Діалогові форми роботи у бібліотеці

Рік видання: 2004

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі

 

 

До робочого блокноту бібліотекаря-практика

 

Розділ

 

СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ:

ВИБІР ОПТИМАЛЬНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ПРОПАГАНДИ КНИГИ 

 

Частина ІІ

 Діалогові форми роботи у бібліотеці

 

Вінниця, 2004

 


 

 Шановні колеги!

 

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі запрошує вас до співпраці у підготовці інформаційно-методичних матеріалів:

-  надсилайте до нас свої  пропозиції щодо тем матеріалів, які ви б хотіли бачити у наступних випусках видання;

- надсилайте свої матеріали, з якими ви хочете ознайомити своїх колег.

 

Матеріали підготувала                     О.С.Бурдига

Редагування                                         П.І.Цимбалюк

Комп'ютерний набір                           Г. А. Пасєка

Тиражування                                        Г.О.Страрієнко

Відповідальна за випуск                      Т.М. Марченко

 


 

Діалогові форми масової роботи повніше враховують індивідуальні здібності і можливості читача, його комунікативні якості. Надаючи перевагу діалоговому типу спілкування, психологи і бібліотекознавці вважають його вищим рівнем спілкування, оптимальним з точки зору організації комунікації і надання комунікативних послуг. Тут спілкування носить міжособистісний характер на відміну від розповсюдженого функціонального спілкування.  Широке імпровізоване спілкування знаходить себе в інтерв’ю-бесідах, зустрічах “за круглим столом”, прес-діалогах, прес-конференціях, зустрічах-діалогах, вечорах портретах, диспутах, в тому числі і літературних. У даних формах аудиторія стає дійовою особою, переважає безпосереднє, партнерське спілкування бібліотекаря і читача.

Бібліотечна прес-конференція дуже  схожа на вечір запитань і  відповідей, від якого вона успадкувала: форму, методику збору запитань,  програму проведення. Мета даної форми – широке обговорення актуальних дискусійних проблем, в тому числі порушених на сторінках газет, журналів, книг, які відображають процеси і протиріччя в суспільному житті.  На прес-конференціях читачі самі виступають інтерв’юерами запрошених до бібліотеки адміністративних працівників, спеціалістів, істориків, діячів літератури та мистецтва. Бібліотечні працівники намагаються привернути читачів, які заздалегідь підготують цікаві питання, але основний їх потік походить від тих, хто вступає в спілкування спонтанно. Успіх прес-конференції залежить: від вдало вибраної теми для обговорення або неординарності особи, яку інтерв’юють. Тематичний діапазон, перелік проблем, які будуть предметом для обговорення і основою програми заходу, можна використати різні, зокрема:

            вітчизняна історія - “Наша історія вразить майбутні віки”, “Гірка правда війни”;

            соціально-економічні питання - “Як розпочати свою справу?”,  “Перспективи розвитку міста, області”, “Закон для людини? Людина для закону?”

            сімейне виховання - “Що означає національне виховання?”“Роль книги у житті вашої сім’ї”;

            культура, література, мистецтво та ін.

Прес-конференція дозволяє охопити більшу кількість учасників вже в процесі її підготовки, тому що читачі орієнтуються на одну людину, з якою намічена зустріч і ґрунтовно готуються до неї. Представлена діалогова форма проходить більш невимушено, завдячуючи неформальному спілкуванню, діалогу, який забезпечує обмін думками.

“Круглий стіл” приходить на заміну прес-конференції, якщо необхідний зважений аналіз, глибоке вивчення проблеми і представленої літератури. Діалогова форма “круглий стіл” - обговорення, як теоретичних, так і практичних питань, які пов’язані з виробництвом, станом справ в тій чи іншій галузі знання, колективний пошук вирішення проблеми, вироблення конструктивних пропозицій.         Тематика “круглих столів” може бути і ширшою, більш розгорнутою, і може стосуватися історії, видатних  осіб, міжнародного життя, економіки, права і т.д.(“Україна і глобальні процеси”, “Зміна освітніх парадигм”, ”Гетьманат Павла Скоропадського”).

Як правило, ця форма орієнтована на невелику однорідну аудиторію, яка володіє спеціальними знаннями, для того щоб розмова могла відбутися “на рівних”. Сама обстановка “круглого столу” повинна створити атмосферу розкутості, внутрішньої свободи.

Вечори-діалоги є різновидом дискусії в бібліотеці. Форма діалогу дозволяє посилити інтерес читачів до проблеми, загострити увагу на літературних джерелах, осмислювати судження опонентів і знайти свою власну думку.

Діалог відрізняється від дискусії тим, що до нього свідомо запрошують читачів з полярними думками (точками зору). На практиці можна використати вечори політичних діалогів, наприклад, “Роль України в сучасному світі”, “Відповідальність політичних партій”, “Яким я хочу бачити керівника України”. Як правило, це діалоги між двома учасниками або між ведучим та аудиторією. Актуальною проблемою є екологія і тому можна провести екологічні діалоги типу “Що таке екологічна культура?”, “Людина і природа: гармонія чи трагедія?”.

Форма діалогу посилює пізнавальну сторону проблеми, акцентує увагу на зіткненні думок. Доцільно, щоб група була невеличкою, чим вона менша і компактніша, тим більша активність учасників, більша розкутість і довіра один одному. В основу одних вечорів-діалогів покладено прийом  аналогії, коли ведучий описує дві ситуації, які відображають різне відношення до проблеми і просить присутніх висловити свою думку. В основу других – коментар до якогось факту як явища. Вечори-діалоги мають багато спільного з вечорами зустрічами, в програму яких також входять виступи запрошених та їх відповіді на запитання.   Успіх проведення вечорів-діалогів залежить від декількох факторів: відповідного рівня організації, компетенції учасників зустрічі і активності аудиторії.

У ході зустрічі можливе звернення бібліотекаря-ведучого із бліц запитаннями до запрошеного учасника зустрічі, щоб “запустити” розмову, або спровокувати подальші запитання. Поряд з традиційними зустрічами з відомими і цікавими людьми у бібліотеках почали організувати вечори, за сферою діяльності відомої особистості. Ці вечори надають унікальну можливість “зустрічі” з історико-матеріальними реліквіями, картинами, скульптурами, музичними  інструментами, предметами народного побуту і культури (“Вечір однієї картини”, “Листи з фронту” “Історія одного романсу”).

Форма вечора-портрета, запозичена з клубної   роботи, дозволяє через книгу сконцентрувати увагу на особистості людини, його творчості, долі, сприяє розвитку і закріпленню пізнавальних інтересів. Бібліотечна специфіка вечора-портрета заключається у створенні цілісного образу людини і того часу, в якому він жив. Найбільш розповсюджений вид – вечір-портрет, в основу якого покладені конкретні книги, присвячені історичним особистостям, діячам культури, літератури, мистецтва. Приводом  для такого вечора може бути вихід нової книги, або ювілей письменника.

 Принцип побудови вечора – діалоговий:

  • спілкування ведучих як співрозмовників;
  • спілкування читачів з автором книги.

 Для більшого емоційного сприйняття заходу можуть бути використані  елементи театралізації.

Диспути про прочитані книги – це вільна розмова про твори, в основному художньої літератури. В диспуті беруть участь 10-15 читачів. Головна умова проведення заходу – всім учасникам диспуту необхідно знати зміст книги навколо якої буде точитися дискусія. Успіх даної форми залежить лише від майстерності бібліотекаря, який не лише глибоко володіє  змістом твору, а й вміло організовує спілкування читачів. Веде диспут так, щоб  кожний  учасник прагнув висловити свою думку з приводу обговорюваного твору.

Особливою популярністю літературні диспути користуються у молодіжної аудиторії. Вони впливають на формування моральних поглядів молоді, вчать мистецтву полеміки, логічному мисленню, вмінню не тільки висловлювати, але й захищати свої погляди. Мета кожного диспуту – виявлення різних поглядів, думок з актуальних проблем, порушених в творах художньої або публіцистичної літератури. На відміну від обговорень, диспути, як правило, проводяться  за кількома творами, об’єднаними однією темою. Дуже важливо правильно підібрати тему. Вона повинна цікавити, хвилювати учасників.

Прес-діалог – це технологія роботи з періодичними виданнями, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз.

Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або кілька статей, зміст яких цікавить всіх. Всі вивчають її заздалегідь або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги. Призначається опонент-редактор. Веде прес-діалог бібліотекар. Запитання за матеріалами статей складаються колегіально і адресують їх іншим групам. Учасники груп відповідають на запитання. Опонент прес-діалогу – фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає “блискавку”, готує  дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.

Читацькі конференції – складна форма масової роботи бібліотеки, яка потребує від читачів високого інтелектуального рівня.

Особливість читацької конференції – в характері підготовки виступів читачів у вигляді розроблених доповідей за питаннями, складеними заздалегідь. 

Читацьку конференцію можна провести за однією книгою, за творчістю автора або тематичну.

Вид, тема конференції визначається колом читацьких інтересів.

Технологія читацької конференції включає:

  1. Вивчення теми, мети і завдань.
  2. Прогнозування читацьких інтересів.
  3. Відбір літератури.
  4. Розробка проекту програми конференції.
  5. Організація книжкових виставок і оформлення рекомендаційних плакатів.
  6. Довідково-бібліографічна і консультативна, індивідуальна і групова допомога тим, хто бере участь у конференції.

Крім того до діалогових форм можна віднести:

Бібліотечна мозаїка – різні інформаційні повідомлення на теми, пов’язані з бібліотечною діяльністю закладу.

Літературний колаж – що в перекладі означає наклеювання, розповідь про  художні твори за різною тематикою і жанрами.

Поетичні п’ятихвилинки – вимагають створення невеликої групи читачів, які мають здібності до читання поетичних рядків.  Сценічна і тематична подача може бути різна, як то “Сьогодні знову...(зустріч з Шекспіром і т.д.)”, “П’ять хвилин з поезією...(молодих авторів, Ліни Костенко)”, “П’ять хвилин у художньому залі”(вірші про картини і художників).

І пам’ятайте, що всі заходи супроводжуються оформленням книжкових виставок відповідної тематики.

Додаткову інформацію ви можете знайти:

  1. Амаренкова Н.Г. Функції масової роботи в сучасній соціокультурній ситуації в суспільстві // Шкіл. б-ка. - 2002. - № 8. – С. 102-104.
  2. Вони були як голос України: вечір портрет // Методичний центр рекомендує .- К., 1991. – С. 6.
  3. Кернер И.В.  Массовая  работа обласной библиотеки.- Л., 1964.- 150 с.
  4. Ким Т.Х. Традиции и обновления массовой работы // Мир библиотек сегодня. - Науч. информ. сб. - Вып.1.- М.: Изд. РГБ, 1997. – с. 29-43.
  5. Кумейко О.В. Історія виникнення книги. Розвиток книгодрукування в Україні:  Конференція.// Шкіл. б-ка. - 2004.- № 1.- С. 78-82.
  6. Масові заходи, які використовує шкільний бібліотекар серед учнів //   Шкіл. б-ка. - 2003. - № 9.- С. 144-145.
  7. Методика організації усної масової пропаганди книги. - К., 1990.- 22 с.
  8. Паргогова В.Б. Нові форми масової популяризації літератури в роботі шкільної бібліотеки // Шкіл. б-ка. – 2003. - № 2.- С. 111-113.
  9. Подопригорова Г.  Спільна  робота шкільного бібліотекаря з вчителями предметниками. – Шкіл. б-ка. - 2003. - № 4.- С.46- 52
  10. РеквіоливіліГ.О.Масова робота шкільної бібліотеки// Шкіл.б-ка.-2002-№ 2-С.57-60.
  11. Соколовская В.В. Технологи массовой работы школьной библиотеки с читателями.- Шкіл. б-ка. - 2003.- № 3.- С. 126-131.
Поділитися: