Актуально про культуру 2026
Рік видання: 2026
Місце зберігання: Сайт (електронне видання)
«Актуально про культуру» – містить оперативну інформацію про найновіші культурні та мистецькі події, що відбулися в Україні протягом місяця. Електронний ресурс розрахований на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів та широкого кола користувачів.
Ознайомитися з матеріалами дайджесту можна на вебсайті книгозбірні
26 унікальних музейних предметів державної частини Музейного фонду України внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Відповідний наказ від 30.12.2025 № 1123 «Про внесення унікальних музейних предметів державної частини Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання» Міністерства культури України видано за рекомендацією Експертно-фондової комісії.
До Державного реєстру включено пам’ятки з колекцій провідних музейних установ України, зокрема: 21 предмет із зібрання Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», 1 предмет із колекції Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі», 2 предмети з фондів Комунального закладу культури «Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького» Дніпропетровської обласної ради та 2 предмети з колекції Комунального закладу «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради.
Серед внесених до Реєстру пам’яток – Напрестольне Євангеліє (1707 р.), надруковане в друкарні Києво-Печерської лаври за дорученням гетьмана Івана Мазепи. Це єдине друковане Євангеліє-Апракос у кириличній традиції, де тексти впорядковано за церковним календарем. Особливу мистецьку цінність має срібний позолочений оклад XVIII століття з фініфтевими медальйонами роботи майстра Олексія Іщенка.
Також до Державного реєстру включена Антропоморфна стела «Керносівський ідол» (ІІ тис. до н.е.) – унікальна пам’ятка доби середньої бронзи з Північного Причорномор’я. Високохудожній зразок давнього монументального мистецтва відзначається багатою іконографією та детальним різьбленням, що дає уявлення про світогляд, вірування, озброєння й соціальний статус населення катакомбної культурно-історичної спільноти.
Внесення музейних предметів до Державного реєстру підтверджує їх виняткову історичну, наукову та художню цінність, а також забезпечує особливий державний облік та охорону. Станом на сьогодні до Реєстру внесено 264 унікальні пам’ятки.
Українські митці на світовій сцені: Національна опера України проводить зимові гастролі в Японії
У Японії тривають зимові гастролі Національної опери України. Турне розпочалося на початку грудня виступами балетної трупи з постановками «Жізель» та «Снігова королева», які отримали теплий прийом японської публіки. Згодом до Японії прибули солісти опери та хор, які представили Дев’яту симфонію Людвіга ван Бетховена. Цей твір особливо популярний в Японії у різдвяно-новорічний період. Також напередодні Нового року в Токіо прибула група солістів опери. Артисти презентують японським глядачам оперні вистави «Аїда» та «Турандот», продовжуючи гастрольну програму театру.
Міжнародні гастролі Національної опери України є важливою складовою культурної дипломатії та інструментом посилення співпраці. Через мистецтво Україна продовжує говорити зі світом мовою культури, гідності й свободи.
У 2025 році росіяни пошкодили 307 пам’яток та 261 об’єкт культурної інфраструктури України
У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури. Загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 153 мають статус національного значення, 1333 – місцевого, 154 – щойно виявлені. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області – 344, Херсонській – 297, Одеській – 182, Донецькій – 175, Київській області та м. Києві – 163.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2446 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 – повністю знищено. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
клубні заклади – 1193;
бібліотеки – 854;
заклади мистецької освіти – 188;
музеї та галереї – 136;
театри, кінотеатри та філармонії – 50;
парки, зоопарки – 11;
заповідники – 9;
цирки – 4;
кіностудія у м. Києві.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості пам’яток та закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Міністерство та його партнери продовжують спільно працювати над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.
Міністерство культури України ухвалило рішення про передачу Костелу Святого Миколая у місті Києві у безоплатне користування Релігійній громаді Парафія Святого Миколая Римсько-католицької Церкви. Строк користування – 50 років. Рішення – результат тривалого діалогу та взаємодії, яке враховує історичну справедливість для релігійної громади, забезпечує охорону пам’ятки національного значення та передбачає відповідальні дії держави щодо подальшого розвитку Національного будинку органної та камерної музики України.
6 січня у Костелі Святого Миколая відбулися молебень за захисників України та Свята Меса з нагоди свята Богоявлення Господнього. У заході взяли участь Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна, представники духовенства, парафіяни та запрошені гості.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко наголосила, що передача Костелу Святого Миколая є свідченням відданості України принципам свободи совісті та міжконфесійної рівності. Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна зазначила, що знайшли рішення, за яким громада отримує законне, довгострокове право користування костелом, а держава зберігає його у своїй власності, гарантуючи захист історичної та архітектурної спадщини. Вона також подякувала представникам релігійної громади, Національного будинку органної та камерної музики України, народним депутатам, фахівцям з охорони культурної спадщини.
З промовою і молитвою до присутніх звернулися представники духовенства, зокрема: Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас, єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький та настоятель парафії Святого Миколая отець Павло Вишковський.
Костел використовуватиметься для богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, молитов, зібрань і релігійної освіти. Релігійна громада зобов’язується забезпечити належний технічний і санітарний стан будівлі, страхування об’єкта, оплату комунальних та експлуатаційних витрат, а також дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Передача здійснюється відповідно до чинного законодавства України, Порядку передачі культового майна, а також на виконання рішення суду, що набрало законної сили, та з урахуванням необхідності забезпечення балансу прав і законних інтересів релігійної організації та державної установи – Національного будинку органної та камерної музики України.
З 9 по 18 січня у Києві відбувся фестиваль музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE 2026. ПЕРЕВІДКРИТТЯ, заснований Національною філармонією України та Фундацією Лятошинського. Програма фестивалю включала шість подій, більшість із яких пройдуть у Національній філармонії України, ще одна – ексклюзивна екскурсія київськими маршрутами Бориса Лятошинського. Кожен фестивальний день мав власну назву (Міфи, Самобутність, Книга, Початок, Вибір, Кабінет) та по-своєму розкриватиме головний концепт Фестивалю – ПЕРЕВІДКРИТТЯ.
Подія об’єднала твори Бориса Лятошинського, зокрема Третю симфонію, «Увертюру на чотири українські народні теми», Перше фортепіанне тріо, а також композиції, партитури яких десятиліттями зберігалися в архівах і бібліотеках. Заново відкривалися оркестрові солоспіви композитора, Перший струнний квартет, «Польська сюїта».
Занурення в музику Лятошинського, осмислення його життєвого шляху та історичних контекстів допомогло гостям події не лише збагнути епоху, в якій довелося жити композитору, а й замислитися над фактами з історії української класичної музики і української культури радянського періоду, сформувати неконвенційні погляди на усталені канони.
У межах фестивалю також відбулася низка дискусій за участю провідних музикантів, філософів, кінорежисерів, мистецтвознавців, театрознавців і культурних менеджерів, а саме: Тараса Лютого, Альберта Цукренка, Олега Михайлюти «Фагота», Ірини Цілик, Аліма Алієва, Романа Меліша, Надії Ханіс, Стефанії Олійник, Станіслава Битюцького, Ганни Веселовської, Ольги Кононенко, Оксани Баршинової.
Продовжуємо зберігати традицію та нематеріальну культурну спадщину – Міністерство культури доповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України таким:
«Культура і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині».
«Традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті»;
«Кривулька – лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення»;
Великодній обрядовий хліб – сукупна назва для традиційної випічки: пасок, бабок, великоднього печива «кукуци» тощо. Великодні обрядові хліби Буковини різноманітні, а деякі різновиди властиві лише цьому регіону. У регіоні печуть велику паску «дору», «рогату» паску, прикрашену рельєфом з тіста, білу солодку високу бабку, политу «ситою», пісні житні коржики «кукуци», які роздають дітям на Чистий четвер.
Киселиця – суп або напій з вівсяного борошна чи крупи на заквасці, який могли доповнювати картоплею, грибами чи бринзою. Киселиця є традиційною стравою лемків та бойків.
Кривулька або кривуля – лемківська жіноча прикраса у формі кола, плетена з бісеру. Кривуля лежить на грудях, плечах і спині, як широкий комір.
Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.
Нагадаємо, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році. Загалом до нього уже внесли 120 елементів.
Цифрові свідчення війни: у Музеї війни відкрили виставку «Крізь морок. Світло памʼяті»
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron.
Експозиція демонструє цифрові дані, зібрані у результаті документування наслідків війни у Харківській області, яка з 2022 року перебувала під постійною загрозою воєнних дій, окупації та бойових зіткнень. Це 3D-моделі зруйнованих об’єктів, місць незаконного утримання людей та масових поховань цивільних. Важливою складовою проєкту стали персональні історії мешканців Харківщини, надані ГУ Національної поліції в Харківській області та Платформою памʼяті «Меморіал».
Під час відкриття виставки заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила на важливості документування історичних подій, які відбуваються сьогодні в Україні, для того, щоб увесь сучасний світ та майбутні покоління дізналися правду про морок, який несе росія. У цьому процесі провідну роль відіграють цифрові технології.
Директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що команда музею організувала десятки експедицій на визволені і прифронтові території, зокрема в Ізюм. У відкритті виставкового проєкту також взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступник Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак, співавтор виставки Юрій Преподобний, креативна кураторка проєкту Вікторія Скорохід та голова платформи «Меморіал» Лера Лауда.
«Крізь морок. Світло памʼяті» – це не лише документування фактів, а й простір для осмислення, де 3D-сканування, фотограмметрія та звук допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих.
Організація і проведення виставки стало можливим завдяки команді Skeiron, Фонду Говарда Баффета, Головному управлінню Національної поліції в Харківській області та Платформі памʼяті «Меморіал».
Український інститут книги завершив 2025 рік з вагомими результатами: 113 тисяч нових книг для бібліотек, 75 перекладів українських творів, 19 проєктів з популяризації читання та участь у шести ключових міжнародних книжкових ярмарках. Український інститут книги – державна установа, яка належить до сфери управління Міністерства культури України.
Інститут книги взяв участь в шести провідних міжнародних книжкових ярмарках: в Лондоні, Ляйпцігу, Франкфурті, Варшаві, Болоньї та Мадриді. Також, УІК був партнером ярмарків в Гельсінкі, Відні і Будапешті.
За програмою Translate Ukraine Інститут підтримав 75 перекладів українських творів 24 мовами тиражем понад 77 тисяч примірників. Фонди 1418 публічних бібліотек отримали понад 113 тисяч нових книг, виданих за підсумками цьогорічного мистецького конкурсу УІК.
Український інститут книги втілив 19 проєктів з популяризації читання, і в імпрезах взяли участь 3 мільйони 480 тисяч людей. Проєкти відібрали на мистецьких конкурсах УІК. Крім цього, УІК організував три Національні тижні читання: поезії, художньої та дитячої літератури. Протягом цих тижнів провели понад 1000 заходів в Україні та закордоном, офлайн і онлайн, і наші імпрези охопили понад 10 мільйонів дорослих і дітей. Понад 230 тисяч 18-літніх українців отримали книги за програмою єКнига. Видавництва та книгарні дістали за ці книги компенсацію від держави на понад 210 мільйонів гривень.
Також УІК разом із партнерами провів Drahoman Prize – конкурс на кращий переклад з української. Волонтери та практиканти УІК зібрали базу Read Ukraine із понад 1300 перекладів з української на Google Reads та Amazon, яка постійно оновлюється.
Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – Міністерка культури України, та Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП-Громаді», підписали меморандум про співпрацю між Міністерством культури України та БФ «МХП-Громаді».
Тетяна Бережна наголосила, що така співпраця є гарним прикладом партнерства держави та приватного сектору для розвитку культури, креативних індустрій і зміцнення української ідентичності. Вона зазначила, що меморандум не обмежується реалізацією разових ініціатив, а закладає основу для довгострокового партнерства.
Меморандум відкриває можливості для спільних культурно-інвестиційних проєктів, які поєднуватимуть збереження спадщини, сучасне мистецтво та інновації. Один із напрямів такої співпраці – популяризація трипільської культури як частини європейської спадщини і важливої складової нашої національної пам’яті.
Також, планується підтримка досліджень, впровадження інноваційних рішень у сфері культури й української ідентичності, а також підтримка культурних проєктів і заходів у регіонах.
Третя група українських професіоналів завершила стажування в Метрополітен-опері
З жовтня по грудень 2025 року четверо молодих фахівців з України пройшли професійне стажування в одному з найпрестижніших оперних театрів світу – The Metropolitan Opera у Нью-Йорку. Учасники програми були залучені до постановочного процесу та управлінських практик театру, здобуваючи унікальний досвід у співпраці з американськими колегами.
Ганна Пліш, Марина Рижова, Алла Полякова та Олександр Філяк не лише детально ознайомилися з внутрішніми процесами роботи Метрополітен-опери та особливостями режисерсько-постановочної діяльності, а й багато спілкувались з Генеральним директором театру Пітером Ґелбом щодо можливості подальшої підтримки та допомоги українській культурній сфері.
Під час стажування учасники працювали у таких відділах Метрополітен-опери:
Production – Олександр Філяк;
Media & Presentations – Марина Рижова;
Marketing and Advertising – Алла Полякова;
Development (Guest Relations, Special Events and Development Services) – Ганна Пліш.
Це вже третя група українських менеджерів і професіоналів оперної сфери, яка відвідала Метрополітен-оперу в межах міжнародної стажувальної програми, започаткованої у 2022 році за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.
Основною метою програми є посилення професійного потенціалу молодих українських фахівців у музичній сфері, ознайомлення з сучасними стандартами театрального менеджменту й постановки, а також налагодження сталого обміну досвідом з міжнародними партнерами.
