Бібліотека і місцеве самоврядування

Рік видання: 2001

Місце зберігання: Відділ зберігання

 БІБЛІОТЕКА І МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Дайджест

за матеріалами бібліотекознавчих видань

 

2000-2001 рр.

Випуск 2

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Пропонуємо Вашій увазі дайджест: «Бібліотека і місцеве самоврядування».

Вибір теми викликаний її актуальністю, необхідністю встановлення тісної співпраці бібліотек і владних структур.

Систематизована література за двома розділами: у першому - в логічній послідовності, у другому - в алфавітному порядку прізвищ авторів і назв публікацій.

Перший розділ «Бібліотека і влада в Україні» присвячений змінам у системі відносин «бібліотека - влада - громадянин». У ньому розглядаються питання бібліотечно-інформаційної політики і роль бібліотеки в організації діалогу між владою і населенням.

У другому - «Взаємодія бібліотеки і влади в зарубіжних країнах» висвітлюється досвід Росії, США та інших держав світу. В матеріалах пропонуються різноманітні підходи до цієї проблеми з урахуванням політичних, соціально-економічних особливостей розвитку країн.

З публікаціями, які Вас найбільше зацікавлять, можете ознайомитися у відділі науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва або замовити по МБА повнотекстові копії за відповідну плату.

 

Бібліотека і влада в Україні

Прокошева Т. Бібліотека і влада // Бібл. планета. – 2000. – № 3. – С. 7-9.

Інформаційна співпраця бібліотек з владними структурами на загальнодержавному і регіональному рівнях полягає в наданні їм необхідних даних, забезпеченні "прозорості" рішень влади, створенні при бібліотеках центрів інформації з питань місцевого самоврядування.

Начальник відділу бібліотечно-інформаційних систем Міністер-ства культури і мистецтв України Т. Прокошева в статті зазначає, що шлях до розв'язання проблем бібліотек, доведення значущості їх діяльності, може бути забезпечений через співпрацю з органами влади. Досвід показує, що цінна інформація, отримана представниками влади з вуст бібліотекаря, працює, перш за все, на бібліотеку, підвищує її престиж, робить її незамінною і необхідною.

На прикладі деяких областей автор показує, яку допомогу бібліоте-ки отримують з боку органів місцевої влади та місцевого самоврядування:

  • Дніпропетровська область – виділено кошти на передплату періодичних видань на І-ше півріччя 2000 року в сумі понад 700 тис. грн.;
  • Полтавська область – обласна рада прийняла рішення "Про виділення додаткових коштів на передплату періодичних видань обласним і районним бібліотекам";
  • Івано-Франківська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська області – видано розпорядження голів держадміністрації про отримання обласними і районними бібліотеками обов'яз-кових місцевих примірників творів друку.

Автор зауважує, що владні структури не тільки потребують інформації, але й виробляють її у все зростаючому обсязі.

Завдання бібліотек – своєчасно забезпечувати збирання усієї важливої для населення інформації про діяльність органів влади і надавати її широкому загалу користувачів.

Виходячи з цього, автор робить висновок, що бібліотекам необхідно:

  • якомога повніше інформувати владні, комерційні структури, громадськість про свої можливості, наміри та плани, робити це дохідливо і переконливо;
  • здійснювати інформаційне забезпечення компетентного керівника і державного службовця.

І на завершення п. Прокошева зауважує, що розширюється коло завдань, що стоять як перед бібліотеками , так і перед органами влади, які здійснюють бібліотечну політику. Їх розв'язання залежить від консолідації зусиль, спрямованих на перетворення бібліотек в справжні центри розповсюдження інформації, діяльність яких стане вагомим чинником подальшого розвитку нашої держави.

Полякова І.А. Бібліотека, населення, місцева влада // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва. – К. – 2000. – С. 27-35.

Взаємодія бібліотек з місцевою владою в процесі роботи має стати природною і необхідною для обох сторін.

По-перше, це випливає, насамперед, із самої сутності бібліотек, які, як складові системи масових комунікацій, покликані сприяти оволодінню населенням соціально значущими знаннями і навичками, його адаптації до нових соціально-економічних і політичних умов.

По-друге, це виходить з таких вимог, як соціальна необхідність, соціальна корисність і соціальна привабливість, що стоять перед закладами культури.

Проблема сьогодні полягає в тому, що адміністрація, як правило, не вбачає у бібліотеці партнера, не усвідомлює ефективності спільної роботи по забезпеченню інтересів населення. Нерідко бібліотеки і органи влади не тільки не вміють співпрацювати, а навіть не бачать точок зіткнення своїх інтересів. Головне, чого треба досягти в такій ситуації, вважає автор, налагодити стосунки з місцевою владою, змусити по-іншому подивитись на бібліотеку, вважати її найбільш зручним каналом і власного інформування, і інформування населення щодо діяльності місцевої влади.

Завданнями адміністрації і органів місцевого самоврядування у нових умовах є розвиток соціальної інфраструктури, зберігання історичних і культурних традицій, організація раціонального приро-докористування та інше. Усі ці обставини викликають у керівників потребу добре орієнтуватися в нинішній економічній ситуації, володіти необхід-ною інформацією. Оскільки матеріалів друкується дуже багато, завжди потрібен посередник для передачі інформації, який зумів би відібрати і довести її до споживача. Саме бібліотека може виступити у такій ролі.

Автором ставиться ряд завдань, головним з яких є створення дійового механізму своєчасної якісної інформаційної підтримки органів місцевої влади. Вже сьогодні бібліотечні заклади можуть надавати допомогу, складаючи:

  • бібліографічні списки;
  • аналітичні довідки;
  • прес-дайджести;
  • інформ-досьє;
  • тематичні папки за темами та ін.

Пропонується в інтересах місцевої адміністрації і бібліотеки, укласти угоди і працювати у співдружності.

Важливим напрямком роботи бібліотек є надання допомоги у формуванні нового покоління кадрів, постійному підвищенні кваліфікації державних службовців.

В статті зроблено аналіз вивчення громадської думки про ставлення народу до влади в історичному аспекті. Подані результати соціологічних досліджень довіри населення до всіх гілок влади. Кожна людина, незалежно від свого соціального становища, постійно "стикається" з владою вирішуючи різноманітні питання. І тут перед бібліотеками постає завдання – знайти своє місце у тандемі "влада – населення".

Автор вважає, що система інформування населення про діяль-ність місцевих органів влади ще не налагоджена. Практика свідчить, що, в основному, місцева громада має бути проінформована з таких питань:

  • структура місцевої влади та її законодавчі і нормативні документи;
  • місцеві бюджети (прибутки і витрати), податки;
  • місцева власність;
  • статистика (дані з економіки, розвитку матеріально-технічних ресурсів регіону);
  • дані про соціально-культурні і освітні програми, благодійні фонди;
  • економічний стан регіону і заходи щодо його захисту;
  • охорона здоров'я;
  • працевлаштування, в т.ч. молоді та багато ін.

Далі зазначається, що бібліотека має зосередитись на основних, найважливіших потребах з точки зору мешканців, які складають абсолютну більшість у регіоні. Включення бібліотеки у таку діяльність перетворює її із злиденного закладу на повноцінного партнера своєї послуги, завдяки чому може отримати додаткове фінансування.

В кінці п. Полякова наголошує, що в цих умовах для бібліотек єдиний вихід – бути посередником між владою і населенням. Працюючи на населення, орієнтуючись на його конкретні групи та їх інтереси, цим самим бібліотека допомагає органам місцевої влади на шляху реформ, доводить свою соціальну корисність усьому суспільству.

Ковальчук Л. І. Робота публічних бібліотек по забезпеченню прозорості рішень державних та місцевих органів влади // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва. – К. – 2000. – С. 27-35.

Сьогодні наше суспільство переосмислює роль і місце бібліотек, які воно створило і утримує. Серед пріоритетів бібліотечної політики нашої держави в останні роки на першому місці – інформатизація.

В статті автор ставить завдання перед бібліотеками, передбачені Законом України "Про бібліотеки і бібліотечну справу":

  • забезпечення вільного доступу до інформації;
  • реалізація прав людини на її одержання.

Можливість і повнота надання доступу до інформаційних ресурсів, накопичення не тільки в бібліотеках, а й взагалі в країні і світі, стає сьогодні важливим критерієм оцінки діяльності і бібліотек, і владних структур по забезпеченню конституційного права громадян на доступ до інформації.

Автор розкриває на прикладі Публічної бібліотеки ім. Л. Українки м. Києва її місію, мету і завдання як загальнодоступного інформаційного центру:

  • розширення для користувачів бібліотеки шляхів отримання інформації;
  • забезпечення широкого доступу до інформації за рахунок максимального використання нових інформаційних технологій, поєднання різних форм і методів обслуговування.

В статті висвітлено роль і місце Публічної бібліотеки ім. Л. Українки у взаємодії з місцевим самоврядуванням:

  • сприяння доступу населення до урядової інформації та офіційних публікацій законів та законодавчих актів;
  • інформація про діяльність місцевих і державних органів влади, включаючи питання формування та використання бюджету, системи оподаткування та соціального захисту, діяльності муніципальних служб, розвитку міст, окремих районів та ін.

Автор звертає увагу на наявність у фондах Публічної бібліотеки газет, журналів, збірників, окремих брошур, що стосуються законо-давства. У бібліотеці укладено угоду з інформаційно-аналітичним центром "Ліга" на придбання електронної повнотекстової бази "Закон".

Якщо державні органи влади доводять свої офіційні документи до відома громадян шляхом їх публікацій у періодичних виданнях та за допомогою електронних баз даних, то система інформування про діяльність місцевих органів влади ще тільки будується. Бібліотеки нама-гаються працювати в тісному контакті з місцевими органами влади і бути потрібними в задоволенні їх інформаційних потреб, а не виступати тільки в ролі прохачів. Вони систематизують інформа-ційні запити службовців, визначають теми для інформування. Працівниками Публічної бібліотеки ім. Л. Українки м. Києва виявлена система джерел інформації про документопотік місцевих органів влади.

Наведено приклади роботи краєзнавчого відділу в цьому напрямку, зокрема:

  • видається щомісячний бібліографічний покажчик "Нові публікації про Київ", де подаються різноманітні матеріали з життя столиці;
  • бібліотечна електронна база, що містить понад 20 тис. краєзнавчих документів, увійшла до складу зведеного електронного каталогу;
  • створений документальний електронний блок "Столиця", що включає рішення Київської міської ради, держадмі-ністрації.

Підводячи підсумок, автор статті закликає, щоб владні структури всіх рівнів зрозуміли, що бібліотека є одним із соціальних інститутів долучення особистості до активної участі в управлінні державою, долучення до сукупної культури, в чому повинно бути зацікавлене і суспільство. Без цього воно не зможе зберегти свою цілісність, функці-онувати і розвиватися. Публічним бібліотекам належить одна з ключових ролей у формуванні інформаційного суспільства на локальному рівні.

Ковальчук Л. Бібліотека і влада // Укр. л-ра. – 2000. – № 11/12. – С. 8-9.

В цій статті подається скорочений виступ директора Публічної бібліотеки ім. Л. Українки м. Києва Л. І. Ковальчук на Міжнародній науково-практичній конференції "Бібліотека і влада", виклад якого поданий вище.

Взаємодія бібліотеки і влади в зарубіжних країнах

Андреева Н. «Поддержка государства необходима» // Б-ка. – 2000. – № 6. – С. 11.

В Москві у Будинку журналістів було проведено прес-конференцію, де директор Російської державної бібліотеки В. Федоров зауважив, що в останні роки "Ленінка" активно розвивається за рахунок позабюджетних проектів. На його думку, ці проекти не тільки надають допомогу у вирішенні ряду конкретних питань, але й значно розширюють можливості бібліотек в реалізації деяких напрямків діяльності:

  • збереження фонду;
  • забезпечення доступу до інформації;
  • підвищення якості представлених послуг;
  • створення нових робочих місць та інше.

В своїй статті автор висвітлює:

  • Матеріали компанії "Андерсен консалтинг", яка проводила аналіз ситуації в самій бібліотеці, а також розроблен у нею програму стратегічного і поточного планування діяльності РДБ.
  • Проект ТАСІS, який здійснювався в "Ленінці". Його ціль – визначення шляхів розвитку об'єднаної цифрової бібліотеч -ної системи на основі втілення нових технологій.
  • Проект "Пам'ять Росії", що є частиною програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу". Проект направлений на захист від руйнації фонду, а також на популяризацію цінних і рідкісних документів. Його завдання: реставрація і консервація окремих документів і колекцій, перехід їх в електронний формат.
  • Позабюджетний проект "Зустріч на кордоні", який знахо-диться в стадії здійснення. В його рамках великі книгосхо-вища світу будуть представляти свої колекції в Інтернет.

З 1999 р. в РДБ функціонує служба електронного доступу документів "Російський кур'єр", генеральним спонсором якого є "Hewlett Packard" і "Intel". Спільно з ФАПСІ і РФПР в бібліотеці створено публічний Центр правової інформації і зал офіційних видань. На спонсорські гроші створено Інтернет-зал. В майбутньому працюватиме зал електронного каталогу.

Виходячи з цього, як підкреслює автор, директор бібліотеки переконаний, що маючи ще й необхідну підтримку зі сторони держави, бібліотека працюватиме на високому сучасному рівні.

Валентайн Е. Інформація державного значення і роль бібліотек у її поширенні // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва.– К. – 2000. – С. 83-92.

У кожній країні оприлюднення і поширення інформації державного значення відбувається на різних рівнях. Бібліотеки задовольняють надзвичайно важливу потребу громадян, забезпечуючи їх такою інформацією.

У статті автор стисло розкриває різні типи такої інформації , способи її створення і роль, яку відіграють у її наданні бібліотеки деяких країн. Зокрема:

1. Що таке інформація державного значення?

Є дві категорії: публічно-правові державні документи і державні офіційні документи.

Державно-офіційна документація не має безпосереднього стосунку до широкого кола громадян, але часто те, що в ній міститься, може використовуватися для аналізу конкретних ситуацій в окремій сфері політики.

Публічно-правові державні документи – це ті, що друкуються й видаються державними відомствами чи установами за рахунок держав-них коштів. У багатьох країнах до цієї документації належать також проекти законів і постанов, відкриті для обговорення громадськістю.

2. Хто видає інформацію державного значення?

Інформація державного значення традиційно пускається в обіг соціальною службою у структурі законодавчого органу чи державного відомства. В статті наведено ряд прикладів по країнах.

3. Бібліотечні послуги у забезпеченні доступу до інформації державного значення.

Існує багато джерел інформації для громадян: пасивні та активні, формальні та неформальні. Мас-медіа є, головним чином, пасивним джерелом інформації.

Бібліотеки покликані задовольняти інформаційні потреби своїх постійних відвідувачів, а владні структури зобов'язані забезпечувати інформаційні потреби своїх громадян.

Друкарні укладають угоди з бібліотеками, за якими вони стають місцями доступу громадян до інформації, пропонуючи державні видання безкоштовно або за зниженими цінами.

У статті є програма участі бібліотек у зберіганні федеральних документів (ПЗФД) Сполучених Штатів Америки, яка є прикладом надзвичайно розвиненої системи зберігання державних документів. Вона забезпечує безплатний доступ громадян до інформації, що видається усіма федеральними відомствами і Конгресом США.

Програма керується трьома принципами:

  • за деякими винятками, усі державні публічно-правові видан-ня передаються до бібліотек-сховищ федеральних документів;
  • бібліотеки-сховища розташовані у кожному штаті на виборчому окрузі з виборів до Палати представників Конгресу для забезпечення широкого доступу до них;
  • державні публічно-правові видання доступні для вільного користування широкого загалу.

Деякими з переваг централізованої системи бібліотек-сховищ, таких як у ПЗФД США, є:

  • надійне і високоякісне обслуговування;
  • забезпечення доступу громадськості до інформації, нагромадженої відомствами кожного штату;
  • єдина система каталогізації та індексації інформації державного значення.

