Мінкульт вніс 26 унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання

26 унікальних музейних предметів державної частини Музейного фонду України внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Відповідний наказ від 30.12.2025 № 1123 «Про внесення унікальних музейних предметів державної частини Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання» Міністерства культури України видано за рекомендацією Експертно-фондової комісії.

До Державного реєстру включено пам’ятки з колекцій провідних музейних установ України, зокрема: 21 предмет із зібрання Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», 1 предмет із колекції Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі», 2 предмети з фондів Комунального закладу культури «Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького» Дніпропетровської обласної ради та 2 предмети з колекції Комунального закладу «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради.

Серед внесених до Реєстру пам’яток – Напрестольне Євангеліє (1707 р.), надруковане в друкарні Києво-Печерської лаври за дорученням гетьмана Івана Мазепи. Це єдине друковане Євангеліє-Апракос у кириличній традиції, де тексти впорядковано за церковним календарем. Особливу мистецьку цінність має срібний позолочений оклад XVIII століття з фініфтевими медальйонами роботи майстра Олексія Іщенка.

Також до Державного реєстру включена Антропоморфна стела «Керносівський ідол» (ІІ тис. до н.е.)  –  унікальна пам’ятка доби середньої бронзи з Північного Причорномор’я. Високохудожній зразок давнього монументального мистецтва відзначається багатою іконографією та детальним різьбленням, що дає уявлення про світогляд, вірування, озброєння й соціальний статус населення катакомбної культурно-історичної спільноти.

Внесення музейних предметів до Державного реєстру підтверджує їх виняткову історичну, наукову та художню цінність, а також забезпечує особливий державний облік та охорону. Станом на сьогодні до Реєстру внесено 264 унікальні пам’ятки.

 

Українські митці на світовій сцені: Національна опера України проводить зимові гастролі в Японії

У Японії тривають зимові гастролі Національної опери України. Турне розпочалося на початку грудня виступами балетної трупи з постановками «Жізель» та «Снігова королева», які отримали теплий прийом японської публіки. Згодом до Японії прибули солісти опери та хор, які представили Дев’яту симфонію Людвіга ван Бетховена. Цей твір особливо популярний в Японії у різдвяно-новорічний період. Також напередодні Нового року в Токіо прибула група солістів опери. Артисти презентують японським глядачам оперні вистави «Аїда» та «Турандот», продовжуючи гастрольну програму театру.

Міжнародні гастролі Національної опери України є важливою складовою культурної дипломатії та інструментом посилення співпраці. Через мистецтво Україна продовжує говорити зі світом мовою культури, гідності й свободи.

 

У 2025 році росіяни пошкодили 307 пам’яток та 261 об’єкт культурної інфраструктури України

У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури. Загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 153 мають статус національного значення, 1333 – місцевого, 154 – щойно виявлені. Загалом пошкодження зафіксовано в 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки у Харківській області – 344, Херсонській – 297, Одеській – 182, Донецькій – 175, Київській області та м. Києві – 163.

Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2446 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 498 – повністю знищено. Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Сумській та Миколаївській областях.

Загалом постраждали:

клубні заклади – 1193;

бібліотеки – 854;

заклади мистецької освіти – 188;

музеї та галереї – 136;

театри, кінотеатри та філармонії – 50;

парки, зоопарки – 11;

заповідники – 9;

цирки – 4;

кіностудія у м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості пам’яток та закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.

Міністерство та його партнери продовжують спільно працювати над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.

 

Міністерство культури передало Костел Святого Миколая у Києві в безоплатне користування католицькій громаді

Міністерство культури України ухвалило рішення про передачу Костелу Святого Миколая у місті Києві у безоплатне користування Релігійній громаді Парафія Святого Миколая Римсько-католицької Церкви. Строк користування – 50 років. Рішення – результат тривалого діалогу та взаємодії, яке враховує історичну справедливість для релігійної громади, забезпечує охорону пам’ятки національного значення та передбачає відповідальні дії держави щодо подальшого розвитку Національного будинку органної та камерної музики України.

6 січня у Костелі Святого Миколая відбулися молебень за захисників України та Свята Меса з нагоди свята Богоявлення Господнього. У заході взяли участь Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна, представники духовенства, парафіяни та запрошені гості.