Дмитро Купріян та Олена Гром — лауреати премії імені Миколи Анацького у 2026 році
Комітет з присудження премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького шляхом відкритого голосування визначив цьогорічних лауреатів. Ними стали Дмитро Купріян і Олена Гром. Премія присуджується 14 січня до дня народження Миколи Анацького – військового і талановитого фотографа, який залишив після себе безцінні свідчення війни. Під час роботи у комунікаційній команді МВС Микола Анацький фіксував події російсько-української війни, зокрема фотографував повернення військових «Азову». Микола трагічно загинув внаслідок падіння гвинтокрила у Броварах разом з керівництвом МВС та цивільними. Премія покликана відзначати митців за вагомий внесок у розвиток та популяризацію українського мистецтва фотографії, а також за високопрофесійне висвітлення й фіксацію у творах фотомистецтва подій сучасної історії України.
Цьогоріч у номінації «документальна (репортажна) фотографія» нагороду отримає Дмитро Купріян за серію фотографій «Мистецтво війни або Правила догляду за автоматом».
У номінації «художня фотографія» переможницею обрали Олену Гром за серію фоторобіт «Вкрадена Весна».
Крім того, члени Комітету високо оцінили роботи Руслана Канюки за фотороботи «Донеччина» і «Трипільська ТЕС». Автора світлин нагородять почесним дипломом.
Нагадаємо, грошова винагорода до премії становить 20 тисяч гривень і виплачується за рахунок видатків, передбачених Мінкультом у Державному бюджеті України на ці цілі.
Український інститут книги приймає заявки на участь в конкурсі Translate Ukraine 2026
Translate Ukraine 2026 – це програма підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами. Її мета – підтримка перекладів українських авторів іноземними мовами задля популяризації української літератури в інших країнах та збільшення культурної присутності України.
Запрошуємо до видавництва які планують переклад, видання та розповсюдження творів української літератури в інших країнах. Подання заявок тривало з 6 січня до 9 лютого 2026 року.
У конкурсі брали участь проєкти з перекладу творів сучасної української літератури та твори суспільного надбання, написані українською мовою, опубліковані українськими видавцями та такі, що будуть повністю реалізовані до кінця 2026 року. Мінімальний наклад видання – 300 примірників.
У пріоритеті:
українська класична література;
твори авторства військових;
книги про російсько-українську війну;
книги з історії та культури України.
Програма передбачає відшкодування витрат видавців на придбання прав, переклад, редакційне опрацювання та видання книжок. Максимальна сума підтримки – до 8000 євро (або еквівалент у гривні).
Конкурсний відбір проходить у два етапи: технічна перевірка заявок та експертне оцінювання проєктів. Переможців оголосять до 1 квітня 2026 року на офіційному сайті Українського інституту книги.
Міністерство культури України призначило Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Максим Остапенко – археолог, науковець, кандидат історичних наук, має багаторічний досвід роботи у сфері охорони та популяризації культурної спадщини. Значна частина його професійного шляху пов’язана з Національним заповідником «Хортиця», де він багато років працював на наукових і управлінських посадах: у 2005–2007 роках обіймав посаду заступника директора з наукової роботи, а у 2007–2022 роках очолював заповідник як генеральний директор, забезпечуючи організацію роботи установи та розвиток її наукового напряму.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Максим Остапенко вступив до лав Збройних Сил України, продовживши служіння державі вже у військовому вимірі. Водночас Максим Остапенко має безпосередній досвід керівництва Національним заповідником «Києво-Печерська лавра». У 2023 році Максим Остапенко був залучений до управління установою та з 14 квітня до 28 жовтня 2023 року виконував обов’язки генерального директора. Надалі, з 28 жовтня 2023 року до 22 травня 2025 року, він працював генеральним директором Заповідника, забезпечував збереження, дослідження та представлення унікального комплексу пам’яток, музейних зібрань і культурних цінностей.
Максим Остапенко розпочав роботу 15 січня. Серед його обов’язків – налагодження діяльності Заповідника та підтримка колективу, системна робота зі збереження спадщини, що є частиною національної безпеки України. А також посилення інституційної спроможності, розвиток наукової та музейної діяльності установи.
15 січня Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому проект Закону про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону». Закон підтримали 234 народні депутати.
Програма спрямована на збереження та відновлення ключових об’єктів культурної спадщини Одеси, що посилюватиме соціально-економічну стійкість регіону, сприятиме збереженню національної ідентичності та популяризації української культури на міжнародній арені. Співпраця з Італією та залучення грантових коштів зміцнює культурну дипломатію України та підвищує технічне та експертне лідерство у сфері охорони культурної спадщини.
260 проєктів, нові конкурси та грант ЄС: робота Українського культурного фонду у 2025 році
Український культурний фонд – державна інституція, яка працює у сфері управління Міністерства культури України. У 2025 році УКФ підтримав 260 проєктів у сфері культури та креативних індустрій. Фонд продовжив масштабувати партнерства і співфінансування: розширив співпрацю з бізнесом, місцевою владою та міжнародними партнерами, запустив нові конкурси, а також отримав грант програми ЄС. Зокрема, минулого року програму «Відновлення культурно-мистецької діяльності» трансформували у «Культуру під час війни» та розпочали співпрацю з Третім армійським корпусом. В межах програми «Стипендії» збільшилося співфінансування від Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.
Також Фонд продовжив розвиток професійної спільноти та обмін досвідом: разом з HeMo: Ukrainian Heritage Monitoring Lab провів майстерню культурної спадщини, організував публічні покази фільмів, знятих за за підтримки УКФ, і День друзів УКФ.
УКФ став першою державною культурною установою, яка отримала грант програми Creative Europe у розмірі 2 млн євро. Ці кошти у 2026–2027 роках спрямують на субгранти українським митцям і культурним організаціям.
Український культурний фонд спільно з Фондом «МХП-Громаді» оголосив конкурс «Культура у фокусі громад» та провів у партнерстві із Запорізькою ОВА та міською радою перший в Україні конкурс з об’єднанням державного й місцевих бюджетів – «Запоріжжя. Культурний форпост». У партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом UCORD УКФ провів конкурс для підтримки регіонів «Згуртованість суспільства через культуру».
У 2026 році УКФ планує запустити з Британською радою в Україні, фондом «Партнерство за сильну Україну» та 12 бригадою НГУ «Азов» спільні конкурси, а також продовжити роботу як головного державного грантодавця.
Фонд планує посилити присутність в Сумській та Одеській областях. Уже розпочалися 8 грантових програм, зокрема нові конкурси: «Мистецтво в кадрі», «Сучасний музичний простір» та «Флагманські події». Всього за 9 років роботи Український культурний фонд розподілив понад 2 млрд грн на фінансування майже 3000 проєктів з охопленням аудиторії понад 50 млн.людей.
Забезпечення безперешкодного доступу до закладів культури у 2025 році
У 2025 році в межах реалізації Національної стратегії безбар’єрності заклади культури системно працювали над забезпеченням безперешкодного доступу до приміщень для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. 920 закладів культури України долучилися до реалізації заходів безбар’єрності, 40 закладів культури забезпечили фізичну доступність будівель, понад 30 установ відкрили безперешкодний доступ до виставкових, концертних і театральних просторів.
За підсумками аналізу інформації від 920 закладів культури, фізичну доступність будівель (пандуси, підйомники, безперешкодні маршрути) забезпечено у понад 40 установах – музеях, бібліотеках, театрально-видовищних закладах, закладах освіти сфери культури та центрах культури і дозвілля. Серед них – Київський муніципальний академічний театр опери та балету, Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах та Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша.
У понад 30 установах у 2025 році забезпечено безперешкодний доступ до приміщень, у яких проводяться виставкові, концертні та театральні заходи, а також до основних сценічних, виставкових і глядацьких залів. У частині закладів створено умови доступності також до додаткових (камерних) сценічних майданчиків (Вінницький обласний краєзнавчий музей, Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр на Печерську», Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша).
У понад 25 закладах культури у 2025 році адаптували внутрішні приміщення – вбиральні, гардероби та інші допоміжні зони – з урахуванням потреб маломобільних груп населення. У щонайменше 10 установах облаштовано вбиральні, пристосовані для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Серед них – Музей мистецтв Прикарпаття, Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв, а також Музей композитора М. Д. Леонтовича у Вінницькій області.
Окрему увагу приділили створенню зручних умов для відвідувачів із дітьми. У трьох закладах культури облаштовано кімнати для годування дитини – зокрема у Барській публічній бібліотеці, Національному музеї «Київська картинна галерея» та Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».
У 2025 році окрему увагу приділили інформаційній доступності. Тактильні смуги для орієнтування людей з порушеннями зору облаштовано у 4 закладах культури: Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця», Вінницькому обласному навчально-методичному центрі галузі культури, мистецтв та туризму, Тульчинському фаховому коледжі культури та Київському національному академічному Молодому театрі. Дублювання вивісок та інформаційних матеріалів шрифтом Брайля запроваджено ще у 4 установах – Ржищівському археолого-краєзнавчому музеї, Київському муніципальному академічному театрі опери та балету, Київському академічному театрі юного глядача на Липках і Національному музеї «Київська картинна галерея».
Адаптовані для людей з порушеннями зору вебсайти функціонують у 5 закладах культури, зокрема у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського та парку культури і відпочинку «Партизанська слава». Крім того, у 2 установах забезпечено безперешкодний доступ до укриттів – у Вінницькому обласному навчально-методичному центрі галузі культури, мистецтв та туризму та Коледжі хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря».
Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.
Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».
Тетяна Бережна обговорила із Митрополитом Епіфанієм підготовку до 975-річчя Києво-Печерської лаври
Тетяна Бережна зустрілася із Предстоятелем Православної церкви України, Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм. У заході також взяли участь заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, заступник Міністра культури України Іван Вербицький, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври єпископ Бориспільський Авраамій та протоієрей Петро Ландвитович. Сторони обговорили ключові завдання, які необхідно реалізувати в межах підготовки до 975-річчя Києво-Печерської лаври, ювілей якої у 2026 році. Окрему увагу приділили питанням функціонування Лаври як духовного та культурного центру України.
За підсумками зустрічі Тетяна Бережна подякувала Блаженнішому Митрополиту Епіфанію за зустріч та конструктивний діалог.
19 січня у Львові відбулося п’яте засідання Керівного комітету в межах міжнародного проєкту «Culture for Peace and Resilience: Creation of a Culture Hub in Lviv, Ukraine» («Культура заради миру та стійкості: створення Культурного хабу у Львові, Україна»). Керівний комітет створено як консультативно-координаційний майданчик для обміну інформацією щодо перебігу реалізації проєкту, а також ухвалення рішень з ключових стратегічних питань, пов’язаних із впровадженням та комунікацією ініціативи. До його складу входять представники Міністерства культури України, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Львівської міської ради, Іспанського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (AECID) та ЮНЕСКО.
Від Міністерства культури України участь у заході взяла Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Під час зустрічі учасники обговорили стан реалізації проєкту, результати діяльності Львівського культурного хабу за звітний період з жовтня 2025 року по січень 2026 року, а також стратегічні напрями подальшого розвитку Хабу. Окрему увагу було приділено питанням сталості, інституційної спроможності, розвитку партнерств та розширенню інклюзивних практик.
Проєкт було офіційно розпочато у грудні 2022 року. 28 січня 2025 року у Львові відбулося офіційне відкриття Культурного хабу ЮНЕСКО. Загальний внесок Іспанського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (AECID) у реалізацію проєкту становить 2,13 млн доларів США. Станом на сьогодні в межах проєкту ЮНЕСКО підготовлено понад 590 фахівців у сфері культурної спадщини, а з моменту відкриття простору Львівського культурного хабу відбулося понад 130 заходів, які об’єднали більше 3 500 учасників. Важливою складовою діяльності стали заходи, спрямовані на інклюзію, підтримку емоційної стійкості, розвиток культури прав людини та суспільного діалогу.
Учасники засідання підтвердили потенціал Львівського культурного хабу як платформи для взаємодії українських та міжнародних культурних професіоналів і як простору підтримки культурної спільноти та вразливих груп населення.
Розпочалась виставка робіт декоративного розпису Наталі Луценко «На перехресті поколінь»
20 січня у світлиці Вінницький обласний центр народної творчості відбулося урочисте відкриття персональної виставки члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України Наталії Луценко. Майстриня представила більше 20 робіт декоративного розпису, у поєднанні з вишитими рушниками та сорочками із бабусиної скрині. Тетяна Каменщук – директор Департаменту гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації, привітала майстриню та подякувала за шосту виставку, яку вдалося підготувати та продемонструвати на загал.
Вітання лунали від начальниці управління культури та креативних індустрій Департаменту Ольги Дернової, директорки Вінницького ОЦНТ, заслуженої працівниці культури України Тетяни Цвігун, а також художників та народних майстрів Вінниччини.
Окрасою заходу стали художні номери вокального ансамблю «Перлина» Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Леонтовича, керівниця – Тетяна Гордієнко. До 20 лютого виставкова Світлиця Вінницького обласного центру народної творчості запрошує кожного поринути в світ декоративних розписів Наталії Луценко, насолодитися результатом кожного поруху талановитих рук майстрині, що створила композиції, в яких закладена і пам'ять поколінь, і авторська інтерпретація символів та знаків, а також простежити шлях від вишитого на тканині до відтвореного на полотні
Майже пів мільйона книжок для сотень тисяч читачів – такими є результати програми «єКнига» за перший повний рік її роботи. Міністерство культури України разом з Українським інститутом книги підсумувало результати програми державної допомоги 18-річним громадянам України на придбання книжок станом на 1 січня 2026 року.
У 2025 році 245 740 вісімнадцятирічних отримали державну допомогу в межах програми. Загалом за кошти програми придбали 434 808 книг. Переважна більшість покупок – друковані видання; частка електронних і аудіокнижок становить лише 1,36%. Покупки здійснювалися як у стаціонарних, так і в онлайн-книгарнях. Найактивніше книги купували в Києві, Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Полтавській областях.
Програма також продемонструвала стабільну динаміку: після пікового старту з березня 2025 року кількість нових заяв тримається на рівні близько 3 тисяч щотижня. Гендерний розподіл отримувачів: 62% – жінки, 38% – чоловіки. Рейтинги продажів свідчать про широкий інтерес молоді до художньої та нонфікшн-літератури, а також про присутність українських авторів серед лідерів продажів. Серед українських авторів за кількістю проданих книжок у межах програми «єКнига» лідирує Володимир Станчишин. Також серед популярних українських авторів: Ілларіон Павлюк, Андрій Сем’янків, Макс Кідрук, Сергій Жадан, Ліна Костенко, Андрій Кокотюха, Василь Симоненко, Анастасія Левкова та Євгенія Кузнєцова.
Нагадаємо, «єКнига» – це програма для кожного 18-річного українця на придбання книжок українською мовою (паперових, електронних або аудіо). З 1 січня 2026 року сума допомоги становить 998,4 гривень.
Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак
тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua
У Києві відбулася церемонія нагородження Премією Читомо. Це відзнака для людей і організацій, які формують культуру читання та розвивають українське книговидання. Цьогоріч премію вручили втретє. Участь у події та врученні нагород взяла заступниця Міністра культури Богдана Лаюк. Вона наголосила, що Премія Читомо стала важливим орієнтиром для всієї книжкової галузі й підтримує сталі культурні ініціативи навіть у складних умовах війни. Коментуючи перемогу книгарні «Сенс» під час вручення нагороди, Богдана Лаюк зазначила, що книгарня «Сенс» змінила уявлення про те, як можна взаємодіяти з книжкою й створила середовище, побачити яке приїжджають іноземці. Одне з найбільших досягнень «Сенсу» – це постійна підтримка мереж читачів і постійне залучення нових поціновувачів книги.
Номінація «Трендсетер видавничого ринку»
Перемогу здобула Книгарня «Сенс» – за створення відкритого книжкового простору для діалогу, культурної дипломатії та креативну промоцію читання як соціальної практики.
Номінація «Амбасадор української книги»
Переможницею стала Юлія Козловець – за вибудовування сталих міжнародних зв’язків, залучення підтримки для книжкової галузі та адвокацію української культури за кордоном.
Номінація «За книжкову ініціативу, що сприяє промоції читання»
Відзнаку отримала ініціатива «Книга на фронт» від ГО Культурний десант – за системну підтримку військових через читання та культурну реабілітацію.
Окрім основних нагород, спеціальну відзнаку Франкфуртської книжкової виставки отримало Видавництво «Основи». Команда видавництва отримає безкоштовний стенд на цьогорічній виставці, що відбуватиметься з 7 до 11 жовтня 2026 року. Переможців визначило міжнародне журі з 7 українських та іноземних експертів у сфері книговидання й літератури. Грошова винагорода у кожній номінації становить 150 тисяч гривень.
Росіяни пошкодили Національний музей історії України у Другій світовій війні
3 лютого російські війська вкотре здійснили масовану ракетно-дронову атаку по містах і селах України. Вибухи пролунали в Києві, у Харкові та на Харківщині, у Сумах, Сумському районі та Конотопі, у Дніпрі та в Запорізькій області та інших регіонах. Під ударом опинилися сотні об’єктів цивільної інфраструктури, житлові будинки, а також об’єкти культурної та історичної спадщини. Вибухова хвиля пошкодила зал слави Національного музею історії України у Другій світовій війні. Це памʼятка науки і техніки місцевого значення. На місці працюють профільні служби – фахівці музею, поліція та технічні служби. Вони проводять огляд території, фіксацію пошкоджень і первинну оцінку завданих збитків. Після завершення обстеження буде відомим обсяг відновлювальних робіт.
Заступник Міністра культури Іван Вербицький, який перебуває на місці події, повідомив, що унаслідок обстрілу росіянами пошкоджений «Зал слави» у підніжжі монумента «Батьківщина-мати». За його словами, першочерговим завданням є забезпечення безпеки простору, повна фіксація наслідків атаки та підготовка до відновлення меморіалу. Музей продовжує роботу. Міністерство культури України дякує Силам оборони України, нашим захисникам і захисницям – за захист країни та культурної спадщини.
Бібліотека — для всіх: Миколаївська наукова бібліотека розширює інклюзивні послуги
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека системно розвиває інклюзивність, щоб усі люди мали доступ до культурних, освітніх та інформаційних ресурсів, незалежно від мобільності та порушень зору. Фонд інклюзивної літератури налічує 328 примірників видань шрифтом Брайля, зокрема 186 періодичних, а також 783 аудіокниги. В бібліотеці діє ініціатива «Доступ до тифлотехніки» – заклад оснащено технічними засобами для роботи незрячих людей з текстами. Таким чином вони можуть самостійно опрацьовувати інформацію та повноцінно користуватися бібліотечними ресурсами. Іншими важливим проєктом з розширення доступу до бібліотечних ресурсів є «Книги без бар’єрів» – озвучення книг самими бібліотекарками і створення аудіоконтенту. Наразі на Youtube каналі читальні є 158 записів уривків творів українських, зокрема миколаївських, поетів та письменників. Миколаївська наукова бібліотека розробляє й інклюзивні цифрові продукти. Так, співробітниці і співробітники створили інтерактивний гід «Крокуючи адресами відомих іноземців Миколаєва». Це – три віртуальні авдиторії та безоплатний мобільний екскурсовод для самостійного ознайомлення з історичними локаціями міста. Застосунок izi.travel дозволяє слухати аудіо, переглядати зображення, визначати місцеперебування та проходити маршрут з озвученим супроводом.
На додачу, бібліотека є хабом цифрової освіти Миколаївщини: там допомагають опанувати сучасні технології, як-от інтернет-банкінг, а також навчають основами кібербезпеки. Наступним кроком до формування безбар’єрного культурно-освітнього простору в регіоні має стати встановлення у бібліотеці комп’ютерів з клавіатурами для людей із порушеннями зору та принтер для друку шрифтом Брайля.
Україна та Польща спільно вшанували памʼять жертв радянських репресій у Биківні
Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна разом із Прем’єр-міністром Республіки Польща Дональдом Туском вшанували памʼять жертв радянських репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили». У вшануванні також взяли участь представники урядів та дипломатичного корпусу України та Польщі. Тетяна Бережна наголосила на спільній відповідальності України й Польщі за збереження історичної правди та пам’яті про злочини тоталітарних режимів. Вона також підкреслила актуальність цього уроку сьогодні, адже ми маємо справу з російським режимом, який повторює ті самі злочини. Наш обов’язок – захищати справедливість та життя людей і не дозволяти злочинним режимам уникати відповідальності.
Биківнянське поховання є одним із найбільших місць масових репресій на території України. У 1937–1941 роках сюди майже щоночі таємно вивозили тіла людей, розстріляних у в’язницях НКВС. Точна кількість жертв невідома, однак, за оцінками істориків, ідеться про десятки тисяч осіб. Окреме й особливо болісне місце в цій трагедії займають польські жертви Катинського злочину. Саме тут знайшла спочинок частина польських військовополонених та представників інтелігенції, розстріляних за рішенням радянського режиму. Лише у XXI столітті вони були гідно вшановані, а польський військовий цвинтар у Биківні став одним із меморіалів жертв Катинського розстрілу.
Російська атака пошкодила Національну бібліотеку України для дітей
Росія продовжує системно завдавати шкоди об’єктам культурної та освітньої інфраструктури України, зокрема просторам, які забезпечують дітям доступ до знань, розвитку та безпечного перебування. 5 лютого російські війська вчинили черговий злочин, скерувавши на українську столицю безпілотники. Внаслідок падіння уламків ворожого БпЛА поблизу будівлі Національної бібліотеки України для дітей зафіксовано пошкодження приміщень установи. Ударною хвилею пошкоджено 10 віконних блоків і балконні двері, зокрема у приміщеннях відділів обслуговування наймолодших читачів. Також виявлено локальні пошкодження конструктивних елементів фундаменту, тріщини у стінах та окремі дефекти внутрішнього оздоблення. Крім того, в укритті бібліотеки, яке минулого року було оновлене за сприяння Посольства Азербайджану в Україні, зафіксовано тріщини на оздоблювальній плитці.
Загалом з початку повномасштабної агресії росія зруйнувала та пошкодила понад 850 бібліотек в Україні. Ураження дитячих культурно-освітніх установ є черговим свідченням цілеспрямованого знищення росією на гуманітарну культурного простору України, а також спробою зруйнувати безпечні середовища, у яких формується майбутнє країни.
Національна бібліотека України для дітей – головна дитяча книгозбірня України. Вона є національним книгосховищем дитячої літератури, науковим, довідково-бібліографічним, інформаційним і консультаційним центром для спеціалізованих дитячих і сільських бібліотек, що обслуговують дітей. Заснована у 1967 році. Сукупний фонд бібліотеки становить більш ніж 500 тисяч примірників книг, журналів, грамзаписів, компакт-дисків, діафільмів та кінофільмів.
Через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури.
Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини: 155 мають статус національного значення, 1370 – місцевого, 160 – щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області – 349, Херсонській – 298, Донецькій – 195, Одеській – 184, Київській області та м. Києві – 172. Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 507 – повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
клубні заклади – 1223;
бібліотеки – 858;
заклади мистецької освіти – 190;
музеї та галереї – 137;
театри, кінотеатри та філармонії – 50;
парки, зоопарки – 11;
заповідники – 9;
цирки – 4;
кіностудія у м. Києві.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Уряд вніс 6 замків Закарпаття до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
Кабінет Міністрів України включив 6 закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення. Відповідну постанову № 1666, розробило Міністерство культури України.
До Державного реєстру внесено:
Квасівський замок – ХІІ-ХІІІ століття (с. Квасово).
Замок Нялаб – ХІІІ століття (с-ще Королево).
Севлюшський замок – XIII-XV століття (м. Виноградів).
Палац Шенборнів (замок Берегвар) – кінець XIX століття (с. Карпати).
Замок Сент-Міклош – XІV-XV століття (с-ще Чинадійово).
Середнянська фортеця – ХІІІ століття (с-ще Середнє).
Реалізація рішення Уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті.
Хор Львівського музичного ліцею вперше заспівав у Кафедральному соборі Святого Сабіно
У Кафедральному соборі Святого Сабіно італійського міста Барі вперше виступив хор студентів Львівського музичного ліцею імені Соломії Крушельницької. Під керівництвом диригента Миколи Воскобойнікова діти виконали українські твори про надію, силу та незламність. Через музику вони розповіли про свою країну та її боротьбу. У залі зібралися близько 400 українських та італійських дітей. Після концерту артисти отримали відзнаки та символічно стали «послами миру». Також для них провели майстер-клас із приготування італійської пасти. Культура допомагає тримати зв’язок між країнами та людьми. Міністерство культури України вдячне всім партнерам за підтримку та організацію події.
У Національному заповіднику «Софія Київська» відкрився унікальний виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація» – історія відновлення полотна «Взяття Христа під варту» або «Поцілунок Іуди». Історія цієї картини – одна з найгучніших культурних втрат для України. Її викрадення у 2008 році з Одеського музею західного і східного мистецтва стало одним із найбільших злочинів проти музейної спадщини незалежної України. Центральну частину полотна варварськи вирізали з підрамника. Зараз це професійно відреставрований твір, який демонструє, що Україна має експертизу для відновлення і збереження культурної спадщини на найвищому рівні. Заступник Міністра культури України Іван Вербицький підкреслив важливість роботи Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Виставка розповідає історію порятунку картини XVII століття, пов’язаної з ім’ям італійського художника Мікеланджело Мерізі да Караваджо. На полотні зображена євангельська сцена арешту Христа під час зрадницького поцілунку Іуди, який у такий спосіб виказав Його римлянам. Робота вражає глибиною драматизму та витонченим мистецтвом світлотіні – рисами, що яскраво характеризують творчість Караваджо.
Проєкт представили: Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Одеський музей західного і східного мистецтва та Національний заповідник «Софія Київська».
Твір став речовим доказом у кримінальній справі. Лише у 2018 році суд дозволив розпочати реставрацію. Після закриття справи фахівці змогли працювати з полотном повноцінно. Картина надійшла до реставраційного центру у двох частинах – центральна композиція та фрагменти окрайок. Реставратори зафіксували: численні втрати фарбового шару, розриви полотна, деформації, пошкодження після варварського вирізання.
Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України провели детальні наукові дослідження. Вони вивчили основу полотна, пігменти, лакове покриття. Після цього розробили поетапний план відновлення. Реставратори укріпили основу, з’єднали фрагменти, стабілізували фарбовий шар. Вони працювали з мікроскопом і спеціальними матеріалами, щоб не втрутитися в авторський живопис. Кожен етап документували. Робота тривала кілька років й вимагала високої точності та відповідальності. Українські фахівці повернули картині цілісність і музейний вигляд.
Про виставку
Проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація» – це унікальна нагода побачити врятований твір, пов’язаний з ім’ям італійського художника Караваджо. Також це можливість дізнатися більше про драматичну історію картини. Експозиція розповідає про вражаючу працю українських науковців і реставраторів, завдяки картина отримала нове життя. Крім того, відвідувачі зможуть відчути силу мистецтва, що зберігає свою актуальність крізь століття.
В Національній філармонії України відтепер є навігація шрифтом Брайля
Національна філармонія України стає доступнішою для людей з порушеннями зору – в лютому 2026 року у будівлі встановили навігаційні елементи, виконані шрифтом Брайля. Це є продовженням втілення програми інклюзивності та створення безбар’єрного простору. Нові тактильні вказівники розташовані на перилах і стінах. Вони визначають шляхи від входу до Колонного залу та Музичного салону філармонії, гардероб і допоміжні приміщення. Рельєфні плани (мнемосхеми) на кожному з поверхів відображають плани екстренної евакуації з будівлі. Нагадуємо, що будівля Національної філармонії оснащена окремими пандусами для підйому на перший і другий поверхи, та має спеціальні місця для людей, які пересуваються в кріслах колісних. Детальніше про втілення програми безбар’єрності у Філармонії – за посиланням. Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Це – це комплексний план до 2030 року, спрямований на створення рівних умов у фізичному просторі, цифровій, освітній, економічній та громадській сферах для всіх груп населення. Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка відзначив 115 років української професійної сцени. З цієї нагоди театр відвідала Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Історія цього театру дуже символічна. У 2025 році він повернув собі справжню дату заснування, яку свого часу намагалася стерти радянська влада. Так само і Україна сьогодні відновлює правдиву історію. Ще в статуті 1910 року було чітко записано — «плекання та розвиток драматичного мистецтва українською мовою». І через 115 років театр продовжує цю справу. Указом Президента України Володимира Зеленського за значний особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність присвоєні почесні звання: «Народний артист України»
Олексію Гнатковському, артистові драми;
Надії Левченко, артистці драми;
Роману Луцькому, артистові драми.
«Заслужений артист України»
Івану Бліндару, артистові драми;
Любомиру Валівцю, артистові драми;
Юрію Вихованцю, артистові драми;
Андрію Мельнику, артистові драми;
Ірині Онищук, артистці драми;
Олегу Панасу, артистові драми;
Інні Смолій, артистці драми.
«Заслужений діяч мистецтв України»
Дмитру Леці, головному балетмейстерові.
«Заслужений працівник культури України»
Андрію Катричу, директорові-розпоряднику;
Назарію Паніву, режисерові-постановнику.
У день вручення нагород у театрі показали виставу «Гуцульське весілє» – постановку, що відтворює гуцульський весільний обряд XIX століття. У ній задіяний увесь творчий склад театру, а для підготовки команда їздила в експедиції на Гуцульщину. Нагадаємо, 10 жовтня 1910 року було створене Товариство «Український народний театр імені Івана Тобілевича в Станиславові». Згодом цей театр став одним із найрепрезентативніших у Східній Галичині та відіграв важливу роль у розвитку української сцени. Після окупації західних областей України у 1939 році радянська влада системно змінювала трактування історії українського театру 1920–30-х років у Станиславові та Галичині загалом. Будь-які згадки про театри 1941–1944 років були під забороною, а натомість утверджувалася теза, що саме радянська влада нібито принесла культуру на ці землі. Щоб повернути справжню історію, у 2024 році Франківський драмтеатр ініціював широку дослідницьку роботу. До неї долучилися представники академічної спільноти, краєзнавці, митці та фахівці культурних інституцій. Результатом стало переосмислення власних витоків і відновлення історичної дати заснування театру.
Стратегія розвитку культури 2025–2030: Богдана Лаюк взяла участь у обговоренні у Луцьку
Заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк взяла участь у дводенній зустрічі «Спільнодія для культури: стратегії, політики, практики», що відбулася в Луцьку. У центрі дискусії – взаємодія незалежних культурних діячів та державних інституцій у межах реалізації Стратегії розвитку культури на 2025–2030 роки. Захід організували в межах швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD), який реалізується за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
Водночас вона зазначила, що тривалий час в Україні домінувала хибна й шкідлива парадигма протиставлення держави та громадянського суспільства. Насправді ж, сторони взаємно підсилюють одна одну. Саме тому Стратегія розвитку культури враховує інтереси незалежних гравців, спрямована на створення для них нових можливостей і покликана не лише підтримувати, а й надихати.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили питанню: як зробити так, щоб державна Стратегія стала реальним інструментом змін у кожній громаді. До обговорення долучилися керівники Волинської військово-цивільної адміністрації, очільники управлінь культури, представники громад, менеджери інституцій, діячі культури та громадські активісти.
Серед ключових тем – логіка формування політик, баланс між державними та експертними підходами, партнерства в умовах обмежених ресурсів, а також питання пам’яті й цифровізації як складових сучасної культурної політики. Другий день став практичним: учасники працювали над політиками для своїх громад. Вони визначали проблеми, формували очікуваний вплив, обирали фінансові та управлінські інструменти й презентували свої напрацювання експертам.
18 лютого Кабінет Міністрів України за ініціативою Міністерства культури України вніс 78 пам’яток національного значення в Тернопільській області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України вже занесено 34 245 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 646 – національного значення. Робота з підготовки наступних рішень Уряду про внесення пам’яток з інших регіонів триває. Йдеться про об’єкти у Тернопільському, Кременецькому та Чортківському районах. Серед них – знакові пам’ятки регіону:
Костел монастиря домініканців у Тернополі – визначна пам’ятка архітектури пізнього бароко XVIII ст. (1749–1779 рр.);
Костел бернардинів у Бережанах, збудований у XVII столітті як частина монастирського комплексу. Він вирізняється монументальністю та оборонними рисами;
Комплекс споруд монастиря кармелітів у Теребовлі, споруджений 1635 року на місці дерев’яного монастиря;
Василіанський монастир у Бучачі, який був одним із основних центрів зосередження василіянських іконописців у XVIII – першій половині XIX ст.
Міністерство культури України спільно з обласними державними адміністраціями системно оновлює та актуалізує дані про пам’ятки, які раніше перебували у Списку пам’ятників архітектури УРСР. Зокрема, уточнюються назви, датування та місцезнаходження об’єктів.
На основі відомостей Реєстру оновлюватиметься Перелік пам’яток, що не підлягають приватизації.
Проєкт «Недописані» отримав відзнаку Memorial Action Award 2026
У Києві вперше вручили Memorial Action Award – відзнаку тих, хто формує нову культуру пам’яті в Україні. Серед лауреатів 2026 року – проєкт «Недописані» – за збереження імен, голосів та текстів людей літератури, убитих росією, і внесок у розвиток сучасних практик пам’ятування. Відзнаку ініціювала платформа пам’яті «Меморіал». Її вручатимуть щорічно у лютому тим, хто впроваджує дієві, етичні й сучасні практики вшанування полеглих військових та вбитих росією цивільних. Цьогоріч на премію було номіновано 75 ініціатив: громадські організації, освітні спільноти та родини загиблих.
«Недописані» – меморіальний, дослідницький і мультимедійний проєкт пам’яті людей літератури, чиї життя забрала російська війна. Його започаткували у 2023 році ветеранка, парамедикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри», поетка і громадська діячка Олена Герасим’юк та письменник, перекладач і військовослужбовець Євген Лір. Ольга Герасим’юк наразі є студенткою магістерської програми «Дослідження пам’яті та публічна історія» у Київській школі економіки.
«Недописані» – це відповідь на російський культурний геноцид і спробу перервати інтелектуальну тяглість України. Команда проєкту та волонтери працюють із першоджерелами, уточнюють дані, збирають тексти й біографії, повертаючи імена в культурний обіг.
Станом на 17 лютого 2026 року команда «Недописаних» зафіксувала 289 літературних діячів і діячок, убитих росією. Це автори, які писали прозу та вірші, перекладали і видавали, працювали в бібліотеках та популяризували читання й літературу. Серед «Недописаних» є військові й цивільні, відомі автори й ті, хто лише почав свій творчий шлях.
Разом із «Недописаними» відзнаку отримали ще дев’ять ініціатив пам’ятування, зокрема магістерська програма «Дослідження пам’яті та публічна історія» у Київській школі економіки, Благодійний фонд імені Іллі Грабара, проєкт «Поміж нас» від громадської організації «Вшануй», жіноче об’єднання Community Ulman, фестиваль пам’яті Романа та Василя Ратушних «Протасів Яр», проєкт «Книга пам’яті» про загиблих бійців, «Забіг Героїв», присвячений пам’яті загиблих захисників України, кав’ярня «Плюс Плюс» у місті Кам’янське та «Шолом Пам’яті» Владислава Гераскевича, який створила художниця Ірина Проць.
У Кельце відкрили «Українську книжкову поличку»
У Міській публічній бібліотеці в Кельце (Польща) відбулася урочиста церемонія відкриття «Української книжкової полички» – першої в регіоні. Ініціатором та організатором проєкту виступило Генеральне консульство України в Кракові. Ініціатива реалізується під патронатом Першої леді України Олени Зеленської за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури України й Українського інституту книги.
До присутніх учасників урочистості з промовами звернулися Президентка міста Кєльце Аґата Войда, директорка бібліотеки Анна Жмудзіньська та Генеральний консул України в Кракові Вячеслав Войнаровський. У своїй промові Вячеслав Войнаровський підкреслив важливість цього проєкту для розвитку міжкультурного діалогу, підтримки української громади в Польщі, а також популяризації української мови й культури. Генконсул зазначив, що відкриття «Української книжкової полички» є не лише символічним актом солідарності, а й практичним кроком у зміцненні культурної дипломатії та взаєморозуміння між народами України та Польщі. Український дипломат також висловив подяку міській владі Кєльц, керівництву бібліотеки та всім партнерам, які долучилися до реалізації цієї ініціативи.
Вагомий внесок у реалізацію ініціативи зробила віцеконсул ГКУ в Кракові Валентина Кузьмін. Завдяки її активній участі та ефективній організаційній роботі вдалося об’єднати зусилля провідних українських видавництв, що забезпечило змістовне та якісне наповнення полички сучасною й класичною українською літературою.
На «Українській книжковій поличці» в місті Кельце представлено колекцію української художньої та науково-популярної літератури для дітей і дорослих – як українською мовою, так і в перекладах польською. Особливий акцент зроблено на виданнях, що висвітлюють боротьбу українського народу проти агресора. Крім того, на поличці розміщено збірку аудіокниг української класичної літератури, доступних для безоплатного прослуховування.
«Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк перемогли в «Панорамі» Берлінале
Документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк переміг в глядацькому голосуванні у секції Panorama, а саме в документальній категорії Panorama Dokumente. Це успіх команди фільму і водночас визнання сили українського кіно. Пишаємося нашими режисерками й тим, що голос України чути в світі. У голосуванні взяли участь 26 500 глядачів. Саме їхні голоси визначили переможця. Українські фільми мають тривалу історію участі в «Панорамі», однак ця відзнака стала першою перемогою – і особливо цінно, що це саме нагорода аудиторії, визначена голосами глядачів.
Фільм «Сліди» – це свідчення українців, які пережили сексуальне насильство під час російської агресії. Це голоси людей, які відмовляються мовчати. Це вимога справедливості. Фільм створено компаніями 2BraveProductions та Message Film у співпраці з Arte France, SEMA Ukraine та Dr. Denis Mukwege Foundation. За даними ООН, понад 90% українських військових і цивільних, які перебували в російському полоні, повідомили про тортури та нелюдське поводження. Сексуальне насильство використовується як зброя війни й залишається одним із найбільш замовчуваних злочинів. «Сліди» порушують цю тишу.
У лютому 2026 року стрічка була обрана для світової прем’єри на Берлінале та номінована на Berlinale Documentary Award – важливу міжнародну відзнаку для українського документального кіно. Режисерка Аліса Коваленко сама пережила сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, під час полону на Донбасі на початку російсько-української війни. Вона була однією з перших жінок в Україні, яка публічно розповіла про цей досвід, і є членкинею SEMA Ukraine. Її особиста історія та правозахисна діяльність стали поштовхом до створення цього фільму.
Відбулось урочисте відкриття виставки робіт народного мистецтва
17 лютого у виставковій Світлиці Вінницький обласний центр народної творчості відбулось урочисте відкриття виставки робіт народного мистецтва. Експозиція виставки нараховує 18 дипломних робіт, що демонструють звернення молодого покоління до народної спадщини і є не лише даниною традиції, а й усвідомленим творчим вибором. Всі роботи виконані на основі глибокого вивчення та творчої інтерпретації таких визначних явищ українського народного мистецтва, як Самчиківський розпис, Петриківський розпис, а також образно-стилістичної спадщини Любові Панченко та Марії Примаченко. Окремим вагомим напрямом проєкту стало звернення до Подільського розпису, який сьогодні активно відроджується народними майстрами Вінниччини. У творах простежується активне використання традиційної символіки, характерної для народного мистецтва: солярних знаків, рослинних орнаментів, оберегових мотивів, образів птаха, а також одного з ключових архетипів української культури – Дерева життя, що уособлює безперервність роду, гармонію світобудови та духовне зростання. Молоді художники інтерпретували ці символи в сучасній образній мові, поєднуючи декоративність, стилізацію та авторське бачення.
Керівниками цих дипломних робіт є педагоги й митці – Пелешко Олександр, Коваленко Оксана, Булгакова Олена та Сичко Дмитро, ідейною натхненницею проєкту стала директорка Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну – Бондарчук Наталія.
Кабінет Міністрів України за ініціативи Міністерства культури України вніс до Державного реєстру нерухомих пам’яток України 5 пам’яток національного значення Закарпатської області.
Серед них:
«Комплекс графського двору» (Берегове) – палацовий ансамбль XVII століття, пов’язаний з родинами Естергазі, Бетлена та Шенборнів. Сучасного вигляду набув після реконструкції в стилі ампір у ХІХ столітті;
«Замок «Паланок» (Мукачево) – одна з найвідоміших фортець України, збудована на вулканічній горі. Це визначна пам’ятка оборонної архітектури та символ міста;
«Невицький замок-фортеця» (Кам’яниця) – укріплення XIII–XVI століть, розташоване над річкою Уж. Це унікальний зразок середньовічної фортифікації Закарпаття;
«Палацово-парковий комплекс Телекі» (Довге) – зразок типу «palazzo in fortezza» XVIII століття з регулярним парком;
«Комплекс Ужгородського замку» (Ужгород) – фортифікаційний ансамбль XIV–XVIII століть, що зберіг історичне планування та архітектурну цілісність.
Внесення до Реєстру посилює державний захист цих об’єктів та створює додаткові можливості для їх збереження.
Нагадаємо, до Державного реєстру нерухомих пам’яток України вже занесено 34 245 об’єктів культурної спадщини, з яких 2 646 – національного значення.
Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак
тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua