Види і форми туризму

http://referats.allbest.ru/sport/67606.html

Туризм – одна з найпопулярніших  форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомиться з багатствами  і красотами, історичними культурними пам’ятками досягненнями в економіці будівництві різних країн і народів. Для багатьох країн (Швейцарія, Греція, Єгипет, Канада, США, Індонезія тощо) туризм дає величезні прибутки. В Україні туризму почали приділяти увагу лише в останні роки. Для наших людей, особливо молоді, характерне прагнення поєднання відпочинок з активним пізнанням навколишнього світу. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’я людини, виховує в неї такі ціні якості як ініціатива, мужність, наполегливість значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей, міцніє почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, розкриваються індивідуальні здібності  кожного учасника, виховується любов до природи, до Батьківщини.

Туринським рухом в Україні  керує …. 

Організаційну і навчально-методичну роботу по туризму у містах і районах проводять клуби туристів.

Туристські секції – справжні масові ініціатори і організатори самодіяльних подорожей і походів організуються на підприємствах, навчальних закладах, школах.

Організація самодіяльної туристської подорожі.

Види і форми туризму.

Туристичні подорожі проводяться у формі вихідного дня, багатоденних подорожей (в час відпусток і канікул) навчально-тренувальних зборів і туринських екскурсій.

Походи вихідного дня  ставлять мету: активного відпочинку, знайомство з природою і життям свого району. Вони покликані залучати до туризму широкі верстви населення. Походи вихідного дня організовують також для  тренування багатоденних подорожей і туристських змагань.

У багатоденних подорожах,  туристських екскурсіях і навчально-тренувальних зборах виконуються крім названого пошукові, дослідницькі і інші суспільно корисні завдання господарських, наукових і інших організацій, готується туристські кадри (керівники походів, інструктори туристичних баз, таборів, клубів), підвищується кваліфікація туристичного активу.

Подорожі любої тривалості і складності можуть проводитись з метою активного і пізнавального відпочинку.

По територіальній ознаці подорожі діляться на місцеві і далекі, по характеру організації – на планові (по турпутівках) і самодіяльні.

Подорожі по путівках проводяться по визначених наперед вивчених і описаних, а часто і промаркірованих маршрутах, туристи в дорозі забезпечуються нічлігом, харчуванням, місцевим транспортом, послугами екскурсоводів провідників. Як правило, туристи початківці здійснюють свої перші подорожі по планових маршрутах, де організовані у групи під керівництвом інструкторів, набувають перший туристичний досвід.

Найбільш повно завданням туризму відповідають  самодіяльні подорожі. Вони організовуються радами колективу,  клубами туристів, при чому туристи самі вибирають і розробляють маршрути, самі обслуговують себе в дорозі.

В залежності від способу пересування, подорожі ділять на пішохідні, гірські, водні (на гребних або моторних човнах), лижні, велосипедні, комбіновані, а також автомобільні і мотоциклетні.

Туристичні групи, що проходять по дорогам загального користування, територія заповідників і ін. з обмеженим доступом, зобов’язані діяти у відповідності з вимогами, що визначають порядок користування цими шляхами і знаходження на даних територіях, а також примати міри, направленні на охорону природи, пасток історії культури.

У порядку зростаючої складності самодіяльні турпоходи і подорожі діляться на походи вихідного дня, багатоденні некатегорійні  і на маршрутах І, ІІ, ІІІ, ІV і  V категорій складностей.

Категорія складності визначається кількістю і характером природних перешкод, які туристам приходиться самостійно долати в походах, протяжністю і трудністю походів, а також іншими факторами, специфічними для даного виду туризму.

Вибір району подорожей 

Починати заняття туризму у своєму районі або краї. Ці початкові місцеві походи не потребують великих грошових затрат на транспорт і спорядження тривалості часу на під’їзди. Після походів по своєму краю цікавіше знайомитись із іншими районами.

Район подорожі вибирають у залежності від інтересів і смаку учасників. При виборі району враховується також наявність зручних шляхів під’їзду, час необхідного на дорогу,  транспортні і ін. розходи.

Для спрощення організації походів є розроблені маршрути, які базуються на населенні пункти. Туристичні і альпінійські бази, метеорологічні і науково-дослідні станції і мисливсько-санаторні станції.

Комплектування групи 

Правильне комплектування групи – одна з головних умов успішного і безаварійного походу. Учасників майбутнього походу треба підбирати ретельно краще із одного колективу. Бажано щоб одного віку і фізичної підготовки, спільні інтереси, біль менш однакові знання і туристські навики.

Туристські групи пішохідного,  лижного, гірського, водного, велосипедного і спелео видів туризму, які подорожують по маршрутах І і ІІ категорій складності повинні складатися не менше ніж з 4-ох чоловік. По маршрутах ІІІ, IV i V категорій складності – не менше ніж з 6-ти чоловік і не більше 12 чоловік. 

Керівник і учасники подорожі зобов’язані:  уміти користуватись туристичним спорядженням; бути ознайомленні з природними перешкодами і знати способи їх подолання, володіти технікою орієнтування і пересування у різних умовах місцевості і погоди, організації польових нічлігів; уміти розробити план подорожі, основний маршрут і його запасні варіанти, а також графік руху; уміти забезпечити техніку безпеки і зв’язок з населеними пунктами і організацією, яка відправила групу у подорож.

Як тільки група укомплектована, необхідно розподілити обов’язки між учасниками. При цьому треба врахувати досвід туристський і професіональний, фізичні дані, практичні навики.

Керівник групи організовує підготовку до походу проводить тренування з учасниками, відповідає за розробку маршруту, підготовку документації і ін. заступник керівника, казначея, завгоспа, санінструктора відповідає за щоденник (літопис походу) фотограф, художник; відповідає за ремонт спорядження.

Оформлення документації на проведення походу або подорожі 

Документом, що дає право на проведення походу чи подорожі вихідного дня, або некатегорійного походу є маршрутний лист  встановленої форми, а на категорійні походи (І-V категорій складності) -  маршрутна книжка встановленої форми. Документи заповнюються керівником туристичної групи і завіряються керівником відповідної організації, що проводить похід. Ці документи подаються на розгляд у МКК (маршрутно-кваліфікаційна комісія). МКК завіряє своїм штампом і записує визначення місця для реєстрації у КРС (контрольно-рятувальній службі).

Вимоги  до організації, яка проводить похід або подорож

Організація, що проводить похід чи подорож:  

- затверджує керівника групи і її склад, здійснює контроль за підготовкою групи до походу, забезпечує її необхідним спорядженням;

- створює умови для фізичної, технічної і теоретичної підготовки учасників групи;

- організовує консультації спеціалістів по питаннях попередженнях травматизму і надання першої долі карської допомоги і проходження мед огляду учасниками групи.

- забороняє вихід групи, якщо по даних гідрометеослужби на трасі маршруту очікуються небезпечні  явища, загрожуючи життю учасників;

- у разі необхідності узгоджує з МКК зміни у маршруті, склад групи до  від’їзду групи на маршрут;

- контролює дотримання групою часу проходження маршруту;

- у випадках порушення строків проходження маршруту зв’язується із КРС для вияснення місця знаходження групи;

- несе витрати пов’язані із пошуково-рятувальними роботами.

Розпочнімо рік туризму!

http://intour.com.ua/n-1/p-20/atc-13/

Ігор Романович Приставський — заступник міністра культури і туризму України, голова Державної служби туризму і курортів. Народився 3 січня 1959 року у Львові.За освітою — історик, магістр зовнішньої політики, юрист.Працював педагогом, обіймав освітні посади у місті Львові та області. У кінці 80-х — на початку 90-х очолював відомі українські виробничі об'єднання. 1993 року обраний головою правління і президентом Всеукраїнського фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське народне посольство».Нагороджений державним орденом «За заслуги» III ступеня, трьома орденами Української православної церкви Київського патріархату, почесним знаком Київської адвокатури «Народний правозахисник» та знаком «Почесний працівник туризму України».На теперішню посаду призначений Указом Президента від 10 червня 2005 року.

Кабінет заступника міністра культури і туризму України, керівника Державної служби туризму і курортів Ігоря Приставського не вразив можновладною розкішшю та простором. Натомість в око впало інше — коректність діалогів керівника з підлеглими, тихий голос, до якого мимоволі прислухаються, чіткі запитання і слушні зауваження нового керівника галузі...

— Ігорю Романовичу, чи вже оформилась очолювана вами Державна служба туризму і курортів? Коли вона запрацює на повну силу?

— Президент має затвердити положення про міністерство. Сподіваємося, він зробить нам цей подарунок до Всесвітнього дня туризму — 27 вересня...

— Чи відрізняється компетенція Держслужби туризму і курортів від компетенції колишньої Держтурадміністрації?

— Правонаступником Держтурадміністрації є Міністерство культури і туризму України. Воно, у свою чергу, делегує свої повноваження в тургалузі Державній службі туризму і курортів, яка є окремою юридичною структурою з власним банківським рахунком і рештою атрибутів. Тому фактично компетенція не змінилась, але деякі рішення служба оформлюватиме лише через наказ міністра.

— Якщо не таємниця, скільки працівників матимете в підпорядкуванні?

— Секрету немає: їх буде стільки ж, як і в Держтурадміністрації, — 69. До речі, маємо запропонувати працівникам ДТАУ працевлаштування у новій структурі, як велить трудове законодавство. Практично кожному знайдеться посада, але не кожному — та сама...

— Як оцінюєте стан галузі, у якому ви її прийняли?

— Хотілося б прийняти у кращому. Навіть перший поверховий аналіз виявив багато проблем, які потребують негайного розв'язання. Особливо — у нормативно-правовій сфері.

Наприклад, Закон України «Про туризм» у варіанті, прийнятому з поправками 2004 року, розколов український турбізнес на два табори. Буквально сьогодні на «круглому столі» за участю представників уряду, підприємців і громадських організацій з туризму я почув полярні думки щодо такого, наприклад, поняття із закону, як «виключна діяльність». Річ у тім, що, скажімо, туроператор за умовами ліцензування не має права відкрити власний готель, ресторан і забезпечити своїм гостям повний цикл обслуговування. Нонсенс! Кричущий приклад — одна відома українська круїзна компанія, яка змушена оформлювати іноземних туристів просто як «пасажирів судна». При тому, що в'їзний туризм в Україні проголошений пріоритетним, підприємства, які ним займаються, потрапляють у нерівні умови з тими, що вивозять туристів за кордон!

Ще один приклад непродуманості. З 1 жовтня набуває чинності положення про туристські ваучери. Ініційоване воно Державною туристичною адміністрацією, яка не мала на це права, бо припинила провадити політику в цій галузі після 20 квітня 2005 року. Указом Президента від цього числа створене Міністерство культури й туризму як центральний провідний орган виконавчої влади у галузі туризму і сфері культури. З добрих намірів (сподіваюся) колишнє керівництво ДТАУ допустило дублювання повноважень.

— Як узгодити добрі наміри з буквою закону?

— Будь-які наміри треба юридично обґрунтовувати, інакше вони обертаються поганими наслідками. Стривожений президент Асоціації туроператорів України Ігор Голубаха звернувся до нас із проханням роз'яснити ситуацію з ваучерами. А наше міністерство не має відношення до наказу Держтурадміністрації щодо ваучерів.

Насправді узгодити «наміри з буквою» дуже просто: звернувшись із пропозиціями чи готовим проектом до Державної служби туризму і курортів. Вона б доопрацювала документ, порадилися з громадськістю і дала б йому хід.

До речі, вже маємо традицію — не дуже давню, але добру: приймаючи важливі рішення, неодмінно радимося з практиками. Усі проекти нормативно-правових актів відправляємо «грандам туризму»: представникам громадських організацій галузі, керівникам авторитетних турфірм, науковцям. Адже саме цим людям жити за майбутнім документом. Уже маємо схвальні відгуки.

— Можливо, ще якісь базові речі в житті українського туризму вас стурбували ?

— Виявляється, пріоритети в галузі визначені, але лише на рівні гасел. Зрозуміло навіть школяреві, що державі значно вигідніше приймати в себе іноземних туристів, які привозять сюди валюту, ніж влаштовувати виїзд українських мандрівників за кордон, аби вони давали прибуток іншим державам. Це напрочуд грамотно викладено в Законі «Про туризм». Після поправок він набув чинності ще на початку 2004 року, але відтоді МЕХАНІЗМУ його реалізації так і не створено. А він, цей механізм, полягає саме у нормативно-правових актах. Над ними доведеться працювати нам.

— А чи сам туризм є пріоритетом національної економіки та культури?

— Так, але на папері. У проект держбюджету на 2006 рік не внесено жодної програми розвитку туризму із запропонованих нами. Попри численні прохання Міністерства культури і туризму, передбачено кошти лише на платню працівникам Державної служби туризму і курортів та на оренду приміщень для неї. А як же створення іміджу України за кордоном, пропагування її туристичних можливостей, участь у турвиставках, залучення іноземних інвестицій?.. Ми ж просимо лише 44 мільйони гривень — це нечувані копійки, порівняно з асигнуваннями на туризм в інших країнах!

Вважаю, що пріоритет у державній стратегії — це першочергове фінансування і прийняття нормативно-правових актів, які стимулюють галузь. Та поки що турфір-ми виживають не завдяки так званим «пріоритетам», а всупереч їм. Наприклад, «домовляючись» із перевіряльниками, щоб вони не так часто приходили, а особливо на початку сезону і в його пік. Дуже поширене явище Підозрюю, що такі відвідини пов'язані з бажанням деяких податківців гарно відпочити влітку...

— Як же ви плануєте зробити туристичні пріоритети реальними?

— Перший крок — потрібно привернути увагу вищих керівників держави. Зокрема через утворення консуль-тативно-дорадчого органу з питань туризму при Президентові України. Про це вже є принципова домовленість із головою держави.

Крок другий. Наступного тижня утворимо консультативні органи при Державній службі туризму і курортів. Серед них — Юридичну раду. Вона на громадських засадах об'єднає науковців і практиків, які аналізуватимуть нормативно-правові акти національного туризму і розроблятимуть проекти нових. Насамперед опрацьовуватиметься Закон «Про туризм», Закон «Про курорти», а в перспективі — кодекс туристично-курортної сфери, в якому б документи підтримували одне одного шляхом синергії.

І крок третій. Плануємо зміцнити юридичний сектор Державної служби туризму і курортів. Якщо раніше він складався лише з одного правознавця, то тепер їх буде не менше десяти.

Коли ж ідеться про фінансування галузі, то зараз ведемо переговори з депутатами Верховної Ради. Це шанс для них напередодні парламентських виборів проявити свою державницьку позицію і показати, що вони дбають про такий важливий сектор української економіки, як туризм. Я впевнений — народні обранці зі світової практики знають, що ця галузь найбільш «вдячна» для інвесторів, адже найшвидше дає прибуток. 2005 рік уже «про-буксував» у плані туризму через владні реорганізації та нестачу коштів, не можна допустити цього у 2006-му.

Звертаюся до представників туристичного бізнесу: за моїми спостереженнями, парламентарі дуже люблять подорожувати; лобіюйте через них інтереси галузі.

Особливо закликаю депутатів із так званих «депресивних» регіонів: ви просто мусите голосувати за фінансування туріндустрії, оскільки саме вона здатна уже сьогодні дати нові робочі місця, зокрема на селі, активізувати там економічне життя. Як? Дуже просто — через сільський туризм! До речі, саме зараз у Ялті відкривається II Європейський конгрес сільського туризму, який, я сподіваюся, принесе в Україну міжнародний досвід цієї перспективної справи.

— Щодо туристичного іміджу країни: чи не втратили ми нагоду зміцнити його на «помаранчевій» хвилі?

— «Помранчева революція» зекономила Україні сотні мільйонів доларів, що їх витрачають інши держави на свою рекламу. Інтерес до нашої країни збільшив потік іноземних туристів, які мріють на власні очі побачити славнозвісний Майдан... Плюс безвізовий в'їзд, запроваджений Президентом для європейців. Але... Україна не використала всіх переваг, які давала «революція» для розвитку туризму. Необхідно було використати світовий резонанс українських подій, інтерес до нашої країни — влаштувати рекламу кампанію, заснувати туристичні представництва за кордоном і запросити іноземних гостей на нашу батьківщину. Моральний і економічний ефект міг бути колосальним.

Не змирившись із таким станом речей, наше міністерство подало пропозиції до профільного комітету Верховної Ради на чолі з пані Катериною Самойлик — і члени комітету повністю погодился з нашими аргументами. Маємо ще неабиякий ресурс у вигляді найбільшого між-фракційного об'єднання «За туризм»...

З іншого боку, ми звернулися по підтримку безпосередньо до Президента, і він відреагував дуже позитивно — відразу ж дав цілком конкретне завдання уряду врахувати законні інтереси туристичної галузі при доопрацюванні держбюджету на 2006 рік. Це вагомий внесок голови держави у розвиток галузі.

Що ж до створення закордонних туристичних представництв, то у нормативно-правових актах ясно виписана ця позиція. У мене виникає запитання до моїх попередників із Держтурадміністрації: чому з 1 січня 2004 року до 20 квітня 2005-го такі необхідні країні структури не були створені? Зараз ми активно працюємо над цим спільно з МЗС та Мінекономіки.

— Є інформація, що ви нещодавно мали зустріч із Президентом. Яке його особисте ставлення до туристичної теми?

— Приємно здивувало, що Віктор Андрійович не лише загалом розуміється на проблематиці галузі, а й знає чимало нюансів.

Окрім фінансування, ми з ним розмовляли про те, що добре було б «нанизувати» об'єкти національної культурної спадщини на вже існуючі міжнародні транспортні коридори. Тобто робити до них невеличкі відгалуження від магістралей, у які вкладено багатомільйонні кошти. Якщо говорити про трасу Чоп — Львів — Київ, то з неї мандрівники могли би звертати до озера Світязь чи По-чаївської лаври. Якщо про Дніпровий шлях — це могли б бути Петриківка, місця козацьких січей, Кам'яна могила (вона відома японцям, а українцям, на жаль, — лише небагатьом.

Крім цього, ми з готовністю виконуємо доручення Віктора Андрійовича щодо вступу України до Європейської туристичної комісії, інші конкретні розпорядження.

— Які дивіденди може принести державі членство у цій структурі?

— Зауважте: нині до неї входять лише країни ЄС. Вступ до комісії стане першим офіційним кроком України в об'єднану Європу — і ми завдячуватимемо цим саме туризму. Участь у поважній організації допоможе державі долучитися до загальноєвропейської стратегії розвитку, просувати свої туристичні можливості, відстоювати власні інтереси й отримувати кваліфіковану допомогу в цій царині. Щонайменше я сподіваюся на європейські гранти для розвитку національного туризму. Саме про них і про інші інтереси туристичної України через два дні я спілкуватимуся з Артуром Оберашером, головою Європейської туристичної комісії, який прибуває з візитом до України на запрошення Міністерства культури і туризму.

На XVIII економічному форумі «Україна — Польща» у Гданську наш Президент заявив, що Україна повинна інтегруватись у Євроспільноту де-факто, а вже потім оформити свій статус юридично. Національна туристична галузь підтримує цей процес і не в останню чергу завдяки вступові до Євротуркомісії.

— Ви теж були на гданському форумі. З якою місією?

— То була моя перша закордонна поїздка в ранзі заступника міністра. У присутності Президентів України та Польщі я підписав міжурядову угоду про спільний розвиток культури й туризму.

— А чи мандруєте поза роботою?

— Влітку, під час короткої відпустки, подорожував мальовничим Закарпаттям. Взагалі з дитинства мріяв бути дипломатом, а значить — їздити за кордон, представляти свою державу. Частково це прагнення здійснилось: я побачив понад 30 країн.

— Ви львів 'янин. Як вважаєте, що потрібно рідному місту, аби стати «Меккою туризму»?

— Насамперед — забезпечити Львів водою, дорогами...

— І відбудувати Високий замок?

— (Усміхається). Ні, я категорично проти цієї ідеї. Скажімо, італійці мають кошти на відновлення Колізею, але ж не йдуть на це. Значно важливіше — передати нащадкам не підробки, а справжні, вічні цінності. У Львові їх більше ніж досить. Дуже шкодую, що не можу бути львівським екскурсоводом. Адже закінчив історичний факультет університету. Одна з моїх курсових робіт була присвячена архітектурі історичної частини міста. Спеціально для написання її пройшов курси польської мови. Знаю такі місця у Львові!..

— І насамкінець — що б ви побажали працівникам туризму і мандрівникам до Всесвітнього дня туризму?

— Українським колегам бажаю, щоб вони з оптимізмом зустріли це свято, а можновладці, нарешті, зрозуміли: хто опікується туризмом, той дбає про майбутнє України. До цього хотів би додати численні подяки туристів, які вже надходять до нашого міністерства. Нехай їх буде дедалі більше. Мандрівникам же зичу, щоб за найнижчих у Європі цін вони мали найвищу в Європі якість. Із Дня туризму розпочнімо рік туризму в Україні. Вдалий рік!

2008 - рік туризму і курортів в Україні 

http://www.kmu.gov.ua 

Розбудову сучасної туристичної інфраструктури передбачає План заходів з підготовки та проведення Року туризму і курортів в Україні, затверджений розпорядженням Уряду від 17 жовтня 2007 року № 884-р.

Комплекс заходів Плану спрямований на посилення наявного туристичного потенціалу, розвиток міжнародного туристичного співробітництва, збільшення обсягів надходжень до бюджету, що сприятиме закріпленню позитивного туристичного іміджу України як провідного туристичного центру Європи.

Рік туризму буде не тільки яскравою подією для українського суспільства, а й підготовчою платформою для досягнення соціально-економічного піднесення регіонів та України в цілому. Заплановані заходи спрямовано на підготовку та проведення літнього туристично-курортного сезону, інноваційний розвиток туристичної галузі, покращення перспектив екскурсійної справи, приведення готельної індустрії в Україні до європейських стандартів якості.

Особлива увага приділена розвитку сільського туризму, який є запорукою зростання добробуту та зайнятості сільського населення. Нарешті будуть розроблені відповідні нормативні акти, що регулюють правовідносини у сфері зеленого туризму.

Також організатори виокремили дитячий, молодіжний і спортивний туризм. Міністерством сім’ї, молоді та спорту будуть проведені ІІІ Всеукраїнський молодіжний туристичний фестиваль „Дивосвіт”, конкурс серед школярів „Україна очима юних туристів”, змагання на Кубок України зі спортивного туризму та Всеукраїнський зльот ветеранів.

У свою чергу Міністерству культури та туризму доручено проведення конкурсу „Україна очима юних туристів” серед школярів, Всеукраїнської науково-практичної конференції „Екскурсійна справа в Україні: проблеми та перспективи”, Всеукраїнського засідання за круглим столом „Інновації в туризмі: сучасні тенденції” та спеціалізованої тематичної фотовиставки „Україна і світ туризму”. На кінець року заплановано виставку „Історія гостинності” Всеукраїнського семінару „Інвестиції в розвиток туристичної та курортної галузей”, Всеукраїнський семінар „Готельна індустрія: європейські стандарти якості”, а також Всеукраїнський туристичний форум „Туризм і курорти в Україні: стратегія подальшого розвитку”.

Для широкого висвітлення подій Року туризму і курортів в Україні будуть залучені провідні засоби масової інформації. Журналісти зможуть взяти участь у конкурсі на краще висвітлення туристичної і курортної тематики, а також у Всеукраїнському фестивалю туристичної журналістики.

Культурні та інформаційно-рекламні заходи покликані популяризувати національний туристичний продукт. Очікується, що стимулювання в’їздного та внутрішнього туризму виведе галузь на якісно новий рівень.

Будівництво нових та реконструкція існуючих готелів і санаторіїв, покращення туристично-курортного сервісу, залучення до конструктивної співпраці інвесторів, представників мас-медіа та громадськості – такі результати очікуються від 2008 Року туризму і курортів в Україні. Від подальшого розвитку галузі залежить не тільки сталий прибуток держави від використання рекреаційних ресурсів, а й значною мірою гідне проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 17 жовтня 2007 р.  № 884-р

ПЛАН

заходів з підготовки та проведення

у 2008 році Року туризму і курортів в Україні

_____________________

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 17 жовтня 2007 р.  № 884-р

Київ

Про затвердження плану заходів

з підготовки та проведення у 2008 році

Року туризму і курортів в Україні

1. На виконання Указу Президента України від 21 лютого 2007 р. № 136 затвердити план заходів з підготовки та проведення у 2008 році Року туризму і курортів в Україні, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям забезпечити:

виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел;

надіслання МКТ до 1 січня 2009 р. інформації про результати роботи для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 1 лютого 2009 року.

  Прем’єр-міністрів України       В. ЯНУКОВИЧ

Перспективи туризму в регіонах України

http://ua.textreferat.com/referat-1012.html

Голова Державної туристичної адміністрації України Валерій Цибух переконаний, що туристичний сезон 2002 року в Україні буде вдалим. “Ми вже пройшли екватор туристичного сезону, і можна сказати, що він вдасться”, - заявив В.Цибух. Він висловив переконання, що Україна використовує свій туристичний потенціал лише на одну третину, тобто реальну кількість туристів (12 млн. чол.), які щорічно відвідують Україну, слід збільшити до 36 млн. чол. Останнім часом ця цифра постійно зростає за рахунок збільшення напливу туристів із країн Центральної Європи, Балтії та країн СНД, які після подій 11 вересня 2001 року почали надавати перевагу відпочинку саме на курортах Криму і Карпатського регіону. В.Цибух також розповів про проблеми в розвитку туристичної інфраструктури. За його словами, в Україні зараз функціонує 1 тис. 300 готелів при потребі у 18-20 тис. В.Цибух пояснив це тим, що готельним бізнесом займатись невигідно через надмірний податковий тиск. “А з 3 тис. 300 санаторно-курортних комплексів працює лише 700, всі інші не функціонують з різних причин, здебільшого через брак коштів”, - додав голова Державної туристичної адміністрації.

Упродовж трьох днів турист витрачає в Україні в середньому близько 520 дол. США, до цієї суми входять, зокрема, кошти, які турист сплачує за проживання, проїзд і витрати на фотоплівку. В.Цибух повідомив, що доход, який отримують юридичні особи за перебування цих 12 млн. туристів в Україні, становить близько 6,2 млрд. грн., з них надходження до держбюджету - близько 1,2 млрд. грн. Як наголосив В.Цибух, Україні потрібно брати приклад з таких країн як Туреччина, Польща і Чехія, які “розвинули власну туристичну галузь до такого стану, що можуть жити за її рахунок”.

Київська область

Певний прорив у розвитку туристичної галузі зробив Славутич. Упродовж останніх чотирьох років це місто стало відомо поза межами України своїми екстремальними туристичними маршрутами до ЧАЕС. Такі тури влаштовуються на індивідуальні замовлення і можуть включати в себе як відвідання саркофагу, так і національні вечорниці.

Крім того, у Славутичі створено спеціальну громадську організацію “Координаційна Рада з розвитку туризму”, яка опікується координацією різних організацій, зокрема, туристичних і органів виконавчої влади.

Івано-Франківська область 

“Оздоровчі заклади Івано-Франківщини приймуть нинішнього літа близько 150 тис. туристів”, - повідомив заступник начальника управління туризму облдержадміністрації Михайло Головатий. За його словами, упродовж року Прикарпаття в середньому відвідує 220 тис. туристів, включно з тими, які не вдаються до послуг туристичних фірм. 40-45 тис. із загальної кількості становлять діти, які надають перевагу оздоровленню в Карпатах. Нині усі бази відпочинку готові до прийому відвідувачів. В області лише приватних баз нараховується 20. У них мінімальна вартість проживання протягом доби становить 150-200 грн. Туристам, які хочуть відпочивати у гірських селах, громадська організація “Спілка сприяння розвитку зеленого туризму” пропонує близько 300 садиб, харчування і цікаві подорожі, що коштує 15-40 грн. за добу. Проте через жорстку систему оподаткування значна частина власників будинків надають послуги неофіційно, уникаючи проблем, повязаних з ліцензуванням та оподаткуванням.

2002 рік в Івано-Франківській області проходить під гаслом “Рік туризму”. На підтримку розвитку туристичної галузі та ініціатив приватних та громадських організацій в обласному бюджеті передбачено 350 тис. грн. Область активно використовує допомогу міжнародних фондів для підтримки розвитку туризму. Скажімо, для прикладу - 1999-2001 року в області діяв проект ТАSІС “Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону” (вартість проекту склала 1,5 млн. євро). З 2002 року на наступні два в області розпочав діяльність новий проект ТАSІС “Збереження навколишнього середовища та розвиток сільського зеленого та екотуризму” (вартість проекту становить 1,4 млн. євро). Отримано низку малих грантів для розвитку сільського зеленого туризму в гірських районах. 2001 року за результатами роботи проекту ТАSІС було вирішено створити неприбуткову організацію - Раду з туризму Карпатського регіону, засновниками якої є Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька облдержадміністрації. За рік роботи Рада з туризму Карпатського регіону взяла участь у близько 15 місцевих, регіональних та міжнародних виставках-ярмарках. На цей час Рада з туризму Карпатського регіону отримала три гранти від міжнародних фондів для просування та маркетингу туристичного продукту регіону - організації навчальних семінарів, ознайомлювальних турів, видання рекламно-інформаційних матеріалів та презентацію регіону на міжнародних турсалонах (на загальну суму близько 32 тис. дол.). Надається допомога місцевим туроператорам для участі в міжнародних туристичних салонах. Туристичні обєкти на Прикарпатті практично не фінансуються за рахунок місцевого бюджету.

5-7 липня на Прикарпатті відбувся перший всеукраїнський тур журналістів “Стежками перлин Івано-Франківщини”, організований Радою з туризму Карпатського регіону, головним управлінням зовнішніх звязків, торгівлі і туризму Івано-Франківської облдержадміністрації. У турі взяли участь редактори і журналісти національних та регіональних засобів масової інформації, працівники прес-служб органів виконавчої влади. Метою туру було ознайомлення з туристично-рекреаційним потенціалом Прикарпаття, вивчення досвіду організації активних форм відпочинку в Карпатах, знайомство з традиціями і побутом гуцульського краю. Упродовж трьох днів українські журналісти відвідали різні куточки Карпат, зокрема, міста Коломию, Косів, Яремчу, Ворохту, Болехів, Галич, побували на Скелі Довбуша, оглянули водоспади і травертинові скелі, взяли участь у святі Івана Купала у Галичі та екскурсії Івано-Франківськом, відвідали кілька музеїв, а також мали змогу спускалися на плотах річкою Дністер та політати на спортивних літаках над горами. Це був перший в Україні інформаційно-рекламний тур для ЗМІ, який наголосив на тому, що жодна область України “не має такого потенціалу гірськолижного і зеленого туризму” як Івано-Франківська, і що цей регіон має стати одним із перших, “де рівень туризму відповідає європейському рівню”.

За словами голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, туризм є пріоритетною галуззю розвитку області, й у перспективі надходження до регіонального бюджету від туризму мають становити 40%. Одночасно тур показав (і це визнали журналісти - учасники туру), що туристичний потенціал регіону реалізований лише частково. Зокрема, рівень надання послуг у багатьох випадках ще не відповідає бажаному рівню, крім того інформація про туристичні можливості і послуги в області є недостатньо розповсюдженою в інформаційних ресурсах (каталогах туристичних фірм, ресурсах Інтернету тощо).

Сумська область 

Сумська область має непогані туристичні можливості, однак вони використані лише на третину. Туристів, вважають в облдержадміністрації, можуть зацікавити історично-культурні памятки, такі як давньоруське місто Путивль, колишня гетьманська столиця Глухів, родове село останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського. Недаремно згадані міста, а також Лебедин і Ромни входять до системи туристично-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”. Ліси, що займають велику частину півночі області та Михайлівська цілина з її прадавніми ландшафтами обіцяють непогані рекреаційні можливості. Але перетворити можливості в прибуткову галузь не так-то легко. Основними проблемами є :практично повна відсутність інфраструктури (кемпінги, готелі), інформаційного забезпечення (фільми, буклети) і навіть сувенірної продукції. Розглядаючи туризм як фактор наповнення бюджету, облдержадміністрація робить невеликі поступові кроки. Ще в 1997 році було схвалено “Програму розвитку туризму в області до 2005 року”. Найбільш помітним заходом стало відтворення історичного центру Глухова і облаштування там історико-культурного заповідника. 20 червня 2002 року було схвалено нову програму на період 2002-2010 років. Остання складається з 28 заходів. Передбачено початок фінансування цих заходів з обласного бюджету. Також розраховують і на урядову підтримку. На цей час жодної копійки на реалізацію програми не виділено ні з обласного, ні з міського бюджету Сум. Наявні 22 турфірми, зокрема ті, що в обласному центрі, більше рекламують поїздки в Крим і за кордон.

Згідно з угодою про торговельно-економічне і культурне співробітництво між Сумською обласною держадміністрацією та адміністрацією провінції Мугла (Турецька Республіка) на Сумщині в липні відпочивали 73 турецьких дітей у супроводі 12 дорослих. Це вже другий приїзд дітей з Мугли на відпочинок у Сумську область: торік Україну відвідали 30 чоловік. Сумчани так само вдруге навесні цього року відвідали Туреччину: до Мугли їздили діти-сироти, діти-чорнобильці, переможці шкільних олімпіад, юні таланти.

Волинська область

Заповідник “Козацькі могили” поблизу Берестечка та знамениті Шацькі озера з волинською перлиною “Світязь” упродовж останнього десятиліття є справжніми туристичними “мекками” регіону. Але якщо масові паломництва до місця козацької битви з польським військом відбуваються епізодично (традиційне свято під Берестечком відбувається щороку наприкінці червня за участю тисяч туристів із різних регіонів України під патронатом Волинської та Рівненської облдержадміністрацій), то узбережжя Світязя й навколишніх озер привертає увагу туристів, починаючи з кінця травня й аж до останніх теплих днів осені.

Цього сезону волинські екологи та представники адміністративних установ краю виступили з офіційним попередженням про можливе закриття десятків туристичних баз на узбережжі Світязя у звязку з небажанням їхнього керівництва сплачувати кошти, необхідні для створення інфраструктури очисних споруд. Однак поки що бази відпочинку функціонують у звичному режимі.

Натомість адміністрація Шацького національного природного парку запровадила спеціальне мито за відвідування території. Для фізичних осіб за добу плата становитиме 0,5 грн. і 3 грн. для іноземців. Власники автомобілів сплачуватимуть від 3 грн. до 15 дол. залежно від виду транспортного засобу та громадянства. Таким чином працівники парку сподіваються залучити кошти, необхідні для збереження природних ресурсів у регіоні та розвитку інфраструктур для відпочинку.

Донецька область 

У планах Словяногірської міської адміністрації - створення на базі заповідника “Святі гори” туристичного комплексу, в який би входили унікальні природні утворення. Для огляду туристам заплановано також запропонувати монастир “Святі гори”, де шостий рік тривають інтенсивні реставраційні роботи. “Святі гори” - памятник архітектури 16 ст. Він був повністю переданий під санаторій, а в храмі створили спочатку кінотеатр, а потім віддали під склад. Реставраційні роботи проводяться силами УПЦ Московського патріархату, якому передано більшість приміщень. Проте місцеві керівники вважають, що для створення туристичної зони необхідно надати місту статус обласного підпорядкування (нині Словяногірськ входить до складу міста Словянська), перейменування його у Святогірськ та залучення інвестицій для створення відповідних умов розвитку туризму. Сьогодні Словяногірськ - курортно-оздоровча зона, і вся інфраструктура міста в основному зосереджена у цій галузі Перетворення міста в туристичний центр Сходу України сприяло б вирішенню гострих соціальних проблем не тільки міста, але й області.

Черкаська область 

Далеко за межами України відомі історичні та культурні памятки цього регіону, які викликають зацікавленість в усьому світі. Це Канів з музеєм-заповідником Тараса Шевченка, Умань зі славетним Софіївським парком та святинею брацлавських хасидів - могилою цадика Нахмана, села Шевченкове та Моринці на Звенигородщині, де народився і виріс Тарас Шевченко, Корсунь-Шевченківський, де в 1943 році палала одна з найзапекліших битв Вітчизняної війни.

Черкаси можна було назвати туристичним містом років 10 тому. У Каневі до могили Шевченка державні мужі та національна еліта зїжджаються лише на роковини. Дирекція музею-заповідника волає про нестачу коштів на елементарне утримання національної святині. Пристань на Дніпрі біля Тарасової гори багато років законсервована.

Іще більше проблем із паломництвом брацлавських хасидів. Вони раз на рік, у другій або третій декаді вересня масово приїздять до Умані, аби за заповітом Нахмана відсвяткувати свій Новий рік (Рош-Гашан) біля його поховання. До сьогодні на державному рівні не вирішено проблему розташування тисяч паломників. Сотні тисяч доларів, які могли б поповнити бюджет області, осідають у кишенях комерційних фірм або приватних осіб.

На цьому фоні єдиним острівцем благополуччя виглядає дендропарк “Софіївка” - державний заповідник, на утримання якого централізовано виділяються кошти з держбюджету.

Розмови на найвищому рівні щодо створення на території Звенигородського району державного заповідника поки що залишаються розмовами. Дороги до сіл Моринці та Шевченкове в дуже незадовільному стані.

На місцевому ж рівні досі не можуть розібратись із заборгованістю з пенсій та зарплат, тому проблеми туризму -далеко не найголовніші.

Чернівецька область 

Чернівецька область лише починає розвивати свій туристичний потенціал. А він є досить значним: це передгіря та низькогіря Карпат, гірські села зі своїми автентичними принадами, тисячолітня Хотинська фортеця, комплекс печер на кордоні з Молдовою, включно зі 100-кілометровою печерою “Попелюшка”, яка є третьою за розміром у світі гіпсовою печерою.

Серед науковців побутує гіпотеза й про те, що є доступні печери, які проходять під річкою Дністер. Однак коштів на детальні дослідження немає.

Чернівецька влада може звітувати лише про початок налагодження зеленого туризму та спроби налагодження бізнес-туризму (побудовано кілька невеличких готелів на 40-50 місць, придатних як для клімато-фіто-грязетерапії, так і для проведення різних зустрічей та семінарів).

На користь туризму за останній період зявився лише регулярний авіарейс Чернівці-Київ-Чернівці.

Вперше за останні 5 років відновлено пасажирське авіасполучення між Чернівцями та Києвом. На перший відновлений рейс, який відбувся 3 липня, придбали квитки лише 12 пасажирів, нова ціна авіарейсу в 140 грн. встановлена в рамках запровадженого Міністерством транспорту України експерименту. Найближчим часом заплановано відновити пасажирське авіасполучення Чернівці-Одеса та Чернівці-Сімферополь. Крім цього, керівництво аеропорту до кінця літа планує запровадити чартерні авіарейси з Чернівців до Італії та Голландії.

Чернігівська область 

Чернігів називають міні-Києвом за кількістю історичних та культових памяток, однак туристичний належний сервіс у цьому місті відсутній. Досі не налагоджено місця зупинки та відпочинку навіть для тих туристів, які приїздять на вихідні дні подивитися церкви та історичну частину міста. Готелі Чернігова класифікують не вище як двозіркові, однак усі вони мають проблеми із водопостачанням та опаленням. Наявні будинки відпочинку та пансіонати не відновлено.

Місцеві громадські організації вже рік виступають із пропозиціями проведення моніторингу туристичних можливостей Чернігова й області, а потім розподілити обовязки між місцевою владою та громадськими організаціями. Однак поки що ситуація залишається незмінною. Чернігів покладається на досвід Славутича і сподівається, що найближчим часом буде створено так зване “туристичне кільце” Київ-Славутич-Чернігів-Київ. Це дало би змогу Чернігову бодай розпочати відновлення туристичної галузі.

Херсонська область 

Незважаючи на унікальні природні рекреативні можливості регіону, а саме: Чорне та Азовське моря, туризм в області характеризують як украй млявий. Туристи приїздять переважно до родичів або знайомих. Поки що нічого суттєвого не зроблено для відновлення туристичних поїздок до унікального заповідника Асканія-Нова, хоча заповідник функціонує, і на його території розташовано науково-дослідницький інститут тваринництва степових районів. Нагадаємо, що Асканія-Нова - єдиний в Європі куточок степу із унікальною рослинністю, яку ніколи не розорювали. Тут створено зоопарк, де зібрано тварин та птахів майже з усього світу. Велику частину займає парк, у якому відтворено різні кліматичні зони землі. Історія парку починається з 1874 року.

Дніпропетровська область 

Дніпропетровськ не володіє належною кількістю рекреаційних зон, тому для місцевої влади першочергове завдання - реконструкція та налагодження наявних місць відпочинку та оздоровлення. Заступник завідувача відділу комунальних послуг В.Свиридов: “Цього року чи не вперше проведено багато робіт на Монастирському острові (головне місце відпочинку для мешканців міста). Зокрема, вирішено питання зовнішнього освітлення, влаштовано постачання питної води, облаштовано місця для сміття тощо)”. В планах місцевої влади з покращення привабливості міста для туристів - проект неонового декоративного освітлення на 26 архітектурних обєктах - будівлях та памятниках, розташованих уздовж міського проспекту К.Маркса. Роботи заплановано завершити до Дня незалежності. Вартість проекту - 3 млн. грн. Представники міськвиконкому стверджують, що для реалізації проекту використовують не бюджетні кошти, а кошти підприємств міста.

Полтавська область 

Туризм на Полтавщині ще не став суттєвим чинником регіонального розвитку. Про це свідчать хоча б такі показники: у структурі реалізованих платних послуг туристсько-екскурсійним у 1995 році належало 1,9%, у 1999 - 0,4%, а в 2000 - всього 0,3%. В абсолютних цифрах обсяги реалізації туристсько-екскурсійних послуг теж мають тенденцію до зменшення. 1995 року це було 2213,2 тис. грн., 2000 - 1704,8 тис. грн.

Щодо кількості людей, які протягом 2000 року вдавалися до послуг субєктів туристської діяльності, то цілком очевидно, що 77934 чол., охоплені внутрішнім туризмом, - це мізер, порівняно з півторамільйонним населенням області.

Скажімо, 2000 року субєкти туристичної діяльності Полтавщини надали послуги всього 78777 туристам, з них - 355 іноземним туристам, 488 громадянам України, які виїжджали за кордон, 77934 туристам, охопленим внутрішнім туризмом. За рік надано послуги 33131 екскурсанту.

Метою відвідування Полтавщини туристами було: для 44670 осіб - дозвілля, відпочинок, для 29305 осіб - службова чи ділова поїздка, бізнес, навчання, для 3492 - спортивно-оздоровчий туризм, для 1275 - лікування тощо.

Отож, природні, історичні, етнографічні та інші ресурси Полтави, Кременчука, Миргорода, Диканьки, Сорочинців чи Опішного ще чекають своїх поціновувачів. І місцева влада має зрозуміти, що розвивати Полтавщину можна, не лише добуваючи газ та нафту, але й дбаючи про природу та історію, приваблюючи туристів, як це робиться в усьому світі.

Крим 

“На середину липня кримські здравниці заповнені на 71%”, - повідомили у Міністерстві курортів і туризму Автономної Республіки Крим. Загалом в АРК 623 здравниці, з них працюють 464. Крім того, у Криму з початку року відпочили понад 1 млн. 619 тис. курортників. З них - організованих - 234 тис. 826 осіб (це на 162 тис. 126 осіб більше, ніж за аналогічний період 2001 року). Лідер за кількістю курортників - Євпаторія.

Міністерство закордонних справ України сприяло створенню й облаштуванню консульського пункту в міжнародному аеропорту “Сімферополь”. Це сприятиме збільшенню кількості іноземних туристів, що прибувають в Україну, передусім у Крим та Одесу, під час курортного сезону. Міністр закондонних справ А.Зленко дав доручення відповідним підрозділам МЗС активізувати інформаційно-розяснювальну роботу за кордоном з метою популяризації українських курортів.

Премєр-міністр Автономної Республіки Крим С.Куніцин вважає, що кримські здравниці не відповідають високим цінам на їхні послуги. Виступаючи в Ялті на республіканській нараді, С.Куніцин підкреслив, що не задоволений результатами підготовки здравниць Південного узбережжя до прийому курортників. Премєр назвав “самовпевненою” думку місцевої влади про те, що для залучення туристів “не потрібно особливих зусиль” і вони “все одно приїдуть”. Особливо С.Куніцин зупинився на ситуації в Ялті, що є найбільшим і найпопулярнішим курортом Криму. На ялтинському узбережжі діють понад 300 здравниць, баз відпочинку, пансіонатів, готелів (усього в Криму - 650), де вважають за краще відпочивати 40-45% усіх гостей півострова. Разом з тим, Ялта - найдорожчий кримський курорт (вартість відпочинку 1 особи в здравницях середньої категорії становить мінімум 18-20 дол. на добу, а в санаторіях і готелях класу люкс - від 50 до 100 дол.). Однак стан курортної інфраструктури в Ялті, рівень її благоустрою, побуту і обслуговування туристів залишається незадовільним, не відповідним цінам. Зокрема, територія міста досі не очищена від сміття, не завершений ремонт автотрас і пішохідних доріг, не готові до відкриття пляжі, не забезпечений контроль за ліцензуванням діяльності, ціноутворенням і якістю обслуговування в сферах громадського харчування, індустрії розваг, приватних пансіонатів і готелів, не відновлені зруйновані очисні споруди, не вирішена проблема забезпечення курорту питною і гарячою водою, яку подають за графіком лише два рази на добу на 1-2 години.

З метою розвитку курортної галузі, яка є в Криму пріоритетною, уряд Автономії ухвалив рішення оголосити республіканський огляд-конкурс серед здравниць на звання “Кримська перлина”. Його переможці будуть визначені за підсумками курортного сезону. Міністр курортів і туризму Криму О.Таряник заявив, що у цьому сезоні Крим розраховує прийняти мінімум 5 млн. туристів. За його даними, торік на півострові відпочили 4,5 млн. гостей.

У Феодосії буде започатковано новий інвестиційний проект під назвою “Новий Гонконг”. Його вартість становить 300 млн. дол. За задумом авторів проекту, в південно-східному регіоні має бути “відтворено новий Гонконг”. Для цього заплановано розвиток індустріальної зони, яка передбачає, передусім, виробництво легкої промисловості (чим завжди славилася Феодосія). Крім того, заплановано будівництво торгового центру, а також створення спеціальних структур, які спільно з урядами України і Криму працюватимуть над законодавчими питаннями, що дозволять спростити процес залучення інвестицій. Згідно з проектом, буде створений інформаційно-комунікативний центр. Вищезгаданий інвестиційний проект буде здійснюватися на березі моря, в районі Золотого пляжу, на території загальною площею 50 га. Феодосія - один із найбільш привабливих регіонів на південному сході півострова, де є всі можливості для розвитку туризму, могутнього суднобудування, виробництва товарів повсякденного споживання.

Останнім часом автономія отримує велику кількість пропозицій про інвестиції в різні сфери народного господарства півострова. На думку кримських оглядачів, це повязано зі зміною політичного клімату в Криму.