Е-демократія: Бібліотечно-інформаційний ресурс. Випуск двадцятий

Рік видання: 2007

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека  ім. К.А.Тімірязєва

 

 

Е-демократія: Бібліотечно-інформаційний ресурс

Щотижневий дайджест Інтернет-видань

 

 

Випуск двадцятий

5 травня 2007 р.

 

 

 

 

Дайджест Інтернет-видань

Щотижневе видання

Вінницької обласної універсальної

наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва

Наша адреса:

21100 м. Вінниця,
вул. Соборна, 73
Тел. (0432) 32-20-34
Факс (0432) 35-16-85
E-Mail: inform@library.vn.ua

https://library.vn.ua/

Відповідальний за випуск – Морозова Наталія Іванівна

Упорядник видання – Бушуляк Денис Сергійович


 

ЗМІСТ

Організація інформаційних  ресурсів для оптимізації їх використання.

Адаптивно-інформаційна технологія бібліотечного обслуговування.

Використання інформаційних ресурсів корпоративних бібліотечних систем.

Використання інформаційних технологій як напрям розв'язання суперечностей бібліотечної системи

Розвиток процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Перспективи адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів.

Вебліографія

Поділитися:

Організація інформаційних  ресурсів для оптимізації їх використання

Самохіна Н.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2004_5_4

Основною умовою існування та розвитку суспільства є соціально-комунікативна діяльність. З розвитком суспільного прогресу, ускладненням інформаційних потреб постійно зростають обсяги документних ресурсів та темпи їх доведення до користувачів. Дослідження особливостей інформаційних масивів як динамічної багатофункціональної системи, спрямованої на задоволення комунікаційних потреб суспільства, дозволяє визначити основні фактори оптимізації їх функціонування. Так, подальший розвиток документно-комунікаційної сфери неможливий без інформаційної техніки та технологій, на впровадження яких та удосконалення засобів документування та розповсюдження інформації і націлені тематичні науково-дослідні роботи НБУВ. У даній статті розглядається проблема раціональної організації масивів інформаційних документів, яка лежить в основі більшості інформаційних процесів. Це потребує знань про особливості створення, руху та кумуляції документів у суспільстві, що відбиваються через функціонування документних потоків та масивів.

Актуальній проблемі організації та модифікації інформаційних ресурсів приділялася увага у роботах таких відомих фахівців бібліотечної справи як Дж.Солтон [4], Л.Й.Костенко [1], [2], А.А.Соляник [5], В.І.Терешин [6] та інші. У цій же статті особливу увагу приділено аналізу структури фонду бібліотеки та його розподілення для адаптації технології бібліотечного обслуговування до потреб користувачів.

Ефективність розвитку документальних комунікацій значною мірою залежить від того, наскільки раціонально організовані та функціонують документні масиви. Тому розглянути можливості процесу моніторингу документних масивів, тобто стеження за їх розвитком і функціонуванням, і є основними завданнями цього розділу.

У бібліотечних фондах сконцентрований інформаційний потенціал суспільства, усі духовні багатства, які були накоплені людством. Бібліотечний фонд — це освоєний масив документів, що є основою роботи будь-якої бібліотеки і являє собою зібрання різних документів, підібране відповідно до профілю бібліотеки, її завдань, інтересів і запитів читачів, організоване певним чином. Важливою ознакою фонду є його відбиття у довідково-пошуковому апараті. Згідно з теорією системного підходу, бібліотечний фонд є підсистемою більш загальної, чим він сам, системи — бібліотеки в цілому, де кожна з підсистем виконує власні функції. З точки зору кінцевої мети бібліотечної діяльності, найбільш важливою функцією фонду є його використання користувачами книгозбірні.

Обсяг, склад структура бібліотечного фонду змінюється під впливом зовнішнього та внутрішнього середовища і, в свою чергу, впливає на них через задоволення та формування інформаційних потреб користувачів. Ядро бібліотечного фонду — це необхідний мінімум документів, який повністю відображає функції, профіль, тип даної книгозбірні. Сюди входять найзначніші видання, які користуються постійним попитом читачів і на які припадає значний відсоток усіх видач за читацькими запитами.

Крім того, масивам документів притаманна така властивість, як пристосованість для вводу та виводу окремих видів документів з метою їх упорядкування та організації розповсюдження. Структура документного потоку у процесі його розповсюдження по різних соціальних інститутах, що відповідальні за кумуляцію та збереження документів, перебудовується відповідно до вимог профілювання, раціональності розміщення, оптимальності використання та ін. Документний потік осідає у фондах, які обмежені простором, що займають. Ця обставина змушує проводити якісний відбір, профілювання, переведення фізично та морально застарілих видань до фондів допоміжного зберігання.

Як відомо, усі бібліотечні фонди поділяються на дві групи:

  1. Активні, які збирають документи інтенсивного попиту. Документи малого попиту та застарілі поступово направляються у фонди допоміжного зберігання (депозитарні, книгообмінні тощо). Ядро фонду при цьому зберігається.
  2. Депозитарні фонди, які зберігають по профілю усі документи незалежно від року видання та інтенсивності попиту на них у даний період. Зберігають їх вічно, у зв'язку з чим фонд набуває функції державного архівного зберігання документів.

Сьогодні ми розуміємо, що актуальність фонду — наявність у ньому документів, що містять інформацію, яка необхідна абонентам для рішення поточних актуальних соціальних, економічних, господарських, наукових та інших завдань. Актуальність фондів потребує від нього високої інформативної ємності. Якщо яка-небудь частина фонду стоїть в бібліотеці без руху, то можна сказати, що інформаційна цінність її дорівнює нулю, і, отже, цю частину фонду треба перевести на інші рівні зберігання.

Адаптація організації бібліотечних фондів задачам обслуговування читачів реалізується у самих різних формах: раціональне розміщення документів; наближення до зони оперативного обслуговування читачів найбільш актуальних та інформативних підфондів; розробка та впровадження технічних засобів і автоматизованих систем для скорочення терміну пошуку документів у фонді; спрощення та прискорення обліку та обробки документів для скорішої доставки їх читачеві.

Слід підкреслити, що один з основних шляхів раціональної організації основного фонду — створення у відділах обслуговування бібліотеки при читальних залах, на абонементі особливих підсобних фондів, куди включаються документи найбільш активного на даний момент попиту. Такі підсобні фонди дозволяють оперативно забезпечити читача документами, тоді як основний фонд через його віддаленість від відділу обслуговування, такої оперативності не дає. Наявність таких підсобних фондів характерно для книгозбірень з великими обсягами книгосховищ.

Зазначимо, що інтенсивність функціонування документних фондів, рівень відповідності їх складу потребам користувачів вимірюються такими кількісними показниками як документовидача, читаність, обіг. Ці показники є основними критеріями оцінки якості документних фондів, орієнтованих на задоволення поточних інформаційних потреб користувачів. Так, до кількісних критеріїв оцінки бібліотечного фонду відноситься середня документозабезпеченість читача; ступінь задоволення фондом запитів абонентів бібліотеки, яка розраховується за формулою 

К =з/З,

тобто шляхом порівнювання кількості задоволених запитів на документи з якоїсь теми — з до загальної кількості запитів, що поступили до книгозбірні з даної теми — З.

Оптимальним вважається К = 1, тобто задоволення кожного запиту або документами з даного фонду (не менш ніж 75-80 % запитів), або по МБА чи іншим каналам; інтенсивність використання фонду.

Дослідження потоку запитів та частоти відмов бібліотеки дає відомості про надійність фонду і його інформаційної цінності. Зіставляючи кількість відмов В і запитів З, можна зробити висновок про якість комплектування фонду. Коефіцієнт частоти відмов фонду в обслуговуванні визначається за формулою

К = В/З *100 %.

Якщо, наприклад, фонд відмовив у 20 з 400 запитів, то коефіцієнт частоти відмов складає 5 %. Таким чином, статистичний аналіз бібліотечного фонду дає важливу інформацію, яка дозволяє значно підвищити надійність фонду.

Слід підкреслити, що у практику бібліотек усе ширше входить вибірковий облік, у тому числі й у справі реєстрації заявок абонентів. Вибірковий облік скорочує час на збір необхідних даних у декілька ( до 6 і більше ) разів і, що особливо важливо, найчастіше дає більш точні дані, ніж суцільний облік, особливо, якщо використовується електронно-обчислювальна техніка.

При створенні теоретичної бази для адаптації інформаційно-бібліотечних сервісів, що розвиваються у НБУВ, вбачається підхід, оснований на застосуванні математичної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на закономірності концентрації та розсіювання інформації С.Бредфорда [4]. Аналіз обігу документів, проведений нами у дослідженні [3], свідчить, що їх обмежена кількість (кілька відсотків від загального обсягу фонду) задовольняє більшу частину читацьких запитів.

Таким чином, розділення фондів сучасних бібліотек на активні та пасивні базується на обігу документів. В той же час цінність фонду будь-якої бібліотеки визначається багатством зібрань не тільки нової, але й старої літератури. Відділення літератури, що запитується мало, від документів активного попиту та створення спеціальних сховищ для літератури малого попиту практикувалося в Росії та на Україні ще у ХІХ ст. В теперішній час цей процес став необхідним, оскільки стрімко зростає кількість документів, що видаються, швидше старіє інформація, яка знаходиться в них. Застарілі з наукової точки зору документи треба передавати на депозитарне зберігання. Документи з фонду літератури, що має малий попит, рекомендується розділити на:

  • ті, що мають інформативну цінність для абонентів, і які можуть бути включені в діючий активний фонд;
  • застарілі з точки зору сучасної науки, і які можуть бути направлені у фонд депозитарного зберігання;
  • ті, що втратили інформаційну цінність, і які можуть бути переведені до обмінно-резервного фонду.

Необхідність зберігати застарілу літературу пов'язана з тим, що вона потрібна для досліджень, які дозволяють простежити розвиток тих чи інших проблем. Дуже часто с часом виникає підвищений попит абонентів на старі видання. Ця закономірність була виявлена ще у 30-ті роки ХХ ст. Щороку з пасивних фондів наукових бібліотек в активні повертається велика кількість документів. Так, наприклад, сьогодні спостерігаємо підвищений попит на літературу, яка була передана з відділу зарубіжної україніки до основного фонду НБУВ.

Слід зазначити, що практично для кожної книги існує період рост кількості запитів на неї, який доходит до максимуму. "Пік" наступає не завжди після видання книги, а часто через рік-два, а потім попит поступово за 3-4 роки падає іноді до нуля.

Основна ідея, яка лежить в основі динамічної бібліотеки, полягає у залученні досвіду користувача для покрашення обслуговування та удосконалення організації масивів документів. В умовах реальної бібліотеки процес модифікації простору інформаційних ресурсів можна вважати постійною властивістю цієї системи. Якщо інтереси користувачів зміщаються в інші галузі або стають популярними нові предмети, організація масиву документів буде поступово змінюватися з урахуванням нових умов.

При вирішенні питань про переведення документів до підсобних фондів в умовах динамічної бібліотеки виникає багато проблем. Підходи, що основані на обчислюваннях (тобто підрахування кількості посилань на даний документ в подальших публікаціях, кількість запитів на даний документ, яка вимірюється частотою його видачі з книгосховища або часом, впродовж якого документ знаходився в обігу, вік документу), складно здійснити на практиці, тому що точні значення цих параметрів одержати, як правило, неможливо (за винятком віку документу). По-перше, невідомо, які періоди спостережень і які об'єми вибірок документів потрібні для одержання надійних результатів. По-друге, кожне вимірювання залежить від конкретних умов, які притаманні даній бібліотеці. По-третє, важливо відрізняти наукове використання документу від його використання для оглядів або інших ретроспективних цілей. Тобто стратегія переводу видань малого попиту до підсобних фондів, яка базується на показниках, що не можуть бути точно визначені, не може бути успішною. Тому пропонується алгоритм, який безпосередньо використовує динамічне середовище, у якому знаходяться документи і оснований на таких факторах:

  • кількість книговидач даного документа;
  • ранг даного видання в списку документів, які видані у відповідь на даний запит;
  • думка користувача, яку він виносить відносно корисності документа з точки зору задоволення його інформаційних потреб.

Тобто такий алгоритм оцінює не тільки старіння, але й якість документу тому що негативні оцінки користувачів можуть означати, що документи некорисні, а не застаріли. Ідея ж цього алгоритму полягає в тому, що ті документи, які мають досить високі показники вищезгаданих факторів, повинні бути переведені до зон оперативного обслуговування читачів, і навпаки видання з низькими показниками цих факторів можуть бути переведені до фондів допоміжного зберігання.

Отже, більша частина досліджень по зміні простору документів зводиться до дослідження таких алгоритмів, у яких в будь-який заданий момент змінюють своє положення тільки деякі документи. Слід зазначити, що є результати експериментальних оцінок, які доводять, що ефективність використання системи зміни простору документів підвищується у тому разі, якщо оцінки релевантності документів, що використовуються для управлінням процесом модифікації, даються спеціалістами у галузі, що розглядається.

Як зазначалося, для визначення показника попиту проводять різні вимірювання. До числа кількісних показників, які пропонувалися для цих цілей, належить також і коефіцієнт цитування, тобто число разів цитування даного документа в літературі за даний проміжок часу; число видач документа тощо. Труднощі, що виникають при такому підході, пов'язані з необхідністю точного вимірювання різних показників корисності. В більшості випадків статистичні дані або відсутні, а їх одержання важке і дороге, або ті показники, які є неможливо інтерпретувати. При роботі ж з автоматичними системами, в основі яких лежить пошук в режимі діалогу і динамічне управління фондом, задача модифікації документного простору легше піддається вирішенню. Запропоноване нами вирішення цієї проблеми [3] базуються на процесі діалогу, який виконується в рамках звичайної інформаційно-пошукової системи. Основна ідея, що використовується для модифікації простору документів: важливі документи (тобто ті, що читач оцінює як релевантні, ті, які були видані на попередньому етапі пошуку, або ті, що представляють інтерес для користувачів) заохочуються; інші ж "штрафуються" і можуть бути переведені з основного до допоміжного фонду зберігання.

Таким чином, на основі вищевикладеного можна зробити такі висновки:

  1. Враховуючи те, що значний відсоток усіх видач за запитами користувачів припадає на дуже невелику частку видань основного фонду, ефективна організація та керування документними масивами потребують адекватної реакції на зміни в задоволенні інформаційних потреб користувачів книгозбірні.
  2. Необхідні постійний аналіз діяльності документних ресурсів, наукові дослідження, що спрямовані на розробку алгоритмів та моделей їх розвитку, пошук критеріїв оцінки якості тощо.
  3. Моніторинг відповідей книгосховища має бути спрямований на виявлення видань підвищеного попиту, а також має сприяти значному зменшенню трудовитрат бібліотечних фахівців.

Адаптивно-інформаційна технологія бібліотечного обслуговування

Самохіна Н.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2003_2_8

 

Проекція високого рівня соціально-економічного розвитку провідних країн світу на бібліотечну сферу означає необхідність реалізації принципу загальної доступності інформації. В свою чергу, необхідність досягнення якісно нового рівня інформаційного забезпечення сталого розвитку суспільства потребує вирішення проблеми адаптації системи інформаційно-бібліотечного обслуговування до запитів користувачів. На розв'язання цієї проблеми спрямовує національна програма інформатизації та планові науково-дослідні роботи НБУВ. У даній статті вирішуються питання організації автоматизованого моніторингу відповідей книгосховища на тимчасово незадоволені запити як бази для встановлення зворотного зв'язку в системі бібліотечного обслуговування, що дозволить суттєво підвищити оперативність обслуговування читачів і буде сприяти зменшенню трудовитрат у основному книгосховищі бібліотеки.

Підходи до адаптації бібліотечно-інформаційного сервісу, що розвиваються в НБУВ, базуються на закономірності концентрації та розсіювання інформації (закономірності С.Бредфорда). Найдоцільнішим при створенні теоретичної бази для адаптивної технології обслуговування користувачів вбачається підхід, оснований на застосуванні математичної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на використанні однієї з форм аналітичного виразу закону С.Бредфорда, дія якого розповсюджується на формування бібліотечного фонду [2]. Згідно з цим законом невелика кількість документів підвищеного попиту задовольняє більшу частину читацьких запитів.

Якщо через beta позначити відношення інтенсивності використання видань конкретного бібліотечного фонду, що користуються найбільшим та найменшим попитом ( з точністю до сталого доданку 1), а період обігу документів позначити через Т, то результати відповідних розрахунків для різних значень beta наведені у таблицях (І) і (ІІ).

Таблиця І

Питома вага документів з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T   beta 

1000

5000

15000

25000

100000

тиждень

0,7

0,14

0,05

0,28

0,07

місяць

3

0,6

0,2

0,12

0,03

квартал

9

1,8

0,6

0,36

0,09

рік

36

7,2

2,4

1,44

0,36

5 років

100

36

12

7,2

1,8

10 років

100

72

24

14,4

3,6

Таблиця ІІ

Питома вага читацьких вимог на документи з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T   beta

1000

5000

15000

25000

100000

тиждень

26

21

18,6

0,28

0,07

місяць

49

39,5

35,4

33,5

30

квартал

65

52

46,2

43,6

39

рік

85

69

61,5

58

51

5 років

100

57

78

73,5

65

10 років

100

94

86

81,5

71

 

Якщо порівняти співвідношення питомої ваги документів визначеного фонду з питомою вагою читацьких вимог на ці документи, приходимо до висновку, що документи, які запитуються частіше ніж один раз у рік, задовольняють приблизно 70 % читацьких запитів. Біля половини усіх читацьких замовлень задовольняються документами, обіг яких становить не менше одного разу за квартал. Видання, які користувачі замовляють не менше ніж один раз у місяць, забезпечують задоволення до 30 % читацьких потреб. Тобто, для удосконалення системи бібліотечного обслуговування такі документи слід передати у зони оперативного обслуговування читачів.

Отже, автоматизована система бібліотечного обслуговування повинна відображати картину інтенсивності використання книжкового фонду і мати наступні можливості:

  • швидкий доступ до файлу системи обслуговування читачів, у якому постійно оновлюється інформація про місцезнаходження кожного документу, що є в обігу;
  • здійснення швидкої ідентифікації документів, які повертають читачі, а також окремо документів, що потрібні іншім абонентам ( тобто таких, на які існує "черга");
  • документи, що були повернуті читачами, повинні як найшвидше потрапляти у фонд зберігання, а у бібліотечні файли треба оперативно вносити необхідні поправки, що відображають зміни у статусі документів;
  • відомості про виданий документ і дата реєстрації видачі повинні порівнюватися швидко та точно. Потрібно, щоб інформація про документ включала відомості про автора, назву, кількість сторінок видання, рік видання тощо, а також інвентарний номер і шифр зберігання, відповіді книгосховища про зайнятість, місцезнаходження, відсутність документів на місці тощо. Це дасть змогу визначити не лише кількісний склад незадоволених читацьких вимог на бібліотечні документи, а й з'ясувати конкретні назви найактуальніших видань для їх доукомплектування. Записи, які відображають операції обслуговування, можуть сортируватися, наприклад, за кодами або за унікальним номером в базі даних. Тим самим створюється файл системи обслуговування читачів, за допомогою якого можна провести пошук і визначити статус кожного документу. В той же час треба створити дублікат запису, який супроводжує кожний документ, що знаходиться в обігу. При поверненні документу читачем цей дублікат запису порівнюється з файлом системи обслуговування і співпадаючі документи будуть зареєстровані як повернуті. Тобто, інформація про операції обслуговування повинна складатися з коду операції, дати видачі документу, дати повернення документу у відповідності до терміну користування виданням тощо;
  • збирання різного роду статистичних даних. Особливо вбачаються необхідними відомості про інтенсивність обігу документів у бібліотечному фонді і на базі цього статистичний аналіз, який в сукупності з рекомендаціями, що дає автоматизована система обслуговування читачів стосовно доукомплектування документу чи стосовно його переведення до підсобних фондів, дають можливість розробити алгоритми для коригування топології зберігання фондів з наближенням видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування. Зокрема, на базі статистичних даних інтенсивності використання документів повинні даватися рекомендації про доукомплектування видань підвищеного попиту, які представлені у фонді в одному примірнику, і рекомендації про передачу документів підвищеного попиту до підсобних фондів бібліотеки у разі наявності двох або більше примірників видання. Наприклад, при реєстрації першої відмови на конкретне видання фіксується прізвище автора і назва книги, при подальшій неможливості задовольнити запит читача на це ж видання, проставляються порядковий номер, який свідчить про кількість відмов і про інтенсивність обігу документу. На основі цього робляться конкретні висновки щодо необхідності доукомплектування фонду, можливості збільшення кількості примірників видання тощо;
  • забезпечення можливості виявлення читачів-боржників з метою попередження видачі їм нових документів;
  • додаткова інформація в файлі обслуговування читачів може використовуватися для нагадування про повернення документів у відведений правилами термін, для подовження терміну користування документом тощо.

Окремо треба зупинитися на тому, що документи підвищеного читацького попиту доцільно передавати до підсобних фондів читальних залів і здійснювати контроль за їх видачею. Зі значним зменшенням попиту на ці видання їх треба повертати до фонду основного зберігання. Безумовно, що електронний каталог дозволяє, крім реалізації традиційних пошукової і комунікативної функцій, забезпечити й вирішення ряду статистичних завдань. Завдяки цьому з'явилася можливість оперативного отримання об'єктивних даних про видання підвищеного попиту, і на основі цього прийняття оптимальних рішень стосовно коригування складу підсобних фондів. Очевидно, що для скорочення часу виконання читацьких вимог, потрібно володіти інформацією про місцезнаходження видання під час його замовлення. Для цього доцільним є не створення фактично електронного каталогу на підсобні фонди, а у загальному електронному каталозі бібліотеки робити позначку в разі, коли видання знаходиться у підсобному фонді. Такі позначки могли б одразу зорієнтувати читача до правильного шляху пошуку потрібного видання, тобто до звернення у конкретний фонд відділу обслуговування, що значно б скоротило час одержання користувачем замовленого інформаційного джерела, не кажучи вже про суттєве зниження трудовитрат в основному фонді зберігання документів. Так, наприклад, згідно даних бібліотечної статистики зараз на найбільш завантажених ділянках сектору вітчизняних книг відділу НООФ близько 5 % читацьких запитів повертаються до користувача через встановлений термін у 90 хвилин з відповіддю про знаходження даного документу у фонді іншого відділу, а близько 10 % — з відповіддю про зайнятість документу і про знаходження його дублетного примірника (чи примірників) у підсобному фонді. Очевидно, що створення в електронному каталозі відповідної позначки про наявність того чи іншого документу у підсобному фонді бібліотеки дало б змогу кардинально підвищити оперативність обслуговування читачів і дуже істотно зменшити навантаження на працівників відділу НООФ.

Інша можливість прискорення операцій обслуговування читачів та покращення рівня оперативності задоволення читацьких запитів полягає в прийманні замовлень на документи від віддалених абонентів. Тобто, отримуємо систему обслуговування, що може задовольнити будь-якого користувача, який здатен зв'язатися з пунктом прийому запитів зі свого комп'ютера. Реалізація автоматизованого режиму пошуку і замовлення документів здійснюватиметься на основі комплексів баз даних бібліотеки, що розкривають її фонди (з 1994 р.). Основою цих комплексів є електронний каталог, пошук першоджерел у якому потребує майже таких самих витрат часу, що й у карткових. Кардинальне ж підвищення оперативності бібліотечного обслуговування забезпечить телекомунікаційна технологія замовлення документів з книгосховищ, що передбачає передавання читацьких вимог безпосередньо з робочих місць науковців і фахівців у науково-дослідних установах та вузах на пункт прийому цих вимог у бібліотеці. Така технологія дасть змогу, по-перше, виключити витрати часу читача на чекання доставки замовлених першоджерел з книгосховища, тому що до приїзду читача в бібліотеку вони вже знаходитимуться на брониполицях. По-друге це дасть змогу зібрати статистичні дані про обіг документів для подальшого коригування топології зберігання фондів, тобто, передавання профільних для бібліотеки видань, що користуються найбільшим попитом, з книгосховища до фондів відділів обслуговування [4].

Таким чином, зараз у системі обслуговування читач безпосередньо стикається з бібліотечною роботою і, нажаль, будь-які недоліки, наприклад, довгий час очікування замовленої літератури, зразу ж помічається, і саме тут виникають усілякі незадоволення та непорозуміння. Тому необхідність адаптивно-інформаційної технології обслуговування читачів очевидна. Вона дасть змогу при наявності відпрацьованого алгоритму обслуговування читачів відобразити та коригувати топологію зберігання документів з наступним наближенням видань підвищеного попиту до читальних залів. Водночас електронний каталог повинен відбивати нинішній стан зберігання інформаційних ресурсів бібліотеки з обов'язковим подальшим корегуванням його топології. Зокрема, відділам-фондоутримувачам потрібно відобразити в електронному каталозі наявність знаходження книги у підсобному фонді. Це дасть змогу бібліотеці найбільш повно та оперативно задовольняти інформаційні потреби як окремої особистості, так і суспільства в цілому.

Використання інформаційних ресурсів корпоративних бібліотечних систем

 Самохіна Н.

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2005/05snfkbs.html

Сучасна книгозбірня неможлива без використання нових технологій й нерозривно пов'язаних з ними нових форм бібліотечного і інформаційного забезпечення. У статті наголошується, що найважливіші задачі книгозбірень у сучасних умовах усе частіше формуються як забезпечення вільного і необмеженого доступу до міжнародних і національних інформаційних ресурсів. Зростаюча необхідність інтеграції бібліотек і планомірних методів управління інформаційними ресурсами обумовлена задачею підвищення ефективності і якості бібліотечної роботи, особливо у теперішній час, коли намітилося протиріччя між високими темпами росту бібліотечних ресурсів і їх недостатньо повним використанням.

Основною метою даної статті є окреслення процесів формування систем управління інформаційними ресурсами (СУІР) та обґрунтування необхідності створення корпоративних бібліотечно-інформаційних систем (КБІС). Зокрема, показники оцінки процесу формування СУІР повинні бути такими, щоб забезпечувалися всебічне охоплення масового споживання інформації, можливість вимірювання статистичного аналізу характеристик процесу, системний принцип і використання контурів зворотного зв'язку для коригування всього процесу або його елементів. Наступними стадіями побудови системи управління (СУ) є розробка і реалізація методів статистичного аналізу вибраних показників; формування моделі, що дає інформаційному органу ефективний інструмент аналізу і прогнозування динаміки показників, які характеризують процес; вибір методів стимулювання інтенсифікації процесу, який розглядається; автоматизація збирання і обробки даних у цій системі.

Оскільки будь-яка СУ органічно зв'язана зі своїм об'єктом, необхідно вести розмову про неї не абстрактно, а орієнтуючись на конкретний процес масового споживання інформації. В якості такого процесу доцільно вибрати організацію використання найбільш масового виду інформаційних ресурсів - бібліотечно-бібліографічних, які залишаються одним з найважливіших засобів передачі і розповсюдження наукових знань. Щоб використання цих ресурсів в істотній мірі розширилося, зросло і прискорилося, потрібні нові підходи до організації управління бібліотечно-бібліографічними ресурсами.

Так, створення КБІС і мереж відноситься до одного з актуальних в наш час напрямків бібліотечного будівництва. Раніше діяльність бібліотечних корпорацій, в основному, складалася зі спільної участі бібліотек в створенні інформаційно-довідкових систем, прикладом яких є зведені каталоги, які можна розглядати як перший рівень інтеграції інформаційних ресурсів. Створення ж КБІС дозволить додатково реалізувати функції електронної доставки документів, спільного планового поповнення та використання повнотекстової електронної бібліотеки. В цілому створення корпоративної електронної бібліотечної системи забезпечить: підвищення ефективності використання об'єднаних ресурсів бібліотек усіх учасників проекту; збільшення темпів поповнення інформаційних ресурсів корпоративної електронної бібліотеки; об'єднання існуючих інформаційних ресурсів бібліотек в єдину КБІС і організацію доступу до об'єднаних ресурсів усіх учасників; створення єдиного інформаційного простору бібліотечних послуг.

Взагалі, в теперішній час при достатньому розвитку інформаційних технологій, користувач бібліотеки міг би отримувати наступні послуги:

  • пошук інформаційних ресурсів в одній або кількох книгозбірнях через Інтернет з віддаленого комп'ютера;
  • замовлення літератури з можливістю вибору форми виконання замовлення: видача книги на руки в бібліотеці, представлення електронної копії документу через мережу Інтернет, пересилка книги поштою;
  • контроль виконання замовлення в режимі он-лайн через Інтернет;
  • пошук і замовлення літератури не тільки в своїй бібліотеці, але й одержання інформаційних ресурсів в інших бібліотеках;
  • пошук і отримання доступу он-лайн до повнотекстових матеріалів українських та зарубіжних електронних бібліотек.

Отже, важливою метою створення КБІС повинні стати інтегровані мереживі ресурси бібліотечних консорціумів. З цією точки зору створення web-сайтів КБІС, безумовно, є одним з найважливіших результатів діяльності у цьому напрямку. Орієнтація на кінцевого користувача відображає зв'язок діяльності по створенню КБІС з головною метою Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" - забезпечення вільного доступу кожного мешканця віддалених регіонів до інформаційних ресурсів регіону, країни, світу.

Використання інформаційних технологій як напрям розв'язання суперечностей бібліотечної системи

Самохіна Н.

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2006/06snfsbs.html

Особливості розвитку науки та виробництва обумовили такі характерні закономірності наукової інформації, як її концентрація та розсіювання , а також прискорене зростання обсягів. Крім того, динамізм сучасного науково-технічного розвитку, зміни в структурі науки і господарства, обумовлені ринковими процесами, поява нових дослідницьких і технологічних методів посилює професійну мобільність вчених і фахівців, яка пов'язана з розвитком міжгалузевого знання. Оскільки професійна мобільність в період створення суспільства знань стає загальною закономірністю діяльності вчених та фахівців, постійна зміна змісту інформаційних потреб складає великі труднощі в прагненні передбачити, яка література буде потрібна для їх задоволення. Основною метою даної роботи є розгляд можливостей оптимізації обслуговування бібліотечних користувачів шляхом подолання основних протиріч бібліотечної системи.

Слід зазначити, що виділяються дві групи суперечностей у бібліотечній системі. Перша група — це внутрішні суперечності у розвитку окремих книгозбірень і бібліотечних мереж: протиріччя між технологією, системою організації та використання бібліотечних ресурсів, з однієї сторони, й новими суспільними та індивідуальними інформаційними потребами і не завжди досконалою організацією їх задоволення, з іншої. Вирішення протиріч між інформаційними запитами та бібліотечними ресурсами створює ефективні умови для досягнення основної мети бібліотечного сервісу — найбільш повного задоволення інформаційних потреб при максимальному використанні ресурсів книгозбірні. В кожний даний момент структура бібліотечних ресурсів не може повністю відповідати структурі інформаційних потреб, які розвиваються випереджаючими темпами. Існуюча в якийсь період відповідність може бути порушена насамперед тому, що розвиток науки і виробництва приводить до збільшення кількості фахівців, виникнення нових інформаційних потреб, що в свою чергу змінює їх структуру. Ця нова структура інформаційних потреб виникає незалежно від того, виникають відповідні структурні зміни в бібліотечних ресурсах, чи ні. Однак задовольнити нові інформаційні потреби можна не стільки відповідними змінами в структурі бібліотечних ресурсів, які також мають постійно удосконалюватись, а, насамперед, шляхом ефективного впровадження у роботу книгозбірень обслуговування читачів в автоматизованому режимі, забезпеченні телекомунікаційного доступу користувачів до документів, інформації та знань, накопичених у фондах інших бібліотек, активному використанні електронних інформаційних ресурсів тощо.

Друга, зовнішня група суперечностей — це протиріччя, які стосуються взаємодії системи бібліотек. Вирішення цих суперечностей сприяє зміцненню єдності бібліотечної системи і в той же час допомагає вирішити й внутрішні протиріччя в окремих книгозбірнях і бібліотечних мережах. Так, протиріччя між тенденцією світового розвитку бібліотечних ресурсів, які зростають, з одного боку, і відомчою організацією бібліотек, з другого, проявляється у вигляді невідповідності між процесом бібліотечної інтеграції і формами та методами організації міжвідомчої взаємодії бібліотек. Ця суперечність вирішується шляхом сполучення централізованого планового розвитку з розширенням ініціативи та самостійності книгозбірень і бібліотечних мереж, удосконалення організаційної структури управління бібліотеками, застосування в бібліотечному функціонуванні прогресивних інформаційних технологій.

Зростання кількості публікацій, диференціація структури фондів бібліотек, ускладнення запитів читачів у плані підвищення вимог до повноти та точності й особливо до оперативності обслуговування першоджерелами та бібліографічною інформацією ставить перед книгозбірнею такі проблеми, які не можна вирішити тільки шляхом розширення й удосконалення традиційних форм її діяльності. Нові технології і сучасні засоби комунікації дозволяють це зробити. Інтенсивне впровадження комп'ютерних технологій у практику бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування користувачів.

Розвиток процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів

Самохіна Н.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2005_2_6

Процеси масового споживання інформаційних ресурсів потребують особливих підходів до їх організації та розвитку. Відповідність змісту інформації, що поставляється, задачам користувачів, її повнота, своєчасність, форма подання є критеріями корисності інформаційного забезпечення, за ними судять, наскільки успішною є науково-інформаційна діяльність бібліотеки. З аналізу закономірностей розвитку науки, виробництва, інформаційних потоків і потреб можна зробити загальний висновок, що в сучасних умовах комплектувати, організувати, зберігати складний потік публікацій, а також забезпечувати пошук і надання користувачам потрібної інформації окремі бібліотеки і бібліотечні мережі вже не в змозі. Зростаюча необхідність інтеграції бібліотек і планомірних методів її забезпечення обумовлена задачею підвищення ефективності і якості бібліотечної роботи, особливо у теперішній час, коли намітилося протиріччя між великими масштабами і високими темпами росту бібліотечних ресурсів і їх недостатньо повним використанням. У даній роботі окреслюються деякі стратегічні напрями розвитку бібліотек у електронному середовищі та створення теоретичних засад їх трансформації в багатопрофільні науково-дослідні центри глобального інформаційного простору.

Проблемам удосконалення процесів інтеграції бібліотечно-інформаційних інститутів багато уваги приділяли в своїх роботах такі відомі фахівці, як М.С.Карташов, Л.Й.Костенко, Я.Л.Шрайберг, А.О.Чекмарьов та інші [2, 3, 4, 5]. У даній статті висвітлюється актуальне питання адаптації способів інформування користувачів і комплексних технологій інформаційного забезпечення робіт, які поки що не отримали широкого розповсюдження, але тенденції розвитку інформаційної технології такі, що при досягненні відповідного рівня засобів комп'ютерної техніки та автоматизованого управління інформаційними процесами можна очікувати переходу саме до цих технологічних систем.

Основною метою даної роботи є викладення шляхів розв'язання проблем бібліотечної інтеграції, яка розглядається як процес об'єктивно необхідний і такий, що має конкретну направленість і здійснюється у відповідності з основними бібліотечними цілями, а також виступає як специфічна закономірність бібліотечної системи. Слід наголосити, що бібліотечна інтеграція виступає не як тимчасове і випадкове явище, а як закономірний процес, як довгострокова тенденція, яку необхідно враховувати в управлінні бібліотечною справою.

Сучасна книгозбірня неможлива без використання нових технологій й нерозривно пов'язаних з ними нових форм бібліотечного і інформаційного забезпечення. Найважливіші задачі книгозбірень у сучасних умовах усе частіше формуються як забезпечення вільного і необмеженого доступу до міжнародних і національних інформаційних ресурсів. Якісні зміни в галузі розвитку сучасних інформаційних технологій і засобів передачі даних призвели до необхідності пошуку нових підходів та рішень в галузі створення, зберігання інформаційних ресурсів, їх організації, засобів доступу до них користувача.

Створення корпоративних бібліотечно-інформаційних систем (КБІС) і мереж відноситься до одного з актуальних в наш час напрямків бібліотечного будівництва.   Важливою метою створення КБІС є підвищення повноти, оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування усіх категорій користувачів КБІС за рахунок представлення ним об'єднаних інформаційних ресурсів і засобів пошуку з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій для вирішення освітянських, соціальних, культурних, ділових та інших завдань. Важливими інструментами реалізації цієї мети повинні стати інтегровані мереживі ресурси бібліотечних консорціумів. З цією точки зору створення web-сайтів КБІС, безумовно є одним з найважливіших результатів діяльності у цьому напрямку. Орієнтація на кінцевого користувача відображає зв'язок діяльності по створенню КБІС з головною метою Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" — забезпечення вільного доступу кожного мешканця віддалених регіонів до інформаційних ресурсів регіону, країни, світу.

Одна з основних задач книгозбірні — формування єдиного інформаційного простору, який є максимально доступним кінцевому користувачеві. Інтеграція бібліотек буде сприяти вирішенню таких завдань, як:

  • об'єднання електронних ресурсів бібліотек;
  • загальнодоступність для користувачів корпорації фондів літератури;
  • забезпечення доступу до наукових трудів, дисертаційним фондам;
  • створення інформаційних ресурсів для впровадження технологій дистанційної освіти.

Раніше діяльність бібліотечних корпорацій, в основному, складалася зі спільної участі бібліотек в створенні інформаційно-довідкових систем, прикладом яких є зведені каталоги, які можна розглядати як перший рівень інтеграції інформаційних ресурсів. Створення ж КБІС дозволить додатково реалізувати функції електронної доставки документів, спільного планового поповнення та використання повнотекстової електронної бібліотеки. В цілому створення корпоративної електронної бібліотечної системи забезпечить:

  • підвищення ефективності використання об'єднаних ресурсів бібліотек усіх учасників проекту;
  • збільшення темпів поповнення інформаційних ресурсів корпоративної електронної бібліотеки;
  • об'єднання існуючих інформаційних ресурсів бібліотек в єдину КБІС і організацію доступу до об'єднаних ресурсів усіх учасників;
  • створення єдиного інформаційного простору бібліотечних послуг.

Розглянемо етапи інтеграції бібліотек. Перший етап — створення корпорації бібліотек України з розподіленим інформаційним ресурсом. Діяльність корпорації здійснюється у відповідності з типовими і галузевими методичними документами, на основі єдиного плану інформаційно-бібліотечної діяльності і реалізується шляхом домовленостей між бібліотеками.

Другий етап інтеграції — створення зведеного електронного каталогу (ЕК) з метою централізації управління системою, єдність методичних рішень і правових положень, вільний доступ користувачів до зведеного ЕК і об'єднаних ресурсів, технологічні принципи побудови зведеного ЕК. Передбачається "підтягування" менш технічно і технологічно забезпечених учасників до більш розвинених з відповідних розширенням ступеня їх участі в створенні загальних інформаційних ресурсів і обслуговуванні користувачів.

Третій етап інтеграції — створення "Електронних бібліотек без кордонів", координуючим центром яких стане портал, на якому створюється пошуковий модуль, що дозволяє організувати процес нарощування усіх необхідних функцій в рамках єдиного стратегічного рішення. Мета створення порталу — створення і погоджений розвиток єдиного інформаційного ресурсу, який включає:

  • автоматизацію усіх основних бібліотечних процесів;
  • сумісництво технічних і програмно-лінгвістичних засобів;
  • керований доступ до повнотекстових інформаційних масивів;
  • електронне замовлення і доставка документів;
  • фінансову та правову відповідальність учасників КБІС;
  • навчання користувачів і підвищення кваліфікації інформаційно-бібліотечних працівників.

Зараз у бібліотеках України реалізований перший етап розвитку корпоративної електронної бібліотеки — створені локальні електронні бібліотеки. Деякі з бібліотек успішно упровадили другий етап — організацію віддаленого доступу до електронної бібліотеки. Для цього установлені Web-сервери, які взаємодіють з базами даних електронних видань. Взагалі, в теперішній час при достатньому розвитку інформаційних технологій, користувач бібліотеки міг би отримувати наступні послуги:

  • пошук інформаційних ресурсів в одній або кількох книгозбірнях через Інтернет з віддаленого комп'ютера;
  • замовлення літератури з можливістю вибору форми виконання замовлення: видача книги на руки в бібліотеці, представлення електронної копії документу через мережу Інтернет, пересилка книги поштою;
  • контроль виконання замовлення в режимі он-лайн через Інтернет;
  • пошук і замовлення літератури не тільки в своїй бібліотеці, але й одержання інформаційних ресурсів в інших бібліотеках;
  • пошук і отримання доступу он-лайн до повнотекстових матеріалів українських та зарубіжних електронних бібліотек.

Крім того, користувачі вже давно очікують діючу службу електронного замовлення, розширення доступу до зовнішніх баз даних, електронну доставки документів тощо. Але, нажаль, існують перешкоди, які впливають на впровадження і підвищення якості інформаційно-бібліотечних послуг:

  • недостатність фінансування;
  • відсутність системи просування нових послуг;
  • недостатність взаємодії структурних підрозділів бібліотеки;
  • відсутність кваліфікації штату;

У процесі практичних робіт з реалізації Національної електронної бібліотеки України визначилася така послідовність процесів технологічного циклу створення її інформаційних ресурсів [3]:

  • формування ЕК на основі опрацювання вхідного документного потоку Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ);
  • формування загальнодержавної реферативної бази даних шляхом доповнення записів ЕК інформацією про зміст публікацій;
  • поповнення фонду електронних документів матеріалами, що надаються інтелектуальними власниками;
  • повнотекстове розширення реферативної бази даних шляхом організації гіпертекстових посилань на наявні в згаданому фонді документи.

В Україні лідером в галузі створення загальнодоступних сховищ інформації є НБУВ, яка ще в 1998 р. приступила до формування фонду електронних документів. Так, отримання повних текстів забезпечуватиметься інформаційними ресурсами Національного депозитарію електронних документів, де зберігатимуться комп'ютерні версії книг, журналів і газет, які видаються в Україні чи вільно поширюються в Internet, а також CD-ROM-копії пам'яток східнослов'янської писемності й українського друку, що мають бути створені універсальними науковими бібліотеками. У перспективі в цьому депозитарії повинні відображатися всі видання держави. Отже, ефективне вирішення проблем створення електронних бібліотек може бути досягнуто тільки з урахуванням трансформаційних процесів, обумовлених переходом до інформаційного суспільства.

Перспективи адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів

Самохіна Н. 

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/50658/08-Samokhin.pdf?sequence=1

Впровадження комп'ютерної техніки в роботу бібліотек потребує певних умов і змін в технології бібліотечно-бібліографічних процесів. Автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування читачів шляхом їх модернізації. На вирішення цього завдання націлює Національна програма інформатизації та планові науково-дослідні роботи Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ). Ця робота присвячена проблемам створення засобів адаптації системи бібліотечно-інформаційного обслуговування до запитів користувачів та коригування топології фондів з наближенням видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування.

Свого часу до розгляду цих проблем зверталися у своїх публікаціях К.В. Тараканов [3], Л.Й. Костенко [1], [4] та інші відомі фахівці. В даній же статті особливу увагу приділено питанням організації моніторингу відповідей книгосховища на тимчасово незадоволені запити як бази для встановлення зворотного зв'язку в системі бібліотечного обслуговування, що дозволить кардинально підвищити оперативність обслуговування читачів і буде сприяти істотному зменшенню трудовитрат у відповідних підрозділах бібліотеки.

Отже, окреслити деякі напрямки кардинального підвищення якості та оперативності надання бібліотечних послуг, а також суттєвого зниження навантаження на працівників книгозбірні на основі адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів до їх інформаційних потреб, зокрема, за допомогою приймання замовлень на документи від віддалених абонентів, і є основним завданням цієї роботи.

Підходи до адаптації бібліотечно-інформаційних сервісів, що розвиваються у НБУВ, базуються на закономірності концентрації та розсіювання інформації С.Бредфорда. Найдоцільнішим при створенні теоретичної бази для адаптивної технології обслуговування користувачів вбачається підхід, оснований на застосуванні математичної моделі розподілу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на використанні однієї з форм аналітичного виразу закону С.Бредфорда, дія якого розповсюджується і на формування бібліотечного фонду [1]. Згідно з цим законом невелика кількість документів підвищеного попиту задовольняє більшу частину читацьких запитів.

Якщо через beta позначити відношення інтенсивності використання видань конкретного бібліотечного фонду, що користуються найбільшим та найменшим попитом ( з точністю до сталого доданку 1), то для сучасної трактовки закону Бредфорда, що виражається залежністю [3] :

 

Відносно бібліотечного фонду f(x) буде розподіленням обігу документів у фонді, F(x) — питома вага читацьких запитів, які задовольняються х-ю частиною фонду. Результати відповідних розрахунків для деяких значень beta наведені у таблицях І і ІІ.

Якщо порівняти співвідношення питомої ваги документів визначеного фонду з питомою вагою читацьких вимог на ці документи, приходимо до висновку, що документи, які запитуються частіше ніж один раз у рік, задовольняють приблизно 70 % читацьких запитів. Біля 50 % усіх читацьких замовлень задовольняються документами, обіг яких становить не менше одного разу на квартал. Видання, які користувачі замовляють не менше ніж один раз у місяць, забезпечують задоволення до 30 % читацьких потреб. Тобто, для удосконалення системи бібліотечного обслуговування такі документи слід передати у зони оперативного обслуговування читачів.

Таблиця (І)

Питома вага документів з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T   beta

1000

5000

15000

25000

100000

тиждень

0,7

0,14

0,05

0,28

0,07

місяць

3

0,6

0,2

0,12

0,03

квартал

9

1,8

0,6

0,36

0,09

рік

36

7,2

2,4

1,44

0,36

5 років

100

36

12

7,2

1,8

10 років

100

72

24

14,4

3,6

Таблиця (ІІ)

Питома вага читацьких вимог на документи з періодом обігу Т для різних значень beta (%)

T   beta

1000

5000

15000

25000

100000

тиждень

26

21

18,6

0,28

0,07

місяць

49

39,5

35,4

33,5

30

квартал

65

52

46,2

43,6

39

рік

85

69

61,5

58

51

5 років

100

57

78

73,5

65

10 років

100

94

86

81,5

71

Слід зазначити, що автоматизована система бібліотечного обслуговування повинна відображати картину інтенсивності використання книжкового фонду і мати такі можливості:

  • швидкий доступ до файлу системи обслуговування читачів, у якому постійно оновлюється інформація про місцезнаходження кожного документу, що є в обігу;
  • здійснення швидкої ідентифікації документів, які повертають читачі, а також окремо документів, що потрібні іншім абонентам ( тобто таких, на які існує "черга");
  • документи, що були повернуті читачами, повинні як найшвидше потрапляти у фонд зберігання, а у бібліотечні файли треба оперативно вносити необхідні поправки, що відображають зміни у статусі документів;
  • відомості про виданий документ і дата реєстрації видачі повинні порівнюватися швидко та точно. Потрібно, щоб інформація про документ включала відомості про автора, назву, кількість сторінок видання, рік видання тощо, а також інвентарний номер і шифр зберігання, відповіді книгосховища про зайнятість, місцезнаходження, відсутність документів на місці тощо. Це дасть змогу визначити не лише кількісний склад незадоволених читацьких вимог на бібліотечні документи, а й з'ясувати конкретні назви найактуальніших видань для їх доукомплектування. Записи, які відображають операції обслуговування, можуть сортируватися, наприклад, за кодами або за унікальним номером в базі даних. Тим самим створюється файл системи обслуговування читачів, за допомогою якого можна провести пошук і визначити статус кожного документу. В той же час треба створити дублікат запису, який супроводжує кожний документ, що знаходиться в обігу. При поверненні документу читачем цей дублікат запису порівнюється з файлом системи обслуговування і співпадаючі документи будуть зареєстровані як повернуті. Тобто, інформація про операції обслуговування повинна складатися з коду операції, дати видачі документу, дати повернення документу у відповідності до терміну користування виданням тощо;
  • збирання різного роду статистичних даних. Особливо вбачаються необхідними відомості про інтенсивність обігу документів у бібліотечному фонді і на базі цього статистичний аналіз, який в сукупності з рекомендаціями, що дає автоматизована система обслуговування читачів стосовно доукомплектування документу чи стосовно його переведення до підсобних фондів, дають можливість розробити алгоритми для коригування топології зберігання фондів з наближенням видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування. Зокрема, на базі статистичних даних інтенсивності використання документів повинні даватися рекомендації про доукомплектування видань підвищеного попиту, які представлені у фонді в одному примірнику, і рекомендації про передачу документів підвищеного попиту до підсобних фондів бібліотеки у разі наявності двох або більше примірників видання. Наприклад, при реєстрації першої відмови на конкретне видання фіксується прізвище автора і назва книги, при подальшій неможливості задовольнити запит читача на це ж видання, проставляються порядковий номер, який свідчить про кількість відмов і про інтенсивність обігу документу. На основі цього робляться конкретні висновки щодо необхідності доукомплектування фонду, можливості збільшення кількості примірників видання тощо;
  • забезпечення можливості виявлення читачів-боржників з метою попередження видачі їм нових документів;
  • додаткова інформація в файлі обслуговування читачів може використовуватися для нагадування про повернення документів у відведений правилами термін, для подовження терміну користування документом тощо.

Основні операції автоматизованої системи бібліотечного обслуговування користувачів можна представити за допомогою блок-схеми.

Окремо треба зупинитися на тому, що документи підвищеного читацького попиту доцільно передавати до підсобних фондів читальних залів і здійснювати контроль за їх видачею. Зі значним зменшенням попиту на ці видання їх треба повертати до фонду основного зберігання. Безумовно, що електронний каталог дозволяє, крім реалізації традиційних пошукової і комунікативної функцій, забезпечити й вирішення ряду статистичних завдань. Завдяки цьому з'явилася можливість оперативного отримання об'єктивних даних про видання підвищеного попиту, і на основі цього прийняття оптимальних рішень стосовно коригування складу підсобних фондів. Очевидно, що для скорочення часу виконання читацьких вимог, потрібно володіти інформацією про місцезнаходження видання під час його замовлення. Для цього доцільним є не створення фактично електронного каталогу на підсобні фонди, а у загальному електронному каталозі бібліотеки робити позначку в разі, коли видання знаходиться у підсобному фонді. Такі позначки могли б одразу зорієнтувати читача до правильного шляху пошуку потрібного видання, тобто до звернення у конкретний фонд відділу обслуговування, що значно б скоротило час одержання користувачем замовленого інформаційного джерела, не кажучи вже про суттєве зниження трудовитрат в основному фонді зберігання документів.

Інша можливість прискорення операцій обслуговування читачів та покращення рівня оперативності задоволення читацьких запитів полягає в прийманні замовлень на документи від віддалених абонентів. Тобто, отримуємо систему обслуговування, що може задовольнити будь-якого користувача, який здатен зв'язатися з пунктом прийому запитів зі свого комп'ютера. Реалізація автоматизованого режиму пошуку і замовлення документів здійснюватиметься на основі комплексів баз даних НБУВ, що розкривають її фонди (з 1994 р.). Основою цих комплексів є електронний каталог, пошук першоджерел у якому потребує майже таких самих витрат часу, що й у карткових. Кардинальне ж підвищення оперативності бібліотечного обслуговування забезпечить телекомунікаційна технологія замовлення документів з книгосховищ, що передбачає передавання читацьких вимог безпосередньо з робочих місць науковців і фахівців у науково-дослідних установах та вузах на пункт прийому цих вимог у бібліотеці. Така технологія дасть змогу, по-перше, виключити витрати часу читача на чекання доставки замовлених першоджерел з книгосховища, тому що до приїзду читача в бібліотеку вони вже знаходитимуться на брониполицях. По-друге це дасть змогу зібрати статистичні дані про обіг документів для подальшого коригування топології зберігання фондів, тобто, передавання профільних для бібліотеки видань, що користуються найбільшим попитом, з книгосховища до фондів відділів обслуговування [4].

Безперечно, що будь-які недоліки у системі бібліотечного обслуговування користувачів , наприклад, довгий час очікування замовленої літератури, зразу ж помічається, і саме тут виникають усілякі непорозуміння. Тому необхідність впровадження адаптивно-інформаційної технології обслуговування читачів очевидна. Вона дасть змогу при наявності відпрацьованого алгоритму обслуговування читачів відобразити та коригувати топологію зберігання документів з наступним наближенням видань підвищеного попиту до читальних залів. Водночас електронний каталог повинен відбивати нинішній стан зберігання інформаційних ресурсів бібліотеки з обов'язковим подальшим корегуванням його топології. Зокрема, відділам-фондоутримувачам потрібно відобразити в електронному каталозі наявність знаходження книги у підсобному фонді.

Отже, основні операції автоматизованої системи бібліотечного обслуговування користувачів, представлені за допомогою блок-схеми І, а все вищевикладене дозволяє зробити такі висновки та пропозиції а також окреслити наступні перспективи:

  1. Стан комп'ютерізації провідних бібліотек країни дозволяє ставити на порядок денний питання адаптації системи бібліотечного обслуговування читачів до їх інформаційних потреб.
  2. Теоретичною базою для адаптації системи бібліотечного обслуговування може слугувати закономірність концентрації та розсіювання інформації С.Бредфорда, згідно з якою незначна кількість найбільш інформативних видань задовольняє більшу частину запитів користувачів.
  3. Для встановлення в системі обслуговування читачів зворотного зв'язку доцільно організувати моніторинг відповідей книгосховища про тимчасово незадоволені запити (документи видані іншим користувачам), що дозволяє встановити активну, тобто, найбільш інформативну частину фонду.
  4. Результати моніторингу слід використати для коригування топології зберігання фондів, тобто наближення видань підвищеного попиту до зони оперативного обслуговування, а також відбиття місцезнаходження цих видань у електронному каталозі.
  5. Прийом замовлень від абонентів у телекомунікаційному режимі ще однією можливістю суттєвого скорочення терміну обслуговування користувачів замовленими документами.
  6. Реалізація адаптивно-інформаційної технології дозволить у перспективі кардинально підвищити оперативність бібліотечного обслуговування за рахунок задоволення близько 70 % запитів читачів документами, що знаходитимуться в зоні оперативного обслуговування.

Вебліографія:

 

CАМОХІНА Наталія Федорівна, завідувачка Відділу газетних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/person/568943