АУБ: Тепер кожний має можливість посвідчувати електронні документи своїм власним цифровим підписом

В. Степаненко

http://www.usb.com.ua/ru/finances/news/banks/2006/01/23/

На межi 3-го тисячолiття ми всi стали свiдками трансформацiї у глобальному масштабi iндустрiальних суспiльств розвинених країн у пост—iндустрiальнi або ж iнформацiйнi. Це стало можливим завдяки швидкому розвитку та впровадженню сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (комп’ютери + телекомунiкацiї), завдячуючи яким все бiльша частина iнформацiї почала створюватися, зберiгатися та поширюватися у електронному виглядi, зокрема, у глобальнiй мережi Iнтернет.

У юриспруденцiї для закрiплення певних правових взаємовiдносин мiж суб’єктами права використовуються власноручнi пiдписи, якi iдентифiкують особу — суб’єкт правовiдносин. З розвитком синергiчного ефекту вiд використання комп’ютерних та телекомунiкацiйних технологiй, що спричинив трансформування розвинених iндустрiальних суспiльств у суспiльства iнформацiйнi, постало питання електронної iдентифiкацiї особи, iншими словами електронного цифрового пiдпису (ЕЦП).

17 сiчня 2006 року Центральний засвiдчувальний орган вручив перше в Українi свiдоцтво про акредитацiю Центру сертифiкацiї ключiв ЕЦП виробничiй фiрмi «Українськi нацiональнi iнформацiйнi системи» (м.Днiпропетровськ). Хотiлося б думати, що ця знакова подiя розпочне в Українi добу масового юридично значимого електронного документообiгу, нарiжним каменем якої є ЕЦП.

Наразi кожен громадянин України, пiдприємець чи посадова особа отримує де-факто, а не лише де-юре можливiсть засвiдчувати електроннi документи своїм власним цифровим пiдписом, який має однакову юридичну силу з власноручним пiдписом чи печаткою.

Що ж являє собою ЕЦП? Чи можна його якось «помацати»?

ЕЦП отримується у процесi сканування (перегляду) електронного документа (набору електронних даних) та пiдрахунку за визначеним стандартним алгоритмом перемiшування (так звана хеш — функцiя) певної послiдовностi цифр (знакiв), яка шифрується особистим ключем пiдписувача та додається в кiнець електронного документа.

Особистий ключ — це параметр криптографiчного алгоритму формування ЕЦП, який доступний лише пiдписувачу. Однiєю з характеристик ключа є його довжина. Одночасно генерується пара рiзних (асинхронних) взаємно пов’язаних ключiв: особистий (таємний) та вiдкритий.

Таким чином, ЕЦП не є iдентичним для рiзних електронних документiв (наборiв електронних даних).

Чим бiльша довжина ключа ЕЦП, тим тривалiший процес накладення ЕЦП та його перевiрки i, як наслiдок, тим бiльша стiйкiсть до «зламу».

ЕЦП дає змогу не лише iдентифiкувати пiдписувача, а й пiдтверджувати цiлiснiсть (незмiннiсть) електронного документа.

ЕЦП накладається програмно за допомогою особистого ключа, а перевіряється за допомогою вiдкритого ключа. Принцип такий, що прочитати пiдписанi особистим ключем електроннi документи можуть всi, хто має вiдкритий ключ пiдписувача, а пiдписати — лише сам підписував — власник особистого ключа (свого роду вiртуальної гербової печатки). Особистий ключ записується на зовнiшнiй електронний носiй iнформацiї: дискету, старт – чи флеш-карту тощо.

Згiдно з чинним законодавством України (Закони «Про електронний цифровий пiдпис» та «Про електроннi документи та електронний документообiг»), ЕЦП, що використовуються для обмiну електронними документами мiж бiльше, нiж двома суб’єктами права, мають сертифiкуватися у акредитованих Центральним засвiдчувальним органом центрах сертифiкацiї ключiв, де також зберiгаються бази даних вiдкритих ключiв. На практицi це означає, що до ЕЦП пiдписувача додається iще електронний сертифiкат його вiдкритого ключа, що пiдтверджує належнiсть ключа саме пiдписувачу. Для юридичних осiб передбачено використання додаткового цифрового пiдпису — аналога вiдбитку печатки. Для забезпечення такого рiвня захисту використовуються посиленi сертифiкати ключiв.

Перехiд до використання на практицi ЕЦП є черговим важливим кроком на шляху втiлення «електронного урядування», адже ЕЦП є важливим компонентом електронного документообiгу.

Впровадження ЕЦП, зокрема, зробить можливим:

· подання рiзноманiтної бухгалтерської, податкової, статистичної та iншої звiтностi до державних органiв у електронному виглядi телекомунiкацiйними каналами, зокрема, й через Iнтернет;

· органiзацiю он-лайн закупiвель державних суб’єктiв господарювання через систему електронних торгiв, що сприятиме забезпеченню прозоростi їх дiяльностi та зменшенню зловживань;

· юридично значимий електронний документообiг мiж органами державної влади, пiдприємствами та органiзацiями;

· отримання громадянами рiзноманiтних офiцiйно засвiдчених документiв та участь у виборах через мережу Iнтернет.

Перелiк можна подовжити, але головним є те, що iз масовим юридично легалiзованим запровадженням використання ЕЦП, в країнi будуть створенi передумови для широкого впровадження електронного документообiгу у дiяльнiсть держаних органiв, приватного сектора та пересiчних громадян.

Накладення пiдписувачем на електронний документ (набiр електронних даних) ЕЦП (навiть разом iз сертифiкатом вiдкритого ключа) не роблять документ конфіденційним — не захищають вiд несанкцiонованого перегляду у разi несанкцiонованого заволодiння документом. Гарантується лише цiлiснiсть (незмiннiсть) документа та його належнiсть пiдписувачу.

Для гарантування конфiденцiйностi електроннi документи пiдписувача з доданим ЕЦП та сертифiкатом вiдкритого ключа при передачi телекомунiкацiйними каналами можуть додатково криптуватися (шифруватися) симетричним ключем (однаковий ключ для пiдписувача та отримувача). Цей ключ має передаватися пiдписувачем отримувачу закритими каналами.

На один електронний документ може одночасно накладатися декiлька ЕЦП, наприклад, на електронне платiжне доручення корпоративного клiєнта банку накладаються ЕЦП його першого керiвника та головного бухгалтера.

Для масового впровадження ЕЦП та електронного документообiгу необхiдне не лише вiдповiдне законодавче забезпечення, а й програмнi продукти та iнфраструктура функцiонування ключiв ЕЦП (центральний засвiдчувальний орган, центри сертифiкацiї ключiв, єдиний центр часу, електроннi архiви тощо).

Чиннi вже близько двох рокiв в Українi Закони «Про електронний цифровий пiдпис» та «Про електроннi документи та електронний документообiг» є рамковими законами, а не законами прямої дiї. Це значить, що спочатку Кабмiн, а потiм рiзнi вiдомства мають пiдготувати загалом декiлька десяткiв нормативних документiв щодо їх впровадження у життя.

Наразi Кабмiн своїми Постановами вже визначив порядок застосування ЕЦП та здiйснення електронного документообiгу в державних органах, установах та органiзацiях державної форми власностi, затвердив порядок створення та функцiонування iнфраструктури функцiонування ЕЦП, зокрема це стосується центрального засвiдчувального органу та центрiв сертифiкацiї ключiв. Має бути визначений порядок зберiгання електронних документiв (електроннi архiви) та вирiшити деякi iншi питання. Миттєво запровадити ЕЦП та електронний документообiг неможливо в принципi.

Якщо брати до уваги майбутню iнтеграцiю України в європейськi структури, то тут також є чимало проблем, зокрема:

· в Українi використовується термiнологiя, яка часто не узгоджується з термiнологiєю вiдповiдних Директив Європейського Союзу (ЄС);

· країни ЄС використовують близько 35 рiзних криптографiчних алгоритмiв, Україна — 3, але жоден з них не є стандартом ЄС;

· український стандарт сертифiкату ЕЦП вiдрiзняється вiд європейського;

· «вставка» (пiдмiна) прийнятих в Українi стандартiв криптографiчних алгоритмiв у захiдне програмне забезпечення є дуже складним (практично неможливим) завданням.

Потрiбно вiдзначити, що iще 01.01.1994 р. В Українi Нацiональним банком впроваджено систему електронних мiжбанкiвських розрахункiв, де використовуються ЕЦП, а вже у 1995р. з’явилися першi системи «Клiєнт-Банк», якi також використовують ЕЦП. Це все було реалiзовано НБУ за вiдсутностi загальнодержавного законодавчого забезпечення. НБУ тодi взяв всi ризики на себе.

У iнших галузях використання ЕЦП наразi перебуває у зародковiй стадiї. Але процес, як бачимо, пiшов i його нiхто не зупинить. Майбутнє за безпаперовими технологiями та електронним документообiгом. У Фiнляндiї до речi пiд час першого туру виборiв президента країни, що вiдбувся минулої недiлi, багато громадян голосували через Iнтернет, пiдписуючи електроннi виборчi бюлетенi ЕЦП.

Довiдка: Порядок накладання та перевiрки ЕЦП.

Пiдписувач

Особистий ключ ЕЦП — певна таємна послiдовнiсть (набiр) символiв.

Вiдкритий ключ ЕЦП — певна вiдкрита (не таємна) послiдовнiсть (набiр) символiв.

Пара взаємно пов’язаних асиметричних ключiв генерується програмою одночасно.

Сертифiкат вiдкритого ключа — надається центром сертифiкацiї.

Використовує вiдповiдне програмне забезпечення.

Накладення ЕЦП

На базi затверджених вiдкритих алгоритмiв хеш — функцiї (перемiшування) та шифрування

А — Набiр електронних даних

Б — ЕЦП

В — Сертифiкат [вiдкритого] ключа

При перехопленнi данi можуть бути прочитанi, але не можуть бути непомiтно змiненi.

Весь набiр даних (А+Б+В) може додатково криптуватися (шифруватися) симетричним ключем (один i той же ключ як у пiдписувача, так i у отримувача) при передачi вiдкритими каналами.

Отримувач

Має вiдкритi ключi пiдписувача та центру сертифiкацiї, а також симетричний ключ шифрування.

Використовує вiдповiдне програмне забезпечення.

Розкриптовує (розшифровує) електронний документ, використовуючи симетричний ключ шифрування.

Здiйснює перевiрку накладеного пiдписувачем ЕЦП та сертифiкату ключа, використовуючи вiдкритi ключi пiдписувача та центу сертифiкацiї (сертифiкат ключа пiдписувача пiдписується таємним ключем центру сертифiкацiї).

Якщо у отримувача немає вiдкритого ключа пiдписувача, то цей ключ та його сертифiкат можна отримати у центрi сертифiкацiї ключiв.

Iнфраструктура вiдкритих ключiв (Public Key Infrastructure)

Центральний засвiдчувальний орган, Центри сертифiкацiї ключiв, Електроннi архiви, Служба єдиного часу та iншi.

Розвиток банкiвських послуг

В. Горобец

http://www.uabankir.com/?info=ecommerce/ebanking

1. Що таке електронна банківська послуга?

Сьогодні, в період бурхливого розвитку комп’ютерних та телекомунікаційних технологій вже важко орієнтуватися у не традиційних для банківської справи поняттях. У сучасному економічному житті можна почути безліч незрозумілих термінів такого типу: "Електронна комерція (e-commerce, e-business), "інтернет-магазини", "віртуальні біржі", "B2B (business to business)", "B2C (business to consumer) тощо. Щодо банківської сфери, тут використання альтернативних термінів спричиняє ще більшу плутанину: "Home Banking", "E-banking", "Internet-banking", "PC banking", "Online Banking"... Хіба це все не одне й теж? Спробуємо з’ясувати.

Виявляється, що "електронні" терміни аналогічні за суттю та зв’язками з "реальними". Електронна комерція - це звичайна комерція, тільки за участю комп’ютерних технологій (мереж); інтернет-магазин - це поєднання реального магазину та сайту, який дає змогу замовляти товари зі свого комп’ютера через Інтернет; віртуальна біржа - це знову-таки поєднання реальної біржі та сайту, що дозволяє торгувати цінними паперами (іншими об’єктами торгівлі), не виходячи з офісу (квартири) і не жестикулюючи у залі з ошалілими від крику брокерами. B2B та B2C - це концепції напрямку бізнесу (бізнес, спрямований на корпоративних чи приватних клієнтів).

Щодо банкіської термінології, то тут слід виокремити узагальнююче поняття "віддаленого банкінгу" (home banking). Дехто називає це поняття "домашнім банкінгом" і, хоча принципової різниці немає, все ж доступ до банківських послуг не з дому, а, скажімо, з офісу, чи з готелю важко назвати "домашнім".

Отже, віддалений банкінг має 4 різновиди за способом зв’язку:

Телебанкінг (телефонний зв’язок);

PC-банкінг (ПК та модемний зв’язок);

Відеобанкінг (телевізійний зв’язок);

Інтернет-банкінг, він же online-banking (Internet - зв’язок).

Всі ці банкінги будуть розглянуті в роботі (за виключенням відеобанкінгу - оскільки через свою високу вартість імовірність застосування в Україні в най ближчі 5-10 років близька до нуля).

Електронний банкінг (E-banking) - це діяльність банку по наданню комплексу послуг клієнтам за допомогою комп’ютерних технологій. До таких послуг можна віднести:

Управління рахунками (виписки, перекази з рахунку на рахунок, баланси);

Інвестування коштів (депозити, цінні папери, валютні операції);

Перекази та оплата рахунків за товари та послуги;

Консультаційні та інформаційні послуги;

Кредитні операції;

Ризик-менеджмент, тобто управління ризиками.

Як бачимо, спектр послуг, що надається клієнтам електронного банкінгу, практично не відрізняється від того, що доступний клієнтам в офісі банку. Таким чином, під електронними банківськими послугами слід розуміти дії банку, що спрямовані на вдосконалення та реалізацію звичних банківських операцій шляхом використання інформаційних систем. Безперечно, електронні послуги базуються на відомих банківських операціях і не можуть існувати відокремлено. Але поява Інтернет-комерції стала результатом появи відносно нових банківських продуктів, таких як: обслуговування платежів Інтернет-магазину, електронна сертифікація, "мобільний банкінг" (використання мобільного зв’язку та SMS- повідомлень), віртуальні платіжні картки та інші, що стали результатом розвитку Всесвітньої мережі.

Всі ці "казкові" речі вже мають місце і в Україні. Вітчизняні банки вже мають достатній досвід роботи з системами "Клієнт-банк" та телебанкінгу. На черзі - Інтернет-банкінг.

Чи є підстави говорити про позитивні результати та доцільність подальшого розвитку електронних банківських послуг в Україні? Хто і що заважає цьому процесу? Які можливі сценарії майбутнього електронного банківського обслуговування? Всі ці питання будуть розглянуті в даній роботі.

2. Еволюція електронного банківського обслуговування в Україні.

Впровадження системи "Клієнт-банк" є однією з перших вдалих спроб вітчизняних банків покращити сервіс та удосконалити власну роботу за допомогою автоматизованих систем. Спеціалісти стверджують, що таку систему вперше було використано в Україні у 1992 році. Беручи до уваги складні економічні умови того часу, а головне, практично відсутність розвинутого ринку комп’ютерної техніки, система "Клієнт-банк" стала своєрідним "проривом" у банківській справі. Система "Клієнт-Банк" дозволяє користувачу керувати рахунками в банку та отримувати всю поточну інформацію про рух коштів, не виходячи з офісу. Система орієнтована на роботу з одним користувачем і припускає інсталяцію у клієнтів, що регулярно взаємодіють з банком.

Використовуючи систему клієнт має можливість:

підготувати, відкоригувати й роздрукувати платіжні документи в національній валюті; відправити платіжні документи в банк для обробки операціоністами; здійснювати облік стану введених і відправлених у банк документів; після завершення операційного дня банку одержувати з банку за запитом виписки з особових рахунків; оперативно контролювати поточний стан рахунку з урахуванням зовнішніх надходжень на нього; наприкінці дня робити архівну копію оброблених документів і переглядати документи з архіву на необхідну дату; обмінюватися з банком нерегламентованими повідомленнями і завантажувати файли, передані банком, передавати файли і переглядати передані. отримувати відомості про курси валют Національного банку України. Забезпечення багаторівневого захисту інформації від несанкціонованого доступу здіснюється за допомогою: Наявності у клієнта Ключової дискети, інформація на якій для кожного клієнта є унікальною. Читання Ключової дискети доступне тільки програмою "Клієнт-Банк" Можливості надання кожному клієнту індивідуального імені користувача і пароля, які він може змінити в будь-який час у банку. Пароль відомий тільки клієнту, що виключає підробку підпису. Шифрування інформації, що передана в банк, за спеціальними алгоритмами. Документування системою операцій по введенню, накладенню підпису та обміну інформацією з банком. Програмно здійснюється контроль і виконується блокування роботи при виявленні несанкціонованого виконання операцій.

