Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації

Рік видання: 2002

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Шановне товариство!  

Бібліотеки завжди виконували і виконують важливу місію — бути дзеркалом і пам’яттю народу, держави, духовними скарбницями людства. Їх призначення — забезпечити вільний доступ громадян до інформації, знань, залучати до цінностей національної і світової культури, науки та освіти, що зберігаються у їх фондах, відкрити дорогу мільйонам співвітчизників до самовдосконалення, всебічного розвитку особистості, що гарантує Конституція України.

Історія нашої держави невіддільна від історії її бібліотек. Вони пройшли славний шлях від перших книгозбірень Ярослава Мудрого до сучасних бібліотек з високими інформаційними технологіями.

Бібліотечна справа Вінниччини також має свою цікаву історію. На початку 20 століття на території Поділля з населенням близько 4 мільйонів осіб налічувалося всього 15 масових бібліотек. Найдавнішими з них є нинішня Липовецька, Могилів-Подільська,  Гайсинська  центральні районні бібліотеки та обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва.

Нині на Вінниччині працює 2270 бібліотек всіх систем і відомств, серед них 1068 - системи Міністерства культури і мистецтв. 

Швидкі і кардинальні зміни, що відбуваються у суспільстві, вимагають від нас переосмислити по-новому призначення бібліотеки і організації її діяльності.

Повільно, але впевнено, нові інформаційні технології входять у життя бібліотек нашої області. Барська, Немирівська, Тростянецька, Тульчинська центральні бібліотеки та обласні для юнацтва і  дітей ім. І.Я. Франка мають комплекти комп’ютерного обладнання, розпочинають створення власних електронних баз даних. Обласною науковою бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва створюється електронний каталог та електронні картотеки. Вже в Інтернет представлено сайти: «Соціально-економічний портрет регіону», «Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва», працює Інтернет-зал, забезпечено комфортні умови для пошуку і знаходження інформації в Інтернеті. Проведено цілу низку семінарів-тренінгів для бібліотек області та областей західного регіону нашої держави. Колектив головної книгозбірні області має серйозні напрацювання  зі створення регіонального інформаційного порталу.

На часі — організація  на базі всіх ЦБС публічних центрів регіональної інформації. Основне завдання яких - акумуляція усіх знань, інформації про регіон та збір бібліотеками   усіх   нормативно-правових   актів,   прийнятих   місцевою адміністрацією та органами місцевого самоврядування і надання їх у користування населенню.

Сьогодні для подальшого розвитку бібліотек необхідна тісна співпраця з органами місцевої влади, освітянами, громадськими організаціями, усіма, кому не байдуже майбутнє нашої культури, духовності.

Зичу всім учасникам конференції плідної роботи, великих творчих успіхів, здоров’я і благополуччя, оптимізму і всіляких гараздів.

З повагою, 

голова обласної  державної адміністрації

Віктор Коцемир

 

Поділитися:

 “Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації”

 м. Вінниця                                                                               21-22.11.2002 р. 

21 листопада

9.00-10.30            Заїзд, реєстрація учасників Конференції

10.30-11.00          Кава-пауза

11.00-11.15          Відкриття Конференції

Циганюк В.Ф. – директор Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, засл. працівник культури України.

11.15-11.30          Бібліотека і влада: грані співпраці

Шестопалюк О.В. – заступник голови обласної державної адміністрації, проф., канд. педагогічних наук

11.15-17.00          Пленарне засідання 

Доповіді 

11.15-11.55          Бібліотеки, комп’ютерні технології та інформаційне суспільс тво: нові   тенденції,  перспективи розвитку.

Прокошева Т.М. – начальник відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України, засл. працівник культури України. 

11.55-12.25          Регіональна бібліотечна політика: досягнення і  проблеми

Левицький А.І. – начальник управління культури обласної державної адміністрації, засл. працівник культури України.

12.25-13.00          Сучасна бібліотека – регіональний центр інформації.

Куделя Г.Д. – заступник начальника управління культури обласної державної адміністрації 

13.00-13.30          Інформаційне суспільство і бібліотеки.

Циганюк В.Ф.   -  директор  Вінницької  ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, засл. працівник культури України.

13.30-14.30          Обід

14.30-17.00.         Продовження пленарного засідання 

Робота публічних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб населення.

Цуріна І.О. – зав. відділом наукового аналізу та розвитку бібліотечної справи Національної парламентської бібліотеки України

Динаміка розвитку видавничої справи в Україні та нові підходи бібліотек до формування документних фондів.

Олексієнко Л.Г. – зав. відділом формування фондів і  організації  каталогів ОУНБ    ім. К.А.Тімірязєва

Реалізація нормативно-правової бази з питань видавничої діяльності в регіоні.

Грушецька Л.Г. – заступник начальника управління у справах преси та інформаційної політики обласної державної   адміністрації.

Виступи

Сучасне інформаційне середовище: реалізація проектів професійного зростання бібліотечних працівників.

Скнар В.К. – професор, зав. кафедрою бібліотекознавства та інноваційних технологій ДАКККіМ, керівник центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти, засл. працівник культури України.

Інформаційна інфраструктура регіону: досвід формування, проблеми та шляхи їх вирішення.

Морозова Н.І. – гол. бібліотекар, керівник СІБС ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва.

Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки і вищої освіти. Погляд науковця.

Подолинний А.М. – професор Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського, засл. працівник культури України.

Шляхи входження вузівських бібліотек в інформаційне суспільство.

Притуляк Т.Є. - зав. відділом обслуговування бібліотеки Вінницького державного технічного університету.

Бібліотека і молодь в інформаційному середовищі.

Мундір О.В. – в.о. заступника директора облбібліотеки для юнацтва.

15.40-15.50          Перерва

Соціально-економічні процеси сучасності та їх вплив на стан інформатизації  дитячих бібліотек.

Мрищук Т.А. – директор облбібліотеки для дітей ім.І.Я.Франка.

Впровадження новітніх інформаційних технологій в практику роботи шкільних бібліотек.

Мазур Л.Д. – начальник матеріально-технічного відділу управління освіти і науки обласної державної адміністрації.

Бібліотечно-інформаційне забезпечення спеціалістів-медиків.

Берладин Г.В. – директор Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки.

Створення краєзнавчих інформаційних ресурсів: здобутки та перспективи.

Ніколаєць О.Г. – зав. відділом літератури та інформації з питань краєзнавства ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва.

Трансформація бібліографії в інформаційному суспільстві.

Авраменко Г.М. – зав.  відділом довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування користувачів ОУНБ .А.Тімірязєва.

Роль бібліотеки в консолідації прогресивних громадських і політичних ініціатив.

Шинькович А.В. – керівник прес-служби обласної Ради, голова Молодіжного парламенту Вінниччини.

16.30-17.00          Екскурсія по бібліотеці

17.00-18.00          Відвідання музеїв міста (обласного краєзнавчого, художнього, М.Пирогова).

18.00-19.00          Вечеря

19.00-21.00          Культурно-розважальна програма

22 листопада

7.30-8.00     Офіційна зустріч представників МФВ, ПР ООН  в Україні, директора ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва  з головою Вінницької обласної державної адміністрації  В.Ф.Коцемиром

8.00-8.45               Сніданок

8.45-9.15               Удосконалення діяльності органів місцевої влади з питань інформування населення.

Татусяк С.П. – заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації. 

Секційні заняття

9.15-12.00            Секція 1 (заступники голів райдержадміністрацій, начальники відділів внутрішньої політики). 

9.30-12.00.           Круглий стіл “Регіональний інформаційний портал: яким він має бути?” (за окремим планом).

Архипська О.І.- директор інформаційних програм   Міжнародного фонду “Відродження”.

Презентації

WEB-проект “Вінницький регіональний портал”.

Морозова Н.І. – гол. бібліотекар, керівник СІБС ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва.

Офіційна WEB-сторінка “Соцінформ”.

Давиденко В.В. - начальник головного управління праці та соціального захисту обласної державної адміністрації.

12.00-12.30          Чат представників влади та громадян регіону з метою обговорення проблеми електронного урядування та створення регіонального інформаційного порталу.                               

9.15-12.00  Секція 2 (бібліотечні працівники)

Круглий стіл “Від міжбібліотечної координації – до регіональної  співпраці” (за окремим планом).

Куделя Г.Д. – заступник начальника управління культури обласної державної адміністрації.

12.30-13.30          Підведення підсумків роботи обласної науково-практичної конференції, запитання, відповіді, обмін думками.

Управління культури Вінницької обласної державної адміністрації.

 Прийняття підсумкового документу

Учасники Конференції. 

13.30-14.00          Обід

14.00-16.00          Відвідування кращих бібліотек області

16.00-18.00          Від’їзд учасників Конференції

 Склад оргкомітету з підготовки і проведення Конференції

Куделя Галина Денисівна заступник начальника управління культури облдержадміністрації, голова;
Циганюк Василь Федорович директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва, заст. голови;
Цимбалюк Поліна Іванівна зав. відділом науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва, секретар;
Берладин Галина Василівна директор обласної наукової медичної бібліотеки;
Дубовий Василь Матвійович директор облбібліотеки для юнацтва;
Кисельова Ніна Іванівна директор Вінницької міської ЦБС;
Маєвська Ліна Василівна директор бібліотеки Вінницького національного медуніверситету ім. М. Пирогова, голова методичного об’єднання вузівських бібліотек;
Марченко Тетяна Миколаївна

зав. відділом маркетингу, реклами і масової роботи ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва;

Морозова Наталя Іванівна керівник СІБС ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва;
Мрищук Тетяна Андріївна

директор облбібліотеки для дітей ім. І.Я. Франка.

 

Сьогодні Україна прагне до розбудови інформаційного суспільства і робить певні кроки на цьому шляху.        

Однією з ознак інформацій-ного суспільства є доступ громадян до офіційних, законодавчих, урядових документів, матеріалів місцевих органів влади. У червні 2002 р. Президент України Л.Кучма підписав Указ про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності і відкритості діяльності органів державної влади, в якому визначено механізми створення правових засад для реалізації прав громадян на участь в управлінні державними справами.

Цей указ передбачає забезпечення реального доступу до нормативно-правових актів, а також інших документів, створених в процесі діяльності органів державної влади, через комп’ютерні мережі, інформаційні центри та бібліотеки.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”,  прийнята у січні 2002 р., зобов’язала органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечити розміщення та постійне оновлення інформації на  власних WEB-сайтах у мережі Інтернет.

Хочу назвати ще один документ – Указ Президента України від 1 серпня 2002 р. “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”. Він визначає механізм для реалізації конституційних прав громадян на інформацію, участь в управлінні державними справами, положень Послання Президента України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”. Ці документи спонукали бібліотеки активізувати роботу із забезпечення доступу до цієї інформації.

Інформованість громадян сприяє активізації їх участі у громадському житті, управлінні державою, в демократизації суспільства, посилює їх соціальний захист. Саме тому бібліотеки області надають доступ до урядової інформації, до офіційних публікацій законів та законодавчих актів, які визначають права громадян, інформації про діяльність державних та місцевих органів влади, включаючи питання формування та використання бюджету, про систему оподаткування та соціального захисту, про діяльність муніципальних служб, про розвиток Вінницької області та окремих районів, про громадські організації, політичні партії, об’єднання тощо.

В обласній бібліотеці ім. К.А.Тімірязєва до послуг користувачів повнотекстова електронна база “Ліга-Закон”, доступ до Інтернету надає можливість користувачам знайомитися з інформацією, представленою на сайтах Верховної Ради Уряду, Президента України.

Бібліотеки області намагаються бути партнерами місцевої влади у справі забезпечення прозорості їх діяльності.

Для сільських громадян та більшості населення районних центрів комп’ютерні технології ще не стали такими доступними, як це спостерігається у великих містах. Для них основним джерелом інформації залишається газета та радіо. Тому органи місцевої влади намагаються якнайширше надавати інформацію про свою діяльність на шпальтах обласних газет “Вінниччина”, “Подолія”, “Подільська зоря”.

Вільний доступ до інформаційних ресурсів, який гарантує бібліотека своїм користувачам як на традиційних носіях, так і через новітні технології нейтралізує поглиблення прірви між інформаційно-багатими та інформаційно-бідними верствами суспільства.

Виробилась певна система співпраці органів місцевої влади з бібліотеками області. В значній мірі цьому сприяла проведена кілька років тому Всеукраїнська науково-практична конференція “Бібліотека і влада”.

У жовтні цього року було прийнято розпорядження облдержадміністрації “Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек області”. Такі центри створені, функціонують і поповнюються новими матеріалами у Бершадській, Липовецькій, Томашпільській, Муровано-Куриловецькій та інших центральних бібліотеках.

Мешканці районних центрів тут можуть знайти інформацію про діяльність місцевої влади, відомості про пільги, пенсійне забезпечення, поради щодо оформлення документів на субсидії та інші відомості, які їх цікавлять.

Останнім часом вийшла на якісно новий рівень співпраця органів обласної влади та обласної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва.

Як приклад, можна назвати впровадження проектів “Вінниччина: інформаційний портрет регіону”, “Електронне урядування – відкритий доступ громадськості до рішень влади”, та створення регіонального інформаційного порталу та інформаційного центру на базі обласної бібліотеки.

Значну допомогу у повсякденній роботі нам надають бібліографічні покажчики “Місцеве самоврядування: історія та сучасність”, “Україна – нова стратегія розвитку”. Бібліотека оперативно реагує на наші інформаційні потреби і запити. Майже кожен службовець облдержадміністрації сьогодні одержує інформацію, необхідну для його роботи.

Значного успіху у впровадженні новітніх інформаційних технологій досягли бібліотеки вузів нашого міста.

Цікавий досвід в цьому напрямку набуто бібліотеками Технічного університету, Національного медичного університету ім. М.Пирогова та торговельно-економічного інституту.

Сьогодні ці бібліотеки у своїй діяльності широко використовують можливості Інтернет, пропонують студентам та викладачам власні бази даних, працюють над створенням WEB-сторінок.

На жаль, далеко не скрізь адміністрації бачать в бібліотеці справжнього партнера і надійного помічника, не усвідомлюють значимості й ефективності спільної роботи, немає чіткої системи надання бібліотеці документів органів самоврядування на місцях.

Місцева влада недостатньо турбується про фінансування своїх бібліотек. Останнім часом збіднені й застарілі фонди багатьох районних та сільських бібліотек, надаються мізерні кошти на передплату періодичних видань. Впровадження новітніх технологій в роботу цієї категорії бібліотек, треба визнати, ще далека перспектива. Відповідно, від цього втрачає як бібліотека, так і місцева влада.

Владним структурам всіх рівнів в першу чергу потрібно дбати про своїх партнерів і помічників – бібліотеки, і лише потім чекати від них дієвої допомоги.

Взаємодія бібліотек з місцевою владою в процесі роботи має стати природною і необхідною обом сторонам. По-перше, це випливає, насамперед, із самої сутності бібліотек, які, як складові системи масових комунікацій, покликані сприяти оволодінню населенням соціально значу­щими знаннями і навичками, його адаптації до нових соціально-економічних і політичних умов.

По-друге, це виходить також із таких вимог як соціальна необхідність, соціальна корисність і соціальна привабливість, що стоять перед закладами культури. Як заклад, працюючий і на владу, і на населення, відповідати усім цим вимогам має кожна бібліотека. Адже освічений місцевий керівник і службовець - гарантія успіху і життєздатності території; освічене населення - гарантія стабілізації суспільства, а все разом - гарантія стабілізації і процвітання бібліотек. Сьогодні не треба доводити, що матеріальне становище бібліотечних закладів, їхнє благополуччя багато в чому залежать від того, яке місце вони посідають в ієрархії цінностей місцевої влади. Головне, чого треба досягти бібліотекам в цій ситуації, - налагодити стосунки з місцевою владою, змусити її зовсім по-іншому подивитися на бібліотеку, відчути її діяльність як частину своєї власної діяльності, вважати її найбільш зручним каналом і власного інформування, і інформування населення щодо діяльності місцевої влади у нових умовах трансформації суспільства.

За даними західних дослідників майже 85% людських проблем вирішується на місцевому рівні, за місцем проживання. Наприклад, загальновідомо, що головним завданням адміністрації у нових умовах є розвиток соціальної інфраструктури. Ця величезна сфера включає будівництво житла, охорону здоров’я, організацію системи освітніх закладів та дошкільного виховання, соціальне забезпечення, розвиток сфери послуг культурного і побутового призначення тощо. Крім цього, завданнями органів місцевої влади є також зберігання і розвиток історичних і культурних традицій, організація раціонального природовикористання і охорони довкілля, управління трудовими ресурсами, їхнє ефективне використання, соціальний захист населення.

Усі ці обставини викликають потребу добре орієнтуватися в нинішній економічній ситуації, вивчати закони, укази, постанови, володіти інформацією з соціальних, екологічних, національних, історико-культурних та інших питань.  У цій ситуації саме бібліотеки можуть виступати такими посередниками інформації, через те, що тут працюють підготовлені кадри, саме такі, які можуть організувати необхідну роботу щодо розповсюдження знань про місцеву владу, інформаційне обслуговування керівників регіону. Здійснювати систематичну і повсюдну роботу, спрямовану на підвищення рівня інформованості, самосвідомості, відповідальності, правової культури населення і службовців органів місцевої влади з будь-яких питань.

Одне з головних завдань - створення дійового механізму своєчасної якісної інформаційної підтримки органів місцевої влади. В ідеалі – це є організація ефективного інформаційного забезпечення з використанням традиційних і нових інформаційних послуг на базі ав­томатизації бібліотек , пріоритетне забезпечення бібліотекою муніципальних службовців і керівників органів місцевої влади оперативною і ретроспективною інформацією шляхом передачі документів факсом, електронною поштою, через модемний зв’язок.

З 2001 року Міжнародним фондом „Відродження” за підтримки Міністерства культури та мистецтв України було розпочато роботу по створенню Регіональних інформаційних порталів на базі обласних наукових бібліотек.  Інформаційний портал - це  віртуальний регіональний інформаційний ресурс в мережі Інтернет. Інформаційне наповнення майбутнього порталу - нормативно-законодавча інформація обласних державних адміністрацій; економічний стан області; краєзнавство; події в регіоні; блок інформації про діяльність громадських недержавних організацій; інформаційні довідково-аналітичні бази даних. Згідно Указів Президента України про розвиток Інтернет в Україні та прозорість рішень влади, обласна адміністрація зацікавлена і буде підтримувати бібліотеку у створенні та наповненні інформацією майбутніх порталів, передавати її в електронному вигляді.

Ми неодноразово зустрічалися з представниками Міжнародного фонду „Відродження” на чолі з директором інформаційних програм пані  О. Архипською, з представниками Британської ради в Україні, з начальником  відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України пані Т.М. Прокошевою. Ці зустрічі відбувалися як на офіційному рівні в ОДА так і Обласній бібліотеці  ім.. К.А. Тімірязєва на конференціях і семінарах. Тому я сподіваюся що сьогоднішня наша зустріч буде плідною і сприятиме поліпшенню діяльності бібліотечної галузі в регіоні.

Роль бібліотек у формуванні інформаційного простору регіону важко переоцінити, особливо  обласних універсальних наукових бібліотек, які згідно з Законом України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, є головними бібліотеками регіонів.

Цей статус також закріплено Законом України “Про обов’язковий примірник документів”, який теж дає основу для формування бібліотечних ресурсів.

Основними функціями, які визначають провідну роль універсальної наукової бібліотеки в регіоні, можна назвати такі: більш високий рівень повноти комплектування фондів, їх доступність,  різноманітність послуг, традиційність центрального стану серед бібліотек регіону. Загальнорегіональні функції ОУНБ – бібліографічні, науково-методичні, досліджувальні.    

Нова соціально-комунікативна ситуація, активні процеси на шляху побудови інформаційного суспільства по-іншому визначають пріоритети діяльності обласних бібліотек.

Сьогодні в ОУНБ відбуваються фундаментальні зміни – від книгосховищ документів до постачальників інформації, а ці два поняття суттєво відрізняються один від одного.

Бібліотеки повинні не лише збирати і зберігати, але і виробляти та розповсюджувати інформацію, брати участь у міжрегіональному обміні і формуванні ідентичного інформаційного простору регіонів і країни в цілому. Нові інформаційні технології, які сьогодні стоять у центрі уваги, змушують бібліотеки не тільки переглянути традиційний набір послуг, а й по-новому визначити свої функції.

Саме ці питання ми плануємо розглянути на нашій конференції.

Розпочнемо аналіз функцій бібліотек з першочергової: з комплектування.

Ця функція з появою електронних видань  в Інтернет тепер вважається не тільки як закупівля інформації на фізичних носіях, але і як придбання прав на доступ до неї.

Сучасне інформаційне середовище характеризується постійним збільшенням кількості інформації, що надається на електронних носіях. У зв’язку з цим змінюються форми і методи роботи з документами.

Така ситуація вимагає часткової зміни  політики комплектування бібліотеки, створення різнобічної системи оцінки і відбору видань, у якій повинна враховуватися не тільки його семантична цінність, але і визначатися оптимальний носій інформації.

Настав час серйозно замислитись над технологічними змінами сфери формування бібліотечних фондів і активізувати роботу по оцінці і відбору ресурсів, що надаються користувачам.

Зараз бібліотекам потрібна методика комплектування, відбору друкованих і електронних ресурсів, яку потрібно розглядати як дотримання умов оптимального інформаційного забезпечення користувачів послугами, що базуються на сучасних технологіях.

Другий аспект цього питання стосується інформації, де і що видається в Україні.

Адже сьогодні бібліотеки відчувають проблеми, пов’язані з пошуком документів, необхідних їм для поповнення і розвитку фондів.

Ситуація пояснюється тим, що, в умовах ринку, видавництва зацікавлені якомога швидше продати свою продукцію. Терміни від виходу в світ друкованої продукції до її повної реалізації в середньому складають 2-3 місяці. Виходячи з цього, застосування сучасних технологій відбувається у книгорозповсюдженні, про яке, на превеликий жаль, наші бібліотеки ще знають недостатньо.

Зараз в Україні існує 58 видавництв, які мають свої WEB-сайти і біля 20 Інтернет-книгарень.   

Напевне, настав час бібліотекам звернути увагу на  ці явища. Адже видавництва та книготорговельні фірми  мають посилання  на свої Інтернет – сайти на різноманітних пошукових серверах.

По-перше – на деяких сайтах репертуар видань супроводжується анотаціями, є розділи новин, хіт-парадів найпопулярніших серед покупців книг.

По-друге –  репертуар виданої книжкової продукції, який представлений на деяких сайтах і містить більш, ніж 20 тисяч назв, при чому це не тільки книжкова продукція, але компакт-диски, відеокасети, усе ліцензоване.

По-третє – у Інтернет-магазинах існують знижки. Наприклад, при закупівлі трьох або більше книг на 100 грн. – 2%, на 300 грн. – 3%, 500 грн. –5%, 1000 грн. – 6%.

Постійним покупцям надається ще більша знижка, вона залежить від суми  замовлення.

Оплата може відбуватися  не тільки кредитними картками, а  і за допомогою рахунку-фактури. Після перерахування коштів через  будь-який відділ банку чи пошти, забезпечення  доставки здійснюється протягом 7-10  днів. При цьому вартість по Україні складає 7,3 грн., тобто за тарифами звичайної пошти, але можлива доставка відповідним кур’єром.

Друга важлива функція бібліотек – створення  довідкового апарату. У сучасних умовах ця функція має два аспекти – інформування  про традиційні видання та інформування про ресурси, до яких бібліотека має доступ в Інтернет.

Важливо, що при цьому  саме уявлення про довідковий апарат здійснюється на новому рівні -  у вигляді електронних каталогів і покажчиків доступних через Інтернет, що дозволяє читачам користуватись цим апаратом  у віддаленому режимі, не відвідуючи бібліотеку.

Головний їх критерій  – оперативність, глибина і широта  пошуку інформації.

Сучасні вимоги до відкритості, доступності бібліотек вирішуються, у першу чергу, за допомогою наявності інформації в Інтернет про всі документи, що зберігаються у бібліотеці. Тому на порядку денному – прискорення роботи по виставленню ЕК на бібліотечних сайтах.

Розглянемо інші аспекти довідкового апарату.

Використання можливостей сучасних технологій у мережі Інтернет дозволяє суттєво підвищити рівень сервісу для віддаленого користування. Наприклад, в Інтернет - каталозі провідних бібліотек Росії створюється система відсилок каталогу періодичних видань до змісту журналів, що знаходяться на сайтах видавництв, які випускають даний журнал. Наявність таких відсилок суттєво розширює можливості користувачів, дозволяє їм не заходячи у бібліотеку, отримувати інформацію не тільки про надходження того чи іншого журналу, але і про його зміст.

Таким чином, роль каталогу періодичних видань, як важливого елементу довідкового апарату,  суттєво зростає, що підтверджує думки самих читачів. Вивчення корисності описаної системи відсилок, що було проведене шляхом Інтернет - опитування користувачів у Росії, показало, що 90% опитуваних засвідчили про безумовну доцільність підтримки і розвитку такої системи.

Третя функція -  обслуговування користувачів.

Нові інформаційні технології вносять зміни у традиційний режим обслуговування. Вони супроводжуються записами інформації на дискету читача, роздруком на принтері необхідних матеріалів, дозволяють вводити електронні формуляри, використовувати штрих-коди.

Але зараз ми будемо розглядати обслуговування користувачів первинною інформацією – тобто першоджерелами. Тут просто не можливо не торкнутись питання електронної доставки документів, оскільки електронна доставка документів є одним із основних  завдань бібліотеки по забезпеченню доступу до інформації.

Помітну роль у цьому процесі  повинні відігравати служби МБА.

Говорячи з деякими  бібліотекарями  про електронну доставку документів, інколи доводиться чути про “авторське право”, що не дозволяє нам цього робити.

У статті 22 Закону України “Про авторське право і сумісні права”, яка присвячена бібліотекам та архівам, йдеться про те, що без згоди автора чи іншої особи, що має авторське право, бібліотекам та архівам допускається відтворення одного примірника твору, якщо при цьому діяльність бібліотек та архівів не має на меті одержання прибутку. Тобто, бібліотека може вільно відтворювати статті, невеликі за обсягом твори за запитами фізичних осіб у разі, якщо ці матеріали використовуються з метою освіти, навчання або приватного дослідження.

Декілька слів про проблеми збереження фондів.

Перший етап реалізації Програми збереження бібліотечних і архівних фондів виявив безліч проблем у описі цінних і рідкісних видань, організації зведення цієї інформації, тобто роботі по відбору рідкісних і цінних видань до Державного реєстру Національного культурного надбання.

Прийнято рішення, що відбір і опис видань до реєстру буде спочатку здійснюватись великими бібліотеками, які мають у своєму штаті кваліфікованих фахівців. Масив цієї інформації, тобто сам каталог, буде виставлений на сайтах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського та Національної парламентської бібліотеки України. Потім до нього будуть додаватися відомості про наявні видання інших бібліотек.

Довідково - інформаційне обслуговування - одна з найголовніших і разом з тим найскладніших функцій бібліотек.

Раніше ця функція стосувалась тільки друкованих форм видань. У зв’язку з тим, що в Інтернеті багато вільнодоступної бібліографічної інформації, перед бібліотеками відкриваються широкі можливості довідково-бібліографічної роботи.

На сьогодні довідково-бібліографічне обслуговування є досить проблематичним, організація у нових умовах відповідних служб потребує докорінної перебудови.     

Активне впровадження нових засобів оброки інформації і зміни фізичної суті її носіїв змінило і процес уявлення про довідково-бібліографічний фонд. До нього входять, як друковані, так і електронні ресурси.

 Впровадження сучасних інформаційних технологій розвинуло рамки видової структури ресурсної бази даних довідково-бібліографічного обслуговування, добавивши до електронних каталогів бібліотек, локальних баз даних СD-Romи, DVD-Rоми, он-лайнові ресурси  довідкового характеру.

Виділяється ще одна особлива група потенційних джерел довідкової інформації – це Web-сайти, які створюють різні заклади, організації, фірми. Серед таких джерел інформації можна назвати: книжкові видавництва, журнали, газети, новостійні агентства, промислові корпорації, наукові центри, урядові організації, торговельні палати,  спортивні клуби і туристичні фірми.

Особливу групу складають сайти, які використовуються для фактографічних довідок. Такі сайти добре організовані, мають систему посилань на відомі довідкові джерела, що традиційно використовуються для виконання довідок – це енциклопедії, словники, довідники, збірники цитат, адресно-довідкові матеріали.

Так зараз спеціалісти провідних бібліотек Росії ідентифікують дев’ять видів тематичних запитів, при виконанні яких доцільно звертатись до ресурсів Інтернету. Це поточні новини, ювілейні дати, “гарячі теми”, бізнес, урядова і правова інформація, популярна література, інформація про кіно, телебачення, літературні бестселери, популярна музика, виставки, інформація про спорт, статистика в Інтернеті, списки Інтернет-провайдерів, безкоштовне програмне забезпечення, навчальні програми, інформація адресно-довідкового характеру, туристична інформація, медична інформація освітньо-популярного характеру.

Зараз користувач надає переваги фактографічним, гіпертекстовим, повнотекстовим базам даних. Власне кажучи, бібліографічні засоби стануть скоріше інструментом сигнального оповіщення про нові надходження. За бібліографією залишається почесна місія ретроспективного кумулювання  великих інформаційних масивів в історико-культурних та наукових цілях. В режимі оперативного обслуговування бібліографічна інформація стає допоміжним джерелом внутрішнього використання.

Але, усе вище сказане не можна віднести до краєзнавчої роботи. Адже важливим завданням універсальних наукових бібліотек є поглиблення регіональної інформаційної спеціалізації, направленої на цілісне відображення літератури про регіон у всіх аспектах його розвитку, тобто те, що ми називаємо краєзнавча бібліографія.

Зараз слід більше приділяти уваги інформаційному забезпеченню дослідницької краєзнавчої  роботи: бібліографуванню архівних краєзнавчих матеріалів, створенню краєзнавчих енциклопедій, словників, довідників історичного характеру, місцевих репертуарів дореволюційної місцевої книги тощо.

Методична діяльність - функція, завдяки якій обласні бібліотеки завжди займали центральне місце в регіоні. Останнім часом ряд обласних бібліотек звузили свій методичний вплив. Причини цьому відомі – практично відсутні кошти на відрядження, не вистачає грошей на видання і взагалі не відомо куди спрямовувати ЦБС при такій фінансовій скруті.

На превеликий жаль, у більшості випадків в Україні як серед владних структур, так і серед самих бібліотекарів бібліотека сприймається як  місце видачі книг та періодичних видань. Поодинокими явищами є те, що районна, міська бібліотека створює фактографічну інформацію.

Поліпшення ситуації можливе, якщо бібліотека спрямує свою діяльність на створення фактографічної інформації з питань життєдіяльності місцевої громади, питань, що реально хвилюють населення, зокрема, освіта, охорона здоров’я, правопорядок, комунальне обслуговування, які вирішуються саме на місцевому рівні.

У більшості країн  світу за довідками з питань соціального захисту, пенсійного забезпечення та багатьох інших звертаються саме у бібліотеку, оскільки вона акумулює усю інформацію як опубліковану, так і не опубліковану, зокрема, збирає видавничу, рекламну продукцію підприємств, закладів, установ, громадських організацій, оголошень різних служб району (міста), графіки прийому, що адресовані населенню.

В цілому треба сказати, що на сьогоднішньому етапі – основна діяльність методистів – це професійне консультування. На передній план зараз виходить аналітична діяльність. Тобто, методисти повинні проводити моніторинг бібліотечної ситуації, вивчати проблеми бібліотечної справи і робити прогноз розвитку бібліотек свого регіону.

Нові завдання, які зараз стоять перед бібліотеками,  вимагають від бібліотечних працівників багато зусиль і виконати їх кожній конкретній бібліотеці дуже важко.

Потреба в об’єднанні зусиль бібліотек у межах регіонів існує давно.

Саме сьогодні потреба у відновленні кооперації в регіоні зростає.

Але міжбібліотечне регіональне співробітництво повинно бути реалізоване на якісно новому рівні.

По-перше, нові інформаційні технології і телекомунікації надають безперечний вплив на саму природу процесу інтеграції і спільного використання ресурсів.

По-друге. Велике значення мають обставини, що у останні роки ми отримали можливість познайомитись з багатющим досвідом кооперації і розділення ресурсів європейських, американських бібліотек і бібліотек країн СНД.

Корпоративність бібліотечних технологій і корпоративний характер міжбібліотечної взаємодії визначається  такими технологіями, як корпоративне комплектування, мається на увазі, зокрема, координація і спільне використання документів фонду, зведені каталоги, система корпоративної каталогізації, єдина ідеологія пошуку у розподіленому інформаційному ресурсі та інше.

До корпоративних інтересів можна віднести електронну доставку документів між бібліотеками, відстеження оперативної інформації про проведення різноманітних заходів на регіональному рівні, перегляд новин про роботу видавництв і взагалі різного роду новин, замовлення літератури у онлайнових книжкових магазинах і багато чого іншого.

Широка кооперація між бібліотеками на регіональному рівні, добре сплановане співробітництво – принесуть додаткову вигоду для наших користувачів і дозволять зберегти єдиний інформаційний і культурний простір регіону.

Підсумовуючи усе вищесказане хочу підкреслити, що особливостями обласних універсальних наукових бібліотек є те, що їх діяльність повинна бути направлена на ефективне функціонування бібліотечної системи усього регіону.

Унікальність завдань вимагає особливого підходу і до підбору кадрів, і фінансування, потребує особливих вимог до споруд, технічного оснащення цих бібліотек.

В нашій державі відбуваються надзвичайно важливі за своїми обсягами і наслідками процеси утворення і становлення нового демократичного суспільства.

Досягнення цієї мети неможливе без розв’язання цілого комплексу завдань на рівні кожного регіону.

Важливу роль у даному контексті відведено бібліотекам. Враховуючи це і будується бібліотечна політика нашого регіону.

На теренах Вінниччини бібліотечної народжувалось немало цікавих досвідів, інновацій і починань. Книгозбірні області, зокрема, обласна наукова бібліотека  ім. К.А. Тімірязєва, були неодноразово базами проведення форумів Всеукраїнського значення. Але сьогоднішня науково-практична конференція особлива. Адже, вона проходить напередодні 2003 року, оголошеного Президентом України Л.Д. Кучмою – Роком культури в Україні.

В області розроблені довгострокові програми „Розвитку культури на 2003-2004 рр.”, краєзнавства до 2010 року, поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року.

В цих документах передбачено зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, впровадження нових інформаційних технологій в практику роботи бібліотек, поліпшення якості комплектування бібліотечних фондів.

Найважливішим для нас сьогодні є збереження мережі бібліотек та розвиток їх інформаційного потенціалу. Низка юридичних документів державного та регіонального значення забезпечують права бібліотек на повноцінне функціонування. Насамперед це „Державний реєстр публічних бібліотек Вінницької області”, який ми постійно тримаємо в полі зору як гаранта збереження існуючої мережі.

З ініціативи управління культури питання життєдіяльності культосвітніх установ, в т.ч. і бібліотек, неодноразово розглядалось на колегіях обласної державної адміністрації та сесіях обласної ради.

Стан організації бібліотечного обслуговування в області можна охарактеризувати за такими критеріями: на Вінниччині працює 1068 бібліотек системи Міністерства культури, які обслуговують понад 600 тис. користувачів і щорічно видають 11 мільйонів прим. документів.

Бібліотеки активно працюють над зміцненням свого становища в суспільстві, залученням позабюджетних джерел фінансування, пошуком нових потенційних читачів та споживачів інформації, встановлення партнерських взаємовідносин з управлінськими структурами, органами місцевої влади та самоуправління.

Незважаючи на складні умови соціально-економічних перетворень є певні зрушення в питаннях комплектування бібліотек. Лише в цьому році централізовано отримано і передано бібліотекам області майже – тис. примірників видань, переважна більшість яких – книги бібліотечної серії. Із фондів ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва розподілено понад 20 тис. книг бібліотекам  інших систем і відомств.

Щоб задовольнити потреби вінничан в оперативній інформації приділяється увага передплаті періодичних видань. Щорічно бібліотеки області отримують майже 8 тис. примірників газет і журналів на суму біля 400 тис. грн.

Традиційно це питання найкраще вирішується у Барському, Бершадському, Вінницькому, Гайсинському, Липовецькому, Калинівському, Тростянецькому районах і м. Вінниці.

Вінничанина бібліотечна має позитивний досвід з організації соціокультурної діяльності.

Різноманітною палітрою літературно-мистецьких заходів бібліотеки області відзначають Дні Конституції і Незалежності України, річниці Великої Перемоги, визволення Вінниччини в роки Великої Вітчизняної війни.

В практику роботи бібліотекарів увійшли презентації книг сучасних місцевих авторів, літературні суботи Михайла Коцюбинського, Стусівські читання.

Великою популярністю користуються клуби і об’єднання за інтересами, літературно-мистецькі вітальні Калинівської, Тульчинської ЦБС. Значна увага діяльності таких читацьких формувань приділяється у м. Бар. Поряд з відомим клубом „Подільські оденки”, при центральній бібліотеці успішно працюють „Літературні п’ятниці”, „Недільна школа”, клуб бардівської пісні. Цікаво організовано роботу інформаційно-консультаційного центру „Право” та молодіжного клубу політичних дебатів Немирівської ЦБС.

Варто сказати добре слово про сільських бібліотекарів, які попри всі негаразди і мізерні заробітні плати, в пошуках нових форм роботи з користувачами, налагоджують тісні зв’язки з місцевою владою, освітянськими установами, громадськими організаціями, розширюють коло послуг, здійснюють краєзнавчу роботу.

Серед них, Катерина Трохимець (зав. бібліотекою-філією с. Чагів Оратівської ЦБС), Людмила Стець (с. Лука-Мелешківська Вінницької районної ЦБС),  Ніна Шевчук (зав. бібліотекою с. Лозовата Липовецького району).

Пріоритетним напрямком регіональної бібліотечної політики є створення власних інформаційних ресурсів та умов для входження в інформаційний простір України і світу.

Процес впровадження нових інформаційних технологій в діяльності бібліотек, що розпочався ще в 90-ті роки, відбувається досить швидкими темпами і в нашій області. Барська, Немирівська, Тульчинська, Тростянецька районні та обласні бібліотеки для дітей ім. І.Я. Франка і для юнацтва мають комплекти комп’ютерного обладнання, розпочинають створення власних баз даних. Головною книгозбірнею, ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, здійснюється робота зі створення інформаційно-бібліотечного ресурсу, зокрема, електронного каталогу і картотеки.

Вже в Інтернет  представлено сайт „Соціально-економічний портрет регіону”.

Потрібно зазначити, що у першочергових завданнях реалізації обласної програми розвитку галузі культури на 2003-2004 роки окремим розділом виділено інформатизацію бібліотек та створення центрів регіональної інформації. Провідною установою з цих питань визначено обласну універсальну наукову бібліотеку ім. К.А. Тімірязєва, яка має досвід розробки бібліотечних проектів, пов’язаних із застосуванням сучасних технологій. Сьогодні колективом „Тімірязєвки” розпочато співпрацю з обласною державною адміністрацією зі створення регіонального інформаційного порталу. Це дасть можливість покращити і розширити доступ користувачів до інформації, насамперед, соціально-важливої, що дозволить об’єднати територіальну громаду, представити регіон у Всесвітній мережі Інтернет.

Передбачається залучити до цієї справи центральні районні бібліотеки.

Враховуючи їх загальнодоступність, кваліфікацію і досвід працівників у роботі з інформацією, обслуговуванні користувачів, можна сказати, що бібліотеки спроможні взяти на себе роль інформаційного посередника між органами місцевої влади та громадянами. Це вже знайшло своє застосування у напрямку діяльності „Бібліотека і влада”.

Створення на базі бібліотек області центрів регіональної інформації (згідно розпорядження голови облдержадміністрації), оснащення їх комп’ютерною технікою та підключення до регіональної інформаційної мережі дасть можливість владним структурам вийти на широке інформаційне забезпечення своєї діяльності, а бібліотекам значно підвищити їх соціальний статус, ще раз доведе здатність бібліотек пропагувати і реалізувати ідеї „відкритої влади”.

Основою змісту Законів України „Про Національну програму інформатизації”, „Про інформацію”, „Про бібліотеки і бібліотечну справу” є забезпечення одного із суттєвих прав громадян – свободи доступу до інформації, яка в усьому світі визнається відкритою і не представляє державної чи комерційної таємниці.

Робота бібліотек як інформаційних центрів, перш за все, повинна починатися із формування традиційних документних ресурсів.

На сьогодні проблема комплектування бібліотек новими книгами стоїть дуже гостро. Тому поточний рік характерний тим, що з боку держави приділено чимало уваги її вирішенню.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Державну програму поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 роки. На її основі управлінням культури облдержадміністрації, обласними методичними центрами розроблено відповідну регіональну програму, яка затверджена 4-ою сесією обласної ради  4-го скликання 7 листопада цього року, реалізація якої дасть змогу оновити ядро фондів бібліотек, розширити репертуар періодичних видань, а відтак, поліпшити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів.

Окрім питання комплектування бібліотек, передбачено ряд заходів щодо покращення матеріальної бази, технічного оснащення і у програмі розвитку культури області на 2003-2004 роки.

Потребує свого вирішення забезпечення як обласної наукової, так і центральних районних бібліотек обов’язковим примірником місцевих документів.

Публічні бібліотеки області знаходяться в центрі системи забезпечення інформаційними послугами на місцевому рівні і відіграють важливу роль у розвитку цих послуг. Соціальний і економічний розвиток країни диктує нові вимоги до функціонування бібліотек, стратегії їхньої діяльності.

Бібліотеки як скарбниці знань та інформації повинні переосмислити свою місію – місію служіння новому інформаційному суспільству.

Робота бібліотек області як інформаційних центрів, знайшла своє застосування у напрямку „Бібліотека і влада”. В першу чергу – це забезпечення доступу громадян до законодавчих та нормативних актів, рішень органів влади та місцевого самоврядування, до екологічної, демографічної, соціальної інформації, даних про надзвичайні ситуації.

Новий імпульс збору такої інформації та активізації роботи з нею у книгозбірнях Вінниччини дає розпорядження голови обласної державної адміністрації  п. Коцемира В.Ф. „Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек області”.

Накопичення таких матеріалів доповнить традиційний документний фонд, який у переважній більшості бібліотек, особливо периферійних, застарілий.

Без модернізації своєї діяльності не лише районним, але й сільським бібліотекам не обійтися. Ми повинні самі працювати на створення власного позитивного іміджу.

Шлях до розв’язання багатьох проблем лежить через співпрацю з органами влади, доведення значущості своєї діяльності. Цікаві приклади такої взаємодії можна відзначити у Бершадській, Липовецькій, Могилів-Подільській, Муровано-Куриловецькій, Тиврівській центральних бібліотеках. Тут створені центри регіональної інформації, збираються фактографічні бази даних, соціально-значуща інформація про наповнення і використання місцевого бюджету, екологічну ситуацію, пільги інвалідам, порядок надання субсидій, оформлення пенсій.

Особливе місце належить інформаційному забезпеченню АПК.

Одним із важливих шляхів співпраці бібліотек з місцевою владою є інформування окремих підрозділів райдержадміністрацій та місцевих рад на основі відповідних угод. Цей напрямок роботи потребує спеціального дослідження, яка інформація необхідна різним гілкам влади, наскільки важлива для них та, що надають бібліотеки.

Обласна наукова бібліотека з 1995 року має вихід в Інтернет, впроваджує нові інформаційні технології, створює власні бази даних і надає їх у користування споживачів. На жаль, цей процес дуже повільно відбувається у районах області. Перші кроки у даному напрямку роблять обласні бібліотеки для дітей ім. І.Я. Франка та юнацтва, Барська, Немирівська, Тульчинська, Тростянецька центральні бібліотеки, які мають комплекти комп’ютерного обладнання.

На порядку денному стоїть завдання створення регіонального інформаційного порталу на базі ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Ми усвідомлюємо, що не маючи технічного оснащення, а, відповідно доступу до електронних ресурсів інших бібліотек, забезпечувати інформацією користувачів бібліотеки складно. Проте, знову ж таки одним із шляхів співпраці з органами місцевої влади є використання їхнього комп’ютерного обладнання, яке є у кожній райдержадміністрації чи районній раді для отримання і передачі інформації по електронній пошті або факсу. Ініціатива повинна виходити від бібліотек. Таким чином, можна користуватися електронною базою даних „Ліга-закон”, власними базами даних, в тому числі і повнотекстовими, які створює обласна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва. Можна констатувати, що запит породжує пропозицію і чим активнішим він буде, тим інтенсивніше в цьому напрямку буде працювати і обласний методичний центр.

Пріоритетним напрямком роботи бібліотек є краєзнавча діяльність, на поліпшення якої спрямована Державна та обласна програми розвитку краєзнавства до 2010 року.

Слід приділити особливу увагу постійній підтримці інформаційного портрету регіону (ІПР), який виставлений в Інтернет і доступний світовому співтовариству.

Вагоме місце займає видавнича робота. На належному рівні ця ділянка діяльності поставлена в обласній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва. На жаль, інші обласні та центральні районні бібліотеки не дооцінюють її важливості. Тому тут відсутня система підготовки і видання методичних і бібліографічних матеріалів, виходять вони епізодично, від випадку до випадку.

Хочу акцентувати увагу на необхідності підготовки бібліотеками бібліографічно-інформаційних матеріалів для написання історії міст і сіл України.

На часі – створення історії бібліотек. Зразком цьому може стати історія Липовецької та Гайсинської центральних бібліотек, які уже відзначили свої вікові ювілеї.

Варто продовжувати ведення поряд із електронним каталогом (ЕК) традиційного довідково-бібліографічного апарату. Існують проблеми із системою бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), відсутній офіційний переклад таблиць українською мовою, застарілі варіанти не відповідають сучасним вимогам.

Щоб стати справжнім інформаційним центром, бібліотеки повинні бути забезпечені висококваліфікованими кадрами. Залишається проблемою безперервна бібліотечна освіта. І хоч позитивні напрацювання в цьому напрямку є, вони потребують свого подальшого розвитку і удосконалення, особливо ефективність навчання і застосування отриманих знань в практичній діяльності бібліотек.

Потребує активізації і система методичного забезпечення діяльності бібліотек, як регіональних центрів інформації, особливо на районному рівні. Розширення впливу, здійснення моніторингу, методичне  консультування,  видавнича  робота,  впровадження інновацій – ось основний перелік завдань, що стоять перед методичними центрами.

Дедалі актуальнішою стає інформаційно-бібліографічна діяльність сучасних бібліотек. Як провідні напрями довідково-інформаційної роботи визначаються такі:

  • вивчення та використання зарубіжного інформаційного потенціалу Інтернет, цієї глобальної мережі та її українських ресурсів;
  • надання читачам доступу до міжнародної бібліографічної інформації, можливості самостійно працювати в Інтернет;
  • розробка концепції спільного використання фондів та бібліографічних даних.

На мою думку, бібліотека не повинна втрачати жодної зі своїх функцій, вона має удосконалювати класичні моделі, але й опановувати нові види діяльності. Структура книгозбірні має не збіднюватися, а збагачуватися й урізноманітнюватися. Завтрашній день бібліотек – це комплекс рукописних, друкованих, електронних видань. Бібліотека повинна розвиватись як комплексна багатоцільова установа, що концентрує інформацію, нагромаджену людством, на всіх видах носіїв.

В усіх існуючих сьогодні концепціях інформаційного суспільства, не дивлячись на їх певну відмінність в питаннях основної умови формування, інформаційне суспільство розглядається, перш за все, як високотехнологічні інформаційні мережі, що діють в національних регіонах та глобальних масштабах.

В інформаційному суспільстві головним сектором економіки стає інформаційне виробництво, а інформація – основним видом товару і однією з головних соціальних цінностей суспільства, причому таким товаром, достоїнства якого, у порівнянні з “традиційними” видами товарів, є унікальними.

Перехід до інформаційного суспільства супроводжується формуванням принципово іншої системи інформаційних комунікацій, що базується на переведенні основного масиву інформації в електронну форму з одночасним забезпеченням можливостей відкритого доступу до цих даних з будь-якого місця і в будь-який час.

У другій половині 1990-х років стає зрозумілим, що саме технологічні аспекти бібліотечної роботи набувають першочергового значення – вміле застосування комп’ютерних технологій реально і в багато разів підвищує ефективність роботи бібліотек. Більше того, технологічні зміни, що відбуваються сьогодні, поступово встановлюють нову парадигму розвитку бібліотеки як соціального інституту, призводять до змін самої сутності бібліотечної роботи.

Бібліотека, що традиційно відноситься до основних ланок системи інформаційних комунікацій, на жаль, не виграла від збільшення інтенсивності інформаційного обміну. Потенційна здатність користувача одержувати будь-які відомості, де і коли це необхідно, змінила існуючу систему відносин, в результаті чого найбільш інформаційно ємкі сфери діяльності (бізнес, управління, юриспруденція, галузі високих технологій), стали переорієнтовуватися на одержання відомостей безпосередньо через Інтернет з віддалених джерел, минаючи бібліотеки.

Бібліотека не в змозі конкурувати з комерційними компаніями ні по повноті документів, ні по оперативності оновлення даних, ні по рівню сервісу.

Щоб зберегти свої позиції у світі, що стрімко міняється, бібліотекам сьогодні належить багато в чому змінюватися самим і при цьому основний акцент повинен бути зроблений на адаптацію досягнень високих технологій. Мова йде як про комп’ютеризацію існуючих бібліотечних процесів, так і про пропозиції абсолютно нових форм обслуговування. Повна (суцільна) автоматизація бібліотек дасть можливість різко підняти якість обслуговування при скороченні виробничих витрат. Технічною базою здійснення цих перетворень повинні стати електронні каталоги, корпоративні бібліотечні мережі, що забезпечують об’єднання ресурсів і економію зусиль бібліотек. Впровадження в практику таких видів обслуговування як онлайновий доступ до каталогів (в т.ч. і зведених), електронна доставка документів, систематичне інформаційне обслуговування віддалених користувачів дадуть нам можливість закріпитися на інформаційному ринку і зберегти роль важливої ланки інформаційного суспільства.

Сьогодні наша бібліотека являє собою сучасний, технічно оснащений регіональний інформаційний центр. Вона кілька років співпрацює з Радою Міжнародних наукових досліджень і обмінів (IREX), Відділом преси, освіти і культури при посольстві США в Україні, Міжнародним фондом “Відродження”, Британською Радою в Україні, Гете-інститутом. В результаті ми одержали можливість повністю комп’ютеризувати основні бібліотечні процеси, навчити своїх працівників основ комп’ютерної грамотності, розробці і створенню WEB-сторінок в Інтернет, основ комп’ютерної графіки.

В 2001 році бібліотека виграла проект “Інтернет для читачів публічних бібліотек” (LEAP, Відділ преси, освіти і культури при посольстві США в Україні). Це не тільки 5 робочих місць і безкоштовний доступ до Інтернету на два роки, а й нові форми та якісно новий сервіс обслуговування. Нові підходи в роботі бібліотеки, безсумнівно, будуть супроводжуватися зміною теоретичних уявлень про її функції, зміщенням акцентів в управлінні і правовому регулюванні інформаційної діяльності, підготовці кадрів інформаційних працівників.

З 1999 року в ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва розпочалась спеціалізована підготовка працівників бібліотек для роботи з інформаційними ресурсами глобальних мереж. Використовуючи  можливість вільного доступу до Інтернету, одержаного завдяки спільному проекту з ІREX і LEAP (Відділ преси, освіти і культури посольства США в Україні і Радою Міжнародних наукових досліджень і обмінів), наша бібліотека проводить заняття із співробітниками бібліотек міста і області, прагнучи стимулювати використання потенціалу мереж у бібліотечній практиці. 

В 2001р. при підтримці Міжнародного фонду “Відродження” бібліотека виграла проект “Вінниччина: інформаційний портрет регіону (ВінІПР 2000)”. На регіональному сервері представлена інформація про роботу місцевих органів влади, є інформація з питань права, освіти, бізнесу, культури і т. ін.

Згодом МФВ підтримав новий проект “Електронне урядування – відкритий доступ громадськості до рішень влади”, мета якого забезпечити відкритість регіональної влади, а також організувати відкритий доступ до інформації і професійних знань для самої влади.

Інформаційні ресурси глобальних мереж знаходять широке застосування як у внутрібібліотечних процесах (підготовка бібліографічних покажчиків, тематичних списків, пошук літератури для комплектування і докомплектування), так і при виконанні запитів користувачів. Цю та іншу інформацію вже зараз можна знайти на сайті бібліотеки.

Знайомство з інформаційною мережею кардинально розширює професійну самосвідомість бібліотечних працівників, виводить на рівень принципово нового розуміння бібліотеки як установи, що забезпечує доступ всіх членів суспільства до всіх видів інформаційних ресурсів. Все це закладає основи формування бібліотекаря якісно нової формації, бібліотекаря-навігатора, для якого вміле поводження з ресурсами глобальних мереж є невід’ємним елементом професійної кваліфікації.

Бібліотека сьогодні кардинально змінюється по своїй суті, переглядає деякі, здавалося б, сталі принципи свого існування. В новому інформаційному суспільстві передбачаються інші підходи до обробки інформації, оскільки віртуальні джерела не мають необхідності комплектувати, зберігати, рекомендувати і видавати користувачам інформацію так, як це робиться сьогодні зі звичними документами. В той же час, віртуальні матеріали треба оперативно і регулярно обробляти, систематизувати (вебліографія інформаційного ресурсу), їх треба враховувати, відслідковувати, здійснювати навігацію в Інтернет, консультувати користувачів, турбуватися про забезпечення доступу до платних джерел, здійснювати навчання користувачів роботі зі всім арсеналом нових електронних документів. Практично діяльність бібліотек вже зараз повинна бути зорієнтована на ці процеси. Не засвоївши їх, бібліотеки ризикують бути витісненими з інформаційного ринку і ніякі заяви про їх неминучу цінність не допоможуть.

Таким чином, нові технологічні реалії інформаційного суспільства, ведуть до суттєвих змін змісту бібліотечної роботи. Бібліотека продовжить виконання посередницьких функцій між інформацією і споживачем, можливо в іншій формі. Зміна технологічної парадигми потягне за собою значні зміни більшості внутрібібліотечних процесів, перерозподіл кадрових ресурсів, змін змісту бібліотечної професії.

http://library.vn.ua

E-mail:director@library.vn.ua

Сьогодні стає все більш зрозумілим, що неможливо автоматично перейти від державної масової до бібліотеки, яка має світове визначення „Публічна...”. Нова соціокультурна ситуація, викликана змінами політичного і соціально-економічного характеру, обумовила модель діяльності публічної бібліотеки. Найдемократичніший соціальний інститут країни, бібліотека, максимально наближена до повсякденного життя населення, яку відрізняє яскраво виражена соціальна функція. Саме вона має стратегічну можливість поліпшувати якість життя і демократичні можливості громадян інформаційного суспільства. Вона надає вільний рівноправний доступ до високоякісної інформації. Стає для  місцевих  жителів  вікном у світ знань, надає можливість для безперервної освіти. Допомагає самостійно приймати рішення, реалізувати культурні потреби особистості і соціальних груп. Реалізує право людини на вільний, всебічний розвиток особистості, яке гарантоване Конституцією України.

Так змінюється місце бібліотеки в культурно-освітній та інформаційній інфраструктурі регіону, її роль в громадському та політичному житті, в розвитку місцевого самоуправління, формуванні соціальної активності населення.

  1. Бібліотеки завжди були провідниками культури суспільства.
  2. Бібліотеки представляли політику держави, надавали інформаційну підтримку владним структурам всіх рівнів. Сьогодні вони стають посередниками між адміністрацією та населенням,бо з одного боку бібліотека формує громадську думку і доводить її до влади, з іншого –інформує громадськість про діяльність місцевої влади.
  3. Посилюється соціальна функція публічних бібліотек,набагато більше уваги приділяється питанням повсякденного життя пересічного громадянина.
  4. Так вона стає інформаційним центром,необхідним абсолютній більшості населення. Інформаційна функція стає пріоритетною, відмінною рисою якої є аналіз, обробка, оперативне доведення до користувача. Інформація стає товаром, який має бути концептуального, фактографічного характеру, що узагальнює вже готові результати інформаційного пошуку.               

Тепер від бібліотекаря вимагається перевіряти точність опублікованих даних, вміти шукати відповідь у всесвітній мережі, користуватись бібліографічними та іншими матеріалами, вибирати правильні та економічні шляхи пошуку, виробляти алгоритми бібліографічного та фактографічного пошуку. Розглянемо приблизну схему реалізації інформаційного запиту публічною бібліотекою:

  • Виявлення потенційних споживачів інформації;
  • Прийом та уточнення запиту;
  • Оптимізація процесів пошуку інформації;
  • Підбір інформації для індивідуальних користувачів та окремих  груп населення;
  • Визначення доцільності подальшого використання інформації;
  • Збереження відібраної інформації (час, можливі носії інформації, доступ).

Видання інтелектуальної продукції, в якій зацікавлені і місцева влада, і населення, використання ресурсів для формування інтелектуальної еліти суспільства, розширення громадських зв’язків, забезпечення комфортності обслуговування, підтримка і участь населення – все це є запорукою успіху діяльності публічної бібліотеки.

Сьогодні  Україна повинна зробити вибір: чи постійне відставання, чи випереджаючий розвиток і входження у число технологічно розвинутих держав світу. Ми вважаємо, що  для нас є єдино перспективним другий шлях і поставлену мету можна досягти за рахунок найбільш ефективно працюючого потенціалу суспільства, при цьому головна увага повинна приділятися розвитку інтелектуальних продуктів,   послуг,  безперервній інформаційно-бібліотечній освіті.

Потрібен перехід вітчизняної економіки, науки, освіти на інноваційні шляхи розвитку, що в свою чергу вимагає сучасного теоретичного і практичного управління, кооперації при формуванні і реалізації спільних перспективних проектів. Такі проекти дають можливість в умовах перехідної економіки розвинутись системі освіти, культури та державним бібліотекам, підтримати їх, а також започаткувати нові сфери діяльності в регіоні, що сприяє розвитку інформаційного ландшафту сучасної України.

Для активізації вітчизняного інтелектуального потенціалу необхідно забезпечити йому режим максимального сприяння, пріоритетного інформаційного бібліотечного обслуговування, створити в Україні ефективні умови використання Інтернет-технологій та Інтернет ресурсів.

Позитивним є досвід центру Безперервної інформаційно-бібліотечної освіти щодо реалізації проектів: “LEAP Створення  Інтернет-місць в публічних бібліотеках ”- за сприяння уряду Сполучених  Штатів Америки, “Безперервна  інформаційно-бібліотечна освіта: нові освітні технології” – за сприяння  Міжнародного фонду “Відродження” та Інституту відкритого суспільства (м. Будапешт).

Додаткового вивчення потребує ефективна  взаємодія бібліотек  та  місцевої влади, що  може розглядатися  як окремий проект.

Професійне зростання бібліотечних працівників є можливим в процесі вивчення та опанування наступними програмами проблемно-модульного навчання:  

  1. Комунікативне та інформаційне забезпечення програм розвитку  регіонів
  2. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в демократичному   суспільстві
  3. Пошук додаткових джерел фінансування бібліотек
  4. Комфортність обслуговування читачів як показник рівня роботи бібліотек
  5. Комп’ютерні технології створення інформаційних продуктів мережі інтернет
  6. Створення і використання електронних видань у бібліотеках
  7. 7. Робота в автоматизованих інформаційно-бібліотечних системах. Програмне забезпечення аібс
  8. Як взяти з інтернету найбільше?
  9. Інтернет в публічних бібліотеках
  10. Менеджмент електронних ресурсів
  11. Проектний розвиток бібліотек
  12. Бібліотеки в сучасному світі: нові вимоги та тенденції
  13. Бібліотеки і влада. Розвиток електронного урядування
  14. Інформаційний ландшафт сучасної україни
  15. Інтернет та бібліотеки. Інформаційний сервіс
  16. Управління бібліотекою та нові послуги для користувачів

Обов’язковою складовою успішних реформ в Україні є пріоритетний розвиток інтелектуального потенціалу. Світовий досвід підтверджує, що  життєвий рівень усіх прошарків населення, соціально-економічна ситуація в країні визначається ступенем освіченості суспільства і його ставленням до інтелектуальних цінностей та інновацій. Лише інтелектуально багате суспільство є гарантом високого рівня життя людей і процвітання держави.

Основні цілі державної інформаційної політики - забезпечити постійне поповнення інформаційних ресурсів, створити на базі сучасних технологій національну інформаційну систему з метою ефективного інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, зміцнити державний і підприємницький сектори в інформаційній сфері, забезпечити для громадян країни умови вільного доступу до інформаційних ресурсів.

Реалізація державної політики в цій галузі дала визначення структури, основних завдань і функцій системи інформації в регіоні, прав і обов’язків ланок системи різного рівня ( галузевих і  регіональних), принципів організації інформаційних потоків у системі, рішення багатьох інших питань. Важливо визначити роль бібліотеки в створенні і забезпеченні функціонування регіональної системи, межі впливу її на інформаційну діяльність у нових економічних умовах, основні напрямки практичної підтримки інформаційного забезпечення всіх  сфер життя. 

Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва багато років працює над проектами інформатизації та створення електронних каталогів. 1999 рік – “Створення інтернет-місця читача публічної бібліотеки” від УБА та за підтримки Посольства США в Україні. 2000 рік – “Вінниччина: інформаційний портрет регіону “ВІННІПР-2000” – Міжнародний фонд “Відродження”. 2001 рік – Проект „Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAР”. 2002 рік – проект „Електронне урядування ГДМУ”(громадський доступ до місцевого уряду) від Міжнародного фонду „Відродження”. Нарешті  нова ініціатива - „Створення регіональних інформаційних порталів на базі публічних бібліотек”.

У розроблених проектах забезпечується формування і розвиток національних інформаційних ресурсів, їхня каталогізація, розробка; впровадження необхідних державних стандартів, що забезпечують сумісність роботи ланок державної системи інформації; розробка нових інформаційних технологій; створення і розвиток телекомунікаційних мереж доступу споживачів до інформаційних ресурсів і систем; розвиток нормативно-правової бази діяльності інформаційної інфраструктури.

Відомо, що інформаційне середовище містить у собі три основних складових: інформаційні ресурси, довідково-пошуковий апарат для них, умови доступу до даного ресурсу і його довідково-пошуковому апарату. Інформаційна інфраструктура колишнього СРСР щорічно поповнювалася 26–30 тис. найменувань закордонних видань (науково-технічного характеру, наприклад). Ситуація в Україні не набагато краща. Потрібні значні зусилля інформаційних служб, бібліотек для виправлення ситуації з зовнішнім інформаційним потоком. Багато в чому цьому сприяла поява великої кількості закордонних видань в електронній формі (є досвід роботи з базами EBSCO в Україні, зокрема, Вінницькій ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва).

Можливості нової техніки і програмних продуктів забезпечують більш ефективний сервіс для споживачів. Основні власники державних і регіональних інформаційних ресурсів розробляють і впроваджують такі системи і розширюють своє телекомунікаційне середовище через створення Інформаційних центрів. Багато регіональних інформаційних центрів сьогодні генерують федеральні і регіональні електронні інформаційні ресурси, створюють  свої WWW-сервери й активно працюють зі споживачами інформації в глобальних інформаційних мережах.:

 http://old.library.vn.ua/http://www.region.vinnitsa.com/ ,

http://www.portal.vinnitsa.com , http://www.vin.gov.ua ,

http://www.ussm.vinnitsa.com/ , http://www.socinform.vinnitsa.com/ .

Створення ефективної системи доступу споживачів до вітчизня них і закордонних інформаційних ресурсів неможливо без використання сучасних обчислювальних систем і мереж, тобто необхідна визначена інформаційна структура.

Задачі регіональної інформаційної інфраструктури не можуть бути реалізовані без опори на перспективні інформаційні технології. У цій галузі створюються принципово нові для України сучасні засоби обчислювальної техніки з базовим програмним забезпеченням на нових архітектурних і фізичних принципах, розробляється елементна база і технології виробництва надшвидкісних схем для супер-ЕОМ нових поколінь

Інформаційна інфраструктура є галуззю економіки, вона визначає стратегічні завдання держави по створенню і розвитку в країні інформатики. Ця інфраструктура містить в собі нові моделі і технології, сукупність інформаційних центрів, банків даних, комунікаційних  мереж, масового віддаленого доступу до створених ресурсів, методи забезпечення безпеки даних.

Інформаційна інфраструктура повинна забезпечити злиття інформаційних мереж із засобами масової інформації, а також інформації - комп’ютерної, комунікаційної, розважальної, соціальної, навчальної і наукової галузей.

 Разом з цим, вона, у першу чергу, повинна вирішити наступні завдання :

 - розробка вимог до апаратних пристроїв та до програмного забезпечення;

- виконання  замовлень на мережеві послуги;

- організація ефективного пошуку інформації;

- створення розгалудженої мережі  навчальних систем;

- надання віддаленого доступу до документів і швидка їхня передача.

Комунікаційна мережа, іменована також мережею передачі даних, є ядром інформаційної системи, яка забезпечує  передачу і деякі види обробки даних. На базі однієї комунікаційної мережі можна створити кілька інформаційних мереж. Завданням комунікаційної мережі є доставка адресатам блоків даних, які при цьому не повинні втрачати своєї цілісності, доставлятися без помилок і перекручування. Важливими в мережі є також операції по запобіганню перевантажень, великих черг і переповнення буферів систем. З цією метою відбувається управління інформаційними потоками. Комунікаційні мережі поділяються на три класи: мережі з маршрутизацією даних, мережі з селекцією даних та змішані мережі.

Відповідно  до типів переданих сигналів розрізняють аналогові мережі і цифрові. Вимоги підвищення надійності і збільшення пропускної здатності комунікаційної мережі призвели до необхідності переходу на цифрові мережі. У залежності від простору, що покривається, мережі бувають локальними, територіальними та глобальними.

Гігантські обсяги накопиченої інформації, безупинний її ріст, різнорідний характер збереження, відсутність уніфікованого доступу до неї створюють все зростаючі проблеми її використання. За останні роки спостерігається стрімке зростання обсягів інформації, що існує тільки в електронній формі, що дозволяє зберігати і ефективно використовувати, крім текстової інформації, зображення, звук і їхні комбінації.  Саме тому зараз бібліотеки починають створювати медіатеки, унікальний фонд цих підрозділів надаватиме користувачам можливість працювати з CD, CD-ROM, DVD та ресурсом Інтернет.

Розвиток Інтернет поступово змінює наше життя. Український сегмент бере початок з 1999 року, зараз кожний регіон поступово стає самодостатнім по контенту, технологічних сервісах, інформаційних потоках. Очікується, що регіональні локальні ресурси будуть користуватися все більшою популярністю. Тому створення регіональних інформаційних порталів надасть можливість покращити і розширити доступ користувачів до інформації.

Актуальність робіт зі створення порталів визначається наступними основними моментами:

-  необхідністю підвищення ефективності використання українських електронних інформаційних ресурсів;

-  інтенсивним використанням у наукових, технічних і соціально-культурних цілях можливостей сучасних інформаційних технологій і телекомунікацій;

-  необхідністю координації діяльності регіональних відомств і органів влади в організації сучасного інформаційного обслуговування населення, консолідації і підвищення ефективного використання засобів регіональних бюджетів, що виділяються на створення інформаційних ресурсів і інформаційне забезпечення населення;

-  завданням підтримки вітчизняного виробника інформаційних ресурсів і технологій, використання потенціалу українських розробників і дослідників;

-  інтересами України у світовому інформаційному співтоваристві і на світовому інформаційному ринку;

-  важливістю розвитку культурних зв’язків зі співвітчизниками за рубежем.

Основними цілями цих робіт є:

-  створення, збереження, розвиток і використання електронних інформаційних ресурсів і забезпечення ефективного доступу до них із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

-  підвищення ефективності діяльності органів державної влади і галузей народного господарства країни за рахунок формування якісно нового інформаційного середовища.

В пошуках оптимальних шляхів входження в інформаційне суспільство, де домінуючими продуктами є інформація та знання, стали активно дискутуватися питання про роль і місце бібліотек. Адже бібліотечні фонди – одна з найважливіших складових інформаційної бази майбутнього інформаційного суспільства, а національні інформаційні ресурси – ще й основа міжнародного інформаційного обміну.

Не секрет, що розвиток комп’ютерних технологій і, як результат, нових носіїв інформації, забезпечують, порівняно з паперовими, більшу інформаційну ємність, оперативність тиражування та розповсюдження документів, меншу вартість їх виробництва, що особливо актуально при нинішньому жорсткому фінансовому обмеженні.

Однак, так само, як заміна рукописів друкованими виданнями не спричинила трансформацію суттєвих функцій бібліотеки, так і поширення електронних документів не може розглядатися як кінець бібліотечної ери. Адже змінюється лише форма документів, незмінною залишається потреба суспільства в наявній у них інформації.

Бібліотека ХХІ ст. додатково візьме на себе функції тиражування впорядкованих зібрань електронних публікацій, їх поширення на компакт-дисках і комп’ютерними мережами та аналітико-синтетичної переробки потоків документної  інформації зі створенням широкого спектра науково-інформаційної продукції.

У цьому напрямку мають розвиватися й бібліотеки вузів, зосередивши свою роботу на підтримці наукової діяльності професорсько-викладацького складу. Інформаційне забезпечення навчального процесу у вузах і школах здійснюватиметься з використанням електронних посібників на компакт-дисках.

Свій шлях в інформаційне суспільство проторює і науково-технічна бібліотека ВДТУ.

Серед завдань, що постали сьогодні перед бібліотекою університету, пріоритетними є входження до єдиної бібліотечної системи країни та єдиної системи інформації та документації, інтеграція з організаційною структурою університету, в першу чергу підтримка наукової діяльності професорсько-викладацького складу.

Для задоволення наукових та освітніх потреб університету бібліотека має в своїх фондах понад 800 тис. примірників документів, з яких майже 10% - українською мовою. Поповнюються фонди НТБ і документами на магнітних носіях (за 2001 р. отримали 81 прим.).

Масове впровадження комп’ютерних технологій в бібліотеці почалося з  1991 р. А з 1994 р. функціонує електронний каталог (ЕК) для читачів. В цій справі ми були першими.

Сьогодні ЕК є невід’ємною частиною нашої бібліотеки і включає 8 баз даних (БД). Створені БД працюють в оперативному режимі: щоденно відбувається введення інформації та обслуговування читачів. На сьогодні в НТБ функціонує 11 комп’ютерів, з них 7 надано до послуг читачів.

Для більш ефективного обслуговування читачів в НТБ створено комп’ютерну мережу з виділеним сервером та робочими станціями.

Копію ЕК виставили в Інтернет на WEB-сайті нашого університету.

Впровадження нових технологій дозволило підняти якість роботи і престиж бібліографічної служби. Так, за 2001 р. читачі отримали в автоматизованому режимі близько 6,5 тис. довідок. Щомісячно науковці, професорсько-викладацький склад читачів інформуються про нові надходження.

Для роботи в нових умовах потрібні висококваліфіковані фахівці. Ми, як і вся бібліотечна система країни, пережили скорочення штатів (11 шт. од.), залишивши структуру бібліотеки у повному обсязі.

Потребує уваги проблема оновлення штату НТБ фахівцями кваліфікації “бібліограф-технолог бібліотечно-інформаційних мереж”.

Позитивним  є те, що працівники бібліотеки мають змогу підвищити свою кваліфікацію в освоєнні інформаційних програмних продуктів шляхом навчання на курсах “ПК та комп’ютерні мережі”, які діють в навчальному комп’ютерному центрі перспективних інформаційних технологій ВДТУ.

Ще одним із завдань нашої бібліотеки, як і багатьох інших, є створення нових умов для підвищення інформаційної культури користувачів. Адже відповідної програми, затвердженої Міністерством освіти і науки, до цього часу немає. У нас працівники довідково-інформаційного відділу на початку навчального року проводять навчання зі студентами по користуванню ЕК. Розроблені також доступні інструкції, які знаходяться біля комп’ютерів.

Вся техніка завантажена на 100 відсотків. Понад 10 років ми використовуємо пакет прикладних програм (ППП) CDS/ISIS/M, який успішно працює під ОС MSDOS.

Сьогодні перед бібліотекою постала проблема вибору нової ліцензованої програми.

Наш сектор автоматизації працює на перспективу: продовжується розробка та впровадження програм “Абонемент”, “Книгозабезпечення навчального процесу”, “Списання літератури”, “Інвентарна книга. Книга сумарного обліку” та ін.

Впровадження новітніх технологій могло б бути набагато успішнішим, коли б були прийняті державні програми зі створення бібліотечної телекомунікаційної інфраструктури та інформатизації бібліотек.

В бібліотечних фондах зосереджено інформаційний потенціал суспільства, всі духовні багатства, накопичені людством. Якість і об’єм роботи будь-якої бібліотеки, в значній мірі, залежить від підбору книг, журналів та інших документів в її фондах.

Крім того, бібліотечний фонд документів є основою діяльності бібліотеки. Саме він визначає зміст, повноту і якість задоволення і розвитку інформаційних потреб користувачів.

Під впливом сучасних інформаційних технологій в останні роки проходять серйозні ідеологічні і технологічні зміни у всіх бібліотечних процесах, в тому числі у формуванні і збереженні БФ. Процес формування не припиняється до тих пір, поки існує бібліотека, і складає основу її діяльності. Комплектування, будучи вхідною підсистемою формування бібліотечних фондів, практично визначає собою не тільки його процеси, а всю бібліотечну роботу.

У світі видається величезна кількість документів, за даними ЮНЕСКО біля 8 млрд. екземплярів в рік. При цьому друкована продукція складає лише 1/3 документних потоків, 2/3 припадають на долю безпаперової інформації (мікрофільми, відео і магнітофонні записи, СД та ін.).

Яка ж ситуація склалася у видавничій справі  в останні роки в Україні. Якщо у  1991 р. видавалось 5855 назв, у 1996 – 6074 назви, то у 2001 – 10000 назв, при цьому 30% - це навчальна література.

За 8 місяців цього року видано понад 6000 книг за назвами і майже 35 млн. за тиражами, що значно більше, ніж за аналогічний період минулого року.

В даний час в Україні випускають свою продукцію більше 800 видавничих та книготоргуючих фірм, видають досить обмежену кількість назв друкованих видань (до 10) і малим тиражем. Біля 100 видавництв та фірм випускають від 10 до 50 назв щорічно. До фонду нашої бібліотеки потрапляє трохи більше 3 тис. назв.

Поточне поповнення фонду вимагає всебічного вивчення зовнішніх документних потоків (книг, журналів, газет),  а також аудіовізуальних матеріалів, що несуть інформацію.

Документні потоки ростуть, заповнюють книжкові ринки, магазини, виставки. Бібліотеки повинні мати постійну інформацію про стан, можливості цього потоку, тенденцію його розвитку, зміст і об’єм, щоб виявити в ньому і відібрати у фонд бібліотеки найбільш значимі документи.

Недостатність фінансування змушує бібліотеки вести вибіркове комплектування, орієнтуючись, в першу чергу, на попит. Це вже сьогодні веде до звуження потоку інформації для користувачів і негативно вплине на можливості вибору потенційних користувачів у майбутньому.

Вивчаючи міжнародну тенденцію по формуванню фонду, а також проводячи аналізи і спостереження, бачимо, що  основним критерієм відбору визначається інформаційна значимість документу.

Складності в комплектуванні  поглиблюються ще й величезним “інформаційним вибухом”. Потік інформації росте, а бібліотеки, намагаючись максимально забезпечити доступ до неї, стикаються з жорсткою проблемою росту цін і недостатнім фінансуванням, що характерно майже для всіх типів бібліотек.

Наприклад, середня вартість книги у 1997 році становила 4.7 грн., у 2001 – вже 15.4 грн., тобто зросла у 3.3 рази.

На поточному комплектуванні негативно відбились всі кризові негаразди в державі, особливо відсутність стабільного фінансування, знищення державної системи книговидання і книгорозповсюдження на  основі попередніх замовлень, що привело до значного зменшення обсягу нових надходжень до бібліотек України. В обласних бібліотеках він скоротився на 60%, а в ЦБС взагалі на 85%.Зменшення нових надходжень становило по Україні  1.5 – 2 млн. на рік і склало за останні 10 років біля 20 млн. примірників.

Бібліотеки України, опановуючи нове інформаційне середовище, повинні вже сьогодні визначити оптимальність стратегії формування власних документальних ресурсів, як частини національного документального фонду. Процеси національного відродження поставили перед бібліотеками серйозні завдання по формуванню фонду документами України. З кожним роком збільшується надходження у бібліотечний фонд документів  українською мовою. На прикладі нашої бібліотеки  бачимо, що у 1990 їх було лише 5%, 1997 – 42.5%, а  2001 – 53.5%. Особливу тривогу викликає той факт, що 80% вітчизняних видань, які виходять в Україні, взагалі не потрапляють в регіони.

З метою поліпшення діяльності бібліотек у задоволенні потреб населення друкованими виданнями та інформацією Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму поповнення бібліотечних фондів на 2003 – 2005 роки, яка спрямована на поліпшення якості бібліотечних фондів, їх оновлення, на зростання наукового та інформаційного потенціалу бібліотеки, задоволення читацького попиту, реалізацію прав громадян на доступ до інформації.

Згідно з програмою, для щорічного  поповнення фондів бібліотекам області необхідно до  12 млн. грн.

На початку листопада  цього року затверджено обласну програму поповнення бібліотечних фондів, якою передбачено на придбання книг та періодичних видань лише 9 млн грн..

У зв’язку з ліквідацією державного перспективного планування, видання літератури та замовлень за видавничими тематичними планами, відсутністю попередньої інформації про те, що готується до друку в Україні, неможливість оформлення попередніх замовлень негативно впливає на процеси комплектування і докомплектування бібліотечних фондів.

Вивчення документних потоків і відбір їх для фонду здійснюється, як  правило, по багаточисленних бібліографічних інформаційних посібниках різного призначення і змісту.

Значні зміни у сфері книговидання і книгопостачання підштовхнули бібліотеки до ретельного вивчення джерел комплектування, визначення повноти та оперативності надходження по кожному з джерел, уточнення їх ефективності.

В умовах зміни характеру і принципів функціонування традиційних джерел комплектування пріоритети надаються комерційним книговидавничим та книгорозповсюджувальним організаціям, які в ринкових умовах досить швидко переорієнтувалися, і пропонують різноманітні, вигідні для бібліотек форми співробітництва. Необхідно лише вірно вибрати партнера.

Важливим джерелом поповнення фондів виданнями краєзнавчого характеру є місцевий обов‘язковий примірник.

У квітні 1999 року в Україні було прийнято Закон “Про обов’язковий примірник документів”, а 10 травня 2002 року  Кабінет Міністрів прийняв Постанову, якою затверджено перелік одержувачів обов’язкового безоплатного примірника видань. Обласні бібліотеки увійшли до цього переліку і повинні отримувати усі видання, що вийшли на відповідній території.

Життя вимагає від бібліотек кардинального оновлення своєї діяльності, в.т.ч. формування фондів. Пошукам оптимальних шляхів у вирішенні проблем комплектування, визначення належного місця в системі інформаційних, культурних і суспільних інституцій спрямована діяльність фахівців бібліотеки. 

Останнім часом все більше уваги з боку держави приділяється молодіжним проблемам. Свідченням цього є ухвалення Кабінетом Міністрів України Національної програми підтримки молоді на 2003-2008 роки.

Понад 11 млн. громадян України ( 22,6 відсотків) – молоді люди, підлітки.  Юнацтво не просто соціально-демографічна група з певними віковими ознаками, воно посідає дуже специфічне, особливе місце в суспільстві. У молоді закладена величезна перспектива самої держави. Від того, як ми нині посприяємо їй у здобутті освіти й роботи, у якісних можливостях створити сім’ю й вести здоровий спосіб життя, залежатиме інтелектуальний та генетичний потенціал  нації на десятки років уперед.

Процес інформатизації суспільства сприяє формуванню нового типу мислення, потребує не тільки запровадження в усі види діяльності комп’ютерної техніки, але й виховання у молоді інформаційної культури. Сьогодні спостерігається сумна картина: значна частина членів  суспільства не має знань, потрібних для людини початку ХХІ століття, не має високих ідеалів, світоглядно-моральних орієнтирів, не відзначається культурою, бажанням й умінням працювати, не прагне духовного збагачення.

Отже, принципового значення набуває прищеплення молоді внутрішнього потягу до знань, інтелекту, до всього прекрасного і доброго.

Вважається, що інформаційна культура зводиться до навичок, що потребують технічних здібностей і до уміння виконувати відповідні операції в комп’ютерно-інформаційно-комунікативному середовищі.

Але інформаційна культура – це не стільки технічні навички, хоча вони обов’язкові, скільки уміння думати. Мало знати, “як знайти” інформацію, потрібно усвідомити “для чого” її шукати і “чому” саме цю інформацію.

Питання інформаційної культури сьогодні вельми актуальне, зокрема і тому, що вперше за довгий період стали доступними численні джерела важливої інформації, яку необхідно опанувати якнайшвидше і використовувати в роботі, але використовувати розумно і зважено.

Беручи до уваги результати соціологічних моніторингів, маємо висновок, що молодь потребує широкого спектра інформації, яка б допомогла їй у вирішенні ділових і особистих проблем. Як джерело такої інформації бібліотека займає одне з провідних місць тому, що є найбільш звичною і доступною інституцією, традиційним зібранням інформаційних джерел.

Молодий читач сьогодні висуває великі вимоги до бібліотеки.

Орієнтуючись на потреби молодих громадян в інформаційно-бібліотечних консультаційних послугах, бібліотеки для юнацтва поступово перетворюються на складні поліфункціональні центри з проблем молоді, центри інформації з сучасними базами даних, орієнтованими на цю категорію читачів.

Наприкінці ХХ століття визнано право дітей і молоді на вільний доступ до інформації, що існує як у традиційній, так і електронній формах. Реальна практика користування Інтернетом у бібліотеках виявила як великі переваги, так і недоліки.

Переваги Інтернет-технологій полягають у тому, що реально досягається право юнацтва на отримання необхідної інформації із світових інформаційних ресурсів. Читач має можливість оперативного доступу до інформації, яка позитивно впливає і на освітній процес, і на соціальну адаптацію молоді.

Разом з тим, існують негативні впливи Інтернет-технологій на молодь. Зміни в особистості і характері під впливом Інтернету пов’язані з тим, що діти, захоплюючись комп’ютером, досить довго не відходять від екранів, нехтують спілкуванням із друзями в реальному світі, віддають перевагу віртуальному простору.Існують і певні медичні проблеми.

В Інтернеті багато матеріалів, що сприймаються як потенційно шкідливі для дітей і юнацтва. Об’єктивно існує небезпека негативного впливу інформації, котра принижує людську гідність, викликає агресію, пропагує насильство тощо.

Ступінь негативного впливу Інтернету на молодь пом’якшують бібліотекарі-професіонали, визнані експерти в галузі культури.

На відміну від інших фахівців інформаційної сфери,  бібліотекарі не обмежуються у пошуку інформації лише електронними мережами, а вважають їх частиною  загальнодіючої системи, яка буде ще вдосконалюватися і включатиме як традиційні можливості документно-комунікативної сфери, так і аудіо -,  відео -,  і мультимедіатехнологій.

Бібліотека, як соціальний інститут, виконує функцію посередника в процесі донесення соціально значущої інформації до споживача. Останнім часом ця функція стає все більш важливою, бо інформаційний потік зростає і орієнтуватися в ньому стає все важче. Головна проблема сьогодні – це проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної.

Саме тому бібліотеки мають і повинні стати свого роду фільтром для зростаючого інформаційного потоку, відсіюючи все незначне й пусте, і навпаки, привертаючи увагу до всього важливого й істотного.

Сьогодні Україна прагне розбудувати інформаційне суспільство і робить певні кроки на цьому шляху. Важлива роль у даній справі належить бібліотекам.

З активним впровадженням комп’ютерних технологій змінюється і роль та значення бібліотечного працівника, який повинен стати посередником між читачем і носієм інформації; покликаний прищепити читачеві навички інформаційної культури. В сучасних умовах бібліотеки не повинні замикатися в своїх стінах, а, навпаки, мають налагоджувати співпрацю з різноманітними організаціями і товариствами, вивчати досвід інших книгозбірень.

В здійсненні інформатизації бібліотек головним фактором все ж залишається проблема поповнення фондів друкованими виданнями. Їй з боку держави останнім часом приділяється серйозна увага. Одним із виявів такої підтримки бібліотек є випуск книг цільового призначення за державними програмами. Наприклад, з кінця 2000 року почала реалізовуватись Українська бібліотечна серія, з 2001 – діє Національна програма видання соціально-значущих книг.

Відсутність достатніх коштів на комплектування змушує дитячі бібліотеки інтенсивно відшуковувати безплатні джерела поповнення фонду. Ними стають і видавництва, і громадські організації, і різноманітні вітчизняні та зарубіжні фонди, і приватні особи. Обласна бібліотека для дітей безкоштовно передала у бібліотеки області частину отриманих книг.

Характерною рисою сьогоднішньої дитячої бібліотеки є  перетворення її в повноцінний, гнучкий, багатофункціональний центр з проблем дитинства, що вирішує комплекс питань соціалізації, виховання, духовного росту та саморозвитку дітей. Це знаходить відображення у розширенні діапазону форм і методів обслуговування читачів та у визначенні пріоритетних напрямків діяльності бібліотек.

Однією з найголовніших функцій дитячої бібліотеки у сучасному світі  є забезпечення вільного доступу дітей і підлітків до інформації. Це право закріплено Конвенцією про права дитини, яку Україна ратифікувала 1989 року: “Дитина має право вільно висловлювати свою думку, це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї усякого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва, або за допомогою інших засобів на вибір дитини”.

Особливо важливим є багатоаспектне національне, військово-патріотичне виховання юних читачів. Україна, її історія, звичаї, традиції, видатні діячі, рідна мова, краєзнавство – ці теми є змістом творчих акцій кожної бібліотеки для дітей.

Значиму роль відіграють бібліотеки в системі громадянсько-правової освіти дітей. Перш за все, це полягає в забезпеченні кожної дитини правовою інформацією згідно з чинним законодавством і практикою його застосування; в популяризації художньо-пізнавальної літератури правової тематики з метою формування правових знань, активної життєвої позиції та профілактики правопорушень.

Не менш відповідальним завданням для бібліотек є створення системи раціонального обслуговування дітей, що потребують соціального захисту.  Це діти-сироти, діти-інваліди. Плідно працюють бібліотеки з обдарованими дітьми.

Досить великого значення набула робота з популяризації серед читачів різних вікових груп здорового способу життя без тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії та інших негативних явищ, навчанню читачів основам безпеки життєдіяльності. Подальшого розвитку і удосконалення набувають в бібліотеках програми екологічного і естетичного виховання та інші не менш значущі напрямки роботи з дітьми.

Однією із найважливіших ланок забезпечення повноцінного функціонування дитячих бібліотек є науково-методична діяльність. Новим каналом фахового спілкування стане новий часопис “Світ дитячих бібліотек” – журнал для працівників дитячих бібліотек України.

Звичайно, здобутки у нас є. Але не можна не бачити того, що часто культурна політика тільки декларується і не завжди відповідає реаліям життя. Перш за все, це стосується проблеми функціонування мережі дитячих бібліотек. В районах продовжується негативна тенденція до скорочення кількості бібліотек для дітей та їх об’єднання з бібліотеками для юнацтва і для дорослих.

Нині більшість бібліотечних проблем вирішуються на регіональному рівні і значною мірою залежать від ставлення органів місцевої влади до бібліотек. Особливість сучасного періоду характеризується тим, що бібліотеки стали незалежними у визначенні основних завдань, пріоритетних напрямків своєї діяльності, але більш залежними від органів місцевої влади в питаннях фінансування.

Досвід роботи дитячих бібліотек засвідчує, що там, де налагоджено  тісніші зв’язки з місцевими органами влади, там легше вирішується питання їх фінансування.   

Проблема інформаційного забезпечення спеціалістів лікувальних закладів на сьогодні одна з найбільш актуальних і складних. Лікар-практик потребує систематичної оперативної інформації про нові досягнення вітчизняної та зарубіжної науки, зокрема, про нові форми, методи та засоби профілактики, діагностики і лікування захворювань. Інформаційна забезпеченість такого лікаря стає фактором підвищення його професійного рівня, що безпосередньо сприяє якості медичної допомоги населенню, а бібліотека стає важливою ланкою в системі його безперервної післядипломної освіти.

Обсяг медичної інформації безмежний, а щорічно ще додається близько 1 мільйона публікацій, тому перед спеціалістами повсякчас виникає  проблема орієнтації в ній. Система інформаційного забезпечення охорони здоров’я повинна формуватися в єдиному інформаційному просторі, а її основою є: державно-статистична документація, експертні оцінки, бази даних, Internet, фонди медичних бібліотек.

Медична бібліотека обласного рівня не настільки потужна установа, щоб створити самодостатню систему медичного інформування, замінивши відповідні державні структури, які здійснювали до 1990 року цю функцію. Але змінився час, змінилась структура потоків інформації, її носії і можливості доступу до них.

Відколи розпалася стала система інформаційного забезпечення спеціалістів і бібліотеки почали існувати при тотальному дефіциті коштів, погіршився документний потенціал медичних бібліотек. Кількість нових надходжень в порівнянні з 1990роком зменшилась в 10 разів, але, виживаючи, ми напрацювали досить значний методологічний та практичний досвід входження в нову інформаційну інфраструктуру.

Щоб збільшити документний потік, довелося збільшити надходження періодичних видань з 50 до 150 назв, налагодити зв’язки з видавництвами та комерційними структурами, вчитися самостійно  заробляти кошти на книги. Забезпечили  повністю самостійне створення  ДБА.

Обласна медична бібліотека залишилась потенційним комунікаційним середовищем, яке в змозі надати інформацію користувачеві.

Протягом останніх років колектив ОНМБ послідовно займається дослідженням  проблем формування інформаційних ресурсів (ІР), справедливо вважаючи інформацію ключовим стратегічним ресурсом і рухомим фактором подальшого розвитку суспільства, а бібліотеку – одним з основних інститутів, що забезпечує її збирання, систематизацію, впорядкування і суспільне використання інформації.

В цих умовах особливо важлива інформаційна освіченість бібліотекаря, оскільки, знаючи запити й потреби своїх читачів, він може сприяти їх оперативному задоволенню, вільно орієнтуючись в ІР – традиційних друкованих та електронних. Дбаючи про оптимізацію бібліотечного обслуговування читачів, намагаємось вдосконалювати  традиційні форми роботи та використовувати нові можливості збагачення бібліотечно-інформаційних послуг.

Останні два роки були наповнені дуже важливою і  важкою  для  багатьох працівників бібліотеки  роботою щодо переосмислення можливостей та ролі бібліотеки в нових  інформаційних  умовах,   оволодінню   навичками  роботи  на  комп’ютері, входженню  в світовий інформаційний простір.

Якісний рівень інформаційної продукції, підготовленої бібліотекою, залежить від багатьох чинників, а саме:

  • якості документів, що поповнили бібліотечний фонд, їх відповідності повноті відображення основного документного потоку необхідної тематики;
  • належного рівня відбору з нових надходжень матеріалів для аналітичної обробки і відображення їх в інформаційних продуктах;
  • терміну технологічної обробки документів від моменту їх публікації до одержання в інформаційних продуктах.

Багато років функціонує в бібліотеці система оперативного  оповіщення спеціалістів області про досягнення медичної науки і практики, яка реалізується за допомогою інформаційних видань і впровадження режимів вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ), диференційованого обслуговування керівництва (ДОК) та тематичного обслуговування керівництва (ТОК).

Нам необхідно було в короткий термін  змінити мислення працівників, старі стереотипи, перебудувати традиційну схему роботи. Тимчасово відмовились від традиційних, випробуваних часом, форм інформаційного забезпечення медичних працівників . Всі зусилля були направлені на формування інформаційного ресурсу  в новому машинному варіанті, вивчення можливостей його використання, на перебудову роботи з застосуванням уже накопиченого  потенціалу .

Інформаційні покажчики публікацій із 30-ти спеціальностей для практикуючих лікарів та організаторів охорони здоров’я, “Інформаційний вісник”, тематичні рекомендаційні списки літератури – усі ці видання готуються  тепер працівниками відділу науково-медичної інформації та бібліографії на основі створюваної  нами бази даних. Вони представлені  в друкованому та електронному варіантах і мають бути розміщені на Web-сторінці бібліотеки. Для того, щоб ці видання потрапили на робочий стіл кожного спеціаліста – медика, бібліотека кожного медичного закладу, як мінімум, повинна мати доступ до Інтернету.

Он-лайн доступ  до ресурсів Інтернету  бібліотека  сьогодні має безкоштовний, але обмежений в часі, тому  використання його не повне.

Приєднання до інформаційного консорціуму, створеного за ініціативою міжнародного фонду „Відродження”, що  реалізується ЕБСКО,  розширило наші можливості. Ця програма  дозволила  задовольнити потреби багатьох користувачів, які раніше необхідні матеріали могли отримати лише в НМБ.  

Перебудова роботи та придбання нових АРМ дали можливість краще освоїти  використання доступу до медичної бази даних MEDLINE в форматі CD/ROM. Протягом року було виконано більше 40 замовлень на тематичний пошук по цій базі даних, але обмежені знання англійської мови серед медичних працівників звужують коло користувачів. Маючи власну базу даних, що формується з березня 2001року і нараховує18 тис. записів, бібліотека надає  читачам можливість пошуку по ній.

Освоюючи нові технології, ми не забуваємо старі, випробувані часом масові інформаційні заходи. Дні спеціаліста проводяться,  в основному, на обласних зібраннях  окремих спеціалістів, а Дні інформації – в рідних стінах .

Продовжуючи співпрацю  з ТОВ  “Книга-плюс”, крім традиційних  Днів інформації та  Днів  спеціаліста,  бібліотека проводить,  уже вкотре, виставки нової медичної літератури для спеціалістів з районів області. Не тільки ОНМБ, а й медичні заклади області мають можливість поповнити свої зібрання новими виданнями. Відвідуючи  ці  заходи, користувачі  можуть  опрацювати  книгу  в  стінах  бібліотеки, а бібліотека отримати про неї більше цінної інформації з подальшим її придбанням.

В умовах, коли  медичні фахівці  районних  медичних  закладів не мають можливості, яка є у міських фахівців на отримання медичної інформації, обласна медична бібліотека  намагається заповнити цю нішу, організовуючи перегляди нових книг та періодичних видань безпосередньо в медичних закладах. Протягом року таких виїзних заходів проводиться близько 25.

Інформація про новинки  медичної  літератури  висвітлюється  на  сторінках обласної  газети “Здоров’я  на Вінниччині”  в  рубриці  “Книжкова полиця”.

Ми маємо великий інформаційний потенціал – це бібліотечний фонд, досить розгалуджений довідковий апарат, в тому числі понад 18 тис. бібліографічних записів в електронному каталозі, доступ до Інтернет, зарубіжні бази даних на комп’ютерних дисках, але, щоб обласна медична бібліотека стала складовою частиною  всесвітніх інформаційних ресурсів, вона має раціонально використати наявний потенціал, забезпечити потужну матеріально-технічну базу, створити свій власний інформаційний продукт. Для цього, в першу чергу, необхідна кооперація зусиль в регіоні.

Особливого значення в цій ситуації набуває кооперація зусиль всіх провідних бібліотек регіону.

Відділ літератури та інформації з питань краєзнавства накопичив певні надбання  і здійснює цілий комплекс  робіт, зокрема:  комплектування і організація краєзнавчого фонду, ведення краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату, підготовка краєзнавчих бібліографічних посібників, обслуговування користувачів бібліотеки. Крім цього, працівники відділу організовують масові заходи з метою популяризації краєзнавчих знань, займаються науково-дослідницькою роботою, надають методичну допомогу бібліотекам області з питань краєзнавчої  діяльності.

Бібліотека, як соціальний інститут, виконує функцію посередника в процесі донесення інформації до споживача, і краєзнавчий відділ, володіючи певним інформаційним ресурсом, докладає зусиль до його удосконалення, поповнення і ефективного використання. Вся сукупність відомостей, що отримана і накопичена в процесі роботи, використовується читачем для задоволення своїх потреб.

Основою краєзнавчої бібліотечної діяльності є фонд, який налічує у відділі більше 4 тис. документів. Недоліком в його формуванні є те, що поточне комплектування здійснюється не в повному обсязі,  не виконується Закон України „Про обов’язковий примірник документів”, прийнятий у 1999 році і доповнений у 2002 році. Основним завданням цього документу є правове регулювання інформаційних відносин, пов’язаних з систематичним поповненням документного фонду. Проблемою є і мала екземплярність та велика обертаність краєзнавчих видань, що призводить до швидкого їх зношення. Існує проблема і з фізичним станом старих документів. Дореволюційні книги і періодичні видання вимагають особливого ставлення. Щоб доступ до них не обмежувати, ці видання поступово необхідно переносити на електронні носії інформації, що сприятиме інтеграції інформаційних ресурсів. Відкритий доступ до оцифрованого документу дозволяє користувачам комп’ютерної мережі отримувати знання незалежно від того, де і в якій формі вони зберігаються (бібліотеці, архіві, музеї).

Для послуг більше 1000 читачів відділу є довідково-бібліографічний апарат, зокрема, зведений краєзнавчий каталог (ЗвКК), котрий призначений для вичерпного відображення оприлюднених матеріалів про край. Ведеться він з 1956 року і налічує біля 200 тисяч карток. Зараз іде редагування систематичної частини каталогу і переведення його на нову схему, розроблену працівниками відділу. Крім того, є хронологічний каталог місцевих видань, ведеться ряд картотек.

Працівники відділу готують різні бібліографічні видання. „Література про Вінницьку область” виходить  з 1957 року, календар „Знаменні і пам’ятні дати” – з 1962 року. Традиційними стали покажчики, буклети серії „Наші видатні земляки”. У 2000 році побачив світ хронологічний довідник „Вінниччина в датах”. Науково-дослідницька робота працівників відділу дає можливість поповнювати банк виконаних довідок.

Протягом останніх трьох років відділ створює поряд з паперовими і електронні бібліографічні покажчики, буклети. Це перспективний напрям розкриття краєзнавчих фондів з метою акумуляції інформаційних ресурсів місцевого характеру і надання більш широкого доступу до них користувачів.

У відділі проводиться робота по створенню електронних інформаційних ресурсів, що збільшить його науковий потенціал. Слід відзначити, що вся комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки і відділу, в тому числі, повинна бути підпорядкована інтересам читачів. На перехідному її етапі слід думати про найбільш доцільне сполучення і використання традиційних та електронних носіїв інформації, провести глибокі маркетингові дослідження  по вивченню інформаційних потреб наявних і потенційних користувачів з подальшою розробкою системи диференційованого обслуговування окремих верств населення.

У відповідності до Закону України „Про Національну програму інформатизації” та самої Програми на 1999-2001рр., бібліотеки країни покликані привести свої інформаційні ресурси у відповідність з потребами користувачів, маючи на увазі як актуальність змісту документів, так і осучаснення видового складу бібліотечних фондів шляхом придбання електронних носіїв інформації, створення сучасних електронних баз даних, запровадження новітніх комп’ютерних технологій, які розширюють доступ читача до інформації.

Бібліотеки стають провідними установами у формуванні як традиційних, так і машинозчитуваних інформаційних ресурсів. Саме бази даних стають все більш важливим видом цих ресурсів, вони є засобом, за допомогою якого можна задовольнити численні інформаційні потреби користувачів.

Інформація є вагомим ресурсом економічного, науково-технічного, культурного розвитку регіону, а її доступність і впорядкованість свідчать про культуру та демократичність суспільних інститутів розповсюдження інформації, а, зрештою, і самого суспільства.

Відділ – величезна скарбниця документних джерел про історію регіону та його сучасний розвиток. І тому він став одним з ініціаторів розробки проекту „Інформаційний портрет регіону” (ІПР). В 2000 році накопичувались матеріали згідно з розробленою схемою ІПР, потім вони набирались на комп’ютері. Інформація подається як загальна, так і в територіальному розрізі (по 27 районах), вона постійно поповнюється і удосконалюється. Шлях до показу готової інформації в Інтернеті доволі не простий. Відділ приступив до створення електронного каталогу, продовжуючи вести паралельно картковий ЗвКК.

Недивлячись на очевидні досягнення, комп’ютеризація призводить і до появи нових проблем: недостача машинного часу, необхідність навчання співробітників безпосередньо на робочих місцях і т.п.

Зараз  стоїть завдання  створення регіонального корпоративного інформаційного порталу та інформаційного центру. При втіленні цього проекту в життя, бібліотека отримає нове значення і статус серед користувачів, зросте необхідність практичної інтеграції і кооперації з місцевими інформаційними постачальниками, дістане можливість підтримувати процеси соціальних змін та розвитку регіону, покращити якісний набір послуг, розширити коло користувачів цих послуг.

В теперішніх умовах у галузі АПК України є нагальна потреба застосування сучасних інформаційних технологій на рівні міністерств, обласних та районних управлінь сільського господарства, дорадчих служб, а також самими суб’єктами господарювання.

Якщо поглянути на інформацію, яка потрібна в сучасних умовах приватному сільськогосподарському виробникові, з точки зору швидкості реагування на зміни, то вона поділиться на статичну та динамічну.

До статичної ми можемо віднести агрономічну, зооінженерну, ветеринарну, обліково-фінансову інформацію, тощо. Динаміка складається з інформації по агробізнесу, цінам на матеріально-технічні засоби виробництва та різні види сільськогосподарської продукції тощо.

Вже зараз у Вінницькій області при Вінницькому державному аграрному університеті діє консультаційна служба для приватних сільськогосподарських товаровиробників, що фінансується USAUD. Регіональні представництва відкриті в кожному районі області, всі ці представники забезпечені комп’ютерною технікою та доступом до мережі Інтернет.

Регіональні представники для допомоги виробникам сільськогосподарської продукції мають можливість використовувати локальні бази даних з технологічного збору маркетингової інформації, обліково-фінансової, тощо, використовуючи WEB-сервер інформаційно-консультативної служби.

Розробляється програмне забезпечення з ведення бухгалтерського обліку по простій та спрощеній формах, бізнес – планування в сільському господарстві, а також по напрямку рослинництва.

Поява нових джерел інформації трансформує сучасні уяви про об’єкт бібліографії і вказує шляхи до створення нової методологічно орієнтованої концепції, основною тезою якої стане “бібліографія – це метод орієнтації в інформаційному світі”.

Успішне функціонування і використання електронних форм інформації робить неминучим застосування методів, розроблених і апробованих в бібліографічній практиці. Нові інформаційні технології  включають в себе і бібліографічні технології. З’явилися нові види бібліографічної діяльності – так звана “комп’ютерна бібліографія”, яка пов’язана з використанням комп’ютерної техніки для створення і розповсюдження бібліографічної інформації.

Сьогодні бібліографія і все, що пов’язане з інформацією, стоїть перед величезною проблемою – переорієнтації стратегії володіння інформаційними ресурсами до стратегії оперативного доступу до них.

В системі довідково-бібліографічного обслуговування сьогодні спостерігається, з одного боку, широке використання автоматизованих технологій, з іншого - вдосконалення традиційних. Читач має право альтернативного вибору носіїв інформації.

Появою сучасної віртуальної БД, яким вважається Інтернет, ми зобов’язані бурхливим потоком інформації. Розібратися в ньому не так-то просто. В періодиці з’являються публікації, в яких йдеться про те, що з точки зору повноти, Інтернет, як пошуковий ресурс, переважає традиційний ДБА, а з точки зору структурованості і уніфікації форм інформаційних ресурсів Інтернет явно поступається традиційному ДБА. Ефективне використання цих носіїв інформації, як показує практика, один – кооперація різних традиційних і електронних ресурсів, укріплення співдружності традиційних бібліографічних і комп’ютерних спеціалістів.

Електронні ресурси абсолютно органічно поєднуються з традиційними джерелами інформації. Включення їх в процес довідково-бібліографічного обслуговування – питання лише в наявності електронного ресурсу в бібліотеці, відповідної кваліфікації бібліографа, його інформаційної культури, яка на сучасному етапі включає в себе уміння поєднувати традиційні бібліотечно-бібліографічні і нові інформаційні технології для здійснення бібліографічної діяльності, адаптувати, удосконалювати, застосовувати традиційні бібліографічні засоби створення і розповсюдження бібліографічної інформації з допомогою нових інформаційних технологій.

Отже, комплексне довідково-бібліографічне обслуговування сьогодні потребує поєднання в одному працівникові таких якостей:

    - бібліографа високої кваліфікації;

    - спеціаліста по інформаційному пошуку в ЕБД;

    - грамотного користувача ПК із знанням іноземних мов.

Сьогодні новітні інформаційні технології активно входять в усі напрями бібліографічної роботи, зокрема і в процеси бібліографування, тобто в підготовку і видання бібліографічних друкованих видань – покажчиків, списків літератури. Але вся ця робота, як уже показала практика, буде базуватися на традиційних методах, вироблених бібліографічною наукою. Без знань, кваліфікації бібліографа – видання такі просто  неможливі. Лише кваліфікований бібліограф зможе відібрати із величезного інформаційного потоку те необхідне зерно, яке стане основою кожного видання. Сама машина такого не зробить.

Таким чином, активна трансформація бібліографії в інформаційне суспільство, поряд з матеріальним, багато в чому залежить і від людського фактора. Тому на перший план виходить проблема підготовки відповідних кадрів шляхом безперервної освіти.

Для активного використання сучасних електронних ресурсів нам треба готувати своїх користувачів. Як показують дослідження, проведені ЦНБ НАН Білорусі, навіть серед їхніх  користувачів співвідношення використання традиційних і електронних носіїв інформації в довідково-бібліографічному обслуговуванні становить 1,5 : 1 на користь перших, тобто більше 60% читацьких запитів виконується з допомогою традиційних джерел інформації.

Підсумовуючи розгляд процесу трансформації бібліографії і розвитку бібліографічної діяльності в мінливих умовах суспільно-економічних перетворень України, слід визнати, що це шлях пошуків, на якому є надбання і втрати, проходження певних етапів, які визначають прогресивне спрямування її подальшого розвитку.

На 12-му році незалежності України суспільство і, в першу чергу, влада нарешті зрозуміли, що будь-яке реформування, чи то окремої галузі, чи то системи, в тому числі і політичної, можливе лише за умови ініціативи з базового рівня, від територіальних громад міст, сіл, селищ.

Так звана ініціатива “знизу” – це ніщо інше, як результат активності або політичних партій, громадських об’єднань, профспілок. Останні, маючи великий досвід суспільної діяльності, на превеликий жаль, стали в певній мірі маріонетками з постійно змінюючим центром впливу на них. Амплітуда впливу надзвичайно полярна: від найвищої влади до крайньої опозиції.

Політичні партії та громадські об’єднання, які з перших днів набуття нашою країною незалежності розпочали своє множення, в умовах відсутності політичної культури,  маючи велику кількість дійсно корисних для суспільства ініціатив, не спроможні втілити їх у реальній площині, розмінюючись на організаційні елементи, не зосереджуючись на великому в шквалі дрібного. 

Причин тому досить багато. Це і проблема лідерства, і залежність від фінансових донорів, і міжпартійна боротьба. Хоча вибори до Верховної Ради України 2002 року, а особливо післявиборчий процес, в парламенті стали рубежем природного виокремлення сильних політичних структур, що з досвіду інших країн призведе до виокремлення кількох політичних партій, які ведуть боротьбу за владу на фоні наявних кількох десятків, а може й сотень маленьких партій – представників невеликих кланових фінансових груп.

Ще одна, на мою думку, об’єктивна причина відсутності глобальних ініціатив з боку політичних партій – це надзвичайно велика  конкуренція на, так званому, політичному ринку послуг. Новітні технології опановуються за відповідні фінансові ресурси дуже швидко. А окрім цього, підвищений інтерес  до України з боку як Європи, Заходу, так і Росії породжує  великі лобістські угрупування у вигляді політичних партій. Їх в Україні назвали опозицією. І трапилось це через опозиційну форму політичної активності,  якої вони набули.

Бібліотека як заклад, який з одного боку акумулює практично усі надбання інтелектуальної та творчої діяльності, а з іншого – виступає позаполітичною організацією, сьогодні іде в ногу з часом, а іноді випереджаючи його, опановуючи нові види інформаційної діяльності, набуваючи нового змісту та ресурсного забезпечення. Результатом цього процесу має стати найсприятливіший доступ до інформації для людини, з метою підвищення рівня її культури та створення передумов для продукування нових ініціатив.   

Саме ініціатива є необхідною передумовою реформ, яких так потребує українське суспільство.

Місце молодіжних громадських організацій у співпраці з бібліотечною системою можливо одне з перших, адже саме молодь, опановуючи з допомогою оновленої бібліотеки, бібліотеки завтрашнього дня знання, прагне досягти вершин в мистецтві та науці, в громадській роботі та політиці.

Співпраця об’єднань громадян та політичних партій з бібліотекою щодо консолідації ініціатив має відбуватися в наступній системі координат:

-       бібліотека – центр акумулювання ініціатив;

-       бібліотека – аудитор актуальності та життєздатності громадських та політичних ініціатив;

-       бібліотека – центр поширення ініціативи в площину, необхідну для її реалізації;

-       бібліотека – місце для об’єднання зусиль різних за своїм політичним світоглядом   політичних сил.

Кожен з векторів цієї системи – це надзвичайно масштабний напрям, який потребує залучення досвідчених фахівців з різних галузей та сфер діяльності людини. До цього процесу мають бути залучені юристи, економісти, політики, працівники банківських установ, управлінь та відомств виконавчої влади області, службовці органів місцевого самоврядування та представники політичних партій і громадських організацій.

Окремо взята ініціатива буде потребувати детального опрацювання фахівцями конкретної галузі. Але саме бібліотека може об’єднати зусилля тих, хто в умовах сьогодення цього зробити не може.

 Молодіжний парламент Вінниччини, а до його складу входять різноманітні за своєю політичною орієнтацією молодіжні громадські організації, це і Народно-демократична ліга молоді, Українська соціал-демократична молодь, інші об’єднання, вже сьогодні продукує молодіжні ініціативи, для чого пропонує обласним органам влади створити тендерний комітет, який би:

-       мав окрему строку в обласному бюджеті;

-       проголошував конкурс на отримання фінансування проектів за окремими напрямами (пропаганда здорового способу життя, молодіжне лідерство, профілактика побутового насилля та підліткової  злочинності і таке інше);

-       приймав від усіх, без виключення, молодіжних громадських організацій області проекти згідно з проголошеними напрямами;

-       визначав кращі проекти і своїм рішенням спрямовував кошти на їх реалізацію;

-       здійснював аудит виконання профінансованих проектів.

Весь цей процес звичайно потребує відповідної організації, сприяння органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підтримки громадськості. І в той же час, організація його в рамках саме бібліотеки, де за стіл переговорів сядуть представники вищезгаданих структур, сприятиме консолідації прогресивних ініціатив задля досягнення конкретного результату.

Нещодавно Указом Президента України затверджено Національну програму правової освіти населення, метою якої є підвищення загального рівня культури та вдосконалення системи правової освіти, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права.

Особливе місце в реалізації Національної програми відведено закладам культури, зокрема бібліотекам. Серед них – Немирівська централізована бібліотечна система, яка налічує 62 бібліотеки. Щороку бібліотеки району обслуговують 37,7 тис. користувачів. Книжковий фонд нараховує 885 тис. примірників. Література з питань права та юридичних наук становить 5,8 відсотків від загального фонду, а книговидача – 12,3 відсотки.

Популяризації та розкриттю фонду юридичних видань сприяють довідково-бібліографічний апарат бібліотеки, довідкові видання з питань українського законодавства, тематичні полиці, стенди та книжково-ілюстративні виставки. В районній бібліотеці для дітей діє поличка правової літератури “Права від “А” до “Я”.

Незважаючи на те, що повністю відсутнє державне асигнування на придбання літератури, фонд правової літератури, як і інших галузей, поповнюється за рахунок безкоштовних надходжень з обласних бібліотек, благодійних акцій громадських організацій та фізичних осіб, а також за рахунок коштів, виручених за додаткові платні послуги. Тільки за останній час придбано посібники: “Конституційне право України”, “Правознавство”, “Міжнародне право”, “Загальна теорія держави і права”, “Цивільно- процесуальний кодекс України”.

В повній мірі використовуються можливості внутрісистемного обміну літератури та послуги міжбібліотечного абонементу.

Дефіцит правознавчої літератури в деякій мірі компенсується наявністю періодичних видань. Бібліотека передплачує 10 назв та журналів правової тематики. Це  - “Право України”, “Економіка. Фінанси. Право”, “Відомості Верховної Ради України”, “Збірник урядових нормативних актів України”, “Урядовий кур’єр”, “Голос України”, “Президентський вісник” та інші.

Правова освіта є складовою частиною системи освіти і має на меті формування високого рівня правової культури та правосвідомості особи, її ціннісних орієнтирів та активної позиції як члена громадянського суспільства. Бібліотеками району проводиться робота по правовому вихованню населення. До цієї справи запрошуються правоохоронні органи, управління юстиції, навчальні заклади, молодіжні громадські організації.

Активно використовуються всі форми і методи бібліотечної роботи. Забезпечено відкритий доступ до літератури з питань права. Проводяться Дні інформації для спеціалістів та населення. Інформація про нові надходження постійно доводиться до відома населення. Проводяться бесіди, коментовані читання періодичних видань, особливо це актуально в сільських бібліотеках.

Немирівська районна бібліотека перейшла на якісно новий рівень обслуговування читачів.

Крім традиційних носіїв інформації, запроваджено електронні. Читачі через комп’ютерну мережу можуть користуватись інформацією з обласної наукової бібліотеки ім.К.А.Тімірязєва, в т.ч. і електронної правової бази “Ліга-закон”, яка систематично поповнюється новими законодавчими матеріалами. На часі – вихід в Інтернет.

Бібліотека спільно з громадською організацією “Немирівська спілка творчих ініціатив” за підтримки Подільського Центру Прав Людини створили на своїй базі громадську приймальню, де надаються населенню безкоштовні юридичні послуги.

Для ефективної роботи з населенням по правовому вихованню використовується інформаційний вісник “Бібліотека. Влада. Інформація”. Він забезпечує широке інформування громадян про правову політику держави, чинне законодавство, зокрема, в галузі агропромислового комплексу, податкової політики, соціального захисту населення. Тут представлені матеріали міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти.

Інформація для населення з актуальних питань права зібрана також в тематичних папках: “Закони України”, “Податки”, “Кодекси України”, “Соціальний захист”, “Розпорядження та постанови органів місцевого самоврядування”.

В центрі уваги бібліотек – підлітки і молодь. 

Згідно спільних планів із загальноосвітніми школами, бібліотека розпочала акцію “Громадянин”. Одна з тем цієї акції – “Правовий всеобуч школярів”. 

Вже декілька років Немирівська бібліотека є інформаційним центром молодіжного клубу інтелектуальних ігор “Дебати”.

Бібліотеки приділяють увагу пропаганді здорового способу життя. Популяризується література на допомогу в боротьбі з наркоманією, пияцтвом, злочинністю.

Не залишається поза увагою бібліотек і робота з батьками підлітків. Конституція  України поклала на державу важливий обов’язок –  доведення до відома населення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права та обов’язки громадян.  І чільне місце в цій важливій справі відведено установам культури, особливо бібліотекам.

У бібліотеках вузів нашого міста трансформуються традиційні бібліотечні технології та сучасні електронно-інформаційні. Там, де було розуміння процесу комп’ютеризації бібліотек ректорами вузів, закупили нову сучасну комп’ютерну техніку та програмне забезпечення. Вибір бібліотек технічного та медичного університетів зупинився на ISISi. Є бібліотечні програми значно досконаліші, мобільніші, але вони дорогі, а, головне, немає програмного продукту, який би рекомендувався для використання в усіх вузівських бібліотеках. І традиційно маємо те, що маємо. Різні формати, різний інтерфейс, різний набір полів і їх наповнення, що, в певній мірі, навіть при наявності єдиної мережі, ще довго буде стояти на перешкоді якісного взаємовикористання інформаційних ресурсів.

Бібліотека нашого торговельно-економічного інституту використовує програмні продукти “Марк” та “Бібліотека”. Остання програма має клієнт-серверну архітектуру, що дає можливість надавати користувачам інформаційні ресурси, як в мережевому, так і в локальному режимах.

Мережа бібліотеки включає головний сервер, на якому встановлений електронний каталог на весь фонд бібліотеки. Сюди входять бази даних “Основний фонд бібліотеки”, “Нові надходження”, ”Картотека статей”, “Картотека періодичних видань”. Інформація для користувачів з серверу поступає на монітори семи робочих станцій, що встановлені в читальних залах та внутрішніх робочих приміщеннях бібліотеки.

Поряд з базами даних, створених силами працівників бібліотеки, викладачі та студенти широко використовують матеріали сучасної електронної повнотекстової правової бібліотеки, яку придбала бібліотека вузу.

Ми маємо також найбільш сучасну офісну техніку: це принтери, сканери, ксерокси. З їх допомогою в режим автоматизації перевели ряд бібліотечних процесів.

У вузі розробляється проект загальноінститутської комп’ютерної мережі і є надія, що інформація електронного каталогу поступить на робочі місця викладачів на кафедри.

Цікавий досвід в питаннях комп’ютеризації має бібліотека технічного університету м. Вінниці. Для забезпечення якісного обслуговування студентів та викладачів тут працює 10 комп’ютерів, з яких 5 – до послуг користувачів. В електронному каталозі функціонує 5 баз  даних, зокрема “Книжковий фонд”, “Дисертації”, “Автореферати” та ін. Вони налічують 32 тис. інформаційних описів, з ретроспективою до 1982 року. Налагоджена щомісячна інформація кафедр вузу про нові надходження до бібліотеки згідно їх профілю. Для студентів проводяться години бібліотечно-комп’ютерної грамотності.

Визнаним лідером комп’ютеризації у нашому місті є бібліотека Національного медичного університету ім. М.І.Пирогова. Більше 40 тис. інформаційних джерел складають тут 8 баз даних. Серед них: “Статті з медичних журналів”, “Праці викладачів університету”, “Автореферати”, ”Дисертації” та ін. Бібліотека має доступ до бази даних (MEDLINE) повнотекстових медичних журналів, для пошуку ретроспективно до 1990 року.

При допомозі баз даних “Новинки” та “Статті” надається інформація про нові надходження в режимі групового інформування, індивідуального інформування за запитами конкретних абонентів. Це розробка бази даних “Досьє”.

На сьогоднішній день випущено 9 номерів “Бібліокур’єра”, запровадженого для адресного інформування кафедр за напрямком їх діяльності. З 2000 р.  розпочато формування  фонду бібліотеки на нетрадиційних носіях CD-ROMах.

Бібліотеки вінницьких вузів у своїй діяльності широко використовують можливості  Інтернет, зараз в повному розпалі робота над створенням своїх Web-сторінок.

На жаль, ще не всі вузівські бібліотеки активно включилися в процес комп’ютеризації. Деякі з них працюють з одним комп’ютером, та й то старої моделі, без бібліотечного програмного забезпечення. А ректор звітує про комп’ютеризацію бібліотеки.

Вже давно назріло питання перегляду нових типових структур і штатів бібліотеки вузу, введення в її штат посади адміністратора комп’ютерної мережі з освітою інженера-програміста.

Бажано було б організувати централізоване підвищення кваліфікації таких спеціалістів на республіканських курсах.

Бібліотеки сьогодні активно зайняті пошуком свого місця в інформаційному просторі, добре розуміючи, що сучасний інформаційний бум не тільки не обмине нашої галузі, але й впливе на стан бібліотекознавства дуже серйозно. Ми вже звикаємо до нових носіїв інформації, але їх надходження до наших фондів ще не масове і, очевидно, не скоро вони складуть справжню конкуренцію книгам, - нашим традиційним документам. Інформаційне забезпечення навчального процесу у вузі з допомогою електронних посібників на компакт-дисках та електронних каталогів для нашого університету далека перспектива. Говорячи про трансформацію бібліотек, потрібно, перш за все, відштовхуватись від їхньої матеріальної бази.

Не менш актуальною на сьогоднішній день в Україні є проблема класифікаційних систем. Саме про сучасний стан класифікації  літератури маю намір порушити питання. Кожний систематизатор-практик погодиться, що всі класифікаційні системи, які є в Україні, застарілі.

В нашій бібліотеці використовують таблиці ББК для наукових бібліотек (буквенний варіант), які видані ще в 1972 році, коли більшість наших читачів-студентів ще й не народились. Відомо, що ці таблиці створювалися під той масив літератури, який видавався в державі СРСР, відповідно до тієї ідеології та наукової методології.

Щорічне надходження літератури до нашої бібліотеки складає 10-12 тис. примірників і приблизно 3 тис. назв. За 9 міс. поточного року засистематизовано 2 тис. назв.

Зміст нових книжкових надходжень кардинально відрізняється від літератури, виданої до 1991 року. Тому перед систематизатором постала дуже складна проблема: як вкласти в старі рамки новий зміст, де в ієрархічній і логічній структурі старих таблиць знайти місце таким предметам, як: PR-технології, мульти-медіа, Інтернет, бодібілдінг і т.п. Достатньо сказати, що в АПП щорічно вводиться до 30 нових предметних рубрик.

Я впевнена, що з подібними труднощами мають справу систематизатори усіх бібліотек, незалежно від того, якими класифікаційними системами вони користуються. Особливо це стосується літератури соціально-політичного та економічного профілю. Звичайно, ми використовуємо Доповнення і виправлення до ББК, видані Державною бібліотекою України ще в 1992 р.

Саме тоді вперше і востаннє я була присутня на семінарі з питань систематизації, який проводив наш методичний центр – бібліотека Національного університету ім.Т.Шевченка. Від того часу ніяких методичних матеріалів наша бібліотека не одержувала, а самі Доповнення вже “рябі” від уточнень, які ми постійно вносимо.

Фонд нашої бібліотеки поповнюється книгами іноземних авторів, яким просто неможливо присвоїти індекс, користуючись таблицями, які вже втратили свою наукову цінність.

Якщо ми прагнемо створити єдиний інформаційний простір, то мусимо застосувати уніфіковану класифікацію. Очевидно, що такою для бібліотек України буде україномовна версія УДК. Але  потрібна методика впровадження цих таблиць, обов’язкове проведення навчально-методичних семінарів. Сьогодні ж це видання ми використовуємо як допоміжне (консультативне).

Бібліотекам, які продовжуватимуть систематизацію за таблицями ББК, потрібний україномовний сучасний варіант, із доповненнями, в яких буде врахована українська ідеологія.

Маючи таку проблему, я постійно переглядаю наші фахові журнали “Бібліотечна планета” та “Бібліотечний вісник”, в яких вся увага зосереджена на висвітленні теоретичних питань або досвіді впровадження інформаційних технологій.

В журналі “Бібліотечна планета” № 3 за 1999 р. була обіцянка надавати консультації, методичні поради щодо вирішення складних питань, які виникають при систематизації літератури та складанні бібліографічного опису. На жаль, більше публікацій на цю тему не друкувалось.

В тому ж 1999 р. з’явилася інформація про створення “Словника предметних рубрик Національної парламентської бібліотеки України”. Але ми ще користуємося алфавітно-предметним покажчиком до таблиць ББК російською мовою, а якщо в навчальному процесі використовується термін лише українською мовою, або так називається предмет, наприклад “Довкілля”, “Безпека життєдіяльності”, або “Витинанки”, то предметна  рубрика вводиться таки українською мовою і в результаті маємо змішаний  російсько-український покажчик, і для читачів, які будуть працювати в єдиному інформаційному просторі, пошуки потрібного терміну ускладнюються.

Зустрічаються і так звані плаваючі індекси. Наприклад, посібнику М.Д.Пістуна “Основи теорії суспільної географії”, виданому у 1994 р., Книжковою палатою присвоєний індекс 65.04 Економічна географія, а цей же посібник, перевиданий в 1996 р. вже має індекс 60.55 Соціальні науки. Підручнику О.Г. Топчієві “Основи суспільної географії” видання 2001 р. знову дається індекс 65.04.

Зважаючи на те, що навчальну літературу ми комплектуємо у сотнях примірників, то їхня рекласифікація створює додаткові труднощі.

Обговорюючи проблеми майбутнього розвитку бібліотек, слід вирішувати також і ті питання, які зараз гальмують процес входження наших закладів в інформаційне суспільство.

Виходячи з реальних потреб суспільства сьогодні  Гайсинська районна дитяча бібліотека стає центром сформованої політики інформаційної підтримки навчального процесу, головна мета якої – узагальнення і забезпечення різноманітних потреб і запитів, пов’язаних з організацією навчально-виховного процесу.

Саме зараз важливо розширювати коло різноманітних послуг для дітей, забезпечити реальні умови для свободи вибору інформації. Принциповим для його вирішення повинно стати гарантування дотримання права на повноту і свободу доступу до інформації, реальна допомога кожній дитині у вирішенні її життєвих проблем. В сучасних умовах пріоритетними стають такі напрямки діяльності бібліотеки:

    - всебічне інформаційне забезпечення культурно-освітньої і виховної  сфер;

    - допомога у вивченні і розширенні знань учнів з предметів шкільної програми та у вихованні інформаційної культури;

    - організація дозвілля дітей, розвиток їхніх творчих здібностей.

Сьогодні в інформаційному забезпеченні юних читачів бібліотека ставить перед собою ще одне завдання – впровадження комп’ютерної техніки та виховання комп’ютерної грамотності.

Але поки що для нас це лише мрії, хоч ми вже готуємо анкету “Ви, комп’ютер і Інтернет” і стараємось придбати літературу з питань комп’ютеризації. Не знаю, які результати дасть нам “Анкета”, але впевнена, що більшість старшокласників вважатимуть комп’ютер необхідним у повсякденному житті.

Маючи на меті навчити читачів працювати самостійно і користуватися довідковими виданнями, працівники бібліотеки розробили відповідні закладки “Як працювати з книгою”, “Як писати реферат”, “Що таке конспект”, “Як користуватися Дитячою енциклопедією”, “Як користуватися довідковими виданнями”.

За допомогою лялькового театру “Пролісок” проводили бібліотечні уроки з правил  користування систематичним та алфавітним каталогами під назвою “Незнайка у бібліотеці”, як берегти книгу – “Як Незнайка читав книжку”.

У нашій бібліотеці нині робиться усе можливе, аби елементарно забезпечити дітей робочими місцями, а також необхідними довідковими виданнями, яких часто не вистачає. Учні повинні знати про інформаційні послуги, що надаються бібліотекою, та повинні самостійно орієнтуватися і грамотно замовити інформацію.

Працівники Гайсинської районної дитячої бібліотеки вже мають певний досвід у навчанні юних читачів правильному написанню рефератів, підбору повідомлень за предметами шкільної програми, підготовки до заліків.

Для них проводяться дні інформації про нові надходження  та тематичні за темами шкільної програми.

Отже, вже сьогодні можна і необхідно розглядати бібліотеку, як особливе середовище інтелектуального і культурного розвитку, освіти, всебічного інформаційного забезпечення підростаючого покоління, яке є невід’ємною частиною нашого суспільства.

Стратегічною метою розвитку МБА повинно стати забезпечення доступності інформаційних ресурсів, як для вітчизняних, так і для зарубіжних користувачів. На рубежі ХХІ ст. актуальним в діяльності цієї служби є пошуки нових технологій для ефективного інформаційного обслуговування абонентів.

За останні роки відбулося ряд змін, які негативно вплинули на діяльність МБА.

В кінці 1999 р. в Москві відбулась Всеросійська науково-практична конференція з проблем МБА і доставки документів.                Підсумковим документом цього зібрання стала “Угода по створенню системи МБА держав – учасниць СНД”. Її, із зауваженнями і доповненнями, підписала і Україна.

Кожна держава зобов’язується розвивати свою національну систему МБА і ДД (доставки документів) на чолі з національним центром МБА.

Національна система міжбібліотечного абонемента (НС МБА) України створюється з метою забезпечення загальнодоступності інформаційних ресурсів, якості і оперативності задоволення бібліотечно-інформаційних запитів користувачів, створення найбільш сприятливих умов використання бібліотечно-інформаційних ресурсів України, країн СНД та інших зарубіжних країн. НС МБА будується у відповідності з адміністративно-територіальним поділом та галузевими принципами управління економічними процесами України.

Функції загальнодержавного координаційного центру МБА покладаються на Національну парламентську бібліотеку України.

Однією з найважливіших функцій, які покладені на бібліотеки всеукраїнського загальнодержавного значення та регіональні центри, які беруть участь в НС МБА України є:

  • запровадження в роботу служб МБА процесів комп’ютеризації;
  • використання електронних мереж;
  • забезпечення швидкого доступу до інформації;
  • пошук в електронних і зведених каталогах в Інтернеті;
  • передача повідомлень за допомогою електронної пошти;
  • сканування і електронна доставка документів (ЕДД).

Найбільших успіхів у розробці і впровадженні новітніх технологій досягли провідні бібліотеки Росії.

Велике значення для МБА має наявність зведених каталогів (ЗК), які дозволяють оперативно і точно визначити місцезнаходження потрібного документа.

У багатьох розвинених країнах відбувається поступове  об’єднання ресурсів бібліотек, інформаційних і наукових установ. Створюються національні регіональні корпоративні комп’ютерні мережі.

Авторитет системі МБА завжди створювали оперативність і повнота виконання запитів, яка залежить від якості комплектування фондів.

Додаткові труднощі з’явилися з ростом кількості  комерційних учбових закладів, які недостатньо забезпечують документами своїх студентів.

В умовах книжкового дефіциту велике значення має встановлення партнерських зв’язків з бібліотеками різних рівнів і підпорядкування.

Змінився склад учасників системи координації: практично не працюють в даний час з абонентами обласні галузеві центри МБА, органи НТІ.

Існує значна відмінність в технічному рівні і фінансових можливостях доступу до інформації в центрі і регіонах.

На протязі останніх років скорочення бібліотек і недостатнє їх фінансування призвели до зменшення надходжень замовлень як в Україні, так і з країн СНД.  В результаті відбулась реорганізація відділів МБА в сектори МБА, а потім – в службу МБА і доставки документів. Через високі тарифи на пересилку, зменшилась кількість абонентів МБА – сільських бібліотек.

Проблеми з комплектування і надходження нової літератури в одному примірнику призвели до росту кількості відмовлень з поміткою: “відсутня у фонді”, або “видається тільки в читальному залі”.

За останній період збільшилось надходження замовлень тематичного характеру.

При дефіциті літератури, при збільшенні цін на друковану продукцію діяльність МБА, як ніколи раніше, потребує удосконалення і видозмін.

Майбутнє МБА і ЕДД :

  • впровадження новітніх технологій;
  • створення сучасної національної системи МБА;
  • координація роботи всіх бібліотек, служб НТІ, інших організацій.

Проблема безперервної освіти, в якій важливе місце відводиться підвищенню кваліфікації, в умовах сьогодення не тільки не втратила своєї актуальності, але й стала ще більш гострою в зв’язку зі змінами, які відбулись в соціально-економічних відносинах суспільства, появою нових комунікаційних засобів.

Особливої уваги потребує питання підвищення кваліфікації працівників культури, зокрема, бібліотечних, що зумовлено низьким рівнем забезпечення закладів культури кваліфікованими кадрами (особливо на селі), їх плинністю, роботою здебільшого на умовах неповного робочого часу, професійною та культурною ізольованістю.

З цією метою і був створений в 1996 році на базі обласних курсів Вінницький факультет ДАКККіМ, який є навчально-методичним закладом післядипломної освіти, що має відповідну організаційну структуру, навчальні програми, науково-педагогічні кадри, добру матеріально-технічну базу. За шість років роботи факультету пройшли курсове проблемне навчання більше трьох тисяч працівників галузі, з яких більше 50% працюють на селі.

Сьогодні факультет займає 4- поверхову споруду, де поряд з учбовими аудиторіями та кабінетами є актовий зал, бібліотека, кабінет ТЗН, облаштований гуртожиток готельного типу з усіма зручностями. Комфортний комплекс дозволяє ефективно організовувати навчальний процес, задовольняти потреби слухачів. Питання організації навчального процесу, його наповнення, набір груп, формування викладацького складу узгоджується з обласним управлінням культури, обласними методичними центрами.

Модульна система навчальних планів дає можливість максимально задовольнити потреби фахівців, набути якісно нових професійних знань та практичних навичок. По закінченню навчання слухачі отримують свідоцтво державного зразка про підвищення кваліфікації.

Серед пріоритетних напрямків роботи факультету – проблемно-цільове навчання бібліотечних працівників області, яке спрямоване на удосконалення певних ділянок роботи бібліотеки: формування і використання книжкового фонду, обслуговування читачів, методичне забезпечення. Основними формами підвищення кваліфікації є лекції з найбільш актуальних питань бібліотекознавства, бібліографії, бібліомаркетингу, інформатизації, проблеми мистецтвознавства, релігії, ділові та інноваційні ігри, консультації, самостійна робота слухачів. Досить активно на факультеті впроваджуються тренінгові методи, робота з психологами, юристами, що забезпечує активність навчання, тому що дає можливість працівнику не тільки отримати нову інформацію, але й відпрацювати моделі власного реагування на спілкування з людьми.

Найбільш популярними формами підвищення фахового рівня, про що свідчать дані анкетувань, є семінари практичного характеру, обмін досвідом роботи, виїзди на бази практики до провідних наукових бібліотек Києва, Хмельницького, обласних, міських та кращих районних і сільських бібліотек.

Для організації навчання, як викладачів, ми запрошуємо висококваліфікованих бібліотечних фахівців, кращих науковців вищої школи, провідних фахівців, спеціалістів-практиків обласних управлінь (культури, юстиції, статистики), які працюють за принципом погодинної оплати. З лекторським складом ми визначились за допомогою анкетування, яке проводиться для оцінки ефективності курсів і рівня підготовки викладачів.

Найбільшу зацікавленість бібліотечних працівників викликали проблемно-цільові курси «Бібліотечний менеджмент: досвід, проблеми, перспективи», «Шляхи створення електронних баз даних краєзнавчого характеру», «Проблеми, перспективи створення і розвитку інформаційної інфраструктури області», «Інноваційні процеси в обслуговуванні користувачів бібліотеки за умов інформатизації суспільства». Очікуваним для працівників ЦБС було навчання з проблем збереження і реставрації книжкових фондів. На сучасному обладнанні палітурного цеху Вінницької картографічної фабрики № 10, приватного підприємства «Палітурник» слухачі отримали відповідні навички реставратора книг, познайомились з технологіями ремонту і реставрації бібліотечних фондів. Спільно з працівниками ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва на факультеті організовано навчання працівників галузі з методики написання проектів і подання заявок на отримання грантів.

Починаючи з 1998 р., факультет займається підготовкою бібліотечних працівників до роботи на комп’ютерній техніці. Перший випуск слухачів, що оволоділи навичками роботи на комп’ютерах, був сформований із працівників обласних бібліотек.

Особливої уваги потребує підвищення кваліфікації керівного складу бібліотек, адже керівників бібліотечної системи не готує жоден навчальний заклад. Програма їх навчання містить курси соціальної психології, етики службових відносин, трудового законодавства, основ фінансування та менеджменту, ділової української мови. В процесі інтенсивної роботи значна увага приділяється розвитку організаторських і аналітичних здібностей.

На допомогу бібліотечним працівникам – слухачам факультет готує і видає інформаційно-методичні матеріали, зокрема, «Вісник факультету», який містить підбір актуальних матеріалів нормативно-правового характеру, законодавчих актів, тощо. Для організації контролю за набуттям слухачами знань та навичок для кожної групи розробляється тематика реферативних робіт, перелік питань для співбесіди, програми творчих заліків.

Користуються популярністю у слухачів практичні заняття з фітодизайну. Фахівці лабораторії образотворчого мистецтва та дизайну, опираючись на подільські традиції і на основі накопиченого досвіду в оздобленні інтер’єру закладів культури, святкових заходів та виставок, надають працівникам консультативну, методичну та практичну допомогу по естетичному оформленню приміщень закладів культури.

В планах роботи факультету відкриття нових спеціальностей, зокрема, «Документознавство та інформаційна діяльність», «Менеджмент організацій» на умовах самоокупності, налагодження творчої співпраці з працівниками культури інших областей та зацікавленими організаціями інших відомств.

Законодавчо у нашій країні методичну роботу закріплено у 1954 році, проте її підґрунтя закладалося ще у ХІХ, а цілеспрямований розвиток розпочався на початку ХХ століття.

Методичною службою вирішувалися завдання, що залежали від функцій, покладених у різні часи на бібліотеки.

З кінця 80-х років серед науковців та бібліотекарів-практиків точилася дискусія про долю методичного керівництва бібліотеками та шляхах його реформування. Висловлювалися полярні точки зору: від повного заперечення методичної діяльності до посилення адміністративно-управлінської функції.

Радикальні зміни у суспільстві останнього десятиліття, а відтак і в бібліотечній справі, призвели до так званої „модифікації методичних служб”, на базі яких створювалися відділи прогнозування, маркетингу і реклами, менеджменту, моніторингу, консалтингу, тобто підрозділи з обмеженими функціями.

Ще гірша доля спіткала методичну службу обласної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва та інших обласних бібліотек, де вони були зовсім ліквідовані.

Дезінтеграційні процеси, послаблення вертикальних зв’язків між методичними центрами і периферійними, особливо сільськими бібліотеками, призвели до негативних наслідків.

На сьогодні ми гостро відчуваємо відсутність виваженої державної бібліотечної політики, організаційно-методичного керівництва з боку головних методичних центрів, ізольованість і неузгодженість основних державних документів, спрямованих на поліпшення бібліотечної справи з іншими законами.

Характерним прикладом цього є те, що з прийняттям у 2001 році Бюджетного Кодексу України, розпочався процес децентралізації бібліотечної мережі, що переважно призводить ще до більшого зубожіння і роз’єднання бібліотек.

Застарілі нормативи, де сільська бібліотека повинна обслужити 500 користувачів, які мають опрацювати 10 тис. документів не узгоджуються із Постановою Кабінету Міністрів України № 510 „Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками населення в Україні”. В цьому документі передбачено функціонування бібліотек у селах, де мешкає 500 чоловік, і звісно, що всі вони не можуть стати користувачами книгозбірень.

В такій ситуації зростає роль і значення методичних центрів, зокрема, універсальних наукових бібліотек, їх відповідальність за стан бібліотечної справи у регіонах.

Які ж пріоритети ставить перед собою обласна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва як методичний центр і докладає зусиль щодо їх реалізації? В першу чергу, це:

  • участь у формуванні регіональної бібліотечної політики:
  • сприяння реалізації державних та розробка обласних програм, що стосуються розвитку бібліотечної справи;
  • посилення методичного впливу на діяльність бібліотек;
  • поліпшення якості фахового зростання бібліотечних працівників Вінниччини та обласної наукової бібліотеки;
  • залучення до участі у методичній роботі провідних фахівців усіх структурних підрозділів;
  • створення електронної бази даних з питань бібліотекознавства та бібліографознавства;
  • посилення міжбібліотечної координації і кооперації.

Розділ „Бібліотечна справа”, підготовлений фахівцями обласних бібліотек, ввійшов до обласної програми розвитку культури Вінниччини на 2003-2004 рр., присвяченої Року культури в Україні.

Сесією обласної ради затверджено розроблену працівниками ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, обласну програму поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.

Вагоме місце займає методичний моніторинг, аналітична діяльність бібліотек, яка базується на безперервному обстеженні за змінами, що відбуваються, за появою нових даних про роботу бібліотек.

Найбільше використовується останнім часом вивчення бібліотечної документації (планів, пояснюючих записок, інформацій, матеріалів нарад, семінарів), рідше – безпосереднє ознайомлення з роботою бібліотек (виїзди на місця).

Результатом аналізу діяльності бібліотек за підсумками року став статистичний довідник „Вінниччина бібліотечна в цифрах і фактах”, в якому відслідковується динаміка основних показників, рух бібліотечних фондів, якісний склад кадрів, фінансове забезпечення бібліотек.

Значна увага приділяється консультативно-методичній допомозі бібліотекарям. В арсеналі фахівців консультації усні і письмові, індивідуальні і групові.

Урізноманітнюється видавнича робота – це методично-бібліографічні посібники, розробки, методичні листи, буклети, списки, попереджувальні довідки.

Традиційними стали видання „Кращі виставки року”, дайджести за публікаціями у бібліотекознавчих часописах.

Інноваційна діяльність обмежується виявленням і констатацією кращих зразків роботи бібліотек. Цей напрямок, як і проведення наукових маркетингових досліджень, потребує свого удосконалення і активізації.

Важливий напрям науково-методичної діяльності – це підвищення кваліфікації і перепідготовка бібліотечних кадрів. Робота ця здійснюється в рамках Вінницького факультету ДАКККіМ. Спільна розробка програм, проведення лекцій, консультацій, практичних занять – дають вагомі результати.

Об’єктивна тенденція інформатизації життя суспільства міняє уяву про характер бібліотечної роботи. Виникає необхідність науково-обгрунтованого підходу до співвідношення нових і традиційних технологій, форм і методів бібліотечно-інформаційної діяльності. Теоретичні знання створюються на основі синтезу багатьох наук, в тому числі соціальних. А це потребує нових підходів до перепідготовки кадрів, вироблення системи безперервної бібліотечної освіти.

Провідними темами, що вивчалися бібліотечними працівниками на заняттях були: „Використання комп’ютерної техніки у бібліотеках”, „Особливості діяльності бібліотек в умовах структурних змін”, „Шляхи створення позитивного іміджу сучасної бібліотеки та бібліотечного працівника”, „Інформаційне забезпечення працівників галузі в умовах реформованого АПК”, „Інноваційне проектування напрямків діяльності бібліотек”, „Формування та зберігання книжкових фондів”, „Перспективи створення електронних баз даних краєзнавчого характеру”, „Роль і місце бібліотеки в становленні місцевого самоврядування”, „Створення центрів регіональної інформації та їх роль у забезпеченні „прозорості” діяльності органів влади”.

Другий рік реалізуємо проект „Менеджмент у бібліотеці: досвід, проблеми, перспективи”, в рамках якого пройшли навчання директори ЦБС та провідні фахівці обласних бібліотек (зав. відділами, зав. секторами, головні, провідні бібліотекарі і бібліографи). На часі – навчання інших категорій та заняття для працівників бібліотек, що не мають фахової освіти. Провідні категорії бібліотечних фахівців проходять навчання на факультеті не рідше  1 разу у три роки.

Актуальні проблеми розвитку бібліотечної справи розглядаються на школі керівника для директорів центральних (районних) бібліотек, круглих столах.

Велике значення мають щотижневі заняття в окремих бібліотечних колективах та самоосвіта бібліотекарів. Для цього в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва передплачується більше 10 назв бібліотекознавчих видань України, Росії, Білорусі.

Однією з реалій сьогодення є процес трансформації бібліотек: від державних до муніципальних, від масових до публічних. Виникає питання: в яких напрямках може і повинна розвиватись публічна бібліотека, яким параметрам і стандартам має відповідати.

Вінницька міська ЦБС визначила для себе ці параметри. Реальні потреби конкретних людей ось головний об’єкт сучасної бібліотеки. Домогосподарки, пенсіонери, інваліди, діти, молодь є у кожному мікрорайоні, і вони потребують нашої уваги.

Робота будується на основі вивчення зовнішнього середовища та інтересів і запитів користувачів. Пріоритетними напрямками діяльності є просвітницька, соціальна функція, допомога в навчанні і вихованні людини, її інтелектуальній діяльності, розвитку науки і культури, забезпеченні прав доступу особистості до духовних цінностей.

Розвивати розум і зігрівати душі, чи не найважливіше призначення бібліотек.

Орієнтація на конкретні запити конкретних користувачів міняє суть інформаційної діяльності наших установ. Це збір фактографічних даних про учбові заклади, медичне обслуговування, лікування народними методами, розклад руху транспорту, культурне життя краю, працевлаштування, відпочинок, допомога абітурієнтам, адреси, телефони та іншу соціально-значущу інформацію.

Робота бібліотек відображена в розділі плану „Соціально-культурна діяльність”, який будується за напрямками Національної програми патріотичного виховання населення, а саме:

  • громадянське виховання;
  • сприяння родинно-сімейному вихованню;
  • військово-патріотичне виховання;
  • трудове виховання;
  • художньо-естетичне та моральне виховання;
  • превентивне виховання;
  • створення позитивного інформаційного простору.

Це дає можливість не упускати важливі складові роботи з дітьми та юнацтвом.

В полі зору книгозбірень – обслуговування дітей-сиріт, інвалідів та дітей з багатодітних і малозабезпечених родин. Традиційними стали заходи з циклу „Краса врятує світ”, які проводяться центральною дитячою бібліотекою з палацом дітей та юнацтва, загальноосвітніми школами мікрорайону „Вишенька”. Основою стало свято-конкурс „Іграшка своїми руками”, конкурсна гра „Великдень” та виставка робіт членів клубу „Орхідея” – „Краса рукотворна”.

50% наших читачів, особливо молодь і діти, вважають, що бібліотека може і повинна бути місцем дозвілля. Враховуючи побажання своїх користувачів, ми здійснюємо таку роботу. Перевага надається активним формам, які спонукають юних читачів до роздумів, творчості, розвивають навички емоційно-комунікативного спілкування. Проводяться зустрічі з цікавими людьми, інтелектуальні ігри, вікторини, літературні свята і подорожі, турніри та ігри-конкурси, художньо-пізнавальні, мистецькі години.

Значна робота здійснюється по виявленню талановитих дітей і молоді та допомога їм у творчому зростанні.

Предметом особливої уваги є такі категорії населення, як ветерани війни і праці, пенсіонери, інваліди. Їх притягує до бібліотек не лише бажання отримати книгу, але й поспілкуватися, відновити душевний комфорт і рівновагу.

Допомогти цим людям вистояти, пристосуватись до життєвих негараздів, забутися за цікавою книгою, кросвордом чи на бібліотечному вогнику – це наш святий обов’язок.

Бібліотека-філія № 8 стала рідним домом для ветеранів війни та праці Замостя. Уже багато років вона тісно співпрацює з радою ветеранів. Тут завжди цікаво і дорослим, і дітям. Жодна визначна подія в житті нашої країни не залишається без уваги.

Серед масових заходів хотілось би відзначити: вечір-реквієм „Лунає пам’яті набат”, уроки пам’яті „Судьбы солдатской километры” та „Нескорена вінничанка” (до 80-річчя від дня народження Лялі Ратушної).

Бібліотеки міста практикують обслуговування ветеранів, інвалідів безпосередньо за місцем їхнього проживання, якщо в цьому є потреба.

На часі послідовне виховання інформаційної культури користувачів, зокрема, культури пошуку, вибору, сприймання, засвоєння інформації.

Створення комфортного середовища для кожного відвідувача, що завітав до нас – основний принцип нашої діяльності. Ми прагнемо, щоб кожна книгозбірня стала соціально-інформаційним і культурним центром свого мікрорайону. Наша мета – підвищення престижу бібліотек, значимості книги і читання в житті людини, найповніше задоволення інтересів і запитів всіх верств населення, особливо тих, що потребують підвищеної уваги.

Обслуговування читачів сьогодні – справа не легка. Вона вимагає великих зусиль не тільки розумових, але й емоційних. Усвідомлюючи це та просту істину, що майбутнє належить професіоналам, значна увага приділяється підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників системи, їх самоосвіті.

Постійне недофінансування бібліотек із бюджету змушує нас використовувати в бібліотечно-інформаційній практиці різні джерела і види благодійної і спонсорської допомоги. Вже декілька років підряд ця форма додаткового позабюджетного ресурсного забезпечення бібліотек отримує у нас поширення.

При пошуку ресурсних донорів нам, бібліотечним працівникам, доцільно використовувати ефективні маркетингові підходи, зокрема, технологію так званого фандрейзингу.

Це поняття для бібліотек означає пошук і залучення додаткових джерел фінансування. Принципи і методи його допомагають знайти потенціальних інвесторів, котрі б створили матеріальні умови для реалізації окремих напрямків бібліотечної діяльності.

В Барі знайшлися такі люди і організації, які стали прихильниками у нашій справі. Але цьому передувала кропітка і багаторічна праця. Зокрема, праця на позитивний імідж бібліотеки, співробітництво з органами місцевого врядування, удосконалення довідково-інформаційного обслуговування, культурологічна діяльність, що включає багаторічну роботу клубів за інтересами: „Подільські оденьки”, „Право”, надільної школи, об’єднання „Літературні п’ятниці”. Велика увага приділяється бібліотечній рекламі.

Важливими організаційними факторами успішного фандрейзингу в умовах бібліотеки є наша бібліотечна рада, куди входять керівники клубів за інтересами, представники влади, депутатського корпусу, інші авторитетні люди міста. В якості ефективних фандрейзингових заходів використовуємо організаційно-інформаційні акції. Найбільш доступним варіантом є розсилка листів-зверень до меценатів і спонсорів за підписами голови держадміністрації, міського голови, а також директора бібліотеки чи начальника відділу культури.

Немалу роль відіграють вручення листів-подяк від райдержадміністрації, керівництва бібліотеки та користувачів спонсорам та меценатам, інформування про використання виділених ними коштів.

На всіх виданнях, закуплених шляхом благодійництва, є помітка про те, за чийого сприяння воно потрапило до бібліотеки.

Суттєвим елементом фандрейзингової діяльності є взаємна співпраця. Зокрема, проведення масових заходів на підприємствах-спонсорах, надсилання їм бібліотечної інформації, позачергове обслуговування і при цьому використання будь-якої можливості для публічного висловлення вдячності.

Так, ВАТ „Барський машзавод”, який часто допомагає бібліотеці, в цьому році відмічав своє 70-річчя. Працівники культури взяли на себе цілий комплекс робіт, щоб захід вдався. А ведуча святкового концерту, начальник відділу культури О.І. Помилуйко, вітаючи керівництво і колектив заводу, щиро дякувала за всі їх благодійні акції. Або ще такий приклад співпраці. Минулого року ЦБС видала інформаційний портрет району за кошти, отримані від надання платних послуг. Ми стали пропонувати його в дарунок всім, хто допомагає нам з підпискою періодики, придбанням літератури і т.д. В результаті, отримали в 2 рази більшу суму, ніж затратили.

Особливого значення надаємо особистісним взаєминам з благодійниками. Як наслідок, протягом майже 10-ти років Барська центральна бібліотека не залишалась без благодійних чи спонсорських надходжень. Зокрема, на 2002 рік тільки на періодику використано більше 10 тис. грн.

Важливим джерелом додаткового фінансування є платні послуги, за надання яких бібліотека щорічно отримує біля 4 тис. грн. В основному, ці кошти йдуть на придбання нової літератури.

В цьому році розроблено проект на суму 50 тис. грн. під назвою „Створення інформаційного центру – бібліотеки сучасного типу на базі бібліотеки міста” на отримання гранту від Українського Фонду Соціальних Інвестицій за сприяння Американського фонду Ч.С. Мотта.

Проектом передбачається ремонт приміщень центральної бібліотеки, придбання бібліотечного інвентаря та відкриття комп’ютерного залу зі входженням в мережу ІНТЕРНЕТ. Пройдено вже всі підготовчі і робочі етапи конкурсу, залишилось чекати результату. Хотілося б, щоб він був позитивним.

Враховуючи вищесказане, хочу зауважити, що вся фандрейзингова робота має багато проблем, потребує розвитку і удосконалення.

Але, попри все, стає зрозуміло, що фандрейзинг – перспективний напрям роботи в бібліотечній практиці і все активніше його потрібно використовувати.

Зустріч у голови Вінницької обласної державної адміністрації В.Коцемира

Учасники зустрічі з головою Вінницької обласної державної адміністрації (Вінниця, листопад 2002 року)

О.В. Шестопалюк - заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації, проф., канд.пед.наук

Виступ начальника управління культури обласної державної адміністрації,

засл.працівника культури України А.І.Левицького

А.Шинькович - керівник прес-служби обласної Ради, голова Молодіжного парламенту Вінниччини