Е-демократія: Україна - ЄС. Випуск двадцять перший

Рік видання: 2007

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека  ім. К.А.Тімірязєва

 

 

Е-демократія: Україна - ЄС

Щотижневий дайджест Інтернет-видань

 

 

Випуск двадцять перший

3 липня 2007 р.

 

 

 

 

Дайджест Інтернет-видань

Щотижневе видання

Вінницької обласної універсальної

наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва

Наша адреса:

21100 м. Вінниця,
вул. Соборна, 73
Тел. (0432) 32-20-34
Факс (0432) 35-16-85
E-Mail: inform@library.vn.ua

https://library.vn.ua/

Відповідальний за випуск – Морозова Наталія Іванівна

Упорядник видання – Блідченко Сергій Юрійович

Бушуляк Денис Сергійович


 

ЗМІСТ

Європейський Союз

  • Мета ЄС..
  • Головні органи ЄС і Європейських Спільнот.
  • Подальше розширення.
  • Україна і ЄС..
  • Суспільна думка.

Відносини Україна-ЄС  

  • Угода про партнерство та співробітництво.
  • Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції
  • Допомога ЄС Україні
  • Інституційна мережа.
  • Основні віхи двосторонніх відносин.
  • Пріоритетні галузі
  • Перспективи на майбутнє.

Україна – ЄС: двосторонні торговельні відносини 

  • Двостороння торгівля.
  • Генеральна система преференцій.
  • Інвестиції
  • ДВОСТОРОННІ УГОДИ..
  • ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ..
  • МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ..
  • Україна і розширення ЄС..
  • Європейська політика сусідства.

Розширення ЄС: Ширша Європа – нові рамки відносин Україна-ЄС  

  • Розширення ЄС: гарні новини для України.
  • Ширша Європа – сусідство.

Без цезури, 26.10.06, інтерв'ю Посла Ієна Бога, голови Представництва Європейської Комісії в Україні та Бєларусі

  • Ієн Боуг: “Україна повинна якомога тісніше наблизитися до цінностей та стандартів Євросоюзу”.

Взаємини Україна - Рада Європи 

  • Процес вступу України до Ради Європи.
  • Членство України в Радi Європи.
  • Перспективи спiвробiтництва України з РЄ:

Новини. Україна та ЄС підписали угоди про спрощення візового режиму та реадмісію.

Вебліографія 

Поділитися:

Європейський Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Європейський Союз (ЄС, Европейська Унія, Европейська Співдружність) - союз держав-членів Європейських Спільнот (ЕВГ, ЕВВіС, ЕВРАТОМ), створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.

 

Мета ЄС

Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта EKU, від 1999 року - Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Члени ЄС: Бельгія, Данія, Франція, Греція, Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Німеччина, Португалія, Італія, Великобританія, від 1995 р. - Австрія, Фінляндія, Швеція, від 2004 р. - Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія, від 2007 р. - Болгарія, Румунія.

 

Головні органи ЄС і Європейських Спільнот

·              Європейський Парламент

·              Європейська Рада (голів держав і урядів)

·              Європейська Комісія

·              Рада ЄС (міністри певного відомства)

 

Подальше розширення

Хорватія розпочала переговори у жовтні 2005 року (). У червні 2006 р. чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС 2010 року.

Туреччина є офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Європейські амбіції Туреччини сягають 1963 року, коли у Анкарі було укладено відповідну угоду. Офіційно, попередні переговори розпочалися у жовтні 2005-го року. Однак аналітики прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015-му році. Туреччина має здійснити деякі необхідні соціальні і економічні реформи. Інша проблема те, що лише 3% території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формально, відповідно до Копенгаґенських критеріїв географічних вимог немає.

Македонія отримала офіційний статус кандидата у грудні 2005 року.

Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн в різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу. Однак через ті чи інші причини (зокрема, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами. Однак ці країни є членами єдиної економічної зони ЄС без набуття членства.

Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія і Сербія офіційно визнані потенційними кандидатами.

 

Україна і ЄС

У жовтні 2005 р. президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що майбутнє України - у ЄС. Проте 9 листопада 2005 року в опублікованій новій стратегії ЄС було сказано, що вступ Румунії, Болгарії, Хорватії й інших країн колишньої Югославії може блокувати можливість майбутнього вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар ЄС з розширення Оллі Рен заявив, що ЄС має бути обережним з надто великим розширенням і що наразі план розширення виглядає вкомплектованим. Очевидно, що відсутність формальної ініціативи самої України (і, відповідно, відсутність взаємних документальних зобов’язань щодо вступу України до ЄС) впливає на тональність європейських посадовців.

2005 року Президент України Віктор Ющенко заявив, що членство в ЄС є стратегічною метою зовнішньої політики України. Більшість фракцій у Верховній Раді України підтримує приєднання до ЄС і поглиблення зв'язків з Західною Європою.

 

Суспільна думка

Ситуацію 2007 року в Україні можна охарактеризувати наступним чином :Українці хочуть вступити до ЄС, щоправда уникнувши НАТО. Про це свідчать наступні показники: 50,4% опитаних підтримують вступ України до Європейського Союзу. При цьому 28,7% респондентів проти вступу України до ЄС, а 20,9% не змогли відповісти.

Відносини Україна-ЄС

http://www.delukr.ec.europa.eu/page23731.html

Відносини України з ЄС головним чином ґрунтуються на Угоді про партнерство та співробітництві (УПС), що набула чинності в 1998 році.

Обидві сторони з’ясували позицію щодо відносин одна до одної у внутрішньої політичній стратегії. Що стосується ЄС, то базовий підхід до відносин з Україною був викладений у Спільній Стратегії від 1999 року. Позиція України щодо європейської інтеграції була викладена у Стратегій щодо європейської інтеграції 1998 року, підписаній Президентом, декілька разів наголошувалася Президентом Кучмою та отримала підтримку з боку Парламенту.

Було укладено декілька окремих угод в галузі торгівлі, науки та технології, ядерної енергетики.

Технічна допомога з боку ЄС через програму Тасіс надається ще з 1990 року на підтримку процесу переходу до демократії та ринкової економіки.

 

Угода про партнерство та співробітництво

УПС набула чинності в березні 1998 року. Вона підкреслює повагу до основних спільних цінностей як основи для півробітництва, забезпечує відповідні рамки для політичного діалогу, запроваджує основні спільні цілі на основі гармонійних економічних відносин, сталого розвитку, співробітництва в ряді галузей та підтримку зусиль України в напрямку демократії, а також створення інституційної мережі для досягнення цих цілей.

УПС є важливим інструментом для залучення України до правових рамок єдиного європейського ринку та системи СТО. Вона також несе ряд революційних положень, включаючи перспективу створення зони вільної торгівлі.

Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції

Спільна стратегія ЄС була ухвалена в грудні 1999 року в Хельсінкі Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв’язках між ЄС та державами- членами та конкретними країнами-партнерами. Вона охоплює період в 4 роки.

Стратегія націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України, та вітаючи європейський вибір країни. Вона має три основні цілі:

· Підтримати процес переходу до демократії та ринкової економіки в Україні;

·  Вирішувати спільні проблеми Європейського континенту (стабільність та безпека в Європі, захист навколишнього середовища, енергетична та ядерна безпека);

· Зміцнювати співробітництво між ЄС та Україною в контексті розширення;

· Допомагати Україні в питанні інтеграції в європейську та світову економіку, поглиблювати співпрацю в галузі судочинства та внутрішніх справ.

 

Допомога ЄС Україні

ЄС є найбільшим донором України. Впродовж останніх 10 років, загальна допомога з боку ЄС сягнула 1.072 млрд. євро, в той час як держави-члени надали близько 157 млн. євро за період 1996−1999 роки. Ця сума включає технічну допомогу через програму Тасіс, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу.

Загальна сума виділена для України в 2002 році становила 47 млн. євро, а в 2003 48 млн. євро. На додаток, Україна отримала допомогу від кількох окремих та регіональних програм Тасіс, загалом біля 126 млн. євро в цьому році. Національна Індикативна програма на 2004−2006 роки передбачає 212 млн. євро на подальшу допомогу.

Із закриттям Чорнобильської АЕС в кінці 2000 року та в очікуванні того, коли на повну силу запрацюють альтернативні джерела, допомога ЄС в ядерному секторі включила додаткову підтримку для України в сфері імпортування палива (Програма подолання паливного дефіциту), разом з головним внеском до Чорнобильського Фонду “Укриття”, що знаходиться під управлінням ЄБРР.

З 1998 року Комісія також виділила біля 10 млн. євро Науково-технологічному центру в Україні (STCU)

 

Інституційна мережа

В рамках УПС запроваджується ряд двосторонніх інституцій, що забезпечують базу для прийняття подальших відповідних рішень. Такими інституціями є:

·   Рада із Співробітництва на міністерському рівні (До неї входять представники: Головуючий в ЄС, Європейська Комісія, Верховний Представник ЄС, Уряд України)

·  Комітет із Співробітництва (рівень вищих державних службовців, під головуванням по черзі Європейської Комісії та української сторони)

·  Підкомітети (рівень експертів, підтримуючих роботу Комітету із Співробітництва)

Політичний діалог ведеться шляхом щорічних саммітів, засідань Ради із Співробітництва та засідань міністрів та вищих урядовців в форматі Трійки.

Останній (6) самміт відбувся 7 жовтня 2003 року в Ялті. Європейська сторона презентувала свою ініціативу “Ширша Європа”, підкреслюючи широку низку нових можливостей, які мають полегшити поступовий вступ України до внутрішнього ринку ЄС та участь у політиці та програмах ЄС, беручи до уваги стратегічні цілі та пріоритети України. ЄС роз’яснив, що ця ініціатива є питанням, відмінним від питання можливого майбутнього членства в ЄС, що регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз. Президент Кучма ще раз наголосив на кінцевій стратегічній цілі України повністю інтегруватися до ЄС. Учасники самміту погодилися розпочати консультації щодо розробки Плану Дій “Ширша Європа” для України. На додаток, самміт наголосив на особливій увазі, що має приділятися майбутньому діалогу щодо впливу розширення ЄС на відносини Україна-ЄС. Обидві сторони підкреслили свою чітку позицію щодо уникнення нових розподільчих ліній в Європі.

 

Основні віхи двосторонніх відносин

Пріоритетні галузі

Обидві сторони тісно співпрацюють в окремих пріоритетних напрямках, ухвалених 4 Радою із Співробітництва, напр. наближення українського законодавства до законодавства ЄС, енергетика, торгівля, судочинство та внутрішні справи, захист навколишнього середовища, транспорт, наука та технології. Інвестиції та прикордонне співробітництво були додані як пріоритетні галузі на П’ятій Раді із Співробітництва

v     Адаптація законодавства є у відповідності до цілей УПС постійним питанням для двосторонніх переговорів. Щодо майбутнього України, вона також пов’язана із євроінтеграційною стратегією. Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства, що розташований в Києві, надає експертну допомогу у питаннях формування політики впродовж кількох років. Він фокусується на адаптації законодавства.

v     Енергетика та ядерна безпека є однією з найбільш важливих областей співробітництва ЄС з Україною. Заходи по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи продовжують бути пріоритетом, починаючи від фінансування укриття для ядерного реактора (на “Фонд Укриття”, що керується ЄБРР буде витрачено загалом 100 млн. євро з 2001 до 2004 року), заміщення генеруючих потужностей на нових ядерних ректорах (“К2R4”) до подолання паливного дефіциту (програма “подолання паливного дефіциту”)

v     Питання торгівля також є значним елементом українсько-європейських відносин. Ключовим фокусом на переговорах щодо вступу України до СОТ було досягнення двосторонньої угоди щодо доступу до ринку товарів та послуг та про підтримку з боку ЄС адаптації українського законодавства у відповідності до багатосторонніх правил системи СОТ. Комісія зараз оцінює запит України щодо надання їй статусу “країни з ринковою економікою”.

v     Для того, що інтенсифікувати співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, була створена робоча група з питань зміни клімату, що фокусується на реалізації положень Кіотського Протоколу, на додачу до декількох проектів технічної допомоги.

v     Співробітництво в галузі транспорту концентрується на інтеграції транспортної інфраструктури України до європейської транспортної мережі в рамках програм Пан-європейські транспортні коридори, Чорне море та ТРАСЕКА.

v     В галузі науки та технологій двостороння угода про співробітництво була підписана в липні 2002 року. Вона пропонує широкі перспективи щодо співпраці в рамках 6 Рамкової Програми та багато іншого. ЄС також надає фінансову підтримку Науково-технологічному центру в Україні (STCU) та через ІНТАС- міжнародну асоціацію для сприяння співробітництву між науковцями з країн колишнього Радянського Союзу.

Перспективи на майбутнє

Можливості для майбутнього зміцнення двосторонніх відносин є значними, беручи до уваги розвиток двосторонніх відносин у 2003 році. Ухвалення 11 березня 2003 року Послання Європейської Комісії “Ширша Європа- сусідство” окреслює нові рамки відносин на наступне десятиріччя з Україною, Росією, Молдовою, Бєларуссю та Середземноморськими країнами, які зараз не мають перспектив членства, але скоро будуть мати спільний кордон з Європейським Союзом. ЄС продовжує вважати повну реалізацію УПС найпершим завданням. Також важливим є поліпшення співробітництва щодо безпеки, це стосується як тероризму, так і організованої злочинності.

Наступний прогрес очікується щодо переговорів про вступ України до СТО, з фокусом на адаптацію законодавства у відповідності до багатостороннього режиму “правил” СТО. В енергетичному секторі закінчення модернізації ядерних реакторів “K2R4” буде проведено в рамках норм найвищої безпеки, триватимуть подальші обговорення щодо транзиту газу.

Детальніше за інформаціею (тільки англійською) на http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/intro/gac.htm

Україга - ЄС: двосторонні торговельні відносини

 

http://www.delukr.ec.europa.eu/page36090.html

Україна прийняла рішення про європейський напрямок своїх економічного та зовнішньополітичного курсів, дотримання яких після останнього розширення ЄС набуло особливого значення, оскільки ЄС-25 посів місце найбільшого торгового партнера України. Сьогодні як Україна, так і ЄС зацікавлені у підтримці та розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих торгових відносин.

ЄС вважає, що передумовою закріплення України в економічному просторі Європи є успішне завершення внутрішніх реформ, що тривають нині в державі. Це дозволить Україні повністю скористатися усіма вигодами розширення ЄС, визначеними у Повідомленні Європейської Комісії щодо Європейської політики сусідства (ЄПС). Євросоюз також підтримує зусилля України, спрямовані на її вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) у найстисліші та комерційно вірогідні строки.

Двостороння торгівля

У 2005 році загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС досяг 20,7 млрд. євро (це складає менше 1% у загальному обсязі торгового обороту ЄС), при чому цей показник постійно зростає з часу економічної кризи 1998 року. Однак структура виробництва та торгівлі України є незбалансованими. Промислові товари, напівфабрикати та паливо склали приблизно 60% українського експорту до ЄС, тоді як основну частку в експорті ЄС до України (75%) складають машинне обладнання, промислові товари та продукти хімічної промисловості. Торгівля послугами України та ЄС є дуже обмеженою у вартісному вимірі: 1,5 млрд. євро у 2003 році.

Режим ввозу товарів з ЄС до України є здебільшого лібералізований. Винятком є деякі сталеливарні вироби, торгівля якими регулюється спеціальною угодою, укладеною на 2005-2006 рік. Відповідно до цієї угоди, на імпорт сталі з України було запроваджено квоту у розмірі 980 000 тонн у 2005 році та 1 004 500 тонн сталі у 2006 році. Лібералізація торгівлі текстильними виробами відбулася після впровадження двосторонньої угоди, укладеної 19 грудня 2000 року, яка з того часу щорічно подовжувалась. Відповідно до цієї угоди, запроваджується взаємна лібералізація торгівлі текстильними виробами та одягом з 1 січня 2001 року. Згідно з умовами угоди, Україна знизила тарифні ставки на ввіз текстильних виробів з ЄС з 23 лютого 2001 року, а ЄС скасував усі кількісні обмеження на імпорт з 26 березня 2001 року. Після цього Україна продовжила знижувати свої максимальні тарифні ставки до їхньої повної відповідності тарифам ЄС, що сталося у 2004 році. 9 березня 2005 року було підписано угоду, відповідно до якої було скасовано всі інші обмеження у торгівлі текстильними виробами та одягом.

Головні показники двосторонньої торгівлі між ЄС та Україною: http://www.delukr.ec.europa.eu/files/trade/Ukraine_main_indicators_ukr.zip

Генеральна система преференцій

Значна частина українських товарів, що ввозиться на ринок ЄС, користується вигодами Генеральної системи преференцій.

Інвестиції

Що стосується прямих іноземних інвестицій, то їхнє надходження з ЄС було на низькому рівні до 2005 року (дещо більше 210 млн. євро у 2004 році), коли компанії з ЄС зробили дві великі покупки у сталеливарній та фінансовій галузях. Втім, і надалі з країни витікають великі обсяги капіталу. Покращення інвестиційного клімату, зокрема через більш ефективне виконання положень уже прийнятого законодавства, та завершення процесу реформ мають важливе значення для залучення більших інвестицій в Україну.

Головними перешкодами для інвестицій європейських компаній в Україну є часте внесення змін до норм зовнішньоторгового законодавства, низький рівень прозорості, неефективне виконання законів, дискримінаційні нормативні положення та корупція. Для обговорення та вирішення проблем, що стоять перед європейським приватним сектором в Україні у 1999 році, було засновано Європейську Бізнес Асоціацію, яка сьогодні об’єднує більше 500 підприємств ЄС, що працюють в Україні (додаткова інформація: http://www.eba.com.ua)

ДВОСТОРОННІ УГОДИ

Відносини між Україною та ЄС значною мірою спираються на положення Угоди про партнерство та співробітництво (УПС), яка набула чинності у 1998 році. Ця угода регулює політичні, економічні та культурні відносини між Україною та ЄС і утворює правову основу двосторонньої торгівлі. Одним із головних завдань угоди є сприяння торгівлі та залученню інвестицій, а також розвиток гармонійних економічних відносин між Україною та ЄС.

Економічно-торгові положення УПС спираються на принципи режиму найбільшого сприяння і національного режиму. Окремі розділи присвячено питанням торгівлі сталеливарними виробами, умовам заснування та функціонування компаній, наближенню законодавства і захисту прав інтелектуальної власності, а також визначенню інструментів захисту торгівлі.

Також Україна і ЄС мають угоди, якими врегульовано торгівлю деяким сталеливарними та текстильними виробами (див. вище).

Крім цього, УПС передбачено можливість створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Для цього, відповідно до Плану дій Україна-ЄС, укладеного у рамках Європейської політики сусідства у лютому 2005 року, на початку 2006 року було закінчено перегляд обґрунтування створення такої зони між сторонами, підготовлене ще у 1999 році. (З обґрунтуванням можна ознайомитися, скориставшись лінком внизу сторінки). Таким чином, було зроблено висновок, що для майбутньої угоди слід обрати варіант поглибленої угоди про вільну торгівлю. Переговори щодо цієї угоди можуть розпочатися після вступу України до СОТ.

ВСТУП УКРАЇНИ ДО СОТ

ЄС визнає фундаментальну роль, яку може відіграти членство в СОТ для економічних реформ України. При цьому обидві сторони отримають взаємні вигоди, оскільки вступ України до СОТ забезпечить вищий рівень економічної стабільності та передбачуваності України та створить кращі умови доступу для європейських підприємств, які прагнуть ввозити свою продукцію в Україну або розпочати в Україні підприємницьку діяльність. З іншого боку українські експортери матимуть гарантовані канали експорту на всі ринки членів СОТ.

Тому ЄС підтримує швидкий вступ України в СОТ і її рішення приєднатися до СОТ до кінця 2006 року. У березні 2003 року Україна та ЄС завершили двосторонні переговори про доступ до ринку, необхідний для вступу України в СОТ. ЄС також підтримав прискорення багатостороннього процесу переговорів щодо вступу України в СОТ, особливо початок роботи над підготовкою звіту робочої групи в жовтні 2003 року. ЄС також проводить неофіційні двосторонні переговори з Україною з цього питання.

Швидкість вступу України до СОТ залежить від її здатності реформувати свою економічно-торгову систему для приведення її у відповідність до правил СОТ, а також завершити процес підписання двосторонніх угод із рештою членів СОТ.

ЄС продовжить надавати технічну допомогу для підтримки створення необхідної регуляторної та інституційної спроможності та забезпечення дотримання Україною її майбутніх зобов’язань у рамках СОТ.

МАЙБУТНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Україна і розширення ЄС

Розширення ЄС у травні 2004 року виявилося сприятливим для розвитку українсько-європейських відносин завдяки загальному зниженню рівня зовнішнього захисту нових членів ЄС після зрівняння їхніх тарифів зі ставками Співтовариства та завдяки поширенню на них спільного торгового режиму і правил єдиного ринку.

Усунення внутрішніх кордонів і гармонізація нормативно-правової бази та стандартів між членами ЄС означає вільний рух товарів і послуг. Розширення дало українському бізнесу прямий доступ до одного великого гармонізованого ринку ЄС, який охоплює більше 450 мільйонів чоловік. Спрощення та стандартизація є особливо корисними для малого та середнього бізнесу, адже саме для них витрати на дотримання торгових процедур завжди є пропорційно вищими.

Іншою значною перевагою для України є суттєве зниження тарифів більшості нових членів ЄС. Розширення ЄС спростило та розширило доступ до ринків нових країн ЄС, а також ЄС в цілому. Українські компанії, що мають свої філії у нових країнах ЄС, змогли відкрити свої філіали в інших країнах ЄС, тоді як інвестори отримали високі стандарти захисту своїх прав на всій території розширеного ЄС.

Європейська політика сусідства

Україна та ЄС чітко визначили свої позиції щодо один одного у своїх внутрішньополітичних курсах. З боку ЄС основний підхід до відносин з Україною викладено у Спільній стратегії 1999 року, яка об’єднує позиції всіх країн ЄС і визначає кілька пріоритетних сфер.

Ініціатива „Ширша Європа”, яка сьогодні розвинулася у Європейську політику сусідства, створює нові рамки для відносин на наступне десятиліття і з Україною зокрема. Основна ідея нової ініціативи полягає у тому, що такі держави, як Україна, які поки що не мають перспективи членства в ЄС, але мають спільний з ЄС кордон, стануть частиною простору процвітання та „кола друзів”, з якими ЄС співпрацює і має тісні та мирні стосунки. Взамін ефективного впровадження політичних, економічних та інституційних реформ Україні та іншим сусіднім країнам буде запропоновано перспективу поступової інтеграції у внутрішній ринок ЄС паралельно з подальшою торговою лібералізацією.

Без обов’язково нової інституційної організації, повідомлення про Ширшу Європу та Стратегічний план Європейської Комісії щодо Європейської політики сусідства передбачають встановлення на загальноєвропейському рівні відкритого та інтегрованого ринку, який функціонуватиме на основі спільних гармонізованих правил і законодавчої бази ЄС, яка зможе дати значні економічні та інші вигоди зазначеним країнам. Беручи до уваги той факт, що ці країни знаходяться у процесі їхнього переходу до повністю ринкової економіки та розвитку їхніх законодавчих положень, зазначене Повідомлення приділяє особливу увагу наближенню законодавства та наголошує на пріоритетності вступу України до СОТ.

Україна вже розпочала гармонізацію свого законодавства у деяких сферах із законодавством ЄС, що заохочується ЄС, оскільки це полегшить поглиблення двосторонніх торгових зв’язків у майбутньому, а також допоможе мінімізувати будь-які потенційні негативні наслідки розширення ЄС у торговій сфері для України.

У січні 2004 року з Україною було розпочато консультації щодо Плану дій у рамках Європейської політики сусідства, які були завершені у вересні того ж року. План дій, як головний засіб впровадження політики сусідства, було спільно прийнято на позачерговому засіданні Ради з питань співпраці Україна-ЄС 21 лютого 2005 року. У сфері торгівлі Україна вже досягнула досить хороших успіхів, зокрема вона отримала статус країни з ринковою економікою у сфері захисних торгових розслідувань у грудні 2005 року, просунулася вперед у переговорах щодо СОТ і розпочала неофіційні двосторонні консультації щодо майбутньої угоди між Україною та ЄС про зону вільної торгівлі.

Перспективи поглибленої вільної торгівлі між Європейським Союзом та Україною: http://www.delukr.ec.europa.eu/data/doc/Ukraine_EU_FTA_ukr.zip

Розширення ЄС: Ширша Європа - нові рамки відносин Україна - ЄС

http://www.delukr.ec.europa.eu/page24478.html

 

Розширення ЄС: гарні новини для України

Розширення Євросоюзу в травні 2004 року на десять нових членів, більшість з яких знаходяться в Центральній Європі, серйозно вплине як на сам ЄС так і на відносини ЄС з його сусідами та світом.

Можливості співробітництва вздовж майбутніх кордонів розширеного ЄС окреслюються в посланнях Єврокомісії від 11 березня та 1 липня 2003 року у концепції “Ширша Європа” та Інструменті “Нове сусідство”.

На думку ЄС Україна отримає великий зиск від розширення ЄС. Географічна близькість надасть Україні доступ до найбільшого єдиного ринку в світі, що налічує майже півмільярда споживачів. Тому Україна завдяки своїй традиційній торгівлі та економічним відносинам з багатьма новими членами ЄС , а також географічному розташуванню, матиме користь від розширення ЄС.

Наприклад, тарифи на український експорт до ЄС знизяться після розширення в середньому з 9 до 4 відсотків, що в доларовому та євровому еквіваленті буде багато значити для української економіки. І це тільки один приклад з декількох переваг, що стануть наслідком розширення.

З попереднього розширення вже відомо, що членство в ЄС спонукає до прискореного росту в нових державах-членах і, таким чином, до збільшення потреб в імпорті, зокрема, з України. Нові держави-члени вже розпочали крок за кроком застосовувати Європейські норми. Це означає, що українські компанії, що робили бізнес з сусідніми країнами в минулі роки вже знайомі з правилами ЄС, і таким чином, не відчують суттєвих змін після 1 травня 2004 року.

Дуже часто люди звертають увагу на той факт, що в результаті розширення деякі договори щодо вільної торгівлі, що Україна мала з конкретними країнами – кандидатами, наприклад, Прибалтійськими державами, тепер мають бути скасовані. Дійсно, формально, ДВТ мають бути переглянуті у відповідності до Договорів про вступ до ЄС, що були підписані Прибалтійськими державами. Результати такого перегляду ще невідомі і тому не можуть біти адекватно обчислені. Але, що більш важливо, цей приклад, що завжди наводиться, не є показним: по-перше, ніхто не вичислить ефективність майбутніх змін, але якщо хтось намагатиметься, він має взяти до уваги, що торгівля України з країнами Прибалтики, складає тільки 2 відсотки від загальної торгівлі України і є краплиною в морі в порівнянні із загальним 5% зменшенням тарифів, про що йшлося раніше.

Наступне. Що є реальністю, так це те, що розширення ЄС стане нагодою для подолання численних викликів та можливістю запобігти нових розподільчих ліній в Європі, наприклад, в галузі прикордонного співробітництва та питаннях міграції. З 2004 по 2006 рік почне працювати програма “Нове сусідство”, а з 2006 року будуть застосовуватися інструменти “Нове сусідство”. Ці програми включатимуть прикордонне співробітництво між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією. З 2004 по 2006 рік ЄС виділить суму у 75 млн. євро тільки на програми прикордонного співробітництва.

Ширша Європа – сусідство

11 березня 2003 р. Комісія ЄС прийняла нові рамки своїх взаємовідносин із Україною. У Посланні, озаглавленому “Ширша Європа – Сусідство”: Нові рамки взаємовідносин із нашими східними та південними сусідами Комісія чітко визначила, що метою Нових рамок є утворення зони процвітання та добросусідства - кола друзів, - із якими вона матиме тісні мирні стосунки та співробітництво.

Основною метою стане співпраця із країнами-партнерами заради сприяння процесу політичних та економічних реформ, підтримки тіснішої економічної інтеграції, сталого розвитку та забезпечення політичної підтримки і допомоги.

В “Ширшій Європі” Україна є однією з пріоритетних країн, якій пропонується новий курс на співробітництво, включаючи, між іншим, перспективу тіснішої інтеграції у єдиний ринок ЄС, преференційних торговельних відносин, подальшого співробітництва у сфері культури та взаєморозуміння, інтеграції у транспортну, енергетичну та телекомунікаційну мережі та європейський дослідницький простір. Також, нові рамки забезпечують нові конкретні інструменти для їх втілення, включаючи участь у європейських програмах і діях, нові джерела фінансування, Програму Дій для України та щорічні огляди.

У цьому відношенні “Ширша Європа” пропонує амбіційну та реалістичну мережу для зміцнення нашого стратегічного партнерства, дозволяючи Україні повністю отримати користь від розширення ЄС. Нові підходи до співробітництва запропоновані “Ширшою Європою” включають перспективу майбутньої поступової інтеграції у внутрішній ринок ЄС кількістю у 450 мільйонів споживачів.

Новим інструментом, впровадженим для виконання Нових Рамок, є План Дій, обов’язковий політичний документ, який буде розроблений Комісією та державами-членами ЄС і погоджений із Україною, і чітко визначатиме не лише політичні цілі, але й основні показники, за якими протягом кількох років оцінюватиметься прогрес. Ці показники розроблятимуться у тісному співробітництві із країнами-партнерами, і нові переваги пропонуватимуться у відповідності до успіхів, досягнутих у виконанні політичної та економічної реформ.

Послання “Ширша Європа” також включає Програми “Сусідство” як нову ініціативу для подолання наслідків розширення, сприяння співробітництву вздовж кордонів ЄС з Україною. В рамках чотирьох різних програм “Сусідство” Україна отримає додаткове фінансування у 20 млн. євро.

Питання членства України в ЄС поки що залишається відкритим. Але впродовж останнього самміту Україна-ЄС в Ялті представники ЄС наголошували, що двері ЄС тримаються відкритими для України. Просто зараз ЄС не готовий назвати конкретну дату. Між тим, у Договорі про Європейський Союз у статті 49 чітко сказано, що у України є можливість отримати членство в ЄС і “Ширша Європа” також не виключає такої можливості.

Без цезури, 26.10.06, інтерв'ю Посла Ієна Бога, голови Представництва Європейської Комісії в Україні та Бєларусі

http://www.delukr.ec.europa.eu/page41804.html

Ієн Боуг: “Україна повинна якомога тісніше наблизитися до цінностей та стандартів Євросоюзу”

 

Про перспективи співробітництва нашої держави з ЄС та основні внутрішні проблеми Євросоюзу напередодні самміту “Україна-ЄС” нашій газеті розповів Голова Представництва Європейської Комісії в Україні Посол Ієн Боуг.

 

На яких правових та політичних засадах буде ґрунтуватися нова рамкова угода Україна-ЄС?

 

Планується, що ми розпочнемо переговори про нову угоду на початку наступного року. Її основними принципами буде підтвердження спільних цінностей – демократії та прав людини, а також інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу, у тому числі через угоду про вільну торгівлю. Останній пункт, однак, залежить від вступу України до Світової організації торгівлі.

 

Чим нова угода відрізнятиметься від чинної?

 

Нова угода надасть Україні можливість значно тісніших відносин з ЄС у політичній та економічній сфері.

 

Деякі європейські політики заявляють, що подальшого розширення Європейського Союзу вже не буде. Чи означає це, що українці повинні забути про перспективи членства в ЄС?

 

На даний момент чітко зрозуміло, що через внутрішні причини ЄС не може і не буде розширювати перелік країн-кандидатів та потенційних кандидатів на членство. Це не означає, що Україна не може колись вступити (або не вступить) до ЄС. Поки що ж вона повинна зробити все можливе, щоби якомога тісніше наблизитися до цінностей та практичних стандартів Євросоюзу.

 

Незабаром буде реформована Європейська політика сусідства. Яким може або повинне бути місце України у цій новій, орієнтованій на регіони програмі?

 

Європейська політика сусідства надалі лишатиметься основою відносин ЄС з країнами цього регіону. Вона передбачає диференційований підхід до кожної країни. Те, що ми та Україна зможемо разом зробити, залежатиме від рівня політичної волі, який продемонструє Україна, та від її здатності втілити у життя заплановані нею реформи.

 

Країни-кандидати з Балкан та Туреччина повинні будуть виконати додаткові критерії у процесі вступу. Чи легітимні та справедливі ці вимоги?

 

Вимоги до країн-кандидатів на вступ до ЄС завжди були суворі. З плином часу після кількох хвиль розширення ці критерії стали ширшими та вищими. Цей процес легітимний, і його не уникнути.

 

Чи є шанси на реанімацію Конституції ЄС?

 

Зараз триває період рефлексії. Країни-члени поступово досягнуть порозуміння у тому, яким чином цей процес може бути продовжений. Після розширення ЄС до 27 країн (зі вступом Болгарії та Румунії) можливості наявних інституцій досягли своєї межі, а тому Євросоюз змушений розвиватися далі.

 

Схоже, що Україна цього року вже не стане членом СОТ. Як це позначиться на торгівлі між Україною та ЄС?

 

ЄС все ще закликає Україну зробити все можливе для якнайшвидшого вступу до СОТ. Як тільки це станеться, ми зможемо провести переговори щодо угоди про вільну торгівлю. Це значно пожвавить торгівлю між Україною та ЄС та зробить Україну більш привабливою для іноземних інвестицій.

 

Українцям стає дедалі важче отримати шенгенські візи. Як це можна співвіднести з планами ЄС про спрощення візового режиму з Україною?

 

Це твердження не підкріплене фактами. У період із січня до вересня 2006 року 92 відсотки тих українських громадян, які подали заявки, отримали шенгенські візи. У той самий період часу минулого року ця цифра становила 91 відсоток. Ці показники вказують на те, що висловлювання про те, що шенгенські візи “стає важче отримати” не відповідають дійсності. Запланована до підписання угода про спрощення візового режиму зробить процес отримання віз до країн-членів ЄС ще легшим та дешевшим для багатьох категорій українських громадян.

 

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала Брюссель за його плани підписання з Києвом договору про реадмісію. На їхню думку, в Україні немає умов для утримання осіб, що просять політичного притулку. Як це вплине на перспективи підписання такої угоди?

 

Це питання детально обговорювалося під час переговорів між ЄС та Україною. Євросоюз задекларував свою готовність допомогти Україні створити необхідні для цього умови, використовуючи кошти, вже надані Україні у рамках чинних програм співробітництва. Щодо прохачів політичного притулку, то потрібна інфраструктура вже існує. Європейська комісія профінансувала створення тимчасового центру в Одесі, де зможуть перебувати до 250 біженців, а також ще одного – на 70 осіб – у Мукачеві.

 

Які шанси того, що ціна шенгенських віз для українців залишиться незмінною?

 

Справді, ЄС вирішив, що ціна шенгенських віз залишиться на рівні 35 євро для тих країн, які вже уклали з ЄС угоду про спрощений візовий режим або які ще перебувають на стадії переговорного процесу щодо підписання такої угоди.

Взаємини Україна - Рада Європи

http://svit.ukrinform.com/ukr-re.shtml

 

Процес вступу України до Ради Європи

З огляду на те, що вступ країни до РЄ свiдчить про її демократичний вибiр, послiдовнiсть у проведеннi реформ, спрямованих на захист прав людини та змiцнення демократичних iнститутiв, 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ.

16 вересня 1992 р. Верховнiй Радi України було надано статус "спецiально запрошеного гостя" у Парламентськiй асамблеї РЄ (ПАРЄ). Резолюцiєю (92) 29 вiд 23 вересня 1992 р. Комiтет мiнiстрiв РЄ доручив ПАРЄ пiдготувати висновок стосовно ступеня готовностi України до вступу у РЄ вiдповiдно до положень Статутної Резолюцiї (51) 30 А. 

З моменту проголошення Україною намiру набути членства в РЄ спiвробiтництво мiж нашою державою та цiєю мiжнародною органiзацiєю на урядовому та парламентському рiвнях значно активiзувалося. Депутати Верховної Ради України брали активну участь у роботi ПАРЄ. Основною формою спiвпрацi на урядовому рiвнi стала участь представникiв України в робочих органах Комiтету мiнiстрiв РЄ. Експерти України залучалися до розробки Рамкової конвенцiї про захист нацiональних меншин та Європейської хартiї регiональних мов або мов меншин.

До набуття членства в РЄ Україна стала стороною кiлькох конвенцiй цiєї органiзацiї, зокрема Європейської культурної конвенцiї, Європейської рамкової конвенцiї про транскордонне спiвробiтництво мiж територiальними общинами або властями, Європейської конвенцiї про iнформацiю щодо iноземного законодавства. 

У вереснi 1995 р. Україна приєдналась до шести Конвенцiй РЄ у галузi боротьби зi злочиннiстю. 15 вересня 1995 р. Україною була пiдписана Рамкова конвенцiя про захист нацiональних меншин.

У цей перiод РЄ, зокрема Європейська комiсiя "За демократiю через право" (Венецiанська комiсiя), провела правову експертизу проектiв окремих статтей нової Конституцiї України, проектiв Сiмейного та Адмiнiстративного кодексiв України, проекту Закону України про мiсцевi ради народних депутатiв. 

15 вересня 1995 р. у Києвi було вiдкрито Центр iнформацiї та документацiї РЄ на базi Української Правничої Фундацiї. З цієї нагоди в Українi перебував Генеральний секретар РЄ Д.Таршис. Дiяльнiсть Центру iнформацiї та документацiї РЄ сприяє розповсюдженню серед населення нашої країни основних цiнностей Ради Європи. 

26 вересня 1995 р. пiд час вересневої частини сесiї 1995 р. ПАРЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПАРЄ N 190 (1995)). Одним з головних факторiв, що вплинув на ухвалення цього висновку, була пiдготовка вiдповiдей органiв державної влади України на запитальник Комiтету ПАРЄ з полiтичних питань, якi були надiсланi до Страсбурга спiльно Президентом України, Головою Верховної Ради України та Прем'єр-мiнiстром України. Було надано вичерпну iнформацiю про стан та перспективи розвитку конституцiйно-правових перетворень у нашiй державi. Зазначений висновок ПАРЄ мiстить в собi низку зобов'язань України щодо впровадження у нацiональне законодавство норм та стандартiв РЄ. В Асамблеї нашiй країнi надано 12 мiсць. У роботi згаданої частини сесiї ПАРЄ взяла участь делегацiя Верховної Ради України на чолi з Головою Верховної Ради України. 

Визначною подiєю з точки зору завершення складної i тривалої (понад три роки) процедури вступу України до РЄ стало засiдання Комiтету мiнiстрiв РЄ, яке вiдбулося 19 жовтня 1995 р. На пiдставi винесеного 26 вересня висновку, Комiтет мiнiстрiв РЄ одностайно ухвалив резолюцiю про запрошення України стати 37-м членом органiзацiї i приєднатися до її Статуту. 

31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. 

9 листопада 1995 р. вiдбулась урочиста церемонiя вступу України до РЄ, в якiй взяла участь делегацiя України на чолi з Прем'єр-мiнiстром України. Вступ України до РЄ засвiдчив визнання з боку європейської спiльноти прогресивних полiтичних та економiчних реформ, здiйснених нашою державою за порiвняно короткий строк.

 

Членство України в Радi Європи

Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов'язань у сферi реформування чинного законодавства на основi норм та стандартiв РЄ, зокрема прийняти вiдповiднi закони та приєднатися до ряду конвенцiй. При цьому РЄ висловила готовнiсть надавати всебiчну експертну допомогу. 

Так, 9 листопада 1995 р. Генеральний секретар РЄ Д.Таршис та член Європейської Комiсiї Х. Ван дер Брук пiдписали Спiльну програму Комiсiї європейських спiвтовариств та Ради Європи щодо реформування правової системи, мiсцевого самоврядування та удосконалення системи правозастосування в Українi. Лише з 1996 по 1997 рр. загальний обсяг фiнансування цього проекту з боку ЄС та РЄ становив близько 3 млн. дол. США. З метою проведення детального аналiзу стану виконання цiєї Спiльної програми та обговорення нових спiльних заходiв в її рамках у березнi 1996 р. i лютому 1997 р. у Києвi, у червнi 1998 р. та квiтнi 1999 р. у Страсбурзi вiдбулися засiдання Керiвного комiтету з нагляду за виконанням згаданої Програми.

РЄ вивчає проблеми, з якими зiткнулася Україна на шляху демократичних перетворень, допомагає у розробці вiдповiдних рекомендацiй, а також намагається залучити європейськi країни до їх вирiшення. Так, 26 сiчня 1996 р. ПАРЄ прийняла Резолюцiю 1078 (1996) про економiчну ситуацiю в Бiлорусi, Росiї та Українi, де мiститься звернення до держав Європи активiзувати торговельно-економiчнi вiдносини з цими країнами, уникати протекцiонiзму та адаптувати до нових реалiй програми надання їм допомоги. Резолюцiї ПА РЄ 1087 (1996) вiд 26 квiтня 1996 р. та 1127 (1997) вiд 24 червня 1997 р. були присвяченi проблемам лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС та уникненню подiбної трагедiї в майбутньому. Резолюцiя 1180 (1999) вiд 28 сiчня 1999 р. про економiчну ситуацiю в Росiї та Українi стосується наслiдкiв економiчної кризи в цих країнах у 1998 р. Рекомендацiя 1455 (2000) вiд 5 квiтня 2000 р. про репатрiацiю та iнтеграцiю кримських татар була присвячена вирiшенню питань повернення та облаштування в Українi кримськотатарського населення. 

На сесiї ПАРЄ, яка проходила 23-27 вересня 1996 р., на посаду суддi вiд України до Європейського суду з прав людини було обрано В.Г.Буткевича. У вереснi 1998 р. його було переобрано до нового Європейського суду з прав людини. 

На запрошення Голови ПАРЄ Л.Фiшер Президент України Л.Кучма 22 - 23 квiтня 1996 р. перебував у Страсбурзi з офiцiйним вiзитом, в ходi якого провiв зустрiчi з керiвниками Органiзацiї та виступив на сесiї ПАРЄ. Пiд час виступу Л.Кучма ознайомив європейських парламентарiв з демократичними перетвореннями, соцiально-економiчним становищем у нашiй державi та баченням Україною подальших шляхiв розвитку спiвробiтництва з РЄ. 

З нагоди 5-ї рiчницi незалежностi України Генеральний секретар РЄ Д.Таршис вiдвiдав нашу державу з офiцiйним вiзитом. 

11-14 травня 1997 р. на запрошення Голови Верховної Ради України в Українi перебувала Голова ПАРЄ Л.Фiшер, яка зустрiлася з керiвниками нашої держави та вiдвiдала ЧАЕС. 

10-11 жовтня 1997 р. у Страсбурзi вiдбувся Другий саммiт глав держав та урядiв країн-членiв РЄ, в якому взяла участь делегацiя України на чолi з Президентом Л.Кучмою. Президент України виступив з пропозицiями щодо подальших шляхiв розвитку органiзацiї:

РЄ має пiдвищити свою роль у полiтичнiй сферi i сприяти запобiганню та усуненню конфлiктiв на континентi, оскiльки на даному етапi загрозу мiжнароднiй стабiльностi та безпецi у бiльшостi випадкiв становлять проблеми, якими безпосередньо займається Органiзацiя, зокрема, порушення прав людини, нацiональнi та мiжетнiчнi конфлiкти, недосконалiсть нацiональних правових систем, соцiальна нестабiльнiсть;

·  з огляду на здобутки РЄ у мiжнародно-правовiй сферi за пiввiковий перiод iснування та напрямки її діяльності, доцiльно надати цiй органiзацiї статус своєрiдного правотворчого органу в системi європейських iнституцiй;

·  РЄ повинна надалi розвивати спiвпрацю з провiдними європейськими iнституцiями - ЄС, ОБСЄ та НАТО;

·  з огляду на демократичнi та соцiально-економiчнi реформи, що вiдбуваються в країнах Центральної та Схiдної Європи i необхiднiсть залучення до цих процесiв РЄ, центрально-схiдноєвропейський напрям має бути визначений у майбутнiй стратегiї РЄ як прiоритетний.

Iншим аспектом, який зараз знаходиться в центрi уваги РЄ, є розвиток мiсцевого самоврядування в Українi.

За останнi роки в цьому напрямку намiтився суттєвий прогрес. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про столицю України - мiсто-герой Київ", який вiдповiдає нормам та стандартам РЄ. У контекстi забезпечення iмплементацiї цього закону 30 травня 1999 р. проведено вибори мера Києва, якi визнанi демократичними та чесними. У Верховнiй Радi України знаходиться цiла низка законопроектiв у сферi мiсцевого самоврядування, спрямованi на приведення законодавства України у вiдповiднiсть до положень Європейської хартiї мiсцевого самоврядування, стороною якої з 1998 р. є Україна.

На своїй черговiй сесiї у травнi 1999 р. Конгрес мiсцевих та регiональних влад Європи визнав цi заходи значним прогресом у виконаннi Україною рекомендацiй Конгресу у сферi мiсцевого самоврядування.

Подальшi iнспекцiйнi поїздки в Україну депутатiв та експертiв КМРВЄ пiдтвердили, що розвиток мiсцевого самоврядування в Українi вiдбувається демократичним шляхом та вiдповiдно до норм та стандартiв РЄ.

 

Перспективи спiвробiтництва України з РЄ:

·  подальша участь у реалiзацiї програм спiвробiтництва РЄ з державами Центральної та Схiдної Європи. Широке використання потенцiалу РЄ має сприяти процесу реформування правової системи України;

·  продовження роботи органiв державної влади України, спрямованої на вивчення доцiльностi участi України в мiжнародно-правових договорах РЄ, не передбачених Висновком ПА РЄ N 190 (1995);

·  залучення українських фахiвцiв та науковцiв у якостi експертiв РЄ до розробки та реалiзацiї заходiв, здійснюваних у рамках згаданих програм спiвробiтництва РЄ;

·  значна активiзацiя участi представникiв України у робочих органах Комiтету мiнiстрiв РЄ, дiяльнiсть яких пов'язана з розробкою нових мiжнародно-правових документiв та спiльних програм спiвробiтництва, механiзмiв їх iмплементацiї, системи монiторингу за виконанням державами положень конвенцiй РЄ, виробленням рекомендацiй країнам-членам РЄ з рiзного кола питань тощо. Участь представникiв України в робочих органах Комiтету мiнiстрiв РЄ розглядається як суттєвий елемент належного забезпечення iнтересiв нашої держави у цiй органiзацiї.

Новини

Україна та ЄС підписали угоди про спрощення візового режиму та реадмісію.

http://ua.korrespondent.net/main/77306/

Документи було підписано на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, що відбулося 18 червня в Люксембургу.

Угода про спрощення візового режиму спрямована на полегшення міжлюдських контактів між Україною та ЄС та спрощення процедур видання короткострокових (до 3-х місяців) віз до Європейського Союзу. Угода зменшить термін видання віз до 10-и днів з моменту подання документів, скоротить перелік необхідних документів для засвідчення мети поїздки, спростить процедури отримання багаторазових віз для певних категорій громадян, знизить вартість Шенгенської візи до 35 євро та зробить їх безкоштовними для певних категорій населення.

Угода про реадмісію накладає на Україну зобов’язання приймати назад нелегальних мігрантів, які перетнули кордон ЄС з території України. ЄС, своєю чергою, зобов'язується приймати осіб, що нелегально перетнули кордон України з території ЄС.

Очікується, що угоди буде ратифіковано восени. Вони мають вступити в силу не пізніше кінця 2007-го року.