Усе більшої ваги набуває надання даної інформації на елек-тронних носіях (плівках, дискетах, CD-ROM) та через глобальну мережу Інтернет. В урядових установах закони, постанови та протоколи можна отримати через комп'ютерну мережу. Поширення інформації засобами електронного зв'язку розглядається як засіб заощадження коштів. У 1993 р. Державна друкарня започаткувала постійно діючу комп'ютерну службу GPO ACCESS для бібліотек-сховищ, що забезпечують доступ до повних текстів документів, серед яких:

  • зведення законів Сполучених Штатів;
  • публічні закони;
  • Федеральний реєстр;
  • звіти Конгресу;
  • законопроекти Конгресу;
  • Довідник Конгресу;
  • Покажчик звітів Конгресу та ряд інших.

Зростання обсягів забезпечення інформацією на електронних носіях може призвести до скорочення потреб у збереженні паперових документів, однак площі під сховища для зберігання інформації збільшаться. Бібліотеки і бібліотечні працівники продовжуватимуть відігравати вирішальну роль у допомозі громадянам відшукувати необхідну їм інформацію.

Гильфанова И. Муниципальная власть и мы: взгляд методиста // Б-ка. – 2000. – № 12. – С. 6-9.

З встановленням місцевого самоврядування сьогодні пов'язані значні зміни в суспільстві.

В статті автор звертає увагу на історичний розвиток Свердлов-ської області, де, починаючи з 1985 р., область практично була "полігоном" для формування нових політичних моделей.

У зв'язку з цим, потрібно активно розвивати правове середовище місцевого самоврядування на всіх рівнях, і вслід за ним формувати правові відносини в системі "бібліотека – влада".

Перераховано ряд документів, які визначають функціонування бібліотек на муніципальному рівні. Багато різних семінарів, конференцій по цій темі пройшло в бібліотеках країни.

У статті висвітлено досвід роботи муніципальних бібліотек як центрів системи інформаційного забезпечення населення і органів місцевого самоврядування:

  • Бібліотека – центр громадських зв'язків.
  • Бібліотека – центр інформації для громадських організацій міста.

В бібліотеках відкриваються приймальні як муніципального рівня, так і представників різних партій.

Укладаються угоди на інформаційне обслуговування з місцевою адміністрацією.

Проблеми бібліотечного обслуговування обговорюються на нарадах у голів муніципальних утворень.

Основне завдання: перетворити бібліотечні ресурси в необхідний ресурс місцевого самоврядування і тим самим зміцнити своє матері-альне становище.

Автор звертає увагу на використання таких стимулів у забезпеченні життєдіяльності бібліотек:

  • інформатизація;
  • професіональні дослідження і програми;
  • створення публічних центрів правової інформації;
  • вироблення і затвердження на місцевому рівні нормативних документів щодо функціонування бібліотек;
  • організація конкурсів на отримання грантів на феде-ральному, обласному, муніципальному рівнях.

Насамкінець автор зауважує, що публічні бібліотеки зацікавлені в тісній співпраці з органами муніципальної влади. Місцеві органи отримали право управляти бібліотечною справою і її юридично регулювати.

Ефремова Н. Ориентируясь на поддержку власти // Б-ка. – 2000. – № 4. – С. 17-18.

В Смоленську було проведено семінар на тему: "Публічні центри правової інформації в Росії: можливості співробітництва російських і зарубіжних державних і неурядових організацій". Учасниками піднято ряд питань:

  • покращення правового інформування населення;
  • використання координації місцевих і федеральних зусиль та допомога зарубіжних партнерів.

Автор в своїй статті зазначає, що важко знайти кращого "лоцмана" в морі правової інформації, ніж загальнодоступні бібліотеки. Але на семінарі в Смоленську були представлені ще вісім проектів – не бібліотечних, які існують у вузах та інших організаціях. На жаль, між ними немає тісного взаємозв'язку. Тому бібліотекам необхідно взяти до уваги, що в інформаційному просторі є конкуренція, яку належить спрямувати на співпрацю.

В статті розповідається про створення при ОУНБ загальнодоступного центру інформації. Позитивну роль у цьому зіграла наявність у фонді правової літератури, яка складає більше 2500 примір-ників, а також періодичних видань. Бібліотека, крім того, оснащена комп'ютерами, має доступ до баз даних, розміщених на сервері в інформаційно-аналітичному центрі урядового зв'язку та інформацій. Бази даних поповнюються через Інтернет.

Досвід створення першого в Росії центру вивчали учасники конференції "Публічні центри правової інформації: стан, проблеми та перспективи розвитку". На жаль, там мало було присутніх бібліотекарів з районних ЦБС, яким пропонується підключитись до цієї роботи. В Смоленській області до 1999 р. була спроба відкриття абонентних пунктів правової інформації в міських і сільських ЦБС, а також в обласних юнацьких і дитячих бібліотеках.

Смоленська облбібліотека на договірній основі залучила до співпраці Асоціацію молодих юристів, студентів юридичних факультетів. Майбутні спеціалісти дають безплатні консультації в бібліотеці.

Автор статті розповідає про фонди, які фінансують бібліотеки, зокрема:

  • Російський фонд правових реформ, мета якого – розповсюдження правової інформації, координація зусиль центрів, залучення партнерських організацій, серед яких Міжнародний банк реконструкції і розвитку;
  • Інститут "Відкрите суспільство" (Фонд Сороса) сконцен-тровує увагу, в першу чергу, на ВДБІЛ, де відкритий доступ до літератури та вирішена проблема комп'ютеризації;
  • Фонд Макартурів (США) орієнтується на підтримку через конкурси досліджень з питань права і на новаторські об'єднання;
  • Німецький фонд міжнародного правового співтовариства приймає на стажування спеціалістів центру з умовою, що це повинні бути люди з юридичним досвідом і ті, що володіють німецькою мовою;
  • Рада по міжнародному дослідженню і обміну США (Айрекс), який вже десять років інвестує в Росії підготовку і перепідготовку спеціалістів через систему грантів, створює для вузів "точки" доступу до Інтернет;
  • Фонд Великобританії "Ноу-Хау" розглядає бібліотечні проекти по правовій інформації і включає їх у свої програми, за умови здійснення заявки через Російський фонд правових реформ.

Автор звертає увагу, що співпрацюючи з зарубіжними фондами, все-таки потрібно на місцях шукати резерви, особливо в методичному

плані. Без створення методичних видань з даного напрямку роботи важко організувати діяльність центру правової інформації.

Изотов И. Взаимодействие с властными структурами // Б-ка. – 2000. – № 6. – С. 9-10.

В кінці минулого року в Ярославлі відбулася науково-практична конференція "Бібліотека і влада: повноваження і відповідальність".

В статті автор подає огляд виступів окремих учасників цього зібрання, зокрема:

  • губернатора Ярославської області А. Лисицина, який зауважив, що бібліотеки сьогодні повністю виконують свої обов'язки перед суспільством, значно виросла їх роль у формуванні інтелектуального, освітнього потенціалу регіону, вони зайняли окреме місце в розвитку демократії і місцевого самоврядування. Визнав те, що влада в боргу перед цими закладами і їх читачами. Повідомив, що в обласному бюджеті на 2000 р. передбачено підвищення заробітної плати та виділено кошти на комплектування фонду;
  • заступника начальника адміністративно-контрольного управління адміністрації регіону Т. Чинкова, де висвітлено питання розвитку місцевого самоврядування, взаємовідносини влади і бібліотеки у формуванні громадянського суспільства;
  • заступника мера Ярославля В. Величко, глави адміністрації Некрасівського муніципального округу А. Чудайкіна, які дали високу оцінку участі ЦБС в процесі формування муніципальних утворень, розповіли, як будуються відносини бібліотеки і влади в умовах муніципалізації управління культурою, про систему пріоритетів фінансування діяльності бібліотек і використання позабюджетних коштів, про міри соціального захисту працівників цих організацій;
  • заступника глави адміністрації В. Петрова Данилівського муніципального округу. В співпраці з органами влади місцева ЦБ виграла грант Московського громадського наукового фонду в сумі 3 тис. доларів.

В статті відмічено, що органи влади деяких територій прийняли рішення про додаткові виплати бібліотекарям.

Названі також недоліки, які констатували учасники конференції:

  • скорочується фінансування бібліотек;
  • недостатньо виділяється коштів на комплектування фондів;
  • без фінансової підтримки Міністерства культури РФ в центральних бібліотеках призупинено реалізацію регіональних програм впровадження нових інформаційних технологій;
  • необгрунтовано скорочується мережа.

Автор вважає, що ці невирішені проблеми стали причиною порушення прав громадян на вільний доступ до інформації, а взаємодія бібліотеки і влади набирає зовсім іншого характеру і змісту.

Міхнова І. Б. Муніципальна бібліотека – інформаційний міст між населенням і місцевою владою (за підсумками загальноросійського конкурсу "Системи інформування і освіти населення з питань організації місцевого самоврядування, які діють на базі муніципальних бібліотек") // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва. – К., 2000. – С. 116-123.

Великим стимулом у роботі кожної бібліотеки, орієнтованої на задоволення інформаційних потреб мешканців свого міста, району, села став відомий Лист з Адміністрації Президента РФ "Про організацію в муніципальних бібліотеках (централізованих бібліотечних системах) збирання, зберігання і надання в користування інформації з питань місцевого самоврядування" від 26 вересня 1997 р. У Листі чітко визначене коло тем, проблем, видів документів, за допомогою яких можна підвищити рівень інформованості населення.

У статті автор рекомендує забезпечити включення до фондів муніципальних бібліотек опублікованих і неопублікованих документів, що прийняті органами самоврядування: статути муніципальних утворень, постанови, рішення, розпорядження та інше.

Для того, щоб у бібліотеці були неопубліковані документи, органам місцевої влади необхідно сприймати бібліотеку як "інформа-ційний міст", як канал "зворотнього зв'язку".

Звертає увагу на головне – надання в громадське користування неопублікованих документів органів місцевої влади, які регулюють і певною мірою регламентують життя і діяльність як юридичних, так і приватних осіб. Лист з Адміністрації Президента РФ кардинально змінив ситуацію на користь бібліотек і відповідно на користь населення.

Пропонується на базі бібліотеки створювати спеціалізовані структурні підрозділи:

  • Центр муніципальної інформації;
  • Інформаційний центр;
  • кабінет інформації;
  • Муніципальний центр інформування та освіти з питань організації місцевого самоврядування.

Більшість бібліотек, за розпорядженням місцевої влади, прово-дили наради, семінари, "круглі столи", в яких брали участь обидві зацікавлені сторони. Обговорювались такі теми:

  • "Організація роботи бібліотек по сприянню місцевому самоврядуванню";
  • "Створення довідково-бібліографічного апарату на допомогу місцевому самоврядуванню";
  • "Муніципальна бібліотека: місце і роль у становленні місцевого самоврядування";
  • "Муніципальне право: запитання і відповіді".

Більшість центральних бібліотек Новгородської області створюють електронну бібліотеку з теми "Державне і муніципальне управління" обсягом до 3500 одиниць зберігання. В бібліотеках встановлюється ліцензійне програмне забезпечення.

Проте, для переважної більшості бібліотек характерні такі проблеми:

  • відсутнє фінансування на поточне утримання;
  • бібліотечні кадри не підвищують кваліфікацію;
  • основні фонди не поповнюються, мало спеціальної літе-ратури (література з права, місцевого самоврядування та інше);
  • обмежена передплата періодичних видань;
  • відсутня перспектива розвитку бібліотек без оснащення ПЕОМ, електронною поштою, Інтернетом;
  • відсутнє ліцензоване програмне забезпечення, електронні підручники, електронні каталоги, фонди CD-ROM.

За даними, отриманими в ході опитування соціологічним центром, жителі вважають:

  • треба змінити форми взаємодії муніципальних органів і населення;
  • необхідно посилити пропагандиське забезпечення реформ, що проводяться органами місцевого самоврядування серед усіх соціальних груп населення;
  • підтримувати систему соціально-психологічного моніторингу для виявлення справжніх соціальних настроїв і запитів усіх груп населення та їх ставлення до соціально-економічних перетворень;
  • допомогти головам муніципальних утворень в професійній освіті.

Автор ставить ряд проблем, без вирішення яких бібліотеці важко стати зв'язуючою інформаційною ланкою між населенням і владою:

  • адміністрація не бачить партнера в бібліотеці, не усвідомлює значимості і ефективності спільної роботи;
  • не здійснюється контроль за виконанням розпорядження голови адміністрації про надання бібліотеці документів органами самоврядування;
  • відсутнє розуміння значимості інформаційної діяльності бібліотек для населення;
  • недостатня обізнаність бібліотечних працівників з питань реформування влади.

Виникає необхідність створення консультативних пунктів із залученням працівників адміністрації та організації громадських приймалень із зворотним зв'язком.

Все це надасть нового імпульсу в напрямку "Бібліотека і влада".

Михнова И. Б. Планы, программы, проекты. Признак 2 // Михнова И. Б. Библиотека как информационный центр для населения: проблемы и их решения: Практич. пособ. – М.: «Изд-во Либерея», 2000. – 128 с.

Із змісту: "Система информирования и просвещения населения по вопросам местного самоуправления на базе ЦБС г. Протвино Московской области". Прил. 2. – С. 36-38.

Подається зразок змістовного наповнення такого виду програм-ного документа, як анотація проекту створення системи інформування населення.

Признание библиотеки местной властью и населением // Михнова И. Б. Библиотека как информационный центр для населения: проблемы и их решения. Практич. пособ. – М.: «Изд-во Либерея», 2000. – С. 117-120.

За результатами виборів (19 грудня 1999 р.) в 10 округах Москви в радники районних скликань пройшло 20 бібліотечних працівників.

Які їх повноваження і можливості в створенні інформаційно -культурного середовища в районі? Як може вписатися бібліотека в пріоритети районних зібрань, районних управ? Що і в якій формі бібліотека спро-можна зробити для отримання цільового фінансування з бюджету району?

У вирішенні цих завдань використовують різні шляхи , наприклад:

  • обговорення питань на засіданні круглого столу "Біблі-отекар – радник районної управи: його можливості і повноваження";
  • проведення виїзних колегій в цілях демонстрації роботи і матеріальної бази ЦБС;
  • створення муніципальних центрів адаптації для людей, які вийшли на пенсію;
  • використання нестандартного каналу додаткового фінансування: резервних фондів депутатів законодавчого зібрання і голів місцевих адміністрацій;
  • організація в рамках методико-бібліографічного відділу ЦБС – Інформаційного центру органів управління (ІЦОУ).

Симптоматично, що якісні критерії, по суті, відображають саме інформаційну складову діяльність публічних бібліотек, це:

  • дослідницька , методична діяльність, орієнтована на округ чи місто;
  • інформаційна діяльність;
  • розвиток нестаціонарних форм обслуговування;
  • розвиток спеціалізованого профілю бібліотечного обслуговування;
  • меморіальне значення бібліотеки як історико-культурної пам'ятки Москви чи Росії.

Отже, проблема отримання бібліотекою статусу інформаційного центру ускладнюється тим, що і жителям, і місцевим керівникам потрібно відмовитися від звичного стереотипу сприйняття бібліотеки тільки як установи культури. А це потребує не тільки взаємних зусиль, а й часу.

 БІБЛІОТЕКА І МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Дайджест

за матеріалами бібліотекознавчих видань

2000-2001 рр.

Випуск 2

Підготувала Т. Побережна

Редагування матеріалу: П. Цимбалюк

М. Спиця

Комп'ютерний набір: Н. Спиця

Н. Дорошенко

Комп'ютерна верстка Н. Спиця

Тиражування на ксероксі Г. Стратієнко

Відповідальна за випуск М. Карягіна

Підписано до друку 06.2001

Умов. друк. арк. 1.0. Папір офсетний. Тираж 70 прим.

Ксерокс Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

21100, Вінниця, вул. Соборна, 73

Поділитися:

Бібліотека і місцеве самоврядування


 БІБЛІОТЕКА І МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Дайджест

за матеріалами бібліотекознавчих видань

 

2000-2001 рр.

Випуск 2

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Пропонуємо Вашій увазі дайджест: «Бібліотека і місцеве самоврядування».

Вибір теми викликаний її актуальністю, необхідністю встановлення тісної співпраці бібліотек і владних структур.

Систематизована література за двома розділами: у першому - в логічній послідовності, у другому - в алфавітному порядку прізвищ авторів і назв публікацій.

Перший розділ «Бібліотека і влада в Україні» присвячений змінам у системі відносин «бібліотека - влада - громадянин». У ньому розглядаються питання бібліотечно-інформаційної політики і роль бібліотеки в організації діалогу між владою і населенням.

У другому - «Взаємодія бібліотеки і влади в зарубіжних країнах» висвітлюється досвід Росії, США та інших держав світу. В матеріалах пропонуються різноманітні підходи до цієї проблеми з урахуванням політичних, соціально-економічних особливостей розвитку країн.

З публікаціями, які Вас найбільше зацікавлять, можете ознайомитися у відділі науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва або замовити по МБА повнотекстові копії за відповідну плату.

 

Бібліотека і влада в Україні

Прокошева Т. Бібліотека і влада // Бібл. планета. – 2000. – № 3. – С. 7-9.

Інформаційна співпраця бібліотек з владними структурами на загальнодержавному і регіональному рівнях полягає в наданні їм необхідних даних, забезпеченні "прозорості" рішень влади, створенні при бібліотеках центрів інформації з питань місцевого самоврядування.

Начальник відділу бібліотечно-інформаційних систем Міністер-ства культури і мистецтв України Т. Прокошева в статті зазначає, що шлях до розв'язання проблем бібліотек, доведення значущості їх діяльності, може бути забезпечений через співпрацю з органами влади. Досвід показує, що цінна інформація, отримана представниками влади з вуст бібліотекаря, працює, перш за все, на бібліотеку, підвищує її престиж, робить її незамінною і необхідною.

На прикладі деяких областей автор показує, яку допомогу бібліоте-ки отримують з боку органів місцевої влади та місцевого самоврядування:

  • Дніпропетровська область – виділено кошти на передплату періодичних видань на І-ше півріччя 2000 року в сумі понад 700 тис. грн.;
  • Полтавська область – обласна рада прийняла рішення "Про виділення додаткових коштів на передплату періодичних видань обласним і районним бібліотекам";
  • Івано-Франківська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська області – видано розпорядження голів держадміністрації про отримання обласними і районними бібліотеками обов'яз-кових місцевих примірників творів друку.

Автор зауважує, що владні структури не тільки потребують інформації, але й виробляють її у все зростаючому обсязі.

Завдання бібліотек – своєчасно забезпечувати збирання усієї важливої для населення інформації про діяльність органів влади і надавати її широкому загалу користувачів.

Виходячи з цього, автор робить висновок, що бібліотекам необхідно:

  • якомога повніше інформувати владні, комерційні структури, громадськість про свої можливості, наміри та плани, робити це дохідливо і переконливо;
  • здійснювати інформаційне забезпечення компетентного керівника і державного службовця.

І на завершення п. Прокошева зауважує, що розширюється коло завдань, що стоять як перед бібліотеками , так і перед органами влади, які здійснюють бібліотечну політику. Їх розв'язання залежить від консолідації зусиль, спрямованих на перетворення бібліотек в справжні центри розповсюдження інформації, діяльність яких стане вагомим чинником подальшого розвитку нашої держави.

Полякова І.А. Бібліотека, населення, місцева влада // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва. – К. – 2000. – С. 27-35.

Взаємодія бібліотек з місцевою владою в процесі роботи має стати природною і необхідною для обох сторін.

По-перше, це випливає, насамперед, із самої сутності бібліотек, які, як складові системи масових комунікацій, покликані сприяти оволодінню населенням соціально значущими знаннями і навичками, його адаптації до нових соціально-економічних і політичних умов.

По-друге, це виходить з таких вимог, як соціальна необхідність, соціальна корисність і соціальна привабливість, що стоять перед закладами культури.

Проблема сьогодні полягає в тому, що адміністрація, як правило, не вбачає у бібліотеці партнера, не усвідомлює ефективності спільної роботи по забезпеченню інтересів населення. Нерідко бібліотеки і органи влади не тільки не вміють співпрацювати, а навіть не бачать точок зіткнення своїх інтересів. Головне, чого треба досягти в такій ситуації, вважає автор, налагодити стосунки з місцевою владою, змусити по-іншому подивитись на бібліотеку, вважати її найбільш зручним каналом і власного інформування, і інформування населення щодо діяльності місцевої влади.

Завданнями адміністрації і органів місцевого самоврядування у нових умовах є розвиток соціальної інфраструктури, зберігання історичних і культурних традицій, організація раціонального приро-докористування та інше. Усі ці обставини викликають у керівників потребу добре орієнтуватися в нинішній економічній ситуації, володіти необхід-ною інформацією. Оскільки матеріалів друкується дуже багато, завжди потрібен посередник для передачі інформації, який зумів би відібрати і довести її до споживача. Саме бібліотека може виступити у такій ролі.

Автором ставиться ряд завдань, головним з яких є створення дійового механізму своєчасної якісної інформаційної підтримки органів місцевої влади. Вже сьогодні бібліотечні заклади можуть надавати допомогу, складаючи:

  • бібліографічні списки;
  • аналітичні довідки;
  • прес-дайджести;
  • інформ-досьє;
  • тематичні папки за темами та ін.

Пропонується в інтересах місцевої адміністрації і бібліотеки, укласти угоди і працювати у співдружності.

Важливим напрямком роботи бібліотек є надання допомоги у формуванні нового покоління кадрів, постійному підвищенні кваліфікації державних службовців.

В статті зроблено аналіз вивчення громадської думки про ставлення народу до влади в історичному аспекті. Подані результати соціологічних досліджень довіри населення до всіх гілок влади. Кожна людина, незалежно від свого соціального становища, постійно "стикається" з владою вирішуючи різноманітні питання. І тут перед бібліотеками постає завдання – знайти своє місце у тандемі "влада – населення".

Автор вважає, що система інформування населення про діяль-ність місцевих органів влади ще не налагоджена. Практика свідчить, що, в основному, місцева громада має бути проінформована з таких питань:

  • структура місцевої влади та її законодавчі і нормативні документи;
  • місцеві бюджети (прибутки і витрати), податки;
  • місцева власність;
  • статистика (дані з економіки, розвитку матеріально-технічних ресурсів регіону);
  • дані про соціально-культурні і освітні програми, благодійні фонди;
  • економічний стан регіону і заходи щодо його захисту;
  • охорона здоров'я;
  • працевлаштування, в т.ч. молоді та багато ін.

Далі зазначається, що бібліотека має зосередитись на основних, найважливіших потребах з точки зору мешканців, які складають абсолютну більшість у регіоні. Включення бібліотеки у таку діяльність перетворює її із злиденного закладу на повноцінного партнера своєї послуги, завдяки чому може отримати додаткове фінансування.

В кінці п. Полякова наголошує, що в цих умовах для бібліотек єдиний вихід – бути посередником між владою і населенням. Працюючи на населення, орієнтуючись на його конкретні групи та їх інтереси, цим самим бібліотека допомагає органам місцевої влади на шляху реформ, доводить свою соціальну корисність усьому суспільству.

Ковальчук Л. І. Робота публічних бібліотек по забезпеченню прозорості рішень державних та місцевих органів влади // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва. – К. – 2000. – С. 27-35.

Сьогодні наше суспільство переосмислює роль і місце бібліотек, які воно створило і утримує. Серед пріоритетів бібліотечної політики нашої держави в останні роки на першому місці – інформатизація.

В статті автор ставить завдання перед бібліотеками, передбачені Законом України "Про бібліотеки і бібліотечну справу":

  • забезпечення вільного доступу до інформації;
  • реалізація прав людини на її одержання.

Можливість і повнота надання доступу до інформаційних ресурсів, накопичення не тільки в бібліотеках, а й взагалі в країні і світі, стає сьогодні важливим критерієм оцінки діяльності і бібліотек, і владних структур по забезпеченню конституційного права громадян на доступ до інформації.

Автор розкриває на прикладі Публічної бібліотеки ім. Л. Українки м. Києва її місію, мету і завдання як загальнодоступного інформаційного центру:

  • розширення для користувачів бібліотеки шляхів отримання інформації;
  • забезпечення широкого доступу до інформації за рахунок максимального використання нових інформаційних технологій, поєднання різних форм і методів обслуговування.

В статті висвітлено роль і місце Публічної бібліотеки ім. Л. Українки у взаємодії з місцевим самоврядуванням:

  • сприяння доступу населення до урядової інформації та офіційних публікацій законів та законодавчих актів;
  • інформація про діяльність місцевих і державних органів влади, включаючи питання формування та використання бюджету, системи оподаткування та соціального захисту, діяльності муніципальних служб, розвитку міст, окремих районів та ін.

Автор звертає увагу на наявність у фондах Публічної бібліотеки газет, журналів, збірників, окремих брошур, що стосуються законо-давства. У бібліотеці укладено угоду з інформаційно-аналітичним центром "Ліга" на придбання електронної повнотекстової бази "Закон".

Якщо державні органи влади доводять свої офіційні документи до відома громадян шляхом їх публікацій у періодичних виданнях та за допомогою електронних баз даних, то система інформування про діяльність місцевих органів влади ще тільки будується. Бібліотеки нама-гаються працювати в тісному контакті з місцевими органами влади і бути потрібними в задоволенні їх інформаційних потреб, а не виступати тільки в ролі прохачів. Вони систематизують інформа-ційні запити службовців, визначають теми для інформування. Працівниками Публічної бібліотеки ім. Л. Українки м. Києва виявлена система джерел інформації про документопотік місцевих органів влади.

Наведено приклади роботи краєзнавчого відділу в цьому напрямку, зокрема:

  • видається щомісячний бібліографічний покажчик "Нові публікації про Київ", де подаються різноманітні матеріали з життя столиці;
  • бібліотечна електронна база, що містить понад 20 тис. краєзнавчих документів, увійшла до складу зведеного електронного каталогу;
  • створений документальний електронний блок "Столиця", що включає рішення Київської міської ради, держадмі-ністрації.

Підводячи підсумок, автор статті закликає, щоб владні структури всіх рівнів зрозуміли, що бібліотека є одним із соціальних інститутів долучення особистості до активної участі в управлінні державою, долучення до сукупної культури, в чому повинно бути зацікавлене і суспільство. Без цього воно не зможе зберегти свою цілісність, функці-онувати і розвиватися. Публічним бібліотекам належить одна з ключових ролей у формуванні інформаційного суспільства на локальному рівні.

Ковальчук Л. Бібліотека і влада // Укр. л-ра. – 2000. – № 11/12. – С. 8-9.

В цій статті подається скорочений виступ директора Публічної бібліотеки ім. Л. Українки м. Києва Л. І. Ковальчук на Міжнародній науково-практичній конференції "Бібліотека і влада", виклад якого поданий вище.

Взаємодія бібліотеки і влади в зарубіжних країнах

Андреева Н. «Поддержка государства необходима» // Б-ка. – 2000. – № 6. – С. 11.

В Москві у Будинку журналістів було проведено прес-конференцію, де директор Російської державної бібліотеки В. Федоров зауважив, що в останні роки "Ленінка" активно розвивається за рахунок позабюджетних проектів. На його думку, ці проекти не тільки надають допомогу у вирішенні ряду конкретних питань, але й значно розширюють можливості бібліотек в реалізації деяких напрямків діяльності:

  • збереження фонду;
  • забезпечення доступу до інформації;
  • підвищення якості представлених послуг;
  • створення нових робочих місць та інше.

В своїй статті автор висвітлює:

  • Матеріали компанії "Андерсен консалтинг", яка проводила аналіз ситуації в самій бібліотеці, а також розроблен у нею програму стратегічного і поточного планування діяльності РДБ.
  • Проект ТАСІS, який здійснювався в "Ленінці". Його ціль – визначення шляхів розвитку об'єднаної цифрової бібліотеч -ної системи на основі втілення нових технологій.
  • Проект "Пам'ять Росії", що є частиною програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу". Проект направлений на захист від руйнації фонду, а також на популяризацію цінних і рідкісних документів. Його завдання: реставрація і консервація окремих документів і колекцій, перехід їх в електронний формат.
  • Позабюджетний проект "Зустріч на кордоні", який знахо-диться в стадії здійснення. В його рамках великі книгосхо-вища світу будуть представляти свої колекції в Інтернет.

З 1999 р. в РДБ функціонує служба електронного доступу документів "Російський кур'єр", генеральним спонсором якого є "Hewlett Packard" і "Intel". Спільно з ФАПСІ і РФПР в бібліотеці створено публічний Центр правової інформації і зал офіційних видань. На спонсорські гроші створено Інтернет-зал. В майбутньому працюватиме зал електронного каталогу.

Виходячи з цього, як підкреслює автор, директор бібліотеки переконаний, що маючи ще й необхідну підтримку зі сторони держави, бібліотека працюватиме на високому сучасному рівні.

Валентайн Е. Інформація державного значення і роль бібліотек у її поширенні // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва.– К. – 2000. – С. 83-92.

У кожній країні оприлюднення і поширення інформації державного значення відбувається на різних рівнях. Бібліотеки задовольняють надзвичайно важливу потребу громадян, забезпечуючи їх такою інформацією.

У статті автор стисло розкриває різні типи такої інформації , способи її створення і роль, яку відіграють у її наданні бібліотеки деяких країн. Зокрема:

1. Що таке інформація державного значення?

Є дві категорії: публічно-правові державні документи і державні офіційні документи.

Державно-офіційна документація не має безпосереднього стосунку до широкого кола громадян, але часто те, що в ній міститься, може використовуватися для аналізу конкретних ситуацій в окремій сфері політики.

Публічно-правові державні документи – це ті, що друкуються й видаються державними відомствами чи установами за рахунок держав-них коштів. У багатьох країнах до цієї документації належать також проекти законів і постанов, відкриті для обговорення громадськістю.

2. Хто видає інформацію державного значення?

Інформація державного значення традиційно пускається в обіг соціальною службою у структурі законодавчого органу чи державного відомства. В статті наведено ряд прикладів по країнах.

3. Бібліотечні послуги у забезпеченні доступу до інформації державного значення.

Існує багато джерел інформації для громадян: пасивні та активні, формальні та неформальні. Мас-медіа є, головним чином, пасивним джерелом інформації.

Бібліотеки покликані задовольняти інформаційні потреби своїх постійних відвідувачів, а владні структури зобов'язані забезпечувати інформаційні потреби своїх громадян.

Друкарні укладають угоди з бібліотеками, за якими вони стають місцями доступу громадян до інформації, пропонуючи державні видання безкоштовно або за зниженими цінами.

У статті є програма участі бібліотек у зберіганні федеральних документів (ПЗФД) Сполучених Штатів Америки, яка є прикладом надзвичайно розвиненої системи зберігання державних документів. Вона забезпечує безплатний доступ громадян до інформації, що видається усіма федеральними відомствами і Конгресом США.

Програма керується трьома принципами:

  • за деякими винятками, усі державні публічно-правові видан-ня передаються до бібліотек-сховищ федеральних документів;
  • бібліотеки-сховища розташовані у кожному штаті на виборчому окрузі з виборів до Палати представників Конгресу для забезпечення широкого доступу до них;
  • державні публічно-правові видання доступні для вільного користування широкого загалу.

Деякими з переваг централізованої системи бібліотек-сховищ, таких як у ПЗФД США, є:

  • надійне і високоякісне обслуговування;
  • забезпечення доступу громадськості до інформації, нагромадженої відомствами кожного штату;
  • єдина система каталогізації та індексації інформації державного значення.

Усе більшої ваги набуває надання даної інформації на елек-тронних носіях (плівках, дискетах, CD-ROM) та через глобальну мережу Інтернет. В урядових установах закони, постанови та протоколи можна отримати через комп'ютерну мережу. Поширення інформації засобами електронного зв'язку розглядається як засіб заощадження коштів. У 1993 р. Державна друкарня започаткувала постійно діючу комп'ютерну службу GPO ACCESS для бібліотек-сховищ, що забезпечують доступ до повних текстів документів, серед яких:

  • зведення законів Сполучених Штатів;
  • публічні закони;
  • Федеральний реєстр;
  • звіти Конгресу;
  • законопроекти Конгресу;
  • Довідник Конгресу;
  • Покажчик звітів Конгресу та ряд інших.

Зростання обсягів забезпечення інформацією на електронних носіях може призвести до скорочення потреб у збереженні паперових документів, однак площі під сховища для зберігання інформації збільшаться. Бібліотеки і бібліотечні працівники продовжуватимуть відігравати вирішальну роль у допомозі громадянам відшукувати необхідну їм інформацію.

Гильфанова И. Муниципальная власть и мы: взгляд методиста // Б-ка. – 2000. – № 12. – С. 6-9.

З встановленням місцевого самоврядування сьогодні пов'язані значні зміни в суспільстві.

В статті автор звертає увагу на історичний розвиток Свердлов-ської області, де, починаючи з 1985 р., область практично була "полігоном" для формування нових політичних моделей.

У зв'язку з цим, потрібно активно розвивати правове середовище місцевого самоврядування на всіх рівнях, і вслід за ним формувати правові відносини в системі "бібліотека – влада".

Перераховано ряд документів, які визначають функціонування бібліотек на муніципальному рівні. Багато різних семінарів, конференцій по цій темі пройшло в бібліотеках країни.

У статті висвітлено досвід роботи муніципальних бібліотек як центрів системи інформаційного забезпечення населення і органів місцевого самоврядування:

  • Бібліотека – центр громадських зв'язків.
  • Бібліотека – центр інформації для громадських організацій міста.

В бібліотеках відкриваються приймальні як муніципального рівня, так і представників різних партій.

Укладаються угоди на інформаційне обслуговування з місцевою адміністрацією.

Проблеми бібліотечного обслуговування обговорюються на нарадах у голів муніципальних утворень.

Основне завдання: перетворити бібліотечні ресурси в необхідний ресурс місцевого самоврядування і тим самим зміцнити своє матері-альне становище.

Автор звертає увагу на використання таких стимулів у забезпеченні життєдіяльності бібліотек:

  • інформатизація;
  • професіональні дослідження і програми;
  • створення публічних центрів правової інформації;
  • вироблення і затвердження на місцевому рівні нормативних документів щодо функціонування бібліотек;
  • організація конкурсів на отримання грантів на феде-ральному, обласному, муніципальному рівнях.

Насамкінець автор зауважує, що публічні бібліотеки зацікавлені в тісній співпраці з органами муніципальної влади. Місцеві органи отримали право управляти бібліотечною справою і її юридично регулювати.

Ефремова Н. Ориентируясь на поддержку власти // Б-ка. – 2000. – № 4. – С. 17-18.

В Смоленську було проведено семінар на тему: "Публічні центри правової інформації в Росії: можливості співробітництва російських і зарубіжних державних і неурядових організацій". Учасниками піднято ряд питань:

  • покращення правового інформування населення;
  • використання координації місцевих і федеральних зусиль та допомога зарубіжних партнерів.

Автор в своїй статті зазначає, що важко знайти кращого "лоцмана" в морі правової інформації, ніж загальнодоступні бібліотеки. Але на семінарі в Смоленську були представлені ще вісім проектів – не бібліотечних, які існують у вузах та інших організаціях. На жаль, між ними немає тісного взаємозв'язку. Тому бібліотекам необхідно взяти до уваги, що в інформаційному просторі є конкуренція, яку належить спрямувати на співпрацю.

В статті розповідається про створення при ОУНБ загальнодоступного центру інформації. Позитивну роль у цьому зіграла наявність у фонді правової літератури, яка складає більше 2500 примір-ників, а також періодичних видань. Бібліотека, крім того, оснащена комп'ютерами, має доступ до баз даних, розміщених на сервері в інформаційно-аналітичному центрі урядового зв'язку та інформацій. Бази даних поповнюються через Інтернет.

Досвід створення першого в Росії центру вивчали учасники конференції "Публічні центри правової інформації: стан, проблеми та перспективи розвитку". На жаль, там мало було присутніх бібліотекарів з районних ЦБС, яким пропонується підключитись до цієї роботи. В Смоленській області до 1999 р. була спроба відкриття абонентних пунктів правової інформації в міських і сільських ЦБС, а також в обласних юнацьких і дитячих бібліотеках.

Смоленська облбібліотека на договірній основі залучила до співпраці Асоціацію молодих юристів, студентів юридичних факультетів. Майбутні спеціалісти дають безплатні консультації в бібліотеці.

Автор статті розповідає про фонди, які фінансують бібліотеки, зокрема:

  • Російський фонд правових реформ, мета якого – розповсюдження правової інформації, координація зусиль центрів, залучення партнерських організацій, серед яких Міжнародний банк реконструкції і розвитку;
  • Інститут "Відкрите суспільство" (Фонд Сороса) сконцен-тровує увагу, в першу чергу, на ВДБІЛ, де відкритий доступ до літератури та вирішена проблема комп'ютеризації;
  • Фонд Макартурів (США) орієнтується на підтримку через конкурси досліджень з питань права і на новаторські об'єднання;
  • Німецький фонд міжнародного правового співтовариства приймає на стажування спеціалістів центру з умовою, що це повинні бути люди з юридичним досвідом і ті, що володіють німецькою мовою;
  • Рада по міжнародному дослідженню і обміну США (Айрекс), який вже десять років інвестує в Росії підготовку і перепідготовку спеціалістів через систему грантів, створює для вузів "точки" доступу до Інтернет;
  • Фонд Великобританії "Ноу-Хау" розглядає бібліотечні проекти по правовій інформації і включає їх у свої програми, за умови здійснення заявки через Російський фонд правових реформ.

Автор звертає увагу, що співпрацюючи з зарубіжними фондами, все-таки потрібно на місцях шукати резерви, особливо в методичному

плані. Без створення методичних видань з даного напрямку роботи важко організувати діяльність центру правової інформації.

Изотов И. Взаимодействие с властными структурами // Б-ка. – 2000. – № 6. – С. 9-10.

В кінці минулого року в Ярославлі відбулася науково-практична конференція "Бібліотека і влада: повноваження і відповідальність".

В статті автор подає огляд виступів окремих учасників цього зібрання, зокрема:

  • губернатора Ярославської області А. Лисицина, який зауважив, що бібліотеки сьогодні повністю виконують свої обов'язки перед суспільством, значно виросла їх роль у формуванні інтелектуального, освітнього потенціалу регіону, вони зайняли окреме місце в розвитку демократії і місцевого самоврядування. Визнав те, що влада в боргу перед цими закладами і їх читачами. Повідомив, що в обласному бюджеті на 2000 р. передбачено підвищення заробітної плати та виділено кошти на комплектування фонду;
  • заступника начальника адміністративно-контрольного управління адміністрації регіону Т. Чинкова, де висвітлено питання розвитку місцевого самоврядування, взаємовідносини влади і бібліотеки у формуванні громадянського суспільства;
  • заступника мера Ярославля В. Величко, глави адміністрації Некрасівського муніципального округу А. Чудайкіна, які дали високу оцінку участі ЦБС в процесі формування муніципальних утворень, розповіли, як будуються відносини бібліотеки і влади в умовах муніципалізації управління культурою, про систему пріоритетів фінансування діяльності бібліотек і використання позабюджетних коштів, про міри соціального захисту працівників цих організацій;
  • заступника глави адміністрації В. Петрова Данилівського муніципального округу. В співпраці з органами влади місцева ЦБ виграла грант Московського громадського наукового фонду в сумі 3 тис. доларів.

В статті відмічено, що органи влади деяких територій прийняли рішення про додаткові виплати бібліотекарям.

Названі також недоліки, які констатували учасники конференції:

  • скорочується фінансування бібліотек;
  • недостатньо виділяється коштів на комплектування фондів;
  • без фінансової підтримки Міністерства культури РФ в центральних бібліотеках призупинено реалізацію регіональних програм впровадження нових інформаційних технологій;
  • необгрунтовано скорочується мережа.

Автор вважає, що ці невирішені проблеми стали причиною порушення прав громадян на вільний доступ до інформації, а взаємодія бібліотеки і влади набирає зовсім іншого характеру і змісту.

Міхнова І. Б. Муніципальна бібліотека – інформаційний міст між населенням і місцевою владою (за підсумками загальноросійського конкурсу "Системи інформування і освіти населення з питань організації місцевого самоврядування, які діють на базі муніципальних бібліотек") // Бібліотека і влада: Зб. ст. до Міжнар. наук.-практ. конф. / УБА; Публ. б-ка ім. Л. Українки м. Києва. – К., 2000. – С. 116-123.

Великим стимулом у роботі кожної бібліотеки, орієнтованої на задоволення інформаційних потреб мешканців свого міста, району, села став відомий Лист з Адміністрації Президента РФ "Про організацію в муніципальних бібліотеках (централізованих бібліотечних системах) збирання, зберігання і надання в користування інформації з питань місцевого самоврядування" від 26 вересня 1997 р. У Листі чітко визначене коло тем, проблем, видів документів, за допомогою яких можна підвищити рівень інформованості населення.

У статті автор рекомендує забезпечити включення до фондів муніципальних бібліотек опублікованих і неопублікованих документів, що прийняті органами самоврядування: статути муніципальних утворень, постанови, рішення, розпорядження та інше.

Для того, щоб у бібліотеці були неопубліковані документи, органам місцевої влади необхідно сприймати бібліотеку як "інформа-ційний міст", як канал "зворотнього зв'язку".

Звертає увагу на головне – надання в громадське користування неопублікованих документів органів місцевої влади, які регулюють і певною мірою регламентують життя і діяльність як юридичних, так і приватних осіб. Лист з Адміністрації Президента РФ кардинально змінив ситуацію на користь бібліотек і відповідно на користь населення.

Пропонується на базі бібліотеки створювати спеціалізовані структурні підрозділи:

  • Центр муніципальної інформації;
  • Інформаційний центр;
  • кабінет інформації;
  • Муніципальний центр інформування та освіти з питань організації місцевого самоврядування.

Більшість бібліотек, за розпорядженням місцевої влади, прово-дили наради, семінари, "круглі столи", в яких брали участь обидві зацікавлені сторони. Обговорювались такі теми:

  • "Організація роботи бібліотек по сприянню місцевому самоврядуванню";
  • "Створення довідково-бібліографічного апарату на допомогу місцевому самоврядуванню";
  • "Муніципальна бібліотека: місце і роль у становленні місцевого самоврядування";
  • "Муніципальне право: запитання і відповіді".

Більшість центральних бібліотек Новгородської області створюють електронну бібліотеку з теми "Державне і муніципальне управління" обсягом до 3500 одиниць зберігання. В бібліотеках встановлюється ліцензійне програмне забезпечення.

Проте, для переважної більшості бібліотек характерні такі проблеми:

  • відсутнє фінансування на поточне утримання;
  • бібліотечні кадри не підвищують кваліфікацію;
  • основні фонди не поповнюються, мало спеціальної літе-ратури (література з права, місцевого самоврядування та інше);
  • обмежена передплата періодичних видань;
  • відсутня перспектива розвитку бібліотек без оснащення ПЕОМ, електронною поштою, Інтернетом;
  • відсутнє ліцензоване програмне забезпечення, електронні підручники, електронні каталоги, фонди CD-ROM.

За даними, отриманими в ході опитування соціологічним центром, жителі вважають:

  • треба змінити форми взаємодії муніципальних органів і населення;
  • необхідно посилити пропагандиське забезпечення реформ, що проводяться органами місцевого самоврядування серед усіх соціальних груп населення;
  • підтримувати систему соціально-психологічного моніторингу для виявлення справжніх соціальних настроїв і запитів усіх груп населення та їх ставлення до соціально-економічних перетворень;
  • допомогти головам муніципальних утворень в професійній освіті.

Автор ставить ряд проблем, без вирішення яких бібліотеці важко стати зв'язуючою інформаційною ланкою між населенням і владою:

  • адміністрація не бачить партнера в бібліотеці, не усвідомлює значимості і ефективності спільної роботи;
  • не здійснюється контроль за виконанням розпорядження голови адміністрації про надання бібліотеці документів органами самоврядування;
  • відсутнє розуміння значимості інформаційної діяльності бібліотек для населення;
  • недостатня обізнаність бібліотечних працівників з питань реформування влади.

Виникає необхідність створення консультативних пунктів із залученням працівників адміністрації та організації громадських приймалень із зворотним зв'язком.

Все це надасть нового імпульсу в напрямку "Бібліотека і влада".

Михнова И. Б. Планы, программы, проекты. Признак 2 // Михнова И. Б. Библиотека как информационный центр для населения: проблемы и их решения: Практич. пособ. – М.: «Изд-во Либерея», 2000. – 128 с.

Із змісту: "Система информирования и просвещения населения по вопросам местного самоуправления на базе ЦБС г. Протвино Московской области". Прил. 2. – С. 36-38.

Подається зразок змістовного наповнення такого виду програм-ного документа, як анотація проекту створення системи інформування населення.

Признание библиотеки местной властью и населением // Михнова И. Б. Библиотека как информационный центр для населения: проблемы и их решения. Практич. пособ. – М.: «Изд-во Либерея», 2000. – С. 117-120.

За результатами виборів (19 грудня 1999 р.) в 10 округах Москви в радники районних скликань пройшло 20 бібліотечних працівників.

Які їх повноваження і можливості в створенні інформаційно -культурного середовища в районі? Як може вписатися бібліотека в пріоритети районних зібрань, районних управ? Що і в якій формі бібліотека спро-можна зробити для отримання цільового фінансування з бюджету району?

У вирішенні цих завдань використовують різні шляхи , наприклад:

  • обговорення питань на засіданні круглого столу "Біблі-отекар – радник районної управи: його можливості і повноваження";
  • проведення виїзних колегій в цілях демонстрації роботи і матеріальної бази ЦБС;
  • створення муніципальних центрів адаптації для людей, які вийшли на пенсію;
  • використання нестандартного каналу додаткового фінансування: резервних фондів депутатів законодавчого зібрання і голів місцевих адміністрацій;
  • організація в рамках методико-бібліографічного відділу ЦБС – Інформаційного центру органів управління (ІЦОУ).

Симптоматично, що якісні критерії, по суті, відображають саме інформаційну складову діяльність публічних бібліотек, це:

  • дослідницька , методична діяльність, орієнтована на округ чи місто;
  • інформаційна діяльність;
  • розвиток нестаціонарних форм обслуговування;
  • розвиток спеціалізованого профілю бібліотечного обслуговування;
  • меморіальне значення бібліотеки як історико-культурної пам'ятки Москви чи Росії.

Отже, проблема отримання бібліотекою статусу інформаційного центру ускладнюється тим, що і жителям, і місцевим керівникам потрібно відмовитися від звичного стереотипу сприйняття бібліотеки тільки як установи культури. А це потребує не тільки взаємних зусиль, а й часу.

 БІБЛІОТЕКА І МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Дайджест

за матеріалами бібліотекознавчих видань

2000-2001 рр.

Випуск 2

Підготувала Т. Побережна

Редагування матеріалу: П. Цимбалюк

М. Спиця

Комп'ютерний набір: Н. Спиця

Н. Дорошенко

Комп'ютерна верстка Н. Спиця

Тиражування на ксероксі Г. Стратієнко

Відповідальна за випуск М. Карягіна

Підписано до друку 06.2001

Умов. друк. арк. 1.0. Папір офсетний. Тираж 70 прим.

Ксерокс Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

21100, Вінниця, вул. Соборна, 73