нац. засад духов. музики, знач. вплив мав В. Липківський, який, будучи дир. Київ. церков.-учител. шк., особисто добирав викл. для установи. У 1903 р. він запросив на посаду вчителя музики та співу К. Стеценка, який щойно закінчив семінарію. Цікаво, що не тільки окремі піснеспіви, а й створення першого його циклу «Вінчання» (1905 р., написаний до влас. шлюбу) припадає на цей час – період першої хвилі відродження укр. церков. традицій] / О. В. Засадна, О. М. Черсак. – С. 192–219. – Режим доступу: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/101/2570/5491-1 (дата звернення: 16.11.2021). – Назва з екрана.
  12. Захарчук, О. Кирило Стеценко – священник і композитор : (до 130-річчя від дня народж. і 90-річчя від дня смерті) / О. Захарчук // Укр. музика : наук. часоп. – Львів, 2012. – Число 3/4. – С. 83–88.
  13. Захарчук, О. Справжній співець народу : [попри те, що початок ХХ ст. ознаменувався новими антиукр. цар. циркулярами, К. Стеценко обрав шлях важкої боротьби за Україну, її культуру, духовність. Він підтримав утворення Укр. автокефал. православ. церкви і став одним з її перших священників, сприяв відродженню укр. сакрал. музики, працював над пер. богослужб. текстів літ. укр. мовою. У с. Веприк він першим українізував парафію] / О. Захарчук // Дзвін. – 2013. – № 11/12.– С. 120–122.
  14. Козицький, П. Новий твір К. Стеценка (музика до православної панахиди) і його значення, яко культурно-музичного явища : [єдиним способом надати укр. церков. музиці вираз. нац. рис, на думку авт., був шлях, проклад. К. Стеценком: використання «тих релігійних елементів, що є утворені та утворюються самим народом, тобто колядок і кантів, тих форм, в які вливаються сучасні релігійні переживання й почуття народної душі»] / П. Козицький // Слово. – Київ, 1918. – 5 листоп. (№ 30). – С. 2.
  15. Косовський, В. Кирило Стеценко (1892–1922) – національний композитор і богослов, протоієрей Української автокефальної православної церкви / В. Косовський // Державність. – 1996. – № 3(18). – С. 38, 39.
  16. Косовський, В. Кирило Стеценко – протоієрей Української автокефальної церкви / В. Косовський // Наук.зап. / Білоцерків. держ. краєзнав. музей. – 1995. – Вип. 1. – С. 68–71.
  17. Костюк, Н. Деякі аспекти формування авторського стилю в богослужбовій творчості Кирила Стеценка першого десятиліття ХХ століття : [серед важливих аспектів, що вплинули на становлення стилю композитора в галузі богослужб. творчості, авт. називає використання традиц. прийомів церков.-співоч. мистецтва, інтерпретація жанр. закономірностей згідно з авт. концепцією тієї чи іншої композиції, способи використання цикліч. форм тощо] / Н. Костюк // Студії мистецтвознавчі. – 2011. – Число 3. – С. 34–41. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2011_3_7 (дата звернення: 28.09.2021). – Назва з екрана.
  18. Костюк, Н. Композиційні функції жанру та його складових у богослужбовому співочому циклі («Непорочні» Кирила Стеценка) : [досліджено один із творів, який досі не був вивч. у ракурсі відтворення традицій церков.-співоч. мистецтва] / Н. Костюк // Студії мистецтвознавчі. – 2012. – Число 3. – С. 15–23. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2012_3_4 (дата звернення: 28.09.2021). – Назва з екрана.
  19. Куземська, Г. Сакральне слово отця Кирила Стеценка : [досліджено мову духов. творів митця та зазначено, що глибоко нац. духов. мистецтву композитора була завжди чужою «російська гражданка» як мова жорстокого поневолювача. З усієї твор. спадщини митця є лише одна оброб. рос. канта – «Гімн св. Кирилу та Мефодію», зроблена священником, напевно, з потреби заспівати в церкві щось на честь свого святого покровителя] / Г. Куземська // Духовні твори / К. Стеценко ; [ред.-упоряд. М. Гобдич]. – Київ, 2013. – С. 12–15.
  20. Лановенко, О. Виконавський аналіз Другої Літургії Кирила Стеценка : [аналізуючи зазнач. твір, його тонал. послідовності, м’який наспів. характер мелодії, прийоми голосоведіння, елементи монодійного і поліфоніч. мислення, стил. засади тощо, авт. відзначає багате природне укр. відчуття пісенності вже зрілого майстра] / О. Лановенко // Наука. Освіта. Молодь : матеріали XIV Всеукр. наук. конф. студентів та молодих науковців (Умань, 28 квіт. 2021 р.) : у 2 ч. / за ред. О. І. Безлюдного. – Умань, 2021. – Ч. 1. – С. 219–221.
  21. Липківський, В. З життя УАПЦ : (уривок з неопубл. пр. «Історія Української Церкви») : [про церков. співочу справу в Укр. автокефал. православ. церкві, яка, на думку авт., була найкращою, завдяки входженню до Всеукр. православ. церков. ради композиторів М. Д. Леонтовича та К. Г. Стеценка] / В. Липківський // Вісник = TheHerald : сусп.-політ. місячник / орган Орг. оборони чотирьох свобод України ; голов. ред. І. Вовчук. – – Число 12 (груд.). – С. 11, 12.
  22. Лисенко, М. Рефлексія монодії у літургійній творчості Кирила Стеценка / М. Лисенко // Наук. вісн. Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. – Київ, 1981. – Вип. 15 : Православна монодія : її богословська, літургічна та естетична сутність (до 2000-ліття християнської доби). – С. 125–129.
  23. Мазур, А. Творець церковної національної музики [К. Г. Стеценко] / А. Мазур // Укр. вісті. – Новий Ульм (Німеччина), 1951. – Число 45 (7 черв.).
  24. Матійчин, І. Українська церковна музика: питання мови : [зазначено, що. К. Стеценко, як один з перших священників Укр. автокефал. православ. церкви та працівник Перекладац. від. Всеукр. православ. церков. ради, після затв. першого богослужб. тексту рід. мовою поклав на нього всі свої церков. твори] / І. Матійчин // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Мистецтво. – 2019. – Вип. 20. – С. 67–78.
  25. Маценко, П. Конспект історії української церковної музики : [згадуються деякі духов. твори К. Г. Стеценка, написані укр. мовою для Укр. автокефал. православ. церкви] / П. Маценко. – Вінніпег : Вид. Колегії св. Андрея, 1973. – 101, [2] с.
  26. Миронюк, Т. Православна традиція українського співу в історико-культурній ретроспективі : [одним з вершин. досягнень укр. духов. музики є авт. літург. твори К. Стеценка, у яких композитор органічно з’єднав глибин. емоції нар. музики і власну яскраву оригінальність] / Т. Миронюк // Труди Київської Духовної Академії : наук. зб. Київ. православ. богослов. акад. / редкол.: митрополит Переяслав-Хмельниц. і Білоцерків. Епіфаній (Думенко) (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 2017. – № 17. – С. 181–200.
  27. Миронюк, Т. Стилістичне новаторство «Панахиди» Кирила Стеценка : [саме цей твір авт. вважає одним із найвищих досягнень Стеценка-композитора, справж. шедевром хор. музики, присвяч. пам’яті М. Лисенка. У цьому укр. реквіємі використано новатор. стильовий синтез інтонац. джерел, наближ. до нар. плачів та мужніх старовин. кантів] / Т. Миронюк // Труди Київської Духовної Академії : богослов.-іст. щорічник Київ. православ. богослов. акад. УПЦ Київ. Патріархату/ редкол.: єпископ Переяслав-Хмельниц. і Білоцерків. Епіфаній (Думенко) (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 2010. – № 7. – С. 91–96.
  28. Олійник, Н. Про вивчення церковної музики українських композиторів : [зазнач. тема висвітлена в іст. дискурсі, зокрема в творчості К. Стеценка і М. Леонтовича, які з дитинства були добре обізнані з духов. музикою. Цьому сприяла домаш. атмосфера, адже в їх родинах часто звучали церков. співи] / Н. Олійник, А. Ф. Завальнюк // Музичне мистецтво і освіта: досвід та інноваційні шляхи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю молодих учених та студентів, 20, 21 листоп. 2019 р., м. Вінниця / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Ф-т дошк., поч. освіти та мистецтв ім. В. Волошиної, Каф. вокал.-хор. підгот., теорії та методики муз. освіти. – Вінниця, 2019. – С. 135–137.
  29. Отземко, В. Кирило Стеценко та УАПЦ / В. Отземко // XXVII наукова сесія Осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах : матеріали доп. на засід. секцій і коміс. (присвяч. 150-річчю від дня народж. М. Грушевського) / [редкол.: В. В. Масненко (відп. ред.) та ін.]. – Черкаси, 2016. – С. 77–84.
  30. Пархоменко, Л. Про духовні твори Кирила Стеценка [Електронний ресурс] : [здійснено порівнял. характеристику трьох Літургій композитора та аналіз муз. версій «Всенічної», «Вінчання», «Задостойника», «Панахиди», кантів і псалмів] / Л. Пархоменко // Київське православ’я : міжнар. наук. проєкт «Православного Духовного Центру апостола Івана Богослова». – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://kyiv-pravosl.info/2017/02/19/pro-duhovni-tvory-kyryla-stetsenka/ (дата звернення: 27.01.2022). – Назва з екрана.
  31. Пархоменко, Л. Творець духовної музики : до 110-річчя від дня народж. Кирила Стеценка : [найавторитет. знавець давнього церков. співу О. Кошиць вважав Стеценкову творчість у цій галузі геніал., а його інтуїцію в осягненні глибин. закономірностей культових розспівів – бездоганною. Нац. достеменність і пісен. стихія дали йому підставу назвати духов. музику композитора зразком «найновішої школи національного відродження»] / Л. Пархоменко // Укр. культура. – 1992. – № 5. – С. 9.
  32. Патер, А. Р. Виконавські виміри української сакральної музики : дис. … д-ра філософії : 025 : [це перше в укр. музикознавстві наук. дослідж. викон. особливостей укр. сакрал. музики. Авт. здійснив муз.-теорет. і викон.-хор. аналіз інтерпретації сакрал. творів укр. композиторів, у числі яких духов. спадщина К. Г. Стеценка] / А. Р. Патер. – Львів, 2021. – 237 с.
  33. Сидорак, М. Кирило Стеценко – нове життя української літургійної музики [Електронний ресурс] : [для укр. духов. музики К. Стеценко зробив те, що для Німеччини зробив Й. С. Бах – крок до націоналізації церков. музики та ведення служб укр. мовою, створив новий тип літургії, що базувався на укр. мелодіях] / М. Сидорак // Artforlife журнал мінімедіа у сфері мистецтва. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://arts4life.net/tpost/nkh9ygvi71-kirilo-stetsenko-nove-zhittya-ukransko-l (дата звернення: 14.02.2022). – Назва з екрана.
  34. Супрун-Яремко, Н. О. Українська церковна музика 20–30-х рр. XX ст. і духовна спадщина Кирила Стеценка та Якова Яциневича : [проаналізовано окремі реліг. твори композиторів з боку використання в їхній фактурі прийомів поліфоніч. письма. У цьому зв’язку детально схарактеризовано піснеспіви першої «Літургії» К. Стеценка, яка, на думку дослідниці, є найвизнач. цикліч. твором] / Н. О. Супрун-Яремко // Музикознавчі праці : зб. наук. ст. / Н. Супрун-Яремко. – Рівне, 2010. – С. 307–316.
  35. Терен-Юськів, Т. Композитор о. К. Стеценко – український патріот-самостійник : (доп. із концерту на прославу К. Стеценка в Нью-Йорку, 12-го груд. 1982 р.) : [аналізуючи твор. шлях композитора, доповідач закцентував увагу на перекручуванні рад. владою реліг. творчості композитора і навів як приклад його «незрівнянну «Панахиду» на слова М. Вороного, присвяч. пам’яті М. Лисенка, над якою він працював до останніх днів свого життя. Цю композицію було змінено на назву «Концерт пам’яті Лисенка»] / Т. Терен-Юськів // Свобода. – 1983. – 4 січ. (№ 1). – С. 2, 3. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda–news.com/arxiv/pdf/1983/Svoboda–1983–001.pdf#search="стеценко" (дата звернення: 28.09.2021). – Назва з екрана.
  36. Флоринський, Ол. Кирило Стеценко : (до 20-річчя з дня смерті) : [аналізуючи твор. спадщину митця, авт. зазначає, що його «Панахида», як і «Літургія» – високохудож., своєрід. твори, які приваблюють своєю оригінальністю і самобутністю] / Ол. Флоринський // Волинь. – 1942. – 17 трав. – С. 3.
  37. Шевчук, С. Взаємопроникнення церковного та народного начал у Літургії К. Стеценка / С. Шевчук // Музична україністика: сучасний вимір. – Київ, 2009. – Вип. 4 : Міжвідомчий збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства, професора Марії Загайкевич. – С. 69–75.
  38. Шипайло, Я. Господня молитва у творчості композиторів першої третини XX століття (М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий) / Я. Шипайло // Наук. зб. Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. – Дрогобич, 2009. – Вип. 21. – С. 127–134.
  39. Шкільник, Б. Хорові обробки духовних пісень у вибраних друкованих авторських збірниках українських композиторів (кінця ХІХ – середини ХХ століть; питання джерелознавства та соціокультурного значення) : [є згадка про зб. К. Стеценка, які виходили і були добре знаними. Їх друкували у відомому київ. вид-ві Івана Чоколова (у передреволюц. час), у Газ.-журн. друк. (Київ, 1918), у вид-ві Губсоюзу (Київ, 1922)] / Б. Шкільник // Вісн. Львів. ун-ту. Серія : Мистецтво. – 2017. – Вип. 18. – С. 127–136.

 

Світська музична спадщина К. Г. Стеценка

Головна сила і краса Стеценка лежить у його хорових творах: тут він є всевладним паном техніки, стилю і виразу… А вже ж у таких хорових творах, як «Сон», «Хмари», «Панахида f-moll» або «Молітесь братіє», Стеценко піднявся як хоровий мистець на висоту, на яку піднявся мало котрий з хорових композиторів. Твори ті повинні остати раз на все – поруч концертів Бортнянського та Леонтовича «Щедрик», «Зайчик» і «Дударик» – зразковими класичними взірцями нашої хорової літератури.

С. Людкевич

Далеко не всі з сучасників К. Г. Стеценка, що працювали тоді на ниві музичного мистецтва, так тісно були пов’язані зі своїм народом, так відчували його душу, його думки.

О. Лисенко

  1. Васильєва, О. В. Вплив національних ідей Т. Шевченка на українську хорову культуру кінця ХІХ – початку ХХ століття : [проаналізовано діяльність провід. укр. композиторів та музикантів, зокрема К. Стеценка, щодо активізації та розширення нац. хор. руху, орг. різноманіт. хор. колективів у закл. освіти та муз.-просвіт. т-вах, створення яскравих хор. композицій, натхнених нац.-патріот. творами великого поета] / О. В. Васильєва // ProfessionalArtEducation = Професійна художня освіта. – 2020. – № 1. – С. 4–9.
  2. Вечір О. Олеся : [на літ.-вокал.-муз. вечорі «Просвіти», присвяч. творчості О. Олеся, звучали хор. твори К. Г. Стеценка на слова поета «Усе жило, усе цвіло» та «Сосна] // Рада. – 1909. – 2 груд.
  3. Голубінка, Х. Хоровий твір «Прометей» Кирила Стеценка: особливості прочитання : [розкрито особливості муз. «прочитання» хор. твору. Композитор органічно передав образ героя давньогрец. міфу засобами муз. виразності у своєму індивідуал. хор. стилі] / Х. Голубінка // Хорове мистецтво України та його подвижники : матеріали V Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Дрогобич, 20, 21 жовт. 2016 р.) / редкол. І. Л. Бермес, В. В. Полюга. – Дрогобич, 2016. – С. 186–191. – Режим доступу: https://dspu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/10/xorove-mystectvo-ukrayiny-ta-jogo-podvyzhnyky20.10-2016.pdf (дата звернення: 03.02.2022). – Назва з екрана.
  4. Грінченко, Мик. «Гайдамаки» К. Стеценка : (драм. картини по Т. Шевченку) : [здійснено муз. характеристику, за словами авт., «останнього “найкапітальнішого” твору митця, у якому вже почувається тенденція композитора не тільки механічно зв’язати музику з драмою, але з’єднати ці елементи музики та драми остільки тісно, остільки органічно, щоб між ними утворилося повне та нерозривне обопільне проникнення»] / Мик. Грінченко // Музика. – 1923. – Число 2. – С. 7–9.
  5. До історії писання К. Стеценком музики до п’єси С. Черкасенка «Про що тирса шелестіла» : (з архіву Муз. т-ва Леонтовича) : [вміщено листи С. Черкасенка до К. Стеценка з проханням написати музику до тексту п’єси, яку мав ставити театр Садовського] // Музика. – 1923. – Число 3/5. – С. 18, 19.
  6. Донець, Г. Павло Тичина – диригент : [є про знайомство з К. Г. Стеценком, яке відбулося під час постановки спектаклю за п’єсою С. Черкасенка «Про що тирса шелестіла», де авт. музики був К. Г. Стеценко, а П. Тичина брав у ній безпосередню участь. Через кілька років їх ще більше здружила спільна робота в Дніпросоюзі та гастролі Правобереж. Україною з Другою мандрів. капелою] / Г. Донець // Укр. літ. газ. – 2017. – 27 січ.
  7. Єрмоленко, В. Ювілейний концерт хору «Дніпро» в Міннесоті : [перша частина програми хору була присвяч. вшануванню 50-ліття з дня смерті К. Г. Стеценка з детал. муз. характеристикою його твор. спадку] / В. Єрмоленко // Свобода. – 1973. – 25 лип. (№ 138). – С. 2 ; 26 лип. (№ 139). – С. 2, 3. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1973/Svoboda-1973-138.pdf ; http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1973/Svoboda-1973-139.pdf(дата звернення: 04.11.2021). – Назва з екрана.
  8. Житкевич, А. Кирило Стеценко – один з велетнів музичного життя : до 125-річчя від дня народж. композитора : [описуючи біогр. і твор. шлях митця, авт. зазначив, що особливо вражаюче сприймався публікою його хор. твір «Сонце на обрії» на слова О. Олеся, який став для Укр. респ. капели під орудою О. Кошиця своєрід. гімном прощання з Україною] / А. Житкевич // Свобода. – 2007. – 18 трав. (№ 20). – С. 17, 24. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2007/Svoboda-2007-20.pdf (дата звернення: 04.11.2021). – Назва з екрана.
  9. Жицька, Т. З епістолярії С. Черкасенка : [про твор. співпрацю письменника з композитором К. Стеценком над п’єсою«Про що тирса шелестіла» (Кошовий отаман Іван Сірко), яка була поставлена Київ. театром ім. М. Садовського і мала щасливе й довге сценіч. життя. Муз. номери, написані для неї, набувши самостійного життя, і дотепер вважаються окрасою пісен. репертуару багатьох укр. викон. і хор. колективів. Два листи С. Черкасенка до К. Стеценка, що публікуються наприкінці, цікаві тим, що вони док. засвідчують історію створення цього драм. твору] / Т. Жицька // Київ. старовина. – 1996. – № 2/3. – С.100–103.
  10. Кундуш, К. О. Лейтсистема як провідний фактор драматургії в опері «Івасик-Телесик» Кирила Стеценка / К. О. Кундуш // Програма ХХ Міжнародної науково-практичної конференції «Молоді музикознавці» у рамках ІІ Міжнародного науково-творчого проєкту «Музична культура сучасності: від наукового осмислення до виконавської інтерпретації та імпровізації» 8–10 січ. 2020 р. – Київ, 2020. – С. 6.
  11. Кундуш, К. О. Система лейтхарактеристик як провідний фактор драматургії моноопери «Іфігенія в Тавриді» Кирила Стеценка : [система лейтхарактеристик у моноопері виступає одним із визначал. факторів муз. драматургії твору, а багатофункційність та динамічність елементів цієї системи показує образ голов. героїні в розвитку та якнайглибше розкриває основний драматург. конфлікт] / К. О. Кундуш, К. П. Черевко // Science and education: problems, prospects and innovations : Abstracts of V International Scientific and Practical Conference, Kyoto, Japan 4–6 February 2021 = Наука і освіта: проблеми, перспективи та інновації : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф., 4–6 лют. 2021 р. Кіото, Японія. – Kyoto, Japan. – С. 603–606.
  12. Лісецький, С. Стеценко Кирило Григорович (1882–1922) : [здійснено муз. аналіз твор. спадщини митця, поділено її на два періоди: ранній (1902–1904) і зрілий (1905–1917). Проаналізовано світс. спадщину митця] / С. Лісецький // Українська музична література для 6 класу ДМШ / С. Лісецький. – Київ, 1991. – С. 3–19.
  13. Наріжний, С. Подорож Української республіканської капели : [у її створенні значну роль відіграв К. Стеценко, до репертуару капели входили його щедрівки і колядки] / С. Наріжний // Українська еміграція : культур. праця укр. еміграції між двома світовими війнами. – Прага, 1942. – С. 18–32.
  14. Очеретний, В. Зірка першої величини : розповідь про Кирила Стеценка – авт. одного з варіантів музики гімну «Ще не вмерла Україна» / В. Очеретний // Слово Придністров’я. – – 19 серп.
  15. Панчук, Л. Леся Українка та Кирило Стеценко: дві особистості – два шедеври : [ще за життя Лесі Українки композитор створив першу ред. для чолов. хору до твору поетеси «У путь», згодом завершив драм. сцену «Іфігенія в Тавриді» для читця та двох жіночих хорів у супроводі фортепіано. Найбільше К. Стеценка приваблювала високохудож. поезія Лесі Українки із її твор. доробку – циклу поезій «Мелодії». Йому вдалося через звуки музики донести до слухача багатий духов. світ поетеси] / Л. Панчук // Бібліотеки у збереженні культурної спадщини : матеріали Всеукр. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 75-й річниці Обл. б-ки для дітей Житомир. облради, 26 верес. 2013 р. / Житомир. ржадмін. ; [редкол.: М. Ю. Костриця (голов. ред.) та ін.]. – Житомир, 2013. – С. 179–183.
  16. Стеценко, В. Пісня-заклик : до 175-річчя від дня народж. Т. Г. Шевченка : [50-річчя з дня смерті Кобзаря (1911 р.) і 100-річчя від дня його народж. (1914 р.) надихнули К. Г. Стеценка до написання двох видат. творів: «Заповіту» – гідного хор. оформлення для геніал. мелодії Г. Гладкого і кантати «Шевченкові». Композитор створив чотири варіанти «Заповіту» (для міш. хору, чолов., для одного голосу і фортепіано). Авт. стверджує, що «кращого зразка обробки «Заповіту» історія української музичної культури доти ще не представила»] / В. Стеценко ; публ. Т. Стеценко // Музика. – 1989. – № 1. – С. 18, 19.
  17. Федотов, Є. Поезія Кобзаря в творчості Стеценка : [композитор знав напам’ять більшість віршів Т. Г. Шевченка, часто цитував їх у доп. та лекціях для вчителів. У своїй творчості неодноразово звертався до його поезії. Зокрема, солоспіви «Плавай, плавай лебедонько», «Вечір» («Сонце заходить, гори чорніють»), дует «Тополя», чолов. хор «Ой у полі могила» тощо] / Є. Федотов // Музика. – 1974. –№ 6. – С.
  18. Федотов, Є. Шевченкіана Кирила Стеценка : до 190-річчя від дня народж. великого Кобзаря : [подано огляд творів композитора, на які в різні періоди творчості його надихнула поезія Т. Г. Шевченка. Під час збирання коштів на пам’ятник Т. Шевченку митець написав відозву «До земляків моїх, не в Україні сущих, моє дружнє посланіє», яке було опубл. в Тамбов. щомісяч. муз.-співоч. журн. «Баян»] / Є. Федотов // Мистецтво та освіта. – 2004. – № 2. – С. 18–20.
  19. Флоринський, Ол. Українські композитори світової слави : [зазначено, що К. Г. Стеценко «за большевиків попав у розряд найбільш неблагонадійних: духовна освіта, деякий час священник, а найстрашніше «Український гімн» та чудової мелодійності пісня «Покинь, мій синочку, ридати», присвяч. Симонові Петлюрі». Цих «обвинувачень» з боку більшовизму було достатньо, щоб затравити композитора, його спіткала доля невизнання і після смерті] / Ол. Флоринський // Подолянин. – 1943. – 6 верес. – С. 3.
  20. Цьоменко, Л. Народна музика та пісня у творчості композитора К. Г. Стеценка / Л. Цьоменко // Корсун. часоп. – 2012. – № 26/27. – С. 75–78.
  21. Шреєр-Ткаченко, О. Композитор-патріот : до 90-річчя від дня народж. К. Стеценка : [тема визвол. боротьби укр. народу надихала композитора-патріота. У цьому аспекті особливо приміт. були його оброб. мелодії Г. Гладкого до «Заповіту» Т. Шевченка та влас. музика до цієї полум’яної поезії. Хори «Содом» та «Прометей» на слова О. Коваленка, патетич. й заклич. звучання яких підкреслювало думку поезій: «І точать кров з братів, неначе воду? Коли ж кінець злочинствам диким буде, Коли раби вже матимуть свободу?» («Содом»). Героїч. минуле укр. народу втілено в опері «Кармалюк»] / О. Шреєр-Ткаченко // Музика. – 1972. – № 3. – С. 22, 23.

 

Музично-педагогічна, просвітницька та видавнича діяльність К. Г. Стеценка

Педагогічна царина творчості К. Стеценка є важливою сторінкою національної системи музично-педагогічного виховання, а його інноваційні ідеї щодо запровадження загальної музичної освіти у школах, реорганізації музичної освіти й музичного життя в країні й донині не втрачають актуальності.

М. Ластовецький

Багатогранність таланту музиканта і педагога К. Стеценка вражає, як вражає глибина його методичної думки, помноженої на педагогічний досвід і бажання послужитися справі музично-естетичного виховання дітей.

О. Ростовський

Композитор створив оригінальні пісні й хори для дітей, написав дві опери-казки, вніс багато цінного у методику викладання співу в школі та був організатором різноманітної позакласної роботи з музично-естетичного виховання.

Є. Федотов

  1. Богдан, З. П. Музичні традиції дитячого фольклору в творчості українських композиторів : [у цьому зв’язку авт. зауважує, що К. Стеценко також написав багато творів для дітей. Серед оброб. нар. пісень, які митець застосовував у навч. процесі, важливе місце посідають колядки та щедрівки. У двох операх, створених на народнопісен. і народноказк. основі – «Івасик-Телесик» та «Лисичка, Котик та Півник» – композитор втілив найкращі риси укр. муз. фольклору. Схарактеризовано репертуар його «Шкільного співаника» та зб. «Луна», підгот. для муз. навчання та виховання дітей] / З. П. Богдан, С. М. Ткачук // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія 5, Педагогічні науки: реалії та перспективи. – 2018. – Вип. 62. – С. 27–30.
  2. Васильєва, О. В. Напрями педагогічно-просвітницької діяльності діячів мистецтв України (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) : [висвітлено також пед. діяльність К. Г. Стеценка та зазначено, що свій метод. досвід він узагальнив у роботах: «Українська пісня в народній школі», конспектах лекцій «Конспект занять загальноосвітніх курсів теорії і історії музики». Він прагнув осягнути іст. досвід викл. співу в Україні, який відобразив у лекціях «Історія церковного співу та народної пісні», «Участь народу у співі», «Братства, їх діяльність, школи, братські хори та їх значення» тощо] / О. В. Васильєва // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. І. Сипченка. – Слов’янськ, 2001. – Вип. 12. – С. 16–21.
  3. Грищенко, Т. Формування національних засад музично-естетичного виховання в гімназіях : пед. діяльність М. Лисенка, К. Стеценка, О. Кошиця : [зазначено, що свою пед. діяльність К. Стеценко розпочав ще в роки навчання в Муз.-драм. шк. 1906 р. працював учителем співів у Києво-Поділ. жіночій гімназії, звідки був звільнений 1907 р. у зв’язку із арештом і висланням з Києва за пропаганду укр. нар. пісні. Є згадка про його пед. працю у Вінниц. вчител. ін-ті та вчител. курсах у Ямполі] / Т. Грищенко // Рід. шк. – 2000. – № 1. – С. 56–59.
  4. Діхтяренко, Т. М. Особливості вивчення творчості українських композиторів класиків : навч.-метод. посіб. : [метод. основи навчання музики К. Г. Стеценко виклав у кількох посіб. Йому першому належить ідея використання графіч. зображення гами («драбинка», «сходи») і відповід. методів навчання учнів] / Т. М. Діхтяренко. – Рівне : [Б. в.], 2013. – 60 с. – Зі змісту: Урок «Співець українського народу К. Г. Стеценко. Життя і творчість». – С. 48–55 ; Урок «К. Г. Стеценко та українська поезія ХІХ–ХХ століття». – С. 56–61. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nvk12.rv.ua/metodika/skarbnu4ka2013/osobluvosti_tvor4osti_kompozutoriv.pdf (дата звернення: 27.01.2022). – Назва з екрана.
  5. Коваль, О. Питання розвитку музичних здібностей дітей у педагогічних працях М. Д. Леонтовича і К. Г. Стеценка / О. Коваль // Наук. зап. Ніжин. держ. пед. ун-ту ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин, 1999. – Ч. 3. – С. 136–140.
  6. Ластовецький, М. Вектори педагогічної діяльності Кирила Стеценка : [композитор як педагог зробив знач. внесок до нац. методики викладання музики та співу, він досліджував проблему ціліс. системи муз. виховання – від дошк. закл. до вишів. Провадив активну пед. практику, зокрема в 1910 p. він працював учителем співів у місц. духов. училищі в Тиврові Вінниц. обл. Протягом 1915–1916 pp. читав лекції з методики співу на вчител. курсах у м. Ямпіль, які згодом стали підґрунтям його «Початкового курсу нотного співу» (1918)] / М. Ластовецький // Мистецька культура: історія, теорія, методологія : тези доп. Міжнар. наук. конф. (Львів, 25 листоп. 2016 р.) : зб. наук. пр. – Львів, 2016. – С. 92–94.
  7. Лісецький, С. Й. Музично-просвітницька праця композитора Кирила Стеценка в добу Бориса Грінченка / С. Й. Лісецький // Київ і кияни в соціокультурному просторі ХІХ–ХХ століть: доба Бориса Грінченка : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 22 трав. 2013 р., м. Київ / М-во освіти і науки України, Департамент освіти і науки, молоді та спорту викон. органу київради (Київ. міськ. держадмін.), Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка, Благод. фонд сприяння розвитку освіти ім. Бориса Грінченка ; ред.: В. О. Огнев’юк [та ін.]. – Київ, 2013. – С. 151–161.
  8. Любар, Р. О. Становлення методики музичного виховання школярів в Україні : [проаналізовано погляди укр. композиторів кінця XIX – поч. XX ст. на муз. виховання школярів, зазначено основні метод. засади викладання музики та визначено види муз. діяльності на уроках в перші десятиліття минулого століття на прикладі муз.-просвіт. праці К. Г. Стеценка, М. Д. Леонтовича та ін.] / Р. О. Любар // Наук. зап. Серія: Педагогічні науки / Центральноукр. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2018. – Вип. 170. – С. 94–97.
  9. Медведик, Г. Українські композитори – укладачі перших шкільних співаників кінця ХІХ – першої третини ХХ століть : [у розвідці подано історію залучення в укр. пед. практику шк. співаників, у т. ч. підгот. К. Г. Стеценком] / Г. Медведик, Ю. Медведик // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Мистецтво. – 2016. – Вип. 17. – С. 88–104.
  10. Мережко, Ю. В. Педагогічна діяльність українських композиторів кінця XIX − початку XX століття в контексті розвитку теорії та методики музичної освіти : [розкрито провід. пед. ідеї, положення та концептуал. підходи до процесу муз. навчання М. Д. Леонтовича, К. Г. Стеценка, В. М. Верховинця та методику їхньої роботи з дітьми] / Ю. В. Меженко // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія 14, Теорія і методика мистецької освіти. – 2015. – Вип. 19. – С. 127–130.
  11. Михайличенко, О. В. Стеценко Кирило Григорович (1822–1922) : [розглянуто муз.-пед. діяльність композитора та зазначено, що у квiт. 1917 р. К. Стеценко взяв участь в орг. з’їзду вчителiв нар. шк. у Ямполi, де виступив з доп. «Українська пiсня в народнiй школі», у якій висунув пропозицiї щодо орг. диригент. курсiв, висловив ряд думок про обов’язковiсть естет. виховання, введення спiвiв у всiх шк., намiтив цiлу низку заходiв. За iнiцiативи композитора в Ямполi почали працювати вчител. курси. Вiн читав на них цикл лекцiй «Українська музика та її представники». На поч. верес. 1917 р. він виїхав до Вiнницi, де налагодив вид. «Шкiльних співаників» i «Методики навчання спiву» для вчителів] / О. В. Михайличенко // Музично-педагогічна діяльність українських композиторів і виконавців другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : іст. нариси. – Суми, 2005. – С. 31–41.
  12. Осташко, Т. С. З історії літературно-мистецького життя в Україні за часів Центральної Ради : [є інформація про діяльність К. Г. Стеценка, який працював у муз. шк., брав участь в орг. учител. курсів, викладав історію укр. музики та методику навчання співу на курсах з українознавства на Поділлі. Працюючи в муз. від., брав участь у заснуванні Укр. нац. хору] / Т. С. Осташко // Укр. іст. журн. – 1998. – № 3. – С. 24–38.
  13. Примачко, Ю. Основні педагогічні ідеї в галузі музичного виховання М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка / Ю. Примачко, Г. Савчук // Проблеми сучасної мистецької освіти : матеріали звітно-наук. конф. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; [редкол. А. Г. Болгарський та ін.]. – Київ, 2012. – С. 170–176.
  14. Ростовський, О. Я. Ідеї масової музичної освіти в Україні у контексті здобутків загальноєвропейської музичної педагогіки ХХ ст. : [аналізуючи пед. спадщину К. Г. Стеценка, авт. зазначив, що композитор-педагог пропагував комплексне муз. виховання – навчання нот. співу проводиться одночасно із розвитком муз. здібностей, вихованням слуху, пам’яті, голосу, чуття ритму, звукоутворюванням та навичками хор. співу, поєднуючи всі сторони виховання й навчання в єдиний пед. процес] / О. Я. Ростовський // Проблеми мистецької освіти : зб. наук.-метод. ст. / відп. ред. О. Я. Ростовський ; Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. – Ніжин, 2012. – Вип. 7. – С. 6–12.
  15. Савченко, І. Кирило Стеценко у «Дніпросоюзі»: здобутки видавничої праці композитора у кооперативі [Електронний ресурс] : [висвітлено нетривалу за часом (січ. – груд. 1920 р.), але надзвичайно вагому за культур. наслідками вид. діяльність К. Стеценка в Дніпровському Союзі Споживчих Союзів України. Розглянуто внесок композитора в справу створення, розповсюдження, популяризації укр. музики] / І. Савченко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – – Вип. 40. – С. 400–411. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2014_40_33
  16. Савченко, І. В. Видання К. Стеценка у «Дніпросоюзі» [Електронний ресурс] : [здійснено аналіз лише одного аспекту діяльності композитора – його нот.-вид. праця. Цей етап біогр. митця був нетривалим за часом, проте наслідки цієї діяльності були надзвичайно вагомими у справі збагачення, збереження, осмислення вітчизн. муз. спадщини] / І. В. Савченко // Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів : Міжнар. наук. конф. (жовт. 2013 р., Київ). – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/203 (дата звернення: 29.10.2021). – Назва з екрана.
  17. Савчук, Г. М. Педагогічні аспекти творчості Кирила Стеценка : (до 125-річчя з дня народження) / Г. М. Савчук // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія 14, Теорія і методика мистецької освіти : зб. наук. пр. – 2007. – Вип. 5 : Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», 26–27 квіт. 2007 р. – С. 214–218.
  18. Саміленко, Р. А. Творчий потенціал та розвиток особистості у вітчизняних музично-педагогічних системах : [плідною була не лише громад. діяльність К. Стеценка, а й муз.-пед. Його програма зі співів у Єдиній школі стала концептуал. втіленням поглядів педагога на подальші шляхи розвитку та голов. завдання нац. муз. освіти] / Р. А. Саміленко // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2014. – № 2. – С. 30–33.
  19. Сбітнєва, Л. М. Музично-педагогічна діяльність українських композиторів на початку ХХ століття : [серед інших висвітлено пед. діяльність К. Стеценка, який став організатором і авт. програм із музики в мас. шк., обґрунтував принцип взаємозв’язку музики з комплексом мистецтв, важливість доповнення слухових вражень у процесі сприйняття музики іншими сенсор. відчуттями] / Л. М. Сбітнєва // Духовність особистості: методологія, теорія і практика = Spirituality of personality: Methodology, Theory and Practice : зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Сєвєродонецьк, 2016. – Вип. 6. – С. 203–210.
  20. Тюльпа, Т. М. Проблема музично-естетичного виховання молодших школярів у педагогічній спадщині К. Г. Стеценка : [К. Стеценко створив прогрес. програму муз.-естет. виховання мол. шклярів, яка базувалася на таких теорет. положеннях: загальнодоступність та обов’язковість естет. виховання; науковість знань; відповідність дидакт. матеріалу вік. та психол. особливостям дітей. У пояснювал. зап. до програми навчання співу композитор висловив свою позицію щодо необхідності використання нар. музики] / Т. М. Тюльпа // Вісн. Глухів. держ. пед. ун-ту. Серія: Педагогічні науки. – Глухів, 2004. – Вип. 5. – С. 122–125.
  21. Уманець, В. А. Музично-педагогічна діяльність Кирила Стеценка : [висвітлено муз.-пед. діяльність митця в Києві, Білій Церкві, Тиврові, с. Голово-Русава, а також його як хор. диригента з тріумф. концерт. подорожами Першого укр. нац. хору та Другої мандрів. капели] / В. А. Уманець // Нар. творчість та етнографія. – 1986. – № 3. – С. 80, 81.
  22. Федотов, Є. С. Педагогічна спадщина композитора К. Г. Стеценка і музично-педагогічні факультети педінститутів : [в архіві композитора знайдено уривки підруч. з методики співу, зошит «Записки з гармонії», рукоп. «Методика шкільного співу», начерки для доп. на з’їзді вчителів, лекції «Українська музика та її представники», кілька варіантів проєктів програми зі співу для «Єдиної трудової школи» з «Пояснюючою запискою» до них тощо] / Є. С. Федотов // Вища і серед. пед. освіта. – Київ, 1976. – Вип. 9. – С. 92–99.
  23. Федотов, Є. С. Кирило Григорович Стеценко – педагог / Є. С. Федотов. – Київ : Муз. Україна, 1977. – 103 с. : з нотами ; 4 листки іл. – Зі змісту: [Про перебування в Тиврові та Голово-Русаві]. – С. 21–24.
  24. Федотов, Е. С. Проблема эстетического воспитания школьников в педагогической деятельности К. Г. Стеценко : автореф. дис. … канд. пед. наук : (13.00.01) / Е. С. Федотов ; НИИ педагогики УССР.– Киев : [Б. и.], 1978. – 21 с.
  25. Фінгер, О. М. Кирило Стеценко і Дніпросоюз: творча співпраця митця і діячів українського кооперативного руху : [листи композитора до М. Леонтовича та І. Мар’яненка засвідчують, що, очолюючи в Дніпросоюзі муз.-хор. секцію Культур.-просвіт. від., він відчував ту твор. атмосферу, котрої завжди прагнув і котрої йому завжди не вистачало. У цей період митець створив дві мандрів. капели, заснував муз. вид-во, підготував проєкт муз.-наук. журн. тощо] / О. М. Фінгер // Вісник. Мистецтвознавство / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2013. – Вип. 29. – С. 170–175.

Вінницький період життя і творчості К. Г. Стеценка

Тиврів стоїть на горі, під якою тече, звиваючись красивими лініями, Буг. Кругом ліс…. Взагалі природа тут надзвичайно красива і розкішна. Осінню, коли дерева і все одяглося «в ризу золотую», тут було так гарно, а що то буде весною та літом – я боюсь, благоговійно боюсь і уявити собі. Кажуть, що… чудово.

К. Г. Стеценко

  1. Барабан, В. Надихав його наш край : екскурс в історію : [перебуваючи в Тиврові, композитор активно займався громад. і муз. діяльністю. До 50-річчя відомої актриси М. Заньковецької написав для фортепіано «Марш», кантату «Єднаймося» на слова І. Франка до 40-річчя його твор. діяльності. 1911 р. на текст Лесі Українки створив драм. сцену «Іфігенія в Тавриді» для читця, двох жіночих хорів та фортепіано. Написав політ. сатиру «Цар Горох» на текст П.-Ж. Беранже в пер. В. Самійленка, спрямовану проти царя Миколи ІІ. Також за спогадами колиш. учня Тиврів. духов. училища Г. О. Яновицького описано діяльність К. Г. Стеценка як талановитого педагога] / В. Барабан // Комсом. плем’я. – 1980. – 11 груд.
  2. Барабан, Л. Кирило Стеценко у Тиврові : невідомі сторінки творчості : [розгорнуте дослідж. про твор. діяльність композитора в Тиврові. Тут він створив світс. хор, збирав матеріал та організував підгот. у друк. Л. Ідзиковського другої серії вид. для муз. вид-ва «Кобза» та п’ятого десятка колядок і щедрівок, які й досі побутують на Поділлі. Ще 1956 р. у Тиврові мешкали літні люди, які знали та пам’ятали композитора, за їхніми згадками, як найкращого педагога і музиканта, що приходив на святк. вечори і записував почуте та проспіване] / Л. Барабан // Укр. муз. газ. – 2009. – Жовт. – груд. (№ 4). – С. 8,
  3. Барабан, Л. Композитор Кирило Стеценко у Тиврові : невідомі «сторінки» : [у розвідці досліджено багатий твор. набуток композитора під час його перебування в Тиврові. Тут він написав муз. інтерпретацію елегії «Хмари» М. Вороного, муз. композиції за поезією його улюбл. поета О. Олеся, здійснив першу ред. для чолов. хору поезії Лесі Українки «У путь». У цей період він готує другу ред. (11 частин) духов. твору «Вінчання», кілька церков. хорів. На думку авт., муз. діяльність митця в Тиврові – золота сторінка в його творчості, яка вимагає більш ґрунтов. вивч., систематизації та популяризації] / Л. Барабан // Маяк. – 2009. – 30 жовт. ; 6, 13 листоп. ; Вінниц. край. – 2010. – № 3. – С. 86–89.
  4. Барабан, Л. І. Повість про Кирила Стеценка : [аналізуючи біогр. повість Є. С. Товстухи «Кирило Стеценко» (Київ, 1982), авт. наголошує на новому тлумаченні в кн. років перебування композитора в Тиврові, які виявилися для нього надзвичайно плідними. При написанні повісті використано спогади Ф. Садового, Ф. Бричевської, Є. Мариківського, О. Левчишина] / Л. І. Барабан // Нар. творчість та етнографія. – 1983. – № 1. – С.68–70.
  5. Бортняк, А. Леонтович: «А от Кирила Григоровича знають кругом!» : минуло 75 р. від дня смерті Кирила Стеценка (1882–1922), одного з найвідоміших муз.-громад. діячів України : [як зазначає авт., цю фразу М. Д. Леонтович вигукнув у Тульчині під час гастрол. мандрівки капели Стеценка в жовт. 1920 р. Проте мова в розвідці йде про діяльність К. Г. Стеценка на Поділлі, де він відчув свіжий подих укр. волі. Боронити її закликав своїх прихожан як священник Голово-Русав. церкви. Їй присвятив найвидатніші патріот. гімни, ораторії, хори. Значний його внесок у розвиток нар. шкільництва, у відродження нац. освіти «нашого дуже обмосковленого народу» (за його словами)] / А. Бортняк // Вінниц. газ. – 1997. – 8 трав.
  6. Будзей, О. Подільські перехрестя Павла Тичини : [про подорож поета Поділлям з Другою мандрів. капелою «Дніпросоюзу» під орудою К. Г. Стеценка, зокрема про перебування капели в Тульчині] / О. Будзей // Подолянин. – 2016. – 22 січ. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/7924/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.
  7. Жежера, В. Композитор Кирило Стеценко заробляв на прожиття священником [Електронний ресурс] : [є згадка про те, що з Тиврова, де композитор викладав співи в духов. училищі, у жовт. 1910 р. він писав до поета О. Коваленка, що сподівається отримати підвищення платні: «То їй-Богу, і попівства мені буде не треба. Буду жити собі тут тихенько, працювати та Бога хвалити, не будучи зв’язаний ні рясою, ні тими великими моральними обов’язками, які налагає на чоловіка ряса». Та він таки став священником, не так з бажання, як з необхідності утримувати сім’ю] / В. Жежера // Gazeta.ua = Газета по-українськи : [мобіл. версія]. – 2012. – 23 трав. – Режим доступу: https://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_kompozitor-kirilo-stecenko-zaroblyav-na-prozhittya-svyaschenikom/43739 (дата звернення: 17.11.2021). – Назва з екрана.
  8. Загалило, В. Під вітрилами долі : [авт. наводить уривок з листа композитора, у якому зазначено, що в Тиврові він почувається добре, має бадьорий бойовий настрій,  прагне щось «здорове, велике утворити». Проте колеги по духов. училищу «зненавиділи талановитого вчителя, писали на нього наклепи», не поліпшився й матеріал. стан, тож Кирило Григорович з родиною переїздить до с. Голово-Русава. Далі описано його твор. і пед. діяльність на Вінниччині] / В. Загалило // Комсом. плем’я. – 1984. –  19 лип.
  9. Зузяк, Т. П. Внесок митців у становлення педагогічної освіти Поділля (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) : [з’ясовано роль відомих митців – худож. О. Сошенка і Д. Жудина та композитора К. Стеценка в становленні пед. освіти Поділля. Кирило Григорович упродовж 1910–1911 рр. працював у Тиврів. духов. училищі на посаді викл. співів. Цей період був одним із найінтенсивніших у житті та творчості композитора. Тут він написав майже всю оперу «Івасик-Телесик», «Лисичка, Котик та Півник», десятки колядок, хори, романси] / Т. П. Зузяк, О. С. Шинін, І. П. Гуменюк // Актуальні проблеми підготовки вчителя трудового навчання та технологій: теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського, Ф-т математики, фізики, комп’ютер. наук і технологій, Каф. технол. освіти, економіки і безпеки життєдіяльності. – Вінниця, 2019. – Вип. 3. – С. 8–10.
  10. Зузяк, Т. П. Стеценко Кирило Григорович (1882–1922 рр.) – український композитор, хоровий диригент, музичний критик, педагог, священник / Т. П. Зузяк // Педагогічна освіта на Поділлі, кінець XVIII – початок XX ст. : хрестоматія : посіб. для студентів ВНЗ / Т. П. Зузяк ; за ред. О. А. Лавріненка. – Вінниця, 2017. – С. 123.
  11. Івасько, І. І піснею народною : з історії перебування в Ямполі укр. композитора К. Г. Стеценка: [з цим краєм пов’яз. актив. пед. діяльність композитора. Тут він взяв участь у з’їзді вчителів нар. шк. Ямпіл. повіту, читав лекції зі співів на місц. курсах для вчителів поч. шк., написав кілька варіантів програми з музики для шк., подав на розгляд голові Всеукр. муз. комітету при Наркомосі пропозицію щодо перебудови муз. освіти в шк., склав три частини «Шкільного співаника» і «Початковий курс навчання дітей нотного співу». У Ямполі він підготував доп. зап. «Українська пісня в народній школі», яка пізніше була видана у Вінниці] / І. Івасько // Вінниччина. – 1998. – 1 серп. – С. 6. – (Спец. вип. газ. «Зоряна криниця»).
  12. Казанець, М. Тиврів у житті великого композитора : до річниці з дня смерті К. Г. Стеценка (29 квіт.) : [про насичене твор. життя музиканта в Тиврові. Саме тут у багатьох композиціях митець досягнув незнаних досі в укр. музиці глибин психол. розкриття образів. Крім композитор. творчості, він організував муз.-громад. роботу, створивши в духов. училищі муз. самодіяльність, поставив дит. оперу Ф. Бюхнера «Король – Ялинкова шишка» тощо] / М. Казанець // Маяк. – 1999. – 27 квіт.
  13. Лісовий, П. М. Окрилені народною піснею : [про музикантів-подолян В. Зарембу, М. Завадського, П. Ніщинського, М. Леонтовича, К. Стеценка] / П. М. Лісовий // Літературна Вінниччина : доп. та повідомл. обл. наук.-метод. конф., присвяч. 70-річчю з дня народж. В. Земляка. 23–24 квіт. 1993 р. / Вінниц. держ. пед. ін-т ім. М. Островського, Каф. укр. літ. – Вінниця, 1993. – С. 24–30.
  14. Назаренко, Ю. Світова слава Кирила Стеценка : [є інформація про твор. і пед. діяльність видат. композитора світ. рівня в Тиврові, Вінниці, Літині. Зазначено, що в с. Голово-Русава у 1913 р. він допомагав збирати кошти на монумент Т. Шевченку в Києві] / Ю. Назаренко // Шляхом комунізму. – 1981. – 26 груд.
  15. Ними гордиться Подільський край : [короткі біогр. довідки про видат. діячів Вінниччини, серед яких К. Г. Стеценко – окраса укр. класич. музики, талановитий композитор, громад. діяч, диригент і педагог] // Поділ. край. – 2001. – 18 січ. – С. 4, 5.
  16. Официальный отдел. Распоряжения Епархиального начальства. Перемены по службе : [про призначення на священниц. місце церкви с. Голово-Русави Ямпіл. повіту вчителя Тиврів. духов. училища, що закінчив курси духов. семінарії, Кирила Стеценка] // Православ. Подолия. – 1911. – № 41. – С. 857.
  17. Официальный отдел. Распоряжения Епархиального начальства. Перемены по службе : [про переміщення священників церков с. Голово-Русави Ямпіл. повіту Кирила Стеценка і с. Красногірки того ж повіту Іларіона Лисецького (одного на місце іншого)] // Православ. Подолия. – 1917. – № 30/31. – С. 518.
  18. Очеретний, В. Подільські адреси Кирила Стеценка : [про тиврів. період життя композитора, де він плідно працював і написав дит. опери, кантати «Єднаймося», «Шевченкові», хор «Хмари» та ін. Тут він відвідував церкву Вознесіння, яку свого часу збудував князь Кочубей, і організував хор. Під час святкування 100-річчя від дня народж. митця в Тиврові побувала його родина – сестра, син та онуки] / В. Очеретний // Вінниччина. – 1998. – 25 черв. – С. 6. – (Спец. вип. газ. «Зоряна криниця»).
  19. Очеретний, В. У Тиврові, на березі ріки : до 120-річчя від дня народж. Кирила Стеценка : [за порадою лікаря поправити здоров’я та відпочити в тихому сіл. куточку К. Г. Стеценко 1910 р. переїхав з Києва до Тиврова. Авт. детал. описує працю митця в духов. училищі, плідну муз. діяльність, пам’ят. зустріч з відомим укр. композитором Я. Степовим. Музикознаці відзначають, що тиврів. період був одним із найінтенсивніших у твор. біогр. композитора] / В. Очеретний // Укр. культура. – 2002. – № 6. – С. 32, 33 : портр.
  20. Плесніна, Т. П. К. Г. Стеценко у Тиврові : [тези виступу про твор. діяльність митця в Тиврові] / Т. П. Плесніна // Тези доп. Дванадцятої вінниц. обл. іст.-краєзнав. конф., 7 верес. 1993 р. / Вінниц. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури ; Вінниц. держ. пед. ін-т ; Держ. архів Вінниц. обл. – Вінниця, 1993. – С. 85.
  21. Степаненко, А. Кирило Стеценко і Вінниччина : [детал. дослідж. перебування композитора на теренах краю. 1910 р. він переїхав до Тиврова, де викладав у духов. училищі та плідно працював над створенням дит. опер, кантат, поділ. колядок, пробував себе в царині камер. інструмент. музики, хорів, романсів. Митець подорожував краєм, збирав пісні, легенди і розповіді про У. Кармалюка. У листоп. 1911 р. родина митця переїхала до с. Голово-Русава, де К. Г. Стеценко прийняв парафію, знайомився з історією села, у місц. шк. викладав Закон Божий і музику, створив оброб. для хору, солоспів «Фата Моргана» на текст М. Вороного та «Реквієм», присвяч. пам’яті М. Лисенка. 1915 р. він відвідав Тульчин для знайомства з М. Леонтовичем. 25 квіт. 1917 р. у Ямполі композитор активно займався пед. діяльністю, працюючи над питаннями перебудови муз. освіти в шк. У верес. 1917 р., переїхавши до Вінниці, він читав співи в учител. ін-ті та керував хором. Тут написав уроч. твір на слова О. Олеся «Живи, Україно!»] / А. Степаненко // Вінниччина. – 2000. – 22 листоп. – С. 5. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).
  22. Степаненко, Г. Пісні боротьби і сердечної простоти : (до 100-річчя з дня народж. Кирила Стеценка) : [коротко висвітлено біогр. композитора та його творчість під час перебування в Тиврові] / Г. Степаненко // Червон. прапор. – 1982. – 22 трав.
  23. Тележинський, М. Український композитор К. Стеценко : (до історії укр. пісні) : [є згадка, що через матеріал. скруту композитор переїздить до Тиврова до свого дядька о. Д. Горянського й починає працювати вчителем співу в місц. духов. училищі. Тут він опрацьовує дит. оперу «Івасик-Телесик», драм. сцени «Іфігенії в Тавриді», упорядковує музику до укр. комедій: «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «Бувальщина», «Сватання на Гончарівці», до іст. трагедії С. Черкасенка «Про що тирса шелестіла»] / М. Тележинський. – Варшава, 1928. – 11 с. – Відбиток з газ. «Українська нива». – Електрон. версія. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21270/file.pdf (дата звернення: 25.10.2021). – Назва з екрана.
  24. Ткачук, П. Пісня – душа народу : [про перебування К. Г. Стеценка в багатьох регіонах Вінниччини, зокрема в Тиврові, Голово-Русаві, Вінниці, Літині, Хмільнику, Ямполі, де він займався композитор. творчістю та переймався проблемами муз. освіти] / П. Ткачук // Вінниц. правда. – 1982. – 23 трав.
  25. Ткачук, П. Подільські мелодії К. Г. Стеценка : [поряд з біогр. композитора авт. зупиняється на деяких епізодах його перебування на Вінниччині, зокрема зазначено, що в 1915 р. відбулося знайомство з М. Д. Леонтовичем. Йдеться й про його пед. діяльність на теренах краю] / П. Ткачук // Колгосп. зоря. – 1982. – 27 трав.
  26. Усатюк, В. Відкриття музею К. Г. Стеценка та зустріч з відомими земляками : [про створення в Тиврові музею-фотогалереї К. Г. Стеценка за ініціативи краєзнавця В. Ф. Очеретного. У відкритті музею взяв участь онук композитора, відомий скрипаль К. В. Стеценко. Він зазначив, що його дід був не лише  знаним композитором і педагогом, а й видат. церков. діячем, одним із фундаторів Укр. автокефал. православ. церкви, створив цілий муз. репертуар духов. творів. За часів першої Незалежності держави (1918–1920-ті рр.) працював в урядах УНР] / В. Усатюк // Маяк. – 2002. – 10 лип.
  27. Федотов, Є. Він мріяв про красу : [в заг. рисах викладено історію муз. і пед. діяльності К. Г. Стеценка на Вінниччині. Зазначено, що як педагог він розробив ориг. методику муз. розвитку дітей і написав чи не найпершу в Україні методику шк. співу рід. мовою, зібрав і систематизував дидакт. співочий репертуар для шк. молоді, куди, всупереч заборонам відзначати дати народж. і смерті Кобзаря, вмістив один з варіантів кантати «Шевченкові»] / Є. Федотов // Комсом. плем’я. – 1978. – 18 квіт.

 

Зі спогадів сучасників про перебування композитора на Вінниччині

Кирило Григорович був скромною та ввічливою людиною, завжди з нами жартував та грався. На відміну від інших вчителів, розмовляв українською мовою. Ходив він завжди у білому кітелі, а в руках тримав паличку. Ми любили слухати, як Кирило Григорович грає на піаніно, часто самі співали і влаштовували ігри під музику.

Ф. Бричевська

Прощаючись з учнями Тиврівського училища, К. Г. Стеценко наказував їм завжди бути «корисними для людей». Учні вручили йому скромні дарунки й вітальну адресу. Остання була не тільки від учнівського й педагогічного колективів, а й від громадськості Тиврова.

Є. Федотов

  1. Бричевська, Ф. Музика-квартирант : [батько авт. спогадів у кінці літа 1910 р. здав в оренду хату на Чорній Горі в Тиврові родині К. Г. Стеценка, який пильно, по-господарськи доглядав садибу та город. Був скромною та ввічливою людиною. На відміну від інших вчителів, розмовляв лише укр. мовою] / Ф. Бричевська // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 55, 56.
  2. Івасько, І. К. Г. Стеценко – композитор, педагог : [як зазначає авт., К. Г. Стеценко був поборником ідеї муз. розвитку дітей в укр. загальноосвіт. шк. Його пед. діяльність в основному припадала на роки життя у Вінниц. та Ямпіл. повітах Поділ. губернії. Наведено спогади вчительки зем. шк. с. Яланець Л. Марчук про зустріч з композитором у Ямполі на з’їзді вчителів поч. шк. та місяч. курсах] / І. Івасько  // Шляхом комунізму. – 1982. – 22 трав.
  3. Крамарський, М. Зустріч з Стеценком : [відбулася в середині лип. 1917 р. в Літині на учител. курсах. Авт. спогадів родом із. с. Васютинці Літин. повіту] / М. Крамарський // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 64–66.
  4. Левчишин, О. К. Г. Стеценко в с. Голово-Русава : [за влас. спогадами та переказами односельчан-старожилів, які добре знали композитора, висвітлено його життя в селі. Згадує О. Левчишин, який тоді навчався в сіл. шк., про перший урок, на який завітав Кирило Григорович і за допомогою камертону почав випробувати голоси учнів, а невдовзі організував учнів. хор. Митець ніколи не цурався людей, часто бував у хатах селян, цікавився їхнім життям. Товарис. характер, любов до пісні принесли К. Г. Стеценку повагу місц. мешканців] / О. Левчишин // Шляхом комунізму. – 1968. – 13 черв.
  5. Левчишин, О. Слово про вчителя : [колиш. учень композитора порівнює поперед. викл. на прізвище Синицький зі Стеценком, який був лагідним, ввічливим, особливо з учнями, проводив з ними ігри, зі старшими дітьми організував хор. Його уроки були цікавими та корисними] / О. Левчишин // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 58–62.
  6. Мариківський, Є. З далекого дитинства : [про працю К. Стеценка викл. співів у Тиврів. духов. училищі, його цікаві методи роботи з дит. голосами над чистотою інтонації й розвитком вокал. навичок. Як учитель музики, композитор відіграв вирішал. роль у формуванні подальш долі авт. спогадів] / Є. Мариківський // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 56–58.
  7. Марчук, Л. З глибини серця : [зустріч з композитором відбулася в Ямполі під час проведення з’їзду вчителів поч. шк., де лекції зі співів читав К. Г. Стеценко] / Л. Марчук // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 63, 64.
  8. Рощахівський, М. Кирило Стеценко. (Його життя й діяльність на основі споминів) : [за влас. спогадами висвітлено життєвий і твор. шлях митця, зокрема його перебування в Тиврові та с. Голово-Русаві – «глухе село Ямпільського повіту на Поділлі, де прожив, аж до початку революції 1917 року». У цей період він згармонізував кілька нар. пісень, «із яких особливо гарні «Кант св. Василію», пісня «Ой ти Грицю» й колядка «Ой на горонці в злотій корчомці», розпочав писати «Реквієм» на слова М. Вороного…»] / М. Рощахівський // Нова Україна. – Прага, 1923. – Число. 7/8. – С. 114–127. – Електрон. версія. – https://diasporiana.org.ua/periodika/5744-nova-ukrayina-1923-ch-7-8/ (дата звернення: 08.11.2021). – Назва з екрана.
  9. Садовий, Ф. Маленький спогад про великого учителя : [авт. спогадів – колиш. учню Тиврів. духов. училища – особливо запам’яталися уроки співів, які викладав К. Г. Стеценко: «невеличкий на зріст, з пшеничними вусами та лагідною посмішкою… Розмовляв з нами українською мовою»] / Ф. Садовий // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 53–55.
  10. Стеценко, Є. Мої спогади з життя К. Г. Стеценка : [дружина композитора згадує також про їхнє перебування в Тиврові, де митець «відпочивав і душею, і тілом», та про життя в с. Голово-Русава Ямпіл. повіту, куди вони переїхали в листоп. 1911 р. Там композитор прийняв сан священника та «був більш-менш незалежним від контролю начальства». 1915 р. Стеценко познайомився з М. Леонтовичем, який влітку частенько приїздив у гості. У 1915–1916 рр. в Ямполі композитор читав лекції зі співу на учител. курсах] / Є. Стеценко // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 41–48.

К. Г. Стеценко і М. Д. Леонтович

У 1915 році Стеценко познайомився з М. Д. Леонтовичем, який тоді викладав співи у Жіночому єпархіальному училищі в Тульчині, за двадцять верст від Голово-Русави. Таке знайомство підбадьорило Стеценка на дусі. Ці два українські велетні-патріоти доповнювали один одного на ниві української музичної творчості.

С. Вожаківський

  1. Архімович, Л. Творчі взаємини з К. Стеценком і М. Леонтовичем… / Л. Архімович, М. Гордійчук // М. Лисенко. Життя і творчість / Л. Архімович, М. Гордійчук. – 3-тє вид., допов. і перероб. – Київ, 1992. – Гл. 8. – С. 168–194.
  2. Білобржицький, Д. Корифей музики : [спогади про перебування К. Стеценка і М. Леонтовича в Кам’янці-Подільському, яких поєднувала міцна дружба й спіл. твор. плани] / Д. Білобржицький // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 73, 74.
  3. Ватич, О. В Кам’янці жили великі українці : [спогади про М. Леонтовича і К. Стеценка. Кирило Григорович тоді проживав у будинку родини Ватичів і працював над «Гайдамаками». З великою приємністю вони слухали уривки «цього чудового твору»] / О. Ватич // Подолянин. – 1942. – 14 черв. (№ 50). – С. 3.
  4. Вітошинський, Я. Людина з великим серцем : [авт. згадує про композитора, який на той час проживав у Києві (кінець 1917 р.) і займався з Першим укр. нац. хором, де працював і диригентом, і піаністом. Описано також теплі друж. взаємини композитора з М. Леонтовичем] / Я. Вітошинський // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 67–70.
  5. Вовчок, В. З джерел народних : [зв’язки М. Д. Леонтовича і К. Г. Стеценка, яких єднала пісня, спільна невтом. праця на одній твор. ниві] / В. Вовчок // Комсом. плем’я. – 1977. – 13 груд.
  6. Волкова, В. Бурхливий Кам’янець столичний : [у лют.берез. та черв.листоп. 1919 р. місто стало тимчас. столицею УНР. Є про К. Г. Стеценка, який закінчив там клавір опери «Гайдамаки». У будинку учител. семінарії він часто зустрічався з М. Леонтовичем, розмовляючи про проблеми укр. пісні, створення хор. капел тощо] / В. Волкова // Подолянин. – 2014. – 22 серп. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/7834/ (дата звернення: 17.02.2022). – Назва з екрана.
  7. Грузман, З. М. Поет і композитор [про перебування П. Тичини з Другою мандрів. капелою К. Г. Стеценка у Тульчині та зустріч з М. Д. Леонтовичем. Тут поет був свідком як композитори працювали гад оперою «На Русалчин великдень»] / З. М. Грузман // Тези доповідей десятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції (6 верес. 1991 р.) / Вінниц. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам’яток історії та культури, Вінниц. пед.. ін.-т, Держ.архів Вінниц. обл. – Вінниця, 1991. – С. 76, 77.
  8. Дерев’янко, Д. Микола Леонтович у вчительській семінарії : [про роки навчання у Київ. вчител. семінарії, де працював К. Стеценко. Він часто запрошував свого товариша М. Леонтовича на семінар. концерти. Якщо хор виконував твори М. Лисенка та М. Леонтовича – диригував К. Стеценко, і навпаки, коли співали пісні К. Стеценка – диригував М. Леонтович] / Д. Дерев’янко // Музична культура України у спогадах, матеріалах, листах / авт.-упоряд., вступ. ст., ред. та прим. І. Лисенка. – Київ, 2008. – С. 147.
  9. Кушнір, І. Про що нагадав щоденник… : [у відгуку на кн. П. Тичини «Із щоденникових записів (Київ : Рад. письменник, 1981) авт. акцентував увагу на зустрічі в Тульчині К. Стеценка та П. Тичини з М. Леонтовичем у 1920 р. Тоді, відкриваючи концерт. програму, К. Г. Стеценко сказав: «Ми співаємо твори композитора Леонтовича, який живе в Тульчині. Дозвольте, товариші, викликати його сюди на естраду для висловлення йому тієї радості, яку він нам усім дарує»] / І. Кушнір // Комсом. плем’я. – 1982. – 3 лип.
  10. [Лист] М. Леонтовича до К. Стеценка, 4 черв. 1920 р. / М. Леонтович // Микола Леонтович : Спогади. Листи. Матеріали / упоряд., прим. та комент. В. Ф. Іванова. – Київ, 1982. – С. 142,
  11. Лукашенко, С. Микола Леонтович та Кирило Стеценко – творчі особистості та друзі : [за спогадами сучасників: Є. Стеценко, К. Опольської, Я. Вітошинського, Д. Білобржицького та уривками з листів відображено друж. взаємини між композиторами] / С. Лукашенко // Тульчин. край. – 2021. – 10 груд. – С. 4.
  12. Огороднік, В. На землі Тиврівській : [є згадка про щиру і задушевну дружбу, що пов’язувала М. Леонтовича з К. Стеценком, який переїхав до Тиврова в 1911 р.] / В. Огороднік // Маяк. – 1969. – 17 лип.
  13. Сізова, Н. Діяльність Миколи Леонтовича у галузі професіоналізації хорового життя Вінниччини початку ХХ століття : [простежено твор. зв’язки композитора з Ю. Богдановим, К. Стеценком і П. Тичиною у контексті їхнього впливу на проф. формування і розвиток композитор. стилю М. Леонтовича. Ще в період першого тривалого перебування в Тульчині М. Леонтович познайомився з К. Стеценком, який працював священником у Голово-Русаві неподалік Тульчина. Композитори до знайомства знали музику один одного. К. Стеценко у 1906 р. включив деякі оброб. М. Леонтовича у зб. вокал. творів для дітей, а М. Леонтович зі своїми колективами неодноразово виконував хор. твори К. Стеценка] / Н. Сізова // Актуальні питання гуманітарних наук. – 2018. – Вип. 19 (2). – С. 45–50.
  14. Степаненко, А. Та пам’ятна зустріч у Тульчині…: [про щирі дружні стосунки композиторів М. Д. Леонтовича (1877–1921) та К. Г. Стеценка (1882–1922). Вони постійно листувалися, повідомляли один одному про новини та муз. набутки] / А. Степаненко // Вінниц. газ. – 1997. – 11 груд. : фот.
  15. Стеценко, К. Г. Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко : упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 474, [6] с. – Зі змісту: Листи: До М. Д. Леонтовича (24.04.1920). – С. 194–195 ; До М. Д. Леонтовича (січ. 1921 р.). – С. 197.
  16. Стрижук, В. «Леонтович, любий Леонтович...» : [про подію в Тульчині, яка сталася 29–30 жовт. 1920 р., коли Друга мандрів. капела Дніпросоюзу під орудою К. Стеценка приїхала до міста, де перед широким загалом співали пісні М. Леонтовича. К. Г. Стеценко повідомив публіку, що це твори відомого композитора М. Леонтовича, який живе в Тульчині і запросив його до сцени] / В. Стрижук // Вінниц. відом. – 1997. – 30 січ. – С. 4.
  17. Тичина, П. К. Г. Стеценко : [є згадка про зустріч композитора в Тульчині з М. Д. Леонтовичем у нього вдома, де вони на піаніно програвали один одному окремі місця із розпочатої опери «На русалчин Великдень»] / П. Тичина // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали / К. Г. Стеценко ; упоряд., вступ. ст. та прим. Є. Федотова. – Київ, 1984. – С. 87–98.

Вшанування пам’яті композитора

К. Стеценко для багатьох нас це людина трагічної долі, світлих поривань, щедро обдарована талантом і безжально скривджена часом.

Я. Стех

  1. Булат, Т. П. Всенародне вшанування Кирила Стеценка : [про святк. заходи в Україні на честь 100-річчя від дня народж. композитора, які за рішенням ЮНЕСКО проводились у 1982 р. в усьому світі. Прозвучали торжества і в Тиврові, який полонив колись композитора своєю мальовничістю. Тут відкрито меморіал. дошку на будинку, де в 1910–1911 рр. проживав і творив митець] / Т. П. Булат, Т. Ю. Філенко // Нар. творчість та етнографія. – – № 1. – С. 86–89.
  2. Дражевська, Л. Кирило Стеценко : [до сторіччя від дня народж. композитора] / Л. Дражевська // Укр. вісті. – Детройт, 1982. – Число 27 (4 лип.).
  3. Лобановська, А. «Стеценків Великдень» лунає по церквах... : [про другий фестиваль укр. музики і духов. культури, який вшановує пам’ять видат. укр. композитора, педагога, подвижника укр. нац. церкви Кирила Григоровича Стеценка, який у 1910–1917 рр. жив у м. Тиврів, с. Голово-Русава (тепер с. Олександрівка Томашпіл. територіал. громади) та Вінниці] / А. Лобановська // Молодь України. – 2008. – 10–11 черв. – С. 1, 4 : фот.
  4. Меморіальний музей К. Г. Стеценка [у с. Квітки Черкас. обл., створений 1959 р., з 1994 – музей працює на правах від. Корсунь-Шевченків. держ. іст.-культур. заповідника] [Електронний ресурс] // Корсунь-Шевченківський державний заповідник : [вебсайт] / розроб. вебстудія «Колібрі». – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://www.korsun.ic.ck.ua/index.php/pages/16 (дата звернення: 10.02.2022). – Назва з екрана.
  5. Нагірняк, В. «Тому, чия душа співає...» : [літ.-муз. вечір в Томашпіл. центр. район. б-ці, присвяч. 130-річчю від дня народж. К. Г. Стеценка] / В. Нагірняк // Томашпіл. вісн. – 2012. – 25 трав.
  6. Обласна рада проголосила 2022 рік у Чернівецькій області – Роком української класичної та духовної музики [Електронний ресурс] : [у 2022 р. виповнюється 180 р. від дня народж. основоположника укр. класич. музики М. В. Лисенка (1842–1912), 140 р. від дня народж. укр. композитора, муз.-громад. діяча К. Г. Стеценка (1882–1922), 145 р. від дня народж. укр. композитора, авт. славнозвіс. «Щедрика» М. Д. Леонтовича (1877–1921)] // Бук Інфо : Буковин. незалеж. інформ. портал / керівник порталу С. Зарайський. – Електрон. дані і програми. – [Чернівці], 2003–2022. – Режим доступу: https://bukinfo.com.ua/oblasna-vlada/oblasna-rada-progolosyla-2022-rik-u-cherniveckiy-oblasti-rokom-ukrajinskoji-klasychnoji-ta-duhovnoji-muzyky (дата звернення: 14.02.2022). – Назва з екрана.
  7. Огороднік, В. Вони жили і творили в Тиврові : [про вшанування пам’яті видат. укр. композиторів П. І. Ніщинського, М. Д. Леонтовича, К. Г. Стеценка на Тиврівщині] / В. Огороднік // Маяк. – 1977. – 11 серп.
  8. Пащенко, М. М. Вулиця Кирила Стеценка [у Вінниці] / М. М. Пащенко // Легенди та історії Вінниці / М. М. Пащенко. – Вінниця, 2019. – С. 398, 399 : фот.
  9. Пересунько, Т. «Стеценків Великдень» : [про укр. композитора і хор. диригента К. Г. Стеценка, який жив у Тиврові й Вінниці, та фестиваль укр. музики і духов. культури «Стеценків Великдень»] / Т. Пересунько // Україна. – 2008. – № 7/ – С. 127, 128 : фот.
  10. Пиріг, Л. Українська музика у філателії : композитор Кирило Стеценко вшанов. вип. конверта СРСР 1982 і України – 2007 р. На останньому – його портр. в ориг.  рамці й вислів – «Пісня українська розкаже народові його історію… і він узнає і серцем своїм прийме дух вільності і свободи» / Л. Пиріг // Музика. – 2011.  – № 4/– С. 58–64.
  11. Підласова, М. Співає в мені незабутнє : [до 60-ліття з дня смерті К. Г. Стеценка] / М. Підласова // Укр. вісті. – Детройт, 1982. – Число 34 (5 верес).
  12. Про відзначення 125-річчя від дня народження Кирила Стеценка [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 4 трав. 2007 р. № 381/2007 // Верховна Рада України : офіц. вебпортал. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381/2007#Text (дата звернення: 10.02.2022). – Назва з екрана.
  13. Руденко, В. Там, де жив Стеценко : [на відзначення 100-річчя від дня народж. композитора в Тиврові на будинку, де він проживав, встановлено меморіал. дошку. На її відкриття приїхала сестра композитора Ганна Григорівна Стеценко-Невен, син Вадим Кирилович, онуки Кирило, Галина та Олександра Стеценки. Святкування завершилися концертом, на якому звучали безсмертні твори митця – «Заповіт», «Веснянка», «Над колискою», «Пісня без слів»] / В. Руденко // Вінниц. правда. – 1982. – 18 черв.
  14. Савчук, Г. Незабутній Кирило Стеценко : (до 125-річчя від дня народж.) : [йдеться про хор. свято у с. Веприк Київ. обл. з нагоди ювілею композитора, у якому взяли участь Нац. заслуж. хор. капела України «Думка», Хор. капела ім. О. Кошиця Богуслав. гуманітар. коледжу ім. І. Нечуя-Левицького тощо та видат. діячі муз. мистецтва. Висвітлено також біогр. і муз.-пед. діяльність митця. Наведено згадки О. Лисенка (сина М. В. Лисенка) та Є. Мариківського про К. Г. Стеценка] / Г. Савчук // Мистецтво та освіта. – 2007. – № 4. – С. 18, 60, 61.
  15. Стеценко, К. В. «Єднаймося» творилося над Бугом : [про відкриття музею-фотогалереї до 120-річчя від дня народж. укр. композитора К. Г. Стеценка у смт Тиврів, де він свого часу проживав і працював. На свято завітав онук композитора К. В. Стеценко, який у своєму інтерв’ю поділився невідомими, замовчуваними фактами з біогр. діда, що стосувалися його церков. діяльності, як фундатора Укр. автокефал. православ. церкви, держав. служби в урядах С. Петлюри, П. Скоропадського, М. Грушевського] / К. В. Стеценко ; розмовляв В. Усатюк // Подолія. – 2002. – 5 лип. – С. 13. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).
  16. Топчій, А. Кирило Стеценко відкривав людям царство небесне, яке є у душах кожного з нас : [ці слова стали лейтмотивом виступу на наук.-практ. конф. «Відродження української музичної спадщини початку ХХ ст.», яку працівники Меморіал. музею К. Г. Стеценка (дир. В. Умрик) у с. Веприк Фастів. р-ну на Київщині проводять уже вчетверте. Їх промовив онук композитора – Кирило Стеценко, заслуж. артист України, лауреат всеукр. та всесоюз. конкурсів скрипалів, доцент, зав. каф. шоу-бізнесу Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв України] / А. Топчій ; світлини С. Спасокукоцького // Укр. слово. – 2011. – 1–7 черв. (№ 22). – С. 8, 16.
  17. Цьоменко, Л. Матеріали про К. Г. Стеценка у фондах Заповідника : [з колекції композитора в Корсунь-Шевченків. іст.-культур. заповіднику] / Л. Цьоменко // Корсун. часоп. – – № 29/30. – С. 136–138. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.korsun.ic.ck.ua/index.php/pages/69 (дата звернення: 10.02.2022). – Назва з екрана.
  18. Юриняк, А. Гідне відзначення пам’яті митця-патріота : [до століття від дня народж. К. Стеценка] / А. Юриняк // Укр. вісті. – Детройт, 1982. – Число 46 (28 листоп.).
  19. Ясинівський, Ю. У селі, де жив композитор : [про уроч. відкриття в с. Олександрівка (с. Голово-Русава ввійшло до його складу) кімнати-музею К. Г. Стеценка. На будинку, у якому проживав митець, встановлено меморіал. дошку. Зі словами вдячності до земляків за пам’ять і вшанування композитора та батька виступив В. К. Стеценко, який народився в цьому селі. Спогадами про Кирила Григоровича поділився О. Левчишин] / Ю. Ясинівський // Культура і життя. – 1973. – 14 черв.

Постать композитора в довідкових та архівних документах

 

Зрозуміло, що за радянської влади половина його [К. Г. Стеценка] творчості й життя була за покривалом небажаності. Було відомо, що Стеценко видатний український композитор-класик, який писав романси, мав обробки революційних пісень на кшталт «Варшав’янки» тощо і був учнем Лисенка. Насправді дід був не просто учнем Лисенка. Той сказав про Стеценка такі крилаті слова: «Ось хто замінить мене після моєї смерті». Очевидно, що мав на увазі не лише музичний талант діда, а і його суспільне покликання

К. В. Стеценко

  1. «АРХІВажлива СПРАВА»: Кирило Стеценко [Електронний ресурс] : [у рамках віртуал. проєкту «АРХІВажлива СПРАВА» («АВС») Центр. держ. архів-музей літ. та мистецтва представив док. видат. укр. композитора, диригента, муз.-громад. діяча К. Г. Стеценка з його особового фонду] // PROSTIR.MUSEUM = Музейний простір : вебпортал / голов. ред. Л. Гасиджак. – Електрон. дані і програми. – Київ, 2012–2021. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/33468 (дата звернення: 28.12.2021). – Назва з екрана.
  2. Бондарчук, П. М. Стеценко Кирило Григорович / П. М. Бондарчук // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Ін-т історії України НАН України. – Київ, 2012. – Т. 9. – С. 854.
  3. Бугаєва, О. В. Музично-теоретична бібліотека імені К. Стеценка в архівних документах Музичного товариства імені М. Леонтовича : [дослідж. архів. док. б-ки, яка була утворена 7 лют. 1921 р. на базі фондів б-ки Дніпросоюзу, ініціатором створення і збирачем її був К. Г. Стеценко] / О. В. Бугаєва // Рукописна та книжкова спадщина України. – Київ, 2003. – Вип. 8. – С. 208–215.
  4. Витвицький, В. Стеценко Кирило (1882–1922) / В. Витвицький // Енциклопедія українознавства : [в 11 т.] / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Фонд духов. відродження ім. митрополита Андрея Шептицького ; голов.ред. В. Кубійович. – Перевид. у Львові. – Львів, 2000. – Т. 8. – С. 3054.
  5. Єфремова, О. Г. Утворення та діяльність Української Республіканської Капели (1919–1921 рр.) в архівних документах : [є інформація про К. Стеценка як одного з організаторів капели. На той час композитор був головою муз. від. М-ва нар. освіти] / О. Г. Єфремова // Архіви України. – 2016. – Вип. 2. – С. 122–148.
  6. Кирило Григорович Стеценко [Електронний ресурс] / підгот. Л. Сас // Національна спілка композиторів України : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://composersukraine.org/index.php?id=2244 (дата звернення: 10.02.2022). – Назва з екрана.
  7. Королюк, Н. Кирило Григорович Стеценко / Н. Королюк // Маленькі історії про українських композиторів 18–20 ст. / Н. Королюк. – Київ, 1998. – С. 133–147.
  8. Лісецький, С. Кирило Григорович Стеценко : (біобібліогр. нарис) : [здійснено огляд літ. про життя і творчість композитора та визначено перспективи щодо подальшого вивч. його багатогран. спадщини] / С. Лісецький // Українське музикознавство : респ. міжвідом. наук.-метод. зб. – Київ, 1982. – Вип. 17. – С. 46–55.
  9. Особовий фонд Кирила Стеценка в ЦДАМЛМ України [Електронний ресурс] : [особовий фонд К. Г. Стеценка було створено в кінці 60-х рр. ХХ ст., коли син композитора запропонував архіву придбати рукописи нот (друк. і недрук.), давні й  цікаві фот., записи композитора, листи П. Козицького. У 1977 р. «Шкільний співаник» (1918 р.) разом з доп. «Українська пісня в народній школі» (1917 р.) К. Г. Стеценка були вилучені з основ. фонду та передані на таємне зберігання; у 1990 р. ці визначні роботи композитора були повернуті до заг. зберігання] // Жінка–УКРАЇНКА : мистец. вебпортал / за підтримки громад. орг. «Творча еліта України». – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://ukrainka.org.ua/node/4518 (дата звернення: 28.12.2021). – Назва з екрана.
  10. Подолинний, А. М. Стеценко Кирило Григорович : [біогр. довід. про композитора, який працював на Вінниччині] / А. М. Подолинний // Вінниччина фольклорна : довідник / уклад.: А. М. Подолинний, Т. О. Цвігун. – Вінниця, 2004. – С. 75, 76 : фот.
  11. Рожнятовська, О. Класик української музики : [до 120-річчя від дня народж. К. Г. Стеценка (1882–1922)] / О. Рожнятовська // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2002. – ІІ кв. – Київ, 2002. – С. 73–78.
  12. Стеценко о. Кирило // Українська мала енциклопедія : у 8 т., 16 кн. / Є. Онацький. – Буенос-Айрес, 1965. – Т. 7, кн. 14. – С. 1842,
  13. Стеценко Кирило Григорович : (1882–1922) // Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта : довідник / відп. за вип. М. І. Преварська. – Київ, 2016. – С. 297–
  14. Стеценко Кирило Григорович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://bit.ly/3gDhfos (дата звернення: 10.02.2022). – Назва з екрана.
  15. Стеценко Кирило Григорович // Митці України : енциклопед. слов. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 556, 557.
  16. Стеценко Кирило Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / голов. ред. М. Г. Жулинський. – Київ, 2015. – Т. 5. – С. 953,
  17. Стеценко Кирило Григорович : укр. композитор, хор. диригент, громад. діяч, священник // Провідники духовності в Україні. – Київ, 2003. – С. 755,
  18. Стеценко Кирило Григорович, український композитор. Опис 1 (1875–1970) [Електронний ресурс] : [у вступі зазначено, що док. до Центр. держ. архіву-музею літ. і мистецтва України надійшли від доньки композитора Анастасії Кирилівни та сина Вадима Кириловича і «становили 3, 5 кг розсипу», який було упорядковано]. – Режим доступу: https://old-csam.archives.gov.ua/includes/uploads/opisy/Stetsenko_KG_0p_1.pdf (дата звернення: 03.02.2022). – Назва з екрана.

Іменний покажчик

Авдієвський А. 215

Авдієвський А. Т. 215

Агеєв Д. В. 194

Александров В. 116

Алексєєв Н. [М. В.] 87

Алешо Олександр (247)

Арбузов А. 189, 193

Артемовський А. Н. 19

Архімович Л. 313, 442

Афанасьєва А. Ю. 180

 

Бабаліков С. М. 180

Баглай О. 193

Бальмонт К. 117

Барабан В. 405

Барабан Л. 406, 407

Барабан Л. І. 408

Бах Й. С. (350)

Башевська М. 181

Безлюдний О. І. 339

Беранже П.-Ж. 155, (405)

Березовський М. 211

Бермес І. Л. 361

Бик М. 21, 116, 203

Білобржицький Д. 443, (452)

Білокінь С. 320, 321

Білокопитов О. 272

Білоус Д. 115

Бланк Б. П. 98

Блюдо І. Д. 270

Богдан З. П. 380

Бойко В. Г. 159

Бойко П. 218

Болгарський А. Г. 392

Бондарчук П. М. 479

Боришполь Н. 292

Бортняк А. 409

Бричевська Ф. (408), 432

Бубнов О. В. 224

Бугаєва О. В. 480

Будзей О. 410

Бузина З. П. 164

Булат Т. П. 16, 459

Буряк Борис 208

Бутовська Г.-К. П. 180

Бухонська Л. В. 186, 196

Бюхнер Ф. (416)

 

Васильєва О. В. 359, 381

Василько В. 87

Ватич О. 444

Ведель А. 211

Ведмеденко В. М. 322

Велигорська-Сеньків Х. 160

Велісовський А. 114, 120

Вериківський М. 6

Вериківський М. І. 144

Верховинець В. 136

Верховинець В. М. 136, (389)

Витвицький В. 481

Вікторов М. В. (115)

Віняр В. 218

Вітошинський Я. 445, (452)

Вітрич М. 229

Власовський І. 323

Вовчак А. 189

Вовчок В. 446

Вожаківський С. 273

Войнаренко О. 274

Войтех К. 162

Волгін Б. 200

Волгіна Т. І. 144

Волкова В. 447

Ворвулев Н. 202

Воробкевич І. 116, 127

Воробкевич С. 61

Вороний М. 47, 66, 115, 116, 117, 121, 127, 136, (354), (407), (425), (439)

 

Гаврилець Г. 213

Гай П. 197

Гайдай П. 6

Гайдучик Д. 325

Гайдучик Д. В. 326

Галкіна Л. 230

Гальченко С. А. 270

Гасиджак Л. 478

Гвоздь М. 228

Гейне Г. 117

Гембера Г. Я. 144

Гжибовецький Д. С. 327

Гинзбург С. Л. 142

Гладкий Г. 26, 72, 96, 121, 156, 162, 167, 179, 184, (374), (379)

Глазирін Анатолій 208

Глібов Л. 194, 213

Глієр Р. 97

Глушко Д. 181

Гмиря Борис 213

Гобдич М. 129, 217, 221, 338

Голубінка Х. 361

Голубінка Х. М. 328

Гончар О. 270

Гончаренко І. 116

Гораж Ю. 275

Горбатюк В. 162

Горбачов Д. 184

Гордійчук А. 170

Гордійчук А. М. 170

Гордійчук М. 115–120, 276, 278, 313, 442

Горохов, Л. 152

Горюхіна Н. 261, 262

Горянський Д. (427)

Грабовський П. 8, 45, 93, 105, 113, 116, 127, 140, 203, 227

Грицишин В. 187

Грицюк Владлен 208

Грищенко Т, 382

Грінченко Б. 10–12, 14, 25, 39, 42, 115, 117, 121, 139, 172

Грінченко Борис (386)

Грінченко М. 277

Грінченко Мик. 362

Грінченко М. О. 278

Грузман З. М. 448

Грушевський М. (348)

Гулковський М. І. 196

Гуменюк І. П. 413

Гунько О. 231

Гунько Павло 226

 

Дегейтер П. 136

Дей О. І. 159

Дейнеко Н. 280

Демицюх З. 219

Дерев’янко Д. 449

Дичко Л. (327)

Діхтяренко Т. М. 383

Дмитрієв В. 155

Довбня Петро 208

Довгий С. 184

Дога В. (237)

Донець Г. 364

Дорогий Михайло (208)

Дорош М. 232

Дорошенко (235)

Дражевська Л. 460

Дремлюга М. 177

Дробинко С. 292

Дутчак В. 167

 

Єременко С. 279

Єрмоленко В. 365

Єфремова Л. 262

Єфремова О. Г. 482

 

Жежера В. 411

Житкевич А. 366

Жицька Т. 367

Жудин Д. (413)

Жулинський М. Г. 493

 

Завадський М. (417)

Завалишина М. 155

Завальнюк А. Ф. 275, 347

Завітневич В. 329

Завітневич Василь (329)

Загалило В. 412

Зарайський С. 464

Заремба В. (417)

Засадна О. В. 330

Захарчук О. 331, 332

Звягінцева В. 154, 155

Зелененька І. 168

Зелененька І. О. 173, 181

Зленко Г. 255

Зорич-Кондрацька К. 160

Зузяк Т. П. 413, 414

 

Іваноньків Б. 228

Івасюк О. М. 179

Івасько І. 415, 433

Іконник В. 203, 205

Ільченко (худож.) (237)

 

Казанець М. 416

Караван-Стеценко О. (273)

Каравацька Л. І. 172

Карась Г. 226

Кармалюк У. (425)

Карманський П. 29, 117

Квітка І. 234

Квітка-Основ’яненко Г. 120

Квітка-Основ’яненко Гр. 112

Кизлова О. 235

Кирейко В. 115–120

Кирейко В. Д. 117, 118, 120

Кирилюк Н. 484

Кисилевська Т. В. 194

Кір’янчук І. О. 176, 185

Коваленко О. 15, 18, 40, 49, 57, 68, 105, 115–117, 121, 127, 130, 143, 151, 172, 210, 223, 286, (379), (411)

Коваленко Ол. (242), 131

Коваленко Олекса (292)

Коваль О. 384

Козак І. 228

Козицький П. 67, 115–120, 140, (234), 236, 237, 283, 333, (486)

Козицький П. О. 144

Козловський І. С. (156)

Коломієць А. О. 118

Коменда О. І. 281, 282

Ком’яхов О. 144

Кониський О. (256)

Коновалова М. О. 284

Кононенко М. 116

Корсуновський П. 238

Косінова О. 285

Косовська-Рошкулець Ольга 292

Косовський В. 239, 334, 335

Косовський Володимир 292

Коссак М. 59

Костюк Н. 336, 337

Кочубей (422)

Кошиць О. 33, 34, 84, 85, 208, 211, 240, (309), 324, (350), (366), (382)

Крамарський М. 434

Красовський О. 139

Кригін М. 218

Кротевич Є. 13, 17, 41, 43, 105, 115, 117, 127, 241

Кротевич Є. М. 241

Кубійович В. 481

Кудрицький А. В. 492

Куземська Г. 129, 338

Кузь Б. 286

Кулик В. 28

Куліш П. 116, 127

Кульчицька-Шовкун В. 218

Кундуш К. О. 368, 369

Купчинський Р. 171

Кушнір І. 450

 

Лановенко О. 339

Ластовецький М. 385

Лебідь Ан. 242

Левчишин О. (408), 435, 436, (477)

Леонтович М. 84, 132, 208, (234), (237), (255), (257), (284), (287), (300), (306), (321), (327), (347), (357), (392), (404), (417), (425), (441–445), (447), (449), (450), 451, (453), (454), (457)

Леонтович М. Д. (239), (266), (267), (304), (340), (384), (387), (389), (409), (429), (446), (448), (455), (456), (458), (464), (465)

Леонтович Микола (306), (449), (452), (453)

Лепкий Б. 127

Лепкий Л. 127

Леус Я. 137

Липа Ю. 243

Липківський В. (330), 340

Липківський Василь 218

Лисенко І. 449

Лисенко М. 67, 84, 105, 130, 131, 133, 136, (231), (232), (234), (256), (272), (291), (312) (313), (315–319), 341, (346), (354), (382), (392), (425), (445), (449),

Лисенко М. В. 59, 77, (116), 149, 150, (229), (273), (304), (307), (314), (357), (449), (464), (472)

Лисенко Микола (231), (315), (319), (464)

Лисенко О. 314, (472)

Лисенко Остап (273)

Лисецький Іларіон (421)

Лисько З. 138

Литвиненко М. 206, 207

Лісецький С. 287–289, 370, 485

Лісецький С. Й. 264, 265, 386

ЛісовийП. М. 417

Літвак Г. 144

Лобановська А. 461

Лозовський Олександр (247)

Лукашенко С. 452

Любар М. О. 387

Любомирський (проф.) (252)

Людкевич С. 290, 291

Людкевич Станістлав (160)

Лысенко Н. 155

 

Мазур А. 342

Майданська С. В. 179

Макарова В. А. 178

Макарова Л. А. 178

Малицька К. 35, 54, 65, 86, 99, 100, 115, 127, 140, 179

Мамченко А. І. 188

Мамченко М. 188

Манько Н. 189, 193

Маренков О. 94

Мариківський Є. (408), 437, (472)

Маркович З. 157

Мартиненко О. В. 244

Мартинюк А. К. 227

Марчевський П. 292

Марчук Л. (433), 438

Мар’яненко І. (248)

Масненко В. В. 348

Матвієнко П. 190

Матійчин І. 343

Матюк В. 171

Маценко П. 122, 123, 324, 344

Машинський А. 145

Медведик Г. 388

Медведик Ю. 388

Мережин П. 173

Мережко Ю. В. 389

Микуш А. 189

Мирний П. 117

Миронюк Т. 329, 345, 346

Миронюк Т. В. 196

Михайличенко О. В. 390

Михайлов Ю. (237)

Михалко М. Я. 169

Міньківський О. 143, 204

Міньківський О. З. 151

Мірошникова О. 293

Міхневич Н. 117

Моісеєва Т. 307

Молчанова Т. 245

Молчко У. 258

Мосенкіс Ю. 184

Муравський П. 158

Муравський П. І. 158, 186, 196, 199, 209, 210, 216

Муравський Павло 211, 216

 

Нагірняк В. 463

Наденко Ф. 115–120, 144, 147

Наденко Ф. М. 115, 116

Назаренко Ю. (418)

Наріжний С. 371

Неліна Т. 269

Нікітюк О. П. 246

Ніколаєва Г. О. 165

Ніщинський П. (417)

Ніщинський П. І. (465)

 

Овчаренко В. 97

Овчарова С. 174, 175

Огнев’юк В. О. 386

Огороднік В. 453, 465

Олесь О. 22, 30, 31, 38, 46, 50–52, 58, 60, 64, 71, 75, 78, 81, 115, 117, 127, 155, 172, 178, 203, 214, (286), (360), (366), (407), (425)

Олійник М. 347

Омельченко А. Ф. 159

Онацький Є. 489

Опольська К. (452)

Осташко Т. С. 391

Отземко В. 294, 295, 348

Отмарштейн Юрій (247)

Очеретний В. 372, 422, 423

Очеретний В. Ф. (430)

 

Павленко В. 181

Павленко І. Я. 196

Павлишин М. 160

Павлова Т. 202

Павловський М. 115, 127

Павлюк Анатолій Карпович (249)

Павлюченко С. Є. 222, 223

Панчук Л. 373

Пархоменко Л. 129, 296, 349, 350

Пархоменко Л. О. 127, 266–268

Пасічник В. 193

Патер А. Р. 351

Пахаревський 32

Пахаревський Л. 115, 127, 151

Пащенко М. М. 466

Пересунько Т. 467

Петлюра Симон (377)

Петриненко Д. 209, 210, 216

Петриненко Т. 201

Петрушевський В. (252)

Пилипчук М. І. 215

Пиріг Л. 468

Підласова М. 469

Підсуха О. 115, 121

Плесніна Т. П. 434

Подолинний А. М. 487

Позняк Н. 248

Позняк-Хоменко Н. 254

Поклад Н. 297

Полевой В. 144

Поліщук О. В. 244

Полфіоров Я. 298

Полюга В. В. 361

Полюх І. 172

Посісеєва Н. Ю. 225

Потьє Е. 136

Преварська М. І. 490

Примачко Ю. 392

Принц Г. 213

Приходько М. 171

Прудивус С. В. 249

Пруслін Н. 97

 

Раввинов А. 152

Раввінов О. 168

Ревуцький Д. 92, 95

Ревуцький Л. 177

Ревуцький Левко (302)

Реріх Б. К. (236)

Ржевська М. 315

Ржецька Л. О. 153

Рибак (проф.) (252)

Рильський М. 105, 115, 140, 179, 299, 300, 314

Ричинський А. 171

Рожнятовська О. 488

Ростовський О. Я. 393

Рощахівський М. 439

Руденко В. 471

Рудницький А. 301

Ряжська О. 154

 

Савченко І. 394

Савченко І. В. 395

Савчук Г. 251, 392, 472

Савчук Г. М. 396

Савчук Є. 208, 214, 218

Садівничий П. 98

Садовий Ф. (408), 440

Самарін М. 155

Самійленко В. 23, 88, 94, 117, 127, 155, 164, 168, 169, 188, 203, 209, 214, 216, (405)

Саміленко Р. А. 397

Самофалов В. 222, 223

Самофалов В. М. 222, 223

Сапсай П. 136

Сапрун С. (238), 252

Сас Л. 483

Сбітнєва Л. М. 398

Сениця П. (255)

Сидорак М. 352

Синкевич Н. 302

Синкевич Н. Т. 303

Сипченко В. І. 381

Ситник А. 166

Сізова Н. 454

Сікорська С. О. 304

Січинський Д. 171

Скобелєв О. М. 170

Скоропадський П. (256), (274)

Славинський М. 37

Смолій В. А. 479

Соломарська О. 184

Сошенко О. (413)

Спасокукоцький С. 474

С. С. 305

Ставничий Р. 306

Стадник О. І. 220

Станкович Є. (327)

Старицький М. 120

Старицький М. П. (241)

Степаненко А. 425, 455

Степаненко Г. 426

Степовий Й. [Я.] 84

Степовий Я. (234), (255), (357), (423)

Степовой Я. (155)

Стех Я. 318

Стеценко В. 115–120, 374

Стеценко В. К. (477)

Стеценко Г. 253, (260)

Стеценко Галина 253

Стеценко Є. 441, (452)

Стеценко К. 307

Стеценко К. В. 254, 473

Стеценко Кирило (254)

Стеценко Ксенія (254)

Стеценко П. Г. 255

Стеценко Т. 256, 374

Стрижук В. 457

Струтинський В. 115, 116, 203

Ступницький В. 132

Сумний І. 136

Супрун-Яремко Н. О. 353

Суріков І. 117

 

Таранченко Ю. 141

Таранченко Ю. Ф. 105

Тележинський М. (258), 427

Тележинський С. (252)

Терен-Юськів Т. 354

Терпило П. 132

Тирманд Е. 216

Тичина П. 105, 115–120, 127, 137, 151, 172, (249), (285), (364), (448), (450), (454), 458

Тичина Павло (249), (285), (364), (410)

Тичина П. Г. 115–120, 270

Ткачук П. 428, 429

Ткачук С. М. 380

Товстуха Є. С. 257, (408)

Топчій А. 474

Турганов Б. 101

Турула Є. 134

Тюльпа Т. М. 399

 

Українка Леся 62, 63, 74, 92, 95, 102, 104, 105, 106, 108, 109, 115–119, 121, 127, 143, 150, 151, (154), 155, 164, (165), 172, 178, 203, 213, 214, (286), (373), (405), (407)

Уманець В. А. 400

Умрик В. (474)

Усатюк В. 430

Ушаков Н. 149

 

Федотов Є. 4–7, 263, 316, 317, 375, 376, 431, 432, 434, 436–438, 440, 441, 443, 445, 456, 458

Федотов Є. С. 401, 402

Федотов Е. С. 403

Філіпчук Н. В. 224

Філоненко Л. 258

Філенко Т. Ю. 459

Філянський 79

Філянський М. 116

Фінгер О. М. 404

Флоринський Ол. 355, 377

Фоменко М. О. 98

Франко І. 115, 127, (286), (405)

Франко Ів. 70, 105, 136

Франковська Є. (233)

 

Хаврусь С. Л. 308

Хандрос Б. 314

Хоменко О. 248

Хорунжий Ю. М. 271

 

Цвігун Т. О. 487

Целюх Л. 187

Целюх С. 187

Цьоменко Л. 259, 378, 475

 

Чекан Ю. 214

Чепелюк В. А. 170

Череватенко Л. 243

Черевко К. П. 369

Черкасенко С. 33, 55, 69, 80, 115, 120, 127, 153, 164, 169, 187, 194, 202, 213, 222, (363), (364), (367), (427)

Чернявський М. 24, 44, 48, 115–117, 127, 203

Черсак О. М. 330

Чечель Л. 253

Чистяк Д. 184

Чміль Ю. 173

Чубинський П. 20, 36

Чупринка Гр. 34

Чучман В. 189, 193

 

Шевченко Т. 9, 19, 26, 53, 73, 84, 89, 90, 96, 105, 107, 115–117, 119, 121, 127, 131, 133, 136, 137, 142, 143, 145, 146, 148, 149, 152, 156–158, 160–162, 164, (167), 172, 179, 184, 203, 204, 212, 220, 222, 228, (286), (295), (359), (362), (376), (379), (418)

Шевченко Т. Г. 82, 89, 101, 103, 119, 147, (145), 147, 148, 149, 167, (179), (374–376)

Шевченко Тарас 72, (152), (162), (227)

Шевчук В. 260

Шевчук І. 309, 310

Шевчук С. 356

Шиманський П. Й. 170

Шинін О. С. 413

Шипайло Я. 357

Шкільник Б. 358

Шокало О. А. 186, 196

Шреєр-Ткаченко О. 379

Штихалюк В. І. 212

Штука В. В. 303

 

Ювеналія 160

Юдіна В. 115–120

Юриняк А. 476

Юрченко М. С. 127

 

Яновицький Г. О. (405)

Яновський Х. С. 145

Яропуд З. 191

Яропуд З. П. 191

Яропуд Л. 191

Яросевич Л. 311

Я[рославенко] Я. 312

Ясинівський Ю. 477

Яциневич Я. 171, (353)

 

Bercovitch G. 90

 

 

 Бібліографічне видання


Кирило Стеценко і Вінниччина

Біобібліографічний покажчик


Відповідальна за випуск Л. Б. Сеник, директор Вінницької ОУНБ


Укладач, комп’ютерний набір О. І. Кізян


Редактор С. В. Лавренюк


Дизайн обкладинки Н. В. Спиця 

Стеценко Кирило і Вінниччина


Департамент гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека 

  

 

 

Кирило Стеценко і Вінниччина

Біобібліографічний покажчик до 140-річчя від дня народження українського композитора, педагога, громадського діяча 

 

 

 

 Вінниця, 2022 


УДК 016 : 78(477)

С 79

Відповідальна за випуск Л. Б. Сеник, директор Вінницької ОУНБ

 

Кирило Стеценко і Вінниччина : біобібліогр. покажч. до 140-річчя від дня народж. укр. композитора, педагога, громад. діяча / Вінниц. ОУНБ ; уклад. О. І. Кізян ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2022.

Біобібліографічний покажчик містить відомості про основні віхи життя та творчості К. Г. Стеценка – українського композитора, державного, громадського та культурного діяча, педагога. Описано також друковані документи та інтернет-ресурси про перебування композитора з 1910 до 1917 рр. на теренах Вінниччини. До бібліографічних описів додано короткі анотації, які розкривають найцікавіші та найяскравіші епізоди з біографії та творчості митця.

Пропоноване видання буде цікавим і корисним музикознавцям, викладачам музичних освітніх закладів, бібліотечним працівникам, а також усім шанувальникам українського музичного мистецтва.

 

 

Зміст

Від укладача

Барабан Л. Композитор Кирило Стеценко у Тиврові. Невідомі сторінки творчості

Творча спадщина К. Г. Стеценка: видання, виконання

Музично-педагогічні праці композитора

Видання музичних творів К. Г. Стеценка

Твори композитора в музичних збірках

Виконання творів композитора

Дослідження життя і творчості К. Г. Стеценка

Біографія К. Г. Стеценка

Загальна характеристика творчості композитора

Окремі видання

Статті зі збірок і періодичних видань

М. В. Лисенко і К. Г. Стеценко: творчі взаємовідносини

Церковна діяльність та духовна творчість митця

Світська музична спадщина К. Г. Стеценка

Музично-педагогічна, просвітницька та видавнича діяльність К. Г. Стеценка

Вінницький період життя і творчості К. Г. Стеценка

Зі спогадів сучасників про перебування композитора на Вінниччині

К. Г. Стеценко і М. Д. Леонтович

Вшанування пам’яті композитора

Постать композитора в довідкових та архівних документах