 

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко наголосила, що передача Костелу Святого Миколая є свідченням відданості України принципам свободи совісті та міжконфесійної рівності. Віце-прем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна зазначила, що знайшли рішення, за яким громада отримує законне, довгострокове право користування костелом, а держава зберігає його у своїй власності, гарантуючи захист історичної та архітектурної спадщини. Вона також подякувала представникам релігійної громади, Національного будинку органної та камерної музики України, народним депутатам, фахівцям з охорони культурної спадщини.

З промовою і молитвою до присутніх звернулися представники духовенства, зокрема: Апостольський Нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас, єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький та настоятель парафії Святого Миколая отець Павло Вишковський.

Костел використовуватиметься для богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, молитов, зібрань і релігійної освіти. Релігійна громада зобов’язується забезпечити належний технічний і санітарний стан будівлі, страхування об’єкта, оплату комунальних та експлуатаційних витрат, а також дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Передача здійснюється відповідно до чинного законодавства України, Порядку передачі культового майна, а також на виконання рішення суду, що набрало законної сили, та з урахуванням необхідності забезпечення балансу прав і законних інтересів релігійної організації та державної установи – Національного будинку органної та камерної музики України.

 

LIATOSHYNSKY SPACE 2026. ПЕРЕВІДКРИТТЯ: у Києві вдруге відбудеться фестиваль музики Бориса Лятошинського

З 9 по 18 січня у Києві відбувся фестиваль музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE 2026. ПЕРЕВІДКРИТТЯ, заснований Національною філармонією України та Фундацією Лятошинського. Програма фестивалю включала шість подій, більшість із яких пройдуть у Національній філармонії України, ще одна – ексклюзивна екскурсія київськими маршрутами Бориса Лятошинського. Кожен фестивальний день мав власну назву (Міфи, Самобутність, Книга, Початок, Вибір, Кабінет) та по-своєму розкриватиме головний концепт Фестивалю – ПЕРЕВІДКРИТТЯ.

Подія об’єднала твори Бориса Лятошинського, зокрема Третю симфонію, «Увертюру на чотири українські народні теми», Перше фортепіанне тріо, а також композиції, партитури яких десятиліттями зберігалися в архівах і бібліотеках. Заново відкривалися оркестрові солоспіви композитора, Перший струнний квартет, «Польська сюїта».

Занурення в музику Лятошинського, осмислення його життєвого шляху та історичних контекстів допомогло гостям події не лише збагнути епоху, в якій довелося жити композитору, а й замислитися над фактами з історії української класичної музики і української культури радянського періоду, сформувати неконвенційні погляди на усталені канони.

У межах фестивалю також відбулася низка дискусій за участю провідних музикантів, філософів, кінорежисерів, мистецтвознавців, театрознавців і культурних менеджерів, а саме: Тараса Лютого, Альберта Цукренка, Олега Михайлюти «Фагота», Ірини Цілик, Аліма Алієва, Романа Меліша, Надії Ханіс, Стефанії Олійник, Станіслава Битюцького, Ганни Веселовської, Ольги Кононенко, Оксани Баршинової.

 

Буковинський великодній хліб, киселиця та кривулька відтепер у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Продовжуємо зберігати традицію та нематеріальну культурну спадщину – Міністерство культури доповнило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України таким:

«Культура і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині».

«Традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті»;

«Кривулька – лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення»;

Великодній обрядовий хліб – сукупна назва для традиційної випічки: пасок, бабок, великоднього печива «кукуци» тощо. Великодні обрядові хліби Буковини різноманітні, а деякі різновиди властиві лише цьому регіону. У регіоні печуть велику паску «дору», «рогату» паску, прикрашену рельєфом з тіста, білу солодку високу бабку, политу «ситою», пісні житні коржики «кукуци», які роздають дітям на Чистий четвер.

Киселиця – суп або напій з вівсяного борошна чи крупи на заквасці, який могли доповнювати картоплею, грибами чи бринзою. Киселиця є традиційною стравою лемків та бойків.

Кривулька або кривуля – лемківська жіноча прикраса у формі кола, плетена з бісеру. Кривуля лежить на грудях, плечах і спині, як широкий комір.

Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Нагадаємо, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році. Загалом до нього уже внесли 120 елементів.

 

Цифрові свідчення війни: у Музеї війни відкрили виставку «Крізь морок. Світло памʼяті»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron.

