І звичаї, і мова, і давнина свята...

(З історії культури народів слов'янських країн)

М. Грушевський стверджував, що в кожного народу перед його писемною традицією лежить довгий ряд безписемної творчості, який сягає пракультурних глибин. Фольклор і є тим колективним витвором багатьох людських поколінь. Буквальний переклад терміна "фольклор" – народна творчість.

З фольклорною пласту слов'янських народів і бере свій початок наша виставка.

Світ слов'янської міфології – стародавні боги, міфологічні персонажі, свята, обряди, символи народної духовної культури – предстає в повному своєму розмаїті. Тут і найдавніші за походженням тексти народної поезії українців, росіян та білорусів, і багатюще фольклорне джерело – казки, обрядові пісні, замовляння, засновані на давніх міфах та легендах. Привертають увагу найновіші дослідження з цієї геми, де використовуються рідкісні, маловивчені матеріали, вперше дається звід основних джерел з давньої культури слов'ян.

Переглядаючи матеріали виставки, звертаємось до писем­ності – одного з найбільших культурних надбань людства, – проблема походження якої є об'єктом уваги понад тисячу років. Історичний, археологічний та філологічний виклад матеріалу дозволяє познайомитися з багатьма публікаціями на цю тему.

Безцінними пам'ятками писемності прадавніх часів є літописи. З сивої давнини дійшли вони до пас і засвідчили високу культуру наших предків, їх розум, освіченість.

Віддамо глибоку шану подвижникам духу, великим слов'янським просвітителям Кирилу і Мефодію, з іменами яких навіть видатний історик і філолог літописець Нестор пов'язує історію слов'янської писемності.

Писемна і книжкова спадщина України представлена напрацюванням вітчизняних вчених: М. Брайчевського, М. Грушевського, І. Огієнка та інших.

Теоретична глибина, дивовижна ерудиція, літературне вміння допомагають їм розкрити своє бачення проблеми слов'янсько-давньоруської історії і писемності.

Дискусії з приводу цих питань тривають по цей день. Ми представляємо літературу з викладом різних концепцій формування слов'янської писемності і чекаємо на подальший науковий поступ.

ПО ЗАЧАРОВАНОМУ КОЛУ СТОЛІТЬ

(ДИВОСВІТ ПРАДАВНІХ СЛОВ'ЯН)

Кожен народ у цьому світі неповторний, самостійний, зі своїм обличчям, мовою, харак­тером та душею. Відтак, одна із питомих рис народу, – його стосунок до білого світу, бачення його, розуміння, І це проходить через систему уявлень, що складається із ряду антропоморфних образів, саме через них людина довгі віки з'єднувалася із невимірною природою, Богом.

Ось чому необхідно вивчати міфологію, творену народом у віках, бо саме вона е тим началом, що творить обличчя кожного етносу, стаючи, зрештою, однією з великих ланок пізнання себе в часі, та ж бо народ, котрий себе в часі пізнає, стає свідомим, отже життє­здатним, бо тим самим ніби вкладає собі в душу частку вічності.

В. Шевчук

Література:

АСОВ А.И. Мир славянских богов. – М.: Вече, 2002. – 528 с.

БАРАН В.Д. Давні слов'яни. – К.: Вид. дім "Альтернативи", 1998.-336с.

БАРАН В.Д. та iн. Походження слов'ян / В.Д. Баран, Д.Н. Козак, Р.В. Терпиловский; Відп. ред. О.П. Моця. – К.: Наук. думка, 1991. – 144 с. іл. – 139 с.

ІВАНЧЕНКО Н.Г. Дивосвіт прадавніх слов'ян: Наук.-попул. нарис. – К.: Рад. письм., 1991. – 171 с.

КНИГА Велеса / А.И. Асов. – С-Пб: Политехника. – 1999. – 480 с.

КОЗАК Д.Н. Древнии славяни. – Николаев, 1997. – 24 с.

КУРДАКОВ Е. "Влесова книга" – реликт русской мифологии // Мол. гвардия. – 1997. – № 7. – С. 292-351.

ЛОЗКО Г. Велесова книга як памятка праукраїнської культури // Дивосл. – 1999. – № 11. – С. 55-60.

НИДЕРЛЕ Л. Славянские древності /  Пер. с чешск. Т. Ковалевой, М. Хазанова, ред. А.Л. Моигайта. – М.: Алетейа, 2001. – 592 с.; ил

ПІВТОРАК Г.П. Праслов'янська епоха у світі сучасних наукових даних // Мовознав. – 1982. – № 2. – С. 32-42.

РЫБАКОВ Б.А. Язычество Древней Руси. – М.: Наука, 1988.-782 с.

СЕМЕНОВА М. Быт и верования древних славян. – С.Пб: Азбука-классика, 2001. – 560 с.

СЛАВЯНЕ Юго-Восточной Европы в предгосударственный период / В.Д. Баран, Е.В. Максимов, Б.В. Магомедов и др. – К.: Наук. думка, 1990. – 488 с. ил.

СЛАВЯНСКИЕ древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н.И.Толстого. – М.: Междунар. отношения, 1995. – Т. 1. –577 С.

ШИШОВ С. Темные страницы Книги Велесовой // Дружба народов. 1998. № 4. – С. 128-132 с.

ІІ. У ЄДИНОМУ СУЗІР'Ї

(Міфопоетичне бачення слов'ян)

Г. Соколов

Література:

Афанасьев А.Н. Древо жизни: Избранные статьи / Подгот. текста и комент. Ю.М. Медведева, вступ. ст. Б.П. Кирдана. – М.: Современник, 1982. – 464 с., портр.

Болгарські народні казки / Упоряд. та пер. О. Кеткова; Вступ. сл. Є. Огнянової; Мал. М. Стороженка. – К.: Веселка, 1979. – 186 с.

Виноградова Л.Н. "Хорошая" и "плохая" смерть в словянской мифологии // Природа. – 1997. – № 6. – С. 88-91.

Восточнославянские волшебные сказки / Сост., подгот. текстов, вступ. ст., коммент., слов. Т.В. Зуевой; Пер. с укр. и белорус. яз. Т.В. Зуевой, Б.П. Кирдана. – М.: Просвещение, 1992. – 447 с.: ил.

Древнерусская притча / Сост. Н.И. Прокофьева, Л.И. Алехиной. Коммент. Л.И. Алехиной; Предисл. Н.И. Прокофьева; Оформл. Б.А. Диадорова. – М.: Сов. Россия, 1991. – 528 с.

Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі / Упоряд., пред. та пер. М. Москаленка. – К.: Дніпро, 1988. – 294 с.

Капица Ф.С. Славянские традиционные верования, праздники и ритуалы: справочник. – М.: Флинта: Наука, 2001. – 216 с.

Кириков О.И., Бубнов Ю.А. Славянская мифология. – Воронеж, 2001. – 50 с.

Костомаров Н. Славянская мифология. Исторические монографии и исследования. – М.: Чарли, 1994. – 688 с.

Кравцов Н.И. Славянский фольклор. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1976. – 262 с.

Крук И.И. Восточнославянские сказки о животных: Образы. Композиция. – Мн.: Наука и техника. – 1989. – 159 с.

Персонажи славянской мифологии. Рис. словарь / Сост.: А.А. Кононенко, С.А. Кононенко; Худ. В.А. Кононенко. – К.: Фирма "Корсар", 1993. – 224 с.: ил.

Плачинда С. Міфи і легенди давньої України. – К.: Спалах ЛТД, 1997. – 175 с.

Польские народные сказки: Сборник / Пер. с пол. Сост. А. Щербакова; Вступ. ст. Я. Мацюсович; Оформ. худож. А Гасникова. – Л.: Худ. лит., 19980. – 328 с.

Потебня А.А. Символ и миф в народной культуре / Сост., подг. текстов, ст. и комент. А.Л. Топоркова. – М.: Лабиринт, 2000. – 480 с.

Сказки народов Югославии: Пер. с сербскохорв., словен., македон. / Предисл. И. Голенищева-Кутузова. – М.: Худож. лит., 1991. – 398 с.

Славянская мифология. Энциклопедический словарь. – М.: Междунар. отношения, 2002. – 512 с.

Словацкие сказки / Сост. П. Богатырев, пер. с словац. Д. Горбова. – М.:. Худ. лит., 1955. – 183 с.

Слов'янська фольклористика. Нариси розвитку. Матеріли / М.М. Гайдай, В.Є. Гусєв, К.П. Кабашніков, Н.С. Шумада, В.А. Юзвенко. – К., Нау. думка, 1988. – 447 с.

Тавлай Г.В. Белорусское купалье: Обряд, песня. – М.: Наука и техника, 1986. – 174 с.: ил.

Ткач М.М., Данилевська Н.О. Клечальний міст: / Джерела української міфології. – К.: Снива, 1995. – 1991 с.: іл.

Шапарова Н.С. Краткая энциклопедия славянской мифологии. – М.: ООО "Изд-во АСТ"; ООО "Изд-во Астрель"; ООО "Русские словари", 2001. – 624 с. – Предм. имен. указ.: С. 551-557.

ІІІ. СЛОВО ПИСЕМНЕ – ДЖЕРЕЛО ДУХОВНОСТІ СЛОВ'ЯНСЬКИХ НАРОДІВ

(Слов'янські просвітителі рівноапостольні святі Кірило і Мефодій)

А. Белецкий

Література:

Боровський Я. Першопочатки східнослов'янської писемності // Отчий край – 90: Іст.-літ. зб. – К., 1990. – Вип. 4. – С. 16-22.

Брайчевський М. Походження слов'янської писемності. – К.: Вид. дім "КМ Академія".

Ван-Вейк Н. История старославянского языка / Пер. с нем. В.В. Бородич; Под ред. Н.А. Кондрашова. – М.: Иностр. лит-ра, 1957. – 368 с.

Власов В.Г. Славянская азбука и славянские просветители. – М.: Знание, 1989. – 64 с.

Воскобойников В.М. Братья: Кирилл и Мефодий. Историческое повествование. – М.: Мол. гвардия, 1979. – 174 с.: ил. (Пионер – значит первый).

Драчук В.С. Дорогами тысячелетий. О чем поведали письмена / Предисл. акад. Б. Рыбакова. – М.: Молодая гвардия, 1976.

Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. – М.: Наука, 1988. – 192 с.

Казарин В. Являемся ли мы истинными наследниками Кирилла и Мефодия? // Радуга. – 2003. – № 2. – С. 134-141.

Луцик Ю.М. Старо-церковно-слов'янська мова як мова релігійного культу. – Віннiпeг, 1953. – 32 с.

Мещерский Н.А. Древнеславянский – общий литературно-письменный язык на раннем этапе культурно-исторического развития всех славянских народов // Мещерский Н.А. Избранные статьи. – СПб., 1995. – С. 21-32.

Німчук В. Виникнення східнослов'янської писемності // Бібліотечний вісник. – 2000. – № 6. – С. 3-16.

Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхних мов: Міф і правда про трьох братів слов'янських зі спільної колиски. – К.: Видавничий центр "Академія", 2001. – 152 с.

Скляренко В.Г. Нитка життя: Вузликове письмо у давніх слов'ян // Культура слова. – К.: Наук. думка, 1992. – Вип. 43. – С. 45-50.

Скляренко В.Г. Праслов'янська акцентологія. – К., 1998. – 343 с.

Смотрицкий М. Граматика / Підгот. факс. вид. та дослід. памятки В.В. Німчук. – К.: Наук. думка, 1979. – 111 с.

Станівський М.Ф. Старослов'янська мова. – К.: Вищ. шк., 1983. – 263 с.

Традиции древнейшей славянской письменности и языковая культура восточных славян / Ин-т рус. языка АН СССР; Отв. ред. В.П. Вомперский. – М.; Наука, 1991. – 221 с.

Ужевич І. Словянін. Граматика слов'янська / Підготув. до друку І. Білодід, Є. Кудрицький. – К.; Наук. думка, 1970. – 114 с.

Успенский Б.А. Филологические разыскания в области славянских древностей. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 248 с.

Чудинов В.А. Загадки славянской письменности. – М.: Вече, 2002. – 528 с. (Тайны Земли Русской).

1. ВІДЛУННЯ ДАВНЬОГО СЛОВА

(Памятки слов'янської писемності )

Через церковно-слов'янську мову слов'яни сприйняли благодать, Божественне слово. З перших строф Євангелія від Іоанна, а саме з його перекладів почалась слов'янська писемність, просте Слово відразу набуло глибинної суті. (Откровення Бога Живаго і Його замислу, закону і правила життя...).

Н. Шумських

Література:

Брайчевський М.Ю. Літопис Аскольда. – К.: Укр. Центр духовн. культури, 2001. – 132 с.

Брызгалин Г.И. Чудесной тайны ключ. – Волгоград: Изд-во Ин-та качеств, 1994. – 92 с.

Демин В.Н. Загадки русских летописей. – М.: Вече, 2001. – 480 с. (Великие тайны).

Жуковская Л.П. Новгородские берестяные грамоты. – М., 1959. – 128 с.

Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновеця; Відп. ред. О.В. Мишанич. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.

Літописні оповіді про похід князя Ігоря / Упорядкув., текстологічне дослідж. та перекл. В.Ю. Франчук. – К.: Наук. думка, 1988. – 192 с.

Мудрое слово Древней Руси (ХI-XVII вв.): Сборник / Сост., вступ. ст., подгот. древнерус. текстов, пер. и коммент. В.В. Колесова. – М.: Сов. Россия, 1989. – 464 с.: ил.

Німчук В.В. Київські глаголичні листки: Найдавніша пам'ятка слов'янської писемності. – К.: Наук. думка, 1983.

Пиккио Риккардо. Древнерусская литература / Пер. с итал. М.Ю. Кругловой, И.В. Михайловой, Е.Ю. Сапрыкиной, А.В. Ямпольской; Предисл. А.С. Денина; Отв. ред. Д.М. Неиделеева. – М.; Языки славянской культуры., 2002. – 352 с.

Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньорус., післяслово, комент. В.В. Яременка. – К.:. Рад. письм., 1990. – 558 с.

Полное собрание русскихъ лътописей: Псковскія и Софійскія лътописи. – СПб: Типографія Эдуарда Праця, 1851. – Т. 5. – 279 с.

Слово о плъку Игоревъ / Підготов. давньорус. тексту і прим. В.В. Німчука. – К.: Дніпро, 1985.

Франчук В.Ю. Киевская летопись: Состав и источники в лингвистическом освещении / Отв. ред. Н.Н. Пилипинский. – К.: Наук. думка, 1986. – 183 с.

Л. Заря

Духовна спадщина слов'ян: нове осмислення

Сьогодні ми намагаємось осягнути першовитоки прекрасного і духовного, що зародилося Іде в сиву давнину під впливом магічних вірувань. З появою християнства, яке базується на подвижницькому житті Ісуса, його соратників-апостолів, мистецтво набуло цільного канонічно – вивершеного рівня і вдосконалювалося віками.

Панування державно – войовничого атеїзму, що тривало декілька десятиліть, знищило цю віру у святість, негативно позначилося на моральності, збереженості сакральних цінностей, сприяло деградації людської особистості. І сьогодні ми намагаємось повернути втрачене, освоїти ідеї, набуток світової культури, від якої ми були ізольовані.

Мета цієї виставки наблизити до читача унікальні книжкові скарби, а також нотні видання, аудіо-, відеоматеріали, у яких висвітлюється духовно – мистецька спадщина слов'ян у контексті світової культури.

САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА СЛОВ'ЯН

Храм для українця – це мовби послання з далеких віків. Господнє око. Тінь вічності, світле смеркання, яке ніколи не стає ніччю.

Храм стоїть над світом, над людським дріб'язком, над щоденною марнотою, як доля, як знак вічності в цьому нетривкому і крихкому, мов скло, житті. Попри всі віки варварських нашесть, гноблень, принижені, і упосліджень, храми поєднували всіх нас і були мовби таємничим мостом між нами і світом людей, між найубогішою українською хатою і світовою цивілізацією.

П. Загребельний

Література:

АСЕЕВ Ю. Стили в архитектуре Украины. – К.: Будивельнык, 1989. – 104с.: ил.

БІЛЕЦЬКИЙ П. Скарби нетлінні : Укр. мистец. у світ. худож. процесі. – К.: Мистец., 1974. – 190 с.

ГЕВРИК Т. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва. Вид. 4-е. Нью-Йорк; К., 1991. – 64 с.

ДЕГТЯРЬОВ М., КОРНЄЄВА В. Андріївська церква. – К.: Техніка, 1999. – 120 с.: іл.

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА спадщина України (XIX – поч. XX ст.): 36. док. і матеріалів. – К.: Рідний край, 1995. – 327 с.

ІСТОРІЯ світової культури. Культурні регіони: Навч. посіб. / Кер. автор, кол. Л.Левчук. – Вид. 3-є, переробл. і доп. – К.: Либідь, 2000. – 520 с.

КІЛЄССО Т. Кирилівський монастир. – К.: Техніка, 1999. – 136 с.: іл.

КОЦЮК В. Дорога нам'яті: Ст., бесіди, інтерв'ю. – К.: Сфера, 2000. – 32 с.

КУЛЬТУРА и искусство Древней Руси: [Зб. ст.]. – Л., 1967. – 174 с.

ЛЕСИК О. Замки та монастирі України. – Л.: Світ, 1993. – 176 с.

МАКАРОВ А. Світло українською бароко. — К.: Мистец., 1994. – 288 с.: іл.

МАЛАНЮК С. Нариси з історії нашої культури. – К.: АТ „Обереги", 1982. – 80 с.

НЕСІЯНЕ поле заростає бур'янами: Історія, проблеми і перспективи духовної культури на Поділлі / Упоряд. Л.Дідур. – Вінниця, 2001. – 48с.: іл.

НІКІТЕНКО Н. Собор святої Софії в Києві. – К.: Техніка, 2000. – 232с.: іл.

ПИЛИП’ЮК В. Золота підкова України: Фотоальб. – Л.: Світло й тінь, 2001. – 144 с.

ПЕРЛИНИ української архітектури [Дерев'яне зодчество Вінниччини]. – Вінниця; ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, 2002.  – 8с.

ПЛАМЕНИЦЬКА О. Християнські святині Кам'янця на Поділлі. – К.: Техніка, 2001. – 304 с.: іл.

ПОПОВИЧ М. Нарис історії культури України. – 2-е вид., випр. – К.: Apт Ек, 2001. – 728 с.: іл.

РИЧКОВ П., ЛУЦ В. Почаївська Свято-Успенська лавра.  – К.: Техніка, 2000. – 136с.: іл.

СВЯТИЙ Київ: Фотоальб. /  Упоряд. Н. Прибега. К.: Мистец., 2001. – 240с.: іл.

СЕМЧИШИН М. Тисяча років української культури: Іст. огляд культур. процесу. – К.: Друга рука, 1993. –  550 с.

СКАРБИ Києво-Печерської лаври: Альб. / Авт. – упоряд.: О.Коваль, Л.Ковальова та ін. – К.: Мистец., 1988. – 272 с.: іл.

СЛАВЯНСКОЕ барокко: Историко-культурные проблемы эпохи. – М.: Наука, 1979. – 373 с.

СТЕПОВИК Д. Скарби України.  – К.: Веселка, 1991.  – 192 с.: іл.

ТЕРЕЩЕНКО Ю. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської Держави до кінця XVI ст.  – К.: Перун, 1996. – 496 с.

УКРАЇНСЬКА культура: історія і сучасність: Навч. посіб. / За ред. С. Черепанової. – Л.: Світ, 1994. – 456 с.: іл.

УКРАИНСКОЕ барокко и европейский контекст/ Под ред. К.Савенко – К.: Наук, думка, 1991. – 256 с.: іл.

УКРАЇНСЬКЕ сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи: Матеріали міжнар. наук. конф., [що відбулася у Львові 4-5 травня 1993р.]. – Л.: Свічадо, 1994. – 166 с.

УМАНЦЕВ  Ф.С. Мистецтво давньої України: Іст. нарис. К.: Либідь, 2002.  – 328с.: іл.

ХРАМОВА   В.   Целосность   духовной    культуры. К.: Феникс, 1995. – 399 с.

"І ОЖИВАЄ ЛІК СВЯТИЙ"

(З ІСТОРІЇ ІКОНОГРАФІЇ)

В Іконі панує духовне над матеріальним, її призначення храмове, де вона органічно входить у цілісний ансамбль, емоційно і образно доповнюючи літургійне дійство, й одноразово соборна об'єднуючи думки і почуття.

Однак в іконі закладена не лише об'єднуюча сила, у ній присутній „цілий світ", глибинна Ідея духовності.

В. Овсійчук

Оповідь про ікону

Література:

АЗАРОВА Ю. Русская икона: [Урок-конф. для 11 кл.] // Искусство. – 1999. № 45. – С. 4-5.

АЛПАТОВ М. Феофан Грек: [Альб.]. – М.: Изобраз. искусство, 1990.  – 208с.: ил.

БЄЛКІНА С. Вікно в минуле: [Історія іконопису] // Мистец. та освіта. – 2000. – № 1. – С. 10-13.

БРЮСОВА В. Андрей Рублев и московская школа живописи.  – М.: Москов. учеб., 1998. – 192 с.: ил.

ДМИТРИК Р. Проблема образу в українському іконопису // Образотв. мистец. – 1993. – № 3/4. – С. 37-40.

ДРЕВНЕРУССКАЯ икона: [Відеокасета]. – М.: Видеостудия „КВАРТ". – 22 мин.

ЖОЛТОВСЬКИЙ П. Малюнки Киево-Лаврської іконописної майстерні: Альб.-кат. – К.: Наук, думка, 1982.  – 287 с.

ИКОННИКОВ-ГАЛИЦКИЙ А. В поисках   утраченной иконы: [Сумас. сакрал. мистец.] // НоМИ. – 2002.  – № 5. – С. 17-19

КОРНЕЕВА И. Азы древнерусской иконописи. – М.: Юный художник, 2003. – 33 с.

КОРНЕЕВА Н. Иконография Христа // Юный художник.  – 1999. – №5/6. – С. 7 - 10.

КОРНИЛОВИЧ К. Окно в минувшее: [Древнерус. станк. живопись]. – Л.: Искусство, 1968. – 147 с.: ил.

ЛИФШИЦ   Л.  Монументальная    живопись    Новгорода XIV-XV веков: [ Альб.]. – М.: Искусство, 1987. – 526 с.: ил.

МАЙКАПАР А. Новозаветные    сюжеты    в    живописи. Благовещение // Искусство. – 2000. – № 4. – С. 1- 4.

МУЗЕЙ древнерусского искусства имени Андрея Рублева.  – Л.: Художник РСФСР, 1989. – 264 с.: ил.

ОВСІЙЧУК В.,  КРВАВИЧ Д. Оповідь про  ікону   – Л., 2000. – 396 с.

ОТКОВИЧ   В.   Народна  течія   в  українському   живопису XVII-XVIII століть. – К.: Наук, думка, 1990. – 96с.: іл.

ПАРХОМЕНКО   І.   Три   шкіци   про   ікони   //   Пам'ятки України. – 2001. – № 4. – С. 120-125.

РУССКАЯ    религиозная   живопись.    1970-1990-е гг.    Из частных собраний: [Альб.]. – М.: Новая кн., 1995. – 176 с.: ил.

СКАРБИ,   що  можем   втратить...:   [Вист.  сакрал.   мистец. Поділля]. – Вінниця, 1997. – 29 с.

СТЕПОВИК Д. Ікони козацької доби: [Підвалини бароко] // Укр. культура. – 1996. – № 4. – С. 39-41.

СТЕПОВИК Д. Історія української ікони Х-ХХ століть.  – К.: Либідь, 1996. – 440с.: іл.

„ТРОИЦА" Андрея Рублева: Антол. / Сост. Г. Вздорнов. М.: Искусство, 1989. – 143 с.: ил. прил.

УШКАЛОВ Л. Іконосфера українського бароко як міф про людське існування // Сл. і час. – 1997. – № 5/6. – С. 44-48.

Через музику у світ духовності

Українська духовна музика приваблює своєю задушевністю, акапельним виконанням, и особливо безмежними просторами вокалізації. Це спів артистичний і глибоко духовний одночасно; він застосовується і в божественній Літургії, і у вечірніх та  вранішніх богослужіннях.

Ірмалойні співи – потужний і об'єднуючий фактор храмового синтезу мистецтв – музики, малярства, архітектури, спрямованих па прославлення Спасителя нашого і Бога. В цьому синтезі український внесок у скарбницю світової християнської культури.

Д. Степовик

Література:

КОРТНЯНСКИЙ Д. Концерты для хора. М.: Мелодия, 1987. –  1 гри.

ВЕЧЕРСЬКИЙ В., БЄЛАНОВ В. Максим Березовський і гетьманський Глухів: [До 250-річного ювілею славет. композитора]. – К. – Глухів, 1995. – 32с.: іл.

ВЛАДЫШЕВСКАЯ Т. Рождество Христово в древнерусской иконописи и песнопениях // Муз. акад. 2000. – № 4. – С. 35-60.

ЗАВАЛЬНЮК А. Микола Леонтович: Дослідж., док., листи: [До 125-ї річниці від дня народж.]. Вінниця: Поділля-2000, 2002. – 256 с.

ІВАНОВ В. Дмитро Бортнянський. К.: Муз. Україна, 1980. 144с.

КИСЕЛЕВА Н. Русская духовная музика как одна из граней культуры моего народа // Искусство в шк. 1999. – № 2. – С. 51-58.

КОПИЙ Л., ДУБОВИНА JI. Болгарський наспів в рукописних нотолінійних ірмолоїв України. К., 1998. 324 с.: нот.

КОШМИНА И. Духовная музыка: мир красоты и гармонии // Искусство в шк. – 1991. – № 1. – С. 62-70.

ЛИСЕНКО М. „Боже великий, єдиний: Для мішаного хору без супроводу. – К.: Муз. Україна, 2001. 4 с.: нот.

ЛИТУРГИЧЕСКАЯ музыка русских композиторов: Для хора без сопровождения / Сост. П.Левандо.  – Л.: Музыка, 1990. – 104 с.: нот.

ПАРФЕНТЬЕВ Н. Древнерусское певческое искусство в духовной культуре Российского государства XVI-XVII вв.: Школы. Центры. Мастера. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. – 236 с.

ПЛОТНИКОВА II. Молитвенные крылья музыки // Встреча. 2001. – № 2. – С. 19-21.

РАЗУМОВСКИЙ Д. Церковное пение в России // Муз. акад.  – 1999. – № 1. – C. 21-32.

РАХМАНИНОВ С. Всенощное бдение: Для смешанного хора без сопровождения. – М.: Музыка, 1989. – 80 с.: нот.

РЕНЕСАНС духовної музики: погляд творців і виконавців: [Л.Дичко, Є.Станкович, М.Гобдич про відродж. укр. духов, музики] // Укр. культура. – 2000. – № 1. – С. 30-32.

РУССКАЯ хоровая музыка XVI-XVIII вв. – М.: Мелодия, 1968.  – 2 грн.

РЫЦАРЕВА М. Композитор Д. Бортнянский: Жизнь и творчество. – Д.: Музыка, 1979. – 255 с.

РЫЦАРЕВА М. Композитор М.С.Березовский: Жизнь и творчество. – Д.: Музыка, 1983. – 144 с.: ил., нот.

СОКРОВИЩНИЦА русской духовной музыки: [Твори рос. композиторів для мішаного хору без супроводу]. –  М.: Музыка, 2000. –  167с.

УКРАЇНСЬКА духовна хорова музика. Д.: Мелодия, 1991. –  1 грн.

УКРАЇНСЬКА сучасна хорова музика: [Хрестоматія з хор. диригування для вищих і серед, муз. закл.]. – К.: Просвіта, 1999.  – 17с.: нот.

ХОРОВЫЕ концерты XVIII-начала XIX веков: М. Березовский, Д. Бортнянский, Л.Ведель / Сост. и ред. В.Иконник. – К.: Муз. Україна, 1988. – 160 с.: нот.

ЦАЛАЙ-ЯКИМЕНКО О. Духовні співи Давньої України: Антол. – К.: Муз. Україна, 2000.  – 219 с.

ЧЕКАЙ О. Музика у храмі //'Art line. – 1999.  – № 4. – С. 21-23.

А. Сенкевич

Вклад слов'янських вчених у світову науку

На протязі багатьох віків люди різних країн, різних народів і культур прагнули пізнати світ, в якому судилося жиги, намагалися розібратися, як він влаштованим, докладали зусиль на його удосконалення.

Це був довгий шлях невтомних творчих пошуків, безкінечних експериментів, часом повних сумнівів і гірких розчарувань, а ще шлях несподіваних ідей та геніальних наукових відкриттів.

Історія науки відмічена не лише великими відкриттями, але й іменами їх творців. Все, що створюється нині і буде відкрито в майбутньому, було б неможливим без геніїв минулих епох і праці сучасних вчених, що наполегливо прагнуть до істини.

Виставка присвячена слов'янським вченим, внесок яких у світову науку посідае особливе місце. Яскраве сузір'я визначних вчених, винахідників, мислителів подарувала міжнародній спільноті Україна. Юрій Дрогобич, Євген Патон, Борис Патон, Микола Кибальчич, Михайло Ягель, Іван Артоболевський, Борис Лазарєв, Олег Антонов, Михайло Максимович, Олександр Палладін, Віктор Глушков – паша гордість і наша слава. А ще скільки їх не названо!

Новий час і нові дерзання можуть принести людству як нові досягнення у підкоренні невідомих сил природи, так і неминучі розчарування. І цей процес пізнання безкінечний.

ВИДАТНІ НАУКОВЦІ: ВИБРАНІ ПРАЦІ

Прогрес  науки  визначається   працями   її вчених і цінністю їх відкриттів.

Л. Пастер

Література:

БЕНАРДОС Н. Н. Научно-технические изобретения и проекты. Избранные труды: [М.Бенардос видат. рос. винахідник-електротехнік]. – К.: Наук, думка, 1982. – 240 с.: іл.

БЕРКА К. Измерения. Понятия, теории, проблемы / Пep. с чешс. К.Иванова. – М.: Прогресс, 1987. – 320 с.

ВАВИЛОВ   С.И.   Очерки   и   воспоминания:   [С.Вавілов  – вчен.-фізик]. – М.: І Іаука, 1981. – 352 с.

ВЕЙНИК А.И., КОМЛИК С.Ф. Комплексное определение хронофизических свойств материалов. — Мн., 1992. — 95 с.

ВЕРНАДСКИЙ В.И. Начало и вечность жизни. – М.: Сов. Россия, 1989. – 704с.

ГЛУШКОВ В.М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. М.: Наука, 1986. – 488с.

КЕЛДЫШ М.В. Избранные труды. Общие вопросы развития пауки. – М.: Наука, 1985. – 704 с.: іл.

КИРИЛЛИН В.А. Страницы истории науки и техники.  – М.: Наука, 1989. – 494с.

КРЫЛОВ А.Н. Мои воспоминания: [О.Крилов – інженер-суднобудівник, механік і математик]. – Л.: Судостроение, 1984.  – 480с.: ил.

К.Э. ЦИОЛКОВСКИЙ и проблемы развития науки и техники. М.: Наука, 1986. –  192с.

МЫСЛИ Коперника – истоки основ современной механики // Седов Л. И. Размышления о науке и об ученых. – М.: Наука, 1980. – С. 3-24.

ПАТОН Б.Е. Наука. Техника. Прогресс. – М.: Наука, 1987.  – 414с.

ПАТОН С.О. Вибрані праці. – К.: Наук, думка, 1970.  – 456 с.: іл.

ПИСАРЕНКО Г.С. Жизнь в науке. – К.: Наук, думка, 1989.  – 192с.

РУКОПИСНЫЕ материалы Ф.Л.Цандера [вчен. в галузі ракет.-косміч. науки та техніки] в Архиве АН СССР. – М.: Наука, 1980. –  128с.

ТИМОШЕНКО С. Воспоминания: [С.Тимошенко – вчен.-механік, один з засн. АН України]. – К.: Наук. думка, 1993. – 424 с.

ЧЕРНОВ    Д. К.    Избранные    труды    по    металлургии    и металловедению. – М.: Наука, 1983. – 448 с.

ВИНАХІД – ВІДКРИТТЯ – НАУКА

Велика поезія нашого століття – це наука з дивовижним розквітом своїх відкриттів.

Е. Золя

Література:

АРИСТ Л.М. Жизнь изобретений. – К.: Техника, 1983.  – 144 с.: ил.

ГЕРАСИМОВ С. М., ПИЛИПЕНКО А. В. "Изобретение радио": как это понимать // Радио. — 1995. – № 4/5. — С. 39-42.

МАЛАЯ энциклопедия открытий / Сост. И. П. Свиридова. Н. Г. Сиротенко. – М.: ООО "Изд-во ACT"; X.: Торсинг, 2001.  – 607с.

РЫЖОВ К.В. 100 великих изобретений. – М.: Вече, 2001.  – 528с.

СЕРВИСЕН С. В. Прочность материалов и элементов конструкций при статическом нагружении. Избр. тр.: В 3 т. – К.: Наук, думка, 1985.

СКВОЗЬ призму времени: Политический музей вчера, сегодня, завтра: Сб. / Сост. Я.Д.Барский. — М.: Знание, 1987.  – 176 с.: ил.

СКВОРЦОВ    Э.К.    Эффект    Доплера. Новосибирск: Новосибир. книж. изд-во, 1990. – 120 с.: ил.

ХОТЕЕНКОВ В.Ф. Все о технике. – М.: Дрофа, 1996. – 336 с.

ЖИТТЯ ВИДАТНИХ ВЧЕНИХ

Мисляча та працююча людина с мірою усьому. Вона є великим планетним явищем.

В. Вернадський

Література:

СЕДОВ Л.И. Размышления о науке и об ученых. – М.: Паука, 1980.-440с.: ил.

ТВОРЦЫ мировой науки: Oт античности до XX в.: Попул. биобиблиограф. энцикл. / Рос. гос. б-ка; Сост.: З.П.Джинова, Г.В.Шандуренко. – М.: Пашков дом, 2001. – 784 с.

XVIII СТОЛІТТЯ

Науки... всі справи людські приводять до найвищої досконалості.

М. Ломоносов

Література:

БЕЛЯВСКИЙ М.Т. ...Все испытал и все проник: (к 250-летию со дня рождения М.В.Ломоносова). – М.:. Изд-во Москов. ун-та, 1986. – 224 с.

ВАРШАВСКИЙ А.С. Сыны Отечества. – М.: Дет. л-ра, 1987. – 303 с.: ил.

ВИРГИНСКИЙ B.C. Ефим Алексеевич Черепанов (1774-1842), Мирон Ефимович Черепанов (1803-1849). – М.: Наука, 1986. – 234с.: ил.

ВИРГИНСКИЙ B.C. К.Д. Фролов – выдающийся русский техник XVІІІ века. – М.: Правда, 1950. – 31 с.: ил.

ГЕРМАШОВА И.В. Великий самоучка (К 185-летию со дня смерти И.П.Кулибина) // Мясн. индустрия. – 2003. – № 3. – С. 42-43.

ЗАГОРСКИЙ Ф.Н. А.К. Нартов – выдающийся машиностроитель XVIII века. – М.: Знание, 1957. – 32 с.

ЗАГОРСКИЙ   Ф.Н.  Л.Ф. Сабакин  –  механик   XVIII   века. 1746-1813.    М.-Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1963. – 88 с.: ил.

ЛИТИНЕЦКИЙ И. Б. М. В. Ломоносов основоположник отечественного приборостроения. – М.-Л.: Гостехиздат, 1952. 159с.: ил.

ПИПУНЫРОВ В.Н. Иван Петрович Кулибин. – М.:  Гос. науч.-техн. изд-во машипостр. л-ры, 1955. – 188 с.

РАДЧЕНКО   Б.   Часы   купца   Волоскова:   [Про   винахід механіка XVIII ст.   Г.I.Волоскова] // Наука и жизнь. –  1988. – № 2. – С. 126-127.

САЛАХУТДИНОВ Г. Мастер парових дел: Про І.І.Ползунова] // Инженер. – 2000. – № 2. – С. 12-14.

ФЕДОРОВ А.С. Творцы науки о металле. – М.: Наука, 1980. – 218с.: ил.

XIX СТОЛІТТЯ

Вчений    повинен    іти    непроторенними шляхами, незважаючи на перепони.

М. Лобачевський

Літератури:

ОТ МАХИН до роботов: Очерки о знаменитых изобретателях, отрывки из документов, научных статей, воспоминаний, тексты патентов: В 2 т. / Ред.-сост. М.Н.Ишков. – М.: Современник, 1990. – [Сер. "Открытия и судьбы"].

АРЕНБЕРГ А.Г. Л. С. Попов – изобретатель радио. Стенограмма публич. лекции... – М.: Правда, 1951.-29 с.: ил.

ВИШЕНКОВ С. Александр Можайский [творець першою в світі літака]. – М.: Мол. гвардия, 1950. – 198 с.

Д.И. МЕНДЕЛЕЕВ: 150 лет со дня рождения. 1834-1984 / Под ред. Н.М.Жаворонкова. – М.: Наука, 1986. – 248 с.

ЖУКОВА Л. Лодыгин [О.М. – вчен. в галузі електротехніки]. М.: Мол. гвардия, 1989. -304 с.: ил.

И. БОЖЕК (чес. механік, в 1815 р. побудував паровий візок] // Техника в ее историческом развитии. – М.: Наука, 1979. – С. 3 19.

ИОСИФ РЕССЕЛ [чес. винахідник] // История техники. М.: Наука, 1962. – С. 191.

КОСМОДЕМЬЯНСКИЙ А.А. Константин Эдуардович Циолковский. 1857-1935. – 2-е изд., перераб. и дон. – М.: Наука, 1987. – 304 с.: ил.

КОСМОДЕСЬЯНСКИЙ    А.А.    П.Е.Жуковский.          М : Просвещение, 1969. – 183 с.: ил.

ЛИПИЛИН В. Алексей Николаевич Крылов (інженер-суднобудівник, механік і математик]. – М.: Мол. гвардия, 1983. – 223с.: ил.

ЛИТВИНОВА Е.Ф. Н. И. Лобачевский. Его жизнь и научная деятельность // Паскаль. Ньютон. Линней. Лобачевский. Мальтус: Биогр.   повествования   /  Сост.,   общ.   ред.   П.Ф. Болдырева. Челябинск: Урал, 1995. – 448 с.: портр.

НИЛОВ Е. Зелинский [М.Д. – хімік-органік]. – М.: Мол. гвардия, 1964. – 256 с.: ил.

РАКЧЕЕВ Е.Н. Дмитрий Иванович Журавский. 1821-1891: [Видат. рос. інженер і вчен. в галузі будівел. механіки]. – М.: Наука, 1984. – 240с.

РОГИНСКИЙ В.Ю. Михаил Васильевич Шулейкин [видат. вчен. в галузі радіотехніки] // В.И.Коваленков, М.В.Шулейкин: Сб. ст. – М.: Знание, 1984. – С. 24-48 с.

СОЛОВЬЕВ Ю.И. Николай Семенович Курнаков. 1860-1941: [Основоположник фізико-хім. аналізу]. – М.: Наука, 1986. – 272 с.: ил.

ЯРОЦКИЙ А.В. Борис Семенович Якоби. 1801-1874: [Створив і розробив основи теорії електр. машин, гальванопластику та ін.]. – М.: Наука, 1988. – 240с.: ил.

XX СТОЛІТТЯ

Геній людства в нашому  двадцятому столітті виражається в інженерії.

А. Эйнштейн

Література:

АНДРЕЙ НИКОЛАЕВИЧ ТУПОЛЕВ. Грани дерзновенного творчества / Под ред. М.С.Листова. М.: Наука, 1988. 248 с.: ил.

ВЕЛИКИЕ ученые XX века / Авт.-сост. Г.А.Булыка, Н.ВЛисовская, Г.А.Яхонтова. М.: Мартин, 2001. – 463 с.: ил.

ГАРНОВ В.И. Академик Александр Расплетин [вчен. і конструктор в галузі радіотехніки, радіолокації, телебачепня]. – М.: Моск. рабочий, 1990, – 189 с.

ДОМБРОВСКИЙ В.В. Александр Кмельяновпч Алексеев. 1891-1975: [Основоположник генератобудування і тягового електромашинобудування|. Л.: Наука, 1988. –  208 с.: ил.

ИЛЬИН В. Адмирал скоростного флота: [Про Р.Є.Алексеева гол. конструктора швиидкіс. суден]. М.: Политиздат, 1983. – 94 с.: ил.

КЛЮКИН И.И., ШАШКОВ Е.П. Константин Васильевич Шиловский. 1880-1958: [К.В.ІІІиловський – винахідник, створив перший гідролокатор]. – Л.: Паука, 1984. 12()с.: ил.

КУЗНЕЦОВА Р.В. Академик Курчатов – ученый и человек // История науки и техники. 2002. – № 2. – С. 2-34.

МАКАРОВ И.М., ТОПЧЕЕВ Ю.И. Великий физик нашего времени Жорес Иванович Алферов // История пауки и техники. – 2002. – № 11. – С. 41-45.

МАРИЯ СКЛОДОВСКАЯ-КЮРИ (1867-1934) // Великие ученые XX века / Авт.-сост. Г.А.Булыка, К.В.Лисовская, Г.А.Яхонтова. М.: Мартин, 2001. – 463 с.: ил.

МЕЗЕНЦЕВ В. Бардин [І.П. – організатор вітчиз. металургії]. М.: Мол. гвардия, 1970. – 208 с.: ил.

ПИСАРЕНКО Г.С. Степан Прокофьевич Тимошенко. 1878-1972: [Вчен.-механік.]. – М.: Наука, 1991. 240с.: ил.

ПОТАПОВ Ю.П. Василий Григорьевич Власов. 1896-1959: [Видат. рад. суднобудівник]. Л.: Наука, 1980. – 112 с.

РАДУНСКАЯ И.Л. Аксель Берг – человек XX века: [Вчен. в галузі кібернетики]. – М.:. Мол. гвардия, 1971. – 494 с.: ил.

СОВЕТСКИЕ инженеры: Сб. / Сост. А. I. Иванов. – М.: Мол. гвардия, 1985. – 398 с.: ил.

ТОПЧЕЕВ К.И. Генеральный конструктор [реактивних стратегічних бомбардувальників] Владимир Михайлович Мясищев // История науки и техники. – 2002. – № 9. – С. 2-11.

ФРАНТИШЕК Бегоунек. "Ценить время в молодости...": [Чес. вчен. в галузі радіології] // Я.Голованов. Этюды об ученых. – М.: Мол. гвардия, 1981 – С. 48-52.

ЦВЕРАВА Г.К. Никола Тесла. 1856-1943: [Інженер-електрик]. Л.: Наука, 1974. – 212с.: ил.

ЧЕРНЫЙ В.Г. Автомат XX века и его создатель: [Про М.Т.Калашникова] // История науки и техники. – 2002. – № 6. – С. 41-46.

ЯКОВЛЕВ А.С. Записки конструктора. – М.: Политиздат, 1979. – 302с.: ил.

УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ

Нехай не гасне світ науки.

П. Куліш

Література:

АЛЕКСАПОЛЬСКИЙ Д.Я. Георгий Федорович Проскура [вчен. в галузі гідромашинобудування]. – К.: Изд-во Акад. наук УССР, 1956. – 20с.

АНТОНОВ O.K. Планеры. Самолеты. К.: Наук. думка, 1990. – 504 с.: ил.

"АРХИМЕДОВЫ КРУГИ" Николая Кибальчича // Васин Я.З. И творцы, и мастеровые. – Мн: Вэшэйшая шк., 1988. – С. 126-131.

БОГОЛЮБОВ А.Н. Иван Иванович Артоболевский. 1905-1977. – М.:. Наука. 1982. – 296с.: ил.

БОРИС ГЕОРГИЕВИЧ ЛАЗАРЕВ: [Про фізика, який очолював першу и країні кріогенну лабораторію] / Вступ. ст. В.Г. Варьяхтара. — К.: Наук, думка, 1986. – 64с.

ВСЕВОЛОД Іванович Толубинський (вчен. в галузі теплоенергетики] / Вступ. ст. О.О. Кремньова. К.: Наук, думка, 1970. – 44с.

ЗАВЖДИ в пошуку: [Розповіді про видат. укр. вчен.]: Зб. – К.: Молодь, 1972. – 264с.

ЗЕМЛЯ — космос. Творческое наследие Ю. В. Кондратюка (А.И.Шаргея) / Сост. В.Г.Власко, Л.К.Решетов. X.: Майдан, 1997. – 130с.

КАМЄНЕВА В.О. Микола Андрійович Артем’єв [вчен. інж.-електротехнік]. – К.: Держтехвидав УРСР, 1960. – 76 с.: іл.

КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ (1853 1881): [Укр. винахідник, розробив проект апарата для польоту в космос] // УСІ: (Універсальний словник-енциклопедія) / Гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М.Попович. К.: Ірина, 1999. – С. 638.

ЛЕВЧЕНКО О.С. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. Тернопіль: ПП Ільчишин І.С., 2003. – 280 с.

МАЛИНОВСЬКИЙ Б.М. Академік Борис Патон – праця на все життя. – К.: Наук. думка, 2002. – 340 с.: іл.

МАТІЙКО М.М. Костянтин Костянтинович Хрєнов [вчен. в галузі зварювал. техніки]. – К.: Вид-во Акад. наук УРСР, 1963. – 68с.: іл.

МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ МАСЛЮК 1918-1995: (До 85-річчя від дня народж. великого майстра мікромініатюри] / Уклад. С.Заступ, М.Спиця. – Вінниця: ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, 2003. – 14 с.

МУШКЕТИК Ю.М. На круті гори: (Про акад. В.М.Глушкова]. К.: Дніпро, 1976. – 176 с.: іл.

ПАВЛЕНКО М. Академік Глушков: погляд у майбутнє. – К.: Молодь, 1988. – 120с.

ПЛАТОНОВ В.Н., ГОРБУЛІН В.П. Михайло Кузьмич Янгель: (Про творця ракетно-косміч. техніки]. К.: Наук, думка, 1979,- 116 с.: іл.

ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО Н.Д. Українська Академія наук. Нарис історії. К.: Наук, думка, 1993. – 426с.

РЖОНСНИЦЬКИЙ Б.М. Федір Аполлонович Піроцький винахідник трамвая. К.: Укрдержтехвидав, 1951. – 135 с.: іл.

ФРОЛОВ Д.Я. Інженер O.I. Неровецький. 1884-1950: [Вчен.-зодчий]. – К.: Будівельник, 1967. – 72 с.: іл.

ХРЄНОВ К.К., ГНИП. П.І. Віктор Васильович Данилевський. 1898-1960: [Вчен.-новатор з історії техніки]. – К.: Вид-во Акад. наук УРСР, 1963. - 45 с.

С. Коваль

Додаток

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А.  Тімірязєва

ПРЕС-РЕЛІЗ*

Свято духовної єдності

День слов'янської писемності й культури

14 травня 2003р

"... Ни плена, ни ярма

Не ведал твой язык в пути тысячилетнем.

И факел истовый славянского письма

Подвалами времен твои сыны сквозь иго

Несли уверено..."

(Д. Кугультинов)

День слов'янської писемності га культури починаючи з 1989 р., урочисто почав відзначатися в Києві, Москві, Новгороді та інших містах.

Йому присвячуються наукові форуми, проводяться різноманітні культурні заходи.

А з 29 березня 1994 р. Кабінет Міністри; України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і мистецтв України, Українською комітету славістів, прийняв постанову про проголошення в нашій державі 24 травня кожного року Днем слов'янської писемності та культури.

Унікальне культурне свято, коли вшановують святих рівноапостольних братів-просвітителів Кирила та Мефодія, які створили писемність, здійснили переклад богослужебних книг з грецької мови на слов'янську, поширювали християнське вчення. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго, це сталося 863 р.

Кирило уклав слов'янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Було створено дві слов'янські абетки глаголицю й кирилицю. Одночасно із створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької на слов’янську книжну мову Євангелія, Псалтиря.

Тодішні слов'яни скрізь добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і вся їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов'янське значення.

З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, яка об'єднала слов'янські народи па значній території. Слов'янська мова, після грецької та латинської, стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божіє.

Кирило і Мефодій засіяли слов'янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять століть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрий врожай. Зі слов'янською писемністю пов'язане зародження болгарської культури, що вплинула на духовне жиггя східних слов'ян часів Київської Русі.

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.Л. Тімірязєва запрошує відвідати декаду "Час слов'янського ренесансу", в програмі якої:

За додатковою інформацією звертайтеся: Цимбалюк Поліна Іванівна-заст. директора, тел.: 35-17-04 Марченко  

Тетяна Миколаївна зав. Відділу маркетингу, реклами і масової роботи, тел.: 35-51-97

*Прес-реліз – бюлетень для працівників засобів масової інформації, що випускається установами, організаціями і т. ін., що містить матеріали для термінової публікації.

ЗМІСТ

Передмова  Авт. Т. Марченко

І звичаї, і мова, і давнина свята... (З історії культури народів слов'янських країн)  Авт. Л. Заря

Духовна спадщина слов'ян: нове осмислення  Авт. А. Сенкевич

Вклад слов'янських вчених у світову науку  Авт. С. Коваль

Додаток