Система, розрахована на експлуатацію працівниками організації клієнта і не вимагає в них наявності спеціальних знань з комп'ютерних технологій. Програмне забезпечення підтримує ведення та оновлення: довідників банків - учасників системи електронних платежів НБУ; довідника кодів платежів та видів сплат до бюджету; Система також дозволяє: вести довідник контрагентів підприємства; вести довідник призначень платежу; зв’язати систему "Клієнт-Банк" із програмним забезпеченням бухгалтерії; перевіряти можливість існування по МФО поточного рахунку; Як бачимо, переваг більше, аніж достатньо. Але, певно, існують і недоліки: По-перше, розробка багатофункціональної системи коштує немало, що робить це неефективним для невеликих банків з незаможною клієнтурою, по-друге, ця система непридатна для доступу з інших, аніж офіс, місць, якщо користувач не має при собі ноутбука та мобільного телефона.

Але все ж таки це є надзвичайно зручна послуга для клієнтів, що активно займаються бізнесом і не потребують від банку додаткових послуг. Вартість користування такою системою коштує приблизно 100-200 грн. на місяць у Києві та 25-100 грн. у регіонах.

Телефонний банкінг (телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленного банкінгу на Заході і поступово впроваджується банками в Україні. Для впровадження телебанкінгу фінансова установа (банк) створює інформаційно-довідкову систему, яка складається з комп’ютера (з відповідним програмним та технічним забезпеченням), підключеного до АТС банка. На сервері банку зберігається інформація про стан поточних рахунків клієнтів. Коли до такої системи звертається клієнт (за допомогою кнопкового телефону), то він фактично пересилає цифровий код. Техніка розшифровує код і перетворює його у запит до бази даних банку, отримує на неї відповідь і трансформує його у голосову форму, пересилає по телефонній лінії.

З боку клієнта це виглядає так. Він дзвонить по визначеному номеру і чує відповідь електронного оператора, який пропонує перевести телефон в режим тонового набору. Потім, наприклад, натиснути кнопку 1, щоб увійти в меню операцій. Або іншу, щоб одержати іншу послугу. Далі клієнту необхідно ввести свій унікальний номер, потім послідовно пароль та код операції. Припустимо, він хоче заплатити за квартиру. Відповідаючи на запитання, він набирає потрібні цифри. Система здійснює операції та повідомляє клієнту, що операція успішно проведена і зареєстрована під певним номером. Отже, перебуваючі у відпустці чи в командировці клієнт має змогу за допомогою лише телефону досить швидко дізнатися про стан рахунку, рівень процентних ставок, котировки цінних паперів, переказати гроші з рахунку, дати банку наказ про конвертацію однієї валюти в іншу і т.д.

Лідерами у наданні такої послуги в Україні є Укрінбанк (система Телебанк-24) та ВАБанк (мобільний банкінг). Клієнти Укрінбанку вже успішно проводять такі операції, як оплата комунальних послуг, мобільного зв’язку, а невдовзі матимуть змогу купити або продати іноземну валюту.

Система мобільного банкінгу, запропонована ВАБанком, надає можливість держателю платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих банком, використовувати мобільний телефон для отримання наступних послуг: отримання інформації про суму, доступну для використання по карті в даний момент; отримання повідомлення, що підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилаюється на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежа або зняття; можливість самостійно, з мобільного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати чи підозри про неправомірне використання реквізитів карти; отримання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок; Пам’ятаючи про те, що комп’ютерами користується приблизно 10% населення України, а телефон є у кожного, можна зробити простий висновок - потенційних клієнтів телебанкінгу - досить. Але можливо така форма роботи з банком зручна тільки для простих операцій. Проблема в тому, що телефон - спершу - засіб усного спілкування і для здійснення складних банківських операцій він пристосований не дуже добре. Тому для покращення рівня сервісу банки України неодмінно використовують і факсимільний зв’язок. Для цього клієнту достатньо, виходячи з офісу, залишити факс-аппарат включеним у режимі автоматичного прийому. Ввечері, приблизно о 22 годині після обробки всіх платежів та закінчення операційного дня система почне розсилку виписок. Вранці, прийшовши до офісу, клієнт вже має готову виписку за попередній день. Такі послуги коштують близько 10 грн.

Internet-banking

Цей різновид віддаленого банкінгу є найбільш прогресивним, зручним та перспективним. Клієнту немає необхідності придбавати чи встановлювати спеціальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку ім’я та пароль для входу в систему та дискету з ключем для електронного підпису своїх розпоряджень банку.

Саме тут і з’являються великі можливості для банку в наданні послуг, а для клієнта - в максимально зручному шляху отримання цих послуг. Зазначимо, що окрім послуг з управління рахунком Інтернет надає змогу отримувати високоякісну аналітичну інформацію у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації клієнт з легкістю може підбирати для себе самостійно. Для тих, хто не має часу або бажання власноруч заходити на сайт банку і шукати потрібну інформацію, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто відсилати клієнту електронною поштою всю необхідну інформацію. Крім того банк може спростити процедуру подання різних документів до банку шляхом прикріплення до сайту бланків всіляких заявок, доручень, договорів у текстовому форматі. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтінгу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для більш активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів, у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне - обслуговувати електронну комерцію. У розвинених країнах, де Інтернет-технології завжди знаходяться у центрі уваги великих інвесторів, на світ з’явилися віртуальні банки, які базуються на www-сервері - віртуальному офісі, який виконує ті ж функції, що і традиційний банк. Вартість послуг такого віртуального банку суттєво знижується завдяки використанню менших приміщень, невеликого штату співробітників, відсутності сховищ. Але поки що через технічну складність реалізації такого проекту (а значить і високу вартість) та недовіру потенційних клієнтів вони являють собою поодинокі приклади або тісно пов’язані з традиційними фінансовими установами. Зрозуміло, що в Україні до таких проектів ще далеко.

3. Що вже зараз роблять вітчизняні банки в сфері Internet-банкінгу?

Серед банків, які більш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкінгу можна віднести "Аваль", "Приватбанк", "ПУМБ", "ВАБанк", "Райффайзенбанк-Україна", "Київський міжнародний банк", "ING-Barings Україна", "Міжнародний комерційни банк", "Трансбанк", "Мегабанк", "Експрес-банк", "Ікар-банк" і "Мрія". За результатами досліджень, проведених "Українським фінансовим порталом" процентний розподіл банків, що використовують інтернет ресурси виглядає так: 38% банків мають інформаційний інтернет-ресурс, 3% надають часткові інтернет-послуги, 59% взагалі не мають ресурсів в Інтернеті.

Ті банки, що не обмежились створенням лише "сайту-візитки", пропонують своїм клієнтам такі види послуг:

Надання фінансової інформації щодо стану валютного та кредитного ринку. Такі матеріалі підібрані спеціалістами і є досить зручними для використання. Їх можна проглядати безпосередньо на сайті банку або отримувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонує таку інформацію є ING-Barings Україна (www.ingfn.com.ua). Крім цього деякі банки спрощують процедуру документообороту, залишаючи на сайті бланки договорів, заявок, інших документів в електронному вигляді. Достатньо клікнути на назву відповідного документу, роздрукувати і бланк вже в офісі (близько 1-2 хвилин). Більшість банків надають подібні послуги безплатно.

Управління рахунком. По суті банки вдосконалили систему "Клієнт-банк", додавши можливість використання Інтернету. Функції системи, зрозуміло, не змінились, але відтепер необов’язково їхати до офісу або встановлювати спеціальне програмне забезпечення, достатньо виходу в Інтернет. Така послуга поки що або надається безплатно, або за символічну плату. Таку інтегровану систему Клієнт-банку пропонує "Міжнародний комерційний банк", "Перший Український Міжнародний банк", Ікар-банк, Мрія, Ажіо, Трансбанк та інші. Суттєвим досягненням банку "Райффайзенбанк-Україна" стала реалізація проекту підключення системи Клієнт-банк до каналів Інтернет, завдяки якому клієнти можуть не тільки отримувати виписку про стан рахунків, але й відправити платіжне доручення, а також відкрити акредитив, знаходячись у будь-якій точці світу.

Платіжна карта + Інтернет . Наприклад, Аваль в червні 1999 року надав своїм клієнтам можливість розраховуватися через систему Інтернет-комерції. Авторизацію платежів проводить Український процесинговий центр. Механізм такої послуги полягає в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибирає товар(и) (формує корзину), заповнює платіжну форму, в якій вказує своє ім’я (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термін її дії та номер. Форма відсилає дані на сервер магазину, який пересилає їх в централізовану базу даних для перевірки дійсності картки. Якщо все гаразд, сервер відсилає дані про платіж в банк покупця, де на картці блокується сума, необхідна для покупки. Отримавши повідомлення про це, сервер відсилає розпорядження у відділ доставки та підтвердження платежу - покупцю. Пізніше банк магазину надішле електронний запит в банк покупця і отримає від нього платіж. А банк покупця відповідно спише гроші з карткового рахунку. Приватбанк запропонував своїм клієнтам принципово новий вид послуг - так звану віртуальну карту. Її можна використовувати для проведення платежів в Мережі всюди, де приймається міжнародна платіжна карта з логотипом Visa. Відкриття такої карти (коштує $5) та банківське обслуговування ($1) обходиться значно дешевше. аніж послуги з використанням звичайної пластикової картки Visa Classic ($10 та $2,5) і Visa Gold ($60 i$5). Правда, картку не можна побачити: вона дійсно віртуальна і представляє собою певний цифровий пароль, відомий лише клієнту. Саме цим пояснюється її дешевизна. ВАБанк надав можливість управляти своїм картковим рахунком через сервер банку (http://banking.vabank.com.ua/). За допомогою системи "електронного банкінгу" (так ця послуга називається) клієнт досить швидко отримає виписку про стан поточного рахунку та проведені карткою платежі зі всіма подробицями (реквізити, блоковані суми, авторизовані залишки тощо)

"Мобільний банкінг" - вдале поєднання послуг стільникового зв’язку та Інтернет. В цьому напрямі спостерігається поєднання зусиль банків та операторів стільникового зв’язку (Аваль з UMC, Приватбанк з Kiev Star GSM, ВАБанк з Wellcom). Отже, спочатку клієнтам надавалась змога контролювати тільки свій "мобільний" рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спільно з "Київстар GSM" випустив пластикову карту Starcard на основі карти Visa. Маючи цю карту та мобільний телефон з можливістю відправки SMS-повідомлень, можна проводити оплату за послуги мобільного зв’язку, комунальні послуги, а також здійснювати платежі за покупки більш, ніж в 12 тис. торгових точках світу. Управляти цим "картковим" рахунком можна, знаходячись в іншому кінці світу. Система мобільного банкінгу дає можливість держателям платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих АТ ВАБанк, використовувати свій мобільний телефон для отримання таких послуг: одержання інформації про суму, доступну для використання по карті на конкретний момент часу. Отримання повідомлення, яке підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття готівки. Можливість самостійно, з мобільного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати або підозри у неправомірному використанні реквізитів карти. Одержання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

Обслуговування інтернет-комерції. Ця форма послуг є поки що найграндіознішою в Україні, бо потребує значних вкладень, непоганого іміджу та широке коло клієнтів. Інтернет-магазинів налічується поки що близько 10 в Україні, але темпи росту обсягів продаж - великі, сягають 100% щомісячно. Тут і з’являються великі можливості для банку. Для того, щоб Інтернет-магазин отримував "реальні" гроші за свої товари, потрібно створити веб-сторінку та програмне забезпечення, що відповідатиме за платежі. Крім того, потрібен банк, який буде сповіщати про надходження платежів та гарантувати законність отриманих грошей. В цій справі є ще один аспект. Якщо потенційний покупець заходить в Інтернет-магазин і бачить там логотип відомого банку (який обслуговує платежі магазину), це як мінімум доведення того, що магазин реально існує. Саме тому Інтернет-магазини хочуть працювати з провідними банками України. На сьогодні лише банк "Аваль" спільно з американською компанією створив ТОВ "Інформекс", яке займається реалізацією систем Інтернет-комерції (продаж товарів та послуг клієнтів компанії через Інтернет). Крім цього, Аваль реалізував ряд проектів з компанією INT та вже обслуговує платежі чотирьох Інтернет-магазинів. Інші банки поки що сприяють Інтернет-комерції тільки з боку споживачів (надаючи їм великий спектр платіжних засобів для використання в Інтернет).

Що заважає розвиватися електронному банківському бізнесу?

Рівень захисту. Не зовсім справедливо стверджувати, що вітчизняні банки беззахисні у цьому питанні. Багато банків давно працюють із системою електронних платежів. Вона забезпечує передачу повідомлень у зашифрованому вигляді за допомогою сучасних способів захисту інформації, які стали основою для створення Інтернет-банкінгу. Але дуже небезпечно безпосередньо пов’язувати Інтернет-центр, який працює з клієнтами з фінансовим ресурсом банку напряму. Якщо зараз в системі Europay 2% всіх угод здійснюється в режимі Інтернет-комерції, то майже половина з них - спроби шахрайства. Думка НБУ та СБУ з цього приводу однозначна: технічні рішення Е-банкінгу повинні відповідати самим суворим критеріям фінансовою безпеки. Але приходиться констатувати, що відповідні технічні рішення занадто дорого коштують (вважається, що зарубіжні банківські Інтернет-системи є найбільш захищеними після систем стратегічного значення). Користувач, який вирішив підключитися до Мережі, потенційно ставить свою інформацію під загрозу несанкціонованого доступу. Тому при використанні Інтернет-технології на першому етапі для більшості буде достатньо спостерігати за своїм банківським рахунком в режимі реального часу. І в будь-якому випадку в регламенті Інтернет-комерції необхідні обмеження по розміру грошових сум. Вже зараз підготовлені пропозиції по формуванню в Кримінальному Кодексі України розділу "Комп’ютерні злочини". Безумовно, банки не залишаться осторонь від такого важливого питання, яке безпосередньо торкається їх діяльності та добробуту.

Правове регулювання. На жаль, досі існує тільки один нормативний акт, в якому згадується Інтернет-комерція в Україні. Це Положення про порядок емісії платіжних карт та здійснення операцій з їх застосуванням, яке затверджене Постановою Правління НБУ 24 вересня 1999 року. Там є пункт 4.1., який підтверджує здійснення покупок через Інтернет: "… клієнти банку можуть здійснювати платежі в системах електронної комерції". Практично ніяких нормативно-правових актів, які регламентують Інтернет-торгівлю, сьогодні немає, і поки все, що організовано в Україні, "будується" на застарілому Цивільному та Цивільно-Процесуальному Кодексі. Значною подією в розвитку Е-банкінгу має стати Указ президента "Про міри щодо розвитку Національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні". Документ передбачає удосконалення правового регулювання діяльності учасників цього процесу, гарантію безпеки цього процесу. Ці питання для розвитку нового виду послуг мабуть мають більш важливе значення, ніж, наприклад, технічне оснащення. Крім того, обов’язковою умовою для розвитку Інтернет-банкінгу є розробка та прийняття законів відносно легітимності електронних документів та цифрового підпису, зараз в стадії узгодження знаходяться проекти 2 законів - "Про електронний документ та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". А також відповідного Держстандарту. Чи не найбільш зацікавлені в швидшому прийнятті цих проектів - комерційні банки.

Гальмом стрімкого розвитку електронного банкінгу в Україні є недостатня кількість користувачів Інтернету (близько 1% населення України). Причому більшість з них використовує Мережу як інформаційну мережу або зручний канал для ділового листування. Більш серйозною причиною, безумовно, є той факт, що у нас поки що не склалася масова культура споживання банківських послуг, насамперед, традиційних і найбільш розповсюджених. Не мати поточного рахунку в банку не вважаться зазорним, а переважна частина розрахунків проводиться готівкою. Більшість просто остерігається працювати навіть із звичайними банками, повз які проходять декілька разів на день. Навіть пластикові картки, настільки незамінні в більшості західних та навіть деяких африканських країн, в Україні поки що не набули широкого розповсюдження.

Не дуже поспішають надавати поки що екзотичні послуги і більшість банкірів, які, з одного боку, досить консервативні, а з іншого - побоюються можливих проблем з боку хакерів та клієнтів з безнадійною кредитною історією.

Що потрібно для розвитку електронних банківських послуг?

Жоден клієнт не захоче мати справу з маловідомою організацією. Він буде співпрацювати з лідерами, які мають достойну репутацію. Живе спілкування клієнта з банківськими співробітниками разом із впровадженням рішень, які удосконалюють та спрощують обслуговування, будуть оптимальним поєднанням для банку, який планує займатися віртуальним бізнесом. Головне в Інтернет-технологіях - не облік заявки на щось, а безпосередньо її виконання. Тобто надання послуги клієнту без участі персоналу. Але неможливо продати того, чого не маєш. Значить, суттєво підвищуються вимоги до самої установи, її основної процесінгової системи (бек-офіс). Але лише окремі українські банки мають сучасну операційну інтегровану систему. А її впровадження є далеко не найдешевшим компонентом затрат на здійснення Інтернет-плану.

Основною перевагою Інтернет-технології з точки зору клієнта є можливість здійснювати операції без будь-яких обмежень (24 години на добу, 7 днів на тиждень, будь-де), були б під рукою комп’ютер та телефонна лінія. Але банку забезпечити в такому режимі своєчасне та якісне виконання заявок клієнтів досить непросто. В будь-якому випадку досить зрозуміло, що модель організації банківського бізнесу, внутрішньої технології повинні радикально змінитися. Необхідна перевірка та модернізація старих або впровадження нових операційних систем, створення власного сайту, маркетингові дослідження, впровадження нової бізнес-моделі, підготовка та навчання персоналу. Тому саме зараз наші банки повинні визначити свої задачі, а також коло клієнтури, яка буде зацікавлені працювати в такому режимі.

Стимули які повинні підштовхувати банківську систему:

Досить часто клієнти-резиденти успішно працюють в системі електронного банкінлу, але не з українськими, а з іноземними установами. Це має стимулювати українських фінансистів швидше опановувати новий для них ринок послуг;

Конкуренція за багатих клієнтів. Наявність системи Інтернет-банкінгу стає суттєвою перевагою не лише на Заході, а й в Україні. Не виключено, що в найближчі 2-3 роки можливість отримання сервісу через Мережу перетвориться в обов’язковий елемент комплексу банківських послуг.

Що далі? (можливі сценарії розвитку ринку електронних банківських послуг в Україні у найближчі 5 років)

Варіантів подій в електронному бізнесі багато, тому спробуємо спрогнозувати їх залежно від певних умов чи за певними критеріями.

Яка форма надання послуг стане провідною?

Для цього побудуємо таблицю переваг та недоліків для клієнтів (адже саме на споживача завжди спрямовується послуга).

Види банкінгу Переваги використання Недоліки використання

Телебанкінг

Досить висока мобільність, достатня швидкість, невеликі витрати Малі можливості, незручність, відсутня можливість передачі документів до банку

PC-banking ("Клієнт-банк")

Високий рівень захисту, існує можливість обміну документами Висока вартість, необхідність встановлення програмного забезпечення, низький рівень мобільності.

Відеобанкінг

Зручність у "живому" спілкуванні, поєднання всіх переваг електронного банкінгу Занадто високі витрати на виготовлення та впровадження, невисока конфіденційність

Інтернет-банкінг

Висока мобільність, невеликі затрати, зручність, можливість обміну док-тами, широкі інформаційні можливості, універсальність Недостатня захищеність від несанкціонованого втручання, необхідність мати комп’ютер та телефонну лінію одночасно.

З таблиці можна зробити висновок, що банк, впроваджуючи ту чи іншу модель електронного обслуговування, повинен врахувати можливості та побажання клієнтів, а також особливості їх операцій. На жаль, сьогодні багато потенційних клієнтів не розуміють, що дасть їм те чи інше банківське нововведення, а тому виникає необхідність розробки пакетів послуг. За приклад можна взяти Ікар-банк, який на своєму сайті (www.ikarbank.com) розмістив 4 варіанти отримання його послуг в системі "Домашній Банк", де детально описані вимоги, переваги та характер здійснення того чи іншого варіанту.

Які засоби передачі інформації в перспективі кращі?

Якщо розглядати сучасні тенденції в інформаційних технологіях, можна дійти висновку - ідеальним бізнес-комплектом має стати: ноутбук + стільниковий телефон для серйозних фінансових операцій, або мобільний телефон з WAP-протоколом та міні-сенсорним екраном для управління рахунком та читання інформації.

WAP (Wireless Application Protocol) - функція мобільного телефону, що дозволяє отримувати доступ до інтернет-сайтів, розроблених спеціально для такого протоколу. Як правило, такі сайти містять бізнес-новини.

Хто переможе оптимісти чи песимісти?

За песимістичним сценарієм економічний стан України має погіршуватись, що неодмінно призведе до згортання прогресивних процесів у сфері електронної комерції в цілому, й орієнтації виключно на декілька супер-заможних клієнтів. Тобто електронна комерція навряд чи перейде повністю на безготівкові розрахунки, а банки працюватимуть над традиційними операціями. Більшість банків не матимуть Інтернет-ресурсів, деякі згорнуть активні дії, що не принесуть прибутків, солідні банки працюватимуть за системою "Клієнт-банк" та "Телевойсу", а середні банки створюватимуть веб-сторінки для підтримання іміджу.

Оптимістичний сценарій досить різнобарвний. Все залежатиме від того, які зміни відбуватимуться в окремих галузях: на ринку цінних паперів, в картковому бізнесі, на валютному ринку, у сфері телекомунікацій. Скоріше за все переважна більшість банків матимуть веб-сторінки кожного регіонального відділення. Майже всі працюватимуть з системами типу "Клієнт-банк", широкого розповсюдження набуде співпраця банків з інтернет-магазинами. Досить реальним може стати створення масштабного проекту за участю альянсу великих банків із створення платіжної системи, що обслуговуватиме виключно інтернет-комерцію. Якщо Нацбанком вдало буде реалізована Національна Система Масових Електронних Платежів, то слід очікувати появи нового носія електронних грошей - СМАРТ-картки.

Альтернативні варіанти - спостерігаючи за процесами в Інтернет-експансії, неважко припустити появу нового "фінансового інституту", а саме - "Фінансових Інтернет-порталів", які вже досить успішно працюють в Україні. Такі портали готові об’єднувати свої технічні можливості з усіма фінансовими установами, інтернет-провайдерами, та ЗМІ й іншими компаніями, і не виключено, що вони зможуть конкурувати у сфері електронних банківських послуг (точніше фінансових) з традиційними банківськими установами.

Зараз важко визначити, який саме сценарій Україна візьме за основу. Але той факт, що сучасні високі технології розвиваються занадто швидко, а українською зоною Інтернету вже зараз цікавляться іноземні інвестори, змушує топ-менеджмент багатьох вітчизняних банків досить рішуче розробляти та просувати електронні банківські послуги. Тому залишається побажати їм успіху, вдалих проектів і, що дуже важливо, грошових коштів на реалізацію цих проектів!

Гроші в Інтернеті

Р. Пісоцька

http://www.ukrbusiness.com.ua/index.php?pub=22

Кредитні картки у західних країнах все ще залишаються найпопулярнішим видом Інтернет-платежів. Проте, цей вид розрахунків зарекомендував себе не з найкращого боку. Використання кредитних карток абсолютно беззахистне перед різноманітними махінаціями, небезпека засвітити свій номер картки сумнівному і-магазину з подальшими сумними наслідками, стримує багатьох потенційних клієнтів від он-лайн покупок. Та й самі Інтернет-магазини не застраховані від покупців, які розраховуються з чужої кредитної картки. Незважаючи на зусилля світових карткових платіжних систем щодо безпечного використання пластикових карток в Інтернеті (найвідомішим проектом у цій галузі є впровадження стандарту Secure Electronic Transactions – SET), такі платежі залишаються досить ризикованими. Крім того відсутність приватності, низька швидкість транзакції, складність та абсолютна непристосованіть до проведення мікроплатежів, пригальмовують використання пластикових карток для розрахунків у Інтернеті. Тому наприкінці дев’яностих років з’явилась помітна ніша, – виникла потреба у надійній грошовій системі, пристосованій до розрахунків у мережі.

Електронні гроші працюють за іншою схемою, ніж кредитні картки. Зберігаються вони у вигляді файлів, або зашифрованих записів на диску системи. Їх особливістю є миттєвість переказів, приватність, низька собівартість транзакції та порівняна безпека. Використовувати електронні кошти можна не відкриваючи рахунок у банку. Так само, як і звичайні гроші - їх можна дарувати, позичати іншим користувачам системи, конвертувати, за них можна купувати товари та послуги на підключених до системи сайтах. За допомогою електронних платежів уже сьогодні мільйони людей поповнюють рахунки на мобільному телефоні, платять за комунальні послуги, супутникове та кабельне телебаченння, сплачують послуги інтернет-провайдерів.

Учасниками платіжної системи WebMoney Transfer у 2001 році стали більше 90 тисяч чоловік, а вже у 2002 – більше 192 тисяч. По справжньому вражають грошові оберти у платіжних системах. У 2001 році у платіжній системі WebMoney оберталося 53,5 мільйони WMR (еквівалент російських рублів) та майже 11 мільйонів WMZ – еквівалент доларів. Вже у 2002 році оберти WMR становили 137 мільйонів, а WMZ – 58 мільйонів. А це лише одна з безлічі систем електронних платежів.

Серед найбільш популярних систем спеціалісти виділяють декілька:

* E-Gold – всесвітня платіжна система, гроші якої є еквівалентом кольорових металів – срібла, золота, платини та паладіуму. Грошові одиниці на рахунку користувача представлені не в грошовій валюті, а в одиницях ваги дорогоцінного металу. У момент розрахунку між сторонами дорогоцінні метали змінюють свого власника, фактично не покидаючи банку Nova Scotia в Торонто. При бажанні можна перевести метали у необхідну валюту;

* PayPal – ця система дуже поширена на Заході, однак в Україні вона покищо не діє. У обох системах доступ до рахунка та всі операції здійснюються прямо через web-інтерфейс - ви заходите на сайт системи, вводите пароль та потрапляєте на свій рахунок;

* WebMoney Transfer – російська платіжна система. Щоб стати її учасником користувач повинен скачати безкоштовне програмне забезпечення “WebMoney Keeper” на свій комп’ютер. Процедура встановлення програмного забезпечення на комп’ютері дуже проста і проходить під чіткими інструкціями системи. Основою безпеки WebMoney є особистий пароль та індивідуальні для кожного користувача електронні ключі, які зберігаються у вказаному користувачем місці, наприклад, на дискеті і, за бажанням, можуть займати до 10 МВ. Система використовує умовні рублі, долари та євро, які відповідно називаються WM-R, WM-Z та WM-Є. У системі можливі три типи платежів – простий переказ, переказ з протекцією та кредитний переказ. Простий використовується у випадках, коли сторони не потребують виконання особливих умов. При розрахунках можна вказати код протекції (пароль) та кількість днів, протягом яких протекція має бути знята. Код протекції ви повідомляєте окремо, наприклад після отримання вами потрібного товару. Якщо протягом певного часу код протекції отримувачем переказу не вводиться – гроші повертаються до вас. Кредитний переказ здійснюється при отриманні товарів чи послуг у кредит, а також при наданні кредиту іншим учасникам системи;

* PayCash - представництва cистеми відкриті у Росії, Україні, Латвії, США та Великобританії. За характеристиками вона багато в чому схожа на систему WebMoney. Щоб стати учасником необхідно встановити в себе на комп’ютері програму “Інтернет.Гаманець”, при цьому у системі буде автоматично відкритий рахунок, зв’язаний з вашим гаманцем. При здійсненні купівлі, разом з електронними грошима передається договір куплі-продажу між учасниками операції. Під час розрахунків договір автоматично підписується електронними цифровими підписами. Таким чином у покупця залишається електронний документ, який підтверджує товарні зобов’язання продавця, з його електронним підписом. Грошові оберти у системі проводяться у вигляді різних системних валют. Частина з них є конвертованими в традиційні гроші, частина демонстраційними. Система дозволяє операції з мінімальними платежами, навіть меншими одного цента та однієї копійки.

Гроші E-Gold та PayPal – щось на зразок офіційних валют у мережі на Заході. В Україні та Росії найпопулярнішими системами є WebMoney та PayCash. Їх валюту приймають до оплати Інтернет-провайдери, мобільні оператори, продавці програмного забезпечення, різноманітні розважальні портали та інтернет-крамниці, які останнім часом з’являються саме завдяки розвитку платіжних систем.

Отримати кошти на рахунок (гаманець), можна шляхом банківського переказу, поштового чи телеграфного переказу, картки, переказу з іншої платіжної системи чи від інших учасників системи. Приблизно такими ж шляхами проводяться операції по виведенню коштів. Вартість послуг та операцій досить низька – з однієї транзакції у системі WebMoney знімається тариф в розмірі 0,8 % від суми, але не більше 50 WM для доларових та євро- гаманців і 1500 WM у рублях. У системі PayCash вартість операції 1-2 відсотки. За операції по введенню грошей у обидві системи комісія нульова, платиться тільки комісія агента (пошти, банку чи дилера). Для операцій по виведенню валюти комісія у WebMoney складає 0,8 відсотків плюс комісія агента, у PayCash - один відсоток від суми плюс вартість послуг агента. Системою E-Gold за зберігання металів встановлена плата – один відсоток на рік. Між курсами In та Out існує різниця, встановлена системою. Щоразу, коли клієнт отримує е-метал на свій рахунок, E-Gold знімає з нього один відсоток від суми платежу. За виведення коштів (чи металу) з системи здіймається комісія, залежно від суми та методів виведення.

Основи банківської діяльності щодо автоматизації електронних розрахунків

В. Поливанюк 

 http://www.crime-research.ru/library/Polivan1.htm

Сучасний період становлення ринкової економіки характеризується переходом до нової економічної моделі, головне місце в якій займають інформаційні технології, засновані на комунікаційних засобах та засобах обробки і збереження інформації.

Велика роль у процесах глобальної інформатизації суспільства належить банківським установам.

Банківська система України – один із найважливіших елементів її фінансової системи. Як і вся економіка України, банківська система сьогодні зазнає кардинальних змін. Які торкаються структурної і функціональної її частини. Зміни фіксуються банківським законодавством, розробка якого здійснюється на основі міжнародного досвіду, досвіду економічних реформ в Україні, сучасних уявлень про суть та призначення банківських установ.

Економічна природа банків виражається в їх специфічній функції: виконувати на економічному ринку роль особливих фінансових посередників. В такій ролі банки залучають вільні грошові кошти, які звільнюються в процесі господарської діяльності одних суб’єктів – держави, господарюючих структур, фізичних осіб – та надаються на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільової направленості на тимчасове користування іншим.

Саме система банків акумулює величезний фонд грошових коштів як в готівковій, так і в безготівковій формі.

Банк – це установа, функцією якої є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів; касове та розрахункове обслуговування державного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій. Визначення поняття “банк” у законодавстві різних країн містять різний набір суттєвих рис, але практично у всіх обов’язковим є закріплення в тій чи іншій формі як мінімум двох банківських функцій: кредитування та розміщення на банківських рахунках вкладів клієнтів. Банк – це організація, створена для залучення грошових коштів та розміщення їх від свого імені, на власних умовах та на власний ризик повернення, платності та терміновості.

Сучасна банківська система країни – це сфера різноманітних послуг своїм клієнтам: від традиційних депозитно-позичкових і розрахунково-касових операцій, що визначають основу банківської справи, до найновіших форм грошово-кредитних і фінансових інструментів, що використовуються банківськими установами (лізинг, факторинг, траст та ін.).

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України.

Правові основи банків, порядок створення та основні принципи їх діяльності визначені Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

Банківська система України очолюється та регулюється Національним банком України, який є головним її елементом. Правове положення НБУ визначається Конституцією України (ст. ст. 99, 100), Законом України “Про Національний банк України” та іншими нормативними актами.

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління. Він проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організовує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому.

Національний банк представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків.

Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. До системи Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.

Національний банк та його обласні управління здійснюють нагляд за діяльністю інших банків, що діють на території України.

Національний банк України як суб’єкт правовідносин наділений специфічним правом – правом законодавчої ініціативи. Слід відзначити, що для виконання своїх адміністративно-контрольних функцій Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Національний банк встановлює єдині правила бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації і комп’ютеризації. Нормативні акти Національного банку видаються у формі постанов правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно-правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Використовуючи надане йому законом право, Національний банк України активно займається нормотворчою діяльністю, готуючи інструкції, положення, вказівки та інші документи нормативного характеру, і заповнює ними прогалини в правовому середовищі функціонування банківської системи.

Існують різні види банків, які відрізняються формою власності, своїми функціями, організаційною структурою. За формою власності банки розділяються на державні, кооперативні, акціонерні, а в залежності від операцій, які вони виконують – універсальні та спеціалізовані. По організаційній структурі розрізняють банки, що мають широку мережу філій і такі, що не мають їх.

Законом України “Про банки та банківську діяльність” визначені види операцій, які можуть здійснювати банки.

Це, зокрема залучення та розміщення грошових внесків і кредитів; здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів і їх касове обслуговування, випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облігацій тощо); купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операцій з ними, видача поручительств, гарантій і інших зобов’язань за третіх осіб, що передбачає їх виконання в грошовій формі, купівля у організацій і громадян, а також продаж ним валюти.

Принципом, на якому базується діяльність банків, є економічна самостійність, що має на увазі і економічну відповідальність банку за результати своєї діяльності. Економічна самостійність передбачає свободу розпорядження власними коштами банку і залученими ресурсами, вільний вибір клієнтів і вкладників, розпорядження прибутками банку.

Основна функція банків – посередництво в платежах між окремими самостійними суб’єктами.

Розрахунки між клієнтами одного й того ж банку здійснюються шляхом здійснення відповідних операцій за їхніми рахунками, обминаючи кореспондентський рахунок банку. В інших випадках банк, який виконує доручення свого клієнта про здійснення тієї чи іншої банківської операції, змушений вступати у відносини з іншим банком, що обслуговує його контрагента. Таким чином, перш ніж клієнти банків зможуть здійснити відповідні розрахунки один з одним, в безготівковому порядку повинні розрахуватися їхні банки.

Слід зазначити, що якби не існувало системи міжбанківських безготівкових розрахунків, то банки мали б передавати один одному готівку, тобто перевозити гроші з банку в банк. Однак у такому випадку міжбанківські розрахунки здійснювалися б досить довго та й самі операції були б надто ризикованими.

Загальний регламент щодо організації міжбанківських розрахунків та їх форми визначаються постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 1999р. № 621 “Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні”. Згідно з цим документом, міжбанківські розрахунки – це безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:
- через систему електронних платежів НБУ – розрахунки проводяться із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації. Система електронних платежів – це комплекс програмно-технічних засобів, призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками;

- через власну внутрішньобанківську платіжну систему – розрахунки проводяться із застосуванням програмно-технічного комплексу з власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком або об’єднанням банків і здійснює платіжний облік між установами цього банку (об’єднання) та іншими банківськими установами поза межами системи електронних платежів;

- через прямі кореспондентські відносини між банками.

У 60-х – 80-х роках у багатьох банках світу спостерігалося значне збільшення потоків і обсягу операцій. Обчислювальні можливості і потужності мереж і систем обробки інформації були дуже малими.

Кінець 80-х початок 90-х років привів до необхідності створювати електронне банківське середовище, оскільки значна кількість банків почала сприймати комп’ютерні системи, телекомунікаційні мережі та інформаційні технології, як могутню стратегічну зброю, яка допоможе їм краще обробляти, передавати і зберігати банківську інформацію, швидше обслуговувати клієнтів і значно випередити конкурентів.

У 90-ті роки через послаблення державного регулювання банківської діяльності все більшого значення набуває застосування технології для розв’язання потреб банківської справи. Якщо в минулому банки мислили категоріями “даних”, то тепер мова йде про “інформацію”. Стає зрозумілим, що володіння інформацією і уміння опрацьовувати її з допомогою сучасних інформаційних технологій, то є рівень, при якому володіння інформацією може використовуватися як стратегічна зброя. Для досягнення цього потрібно забезпечити миттєвий доступ користувачеві до інформації з будь-якого джерела, в будь-який час, і з будь-якого місця країни.

З метою організації міжбанківських розрахунків Національний банк України запровадив автоматизовану систему розрахунків з використанням електронних прогресивних технологій у банківській справі на базі Центральної розрахункової палати. Ця система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів, що забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз, захист від несанкціонованого втручання.

До функцій Національного банку України також відноситься те, що НБУ “визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації”.

Стан автоматизації банківської діяльності в банках України дуже різний. Це пов'язано з тим, що банківський сектор економіки України – це сектор, який інтенсивно розвивається і постійно удосконалюється.

У 1994 р. НБУ було прийняте стратегічне рішення щодо впровадження системи електронних міжбанківських платежів (СЕП). Ця державна платіжна система об'єднала засобами електронної пошти в єдиний інформаційний простір всі комерційні банки України. СЕП створювалась як багаторівнева безпаперова система «брутто»-розрахунків.

Впровадження СЕП дало змогу відмовитись від використання поштових та телеграфних авізо, значно підвищити швидкість, якість і надійність виконання платежів, забезпечити безпеку та конфіденційність банківської інформації.

Взагалі банківська система України перебуває на стадії свого становлення. Тому є банки, які мають лише набір засобів для формування необхідної звітності та програмних продуктів, що дозволяють банкам, згідно з вимогами Національного банку України, бути учасниками СЕП. Поряд з такими банками, які характеризуються невисоким рівнем комп'ютеризації робіт, є банківські установи, які добре розуміють, що сучасні інформаційні технології є основним засобом підвищення конкурентоспроможності у боротьбі за пріоритетне становище на фінансовому ринку та залучення клієнтів. Тому в таких банках при виборі комп'ютерних систем перевагу надають технологіям, які розроблені з урахуванням міжнародних стандартів і відповідають вимогам відкритих систем, а також можуть легко переноситись з однієї платформи на іншу.

Для залучення нових клієнтів та створення зручностей щодо їхнього спілкування з банком у багатьох банківських установах впроваджена й успішно функціонує на підставі постанови Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001 “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” система «Клієнт-банк» (Розділ 11). Впровадження такої системи дає змогу клієнту спілкуватися з банком і виконувати платежі, не виходячи з свого офісу, що, безперечно, підвищує привабливість банку при виборі його клієнтом. Ця система забезпечує передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту. Вимога сертифікації засобів захисту означає, що клієнт банку може включатися до системи електронних платежів лише тоді, коли його програмне забезпечення буде перевірене Національним банком України з точки зору забезпечення її захисту від доступу сторонніх осіб, щоб уникнути можливості викрадення коштів, а також відповідності такої системи технології банківських розрахунків. Використання клієнтом системи електронних платежів має здійснюватись на підставі окремого договору між ним і банком. Електронні документи, що подаються клієнтом до банку, повинні відповідати формату розрахункових документів системи електронних платежів Національного банку України із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника. Яким згідно з установленими документами надане право підпису.

У зв'язку з переходом на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку інформаційні банківські системи практично розробляються заново на принципово нових засадах. Змінюється не тільки склад задач, а й відбувається перехід до нових програмно-апаратних засобів.

Отже, банківська справа на сучасному етапі — це галузь, яка є передовою з точки зору впровадження сучасних інформаційних технологій для забезпечення автоматизації електронних розрахунків.

У пошуках "Клієнт-Банку"

Критерії, на які варто звернути увагу, якщо ви вибираєте систему "Клієнт-Банк"

О. Мартиненко

https://dtkt.com.ua/automation/kl-bank/ukr/47bank2.html

Операційна система, встановлена на вашому комп'ютері

Порадьтеся зі своїм системним адміністратором, чи можна на вашому комп'ютері використовувати програму, яку пропонує вам банк, і чи зможе ваше підприємство власними силами налагоджувати, оновлювати та підтримувати працездатність програми. Несумісність програми та ОС може призвести до незручностей у роботі або навіть непрацездатності програми. Також перегляньте тарифи, які вам пропонує банк: кожне додаткове звернення до спеціалістів банку може коштувати додаткових грошей.

Робота в мережі та система рівнів доступу

Сучасні програми дозволяють організувати роботу двох та більше осіб одночасно через локальну мережу та визначати для кожного коло їх повноважень. Така здатність програми може стати у пригоді для доступу кількох осіб до банківських рахунків. Наприклад, можна побудувати роботу програми так: оператор вводить платіжні документи, директор та головний бухгалтер їх підписують та бачать усі операції з рахунками, а менеджер з продажів контролює лише надходження коштів.

Але якщо ви плануєте поставити програму лише на комп'ютер головного бухгалтера, який сам постійно вводитиме та підписуватиме всі документи, то на цей критерій можна не зважати. У такому разі краще запитайте в банку, яким чином можна мінімізувати формальності з підписами.

Режим активної роботи системи

Більшість банків протягом довшого часу приймають електронні платежі, як паперові платіжні документи. Деякі банки приймають електронні платежі у нормальному режимі до 1800. Переконайтеся, що саме такий час зазначено у договорі, що пропонує вам банк. Зайві кілька годин щодня можуть мати для вас значення.

Надійність електронного підпису документів

Здійснення електронного підпису найчастіше відбувається за допомогою дискети з таємними файлами та паролю. Але дискети піддаються копіюванню та псуються, що суперечить міркуванням безпеки. Тому деякі банки встановлюють спеціальні пристрої до комп'ютера, що надійніше захищають вас від несанкціонованих дій. Це може бути пристрій для зчитування паролів з електронних карток чи електронний ключ для кодування та декодування. Спеціальні пристрої використовують лише деякі банки. Тому зважте, чи вам справді потрібен такий рівень безпеки. Електронні підписи за допомогою дискет можуть бути цілком достатніми у випадку, якщо ви не здійснюєте щодня багатомільйонних платежів.

Надання курсів валют

Не всі програми дозволяють отримувати курси валют НБУ, до того ж деякі банки надають таку інформацію лише за додаткову плату.

Довідкова інформація

Переважна більшість програм містить повний довідник МФО банків України та звіряє номери рахунків контрагентів з МФО їх банків. Та далеко не у всіх програмах є коди класифікації доходів бюджету, які дають можливість їх легко використовувати. Це, у свою чергу, позбавить вас від зайвих помилок у сплаті податків, зборів та відрахувань.

Підтримка всіх рахунків

Програми всіх банків дозволяють здійснювати операції лише в національній валюті України - гривні. Проте деякі банки надають можливість отримувати інформацію також про стан додаткових рахунків (овердрафти, кредити) та рахунків у іноземних валютах (поточні та розподільчі). А тому, якщо плануєте відкривати валютні рахунки, то вимагайте у банку надання такої послуги.

Імпорт та експорт інформації

З'ясуйте, чи здатна програма обмінюватися інформацією з вашою системою автоматизованого бухобліку (якщо ви її маєте).

Простота і зручність системи

Програма може мати всі перелічені вище переваги, але бути вкрай незручною та громіздкою. Основний критерій для визначення простоти програми - розмір системи меню та кількість вікон, що використовуються для роботи. Тому чим менший обсяг меню та кількість вікон, тим простіше вам буде працювати. Не вірте запевненням, що складність інтерфейсу програми свідчить про великі можливості чи надійність у роботі, адже задоволення від роботи з нею отримувати саме вам.

Простота і зручність у проведенні платіжних документів

При введенні електронних документів важливо, щоби програма вимагала введення будь-якої інформації лише один раз: ви вводите реквізити контрагента чи призначення платежу, а потім їх лише використовуєте; створюєте платіжний документ, а якщо потрібно його повторити - копіюєте в новий документ.

Електронний документ може проходити такі етапи: введений, підписання, готовий для відправлення в банк, передання в банк, отриманий банком, проведений у банку чи повернутий банком. Запитайте, чи дозволить вам програма керувати документами на кожному з цих етапів. Також поцікавтеся, чи має програма додаткові зручності при введенні великої кількості платежів. Хоча якщо підприємство здійснює два платежі на день, то нехай такі речі вас не хвилюють.

Простота і зручність при отримуванні звітів

Усі програми дозволяють отримувати виписки за рахунками, але далеко не всі це роблять вдало. У вас має бути можливість формувати виписки за гривневими та валютними рахунками у зручному для використання вигляді, формувати звіти про документи в різних станах (наприклад перелік усіх підписаних чи проведених документів).

Тарифи на обслуговування

Різниця в тарифах банків є досить вагомою. У найкращому разі вам доведеться сплачувати за встановлення програми, комісію за здійснення платежів та (можливо) абонентську плату, а все інше ви отримуватимете безкоштовно. У гіршому випадку з вас вимагатимуть абонентську плату, комісію за проведення платежів, плату за встановлення системи, її перевстановлення, технічний та консультаційний супровід, за виїзд та час роботи спеціаліста, за надання виписок курсів валют протягом дня і багато інших "дрібничок". Але слід пам'ятати, що ці витрати все ж включаються до складу валових витрат підприємства.

 Тетяна ГОСТРА, бухгалтер Центру з ремонту і налагоджування теплоенергетичного обладнання, м. Дніпропетровськ

Дуже зручно. Не треба машину посилати. Роздрукував платіжку - і в будь-який час відіслав. Є, звичайно, деякі недоробки, але система постійно вдосконалюється. Наприклад, складно за кредитною лінією працювати - роздрукувати ту ж платіжку. А так - усе нормально...

Олександра ВОДАРСЬКА, бухгалтер СП "Бізнес-Центр "Орієнтир", м. Тернопіль

На мою думку, система "Клієнт-Банк" вигідна саме торговим фірмам. І кожна фірма, що має можливість придбати цей продукт, залишиться задоволеною ним. Бухгалтер кожен день і кожну хвилину може знати, хто заплатив гроші, скинути платіжку, отримати цікаву інформацію.

Ірина ПЛОТНИЧЕНКО, головний бухгалтер ТзОВ "Торгова компанія "Інтермаркет", м. Львів

Уже більше трьох років використовуємо систему віддаленого банківського обслуговування "Клієнт-Банк". Вона дуже зручна, завдяки їй економимо багато часу. І працює без збоїв. Лише одного разу не змогли відправити платіжне доручення, і то через брак світла.

Ірина ТРАЧУК,  головний бухгалтер ФПК "ЛІС", м. Павлоград

Коли поставили програму "Клієнт-Банк", набагато простіше стало працювати. Протягом дня можемо і платежі відсилати, і бачити рух коштів у банку. Недоліки? Їх практично немає. Якщо щось колись і не спрацьовувало, то тільки тому, що не було електрики. Але це вина не програми і не банку.

Світлана ІВАЩЕНКО, бухгалтер ВАТ "Корпорація "Електропівденьмонтаж", м. Харків

Ми користуємося системою "Клієнт-Банк". Її переваги - ми скидаємо всі платежі вчасно, навіть якщо трошки запізнюємося. Їздимо до банку тільки для отримання грошей.

Тетяна БОРИСОВА, головний бухгалтер ТзОВ "Клас-600", м. Львів

Система мала б сприяти оперативності проходження платежів, але це не завжди вдається. Лінія переважно перевантажена, додзвонитися дуже важко, хоча банк виділив для нас два телефонні номери. Інколи платіжні доручення вдається відіслати лише після 17.00. Тому намагаємося використовувати систему тільки в екстрених випадках.

 НОВИНИ

На Україні акредитований перший Центр сертифікації ключів цифрового підпису

http://patent.km.ua/ukr/news/i1123

На Україні акредитований перший приватний Центр сертифікації ключів цифрового підпису, компанія «Українські національні інформаційні системи». Електронні документи, завірені ключем, будуть розглядатися нарівні з паперовими. Приватні особи й підприємці зможуть підписувати договори, одержувати довідки й виписувати доручення, минаючи нотаріусів і відповідні державні органи.

Ключ у вигляді файлу і його підтримка компанією обійдеться в 500 гривень ($99) у рік. Однак, через відсутність доступу в Інтернет у багатьох державних установ, повноцінне використання нової системи стане можливим лише через кілька років. Податкова адміністрація зможе приймати електронні документи тільки через півроку.

У Міністерстві транспорту й зв’язку вважають, що електронний документообіг дозволить усунути бюрократію в державних установах і дозволить заощадити час. «Протягом 2-3 років ми повністю ліквідуємо всі черги в будь-яких контролюючих органах і взагалі відмовимося від використання довідок, які раніше розносили від одного органа до іншого. Не потрібно буде ходити по кабінетах, не потрібно буде подавати документи в паперовому виді, а з’явиться можливість сісти за комп’ютер дома, на роботі, у будь-якій точці країни й відправити свій документ в орган виконавчої влади», — сказав міністр транспорту й зв’язку Віктор Бондар.

Вебліографія:

1. Все про банки України// http://www.uabanker.net/index.shtml
2. Банки та Бізнес//http://www.uabankir.com/
3. Банки України//http://www.bank-ua.com/
4. Асоціація Українських Банків//http://www.aub.com.ua/
5. «БРОКБІЗНЕСБАНК»http://www.bankbb.com
6. Банк «Форум»//http://www.forum.com.ua/
7. «Укрсiббанк»//http://ukrsibbank.kharkov.com/
8. «Укрсоцбанк»//http://www.usb.dp.ua/
9. Перша Фондова Торговельна Система//http://www.pfts.com/ukr/
10. Банки України. Пошукова система//www.finance.com.ua
11. Національний банк України//www.bank.gov.ua
12. Банк «Аваль»//www.aval.kiev.ua
13. Банк «Мрія»//www.mriya.com
14. Банк «Надра»//www.nadra.com.ua
15. «Правекс банк»//www.pravex.com
16. «Приватбанк»//www.privbank.com
17. «Укрінбанк»//www.gu.kiev.ua/~uib
18. Каталог українських банків//www.banker.kiev.ua
19. Український фінансовий сервер UFS//www.ufs.kiev.ua
20. Світ української гривні//www.hryvna.dnepr.net
21. Моніторинг фінансових ринків України та світу//www.bc.rql.kiev.ua