Коротка історична довідка про ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва

У 1889 р. громадськість Вінниці за ініціативою місцевого вчительства запропонувала міській думі відкрити читальню для загального користування. Міська влада розглянула цю пропозицію і відхилила її як передчасну.

Через 13 років міська дума, прагнучи гідно вшанувати пам'ять М. В. Гоголя з нагоди 50-річчя від дня смерті великого письменника, на засіданні 20 лютого 1902 р. вирішила «покласти початок Вінницькій міській публічній бібліотеці імені Гоголя», що «буде пам'ятником безсмертному творцеві "Мертвих душ", пам'ятником, до якого у Вінниці "не заросте народна стежина"».

Згідно із статутом бібліотеки керівництво усіма її справами здійснював розпорядчий комітет з представників міської думи, учительства та духівництва. Він призначав бібліотекаря (якого затверджував губернатор після перевірки його особи «на благонадійність»), завідував майном і коштами бібліотеки, опікувався її комплектуванням, умовами для читачів тощо. До складу розпорядчого комітету входили у різний час гласні думи Некрасов і Тушин, викладачі реального училища Анципо-Чикунський і Савін, місцеві діячі Благовєщенський, Ройзман та ін. Незмінним і діяльним членом залишався відомий краєзнавець протоієрей І.О. Шипович. Очолив комітет міський голова М. В. Оводов.

Проект бібліотеки підготував вінницький архітектор Г.Г.Артинов. У пояс­нювальній записці він зазначав, що взірцем для неї обрав американські книгозбірні з огляду на «найкращі способи збереження книжкових скарбів і надання публіці можливості вільно користуватися ними». Архітектор спроектував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки.

Не гаючи часу, міська дума надсилала до видавництв і книгарень Петербурга, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої книгозбірні. Одночасно розглядалися пропозиції власників великих приватних бібліотек, чим найчастіше займався І. О. Шипович.

5 лютого 1906 р, члени розпорядчого комітету разом з архітектором прийняли від підрядчиків завершену будову. Протягом наступного року тривало облашту­вання бібліотеки. Крім того, треба було докомплектувати фонд і скласти каталог.

Наприкінці 1906 р. подільський губернатор затвердив «Правила користування книгами та періодичними виданнями з Вінницької міської громадської бібліотеки імені Гоголя». Міська дума замовила, для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинники — з Петербурга, ікони просвітителів Кирила й Мефодія та Нестора- літописця і гіпсовий бюст Гоголя — з Києва.

Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів усіх станів і звань, крім студіючої молоді та солдатів, щодня з 10 до 14 і з 16 до 19, у вихідні та свята — з 12 до 16 год. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу будь- якими мовами, окрім державної російської, можна було видавати лише після одержання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп, на день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу видавали під заставу або під письмове поручительство від керівництва установи, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалася окремо на книги і періодику, а також залежала від терміну видачі, а для періодики — і терміну надходження до бібліотеки (так, за 2 книги треба було платити 25 коп. на місяць, за 3 книги і новий журнал — 60 коп. на місяць, стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення або пошкодження видань стягувався штраф. Читачі, які сплачували 5 крб. річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавалася абонентська книжка, яка слугувала одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку одержаних видань.

Зберігся звіт К.С.Вознесенської з першими підсумками діяльності Гоголівської бібліотеки. На 1 лютого 1908 р. фонд виріс від 6423 до 7757 томів (протягом року надійшло 1334 видання, в т. ч. 162 прим, журналів). Читачі передплачували свої абонементи на рік, місяць і день (таких було відповідно 3, 1394 і 10). Показник відвідувань становив 3205 (в середньому 10 читачів на день), книговидачі — 16260 (в середньому понад 50 видань на день).

У дореволюційний час Гоголівська бібліотека стає центральною міською (згодом — центральною округовою). До її фонду надходять книги та періодика з розформованих навчальних закладів, націоналізованих приватних зібрань. При бібліотеці створюються гуртки ліквідації неписьменності, різноманітні курси та лекторії, літературні об'єднання тощо. Вона організує численні пересувки на підприємствах і по селах, надає методичну допомогу бібліотекарям міста й краю. У 1925 р. їй присвоєно ім'я К. А. Тімірязєва, і наступні покоління читачів знають її як «Тімірязсвку». З 1930 р. до складу бібліотеки включено науковий відділ, створений на базі ліквідованої Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН в Мурах. Фонд Тімірязєвки поповнився рідкісними виданнями, зокрема з україніки та краєзнавства, зібраними свого часу В. Д. Отамановським та його помічниками.

У 1934 р. бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва надано статус обласної. Незабаром, у 1936 р., вона одержала нове 3-поверхове приміщення. У 1940 р. у ній працювало 57 бібліотечних фахівців, її фондом, який нараховував понад 400 тис. видань, користувалося 15779 читачів.

З початком німецько-фашистської окупації гітлерівці розмістили в основному приміщенні бібліотеки свої установи. Було знищено каталоги, картотеки і велику частину фонду. Мешканців міста обслуговував відділ у Мурах, перетворений на окрему бібліотеку ім. М. Коцюбинського. Працівники обох підрозділів Тімірязєвки допомагали вінницьким підпільникам. Н. О. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла у підземних сховищах Мурів цінні видання. Залишаючи Вінницю 18 березня 1944 р., окупанти спалили основне приміщення бібліотеки. Загальні збитки бібліотеки склали 2158 тис, крб., загинуло понад 300 тис. книг.

Після визволення міста Тімірязєвка ще тривалий час залишалася в Мурах, її фонди були поповнені надходженнями з Держлітфонду та бібліотек країни (загалом 84 тис. прим.). У 1944—1949 рр. вона одержувала обов'язковий безкоштовний примірник всіх важливих видань.

З 1952 р., коли бібліотеку очолив Герой Радянського Союзу І.М. Філіпов ський, розпочалася її відбудова і реконструкція, яка тривала до 1955 р. У нових умовах колектив розгорнув активну культурно-просвітницьку діяльність. Так, було започатковано видання бібліографічних покажчиків «Література про Вінницьку область» (1957) та «Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини» (1962), відкрито бібліотечний університет «Книга і суспільство» (1961) тощо.

У 1966 р. бібліотека стала науковою, а в 1977 р. віднесена до бібліотек 1-ї групи. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів Однією з перших Тімірязєвка запроваджувала відкритий доступ до фонду, новітні розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації. З метою надання допомоги науковцям, фахівцям народного господарства, студентам було створено спеціалізовані відділи з питань сільського господарства, техніки, мистецтва, краєзнавства, виник відділ літератури іноземними мовами тощо. Великий вклад у розбудову бібліотеки внесли колишній заступник директора з наукової роботи І.К.Смагло, глибокі знавці бібліотечної справи І.І.Костюкова, М.М.Бенхін; Л.О.Крочек, О.І.Лозінська, І.Є.Мельниченко, Й.А.Погорєлов, В.Ф.Погуть, які виховали численних ентузіастів- наступників. На десятиліття з життям Тімірязєвки переплелись долі досвідчених бібліотекознавців і натхненних пропагандистів книги Г.Г.Подруцької, Є.М. Маковійчук, К.І.Чуфаріної, Л.Д.Морозової, М.М.Слюсарчук, Н. В. Мельник, Г.В.Новицької, Г. М. Авраменко, В.В.Лучко, С.П.Кваші, С.Г.Івахової, С.І. Філіпов- ської, Л.Д.Чернецької, Н.М.Барашивець, М.Г.Спиці, Л.М.Тимощук, Н.В. Смілян- ської, Л. М. Шпильової, Н. Ю. Гаврилюк, Є.І.Борачук, Л.С.Будник, Л.В.Зубалій, М.Ю.Карягіної, Н.П.Ревус, Н.С.Михайленко, Л.А.Бойко, П.І.Цимбалюк, Л.М.Чупири, М.П.Ніколайчук, Т.В.Герасимової, Л.В.Романченко та багатьох інших.

На початок 1996 р. в структурі бібліотеки було 23 відділи і сектори. Тут працює біля 90 фахівців, з яких 80 % мають вшцу освіту. Очолював колектив з 1974 по 1999 р. А. Й. Лучко, заслужений працівник культури України.

Фонд Тімірязєвки сьогодні налічує біля 1 млн. видань, в т. ч. близько 600 тис. книг, 300 тис. журналів, 10 тис. газет, 27 тис. нотних видань. Щорічні надходження становлять 16—18 тис. прим. Протягом року тут обслуговується 35-37 тис. читачів, які опрацьовують понад 700 тис. видань. З 1991 р. відкрито філію в адміністративному будинку навпроти основного приміщення. Там розмістились міський абонемент, відділ мистецтв, відділ сільськогосподарської літератури, науково-методичний відділ. Налагоджено комп'ютерний облік нових надходжень, руху літератури на міському абонементі. Бібліотека увійшла до міжнародної інформаційної комп'ютерної мережі Інтернет, здійснює велику роботу для забезпечення інформаційних потреб фахівців різного профілю.

З хроніки Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва

1889, 14 (26) лютого, - розгляд Вінницькою міською думою проекту вчителя міського двокласного єврейського училища І. Я. Рубінштейна про створення публічної бібліотеки на основі його власного зібрання (відмовлено).

1902, 20 лютого, - міська дума, прагнучи гідно вшанувати пам'ять М.В.Гоголя з нагоди 50-річчя від дня смерті великого письменника, вирішила "покласти початок Вінницькій міській публічній бібліотеці імені Гоголя", що "буде пам'ятником безсмертному творцеві "Мертвих душ", пам'ятником, до якого у Вінниці "не заросте народна стежина". Згідно із статутом бібліотеки керівництво усіма її справами здійснював розпорядчий комітет з представників міської думи, учительства та духівництва. Він призначав бібліотекаря, завідував майном і коштами бібліотеки, опікувався її комплектуванням, умовами для читачів тощо. До складу розпорядчого комітету входили у різний час гласні думи Некрасов і Тушин, викладачі реального училища Анципо-Чикунський і Савін, місцеві діячі Благовєщенський, Ройзман та ін. Незмінним і діяльним членом залишався відомий краєзнавець протоієрей І. О. Шипович. Очолив комітет міський голова М. В. Оводов.

1904, травень, - початок будівельних робіт. Проект бібліотеки підготував вінницький архітектор Г. Г. Артинов. У пояснювальній записці він зазначав, що взірцем для неї обрав американські книгозбірні з огляду на "найкращі способи збереження книжкових скарбів і надання публіці можливості вільно користуватися ними". Архітектор спроектував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки. Виконання будівельних робіт було покладено на підрядчиків Ш. Немировського та Л. Печерського (пізніше передав справи М. Неєру). Кошторис на будівництво та обладнання склав 14797 крб. 92 коп.

1905, 1(13) липня, - прохання К. С.' Вознесенської надати їй посаду бібліотекарки (затверджена подільським губернатором; працювала до весни 1919 р.).

1906, 2(15) лютого, - завершення будівництва приміщення Гоголівської бібліотеки, під час якого міська дума надсилала до видавництв і книгарень Петербурга, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої книгозбірні; одночасно розглядалися пропозиції власників великих приватних бібліотек, чим найчастіше займався І. О. Шипович. Протягом наступного року тривало обладнання бібліотеки, докомплектування фонду і складання каталогу. Подільський губернатор затвердив "Правила користування книгами та періодичними виданнями з Вінницької міської громадської бібліотеки імені Гоголя". Міська дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинники - з Петербурга, ікони просвітителів Кирила й Мефодія та Нестора-літописця і гіпсовий бюст Гоголя - з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд заново оправив бібліотечні книжки, зробивши на корінцях спеціальне тиснення "ВГГБ" ("Винницкая городская Гоголевская библиотека"), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску.

1907, 2(15) лютого, - відкриття бібліотеки у складі двох читальних залів і книгосховища; при бібліотеці обладнано помешкання для бібліотекарки. Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів усіх станів і звань (крім студіюючої молоді та солдатів) щодня з 10 до 14 і з 16 до 19, у вихідні та свята - з 12 до 16 год. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу будь- якими мовами, окрім державної російської, можна було видавати лише після одержання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. на день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу видавали під заставу або під письмове поручительство від керівництва установи, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалася окремо на книги і періодику, а також залежала від терміну видачі, а для періодики - і терміну надходження до бібліотеки (так, за 2 книги треба було платити 25 коп. на місяць, за 3 книги і новий журнал - 60 коп. на місяць, стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення або пошкодження видань стягувався штраф. Читачі, які сплачували 5 крб. річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавалася абонентська книжка, яка слугувала одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку одержаних видань.

1908, 1(14) лютого, - перший звіт К. С. Вознесенської про діяльність бібліотеки: фонд виріс від 6423 до 7757 томів (протягом року надійшло 1334 видання, в т. ч. 162 прим, журналів); читачі передплачували свої абонементи на рік, місяць і день (таких було відповідно 3, 1394 і 10); показник відвідувань становив 3205 (в середньому 10 читачів на день), книговидачі - 16260 (в середньому понад 50 видань на день).

1909 - складання і видання друкованого каталогу книг Вінницької міської бібліотеки ім. М. В. Гоголя.

1919, весна-осінь, - бібліотекою керує юрист Б. Р. Фанстиль (помер від висипного тифу).

1923 - створення дитячого відділу (зародку майбутньої обласної бібліотеки для дітей ім. І. Я. Франка) на чолі з Г. А. Віняр.

1924 - директором бібліотеки призначений колишній завідувач бібліотечною секцією Подільської губполітосвіти і губнаросвіти Б. С. Фарбер. За звітом каталогізований фонд становить близько 40 тис. (із 100 тис. наявних книг) , для читального залу передплачується 19 назв газет і 20 назв журналів, постійних читачів є близько 1,5 тис., щоденно бібліотеку відвідують понад 100 осіб, багато літератури видається на пересувки та філії.

1925 - Вінницькій центральній округовій бібліотеці присвоєно ім'я К. А. Тімірязєва.

1926, осінь,- при бібліотеці організовано Вінницьке літературне об'єднання, яке влаштовує масові вечори, лекції, запрошує до Вінниці відомих письменників, розглядає та аналізує твори початківців. Наступного року вийшов з друку альманах об'єднання "Струмінь".

1927 - до 20-річчя бібліотеки виданий її "Відчит".

1930 - приєднання Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН до Центральної округової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва як її науковий відділ (залишено в "Мурах").

1932 - Наркомос України ухвалив вважати бібліотеку за показову обласну; з державного бюджету на комплектування виділено 25 тис. крб, з місцевого - ЗО тис. крб.; прийнято рішення міськради добудувати приміщення бібліотеки.

1934 - набуття бібліотекою статусу обласної.

1936 - споруджено 3-поверхове приміщення бібліотеки.

1938 - відділ в "Мурах" закрито і перетворено на сховище видань минулих років.

1941 - фонд становить близько 500 тис. вид., бібліотека обслуговує 12 тис. читачів силами понад 60 працівників.

1941, липень,-1944, до 18 березня,- у період фашистської окупації бібліотека продовжує функціонувати. Обслуговування населення (дорослих і дітей) здійснюється в "Мурах", під керівництвом Н. О. Борщевської, обслуговування окупаційної влади - у частині основного приміщення під керівництвом В. В. Боголєпової, фольксдойче Діденко. Решту основного приміщення займає фельдкомендатура. Працівники обох підрозділів Тімірязєвки допомагають вінницьким підпільникам. Н. О. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла у підземних сховищах "Мурів" цінні видання. Окупанти вилучають та спалюють літературу радянського змісту. У 1943 р. за розпорядженням міського голови О. О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 прим, журналів науково- технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань; напередодні визволення Вінниці Савостьянов вивіз понад 4 тис. цінних книг з природничих і хімічних наук.

1944, 18 березня,- окупанти спалили центральне приміщення бібліотеки разом з частиною фонду, каталогами та картотеками, книгами обліку фонду і роботи, усім обладнанням і діловодством. Загальні збитки бібліотеки склали 2158 тис. крб., загинуло понад 300 тис. книг.

1944, 20 березня,- бібліотеку очолює Н. О. Борщевська.

1944, 12 травня,- директором призначена А. М. Шафорост (1904-1952).

1944 - на момент відновлення роботи бібліотека в Мурах являла собою 10 кімнат, суцільно заповнених книжками; немає можливості здійснити повну інвентаризацію через брак місця та паперу на виготовлення інвентарних книг. Однак бібліотека працює. Її штат становить 18 чол. Відремонтовано дах, засклено 9 вікон в одну шибку, 10, на яких немає скла, забито. Силами працівників розібрано фонд, проведено кількісний підрахунок наявної літератури, яким встановлено, що на полицях є 186 тис. книг, в т. ч. з фонду "Мурів" 19,697 тис.; частина медичної літератури та книг із довоєнного спецфонду знайдена у бібліотеці медінституту; ще близько 5 тис. книг знаходяться в підвалі, бо їх ніде розташувати в тісних приміщеннях "Мурів". Вже відкриті абонемент (з травня) і читальня на 35-40 осіб (з липня). Протягом року зареєстровано 2171 читача, 18443 відвідування, видано 37 226 книг, 11 800 газет, обладнано 7 пересувок. Працюють відділ обліку та організації книжкових фондів, бібліографічний відділ, методкабінет. Налагоджено методичну роботу: здійснено 7 виїздів у районні бібліотеки, з 34 встановлено зв’язок. Протягом року надіслано з Держфонду (Москва) 9539 прим, книг та ін. творів друку (загалом надійшло 84 тис. прим.), обов’язковий безкоштовний примірник всіх важливих видань (надходить до 1949 р.).

1945 - обслужено 5226 читачів, видано 109.050 творів друку. Підписано договір на соцзмагання з Кам'янець-Подільською обласною бібліотекою.

1946 - під керівництвом директора А. Шафорост і заступника директора О. Ткаленка у бібліотеці працюють відділ обробки (Н. Борщевська, С. Шварцман, Ц. Абрамова, Г. Орел, М. Мельник); віддщ обслуговування - читальня і абонемент (Р. Дукач, К. Мірошниченко, С. Вільчинська, Н. Ткаленко, Н. Мельник), друга читальня на вул. Леніна, 46 (Паперна, Непотрібна, Фіголь), відділ бібліографії (В. Штомпель, М. Юдович), методичний відділ (Л. Крочик, В. Тур'ян), спецфонд (К. Жукова), бібтехнік-контролер (Л. Солтановська). Обладнано 23 пересувки. Продовжується інвентаризація фонду. В зимовий період справа зупиняється, оскільки в холодних приміщеннях працювати неможливо. Завалилася стіна Мурів, вивезено 8 т уламків.

1947 - у бібліотеці працюють ЗО осіб, з них 21 - бібліотекарі; два місяці бібліотеку було закрито на ремонт; обладнано літню читальню в Центральному парку культури та відпочинку, але їй заважала негода; з початку року організовано роботу міжбібліотечного абонементу, який з липня почав обслуговувати бібліотеки області; у червні організовано заочний абонемент; складено нарис з історії бібліотеки за 1907-1941 рр.

1949 - читальня в Мурах не працювала протягом року; у процесі інвентаризації та перевірки фонду багато книг передано до спецфонду; з 15 лютого заступником директора призначений І.М.Філіпповський, Герой Радянського Союзу.

1952 - директором бібліотеки призначений І. М. Філіповський (працював до 1974 р.).

1955 - завершено відбудову основне приміщення бібліотеки на вул. Леніна (нині Соборна), 73; з 12 грудня розпочали працювати читальні зали, міжбібліотечний і заочний абонементи, бібліографічний і методичний відділи; упорядкування і перевезення фонду здійснено за 2 місяці; відділ обслуговування читачів включає абонемент, 3 читальні зали, міжбібліотечний і заочний абонементи, центральне книгосховище; у нових умовах книговидача зросла у 4,5-5 разів; існує пункт видачі (артіль "Художекспорт"); активно працюють відділи комплектування і каталогізації, бібліографії, методичний, адміністративно-господарчий; розпочато збирання матеріалів з краєзнавчої бібліографії; виконуються довідки "Вінниччина на сторінках преси" (тільки для обкому партії).

1956 - з 26 січня розпочато видачу книг на абонементі; завершено перевезення фонду і майна; організовано центральне книгосховище; запроваджено групове обслуговування читачів, яких диференційовано за освітою; для заводських бібліотек міста складено картотеки про наявність в обласній бібліотеці літератури за їх профілем.

1957 - обладнано кімнати для читання науковців; створено читальний зал періодики; виділено краєзнавчий фонд у книгосховищі, складається картотека на нього; розпочато видання покажчика "Література про Вінницьку область за... рік".

1958 - 26 січня відзначено 50-річчя бібліотеки; у книгосховищі виділено рідкісні та особливо цінні видання.

1959 - 6 лютого відкрито доступ читачам до фондів абонементу, читального залу періодики, довідкової літератури загального читального залу; читальний зал перейшов на обслуговування за замовленнями; працює постійний лекторій "Методика самостійної роботи з книгою"; найстаріша бібліотекарка Тімірязєвки Н. О. Борщевська пішла на пенсію.

1961 - створено патентний відділ (існував до 1981 р.); організовано книжковий індикатор у центральному книгосховищі; введено посади головного бібліотекаря з координації роботи бібліотек області та старшого бібліотекаря обмінного фонду (роботу з обмінним фондом розпочато у 2-й половині року); започатковано бібліотечний університет "Книга і суспільство".

1962 - спецфонд передано до книгосховища (його обсяг понад 7 тис. видань); започатковано видання покажчика "Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини на... рік"; створено групи досвідчених читачів, які чергують у читальних залах, надають консультації на абонементі; для них діє школа громадських бібліотекарів.

1963 - описано дореволюційний і довоєнний фонд, каталог на який був знищений окупантами; започатковано координацію методично-бібліографічної роботи з іншими великими бібліотеками міста; розпочато обслуговування редколегії тому "Історія міст і сіл Вінницької області" (робота тривала до 1970 р.).

1964 - 3 квітня відкрито читальний зал музично-театральної літератури; започатковано науково-дослідні роботи з бібліотекознавства та бібліографії; розроблено тематичний план комплектування обласної бібліотеки згідно з економічно-культурним профілем області; створено посадові інструкції для працівників бібліотеки; розпочато створення зведеного краєзнавчого каталогу; надається бібліографічна допомога обласному книжково-газетному видавництву.

1965 - читацькі каталоги перенесено в спеціальну кімнату, де налагоджено чергування бібліографів; у музично-театральному відділі створюється довідково- бібліографічний апарат; для цього ж відділу придбано перший електропрогравач і магнітофон.

1966 - бібліотека одержала статус наукової, в зв'язку з чим її структуру перебудовано: створено відділи комплектування, обробки літератури і організації каталогів, книгозберігання, читальних залів, міський абонемент, міжбібліотечний і заочний абонементи, відділи технічної літератури, обслуговування працівників сільського господарства, бібліографії, методичний, адміністративно-господарчий, сектор зведеного статистичного обліку та реєстрації читачів Цього ж року повернуто із спецфонду у загальний фонд більше 5 тис. книг (залишено ще 2,8 тис ); розпочато вивчення історії бібліотечної справи в області; запроваджено посаду бібліографа-краєзнавця; створено раду з комплектування; організовано об'єднання бібліографів великих бібліотек міста з метою координації бібліографічної роботи.

1967 - розпочато перебудову каталогу за ВВК, 26 жовтня відкрито відділ технічної літератури; налагоджено координацію передплати періодичних видань з іншими бібліотеками міста; після вивчення руху читачів постійний вихідний перенесено на п'ятницю.

1968 - відкрито відділ обслуговування спеціалістів сільського господарства з власним підсобним фондом; надано приміщення для патентного відділу; галузеві журнали передано до галузевих відділів; всі відділи залучені до методичної роботи; ведення галузевих розділів систематичної картотеки журнально-газетних статей покладено на галузеві відділи; з ініціативи відділу комплектування організовано перерозподіл книжкового фонду бібліотек області; створено бібліографічне об'єднання бібліографів бібліотек усіх відомсти, іапочатковано змагання за звання "Відділ відмінної роботи"; з вересня у бібліотеці працює редколегія тому "Історія міст і сіл Вінницької області".

1969 - відділи патентів і технічної аттеріггури об'єднано у патентно-технічний; музично-театральний відділ перейменовано на відділ нотно-музичної літератури; каталог абонементу влито до генерального читацького каталогу; у читальному залі та на абонементі відкрито кафедри обслуговування читачів за фахом; запроваджено "Дні спеціаліста".

1970 - відділ МБА став методичним центром єдиної системи МБА в області; розпочато науково-дослідну роботу "Перспективний план розвитку фондів наукової бібліотеки обласного центру".

1972 - 1 березня створено сектор (з 1981 - відділ) іноземної літератури; в каталогах організовано картотеку нових надходжень.

1973 - при відділах сільськогосподарської та технічної літератури існують референтські групи; створено гурток з вивчення англійської мови; введено посаду редактора бібліотеки.

1974 - бібліотека бере участь у першому етапі централізації бібліотек області; передано понад 70 тис. книг новоствореній центральній міській бібліотеці м. Вінниці; організовано опорно-показові інформаційні центри в області; по міжбібліотечній координації запроваджено створення довідково-інформаційних фондів у спеціалізованих бібліотеках і розподіл між ними краєзнавчої бібліографії; вперше зроблено аналіз діяльності бібліотек області по МБА; відбувся республіканський семінар з питань інформаційного обслуговування спеціалістів сільського господарства; директором бібліотеки призначений А.И.Лучко (працював до 1999 р.).

1975 - 28 квітня створено сектор (з 1980 р. - відділ) інформації з питань культури і мистецтва; в основному закінчено переведення читацького каталогу на ББК; сектором іноземної літератури налагоджено обслуговування іноземних будівельників газопроводу "Оренбург-Західний кордон" (згодом "Уренгой- Ужгород").

1976 - придбано ротатор; введено посаду художника-оформлювача.

1977 - бібліотеку віднесено до нової категорії (1-а група).

1978 - розпочато переведення на ББК систематичної картотеки статей; надіслано бібліотечки командам пароплавів "Козятин", "Брацлав", "Іван Богун".

1979 - відбулась перша прем'єра книги ("Загін особливого призначення" С.Стехова); розпочато створення фонду неопублікованих матеріалів на базі сектору інформації з питань культури і мистецтва; придбано маркірувальну машину у відділ МБА.

1980 - створено відділ краєзнавчої літератури; нотно-музичний відділ реорганізовано у відділ мистецтв, сектор інформації з питань культури та мистецтва - у відділ; створено сектор наукової організації праці; патентну літературу передано до Вінницького центру науково-технічної інформації.

1981 - відбулось перше урочисте посвячення новачків у бібліотекарі; сектор зведеного статистичного обліку запровадив облік читачів за єдиною реєстрацією; підписано договір на творчу співдружність з Вінницьким заводом тракторних агрегатів; бібліотеку підключено до міської тепломережі; придбано мікроавтобус "Кубанець".

1982 - урочисто відзначено 75-річчя бібліотеки; створено читацький клуб "Краєзнавець"; відділом іноземної літератури організовано гурток з вивчення польської мови; відділом краєзнавчої літератури розпочатий перегляд на предмет краєзнавства журналів 1917-1941 рр., призначених для передачі у депозитарій.

1983 - розроблений "Статут Вінницької державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва".

1985 - протягом року здійснено 13 виступів у пресі та на радіо з пропагандою бібліотеки та аналізом її проблем; надано допомогу у створенні бібліотеки обласному госпіталю інвалідів війни; розпочато активне комплектування фонду краєзнавчої літератури копіями рідкісних книг, замовлених по МБА; бібліотека взяла участь у підготовці і проведенні міжвідомчої централізації державних масових і профспілкових бібліотек у 18 районах області.

1986, грудень, - перше засідання читацького клубу "Відкрита сторінка".

1987 - фонд міського абонементу перебудовано за ББК; розпочато дослідження діяльності Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН та її керівника В. Д. Отамановського у 1920-1929 рр.; 23 грудня відбувся звіт бібліотеки перед читачами, обрано громадську раду бібліотеки на чолі з істориком Л. Зінченком (Вінницький педінститут).

1988 - запроваджено платні послуги (копіювання творів друку, звукозапис); створено гурток з вивчення есперанто.

1989 - почав надходити всесоюзний обов'язковий платний примірник (протягом року - 6335 книг); із спецфонду повернуто в загальний фонд 1166 видань; розпочато продаж дублетної літератури, яка не використовується бібліотеками; відбулись перші Стусівські читання.

1991 - нарада директорів республіканських наукових і обласних бібліотек (19- 21 березня); одержано додаткову площу в приміщенні колишнього облвиконкому (вул. Леніна, нині Соборна, 70). Туди переїхали відділи: науково-методичний, сільськогосподарської літератури, мистецтв, міський абонемент. Бібліотеці надано також лекційний зал.

1994 - складання картотеки українських видань 1594-1923 рр. з фондів бібліотеки.

1996 - створено сектор комп'ютерної інформації.

1997 - відзначено 90-річчя бібліотеки; завершено роботу із створення вузла Internet; реалізується проект економічної бібліотеки

1998 - відбулися Дні інформації "Історія книги в історії людства", святкування першого Всеукраїнського дня бібліотек з акцією пробачення боржникам; започатковано спільні виставки з Вінницькою торгово-промисловою палатою; готуються матеріали для серверів "Культура і мистецтво Вінниччини", "Інформаційний портрет регіону".

1999 - бібліотекою обслуговуються понад 38 тис. читачів, видано близько 900 тис. прим., фонд нараховує 918,4 тис. прим., поновився на 17,5 тис., отримується понад 1200 назв газет і журналів. Розроблено обласну програму із збереження фондів бібліотек; започатковано телепрограму "Книжкові обрії", в якій щотижня висвітлюється діяльність бібліотеки, її окремих підрозділів, підведено підсумки конкурсу "Подаруй бібліотеці книгу"; відбулась науково-практична конференція "Бібліотека на рубежі XXI ст."; відкрився Internet-uui, одержано передплату на електронні журнали видавництва Шпрінгер (Німеччина); вперше відображені в електронній формі видання бібліотеки; залучено 180 гне позабюджетних коштів; директором бібліотеки призначений заслужений працівник культури України В. Ф. Циганюк.

2000 - створено Web-сторінку “Соціально-економічний портрет регіону”; започатковано створення електронного каталогу, розиочат модернізацію структури бібліотеки

Влада бібліотеки

В.Ф.Циганюк,

директор обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва, заслужений працівник культури України

Паралель - бібліотека і влада - викликає сьогодні чимало дискусій з обох сторін. Незважаючи на здобутий позитивний досвід з цього питання в інших країнах (про який ми добре знаємо), в Україні досі не вироблена чітка система взаємин цих айсбергів. Безсумнівно, це негативно впливає на обидві сторони і, врешті-решт, на всі соціально-економічні процеси, що відбуваються у нашому суспільстві.

Влада, не володіючи відповідною інформацією, часто-густо приймає недосконалі, а то й законодавчо суперечливі рішення. Бібліотека, не надаючи владі конкретної інформаційної допомоги, залишається її пасинком, як правило, обділеним у всіх гранях своєї діяльності. Тому то й чахнуть фонди, руйнуються приміщення, падає авторитет цього могутнього соціального інституту.

Лише при умові, коли бібліотека стане живильним соком великого дерева влади, тобто органічно зіллється з владними структурами, можна буде вести мову про бібліотеку як про одну з частин влади.

За допомогою чого можна домогтися цього? Що потрібно зробити уже на сьогоднішньому етапі розвитку нашого суспільства? Які перспективи спільної діяльності бібліотеки та інших державних установ? Що потрібно сьогодні зміцнити в бібліотеці, а від чого відмовитись? Ці та інші питання в занадто скороченому вигляді (читайте тези) хочу розглянути у цій статті, але з іншого боку: а що зробила бібліотека для того, аби поріднитися з існуючими владними структурами?

Кожен громадянин країни має повне право на те, щоб всі рішення будь- яких гілок влади були прозорими, тобто доступними йому не лише для ознайомлення, але й для вивчення їх суті та для практичного використання.

Кожна владна структура повинна мати оперативну, чітку, вичерпну інформацію не лише з питань, по яких вона прийматиме те чи інше рішення, але й з різних питань чинного законодавства (і не тільки). Тоді її рішення будуть базуватися на правових засадах і працюватимуть на благо суспільства і людини. Тому трикутник влада-бібліотека-громадянин по своїй структурі рівносторонній.

Вище сказане - це аксіома для демократичного суспільства.

Дозволю собі призупинитись і уявити, що ці тези читає бібліотекар - практик (немає значення якого рівня). Допускаю, що в нього може виникнути нерозуміння поставленої проблеми. “Як так, - скаже спеціаліст-бібліотекар, - адже книгозбірня - це соціальний інститут, у якому всі його члени рівні. Чому ж першочергово виділяти у бібліотеці владу, а не педагогів, спеціалістів інших галузей чи тих, хто навчається?” І формально буде правий, адже закон - для всіх закон. Але ж...

Люди мого покоління (автору за 50) звикли до певної стабільності у здійсненні державної політики і, в своїй більшості, сумують за минулим і  тому інколи стають розшматані реаліями життя, особливо, в аспекті інтелектуального росту (швидше падіння) суспільства при потуранні владних структур.

Як прагматик переходжу до конкретики. Міська рада розпочала розпродувати приміщення, що не використовуються, аби поповнити свій бюджет.

Обласна бібліотека, приміщення якої, згідно з існуючими нормативами перевантажене бібліотечними фондами майже втричі, просить міську раду не продавати одне з приміщень, стартова вартість якого 80 тис. грн., а відкрити там міський абонемент з кількістю літератури 50-60 тис. примірників, обладнанням, штатом фахівців і обслуговуючим персоналом, що в грошовому еквіваленті становить більше 500 тис. грн. Нам довелося не з доброго життя провести реорганізацію міського абонементу, а через обмеженість площ читальних залів і неможливістю обслужити в них всіх бажаючих. Але оскільки це центр міста і масових бібліотек тут немає, а міським абонементом обласної бібліотеки користувалося близько 8 тис. читачів, це закономірно викликало їх незадоволення.

Цифри і факти говорять самі за себе, говорять на користь тих, хто пропонує місту відкрити ще один оазис знань. Та до нас в черговий раз недослухались. Владні структури, недооцінюючи соціальну та інформаційну функцію бібліотеки відмовляють, цій ідеї, бо не бачать “живих” грошей. І таких прикладів “сліпоти” влади може навести безліч керівник будь-якої бібліотеки. А чи задумався він над тим, що тут є і його провина, адже не зумів він вчасно зорієнтуватися, коли приходило нове керівництво, не зумів у свій час бити на сполох, щоб до влади не прийшли такі люди. Цю позицію працівників, і не тільки бібліотечних, я називаю своєрідним рекетом, адже є можливість, при нагоді, скинути вину на обставини і виправдатися за злиденність фонду, примітивність форм обслуговування, байдужість до інформатизації суспільства. “Головне в цім, - кажуть вони, - нестача коштів”. Коштів не вистачало завжди, але при такій скруті скільки ж їх марно витрачається на інше, не головне і, навіть, не на другорядне.

“А до чого ж тут бібліотекар? - запитаєте ви, - рішення ж приймають владні структури”.

Так, владні. Але що ж зробив для цього той же бібліотекар, щоб не допустити окремих проявів свавілля влади?

То ж запитання 1.

Чи маємо ми приклади (бажано, щоб була система), де сільські бібліотекарі готують інформативні матеріали по підготовці до засідань виконкому ради, її сесії, шкільної педради, інформацію для випускників шкіл, пенсіонерів, молодих сімей, працівників аграрного комплексу та ін.

Чи надають органи місцевого самоврядування інформацію про свою діяльність? Чи збирає бібліотека документи про діяльність органів місцевого самоврядування? І як доводить їх до відома населення'’

Життя вимагає від бібліотек не лише створення каталогів і картотек на збіднілі фонди, а й організації фактографічних іл інформаційних баз даних з актуальних питань життя суспільства, особливо м сільських населених пунктах, де не на повну потужність працюють інші інформаційні джерела, де рідко вмикається світло, де вкрай погано прапіоі ралю “на дротах”, куди не досягають телевізійні канали. Я для прикладу взяв село, адже і по сьогодні актуальне Шевченкове: “Село неначе погоріло”.

Так, наше село потребує сучасної інформації по усьому спектру людського життя. Така повна інформація (при фінансовій підтримці влади) може бути лише в бібліотеці і, якщо вона є, саме бібліотекар, а не хто інший, доводить її різними засобами до сільського населення і, в першу чергу, до владних структур, адже останні - це своєрідний потужний канал розповсюдження інформації на місцевому рівні, його необхідно використовувати систематично. Мало того, якщо влада буде добре інформована, вона менше допускатиме помилок, буде більш цивілізованою в прийнятті рішень, більш інтелігентною і толерантною.

Біля 10 років ми “реформуємо” наше суспільство, наслідки нам відомі (і не тільки нам). В окремих районах реформовані і централізовані бібліотечні системи. При цьому, крім матеріальних, були нанесені і моральні збитки.

Як не міркуй, але районні бібліотеки більш захищені, аніж сільські. Сшьська бібліотека не спроможна сама взяти на себе той великий потік інформації і правильно напрявляти і розподіляти його. Коли ж так швидко впровадили на місцях закон про місцеве самоврядування в галузі культури, то як тепер офіційно, налагодити інформування сільської громади, яку очолює позбавлений в свій час уваги бібліотеки, новообраний сільський Голова, який не дозволяє ніякого зовнішнього втручання. От і маємо: і причину, і наслідок. Якщо ми говоримо про інформатизацію суспільства, і при тому на досить серйозному рівні, то нам необхідно змінити структуру районної бібліотеки, спрямувавши її діяльність на інформаційне забезпечення жителів (і не лише районного центру). Влада зробила свою справу. Лише за останні два роки прийнято більше 40 (!) урядових документів (список додаю до статті), які н тій чи іншій мірі вимагають рішучих заходів по проведенню цієї роботи. Переважна більшість їх стосується і бібліотек. Проте, як показує досвід, багато бібліотечних працівників не тільки не знають цих державних документів, але й не відають про їх існування взагалі.

Виникає запитання 2. Чи може не інформований бібліотекар працювати з владними структурами, коли він сам не володіє спрямованою на нього законодавчою базою?

Потребують певної реорганізації і обласні бібліотеки. Не буду чіпати юнацьких і дитячих, хоча їм реформи необхідні були ще 15-20 років тому, скажу про обласну універсальну наукову бібліотеку. Як же вона працює з владними структурами? При бажанні можна навести далеко за сотню прикладів різноманітних їх позитивних взаємин. Але всі вони носять епізодичний, а не систематичний характер. Як говорилось на початку статті - за потребою.

Обласні бібліотеки (як і районні та сільські) чекають від влади певних “прохань” та “запрошень” і, як правило, реагують на них позитивно (не плутайте з “якісно”).

Виходячи з цього, ставлю запитання 3. Яка обласна бібліотека запропонувала науково обгрунтоване “меню” для владних структур області, икс б являло собою чітку систему інформування (хоча би владних структур), і розробила кошторис його вартості чи, висловлюючись сучасною термінологією, своєрідний бізнес-план.

Можливо хтось його має і подав у певні галузеві владні структури. Знаю єдине - до середини вересня 2000 року такого документу Міністерство культури і мистецтв не мало.

Життєдайний сік, що пульсує у дереві владних структур, повинен бути з бібліотечною ознакою, але її необхідно формувати нам, бібліотекарям, бо ж другим немає кому.

Уявімо собі, що ви прочитали весь довгий список законодавчих актів, які стосуються інформатизації українського суспільства (про який я згадував вище).

Безумовно, звернули увагу на величезні цифри, якими рясніють кошториси деяких з них (врахуйте, що не всі цифри названі). Природно постає запитання: “А куди ж ці кошти пішли?”

Придивіться до окремих документів, якщо їх не маєте, то позичте у владних структур і зніміть копію для вивчення. Тоді знайдете, крім бібліотек, ще силу-силенну організацій, що згадуються у цих документах, і які займаються інформаційною діяльністю в суспільстві. За сумою виділених коштів буде зразу зрозуміло, що ці організації далеко перегнали бібліотеки і їхня стежка до владних структур є більш рельєфною, аніж бібліотечна.

Отже запитання 4: Яка бібліотека розробила систему співпраці з державними (і не тільки) структурами, що працюють на інформатизацію географічного простору свого регіону?

Міністерство культури і мистецтв невелике (за кількістю державних службовців) серед своїх столичних побратимів, а відділ бібліотечно- інформаційних систем складається всього з трьох чоловік. Незначне за кількістю, зате за сферою впливу потужніше за інші. Президент України, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр, виїжджаючи за кордон, не завжди беруть з собою представників освіти, податкової системи чи Міністерства оборони, але, як правило, представництво Міністерства культури присутнє (і це ж не тільки в нас). Міністр культури України вже на багатьох нарадах говорить, що “очолює Міністерство оборони культури”. Це непогана, влучна фраза. Чисто біблійне - першим було Слово, але ж за словом пора і діла творить. їздять люди по закордонах, шукають “передовий досвід” у заморських бібліотеках, щиро виконують Тарасове - “і чужому научайтесь”, проте де ж той синтез чужого і свого, де результати тих поїздок, де нові штурманські мапи, які би попали до рук лоцманів книжкових морів (читайте: інформаційних), щоб вивести цей нелегкий бібліотечно-інформаційний віз на широку стовпову дорогу?

Напрошується запитання 5. Чи було поставлено перед Міністром культури питання про створення кількох наукових груп по виробленню “Концепції бібліотечно-інформаційного обслуговування населення України”, виходячи з зазначених нижче документів, де окремим підрозділом було б виділено “Бібліотека і влада”⁹

P.S. Можливо стаття викличе певні (читайте гострі) дискусії серед бібліотечного бомонду. Можливо. Але як би ми, шановні мої колеги, не дискутували і не страждали від відчуття наближення великих змін у нашій роботі, як би нас палко не захищала нині існуюча влада, добра не буде від застою, в якому ми зараз опинились, бо по Україні вже впевнено крокує щось сильніше за владу - це Його Величність Демос

Урядові документи з питань інформатизації

1.ВР України

Закон, від 1998.02.04, № 74/98-ВР "Про Національну програму інформатизації"

2. ВР України

Закон, від 1998.02.04,  №  76/98-ВР "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998 - 2000 роки"

3. ВР України

Закон, від 1998.02.04,  №  75/98-ВР  "Про Концепцію Національної програми інформатизації"

4. Державна митна служба

Наказ, Від 1998.05.29, №  317 "Про введення в дослідну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу по контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів"

5. Міністерство охорони здоров'я

Наказ, від 1998.05.21, № 127 "Про створення Єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я України"

6. Держкомстат

Наказ / Форма, від 1999.07.20,  №  258  "Про затвердження форми державної статистичної звітності про діяльність у сфері інформатизації"

7. Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України

Наказ і Положення, від 1996.01.26, № 19 "ПРО ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГЕНТСТВА ЩОДО ЕКСПЕРТИЗИ У ГАЛУЗІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ [Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України] [1156]"

8. Держкомзв'язку

Наказ І Положення, від 1999.08.09, № 41 "Про затвердження Положення про конкурс виконавців Національної програми інформатизації [Держкомзв'язку] (4049]"

9. Міністерство охорони здоров'я

Наказ, від 1999.02.22, № 39 "Про внесення змін та доповнень до наказів МОЗ України з питань інформатизації"

10. ВР України

Постанова Верховної Ради, від 2000.07.06, № 1851—III  "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2000 - 2002 роки"

11. ВР України

Постанова  Верховної Ради, від 1998.02.04, № 77/98-ВР "Про Консультативну раду з питань інформатизації при Верховній Раді України"

12. ВР України

Постанова Верховної Ради,  від 1997.11.20, № 657/97-ВР "Про проект Закону України про Концепцію Національної програми інформатизації"

13. ВР України

Постанова Верховної Ради, від 1997.11.20, № 658/97-ВР "Про проект Закону України про  завдання Національної програми інформатизації на 1998 рік"

14. ВР України

Постанова Верховної Ради, від 1999.07.07, № 851-ХІV "Про проект Постанови про Завдання Національної програми інформатизації на 1999 - 2001 роки"

15. ВР України

Постанова Верховної Ради, від1998.12.23, № 347-ХІV "Про Указ Президента України "Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою""

16. ВР України

Постанова Верховної Ради, від 1997.11.20, № 656/97-ВР "Про проект Закону України про Національну програму інформатизації"

17. ВР України

Постанова Верховної Ради, від 1999.07.13, № 914-ХІV "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1999 - 2001 роки"

18. КМ України

Постанова КМ, від 2000.08.03, № 1213 "Про затвердження переліку державних замовників завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2000 рік"

19. КМ України

Постанова КМ, від 1999.03.22, № 431 "Про затвердження переліку державних замовників завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 1999 рік"

20. КМ України

Постанова КМ, від 1999.07.29, № 1377 "Про генерального державного замовника і керівника Національної програми інформатизації"

21. КМ України

Постанова КМ, від 1996.12.11, № 1504 "Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України"

22. КМ України

Постанова КМ, від 1999.10.29, № 2025 "Про участь українських підприємств і організацій у Міжнародній виставці інформаційних і телекомунікаційних технологій ЦеБІТ-2000"

23. КМ України

Постанова КМ, від 1999.07.26, № 1354 "Про затвердження Положення про порядок передачі резидентам окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації у сфері національної безпеки та оборони держави"

24. КМ України

Постанова КМ, від 1998.04.27, № 560 "Про Керівника Національної програми інформатизації" (Втратив чинність)

25. КМ України

Постанова КМ, від 1998.08.31, № 1352 "Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації"

26. КМ України

Постанова КМ, від 1997.07.15, № 789 "Про першочергові заходи інформатизації"

27. КМ України

Постанова КМ, від 1994.08.31, № 605 "Питання інформатизації" (Втратив чинність)

28. КМ України

Постанова КМ, від 1998.04.07, № 470 "Про Генерального державного замовника Національної програми інформатизації" (Втратив чинність)

29. КМ України

Постанова КМ, від 1998.11.16, № 1815 "Про затвердження Порядку локалізації програмних продуктів (програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації"

30. КМ України

Постанова КМ, від 1996.12.28, № 1567 "Про головного конструктора автоматизованої інформаційної системи Кабінету Міністрів України”

31. КМ України

Постанова КМ, від 1996.12.16, № 1513 "Про укладення Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво у сфері інформатизації"

32. КМ України

Постанова КМ, від 1995.07.10,  № 505 "Про Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України"

33. КМ України

Постанова КМ, від 2000.04.12, № 644 "Про затвердження Порядку формування та виконання регіональної програми і проекту інформатизації"

34. КМ України

Постанова КМ, від 1998.02.16,  № 160 "Про заходи щодо посилення контролю за обгрунтованістю проектів інформатизації діяльності центральних органів виконавчої влади"

35. КМ України

Розпорядження КМ, від 1996.12.28, № 83б-р

36. КМ України

Розпорядження КМ, від 1998.09.01, № 712-р

37. КМ України

Розпорядження КМ, від 1995.12.18, № 778-р "Про передачу деяких організацій до сфери управління Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України"

38. Президент України

Розпорядження Президента, від 1995.06.23, №  105/95-рп "Про асигнування на утримання Національного агентства з питань інформатизації"

39. Президент України

Указ Президента, від 1999.06.03, № 601/99 "Про Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України”

40. Президент України

Указ Президента, від 1993.05.31, № 186/93 "Про державну політику інформатизації України" (Втратив чинність)

41. Президент України

Указ Президента, від 1995.06.12, № 438/95 "Про призначення заступників Голови Національного агентства з питань інформатизації"

42. Президент України

Указ Президента, від 2000.03.09, № 400/2000  "Про визнання такими, то втратили чинність, статей 2 і 3 Указу Президента України від 16 вересня 1998 року № 1033"

43. Президент України

Указ Президента, від 1995.05.27, № 390/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національного агентства з питань інформатизації" (Втратив чинність)

44. Президент України

Указ Президента, від 1996.11.19, № 1100/96  "Про призначення О.Баранова заступником Голови Національного агентства з питань інформатизації"

45. Президент України

Указ Президента, від 1995.03.13, № 206/95 "Про утворення Національного агентства з питань інформатизації"

46. Президент України

Указ Президента, від 1996.06.12, №  421/96 "Про увільнення І.Єфімова з посади заступника Голови Національного агентства з питань інформатизації"

47. Президент України

Указ Президента, від 1998.09.16, № 1033/98 "Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою"

Співпраця - гарант успіху

(Узагальнення досвіду роботи по взаємодії бібліотек з владними структурами)

Журавлівський І.М. — начальник науково- методичного відділу Вінницького факультету ДАКККіМ

Сенс існування людства - його культура. Фундамент культури - бібліотеки, сховища інтелектуальних, етичних і естетичних здобутків усіх поколінь.

Бібліотеки не просто служать народам, державам, країнам. Вони одночасно служать вселюдській цивілізації і усвідомлення цього повинно увійти в нашу свідомість, стати нормою поведінки.

Період, коли бібліотеки втратили ідеологічну опіку минув. На жаль, він збігся (співпав) із втратою матеріального підгрунтя. І якщо перша втрата пройшла без слізного прощання, то друга - потрясла бібліотечну мережу на багато років. Та долати її доводиться знизу, з бібліотечної глибинки, де сила руйнації досягла найвищого рівня.

Сьогодні наше суспільство переосмислює роль і місце бібліотек, які воно створило і утримує. В свою чергу і бібліотеки визначають своє завдання і шляхи служіння новому суспільству. В переломний період наш народ як ніколи раніше потребує нової інформації, нового усвідомлення шляхів свого драматичного розвитку, знань, що допомогли б йому в процесах державотворення та демократизації суспільства.

Останні десять років були нелегкими для бібліотек. За цей час змінилась вся соціальна структура суспільства, створені нові зразки індивідуальної та соціальної поведінки. Бібліотека повинна була адекватно реагувати на всі ці процеси.

Зміни, що відбуваються в країні, процес становлення правової держави, а, відповідно, формування правового суспільства висунули на перший план таке важливе завдання, як створення в Україні єдиного інформаційно-правового поля, що забезпечувало б доступність законодавчої інформації будь-якій зацікавленій особі. Тому актуальним сьогодні було б відкриття публічних центрів правової інформації на базі загальнодоступних бібліотек.

Закон України “Про Національну програму інформатизації” визначає державну інформаційну політику як сукупність основних напрямів; способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації. Головними напрямами і способами державної інформаційної політики, відповідно до Закону, є: забезпечення доступу громадян до інформації, створення національних систем і мереж інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів; створення загальної системи охорони інформації тощо

Активно розвиваючи реформаційно ресурсів, шформаційно-освітню та інформаційно-дослідницьку функцію, бібліотека дедалі впевненіше займатиме одне з провідних місць у системі збереження і відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, його морально-етичних засад. Водночас, задовольняючи інформаційні потреби суспільства, бібліотека відповідно реагує на зміни, що в ньому відбуваються. Це єдиний суспільний механізм, що перетворює наявні в бібліотечних фондах дані в інформацію, інформацію у знання, а знання - у мудрість.

Сьогодні бібліотека діє вже як вікно у світ знань, у світ різноманітних джерел та інформаційних служб, вона розширює і розвиває світ просвітництва.

Проблема збереження духовно-моральної і культурно-історичної самобутності народу нерозривно зв’язана з правом людини на вільний доступ до інформації і свободою слова.

Так важко уявити собі сьогодні сучасну людину, яка б не користувалась послугами бібліотеки: нові тлумачення, тих чи інших розпоряджень Уряду, указів Президента, законів, прийнятих Верховною Радою, нові надходження методичного, інформаційного, економічного, політичного спрямування, дослідження в сфері краєзнавства, літератури, мистецтва, історії світу тощо.

Бібліотеки в даний час перетворюються в центри по проблемах дитинства, приділяють велику увагу соціалізації своїх маленьких читачів, їх духовному зростанню і саморозвитку, стають творчими лабораторіями з різних напрямків роботи серед підростаючого покоління (літературному, образотворчому, прикладному, народному).

В одному з своїх останніх виступів академік Д.Ліхачов висловив дуже глибоку думку: ми звикли вважати, що буття визначає свідомість, а в дійсності частіше свідомість визначає буття. Це можна розцінити як прямий заповіт бібліотекам: даючи необхідну інформацію, ми можемо допомогти змінити свідомість, а значить, і змінити світ, в якому живемо.

Вже ніхто не може заперечувати змін у ролі бібліотек на місцевому рівні. Дійсно, не дивлячись на труднощі фінансового та іншого порядку, вони стають основними інформаційними центрами на території, що входить у сферу її обслуговування. їм особливо важко, тому що саме на місцевому рівні більше за все відчувається грань віків і виникають парадокси: з одного боку - відсутні гроші навіть на передплату, з другого - підступають технології майбутнього і ведеться автоматизована обробка поточних надходжень.

І все-таки навіть у цих непростих умовах бібліотеки всіх рівнів стають єдиною і останньою надією для тих, кому необхідна інформація.

Форми цієї роботи:

• індивідуальне інформування;
• перегляди літератури;
• книжкова виставка;
• аналітична довідка;
• консультації;
• дні інформації;
• дні спеціаліста тощо.

Керівників і службовців місцевого рівня цікавлять теми “Законодавча основа місцевого самоуправління”, “Місцеві фінанси, бюджети, податки і збори”, “Взаємодія органів місцевого самоуправління з підприємствами і організаціями, що знаходяться на території місцевого самоврядування” і т.п.

Центральні районні бібліотеки обслуговують законодавчу, виконавчу і судову гілки влади, державне управління і місцеве самоуправління. Тут ведуться:

а) інформаційно-бібліографічний пошук з використанням алфавітного і систематичного каталогів, картотеки газетно-журнальних статей, картотеки періодичних видань, алфавітно-предметного покажчика;

б) виконання бібліографічних довідок;

в) підготовка тематичних добірок матеріалів;

Комп’ютеризація дозволить здійснити доступ до баз даних провідних бібліотек України.

Бібліотекарі та бібліографи ЦРБ надають допомогу в пошуку, відборі, оцінці та інтерпретації доступних інформаційних ресурсів.

Доступ до комп’ютерної мережі дає змогу кожному жителю міста через бібліотеку взаємодіяти в інтерактивному режимі не тільки з іншими бібліотеками, архівами, музеями, а й засобами масової інформації, місцевими та державними органами влади, соціальними службами, державними та приватними підприємствами.

Програма інформаційної підтримки органів влади здійснюється шляхом щотижневих випусків (дайджестів), де подається аналітичний матеріал про проблеми міста, райцентру, сіл, що публікуються на сторінках місцевої преси і загальноукраїнських виданнях. Також готуються інформаційно-аналітичні довідки за запитаннями користувачів типу “Політичні партії в Україні”, “Реформування в АПК” тощо. Окремі випуски стосуються інформаційної підтримки розвитку виробництва, малого і середнього бізнесу.

Інформаційні ресурси бібліотеки дозволяють надавати допомогу різним групам населення. Активна робота в глобальній мережі Інтернет забезпечує освітньо-пізнавальні потреби студентської і учнівської молоді, наукових і технічних працівників. База даних “Закони України” ефективно сприяє інформуванню населення про законодавчу діяльність Верховної Ради, Президента і Уряду на державному рівні. Таким же чином здійснюється інформування і місцевих органів влади, як “по вертикалі”, так і через бібліотеку.

Добре складаються взаємозв’язки з місцевою владою. Бібліотеки активно включились в процес становлення місцевого самоврядування, органи влади усвідомили, що заклади культури необхідні не тільки населенню, але і їм самим, а забезпечити це може лише перспективна конструктивна взаємовигідна співпраця.

Дирекції бібліотек намагаються, щоб у фондах книгозбірень були газети та журнали, збірники та інші видання, які друкують Закони Верховної Ради України, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів України. Практикується виконання довідок за разовими запитами спеціалістів відділу інформаційно- аналітичної та організаційної роботи міських та районних ради.

У випадках, коли бібліотека не має доступу до комп’ютерної мережі у пошуках необхідного документа її працівники звертаються до державних установ районної адміністрації, які отримують ці документи “по вертикалі” від урядового апарату.

Джерела інформації та інформаційно-бібліографічні дані з питань місцевого самоврядування збираються в інформаційно-бібліографічному та краєзнавчому відділах бібліотеки.

Таким чином, бібліотеки здійснюють пріоритетне інформаційне обслуговування керівників і службовців органів місцевого самоврядування за їхніми запитами, використовуючи метод диференційованого обслуговування.

В Тростянецькому районі діє система соціальних та громадських структур, куди входять і бібліотеки, які покликані допомогти молодим людям реалізувати свої творчі можливості та духовні інтереси, турбуватись про культурний, освітній та інтелектуальний розвиток.

Центральною районною бібліотекою розроблена спеціальна програма, яка передбачає спільне вирішення проблемних питань як з боку бібліотек району, так і з боку владних структур, про це свідчить і таблиця, що подається нижче:

Вирішення питань, що подані в таблиці, взаємозв’язане, досягти позитивного кінцевого результату можна лише співпрацею з владними структурами. Для зміцнення контактів з місцевими органами влади ЦРБ, за погодженням з держадміністрацією організувала “День бібліотеки" в приміщенні адміністрації та районної ради, який включив відкритий коментований перегляд літератури, виставку цінних видань та книжково-ілюстративні виставки на теми: “Нові методи господарювання”, “Ділова інформація для ділових людей” та інші. Подібна акція допомогла показати місцевому керівництву, що насправді може бібліотека та її працівники. Подібний пошук нових форм допомагає налагодити взаєморозуміння, привернути увагу до проблем в бібліотечній справі. На інформацію бібліотекарі ЦРБ поставили відповідальних працівників держадміністрації та районної ради. Результат? Він вже є. Держадміністрація та районна ради подарували ЦРБ комп’ютер, виділено додаткові кошти на придбання літератури, за кошти ради видано брошуру “Троетянецький район., історія і сучасність” (матеріал зібрано і систематизовано спеціалістами ЦБС). Спільно з відділом сім’ї та молоді, центром соціального захисту молоді працівниками бібліотеки проведено ряд вечорів: “Підліток у правовому суспільстві” (з участю юристів, працівників міліції, суду, адміністрації), до дня молоді - “Молодість - це стан душі”, конкурси “Від роду - до народу”, “Дівчина-лідер”, “Співає рід - співає Україна” та інші.

Молодь складає значну частину населення України. Вона визначає майбутнє країни і потребує державної підтримки та захисту від економічних труднощів, безробіття, підліткової злочинності, бездуховності, що часто стоять на заваді реалізації творчих, виробничих та духовних інтересів.

В районі проживає 5480 чоловік юнацького віку, щорічно послугами бібліотек системи користується більше 5 тисяч молодих читачів.

Організовуючи роботу клубів та об’єднань за інтересами для молоді, працівники бібліотеки визначають мету і завдання:

• популяризація книг та періодичних видань;
• реклама бібліотечних послуг;
• об’єднання навколо бібліотеки активу читачів;
• організація дозвілля, спілкування любителів книги.

Молодь різних професій, різного освітнього і культурного рівня з особистими та суспільними інтересами прийшла в 9 клубів для молоді з 22, що діє в районі. Контакти будуються на основі захоплення будь-яким видом суспільно-корисної діяльності, розвивається творча активність молодих людей. Заслуговує на увагу робота клубів “Сучасник” (с. Четвертинівка), “Контакт” (м.Ладижин), “Краєзнавець” (с. Ободівка), “Перлина” та “Джерело” (ЦРБ).

Без державної підтримки молодь, молодіжний рух існувати не може, тому Могилів-Подільська міськрада спільно з відділом культури, бібліотеками міста розробляє комплекс програм, спрямованих на підтримку, захист та допомогу молодим у їх становленні.

Відділ культури подає на розгляд сесій міськради, її виконкому, постійних комісій пропозиції щодо подальшого розвитку бібліотечної справи, загальних питань розвитку культури. В січні 2000 року виконкомом міськради була затверджена міська "Програма патріотичного виховання населення, здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства“, в жовтні заплановано розгляд питання “Про хід виконання комплексної програми “Основні напрямки розвитку культури міста до 2005 року” та “Молодь Могилів- Подільщини в 1996-2001 роках”.

Добрим знаком у відносинах міської влади з закладами культури є те, що жодна бібліотека з часу економічної скрути не була закрита. Більше того, коли райдержадміністрація ліквідувала районну бібліотеку для дітей через неможливість їх фінансування, міська рада прийняла рішення про включення цього закладу до списку закладів з обов’язковим утриманням, адже бібліотека обслуговувала дітей міста. Стимулюють роботу закладів культури заключення контрактів між міським головою та їх керівниками.

Співпраця бібліотек з відділом сім'ї та молоді дає можливість цікаво проводити заняття лекторію “Дитяче право”, організувати конкурс “Я і мої права”, в рамках програми “Підліток” були проведені заняття на теми “Профілактика негативних явищ в молодіжному середовищі” та “Повір у себе” (для дітей-інвалідів).

Бібліотеки Чернівецького району також роблять свій посильний внесок в справу соціального захисту молоді, співпрацюючи з зацікавленими відділами райдержадміністрації, районної ради, комісій сільських рад, координуючи та запроваджуючи різноманітні форми інформаційної підтримки в питаннях адаптації до ринкових відносин, психологічної допомоги, надання медичних та юридичних консультацій з різних аспектів молодіжного життя, організовують комфортні умови для підтримки освіти та самоосвіти серед юнаків та дівчат, профорієнтаційну діяльність: “Вибираємо професію - вибираємо долю” (спільно з центром зайнятості).

Більшість головних спеціалістів реформованих КСП взято на індивідуальну інформацію, розпочата робота по рекламуванню продукції різних підприємств, що позитивно впливає на форми різноманітної співпраці.

Райдержадміністрація і районна рада з розумінням віднеслись до збереження мережі в найбільш кризові роки. Лише за останні три роки на ці цілі щорічно додатково виділялось більше 1000 грн., 15 працівників бібліотечних закладів було взято на утримання КСП з поступовим поверненням цих одиниць на державне утримання в 2000 р.

Споконвіку книга та бібліотека займали важливе місце в суспільстві.

Якою є місія бібліотеки на порозі XXI століття? Як підвищити її престиж у цей складний час? Адже бібліотеки - важливий осередок культури, де зібрані знання, практичний досвід, накопичений людством протягом усієї історії, які передаються новим поколінням.

Сьогодні важливо сформувати навкруг бібліотечних установ відповідне культурологічне середовище, об’єднати і згуртувати усіх, хто причетний до культурного процесу. І тільки об’єднавши зусилля та за підтримки владних структур, можна вирішити ті проблеми, які не під силу одній людині.

Владні структури Могилів-Подільщини (голова райдержадміністрації Совков А.П., його заступник з гуманітарних питань Ткач В.В., голова ради Онищук А.Г.) з розумінням ставляться до проблемних питань культури. Навіть в скрутні часи було видано розпорядження держадміністрації “Про утримання закладів культури сільгосппідприємствами”, згідно з яким 17 працівникам бібліотек протягом 1999 року здійснювалась доплата; проведені спільні заходи по відзначенню Дня бібліотек, літературних конкурсів “О мово моя, душа голосна України”, “Проба пера”, конкурсу дитячої творчості “Я і мої права”, “Ділова жінка Могилів-Подільщини”, “Фронтовики, надіньте ордени” та інші довели, що кращі результати в роботі там, де є взаєморозуміння, підтримка як моральна, так і матеріальна.

На особливу увагу заслуговує співпраця бібліотеки з владними структурами в с.Серебрія (голова Боднар Н.П.): відбудовано приміщення бібліотеки, що є однією з кращих в районі (зав. філіалом Маковійчук М.П.), держгосп здійснює доплату працівникам культури (так було вирішено на сході села) розуміючи їх значення для жителів села. Заходи, що тут проводяться нікого не залишають байдужими. “Служать в армії сини”, День пам’яті померлих односельчан, вшанування солдатських вдів інші. Керівники господарства та сільської ради постійно цікавляться роботою закладів культури, вони є учасниками багатьох культурно- мистецьких акцій, різноманітних заходів.

Сучасна бібліотека має бути істотним чинником української державності і формування нового українського суспільства, а держава, влада, в свою чергу, мають робити дедалі більше для того, щоб вплив бібліотеки на суспільство зростав.

За умов сьогоднішнього оновленого життя саме бібліотека є тим інститутом, що не підвладний девальвації. Він знаходить нові можливості і вступає в нові відносини з навколишнім світом задля того, щоб оновити культуру, озброїти знаннями і духовно збагатити українську націю.

Барська книгозбірня пропонує читачам біля 100 назв періодичних видань, виконуючи роль справжнього посередника між інформацією та читачем. Тут запропонують групову чи індивідуальну інформацію з потрібних питань, запросять в гостину на “Подільські оденьки” або відвідати об’єднання “Літературні п’ятниці”, записатись у клуб “Здоров’я” чи бардівської пісні. При ЦРБ діє також інформаційно-консультативний клуб “Право”, до складу якого ввійшли працівники прокуратури, міліції, районного суду, юридичного відділу райдержадміністрації, податкової інспекції, управління юстиції, викладачі юридичного факультету педучилища, бібліотечні працівники, найважливіше в роботі клубу - надання користувачам бібліотеки і жителям району письмових, телефонних або усних безкоштовних правничих консультацій. Тільки в останній час їх підготовлено більше 200.

Працівники центральної бібліотеки Бершадського району запропонували владним структурам ряд цікавих новацій: у фойє райдержадміністрації функціонують постійно діючі інформаційно-бібліографічні стенди про актуальні події в житті суспільства, зокрема: “На теми дня”, “Політика. Право. Економіка”. По системі групового інформування з питань краєзнавства, культурологічних тенденцій в сучасній педагогічній роботі обслуговуються працівники відділу внутрішньої політики, загального, освіти, у справах сім’ї і молоді. Для них здійснюються щорічні випуски під назвою “Знаменні і пам’ятні дати Бершадщини”, огляди літератури на засіданнях методоб’єднання вчителів мови і літератури, семінари для працівників шкільних бібліотек (“Роль бібліотеки і книги у вивченні і відродженні традиційної народної культури України”). До Всеукраїнського Дня бібліотек в місцевій пресі друкується бібліотечна сторінка під назвою “Дивосвіт скарбів книжкових”. Використовується і місцеве радіомовлення: короткі інформаційні огляди за темами “Конституція. Держава. Творення”, “Історичні постаті України”, “3 історії державотворення” стали традиційними. З боку місцевих органів влади додатково виділено більше 7 тис. грн. на передплату періодичних видань.

На жаль більшість голів сільських рад району не проявляють належної зацікавленості у створенні відповідних умов для роботи бібліотек та їх працівників: в угодах, що в більшості своїй носять декларативний характер, крім основних посадових обов’язків, ставляться вимоги щодо виконання за мізерну плату сільськогосподарських робіт.

“Ми часто розмірковуємо про функції бібліотеки, що їй притаманні, - говорить директор Вінницької міської ЦБС Кисельова Н І., - Це сьогодні культурно-дозвіллєвий чи інформаційний заклад, наскільки він необхідний людині? .. Висновок такий - все залежить від на£_й від рівня та змісту нашої роботи, від інформованості жителів про діяльність бібліотеки. Саме тому більшу увагу ми почали звертати на зв’язки з засобами масової інформації: редакціями газет, радіо, телебачення; щоденно вони висвітлюють роботу бібліотек, їх проблеми та досягнення, розповідають про кращі масові заходи та людей, що працюють в ЦБС”. Працівники бібліотеки переосмислили своє уявлення про роль та значення бібліотеки в суспільстві, освоїли нові методи роботи: від стратегії збереження кожної бібліотеки до перетворення їх в громадські інформаційні та культурні центри в різних мікрорайонах міста, які вкрай необхідні абсолютній більшості населення, громадським організаціям та місцевій владі. Сформована громадська думка про те, що бібліотека - унікальний, конче потрібний заклад культури. Місцева влада в скрутні часи підтримала і з розумінням віднеслася до проблем бібліотек, на захист яких виступив величезний читацький загал.

Таким чином, вдалося зберегти мережу бібліотек та колектив фахівців. Працівники міськвиконкому, депутати міської ради - читачі бібліотеки, її активісти, помічники, однодумці. Такий приклад: з 22 бібліотек-філій - 12 отримали нові приміщення, а їх працівники - квартири, місця в гуртожитку. Директор ЦБС Кисельова Н.В. обиралася депутатом міської ради 17-19 скликань, очолювала в ній комісію з питань розвитку культури.

Доброзичливе ставлення до бібліотек було завжди традиційним для перших осіб міста, ведучих фахівців функціональних управлінь міськвиконкому: щорічно 105-110 тис. грн. виділяється на передплату періодичних видань, в строки виплачується зарплата, виділяються необхідні асигнування на утримання приміщень бібліотек. Допомагають вирішувати господарські проблеми і давні добрі зв’язки з промисловими підприємствами: електротехнічний та лікеро-горілчаний заводи повністю взяли на своє утримання приміщення міського філіалу ім. Н. Крупської (ремонт, оплата комунальних послуг інше), директору школи №29, депутату міськради Василенко Н.В. небайдужі проблеми філії №12 (у виділенні приміщення під бібліотеку вона особисто брала активну участь); справжня дружба об’єднує колектив філії №8 з комітетом ветеранів Великої Вітчизняної війни Замостянського району міста. Жінки-ветерани, учасники війни проводять серйозну спільну роботу по патріотичному вихованню молодих вінничан. Депутат міської ради Яковина В.П. опікується проблемами філії № 20, що на хуторі Шевченка м. Вінниці. Посильну допомогу бібліотекам надають депутати Верховної Ради України - Петро Олексійович Порошенко та Ігор Васильович Кв’ятковський.

“Дієвою і потрібною повинна бути допомога бібліотек працівникам владних структур. Свою роботу слід показувати, рекламувати, тоді зникнуть непорозуміння і прикрощі, а виникне взаємодія, яка перетворить бібліотеку на центр інформації і культури” - зацікавлено розповідає директор Тиврівської районної бібліотеки для дорослих Коренюк Н.П.

Органи державної влади і самоврядування Тиврівщини бачать основні завдання в:

• виділенні коштів на погашення заборгованості за використану на протязі 3-х років електроенергію та ремонт приміщень;
• введенні в дію “довгобудів” (за 1999 р. було введено в експлуатацію СБК і бібліотеку в с.Тростянець, СБК в с.Мала Вулига, залишився заклад культури в с.Довгополівка);
• підтримці бібліотек та клубів, що не ввійшли до Державного реєстру (позитивним є те, що районною радою на сесії прийнято рішення про додаткове фінансування таких закладів культури, на що було виділено близько 3,0 тис. грн.).

Владним структурам усіх рівнів працівники ЦРБ надають інформаційну допомогу в організації семінарів, конференцій, нарад, розробляють рекомендаційні списки та тематичні підбірки з широкого кола питань політичного та економічного життя, документи та методичні поради про аграрну реформу, про реформування майнових і земельних відносин, формування нових організаційно-правових структур, інвестиційну діяльність.

Така ж інформаційна підтримка з боку ЦРБ організовується для працівників відділу внутрішніх справ, військкомату, санепідемстанції, службам соцзабезпечення та захисту громадян.

Тісна співпраця бібліотекарів з різними політичними об’єднаннями, громадськими організаціями. Для них що місячно готуються інформаційні вісники про їх діяльність, проведені та заплановані заходи тощо.

Гострою в районі була організація підписки періодичних видань для кожного закладу культури. До запланованих бюджетом двох тис. грн. було виділено з місцевих коштів ще 1,2 тис. грн. Цьому сприяло розпорядження райдержадміністрації. Керівники району (і це сприйнято позитивно) поступово повертаються лицем до проблем культури, вони стали учасниками традиційних зустрічей “За круглим столом” з працівниками культури. Цікаві форми співпраці працівників владних структур з культурологічними осередками в м.Гнівані, селах Пилява, Красне, Тростянець, де голови рад поставлені на індивідуальну інформацію.

Сесія Піщанської районної ради заслухала питання: “Заклади культури району: керівництво, стан розвитку, перспективи, діяльність в умовах обмеженого фінансування”. Наслідки її очевидні - збережено мережу, всі працівники утримуються за рахунок держбюджету.

Враховуючи важливість інформаційних функцій, працівники бібліотек співпрацюють з відділами райдержадміністрації, редакціями районного телебачення і радіомовлення, районної газети. Спільна робота приносить успіх: висвітлюється визначні події в районі, радіорепортажі звучать прямо з читального залу, повідомляється інформація про цікаві заходи в сільських закладах культури, по телебаченню висвітлено святкування Всеукраїнського Дня бібліотек (спільно з представниками держадміністрації та районної ради) та конкурс професійної майстерності “Бібліотечні ерудити”. В галереї кращих виробничників району вміщено і портрети працівників культури. Для кожної сільської бібліотеки за рахунок додаткових асигнувань держадміністрація та районна рада передплатила по 4-6 назв періодичних видань.

Та не все тут так безхмарно. Саме рішенням владних структур приміщення районної бібліотеки для дітей було передано відділу соціального захисту, бібліотеці ж було виділено малопристосоване приміщення, до того ж площею на 60 м² менше. Не допомогли листи, стаття в обласній газеті “Подолія”, телерадіорепортажі під назвою “Гине дитяча бібліотека” (рубрика “Владі на стіл”) інше.

Влада ж в районі за цей час змінилась... двічі. Нинішніми керівниками питання вивчається і, сподіваємося, на користь дітей.

Бібліотеки залишились джерелом знань, адже не кожен громадянин фінансово спроможний виписати журнал чи газету. Розуміючи це, органи місцевого самоврядування на прохання Липовецької районної ради в 2000 році додатково підписали періодичні видання для сільських бібліотек (в кожну з 27 бібліотек підписано по 3-5 назв періодичних видань), ради частково взяли на себе фінансування закладів, провели ремонти приміщень бібліотек в селах району. Центральна бібліотека, будинок культури, відділ культури тісно співпрацюють з відділом у справах сім’ї та молоді, селищною радою, а заступник голови районної ради в минулому зав. відділом культури Карпенчук М.В. постійно бере участь у всіх культурологічних акціях райцентру, його поставлено на індивідуальну інформацію.

В районі проведено ряд заходів в рамках Всеукраїнського конкурсу “Жінка України”, конкурс в номінації “Шануймо жінки-матері ім’я”, молодіжний тур конкурсу “Дівчина-лідер”, конкурс “Жінка-бабуся” та районний і зональний тури конкурсу в номінації “Ділова жінка”. На проведення цих заходів держадміністрація виділила більше 2,5 тис. грн.

Для пропаганди жіночого руху, підвищення ролі жінки в житті району при ЦРБ, діє жіночий клуб “Берегиня”, який співпрацює з відділом у справах сім’ї та молоді, районною жіночою радою.

Досить цікаві напрацювання по організації дозвілля дітей та підлітків. З метою виявлення здібних та обдарованих дітей районною бібліотекою спільно з відділами адміністрації та районної ради, будинком культури було проведено конкурс “Я і мої права”, “Музичний зорепад”, конкурс малюнків “Україно, земле моя”, низку різноманітних заходів “Від роду до народу” для дітей-сиріт, дітей, що залишилися без піклування батьків, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей.

Більше 20 працівників бібліотек обиралися головами дільничних виборчих комісій під час виборів Президента, при проведенні Всеукраїнського референдуму, значна частина цієї категорії ввійшла до складу депутатського корпусу сільських та селищних рад.

Через бібліотеки району здійснюється інформування населення. Тільки за 1999 рік ними було організовано 256 інформаційних виставок, переглядів, бібліографічних оглядів, вечорів за участю посадових осіб органів місцевого самоврядування, їм же слугує інформаційно-правова база бібліотек при підготовці матеріалів на засідання виконкомів та сесій рад різного рівня.

Громадський центр підтримки аграрних реформ партії “Демократичний союз” до бібліотек району надіслав буклети “Правову освіту - селянам”, “Аграрна реформа на селі” та “Ратна слава Липовеччини” (спільно з держархівом).

Підтримавши Всеукраїнську акцію “Подаруй книгу дітям”, районна газета “Липовецькі вісті” (№27 від 1.07.2000 р.) надрукувала звернення ради районної організації партії “Демократичний союз” та дирекції ЦРБ до керівників всіх відомств, організацій, установ, підприємств, сільських рад, підприємців, молоді та пенсіонерів про надання посильної допомоги книгами та коштами для дітей школи-інтернату, селищних сільських та сільських бібліотек.

Цікавими роздумами на тему збірника “Бібліотека і влада”, на наш погляд, поділилася директор Вінницької районної ЦБС Мазур Т.М.: “Тільки за останній час ми стали свідками, що дійсно держава і влада повертається обличчям до проблем культури. Про це свідчать Всеукраїнські збори працівників культури, виступ на них Президента Л.Д.Кучми з промовою “Культурі - не декларації, а предмет турботи”, прийнятий пакет Указів, в тому числі Указ “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек”, Про внесення змін до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Реформи заради добробуту”; де галузі “культура” відведено цілий розділ.

Здавалось, що відтепер бібліотека займе особливе місце в житті керівників усіх рівнів. Адже саме бібліотека на сьогодні залишилась чи не єдиним інформаційним центром на селі, де відчувається певний “голод” на інформацію як з періодичних видань, так і на саму книгу, будь-то художню чи галузеву. Але на практиці все виглядає не так як бажається, адже єдиним джерелом фінансування залишається місцевий бюджет, тому забезпечення потреб бібліотеки цілком залежить від керівника. На жаль, на місцевому рівні спостерігається нерозуміння ролі та значення бібліотеки, мало того, деякі з керівників ставлять під сумнів саму необхідність їх існування. Ось тут і набуває важливості постать бібліотекаря, який на ділі повинен переконати владні структури в необхідності і значимості бібліотеки.

З одного боку - не підписані періодичні видання, відсутність поповнення фонду, належного естетичного вигляду закладу, а з другого - пошуки взаєморозуміння з місцевими керівниками, співпраця у проведенні виборчих кампаній, спільна робота з сільською радою по роз’ясненню населенню питань земельної реформи, проведення сесій ради в приміщенні бібліотеки. Сільські голови сіл Стрижавки та Луки Мелешківської (Яковенко В.І. та Проценко В.І.) опікуючись роботою закладів культури, щорічно виділяють до 600 гривень на передплату періодичних видань та господарські витрати. Таким же чином діє 29 їх колег в селах району, вважаючи, що сільські осередки культури відомчо належать не тільки відділу культури, розуміючи, що бібліотеки обслуговують мешканців сіл району і їм і, як і їх працівникам, потрібні взаєморозуміння, взаємоповага і взаємодопомога, моральна і матеріальна підтримка. Опікуються турботами культурних осередків і голови рад Дмитрук В.В. (Лаврівка) і Шинкарук О.В. (Побережне).

З поняттям “особистість бібліотекаря” тісно пов’язане поняття “професіоналізм”, що базується на освітньому цензі. Це друга гостра і болюча проблема району, адже лише 45% працівників цю освіту мають (самий нижчий показник серед районів області). Якщо до цього ще додати оплату праці в 30-40 грн. (0,5 ставки), то маємо знаменник: бібліотека або не працює взагалі, або на роботу приходить випадкова людина (саме ці чинники породжують плинність, некомпетентність, байдужість; і про який імідж бібліотечного працівника ми можемо говорити?).

Ще одна проблема - умови праці. Більше року не вирішувалося в с.Степанівка питання про переведення бібліотеки в сухе, обладнане приміщення (голова ради Чернега Л.Г.) і тільки рішуче втручання заступника голови держадміністрації Колубая В.П. та голови районної адміністрації Яремчука О С. змусили голову села позитивно вирішити питання. Подібне ще раз підкреслює байдужість ряду сільських голів до проблем культури.

А ось вирішення питань на районному рівні: щорічно додатково на потреби культури виділяється ще один річний бюджет (в 2000 р. виділено додатково 68 тис. грн. на утримання закладів культури). В цьому - позиція райдержадміністрації, її голови п.Яремчука О С.

З розумінням до проблем бібліотек та її працівників ставиться начальник управління економіки адміністрації Сидоренко Н.В. Повага до працівників культури, вирішення спільних питань інформаційного характеру (семінари, інформгодини, вісники, інше) дозволили забезпечити сільські бібліотеки періодичними виданнями на друге півріччя в сумі 2,3 тис. грн. та поповнити книжкові фонди сільських філіалів на 100 тис. грн.

Позитивний результат дає і прямий діалог. Як правило, керівники району постійно беруть участь у районних семінарах працівників культури. Остання зустріч - це нові додаткові кошти: вдалося провести косметичний ремонт у 18 бібліотечних закладах.

ЦРБ встановила тісні стосунки з відділом адміністрації в справах сім’ї та молоді, комісією в справах неповнолітніх районної ради, новоствореним центром "Соціальна служба для молоді”, депутатами Верховної Ради Квятковським І.В. та Безпалько В.Д. Саме за їх допомогою традиційно багато років відзначається святкується свято працівників культури району, надається посильна допомога в передплаті періодичних видань, поповненні книжкових фондів”.

Питанням далекої перспективи назвала переведення ЦРБ в інше приміщення, яке б відповідало санітарно-технічним нормам та умовам зберігання книжкового фонду і праці людей директор Шаргородсько'і ЦБС Дубчак Г.О., сподіваючись на сприяння райдержадміністрації.

Працівники ЦРБ інтенсивно співпрацюють з відділом у справах сім’ї та молоді (Печуляк Ні.): низка масових заходів, зокрема конкурси, вікторини, вечори профорієнтаційного спрямування - далеко неповний перелік спільних заходів.

При ЦРБ діє жіночий клуб “Роксолана”, а під час різних політичних кампаній в Україні бібліотека координує свою роботу з відділом взаємодії з політичними партіями держадміністрації:     організація "круглих столів", проведення інформаційних днів, бібліографічних переглядів з цієї проблематики стали традиційними.

Заслуговує на всіляку похвалу вчинок головного редактора “районки” “Шаргородщина” Байцуна Ф.Г. Він з власної ініціативи передплатив за рахунок редакції газету у всі сільські філії, а також міського голови Андрійця Й.П., що взяв на утримання коштом ради заклади культури на території міста. На жаль, подібні випадки на Шаргородщині поодинокі (виключення становлять голови ТОВ сіл Гибалівки (Павельський В.О.) та Дерев’янки (Павлюк П.Д.), які не байдужі до проблем культури і думають не тільки про день сьогоднішній, але й день завтрашній.

В своїй роботі бібліотеки намагаються заповнити прогалини в культурному та інтелектуальному розвитку читачів, стати центром не лише задоволення інформаційних потреб у сфері навчання або дозвілля, але й потреб, пов'язаних із спілкуванням, самоосвітою і розкриттям творчих обдарувань. Саме в бібліотеці створюється та атмосфера, в якій виникає потреба мислити, творити, спілкуватися.

Взаємодія бібліотеки з місцевою владою в процесі роботи має стати природною і необхідною обом сторонам. Саме від ставлення держадміністрації, районної, сільських та селищних рад інших владних структур до бібліотек як соціальних інститутів, значною мірою залежить чи стане бібліотека центром культури.

Між ЦРБ і міською радою смт. Погребище склались ділові стосунки: в заходах постійних комісій по соціальному захисту населення, охороні здоров’я, материнства і дитинства, роботі з молоддю та ветеранами, працівники бібліотеки беруть безпосередню участь, вечір вшанування пам’яті фольклористки Н.Присяжнюк, тематичний вечір “Збережемо пам’ять про подвиг”, районне свято “Світанки над Россю”, свято міста, день пам’яті Чорнобильської трагедії - неповний перелік низки проведених заходів.

Працівники бібліотеки постійно інформують райдержадміністрацію, районну та міську Ради про нові надходження до ЦБС, а також готують підбірку публікацій на сторінках періодичних видань з питань економіки та сільгоспвиробництва.

Держадміністрація виділила 500 грн. на придбання літератури для бібліотеки.

В районній газеті “Колос” працівниками редакції і бібліотеки готується випуск традиційної рубрики “Скарбниця освіти, науки, культури”.

Вартий наслідування приклад (на жаль, в районі він поодинокий) - співпраця керівництва села, місцевого господарства с.Гопчиця з бібліотекою-філією, де за рахунок місцевих коштів утримуються працівники культури, проведено ремонт приміщення бібліотеки, передплачено 6 назв періодичних видань. Спільно планується тут і робота закладів культури (голова господарства “Дружба” Лісовий О.П.).

Нині Україні, можливо як ніколи раніше, потрібна ефективна інформаційна політика.

Керівникам необхідно добре орієнтуватися в нинішній економічній ситуації, вивчати закони, укази, постанови, володіти інформацією з соціальних, економічних, національних, історико-культурних та інших питань.

У цій ситуації саме бібліотеки можуть виступати такими посередниками інформації.

Ямпільська районна бібліотека для дорослих працює в тісному контакті з усіма органами влади - райдержадміністрацією, районною та міською радами, радою ветеранів, органами юстиції, відділом культури, спеціалістами сільського господарства. Налагоджене інформаційне забезпечення працівників адміністрації. Постійними користувачами є заступник голови з гуманітарних питань Марченко М.В., яка отримує інформацію за темою: “Проблеми культури в незалежній Україні”, “Соціальна політика на початку нового тисячоліття”, “Роль жінки в суспільстві”, “Менталітет українського народу”, “Скарб батьківської землі”, інше. Заступник голови ради Новойтенко М.І. інформується за темами: “Пріоритети діяльності органів влади”, “Національна культура як чинник майбуття України”, “Соціальна держава - гарант прав та свобод людини і громадянина”.

На тематичні зустрічі з молоддю “Людина в світі законів” запрошується юрист з адміністрації, а в рамках конкурсу для дітей “Я і мої права” співпрацювали з відділом сім’ї і молоді, який для переможців виділив 3 путівки в табори відпочинку, подарунки переможцям забезпечив фонд соціального захисту.

В інформуванні спеціалістів сільського господарства використовуються різноманітні форми - дні спеціаліста, дні бібліографії, виставки-діалоги, виставки- дискусії, перегляди та огляди літератури, книжкові виставки: “Розвиток приватних господарств ”, “Реформа аграрного сектора ” інші.

З боку адміністрації на підписку періодичних видань було виділено більше 200 грн., не залишився осторонь і фонд соціального захисту, виділивши 200 грн. до професійного свята - Дня бібліотек, закуплено подарунки для бібліотечних працівників. На відзначення цього свята підприємствами міста (маслосирзавод, завод продтоварів, завод кооперативної промисловості) при сприянні голови райдержадміністрації були виділені натуральні продукти. Сільські голови восьми населених пунктів за кошти місцевих рад підписали в бібліотеки районну та обласні газети. Це ж зробили ряд керівників реформованих господарств.

Бібліотеки стають ініціаторами, організаторами та учасниками програм, різноманітних акцій, а влада всебічно підтримує, заохочує і фінансує всі заходи.

В законі “Про бібліотеки і бібліотечну справу” відмічається, що “бібліотеки України є складовою частиною інформаційної системи держави” і органи державної влади, місцевого самоврядування повинні забезпечити пріоритетне, додаткове бюджетне фінансування центральних бібліотек відповідно до обсягів їх діяльності. В цілому, нова редакція Закону спрямована на те, щоб раціонально використовувались бібліотечні ресурси, адже вони є складовою частиною інформаційних надбань держави.

Виважений підхід, увага до проблеми бібліотек спричинили взаєморозуміння між адміністративними органами Крижопільського району і ЦРБ у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів постанови “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками в Україні”. Мережа бібліотек району приведена у відповідність до Реєстру, були збережені і кадри; 5,0 тис. грн. на рік щорічно виділяється адміністрацією на підписку періодичних видань, а це - 60-65 періодичних видань для ЦРБ і 3-4 назви для кожної сільської філії.

На протязі багатьох років працівники органів влади району - основні користувачі інформації. Цей обмін набув двостороннього характеру - “Інформаційний вісник” управління внутрішньої політики облдержадміністрації, який передається для ознайомлення в читальний зал районної бібліотеки з райдержадміністрації, дозволяє скоригувати планування, спільні дії, працювати над новими формами роботи з різними відділами адміністрації та різними категоріями жителів райцентру і сільських населених пунктів. Особливо тісний зв’язок працівники ЦРБ підтримують з відділом у справах сім’ї та молоді, це районні конкурси дитячої творчості “Я і мої права”, “О мово моя, душа голосна України”. Стали традиційними круглі столи з представниками політичних партій, зареєстрованих в районі, що проводяться з відділом внутрішньої політики. Співпрацюють тут і з службою у справах неповнолітніх - започатковано спільні проекти та планування роботи.

Поповнив фонди бібліотеки цінними виданнями і депутат Верховної Ради України по 17 виборчому округу А.С.Матвієнко.

З допомогою місцевих рад Літинського району тільки в цьому році зроблено ремонт в 12 сільських філіях, а бібліотеки 6 сіл переведені в кращі приміщення. Саме завдяки співпраці сільські голови Багринівської (Медвідь П.М.), Пеньківської (Ткачук М.В.), Соснівської (Мудрицька С.В.), Селищанської (Яремчук О.В.) сільських рад зробили підписку газет та журналів “Вінниччина”, “Панорама”, “Подолія”, “Однокласник”, “Малятко” “Голос України” в свої бібліотеки. А більшість сільських рад свою підписку передають на збереження в бібліотеки-філії. Селищна рада Літина (Герасимчук М І.) щорічно виділяє в центральну бібліотеку по 300 грн. на передплату різноманітних періодичних видань.

Підприємства, акціонерні та пайові товариства (“Україна”, молокозавод, райспоживспілка, плодозавод) постійно опікуються закладами культури, спонсорують найбільш значимі акції.

Співпрацюючи з відділом земельних ресурсів, бібліотечні працівники району допомогапи проводити заняття, семінари по земельній реформі, в книгозбірнях роз’яснюється читачам “Закон про земельну реформу”, на цю ж тему оформлені полички в усіх сільських бібліотеках.

Безперечно, що для бібліотек вищою формою патріотичного виховання є краєзнавча робота. Тому спільно з райвіськоматом та школами району проводиться активна робота по патріотичному і героїчному вихованню дітей та молоді в рамках проекту “На захисті Вітчизни”.

З відділом в справах сім’ї та молоді реалізується проект “Шлюб і сім'я на зламі тисячоліть ”.

Для інформаційного забезпечення потреб користувачів, якими є всі верстви населення району, в тому числі і представники владних структур, максимально використовуються послуги МБА.

Увага владних структур до культури як галузі останнім часом в Томашпільському районі зросла. Сприяла цьому низка відомих Указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів. В районі за участю голови райдержадміністрації та представників міської та сільських рад відзначили Всеукраїнський день бібліотек; взаєморозуміння, співпраця, постійна увага з боку заступника голови держадміністрації Спірідонової Л.М. дала змогу поліпшити фінансування бібліотек, здійснити капітальний ремонт та газифікувати приміщення ЦРБ (на ці цілі було асигновано більше 20 тис. грн.). Ще один приклад - голова села Олександрівни Гаврилюк М.І. домігся відкриття бібліотеки, що була закрита з 1997 року (надано устатковане тепле приміщення, профінансовано видатки на її утримання, поповнено її фонди та репертуар періодичних видань).

Бібліотека співпрацює з відділами райдержадміністрації у справах сім’ї та молоді, освіти, управлінням юстиції, завдяки чому тут успішно проведено районний тур Всеукраїнського конкурсу "Я і мої права". Переможці конкурсу з ініціативи райдержадміністрації були нагороджені путівками в санаторій та будинки відпочинку.

Під час проведення акції “Подаруй бібліотеці книгу” заступники голови адміністрації Спірідонова Л.М. та Якубик О.П., завідуючі відділами Метельський С. І. та Вербицька С.А., голова районної ради Кузьмінський І.О., що постійно користуються послугами бібліотеки, передали значну кількість книг з особистих зібрань. Депутат обласної ради Мельник М.Є., який постійно бере особисту участь в різноманітних масових заходах, передав районній ЦБС 300 примірників книг, у тому числі і авторські твори.

Немирівська районна ЦБС є складовою частиною інформаційної системи держави і основною своєю функцією вважає інформування населення через всі наявні джерела, що є в фондах книгозбіпні та систему МБА. Це і оперативне інформування працівників владних структур, фахівців і спеціалістів агропромислового комплексу, інформування населення про новинки літератури та мистецтв. Бібліотека надає інформацію людям, які потребують підвищення інтелектуального та культурного рівня, певний потенціал знань, допомагає творчій інтелігенції, талановитим дітям. При громадській організації “Немирівська спілка творчих ініціатив” (НСТІ), що виникла на базі клубу “Криниця”, діють “Клуб правових знань” (інформаційний фонд районної бібліотеки), дебатний клуб інтелектуальних ігор “Ніка” та клуб творчої інтелігенції “Свічка Діогена”. Активно співпрацюють з клубами та беруть участь у його засіданнях працівники райдержадміністрації, районної та міської рад, фахівці, спеціалісти, відповідальні працівники силових структур району. Робота клубів планується спільно з відділом культури, РБК, ЦБС, музеями.

В Оратівському районі зросла роль бібліотек в інформаційно-бібліотечному обслуговуванні працівників райдержадміністрації, районної, селищних і сільських рад, установ і організацій району.

Основними напрямками такої роботи стали:

• виявлення інформаційних запитів спеціалістів (вивчення поточних і перспективних планів роботи, опитування);
• комплектування фондів (складання тематико-типологічного плану, підписка на періодичні та інформаційні видання, облік і обробка надходжень літератури);
• організація і ведення довідково-бібліографічного апарату (створення зведених каталогів періодичних та інформаційних видань, систематичної картотеки статей);
• організація роботи по колективному інформуванню (Дні спеціаліста, Дні інформації, виставки-перегляди, бібліографічні огляди);
• організація заходів по індивідуальному інформуванню (бібліографічні списки за фахом спеціаліста, робота з систематичною картотекою статей);
• методична робота;
• організаційні заходи.

Вищезазначене дозволяє зробити такі висновки:

• інформаційно-бібліотечне обслуговування населення області здійснюють 1130 бібліотечних установ системи Мінкультури України, з яких: 3 - обласних, 28 - центральних і районних бібліотек для дорослих, 28 - районних бібліотек для дітей, 14 - спеціалізованих бібліотек для дітей, 2 - для юнацтва, 85 - поліфункціональних закладів. Назріла потреба створити необхідну інфраструктуру, яка б об'єднувала всі соціальні інститути, що традиційно є зберігачами пам'яті (бібліотеки, музеї, архіви інше) і через них створювати та використовувати новітні інформаційні технології для передачі даних у сфері освіти, науково-дослідної й бібліотечно-інформаційної діяльності;
• помітною подією стало відкриття при ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва Інтернет-залу, що дало змогу надати користувачам доступ до міжнародної і комп'ютерної мережі Інтернет, повнотекстових баз даних, електронних журналів видавництва "Щпрінгер", каталогів бібліотек світу;
• взаємодія владних структур і бібліотек знаходиться лише на початковій стадії. На жаль, вона зводиться до простих форм співпраці: огляди, аналітичні та бібліографічні довідки, виставки, масові заходи, дні інформації, день бібліотеки в приміщенні райдержадміністрацїї та районної ради, тощо;
• повільно, але впевнено впроваджуються у практику роботи бібліотек нові інформаційні технології. Потрібно, щоб в бібліотеках району з'явились нарешті сучасні електронні носії інформації, комп'ютерне забезпечення повинно бути загальнодоступним для користувачів. Перші кроки по комп'ютеризації вже зроблено Тростянецькою та Немирівською центральними бібліотеками;
• бібліотекою повинні вивчатись якість, повнота та відповідність матеріалів, які відбираються для надання у користування, при комплектуванні фондів, державним книгозбірням слід орієнтуватись на цікаві змістовні видання.

Активніше використовувати МБА - одну з важливих форм забезпечення потреб користувачів у книзі та інформації (абонентами цієї служби у минулому році було лише 374 бібліотеки області або 33,3 відсотки від усієї мережі);

• необхідно розширити репертуар періодичних видань, в яких публікуються матеріали з питань місцевого самоврядування, описується конкретний досвід, аналізуються помилки і пропонуються різні способи вирішення проблем. Ця інформація буде корисною як для представників влади, так і для жителів району;
• у співпраці працівників владних структур і бібліотек важливий авторитет останніх. Кадри, що забезпечують їх діяльність ще не в повній мірі відповідають сьогоденню (з 1664 працівників фахову освіту має лише 78,2 відсотки: найменший процент їх у Вінницькому - 45,0 , Жмеринському - 56,5, Тиврівському - 52,8). Потребує переосмислення і система підвищення кваліфікації. На жаль, низькою залишається і оплата праці.

З боку органів місцевого самоврядування, обласних, районних методичних центрів потрібні взаєморозуміння, всебічна підтримка та методична допомога;

• нагальна потреба сьогодення - створення при центральних бібліотеках районних інформаційних центрів, у полі діяльності яких був би збір всієї необхідної інформації, що стосується роботи вищих законодавчих органів влади (закони, прийняті Верховною Радою, Укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України), органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Для користувачів повинен бути вільний доступ до такої інформації.

Шлях до демократичного і вільного суспільства пролягає через інформатизацію, через взаємовідносини і співпрацю бібліотек і владних структур.

Про нас пишуть ...

... Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва має велику і, давню історію. Книжковий фонд її універсальний. В книгосховищах бібліотеки збирається велика кількість періодичної літератури дореволюційних, радянських і сучасних видань, зібрано величезний фонд наукової вітчизняної та світової літератури зі всіх галузей знань. В бібліотеці працюють визнані фахівці бібліотечної справи.

Мені доводилось відвідувати самі великі національні наукові бібліотеки СІЛА, Англії, Канада, Німеччини та інших країн. Наша наукова бібліотека за накопиченими і збереженими цінними літературними джерелами практично їм нічим не поступається.

У стінах бібліотеки проводяться презентації для наукової громадськості міста моїх монографій “Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси”, “Кормові і лікарські рослини в ХХ-ХХІ століттях”. Я подарував для бібліотеки свої книги: “Соя для здоров’я і життя на планеті Земля”, “Кормові і білкові ресурси світу”, так і книги провідних вчених інституту кормів УААН.

Давня і плідна співпраця зв’язує співробітників інституту кормів з відділом сільськогосподарської літератури обласної бібліотеки. Особливо цінним є організація в нашому інституті та інших наукових колективах сільськогосподарського профілю тематичних переглядів і виставок літератури по кормовиробництву, днів інформації та днів спеціаліста. Важливо й те, що у діяльності цього відділу є організація безвідмовного довідково-бібліографічного обслуговування вчених і спеціалістів сільськогосподарського виробництва. Працівники надають індивідуальну інформацію за темами, які цікавлять вчених і спеціалістів.

“Тімірязєвка” продовжує славні традиції подільських українських бібліотекарів, поповнює фонди наукової та іншої літератури, увійшли до комп’ютерної мережі Інтернет, здійснює плідну роботу по інформаційному забезпеченню вчених і фахівців різного профілю. Наша бібліотека має безцінні літературні джерела про відомих вчених України, Вінниччини та багатьох інших країн.

Директор інституту кормів УААН, академік УААН, Россільгоспакадемії і Міжнародної академії аграрної освіти,

Бабич А. О.

... Бібліотеку ім. К.А.Тімірязєва є джерелом найновішої та найповнішої інформації. Завдяки бібліотеці я захистила дисертацію, написала не одну наукову працю. У допомозі ставали каталоги, картотеки, які, дякуючи працівникам відділу іноземної літератури, завжди перебували у повному порядку.

Не залишає байдужою робота, що тут проводиться (конференції, зустрічі з цікавими людьми). Студенти з цікавістю переглядають змістовні виставки, беруть участь у вечорах.

... Я вважаю, що саме бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, виростила мене, як професіонала і завдяки їй, я пройшла цей шлях від студентки до декана факультету. Надіюсь, що бібліотека завжди буде приносити в наше життя все розумне, добре, вічне.

Декан факультету іноземних мов ВДПУ ім. М.Коцюбинського,

Чугу С.Д.

...Хочу висловити щиру вдячність працівникам бібліотеки. За щиру турботу про збереження безцінного надбання нашої ічторїї, її минуле і сучасне, про відомих людей, життя і праця яких є взірцем підростаючому поколінню подолян.

З щирою вдячністю і повагою

Головний редактор Всеукраїнського н/т журналу “Вибрации в технике и технологиях ”

П.С.Берник

... Для кожного творчого працівника театру ім. Садовського ОУНБ ім. Тімірязєва стала своєрідного творчого лабораторією тут завжди можна отримати кваліфіковану методичну і практичну допомогу (відділ мистецтв)

Директор театру

В. Лозовський

... Відділ технічної літератури ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва вносить вагомий внесок у підготовку інженерного корпусу та науковців ВДТУ, робота яких сприяє підвищенню економічної потужності та технічного потенціалу нашої держави. Орієнтовний економічний ефект науково-технічних та інших розробок кафедри технології та автоматизації машинобудування, при виконанні яких використовувались матеріали відділу, складає близько 50,0 тис. грн.

З повагою

Зав. кафедрою, професор

М. І. Іванов

...Щоквартальне інформування МП “Агроспецмонтаж” з боку відділу технічної літератури ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва сприяє розвитку партнерства між вітчизняними та зарубіжними фірмами-виробниками, дає можливість оцінити запропоновані види різноманітної продукції, якою є:

• проектні рішення будівництва споруд;
• обладнання для реконструкції;
• теплоізоляційні матеріали;
• енергозберігаючі технології;
• системи опалювання, вентиляції та кондиціювання, інше.

Економічний ефект від даної інформації складає 25,0 тис. грн.

Спасибі та з повагою

Директор МП “Агроспецмонтаж ”

Гуменний О.Л.

... Щоквартальне інформування МП “Професіонал” відділом технічної літератури ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва в галузі автомобільного транспорту дає підприємству реальну користь. Щире спасибі.

З повагою та надією на подальшу співпрацю

Директор МП “Професіонал "

Чайковський В.М.

... Вже кілька десятиліть архівісти разом з Вами готують “Календар знаменних і пам’ятних дат Вінниччини”...

Нас об’єднує спільна мета - працювати на благо рідного краю...

З щирими побажаннями

Директор обласного держархіву

Гальчак С.Д.

...Як філіал найвідомішого ВУЗу України, ми налагодили і тісні контакти з близькою нам по духу організацією - бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва, розуміючи, що завдання у нас єдині, а саме: виховання нового покоління держслужбовців України.

Недержавний вуз і державна культурно-освітня установа: ось так вже декілька років ми співпрацюємо: лише на підписку журналів з питань економіки та права, різноманітних видань щорічно надається фінансова підтримка в сумі 900 грн., надано в користуванню бібліотеці комп’ютер, суттєво допомогли працівникам при створенні Інтернет-залу.

Плоди нашої співпраці ми бачимо в успішному навчанні наших студентів, їх творчій праці.

Дирекція МАУП та керівництво бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва працюють у злагоді, координовано і взаємовигідно на благо української державності і культури.

Спасибі за співпрацю

Директор МАУП, професор

Соляніченко М.О.

...Працівники відділу абонементу ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва намагаються задовольнити інформаційні потреби такої категорії користувачів-спеціалістів, як вчителі. Фонд педагогічної літератури містить досить фундаментальну та цікаву інформацію, що ми її потребуємо, яка доповнена періодичними виданнями педагогічної тематики: “Рідна школа”, “Дивослово”, “Семья и школа” інші, що розширюють кругозір вчителя, містять цінні методичні рекомендації, інформують передовий педагогічний досвід. Цікаве інформування педагогічних колективів міста на серпневих нарадах вчителів. З допомогою вчителів міста проводиться акція “Поверни бібліотеці книгу”, що сприяє ліквідації заборгованості читачів.

Спасибі за увагу до наших інтересів та співпрацю.

Колектив вчителів-учасників семінару на базі ОУНБ їм. К.А.Тімірязєва (всього 38 підписів)

...Приватне підприємство “Видавництво “Тезис” висловлює щиру подяку працівникам краєзнавчого відділу бібліотеки за інформаційну допомогу, надану при підготовці до видання серії краєзнавчих нарисів під загальною назвою “Земля подільська”.

Сподіваємося, що відділ і надалі відіграватиме неординарну роль в царині збору, обробки і збереження матеріалів краєзнавчого спрямування

З повагою

Директор Брискін В. В.

...Висловлюю свої найщиріші вдячність та захоплення працівникам відділу іноземних мов... за самовіддану та копітку працю. Саме у відділі іноземної літератури знайшов літературу польською, німецькою та шведською мовами, яка стала неоціненним підгрунтям для написання моєї дисертації.

Висловлюю співробітникам бібліотеки щиру вдячність.

З повагою

Аспірант університету ім. Т.Г.Шевченка

Капранов О.П.

...При складанні каталогу малих річок Вінницької області спеціалісти “Облводгоспу” користувалися послугами краєзнавчого відділу. Визначаємо добре налагоджену роботу краєзнавчого відділу по тематичних підбірках і дякуємо працівникам відділу за суттєву допомогу.

Начальник АТ “Облводгоспу "

Бойко Б. В.

...Наукові працівники краєзнавчого музею на протязі десятиліть користуються фондами ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва...

Науковці вдячні колегам за своєчасне надання послуг, за підтримку та допомогу... Нас об’єднує з працівниками бібліотеки спільна мета - працювати на благо рідного краю.

З щирими побажаннями якнайбільшого поповнення Ваших фондів

Директор Л.Р.Кароєва

... Минулий рік порадував бібліотекарів незвичайною тенденцією до збільшення кількості нових надходжень і навіть пожвавленням фінансування закладу. Завдяки проведеній акції “Подаруй бібліотеці книгу” фонди поповнились ще на 100 тисяч примірників.

Підтримують бібліотеку Вінницьке видавництво “Контакт-Прим”, очолюване М.Кротенком. Воно лише останнім часом подарувало їй 6 тис. примірників книг.

Вершиною доброчинності стало одержання “Тімірязєвкою” “Пушкінської бібліотеки”. Бібліотекарі України за свої нові скарби мають дякувати українському фонду “Відродження”, котрий виступив посередником між закордонними меценатами та вітчизняними бібліотеками. Таким чином, фонди бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва поповнились більш як на 300 назв примірників особливо цінних книг, тематика видань яких найрізноманітніша: економіка, філософія, мистецтво, релігія, новітні технології. Всього не перерахувати. Поліграфічна якість книг - найвища. Ці справді золоті поклади людської думки не залишають байдужими жодного, хто їх бачить.

Ю. Сікорський

“Пушкінська бібліотека" в бібліотеці // Панорама. – 2000. – 16 лютого.

...Бібліотека ім. К.А.Тімірязєва - це скарбниця, а найголовніше тут працює дуже багато хороших, висококваліфікованих, талановитих людей.

В нашого часопису найтісніші і дружні стосунки з колективом відділу сільськогосподарської літератури. У книжковому фонді зосереджено праці провідних вчених, в т.ч. наших земляків, наукові праці та збірники сільськогосподарської академії, інститутів дослідних станцій, література виробничого характеру, учбові посібники, науково-популярні видання. Є тут цікаві видання і для любительського садівництва, овочівництва, присадибного звірівництва та багато іншого.

Саме тут “пригрівся” клуб садівників-любителів. Завдячуючи ентузіазму голови садівничих товариств С.І.Ілика та президента клубу В.К.Суботній, заняття проходять цікаво та змістовно. Члени клубу діляться досвідом , черпають новинки з літератури, на кожне заняття їм готують працівники відділу.

Пропаганда літератури у відділі насамперед пов’язана з актуальними питаннями сьогодення з тими проблемами, що цікавлять читачів, скажімо: як успішно вести господарство, витримувати конкуренцію в ринкових умовах, мати успішний бізнес. З цією метою влаштовуються зустрічі з вченими, презентації книг за участю авторів, зустрічі з неординарними особистостями-фахівцями фітодизайну, гравознавцями тощо.

Неля Мирончак

Ще одним святом стало більше // Земля подільська. – 1998. – 25 верес.

... Бібліотека майбутнього - це нові форми обслуговування читачів, віртуальна бібліотека, яку може використати кожний, у кого є комп’ютер, підключений до Інтернету. Сьогодні її можна використати для пошуку інформації.

Одне з найважливіших завдань бібліотек у сучасному світі - забезпечення вільного, необмеженого доступу до інформації та збереження її джерел. Сучасна бібліотека - це не тільки книгозбірня, але й своєрідний “електронний архів”, який відкриває громадянам доступ до інформації і на традиційних носіях в електронному вигляді.

Власних коштів на відкриття Інтернет-залу у нас не було і довелося звернутися до голови облдержадміністрації, який пішов нам назустріч. Було виділено кошти на придбання комп’ютерів і наша бібліотека стала п’ятою в державі з власним Інтернет-залом. До послуг користувачів - “Електронна правова бібліотека”: будь-яка новинка в законодавстві чи поправка до закону оперативно з’являється в системі. Кожний відвідувач може скористатися тут електронною поштою - відправити або одержати повідомлення.

Показник кількості читачів протягом останніх двох років у нас відчутно збільшився. Читальні зали не в змозі вмістити ту кількість читачів, що працюють в бібліотеці, тому приходиться їх перекривати.

Наша мета - за 3 роки здійснити реструктуризацію бібліотеки. Є план щодо розташування фонду з врахуванням вузької спеціалізації.

На майбутнє у нас є цікаві плани, задуми і ми сподіваємося на підтримку з боку владних структур. Саме сьогодні обласна бібліотека має творчий потенціал, які в змозі виконати поставлені завдання: є знавці літератури, з історії та книгодрукування.

Наш колектив намагається брати участь у всіх оголошених конкурсах.: нещодавно бібліотекою виграно грант “Фонду сприяння демократії при посольстві США в Україні” Асоціації бібліотек на 15 тис. грн. Ще один комп’ютер придбали за своєчасну підписку періодичних видань. Пізніше виграли ще один фант - першими передплативши в одному із видавництв нові книги. Гадаю, що і надалі будемо переможцями конкурсів. Адже не можна сидіти, склавши руки, бо справедливо кажуть рибалки: “В ставку риба - закидай вудку”.

В.Ф.Циганюк

Похвальне слово бібліотекарю (Інтерв 'ю з директором ОУНБ провів А.Степаненко)

// Укр. культура. – 2000. – № 4. – С. 3-5.

...Великий інтерес відвідувачів виставки викликала експозиція новітньої літератури для профамувальників та користувачів, влаштована обласною бібліотекою ім. К.А.Тімірязєва. Тут можна було ознайомитись з її зразками літературою, купити які через високі ціни мало хто спроможний. А в фондах бібліотеки такі книги є: їх можна замовити по МБА, взяти в тимчасове користування, зробити копії необхідних статей.

О. Коваленко,

Зручно, престижно, дорого але ... можливо // Вінницька газ. – 1998. – 3 листоп.

...Більше десяти років обласна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва є домівкою проведення стусівських читань у січні, коли народився поет. Особливої святковості набув останній літературний захід, поєднавши у собі ознаки літературно-музичного вечора та науково-практичної конференції.

Понад політику, понад історію, понад убогість сьогоднішнього світу встало Слово, зіфіте серцями, осяяне розумом видатних людей світу, слово, якому В.Стус надав україномовного звучання. Це було справжнє духовне свято Слова, що заглянуло в душу кожного, хто прийшов на читання.

Бойко Л.

Духовне свято слова // Слово педагога. – 1999. – січ. – № 1.

...Добру справу зробив колектив “Тімірязєвки”, підготувавши зведений каталог періодичних видань, що передплачують у 2000-у році бібліотеки міста.

Є у цьому списку періодика нашої держави, а також з близького і далекого зарубіжжя.

- Особливо гордістю нашої бібліотеки - розповідає її директор Василь Циганюк, - є об’ємна інформація про зарубіжні наукові журнали в електронному варіанті. Це, зокрема, реферативні видання на СD-дисках та періодика видавництва "Springer” (ФРН), яку міжнародний фонд “Відродження” передплатив для нас. У нашому Інтернет-залі ці видання є загальнодоступними.

Б. Кам’яний

Завітай у скарбницю знань // Вінницька газета. – 2000. – 22 січ.

...В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А.Тімірязєва відбулася презентація Центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні мі семінар “Написання проектів (грантів)”. У ньому взяли участь працівники обласних, міських, вузівських бібліотек.

Бібліотечні працівники обговорили питання інтелектуальної свободи та етики бібліотекаря у демократичному суспільстві (3 досвіду співпраці США та України).

А. Степаненко

Радяться бібліотекарі // Вінницька газета. – 2000. – 21 лип.

...Дефіцит української книги ми відчуваємо щодалі гостріше. Тому потрібно шукати вибір із скрутного становища. І він є. Виникла думка про перенесення особливо дефіцитної літератури на магнітні носії. Якщо запланувати тираж такої книжки тисячу і більше примірників, то, за підрахунками, вона буде вдвічі дешевша, аніж на паперових носіях, такі магнітні книги із задоволенням слухатимуть учні, студенти і спеціалісти з різних галузей. Адже з такою книгою можна працювати не пише в бібліотеці, вдома чи на роботі, але й під час поїздки в автомобілі. І Ірацівники “Тімірязєвки” відібрали 50 найпопулярніших книг, які варто перенести на магнітні носії. Є журналісти, актори, музиканти, які готові озвучити їх. Однак, немає коштів, а справа стоїть і чекає...

В. Ф. Циганюк

Чи буде “вінницьке диво"? // Вінниччина. – 2000. – 12 трав.

Література про Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку ім. К. А. Тімірязєва

(Бібліографічний список статей 1999-2000 рр.)

Бойко Л. Духовне свято слова. [Бібліотекар обл. б-ки про літ. вечір, який відбувся в стінах бібліотеки. Є фото поета] // Сл. педаг. – 1999. – Січ. (№1). – С. 13.

Вишневська С. Директор ОУНБ Василий Цыганюк: «Библиотека – это своего рода храм, где находит приют идея великого и малого, бедного и богатого, христианина, мусульманина, иудея» // Новини Вінниччини. – 1999. – 18 лист.

Із Стусового джерела: [Наук, практ. конф. “Василь Стус про мистецтво перекладу” в б-ці ] // Голос України,– 1999. – 2 лют. – С. 16.

Кам’яний Б. Завітайте у скарбницю знань: [Нове у фондах б-ки] // Вінниц. газ.– 2000. – 22 січ. – С. 9.

Ковтонюк І. “В яблучко” – не на тарілочці: [У б-ці пройшла презентація газ. “В яблучко”] // Україна молода. – 2000. – 20 січ. – С. 9.

Козак І. Стусівське різдво: [Про вечір у б-ці] // Поділ. зоря. – 2000. – 10 лют. – С. 10.

Макарова О. Банк як дзеркало української економіки: [Про День інформ. в б-ці “Нац. банк України: вчора, сьогодні, завтра”] // Вінниц. газ. – 1999. – 26 черв. – С. 2.

Машевцев А. Диво на бересті: [Вист. худож. розпису по корі О.Нікітюка з Вінниці в б-ці. Є іл.] // Вінниччина. – 2000. – 1 серп.

Макарова О. Чим невдоволені читачі “Тімірязєвки” [Заст. дир. б-ки про реформування абонементу ОУНБ] / Інтерв’ю провела Оксана Макарова // Вінниц. газ. – 2000. – 28 серп.

Мельник О. Як бути “Тімірязєвці”: [Про пробл. б-ки, пов’яз. з реорганізацією абонементу] // Панорама. – 2000. – 13 верес.

Мирончак Н. І століття не зітруть його ім’я: [Засідання клубу “Відкрита сторінка” б-ки до 200-річчя з дня народж. О.С.Пушкіна] // Вінниц. газ. – 1999. – 27 травня.

Михайленко Н. Треба знати, де шукати: [Провід. бібліограф про співпрацю б-ки з торг.-пром. палатою Вінниці] // Вінниц. газ. – 1999. – 20 лют.

Незвичайна виставка в “Тімірязєвці” [книг, які надійшли в фонд б-ки] // Вінниччина. – 2000. – 15 лют.

Пічкур Д. Гармонія: [Презентація прогр. тріо “Золота завіса” (Г.Овсієнко, Н.Полодюк, О.Шевченко)] // Вінниччина. – 2000. – 6 черв.

Приймачик Ф. Невже “Тімірязєвка” поховає абонемент?: [Про реорг. структури б-ки] // Вінниччина. – 2000. – 11 серп. – (Спец. вип. газ. “П’ятниця”).

Пустіва В. Іди і читай [Будні “Тімірязєвки” та підготовка до відзначення професійн. свята] // Вінниц. газ. – 1999. – 30 верес.

Пустіва В. На вулиці книголюбів – знову свято: [Надходження 340 кн. з Росії (“Пушк. б-ка”)] // Вінниц. газ. – 2000. – 12 лют. – С. 10.

Пустіва В. Подаруй бібліотеці книгу: [Підсумки обл. конкурсу в межах однойменної акції] // Вінниц. газ. – 1999. – 3 черв.

Романченко Л. В. Орієнтир у морі періодики. – Земля Подільська. – 1999. – 19 лют. – С. 4.

Руденко В. Підприємливі бібліоткарі: [Новопризначений директор В Циганюк бачить цікаві перспективи розвитку б-к в майбутньому] // Подолія. – 1999. – 8 лип. – С. 4.

Руденко В. О. Чи потрібна нам книга [Пробл. бібл. галузі в області] // Вінниччина. – 1999. – 18 верес.

Побережна Т.І. У пам’яті вдячних земляків: [Про знатну буряківницю Т.П. Марцин] // Земля Подільська. – 1999. – 19 лют. – С. 1.

Подаруй книгу: подяка В.Талеснику за подаровані книги // Подолія. – 1999. – 8 лип. – 4 с.

Приймачик Ф. “Українське слово” у Вінниці: Презентація газ. [в обл. б-ці] // Вінниц. газ. – 1999. – 19 січ.

Сікорський Ю. “Пушкінська бібліотека” в бібліотеці: [Обл. б-ка отримала цінні книги від фонду Сороса] // Панорама. – 2000. – 16 лют.

Степаненко А. Радяться бібліотекарі: [Презентація Центру інформ. ресурсів посольства СІЛА в Україні та семінар “Написання грантів” в б-ці] // Вінниц. газ. – 2000. – 21 лип.

Тимощук Л.М. Між двох берегів: Рік, що минає, ЮНЕСКО оголосило роком В Набокова у зв’язку зі 100-річним ювілеєм письменника [Засід. клубу “Відкрита сторінка” в “Тімірязєвці” присвячено даній тематиці] // Він. газ. – 1999. – 25 груд.

Ткачук В.І. Земляцькі дарунки бібліотеці [Зв’язки проф. міжнар. ін-ту лінгвістики і права А.Л.Зінченка (Київ) з б-кою] // Вінниц. газ. – 1999. – 17 серп.

Федоренко Н. “Більше за все ціную щирість”: У б-ці ім. К.А.Тімірязєва пройшов бенефіс Т.Трубнікової [Лаур. літ.-мистец. премії 1999 р. “Кришталева вишня”] // Вінниц. газ. – 2000. – 29 лют.

Федорченко Н. У світлі мистецтва: [Вист, худож. О.Нікітюка та вечір рос. романсу (М. Скрипник, А.Цехмейструк з обл. муз.-драм, театру) в б-ці] / Фото 11 Кравчук // Вінниц. газ. – 2000. – 3 черв. – С. 10.

Федорченко Н. Великого плавання, Нойзе!: [Перша персон, вист, худож. В Ходака (Нойза) з Вінниці в б-ці] / Фото Н.Кравчук // Вінниц. газ. – 2000. – 1 лип. – С 9.

Циганюк В.Ф. Сільська бібліотека [До Всеукр. дня б-к] // Вінниччина. – 1999. – 28 верес.

Циганюк В.Ф. Чи буде вінницьке диво?: [Дир. б-ки про ідею перенесення дефіцит, кн. на магнітні носії] // Вінниччина. – 2000. – 12 трав. – С. 11. – (Спец. вип. газ. “І Гятниця”).

Якущенко А. “За Україну Господа молю”: [Заходи до 185-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка в б-ці] // Вінниц. газ. – 1999. – 11 берез.