Експозиція демонструє цифрові дані, зібрані у результаті документування наслідків війни у Харківській області, яка з 2022 року перебувала під постійною загрозою воєнних дій, окупації та бойових зіткнень. Це 3D-моделі зруйнованих об’єктів, місць незаконного утримання людей та масових поховань цивільних. Важливою складовою проєкту стали персональні історії мешканців Харківщини, надані ГУ Національної поліції в Харківській області та Платформою памʼяті «Меморіал».

Під час відкриття виставки заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила на важливості документування історичних подій, які відбуваються сьогодні в Україні, для того, щоб увесь сучасний світ та майбутні покоління дізналися правду про морок, який несе росія. У цьому процесі провідну роль відіграють цифрові технології.

Директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що команда музею організувала десятки експедицій на визволені і прифронтові території, зокрема в Ізюм. У відкритті виставкового проєкту також взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступник Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак, співавтор виставки Юрій Преподобний, креативна кураторка проєкту Вікторія Скорохід та голова платформи «Меморіал» Лера Лауда.

«Крізь морок. Світло памʼяті» – це не лише документування фактів, а й простір для осмислення, де 3D-сканування, фотограмметрія та звук допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих.

Організація і проведення виставки стало можливим завдяки команді Skeiron, Фонду Говарда Баффета, Головному управлінню Національної поліції в Харківській області та Платформі памʼяті «Меморіал».

 

113 тисяч книжок для бібліотек та 77 тисяч примірників перекладів: книжкові підсумки 2025 року від Мінкульту та УІК

Український інститут книги завершив 2025 рік з вагомими результатами: 113 тисяч нових книг для бібліотек, 75 перекладів українських творів, 19 проєктів з популяризації читання та участь у шести ключових міжнародних книжкових ярмарках. Український інститут книги – державна установа, яка належить до сфери управління Міністерства культури України.

Інститут книги взяв участь в шести провідних міжнародних книжкових ярмарках: в Лондоні, Ляйпцігу, Франкфурті, Варшаві, Болоньї та Мадриді. Також, УІК був партнером ярмарків в Гельсінкі, Відні і Будапешті.

За програмою Translate Ukraine Інститут підтримав 75 перекладів українських творів 24 мовами тиражем понад 77 тисяч примірників. Фонди 1418 публічних бібліотек отримали понад 113 тисяч нових книг, виданих за підсумками цьогорічного мистецького конкурсу УІК.

Український інститут книги втілив 19 проєктів з популяризації читання, і в імпрезах взяли участь 3 мільйони 480 тисяч людей. Проєкти відібрали на мистецьких конкурсах УІК. Крім цього, УІК організував три Національні тижні читання: поезії, художньої та дитячої літератури. Протягом цих тижнів провели понад 1000 заходів в Україні та закордоном, офлайн і онлайн, і наші імпрези охопили понад 10 мільйонів дорослих і дітей. Понад 230 тисяч 18-літніх українців отримали книги за програмою єКнига. Видавництва та книгарні дістали за ці книги компенсацію від держави на понад 210 мільйонів гривень.

Також УІК разом із партнерами провів Drahoman Prize – конкурс на кращий переклад з української. Волонтери та практиканти УІК зібрали базу Read Ukraine із понад 1300 перекладів з української на Google Reads та Amazon, яка постійно оновлюється.

 

Популяризація трипільської культури та посилення спроможності культурних інституцій: Мінкульт і Благодійний фонд «МХП-Громаді» підписали меморандум про співпрацю

Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – Міністерка культури України, та Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП-Громаді», підписали меморандум про співпрацю між Міністерством культури України та БФ «МХП-Громаді».

Тетяна Бережна наголосила, що така співпраця є гарним прикладом партнерства держави та приватного сектору для розвитку культури, креативних індустрій і зміцнення української ідентичності. Вона зазначила, що меморандум не обмежується реалізацією разових ініціатив, а закладає основу для довгострокового партнерства.

Меморандум відкриває можливості для спільних культурно-інвестиційних проєктів, які поєднуватимуть збереження спадщини, сучасне мистецтво та інновації. Один із напрямів такої співпраці – популяризація трипільської культури як частини європейської спадщини і важливої складової нашої національної пам’яті.

Також, планується підтримка досліджень, впровадження інноваційних рішень у сфері культури й української ідентичності, а також підтримка культурних проєктів і заходів у регіонах.

 

Третя група українських професіоналів завершила стажування в Метрополітен-опері

З жовтня по грудень 2025 року четверо молодих фахівців з України пройшли професійне стажування в одному з найпрестижніших оперних театрів світу – The Metropolitan Opera у Нью-Йорку. Учасники програми були залучені до постановочного процесу та управлінських практик театру, здобуваючи унікальний досвід у співпраці з американськими колегами.

Ганна Пліш, Марина Рижова, Алла Полякова та Олександр Філяк не лише детально ознайомилися з внутрішніми процесами роботи Метрополітен-опери та особливостями режисерсько-постановочної діяльності, а й багато спілкувались з Генеральним директором театру Пітером Ґелбом щодо можливості подальшої підтримки та допомоги українській культурній сфері.

Під час стажування учасники працювали у таких відділах Метрополітен-опери:

Production – Олександр Філяк;

Media & Presentations – Марина Рижова;

Marketing and Advertising – Алла Полякова;

Development (Guest Relations, Special Events and Development Services) – Ганна Пліш.

Це вже третя група українських менеджерів і професіоналів оперної сфери, яка відвідала Метрополітен-оперу в межах міжнародної стажувальної програми, започаткованої у 2022 році за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Основною метою програми є посилення професійного потенціалу молодих українських фахівців у музичній сфері, ознайомлення з сучасними стандартами театрального менеджменту й постановки, а також налагодження сталого обміну досвідом з міжнародними партнерами.

 

Дмитро Купріян та Олена Гром — лауреати премії імені Миколи Анацького у 2026 році

Комітет з присудження премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького шляхом відкритого голосування визначив цьогорічних лауреатів. Ними стали Дмитро Купріян і Олена Гром. Премія присуджується 14 січня до дня народження Миколи Анацького – військового і талановитого фотографа, який залишив після себе безцінні свідчення війни. Під час роботи у комунікаційній команді МВС Микола Анацький фіксував події російсько-української війни, зокрема фотографував повернення військових «Азову». Микола трагічно загинув внаслідок падіння гвинтокрила у Броварах разом з керівництвом МВС та цивільними. Премія покликана відзначати митців за вагомий внесок у розвиток та популяризацію українського мистецтва фотографії, а також за високопрофесійне висвітлення й фіксацію у творах фотомистецтва подій сучасної історії України.

Цьогоріч у номінації «документальна (репортажна) фотографія» нагороду отримає Дмитро Купріян за серію фотографій «Мистецтво війни або Правила догляду за автоматом».

У номінації «художня фотографія» переможницею обрали Олену Гром за серію фоторобіт «Вкрадена Весна».

Крім того, члени Комітету високо оцінили роботи Руслана Канюки за фотороботи «Донеччина» і «Трипільська ТЕС». Автора світлин нагородять почесним дипломом.

Нагадаємо, грошова винагорода до премії становить 20 тисяч гривень і виплачується за рахунок видатків, передбачених Мінкультом у Державному бюджеті України на ці цілі.

 

Український інститут книги приймає заявки на участь в конкурсі Translate Ukraine 2026

Translate Ukraine 2026 – це програма підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами. Її мета – підтримка перекладів українських авторів іноземними мовами задля популяризації української літератури в інших країнах та збільшення культурної присутності України.

Запрошуємо до видавництва які планують переклад, видання та розповсюдження творів української літератури в інших країнах. Подання заявок тривало з 6 січня до 9 лютого 2026 року.

У конкурсі брали участь проєкти з перекладу творів сучасної української літератури та твори суспільного надбання, написані українською мовою, опубліковані українськими видавцями та такі, що будуть повністю реалізовані до кінця 2026 року. Мінімальний наклад видання – 300 примірників.

У пріоритеті:

українська класична література;

твори авторства військових;

книги про російсько-українську війну;

книги з історії та культури України.

Програма передбачає відшкодування витрат видавців на придбання прав, переклад, редакційне опрацювання та видання книжок. Максимальна сума підтримки – до 8000 євро (або еквівалент у гривні).

Конкурсний відбір проходить у два етапи: технічна перевірка заявок та експертне оцінювання проєктів. Переможців оголосять до 1 квітня 2026 року на офіційному сайті Українського інституту книги.

 

Міністерство культури України призначило Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Міністерство культури України призначило Максима Остапенка генеральним директором Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Максим Остапенко – археолог, науковець, кандидат історичних наук, має багаторічний досвід роботи у сфері охорони та популяризації культурної спадщини. Значна частина його професійного шляху пов’язана з Національним заповідником «Хортиця», де він багато років працював на наукових і управлінських посадах: у 2005–2007 роках обіймав посаду заступника директора з наукової роботи, а у 2007–2022 роках очолював заповідник як генеральний директор, забезпечуючи організацію роботи установи та розвиток її наукового напряму.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Максим Остапенко вступив до лав Збройних Сил України, продовживши служіння державі вже у військовому вимірі. Водночас Максим Остапенко має безпосередній досвід керівництва Національним заповідником «Києво-Печерська лавра». У 2023 році Максим Остапенко був залучений до управління установою та з 14 квітня до 28 жовтня 2023 року виконував обов’язки генерального директора. Надалі, з 28 жовтня 2023 року до 22 травня 2025 року, він працював генеральним директором Заповідника, забезпечував збереження, дослідження та представлення унікального комплексу пам’яток, музейних зібрань і культурних цінностей.

Максим Остапенко розпочав роботу 15 січня. Серед його обов’язків – налагодження діяльності Заповідника та підтримка колективу, системна робота зі збереження спадщини, що є частиною національної безпеки України. А також посилення інституційної спроможності, розвиток наукової та музейної діяльності установи.

 

Верховна Рада України ратифікувала Грантову угоду з Італією щодо відновлення культурної спадщини Одеси

15 січня Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому проект Закону про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону». Закон підтримали 234 народні депутати.

Програма спрямована на збереження та відновлення ключових об’єктів культурної спадщини Одеси, що посилюватиме соціально-економічну стійкість регіону, сприятиме збереженню національної ідентичності та популяризації української культури на міжнародній арені. Співпраця з Італією та залучення грантових коштів зміцнює культурну дипломатію України та підвищує технічне та експертне лідерство у сфері охорони культурної спадщини.

 

260 проєктів, нові конкурси та грант ЄС: робота Українського культурного фонду у 2025 році

Український культурний фонд – державна інституція, яка працює у сфері управління Міністерства культури України. У 2025 році УКФ підтримав 260 проєктів у сфері культури та креативних індустрій. Фонд продовжив масштабувати партнерства і співфінансування: розширив співпрацю з бізнесом, місцевою владою та міжнародними партнерами, запустив нові конкурси, а також отримав грант програми ЄС. Зокрема, минулого року програму «Відновлення культурно-мистецької діяльності» трансформували у «Культуру під час війни» та розпочали співпрацю з Третім армійським корпусом. В межах програми «Стипендії» збільшилося співфінансування від Міністерства культури Великого Герцогства Люксембург.

Також Фонд продовжив розвиток професійної спільноти та обмін досвідом: разом з HeMo: Ukrainian Heritage Monitoring Lab провів майстерню культурної спадщини, організував публічні покази фільмів, знятих за за підтримки УКФ, і День друзів УКФ.

УКФ став першою державною культурною установою, яка отримала грант програми Creative Europe у розмірі 2 млн євро. Ці кошти у 2026–2027 роках спрямують на субгранти українським митцям і культурним організаціям.

Український культурний фонд спільно з Фондом «МХП-Громаді» оголосив конкурс «Культура у фокусі громад» та провів у партнерстві із Запорізькою ОВА та міською радою перший в Україні конкурс з об’єднанням державного й місцевих бюджетів – «Запоріжжя. Культурний форпост». У партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом UCORD УКФ провів конкурс для підтримки регіонів «Згуртованість суспільства через культуру».

У 2026 році УКФ планує запустити з Британською радою в Україні, фондом «Партнерство за сильну Україну» та 12 бригадою НГУ «Азов» спільні конкурси, а також продовжити роботу як головного державного грантодавця. 

Фонд планує посилити присутність в Сумській та Одеській областях. Уже розпочалися 8 грантових програм, зокрема нові конкурси: «Мистецтво в кадрі», «Сучасний музичний простір» та «Флагманські події». Всього за 9 років роботи Український культурний фонд розподілив понад 2 млрд грн на фінансування  майже 3000 проєктів з охопленням аудиторії понад 50 млн.людей.

 

Забезпечення безперешкодного доступу до закладів культури у 2025 році

У 2025 році в межах реалізації Національної стратегії безбар’єрності заклади культури системно працювали над забезпеченням безперешкодного доступу до приміщень для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. 920 закладів культури України долучилися до реалізації заходів безбар’єрності, 40 закладів культури забезпечили фізичну доступність будівель, понад 30 установ відкрили безперешкодний доступ до виставкових, концертних і театральних просторів.

За підсумками аналізу інформації від 920 закладів культури, фізичну доступність будівель (пандуси, підйомники, безперешкодні маршрути) забезпечено у понад 40 установах – музеях, бібліотеках, театрально-видовищних закладах, закладах освіти сфери культури та центрах культури і дозвілля. Серед них – Київський муніципальний академічний театр опери та балету, Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах та Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша.

У понад 30 установах у 2025 році забезпечено безперешкодний доступ до приміщень, у яких проводяться виставкові, концертні та театральні заходи, а також до основних сценічних, виставкових і глядацьких залів. У частині закладів створено умови доступності також до додаткових (камерних) сценічних майданчиків (Вінницький обласний краєзнавчий музей, Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр на Печерську», Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша).

У понад 25 закладах культури у 2025 році адаптували внутрішні приміщення – вбиральні, гардероби та інші допоміжні зони – з урахуванням потреб маломобільних груп населення. У щонайменше 10 установах облаштовано вбиральні, пристосовані для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Серед них – Музей мистецтв Прикарпаття, Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв, а також Музей композитора М. Д. Леонтовича у Вінницькій області.

Окрему увагу приділили створенню зручних умов для відвідувачів із дітьми. У трьох закладах культури облаштовано кімнати для годування дитини – зокрема у Барській публічній бібліотеці, Національному музеї «Київська картинна галерея» та Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

У 2025 році окрему увагу приділили інформаційній доступності. Тактильні смуги для орієнтування людей з порушеннями зору облаштовано у 4 закладах культури: Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця», Вінницькому обласному навчально-методичному центрі галузі культури, мистецтв та туризму, Тульчинському фаховому коледжі культури та Київському національному академічному Молодому театрі. Дублювання вивісок та інформаційних матеріалів шрифтом Брайля запроваджено ще у 4 установах – Ржищівському археолого-краєзнавчому музеї, Київському муніципальному академічному театрі опери та балету, Київському академічному театрі юного глядача на Липках і Національному музеї «Київська картинна галерея».

Адаптовані для людей з порушеннями зору вебсайти функціонують у 5 закладах культури, зокрема у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського та парку культури і відпочинку «Партизанська слава». Крім того, у 2 установах забезпечено безперешкодний доступ до укриттів – у Вінницькому обласному навчально-методичному центрі галузі культури, мистецтв та туризму та Коледжі хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря».

Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.

Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

 

Тетяна Бережна обговорила із Митрополитом Епіфанієм підготовку до 975-річчя Києво-Печерської лаври

Тетяна Бережна зустрілася із Предстоятелем Православної церкви України, Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм. У заході також взяли участь заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, заступник Міністра культури України Іван Вербицький, голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври єпископ Бориспільський Авраамій та протоієрей Петро Ландвитович. Сторони обговорили ключові завдання, які необхідно реалізувати в межах підготовки до 975-річчя Києво-Печерської лаври, ювілей якої у 2026 році. Окрему увагу приділили питанням функціонування Лаври як духовного та культурного центру України.

За підсумками зустрічі Тетяна Бережна подякувала Блаженнішому Митрополиту Епіфанію за зустріч та конструктивний діалог.

 

Львівський культурний хаб: в межах проєкту підготовлено понад 590 фахівців у сфері культурної спадщини та проведено понад 130 заходів

19 січня у Львові відбулося п’яте засідання Керівного комітету в межах міжнародного проєкту «Culture for Peace and Resilience: Creation of a Culture Hub in Lviv, Ukraine» («Культура заради миру та стійкості: створення Культурного хабу у Львові, Україна»). Керівний комітет створено як консультативно-координаційний майданчик для обміну інформацією щодо перебігу реалізації проєкту, а також ухвалення рішень з ключових стратегічних питань, пов’язаних із впровадженням та комунікацією ініціативи. До його складу входять представники Міністерства культури України, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Львівської міської ради, Іспанського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (AECID) та ЮНЕСКО.

Від Міністерства культури України участь у заході взяла Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Під час зустрічі учасники обговорили стан реалізації проєкту, результати діяльності Львівського культурного хабу за звітний період з жовтня 2025 року по січень 2026 року, а також стратегічні напрями подальшого розвитку Хабу. Окрему увагу було приділено питанням сталості, інституційної спроможності, розвитку партнерств та розширенню інклюзивних практик.

Проєкт було офіційно розпочато у грудні 2022 року. 28 січня 2025 року у Львові відбулося офіційне відкриття Культурного хабу ЮНЕСКО. Загальний внесок Іспанського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (AECID) у реалізацію проєкту становить 2,13 млн доларів США. Станом на сьогодні в межах проєкту ЮНЕСКО підготовлено понад 590 фахівців у сфері культурної спадщини, а з моменту відкриття простору Львівського культурного хабу відбулося понад 130 заходів, які об’єднали більше 3 500 учасників. Важливою складовою діяльності стали заходи, спрямовані на інклюзію, підтримку емоційної стійкості, розвиток культури прав людини та суспільного діалогу.

Учасники засідання підтвердили потенціал Львівського культурного хабу як платформи для взаємодії українських та міжнародних культурних професіоналів і як простору підтримки культурної спільноти та вразливих груп населення.

 

Розпочалась виставка робіт декоративного розпису Наталі Луценко «На перехресті поколінь»

20 січня у світлиці Вінницький обласний центр народної творчості відбулося урочисте відкриття персональної виставки члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України Наталії Луценко. Майстриня представила більше 20 робіт декоративного розпису, у поєднанні з вишитими рушниками та сорочками із бабусиної скрині. Тетяна Каменщук – директор Департаменту гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації, привітала майстриню та подякувала за шосту виставку, яку вдалося підготувати та продемонструвати на загал.

Вітання лунали від начальниці управління культури та креативних індустрій Департаменту Ольги Дернової, директорки Вінницького ОЦНТ, заслуженої працівниці культури України Тетяни Цвігун, а також художників та народних майстрів Вінниччини.

Окрасою заходу стали художні номери вокального ансамблю «Перлина» Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Леонтовича, керівниця – Тетяна Гордієнко. До 20 лютого виставкова Світлиця Вінницького обласного центру народної творчості запрошує кожного поринути в світ декоративних розписів Наталії Луценко, насолодитися результатом кожного поруху талановитих рук майстрині, що створила композиції, в яких закладена і пам'ять поколінь, і авторська інтерпретація символів та знаків, а також простежити шлях від вишитого на тканині до відтвореного на полотні

 

Програма «єКнига»: понад 223 млн грн державної підтримки, майже 435 тисяч придбаних книг і стабільний інтерес молоді до читання

Майже пів мільйона книжок для сотень тисяч читачів – такими є результати програми «єКнига» за перший повний рік її роботи. Міністерство культури України разом з Українським інститутом книги підсумувало результати програми державної допомоги 18-річним громадянам України на придбання книжок станом на 1 січня 2026 року.

У 2025 році 245 740 вісімнадцятирічних отримали державну допомогу в межах програми. Загалом за кошти програми придбали 434 808 книг. Переважна більшість покупок – друковані видання; частка електронних і аудіокнижок становить лише 1,36%. Покупки здійснювалися як у стаціонарних, так і в онлайн-книгарнях. Найактивніше книги купували в Києві, Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Полтавській областях.

Програма також продемонструвала стабільну динаміку: після пікового старту з березня 2025 року кількість нових заяв тримається на рівні близько 3 тисяч щотижня. Гендерний розподіл отримувачів: 62% – жінки, 38% – чоловіки. Рейтинги продажів свідчать про широкий інтерес молоді до художньої та нонфікшн-літератури, а також про присутність українських авторів серед лідерів продажів. Серед українських авторів за кількістю проданих книжок у межах програми «єКнига» лідирує Володимир Станчишин. Також серед популярних українських авторів: Ілларіон Павлюк, Андрій Сем’янків, Макс Кідрук, Сергій Жадан, Ліна Костенко, Андрій Кокотюха, Василь Симоненко, Анастасія Левкова та Євгенія Кузнєцова.

Нагадаємо, «єКнига» – це програма для кожного 18-річного українця на придбання книжок українською мовою (паперових, електронних або аудіо). З 1 січня 2026 року сума допомоги становить 998,4 гривень.

 

 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua