Чорнобиль: вінницькі сторінки трагедії і подвигу

Рік видання: 2016

Місце зберігання: Відділ краєзнавства

Управління культури і мистецтв

Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва 

 

Чорнобиль: вінницькі сторінки трагедії і подвигу

до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС

 

Бібліографічний покажчик

  

Вінниця, 2016 

УДК 016: 94 (477.44)

ББК 91.9: 63

Ч 75 

 

Відповідальна за випуск Н.І. Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва,

заслужений працівник культури України 

 

Чорнобиль: вінницькі сторінки трагедії і подвигу : до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС : бібліогр. покажч. / уклад.: С.Ф. Коваль, О.Ф. Ковалевська ; ред. С.В. Лавренюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2016. – 168 с. 

Бібліографічний покажчик приурочено до 30-річчя від дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка отримала назву «Чорнобильська катастрофа» і спричинила істотне забруднення довкілля. 26 квітня відзначається День Чорнобильської трагедії згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР № 8985-XI від 29.03.1990. 

До покажчика включено видання, що надійшли до бібліотеки у 1986–2015 роках.

Видання розраховане на представників органів влади, краєзнавців, екологів, педагогів, бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь, всіх, кого цікавлять ці трагічні сторінки в історії України. 

 

© Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, 2016 

Від укладачів 

Бібліографічний покажчик присвячено 30-річчю від дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка отримала назву «Чорнобильська катастрофа» і спричинила істотне забруднення довкілля. 

Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Ця трагедія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, спустошеністю сільськогосподарських земель, населених пунктів, так і за економічними збитками. Серед перших, хто прийшов на допомогу мешканцям м. Прип’ять та всьому населенню зони відчуження, були й вінничани: пожежники, військовозобов’язані, співробітники УВС, працівники автотранспортних підприємств і підприємств «Агромаш», добровольці. Час, що минув, забрав життя багатьох чорнобильців, а більшості залишив на все життя тяжкі хвороби.

26 квітня 1986 року… Цей день змінив долі тисяч українців. Пам’ятаймо...

Видання складається з текстової та бібліографічної частин. Відкриває покажчик стаття заступника голови міської громадської організації «Союз Чорнобиль України», члена Національної спілки журналістів України М.М. Ястремського «Чорнобиль – подвиг ліквідаторів наслідків атомного лиха, біль втрати, пам’ять про Героїв Чорнобиля» (До 30-річчя Чорнобильської трагедії).

Бібліографічна частина представлена у восьми розділах:

1.    Гіркий полин Чорнобиля.

2.    Наслідки Чорнобильської катастрофи для Вінниччини.

3.    Соціальний захист та благодійна допомога громадськості постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4.    Діяльність громадської організації «Союз Чорнобиль України» на Вінниччині.

5.    Вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

6.    Меморіалізація пам’яті ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на Вінниччині.

7.    Чорнобилем гартоване перо (художнє слово письменників-земляків про Чорнобильську катастрофу).

8.    Довідково-бібліографічні матеріали.

Відкриває бібліографічну частину покажчика перелік законодавчих актів: Укази Президента України № 702 від 14 грудня 2015 р. «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» та № 41 від 9 лютого 2016 р. «Про присвоєння військових та спеціальних звань учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і Постанова Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи».

У першому розділі представлені загальні матеріали з місцевих видань і статті відомих земляків про Чорнобильську катастрофу та про участь вінничан – пожежних, працівників УВС, військових, цивільних, медиків – в ліквідації аварії на ЧАЕС. Матеріал розміщено в хронологічній послідовності. Розділ включає підрозділ «Вінничани – ліквідатори Чорнобильської катастрофи», в якому прізвища ліквідаторів розміщено в алфавіті. 

Другий розділ видання висвітлює питання наслідків Чорнобильської катастрофи для Вінниччини, зокрема: радіоактивне забруднення Вінницької області внаслідок аварії на ЧАЕС, вплив радіації на сільське господарство Вінниччини та продукти харчування, медичні аспекти катастрофи. Матеріал розміщено в хронологічній послідовності. У підрозділі «Радіоактивне забруднення Вінницької області внаслідок аварії на ЧАЕС» матеріали розміщено в алфавіті районів області, в межах виділених районів – у хронології.

Третій розділ присвячений соціальному захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Четвертий розділ висвітлює діяльність громадської організації «Союз Чорнобиль України» на Вінниччині. 

П’ятий розділ присвячений вшануванню пам’яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 

Шостий розділ покажчика представляє матеріали про меморіалізацію пам’яті ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на Вінниччині, зокрема про пам’ятники і пам’ятні знаки чорнобильцям, музеї пам’яті Чорнобиля, відображення подвигу ліквідаторів Чорнобильської аварії у мистецтві, храми як пам’ятники вічної слави героям Чорнобиля.

Сьомий розділ представляє прозові та поетичні твори письменників-земляків про Чорнобильську катастрофу. Матеріал тут згруповано в алфавітній послідовності.

Довідково-бібліографічні матеріали, що висвітлюють питання Чорнобильської катастрофи, розміщено у восьмому розділі покажчика. 

У третьому, четвертому, п’ятому, шостому, восьмому розділах покажчика матеріал розміщено в хронологічній послідовності.

Видання супроводжують допоміжні «Географічний покажчик», який містить топоніми (географічні назви), розташовані за адміністративно-територіальним поділом, та «Іменний покажчик», у якому в алфавітному порядку розміщені прізвища авторів, редакторів, упорядників, ліквідаторів Чорнобильської аварії, осіб, що згадуються в пронумерованих бібліографічних описах. Номерами, взятими в круглі дужки, позначені матеріали, присвячені тій чи іншій особистості. 

При підготовці покажчика використовувалися державні літописи газетних та журнальних статей, краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат і ЕБД (електронні бази даних) бібліотеки та мережа Інтернет. Інтернет-ресурси розміщені у всіх розділах покажчика.

Включені у видання матеріали здебільшого переглянуто de visu.

Найбільша увага приділялась перегляду публікацій у місцевій пресі. Перше офіційне повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС в обласній газеті «Вінницька правда» було надруковано 6 травня 1986 р. 

Даний покажчик не претендує на повноту і всеохопність. Відбір літератури закінчено в січні 2016 року. 

Видання розраховане на представників органів влади, краєзнавців, екологів, педагогів, бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь, всіх, кого цікавлять ці трагічні сторінки в історії України.  

Відгуки та побажання надсилайте на адресу:

21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 73,

Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Відділ краєзнавства

Факс (0432) 67-03-41

Тел.: (0432) 56-28-24

E-mail: inform@library.vn.ua

E-mail: kraev@library.vn.ua 

 Чорнобиль – подвиг ліквідаторів наслідків атомного лиха, біль втрати,

пам’ять про Героїв Чорнобиля 

До 30-річчя Чорнобильської трагедії 

30 років минає з того часу, коли Чорнобиль розіп’яв нашу отчу землю та сколихнув увесь світ, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей – і тих, кого він зачепив чорним крилом, і тих, хто народився на покривдженій землі.

Усе, що сталося в ніч на 26 квітня 1986 р., виплеснулось за межі однієї країни, набуло глобального характеру. Чорнобильська катастрофа стала однією з найтяжчих трагедій у багатовіковій історії українського народу, що привернуло увагу до чорнобильських проблем і до країни, де вона виникла.

З тих пір Україна розплачується за Чорнобиль неймовірно високою платою: втраченим життям, здоров’ям, психологічними та економічними проблемами.

Наслідки Чорнобильської катастрофи не даватимуть спокою людству ще багато років.

Як відзначалось на Парламентських слуханнях «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи» 16 березня 2016 року, внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні забруднено 2293 населених пунктів, що розташовані в 77 районах 12 областей. Станом на 1 січня 2016 року в Україні 1 млн 961 тис. 904 громадянина мають статус постраждалих від наслідків катастрофи, у тому числі 108 тис. 530 інвалідів і 418 тис. 777 дітей. 

Драматизм Чорнобиля не піддається ніякому виміру. 

Чорнобиль – це біль і трагедія, мужність і самопожертва людей, які вступили у двобій з атомною стихією.

Ми сьогодні із вдячністю згадуємо першу шеренгу ліквідаторів. Низько схиляємо голови перед пожежниками, правоохоронцями, військовими, лікарями, будівельниками, автомобілістами, науковцями, усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті.

Герої першої шеренги – Леонід Телятников, Віктор Кібенок, Володимир Правик, Василь Ігнатенко, Микола Ващук, Микола Тименок, Володимир Тишура. Їх героїзм, самовідданість та мужність заслуговують найвищої поваги, шани та подяки. Вони виконали найвищий синівський обов’язок перед отчою землею і рідним народом – зупинили ескалацію катастрофи. Серед першої шеренги – випускник Вінницького училища пожежної охорони Герой України Микола Ващук, ім’ям якого названа одна з вулиць м. Вінниця. Свято зберігають пам’ять про свого випускника Миколу Ващука у Вінницькому вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Так починався літопис всенародного подвигу. Герої Чорнобиля залишили незгладимий вічний слід, який світитиме нам у дорозі. 

Тепер Україна щорічно 26 квітня відзначає як День Чорнобильської трагедії, а 14 грудня – як День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як День перемоги над розбурханим реактором. А 2016 рік оголошено роком вшанування пам’яті ліквідаторів наслідків цієї вселенської біди.

Україна найбільше постраждала від полинової біди. Це близько трьох з половиною мільйонів постраждалих, забруднено майже 10 відсотків території нашої держави. Вражають медичні наслідки катастрофи. За даними Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України», з 600 тисяч ліквідаторів майже десять відсотків померли і 165 тисяч стали інвалідами.

Цілий материк українського духовного буття був поглинутий радіоактивною мертвою зоною, де зупинилася цивілізація, і корінні мешканці цього унікального краю розсіялися по світу.

Чорнобиль – це великий шмат території, який відпанахали від нашої Батьківщини й оголосили «Зоною відчуження» – відчуження України від України, відгородженої колючим дротом біля самого серця.

Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої поряд з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих. Радіоактивного забруднення зазнали вісім районів області.

На вівтар перемоги у боротьбі з радіаційним лихом область дала шість тисяч ліквідаторів, серед яких – понад триста жінок.

Сьогодні на Вінниччині проживає 894331 постраждалий через аварію, з них – 4805 ліквідаторів, з яких 28 – інваліди. Поруч з нами вже 937 вдів ліквідаторів.

У нашого народу є гарна традиція – в пам’ять про героїчну чи сумну подію зводити храми, пам’ятники, кургани, ставити хрести, видавати Книги пам’яті.

25 років існує обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України» – наймасовіша, найвпливовіша громадська організація зі своїми активними осередками в 24 районах області. Вона має значні здобутки у сфері соціального захисту чорнобильців, у збереженні пам’яті про мужніх вінничан-ліквідаторів, у патріотичному вихованні молоді: 19 пам’ятників, музей «Чорнобиль» у місті Гайсин, Книги пам’яті та інше.

Активісти Вінницької міської громадської організації «Союз Чорнобиль України» першими в області почали збір матеріалів та спогадів учасників ліквідації наслідків аварії. Тут засновано Книгу пошани, Чорнобильську поминальну книгу, видано дев’ять Книг спогадів, ряд буклетів, плакатів, відкрито сторінку в мережі Інтернет, понад десять років ведеться фотолітопис діяльності організації. Міська організація має свій прапор, нещодавно відзначила своє 20-річчя, виготовила і освятила ікону «Чорнобильський Спас».

У правлінні міської організації склалися гарні творчі зв’язки з колективами обласної бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва та обласного краєзнавчого музею.

Разом проведено понад десять презентацій книг, виданих активістами цієї організації, багато вечорів-зустрічей з ліквідаторами, вдовами ліквідаторів, тематичних виставок на відзначення роковин Чорнобильської аварії та до Дня ліквідаторів.

Сьогодні Книги пам’яті є в бібліотеках, музеях, школах, у сім’ях ліквідаторів. Вони стали практичними посібниками у патріотичному вихованні підростаючого покоління.

Нині активісти працюють над виданням до 30-х роковин катастрофи Книги пам’яті про померлих вінничан-ліквідаторів та розділу до книги «25 років Всеукраїнській громадській організації «Союз Чорнобиль України». Всі ці книги – данина пам’яті і шани героям і жертвам Чорнобиля.

Кожна країна у своїй історії має дати, забувати про які не дозволяє людська пам’ять.

Що сьогодні відбувається в Чорнобильській зоні? Якщо дуже коротко, то найперше тут здійснюється будівництво нового безпечного саркофагу. На захоронення прийнято першу партію твердих радіоактивних відходів. Здійснюється постійна експлуатація сховищ для захоронення рідких радіоактивних відходів, проводяться заходи із зняття з експлуатації атомної станції, звільнення енергоблоків від ядерного палива, підтримка їх у безпечному стані.

Вивчається питання створення Чорнобильського біосферно-екологічного заповідника на частині зони. Поряд із зоною вже функціонує Поліський радіаційно-екологічний заповідник на території Республіки Білорусь. Ініціюється також питання повернення до господарської діяльності певної частини 30-кілометрового радіуса.

Система охорони здоров’я, її лікувально-профілактичні заклади докладають зусиль для максимального забезпечення хворих та постраждалих від радіації медичною допомогою. Але коштів державного та місцевого бюджетів не вистачає для повного забезпечення потреб постраждалих ефективними лікувальними заходами, з року в рік зменшуються видатки на пільгове забезпечення постраждалих лікарськими засобами.

Такі негаразди негативно позначаються на моральному становищі постраждалих, затримують терміни отримання медичної допомоги, збільшують кількість звернень громадян зазначених категорій до центральних органів виконавчої влади.

Проблеми, пов’язані з чорнобильською тематикою, нині відійшли на задній план через воєнні дії, але від їхнього розв’язання багато в чому залежить наше майбутнє. Ми маємо думати, що буде з прийдешніми поколіннями, оскільки наслідки Чорнобильської трагедії будуть відчутні ще дуже довго. 

Вічна шана та подяка ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.

Нескінчена пам’ять про тих, чиє життя обірвав смертоносний атом.

Низький уклін Героям Чорнобиля.

М.М. Ястремський 

 

Поділитися:

Чорнобиль: вінницькі сторінки трагедії


Управління культури і мистецтв

Вінницької обласної державної адміністрації

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва 

 

Чорнобиль: вінницькі сторінки трагедії і подвигу

до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС

 

Бібліографічний покажчик

  

Вінниця, 2016 

УДК 016: 94 (477.44)

ББК 91.9: 63

Ч 75 

 

Відповідальна за випуск Н.І. Морозова,

директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва,

заслужений працівник культури України 

 

Чорнобиль: вінницькі сторінки трагедії і подвигу : до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС : бібліогр. покажч. / уклад.: С.Ф. Коваль, О.Ф. Ковалевська ; ред. С.В. Лавренюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2016. – 168 с. 

Бібліографічний покажчик приурочено до 30-річчя від дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка отримала назву «Чорнобильська катастрофа» і спричинила істотне забруднення довкілля. 26 квітня відзначається День Чорнобильської трагедії згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР № 8985-XI від 29.03.1990. 

До покажчика включено видання, що надійшли до бібліотеки у 1986–2015 роках.

Видання розраховане на представників органів влади, краєзнавців, екологів, педагогів, бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь, всіх, кого цікавлять ці трагічні сторінки в історії України. 

 

© Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, 2016 

Від укладачів 

Бібліографічний покажчик присвячено 30-річчю від дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка отримала назву «Чорнобильська катастрофа» і спричинила істотне забруднення довкілля. 

Аварія на Чорнобильській АЕС за міжнародною шкалою оцінок подій кваліфікується як аварія сьомого (найвищого) рівня. Ця трагедія вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, спустошеністю сільськогосподарських земель, населених пунктів, так і за економічними збитками. Серед перших, хто прийшов на допомогу мешканцям м. Прип’ять та всьому населенню зони відчуження, були й вінничани: пожежники, військовозобов’язані, співробітники УВС, працівники автотранспортних підприємств і підприємств «Агромаш», добровольці. Час, що минув, забрав життя багатьох чорнобильців, а більшості залишив на все життя тяжкі хвороби.

26 квітня 1986 року… Цей день змінив долі тисяч українців. Пам’ятаймо...

Видання складається з текстової та бібліографічної частин. Відкриває покажчик стаття заступника голови міської громадської організації «Союз Чорнобиль України», члена Національної спілки журналістів України М.М. Ястремського «Чорнобиль – подвиг ліквідаторів наслідків атомного лиха, біль втрати, пам’ять про Героїв Чорнобиля» (До 30-річчя Чорнобильської трагедії).

Бібліографічна частина представлена у восьми розділах:

1.    Гіркий полин Чорнобиля.

2.    Наслідки Чорнобильської катастрофи для Вінниччини.

3.    Соціальний захист та благодійна допомога громадськості постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4.    Діяльність громадської організації «Союз Чорнобиль України» на Вінниччині.

5.    Вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

6.    Меморіалізація пам’яті ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на Вінниччині.

7.    Чорнобилем гартоване перо (художнє слово письменників-земляків про Чорнобильську катастрофу).

8.    Довідково-бібліографічні матеріали.

Відкриває бібліографічну частину покажчика перелік законодавчих актів: Укази Президента України № 702 від 14 грудня 2015 р. «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи» та № 41 від 9 лютого 2016 р. «Про присвоєння військових та спеціальних звань учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і Постанова Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи».

У першому розділі представлені загальні матеріали з місцевих видань і статті відомих земляків про Чорнобильську катастрофу та про участь вінничан – пожежних, працівників УВС, військових, цивільних, медиків – в ліквідації аварії на ЧАЕС. Матеріал розміщено в хронологічній послідовності. Розділ включає підрозділ «Вінничани – ліквідатори Чорнобильської катастрофи», в якому прізвища ліквідаторів розміщено в алфавіті. 

Другий розділ видання висвітлює питання наслідків Чорнобильської катастрофи для Вінниччини, зокрема: радіоактивне забруднення Вінницької області внаслідок аварії на ЧАЕС, вплив радіації на сільське господарство Вінниччини та продукти харчування, медичні аспекти катастрофи. Матеріал розміщено в хронологічній послідовності. У підрозділі «Радіоактивне забруднення Вінницької області внаслідок аварії на ЧАЕС» матеріали розміщено в алфавіті районів області, в межах виділених районів – у хронології.

Третій розділ присвячений соціальному захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Четвертий розділ висвітлює діяльність громадської організації «Союз Чорнобиль України» на Вінниччині. 

П’ятий розділ присвячений вшануванню пам’яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 

Шостий розділ покажчика представляє матеріали про меморіалізацію пам’яті ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на Вінниччині, зокрема про пам’ятники і пам’ятні знаки чорнобильцям, музеї пам’яті Чорнобиля, відображення подвигу ліквідаторів Чорнобильської аварії у мистецтві, храми як пам’ятники вічної слави героям Чорнобиля.

Сьомий розділ представляє прозові та поетичні твори письменників-земляків про Чорнобильську катастрофу. Матеріал тут згруповано в алфавітній послідовності.

Довідково-бібліографічні матеріали, що висвітлюють питання Чорнобильської катастрофи, розміщено у восьмому розділі покажчика. 

У третьому, четвертому, п’ятому, шостому, восьмому розділах покажчика матеріал розміщено в хронологічній послідовності.

Видання супроводжують допоміжні «Географічний покажчик», який містить топоніми (географічні назви), розташовані за адміністративно-територіальним поділом, та «Іменний покажчик», у якому в алфавітному порядку розміщені прізвища авторів, редакторів, упорядників, ліквідаторів Чорнобильської аварії, осіб, що згадуються в пронумерованих бібліографічних описах. Номерами, взятими в круглі дужки, позначені матеріали, присвячені тій чи іншій особистості. 

При підготовці покажчика використовувалися державні літописи газетних та журнальних статей, краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат і ЕБД (електронні бази даних) бібліотеки та мережа Інтернет. Інтернет-ресурси розміщені у всіх розділах покажчика.

Включені у видання матеріали здебільшого переглянуто de visu.

Найбільша увага приділялась перегляду публікацій у місцевій пресі. Перше офіційне повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС в обласній газеті «Вінницька правда» було надруковано 6 травня 1986 р. 

Даний покажчик не претендує на повноту і всеохопність. Відбір літератури закінчено в січні 2016 року. 

Видання розраховане на представників органів влади, краєзнавців, екологів, педагогів, бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь, всіх, кого цікавлять ці трагічні сторінки в історії України.  

Відгуки та побажання надсилайте на адресу:

21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 73,

Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Відділ краєзнавства

Факс (0432) 67-03-41

Тел.: (0432) 56-28-24

E-mail: inform@library.vn.ua

E-mail: kraev@library.vn.ua 

 Чорнобиль – подвиг ліквідаторів наслідків атомного лиха, біль втрати,

пам’ять про Героїв Чорнобиля 

До 30-річчя Чорнобильської трагедії 

30 років минає з того часу, коли Чорнобиль розіп’яв нашу отчу землю та сколихнув увесь світ, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей – і тих, кого він зачепив чорним крилом, і тих, хто народився на покривдженій землі.

Усе, що сталося в ніч на 26 квітня 1986 р., виплеснулось за межі однієї країни, набуло глобального характеру. Чорнобильська катастрофа стала однією з найтяжчих трагедій у багатовіковій історії українського народу, що привернуло увагу до чорнобильських проблем і до країни, де вона виникла.

З тих пір Україна розплачується за Чорнобиль неймовірно високою платою: втраченим життям, здоров’ям, психологічними та економічними проблемами.

Наслідки Чорнобильської катастрофи не даватимуть спокою людству ще багато років.

Як відзначалось на Парламентських слуханнях «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи» 16 березня 2016 року, внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні забруднено 2293 населених пунктів, що розташовані в 77 районах 12 областей. Станом на 1 січня 2016 року в Україні 1 млн 961 тис. 904 громадянина мають статус постраждалих від наслідків катастрофи, у тому числі 108 тис. 530 інвалідів і 418 тис. 777 дітей. 

Драматизм Чорнобиля не піддається ніякому виміру. 

Чорнобиль – це біль і трагедія, мужність і самопожертва людей, які вступили у двобій з атомною стихією.

Ми сьогодні із вдячністю згадуємо першу шеренгу ліквідаторів. Низько схиляємо голови перед пожежниками, правоохоронцями, військовими, лікарями, будівельниками, автомобілістами, науковцями, усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті.

Герої першої шеренги – Леонід Телятников, Віктор Кібенок, Володимир Правик, Василь Ігнатенко, Микола Ващук, Микола Тименок, Володимир Тишура. Їх героїзм, самовідданість та мужність заслуговують найвищої поваги, шани та подяки. Вони виконали найвищий синівський обов’язок перед отчою землею і рідним народом – зупинили ескалацію катастрофи. Серед першої шеренги – випускник Вінницького училища пожежної охорони Герой України Микола Ващук, ім’ям якого названа одна з вулиць м. Вінниця. Свято зберігають пам’ять про свого випускника Миколу Ващука у Вінницькому вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Так починався літопис всенародного подвигу. Герої Чорнобиля залишили незгладимий вічний слід, який світитиме нам у дорозі. 

Тепер Україна щорічно 26 квітня відзначає як День Чорнобильської трагедії, а 14 грудня – як День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як День перемоги над розбурханим реактором. А 2016 рік оголошено роком вшанування пам’яті ліквідаторів наслідків цієї вселенської біди.

Україна найбільше постраждала від полинової біди. Це близько трьох з половиною мільйонів постраждалих, забруднено майже 10 відсотків території нашої держави. Вражають медичні наслідки катастрофи. За даними Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України», з 600 тисяч ліквідаторів майже десять відсотків померли і 165 тисяч стали інвалідами.

Цілий материк українського духовного буття був поглинутий радіоактивною мертвою зоною, де зупинилася цивілізація, і корінні мешканці цього унікального краю розсіялися по світу.

Чорнобиль – це великий шмат території, який відпанахали від нашої Батьківщини й оголосили «Зоною відчуження» – відчуження України від України, відгородженої колючим дротом біля самого серця.

Не оминула ця біда і Вінниччину, земля якої поряд з іншими регіонами розділила і подвиг ліквідаторів, і біль втрат, і пам’ять про загиблих. Радіоактивного забруднення зазнали вісім районів області.

На вівтар перемоги у боротьбі з радіаційним лихом область дала шість тисяч ліквідаторів, серед яких – понад триста жінок.

Сьогодні на Вінниччині проживає 894331 постраждалий через аварію, з них – 4805 ліквідаторів, з яких 28 – інваліди. Поруч з нами вже 937 вдів ліквідаторів.

У нашого народу є гарна традиція – в пам’ять про героїчну чи сумну подію зводити храми, пам’ятники, кургани, ставити хрести, видавати Книги пам’яті.

25 років існує обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України» – наймасовіша, найвпливовіша громадська організація зі своїми активними осередками в 24 районах області. Вона має значні здобутки у сфері соціального захисту чорнобильців, у збереженні пам’яті про мужніх вінничан-ліквідаторів, у патріотичному вихованні молоді: 19 пам’ятників, музей «Чорнобиль» у місті Гайсин, Книги пам’яті та інше.

Активісти Вінницької міської громадської організації «Союз Чорнобиль України» першими в області почали збір матеріалів та спогадів учасників ліквідації наслідків аварії. Тут засновано Книгу пошани, Чорнобильську поминальну книгу, видано дев’ять Книг спогадів, ряд буклетів, плакатів, відкрито сторінку в мережі Інтернет, понад десять років ведеться фотолітопис діяльності організації. Міська організація має свій прапор, нещодавно відзначила своє 20-річчя, виготовила і освятила ікону «Чорнобильський Спас».

У правлінні міської організації склалися гарні творчі зв’язки з колективами обласної бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва та обласного краєзнавчого музею.

Разом проведено понад десять презентацій книг, виданих активістами цієї організації, багато вечорів-зустрічей з ліквідаторами, вдовами ліквідаторів, тематичних виставок на відзначення роковин Чорнобильської аварії та до Дня ліквідаторів.

Сьогодні Книги пам’яті є в бібліотеках, музеях, школах, у сім’ях ліквідаторів. Вони стали практичними посібниками у патріотичному вихованні підростаючого покоління.

Нині активісти працюють над виданням до 30-х роковин катастрофи Книги пам’яті про померлих вінничан-ліквідаторів та розділу до книги «25 років Всеукраїнській громадській організації «Союз Чорнобиль України». Всі ці книги – данина пам’яті і шани героям і жертвам Чорнобиля.

Кожна країна у своїй історії має дати, забувати про які не дозволяє людська пам’ять.

Що сьогодні відбувається в Чорнобильській зоні? Якщо дуже коротко, то найперше тут здійснюється будівництво нового безпечного саркофагу. На захоронення прийнято першу партію твердих радіоактивних відходів. Здійснюється постійна експлуатація сховищ для захоронення рідких радіоактивних відходів, проводяться заходи із зняття з експлуатації атомної станції, звільнення енергоблоків від ядерного палива, підтримка їх у безпечному стані.

Вивчається питання створення Чорнобильського біосферно-екологічного заповідника на частині зони. Поряд із зоною вже функціонує Поліський радіаційно-екологічний заповідник на території Республіки Білорусь. Ініціюється також питання повернення до господарської діяльності певної частини 30-кілометрового радіуса.

Система охорони здоров’я, її лікувально-профілактичні заклади докладають зусиль для максимального забезпечення хворих та постраждалих від радіації медичною допомогою. Але коштів державного та місцевого бюджетів не вистачає для повного забезпечення потреб постраждалих ефективними лікувальними заходами, з року в рік зменшуються видатки на пільгове забезпечення постраждалих лікарськими засобами.

Такі негаразди негативно позначаються на моральному становищі постраждалих, затримують терміни отримання медичної допомоги, збільшують кількість звернень громадян зазначених категорій до центральних органів виконавчої влади.

Проблеми, пов’язані з чорнобильською тематикою, нині відійшли на задній план через воєнні дії, але від їхнього розв’язання багато в чому залежить наше майбутнє. Ми маємо думати, що буде з прийдешніми поколіннями, оскільки наслідки Чорнобильської трагедії будуть відчутні ще дуже довго. 

Вічна шана та подяка ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.

Нескінчена пам’ять про тих, чиє життя обірвав смертоносний атом.

Низький уклін Героям Чорнобиля.

М.М. Ястремський 

Чернобиль: вінницькі сторінки трагедії і подвигу
Publish at Calameo