Актуально про культуру 2024

Рік видання: 2024

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

«Актуально про культуру» – містить оперативну інформацію про найновіші культурні та мистецькі події, що відбулися в Україні протягом місяця. Електронний ресурс розрахований на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів та широкого кола користувачів.

Поділитися:

 «Актуально про культуру» – містить оперативну інформацію про найновіші культурні та мистецькі події, що відбулися в Україні протягом місяця. Електронний ресурс розрахований на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів та широкого кола користувачів.

Ознайомитися з матеріалами дайджесту можна на вебсайті книгозбірні за е-адресою: https://bit.ly/3ZdKymw

 

«ТЕЛЬНЮК: Різдвяні пісні»: у Києво-Печерській Лаврі відбувся святковий концерт для військових

У межах програми «Духовне відновлення культурою», що діє на базі заповідника «Києво-Печерська лавра», відбувся концерт «ТЕЛЬНЮК: Різдвяні пісні» у виконанні Національного президентського оркестру, присвячений зимовим святам. Капелан 127 батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони отець Валентин підкреслив, що музика супроводжує військо з часів Давнього Риму. Саме мистецтво надавало наснагу воїнам. У Трапезній церкві Лаври пролунали різдвяні пісні у виконанні Народних артисток України Лесі та Галини Тельнюк. Акомпанували співачкам музиканти Національного президентського оркестру під орудою диригента-полковника Максима Гусака. Під час концерту сестри Тельнюк заспівали колядки, різдвяні колискові, пісні на вірші Кароля Войтили (папи Івана Павла ІІ). Також прозвучали пісні на поезії Галини Тельнюк. Автором музики до програми стала Леся Тельнюк. Захід відбувся за ініціативи Благодійного Фонду «Українська Лавра».

Програма «Духовне відновлення культурою» спрямована на підтримку військовослужбовців та їхніх родин, які постраждали від найважчих випробувань війни.

 

Відійшов у вічність народний артист України Віталій Білоножко

9 січня помер відомий співак і народний артист України Віталій Білоножко. Разом з дружиною, народною артисткою Світланою Білоножко, він був засновником і організатором періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець». Артист народився 11 червня 1953 року у селі Слобода Буринського району на Сумщині. Навчався в Сумському музичному училищі на диригентсько-хоровому факультеті, Київській Державній консерваторії за класом вокалу. Віталій працював у Чернігівській філармонії, солістом Київського театру естради на Подолі, Держтелерадіо України. Брав участь у Днях культури України в 25 країнах світу, зокрема у США, Канаді, Китаї, Великій Британії, Франції, Німеччині, Японії та інших. Віталій Білоножко отримав звання народного артиста України в грудні 1995 року. Також він є лауреатом багатьох всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів, багаторазовим дипломантом музичної премії «Шлягер року».

За високу професійну майстерність та вагомий внесок у розвиток та популяризацію української пісні артист був нагороджений Міжнародним орденом Миколи Чудотворця (1998) та «Президентською Нікою» (1997). Білоножко є кавалером орденів Ярослава Мудрого V ступеня (2003), «За заслуги» III ступеня (2008), «За заслуги» II ступеня (2013). Співчуття рідним та близьким артиста. Вічна пам’ять!

 

З 15 січня працівники музеїв можуть долучитися до онлайн-воркшопів з подолання психологічних травм від війни

З метою підтримки працівників музеїв, які стали свідками воєнних подій, Fundacja OBMIN спільно з фахівцем у темі горя та втрати Ларисою Рибик, Міністерством культури та інформаційної політики та Посольством Німеччини у Варшаві запропонували серію онлайн-воркшопів, які проходитимуть із січня до червня 2024 року. Тематика заходів містить актуальні питання, як-от профілактика травми, реабілітація після травми, психологічна допомога в умовах війни та горя, вплив вторинної травматизації, зменшення впливу травматичних спогадів – «флешбеків». Воркшопи проходитимуть кожного місяця з середини січня до кінця червня. Перша зустріч відбудеться 15 січня. Під час воркшопу учасники разом із фахівцями зроблять практичні вправи, спрямовані на подолання травми від війни. Зокрема, будуть вправи на знайомство із групою, на створення «рамок» для травматичного досвіду, а також міні-лекція «Що таке травма війни?».

 

Посилення інституційної спроможності реставраційної діяльності – один з пріоритетів державної політики у сфері культурної спадщини, – Ростислав Карандєєв

10 січня т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв провів виїзну нараду в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України. Йшлося про важливість реставраційної діяльності під час війни, виклики, пов’язані з руйнацією ворогом культурного надбання України, а також відновлення евакуйованих колекцій й передачу професійних тонкощів прийдешнім поколінням.

Нагадаємо, Національний науково-дослідний реставраційний центр України – це провідний заклад у реставраційній галузі, заснований у 1938 році. Центр поєднує практичну реставрацію з науково-експериментальною роботою та співпрацює з музейними, науковими і спорідненими реставраційними міжнародними організаціями.

Діяльність Центру охоплює реставрацію творів олійного живопису, темперного живопису, творів графіки, стародруків, рукописів, документів та фотографій, творів з металу, поліхромної скульптури та декоративного рельєфу, меблів та етнографічних предметів з дерева, творів з кераміки та скла, кам’яної та гіпсової скульптури, творів з тканини та шкіри. Це тонка, високохудожня діяльність, якій передують наукові біологічні, фізико-хімічні, рентгенографічні дослідження.

 

В Ірпені презентували оновлену експозицію у відбудованому Історико-краєзнавчому музеї

10-го січня відбулася презентація оновленої експозиції у відбудованому Історико-краєзнавчому музеї Ірпінської міської ради. Ірпінський міський голова Олександр Маркушин нагадав, що будівля музею зазнала значних руйнувань під час окупації Ірпеня: були вибиті вікна, стіни пошкодило скалками. Мер Ірпеня зауважив, що у планах – удвічі розширити музей. Оновлена експозиція розміщена у чотирьох залах, оснащених віар-окулярами й плазмовими телевізорами. Перша зала розповідає про становлення Ірпеня, зокрема, про Ірпінські дачі та залізницю, що дала життя місту. Друга – присвячена найвідомішим митцям міста, які тут проживали та творили – художникам Борису Піаніду, Матвію Донцову та Володимиру Сидоруку. Також в експозиції наявні рідкісні стародруки, колекція чорнильниць різних письменників, чиє життя і творчість були пов’язані з Ірпенем.

Третя зала музею розповідає про події окупації Ірпеня російськими військами в лютому-березні 2022 року. Тут представлені докази злочинів армії росії, особисті речі окупантів, простріляні предмети побуту місцевих мешканців, понівечені ікони, гільзи, снаряди та фрагменти військової техніки. Відвідувачі також можуть переглянути фільм про евакуацію місцевого населення «дорогою життя», що проходила під Романівським мостом. Завдяки віар-окулярам можна побачити рівень руйнувань інфраструктурних об’єктів та житлових будинків громади на початку квітня 2022 року.

Четверта – виставкова – зала презентує доробок відомого українського художника Матвія Донцова, друга та наставника Катерини Білокур. Зала надалі слугуватиме для проведення персональних виставок, презентацій, мистецьких заходів. Історико-краєзнавчий музей Ірпінської міської ради у 1977 році заснував вчитель історії Олексій Передерій як краєзнавчий гурток місцевої школи. У 1990 році для музею отримав окреме приміщення. Експозицію музейного закладу, вже після проголошення Україною Незалежності, відкрили 18 листопада 1991 року.

Під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України було пошкоджено вікна, вхідну групу та дах. Однак усі експонати музею збереглися і вже на початку травня 2022 року музей відновив роботу. Щороку музей відвідують до 5 тисяч осіб, проводиться до 80 екскурсій та різноманітних культурно-мистецьких заходів (виставки, презентації, зустрічі, творчі вечори тощо).

 

Софія Київська розпочинає реалізацію колекційних купюр із зображенням Золотих воріт

13 січня 2024 року Національний заповідник «Софія Київська» розпочинає реалізацію нових колекційних купюр «нуль євро» із зображенням визначної пам’ятки архітектури ХІ століття – Золотих воріт. Лімітовану колекцію євробанкнот із зображенням Золотих воріт, які є однією з найвеличніших пам’яток українського народу, виготовили у Франції. Сувенірні банкноти мають фіолетовий відтінок, вони схожі на купюри номіналом 500 євро, а їхній розмір як у 20 євро. Ініціатором українського випуску Euro Souvenir 0 є компанія Nunofia s.r.o., яка є ексклюзивним власником ліцензії та видавцем.

Символічно, що в ХІІІ столітті саме Золоті ворота були одним із бастіонів, що стали на шляху Монголо-Татарської навали, тим самим уберігши від неї країни Європи. Примітно, що нова євробанкнота вийшла невдовзі після того, як з’явилася купюра на тему досягнення миру в Україні. Мета проєкту – популяризація найважливіших культурних та історичних пам’яток, а також сприяння збереженню та матеріальному забезпеченню європейської культурної спадщини. Нагадаємо, випуск сувенірних купюр започаткував у 2015 році французький бізнесмен Ричард Файл. Ідею випуску банкноти «нуль євро» підтримав Національний банк Франції за згодою Європейського центрального банку (ЄЦБ). Купюри мають вигляд реального євро та виготовлені за тією ж технологією, що використовується для справжніх євробанкнот. Сувенірні купюри викликали справжній ажіотаж у колекціонерів.

 

У Музеї просто неба відбувся унікальний вертеп «Різдвяна феєрія»

13 січня у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові відбулася «Різдвяна феєрія». Під час заходу було відтворено різдвяно-новорічний цикл свят, наповнений насиченими та колоритними обрядами. Талановиті гурти провели Козу, Василя і Маланку. Він висловив подяку організаторам, учасникам заходу та гостям, які підтримують та шанують українські традиції. «Різдвяна феєрія» стала чудовою нагодою для учасників заходу зануритися в атмосферу веселощів та радості, які супроводжують святковий період. Крім того всі охочі мали можливість взяти участь у майстер-класі з народного танцю, а також поспілкуватися з майстрами народного мистецтва та придбати їхні рукотвори. Також лунали колядки і щедрівки у виконанні:

дитячого фольклорного ансамблю «Промінь»;

зразкового аматорського вокального колективу «Намистинка»;

народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Діброва»;

народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Родинонька»;

зразкового ансамблю пісні і танцю «Яблуневий цвіт»;

фолк-студії «Правиця»;

зразкового художнього колективу, гурту народної пісні «Божедари».

 

Держмистецтв оприлюднило список режисерів та вистав, що цьогоріч боротимуться за театральну премію імені Леся Курбаса

Премія присуджується професійним театральним режисерам за вагомий внесок у розвиток сучасного театрального мистецтва України.

У 2024 році на звання лауреата премії імені Леся Курбаса претендують:

Ігор Білиць – вистава «Доця» (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької);

Володимир Богданець – вистава «Велика мрія маленької ялинки» (Волинський академічний обласний театр ляльок);

Олександр Боровенський – вистава «Янорм» (Київський камерний театр «Дивний Замок»);

Поліна Булюк (Коробейник) – вистава «Джа-ла-пі-та» (Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеши);

Артем Вусик – вистава «Веселка на Салтівці» (ГО «Арт Дот»);

Олексій Гладушевський – вистава «Зелені коридори» (ГО «Центр сучасної української драматургії»);

Дмитро Захоженко – вистава «Один день» (Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки);

Олександра Кравченко – вистава «Вірогідності» (ГО «Київський театр-студія Верітас»);

Борис Кривець – вистава «Васьок Go!» (Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького);

Анатолій Левченко – вистава «Я» (Кіровоградський академічний обласний театр ляльок);

Сергій Павлюк – вистава «Заборонений» (Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша);

Назарій Панів – вистава «Вовчиха» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка);

Давид Петросян – вистава «Земля» (Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької);

Станіслав Садаклієв – вистава «Носороги» (Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка);

Дмитро Татарінов – вистава «Вар-Сава» (Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки);

Євген Храмцов – вистава «Украдене щастя» (Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки);

Катерина Чепура – вистава «Лис Микита» (Київський академічний театр юного глядача на Липках).

Про результати засідання комітету з присудження премії Держмистецтв обов’язково повідомить на офіційному сайті та сторінках у соціальних мережах.

 

Девіз ВГО Українська бібліотечна асоціація 2024 р. «Бібліотека – разом можемо більше!»

У грудні 2023 р. Президія ВГО Українська бібліотечна асоціація оголосила конкурс на девіз 2024 р. Усього на конкурс було подано понад 60 пропозицій від працівників національних, державних, обласних, міських, сільських бібліотек, бібліотек закладів вищої та передвищої освіти, шкільних бібліотек з різних областей України та викладачів коледжу культури і мистецтв. Під час закритого голосування найбільшу кількість голосів набрав девіз «Бібліотека ‒ разом можемо більше!», ідея якого належить Ларисі Луговій, віцепрезидентці ВГО Українська бібліотечна асоціація. Вітаємо авторку та всю бібліотечну спільноту з новим девізом! Використовуйте цей девіз у зв`язках з громадськістю, рекламно-інформаційній та адвокаційній діяльності бібліотек! Макет закладинки з новим девізом буде запропоновано пізніше.

 

Виставка про бібліотечну Україну у США

Сіракузи, місто в штаті Нью-Йорк у Сполучених Штатах, має давню та процвітаючу українську громаду. Крім того, у місті функціонує широка мережа бібліотек, у яких часто проводяться виставки, організовані співробітниками Сіракузького університету. Навесні 2024 року наші колеги планують провести медіавиставку, яка висвітлить роль українських бібліотек під час війни, покаже важливість бібліотек і те, як вони адаптуються до різних контекстів. Виставка організовується у партнерстві з Українським Національним Домом в Сіракузах та за підтримки Української бібліотечної асоціації. Це гарна нагода привернути увагу до України, розширити розуміння людьми російсько-української війни, залучаючи, водночас, українську громаду в Сіракузах і нагадуючи про українську імміграцію до центрального Нью-Йорка. Запрошуємо українських бібліотекарів поділитися своїм життєвим і професійним баченням та досвідом із сотнями тисяч людей, які живуть у столичному районі Сіракуз у США, донести свій голос за океан до тих, кого щиро цікавить наша думка, хто співпереживає і допомагає.

 

Національний музей гончарства зібрав колекцію кераміки, гартовану подіями воєнного часу

За підсумками ІІ Міжнародної бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному отримав у подарунок 58 творів сучасної кераміки від митців з України, а також з семи країн світу. У 2023 році в Опішному відбулася ІІ Міжнародна бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського. У чотирьох залах Центру популяризації гончарної спадщини України у Національному музеї гончарства 55 керамістів з Великобританії, Данії, Ізраїлю, Литви, Малайзії, Туреччини та Японії, а також із тринадцяти областей України презентували 91 твір.

Виставку, для якої автори надали свої роботи, планували зробити ще у 2021 році. Реалізувати її не вдалося через коронавірус. Однак 4 лютого 2022 року журі все ж обрало переможців Бієнале, їхні імена мали оголосити у березні. Із початком повномасштабного музейний колектив зберігав роботи учасників в укритті. Згодом, за проханнями керамістів й організаторів, робота з підготовки виставки та нагородження переможців продовжилася.

18 серпня 2023 року за сприяння Благодійного фонду «ДАР», а також Міністерства культури та інформаційної політики, переможцям вручили нагороди Бієнале. Зокрема, гран-прі отримав Ігор Ковалевич (Львів) за композицію «Відображення». Золоту нагороду присудили Олександру Шкурпелі (Опішне, Полтавщина) за скульптуру «Лев «Поважний». Срібну нагороду здобула композиція «Адам і Єва» Ігоря Берези (Львів). «Бронзу» отримала Аліна Літвіненко (Олександрія, Кіровоградщина) за скульптуру «Пожежі». Експозиція робіт тривала з червня до грудня 2023 року. Після завершення виставки в Опішному сформувалася колекція ІІ Міжнародної бієнале, яка нині містить 58 унікальних творів, гартованих війною.

 

Національна опера провела успішний гастрольний тур містами Японії

З 23 грудня до 14 січня тривали гастролі українських артистів містами Японії під керівництвом генерального директора Національної опери України Петра Чуприни. Під час туру Національна опера показала вистави «Дон Кіхот», «Жізель», «Снігова королева», також пролунали симфонічні концерти та Симфонія № 9 Людвіга ван Бетховена. Українських артистів зустріли аншлагами у престижних концертних залах. Цьогоріч японські глядачі побачили одразу дві балетні прем’єри: «Снігову королеву» у редакції Віктора Іщука та «Жізель» у новому тлумаченні Віктора Яременка. Диригентом у балетних виставах став Сергій Голубничий. Також під час гастролей прозвучали різдвяні симфонічні концерти та Симфонія № 9 Бетховена за участі солістів Національної опери й артистів японського зведеного хору під орудою диригента Національної філармонії України маестро Миколи Дядюри.

Крім того, у межах туру відбулися зустрічі з високопосадовцями та представниками бізнесових кіл Японії. Зокрема, у результаті перемовин Нацопера отримала гранти на закупку музичних інструментів та інженерно-технологічного обладнання. Нагадаємо, що з 15 січня до 11 лютого триватиме великий гастрольний тур балету Національної опери України містами Канади «Nadiya Ukraine».

 

У Києві відбулася презентація виставки «Земні шляхи Небесної Сотні» з нагоди 10-ї річниці Революції Гідності

16 січня відбулася презентація виставки «Земні шляхи Небесної Сотні». Захід організований з нагоди 10-ї річниці Революції Гідності та з метою вшанування пам’яті загиблих Героїв Музеєм історії міста Києва та Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Вперше в одному місці відвідувачі мають змогу побачити велику кількість персональних речей Героїв Небесної Сотні, унікальних артефактів, зібраних з різних куточків України та сповнених драматичних емоцій. На виставці зокрема представлені речі, надані родинами Валерія Брезденюка, Юрія Вербицького, Назарія Войтовича, Едуарда Гриневича, Устима Голоднюка, Миколи Дзявульського, Романа Гурика, Олександра Капіноса, Ігоря Костенка, Якова Зайка, Володимира Мельнічука, Людмили Шеремет, Івана Наконечного, Богдана Сольчаника, Володимира Чаплінського, Василя Сергієнка, Романа Сеника, Валерія Опанасюка.

 

Остап Мануляк став лауреатом премії імені Б. М. Лятошинського у 2024 році

В Держмистецтв відбулося засідання Комітету з присудження премії імені відомого українського композитора – Б. М. Лятошинського. Вказана премія присуджується щороку за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості. Члени Комітету ознайомились з усіма поданими заявками і шляхом відкритого голосування визначили цьогорічного лауреата премії. У 2024 році премію отримав Остап Мануляк за творчі досягнення протягом 5 років.

Остап Мануляк – український композитор, виконавець та ініціатор різноманітних мистецьких проектів. Протягом 2018-19 року, як стипендіат Програми Фулбрайта, реалізовував свій проект у Центрі комп’ютерних досліджень музики та акустики Стенфордського Університету (Каліфорнія, США). Лавреат Премії імені Левка Ревуцького (2010) та Премії імені Миколи Леонтовича (2020) в галузі композиції. Він є доцентом кафедри композиції Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, співзасновником Мистецького об’єднання НУРТ, директором Фестивалю електроакустичної музики VOX ELECTRONICA та керівником Експериментальної освітньої студії електроакустичної музики (EESEM) Львівської музичної академії.

 

У Вінницькому обласному художньому музеї презентовано V виставку «Spotkanie w Zimie»

16 січня у Вінницькому обласному художньому музеї презентовано V виставку «Spotkanie w Zimie», яка вперше відбувається в Україні в рамках реалізації міжнародного арт-проєкту фонду «Braterstwo» – «Fontanna Talentów».

Автором ідеї створення зазначеної мистецької події є пан Владислав Крейчі – президент міжнародного фонду «Braterstwo». Цикл виставок «Spotkanie w Zimie» стартував взимку 2016 року у м. Криниця-Здруй (Польща), налічує 8 років історії розвитку. Експозиція виставки, що представлена у Вінницькому обласному художньому музеї містить більше 25-и творчих робіт, виконаних здобувачами ювелірної майстерні Київського університету імені Бориса Грінченка та учнями емальєрної школи «Майстерня Сонця» під керівництвом Олександри Барбалат. Також на виставці презентовано 13 нових робіт, створених молодими художниками у техніці холодного емалювання упродовж 2023 року під керівництвом пані Олександри Барбалат.

Дана виставка – вже пʼята подія, що презентує твори гарячої емалі, виконані молодими майстрами. Вона відбувається у м. Вінниця завдяки спільним зусиллям польської та української сторін.

 

В Ірпені презентували скульптуру «Простір медитації для монаха» японського митця Йошио Ягі

16 січня відбулося урочисте відкриття скульптури японського митця Йошио Ягі «Простір медитації для монаха», що розташована перед Ірпінським Центральним будинком культури, який зруйнували російські війська. Скульптура створена в рамках Канівського міжнародного скульптурного симпозіуму у 2019 році. Ця робота наративна і символізує шлях монаха, який піднімається для медитації сходами по скелі до келії відлюдника.

Водночас куратор сучасного мистецтва Костянтин Дорошенко зауважив, що встановлення скульптури японського автора є початком перетворення Ірпеня на центр сучасного мистецтва в Україні.

 

Естонія передасть Україні 274 археологічні артефакти

Сьогодні, 18 січня, т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв разом з Послом України в Естонії Максимом Кононенком та послом з особливих доручень МЗС Ігорем Осташем обговорили питання передачі 274 археологічних артефактів Україні з Естонії.

В 2019 році поліція та прикордонна служба Естонії успішно завадили незаконному ввезенню на територію країни ряду археологічних артефактів. Серед них — 274 предмети, які належать до культур ранньої залізної та залізної доби від V–IV ст. до н. е. до VII–X ст. н. е. і є частиною культурної спадщини України. Зазначені артефакти готуються до передачі з Естонії до України. Наразі естонською стороною здійснюється підготовка до урочистої презентації цих предметів в Естонському історичному музеї, що відбудеться 23 січня. Після експонування в Естонії археологічні артефакти повернуться до України.

 

До Дня Соборності України у Національній опері України відбувся концерт за участі виконавців з усієї країни

21 січня у Національній опері України імені Т. Г. Шевченка відбувся концерт до Дня Соборності України. Концерт, об’єднав виконавців з Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, Одеського національного академічного театру опери та балету, Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, Дніпровського академічного театру опери та балету та Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Спільний мистецький проєкт оперних театрів України складається з творів української оперної та балетної класики, а також представив європейські твори, символізуючи єдність України з Європою. У першій частині були виконані твори українських композиторів: М. Скорика, К. Данькевича, К. Стеценка, М. Лисенка, Ю. Мейтуса, А. Кос-Анатольського, А. Загайкевича, Є. Станковича та М. Скорульського. У другій – європейських: Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Г. Доніцетті, Дж. Россіні, Л. Деліба та Ш. Гуно. Завершила концерт сакральна для українців «Молитва за Україну» М. Лисенка на слова О. Кониського.

 

У Вінницькому обласному художньому музеї розпочато виставковий сезон 2024

18 січня у Вінницькому обласному художньому музеї спільно з ГО КАФАРСЬКІ-АРТ розпочато виставковий сезон 2024 року презентацією персональної виставки «На благо майбуття. Кольоропис Юрія Кафарського» з нагоди 60-річчя від дня народження заслуженого художника України, члена Вінницької обласної організації Національної спілки художників України Юрія Кафарського. Презентовано понад сто двадцять олійних полотен автора, створених за період з 2003 по 2023 роки. Організатори щиро переконані, що виставка стане важливою подією в культурному житті вінничан і здобуде широкий резонанс серед поціновувачів живопису.

 

В Національній історичній бібліотеці України відбулося відкриття виставки «Живописні поеми І. С. Їжакевича»

23 січня в Національній історичній бібліотеці України в межах старту освітнього проєкту Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти відбулося відкриття пересувної банерної виставки «Живописні поеми І. С. Їжакевича».

Захід відкрила заступниця генерального директора з управління документними ресурсами Національної історичної бібліотеки України, Ірина Дяченко, а завідувачка сектора науково-інформаційної роботи, Алла Новицька, презентувала тематичну книжкову виставку про І. С. Їжакевича. Директорка Державного науково-методичного центру Марина Бриль розповіла про освітній проєкт, присвячений митцю, та підкреслила важливість популяризації культурної спадщини та розширення українського контенту в освіті. Дослідниця Інна Ковальчук представила концепцію виставки «Живописні поеми І. С. Їжакевича», що містить 14 банерів і розкриває різні аспекти митця. Аліна Борис, правнучка І. С. Їжакевича, виступила на відкритті освітнього проєкту. Вона висловила подяку дослідникам і організаторам виставки, а також поділилась цікавими спогадами з дитинства та розкрила факти з творчої біографії художника.

Організатори підготували вікторину з цікавими питаннями про біографію Івана Їжакевича. На відкритті виставки всі присутні змогли побачити 3-хвилинний фільм «Іван Сидорович Їжакевич» (монтаж: Ковальчук І.М.), створений із архівних матеріалів, що зберігаються в Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві.

Іван Їжакевич, видатний художник та ілюстратор, прожив 98 років, присвятивши цей тривалий період свого творчого життя створенню понад 10 000 картин. Його внесок у мистецтво визначається особливо численною колекцією Шевченкіани, яка налічує понад 200 робіт і розташована в різних музеях України та книжкових виданнях. Майстер ілюстрував твори визначних українських письменників, серед яких Леся Українка, Микола Гоголь, Іван Франко, Михайло Коцюбинський та інші. Іконописна спадщина художника зберігається в 20 храмах. Найвідомішим серед його храмових розписів є той, що прикрашає Трапезну церкву на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

 

Балетна трупа Львівської національної опери з успіхом завершила гастролі Тайванем

У січні 2024 року балетна трупа Львівської національної опери вперше поїхала із виступами до Тайваню. Гастролі тривали три тижні. Українські артисти дали дев’ять виступів у найбільших містах країни, де населення складає понад 2 мільйони осіб, як-от у столиці – Тайбей, а також у містах Гаосюн і Тайчжун. Артисти Львівської опери виступили з балетом «Жізель» Адольфа Адана, що оповідає щиру історію кохання, сповнену пристрасті, зради, містики та милосердя.

Тур стартував зі столиці республіки — Тайванського національного театру і концертного залу у Тайбеї. Театр є одним із двох перших великих об’єктів сучасного сценічного професійного мистецтва Тайваню. Там балетна трупа дала чотири вистави впродовж 57 січня. Наступною локацією стало місто Гаосюн, зокрема Національний центр мистецтв. Протягом 14 січня артисти двічі поставили «Жізель». Гастролі продовжилися у Тайчжунському національному театрі, розрахованому на 2000 глядачів. Там балетна трупа зі Львова представила три останні вистави впродовж 20 та 21 січня.

Виступи артистів супроводжували Гімн України та підняття Державного Прапора. Кожна вистава збирала тисячі охочих побачити «Жізель» у виконанні українців. Після виступів вдячна публіка довго не відпускала трупу зі сцени, даруючи гучні овації.

 

Міфи і таємниці останнього гетьмана України: з нагоди 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського відбулася презентація книги

24 січня у Шевченківському національному заповіднику з нагоди 150-річчя від дня народження Павла Скоропадського відбулася презентація книги «Міфи і таємниці останнього гетьмана України» та творча зустріч із співавторами Павлом Гай-Нижником, доктором історичних наук, Миколою Томенком, громадським діячем, доктором політичних наук, та Ігорем Степуріним, директором видавництва «Саміт-книга».

«Міфи і таємниці останнього гетьмана України» – науково-популярне видання, присвячене життю і діяльності останнього гетьмана України Павла Скоропадського та огляду головних історичних здобутків і уроків доби Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918 рр.). У книзі вміщено фрагменти спогадів, статей та інтерв’ю самого Скоропадського і його доньок Єлизавети та Олени. У конференц-залі Заповідника зібралися вчителі та учні Степанецького ліцею, громадськість міста та поціновувачі історії, адже тема презентованої книги розгортає сторінки історії України не лише за часів правління Павла Скоропадського, а й різних періодів існування держави в цілому. Піднімалися також теми українізації, мови, медіа-відповідальності, соціальних мереж, національної бібліотеки.

Видання допоможе читачам відкрити для себе таємниці й спростувати чимало міфів про добу Української Держави на чолі з останнім гетьманом. Видана книга у 2023 році.

 

У МКІП презентували виставку «Галерея Героїв» від студентів НАОМА

25 січня у приміщенні МКІП відбулася презентація виставки «Галерея Героїв». Олександр Цугорка привітав організаторів та присутніх заходу. Він наголосив на важливості внеску академії у створення умов для навчання студентів та підтримку ЗСУ. Ректор НАОМА також подякував МКІП за допомогу у реалізації цієї місії. Виставка «Галерея Героїв» є збіркою художніх творів студентів НАОМА. Вона включає в себе портрети захисників України, які проходили лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України та ДУ «Головний медичний центр МВС України».

 

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у Києві відкрили виставковий проєкт «По Живому»

26 січня у виставковому центрі «Жива пам’ять» Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відкрили виставковий проєкт «По живому», що розповідає сучасникам про Голокост. Такі трагедії як Голокост мають залишатися у пам’яті людей, щоб запобігти їхньому повторенню. Тому наше завдання — від одного до іншого покоління передавати факти про те, що сталося у Бабиному Яру та в інших місцях на карті Європи та світу, де людина дозволила собі вчинити жахливий злочин проти свого ближнього. Мистецтво, яке несе емоцію, є ефективним інструментом у збереженні історії. Адже пам’ять — це та річ, яка будується на емоційних враженнях. І сьогоднішня подія покликана запустити наші відчуття: комусь нагадати про трагедію, іншим — відкрити цю подію. В експозиції представили твори двох сучасних українських митців – Матвія Вайсберга та Олександра Животкова, а також документальні відеоархіви трагічних наслідків Голокосту в Україні. Виставку доповнила відеоробота «Війна» режисера Олега Соснова, фотографа Олександра Глядєлова та композитора Антона Байбакова, що заснована на хроніці першого року вторгнення Росії в Україну. Моторошні кадри, зняті одразу після деокупації Київської області, мало чим відрізняються від кадрів, які облетіли весь світ 78 років тому, коли після звільнення концтабору Аушвіц, світ відкрив для себе жахіття, скоєні нацистами проти євреїв та представників інших народів. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня. Пам’ятну дату запровадила Генеральна Асамблея ООН своїм рішенням від 1 листопада 2005 року.

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура 2024 року

Премія імені Григорія Кочура присуджується за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

Подаватись на премію можуть письменники, перекладачі, сценаристи, драматурги, які є громадянами України. Пропозиції на здобуття премії подаються до Держмистецтв творчими спілками, асоціаціями, науковими, національно-культурними, національно-просвітницькими товариствами, літературними об’єднаннями, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими об’єднаннями, що здійснюють діяльність у сфері культури, вченими радами закладів вищої освіти та наукових установ.

Грошова винагорода виплачується у розмірі 20 тисяч гривень. Кінцевий термін прийому документів до 01 червня 2024 року.

 

1 лютого відбулася зустріч т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва з членами Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП та представниками Департаменту культурної спадщини Анастасією Козяр та Ліною Дорошенко.

Під час зустрічі обговорили результати роботи за 2022-2023 роки, майбутні плани та напрямки діяльності щодо збереження, популяризації, ідентифікації, дослідження, підвищення ролі та передачі нематеріальної культурної спадщини з покоління в покоління. Завдяки ефективній роботі Експертної ради та МКІП у 2023 році Україна подала 3 елементи нематеріальної культурної спадщини на включення до списків ЮНЕСКО. Крім того, Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини поповнився 31-м новим елементом. Ростислав Карандєєв висловив подяку всім, хто долучений до охорони нематеріальної культурної спадщини України і намагається зберегти її під час війни. Нагадаємо, Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Міністерства культури та інформаційної політики України.

 

УІК оголосив конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції

Український інститут книги оголосив про початок проведення мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції. Для участі у конкурсі юридичні особи всіх форм власності та фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Україні подають заявку в електронній та паперовій формах, складену українською мовою та підписану керівником організації учасника або особою, уповноваженою на це статутними документами організації, довіреністю, законом або іншими актами законодавства.

Культурно-мистецькі проєкти, спрямовані на випуск книжкової продукції, виконуються за такими пріоритетними тематичними напрямами:

художні та науково-популярні твори для різних вікових категорій читачів;

твори для дітей та юнацтва;

твори, що видаються на виконання актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.

Заявки та документи приймаються з 12 лютого до 4 березня.

 

Україна та Естонія підписали меморандум про повернення 274-х незаконно вивезених археологічних артефактів

Міністерство культури та інформаційної політики України підписало меморандум із Міністерством культури Естонії про повернення 274-х незаконно вивезених з України археологічних артефактів, які конфіскувала естонські правоохоронці під час спроби ввезення цих предметів на територію країни. Від імені МКІП документ підписав Посол України в Естонії Максим Кононенко, з естонської сторони — Міністр культури Естонської Республіки Хейді Пурга.

У 2018 році поліція та прикордонна служба Естонії успішно завадили незаконному ввезенню на територію країни низки археологічних артефактів. Серед них — 274 предмети, які належать до культур ранньої залізної та залізної доби від V–IV ст. до н. е. до VII–X ст. н. е. і є частиною культурної спадщини України. Зокрема, колекція срібних і золотих монет, золоті намистини та інші ювелірні вироби.

 

18 віршів з порталу «Поезія вільних» потрапили на сторінки іноземного видання

Нещодавно вийшла друком книга британського фотографа і режисера Дауда Сарханді-Вільямса «Україна у війні: вуличне мистецтво, плакати + поезія», до якої, зокрема, увійшли 18 поезій від 18-ти авторів, які подавали свої твори для публікації на порталі «Поезія вільних». Дауд Сарханді-Вільямс приїхав до Києва за шість місяців після початку повномасштабного вторгнення, щоб описати хроніку вуличного мистецтва, яке тоді прикрашало місто. Побувши в столиці, він вирішив випустити книгу про українське мистецтво під час війни. Окрім своїх світлин, автор додав на сторінки видання створені українськими митцями плакати та вірші молодих поетів, які митець обрав на власний розсуд з порталу «Поезія вільних». Незабаром всі 18 авторів отримають примірник видання з автографом митця.

Упорядником та українським автором видання став письменник Андрій Курков, який у передмові зазначив, що ця книга демонструє «відновну силу мистецтва під час війни» і, що вона «проведе вас сучасною Україною більш чесно, ніж будь-яка майбутня історія». Національний портал «Поезія Вільних» створили Міністерство культури та інформаційної політики й Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти разом із волонтерами, аби всі охочі змогли поділитися переживаннями про війну через віршовані рядки.

 

Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття хореографічної премії імені А. Ф. Шекери у 2024 році

До 1 квітня Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти прийматиме документи на здобуття премії імені А. Ф. Шекери, що присуджується балетмейстерам за видатні досягнення у сфері хореографічного мистецтва. Розмір винагороди складає 20 тисяч гривень. На конкурс висувається завершена постановка або сукупність постановок, прем’єри яких відбулися протягом останніх трьох років, але не пізніше, ніж за місяць до їх подання. Не приймаються постановки, які вже відзначали іншими преміями та державними нагородами.

Пропозиції щодо кандидатів вносять заклади культури усіх форм власності, які здійснюють професійну діяльність у галузі хореографічного мистецтва, Національна хореографічна спілка України, Національна академія мистецтв України, інші творчі спілки, а також громадські об’єднання, які діють у галузі професійного хореографічного мистецтва, заклади вищої освіти мистецького спрямування.

 

В Укрінформі презентували книгу «Україна в обіймах Польщі. Реалії і пророцтва»

7 лютого в Медіацентрі Україна – Укрінформ презентували книгу Юрія Щербака «Україна в обіймах Польщі. Реалії і пророцтва». Польща стала прихистком для багатьох українців після повномасштабного вторгнення. Нині поляки організовують для українців велику кількість культурних заходів. Книга «Україна в обіймах Польщі. Реалії і пророцтва» видана в рамках проєкту «Книга для зміцнення національної єдності», який реалізується відповідно до Стратегії інформаційної безпеки. Автор книги – відомий письменник і дипломат, голова Ради Українсько-польського інформаційно-аналітичного Незалежного Медіа Форуму (Київ-Варшава) Юрій Щербак поділився спогадами та спостереженнями про початок війни. Тоді він опинився в Польщі й став свідком того, як польський народ гостинно відкривав свої двері для українців.

Особисті враження й оцінки автора посилюють його статті з польської преси, світлини й цікаві факти про діяльність дотепер очолюваних ним Українського-польського інформаційно-аналітичного центру Незалежний Медіа Форум та Польсько-української фундації «Concordia». Книгу видано у серії «Бібліотека журналу «Пам’ятки України» з передмовою Андрія Бережини й Владислава Дяденчука тиражем 1000 примірників для безкоштовного розповсюдження. Книгу також планують видати іншими мовами.

 

У Флоренції відкривається виставка фотографа Массімо Лістрі, присвячена красі та величі української столиці

8 лютого в головному палаці міста Флоренція Palazzo Vecchio відкривається виставка фотографа Массімо Лістрі, яка присвячена величі Києва. Маестро зафіксував архітектурну вишуканість культурної спадщини столиці України під час свого візиту в жовтні минулого року за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики. Експозиція триватиме до 8 березня 2024 року. Так, Київ, як місто з багатовіковою історією, розкриється перед італійцями в усій своїй величі завдяки таланту Маестро Лістрі. Флорентійці та гості зможуть відчути Київ через об’єктив визначного майстра. Місто вразило його не тільки красою, а й сміливістю, стійкістю та незламністю. Фотохудожник зафіксував красу Києво-Печерської лаври, палаци XVIII століття, спроєктовані італійськими архітекторами. Кожен знімок митця наповнений любов’ю до Києва, який він розглядає не просто як об’єкт знімання, але і як твір мистецтва, який живе в кожному пікселі його творчості.

Массімо Лістрі – відомий майстер інтерʼєрної фотографії. За 30 років діяльності він сфотографував майже всі найкрасивіші палаци, бібліотеки, музеї світу.

 

«Скорботний шлях Бахмута»: у Києві презентували виставку митця з міста-фортеці

8 лютого у залі «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відкрили виставку «Скорботний шлях Бахмута», де представлено цикл різьблених барельєфів на шкарлупі страусиних яєць та графіки на біблійні мотиви «VIA DOLOROSA» майстра Дмитра Денисенка з Народного музею писанкарства та розвитку народних ремесел Бахмутського міського народного Дому.

У Хлібні виставлено роботи майстра традиційних народних ремесел Дмитра Денисенка, зокрема, колекцію робіт «Різьбленки», виконаних технікою прорізного різьблення по пташиному яйцю без будь-яких хімічних домішок. Вона супроводжується графічними роботами митця — «VIA DOLOROSA», — що зображують біблійні мотиви Скорботного шляху Ісуса Христа. Саме ці експонати вдалося врятувати та вивезти з-під ворожих обстрілів з Бахмута. Шлях колекції із Донеччини до столиці України став символом та надією на майбутнє відродження рідного міста.

 

МКІП затвердило новий склад Наглядової ради Українського культурного фонду

8 лютого МКІП затвердило новий склад Наглядової ради Українського культурного фонду. Президент Володимир Зеленський визначив членами Наглядової ради Українського культурного фонду директора – художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра» Олесю Жураківську та генерального директора державної установи «Український інститут» Володимира Шейка.

Від МКІП до Наглядової ради увійшли: Богдана Півненко, в. о. генерального директора-художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата» та Вікторія Ярмощук, генеральний директор FILM.UA Group. Обрані до складу Наглядової ради Українського культурного фонду за результатами рейтингового інтернет-голосування: від закладів культури: Олександр Книга, генеральний директор – художній керівник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша та Юрій Савчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс;

від громадських об’єднань: Володимир Bоробей, директор товариства з обмеженою відповідальністю «ППВ МЕРЕЖІ ЗНАНЬ» та Богдан Логвиненко, голова громадської організації «Українер».

Нагадаємо, наглядова рада – це один із органів управління Українського культурного фонду. Вона складається з дев’яти осіб: двох визначає президент, двох – МКІП, два представники закладів культури, ще 2 – від громадських об’єднань. Голову фонду обирають окремо інші вісім членів і затверджують наказом МКІП.

 

МКІП підтримуватиме ініціативи Посольства Киргизької Республіки в Україні щодо культурного обміну, Ростислав Карандєєв

8 лютого відбулася зустріч т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва з Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької Республіки в Україні Ідрісом Кадиркуловим та радником Посольства Киргизької Республіки в Україні Есеном Аксамаєвим.

Ростислав Карандєєв висловив подяку за ініціативу Посольства Киргизької Республіки в Україні щодо відновлення співпраці у сфері культури. Своєю чергою, Ідріс Кадиркулов розповів про заходи, які планує Посольство з нагоди відзначення 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Крім того, Посол поділився реалізованими та запланованими досягненнями на шляху зміцнення співпраці обох країн в культурній сфері. Зокрема, за підтримки Посольства було надруковано твори киргизького письменника-гуманіста Чингіза Айтматова українською мовою. Також було знято кінострічки, які планується перекласти українською мовою.

 

В Україні заснували премію у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького

9 лютого Уряд прийняв розроблене Міністерством культури та інформаційної політики рішення про заснування премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького. Нагорода має привернути увагу суспільства до важливості мистецтва фотографії, особливо у воєнний час. Сьогодні саме фотомитці миттєво фіксують ключові моменти нашої історії. Фотографи, як і воєнні журналісти, наражають себе на небезпеку. Багато з них вже ніколи не повернуться додому. Але їх фотознімки продовжують доносити правду про війну в Україні всьому світу. Під час роботи у комунікаційній команді МВС Микола Анацький фіксував події російсько-української війни, зокрема фотографував повернення військових «Азову», яких доправили до Туреччини. Микола трагічно загинув внаслідок падіння гвинтокрила у Броварах разом з керівництвом МВС та цивільними.

Премією відзначатимуть фотохудожників та фотожурналістів за визначні твори, що відзначаються високим професіоналізмом. Враховуватимуть також актуальність тематики, фіксацію історичних моментів й внесок у розвиток та популяризацію українського мистецтва фотографії. Розмір премії – 20 тисяч гривень.

 

УІК запрошує українських видавців взяти участь у Болонському ярмарку дитячої книги

Український інститут книги розпочав підготовку до участі у Болонському ярмарку дитячої книги – 2024, що проходитиме 8–11 квітня у м. Болонья в Італії. Охочі можуть подати заявку на участь до 16 лютого.

Згідно з умовами, видавці мають презентувати на стенді книги тільки українських авторів. Також представникам видавництв необхідно бути присутнім протягом всіх днів проведення ярмарку, включно із днем забудови для викладки книг. Перевагами будуть презентація книг, вже перекладених іншими мовами, наявність у виданнях ілюстрацій, заплановані бізнес-зустрічі в межах ярмарку та самостійне доставлення книжок на захід.

Болонський дитячий книжковий ярмарок – це провідна подія в книговидавничій галузі, котра завдяки 60-річному досвіду змогла об’єднати унікальну та різноманітну світову аудиторію. У результаті ярмарок став світовим центром обміну авторськими правами преміумкласу в галузі видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси для дитячих оповідань, ілюстрацій, анімації та суміжних галузей.

Видавці, ілюстратори, графічні дизайнери, літературні агенти, автори, перекладачі, мобільні розробники, ліцензіари та ліцензіати, пакувальники, друкарні, дистриб’ютори, фахівці з аудіокниг, книготорговці, бренди, бібліотекарі та вчителі – усі вони щовесни з’їжджаються на виставку, щоб зануритися у світ книг і мультимедійних продуктів на тисячах стендів у шести величезних залах. У виставці 2023 року взяли участь понад 1 400 експонентів із близько 90 країн.

 

Шевченківський національний заповідник оголосив про літературно-мистецький конкурс «Роду криниця віща» для учнівської та студентської молоді. Прийом робіт триватиме до 22 квітня.

Мета конкурсу — виявити та підтримати літературно- та художньо обдаровану молодь, виховати любов та повагу до свого роду, рідної землі та пращурів, підсилити інтерес до пізнання родинних звичаїв і традицій. Він проводиться у двох секціях: «Літературна творчість» та «Рід і родина — очима юних художників». Студенти та учні можуть подати поетичні та прозові твори (вірші, оповідання, новели, есе, казки), а також малярські роботи, у яких мистецьки осмислюють власне бачення ролі роду і родини, силу енергії Шевченкової поезії у боротьбі проти багатовікового російського ворога, збереження родових цінностей тощо. Мова творів — українська.

Переможці отримають дипломи, грамоти, пам’ятні подарунки, безплатні екскурсії музеєм Тараса Шевченка, майстер-класи від митців. Кращі твори надрукують та видадуть окремою збіркою, проілюстрованою найкращими роботами юних художників.

Вручення нагород відбудеться на Тарасовій горі в м. Каневі у травні в рамках відзначення Дня матері та Міжнародного дня сім’ї.

 

У Києві відбувся круглий стіл та обговорення проєкту Державного реєстру музейного фонду України

14 лютого у Національному художньому музеї за участі заступниці Міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасії Бондар та очільниці Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яри Децці Бардескі відбулася зустріч із працівниками київських музеїв, у межах якої продемонстрували та обговорили проєкт електронного реєстру Державної частини музейного фонду України.

Вона зауважила, що у музейних фондах знаходиться більше ніж 12 млн обʼєктів, всі вони мають увійти до реєстру. На сьогодні дані про музейні об’єкти, що належать державі, недоступні в уніфікованому та централізованому цифровому форматі. Саме тому міністерство прагне створити централізовану систему з єдиним інтерфейсом, прозорими процесами та публічним доступом до інформації.

Під час заходу експерти продемонстрували роботу вже розробленого першого модуля електронної системи. Водночас зазначалося, що триває робота над модулем з автоматизації процесу переміщення та вивезення обʼєктів, а також з перенесення інформації з різних наявних систем та документів.

К’яра Бардескі додала, що у межах співпраці з міністерством ЮНЕСКО передасть технічне обладнання, зокрема всі необхідні сервери, для безперервного та безперебійного функціонування електронних систем.

 

В межах проєкту першої леді України Олени Зеленської в Канаді, Іспанії та Угорщині з’явилися нові українські книжкові полички

Так, нещодавно українська книжкова поличка відкрилася в Бібліотеці та Національному архіві Квебеку (м. Монреаль). Це – перша поличка в межах проєкту в Канаді. Перша леді Олена Зеленська звернулася до учасників заходу з відеопривітанням. Вона подякувала за підтримку президентці та виконавчій директорці Бібліотеки та Національного архіву Квебеку Марі Грегуар та її команді, Міністерству закордонних справ України, Посольству України в Канаді, Міністерству культури та інформаційної політики України, Українському інституту книги, Київській школі економіки та громадській організації українців «Український клуб Монреаля».

Крім того, Генеральне консульство України в Барселоні (Іспанія) реалізувало проєкт «Українська книжкова поличка» в Публічній бібліотеці м. Пальма-де-Майорка «Кан Салес». До бібліотеки передали понад 200 книг для дітей та підлітків.

В Угорщині українську книжкову поличку відкрили одразу у двох закладах: у бібліотеці ім. Петера Меліуса (м. Дебрецен) і в Обласній та міській бібліотеці ім. Жигмонда Моріца (м. Ньїредьгаза). Книги надав Державний комітет телебачення та радіомовлення України в межах акції «Українським дітям – українську книгу». Загалом в Угорщині відкрито вже шість поличок у межах проєкту.

Нагадаємо, проєкт із поширення української книги в бібліотеках світу охоплює понад 190 поличок, в асортименті яких – більш ніж 47 тис. книг, і діє вже в 46 країнах (Австрія, Туреччина, Литва, Словаччина, Швеція, Чехія, Франція, Нідерланди, Греція, Латвія, Фінляндія, Йорданія, Хорватія, Ліван, Японія, Бельгія, Албанія, Південна Корея, Польща, Швейцарія, Німеччина, Іспанія, Норвегія, Молдова, Катар, Словенія, Азербайджан, Болгарія, Португалія, ПАР, Кіпр, ОАЕ, Намібія, Північна Македонія, Угорщина, Індонезія, Вірменія, Велика Британія, Сербія, США, Румунія, Сінгапур, Мексика, Данія, Аргентина, Канада) та штаб-квартирі міжнародної організації ЮНЕСКО.

 

У Києві презентували книгу «Бахмут. Хроніки незламної фортеці»

У Музеї Становлення української нації відбулася презентація книги Євгеній Богословської «Бахмут. Хроніки незламної фортеці». У заході взяв участь заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко. Водночас засновник Музею Становлення української нації Валерій Галан наголосив на виховній функції проєкту.

«Бахмут. Хроніки незламної фортеці» написана на базі спогадів волонтерів, вчителів та медиків. Книга містить історичний нарис міста та хронологію подій з лютого 2022 року по січень 2023 року, описуючи гуманітарну катастрофу, що сталася, та виклики, з якими стикнулися бахмутяни. «Це – книга про незламність міста, про незламних людей», — акцентувала авторка Євгенія Богословська. Історик Микита Безмен зауважив, що Бахмуту історично було суджено стати фортецею. Місто руйнували кілька разів, зокрема, після повстання козака Кіндрата Булавіна у 18 ст. і під час Другої світової війни у 20 ст. Але бахмутяни завжди знаходили в собі сили його відбудовувати.

«Бахмуту 450 років — і ця давність вирізняє його з-поміж інших міст на Донеччині. За цей час там багато всього сталося — повстання Кіндрата Булавіна, Бахмутська Січ, була жахлива страта євреїв під час Другої світової війни у штольнях, які потім стали заводом шампанських вин. І всі ці факти є невіддільною частиною міста, тому нам важливо було розповісти про них», — додав керівник проєкту Олексій Кононенко.

 

Ростислав Карандєєв зустрівся з міністеркою культури Швеції

15 лютого в Стокгольмі т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв в рамках свого візиту до Швеції зустрівся з міністеркою культури Швеції Парісою Лільєстранд. Йшлося про допомогу Україні та підтримку проєктів, спрямованих на інтеграцію української культури в європейський культурний простір та активізацію науково-дослідної співпраці між істориками, архівістами, музейниками двох країн, обмін досвідом у сфері культурної спадщини.

Він також висловив вдячність шведській стороні за допомогу в протидії дезінформації та сподівання на подальшу ефективну співпрацю. Шведська сторона висловила захоплення фактом, що Швецію на «Євробаченні-2024» може представляти українка Марія Сур. Уродженка Запоріжжя, яка переїхала до цієї країни через повномасштабне вторгнення. Вона перемогла у першому півфіналі шведського Нацвідбору й одразу пройшла у фінал. Під час зустрічі міністерка культури Швеції Паріса Лільєстранд подарувала Міністерству культури та інформаційної політики України копію оригінальної карти Бахмута. Цей символічний подарунок підкреслює підтримку Швеції України в її боротьбі за незалежність та євроінтеграцію.

Т. в. о. міністра нагадав про успіх в Україні виставки «Раритети української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII століть до 30-річчя Незалежності України». Вона тривала з 17 серпня до 14 листопада 2021 року у Софії Київській. Одним із експонатів проєкту був привезений зі Швеції скорочений переклад латинською мовою договірних статей так званої «Конституції Пилипа Орлика».

Під час зустрічі сторони домовились про спільний план дій, направлений на допомогу українцям та про продовження плідної співпраці у сфері культури. Нагадаємо, в Музеї шведської армії в Стокгольмі відкрилась масштабна міжнародна музейна виставка «Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України». Вона демонструє глибокі українсько-шведські зв’язки впродовж тисячоліття.

 

У Швеції відкрилась знакова виставка «Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України»

15 лютого в Музеї шведської армії в Стокгольмі відкрилась знакова міжнародна музейна виставка «Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України». Вона демонструє глибокі українсько-шведські зв’язки впродовж тисячоліття. Також подія яскраво презентує багатогранну історію та культуру України як частину європейського цивілізаційного поля.

Володимир Зеленський звернувся до міжнародної спільноти з нагоди відкриття виставки. Разом із Королем Швеції Карлом XVI Густавом т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв оглянув експозицію Музею шведської армії. Знаково, що це перша музейна експозиція, представлена Україною в Європейському Союзі, після початку переговорів між Україною та Європейською Комісією щодо членства в ЄС.

Виставка є одним із найбільших міжнародних історичних проєктів України часів незалежності. Серед експонатів: унікальні артефакти з майже 30 музеїв, архівів, бібліотек України та Швеції, зокрема оригінальні експонати з колекцій 16 музеїв та заповідників, бібліотеки із різних регіонів України.

Така увага до української культури та історії підкреслює сталість, багатовікову традицію та послідовність зовнішньої політики Швеції щодо підтримки ідеї вільної України. Знаково, що Швеція першою зі скандинавських країн офіційно визнала українську незалежність.

Нагадаємо, цей масштабний проєкт є своєрідним продовженням українсько-шведської виставки «Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII – XVIII ст.)», що відкрилася у Києві 1 жовтня 2008 року й була присвячена 300-річчю українсько-шведського військово-політичного союзу. Високий історичний статус тієї події, підтвердив офіційний візит в Україну шведської королівської родини.

 

В бібліотеці імені Дмитра Чижевського у Кропивницькому відсвяткували 125-ту річницю від дня заснування

Цього року Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського, що в Кропивницькому, виповнилося 125 років. До заходів з нагоди святкування ювілею долучилися начальниця відділу з політики безбарʼєрності, гендерної рівності та ментального здоровʼя МКІП України Леся Хемраєва та в. о. генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін.

Від імені Міністерства вона вручила подяки колективу книгозбірні за вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм. Також подяку отримала директорка департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації Уляна Соколенко. Водночас делегація з Києва взяла участь у церемонії погашення двох марок, які Укрпошта випустила з нагоди ювілею за ініціативи колективу ОУНБ ім. Дмитра Чижевського.

Бібліотека активно розвиває напрям безбар’єрності та ментального здоров’я. У просторі книгозбірні є майданчик «ІнтерСвіт» для людей із порушеннями зору. Крім того, у книгозбірні незабаром з’явиться Мультифункціональний простір з психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та інших людей, які цього портебуватимуть. Книгозбірня веде свою історію з 15 лютого 1899 року, коли тоді ще Єлисаветградська громадська бібліотека почала приймати читачів. Станом на 1 січня 1900 року там налічувалось більш ніж 2,5 тисячі книг з філософії, психології, логіки, історії, бібліографії, археології, публіцистики, історії мистецтв та літератури тощо. Наразі книжковий фонд ОУНБ імені Дмитра Чижевського нараховує понад 800 тисяч примірників 43 мовами світу.

У Національній бібліотеці України для дітей провели «Дні єднання з Великим Кобзарем»

15 лютого, напередодні Дня Єднання та 210-річчя вшанування пам’яті Тараса Григоровича Шевченка, у Національній бібліотеці України для дітей відбулись «Дні єднання з Великим Кобзарем» під патронатом Міжпарламентської групи дружби між Україною та Киргизстаном. Її очолює народний депутат України Владлен Неклюдов.

Генеральна директорка бібліотеки Алла Гордієнко розповіла учасникам події про книжкові видання Тараса Шевченка з фондів бібліотеки. Вона також сфокусувала увагу гостей на популярності літературних творів митця серед українських дітей, які знають поезію Тараса ще з дошкільного віку. В контексті події бібліотекарі підготували виставку «Слово Шевченка єднає народи». На ній представлені унікальні книги з колекції рідкісних та цінних видань бібліотеки для дітей, переклади творів Тараса Григоровича мовами народів світу.

Завершився День єднання з Великим Кобзарем поетичним марафоном за участю усіх присутніх на зустрічі дипломатів, які читали Шевченків «Заповіт» своєю рідною мовою. Серед гостей, яких об’єднав спільний інтерес до творчості Кобзаря: співорганізатор заходу Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Киргизстан в Україні Ідріс Кадиркулов, посли Азербайджанської Республіки, Аргентинської Республіки, В’єтнаму, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Республіки Молдова, Словацької Республіки, Республіки Узбекистан, Румунії, Республіки Таджикистан, а також представники амбасад Туреччини, Болгарії.

 

Звітно-виборна конференція ГО «Чернігівське обласне відділення УБА», 15 лютого 2024 р.

15 лютого 2024 р. відбулася звітно-виборна конференція ГО «Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» у форматі онлайн на платформі Zoom. У заході взяли участь члени Чернігівського обласного відділення Асоціації та представники Президії: віцепрезидентка Лариса Лугова, членкині Президії Світлана Кравченко, завідувачка науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, та Іванна Щербина, директорка ЦБС Солом'янського району м. Києва, виконавча директорка Ярослава Сошинська.

У програмі конференції основними питаннями були звіт Президії про роботу ГО «Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» за 2021–2023 рр. та його обговорення. З підсумковою доповіддю про діяльність організації протягом 2011–2023 рр. виступила голова Президії ГО «Чернігівське обласне відділення УБА» Інна Аліференко, проаналізувавши основну мету і завдання, які виконувала та розвивала бібліотечна спільнота, а саме – сприяння розвитку бібліотечної справи на території Чернігівської області, забезпечення права користувачів бібліотек на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, захист соціальних та інших спільних інтересів членів Чернігівського обласного відділення Української бібліотечної асоціації, формування у суспільстві усвідомлення ролі бібліотеки як осередку культури та освіти, удосконалення бібліотечного законодавства, організації та управління бібліотечною справою тощо.

 

Держмистецтв оголосило переможців премії імені М. В. Лисенка в 2024 році

16 лютого в Державному агентстві з питань мистецтв та мистецької освіти відбулося засідання Комітету з присудження премії імені М. В. Лисенка у сфері музичного мистецтва та музикознавства. Після тривалих обговорень члени Комітету шляхом відкритого голосування визначили цьогорічних переможців у трьох номінаціях.

Так, «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості» премію отримав Євген Петриченко за твори «Concerto Grosso з позитивом», «Осяяні чорним сонцем» та Диптих «Коляда-триб’ют».

Композитор має значний творчий багаж, представлений різноманітними жанрами симфонічної, камерно-симфонічної, камерно-інструментальної, вокальної, хорової музики. Його твори виконувались на сценах Київської, Луганської, Донецької, Львівської, Івано-Франківської та Одеської обласних філармоній, на міжнародних музичних фестивалях, як-от імені А. Кос-Анатольського, «КиївМузикФест», «Золотоверхий Київ», «Два дні й дві ночі нової музики», «Контрасти».

У номінації «за видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві» перемогу здобув Роман Рєпка (фортепіано) за концертну програму «Левко Ревуцький. Повернення шедевра».

Роман Рєпка – піаніст, лауреат національних та дипломант міжнародних конкурсів, викладач Київської дитячої музичної школи №5 ім. Л. Ревуцького. У різні роки співпрацював з камерними ансамблями «Київ», «Рикошет», «Luna Ensemble», а також – з оркестром «New Era Orchestra» як соліст та репертуарний директор. Зараз піаніст поповнює свій репертуар маловиконуваними або забутими шедеврами української та європейської музики.

У номінації «за видатні досягнення в музикознавстві» перемогла Ірина Тукова з монографією «Музика і природознавство: взаємодія світів в умонастроях епох (XVII — початок ХХІ століття)» та науково-критичними статтями, присвяченими дослідженню й популяризації української музики у світі. У цій праці авторка дослідила взаємозв’язок між академічним музичним мистецтвом і природознавством на рівні умонастрою епохи. На підставі аналізу широкого кола матеріалів, залучення досліджень з історії й теорії музики, мистецтвознавства, історії й філософії науки, вона вибудувала систему аналогій між цими сферами духовно-інтелектуальної діяльності людини. Окрему увагу музикознавиця приділила питанням музичної мови і особливостям її розвитку від початку ХХ століття до сьогодення.

Премія імені М. В. Лисенка присуджується щороку у трьох номінаціях за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.

 

«Cinema for Victory»: в Україні заснували кінофестиваль фільмів, знятих під час російсько-української війни

За підтримки Президента України та з ініціативи Державного агентства з питань кіно до десятої річниці вторгнення росії на територію України та до другої річниці повномасштабної війни започатковано проведення Ukrainian National Film Festival «Cinema for Victory» — кінофестивалю фільмів, знятих під час російсько–української війни.

До організаційного комітету увійшли голова Державного агентства з питань кіно Марина Кудерчук, т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, керівниця Кабінету керівника Офісу президента Олена Ковальська, голова правління Одеської кіностудії Андрій Осипов, керівник Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпачхі, директор ГО «Трибунал» Олег Яцура. Головою оргкомітету є генеральний продюсер Final Cut Media Ltd Андрій Ногін.

Кінофестиваль є платформою для інформаційного спротиву російській агресії, майданчиком для розвитку контенту воєнного часу, об’єднання зусиль і обміну досвідом для кіноспільноти, підсилення взаємодії між цивільними та військовими, що сприятиме підсиленню мотивації на шляху до української перемоги. Його основні завдання – підтримка уваги до війни в Україні, документування злочинів росії проти українців, відзначення документалістів, які доводять засобами кіно необхідність потужної й тривалої підтримки України з боку міжнародних партнерів.

До 22-го лютого «Cinema for Victory» приймає стрічки до конкурсної програми, а вже 23 – 25 лютого відбудеться офіційна частина Національного кінофестивалю. Цьогоріч він зосередиться на фільмах, які документують воєнні злочини росіян, фіксуючи свідчення про війну через реальні історії українців.

Воєнна кінодокументалістика є свідоцтвом активного спротиву українців, героїзму захисників і захисниць та безпрецедентного об’єднання українського суспільства заради протистояння ворогу. Поширення документальних фільмів, створених під час війни, є протидією пропаганді російських загарбників на території України та у світі, а також — потужним аргументом для світової аудиторії в адвокації України.

 

Лауреатом премії імені Леся Курбаса у 2024 році став режисер Артем Вусик за постановку про досвід війни на Салтівці в Харкові

За інформацією Держмистецтв, Комітет з присудження премії імені Леся Курбаса шляхом відкритого голосування визначив переможця. У 2024 році ним став режисер та засновник незалежного театру «Нафта» Артем Вусик. Нагороду митцю присудили за постановку вистави-концерту «Веселка на Салтівці». Її прем’єра відбулась у листопаді 2023 року. Артем Вусик – режисер та єдиний актор цієї вистави.

Постановка стосується повномасштабної війни та, як вказують в театрі, є музичною сюрреалістичною трагікомедією про життя митця, його досвід війни і найбільший житловий масив України – Салтівку. Цей район зазнав значних руйнувань у Харкові після початку повномасштабного вторгнення росії. «Веселка» пропонує «переосмислити стереотипи» та розгледіти «поетичність району, який вважається хуліганським». Нагадуємо, премія імені Леся Курбаса присуджується щорічно професійним театральним режисерам за вагомий внесок у розвиток сучасного театрального мистецтва України.

 

У Києві відкрилась вулична виставка фотографа Джима Сюмкая до 10-ї річниці вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

Сьогодні, 19 лютого, на Контрактовій площі в Києві відкрилась виставка «Київ 2014. Повернення». Світлини з Майдану бельгійця Джима Сюмкая у символічній чорно-білій палітрі передають атмосферу найбільшого в новітній історії України протесту. Десять років тому він фіксував Революцію Гідності в столиці України. В об’єктив фотографа потрапили самі учасники, побут мітингувальників, деталі наметового містечка та трагічні моменти прощання з Героями Небесної Сотні.

До 10-ї річниці вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні виставку паралельно з Києвом представлять і в Європарламенті у Брюсселі. Так закордонні партнери зможуть краще зрозуміти один із переломних моментів новітньої української історії та одночасно з українцями вшанувати Небесну Сотню. Свої світлини Джим Сюмкай передав до архіву Музею Майдану. Близько сорока із них усі охочі можуть побачити на Контрактовій площі Києва до 21 квітня. Згодом розширений варіант виставки можна буде побачити у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану.

Виставку відкрили: Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції; Максим Ярмистий, державний секретар Міністерства науки та освіти; Володимир Тиліщак, в.о. Голови Українського інституту національної пам’яті; Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності; Пітер Ван Де Вельде, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгії в Україні.

Організатори: мерія міста Льєж (Бельгія), Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності, за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Нагадаємо, цього року Україна відзначає десяту річницю Майдану. Програма заходів до Дня Героїв Небесної Сотні тут

 

До другої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну Американський дім презентував роботи сучасних митців про війну

19 лютого спільно з Програмою імені Фулбрайта в Україні та Спілкою митців війни і за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Американський дім презентував роботи сучасних митців, які зображують та рефлексують на тему війни.

Кожна робота виставок «Україні. Війна та опір» та «Мистецтво з уламків війни» відображає унікальний досвід, який виростає з проживання найтемніших часів й найглибших емоцій. Експонати цієї виставки – це віддзеркалення особистих переживань та відчуттів, які передають стійкість і силу українського народу, їхнього героїзму та спротиву. Так, виставка «Мистецтво з уламків війни» – це нове мистецтво зі зламаних елементів. В основі кожного осколка снаряда, кожного шматка танка чи уламка ракети лежить не лише історія конфлікту, але й можливість відродження. Проект WAU втілює цю філософію трансформації: із залишків війни народжується мистецтво. З інструментів знищення народжується українське відродження.

Спілка митців війни – це команда унікальних митців з усієї України, яких об’єднує єдине бачення, перетворити знаряддя руйнування на виразники краси, миру та надії. Своїм мистецтвом вони не лише дають друге життя цим зруйнованим війною фрагментам, а й демонструють стійкість людського духу та ідею про те, що творення може подолати руйнування.

На виставці представлені роботи Володимира Балибердіна, Стаса Кадочнікова, Івана Стецюка та Сергія Демченка.

 

Культура дає можливість всьому світу фізично доторкнутися до того, що відбувається в Україні, – Анастасія Бондар

19 лютого у Берліні відкрилось «Cafe Київ». Це другий мистецько-просвітницький захід, організований фондом Конрада Аденауера. Його відвідала Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона оглянула виставки, завітала до крамнички з традиційним українським одягом й скуштувала українські смаколики. Урсула фон дер Ляєн висловила впевненість у європейському майбутньому України та закликала разом допомогти здійснити цю мрію українців. Політик зазначила, що 10 років тому українці обрали свободу, країна прагне стати членом ЄС. Президентка Єврокомісії також відзначила процес реформ в Україні.

Також у відкритті «Cafe Київ» взяла участь заступниця міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар. Вона презентувала відвідувачам виставки «Імерсивний світ Шевченко» та «Україна земля хоробрих», створені завдяки ініціативі Наталі Делієвої й Валерія Костюка та за підтримки посольства Канади.

Заступниця міністра взяла участь у панельній дискусії, присвяченій майбутньому музеїв в Україні. Обговорення стосувалось і змін, що відбулися у сприйнятті мистецтва України в світі під час повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, «Café Київ» запрацювало в Берліні вдруге. Протягом дня на майданчиках, які носили назви українських міст, зокрема й тимчасово окупованих, проходили різні культурно-інформаційні події. Це панельні дискусії, майстер-класи, художні інсталяції, музикальні номери та кулінарні дегустації, а також презентація українських модних брендів. Вперше такий захід провели рік тому, у першу річницю повномасштабної війни. Цьогоріч його гасло «Ми обираємо свободу».

 

У Києві відбулась церемонія вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності

20 лютого на алеї Героїв Небесної Сотні відбувся традиційний церемоніал до десятої річниці Дня Героїв Небесної Сотні. Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше учасників Революції Гідності – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими впродовж зими 2013–2014 років учасниками мирних протестів і п’ятьма активістами Майдану, які полягли навесні 2014 року, захищаючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Вшанування розпочалось з виконання Державного Гімну, після чого пройшла міжконфесійна панахида за загиблими та пролунала «Молитва за Україну». До тимчасового меморіалу й портретів 107 Героїв Небесної Сотні на алеї присутні поклали квіти та запалили лампадки. На знак пам’яті про полеглих за свободу майданівців пролунала пісня «Пливе кача», яка стала реквіємом по Небесній Сотні.

Продовжилась церемонія зверненнями учасників Революції Гідності, членів їх родин та посадовців. Зокрема до учасників заходу звернувся заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

 

У Міжнародний день рідної мови розпочався І Південний фестиваль «Рідна мова – шлях до перемоги!»

21 лютого відкрився І Південний фестиваль рідної мови «Рідна мова – шлях до перемоги!». Захід пройшов у змішаному форматі – онлайн та офлайн. Серед учасників: представники закладів культури, освіти і науки, громадських організацій та медіа, керівництво обласної військової адміністрації.

У програмі фестивалю: святкова церемонія відкриття фестивалю, онлайн студії за участі освітян, працівників бібліотек південного регіону: «Українська на Півдні України: сміливість бути нескореною», мовний кінопростір, майстер-клас: «Лялька-мотанка сакральний український оберіг», презентація виставки-знайомства: «Хронологія лінгвоциду: Херсонщина», презентація інноваційних форм та методів роботи Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки: «Мовний форпост бібліотеки», «З мовою рідною і в горі, і в радості» від Херсонської обласної універсальної бібліотеки ім. Олеся Гончара, а також святкове завершення фестивалю – «Поетична шафа». Цей фестиваль – це не лише свято рідної мови, але й платформа для спілкування, обміну досвідом та виявлення творчого потенціалу його учасників. Подія стала важливим кроком у збереженні та розвитку рідної мови, а також цінною культурною перемогою.

 

«ЗЕМЛЯ – NOT FOR SALE»: 20 лютого у галереї AVSart відкрилася виставка живопису Костянтина Чернявського

20 лютого у галереї AVSart відкрилася виставка живопису Костянтина Чернявського «Земля – Not For Sale» – рефлексія художника на кривавий російський геноцид українського народу. Живописна серія розкриває індивідуальність і самобутність української самоідентифікації та відображає глибинний код нації. Більшість полотен були створені вже після початку повномасштабного вторгнення. Художник займався волонтерством: доставляв гуманітарну допомогу на звільнені території, пропускаючи крізь себе весь біль і жагу людей, котрі навіть без зброї, голими руками зупиняли ворожі танки. «В експозиційному просторі галереї «АВС-арт» твори художника «Чернігів в огні», «Маріуполь – наш форпост», «Кров мого Азова», «Кривий Ріг – нескорений. Сталеве серце України», «Евакопоїзд. Останній…» та інші утворюють потужну візію цілісності й непорушності нашої землі. Вона – не продається. Вона – безцінна. Вона – українська» – зазначено у дописі про виставку на сторінці галереї.

Костянтин Чернявський – голова Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства, академік Міжнародної академії освіти і науки, доцент кафедри графічного дизайну НАОМА, волонтер, засновник Міжнародного благодійного фонду Національної спілки художників України, член опікунської ради Міжнародного благодійного фонду «Добра і любові». Член НСХУ (2008), заслужений художник України (2018).

За його ініціативи та за підтримки деяких обласних і міських державних адміністрацій Національна спілка художників України реалізувала низку мистецьких виставок у рамках широкомасштабного проєкту «Нескорені міста-герої»: «Маріуполь – нескорений», «Херсонщина – це Україна», «Миколаїв – нескорений», «Кривий Ріг – нескорений», «Чернігів – нескорений», які викликали резонанс у суспільстві.

 

У Києві в Бабиному Яру вшанували пам’ять поетеси Олени Теліги

21 лютого українські патріоти вшанували пам’ять видатної поетеси й діячки ОУН Олени Теліги та її побратимів. Вони присвятили свої життя боротьбі за незалежність України. Силу слова поетеси порівнюють з поезією Лесі Українки. У заході взяли участь представники органів державної влади, духовенства, громадських організацій. Вони поклали квіти й запалили лампадки біля Пам’ятного хреста та пам’ятника Олені Телізі.

Нагадаємо, в жовтні 1941 року в надії на національне визволення й відродження самостійної України Олена Теліга у складі Похідної групи ОУН прибула до окупованого німцями Києва. Вона очолила Спілку українських письменників, редагувала літературно-мистецький журнал «Літаври», організувала пункт харчування для киян, які залишилися в окупації і потерпали від голоду.

Цього дня 1942 року на тридцять п’ятому році життя Олена Теліга загинула від рук гестапо. Вона похована у Бабиному Яру. Разом з нею прийняли мученицьку смерть її чоловік Михайло Теліга та інші діячі ОУН. Під час церемонії вшанування пам’яті відомих українців бандурист, лірник, очільник музичного гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко виконав пісні на слова Олени Теліги.

 

«Книгарня «Є» стала партнером проєкту «Книга на фронт»

У магазинах «Книгарня «Є» збиратимуть книжки, які передаватимуть захисникам на передову у межах проєкту «Книга на фронт», що реалізується ГО «Культурний десант» за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики.

Всі охочі можуть взяти участь в акції, прийшовши в магазин та обравши книгу для того, хто зі зброєю в руках береже спокій українців. Необхідно придбати бажане видання, підписати його (принагідно додати листівку з побажаннями), а надалі – залишити книгу на спеціальній полиці у «Книгарні». Адже книга – це гарний інструмент, аби хоч ненадовго витягнути Героя з пітьми воєнних дій і надати можливість внутрішньо перепочити.

 

У Києві відкрилась виставка «Ательє мрій» про волю до життя та стійкість українських дітей під час війни

22 лютого в Національному центрі «Український Дім» відкрилась виставка «Ательє мрій». Вона присвячена мріям, волі до життя та стійкості українських дітей під час війни. Як зазначають організатори, метафора, якою можна було б описати сьогоднішнє покоління дітей, — квітка, що проривається крізь асфальт.

За останніх два роки діти у прифронтових регіонах України були змушені провести до 5 тисяч годин у підвалах та укриттях. Це еквівалентно шести місяцям перебування під землею. Крім того, станом на вересень 2023 року лише близько половини українських шкіл мали змогу організувати очне навчання. А на сході та півдні країни лише 15% дітей відвідують заняття, решта змушена навчатися онлайн.

Дорослішання в умовах війни має неабиякий вплив і на психічне здоров’я. За оцінками ЮНІСЕФ у 2023 році, 1,5 мільйона дітей мають ризик розвитку депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу та інших проблем психічного здоров’я.

Попри жахи війни, багато дітей змогли знайти розраду в творчості, навчаючись співу, танцю, живопису та підтримуючи одне одного. Напередодні події понад 150 дітей співпрацювали з відомими українськими митцями й мисткинями — Машею Ревою, Ксенією Білик, Юрієм Болсою, Антоном Логовим — під кураторством засновниці ГО «Порт Культури» Каті Тейлор. Їхні твори, що відображають переживання та досвід зростання під час війни, були створені на воркшопах у дитячих точках «Спільно» від ЮНІСЕФ у Харкові, Києві, Дніпрі та Одесі.

Виставка проходитиме до 3 березня, щодня з 11:00 до 19:00. Вхід на всі події «Ательє мрій» — вільний.

 

До другої річниці вторгнення рф в Україну на Київщині відкрили меморіал «Хрест Героїв»

24 лютого у Вишгороді на Київщині відкрили меморіал «Хрест Героїв». Він присвячений воїнам, які віддали свої життя, захищаючи Україну, та всім, хто надалі продовжує боротьбу з російськими окупантами. Меморіал поєднує минуле і сучасне. Він також є віддзеркаленням нашого часу, великої любові й надії.

Місце для встановлення пам’ятника обрали не випадково. Два роки тому на Київщині українці зупинили навалу ворожих сил на столицю. Саме на пагорбах Вишгорода знищили перші ворожі гвинтокрили.

У церемонії відкриття взяли участь військовослужбовці, родини загиблих героїв, представники духовенства, держави та бізнесу, дипломати.

Меморіал створили за приватний кошт без залучення державного фінансування.

Авторами задуму стали: Блаженніший Святослав, Андрій Вавриш, Олександр Горган, Микола Каблука, о. Тарас Валах.

 

У Києві розробляють політику доступності культурних послуг в Україні

27 лютого у Києві відбулася стратегічна сесія щодо розробки політики доступності культурних послуг в Україні. У заході взяли участь заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко та начальниця відділу з політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва.

Він подякував партнерам з уряду Канади та учасникам проєкту SURGe за підтримку у впровадженні політики безбар’єрності та гендерної рівності в Україні.

Під час заходу представники закладів культури та МКІП, а також експерти з безбар’єрності, серед яких – особи із порушенням зору, разом із партнерами розглянули засадничі принципи розробки документів за методологією управління, орієнтованої на результат. Також учасники визначили зацікавлені сторони у доступності культурних послуг, обговорили проблеми у галузі безбар’єрності, на вирішення яких спрямовується державна політика, розробили стратегічні та операційні цілі за напрямами політики.

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

 

Оголошено прийом заявок на здобуття стипендії Президента України для молодих письменників і митців у 2025 році

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурсний відбір кандидатів на здобуття стипендій Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва у 2025 році. На стипендію можуть претендувати молоді письменники і митці у галузі музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва і кіномистецтва віком від 14 до 35 років, які мають творчі досягнення. Також стипендії можуть призначатися повторно, але не більше двох разів. З повним переліком документів та умовами подання можна ознайомитись на сайті Держмистецтв. Документи на участь у відборі кандидатів приймаються з 1 березня до 31 травня 2024 року (включно).

 

Держмистецтв оголосило лауреата премії імені Шолом-Алейхема

Напередодні 165-ї річниці від дня народження письменника та драматурга Шолома-Алейхема Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило переможця однойменної премії. Цьогоріч лауреатом став письменник Олексій Нікітін за роман «Бат-Амі» (ПП «Видавництво «Фенікс», 2021). Документальний роман «Бат-Амі» — це трагічна і водночас сповнена потужної життєвої сили історія київської українсько-єврейської родини доби Другої світової війни, що написана на базі документів Першого (Розвідувального) управління НКВС УРСР, які розсекретили після 2011 року.

У лютому 2024 року Держмистецтв провело засідання Комітету з присудження премії під головуванням українського поета та громадського діяча Григорія Фальковича, під час якого і було визначено цьогорічного переможця. Загалом на адресу агентства надійшло 12 заявок від українських письменників на здобуття премії імені Шолом-Алейхема.

Окрім лауреата, члени Комітету погодили, що двох претендентів, чиї роботи також високо оцінили, відзначать почесними дипломами. Нагороди отримають: Андрій Павлишин за переклад антології творів Горація Сафріна «При шабатних свічках. Єврейський гумор», видавництво «Дух і Літера», 2023. Іларія Шевченко за переклад роману Антоніо Ітурбе «Бібліотекарка з Аушвіцу», видавництво «ВІВАТ», 2023.

Премія імені Шолом-Алейхема присуджується письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.

 

Кавова традиція кримських татар відтепер у переліку нематеріальної культурної спадщини України

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новим елементом. МКІП додало до нього кавову традицію кримських татар. Поширення саме цієї традиції напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Переважна більшість кримських татар проживають в Автономній Республіці Крим. Кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.

В усі часи кримські татари славились своєю гостинністю. Народ має давнє повір’я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь який дім. Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати і допомагати в дорозі. Адже його прихід – це неодмінно щастя та удача в родині. З давнини до сьогодення в кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов’язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє. Каву подають у кавових чашках невеликого розміру, розташованої на блюдці. Спочатку у кожну чашку кофейною ложкою господиня дбайливо викладає кавову пінку, а потім наливає каву.

Зазвичай не прийнято додавати у каву цукор. Каву п’ють прикушуючи дрібно колотим молочним цукром або твердим цукром домашнього приготування. У кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.

Нагадаємо, відтепер громада має враховувати рекомендації Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП про охорону елемента. Нещодавно МКІП додало цілих 4 позиції до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

 

Урядову премію імені Лесі Українки за 2023 рік присудили Андрію Кокотюсі, Олександру Продану та Катерині Лук’яненко

1 березня Уряд присудив премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва:

у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» письменнику Андрію Кокотюсі за книжку «Врятувати березень»;

у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» художнику Олександру Продану за художнє оформлення книжки «Дім»;

у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» режисерці-постановниці Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки Катерині Лук’яненко за створення вистави «Хто росте в саду».

Нагадаємо, Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва запроваджена з 2007 року. Її розмір становить 20 тис. гривень.

 

Серію українських імерсивних виставок представили в Німеччині та Японії

Протягом лютого виставки «Імерсивний світ Шевченка» та «Україна земля хоробрих», створені завдяки партнерству продюсерів з України Наталі Делієвої та з Канади Валерія Костюка, представили в Берліні та Мюнхені в Німеччині, а також в Токіо в Японії. 16 лютого, до другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, Український Вільний Університет у Мюнхені, Посольство Канади в Німеччині та Посольство України в Німеччині провели показ двох мультимедійних виставок: «Україна: земля хоробрих» та «Імерсивний Світ Тараса Шевченка».

Пізніше в Берліні на форумі Україна-Німеччина відбувся Імерсивний концерт «Звуки України», який включав Імерсивний контент виставок «Імерсивний світ Тараса Шевченка», про українських митців в Канаді «Осередок», «Україна земля хоробрих» – під авторську фортепіанну музику українського композитора та піаніста Тимура Полянського. Концерт відкрила заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар разом з послом Канади в Німеччині. А вже 23 лютого в Токіо в концертному залі Посольства Канади в Японії у партнерстві з Посольством України в Японії відбулась прем’єра імерсивного концерту «THE SOUND OF UKRAINE». Українська мультимедійна виставка вперше демонструвалась в Японії під музику Тимура Полянського та відомої японської скрипальки Тії Савади. Подія була присвячена другій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. На ній були присутні посли Німеччини, Молдови, Румунії, Австрії, Литви, Греції, Естонії, Латвії, Грузії, Франції, Італії, Іспанії, Канади і України. Виставки створені Наталею Ділієвою підкорили серця не одного глядача по всьому світу. За свої досягнення та невпинну працю протягом багатьох років, за великий внесок в розвиток культури, суспільну та волонтерську діяльність її було нагороджено орденом Княгині Ольги III ступеня, який вручив Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв в стінах МКІП.

 

У Центральному будинку художника презентували культурно-мистецький проєкт до Дня народження Тараса Шевченка

1 березня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України відкрили культурно-мистецький проєкт з нагоди 210-ї річниці від дня народження поета Тараса Шевченка. Проєкт відкрив голова НСХУ Костянтин Чернявський. Він підкреслив, що виставка розпочинає шевченківські дні в Україні. Експонати розміщені в трьох виставкових залах і являють собою картини, зокрема портрети Кобзаря, також представлені кераміка, літературні видання про живопис.

Культурно-мистецький захід проводитиметься у Центральному будинку художника Національної спілки художників України з 1 по 17 березня 2024 року.

 

«Цінності і життєва сила народних ремесел»: відбулася презентація, присвячена Кролевецькому переборному ткацтву

2 березня у просторі «ЦІННОСТІ» відбулася презентація від Музею Кролевецького ткацтва і громади міста Кролевець, присвячена Кролевецькому переборному ткацтву, зокрема – Кролевецькому рушнику. На подію завітав т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. Відвідувачі події мали змогу ознайомитися із традиціями Кролевецької громади, дізнатися історію зародження цього різновиду ткацтва, походження сировини для матеріалів, навчитися розрізняти ткацтво та вишивку та довідалися про походження мотивів та кольорів орнаментів Кролевецьких рушників.

Серед спікерів події були: Ігор Гуменюк – начальник відділу культури і туризму Кролевецької міської ради, Вікторія Шприндель – директорка Музею Кролевецького ткацтва Кролевецької міської ради, Людмила Минтус – майстриня ручного переборного ткацтва, членкиня спілки майстрів народних мистецтв України, носійка елемента НКС «Кролевецьке переборне ткацтво» та Дарина Боровик – учениця пані Людмили, майстриня ручного переборного ткацтва.

 

Український Камерний оркестр «РЕНЕСАНС» Маріупольської філармонії взяв участь у великому концерті в Італії

У березні 2024 року в Театрі Вентідіо Бассо у місті Асколі Пічено відбувся хоровий симфонічний концерт «Iustitia et Pax» до другої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. На сцені об’єдналися музиканти Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії та Симфонічного оркестру Пуччіні і Хору Ventidio Basso Ascoli Piceno.

В програмі звучали твори українських композиторів: як класика, так і сучасна музика. Італійська публіка почула твори Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Ганни Гаврилець, Мирослава Скорика та «Місто Марії» Золтана Алмаші. Солісти: Каріна Кондрашевська (сопрано), Ольга Гончаренко (меццо-сопрано), Ігор Бондаренко (тенор) та Сергій Замицький (бас). Варто зазначити, що під час концерту гості мали змогу відвідати й виставку робіт українських художників, яка відбулась у театрі.

 

Премія імені Івана Франка: Держкомтелерадіо розпочав прийом творів

З 1 березня до 1 травня Держкомтелерадіо проводить прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. До конкурсу подаються нові оригінальні публіцистичні твори у галузі інформаційної сфери, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Твори мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше, як за півроку до їх висунення.

Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка – 27 серпня – у розмірі десяти тисяч гривень кожна за рахунок коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті. Премія розподіляється Держкомтелерадіо України у чотирьох номінаціях:

за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації;

за кращий твір у телевізійній сфері;

за кращий твір у радіомовній сфері;

за кращу наукову роботу в інформаційній сфері.

Одна й та сама кандидатура не може одночасно висуватися на здобуття Премії з двома й більше творами.

 

Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар відтепер нематеріальна культурна спадщина України

МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України традиційний танець кримських татар Агир ава ве Кайтарма. Поширення елементу напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Це Автономна Республіка Крим. Також кримські татари в невеликій кількості проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі. Агир ава ве Кайтарма – наразі це обрядовий танець кримських татар, без якого неможливо уявити жодне весілля.

Раніше Агир ава ве Кайтарма вважався виключно чоловічим танцем Акай аваси, який виконувався парно двома чоловіками. Серед жінок набули поширення власні варіанти виконання різних видів Кайтарми. А в деяких сім’ях від старшого покоління відомо про те, що танець виконувався на весіллі нареченим і нареченою разом, але між ними розміщували перегородку з тонкого напівпрозорого серпанку.

Сьогодні Агир ава ве Кайтарма залишається обов’язковою складовою весільного обряду. Під час весілля, чоловіки та жінки перебувають разом, а танець, який виконується має парну форму. Кримськотатарське весілля найчастіше святкується протягом двох днів, і стає особливою подією, розділеною між сторонами нареченої та нареченого. Кожна зі сторін запрошує певну кількість гостей, яка іноді може досягати 100-300 осіб.

Виконання національного танцю Агир ава ве Кайтарма не лише зберігає традиції та спадщину, але і зміцнює зв’язки між поколіннями та відтворює важливі аспекти культурної самосвідомості кримських татар. Це також сприяє формуванню з дитинства глибокого розуміння та поваги до власних корінь і культурної спадщини.

Нагадаємо, відтепер громада має враховувати рекомендації Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП про охорону елемента. Нещодавно МКІП додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 4 позиції.

 

Театр імені Івана Франка на благодійному показі вистави зібрав 2 349 000 гривень для українських захисників і захисниць

4 березня в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбувся благодійний показ вистави «Конотопська відьма» за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка. Квитки продавалися за підвищеними цінами, але в глядацькій залі не було жодного вільного місця. Завдяки глядачам вдалося зібрати 2 349 000 гривень. Всі кошти театр передасть на користь наших захисників і захисниць.

Нагадаємо, в грудні минулого року під час благодійного показу цієї ж вистави вдалося зібрати майже 1 770 000 гривень. Їх спрямували на потреби Збройних Сил України, а саме на придбання дронів.

 

Через російську агресію в Україні постраждали 945 пам’яток культурної спадщини

МКІП продовжує фіксувати пошкодження пам’яток культурної спадщини в Україні внаслідок російської агресії. За період з 24 лютого 2022 року до 25 лютого 2024 року рф зруйнувала або пошкодила 945 об’єктів культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 128, місцевого значення – 742, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини – 75. Зокрема, пам’ятки архітектури складають 293 об’єкти, архітектури та містобудування – 269, історії – 236, архітектури, історії – 33, монументального мистецтва – 25, містобудування, монументального мистецтва – 17, археології – 24, архітектури та містобудування, історії – 38, містобудування – 5,  науки і техніки – 2, садово-паркового мистецтва – 1, архітектури та містобудування, монументального мистецтва – 1, архітектури, монументального мистецтва – 1.

 

У Національній бібліотеці для дітей оживили твори Тараса Шевченка

До ювілейної 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка в Національній бібліотеці для дітей за допомогою цифрових технологій оживили твори Тараса Шевченка. Так бібліотека подарувала нове життя книгам, кожна з яких є частиною української культури. За допомогою штучного інтелекту фахівці бібліотеки оживили збірку поезій Тараса Григоровича «Тече вода з-під явора» з ілюстраціями української художниці Любові Джолос (1939 року видання).

Три анімаційні випуски творів Тараса Шевченка та інші ресурси проєкту «Книги оживають» можна знайти на сайті бібліотеки.

Нагадаємо, популяризація літературної та мистецької спадщини народного генія є надважливим завданням бібліотек, особливо у роботі з дитячою аудиторією. Цьогоріч Україна на державному рівні відзначає 210-річчя від дня народження видатного українського поета, художника Тараса Шевченка.

 

«Імерсивний Світ Тараса Шевченка»: в Канаді до 210-річчя від дня народження українського поета відбулись спеціальні покази виставки

У місті Торонто (Канада) в галереї Lighthouse Immersive відбулись спеціальні покази мультимедійної виставки «Імерсивний Світ Тараса Шевченка» для учнів місцевих шкіл. Українські студенти-переселенці школи «Thornlea Secondary School» мали нагоду поділитися українською культурою зі своїми канадськими однокласниками. Адже під час військової агресії росії проти України виставка «Імерсивний Світ Тараса Шевченка» – це єдина можливість через імерсивні технології доторкнутись до робіт Шевченка, коли оригінали заховані, аби зберегти шедеври для майбутніх поколінь.

Виставка «Імерсивний Світ Тараса Шевченка» є Українсько-Канадською копродукцією. Вона створена за участі продюсерів Наталії Делієвої (Україна), Валерія Костюка (Канада) та Національного Музею Тараса Шевченка (Україна) під художнім керівництвом Таїсії Поди (Україна) та із музичним оформленням композитора Тимура Полянського (Україна).

Нагадаємо, з часів прем’єри в Одесі у 2021 році, виставку побачило близько 50 тисяч глядачів по всьому світові у країнах: Канада (Торонто, Вінніпег), Сполучені Штати Америки (Лос-Анджелес, Чикаго, Сан Франциско, Пітсбург, Клівленд, Денвер, Детройт), Франція (Париж), Німеччина (Берлін, Мюнхен), Японія (Токіо) та Об’єднані Арабські Емірати (Дубай). У рамках святкування 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка готується розширення географії показів до нових країн-друзів України.

 

У Національній бібліотеці для дітей створили артоб’єкти з військового спорядження

6 березня у Національній бібліотеці України для дітей відбувся майстер-клас із розпису використаного військового спорядження «АРТоб’єкти з артефактів» у рамках циклу «Мистецтво проти війни».

Відвідувачі книгозбірні розмалювали ящики та коробки для набоїв і боєприпасів, тубуси для гранатометів тощо. На спорядженні діти і дорослі відтворили образи України – червону калину, лелек, квіти, голубів, перетворивши артефакти на символ боротьби, стійкості й незламності українського духу. Перетворені на художні вироби артефакти передадуть для продажу на аукціоні, а вторговані кошти спрямують на потреби ЗСУ.

 

У Брюсселі відбувся семінар на підтримку культурного та креативного секторів України

Протягом 7-8 березня у Брюсселі (Бельгія) проходив семінар, де європейські й українські експерти обговорили шляхи розвитку культурного та креативного секторів України. У заході взяла участь заступниця Міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Захід об’єднав понад 60 експертів та представників влади з ЄС та України. Зокрема, до нього долучилися представники Європейської Комісії Георг Хойслер, Пітер Полажнар та Кетрін Маньян, очільниця Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі, заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, фахівчиня програми ЄС House of Europe Ілона Демченко та інші. Протягом двох днів учасники з України та ЄС обговорювали роль культури у стійкості та відновленні України, акцентуючи на її міжсекторному впливі.

 

Персональна виставка Валентини Матієнко «Добро, у кого є господа…»

Щорічно, з нагоди відзначення дня народження Т.Г. Шевченка, у виставковій Світлиці Вінницький обласний центр народної творчості відкрилась виставка творів митців Вінниччини на тему «Шевченко в народному мистецтві».

В цьому році, з нагоди відзначення 210-ї річниці від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка, відкрилась персональна виставка «Добро, у кого є господа…» Валентини Матієнко – вінницької майстрині народного малярства та живопису. Її експозиція складається з 15 живописних картин серії робіт «Українські традиції», написаних художницею в основному впродовж 2023 року. На цих полотнах зображено не просто хатній інтер’єр, а окремі розповіді про свята, обряди, традиції. В кожній своїй роботі автор ділиться своїм баченням навколишнього світу і дарує добру пригоршню наснаги та любові до рідної землі.

 

«Тарас Шевченко єднає народи»: за киргизько-українського партнерства вийшла перша міжнародна марка, присвячена Кобзарю

До 210-ї річниці від дня народження українського поета Тараса Шевченка Укрпошта за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та Посольства Киргизької Республіки презентували марковий аркуш «Т. Шевченко єднає народи» за проєктом «Власна марка» художників Сергія та Олександра Харуків. Цей проєкт надзвичайно цікавий, важливий та унікальний. Залучення такого інструменту як філателія додасть потужності мистецькій складовій. Ініціював проєкт Надзвичайний та Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Ідріс Кадиркулов. Він зазначив, що аркуш містить 6 марок із репродукціями картин Тараса Шевченка. Зокрема, представлені його автопортрет, роботи «Киргиз», «Киргизка», «Днювання експедиційного транспорту в степу».

 

Мистецький захід з нагоди Міжнародного дня щастя

9 березня 2024 року колектив комунального закладу «Центр естетичного виховання» Вінницької обласної Ради провів мистецький захід з нагоди Міжнародного дня щастя. Цікаво, що ідею відзначати такий день запропонували світові мешканці невеличкої гірської країни, що має назву Бутан. На їх думку, щастя – це не пункт призначення, а подорож.

 

У Києві оголосили лауреатів Шевченківської премії у 2024 році

9 березня у Києві відбулася церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Цьогоріч нагороду здобули 7 мистецьких робіт у 5-ти номінаціях.

У категорії театрального мистецтва перемогла вистава Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка «Конотопська відьма» режисера-постановника Івана Уривського. Прем’єра постановки за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка відбулася 28 квітня 2023 року. Вона стала дебютною роботою режисера у жанрі бурлескної комедії. Виставу зіграли понад 30 разів у Києві, Чернівцях, Рівному, Львові та Кишиневі. А за два благодійні покази у столиці вона зібрала понад 4 мільйони гривень.

Водночас у номінації «Музичне мистецтво» премію отримала співачка Сусана Джамаладінова (Джамала) за альбом кримськотатарської музики «Qirim». Ця платівка відновлює пам’ять цілого народу через мелодії, сюжети пісень та голоси, що лунають із 15-ти раніше невідомих чи забутих старовинних композицій з різних регіонів Криму. Зараз «Qirim» у ТОП-20 найкращих альбомів у світовому музичному чарті Європи, і кримськотатарська музика нині лунає на радіо 15-ти країн світу.

У цій же номінацій премію також отримала композиторка Кармелла Цепколенко за низку творів, як-от кантати «Читаючи історію», «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?», дуель дует №14 та симфонія №5. 

У галузі літератури премію здобули дві поетичні збірки, як-от «[dasein: оборона присутності]», яку творила військовослужбовця ЗСУ Ярина Чорногуз та «Закладка», що написав воєнний кореспондент, старший лейтенант 59 окремої мотопіхотної бригади Дмитро Лазуткін.

У номінації «Візуальне мистецтво» переміг художник Андрій Єрмоленко із серією робіт «Український опір». Ілюстрації втора стали обличчям українців у світі. Саме з ними українці виходили на вулиці інших держав та нагадували, що Україна щоденно чинить опір окупантам і потребує підтримки.

У категорії «Публіцистика, журналістика» Шевченківську премію отримали Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та Василина Степаненко за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відео репортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»).

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія — державна нагорода України, заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нагороду присуджує Президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

 

В Лондоні презентували книгу про війну в Україні британсько-української письменниці Анни Шевченко

Наприкінці лютого 2024 року в Лондоні, у престижному Oxford and Cambridge club, під час Вечора подяки волонтерам відбулась презентація книги британсько-української письменниці Анни Шевченко «Навколо війни через 20 історій» («Around the war in twenty stories»). За сприяння Держкомтелерадіо книгу безкоштовно надрукували в межах благодійної акції «Українським дітям – українську книгу» на Харківській книжковій фабриці «Глобус», яка входить до складу АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія». З Харкова в Лондон наклад видання доставили українські волонтери.

У книзі зібрано 20 історій пересічних українців – від вчительки, яка веде уроки у бомбосховищі, і бібліотекарів, які переховували українські книги під час окупації Херсону, до чемпіонки кінного спорту, яка загубила коня у Бучі, і маленької дівчинки Мілани, яка ділиться останнім, що в неї є – цукеркою, яку вона везе з розбомбленого міста. Одне з оповідань книги вже було надруковане в газеті «Таймс» і отримало схвальну рецензію редактора «Файненшл Таймс».

У планах письменниці – виступи про Україну на кількох книжкових фестивалях та презентація книги в Європейському Парламенті в Брюсселі за участю Місії України в ЄС. Все про книгу Анни Шевченко «Around the war in twenty stories» можна дізнатись тут

 

В Українському Домі відкрилася виставка, присвячена творчості мисткині-шістдесятниці Алли Горської

14 березня у Національному центрі «Український дім» презентували ретроспективну виставку «Алла Горська. Боривітер». Це — унікальна художня виставка. Художниця була важливою постаттю для руху шістдесятників. Він відзначив, що багато своїх робіт вона присвятила постаті Тараса Шевченка, якого мисткиня побачила інакше, аніж радянська пропаганда, — як творця, митця, що протестував проти імперської системи, людину, небайдужу до України та українського народу. На виставці представлені понад 100 творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт з музейних і приватних колекцій, а також архівних матеріалів, що висвітлюють творчу й громадську діяльність мисткині-шістдесятниці та її найближчого кола.

Експозиція знайомить відвідувачів з ескізами найвідоміших мозаїчних панно, створених групою Горської у Києві та на сході України, сценографічними рішеннями вистав Леся Танюка, портретами визначних українських діячів — Василя Стуса, Івана Світличного, Василя Симоненка, Івана Драча, Ліни Костенко та інших. Спеціально для проєкту сучасні українські митці Олексій Сай і Микола Марусик створили відеосвітлову інсталяцію за мотивами знищеного 60 років тому вітража «Шевченко. Мати».

Експозиція «Алла Горська. Боривітер» триватиме до 28 квітня.

 

«Священні скрижалі України. Олександр Животков»: в Італії відкрилась виставка українського художника

У місті Падуя в галереї Galleria Civica Cavour відкрилась виставка «Священні скрижалі України. Олександр Животков». Італійські глядачі зможуть побачити 33 твори, створені після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Виставка організована українською благодійною фундацією Stedley Art Foundation у співпраці з муніципалітетом Падуї — Департаментом культури, а також під патронатом регіону Венето, Міністерства культури та інформаційної політики України, Посольства України в Італійській Республіці, Консульства України в Мілані.

З 24 лютого 2022 року київська майстерня Животкова перетворилася на його особисте поле бою, де художник власною творчістю розпочав боротьбу за Україну. Більшість творів митця присвячено конкретним датам та місцям, які назавжди залишаться відкритими ранами в серцях українців, — Буча, Маріуполь, Ірпінь, Херсон, Вінниця.

 

Український інститут книги презентує каталог «Українська поезія 2023-2024»

У межах Національного тижня читання поезії Український інститут книги презентує каталог «Українська поезія 2023-2024». Український інститут книги вперше організовує таку подію. Під час її підготовки виникла ідея створити каталог української поезії, що вийшла друком впродовж 2023-го та на початку 2024-го року. Каталог налічує 88 назв поетичних збірок. Це спроба зібрати під однією обкладинкою концентрат поетичних голосів, що з’являються в українських книгарнях та бібліотеках під час великої війни.

«Поезія (з) війни», де зібрано збірки поетів і поеток, які захищають чи захищали Україну від російських окупантів у Силах Оборони;

«Сучасна українська поезія» – книги поезій сучасних авторів і авторок;

«Класика» – перевидані чи вперше видані поезії авторів минулих сторіч;

«Поетичні антології» – видання, авторства кількох авторів, поезії яких об’єднані тематикою, жанром чи періодом.

Каталог покликаний сприяти популяризації українських поетів і поеток, адже промоція читання й української літератури загалом є одним із визначальних завдань роботи Українського інституту книги. «Українська поезія 2023-2024» має стати інструментом для книгарів, бібліотекарів, читачів та всіх, хто цікавиться українським літературним процесом, та поезією зокрема.

 

У Києві стартував VII Міжнародний форум «Креативна Україна». 2024 — Rethinking. Culture

19 березня у Київському академічному драматичному театрі на Подолі стартував VII Міжнародний форум «Креативна Україна». 2024 – Rethinking.Culture/Переосмислення. Культура. Мета заходу – продемонструвати, як у горнилі війни переосмислюється і зароджується нова українська культура і креативні індустрії та який внесок ці галузі роблять у боротьбу України проти агресії російської федерації. Основним завданням держави є підтримка культури, що реалізується у тісній співпраці з культурним середовищем.

Міжнародний форум «Креативна Україна» є найбільшою у Східній Європі платформою для обговорення державної політики у сфері культури та креативних індустрій. Щороку подія збирає кількадесят спікерів понад 10-ти країн світу. Політики, креативні підприємці, міжнародні експерти у галузі культури й економіки, представники органів державної влади та громадянського суспільства залучаються до розробки оптимальних шляхів формування креативної економіки в Україні. Форум проходить з 2017 року.

 

Нідерланди передали Україні 8 цінних незаконно вивезених археологічних артефактів

20 березня директор Інспекції інформації та спадщини Міністерства освіти, культури і науки Нідерландів Альфред Рус передав Посольству України в Нідерландах 8 предметів археології, які раніше незаконно вивезли з території України. Йдеться про наконечники списів та стріл з різних археологічних культур і регіонів України, що датуються періодами від римських часів до Середньовіччя. Нідерландські митники перехопили українські предмети культурної спадщини після їхнього прибуття до Нідерландів у березні 2023 року. Інспекція інформації та спадщини працювала з експертами з Національного музею старожитностей у Лейдені, щоб дослідити походження предметів. Слідство показало, що предмети, ймовірно, були незаконно вивезені.

Після того, як експерти Національного музею історії України підтвердили цей висновок, Інспекція взяла предмети під охорону. Водночас власник предметів, якому вони адресувались, відмовився від претензій до них, оскільки це культурна спадщина України, яка охороняється законом. Крім того, вони виявилися незаконно вивезеними. Українське законодавство забороняє вивозити культурні об’єкти без згоди національних органів влади.

Культурна спадщина України включає рукописи, ікони, релігійну спадщину, текстиль, монети та археологічні об’єкти. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ризики для установ спадщини та археологічних пам’яток зросли в рази, а країна сильно постраждала від пограбування та руйнування. ЄС та ЮНЕСКО активно допомагають Україні у захисті її культурної спадщини. Це передбачає особливу пильність при виявленні чи виставленні на продаж предметів.

Предмети повертаються в Україну відповідно до Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року. Нідерланди та Україна є державами-учасницями Конвенції. Країни-учасниці зобов’язані надавати одна одній допомогу при виявленні незаконно вивезених предметів і вживати відповідних заходів для їх повернення в країну походження. У цьому випадку Інспекція дослідила походження предметів, і їх власник відмовився від претензій до них. Нагадаємо, в 2018 році Інспекція також повернула в Україну археологічні об’єкти, виявлені митницею. Усі, хто мав ці об’єкти, відмовилися від претензій на об’єкти, адже усвідомлювали важливість збереження спадщини України.

 

Конкурс для українських науковців на участь у програмі стипендій «Sustaining Ukrainian Scholarship» (SUS) на 2024/2025 навчальний рік

Центр перспективних досліджень (CAS Sofia) оголошує конкурс на участь у програмі стипендій «Sustaining Ukrainian Scholarship» (SUS) на 2024/2025 навчальний рік. Програма SUS, запропонована спільно New Europe College Bucharest та Centre for Advanced Study Sofia, спрямована на підтримку науковців з регіонів, які постраждали від війни росії проти України. «Підтримка української стипендії – програма стипендій на 3 роки» (2023 – 2026 рр.) засновано за фінансової підтримки VolkswagenStiftung і управляється у партнерстві з New Europe College (NEC Бухарест) і Wissenschaftskolleg zu Berlin. Це частина ширшої ініціативи щодо створення Інституту перспективних досліджень у Києві разом із Всесвітньою мережею інститутів перспективних досліджень. Український інститут успішно розпочав роботу 8 листопада 2023 року, хоча поки що лише у своїй віртуальній формі як Віртуальний український інститут підвищення кваліфікації (VUIAS). Програма спрямована на кваліфікованих дослідників (постдокторський рівень) у галузі гуманітарних та соціальних наук, включаючи право та економіку, які мають намір реалізувати проект за власним вибором. Відібрані заявники матимуть можливість провести тривалий період (в ідеалі один або два семестри) як стипендіати, проживаючи в Бухаресті або Софії, де вони отримають усі переваги, пов’язані зі стипендією.

 

«Крихкість існування»: Україна взяла участь у Лейпцизькому книжковому ярмарку

Цьогоріч Лейпцизький книжковий ярмарок відбувся з 21 по 24 березня. Під час заходу діяла спеціальна літературна українська програма «Українські історії опору та ідентичності», яку представили Goethe-Institut в Україні спільно з Національним культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький арсенал» у партнерстві з Українським інститутом книги та Українським інститутом. Гасло участі України – «Крихкість існування». Презентовано спеціальну літературну програму «Українські історії опору та ідентичності», що складається з 28 подій за участі відомих вітчизняних та закордонних письменників, літературознавців, журналістів та лідерів думок.

На національному стенді, що організував Український інститут книги, представили 11 видавництв: Час Змін Інформ, Видавництво «Час Майстрів», німецько-український журнал Gelblau, Видавництво «Білка», Видавництво «Саміт-книга», Видавництво «АССА», Видавництво Старого Лева, Видавництво «Наш Формат», Вільний Вітер, Видавництво «Парасоля» та проєкт Better Time Stories.

Під час заходу відбулася подія, присвячена пам’яті воїна та поета Максима Кривцова, який загинув на фронті в січні 2024 року. Про його збірку «Вірші з бійниці» говорили Дмитро Вербич, Анастасія Нікітіна, Анастасія Худавердян та Катерина Калитко.

Лейпцизький книжковий ярмарок – другий за величиною після Франкфуртського книжкового ярмарку. Його проводять щороку в середині березня. Фестиваль започаткували в XVII столітті.

 

Стартував Всеукраїнський тиждень дитячого читання — 2024

26 березня у Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім. Т. Г. Шевченка відбулося урочисте відкриття Всеукраїнського тижня дитячого читання – «Читацька родина єднається заради вільної країни», організоване Національною бібліотекою України для дітей за підтримки МКІП.

Гасло цьогорічного Тижня – «Наближаємо Перемогу з книгою» має на меті показати, наскільки важливою, надихаючою і натхненою є роль книги сучасних умовах. Кожного року під час весняних канікул в усіх бібліотеках для дітей країни у різних форматах відбувається низка літературно-мистецьких заходів, спрямованих на популяризацію книги та читання, зокрема, у соціальних мережах проходить національний читацький марафон «Діти України читають захисникам»; у бібліотеках відбуваються поетичні читання, презентації книг, літературні вікторини, зустрічі з письменниками та фахові дискусії. Під час свята відбувалося жваве спілкування дітей з письменниками: Оксаною Герман, Надією Гармазій, Василем Левицьким, Вікторією Семененко, Оленою Надутенко та іншими. А окрасою зустрічі став виступ вокального ансамблю «Срібні дзвіночки» та дитячого квартету саксофоністів музичної школи №1 ім. Г. Г. Нейгауза м. Кропивницького, а також виступ ансамблю барабанщиць Донецького державного університету внутрішніх справ.

 

29 березня в Києві відбудеться Всеукраїнський форум «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій»

Всеукраїнський форум «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій» – це платформа для напрацювання спільних системних дій держави, громадськості, бізнесу та міжнародних партнерів задля повноцінного культурного та інформаційного відновлення деокупованих територій. росія роками насаджувала імперські наративи у свідомість українців на окупованих територіях та продовжує це робити. Після деокупації наших міст маємо повернути Україну в інформаційний, культурний простір та у свідомість кожного, кому довелося жити, чи навіть народитися в окупації. Символ форуму – мозаїка Алли Горської «Дерево життя». Це робота, в якій митці прагнули поєднати українську традицію та світові тенденції. Витвір української художниці та дисидентки, громадської діячки символізує матеріальні та духовні втрати України. Адже спочатку робота однієї із найяскравіших творчих особистостей покоління руху шістдесятництва понад 40 років була прихована за фальш-стіною місцевими митцями, які не дослухалися наказу радянської влади щодо її знищення, і таким чином зберегли її. Вже на початку повномасштабного вторгнення на весні 2022 року її зруйнувала росія.

 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

 

 

 Держмистецтв оголосило лауреата премії імені Миколи Гоголя у 2024 році

1 квітня у день, коли виповнюється 215 років від дня народження письменника Миколи Гоголя, Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднило результати літературної премії імені М.В. Гоголя. Цьогоріч лауреатом премії став український письменник Василь Іванина із романом «Каяття гетьмана Розумовського», опублікований у 2023 році у видавництві «Український письменник».

Комітет з присудження літературної премії обрав переможця шляхом відкритого голосування з-поміж 36-ти претендентів. Також члени Комітету рекомендують до ознайомлення повість Юрія Грешка «Світло в пітьмі сяє…», п’єсу Оксани Гриценко «Виживуть тільки пам’ятники», роман «Стиглі вишні» Анастасія Шапоренко. Премія імені М. В. Гоголя присуджується щорічно прозаїкам, драматургам та сценаристам, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

 

Держмистецтв оголосило прийом конкурсних пропозицій на здобуття стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва

На здобуття стипендії висуваються громадяни України віком від 14 до 35 років – майстри народного мистецтва, творчість яких сприяє розвитку традиційного народного мистецтва на основі досвіду попередніх поколінь майстрів. Пропозиції вносяться обласними, Київською міською державною адміністрацією, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національною спілкою майстрів народного мистецтва України, іншими творчими спілками, громадськими організаціями у сфері культури, закладами культури і закладами освіти сфери культури. Претенденти на здобуття стипендій відбираються Комісією з питань призначення стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва, до якої входять незалежні фахівці у сфері декоративно-прикладного мистецтва. Для осіб віком до 35 років, які не є учнями професійно-технічних або студентами вищих навчальних закладів, стипендії призначаються у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стипендії можуть призначатися повторно, але не більше двох разів.

 

В НБУ для дітей відзначили Міжнародний день дитячої книги

2 квітня у Національній бібліотеці України для дітей відзначили Міжнародний день дитячої книги, під час якого підбили підсумки Всеукраїнського тижня дитячого читання та вручили Всеукраїнську літературну премію Всеволода Нестайка. Захід зібрав юних читачів, почесних гостей й артистів. Серед присутніх були представники Міністерства культури та інформаційної політики, посольств закордонних країн, бізнесу, Збройних Сил України, національних та державних бібліотек Києва, партнерських громадських організацій, а також видавці, письменники, голова Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка, директор Національного музею народної архітектури та побуту України, представниці Міжнародного жіночого руху «За сімейні цінності» тощо.

Відкрила свято директорка книгозбірні Алла Гордієнко. Вона зауважила, що діти в Україні полюбляють читати, брати участь у книжкових змаганнях, збиратися з родиною під дахом бібліотеки, аби разом провести дозвілля, психологічно розвантажитися, обговорити прочитане й почуте. За її словами, найбільше дратує ворога незламність українців, козацька сила духу, пошанування праукраїнських коренів, прагнення до волі і незалежності, вміння критично мислити, зокрема і завдяки книзі. На святі підбили підсумки Всеукраїнського тижня дитячого читання – 2024 «В кадрі – КНИГА! Книжковий синопсис». У межах ініціативи відбувся марафон «Діти України читають захисникам», де взяли участь понад 800 дітей з різних куточків країни. Також присутні переглянули найцікавіші короткі фрагменти фінальних робіт читачів – книжкові синопсиси – у різних форматах, за підсумками весняних читань «Книжкове ППО (Потужне Переможне Озброєння). Топ-книги, які обирають українські читачі».

Крім того, під час свята відбулося вручення книжкової нагороди за кращу сучасну дитячу книгу – Всеукраїнської літературної премії Всеволода Нестайка. Цього року її отримала письменниця Мія Марченко за книгу «Майка Паливода обирає професію».

Всеукраїнська літературна премія Всеволода Нестайка заснована Національною секцією Міжнародної Ради дитячої та юнацької книги (UA IBBY), Національною бібліотекою України для дітей спільно з родиною Всеволода Нестайка за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики. Письменники здобувають цю нагороду за кращий прозовий твір для дітей середнього та старшого віку.

 

Українська мистецька освіта продовжує працювати навіть під час війни, – Ростислав Карандєєв

2 квітня т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв взяв участь в зустрічі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця з керівниками закладів вищої освіти.

Серед учасників обговорення: керівники закладів вищої освіти, представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства культури та інформаційної політики України, працівники Секретаріату Уповноваженого.

Наразі в Україні система мистецької освіти складається з понад 1250 муніципальних мистецьких шкіл, 6 державних мистецьких ліцеїв, 45 муніципальних та 14 державних мистецьких коледжів, академій та університетів, які готують професійних музикантів, художників, артистів театру, балету, кіно, режисерів, менеджерів культури тощо. Від часу початку реформи освіти в Україні з 2014 року багато досягнуто в нормативному регулюванні сфери мистецької освіти. Норми про спеціалізовану мистецьку освіту інтегровані до загального освітнього законодавства й дозволяють цілеспрямовано розвивати цю освіту та заклади, які її надають.

Через агресію рф перед мистецькою освітою постали нові виклики. Так, протягом останніх двох років в Україні повністю зруйновані 48 мистецьких шкіл та 2 мистецькі коледжі (в Бахмуті й Маріуполі). 72 мистецькі школи і один державний музичний ліцей пошкоджені. Також пошкоджені та частково зруйновані заклади вищої освіти, що належать до сфери управління МКІП. 25 березня 2024 року зазнала значних руйнувань Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Роботу втратили понад 3,5 тисячі викладачів мистецтва. Не змогли продовжити навчатися мистецтву 44,5 тисяч дітей та молоді. 113 мистецьких шкіл та 6 мистецьких коледжів знаходяться в тимчасовій окупації. Крім того, багато викладачів, учнів та студентів змушені були виїхати з України. Ті, хто залишився в Україні щоденно перебувають під загрозою терористичних атак росіян. Обговорення проблемних питань у сфері освіти відбулось задля оперативного реагування органів влади на виклики, що виникають в умовах воєнного стану. Це безпека учасників освітнього процесу, створення належних умов для доступу до якісної освіти. Адже саме система освіти стала однією з найбільш уразливих галузей під час війни.

 

Держмистецтв оголосило лауреата премії імені Олеся Гончара у 2024 році

3 квітня у день народження письменника Олеся Гончара Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило лауреата однойменної премії в 2024 році. Нагороду здобув Леонід Петровський за роман «Окрушини долі», опублікований у 2021 році видавництвом «Рута». Комітет з присудження літературної премії обрав переможця шляхом відкритого голосування з-поміж 26-ти кандидатів. Члени Комітету також рекомендують до прочитання твори інших претендентів, як-от збірки поезій «Скарби. Вибране» Анатолія Матвійчука та «Глосарій. Книга друга» Ірини Мостепан (Мельник), а також збірку історій «Словник війни» Остапа Сливинського. Премію імені Олеся Гончара присуджують щорічно за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.

 

Тематичний виставковий проєкт «Випромінювання»

5 квітня у Вінницькому обласному художньому музеї спільно з Одеським Національним художнім музеєм/ONFAM презентовано тематичний виставковий проєкт «Випромінювання» відомого одеського художника Станіслава Жалобнюка. Експозиція висвітлює феномен особистісного бачення художником буремних реалій сьогодення – наймасштабнішої війни на нашому континенті з часів Другої світової, повʼязаних з нею суспільних потрясінь та цивілізаційних загроз.

Проєкт утворений за принципом сполучення поширених арт-практик концептуалізму, зокрема авторських форм живопису, арт-обʼєктів, інсталяцій та контекстуальних анотацій. Організатори виставки переконані, що даний проєкт здобуде належний резонанс та стане важливою сторінкою культурного життя Вінниччини.

 

У Вашингтоні з успіхом пройшов концерт українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки

У Вашингтоні в Кеннеді Центрі з великим успіхом пройшов концерт Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки, який очолює Ігор Курилів. Гостей концерту легендарного хору привітав заступник Глави дипломатичної Місії України в США Денис Сєнік. Присутні вшанували пам’ять тисяч українських воїнів і невинних мирних жителів, які стали жертвами російської агресії, хвилиною мовчання. Концертну програму «Ми – українці» знаного у світі колективу створили на знак подяки американському народу. Композиції бездоганно поєднали музику, вокал і танець. Національний хор, який налічує 158 виконавців, продемонстрував захопливі виступи, які прославляють українську культуру.

 

В Україні з’явилася 3D-модель тисячолітніх лаврських печер

За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики команда Skeiron, що спеціалізується на лазерному скануванні культурної спадщини, зробила 3D-модель печер, які знаходяться на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Віртуальна модель є у вільному доступі. Вона допоможе відновити об’єкт у випадку руйнувань, а також сприятиме популяризації історії Києва. Печери, з яких у середині ХІ ст. розпочалося чернече життя і виник Києво-Печерський монастир, розташовані на глибині від 5 до 15 метрів, їхня загальна довжина складає майже 900 метрів. Створення віртуальної моделі печер має важливе значення для України, адже це — пам’ятка архітектури, археології, історії та культури, де поховано засновника монастиря Антонія, знаходяться мощі 125 святих, у тому числі Нестора Літописця, іконописця Аліпія, лікаря Агапіта, Іллі Муромця та інших. Підземний обʼєкт культурної спадщини, на який раніше не можна було подивитися ззовні, тепер має зафіксовану форму у цифровому вимірі. Віртуальна модель доступна на платформі Sketchfab, деталізована — зберігається на окремому сервері та доступна за індивідуальним запитом через info@skeiron.com.ua (для використання лише у некомерційних цілях та після погодження Національного заповідника).

Фахівці Skeiron займались оцифруванням печер понад місяць у два етапи. Спершу команда працювала на об’єкті з лазерним сканером, де роботу сповільнювала низька висота стель, через що просуватись з обладнанням доводилось майже навколішках. Надалі фахівці обробляли дані в офісі.

Сканування архітектурних памʼяток дозволяє назавжди зберегти їх детальну цифрову модель, до якої можна звернутись у разі руйнувань чи пошкоджень, аби відновити об’єкт спадщини максимально наближено до початкового стану.

Печери Києво-Печерської Лаври стали 80-м обʼєктом команди Skeiron в рамках проєкту #SaveUkrainianHeritage. Його запустили у березні 2022 року, аби зберегти у цифровому вигляді унікальні споруди України, які знаходяться під загрозою знищення через російську збройну агресію.

Skeiron працює в Україні з 2016 року і за цей час оцифрувала понад 250 історичних будівель України та більш як 350 експонатів музейних колекцій.

 

1974 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 березня 2024 року збитків зазнали 1974 заклади культури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини, з них 321 – знищені (16,3%). Внаслідок агресії рф зруйновані 29 закладів культури державної форми власності (9,8% від загальної чисельності в Україні) та 1945 комунальної форми власності (6%). За інформацією, наданою обласними та Київською міською військовою адміністраціями, протягом березня було пошкоджено 28 закладів культури. Загалом найбільше постраждали об’єкти в Харківській, Донецькій, Сумській, Чернігівській та Миколаївській областях. Водночас у звіті врахована уточнена інформація по закладах, які раніше зазнали руйнувань, та які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території активних бойових дій, зокрема у Донецькій області. Окрім того, відбулися повторні влучання у вже пошкодженні об’єкти, як-от у Донецькій, Сумській, Харківській, Херсонській областях та в м. Києві.

У період із 24 лютого 2022 року найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях. Найчисельнішою групою пошкоджених чи зруйнованих закладів культури є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 951;

бібліотеки – 705;

заклади мистецької освіти – 151;

музеї та галереї – 114;

театри, кінотеатри та філармонії – 36;

парки, зоопарки, заповідники – 14;

цирки – 3.

Станом на кінець березня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що постраждали під час бойових дій та окупації.

 

Україна візьме участь в Болонському ярмарку дитячої книги 2024

Україна візьме участь в Болонському ярмарку дитячої книги 2024, який відбудеться з 8 по 11 квітня в м. Болонья (Італія). Торік у ярмарку взяли участь понад 1400 експонентів із близько 90 країн світу. Видавці, ілюстратори, графічні дизайнери, літературні агенти, автори, перекладачі, друкарі, спеціалісти з аудіокниг, продавці книг, бібліотекарі та вчителі — усі вони збираються на подію щовесни, щоб поринути в світ книжок. Цього року почесним гостем ярмарку стала Словенія. Україну з національним стендом представлять 20 видавництв: Маміно, Віват, Моя книжкова полиця, Читаріум, Tyanachu, НК-Богдан, Книги 21, Видавництво «Жорж», ІРІО, Видавництво Старого Лева, Видавництво Каламар, Ранок, АССА, Парасоля, проєкт Better Time Stories, Вільний вітер, Крокус, Мала академія наук України та Літературна агенція OVO.

Основою дизайну українського національного стенда на Болонському ярмарку дитячої книги стали ілюстрації Олександра Шатохіна з «тихої книжки» «Жовтий метелик». Таку візуальну репрезентацію доповнюватимуть листівки з інформацією про загиблих і депортованих Росією українських дітей, про загиблих письменників і перекладачів на війні або через війну, про зруйновані російською армією об’єкти культурної інфраструктури, зокрема бібліотеки. А також матеріали про українські видавництва, книги яких будуть представлені на національному стенді.

Україна завдячує організаторам ярмарку за можливість взяти участь у події.

 

«На захисті міста»: в Києві відкрилась виставка до другої річниці звільнення Київщини

Днями на Контрактовій площі у Києві відкрилась виставка «На захисті міста». Проєкт присвячений героїчним зусиллям Сил оборони України у битві за Київ, які перекреслили російські плани взяти українську столицю «за три дні» та призвели до вигнання окупантів з Київщини наприкінці березня – на початку квітня 2022 року.

Виставка розповідає про оборону Києва у часи Русі, Великого князівства Литовського, Української козацької держави, Української Народної Республіки та під час широкомасштабного вторгнення військ російської федерації в 2022 році.

Виставка створена Центром досліджень воєнної історії Збройних Сил України спільно з Музеєм історії міста Києва, Національним університетом оборони України та Всеукраїнською громадською організацією «Молодий Народний Рух» та розміщена на виставкових конструкціях Українського інституту національної пам’яті.

 

Для українських сценаристів та продюсерів стартувала грантова програма від Української кіноакадемії та Netflix

Українська кіноакадемія у співпраці з Netflix оголосила про проведення Програми «Грантова Програма: Розробка сценаріїв та ексклюзивні онлайн сесії з експертами EAVE». Її мета – допомоги українським творцям в Україні та по всьому світу, які постраждали або були переміщені через війну, у продовженні та розвитку їхньої роботи. Приймання заявок від учасників триває до 17 квітня 2024 року. За умовами програми, 20 проєктів отримають по 10 000 доларів США на розробку сценарію кінопроєкту із командою зі сценариста та продюсера, які мають бути громадянами України. Всі сценарії Українська кіноакадемія перекладе англійською мовою наприкінці програми. Водночас для грантоотримувачів проведуть серію ексклюзивних онлайн-сесій з експертами EAVE, під час яких обговорюватимуться основні тенденції індустрії. Також відбудуться індивідуальні сесії від EAVE з розробки сценарію та розвитку проєкту, де розглянуть стратегії щодо фінансування та маркетингу. До участі у програмі приймаються оригінальні повнометражні ігрові фільми, тривалістю 70 хвилин і більше, що на момент подання заявки знаходяться на стадії розробки. Один сценарист може подати максимум один проєкт. Один продюсер може брати участь лише в одному поданому проєкті. Проєкти оцінюватимуть чотири міжнародні галузеві експерти, які не мають права подавати власні роботи до участі.

Софія Київська стала повноцінним членом організації Europa Nostra

Національний заповідник «Софія Київська» став повноцінним членом організації Europa Nostra, яка є голосом громадянського суспільства, що опікується культурною та природною спадщиною в Європі. До організації входять сотні членських та асоційованих організацій та відданих своїй справі людей з усієї Європи та за її межами. Така подія має особливе та символічне значення, коли організація святкує 60-річчя, а 2023 рік був роком консолідації та подальшого розширення діяльності організації на благо спільної спадщини Європи. Руйнівні наслідки російської агресивної війни в Україні, зокрема щодо культурної спадщини, продовжують вимагати адекватних зусиль на етапі відновлення країни. Наразі організація зібрала понад 150 000 євро на підтримку захисників культурної спадщини в Україні через спільну кампанію солідарності. Крім того, у травні Europa Nostra разом із сильною командою європейських партнерів та організацій-членів запустила проєкт European Heritage Hub.

 

Херсонська обласна військова адміністрація запрошує долучитись громадськість до ряду проєктів у сфері культури

Херсонська обласна військова адміністрація започаткувала ряд проєктів у сфері культури та запрошує долучитись до них громадських активістів, цілих громад та небайдужих мешканців усіх областей. Так, у рамках молодіжної ініціативи «Book Shelter» реалізується проєкт збору книжок «Українська книга в укриттях Херсонщини». Його мета – утворити мобільні бібліотечні куточки в укриттях деокупованих населених пунктів Херсонської області. Наразі в Херсоні обладнали вже 30 таких книжкових куточків в укриттях, які є досить популярними.

Також впроваджуються загальноукраїнські проєкти «Вільні читають українською», «Один студент – одна книжка для Херсона». Після припинення активних бойових дій на територіях громад області усі книги, зібрані в рамках цих проєктів, будуть спрямовані на відновлення книжкового фонду бібліотек Херсонщини.

Загальноукраїнський проєкт «Вільні читають українською» започатковано за ініціативи Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя та за підтримки Всеукраїнського проєкту Єдині, студентських мовних омбудсменів. Захід приурочений до 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка. Проєкт охоплює Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Луганську, Харківську та Сумську області, адже саме тут найбільше зруйнованих чи знищених прицільними ворожими обстрілами бібліотек.

Проєкт «Російською книжкою по російському окупанту» передбачає збір російськомовної літератури та передачу її на переробку, а виручені кошти спрямувати для підтримки Збройних Сил України.

До Дня вишиванки розпочали проєкт «Вишивана Херсонщина». Він передбачає збір патріотичних виробів рукоділля та подальшу передачу їх військовослужбовцям, які боронять Україну.

Долучитись до цього проєкту запрошуються усі майстри, аби вишити нитками чи бісером серветку, або панно, або картину із зображенням таких символів, як Герб і Прапор України, калину, різноманітні українські орнаменти, надписи зі слів «Україна», «ЗСУ», назви рідного населеного пункту із зображенням відомої у ньому споруди. Це також можуть бути браслети з бісеру чи вишивки та інші вироби ручної роботи, які підкреслюють нашу українську національну ідентичність. Після завершення збору відбудеться виставка отриманих робіт, а всі вироби передаватимуть захисникам і захисницям, які на передовій боронять Херсонщину.

 

Культура – один з пріоритетів формування внутрішньої політики у ветеранській сфері

16 квітня у Львові відбувся круглий стіл «Реалізація комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері: проблеми та перспективи». Обговорення стосувалось синергії ветеранської політики та культурних цінностей, проблем і перспектив формування ветеранської політики, формування інституту помічників ветерана, зокрема, в громадах Львівської області, медичного і психологічного супроводу ветеранів, ветеранок та членів їх сімей.

У відкритті взяли участь: Директор Центру ветеранського розвитку НУ «Львівської політехніки» Тетяна Шаповалова, ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Також, під час круглого столу, Леся Хемраєва закликала до співпраці, аби кожен захисник та захисниця мали можливість відчути підтримку та визнання, на які вони заслуговують. Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько розповів про проєкт  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та інших нормативно-правових актів державної політики у ветеранській сфері. Ці документи спрямовані на формування комплексного підходу до внутрішньої політики у ветеранській сфері.

Крім того, учасники обговорили особливості формування політики пам’яті та впровадження уніфікованої системи вшанування пам’яті полеглих Героїв новітньої російсько-української війни на досвіді Стрийської районної державної адміністрації.

 

«Книга-мандрівка. Міста»: в Києві відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму

16 квітня у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста» .«Це чудовий проєкт, який справді допомагає розвивати освітню та культурну складову, а також зацікавлює кожного, хто відкриває цю книжку, краще пізнати країну і ще більше її полюбити. В Україні понад 600 міст, великих та малих. Вони мають свою історію та мешканців, які пишаються своїми містами. Завдяки цьому проєкту українці пишаються не тільки своїми рідними містами.

Гала-презентацію також відвідали директор місії Агентства США з міжнародного розвитку USAID Джеймс Хоуп, член правління Укрзалізниці та голова пасажирського напряму Олександр Перцовський, співаки Тарас Тополя і Фагот, що озвучили анімаційний формат до цього проєкту. Разом з авторами серії «Книга-Мандрівка. Міста» книжки про Київ, Запоріжжя, Миколаїв, Чернігів, Кривий Ріг та Суми презентували юні титуловані спортсмени – учасники проєкту Olympic Dreams, які вже стали свого роду амбасадорами «Книги-мандрівки» у світі і у дружніх країнах, разом зі спортивними здобутками, несуть український культурний код, в тому числі і літературну його складову. Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева». Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко. Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року.

 

Колишня Арка дружби народів у Києві більше не є памʼяткою, відтак може бути демонтована

Міністерство культури та інформаційної політики своїм наказом визнало таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, колишній об’єкт культурної спадщини – Монумент на ознаменування возз’єднання України з росією, розташований у м. Києві у Хрещатому парку. Цим рішенням монумент втратив статус пам’ятки історії і може бути демонтований. Арка дружби народів у Києві, встановлена у 1982 році з нагоди відзначення 60-річчя утворення СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року, належить до символіки російської імперської політики та підлягає цілковитому демонтажу. Попри перейменування Київською міською радою в «Арку Свободи українського народу», монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації, відтак становить загрозу національній безпеці України. Про це наголошено у фаховому висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики.

У висновку також йдеться про те, що втілений у монументі міф про «возз’єднання» двох «братніх» народів не відповідає історичним реаліям. А в умовах широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну цей міф активно використовується для обґрунтування «законності» путінських територіальних претензій. Він також є частиною інформаційно-пропагандистської кампанії кремля, аби сформувати в українців викривлені уявлення про нібито «історичну бездержавність» Українського народу як «уламка» «розділеного російського народу», «штучність» України як держави.

 

В Україні стартувала Національна програма підготовки фахівців з реставрації памʼяток культурної спадщини

17 квітня напередодні Міжнародного дня пам’яток та визначних місць, з ініціативи Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини (ВАОКС) за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики, а також Українського національного комітету ICOMOS (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць) започаткували Національну програму підготовки фахівців з реставрації памʼяток культурної спадщини.

Програма стартувала з відзначення студентів та видатних українських архітекторів-реставраторів за наукові роботи та реалізовані проєкти у сфері збереження та відновлення обʼєктів культурної спадщини під час форуму у коворкінгу Creative State of Arsenal. Кількість професіоналів реставраційної справи в Україні сьогодні набагато зменшилася в порівнянні з довоєнним періодом, а нових спеціалістів-реставраторів потрібно готувати вже зараз, аби після завершення війни був кадровий ресурс для втілення масштабної реставрації всією країною. З нагоди старту програми відбулася церемонія нагородження відзнаками та грошовими стипендіями студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та видатних українських архітекторів-реставраторів за наукові роботи й реалізовані проєкти у сфері збереження та відновлення обʼєктів культурної спадщини. Меценатом стипендіальної підтримки обдарованих студентів цього року виступила компанія DOVGIY Family Office.

 

Краса бузького гарду

17 квітня в академічному залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відбулось відкриття пам’ятної виставки фотографа-натураліста Дениса Кривого (1988-2023). Денис Кривий друкувався в National Geographic Ukraine, був переможцем багатьох міжнародних конкурсів, входив в ТОР 100 кращих фотографів світу, Волонтер, Доброволець, служив в лавах ССО. Загинув, рятуючи пораненого побратима.

Його дружина, Галина після втрати чоловіка розпочала справу в благодійному фонді «СЯО» та організувала виставку «Краса Бузького Гарду», що включає 130 фоторобіт Дениса. Галина періодично проводить аукціони, зібрані кошти спрямовуються на підтримку підрозділу ССО, в якому служив Денис. Виставка експонуватиметься до 12 травня 2024 року.

 

18 квітня Україна представить на Венеційській бієнале свій павільйон із проєктом «Плетіння сіток»

18 квітня в Італії відбудеться церемонія відкриття Національного павільйону України у межах 60-ї Венеційської бієнале сучасного мистецтва. Цього року Україна презентує проєкт «Плетіння сіток», кураторами якого стали Вікторія Бавикіна та Макс Горбацький. Венеційська бієнале – це вагомий аспект культурної дипломатії. Найпрестижніша виставка сучасного мистецтва є майданчиком для презентації українського мистецтва, яке набуває нових форм під час війни. Назва проєкту – «Плетіння сіток» – походить від практики колективного плетіння маскувальних сіток, поширеної серед українців в умовах повномасштабного вторгнення. Цей акт досліджується як символ колективного опору перед обличчям війни.

60-та Венеційська бієнале проходить під темою «Іноземці скрізь». Український павільйон звернеться до проблем інакшості через особистий досвід війни, еміграції, асиміляції в нових суспільствах та трансформації мови під тиском російської агресії.

Український павільйон обрамлений архітектурною інсталяцією «Робота» Олександра Бурлаки: по колу розміщено каркаси із тканими лляними полотнами, виготовленими до 1950-х років. Митець їх зібрав на українських «блошиних ринках» та онлайн-майданчиках.

«Робота» охоплює три інші проєкти виставки: фільм «Цивільні. Вторгнення» Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського, інсталяцію «Щирі вітання» Каті Бучацької та відео «Сomfort work» Андрія Достлєва та Лії Достлєвої. Основна аудиторія цих відео — європейські глядачі, які можуть побачити образи українців, типові для їхнього сприйняття.

У відкритті Українського павільйону візьмуть участь митці, а також партнери з організації виставки.

 

«Маркери ідентичності: міжнародний захист»: у Києві відбулася конференція, присвячена захисту культурної спадщини

18 квітня у Міжнародний день пам’яток та визначних місць в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася конференція для учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО «Маркери ідентичності: міжнародний захист». Під час заходу спікери наголосили на важливості Конвенції ЮНЕСКО 1970 року, розповіли, як росія протягом століть незаконно вивозила культурні цінності з України, яких збитків вона завдала культурній спадщині за час війни, а також навели успішні кейси повернення артефактів до України.

У події взяли участь директорка Департаменту культурної спадщини МКІП Мар’яна Томин, завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Департаменту культурної спадщини МКІП Ліна Дорошенко, а також представники ЮНЕСКО, Національної комісії ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України, українських музеїв та громадських організацій.

Зокрема, Конвенція затверджує поняття «культурні цінності», визначає міжнародний механізм повернення культурних цінностей, встановлює виняткові випадки для вивезення культурних цінностей, узгоджує заходи з реставрації, виставки артефактів, їхнього дослідження.

Нагадаємо, що за період з 24 лютого 2022 року до 25 березня 2024 рф зруйнувала або пошкодила 1046 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 128, місцевого – 848, щойно виявлених – 70.

 

У бібліотеці для дітей пройшов круглий стіл «Ментальне здоров’я дітей: об’єднані спільними зусиллями»

19 квітня у Національній бібліотеці України для дітей за підтримки МКІП відбувся Всеукраїнський науково-практичний круглий стіл «Ментальне здоров’я дітей: об’єднані спільними зусиллями» у рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», створеної за ініціативи першої леді Олени Зеленської. У заході взяли участь начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва та начальниця відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку МКІП Катерина Орлюк.

Під час круглого столу у фокусі експертів були засади роботи бібліотек із підтримки ментального здоров’я під час війни. Зокрема, презентували центр психологічного розвантаження «Затишний світ дитинства», створений за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва у рамках реалізації проєкту «Психічне здоров’я для України» для родин, які постраждали внаслідок війни.

Також за участі Національної служби здоров’я України фахівці обговорили питання відновлення та збереження ментального здоров’я. Водночас учасники прослухали тренінги від провідних психологів для учнів 1-4 та 10-11 класів за підтримки Національної Академії педагогічних наук.

Окрім того, за участі Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця та Університету Григорія Сковороди в Переяславі розглянули кейси надання первинної психологічної допомоги дітям у кризових ситуаціях, а також обговорили створення партнерських майданчиків для психологічної підтримки дітей і батьків.

Безбар’єрність — одна з основних засад функціонування публічних бібліотек. Тому вони є важливими суб’єктами і водночас об’єктами реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору.

 

Фотовиставка «З Україною в серці»

19 квітня 2024 року у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулось відкриття фотовиставки, присвяченої білоруським добровольцям, які загинули у боротьбі проти російської агресії. Захід пройшов під девізом «Слава Україні! Жыве Беларусь!», організований благодійним фондом «Вільна Білорусь» та музеєм «Вільна Білорусь з Україною в серці» за сприяння Вінницької обласної військової адміністрації.

Мета виставки – продемонструвати необхідність боротьби за свободу та незалежність, європейський вибір та демократичні цінності.

 

Німеччина передала херсонській бібліотеці імені О. Гончара обладнання, що полегшить доступ до інформації людям із порушеннями зору

У межах міжнародної співпраці за проєктом «Допомога культурним установам» Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара отримала обладнання від німецького Центру допомоги мистецтву України/Ukraine Art Aid Center за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини за сприяння Міністерства культури та медіа Німеччини та Державної бібліотеки у Берліні. Зокрема, у межах допомоги книгозбірня отримала прилад зчитування з екрана, компактний дисплей Брайля, принтер шрифту Брайля, пристрій для створення тактильної графіки, папір для друку шрифтом Брайля, лупу.

 

МКІП працює над цифровою доступністю сайтів українських театрів

19 квітня у межах комунікативних заходів щодо політики безбар’єрності та недискримінації Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти й UNDP в Україні провели вебінар «Забезпечення цифрової доступності сайтів театрів». Всі сайти театрів мають відповідати стандартам у цій сфері, а всі цифрові сервіси доступними для всіх охочих. Вебдоступність – це не лише про безперешкодність користування сайтами для людей з інвалідністю, а й про доступність ресурсів для всіх, зокрема, для старших людей.

Сайти театрів, як і всі українські цифрові ресурси, мають бути інклюзивними та доступними для всіх громадян без винятку. Тому важливо постійно працювати над їх удосконаленням. Консультант з вимог цифрової доступності, UNDP в Україні Дмитро Попов розповів про вимоги до вебсайтів театрів з урахуванням їх доступності. Він також зробив огляд кількох вебсайтів театрів щодо відповідності функціональним вимогам. Модератором події виступила головний спеціаліст відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Марія Мельник.

 

МКІП розпочав відбір проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту пам’яток культурної спадщини

МКІП оголошує про початок подання заявок для відбору проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту пам’яток культурної спадщини. Зокрема, це стосується замків, інших фортифікаційних, оборонних, палацово-паркових комплексів, реконструкції, капітального ремонту, будівництва, благоустрою об’єктів культурного призначення та інших об’єктів державної форми власності, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво». У відборі візьмуть участь проекти, котрі відповідатимуть встановленим законодавством вимогам.

При цьому у зв’язку з викликами, пов’язаними з триваючою російською агресією, впродовж 2024 р. пріоритетними при розподілі коштів під час відбору проектів, в рамках програми «Велике будівництво», будуть наступні напрямки:

1) роботи, на яких було розпочато у попередні роки, в тому числі завершення проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту, невідкладних протиаварійних та консерваційних робіт на пам’ятках культурної спадщини, розпочатих у попередні роки і які перебувають на фінальній стадії робіт (не більше 20% до завершення);

2) включеним до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (для пам’яток культурної спадщини);

3) щодо об’єктів, що перебувають в аварійному стані;

4) проекти робіт з встановлення та ремонту інженерних мереж на пам’ятках та їх території, закладах культури (системи протипожежного захисту, водопостачання, опалення тощо);

5) проекти з протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на об’єктах, що постраждали внаслідок російської збройної агресії.

Для участі у відборі заявникам необхідно надіслати документи супровідним листом на електронну адресу: info@mkip.gov.ua , темою листа має бути зазначено «подання заявки».

 

Автори фільму «20 днів у Маріуполі» отримали Національну премію України імені Тараса Шевченка у театрі ім. І. Франка

19 квітня після вистави «Украдене щастя» у театрі ім. Івана Франка, відбулося урочисте вручення премії ім. Тараса Шевченка творчій групі фільму «20 днів в Маріуполі».

Нагадаємо, що 9 березня Президент України указом затвердив лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року, серед яких була й творча група фільму «20 днів у Маріуполі». Раніше, команда не змогла вчасно відвідати церемонію вручення, адже перебувала у Лос-Анджелесі, США, очікуючи церемонію вручення «Оскару».

10 березня фільм «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова здобув премію «Оскар» як найкращий повнометражний документальний фільм. Це перший в історії український фільм, який отримав «Оскар». Вранці 19 березня режисер повернувся до України.

Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василиса Степаненко. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення Росією Маріуполя — за це усі троє отримали Пулітцерівську премію.

 

У Софії Київській відбувся соціальний захід «Великодні вихідні»

20 квітня у Національному заповіднику «Софія Київська» відбувся соціальний захід «Великодні вихідні». Він включав відкриття Великодної флористичної інсталяції, лекцію від протоієрея Георгія Коваленка та інтерактивні майстер-класи з виготовлення традиційних великодніх сувенірів.

Відкрила подію Неля Куковальська, генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська». На відкриття завітав і т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Проєкт присвячений підтримці культурного розвитку та сприянню творчим ініціативам в українському суспільстві.

 

За два роки діяльності рух «Єдині» забезпечив умови для опанування української мови для більш ніж 440 000 осіб

20 квітня у будівлі Київської міської державної адміністрації відзначили другу річницю діяльності руху «Єдині». Відбулося і нагородження волонтерів Руху «Єдині» подяками та відзнаками за дворічну роботу й підтримку людей у переході на українську мову. Їх отримало близько 100 осіб. До присутніх звернулися співзасновник руху Іван Капелюшник та операційна директорка Софія Денисюк.

Рух «Єдині» – проєкт, який об’єднує українську спільноту у прагненні вивчати мову, гуртує волонтерів, знавців української мови, лідерів думок, психологів у єдиній меті – поширення української мови в Україні й за кордоном. Об’єднані спільною метою, любов’ю до мови, працею пліч-о-пліч команда Руху забезпечила умови для опанування української мови та підтримала у цьому більш ніж 440 000 осіб. Наступна мета проєкту – допомогти опанувати українську мову 1 000 000 людям.

 

У Києві відбувся круглий стіл з протидії поширенню контрафактних друкованих книжок

23 квітня з нагоди Всесвітнього дня книжок та авторського права у книгарні «Сенс» відбувся круглий стіл «Держава-видавці-маркетплейси: об’єднані в боротьбі з піратством у книговидавництві».

Проблема контрафакту та контрабанди має економічне підґрунтя, бо йдеться передусім про книгу як про товар. Тому доречно застосувати вже наявні механізми з інших галузей економіки для контролю за незаконним ввезенням книжкової продукції та піратством. За словами директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, найбільшим викликом для видавничої сфери є контрафакт.

Директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офісу) Олена Орлюк підкреслила, що видавнича галузь є важливою частиною креативних індустрій в Україні, яку потрібно розвивати. Тому варто напрацювати міжвідомчі механізми, аби протистояти контрабанді та піратству.

Начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Андрій Анісімов поінформував, що в межах євроінтеграції Україна підтримує ІР-діалог із країнами Європи, де, зокрема, опрацьовуються питання контрафакту, контрабанди, захисту прав інтелектуальної власності, виплати роялті.

Зі свого боку, видавці акцентували на наявних проблемах на книжковому ринку. Зокрема, «спірачені» книжки завдають репутаційних та фінансових втрат видавництвам: часто під неякісним перекладом ставлять прізвище перекладача з книги-оригіналу, також покупці відмовляються від книжок офіційних видавництв, купуючи дешевші, хоча й менш якісні аналоги.

За словами фахівців, близько 70% продажів піратських книг відбувається на маркетплейсах, саме тому необхідні законодавчі норми, що б дозволили блокувати розповсюджувачів таких продуктів на онлайн-майданчиках. Представники видавництв зауважили, що боротьба з контрафактними книжками, представленими на маркетплейсах, займає багато часу й не завжди приносить результат. Водночас самі видавництва не мають ресурсу на точкові реакції для протидії нелегальній продукції.

 

«Майбутнє планети у наших руках!»: в НБУ для дітей визначили переможців Всеукраїнського екологічного конкурсу малюнків

23 квітня у Національній бібліотеці України для дітей відбулася конференція, під час якої визначили переможців ІІІ Всеукраїнського екологічного конкурсу малюнків «Майбутнє планети у наших руках!».

Мета конкурсу – привернути увагу до проблеми знищення природи України внаслідок війни, виховати у дітей дбайливе ставлення до навколишнього середовища та розкрити у їхній творчості прагнення до відновлення та збереження природних ресурсів у світі та в Україні.

У конкурсі взяли участь 4579 учасників з усієї України віком 6-18 років. Із них – 23 переможці. Учасники подавали роботи за чотирма напрямами: «Вплив війни на природу України», «Природа у твоїй улюбленій книжці», «ЕКО-свідомість – запорука майбутнього», «Відновлення і збереження природи України».

Учасники конференції обговорили ініціативи НБУ для дітей та організаторів-партнерів із промоції екологічних заходів, розробили спільні концепції щодо формування екологічної компетентності дітей, а також окреслили плани щодо продовження конкурсу на наступний рік.

 

У Києві оголосили переможницю перекладацької премії Drahomán Prize

23 квітня, у Всесвітній день книги та авторського права, у книгарні «Сенс» відбулося нагородження переможниці премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2023 рік. Лауреаткою стала польська науковиця Катажина Котинська за переклад книги Оксани Забужко «Найдовша подорож».

Катажину Котинську номінувало Посольство України в Республіці Польща з перекладом книги Оксани Забужко «Найдовша подорож» (Комора, 2023) – Oksana Zabużko. Najdłuższa podróż (Agora, 2023). Лауреатка премії отримала статуетку, яку виготовила українська скульпторка Анна Звягінцева, та грошову винагороду в розмірі 3 000 євро.

Нагороду переможниці вручив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко. Він підкреслив, що роботи перекладачів з української на інші мови роблять українську культуру більш видимою у світі та будують мости між країнами.

Українська письменниця Оксана Забужко наголосила, що «цінною є можливість зустріти сьогодні друзів, які, стикаючись із нерозумінням, ризикуючи своєю нішевою позицією у своїх культурах, весь цей час вперто і послідовно працювали над тим, у що повірили: у потрібність української культури, літератури і українського досвіду для своїх культур і свого досвіду».

 

Українська мова має утвердитись в усіх сферах суспільного життя максимально швидко, – Ростислав Карандєєв

24 квітня під головуванням т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва та Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя відбулась онлайн-нарада щодо реалізації Державної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя.

Обговорення присвятили уточненню плану заходів програми розвитку української мови. Крім того, кожному відповідальному органу пропонується розробити і затвердити власний розпорядчий акт, що деталізує заходи програми. Документи мають включати механізми реалізації програми, відповідальність за кожен напрямок, а також строки виконання. При плануванні бюджетів на наступний фінансовий рік відповідальні органи мають передбачити фінансування для заходів, пов’язаних з виконанням програми.

Нагадаємо, 25 квітня 2019 року ВРУ ухвалила один з найголовніших законодавчих актів – Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він сприяв швидкому поширенню українського слова в усіх сферах суспільного життя на всій території України й відіграв важливу роль у зміцненні української державності. Завдяки Закону створені дві головні мовні інституції країни: діють Уповноважений із захисту державної мови та Національна комісія зі стандартів державної мови.

До п’ятої річниці прийняття Закону цьогоріч Уряд ухвалив розроблену МКІП Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

 

Alyona Alyona та Jerry Heil вирушили на Євробачення-2024 у Швецію

25 квітня з Центрального залізничного вокзалу в Києві під бурхливі оплески прихильників Alyona Alyona і Jerry Heil вирушили в Мальме, де відбудеться пісенний конкурс «Євробачення-2024».

Відкриття конкурсу відбудеться 7 травня. Цього дня виступатимуть учасники першого півфіналу, серед яких й представниці від України з піснею Teresa & Maria. Саме вони виграли український національний відбір.

Другий півфінал запланований на 9 травня. Найкращі учасники обох півфіналів, обрані журі та глядачами, виступатимуть на фіналі конкурсу.

Фінал Євробачення 2024 пройде 11 травня. Саме цього дня стане відомо ім’я переможця пісенного конкурсу.

Нагадаємо, пісенний конкурс «Євробачення-2024» — 68-й пісенний конкурс, який має відбутися у Мальме, Швеції, після перемоги Лорін з піснею «Tattoo» на Євробаченні-2023. Швеція прийматиме конкурс усьоме, а місто Мальме — втретє.

 

У Києві презентували книгу «Нематеріальна культурна спадщина як найголовніший інструмент збереження української нації»

26 квітня у межах фестивалю «Книжкова країна» на ВДНГ презентували книгу Влади Литовченко та Валентини Дем’ян «Нематеріальна культурна спадщина як найголовніший інструмент збереження української нації».

Влада Литовченко зазначила, що видання присвячене 70-й річниці членства України в ЮНЕСКО та 70-й річниці Конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (Гаазька конвенція 1954 року). У книзі автори концентрують  увагу суспільства та міжнародної спільноти на проблемах збереження історико-культурних цінностей та виробленні інструментів захисту елементів нематеріальної культурної спадщини в Україні.

Дослідники пропонують заходи щодо збереження та відновлення умов існування, розвитку та передачі нащадкам традицій, народних обрядів, звичаїв та ремесел, особливостей способу життя, характерних для українців, чинників формування національного менталітету.

 

Старт проєкту IFLA з цифрової грамотності «Усюди завжди», квітень 2024 р.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA оголосила про офіційний старт ініціативи «Усюди завжди». Це своєрідна інтервенція з цифрової грамотності, яка сприяє критичному обговоренню технологій і штучного інтелекту. Зі зростаючим поколінням людей, які покладаються на Інтернет для навчання, розваг і спілкування, надзвичайно важливо розвивати їхню здатність ставити критичні запитання про те, як технології впливають на їхнє життя, їхні спільноти та планету. Креативна та ігрова інтервенція «Усюди завжди» допоможе дорослим і молоді зрозуміти цифровий світ і впевнено орієнтуватися у ньому. А провідниками на цьому шляху можуть бути бібліотекарі та працівники формальної і неформальної освіти. Компанія Tactical Tech та її молодіжна ініціатива What the Future Wants розробила набір цікавих та інноваційних ресурсів і методів цифрової грамотності, які можна використовувати як у формальному, так і в неформальному навчальному середовищі. Розроблені спільно з 300 особами та 100 викладачами з усього світу ресурси допоможуть фасилітаторам орієнтувати людей на важливі теми, включаючи базове розуміння штучного інтелекту, приховану за технологіями роботу, розпізнавання дизайну, що привертає увагу до популярних ігор, вивчення фізичної інфраструктури, яка живить Інтернет, та багато інших тем. Ця інтервенція може стати навчальною платформою для змістовного дослідження та обговорення, а також місцем для натхнення, яке заохочує людей, освітян і бібліотекарів діяти та формувати цифровий світ, у якому вони хочуть жити.

Участь бібліотек у таких ініціативах відіграє важливу роль у подоланні цифрового розриву, сприяє цифровій інтеграції, добробуту та відповідальному використанню Інтернету різними віковими категоріями населення, особливо молоддю. 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва

відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua 

 

1987 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 квітня 2024 року збитків зазнали 1987 закладів культури (включно з закладами культури, підпорядкованими МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 324 – знищені (16,3%).

Втрати закладів культури державної форми власності склали 30 об’єктів (12% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 1957 об’єктів (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).

Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 958;

бібліотеки – 708;

заклади мистецької освіти – 153;

музеї та галереї – 114;

театри, кінотеатри та філармонії – 36;

парки, зоопарки, заповідники – 15;

цирки – 3.

Станом на кінець квітня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

 

У Сеулі відкрилась виставка українських дитячих малюнків про надію під час війни

1 травня у приміщенні Чунчугван комплексу Чонгваде в Сеулі за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України відкрилась виставка «Діти, які малюють надію», де представлені художні роботи українських дітей, які переживають розпочату рф війну. Малюнки відображають не лише трагічний досвід, а й надії на майбутнє. На виставці представлені понад 250 робіт з чотирьох дитячих мистецьких проєктів України – «Art Armor Kids», «Mom, I see war», «For God I create the best», «Future for Ukraine». Ідея виставки народилася під час зустрічі Першої леді Олени Зеленської та Першої леді Республіки Корея пані Кім Кон Хі у липні 2023 року, коли Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль відвідав Київ.

Це спільний проєкт Міністерства культури, спорту та туризму Республіки Корея, фундації Чонгваде та Міністерства культури та інформаційної політики України. Експозиція триватиме до 3 червня.

 

У межах 77-го Каннського кінофестивалю відбудеться благодійний «UKRAINIANFASHION FILM FESTIVAL»

19 травня в місті Канни (Франція), на Вілі Domergue, під час 77-го Каннського міжнародного кінофестивалю, відбудеться другий «UKRAINIANFASHION FILM FESTIVAL» – благодійний вечір української культури, краси та моди, яка оспівує прадавнє коріння та вишукану культуру України. Метою заходу є знайомство спільноти з душею сучасної України через її культуру, зокрема, завдяки показам останніх колекцій відомих українських дизайнерів, фільмам, частуванню традиційними стравами у сучасній інтерпретації, красі, мистецтву, культурі, зірковим виконавцям, менторам. Також захід має показати незламність українського народу та його національну ідентичність. У програмі події – покази нових колекцій «Весна-Літо 2024» від провідних українських брендів та дизайнерів: Park Avenue Atelier, Ірини Лужецької, By Vel, MOGARDI. Окрім fashion show, art-мистецтва та презентації фільмів української індустрії, в програмі заплановані виступи українських артистів: YAGODY, Ілони Гвоздьової – переможниці проєкту «Танці з зірками». Хедлайнер заходу – учасниця Євробачення 2024 – JERY HEIL. Ведучий вечора – спеціальний гість Олег Скрипка. Він є легендою української рок-музики, співаком, автором пісень, лідером українського рок-гурту «Воплі Відоплясова», власником та організатором фестивалю «Країна Мрій», а також засновником фестивалю сучасної української рок-музики – «Рок Січ». Під час заходу пройде благодійний аукціон з метою збору коштів на підтримку дітей України.

Благодійний вечір UKRAINIAN FASHION FILM відбудеться за сприяння і допомоги в організації «Association France Ukraine – Idees sans frontier Cote d’Azur» та Благодійного фонду «Українотворці».

 

Український інститут книги став членом EURead

Український інститут книги став членом EURead. Це консорціум європейських організацій. Його метою є обмін знаннями, досвідом, дослідженнями і концепціями проєктів, а також спільна розробка нових стратегій, які сприяють промоції читання. Представлятиме Інститут у консорціумі EURead заступниця директорки з питань міжнародної співпраці Олена Одинока. Для України дуже цінне членство в EURead, адже це можливість популяризувати читання спільно з європейськими колегами, інтегруватися в європейський культурний простір та переймати досвід країн-учасниць і використовувати його задля посилення розвитку читання в Україні. EURead складається з 33 організацій з 22 європейських країн, які вірять, що читання допомагає повноцінній участі в сучасному культурно різноманітному суспільстві. Метою цієї провідної мережі є обмін знаннями, досвідом і концепціями, а також спільна розробка нових стратегій популяризації читання. У 2013 році EURead організували загальноєвропейську кампанію «Читаємо вголос, читаємо разом». А в 2018-2020 втілили в життя кампанію «Європа читає», спрямовану на підвищення обізнаності про важливість популяризації читання, насамперед на національному рівні. EURead також є партнерами проєкту Європейського дня книги.

Першою подією за участі Українського інституту книги стало попереднє засідання щодо планування стратегії EURead. Наступною буде онлайн-конференція «PISA and PIRLS results by country: Trends, contrasts, and implications for our work», що відбудеться 8 травня.

 

Українськомовні аудіогіди з’явилися вже у 44 країнах світу

У музеї у Фінляндії запрацював українськомовний аудіогід. Водночас у Канаді, Угорщині, Ірландії, Польщі та Португалії з’явилися українські книжкові полички. У межах ініціативи Першої Леді Олени Зеленської з впровадження українськомовних аудіоекскурсій у провідних пам’ятках світу у місті Еспоо (Фінляндія), у музеї одного з найвідоміших митців країни Акселі Ґаллен-Каллела, запрацював аудіогід українською. Символічну кнопку запуску натиснули Посол України Ольга Діброва та мер Еспоо Юкка Мякеля. На відкритті також були присутні українці, які зараз живуть у Фінляндії. Наразі це вже 83-й аудіогід проєкту в 44 країнах світу.

Також протягом березня-квітня цього року відкрилися українські книжкові полички, де представлені сучасні видання й підручники, у бібліотеці Оттави (Канада), у школі для українських дітей «ЕкоПростір» Української асоціації «Єдність» (Будапешт, Угорщина), у місті Тралі в Національній бібліотеці графства Керрі (Ірландія), у приватній інноваційній міжнародній школі (Ташкент, Узбекистан), у Центрі сімейної освіти «У короля Матіуша» в Музеї історії польських євреїв POLIN (Варшава, Польща) та в Муніципальній бібліотеці міста Фару (Португалія).

У межах проєкту «Українська книжкова поличка», який ініціювала Олена Зеленська, вже відкрито 190 українських поличок у 47 країнах та штаб-квартирі ЮНЕСКО.

 

Ансамбль солістів «Київська камерата» виступив у Карнегі Гол

Нещодавно на сцені всесвітньо відомого Карнегі Гол у Нью-Йорку відбувся тріумфальний концерт української академічної музики у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» за участі диригентки Керрі Лінн Вілсон, зіркової мецо-сопрано Джойс ДіДонато та всесвітньо відомого українського хору «Думка». Під час концерту прозвучали твори українських композиторів, зокрема Вікторії Польової, Олександра Щетинського, Валентина Сільверстрова, Мирослава Скорика, Золтана Алмаші, Олександра Козаренка та інших. Головним партнером концертного туру Національного ансамблю солістів «Київська камерата» Сполученими Штатами Америки став Дом Майстер Клас.

Нагадаємо, у Києві такий концерт відбудеться вже 30 травня. У програмі – віртуозний Скрипковий концерт Зубицького, Мелодія Скорика, оригінальний Concerto Rutheno Козаренка, музика улюблених Станковича, Сильвестрова, Полевої, а також щемкий твір Алмаші, присвячений подіям у Маріуполі – «Місто Марії». Також у концерті візьме участь Камерний хор «Київ», диригент Микола Гобдич.

 

У Києві відбулась презентація виставки «Скорботний шлях Бахмута»

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулась презентація виставки «Скорботний шлях Бахмута». Вона має на меті зберегти пам’ять про трагічні події, що відбулися в місті під час російсько-української війни, та привернути увагу світової спільноти до проблем Бахмута. До присутніх звернувся Предстоятель Православної церкви України блаженніший митрополит Епіфаній:

На виставці представлена унікальна колекція барельєфів «Різьбленка» майстра традиційних народних ремесел із Бахмута Дмитра Денисенка. Частина експонатів була знищена під час боїв, але їхній шлях до столиці став символом шляху самого міста. Також твори відображають біблійні мотиви Страстей Господніх — Скорботний шлях Ісуса Христа на Голгофу. Гості події мали можливість почути виступ духового оркесту Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Карабиця.

 

ЮНЕСКО відкрила в Києві фотовиставку, присвячену впливу війни на культуру

3 травня у Всесвітній день свободи преси в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків ЮНЕСКО відкрила унікальну виставку фотографій, зроблених українськими фотожурналістами. Всі ці роботи присвячені впливу війни в Україні на культуру.

Виставка «За об’єктивом: культура у вирі війни» – це колекція, яка демонструє вплив повномасштабного вторгнення Росії на культуру в Україні, а також стійкість українських громад під час війни. Ця виставка, на яку були відібрані фотографії з понад 6000 робіт, є свідченням мужності та відданості українських журналістів.

Під час відкриття експозиції Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики, взяв участь у панельній дискусії «Безпека журналістів – виклики за понад два роки повномасштабного вторгнення». Це обговорення присвятили ключовим викликам безпеці журналістів з початку повномасштабного вторгнення та до нього, включно з анексією Автономної Республіки Крим. Йшлося як про загрози фізичній безпеці, так і про вплив на психічне здоров’я, а також інші аспекти безпеки. Це, зокрема, переслідування (онлайн і офлайн) та перешкоджання роботі. Нагадаємо, в рамках проєкту ЮНЕСКО, який реалізував Інститут масової інформації (IMI), 65 фотожурналістів пройшли тренінги з безпеки, надання першої допомоги, а також фотографування об’єктів спадщини та культурного репортажу. Крізь їхні об’єктиви можна побачити понівечені фасади церков, розбиті вікна будинків культури, зруйновані стелі театрів і попіл бібліотек. Водночас вони фіксують стійкість митців і артистів, діячів культури та волонтерів, які продовжують працювати в умовах війни. На виставці представлені артефакти з пошкоджених пам’яток культурної спадщини, зображених на фотографіях. Їхня демонстрація відповідає сутності музею Богдана та Варвари Ханенків, який також постраждав від ракетного удару в 2022 році. Музей, як і деякі інші будівлі, представлені на фотографіях виставки, отримали екстрену підтримку від ЮНЕСКО. Завдяки підтримці Надзвичайного фонду спадщини ЮНЕСКО та народу Японії, а також за участі команди агентства «Port of Culture», яка виступає кураторами проєкту, ініціатива підкреслює колективне зобов’язання зберегти багату культурну спадщину України.

 

До 15 червня українські митці можуть взяти участь в конкурсі на отримання фінансової допомоги від фонду ЮНЕСКО

Міжнародний фонд культурного розмаїття ЮНЕСКО оголосив конкурс проєктів на отримання фінансової допомоги. Роботи можуть фокусуватися на наскрізних (культурна політика або стратегія, авторське право тощо) та галузевих напрямках, як-от: аудіовізуальний сектор, дизайн, медіамистецтво, музика, перформативне та візуальне мистецтво, видавництво. Максимальна сума фінансування – 100 000 доларів США. Період реалізації проєкту має складати 12 – 24 місяці. Заявку необхідно подати англійською чи французькою мовами до 15 червня 2024 року.

Проєкти, які отримують підтримку МФКР, стимулюють структурні зміни у суспільстві завдяки розробці політики та стратегій, що впливають на створення, виробництво, поширення та доступ до розмаїття культурних товарів. Вони можуть зміцнювати педагогічну та організаційну спроможності освітніх, професійно-технічних навчальних закладів у культурному та креативному секторах. Водночас такі проєкти можуть сприяти розвитку креативних індустрій у цифровому середовищі, посилювати участь у культурному житті, зокрема через залучення вразливих груп до проведення заходів, а також впроваджувати політику гендерної рівності в культурному та креативному секторах.

 

У Києві відкрилась виставка ікон та сакральних творів студентів академії ім. Михайла Бойчука

8 травня у Національному музеї літератури України відкрилась виставка «Воскресіння». Вона презентує твори Олени Осадчої та студентів сакрального відділення Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука. Експозиція містить не тільки твори іконопису та фрески, більшість яких створили студенти 2017–2020 років, а й понівечені роботи та фото зруйнованих будівель Академії, а також інсталяцію, створену з фрагментів цегляних стін та арматури. Центральний експонат виставки – ікона Архангела, яку знайшли під завалами академії Бойчука та відреставрували.

Нагадаємо, 25 березня 2024 року в одну з будівель навчального корпусу академії влучила частина російської надзвукової ракети й вщент зруйнувала приміщення, де зберігалися золоті фонди дипломних робіт студентів. Багато творів студентів сакрального відділення все ще знаходяться під завалами академії. Їх планують знайти та відреставрувати.

 

Агенція культурної спадщини Нідерландів передала Україні синьо-блакитні щити

Міністерство культури та інформаційної політики України за підтримки Посольства України в Королівстві Нідерланди отримало від Агенції культурної спадщини Нідерландів кілька тисяч синьо-білих щитів для маркування пам’яток культурної спадщини.

З початку повномасштабного вторгнення за наявними даними відомо про пошкодження чи руйнування 1062 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 123, місцевого – 864, щойно виявлених – 75. Враховуючи масштаби руйнувань, сьогодні важливо використовувати всі наявні механізми захисту культурних цінностей як на національному, так і на міжнародному рівні. У 2023 році під час 3-го позачергового засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, а також 18-го чергового засідання зазначеного Комітету 25 об’єктам культурної спадщини України надано «посилений захист» у рамках Другого протоколу 1999 року до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Тепер ці об’єкти будуть промарковані відповідними знаками. Також завдяки допомозі Королівства Нідерланди планується маркування синьо-білими щитами ряду пам’яток культурної спадщини у національних заповідниках.

Завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях департаменту культурної спадщини МКІП пояснила, що завдяки отриманню статусу «під посиленим захистом» створені додаткові міжнародні механізми захисту об’єктів культурної спадщини України.

Вона також додала, що досвід України показав необхідність аналізу дієвості механізмів захисту пам’яток культурної спадщини і анонсувала проведення заходу, де буде актуалізовано це питання. Мова йде про конференцію «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню під час збройного конфлікту», яка буде організована у липні у партнерстві з Міністерством закордонних справ, Постійним представництвом України при ЮНЕСКО та ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень». Основними завданнями конференції стане обговорення релевантності інструментів міжнародного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року та двох Протоколів до неї у справі захисту культурних цінностей/об’єктів культурної спадщини під час збройного конфлікту. А також ознайомлення з досвідом України та інших країн у сфері захисту культурних цінностей об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів та узагальнення досвіду, досягнутих результатів, прикладних досліджень.

 

В український прокат вийшов фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

В національний прокат вийшла художня стрічка режисера Тараса Томенка «Будинок «Слово». Нескінчений роман» про письменників «розстріляного відродження». Премʼєра стрічки відбулась 8 травня в Національному центрі «Український дім». На заході були присутні Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс, Генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Євген Нищук, муфтій мусульман України Мурат Сулейманов, каст фільму, українські актори, співаки та кінокритики. Під час прем’єри відбулась благодійна акція, спрямована на збір книг за підтримки фондів «Книга на фронт» та «Хочу читати». Гості премʼєри принесли понад 200 книг українських авторів.

«Будинок «Слово». Нескінчений роман» – це драматична історія українських письменників доби «розстріляного відродження», яких зібрали під дахом одного будинку, аби змусити їх працювати на благо радянської системи. Фільм розповідає про те, як комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло. Історія заснована на реальних подіях. «Над цим проєктом я зі своєю командою працював понад 10 років. І це було не даремно. Це довга і непроста дорога повернення письменників Розстріляного Відродження із небуття», – зазначив режисер та співавтор сценарію фільму Тарас Томенко.

Головні ролі у фільмі зіграли Дмитро Олійник (Володимир Акімов), В’ячеслав Довженко (Микола Хвильовий), Ніна Набока (тьотя Варя), Марина Кошкіна (Галя), а також Станіслав Сукненко (Лесь Курбас), Юрій Одинокий (Мерер), Валерія Ходос (Рая Троянкер), Андрій Май (Володимир Сосюра), Юлія Чепурко (Марія Сосюра), Костянтин Темляк (Павло Тичина), Геннадій Попенко (Михайль Семенко). Сценаристи стрічки – Тарас Томенко та Любов Якимчук, режисер – Тарас Томенко, оператор-постановник Михайло Любарський, художник-постановник Шевкет Сейдаметов, композитор – Алла Загайкевич, продюсери – Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко та Ростислав Мартинюк.

Стрічку зняли у 2021 році. Виробництво фільму здійснила компанія Fresh Production Group за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Міжнародного благодійного фонду «Солідарність» та родини Петровських.

 

Забезпечення прав працівників Державної бібліотеки України для юнацтва під час реорганізації – пріоритет для МКІП

8 травня відбулась зустріч представників Міністерства культури та інформаційної політики України, голови Первинної профспілкової організації Державної бібліотеки України для юнацтва, частини трудового колективу Державної бібліотеки України для юнацтва, яка перебуває у стані реорганізації, керівництва Національної бібліотеки України для дітей, а також керівництва Київської міської організації Професійної спілки працівників культури України та Центрального комітету Професійної спілки працівників культури України.

Мета зустрічі – налагодити комунікацію та напрацювати спільне бачення захисту прав та інтересів працівників Державної бібліотеки України для юнацтва в межах реорганізації. Медіатором обговорення виступив Центральний комітет Професійної спілки працівників культури України. У ході зустрічі присутні були проінформовані, що Міністерством юстиції України підтверджено позицію Міністерства культури та інформаційної політики України і за результатами проведеної перевірки наказу МКІП від 11 грудня 2023 року № 693 «Про реорганізацію Державної бібліотеки України для юнацтва» зі змінами встановлено, що зазначений наказ є актом персонального, оперативно-розпорядчого характеру, дія якого вичерпується одноразовим застосуванням, та згідно з підпунктами «а»-«в» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягає.

Нагадаємо, Державна бібліотека України для юнацтва приєднується до Національної бібліотеки України для дітей. Таким чином планують створити велику бібліотеку з фондом понад 750 000 примірників, яка обслуговуватиме 25 000 користувачів. Нова стратегія бібліотеки передбачає додаткові простори, молодіжні хаби для спілкування та релаксації, збільшення можливостей для навчання та проведення різноманітних заходів.

 

У Лаврі відкрилась виставка Богородичних ікон на ящиках з-під набоїв

9 травня до Дня Матері у Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України відкрилась виставка Богородичних ікон на ящиках з-під набоїв.

Проєкт «Ікони на ящиках з-під набоїв» київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка присвячений мистецьким медитаціям на тему російсько-української війни. Його головна ідея – перетворення смерті, символом якої є ящик від озброєнь, на життя, яке в українській духовній традиції уособлює ікона. Цей цикл робіт – візуалізація нашого мирного плану. Це не тільки про території та справедливість, а й про перетворення зла на добро й смерті на життя. Ящики, що на них написані ікони, привезені із зони бойових дій. Тому ці образи є мовчазними, але промовистими свідками усіх трагічних подій, що нині переживає Україна. Вони уособлюють біль і горе матерів, що переживають втрату дітей, розпач та відчай матерів, що змушені тікати від війни, рятуючи дитячі життя. Разом з тим ці образи закарбовують віру у перемогу.

Локацією для експозиції символічно обрана Києво-Печерська лавра – національна святиня України, уділ Пресвятої Богородиці – Матері Ісуса Христа, яка вважається управителькою і покровителькою монастиря. Лавра є Успенською, тож символізує любов синів і дочок до своїх матерів та виконання Божої Заповіді щодо шанування батьків. Окрім мистецької, проєкт має ще й благодійну складову. Кошти від продажу ікон підуть на підтримку різних волонтерських ініціатив, пов’язаних передусім з військовою медициною.

Нагадаємо, проєкт вже встигли побачити у 20 країнах, 93 містах та 164 локаціях.

 

У Національній бібліотеці Болгарії відкрили «Літературний куточок України»

9 травня в Національній бібліотеці ім. Св. Кирила і Мефодія в Болгарії відкрився Куточок української літератури. З цієї нагоди Болгарська національна бібліотека та Одеська національна наукова бібліотека підписали Меморандум про співпрацю.

Подія стала 29-ю ініціативою Національної бібліотеки ім. Св. Кирила і Мефодія, в рамках якої у форматі тематичних куточків публічно представлені найцікавіші видання та національні сувеніри різних країн. Партнерами відкриття стали Посольство України в Болгарії та Одеська національна наукова бібліотека, які передали перші книжкові дарунки. Їх включать до фондів Болгарської національної бібліотеки й вони будуть доступними для її користувачів.

Двері куточка урочисто відкрили директор Національної бібліотеки Болгарії професор Красіміра Александрова, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Болгарія Олеся Ілащук та генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова. У своєму привітанні присутнім Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Болгарія Олеся Ілащук відзначила, що подібні ініціативи здобувають вдячну увагу й підтримку всього українського суспільства та держави. Так, в багатьох країнах світу, і в Болгарії зокрема, відкриваються загальнодоступні українські книжкові полички під патронатом дружини Президента України  Олени Зеленської у співпраці з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. Український книжковий куточок не лише допомагає жителям інших країн краще розуміти українську культуру, історію та традицій, але й має особливу місію підтримки українців, які через російську військову агресію змушено залишили свої домівки, але зможуть підтримувати зв’язок з Батьківщиною, читаючи книжки рідною мовою. Важливою подією візиту стало підписання Меморандуму про співпрацю між Одеською національною науковою бібліотекою та Національною бібліотекою Болгарії імені Святих Кирила і Мефодія, який актуалізує напрями співпраці між двома установами.

 

У 2024 році 215 символів тоталітарного режиму та російської імперської політики втратили статус пам’ятки культурної спадщини

Протягом 2024 року статус пам’ятки культурної спадщини місцевого значення втратили 215 пам’ятників, які є символами комуністичного тоталітарного режиму або російської імперської політики. Міністерство культури та інформаційної політики України своїми наказами за поданнями обласних військових адміністрацій з Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучило 4 пам’ятки культурної спадщини у Житомирській, Черкаській та Рівненській областях. Крім того, МКІП видало накази про визнання пам’яток такими, що не підлягають занесенню до Реєстру пам’яток культурної спадщини, взятих на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону «Про охорону культурної спадщини» у м. Києві, Закарпатській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Черкаській, Миколаївській, Запорізькій, Волинській, Житомирській  областях. Протягом 2023 року знято з державного обліку 55 таких пам’яток, а у 2024 – вже 211.

У 2023 МКІП надало дозволи на переміщення 31 пам’ятки місцевого значення задля очищення публічного простору, а за 4 місяці 2024 – 5. Спільно з Українським інститутом національної пам’яті МКІП продовжує системно опрацьовувати отримані від обласних та Київської міської військових адміністрацій пропозиції, аби підготувати потрібні проєкти актів.

МКІП проводить системну роботу на виконання вимог Законів України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» та «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

 

У рамках проєкту UREHERIT архітектори презентували перші проєкти для збереження української культурної спадщини

14 травня у Стокгольмі відбувся семінар в рамках проєкту «UREHERIT: Архітектори для спадщини в Україні: відтворення ідентичності та пам’яті». Це вперше такий широкий міжнародний консорціум архітектурних організацій об’єднав зусилля для збереження української спадщини та культури. До проєкту залучили 11 фахових організацій із дев’яти країн Європи, що є запорукою успіху роботи. Проведення такого заходу – важлива трансляція європейського досвіду збереження пам’яток та історичного середовища в українські реалії.

Освітній напрямок роботи проєкту дозволить підняти не тільки фаховий рівень дослідників та практиків, а й залучити до цього напряму студентську молодь. Вже зараз Україна гостро відчуває брак кадрів у сфері охорони культурної спадщини, а в перспективі для країни стоятиме завдання відновлення знищеного війною надбання. Адже за період повномасштабного вторгнення рф вже зруйнувала або пошкодила 1062 об’єкти культурної спадщини. Під час конференції її учасники презентували перші проєкти щодо збереження української культурної спадщини. Вони показують наскільки багатою і різноманітною є культурна спадщина України та наскільки вона поєднана з європейським контекстом.

 

У Харкові на базі ХНАТОБ запрацював «Український АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ»

12 травня в Харкові стартував новий проєкт Міністерства культури та інформаційної політики «Український АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ», створений на базі Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка. Проєкт має на меті проведення мистецьких виступів на деокупованих територіях. Першими в Харкові в рамках проєкту виступили артисти Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Харкові.

Наразі Схід Опера став координаційним центром, до задач якого входить розробка логістики для творчих груп з національних театрів і концертних організацій. У Харкові Франківці представили виставу-концерт «Музи не мовчать», створену режисером Іваном Уривським. В її основі – вірші та авторські пісні акторів-франківців, що об’єднують в єдине ціле наше минуле, сьогодення і майбутнє. У концерті взяли участь актори-франківці – Михайло Кукуюк, Катерина Артеменко, Валерій Величко, Лариса Руснак.

Також актори Київського Національного театру імені Івана Франка виступили з концертами на Харківщині. Зокрема зіграли свою мистецьку музично-поетичну програму «Музи не мовчать» перед мешканцями та захисниками у Балаклійській громаді Ізюмського району. Вона знаходилась під російською окупацією та була звільнена у вересні 2022 року українськими військовими.

Нагадаємо, команда франківців вже не вперше гастролює прифронтовими містами – за роки війни це стало вже певною традицією у театрі. Авторські композиції, часом гострі, але актуальні поетичні рядки, живе спілкування, єднання спільним духом боротьби – все це надихає та дарує впевненість у перемозі. У рамках роботи українського арт хабу «Мистецька фортеця» планується ряд культурно-мистецьких заходів для мешканців та захисників на території тридцяти громад Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської та Сумської областей.

 

«ARTA AND ART»: в Києві відкрилась благодійна виставка про поєднання мистецтва та патріотизму

В день вишиванки у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури відкрилася виставка «ARTA AND ART: Поєднання мистецтва та патріотизму». Це благодійний проєкт, спрямований на підтримку Національної Гвардії України. На виставці представлені мистецькі артоб’єкти – гільзи від снарядів. Їх розписали студенти та викладачі Академії. Матеріали для творчої роботи були надані 4-ю Бригадою оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України (Військова частина 3018). Кошти, виручені від реалізації мистецьких творів, будуть спрямовані на потреби цієї ж бригади Національної Гвардії України. За них планують закупити важкі коптери «Баба Яга».

 

У Києві відбулась прем’єра документального фільму «Форма вогню» про роботу рятувальників у Херсоні

15 травня відбулась прем’єра документального фільму «Форма вогню». Стрічка розповідає про перші дні після звільнення Херсона від російських окупантів. Автори проєкту – генеральний продюсер Костянтин Дєтковський, режисер Вас Київський, оператор Володимир Кратінов, виконавчий продюсер Вікторія Кратінова, сценаристи Вас Київський і Майк Маккі.

Стрічка розповідає про зведений загін ДСНС, який розчищає херсонські дороги від знищеної російської техніки, розбирає завали зруйнованих росіянами будинків, рятує з-під них людей і тварин. Вони працювали в складних умовах, оскільки, відступаючи з міста, росіяни вкрали пожежні машини та обладнання ДСНС.

На прем’єрний показ стрічки завітало керівництво ДСНС, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, знімальна група, головні герої фільму, їхні колеги та друзі з різних регіонів країни. Заступник Голови ДСНС України Володимир Демчук також вручив рятувальникам відомчі нагороди – нагрудні знаки «Знак Пошани» та «За відвагу в надзвичайній ситуації». Крім того, відзнаками Президента «За оборону України» нагородили представників комунікаційних підрозділів ДСНС, які завжди пліч-о-пліч працюють із рятувальниками.

 

3D пам’ятки: технологія створення цифрових версій об’єктів культури

Цифровий розвиток

Технологічний прогрес є невід’ємною складовою нашого життя, його вплив стає все більш помітним, зокрема і на культуру. Однією з найцікавіших серед інноваційних технологій є можливість створення тривимірних моделей пам’яток культури. Ця технологія не лише вражає своїм рівнем реалізму, але й має значний потенціал у збереженні та відтворенні культурної спадщини для майбутніх поколінь. Запрошуємо детальніше розглянути, як ця технологія працює та як вона може вплинути на наше розуміння та збереження культурного надбання.

Види сканувань та інші технології у створенні 3D пам’яток.

Лазерне сканування.

Одним з видів сканування пам’яток архітектури є лазерне сканування. Це технологія, яка використовує лазерне світло для створення точних тривимірних моделей архітектурних об’єктів, будівель та навіть цілих міських ландшафтів. Цей процес відомий також як 3D лазерне сканування або лідар (LiDAR – Light Detection and Ranging).

Лазерне сканування має широке застосування в консервації та реставрації пам’яток архітектури завдяки своїй здатності точно фіксувати форму, розміри та навіть текстуру об’єкта.

Фотограмметричне сканування

Фотограмметричне сканування – це процес створення тривимірних моделей об’єктів або місцевості на основі фотографій, зроблених з різних кутів огляду. Ця технологія використовує методи обчислювальної фотограмметрії для аналізу характеристик об’єкта, зокрема його форми, розмірів та положення в просторі, перетворюючи зібрані знімки в точні тривимірні репрезентації.

Крім того, фотограмметрія є корисною при створенні віртуальних екскурсій та експозицій. Створені моделі можна використовувати для розробки інтерактивних віртуальних турів музеями, історичними місцями або архітектурними пам’ятками, роблячи культурну спадщину доступною ширшій аудиторії. Фотограмметричне сканування відкриває нові можливості для збереження, вивчення та презентації культурної спадщини, надаючи інструменти для точного та ефективного документування історичних та культурних об’єктів.

Окрім вищеописаних видів сканування в створенні 3D пам’яток також використовуються інші технології, такі як панорамна зйомка та Штучний Інтелект. Сканування та створення 3D пам’яток культурної спадщини є важливим для України з огляду на можливість збереження унікальних об’єктів, які під загрозою знищення часом або сусідом агресором. Крім того, ці технології дозволяють зробити культурну спадщину більш доступною для громадськості, навіть для тих, хто не може фізично відвідати ці об’єкти фізично. Технологія створення 3D об’єктів дозволяє віртуально досліджувати та вивчати культурні пам’ятки, що відкриває нові можливості для освіти, туризму та популяризації культурної спадщини України як в межах країни, так і за її межами.

 

На Європейській площі в Києві відкрили скульптуру, присвячену 75-й річниці НАТО

16 травня на Європейській площі в Києві з нагоди 75-ї річниці НАТО Представництво НАТО в Україні спільно з ГО «Спільна Перемога» провели ряд заходів, зокрема урочисто відкрили скульптуру поряд з будівлею Національної філармонії України. З цієї ж нагоди пройшла неформальна зустріч з Марі-Доха Безансон, представницею Генерального секретаря НАТО, а також відбувся концерт у філармонії.

Нагадаємо, Організацію Північноатлантичного договору заснували в 1949 році Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія та США. У 1952 році до них долучилися Туреччина і Греція, а в 1955 – Німеччина. У 1982 – членом НАТО стала Іспанія. Наступна хвиля розширення припала на 1999 рік, коли до Альянсу вступили Чехія, Угорщина, Польща. У 2004 році членами НАТО стали Болгарія, Румунія, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Естонія. У 2009 – Албанія і Хорватія. В 2017 – Чорногорія. У 2020 – Північна Македонія.

Після початку повномасштабного нападу росії на Україну членами НАТО стали Фінляндія і Швеція.

 

«Герої у мистецтві»: у Києві презентували проєкт про українців, які ризикуючи життям, продовжують працювати задля перемоги

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбулася презентація проєкту Nezlamni.UA, який реалізує Благодійний фонд «Культура.UA». Проєкт покликаний розповідати історії українців, які щодня жертовно працюють задля наближення перемоги, мовою мистецтва. Захід пройшов у форматі круглого столу, до якого доєдналися представники влади, митці, громадські активісти та усі, хто активно працює у сфері мистецтва та використовує його як інструмент висловлення думок та пошуку відповідей, діалогу з громадськістю. Подія стала майданчиком жвавого обговорення, де кожен з учасників розповів про місце культури в часі війни крізь призму власного досвіду та діяльності установ.

Серце проєкту – 24 портрети українських героїв та героїнь, написані сучасними українськими художниками. Виставки картин пройдуть у найбільших містах України, та згодом – за кордоном, зокрема у Нью-Йорку та Парижі. Авторами картин є українські відомі художники: Юрій Гончаренко, Тарас Гончаренко, Олександра Кирилова, Петро Зикунов, Валерій Вітер, Михайло Гуйда та Катерина Корнійчук. А озвучать історії героїв Любко Дереш, Тарас Прохасько, Олег Панюта та інші діячі літератури, телебачення та мистецтв. На початку травня картини презентували у Львові, а 16 травня – у Києві. Протягом наступних декількох місяців виставку побачать ще у трьох великих містах України. Після картини вирушать у культурне дипломатичне турне, під час якого її презентують на відомих мистецьких майданчиках Європи та США.

Проєкт Nezlamni.UA – це культурна ініціатива Благодійного фонду «Культура.UA», яка здійснюється за фінансової підтримки Посольства Швейцарії та за сприяння МКІП. Ініціатива допомагає привернути увагу міжнародної спільноти до культурної спадщини та сучасної історії України, а також нагадує про важливість підтримки тих, хто працює на благо нашої країни.

 

У Музеї просто неба відновили унікальний 100-річний вітряк з Херсонщини

У Міжнародний день музеїв (18 травня 2024 року) у Києві запрацював відреставрований унікальний вітряк родом з Херсонщини. Він був створений у кінці ХІХ – на початку ХХ століття в с. Олександрівка. У 1973 році вітряк перевезли до Національного музею архітектури та побуту України, де планувалося його встановлення. Однак, привезені частини так і не стали повноцінною конструкцією. У 2023-24 роках за підтримки Благодійного фонду “МХП-Громаді” відбулася реставрація цього вітряка.

За рік реставраційних робіт за підтримки БФ “МХП-Громаді” вдалося зробити ґрунтовне дослідження стану об’єкта; розчищення території навколо вітряка та схилу; збудувати охоронну стіну; укріпити фундамент; згідно з кресленнями, які розробили ще у 1973-му інженер А. Тютюнник та технік В. Марчук, виготовити та встановити дубові дах і лопаті, а також відтворити автентичний робочий механізм завдяки збереженим кресленням одного із творців музею, відомого українського архітектора Леоніда Прибєги; облаштувати територію навколо вітряка.

Відродження вітряка стало черговим етапом реалізації державної програми в межах підписаного Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України міжнародної компанії МХП щодо консолідації зусиль для відродження Національного музею архітектури та побуту України від 27 липня 2021 року. Торік, попри обстріли та вимкнення електрики, вдалося закінчити будівництво оновленого центрального входу в музей і одразу вирішено реконструювати вітряк з Херсонщини.

Після відкриття всі відвідувачі Музею просто неба можуть оглянути вітряк як зовні, так і всередині, піднятися на другий поверх та побачити робочий механізм для помелу зерна.

 

У театрі ім. Франка відбулась вистава Файний Франко Фʼюжн, присвячена 80-річчю вшанування памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбувся мистецький проєкт Файний Франко Ф’южн, присвячений 80-річчю вшанування памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відкрили подію т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв та Євген Нищук, генеральний директор та художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

В програмі були українські та кримськотатарські традиційні старовинні наспіви, авторські композиції на основі фольклорного мелосу Сергія Гданського, Олександра Кохановського, Сусанни Карпенко, Станіслава Мороза, а також джазові імпровізації на теми українських народних пісень як у їх автентичному звучанні, так і у світлі сучасних аранжувань та джазових імпровізацій.

 

МКІП ініціює правовий аудит щодо памʼятки археології та історії національного значення на Поштовій площі для розбудови Музею

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює проведення правового аудиту щодо ситуації, в якій існує памʼятка археології та історії національного значення на Поштовій площі для розбудови та інституційного розвитку Музею. У Міжнародний день музеїв т. в. о. Мінстра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв разом із директоркою Департаменту культурної спадщини КМДА Мариною Соловйовою на запрошення засновників Музею Ольги Рутковської та Віталія Білецького відвідали Музей на Поштовій площі в м. Києві.

Памʼятка археології та історії національного значення має назву «Ділянка прибережного кварталу середньовічного Києва» та фактично є залишками середньовічного прибережного кварталу у підземному просторі.

Ростислав Карандєєв наголосив, що центральна та місцева влади зацікавлені у розбудові Музею, який виник завдяки ідеї небайдужих киян та тривалий час перебуває під їхньою опікою. Для оперативного запуску процесів буде проведено комплексний юридичний аудит, для якого буде створено робочу групу експертів.

 

На головній сцені країни відбувся ювілейний гала-концерт «Національна легенда. Мирослав Вантух»

19 травня на головній сцені країни у Палаці «Україна» відбувся грандіозний гала-концерт Національного ансамблю танцю імені Павла Вірського, присвячений видатному українському хореографу Мирославу Вантуху. Генеральний директор Національного ансамблю імені Павла Вірського, Герой України Мирослав Вантух святкує подвійний ювілей. Народний артист України відзначає своє 85-річчя та 45 років на посаді керівника одного з найкращих танцювальних колективів країни.

Ювіляра привітали найпопулярніші зірки та відомі люди країни. Серед них: Ірина Білик, Павло Зібров, Дмитро Каднай, Тіна Кароль, Пилип Коляденко, Наталя Могилевська, Злата Огнєвіч, Оля Полякова, Олександр Пономарьов, Михайло Хома, MONATIK, VIRSKY, Ансамбль ЗСУ, Хор їм. Григорія Верьовки, Солісти балету Національної опери України, артисти та керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Мирослав Михайлович Вантух – український хореограф, генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського, директор хореографічної школи при Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України імені Павла Вірського; голова Національної хореографічної спілки України; президент Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячих колективів народного танцю, член-засновник Академії мистецтв України, народний артист України, професор, Герой України.

 

«Мистецька ФОРТЕЦЯ»: артисти Харківського театру опери та балету ім. М. В. Лисенка презентували прем’єри в межах Українського АРТ ХАБу

19 травня пройшов черговий захід в межах Українського АРТ ХАБу «Мистецька ФОРТЕЦЯ» – проєкту Міністерства культури та інформаційної політики України. В рамках фестивалю KharkivMusicFest відбулася прем’єра «Пташиного концерту», який підготували артисти Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка. До нього увійшли два цікавих твори – один із найвідоміших опусів композитора доби Бароко Г. Телемана «Канаркова кантата», а також сюїта провідного італійського композитора-симфоніста XX століття О. Респігі «Птахи». Кантата була представлена у форматі семістейдж – вистава з мізансценами, танцями, костюмами та оркестром, але без громіздких декорацій. Постановники зробили подіум-кімнату головної героїні, у ролі якої – лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова.

Друга прем’єра – сюїта «Птахи» О. Респігі. Цей невеликий за обсягом твір трансформує п’ять композицій XVII та XVIII століть для клавесина чи лютні у новий чарівний, мерехтливий оркестровий твір зі спеціально створеним відеоконтентом. Обидва твори прозвучали у виконанні симфонічного оркестру Схід Опера під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка. Режисер – заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян.

Нагадаємо, 12 травня в Харкові стартував новий проєкт Міністерства культури та інформаційної політики «Український АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ», створений на базі Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка. Проєкт має на меті проведення мистецьких виступів на деокупованих територіях. Першими в Харкові в рамках проєкту виступили артисти Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Харкові.

 

«Роду криниця віща»: традиційно на Тарасовій Горі у Каневі відбувся підсумковий етап творчого конкурсу

Днями в Каневі відбувся підсумковий етап творчого конкурсу «Роду криниця віща». Кращі твори учасників, як і щороку, згодом надрукують окремою збіркою. Цьогоріч конкурс зібрав майже 200 учасників різних вікових категорій у багатьох мистецьких царинах. Конкурсанти представляли Черкащину, Чернігівщину, Київщину, Львівщину, а також Словаччину та Німеччину. Конкурс набув статусу Міжнародного. 60 учасників стали переможцями. Грамоти учням та їх наставникам, чашки з зображенням Шевченкової «селянської родини», ручки, книги – від Заповідника стануть згадкою про участь у Конкурсі. У програмі нагородження конкурсантів: майстер-класи від черкаських письменниць Ганни Клименко-Синьоок та Катерини Вербівської, працівників Заповідника Тетяни Ярмош та Олексія Шевченка, цікаві змістовні екскурсії музеєм Тараса Шевченка та територією меморіалу, покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.

 

«Київ вночі»: в Музеї історії міста Києва відкрилась виставка картин з нічними видами столиці

21 травня до Дня Києва в Музеї історії міста Києва відкрилась художня виставка «Київ вночі», де представлені роботи українських митців ХIX-XXI століття, натхненних нічною красою столиці. Експозицію можна побачити до 30 червня. Проєкт покликаний занурити відвідувачів у приємні спогади та мрії про такі бажані прогулянки улюбленими місцями нічним Києвом. Адже ніч – це особлива пора, яка має бути наповнена дивами та спокоєм, а не тривогами й вибухами. А для киян з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну теплі київські ночі, як раніше, залишились лиш спогадами.

Відвідувачі виставки мають нагоду відчути Київ таким, яким його побачили відомі художники: Микола Мурашко, Олександр Животков, Мойсей Вайнштейн, Олена Придувалова, Ганна Криволап, Анатолій Марчук, Антон Логов та інші. Багато з відібраних до проєкту робіт експонується вкрай зрідка. Зокрема, маловідомі твори Самуїла Каплана – видатного в історії українського мистецтва співця сутінок. На виставці «Київ вночі» представлені 40 робіт 15 художників, які надали 5 інституцій. Це живопис та графіка з колекції Музею історії міста Києва, Національного Художнього Музею, Національного музею Тараса Шевченка, з приватних колекцій.

 

На Михайлівській площі у Києві відкрили вуличну виставку про європейський спадок Донеччини й Луганщини

21 травня на Михайлівській площі за підтримки МКІП відкрилась експозиція «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини». Вона присвячена історичним памʼяткам Маріуполя, Дружківки, селища Нью-Йорк, Лисичанська, побудовані промисловцями з країн Європи, та їх руйнуванню до та під час великої війни. Виставка проходитиме до 4 червня й доступна українською та англійською. Авторами проєкту виступили кінопродюсерка Анна Паленчук та режисер-документаліст Корній Грицюк. Серед запрошених спікерів події була присутня К’яра Децці Бардескі – голова ЮНЕСКО в Україні. Крім того серед запрошених спікерів також виступили Ілля Заболотний, керівник спеціальних програм ГО Музей сучасного мистецтва та співзасновник Ukrainian Emergency Art Fund, Фредерік Девелтер, заступник голови місії при Посольстві Королівства Бельгії в Україні, Вікторія Ляліна-Бойко, директор Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС, Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, а також Ольга Сало, заступниця генерального директора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного музею Революції Гідності.

Зокрема, виставка відтворює історію будинку британця Джона Г’юза, який заснував Донецьк. А також експонує знимки й розповіді про гімназію у Лисичанську, залишену бельгійцями, млин Пітера Діка у селищі Нью-Йорк, збудований німцями, комбінат Ілліча у Маріуполі, створений американцями та бельгійцями, французьку спадщину Дружківки тощо.

Виставка є частиною комплексного культурно-просвітницького проєкту присвяченого спадщині європейських країн на Сході України, який реалізує кінокомпанія «435 ФІЛМС». Цей проєкт включає документальний фільм «Євродонбас», аудіоподкаст «Євродонбас: Німецька спадщина» та онлайн-проєкт «Європейська індустріальна спадщина на сході України».

 

У Білому просторі Stedley Art Foundation відкрилась виставка фотографій Олександра Глядєлова

Днями у Білому просторі Stedley Art Foundation відкрилась виставка фотографій Олександра Глядєлова «Прощання словʼянки». Куратор проєкту: Олег Соснов. Марш з однойменною назвою було написано 1912 року. Він дотепер виконується на військових парадах російської армії. За останні 30 років ця мелодія стала своєрідним саундтреком до імперських зазіхань сучасної росії.

Документальні фотографії, представлені в експозиції, зроблені під час військових конфліктів у Чечні, Азербайджані, Таджикистані, на Донбасі й під час повномасштабного вторгнення в Україну. В усіх цих війнах прямим чи гібридним способами була задіяна російська армія. Але, окрім суто війни, повним ходом, паралельно і часто переплітаючись, йде війна символів, де кожен образ, кожна фотографія і кожна нота мають особливе значення і глибокий зміст.

Мелодія «Прощання словʼянки» докорінно змінила своє значення — з переможного маршу часів Другої світової війни вона перетворилася на акомпанемент військової агресії, окупації, руйнувань і масових жертв серед мирного населення. Крім того, 18 травня відбувся благодійний вечір благодійників, волонтерів та друзів фонду Stedley Art Foundation, де вдалося зібрати 9500 євро на придбання пікапа-позашляховика для підрозділу ГУР МО. Цей підрозділ виконує бойові завдання на всіх напрямках бойового зіткнення з ворогом. На вечір завітали парамедикиня Галина Алмазова, засновниця БФ КОЗАК ДРАЙВ Тетяна Пенєва.

 

Національний музей гончарства представив унікальну колекцію творів сучасної кераміки

У Національному музеї-заповіднику українського гончарства відкрився масштабний виставковий проєкт «Шедеври художньої кераміки в колекції Національного музею гончарства». Виставка дозволяє осягнути тенденції розвитку сучасної художньої кераміки України та інших держав світу за останні 15 років. Експозицію складають понад 250 робіт. Авторами представлених творів є видатні керамісти, переможці національних та міжнародних конкурсів кераміки, а також молоді митці, які впевнено демонструють творчу харизму і рішуче крокують до вершин художньої майстерності. Вони представляють різні напрямки сучасної художньої кераміки, які розвиваються у Вінниччині, Донеччині, Закарпатті, Запоріжжі, Івано-Франківщині, Київщині, Львівщині, Одещині, Полтавщині, Харківщині, Черкащині, АР Крим. Надзвичайно цінними в музейній збірці є роботи художників-керамістів інших держав – Бразилії, Домініканської Республіки, Єгипту, Китаю, Латвії, Республіки Польща, США, Туреччини, Хорватії, Японії.

 

Херсонський театр відновив покази вистави «Баба Пріся»

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша відновив виставу «Баба Пріся, або на початку і наприкінці часів» режисера й автора пʼєси Павла Арʼє. Перший показ відбувся у Миколаївському національному академічному українському театрі драми та музичної комедії.

Це вистава про дивну сім’ю, яка мешкає в 30-кілометровій зоні відчуження навколо Чорнобильської атомної електростанції. Покинуте село неподалік від річки Прип’ять, маленький хутір, глухий кут, тікати нікуди, навкруги ліси та болота…

Показ був премʼєрним для артистів Ольги Бойцової (роль Слави) та Миколи Степаненка (роль Вовчика). Також у виставі зіграли народна артистка України Олена Галл-Савальська (Баба Пріся), заслужені артисти України Сергій Михайловський (Батько) та Руслан Вишнивецький (Дільничий).

Художниця-постановниця та художниця по костюмах – заслужена художниця України Ольга Гоноболіна, музичне оформлення – Павло Ар’є, художник по світлу – Артем Білозубов, звукорежисер – Ігор Скороход, відеосупровід – Дмитро Галютдінов, помічник режисера – Світлана Іздебська, асистент режисера – заслужений артист України Сергій Михайловський.

 

АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ»: актори Полтавського академічного обласного театру ляльок зіграли дитячі вистави в Харкові

21 травня у Харкові актори Полтавського академічного обласного театру ляльок двічі зіграли дитячу виставу «Веселі ведмежата». Це відбулось в рамках проєкту Міністерства культури та інформаційної політики українського АРТ ХАБу «Мистецька ФОРТЕЦЯ». «Веселі ведмежата» – це весела і повчальна історія про маленьких ведмежаток – Топу і Топочку, які влітку гостюють у Дідуся і Бабусі. Виставу подивилися дошкільнята та діти молодших класів. Юні глядачі з величезним задоволенням спостерігали за пригодами героїв казки, жваво реагуючи на все, що відбувалося на сцені. А по закінченню – вони охоче фотографувалися з полтавськими артистами та розглядали ляльок-героїв казки. Діти активно спілкувалися з акторами, обговорювали побачене один з одним та не поспішали розставатися. Батьки й дорослі, які супроводжували дітей, були дуже вдячні за прекрасні емоції, яких так не вистачає у цей надскладний період.

 

До Дня Європи в Києві пройшов фестиваль «#РазомДіємо Фест»

25 травня у Мистецькому Арсеналі в Києві відбувся «#РазомДіємо Фест», який організувала Представництво Європейського Союзу в Україні. Цей захід продовжив нову комунікаційну кампанію «Разом діємо. Разом ми – Європа» про підтримку ЄС для організацій громадянського суспільства та медіа. Фестиваль розпочався з дискусійної панелі про допомогу Україні від ЄС та роль громадянського суспільства у прокладанні шляху до Європейського Союзу.

Також у програмі фестивалю: кіно просто неба, виступи громадських активістів, майстеркласи з творчості, конкурси та цікавинки для всієї родини, артстіна та фотозона, вулична виставка й алея громадських організацій.

 

Весільний обряд «Читання корони», гра «Ашик», гуцульська сирна пластика: Нацперелік елементів нематеріальної культурної спадщини поповнився новими пунктами

МКІП додало низку пунктів до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них:

Традиційна народна гра «Ашик», розповсюджена на Півдні Одеської області у місцях компактного проживання болгар і гагаузів, зокрема в селах Городнє, Виноградівка Болградського району, Котловина Ізмаїльського району;

Традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець Городенківської міської ради. Традиція розповсюджена також у місцях компактного проживання уродженців села Чортовець за кордоном. Це передмістя Праги (Чехія), передмістя Парижа (Франція), Португалія, Польща;

Культура традиційної гуцульської сирної пластики. Ця традиція побутує в селах Брустури, Космач, Прокурава, Шепіт, Річка, Снідавка Косівського району та седах Криворівня, Чорний потік, Красник Верховинського району. Подібні елементи існують і в інших регіонах України, зокрема Карпатського регіону, так і в інших країнах, таких як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, однак мають місцеві особливості, традицію та культуру, пов’язану з місцем побутування;

Весільний обряд «Читання корони». «Корона» побутує на теренах Волинської області.

Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України щодо забезпечення охорони елементів нематеріальної культурної спадщини.

 

«Український театр»: вийшов друком відновлений журнал про театральне життя

27 травня в Театрі на Подолі відбулась презентація відновленого журналу «Український театр». Гостей події привітав український актор театру та кіно, народний артист України, директор – художній керівник Київського Театру на Подолі Богдан Бенюк. Засновниця журналу «Український театр» – театрознавиця, директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман. Головним редактором оновленого журналу став журналіст і театрознавець Віталій Жежера. У презентації взяли участь: провідні режисери, актори та керівники київських театрів, театральні критики та викладачі Університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, люди, які працювали над випуском.

Перший випуск «Українського театру» складається з трьох тематичних частин. У розділі «Гра» опубліковані відгуки експертів V Міжнародного фестивалю-премії «Гра» на прем’єри театрів 2021–2022 років.

«Будні» – про сьогоднішні проблеми й тенденції: сплеск інтересу до видовищ, нові постановки, книжки про сценічне мистецтво, зміна поколінь у театральному середовищі та інше.

Третій блок називається «Війна». У ньому містяться статті театрознавців, написані в перші місяці повномасштабної російської агресії. Відновлення журналу «Український театр» – професійного друкованого видання – свідчення зрілості та відновлення галузі, а також великої уваги до театру з боку громадськості. Журнал виходитиме щокварталу. Згодом, як планується, стане місячником.

Нагадаємо, у 1917 році в Києві з’явився тижневик «Театральні Вісті». Його відповідальним секретарем був режисер Лесь Курбас. У 1919–1941 роках у Києві та Харкові виходили інші журнали – «Театр», «Сільський театр», «Радянський театр», «Масовий театр». Усі вони – попередники відомого часопису «Український театр», що виходив друком багато років. Його перестали видавати у 2018-му.

 

LIBER Journées for Library Directors, 29-31 травня 2024 р., Берлін, Німеччина

Європейська асоціація дослідницьких бібліотек (LIBER) проводить четвертий випуск лідерської програми LIBER Journées виключно для директорів бібліотек. Захід відбудеться 29-31 травня 2024 року та збере очільників бібліотек разом із відомими глобальними спікерами для стимулюючої, інтерактивної та стратегічної програми, спрямованої на вирішення основних проблем, які постають перед усіма нами.

Основною темою LIBER Journées 2024 буде «Довірене лідерство у складні часи». Місце проведення – бібліотека Вільного університету, Берлін, Німеччина. Програма розроблена для 20-25 директорів бібліотек, які планують запровадити стратегічні зміни у відповідь на виклики інформаційного та соціального середовища, що постійно змінюється.

 

 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

 

Спасо-Преображенський собор у Чернігові відновлюють, аби відкрити для відвідувачів

Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», але до 2023 року храмом користувалась Чернігівська єпархія Української православної церкви московського патріархату. Торік держава повернула з тривалого тимчасового користування 18 об’єктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зокрема й Спасо-Преображенський собор. Комісія МКІП, під час перевірки стану пам’яток на території заповідника, визнала стан Спасо-Преображенського собору жахливим. Наразі співробітники заповідника відчищають пам’ятку від бруду та нагару на стінах, а також від сміття в усіх куточках, демонтують конструкції, які незаконно поставили попередні тимчасові користувачі. Реставратори відчищають розпис на стінах, аби відновити справжню велич та красу культурної спадщини українського народу.

За словами гендиректорки Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталії Ребрової, все це роблять, аби відкрити собор для відвідувачів. Нагадаємо, в грудні 2023 року Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини вніс п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Спасо-Преображенський собор – серед них, що свідчить про його світове значення.

 

У Національному цирку відбулось гала-шоу VIIІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу циркового та естрадного мистецтв «Дивоцирк»

1 червня, традиційно до Міжнародного Дня захисту дітей, у Національному цирку України відбулось гала-шоу, що знаменувало завершення VIIІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу циркового та естрадного мистецтв. Фестиваль розпочався 28 травня і протягом 5 днів свою майстерність демонстрували понад 600 артистів зі 67 кращих аматорських колективів українського цирку від Донбасу до Закарпаття, від Сіверщини до Херсонщини у більш ніж 20 жанрах циркового мистецтва. Головною метою події було відродити фестивальний рух в Україні попри війну, підтримати циркові колективи та дати можливість усім охочим насолодитись виступами артистів на головній цирковій арені країни. Серед глядачів були присутні діти, які були вимушені покинути рідний дім через війну, а також військові.

Сьогодні Національний цирк України є єдиним місцем в країні, де консолідується професійне циркове мистецтво з аматорським, де відбувається системне передавання знань і досвіду від поколінь до поколінь, де сходяться точки дотику між культурою, культурною дипломатією та культурними індустріями. Спеціальний Приз Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв вручив семирічній Ареф’євій Софії за номер у жанрі «повітряна гімнастика». Дівчинка представляла Циркову студію міста Первомайський Харківської області.

Протягом 5 днів фестивалю учасники мали можливість не тільки взяти участь у конкурсі, але й долучитись до майстер-класів з повітряної гімнастики, акробатики, еквілібристики, жонглювання, пластики та сучасної хореографії. Крім того, відбулись і конференції у форматі Круглого столу з проблематики аматорського циркового мистецтва в Україні.

Нагадаємо, що фестиваль «ДивоЦирк» розпочав свою історію 2016 року, з того часу він став платформою для демонстрації циркових навичок та талантів, створюючи унікальну атмосферу свята та творчого суперництва.

 

«Вкрадене дитинство»: до Міжнародного дня захисту дітей у Бабиному Яру відкрилась виставка

1 червня у Міжнародний день захисту дітей у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відкрилась виставка «Вкрадене дитинство». Цей проєкт висвітлює глобальну трагедію на прикладі однієї з тисячі подібних історій. З першого стенду виставки ми можемо відчути всю ту біль і тугу трагічних подій 80-ти річної давнини. І, на жаль, цей біль нам всім став добре знайомий за останні два роки повномасштабного вторгнення. В обох трагедіях, минулого і сьогодення, найбільше страждають невинні діти. Експозиція демонструє документи, фото та речі з архіву Левітаса. Вони розповідають історію двох маленьких єврейських дівчат, яких вбили в Бабиному Яру 82 роки тому. Ця історія доповнюється художніми рефлексіями сучасних українських митців на тему примусової депортації українських дітей останніх двох років − відео-артом Михайла Алексеєнка та скульптурами Юлії Беляєвої.

Виставка розповідає нам історію минулого і сьогодення. Коли вона створювалась, то постало питання щодо депортації дітей не просто так. Ми розуміємо, що цей злочин, ця трагедія, яка була колись – повторюється знову. Досить важко верифікувати всіх жертв та дітей, яких росія не тільки вкрала вкрала, а й забрала частину їх дитинства.

У межах виставки також пройшли дискусії, мета яких – привернути увагу суспільства до роботи із повернення депортованих українських дітей як фізично, так і до подолання наслідків руйнації росіянами української ідентичності у дітей, які були депортовані або перебували на тимчасово окупованих територіях.

 

«Музичні зустрічі: Україна-Аргентина-Італія»: у Києві відбувся концерт з нагоди 78-ї річниці Дня Італійської Республіки та 214-ї річниці Аргентинської Травневої Революції

1 червня у Києві у Національній музичній академії України імені Петра Чайковського відбувся мистецький захід, приурочений до 78-ї річниці Дня Італійської Республіки та 214-ї річниці Аргентинської Травневої Революції.

Ректор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Максим Тимошенко привітав всіх присутніх з красивим святом єдності дружніх країн та подякував МКІП за подарований академії генератор, завдяки якому захід відбувся під час повного блекауту в столиці. На заході були присутні понад 40 амбасадорів різних країн, депутати Верховної Ради України, представники Офісу Президента, міністри, ректори, громадські діячі та відомі українські журналісти.

Запрошеним гостем та зіркою концерту став видатний італійський музикант, бандонеоніст – маестро Маріо Стефано П’єтродаркі. Він всесвітньовідомий і шанований артист, приголомшливий виконавець, віртуозний інтерпретатор та один з найяскравіших, самобутніх музикантів нашого часу, лауреат багатьох престижних премій. Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні П’єр Франческо Дзадзо також додав, що сьогодні ви будете насолоджуватись музичною програмою від маестро Маріо Стефано П’єтродаркі та його віртуозною грою на бандонеоні в компанії зі струнним квінтетом музичної Академії. Разом ми прослухаємо одні з найвідоміших композицій аргентинського автора Астора П’яццолло. Крім того, у нас буде можливість послухати чудові саундтреки до фільмів написані видатними італійськими композиторами Енніо Морріконе та Нікколо Піовані. Стефано П’єтродаркі виступив у супроводі струнного квінтету та оркестру баяністів під орудою професора Йосипа Франца. Під овації глядачів вони виконали одні з найвідоміших творів композиторів Італії та Аргентини.

 

Представники Національної історичної бібліотеки обговорили із німецькими видавцями питання співпраці

У Національній історичній бібліотеці України відбулась зустріч представників бібліотеки із засновниками німецького видавництва Friedrich Mauke Андре та Крістіна Штьор щодо актуальних питань подальшої співпраці. Одним із напрямів діяльності видавництва Friedrich Mauke є популяризація українських письменників та переклад українських творів для німецькомовної читацької аудиторії. На початку року Андре Штьор ініціював стажування для фахівців відділу документів іноземними мовами Національної історичної бібліотеки України в Бібліотеці герцогині Анни Амалії місті Веймар (Німеччина). Професійний обмін досвідом сприяв подальшій співпраці з німецькими колегами. Працівники Національної бібліотеки розповіли про історією створення та особливості діяльності єдиної в Україні історичної бібліотеки, а також продемонстрували цінні та рідкісні видання з бібліотечних фондів.

Під час зустрічі обговорювались актуальні питання взаємодії та подальшої співпраці українських та німецьких бібліотек, дискутували стосовно нагальних проблем діяльності українських бібліотек в умовах війни. Андре та Крістіна Штьор подарували історичній бібліотеці німецькомовні видання, що були презентовані на цьогорічному Лейпцизькому книжковому ярмарку та особливо цінні видання з особистої бібліотеки.

 

У Відні відбувся грандіозний український концерт

2 червня у Відні на запрошення австрійського фестивалю Wiener Festwochen та Wiener Konzerthaus відбулась унікальна подія за участі понад 150 українських виконавців. Під керівництвом видатної української диригентки Оксани Линів виступили Kyiv Symphony Orchestra та Молодіжний симфонічний оркестр України разом з Національною хоровою капелою «Думка» та відомими солістами – Андрієм Мурзою (скрипка), Олександром Шульцом (тенор), Віктором Шевченко (бас-баритон), Філіпом Кельц (читець). На одному з найвідоміших класичних фестивалів світу музиканти зіграли повністю українську програму. В цілковито заповненому залі Віденського Концертхаузу cимволічно прозвучав Кадиш-Реквієм «Бабин Яр» великого українського класика Євгена Станковича.

Класик української музики Євген Станкович щиро подякував організаторам фестивалю за вибір твору та колегам-музикантам, які його виконали: «Бабин Яр — страшна трагедія людства, яка сталася у ХХ столітті. Я старався зробити так, щоби це було відчутно у музиці». Оксана Линів доповнила програму твором, який був написаний спеціально на її замовлення для цього концерту. Він є своєрідною рефлексією на сучасні події в Україні, яка проводить паралель із геноцидом українського народу росією та водночас підкреслює українсько-австрійські історичні перетини. «Фуга смерті» для скрипки, голосу й оркестру Євгена Оркіна, українського композитора, учня Євгена Станковича, написана за мотивом однойменного вірша Пауля Целана про винищення євреїв нацистами.

Пауль Целан є однією з найпотужніших постатей українсько-австрійської історії першої половини ХХ ст. Целан пережив трагічну долю: вижив як єдиний член великої сім’ї під час Голокосту, все подальше життя страждаючи від почуття провини вцілілого, і був змушений емігрувати, тікаючи від сталінізму. Ці почуття глибоко резонують сьогодні з мільйонами українців. Зал вітав виконавців бурхливими стоячими оплесками. Після довгих, невгамовних овацій музиканти повторили на біс останню частину Кадиш-Реквієму Станковича. Нагадаємо, Wiener Festwochen – культурний фестиваль у Відні, який проходить щороку протягом п’яти тижнів у травні та червні та показує театральні, оперні та танцювальні постановки з усіх куточків світу, а також виступає продюсером міжнародних постановок. Вперше фестиваль пройшов у 1927 році, а згодом відновив та продовжив свою історію після Другої світової війни з 1951 року.

 

Держкомтелерадіо розпочав прийом творів на здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола

Держкомтелерадіо оголосив прийом творів на здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Премія присуджується щороку авторам нових оригінальних публіцистичних творів у галузі журналістики, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за пів року до їх висунення на здобуття Премії.

 

У Києві відбувся фаховий тренінг для бібліотекарів та представників освітянської спільноти

3 червня у Національній бібліотеці України для дітей відбувся фаховий тренінг для бібліотекарів та представників освітянської спільноти. Понад 350 учасників, у тому числі представники міжнародної спільноти, взяли участь в обговоренні безпеково-правоосвітньої платформи «FairUkraine». Також під час заходу відбулась презентація книг, присвячених поліпшенню навичок безпечної поведінки та обізнаності щодо своїх прав і обов’язків для дітей. Автор першої віршованої Конституції для дітей «Конституція для всіх: і великих, і малих», координатор Національного правоосвітнього руху «Справедливці», суддя Верховного суду України Володимир Кравчук наголосив на важливості знання дітьми своїх прав та обов’язків змалку. Авторка книги «Книга виживання. Протимінна безпека» Тетяна Репеде, віцепрезидент Благодійного фонду «Здорове дитинство без меж», ознайомила учасників із методикою інформування дітей про те, як вберегти себе від потенційної загрози вибухонебезпечних предметів, особливо в регіонах, наближених до бойових дій. У заході також взяли участь представники організації з інформування населення з протимінної безпеки «Шериф розмінування». Вони рекомендували використовувати у роботі з дітьми ресурс «Спільнотека від ЮНІСЕФ» з корисними та інтерактивними матеріалами, іграми, коміксами із безпеки, психологічної та соціальної підтримки.

Засновниця Благодійної міжнародної організації «Рутенія» Лада Ортинська (Брюссель, Бельгія) у своєму онлайн-виступі наголосила на важливості таких спільних заходів задля підтримки українських дітей, які вимушено залишили Україну через війну.

 

«Лавра Небесна»: у Музеї історії міста Києва відкрилась ювелірна виставка, присвячена духовній святині українського народу

4 червня у Музеї історії міста Києва відкрилась виставка «Лавра Небесна». Вона присвячена головній духовній святині українського народу – Києво-Печерській лаврі. Проєкт має привернути увагу до історії, краси та сили легендарної київської пам’ятки. Центральне місце в експозиції займає ювелірна художня композиція «Лавра Небесна» авторки Ірини Карпової. Художниця створила цю роботу 20 років тому. Саме у цей час, після 300-річного поневолення Лаври, представляє її на широкий загал. Як символ перемоги України в духовній сфері та символ віри у світле майбутнє для українського народу. «Лавра Небесна» – це художній твір, сповнений глибоким філософським сенсом, який несе в собі світоглядні принципи духовності. У роботі над ним використовувались як давні традиції ювелірного виробництва церковних предметів, зокрема майстрів київського відділення фірм К. Фаберже та Й. Маршака, так і новітні технології.

Виставка має стати місцем для рефлексій і обговорень цінності Лаври – і як культурного осередку, і як пам’ятки архітектури, і як духовного центру. Кожен з відвідувачів зможе віднайти у цьому проєкті свої сенси. На виставці представлені роботи з фондів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Музею Шереметьєвих, Музею історії міста Києва та приватних колекцій.

 

У Митрополичому саду Лаври на місці склоробної майстерні XI–XII ст. розпочався новий сезон археологічних розкопок

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» розпочались нові науково-дослідні роботи у Митрополичому саду на місці склоробної майстерні кінця XI – початку XII ст. У 2023 році на території Митрополичого саду знайшли двоярусну споруду, у якій, скоріш за все, проживали майстри цього виробничого комплексу. Першими з них були візантійці, які мали власні секрети з виготовлення скла. Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти. З неї зокрема викладали дивовижні мозаїки. Археолог вже розшукав те, що не вдалося Володимиру Богусевичу, який у 1951 році знайшов склоробну майстерню. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками, які ще попереду.

Розкопки проводяться в межах науково-практичного семінару у співпраці з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та КНУ імені Т. Шевченка. Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника.

 

2003 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 травня 2024 року збитків зазнали 2003 заклади культури (включно з закладами культури, підпорядкованими МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 325 – знищені (16,3%). Втрати закладів культури державної форми власності склали 32 об’єкти (13% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 1971 об’єкт (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня). Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 964;

бібліотеки – 711;

заклади мистецької освіти – 157;

музеї та галереї – 116;

театри, кінотеатри та філармонії – 37;

парки, зоопарки, заповідники – 15;

цирки – 3.

 

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини поповнився весільним обрядом «читання корони»

МКІП додало весільний обряд «читання корони» з Волині до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Цей обряд відбувається на весіллях у громадах Волині та Рівненщини після так званого «викупу» нареченої, її коси чи туфельки. Читець тримав на тарілці квітку з довгою білою стрічкою, яка символізувала довге і щасливе сімейне життя. Читалася «Корона», старший стрітник (головний сват) із озвученням кожного куплету ступав крок у напрямку нареченої. Коли всі куплети було прочитано, мати нареченої забирала з тарілки квітку зі стрічкою й чіпляла її молодій під фату, а читець розбивав тарілку на дрібні друзки «на щастя». Текст «корони» в серйозній та жартівливій формі носив характер напутніх слів молодій сім’ї із мудрими життєвими правилами та побажаннями. Цей обряд існує донині. Його можна побачити на сучасних весіллях, але кількість куплетів сучасної «Корони» скоротилася. Тексти змінюються кожним поколінням, додаються сучасні терміни й актуальні сюжети. Текст корони є цінністю кожного весілля на рівні фото та відеоматеріалів, своєрідною «весільною грамотою», яка залишається у сімейному архіві. Переписані тексти зберігаються у родинах як реліквія й передаються від покоління до покоління. Таким чином передаються й знання, пов’язані з цим весільним обрядом.

Відтепер місцеві громади мають ще й вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, аби зберегти цей елемент нематеріальної культурної спадщини.

 

У Литві відбудеться Міжнародна конференція «Шлях до відновлення культурного сектору України»

6 та 7 червня у Вільнюсі відбудеться Міжнародна конференція «Шлях до відновлення культурного сектору України», яка організована Литвою спільно з Україною та за підтримки ЮНЕСКО. У конференції візьмуть участь заступник Генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне Рамірес, канцлерка уряду Литви Ґедре Балчітіте, міністр культури Литви Сімонас Кайріс та т. в. о. міністра культури інформаційної політики України Ростислав Карандєєв. Мета заходу – підвищити обізнаність міжнародної спільноти про вплив війни на культурний сектор України, поставити культуру в центр зусиль з відновлення та залучити міжнародну підтримку для стабілізації й подолання наслідків війни, включно з наданням невідкладної допомоги конкретним культурним галузям та регіонам України. У заході візьмуть участь до 200 учасників з різних країн світу (Австрія, Бельгія, Болгарія, Канада, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Угорщина, Ірландія, Італія, Японія, Республіка Корея, Латвія, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Словаччина, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та інші), які підтримують відновлення України – представників урядів, міністрів культури, представників міжнародних і неурядових організацій, експертів. Під час панельних дискусій учасники обговорять збитки, завдані культурному сектору України російською війною та найважливіші потреби відновлення.

Підсумком конференції стане оновлений документ «План дій для культури в Україні», підготовлений ЮНЕСКО та міжнародними експертами, а також заключний документ, підготовлений міністерствами культури Литви та України («Вільнюський заклик до дій для відновлення культурного сектору України»). Результати Вільнюської конференції будуть представлені на Міжнародній конференції з питань відновлення України в Берліні 11-12 червня цього року.

 

Трипільські статуетки та намиста скіф’янки з кургану: в Києві відкрилась виставка «Дохристиянські вірування України»

6 червня у Національному музеї історії України відкрилась виставка «Дохристиянські вірування України». Захід присвячений Національному дню Швеції, завдяки благодійним внескам якої проєкт став можливим. Швеція та Україна мають довгу спільну історію. Починаючи з вікінгів та одруження київського князя Ярослава Мудрого на шведській принцесі Інгігерди й до сьогоднішньої непорушної підтримки Швеції під час війни з росією. Виставка показує розмаїття уявлень та ідей, що існували у давніх мешканців території України від кам’яної доби й до утвердження християнства. Це обряди, пов’язані, зокрема, з життям людини, її житлом, давні сакральні місця та їх шанування, а також уявлення наших пращурів про світобудову і про місце людини у Всесвіті.

Експозиція містить понад 500 оригінальних експонатів з колекції Національного музею історії України. Серед них: орнаментована лопатка мамонта, трипільські статуетки та біноклеподібні посудини, скіфське бронзове навершя з фігуркою Папая та намиста знатної скіф’янки з Мелітопольського кургану, глек-«календар» черняхівської культури, прекрасні взірці античного посуду з Піщаного та багато інших археологічних пам’яток, що вражають.

 

Вільнюс виділить 300 тисяч євро на реконструкцію театру імені Тараса Шевченка у Дніпрі – повідомляє LTR.lt

Вільнюське самоврядування виділить 300 тисяч євро на реконструкцію театру імені Тараса Шевченка у Дніпрі, повідомив у п’ятницю мер столиці Литви Валдас Бенкунскас. Театр має відновити концертний зал на 500 місць, захищений від погодних явищ та «адаптований до сучасних реалій».

Як повідомив журналістам міністр культури Литви Симонас Кайріс, цим документом країни не лише нададуть допомогу Україні у реставрації конкретних культурних об’єктів, а й зобов’язуються приділяти особливу увагу реставрації чи збереженню таких цінностей на майбутній конференції з відновлення України у Берліні. Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Ренато Оттоне Рамірес заявив, що реставрація українських об’єктів культури може коштувати щонайменше 6,9 млрд доларів США.

 

Литва допоможе реставрувати 100 картин Марії Примаченко

7 червня т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв разом із міністром культури Литви Сімонасом Кайрісом відвідали один з найкращих у світі – Центр реставрації музейних цінностей Пранаса Гудинаса Литовського національного художнього музею. Центр є основною базою навчання реставраторів рухомих художніх цінностей у Литві, зокрема картин та гобеленів. Тут проводяться майстер-класи, семінари та лекції, пов’язані зі збереженням та доглядом за музейними колекціями. Реставратори Центру вже дослідили та відреставрували понад 50 картин та 1000 графічних робіт з українських музеїв, найближчим часом очікуються ще 600 робіт та щонайменше двох українських стажерів.

Крім того, невдовзі в цьому центрі реставруватимуть 100 картин Марії Примаченко з державної частини Музейного фонду України з фондів комунальної установи «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради. Нині на реставрації знаходяться картини з українського Музею Ханенків. Крім того, наразі литовці відновлюють український килим з Маріуполя.

Щороку співробітники Реставраційного центру відвідують міжнародні конференції, щорічні зустрічі та курси, а також беруть участь у програмах стажування та стипендій у Литві та за кордоном. Водночас Центр ділиться всіма секретами майстерності й з українськими колегами. Українські музейники та реставратори постійно переймають досвід та технології унікального литовського центру реставрації. В Україні литовці співпрацюють з центром імені митрополита Андрея Шептицького та нині чекають реставраторів з Києво-Печерської лаври. Раніше у Центрі реставрації вже пройшли стажування 9 співробітників Національного заповідника «Києво Печерська лавра». Вони ознайомилися з новими методами реставрації творів із дерева, металу, паперу, тканин.

 

В Одеській національній науковій бібліотеці відбувся ІНТЕЛЕКТ-ФОРУМ

З 7 по 9 червня в Одесі відбувся Інтелект-форум-2024. Його провела Одеська національна наукова бібліотека. Урочисте відкриття форуму зібрало у головному читальному залі найстарішої публічної книгозбірні України керівників та провідних фахівців бібліотек, видавництв, науковців, освітян, авторів і читачів, представників креативних індустрій, преси та громадськості з усіх куточків України.

У рамках заходу відбулися ХХIV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», V ОдесаБібліоСаміт – Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, круглий стіл з актуальних питань державної мовної політики та вітчизняного книговидання, виїзне Свято української книги в м. Чорноморську Одеської області.

 

Відбувся тренінг для майстрів гри з основ демократії «Electionville»

8-9 червня 2024 р. в одному з конференц-залів столиці України 31 учасник – бібліотекарі з різних куточків країни – долучилися до Міжнародного проєкту «Electionville» («Місто Виборів»), створеного за підтримки Шведського Інституту в партнерстві з ВГО Українська бібліотечна асоціація та розробленого спеціально для українських бібліотекарів. Учасники пройшли тренінг майстрів гри «Electionville», отримали відповідні дипломи та комплекти настільної гри «Місто Виборів», завдяки яким надалі заохочуватимуть своїх користувачів до зміцнення демократії та місцевого самоврядування.

Тренінг проводили розробник гри, шведський винахідник, волонтер, мандрівник Макс Валентин (Max Valentin), кураторка проєкту «Electionville» в Україні – учасниця Волонтерської ініціативи «Сміливі відновлювати», студентка Києво-Могилянської Академії, майбутня політологиня Поліна Сокур. Незмінно допомагала їм наша колега, головна бібліотекарка Центральної бібліотеки Солом'янського району імені Григорія Сковороди міста Києва Тетяна Яровицина. Для проведення ігор було запрошено двох гейм-майстрів – Євгена (Одеса) і Анну (Кривий Ріг), які на стартовому тренінгу в лютому 2024 року пройшли навчання, вибороли право навчати інших та вже мають досвід успішного проведення ігор для різних вікових категорій. На відкриття тренінгу також завітав представник Посольства Швеції в Україні, пан Нільс. Важливо, що подібна ініціатива з розвитку демократії в Україні не лишається поза увагою дипломатичних установ.

 

«Мистецька фортеця»: у Харкові відбулись концерти квартету баяністів «Rizol Quartet»

11 червня в рамках Українського АРТ ХАБу «Мистецька фортеця», проєкту Міністерства культури та інформаційної політики України, у ХНАТОБ/ СХІД OPERA відбулись два концерти квартету баяністів «Rizol Quartet». До програми, з якою вони приїхали на Харківщину, увійшли твори Й. М. Баха, А. Вівальді, Й. Штрауса, а також сучасна музика. Зокрема, глядачі почули дві мініатюри у джазовому стилі А. Білошицького, «Веснянку» І. Шамо, «Дрібничку» Л. Андерсона та інші. Завершили баяністи свій виступ «Libertango» А. П’яццолли. Побувати на виступах змогли жителі Дергачівської, Малоданилівської та Богодухівської громад Харківської області.

Нагадаємо, в межах Українського АРТ ХАБу «Мистецька фортеця» планується провести протягом року щонайменше 100 мистецьких заходів для 60000 мешканців та захисників України на території 30 громад Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської та Сумської областей.

 

Сумський театр Щепкіна покаже вистави для людей з порушеннями зору

Сумський національний театр ім. М. Щепкіна отримає грантову підтримку від Українського культурного фонду в рамках конкурсної програми «Культура без барʼєрів» для реалізації проєкту «Відчути театр» для людей з порушеннями зору. У театрі з липня по жовтень будуть адаптовувати вистави. Для цього використовуватимуть обладнання для тифлокоментування – навушники, за допомогою яких лаконічно описують предмет, простір або дії.

Людям з порушеннями зору будуть видавати спеціальні навушники. Під час перегляду вистави між репліками героїв глядачам пояснюватимуть, що відбувається на сцені. Таким чином люди з порушеннями зору так само можуть емоційно відчути вистави. Тож приблизно із серпня люди з порушенням зору зможуть подивитися деякі вистави і в Сумах, і в інших містах області під час гастролей. Також театр буде роздавати листівки зі шрифтом Брайля, де буде інформація про проєкт і вистави. Квитки для людей із порушенням зору будуть безкоштовними, але перед виставою потрібно буде забронювати навушники.

 

УІК оголосив конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання

Український інститут книги оголошує мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, з метою організації та проведення заходів з промоції читання.

Пріоритетні тематичні напрями конкурсу:

як говорити з дітьми про війну і травму;

популяризація української літератури та корінних народів України, різних жанрів для різних вікових категорій української та іноземної аудиторії;

створення тренду читання як дозвілля, читання для навчання, розвитку критичного та аналітичного мислення, вміння пояснювати власну думку для досягнення професійного розвитку і соціальної адаптації як неодмінної передумови досягнення успіху в житті, для підтримки ментального здоров’я;

деколонізація у сфері української літератури та бібліотечної справи;

формування сучасних практик, що можуть бути використані для популяризації читання серед дітей та підлітків, батьків, зокрема практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків;

формування практик, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації;

До участі запрошуються юридичні особи всіх форм власності та фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Україні.

Свою заявку на участь у конкурсі, в електронній та паперовій формах, необхідно подати до 10 липня 2024 року.

 

«Погляд крізь час»: у Києві відкрилась персональна виставка Валерія Франчука

У Національному музеї літератури України відкрилась персональна виставка знаного народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреата премії імені Василя Стуса Валерія Франчука.

Загалом, творчий доробок Валерія Франчука складають більше як 6000 художніх творів і понад 700 графічних робіт. Його картини зберігаються в музеях, громадських організаціях, культурних центрах України та світу. Виставка «Погляд крізь час» – це діалог митця і глядача, своєрідне запрошення у неймовірний світ художника, де відкриваються краса природи та особливість метушливих міст, які під пензлем митця перетворюються на справжні острівці спокою і затишку. Масштабність художнього мислення виливається у неповторні триптихи – на полотні зображені мальви-обереги та тендітні кульбабки, як відображення сонця і всепереможності світла. У творчості Валерія Олександровича гостро резонують трагічні події з нашої історії: війни та голодомор. Через свої картини художник закликає не забувати власну історію, тримати та передавати весь отой глибинний пласт пам’яті. Але виставка «Погляд крізь час» має на меті – умиротворення душі, розкриття світу самої людини, яка має розчинитися в природі, в красі рідного краю. Як сказав майстер: «Я творю для того, щоб люди не забували, що в них є душа. А, кажуть, вона вічна».

 

«Мистецька ФОРТЕЦЯ»: Схід Опера провела концерт для співробітників Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ»

13 червня в межах проєкту МКІП Український АРТ ХАБу «Мистецька ФОРТЕЦЯ» відбувся концерт артистів Схід Опера для співробітників Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського «ХАІ». Глядачі насолодилися відомими народними мелодіями та творами вітчизняних композиторів – Володимира Івасюка, Олександра Пономарьова, Едуарда Ханка, Ігоря Поклада та інших. Їх представили заслужені артисти України Олена Старікова та Володимир Козлов, лауреати міжнародних конкурсів Юлія Антонова, Євгеній Лисицький, Тарас Король, дипломанти міжнародних конкурсів Юлія Форсюк і Сергій Леденьов. Скрипалька Наталія Бабарук зіграла відому композицію «Дикі танці» Руслани Лижичко, а артисти балету виконали запальний гопак.

Нагадаємо, 12 травня в Харкові стартував новий проєкт Міністерства культури та інформаційної політики «Український АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ», створений на базі Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка. Проєкт має на меті проведення мистецьких виступів на деокупованих територіях. Першими в Харкові в рамках проєкту виступили артисти Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Харкові.

 

В Івано-Франківську стартував Шекспірівський фестиваль

17 червня в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулось урочисте відкриття Шекспірівського фестивалю. Це перший Шекспірівський фестиваль в Україні. Він декларує приналежність України до європейської і світової культурної спільноти та триватиме до 23 червня. У програмі Українського Шекспірівського фестивалю – театральні хіти, постановки з батьківщини знаменитого драматурга – Стенфордського Королівського театру, а також вистави з Італії. Організатори підкреслюють, що мета фестивалю – це створення міжнародної платформи для розмови зі світом про українську культуру, про європейську ідентичність українців, про війну, яка щодня забирає життя українців і українок. Україна прагне стати частиною Європейської мережі Шекспірівських фестивалів, які існують в різних країнах, аби бути почутою.

 

Україна та Таджикистан активізують співпрацю у сфері культури

20 червня відбулась зустріч т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва з представниками Посольства Республіки Таджикистан в Україні. Сторони обговорили можливі шляхи співпраці у сфері культури. Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України окреслив можливі види співпраці. Це представлення книг українських авторів у Таджикистані, видання перекладів таджикських класиків та сучасних авторів в Україні. Йшлося й про визначення місця, наприклад бібліотеки, де ці видання будуть представлені. Таке місце може стати центром демонстрації таджицької культури в Україні. Крім того, актуальним є й створення аналогічного місця в Таджикистані, де б концентрувалась інформація про Україну. Сторони обговорили можливі культурні заходи, зокрема, організацію гастролей, виставок, проведення наукових та соціологічних досліджень із залученням молоді та інші заходи.

 

«Елегія воєнного часу»: В Національній опері України відбулися українські презентативні покази світової прем’єри

22 та 23 червня на сцені Національної опери України з успіхом пройшли українські презентативні покази одноактного балету «Елегія воєнного часу» у постановці видатного танцівника і хореографа Олексія Ратманського. Ця прем’єра стала щирою і глибокою розповіддю про трагедію війни та незламність людського духу. Наступний показ відбудеться 12 липня. Вистава поєднує в собі музику, хореографію та візуальне мистецтво й вражає з перших хвилин. Музична основа балету – твори видатного українського композитора Валентина Сильвестрова та зразки сільської музики 30-х років. Проникливі постлюдії для фортепіано та струнного оркестру, а також перлини традиційної народної музики в органічному поєднанні з хореографією Ратманського створюють потужну атмосферу виру емоцій.

Хореографія цього балету – це мова тіла, що розповідає історії про втрату, біль, стійкість та віру в майбутнє. Довершене зображення героїв посилене також сценічним дизайном Вендалла К. Гаррінгтона, в якому використані роботи художників Матвія Вайсберга та Марії Примаченко.

«Елегія воєнного часу» – це не просто балет, це мистецький твір, який торкає найглибших струн душі. 26 вересня 2022 року на першому показі вистави в театрі Pacific Northwest Ballet в Сієтлі глядачі стоячи аплодували зі сльозами на очах, коли Ратманський розгорнув перед завісою український прапор. У балеті беруть участь 8 провідних солістів Національної опери України: Наталія Мацак, Ольга Голиця, Тетяна Льозова, Анастасія Шевченко, Микита Сухоруков, Ярослав Ткачук, Сергій Кривоконь та Євген Логвиненко.

 

У Києві відбудеться Всеукраїнський форум «Культура під час війни. Людський капітал»

26 червня відбудеться Всеукраїнський форум «Культура під час війни. Людський капітал», який організований Міністерством культури та інформаційної політики України та громадською організацією «Інститут публічних комунікацій» за підтримки Групи «МЕТІНВЕСТ». Мета форуму – висвітлення та публічне обговорення між представниками органів державної влади, регіонального управління та представниками громади актуальних питань щодо стану кадрового забезпечення в сфері культура, який виник в наслідок воєнних подій  та пошуку можливих шляхів збереження носіїв мистецької та креативної галузі держави. Форум стане платформою для напрацювання спільних системних дій задля збереження людського капіталу в культурній сфері під час війни, що є основним носієм знань, навичок та національної культури для молоді та майбутніх поколінь українців. 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва
відділу художньої культури і мистецтв  І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

 «Мистецька ФОРТЕЦЯ»: в рамках Українського АРТ ХАБу відбувся святковий концерт до Дня Конституції України

В рамках Українського АРТ ХАБу «Мистецька ФОРТЕЦЯ», проєкту МКІП, в Харкові відбувся святковий концерт, присвячений Дню Конституції. На початку заходу хор під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна виконав Державний Гімн. Також до цього дня солісти Схід Опера підготували два прем’єрних виконання пісень українських композиторів. Дипломантка міжнародного конкурсу Олеся Мішаріна та артисти балету представили композицію «Колискова мелодія України» М. Скорика на вірші О. Вратарьова. А також пісня І. Поклада «Очі на піску», яку дуже проникливо виконали заслужена артистка України Олена Старікова та скрипалька Наталія Бабарук.

Глядачі почули інші пісні цих композиторів, а також сучасних авторів. Звучали і улюблені всіма українцями романси «Чорнії брови» К. Думитрашка, «Ой, ти, дівчина, з горіха зерня» А. Кос-Анатольського, а також «Ніч яка місячна» А. Волощенка та інші. Їх представили заслужений артист України Володимир Козлов, лауреати міжнародних конкурсів Євгеній Лисицький, Тарас Король, Юлія Антонова, Олександр Золотаренко, дипломантка міжнародного конкурсу Юлія Форсюк та Юрій Кудрявцев. Глядачі гаряче аплодували артистам балету, які виконали запальний гопак з балету «Гаяне» А. Хачатуряна. Завершувала програму пісня О. Пономарьова «Заспіваємо пісню за Україну», яку виконували всі солісти та хор.

 

VR-музей: інновації для збереження культурної спадщини

Україна, багата на свою історію, культуру та традиції, нині стикається з викликами збереження своєї культурної спадщини. Основною небезпекою звісно ж є збройна агресія росії. Та навіть та культурна спадщина, що надійно захищена від знищення агресором не може бути схована від згубної дії часу та інших факторів. У цьому контексті технології віртуальної реальності (VR) виявляються новим інструментом для збереження та відтворення цінних артефактів та історичних місць шляхом створення віртуальних музеїв.

Що таке віртуальна реальність (VR) ?

Віртуальна реальність (VR) – це технологія, яке відтворює реальний або вигаданий світ, занурюючи користувача повністю в нову цифрову реальність. Використання VR зазвичай вимагає спеціального обладнання, такого як шоломи віртуальної реальності, окуляри та іноді рукавички або інші пристрої для відстеження рухів, що дозволяють користувачам взаємодіяти з віртуальним світом. Використання віртуальної реальності (VR) в галузі культурної спадщини та музеїв стає все більш популярним, оскільки це дозволяє забезпечити глибше занурення та інтерактивний досвід з освітньою цінністю. Ось декілька видів застосування VR технологій у цій сфері:

Повноцінні 3D моделі для VR огляду.

Музеї і організації культурної спадщини використовують 3D моделювання для створення точних цифрових копій артефактів, що дозволяє користувачам взаємодіяти з ними в середовищі віртуальної реальності. Це не тільки дозволяє переглядати предмети з усіх сторін, але й «тримати» їх, обертати та детально вивчати текстури та інші деталі.

Сферичні панорами та 3D для VR огляду.

Сферичні панорами і прості 3D тури використовуються для створення більш доступного, але менш інтерактивного досвіду. Вони забезпечують 360-градусний огляд простору, дозволяючи користувачам “переміщатися” між точками огляду. Втім, вони не дозволяють повноцінної взаємодії з об’єктами або глибокого дослідження деталей. Це чудовий інструмент для ознайомлення з галереями та виставковими залами.

3D тури з мапами глибин для VR огляду.

Розширені 3D тури з мапами глибин дозволяють створити враження фізичної присутності та взаємодії з середовищем. Вони використовуються для більш комплексних віртуальних екскурсій, де можна, наприклад, «ходити» поміж руїнами стародавніх споруд або взаємодіяти з реконструйованими історичними інтер’єрами. Такі технології додають вимір глибини і підсилюють реалізм переживань.

Окрім VR існують також інші схожі технології, що допомагають відтворювати дійсність в цифровій площині. Однією з них є доповнена реальність (AR). Це технологія, яка накладає цифровий контент на реальний світ, дозволяючи користувачам бачити взаємодію між реальними та віртуальними об’єктами в реальному часі. AR можна використовувати через смартфони або планшети, які показують цифрові зображення чи інформацію на тлі навколишнього середовища, не відокремлюючи користувача від реального світу.

Важливість створення VR-музеїв в Україні для збереження культурної спадщини. Створення віртуальних музеїв дозволяє зберегти унікальні об’єкти культурної спадщини, які можуть бути в небезпеці або піддаються руйнуванню. Завдяки VR технологіям, можна створити докладні 3D-моделі пам’яток, музейних експонатів та історичних місць, що дозволяє широкій аудиторії відвідувати та досліджувати їх в будь-який час та з будь-якого місця. Саме це є однією з найбільших переваг віртуальних музеїв є саме їх доступність для всіх. Люди з будь-якого куточка світу можуть відвідати віртуальний музей і вивчати українську культурну спадщину, незалежно від своєї фізичної присутності. Це особливо важливо для людей з обмеженими можливостями або тих, хто не може відвідувати фізичні музеї. Створення віртуальних музеїв також допомагає зберегти історію та культурну спадщину для майбутніх поколінь, зберегти пам’ять про історичні події та культурні традиції, які можуть бути втрачені в майбутньому через різні обставини. А в умовах сьогодення, коли кожен українець знаходиться в контексті війни, створення VR музеїв сприяє не лише збереженню історії, а й можливості давати світу доступ до правдивої інформації про війну, що триває в реальному часі. Зокрема в Україні створено віртуальний музей, який дає можливість оглянути наслідки російської окупації Київської області. VR-музей був запущений на туристичному порталі Київщини в рамках співпраці з проєктом «Війна впритул».

 

«Мистецька ФОРТЕЦЯ»: на Харківщині відбувся концерт брасс-квінтету Національної філармонії України

1 липня в Наталинській громаді Красноградського району Харківщини виступив «Brass Ukraine» – брасс-квінтет Національної філармонії України. Захід відбувся в межах проєкту Міністерства культури та інформаційної політики України Український АРТ ХАБ «Мистецька ФОРТЕЦЯ». Жителі села зібралися в центральному парку, де просто неба влаштували концерт, присвячений Дню Конституції України. А його родзинкою став виступ артистів з Києва. На присутніх чекала особлива програма, де звучали неповторні твори: «Cantina Band» Дж. Вільямса зі стрічки «Зоряні війни», «Мареничеві співи» А.Білоусова, «Українська фантазія» О. Серебренікова та інші твори. Цього дня мальовничий наталинський парк наповнився щирими посмішками та гучними оплесками.

 

2013 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 червня 2024 року збитків зазнали 2013 закладів культури (включно з закладами культури, підпорядкованими МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 332 – знищені (16,5%). Втрати закладів культури державної форми власності склали 32 об’єкти (13% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 1981 об’єкт (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня). Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків).

Загалом постраждали: клубні заклади – 969, бібліотеки – 715, заклади мистецької освіти – 157, музеї та галереї – 117, театри, кінотеатри та філармонії – 37, парки, зоопарки, заповідники – 15, цирки – 3.

 

Українські бібліотекарі на Щорічній конференції Американської бібліотечної асоціації, 2024 р.

З 27 червня по 2 липня 2024 року у м. Сан-Дієго (Каліфорнія, США) відбулася щорічна конференція та виставка Американської бібліотечної асоціації (ALA 2024), у якій дистанційну участь взяли бібліотекарі з України, члени ВГО Українська бібліотечна асоціація. Школа інформації Державного університету міста Сан-Хосе (Каліфорнія, США), зокрема доктор Юлія Госарт, організували в рамках конференції годинну сесію «Підтримка публічних бібліотек в Україні: виклики та можливості», що пройшла 30 червня у конференц-центрі м. Сан-Дієго. Сесія мала на меті ознайомити учасників з досвідом роботи українських колег, а також надати можливість долучитися до проєктів, спрямованих на допомогу публічним бібліотекам в Україні. Доповіді колег окреслювали досвід роботи бібліотек в умовах війни, збереження культурної спадщини, розповідали про низку ініціатив та міжнародне партнерство, яке дає підтримку та надихає для перемоги. Зокрема, бібліотекарі з різних областей України розповідали про співпрацю та досвід партнерства зі Школою Інформації Державного Університету м. Сан Хосе.

Партнерство надає можливість американським бібліотекарям, студентам, викладачам та членам громади дізнатися про умови роботи бібліотек в Україні під час війни та стратегії допомоги бібліотекарям і громадам. Ця співпраця також збагатила викладацьку та дослідницьку практику партнерів iSchool досвідом роботи з людьми, які зіткнулися з проблемами травми, емоційної та фізичної безпеки під час розгортання війни.

Директор Школи інформації Державного університету м. Сан-Хосе, доктор Ентоні Чоу, створив та організував протягом усіх чотирьох днів конференції ALA 2024 надзвичайно потужну експозицію віртуальної реальності на основі малюнків дітей з Черкащини з конкурсу «Війну, а не квіти, малюють діти», що відбувся у 2022 році в публічних бібліотеках області. Ця виставка вказує на стійкість та досвід українських дітей, які постраждали від війни, підкреслюючи роль бібліотекарів у збереженні культурної спадщини. Віртуальна галерея демонструє руйнування українських бібліотек, акцентуючи їхню життєво важливу роль як гуманітарних і культурних центрів. Глядачі мали можливість зануритися у фронтові відео, що документують нищівну війну.

У Києві розпочалася міжнародна конференція про захист культурної спадщини та протидію культурному стиранню

4 липня розпочала роботу дводенна міжнародна конференція «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню у збройному конфлікті: нові виклики та досвід України». Подія присвячена 70-річчю Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту та 25-річчю Другого протоколу 1999 року до Гаазької конвенції 1954 року. Через російську агресію наразі в Україні немає безпечних місць для культурних цінностей. Фактично всі категорії пам’яток під загрозою. Відрізняються лише рівні небезпеки, характер загроз і можливості як національної української, так і міжнародної системи права реагувати на них. Саме про це йшлося на конференції. Нагадаємо, завданнями конференції є:

обговорення релевантності інструментів міжнародного права, зокрема Гаазької конвенції та двох Протоколів до неї у справі захисту культурних цінностей/об’єктів культурної спадщини під час збройного конфлікту;

ознайомлення з досвідом України та інших країн у сфері захисту культурних цінностей/об’єктів культурної спадщини під час збройних конфліктів;

узагальнення досвіду, досягнутих результатів, прикладних досліджень та окреслення «дорожньої карти» наступних дій у контексті імплементації Україною норм Гаазької конвенції та двох протоколів до неї.

На основі матеріалів конференції розроблять висновок, який представлять широкому колу зацікавлених організацій та медіа. Крім того, базові тези напрацьованої експертним середовищем декларації, планують оголосити під час засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту у грудні.

 

Перша леді Олена Зеленська відкрила виставку «Скарби Криму. Повернення», за експонати якої Україна боролась майже 10 років

4 липня у Скарбниці Національного музею історії України відбулось урочисте відкриття виставкового проєкту «Скарби Криму. Повернення». Експозиція фактично стане постійною у стінах Музею та триватиме до остаточної деокупації Криму, після чого колекцію планують перемістити на територію півострова. У червні 2023 року Україна здобула історичну перемогу в міжнародному правовому полі: Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про повернення на Батьківщину 565 предметів з 4 кримських музеїв, що експонувалися в Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Кримські скарби вдома. І це, без перебільшень, історична перемога України у боротьбі за культурну спадщину, яку століттями намагається вкрасти російська імперія. У різні періоди історії територію України населяли різні народи, які залишили по собі величезний спадок. Сьогодні ми усі маємо його зберігати та захищати. Передача артефактів, відомих як «скіфське золото», є логічним і справедливим завершенням тривалої судової тяганини за право власності між Україною та музеями, розташованими на підконтрольній росії території.

Виставковий проєкт «Скарби Криму. Повернення» реалізовано Національним музеєм історії України та Міністерством культури та інформаційної політики України за підтримки Благодійного фонду BGV та ГО «Інститут публічних комунікацій».

У рамках виставкового проєкту український бренд GUNIA Project спільно з Міністерством культури та інформаційної політики та Скарбницею Національного музею історії України створили благодійну прикрасу «Скіфське золото». 100% прибутку від продажів буде спрямовано на закупівлю РЕБів для бригади НГУ «АЗОВ» фондом BGV із загальною метою збору 1 000 000 грн.

 

У Києві відбувся восьмий зʼїзд Профспілки працівників культури України

4 липня у Києві в Будинку профспілок відбувся восьмий з’їзд Профспілки працівників культури України. Делегати профспілкового форуму проаналізували результати досягнутого за останні п’ять років, обговорили Стратегію діяльності Профспілки працівників культури України на 2024-2029 роки, затвердили нову редакцію Статуту організації та обрали склад її керівних органів. Проєкти відповідних нормативних актів вже розроблені та протягом місяця будуть внесені на розгляд Уряду. У зʼїзді також взяли участь голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, почесна голова Профспілки Людмила Перелигіна та профактив.

 

Відбулось засідання робочої групи МКІП щодо плану розвитку музейної установи на Поштовій площі в Києві

В липні відбулось засідання робочої групи Міністерства культури та інформаційної політики з розробки плану заходів з розвитку на території пам’ятки археології та історії національного значення «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» на Поштовій площі в м. Києві музейної установи. Під час засідання йшлося про стан недобудованої конструкції Поштової площі, гідрологічну ситуацію на прилеглій до пам’ятки території, включно зі схилами прилеглих гір, техногенну ситуацію на прилеглій ділянці метрополітену. Подальше зволікання із запуском всіх необхідних процесів щодо розвитку музею та завершення будівництва площі може мати невиправні наслідки як для пам’ятки, так і для незавершеного об’єкту будівництва, що вже кілька років є одним з найпопулярніших публічних просторів. Наразі актуальним залишається питання проведення обстеження стану конструкції недобудованої площі, адже технічний супровід підземної споруди був зупинений в 2016 році. Водночас під час засідання було з’ясовано, що в травні 2024 року було проведене обстеження станції метро Поштова площа, й за його результатами стан станції метро визначений задовільним. Крім того, обстеження зафіксували, що ситуація зі станом ґрунтових вод в метро стабільна. Гідрологічна ситуація на прилеглій до пам’ятки території залишається вразливою, дренажні споруди відсутні, вони були перенесені при будівництві, останні дослідження гідрогеологічної ситуації проводились у 2012-2013 роках. Наступне засідання заплановане через два тижні.

 

«Культура без барʼєрів»: у Луцьку презентували виставу, створену дітьми

Днями у Волинському академічному обласному театрі ляльок відбулася прем’єра вистави «Найцінніший скарб», створеної дітьми під керівництвом психологів, терапевтів, художників, акторів та волонтерів у рамках «Лялькової майстерні для дітей з інвалідністю і без». Мета проєкту – допомогти українським дітям та дорослим, які постраждали від війни з росією, відновити та покращити їхнє психічне здоров’я за допомогою мистецьких практик. Впродовж семи днів проходили заняття з лялькотерапії та акторські тренінги. Окрім того, діти мали можливість власноруч створювати ляльки, які й стали героями майбутньої вистави. Сценарій до неї також написали учасники майстерні. Лялькова майстерня відбулася в рамках проєкту «Інклюзивні мистецькі практики для підтримки ментального здоров’я дітей та дорослих під час війни». Його реалізує ГО «Лабораторія змін» у партнерстві з Волинським академічним обласним театром ляльок за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми «Культура без барʼєрів».

 

Музейні скарби Івано-Франківська стануть доступними для людей з порушенням зору

В Івано-Франківську створюють тактильний каталог для людей з порушенням зору. Це дозволить відчути на дотик 24 музейні артефакти з колекції Краєзнавчого музею. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Завдяки такому каталогу люди з порушенням зору матимуть змогу не лише відчути рельєфні зображення, а й прослухати аудіосупровід до експонатів. Це стане можливим завдяки ґрунтовним описам, створеним за спеціальною методикою, та озвученню заслуженою артисткою України Ірмою Вітовською. Окрім фахівців, до роботи над каталогом залучили також студентів та людей з порушенням зору. Їхні цінні поради допомогли покращити тактильні зображення. Адаптації ікон увійдуть також до тифлографічної бібліотеки. Варто зазначити, що проєкт з тактильного каталогу є частиною ширшої ініціативи Центру дослідження стратегій універсального дизайну при Прикарпатському університеті, спрямованої на створення доступного середовища для людей з порушеннями зору. Готовий каталог буде презентовано в залах сакрального мистецтва Краєзнавчого музею вже цієї осені.

 

«Мініатюрна Україна»: у Латвії відбулось відкриття виставки 3D-моделей найвідоміших українських архітектурних пам’яток

8 липня, в межах європейського туру, в Юрмалі (Латвія) у Дзінтарі хол відбулось відкриття виставки «Україна». Проєкт було представлено Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, за підтримки МКІП. Відкриття відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці Анатолій Куцевол.

Пересувна виставка «Україна в Мініатюрі» — це інтерактивний досвід, покликаний висвітлити цінність нерухомої культурної спадщини України в європейському та світовому контексті та закликати глядачів до дій щодо її захисту. Виставка є своєрідним дипломатичним інструментом, з допомогою якого Програма «Долучайся!» адвокатуватиме захист культурної спадщини України. Проєкт має на меті не лише підкреслити важливість культури України як частини європейського та світового контексту, але й показати руйнування, спричинені повномасштабним російським вторгненням. Виставка включає у себе 29 3D-моделей найвідоміших архітектурних пам’яток, які були зіскановані та надруковані організацією Skeiron, а також 12 стендів з додатковою інформацією про цікаві історичні архітектурні локації. Експозицію доповнює VR-тур, який дає можливість ще більше зануритись у атмосферу визначних пам’яток України та отримати імерсивний досвід.

Спеціально для цього проєкту 29 українських композиторів, дизайнерів та митців створили унікальні музичні композиції з допомогою яких можна не лише побачити, а й почути голоса будівель та уявити звукові історичні ландшафти. Серед експертів залучених для створення проєкту – заступниця міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

 

Укрпошта та Міністерство культури та інформаційної політики презентували поштові марки «Скарби Криму. Повернення»

10 липня Укрпошта спільно з Міністерством культури та інформаційної політики презентувала лімітований поштовий набір «Скарби Криму. Повернення», випущений за проєктом «Власна марка». Поштовий випуск присвячений відкриттю виставки «Скарби Криму. Повернення», яка вже розпочала свою роботу 5 липня у Скарбниці Національного музею історії України за підтримки МКІП, благодійного фонду BGV та ГО «Інститут публічних комунікацій». Експозиція буде представлена у музеї до остаточної деокупації Криму, після чого колекцію планують перемістити на територію півострова. У червні 2023 року Україна здобула історичну перемогу проти росії на міжнародній правовій арені: Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення нижчих судових інстанцій про повернення на батьківщину 565 артефактів виставки «Крим: золото й таємниці Чорного моря», що експонувались у Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі під час окупації півострова. Цінні предмети, знайдені під час археологічних досліджень Криму впродовж XIX-XXI століть, містять давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські та готські знахідки. Поштовий набір «Скарби Криму. Повернення» складається з маркового аркуша з дев’яти марок, кожна з яких містить зображення древнього артефакту, представленого в експозиції, та художнього конверта з відбитком штемпеля спецпогашення. Випуск марок і конвертів супроводжувала урочиста церемонія погашення.

 

Perform Europe 2024: Україна є третьою за кількістю підтриманих проєктів за результатами конкурсу програми ЄС «Креативна Європа»

Оголошено результати конкурсу програми ЄС «Креативна Європа» Perform Europe 2024. Україна є третьою за кількістю підтриманих проєктів. В межах конкурсу було підтримано 42 проєкти з загальним обсягом грантового фінансування 2,1 мільйона євро. З них 8 – це проєкти де залучені українські організації та митці, а саме: Донецька обласна громадська організація творче об’єднання «Арлекіно», ГО «Сила Майбутнього», NURT, Тереза Яковина, Альона Каравай (Асортиментна Кімната), Асоціація танцювально-рухової терапії України, Українська платформа сучасного танцю та агенція «Прото Продукція». Проєкти будуть втілені з липня 2024 року по листопад 2025 року. 63 художні роботи всіх дисциплін перформативного мистецтва будуть представлені в 40 країнах, які підтримуються програмою Creative Europe. Конкурс спрямований на підтримку гастрольної репрезентації творів перформативних мистецтв. Загалом для участі в конкурсі було надіслано 435 заявок, серед яких 29 українських. Заявки були розглянуті 17 експертами, які відібрали найкращі з них, при цьому забезпечувався баланс з точки зору географії, різноманітних дисциплін перформативного мистецтва та пріоритетів конкурсу. Відібрані проєкти порушують такі важливі теми, як: екологія, фемінізм, деколонізація, міграція та квір; втілюють пріоритети Perform Europe інноваційними та ефективними методами. Кілька проєктів втілюватимуть вимушено переміщені митці з охоплених війною регіонів, підвищуючи обізнаність про конфлікти та зцілення травми, спричиненої війною.

 

Ростислав Карандєєв вручив мисткині Ніні Саєнко орден княгині Ольги під час відкриття виставки доробку її династії

11 липня в Національному музеї декоративного мистецтва України відкрилася широкомасштабна виставка «Золоте перевесло мистецької династії Саєнків». Експозиція представляє близько 100 робіт, серед яких твори художнього текстилю – килими, гобелени, батик, вибійка, декоративні тканини, а також панно та тарелі, виконані в техніці мозаїки соломою, писанки. Це твори з родинної колекції авторів та музейного зібрання. Побачити виставку можна до 1 вересня 2024 року. За значні заслуги у зміцненні української державності, вагомий особистий внесок у розвиток мистецтва та сумлінне виконання професійного обов’язку Ростислав Карандєєв вручив орден княгині Ольги І ступеня мисткині декоративного мистецтва, мистецтвознавиці Ніні Олександрівні Саєнко.

Виставка – це ювілейна ретроспектива творчості трьох поколінь мистецької родини: Олександра Саєнка (1899–1985) з нагоди 125-річчя від дня народження, його доньки Ніни Саєнко, заслуженої діячки мистецтв України, та онуки Лесі Майданець-Саєнко, професорки Київської академії декоративно-прикладного мистецтва й дизайну імені Михайла Бойчука, які продовжують справу видатного митця. Твори митців показують не лише тенденції часу, потужний шлях становлення українського декоративного мистецтва, а й актуальні та сміливі інтерпретації, витримані в національному стилі. Творчість мистецької династії Саєнків – це приклад розвитку українських традицій, спадкоємності поколінь, вагомих досягнень національної культури.

 

«Невідомі шедеври»: «Мистецька ФОРТЕЦЯ» провела концерт для мешканців Куп’янської та Дергачівської громад

11 липня в рамках Українського АРТ ХАБу «Мистецька ФОРТЕЦЯ» відбувся оркестровий концерт під назвою «Невідомі шедеври», організований Харківським національним академічним театром опери та балету імені М. В. Лисенка. Цей культурний захід провів для мешканців Куп’янської та Дергачівської громад симфонічний оркестр. Диригент – заслужений діяч мистецтв України, Юрій Яковенко. Музиканти Схід Опери виконували твори композиторів ХХ та ХХІ століть. Однією з родзинок програми стала оркестрова сюїта «Птахи» італійського композитора О. Респігі. У цьому творі автор майстерно відтворив звуки співу різних птахів за допомогою музики. Також оркестр зіграв Концерт для віолончелі з оркестром австрійського піаніста та композитора Ф. Гульди. Сольну партію виконав Ігор Єрьоменко. До програми концерту увійшло і дві сюїти англійських композиторів: «Капріоль» П. Ворлока та «Сюїта Святого Павла» Г. Голста. Перший твір базується на танцювальних мелодіях XVI століття та відтворює атмосферу старовинної музики. Другий був створений у 1912 році на честь жіночої школи Святого Павла, де Голст був музичним керівником. Також у програмі прозвучала «Ми є» Юрія Шевченка – парафраз на тему Державного Гімна України. Цей твір композитор написав під враженнями після звучання Гімну на Майдані під час Революції Гідності 2014 року. Як зазначав сам Ю. Шевченко, він прагнув, щоб Гімн відчувався як тиха світла молитва за Україну, надихаючи слухачів на віру у перемогу. Завершився концерт виконанням «Музичних портретів» харківської композиторки та концертмейстерки ХНАТОБ – Тетяни Козлової.

 

Національна академія мистецтв України позбавила звання академіка Михайла Резніковича

Національна академія мистецтв України (НАМУ) за пропаганду наративів країни-агресора позбавила звання академіка Михайла Резніковича, колишнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. «Ухвалено рішення позбавити Резніковича Михайла Ієрухімовича статусу члена (академіка) Національної академії мистецтв України за публічне вчинення дій, що явно суперечать інтересам, авторитету держави і НАМ України та пов’язані з пропагандою наративів країни-агресора під час дії воєнного стану», – йдеться у постанові загальних зборів Національної академії мистецтв України від 4.07.2024 №1/5-06. У зв’язку з цим з липня 2024 року припинено виплату академічної стипендії Резніковичу. У травні 2024 року МКІП звернулося з вимогою позбавити Михайла Резніковича звання академіка Національної академії мистецтв України, адже, після короткого перебування в Києві на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, він залишив територію України і почав співпрацювати з державними інститутами країни-агресора.

 

«Героям Слава»: «Мистецька ФОРТЕЦЯ» посприяла показу документальної стрічки Бернара-Анрі Леві у Харкові

13 липня, у Харкові, в межах Українського АРТ ХАБу «Мистецька ФОРТЕЦЯ» відбувся показ документальної стрічки «Героям Слава» французького письменника та журналіста Бернара-Анрі Леві. Це вже третій його фільм про повномасштабне російське вторгнення в Україну. В стрічці зібрані репортажі, які Леві разом зі своїм співрежисером Марком Русселем зробив літом 2023 року на сході України, записуючи для світу пристрасну оду українській мужності. Леві подякував усім, хто допомагав при створенні фільму, хто супроводжував його знімальну групу під час роботи, хто ділив з ними усі ризики та незгоди. Французький журналіст вів свої репортажі з лінії фронту, затоплених населених пунктів після підриву Каховської греблі, колишніх місць утримання українських заручників, зруйнованих будівель прифронтових міст, допиту полонених загарбників тощо. Він брав інтерв’ю у військових, волонтерів, місцевих жителів і коментував побачене. Кілька разів потрапляв під обстріли з командою та тими, хто їх супроводжував. Півтори години в залі серед глядачів стояла цілковита тиша, таке сильне враження справило побачене. Після перегляду публіка дякувала Леві за його сміливість та громадянську позицію, за правдивий показ цієї жахливої війни. Серед запрошених були бійці підрозділів ВСУ та НГУ, представники культури та молодіжних організацій. Завітала також і частина команди, яка працювала над створенням фільму. До неї увійшов і відомий український музикант Святослав Вакарчук. Саме він написав саундтрек до цієї документальної стрічки.

 

Проєкт ХДНБ ім. В. Г. Короленка «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну»

15 липня 2024 року в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка за підтримки Українського культурного фонду розпочато реалізацію проєкту «Формування цифрового архіву документів (публікацій, фото, відео) про російсько-українську війну».

Мета проєкту: формування та забезпечення доступу до цифрового архіву документів, що відображають події та контекст російсько-української війни задля збереження історичної пам’яті та підтримки наукових досліджень. Базою для формування цифрового архіву є масив документів і метаданих до них, накопичений у межах реалізації проєкту «Архівування документів про війну». Під час реалізації проєкту (15.07–15.09.2024 р.) до архіву буде включено 2300 документів, зібраних протягом 2022–2024 років. Джерелами архівування стали офіційні сайти обласних і міських військових (державних) адміністрацій, зокрема Київської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Харківської, а також вебпредставництва регіональних ЗМІ. Документи представлені в тематичних колекціях: державна політика під час війни, докази російської агресії, докази українського спротиву, волонтерський рух, міжнародна підтримка, культура під час війни.

Довідка: проєкт «Архівування документів про війну» започаткований у 2022 році Українською бібліотечною асоціацією з метою зібрання цифрових документів про повномасштабну російсько-українську війну та формування загального архіву. З липня 2023 року координацію проєкту здійснює Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

 

Україна створює національну та регіональні команди зі швидкого реагування та захисту культури

15 липня в Медіацентрі Україна відбулась пресконференція, присвячена появі першої національної команди зі швидкого реагування та порятунку культури України, а також створенню регіональних мереж рятувальників культури. Таку ініціативу т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва підтримала ICCROM. Створенню національної команди зі швидкого реагування та порятунку культури України передувало онлайн та офлайн навчання українських музейників, пам’яткоохоронців, архітекторів, інженерів, правників, реставраторів та управлінців. Група відвідала зруйновану внаслідок російсько-української війни у березні 2022 року церкву Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці, де учасники вчилися управляти ризиками небезпек для культурної спадщини, аналізувати ситуацію згідно з міжнародними стандартами, документувати пошкодження, оцінювати ризики, здійснювати заходи безпеки та стабілізації пошкоджених або загрозливих видів та об’єктів культурної спадщини.

МКІП продовжує фіксувати пошкодження пам’яток культурної спадщини від російської агресії. За період з 24 лютого 2022 року по 25 червня 2024 року зруйновано або пошкоджено 1085 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 121, місцевого значення – 884 і щойно виявлених – 80. Пам’ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані вже у 18 областях нашої країни. Станом на сьогодні на тимчасово окупованих територіях залишається понад 1 мільйон 700 тисяч музейних предметів. Наразі біля півмільйона музейних предметів, що належать до державної частини музейного фонду, було евакуйовано. Крім того, заступниця міністра повідомила, що МКІП, народними депутатами та партнерами ведеться робота щодо вдосконалення та впровадження змін до українського законодавства, а також його адаптація як до євроінтеграційних вимог, так і до вимог воєнного часу.

Нагадаємо, Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM) вже створив мережу з понад 2000 експертів-рятувальників культурної спадщини в понад 120 країнах світу.

 

Держкомтелерадіо приймає заявки на здобуття премії імені Максима Рильського за 2024 рік

Державний комітет телебачення і радіомовлення України проводить прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2024 рік. Премія присуджується щороку у двох номінаціях:

за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів;

за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

На здобуття премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані протягом останніх трьох років. Для участі в конкурсі необхідно подати заявку до 1 листопада 2024 року.

Верховна Рада України прийняла зміни до законодавства, що визначають діяльність Національного музею Голодомору-геноциду

18 липня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду». Документ розроблений МКІП у співпраці з депутатським корпусом, канадськими партнерами та з українською діаспорою за кордоном. Закон розроблено за результатами візиту Президента України Володимира Зеленського до Канади у вересні 2023 року, під час якого Уряд Канади висловив готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на завершення будівництва Музею. До Закону України «Про музеї та музейну справу» внесли зміни, що визначають особливості діяльності Національного музею Голодомору-геноциду, а також порядок формування та функціонування наглядової ради та експертної ради музею. Ці зміни сприятимуть покращенню управління та забезпеченню ефективної роботи музею. Відтепер Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та нащадки жертв Голодомору. Також до цих консультативно-дорадчих органів увійдуть представники фахових та наукових груп. Все це допоможе Музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

Нагадаємо, Музей Голодомору-геноциду вже став науково-дослідним, культурно-освітнім та науково-методичним закладом, що інформує суспільство про акт геноциду українського народу, вшановує пам’ять про кожного, хто загинув внаслідок трагедії.

 

У Національному музеї історії України відкрилася виставка

18 липня в Національному музеї історії України відкрилася виставка «Від моря до моря. Merest mereni», присвячена українсько-естонській дружбі. На виставці представлені майже три сотні археологічних пам’яток з України, які були затримані естонськими правоохоронцями та повернуті у травні цього року. Крім того, демонструються експонати, що свідчать про міцну й довготривалу підтримку естонцями української Незалежності та культури.

На виставці вперше в Києві представлено славнозвісний «меч вікінга», унікальний археологічний артефакт кінця 10 – початку 11 ст., який Естонія повернула Україні ще в 2016 році. Естонія, попри те, що це маленька країна, зробила на сьогодні найбільший вклад у повернення українських предметів культурної спадщини. Це десь 300 одиниць. Це рідкісні об’єкти, які датуються від античності і раннього середньовіччя. Надзвичайно цікавою та важливою є частина експозиції, яка розповідає про міцні культурні зв’язки двох народів через літературу.

 

«Молитва за Україну»: в Києві презентували мистецький проєкт народного художника Володимира Козюка

18 липня в стінах Києво-Печерської лаври презентували унікальний мистецький проєкт «Молитва за Україну», створений за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України, громадських організацій «In the heart with Ukraine» та «Кращий художник». Проєкт об’єднав митців з 12 міст України, які, попри жахіття війни, продовжують творити та нести світові меседж про незламність українського духу. «Молитва за Україну» – це не просто виставка картин, це синергія творчих людей, об’єднаних однією метою: допомогою та популяризацією України. Мистецтво уособлює ті цінності, за які ми боремося з ворогом, та є сигналом світу про необхідність підтримки нашої держави на шляху до перемоги. Центральна тема проєкту – образ «Української мадонни», оточеної найважливішими історичними та мистецькими артефактами різних регіонів України. Цей образ уособлює не лише Божу Матір, але й усіх українських жінок-матерів, які вірять у Бога, перемогу та свою націю. Кожна з 23 картин, представлених на виставці, несе в собі глибокий патріотичний зміст. Твори відображають реалії нашого часу, водночас підкреслюють непохитну віру в краще майбутнє. Це не просто мистецький проєкт, це потужний символ єднання та стійкості українського народу. Виставка є частиною мистецької течії «Мистецтво через усвідомлення – Art through the awareness» та має глибоке значення для української культури та суспільства. Виставка триватиме до 25 серпня 2024 року.

 

В Українському домі презентували виставковий проєкт «МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль»

18 липня в Українському Домі відбулася презентація виставкового проєкту «МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль». Виставка представляє практики українських митців за 100 років – від традиційного гобелена до експериментальних робіт із використанням текстильних матеріалів. В експозиції – понад 120 художніх творів близько 60 авторів. Проєкт «МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль» ознайомлює глядачів з творчим досвідом бойчукістів, шістдесятників, а також сучасних митців. На виставці представлені твори українських художників, які працювали з текстилем у публічному просторі; роботи, що розвивали лінію українського стилю в інтер’єрі та костюмі; текстильні практики, присвячені актуальним темам сьогодення. Окремо експонуватимуться вишивки репресованих українців, виконані в таборах і колоніях ГУЛАГу.

Виробництво текстилю належить до найдавніших ремесел у світі й водночас – до найменш досліджених у контексті історії мистецтва. Маючи потенціал, здатний трансформувати матеріальне середовище, текстиль швидко став символом статусу. Та позиціювати його сьогодні як вид мистецтва, пов’язаний суто з функціональністю, – значить ігнорувати історію творчих відкриттів. Рушієм змін стали авангардні течії ХХ століття, які розхитували усталені традиції виготовлення текстилю. Митці, захоплені новаторськими сенсами, творили актуальне мистецтво, і текстильні практики, попри своє первинне утилітарне підґрунтя, ставали реакцією як на глобальні пошуки нових художніх засобів, так і на соціальні виклики часу, в який зароджувалися й побутували.

У часи Незалежності України арттекстиль стає провідником глобальних контекстів, що стосуються проблем постколоніальної епохи: пам’яті, колективних травм, політичного протистояння, екології, гендерних питань. Чимало митців почали працювати з текстилем під час російсько-української війни: у власний спосіб вони перезбирають українську ідентичність, рухаючись від витоків традиції та переосмислюючи її у своїй творчості.

Виставка «МАТЕРІЯ MATTERS» оповідає про сенси, вплетені в український арттекстиль, та показує їхню трансформацію у відповідь на виклики часу. Проєкт відображає варіативність текстильних практик українських художників, виявляє  фактори, що вплинули на появу низки наративів, опорних для української культури в останньому столітті з його колізіями та катастрофами, і пропонує поглянути на текстиль як на високе мистецтво і змістовне медіа. Кураторки проєкту: Тетяна Волошина, Аліса Гришанова, Катерина Лісова. Організатор: Національний центр «Український Дім».

На Харківщині суд повернув у державну власність пам’ятку архітектури національного значення «Покровська церква»

19 липня Господарський суд Харківської області задовольнив позов Харківської обласної прокуратури в інтересах Харківської ОВА, МКІП до Краснокутської селищної ради, релігійної громади Свято-Покровської Харківської єпархії УПЦ. Своїм рішенням суд усунув перешкоди у здійсненні державою користування та розпорядження пам’яткою архітектури національного значення «Покровська церква» шляхом визнання незаконним та скасування рішення виконкому Пархомівської сільської ради від 03.06.2009 №35 «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю «Свято-Покровський храм, що входить до комплексу будівель та споруд в селі Пархомівка, вул. Кооперативна, 16», скасував свідоцтво про право власності релігійної громади на майно, видане виконкомом Пархомівської сільської ради.

Нагадаємо, пам’ятка у 1993 році була передана релігійній громаді Свято-Покровської Харківської єпархії УПЦ у користування, однак відповідачі без належних правових підстав оформили право власності на цю пам’ятку. Разом з тим, пам’ятка архітектури національного значення «Покровська церква» внесена до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, відтак не могла бути відчужена у будь-яку іншу власність. Міністерство культури та інформаційної політики разом з Харківською обласною прокуратурою та Харківською ОВА захистили право держави розпоряджатися пам’яткою національного значення, адже вона належить всім українцям.

 

Садибу Зеленських у центрі Києва на вулиці Кониського почали зносити незаконно

19 липня у Києві почали зносити історичний будинок на вул. Кониського, 22 (відомий громадськості як «будинок Євменія Зеленського» або «садиба Зеленських»). Руйнування історичної забудови – цинічне порушення пам’яткоохоронного і містобудівного законодавства та Державних будівельних норм. Наразі будинок не має юридичного статусу пам’ятки чи «щойно виявленого об’єкта культурної спадщини», як це передбачено пам’яткоохоронним законодавством. Водночас за даними Історико-архітектурного опорного плану міста Києва цей будинок розташований в історичному ареалі міста і визнаний значною історичною будівлею під назвою «Садибний житловий будинок» другої половини ХІХ ст.

Такий статус повинен був би захистити будинок від зносу. Адже діяльність в історичних ареалах регулюється не тільки Законом України «Про охорону культурної спадщини», але й зокрема Державними будівельними нормами і правилами «Планування та забудова територій». Ці норми передбачають, що у межах історичних ареалів населених місць необхідно зберігати історично цінні архітектурно-містобудівні якості традиційного характеру середовища, а також забороняється знесення цінної історичної забудови (у даних нормах – це «значна історична» та «рядова історична» забудова). При цьому у межах історичних ареалів реконструкція цінної історичної забудови зі зміною геометричних параметрів дозволяється у виключних випадках за погодженням відповідного органу охорони культурної спадщини і лише за умови збереження характеру цінного історичного середовища, збереження (відтворення) архітектурно-художніх характеристик та умов об’ємно-просторового сприйняття значних історичних будівель з боку головного фасаду (фасадів) і збереження архітектурно-художніх особливостей головних фасадів рядових історичних будівель.

Найдієвішим способом захисту історичної забудови є надання їй статусу пам’ятки. Це передбачає попереднє проведення наукових досліджень і виготовлення облікової документації для подання в органи охорони культурної спадщини. Таке подання від ГО «Спадщина Київ» було зареєстроване в МКІП 19 липня – в день, коли будівельна техніка почала зносити будинок. МКІП планує здійснити всі передбачені законодавством заходи реагування, а також закликає правоохоронні органи невідкладно звернути увагу на спробу знищення значної історичної забудови, і висловлює готовність для співпраці з метою притягнення до відповідальності винних у порушенні законодавства осіб.

Нагадаємо, Садиба Зеленських – дерев’яна, обкладена цеглою будівля, збудована у 1890 році на замовлення купця Василя Маліна. Це одна з найстаріших будівель вулиці. Відома вона стала завдяки тому, що в період з 1911 по 1915 роки тут проживала сім’я заможних міщан Зеленських. Споруду почали розбирати у 2021 році, але суспільний розголос призупинив роботи.

 

«Картка виявлення об’єкта культурної спадщини» – це якісно новий механізм захисту культурної спадщини

Навесні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики своїм наказом оновило Порядок обліку об’єктів культурної спадщини, яким внесені зміни до процедури виявлення та внесення до Державного реєстру об’єктів культурної спадщини. Видання Главком опублікувало критичний аналіз нових змін регулювання цієї сфери. Проте, на думку фахівців МКІП, деякі висновки автора статті не є об’єктивними. Разом з тим вважаємо, що кейс зі знесенням «садиби Зеленських» у Києві – це дійсно привід розібратись та зрозуміти ситуацію глибше. Найважливішим нововведенням нового Порядку є процедура оперативного повідомлення про виявлення об’єкта культурної спадщини до органу охорони культурної спадщини. Цю можливість мають громадські організації, фахівці та самі працівники органів охорони культурної спадщини. Саме з моменту подання «Картки виявлення об’єкта культурної спадщини» до органу охорони культурної спадщини й розпочинається відлік щодо прийняття рішень щодо такого об’єкта. Це не тільки пришвидшує й активізує процес виявлення об’єктів культурної спадщини, але й дозволяє швидко оприлюднити інформацію про такий об’єкт, а також зобов’язує органи охорони вчиняти дії щодо збереження таких об’єктів, їх дослідження і постановки на облік або шляхом підтримки ініціатив громадськості, або ж шляхом виділення чи залучення коштів для дослідження і подальшого внесення їх до Державного реєстру.

Також до переліку матеріалів, що розглядаються при прийнятті рішення про внесення об’єкта до Переліку об’єктів культурної спадщини, окрім історичної довідки та фотофіксації, ввели облікову картку, яка апробована ще попереднім Порядком обліку. Це сприяє належній процедурі укладання охоронного договору на «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», а також скорочує строки подання такого об’єкта до Державного реєстру. Адже всім відома сумна практика, коли щойно виявлені об’єкти перебувають багато років у такому статусі, але не мають належної облікової документації та охорони. При цьому ініціатор подання “Картки виявлення” може розробляти і подавати облікову картку з історичною довідкою та фотофіксацією саме за фактом «подання», а не чекати «фідбеку» від органу охорони. Тому суб’єктивне трактування процедури авторами статті про те, що «профільні громадські організації не можуть за власної ініціативи готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку» насправді не відповідає дійсності. Нові зміни до порядку обліку навпаки зробили таку процедуру більш послідовною, публічною та відкритою для залучення фахівців у сфері охорони культурної спадщини.

Новим Порядком також суттєво розширено коло виконавців облікової документації. Це дає можливість громадським організаціям напряму залучати до її розроблення відповідних фахівців на всіх етапах, а не звертатись до наукових установ, які зазвичай не можуть оперативно реагувати на виклики. Також не виправдала себе практика подання облікової картки від ГО напряму на Міністерство (без повідомлення місцевих органів охорони), оскільки без рішення уповноваженого місцевого органу охорони щодо внесення об’єкта до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини такий об’єкт не може бути внесений до Реєстру як пам’ятка. І тут теж були виявлені ситуації, які аналітики визначають як «корупційні ризики». Особливо гостро ситуація стосувалась відповідності оформлення облікових карток та актів збереження, а також перевірки достовірності поданої інформації. Цей аспект призводив до так званого «зависання» об’єкта у невизначеному статусі, якщо відповідний уповноважений орган не візував облікову картку та акт збереження, і не вносив об’єкт до Переліку щойно виявлених об’єктів.

Додатковим чинником необхідності нового регулювання процедури розгляду подання стало введення на рівні законодавства вимоги щодо обов’язковості врахування рекомендації Українського інституту національної пам’яті до кожного поданого на розгляд об’єкта. Відтак ми у МКІП спробували врегулювати такі виклики через нові процедури. Окрім того, з 2024 року розпочато тестування Інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам’яток України», яка повинна акумулювати дані про нерухому культурну спадщину України. Наразі МКІП продовжує аналізувати всі можливі ризики та вдосконалюватиме процедури Порядку обліку, зокрема й у контексті дослідної експлуатації Інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам’яток України». І тут для нас важлива експертна думка фахівців, які задіяні у цих процесах – насамперед працівників органів охорони культурної спадщини, а також громадських активістів, які реально працюють над збереженням пам’яток та історичних міст України.

 

Культурна спадщина України: 70-річчя Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту

Захист культурної спадщини України є надзвичайно важливим завданням, що має на меті збереження національної ідентичності та історичної пам’яті народу. В умовах сучасних викликів, зокрема збройного конфлікту з сусідньою країною-агресором, охорона культурних цінностей набуває особливого значення. Цей процес включає не лише фізичне збереження пам’яток архітектури, мистецтва та археологічних знахідок, але й підтримку живих традицій, мови та звичаїв. Активна участь громадськості, підтримка з боку держави та міжнародна співпраця, зокрема ЮНЕСКО, є ключовими чинниками успішного збереження та популяризації української культури у світі.

Україна є учасницею Гаазької конвенції та Першого протоколу про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (1954 року). У 2020 році, згідно із Законом України № 585-IX, країна приєдналася до Другого протоколу. Важливим елементом його імплементації є дотримання Керівних принципів, що розробляються на основі аналізу проблем застосування Протоколу і спрямовані на формування рекомендацій.

З початком повномасштабного вторгнення виклики збереження культурної спадщини стали ще складнішими й більш багатогранними. У цих умовах належна імплементація Гаазької конвенції та двох протоколів до неї відіграє ключову роль у забезпеченні сталого миру та безпеки як в Україні, так і на європейському континенті та у світі. Україна, як сторона Гаазької конвенції та Другого протоколу, має унікальний досвід застосування цих міжнародно-правових інструментів для збереження своєї культурної спадщини під час війни. Вкрай важливо поширювати інформацію про можливості та інструменти використання положень Гаазької конвенції та її протоколів, а також аналізувати та вносити зміни до національного законодавства для його синхронізації з міжнародним гуманітарним правом. Необхідно також переглядати певні інструменти міжнародного права, враховуючи реалії війни в Україні.

Обговорення на експертному рівні досягнень та викликів, які постають перед світом та Україною у контексті імплементації Гаазької конвенції, а також розробка «дорожньої мапи» для синхронізації національного законодавства з міжнародним і напрацювання пропозицій для покращення захисту культурних цінностей в умовах збройного конфлікту є надзвичайно важливими сьогодні.

Національний музей Голодомору-геноциду отримав художню концепцію майбутньої експозиції другої черги

23 липня в Національному музеї Голодомору-геноциду відбулась офіційна передача Вступної художньої концепції основної експозиції Другої черги від Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору до Музею. Протягом 2020-2022 років, у межах меморандуму про партнерство, укладеного між Музеєм, Фондом та державою в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, керуючись принципами державно-приватного партнерства, тривала робота над проєктом Вступної художньої концепції основної експозиції Другої черги Музею Голодомору. За зміст художньої концепції відповідав Музей Голодомору, залучаючи до роботи фахівців з цієї теми з суміжних інституцій. До створення візуальної частини було залучено компанії Nizio Design International (Польща) та Haley Sharpe Design (Велика Британія). Проєкт створено завдяки недержавним коштам українських благодійників, яких об’єднав Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору. Вступна художня концепція основної експозиції другої черги дає перше уявлення про те, якою буде майбутня експозиція. Попереду наступні етапи: створення дизайн-проєкту основної експозиції та технічного проєкту.

 

Україна та Норвегія посилюватимуть співпрацю у сфері культури та медіа

24 липня відбулась зустріч заступника Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тараса Шевченка з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Норвегія в Україні Хелене Санд Андресен. Обговорення стосувалось підтримки України у сфері культури та медіа, а також спільної протидії російській дезінформації. Міністр подякував всім норвежцям за підтримку України та розповів, що боротьба з дезінформацією та медіаграмотність – серед беззаперечних пріоритетів МКІП. Крім того, він наголосив, що Україна прагне інституціоналізувати роботу з нематеріальною культурною спадщиною і в майбутньому мати окрему установу, яка б займалася надбанням українського народу. Адже це також частина ідентичності та історії. Україна, як і Норвегія, вважає, що це дуже важливо для ідентифікації нації.

Хелене Санд Андресен розповіла, що програму підтримки України адмініструє Норвезька агенція з розвитку співробітництва – Norad, зокрема її цивільну частину. Масштаб цієї програми більший за все, що Норвегія коли-небудь робила в будь-якій країні, враховуючи потреби України у відновленні. Сторони домовились посилити співпрацю у сфері культури, медіа та протидії дезінформації.

 

Бойківська писанка, львівське дзвонарство, культура приготування «засипаної капусти», «городоцький шов», традиції покриття хат соломою, встановлення «віхи» відтепер у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики України додало нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них:

традиція дзвонарства у Львові;

культура приготування та споживання «засипаної капусти» Львівщини;

традиція створення бойківської писанки булавкою;

обряд встановлення «віхи» на Переяславщині;

програма з охорони традиції покриття хат соломою та очеретом у Національному музеї народної архітектури та побуту України;

техніка вишивки «городоцький шов» або «городоцький стіб».

Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України про охорону елементів нематеріальної культурної спадщини.

 

При Міністерстві культури та інформаційної політики ЮНЕСКО створило Офіс підтримки відновлення

25 липня відбулась зустріч т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва з головою бюро ЮНЕСКО в Україні К’яри Децці Бардескі. Сторони обговорили завдання та план діяльності Офісу підтримки відновлення при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Проєкт імплементуватиметься Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні». Основна мета – посилення роботи МКІП за одним із пріоритетних для країни напрямків із відновлення зруйнованої внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну об’єктів культурної спадщини та інфраструктури. Основні цілі Офісу включають підвищення спроможності МКІП захищати культурну спадщину України за допомогою експертних технічних консультацій, сприяння розробці політики відповідно до міжнародних стандартів та забезпечення співпраці зі стейкхолдерами для ефективних процесів відновлення та реконструкції. Крім того, ініціатива спрямована на просування цифрової трансформації в управлінні спадщиною за допомогою інноваційних інструментів та технологій.

Офіс, відповідно до покладених на нього завдань:

надаватиме МКІП пропозиції щодо розбудови спроможності закладів культури та освітніх закладів сфери культури, відновлення людського капіталу та надання культурних послуг відповідно до сучасних стандартів;

забезпечуватиме покращення комунікації щодо відновлення сфери культури у національному та міжнародному інформаційному просторі;

надаватиме пропозиції МКІП щодо ефективної оцінки впливу російського вторгнення на культурний сектор;

забезпечуватиме підтримку МКІП в інтеграції та наданні технічної допомоги для досягнення Цілей сталого розвитку в Україні за допомогою різноманітних заходів;

забезпечуватиме підтримку МКІП у співголовуванні у тематичних робочих групах, створених у рамках розробки Плану дій у сфері культури в Україні;

готуватиме пропозиції щодо стратегії розбудови спроможності закладів культури та освіти сфери культури, людського капіталу та поступового відновлення надання культурних послуг відповідно до сучасних високоякісних стандартів;

надаватиме юридичні консультації, готує пропозиції щодо прийняття нових та/або внесення змін до чинних нормативно-правових актів з питань відновлення в сфері культури;

співпрацюватиме з командою МКІП та медіа з метою розробки та поширення ефективних пропагандистських та комунікаційних повідомлень щодо відновлення та розвитку сфери культури;

готуватиме пропозиції МКІП щодо потенційних джерел та механізмів фінансування проєктів відновлення сфери культури та інше.

 

Держкомтелерадіо продовжує здійснювати заходи щодо недопущення на український книжковий ринок видавничої продукції держави-агресора

Держкомтелерадіо встановив факти незаконного розміщення на маркетплейсі Prom.ua та на створених на платформі Prom.ua вебсайтах 8 українськими інтернет-магазинами («DiaMail», «ANIMA», «Ezoterra», «MIXOPTMARKET», «ТАКнuга», «Автокнига 2015», «Сансара», «Книжковий світ») комерційних пропозицій щодо продажу понад 700 найменувань видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором та республікою білорусь (694 та 25 найменувань відповідно). Ці товарні позиції видалили з інформаційних ресурсів, а суб’єктам електронної комерції надіслали попередження щодо неприпустимості провадження діяльності у видавничій справі з порушенням вимог законодавства України. Загалом з квітня 2024 року завдяки налагодженій співпраці з адміністрацією маркетплейсу Prom.ua Держкомтелерадіо припинив розповсюдження майже 2,5 тис. найменувань видавничої продукції держави-агресора та республіки білорусь. Крім того, Держкомтелерадіо припинив незаконну діяльність щодо реалізації видавничої продукції держави-агресора трьома стаціонарними книгарнями – «Містична гірлянда» та «Символи удачі» в м. Київ, а також «Бібліофіл» в м. Полтава.

Також Держкомтелерадіо постійно здійснює моніторинг видавничої сфери держави-агресора, щоб вчасно виявити видання російської пропаганди та не допустити їх розповсюдження в Україні. Упродовж липня до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, було внесено 19 пропагандистських видань антиукраїнського змісту. Загалом Перелік містить 472 назв видань, які є російською інформаційною зброєю, спрямованої проти Української держави.

 

Народний музей Барської кераміки запрошує майстрів гончарного, образотворчого та фотомистецтва на резиденцію в місті Бар Вінницької області

Громадська організація «Народний музей Барської кераміки» за підтримки Українського культурного фонду організовує Всеукраїнську артрезиденцію «Три площини Барської кераміки», що відбудеться у місті Барі Вінницької області. До участі в резиденції запрошуються майстри трьох напрямків мистецтва: гончарне, образотворче та фотомистецтво.

Робота резиденції відбуватиметься у три заїзди, кожен з яких триватиме по п’ять: 10-14 вересня, 17-21 вересня, 24-28 вересня. Учасники резиденції будуть безкоштовно забезпечені необхідними матеріалами для роботи, а також харчуванням, проживанням в Барі (для митців з інших населених пунктів) та, за потреби, отримають компенсацію транспортних витрат. За підсумками резиденції буде проведено виставки у Вінниці та Барі. Мистецькі роботи та інформація про учасників резиденції увійде до двомовного (українською та англійською) презентаційного альбому, який буде розповсюджено по Україні та за кордоном.

Мета резиденції – створення простору із ресурсами для творчої самореалізації, відновлення та провадження індивідуальної мистецької діяльності, обміну досвідом, професійного росту та популяризації в Україні та закордоном представників гончарного, образотворчого та фотомистецтва з різних регіонів України, створення мистецьких робіт, об’єднаних однією темою навколо елементу нематеріальної культурної спадщини Вінниччини – Барської кераміки.

 

До Дня Незалежності України відбудеться ІV Всеукраїнський творчий конкурс «Що для мене Україна?»

Благодійний фонд «Об’єднання світових культур» / United World Cultures Foundation / UWCF (головний організатор), Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея проводять IV Всеукраїнський творчий конкурс «Що для мене Україна?», приурочений до Дня Незалежності України. Конкурс проводиться з метою культурно-освітнього розвитку, формування у дітей і підлітків національної ідентичності, патріотичного виховання; збереження культурної спадщини Українського народу; соціальної підтримки талановитої молоді, сприяння їхній самореалізації та творчому розвитку, активного залучення творчої молоді до соціально-вагомої діяльності; популяризації волонтерської діяльності дітей та підлітків в умовах воєнного стану.

До участі у Конкурсі запрошуються діти віком від 4 до 18 років з України та української діаспори різних країн світу. Конкурсні роботи подаються виключно в електронному форматі. У категоріях «Малюнок» і «Фотографія» Конкурсна робота має бути відсканована чи якісно сфотографована у форматі jpg, jpeg, png. У категорії «Пісня» виконання пісні учасником Конкурсу має бути зняте на відео без сторонніх звуків та рівним зображенням (бажано у горизонтальному форматі). До конкурсної роботи обов’язково додається короткий опис, що має відповідати вимогам окремої категорії. Прийом конкурсних робіт триває до 4 серпня 2024 року включно.

 

Японія продовжуватиме всебічну підтримку України, зокрема в сфері культури та медіа

29 липня в Києві т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв зустрівся з Міністром освіти, культури, спорту, науки та технологій Японії Масахіто Моріямою. Сторони обговорили співпрацю та підтримку України в сфері культури, збереження й відновлення культурної спадщини та інформаційної політики.

Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України подякував Японії за фінансову допомогу в реалізації проєкту «Підтримка української культури і освіти через ЮНЕСКО», а також за підтримку національного суспільного мовника України та солідарність з українцями. Ростислав Карандєєв окреслив потреби України щодо охорони культурної спадщини. Адже через російську агресію вже пошкоджено та зруйновано понад 1080 об’єктів культурної спадщини України, постраждали й музейні предмети. Наразі Україна потребує осучаснення реставраційного центру, обміну досвідом щодо реставрації музейних предметів, побудови спеціалізованого фондосховища – національного депозитарію для забезпечення належних умов зберігання евакуйованих музейних колекцій та мистецьких творів, а також цифровізації сфери.

Японія сьогодні залишається ключовим партнером України в Азії та продовжуватиме надавати підтримку Україні, зокрема й в сфері культури та медіа.

 

«Україна в мініатюрі»: виставку презентували для гостей Українського дому в Парижі – Volia Space

27 липня відбулося офіційне відкриття Українського дому в рамках Олімпійських ігор – Volia Space. Його провели Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний, міністерка спорту Франції Амелі Удеа-Кастера, Повноважний посол України у Франції Вадим Омельченко та президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт. Захід відвідало понад 200 гостей. Під час урочистої події команда Програми «Долучайся!» презентувала проєкт «Україна в мініатюрі» та відкрила частину експозиції для гостей Volia Space. Це інтерактивний досвід, що підкреслює важливість захисту нерухомої культурної спадщини України. За допомогою 29 мініатюрних 3D-моделей, відео та VR-туру виставка демонструє культурні пам’ятки України, зокрема будівлі, зруйновані внаслідок російської агресії.

Виставка включає 12 відеороликів, 29 музичних композицій сучасних українських композиторів, а також VR-тур, що пропонує унікальний досвід занурення. Відвідувачі отримають уявлення про історію та культуру України, масштаби руйнувань, спричинених російською агресією, а також про те, як можна підтримати відновлення України та захист її культурної спадщини. За час роботи Volia Space мініатюри побачили понад 1000 гостей. Серед них: відомі спортсмени, Олександр Усик, співачка Джамала, американський режисер Райан Сміт, міністри спорту України та Франції. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка стане доступнішим для маломобільних верств населення.

Разом із засновником ГО «Доступно.UA» Дмитром Щебетюком, вони пройшлися приміщеннями театру та визначили перелік локацій, які потребують змін. В рамках масштабного проєкту планується вдосконалення існуючих пандусів, системи навігації у приміщенні театру для маломобільних людей, людей з порушенням слуху та зору, переобладнання спеціальних місць у глядній залі, вбиральнях та гардеробі.

Окремо запланована спеціалізована перепідготовка персоналу театру, аби зробити перебування на мистецьких заходах кожного з глядачів комфортним. Зміни торкнуться і системи продажів – там зʼявляться спецпозначки інклюзивних місць у глядацьких залах. 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва

відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак 

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua 

 

Україна звернулася до ЮНЕСКО щодо захисту Херсонесу Таврійського, який росія продовжує нищити в тимчасово окупованому Криму

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціювало консультації з Секретаріатом Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо захисту пам’ятки всесвітнього значення в окупованому Севастополі – «Херсонесу Таврійського та його хори». На території об’єкту окупанти проводять незаконні будівельні роботи під приводом створення «історико-археологічного парку».

Під час 46 засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Нью-Делі голова української делегації, заступниця міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар актуалізувала тему збереження об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Херсонес Таврійський та його хора. Після цього розпочалися переговори з Секретаріатом КВС щодо можливих алгоритмів для внесення цього об’єкта у список Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою. Складність ситуації полягає у тому, що пам’ятка знаходиться на тимчасово окупованій території, доступу моніторингових місій туди немає.

Водночас МКІП також звернулося до директора Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Лазара Ассомо з проханням надати повну офіційну інформацію, якою зараз даними володіє організація про стан збереження Херсонесу, а також щодо проведення там незаконних робіт. Адже Україна від початку окупації Криму позбавлена доступу до пам’ятки.

Росія має понести відповідальність, згідно з міжнародним правом, як за викрадення музейних експонатів, так і за незаконні археологічні роботи, а також інші протиправні дії, що здійснюються на окупованих територіях відносно пам’яток культурної спадщини і рухомих культурних цінностей.

Зокрема, за даними Інституту археології і національної академії наук України, діяльність на території пам’ятки світового значення «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», що проводиться окупаційним режимом із 2014 року, на сьогодні призвела до знищення міста Херсонес на площі 80 215 кв. м. У звіті, опублікованому ІА НАНУ 21 липня зазначається, що мова йде про пошкодження нецільовим використанням площі до 4 тис. кв. м пам’ятки, а решту території пам’ятки росіяни пошкодили негативним впливом від заходів «благоустрою». Серед незаконних дій окупантів на території Херсонесу:

проведення незаконних археологічних розкопок працівниками Інституту історії матеріальної культури РАН і Державним Ермітажем;

так звана «реконструкція» та будівництво на території Херсонесу;

активне використання Херсонесу в пропагандистських цілях, включно зі спробами представити об’єкт частиною російської культурної спадщини, що суперечить міжнародно визнаним кордонам і статусу Криму.

За українським законодавством, всі речі, знайдені на охоронній (буферній) зоні музеїв заповідників, мають бути передані на зберігання до його фондів. І археологічні розкопки, і будівництво «археологічного парку» в Херсонесі, і переміщення експонатів на виставки, і речей на реставрацію до Росії – є незаконними.

 

В Укрінформі презентували англомовний журнал «The Ukrainian Review» про Україну для іноземців

1 серпня в пресцентрі ІА «Укрінформ» відбулась презентація англомовного журналу «The Ukrainian Review».

Аналітичне англомовне друковане та цифрове видання «The Ukrainian review» – проєкт медіаволонтерів, які залучають до співпраці міжнародних та українських експертів, політиків, бізнесменів задля максимально об’єктивного висвітлення подій в Україні та світі.

Наразі видання має сайт та активно розвинуті соціальні мережі (X, Facebook, Instagram). Також вийшло чотири друковані випуски журналу (загальним накладом до 10 000 примірників) англійською, німецькою та французькою мовами.

Нагадаємо, друковані випуски видання поширювали на Саміті НАТО у Вільнюсі, під час Міжнародної конференції з питань відновлення України у Берліні, а також під час чисельних двосторонніх презентаційних заходів у Австрії, Данії, Литві, Німеччині та Словенії.

 

Нацперелік нематеріальної культурної спадщини поповнився технікою вишивки «городоцький шов» або «городоцький стіб»

МКІП додало новий елемент до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Це, зокрема, техніка вишивки «городоцький шов» або «городоцький стіб».

Елемент поширений у м. Городок, селах Угри, Братковичі, Черляни Львівської області. Подібні техніки можуть практикуватися і в інших частинах України, а також за кордоном, наприклад, у Польщі.

Техніка вишивки, яка отримала назву «городоцький шов», вперше зафіксована у 1887 році на етнографічній виставці в Тернополі, де було представлене чоловіче та жіноче вбрання з села Керниця Городоцького повіту.

Техніка відрізняється густотою стібків та унікальними візерунками. Дослідники вивчили старі вишивки та записали спогади майстринь, щоб відновити втрачене мистецтво. Відродження техніки вишивки «городоцьким швом» розпочалося співробітниками Городоцькому історико-краєзнавчому музею. Поштовхом до цього став подарунок мешканки села Годвишня Марія Білоус, яка передала в 2010 році сорочку, оздоблену характерним орнаментом, датовану 1910 роком.

Сьогодні «городоцький шов» – це не лише техніка вишивки, а й символ історії та ідентичності спільноти. Крім того, створення вишиванки є родинною цінністю. Де б не були вихідці громади, а вишиванки, оздоблені «городоцькими взорами», розповідають про їх ідентичність та їх духовне коріння.

 

В Україні вшанували пам’ять жертв нацистського геноциду ромів

2 серпня у Міжнародний день голокосту ромів у Бабиному Яру Україна разом зі світом вшанувала пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. 80 років тому в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в концтаборі «Аушвіц-Біркенау» нацисти знищили близько кілька тисяч беззахисних людей лише за їхню етнічну приналежність. Цей злочин нагадує нам про важливість боротьби з усіма формами геноциду. Знищення націй і руйнування їх ідентичностей було метою нацистського і сталінського режиму тоді, а рашистського – сьогодні.

За приблизними оцінками, у межах сучасної України загинуло близько 24 тисяч ромів. Підрахунки втрат на окупованій німцями частині України у порівнянні з переписом населення 1939 р. дають підстави вважати, що на цій території були вбиті мало не всі роми, які проживали тут до війни, – понад 12 тисяч осіб. Ще понад 12 тисяч загиблих були не місцевими, а депортованими в Україну (до Трансністрії) з Румунії. Втім, навіть ця оцінка є попередньою, адже вона ґрунтується лише на тих випадках вбивств, що були зафіксовані.

Геноцид почався після приходу нацистів до влади з поступового ізолювання ромів та позбавлення прав. Кочовий промисел був заборонений, артисти і музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Викликане цим безробіття нацисти видавали за доказ того, що роми «не люблять працювати». Їх могли доправити до концентраційних таборів як «асоціальний елемент». Унаслідок Нюрнберзьких законів 1935 р. були заборонені шлюби між німцями і так званими «чужинцями».

Того ж року ромів у великих містах почали примусово переселяти в «табори для циган». В указі Кримінальної поліції Третього Райху від 8 грудня 1938 р. йшлося про необхідність «остаточного розв’язання циганського питання», яке випливає «з самої природи цієї раси».

Міжнародний день геноциду ромів нагадує про важливість пам’яті та нетерпимість до будь-яких проявів расизму та ксенофобії. Це не лише день скорботи, а й день заклику до єдності та толерантності.

 

Розпочався конкурс на здобуття премії імені В. С. Косенка у 2024 році для композиторів – авторів музики для дітей та юнацтва

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені В. С. Косенка у 2024 році.

Премія присуджується громадянам України на конкурсних засадах за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва. Щороку присуджується лише одна премія у розмірі 20 тисяч гривень. Премією відзначаються професійні композитори – автори музичних творів для дітей та юнацтва.

На здобуття премії висуваються завершені музичні твори/музичний твір, які були написані та оприлюднені (виконані) протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до їх висунення на здобуття премії. Не висуваються твори, які вже були відзначені премією або іншими преміями, державними нагородами.

Повторно премія може присуджуватися за наявності нових визначних досягнень у сфері професійної композиторської творчості для дітей та юнацтва, але не раніше ніж через п’ять років після попереднього присудження премії. Премія не присуджується посмертно.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться творчими спілками, закладами вищої освіти мистецького спрямування, театрально-видовищними закладами, мистецькими колективами, громадськими об’єднаннями, що здійснюють діяльність у сфері культури.

 

«Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки»: в МКІП визначили наступні кроки реалізації проєкту

5 серпня у МКІП відбулась робоча зустріч щодо реалізації проєкту МКІП «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки». Мета флагманського проєкту «Мистецтво допомагати» в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативи першої леді Олени Зеленської – перетворити бібліотеки на місця, де кожен зможе отримати необхідну психологічну допомогу та підтримку.

Проєкт охопить 15 бібліотек у шести пілотних областях України. Це Київська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Житомирська, Одеська області. В рамках проєкту будуть напрацьовані методичні рекомендації, які зможуть використовувати в своїй роботі всі бібліотеки України.

Під час зустрічі учасники познайомились з консультантами та експертами проєкту. Це Марина Пристінська – освітня консультантка, методистка початкової школи, нейропедагог, практичний психолог, тренерка НУШ; Світлана Ковальчук – учений секретар Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, методистка, а також Альона Попова – спеціалістка з освіти, психічного здоров’я та психосоціальної підтримки ЮНЕСКО.

Також серед учасників обговорення представники МКІП, зокрема начальник відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Леся Хемраєва, експертка з психічного здоров’я Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ Анастасія Голотенко, а також представники ЮНЕСКО: очільник напрямку Освіта Даніель Чутурич та спеціалістка з освітніх програм Наталія Каташинська.

Учасники обговорили наступні кроки щодо реалізації проєкту. Серед них: розробка та апробація спільної з UNESCO навчальної програми для бібліотекарів щодо підтримки ментального здоров’я, а також проведення спільних з UNESCO заходів на ключових етапах реалізації спільного проєкту на 2024 рік.

В межах проєкту МКІП бібліотечні працівники опанують техніки самодопомоги, першої психологічної допомоги в кризових ситуаціях та окремі арт практики, які можна використовувати при проведенні заходів з психосоціальної підтримки та психоемоційного розвантаження. На базі кожної бібліотеки, що бере участь у пілотному проєкті, проведуть не менше 2 заходів, а також інтегрують застосування вивчених інструментів на регулярній основі в діяльності бібліотек для психосоціальної підтримки відвідувачів.

 

2024 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію

Міністерство культури та інформаційної політики продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. За інформацією, поданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, за липень місяць загальна чисельність постраждалих закладів культури регіонів зросла на 11 одиниць. Найбільше постраждали заклади культури у Запорізькій, Харківській, Сумській областях та м. Києві.

Станом на 25 липня 2024 року збитків зазнали 2024 заклади культури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини; з них 334 – знищені (16,5%).

Втрати закладів культури державної форми власності склали 35 об’єктів (14% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 1989 об’єктів (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).

Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 974;

бібліотеки – 720;

заклади мистецької освіти – 157;

музеї та галереї – 117;

театри, кінотеатри та філармонії – 37;

парки, зоопарки, заповідники – 16;

цирки – 3.

 

ЮНЕСКО допоможе провести археологічні дослідження на територіях, які постраждали в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС

5 серпня у МКІП відбулась зустріч представників Міністерства культури та інформаційної політики України, бюро ЮНЕСКО в Україні, Інституту археології України та Національного заповідника «Хортиця». Основною темою обговорення стало проведення археологічних досліджень на територіях, що постраждали після однієї з найбільших техногенних катастроф Європи – знищення росіянами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.

Ситуація щодо досліджень цих територій ускладнена через тимчасову окупацію частини Херсонщини та її постійні обстріли ворогом. Попри це українські археологи разом з військовими та органами влади всіх рівнів роблять усе можливе, аби врятувати вцілілі артефакти.

Інститут археології НАН одним із пріорітетів роботи затвердив проведення моніторингових робіт на територіях, які постраждали в результаті російського вторгнення і вже дослідив 836 археологічних пам’яток.

Загалом обстежено площу 6667,08 кв. м. Серед них: Київ і Київська область – 2381,59 кв. м; Чернігівська область – 876,49 кв. м; Сумська область – 205 кв. м, Миколаївська область – 3204 кв. м.

Нагадаємо, греблі – це об’єкти, які захищені законами воєнного часу та Женевською конвенцією. Їх руйнування – це тяжкий військовий злочин. Наразі в зоні ризику залишаються сотні пам’яток археології та історії. Такі дії окупантів є черговим намаганням нищити українську ідентичність.

 

«Імерсивний світ Тараса Шевченка» зачарував Париж: мультимедійну виставку представили на Олімпійських іграх

Мультимедійну виставку «Імерсивний світ Тараса Шевченка» представили на Олімпійських іграх у Парижі 2024 року в рамках офіційної програми Українського дому Volia Space. Це перший український культурний хаб на Олімпійських іграх, який став можливим завдяки ініціативі Міністерства молоді та спорту України, Національного олімпійського комітету України, Олімпійської збірної та Офісу Президента України.

Проєкт «Імерсивний Шевченко» отримав підтримку Міжнародного фонду «Відродження» та став важливою подією культурної програми. Презентацію в Парижі провів директор BnF – Bibliothèque nationale de France-Partenariats Рой Аміт. Після презентації гості мали змогу насолодитися живим виконанням на віолончелі від Тараса Бервецького.

Цей проєкт є результатом канадсько-української співпраці між Першим Благодійним театральним фондом, RocknLight Multimedia, Kostyuk Productions та Національним музеєм Тараса Шевченка. Проект реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», що підтверджує важливість культурної дипломатії та спільних зусиль у популяризації української культурної спадщини на міжнародній арені.

 

Нематеріальна культурна спадщина України в Міжнародних списках ЮНЕСКО

Нематеріальна культурна спадщина України є невід’ємною складовою національної ідентичності та духовного багатства країни. Вона охоплює різноманітні традиції, обряди, знання та вміння, що передаються з покоління в покоління. В умовах сучасних викликів, зокрема російської агресії, охорона та популяризація нематеріальної спадщини набуває особливого значення. Від народної музики та танців до ремесел і гастрономічних традицій, нематеріальна культурна спадщина України відображає багатовікову історію та культурне різноманіття українського народу, слугуючи джерелом натхнення та гордості. Цей текст присвячений актуальним заходам і ініціативам, спрямованим на її захист у складний для країни час. Зокрема мова піде про роботу ЮНЕСКО в контексті охорони нематеріальної культурної спадщини України.

ЮНЕСКО відіграє ключову роль у збереженні нематеріальної культурної спадщини на глобальному рівні. Організація розробила Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини, прийняту в 2003 році, яка стала основним міжнародним інструментом для захисту культурних традицій, звичаїв, знань і навичок, що становлять нематеріальну культурну спадщину. Конвенція визначає нематеріальну культурну спадщину як «практики, уявлення, вирази, знання та навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти і культурні простори, які спільноти, групи та, у деяких випадках, окремі особи визнають частиною своєї культурної спадщини». Вона спрямована на забезпечення того, щоб нематеріальна спадщина залишалася живою та передавалася наступним поколінням.

Крім того, ЮНЕСКО надає технічну та фінансову підтримку державам-учасницям Конвенції для реалізації проєктів з охорони нематеріальної культурної спадщини. Це включає проведення різного роду досліджень, організацію тренінгів та освітніх програм, а також підтримку місцевих ініціатив, спрямованих на охорону живої культури.

З метою охорони живої спадщини, підвищення її видимості, поваги до неї ЮНЕСКО запровадило міжнародні списки нематеріальної культурної спадщини та Реєстр кращих практик з охорони, а саме Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства, Список ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони та Реєстр кращих практик з охорони нематеріальної культурної спадщини, основна мета яких є забезпечення більшої наочності нематеріальної культурної спадщини, сприяння поглибленню усвідомлення її значення та заохочення діалогу на основі поваги до культурного різноманіття.

 

Книжковий фонд Національної бібліотеки для дітей поповнився книгами киргизького народного епосу «Ер-Тоштюк»

5 серпня до Національної бібліотеки України для дітей завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Ідріс Кадиркулов. Він передав до книгозбірні, а також для поширення серед бібліотек для дітей, книги киргизького народного епосу «Ер-Тоштюк» у художньому віршованому перекладі українською мовою Володимира Нарозі. Крім того, Ідріс Кадиркулов під час зустрічі з генеральним директором НБУ для дітей Аллою Гордієнко обговорили завершення Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків «Іссик-Куль – колискова моя: природа у творчості Чингіза Айтматова». Конкурс відбувся завдяки тісній співпраці Національної бібліотеки України для дітей з Посольством Киргизької Республіки та Національною спілкою художників України.

Участь у конкурсі взяли понад півтори тисячі дітей. Головне журі оцінюватиме 114 найкращих робіт. Ідріс Кадиркулов висловив щире захоплення дитячою творчістю та високо відзначив роботу бібліотек України, Української секції IBBY щодо популяризації шедеврів світової літератури серед дітей, зокрема, творчого доробку киргизького письменника Чингіза Айтматова.

 

«Іван Марчук. Космічна містерія життя»: у Музеї історії міста Києва відкрилась масштабна виставка геніального художника

6 серпня в Музеї історії міста Києва відкрилася масштабна виставка, присвячена творчості видатного українського художника Івана Марчука. Проєкт запрошує відвідувачів у захопливу подорож світом неповторних картин майстра, де кожна робота – це окрема загадка. На виставці представлено понад 180 творів з різних періодів творчості Марчука. Це 15 циклів автора. Від ранніх експериментів до акварелей. Кожна картина розповідає свою історію. Відвідувачі зможуть побачити медитативні пейзажі, задумливі портрети, абстрактні композиції та, звичайно, знамениті «запльонтані» натюрморти.

Мета виставкового проєкту – простежити, хто мав найбільший вплив на творчість митця, що змушувало його приймати доленосні життєві рішення та не припиняти творити навіть у важкі часи переслідувань і заборон.

Для створення такої масштабної експозиції було залучено 7 музеїв України та понад 20 приватних колекціонерів. Крім картин, на виставці представлені фотографії, ескізи, особисті речі митця та інші цікаві артефакти.

Виставка триватиме до 29 вересня.

 

«На Спас до Спаса Чернігівського»: в Спасо-Преображенському соборі Чернігова вперше відбулась масштабна культурна подія

6 серпня на території однієї з головних святинь України у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» вперше відбулась всеукраїнська подія «На Спас до Спаса Чернігівського». Вона має стати щорічним культурним проєктом, завдяки якому містяни та гості Чернігова зможуть відкрити його історичну та культурну самобутність. Біля храму священнослужителі Православної Церкви України відслужили святковий молебень та освятили кошики з яблуками та медом, які принесли люди. Свято відвідали почесні гості, серед яких і третій Президент України Віктор Ющенко.

Під час заходу почесний гість заходу Тарас Компаніченко, народний артист України, виконав давні канти на честь відродження Спаса Чернігівського. У програмі святкування були широко представлені давні українські традиції та різноманітна культурна спадщина:

містечко майстрів від Обласного центру народної творчості;

живі традиції «Гетьманської столиці» від музейників Батурина;

«Історія зі смаком» через життя і побут, розваги і музичні уподобання козацької старшини Гетьманщини, їх улюблені музичні інструменти та танці ХVІІ ст. від Ганни Гороженко (Київ).

особливості традиційного жіночого одягу Чернігівщини та вибійки від майстрині Ольги Костюченко;

традиційний спів Чернігівщини на майстер-класі жнивних пісень від композиторки, засновниці «Співочої майстерні» Віри Ібрямової-Сіворакши;

традиційні українські обрядові пісні від дівочого фольклорного гурту «Вільце» (Київ);

фольклорна програма для дітей від дитячого гурту «Орелі» (Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Київ);

Святкові букети до Спаса із запашних трав від Тетяни Миргородської;

Спас Чернігівський очима дітей – майстер клас від Художньої школи Чернігова;

«Поетична сцена під Борисоглібським дубом» під кураторством Інни Адруг;

виступ від українського фольклорного гурту «Михайлове чудо» (Київ).

 

10 серпня у Національній опері України стартує 157-й театральний сезон

Цьогоріч театральний сезон Національної опери України стартує раніше звичайного – 10 серпня 2024 року. Символічно, що він відкривається перлиною українського оперного мистецтва – оперою «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка. Вже наступного дня глядачі зможуть насолодитися вражаючим балетом Євгена Станковича «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Окрім Гала-концерту з нагоди Дня Незалежності України (24 серпня) в афіші на серпень – кращі взірці світової та української оперної та балетної класики. Вистави все ще залишають «денними», а кількість глядачів в залі обмежена – лише 459 осіб.

У новому театральному сезоні Національна опера України представить нову постановку опери Джузеппе Верді «Трубадур» режисера Віталія Пальчикова зі сценографією Марії Левитської. Ця прем’єра запланована на осінь 2024 року. Також заплановані прем’єрні покази балету «Марна пересторога» в хореографії Фредеріка Аштона в грудні 2024 року. Крім того, серед прем’єр: балет з робочою назвою «Варіації Доніцетті» в хореографії Джорджа Баланчина та «Воєнний реквієм» Бенджаміна Бріттена, виконання якого заплановано до третіх роковин повномасштабного вторгнення 24 лютого 2025 року. Головна опера країни планує взяти участь у Нью-Йоркському фестивалі балету з нещодавньою прем’єрою – балетом «Елегія воєнного часу» на музику Валентина Сильвестрова в постановці Олексія Ратманського. Також запланована участь з оперою Джузеппе Верді «Макбет» у постановці Італо Нунціатиу в Міжнародному оперному фестивалі в Польщі.

 

Міжнародний фонд Івана Франка запрошує на презентацію проєкту «Культурна спадщина в один клік», що реалізується за підтримки УКФ

Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду відкрив реєстрацію на презентацію проєкту «Культурна спадщина в один клік», старт якого запланований на вересень 2024 року.

Проєкт покликаний стати оперативним каналом комунікації між культурно-мистецькими закладами й споживачами культурного продукту. Відтак, культурні менеджери зможуть безкоштовно розміщувати інформацію про культурні події (анонси), а потенційні відвідувачі – своєчасно отримувати актуальну інформацію про цікаві заходи через чат-бот «КультPRO» з урахуванням особистих вподобань без спаму та засилля реклами.

Презентації проєкту «Культурна спадщина в один клік» відбудуться вже у серпні наживо у Києві, Полтаві, Одесі, Львові та селі Нагуєвичі, а також у форматі відеоконференції на платформі Zoom. Команда проєкту планує представити культурним менеджерам усю необхідну інформацію про нього та провести тренінг з користування «Особистим кабінетом», за допомогою якого заклади культури зможуть розміщувати свої анонси.

 

Українських музейників запрошують взяти участь у серії онлайн-семінарів «Деколонізація музею: історія, теорія, найкращі практики»

Міністерство культури та інформаційної політики України та фонд OBMIN проведуть серію онлайн-семінарів для українських музейників. Цикл із шести заходів буде присвячений темі деколонізації музеїв. Учасники обговорюватимуть тему та ділитимуться власним досвідом.

Воркшопи будуть зосереджені на виявленні колоніального дискурсу, а також дослідженні його впливу на суспільство. Адже «Колоніалізм» не лише стосується спроби росії підкорити будь-яку українську ідентичність.

Учасники дослідять значення визнання демократичних цінностей у процесі культурного розвитку. Обговорення торкнеться й необхідності заміни радянського/російського імперіалізму на унікальну українську місцеву культуру в глобальному контексті.

Серію зустрічей проведе Ельжбета Квецінська – доктор філософії, Інститут слов’янських студій Польської академії наук. У своїх дослідженнях вона використовує перспективу глобальної та транснаціональної історії.

 

Національному музею народної архітектури та побуту України (Пирогів) загрожує небезпека!

Восени 2020 року групою невстановлених осіб вчинена спроба рейдерського захоплення нерухомого майна нежитлових будівель (площею понад 2500 кв. м) та земельної ділянки (площею понад 17 800 кв. м) шляхом їх реєстрації на підставних осіб. Музей в Пирогові використовує це майно на законних підставах з 1970-х років. З метою захисту культурної спадщини та інтересів держави Музей звернувся за захистом до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України. Офіс розглянув скаргу та наказом №3056/5 від 20.07.2022 року скасував незаконну реєстрацію на підставних осіб державного майна. Також порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

Шахраї вирішили легалізувати рейдерське захоплення через судове рішення. Господарський суд міста Києва своїм рішенням від 26.02.2024 року по справі 910/15965/23 повністю відмовив в задоволенні позову та залишив в силі вказаний наказ Офісу антирейдерства Міністерства юстиції.

07.08.2024 року Північний апеляційний господарський суд розглянув справу 910/15965/23 та виніс постанову, якою скасував рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 року по справі 910/15965/23, та ухвалив нове – задовольнити позов та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3056/5 від 20.07.2022 року. Своїми діями Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).

Музей в Пирогові за підтримки МКІП буде відстоювати інтереси держави та звертатися до Верховного суду з цього питання.

МКІП закликає небайдужих громадян підтримати музей та надати розголосу цій проблемі.

 

Офіс Генпрокурора передав Національному музею історії України срібні злитки римського періоду, які вдалося врятувати від нелегального продажу

13 серпня Офіс Генпрокурора спільно з Нацполіцією передали Національному музею історії України унікальний скарб із трьох срібних римських злитків, які були врятовані від нелегального продажу та повернуті державі. Скарб виявили на території Хустського району Закарпаття. Місцевий мешканець намагався продати один зі злитків через інтернет-майданчик. Цей факт був виявлений співробітником Національного музею історії України, який повідомив про злочин органи прокуратури. Правоохоронцям вдалося запобігти спробі продажу срібного злитка, під час обшуку вдома у продавця виявили ще два аналогічні предмети.

Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв подякував працівникам музею та правоохоронцям, завдяки професіоналізму та пильності яких вдалося врятувати артефакти. Ростислав Карандєєв також звернув увагу на те, що, окрім захисту від розграбування, основним є завдання збереження та безпечного зберігання культурних цінностей. У межах слідства була призначена експертиза артефактів, до проведення якої залучили судових експертів Державного НДЕКЦ МВС України та фахівців Національного музею історії України. Дослідження підтвердили, що вилучені предмети археології належать до культурних цінностей, які мають історичне, наукове та художнє значення. Експертам також вдалося встановити період, яким датовано оригінальні римські срібні зливки – це 306-337 рр. Кожен з них важить по 342 г, а вартість усіх становить майже 3,5 млн гривень.

Символічно, що передача артефактів відбулася напередодні Дня археолога – професійного свята тих, хто перетворив пошук і дослідження матеріальних цінностей минулого у справу життя.

 

Королівській бібліотеці Данії передали 1000 українських книжок

Нещодавно відбулась церемонія передачі 1000 українських книг для Данської королівської бібліотеки в рамках реалізації благодійного проєкту «Українським дітям – українську книгу». В події взяв участь тимчасовий повірений у справах України в Королівстві Данія Юрій Романчук.

Починаючи з 2023 року це вже друга партія українських книг, передана бібліотеці. Частину українських книг Данська королівська бібліотека передасть іншим данським бібліотекам. Нагадаємо, проєкт реалізується під патронатом Першої леді Олени Зеленської за сприяння Державного комітету телебачення і радіомовлення України спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України і Міністерством закордонних справ України з метою забезпечення дітей – вимушених переселенців українськими підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.

Посольство подякувало директору Данської королівської бібліотеки Свену Ларсену і його команді, а також виконавчому директору данської громадської організації «Hjælp ukrainske børn» Анні Волощенко, завдяки яким вдалося реалізувати цей важливий благодійний проєкт.

 

Україна та Хорватія активізують співпрацю у сфері культури

14 серпня відбулась зустріч т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Хорватія в Україні Аніцею Джаміч. Обговорення фокусувалось на потребах України у сфері збереження культурної спадщини, яка страждає від російської агресії, поверненні культурних цінностей, захисту нематеріальної культурної спадщини. Йшлося також про співпрацю в рамках діяльності ЮНЕСКО.

Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв окреслив виклики, які нині стоять перед Україною. Серед них, зокрема, збереження культурної спадщини та людей сфери культури. Він подякував Уряду Хорватії за фінансову та матеріальну допомогу українським громадянам, які через агресію рф потребуватимуть її й надалі.

Очільник МКІП акцентував на потребі України в створенні депозитарію для збереження евакуйованих музейних цінностей та підкреслив цінність хорватського досвіду в цьому питанні. Також він запропонував активізувати культурну співпрацю: організацію українських виставок, гастролей, кінопоказів у Хорватії, а також створення умов вивчення української мови та підтримки книговидання, перекладів українських авторів на хорватську мову. Сторони також обговорили проблеми збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема греків Приазов’я.

 

У Софії Київській відкрили виставку «Українське сонце Криму не погасне, ні…»

14 серпня в Національному заповіднику «Софія Київська» відкрилась виставка «Українське сонце Криму не погасне, ні…», покликана нагадати про українські пам’ятні місця та українське життя Криму, що підступно зруйнувала анексія рф. Назву виставці дав рядок вірша українського поета Юрія Кириченка «Кримська фреска».

Експозиція висвітлює період від 26 квітня 1954 р., коли сесія Верховної Ради СРСР затвердила зміни в конституціях РРФСР і УРСР щодо складу їхніх територій і Кримська область увійшла до складу УРСР. Значна частина виставки присвячена результатам масштабної за обсягом Програми обстеження стану пам’яток історії та архітектури Кримського півострова, в якій брав участь Національний заповідник «Софія Київська».

До створення виставки матеріалами та експонатами зі своїх фондів долучились Національний заповідник «Софія Київська», Національний музей історії України, Національний музей народної архітектури та побуту України, Музей Шереметьєвих, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Археологічний музей КНУ імені Тараса Шевченка, Вінницький музей моделей транспорту, ДП Український Державний науково-дослідний інститут проєктування міст «ДІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів України, архітектори, митці.

 

У Національному заповіднику «Софія Київська» стартував сьомий фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2024

15 серпня в Національному заповіднику «Софія Київська» відкрився сьомий фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2024, що триватиме до 18 серпня.

«Від Сяну до Дону» – таким є слоган цьогорічного фестивалю, адже саме тема єдності пронизує кожну подію заходу. Водночас символом Bouquet Kyiv Stage 2024 є букет, створений та подарований фестивалю київським художником та мислителем Олександром Дубовиком, що символізує об’єднання, гармонію й цілісність, щедрість і дарування. Цьогорічний фестиваль мультидисциплінарний. Так, впродовж чотирьох днів відбудуться понад 50 мистецьких подій: 6 виставкових проєктів, 15 концертів класичної, джазової, електронної музики, 30 показів українського кіно, 5 бесід під Ясенем, 2 театральних вистави, 3 програми для дітей та молоді, 3 панельні дискусії, 2 екскурсії Софією Київською.

Серед іноземних учасників виступлять зірковий австрійський віолончеліст Йорг Цвікер з Національним Ансамблем Солістів Київська Камерата та ізраїльський джазовий бенд Vogev Shetrit Trio.

Довідково. Bouquet Kyiv Stage 2024 – міжнародний некомерційний та соціально-спрямований фестиваль, у якому закордонні учасники складають більше третини фестивальної програми. Невід’ємною складовою фестивалю є міжнародні воркшопи для професійних музикантів. Організаторами заходу є Дом Майстер Клас (засновники), Національний заповідник «Софія Київська», UArtist Music (США).

 

Реалізація проєкту створення Національної електронної бібліотеки України

Національна документальна спадщина кожної держави, зокрема й та, що зберігається в державних бібліотеках, відіграє ключову роль у збереженні національної пам’яті та ідентичності. Вона не лише відображає історію, культуру та духовні надбання народу, але й сприяє визначенню місця держави у світовій спільноті. У сучасному світі, коли технології стрімко розвиваються, особливо важливим стає питання збереження цієї спадщини у цифровій формі, щоб забезпечити її доступність та безпеку для майбутніх поколінь.

З метою збереження та популяризації цієї спадщини, зокрема матеріалів, що зберігаються в державних бібліотеках, розпочато проєкт зі створення Національної електронної бібліотеки України. Цей проєкт спрямований на створення централізованого інформаційного ресурсу, який об’єднає у собі цифрові копії унікальних документів, книг, архівних матеріалів, що зберігаються в різних установах по всій країні. Він надасть можливість безперешкодного доступу до об’єктів документальної спадщини України не лише на національному, але й на міжнародному рівні.

Реалізація проєкту Національної електронної бібліотеки України

З огляду на збройну агресію російської федерації, руйнування інфраструктури та загрозу втрати культурних пам’яток, Україна активно шукає можливості для впровадження сучасних технологій, які використовують інші країни, з метою створення Національної електронної бібліотеки України. В Україні вже функціонують кілька локальних електронних бібліотек, які зберігають і забезпечують відкритий доступ до оцифрованих об’єктів документальної спадщини. Серед них є електронна бібліотека «Культура України», Відкрита електронна бібліотека Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, електронна бібліотека «Історична спадщина України» Національної історичної бібліотеки України та електронна бібліотека «Скарби України» Одеської національної наукової бібліотеки. Проте, на відміну від країн Європейського Союзу, в Україні поки що немає єдиного інформаційного ресурсу, який би забезпечував віддалений доступ до цифрових копій документальної спадщини, що зберігається в різних установах, включаючи публічні бібліотеки.

Для реалізації проєкту створення Національної електронної бібліотеки України об’єднують свої зусилля Міністерство культури та інформаційної політики України, Державна архівна служба України, Українська бібліотечна асоціація, а також провідні експерти з бібліотечної, музейної та архівної сфер. До процесу також залучені міжнародні партнери, такі як ЮНЕСКО, Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ  (IFLA), інші іноземні інституції.

Свідченням серйозного ставлення до необхідності створення Національної електронної бібліотеки України став підписаний 27 березня 2023 року Меморандум про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України та Українською бібліотечною асоціацією. Крім того, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2023 року № 96 утворено тимчасову робочу групу з питань створення Національної електронної бібліотеки України, до складу якої увійшли представники різних центральних органів виконавчої влади, публічних бібліотек, наукових бібліотек закладів вищої освіти, музеїв та архівних установ.

Згідно з висновками обговорень, реалізація проєкту Національної електронної бібліотеки України дозволить:

Підвищити безпеку об’єктів документальної спадщини шляхом надання віддаленого доступу до їх цифрових копій.

Впровадити нові технології і розширити оцифрування об’єктів документальної спадщини.

Створити систему довготривалого збереження цифрових копій об’єктів документальної спадщини.

Забезпечити зручний доступ до цифрових копій об’єктів документальної спадщини через веб-портал Національної електронної бібліотеки України.

Підготувати фахівців та підвищити фаховий рівень працівників бібліотек, музеїв і архівів з питань оцифрування об’єктів документальної спадщини.

Налагодити міжнародне співробітництво з охорони документальної спадщини.

Підвищити обізнаність про Україну, її історію та культуру в світі.

Наразі Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українською бібліотечною асоціацією та представниками ЮНЕСКО здійснюють заходи щодо пошуку та залучення міжнародних партнерів до реалізації цього вкрай важливого та фінансово затратного проєкту.

За підсумками реалізації цього проєкту Національна електронна бібліотека України має стати потужною інформаційно-комунікаційною системою, що призначена для централізованого зберігання та організації віддаленого доступу через інтернет до цифрових копій аналогових та електронних об’єктів документальної спадщини – унікальних архівних документів, рукописних книг, стародруків, видань ХІХ–ХХІ століть, аудіовізуальних документів, електронних видань.

 

У Музеї історії міста Києва провели дипломатичний прийом, де презентували виставкові проєкти

Музей історії міста Києва спільно з Державним підприємством «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», Асоціацією подружжя українських дипломатів провели захід для надзвичайних і повноважних послів іноземних держав в Україні, співробітників дипломатичних представництв, іноземних та міжнародних організацій з подружжями.

Серед почесних гостей: Посли, представники та подружжя дипломатів Австрії, Італії, Данії, Кіпру, Литви, Словенії, США, Чехії, Швейцарії. Команда Музею познайомила запрошених із діяльністю закладу та презентувала всі наявні виставкові проєкти, особливу увагу приділивши «Лаврі Небесній».

Центральне місце в цій експозиції займає ювелірна художня композиція «Лавра Небесна» авторки Ірини Карпової. Вона сповнена глибоким філософським змістом й відображає світоглядні принципи духовності. Виставка спонукає до багатовекторних рефлексій та обговорень цінності Лаври – і як культурного осередку, і як пам’ятки архітектури, і як духовного центру. Кожен з відвідувачів може віднайти в цьому проєкті свої сенси: хтось пересвідчиться в силі предків, які заснували та вберегли святиню, хтось отримає естетичну насолоду від лаврських скарбів.

 

Музей Сковороди, який зруйнували росіяни, відтепер можна відвідати онлайн

Команда Національного літературно-меморіального музею імені Григорія Сковороди на Харківщині запустила новий проєкт «Музей майбутнього». Він дає змогу подорожувати в онлайн-форматі музеєм, який був зруйнований російською ракетою 6 травня 2022 року. Внаслідок удару вціліла статуя великого українця.

Головне завдання проєкту – зберегти зміст музею. Він охоплює низку культурних ініціатив, які переосмислюють і формують сучасну ідентичність музею Сковороди. Таким чином забезпечуючи його роботу навіть попри фізичні руйнування.

На сайті музею, окрім його історії, існує наразі два онлайн-маршрути «Сковорода садівник» та «Сковорода друг». Настя Іщенко, кураторка проєкту «Музей майбутнього», заступниця директорки із загальних питань НЛММ Г.С. Сковороди підтвердила, що команда музею, впроваджуючи цінності філософа, звертала увагу більше на зміст, відкидаючи стереотипні уявлення про форму. Маршрут «Сковорода садівник» розповідає про життя поета та дуб, під яким він любив відпочивати. Це дерево також вціліло після російського ракетного удару і стало одним із ключових символів музею. Окрім цього, відвідувачі сайту отримали можливість зробити передзамовлення на «Жолудь Сковородуба», який потім можна буде виростити самостійно.

Зі свого боку маршрут «Сковорода друг» дозволяє дізнатися історію міцної дружби педагога зі своїм учнем Михайлом Ковалинським, а також написати листа Григорію Савичу та отримати безпосередньо відповідь від нього.

Протягом серпня музей планує відкрити ще один напрямок «Сковорода серцелюб», який залучатиме відвідувачів не тільки до духовної взаємодії з мислителем, а й до добрих справ.

 

Народні художні промисли отримають новий імпульс до розвитку: Уряд схвалив законопроєкт МКІП

27 серпня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про народні художні промисли», розроблений Міністерством культури та інформаційної політики. Він передбачає запровадження механізму обліку, збереження та використання даних про майстрів народних художніх промислів шляхом створення та ведення Реєстру, а також нову процедуру набуття особою статусу майстра народних художніх промислів. Законопроєкт ще має розглянути Верховна Рада України.

Народні художні промисли є перспективним сектором креативних індустрій. Вони розглядаються як стратегічний ресурс для розвитку територій, невід’ємний елемент регіональної культури та економіки, що створює додаткові робочі місця й стимулює туристичний розвиток у регіонах. Водночас сьогодні українські народні художні промисли перебувають під загрозою зникнення. Зменшення кількості майстрів, недостатня підтримка та конкуренція з боку підробок створюють серйозні проблеми для галузі.

Реєстр майстрів народних художніх промислів дозволить об’єднати майстрів, зберегти їхні знання та навички, а також популяризувати українські народні промисли в світі. Роботи зі створення програмного забезпечення Реєстру були здійснені за рахунок міжнародної технічної допомоги. Виконання інших робіт, необхідних для запуску Реєстру, буде здійснюватися за рахунок донорських коштів.

 

МКІП розробило План реабілітації культурою для військових та членів їх сімей, а також родин загиблих

28 червня у Києві пройшов форум «Шана та Повага. Спадок Відваги 2024», у фокусі якого було питання соціальної підтримки ветеранів війни, захисників і захисниць, родин загиблих воїнів, а також вшанування пам’яті Героїв, полеглих за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У першій панелі «Ветеранська політика – пріоритет держави» в обговоренні взяли участь керівники міністерств та народні депутати України. Шана і повага — це той стандарт, який має увійти в наше життя через виховання молоді, через усвідомлену поведінку дорослих і через правильну акцентовану державну політику. Сформувати правильне уявлення у суспільстві про те, як саме має виражатися шана і повага до ветерана в практичних діях – складна робота, яка має переважно інформаційний характер. Cьогодні міністерство розробляє План заходів реабілітації військових та членів їх сімей, а також родин загиблих, який передбачає підготовку працівників сфери культури для роботи з ветеранами та членами їх родин, соціалізацію ветеранів через культуру, меморіалізацію війни, реабілітацію через культуру та співпрацю з реабілітаційними центрами.

За словами очільника МКІП, ветеран – це людина, яка не лише потребує уваги, а й готова сама реалізовувати свої творчі ідеї, тому в напрямках пріоритетної діяльності Українського культурного фонду буде передбачено видатки на підтримку творчих проєктів ветеранського середовища.

Також, в контексті соціалізації та реабілітації через культуру, показовим є проєкт «Театр ветеранів», що вже реалізується у кропивницькому Театрі корифеїв та Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Цю тему продовжила Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. За її словами, найкращим вшануванням пам’яті полеглих героїв є якісні зміни в державі, коли до ветерана буде ставлення як до цінності держави, причому не лише на словах, а на ділі.

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва

відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак 

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua 

Рада Європи оголошує для дітей та молоді конкурс Young European Heritage Makers

У рамках програми «Дні європейської спадщини», для дітей та молоді з усієї Європи, які прагнуть глибше пізнати спадщину свого народу і презентувати її світові, оголошується конкурс Young European Heritage Makers. Цьогоріч тема конкурсу звучить так: «Спадщина маршрутів, мереж і зв’язків». Учасникам пропонується дослідити різні способи взаємозв’язку європейської спадщини – через історичні торгові шляхи, культурні мережі чи сучасні цифрові зв’язки.

Переможці конкурсу візьмуть участь у кульмінаційному заході – виставці проєктів у Палаці Європи у французькому Страсбурзі. Збирати досвід та історії про те, як діти та молодь розуміють європейський вимір своєї місцевої спадщини – як матеріальної (пам’ятники та будівлі, особливості природного ландшафту), так і нематеріальної (танці, пісні чи місцеві культурні традиції, які практикує громада учасника конкурсу); виявляти та висвітлювати творчість молоді, яка цікавиться спадщиною; привернути увагу майбутніх #HeritageMakers і вибудувати тісні контакти з їхніми однолітками з інших частин Європи.

 

У закладах мистецької освіти стартував новий навчальний рік

2 вересня в закладах мистецької освіти по всій Україні розпочався новий навчальний рік. Так в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури відкрилась виставка робіт студенток Академії – «ГАЛЕРЕЯ ГЕРОЇВ». Це портрети захисників України, які проходили лікування в Головному військовому клінічному госпіталі Міністерства оборони України та Головному медичному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Молоді художниці, які взяли активну участь у реалізації цього культурно-мистецького проєкту, були відзначені Почесними грамотами Академії. А художницю-третьокурсницю Академії Ірину Ястремську, яка створила понад 70 портретів, нагородили золотою медаллю Академії.

Студентів, викладачів, гостей Академії привітали ректор НАОМА Олександр Цугорка, декан факультету образотворчого мистецтва та реставрації Ігор Мельничук, декан факультету архітектури Анатолій Давидов, проректорка з науки Олена Кашшай, Ольга Добровольська з НВМ КЦ «Головний військовий клінічний госпіталь». Попри всі виклики, з якими сьогодні зіштовхуються учасники освітнього процесу, життя триває, і заклади мистецької освіти продовжують виконувати свою важливу місію – розвивати творчі та художні здібності учнів та студентів, які, без сумніву, прославлятимуть Україну, і вже це роблять, через культуру.

 

2044 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. За інформацією, поданою обласними та Київською міською військовими адміністраціями, за серпень загальна чисельність постраждалих закладів культури регіонів зросла на 20 одиниць. Найбільше постраждали заклади культури у Донецькій, Харківській, Сумській областях.

Станом на 25 серпня 2024 року збитків зазнали 2044 заклади культури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКІП та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини; з них 343 – знищені (16,8%).

Втрати закладів культури державної форми власності склали 35 об’єктів (14% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня), комунальної форми власності – 2009 об’єктів (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).

Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків).

 

АРМА спільно з МКІП розробляють нові підходи до збереження культурної спадщини України

2 вересня відбулась зустріч т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва та Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олени Думи.

Напередодні голосування у другому читанні за законопроєкт №11280-1 щодо особливостей управління культурними цінностями та іншими активами, ініційованого АРМА, сторони обговорили ключові аспекти управління культурними цінностями та іншими активами в Україні. Зокрема говорили про доцільність внесення змін до чинного законодавства щодо збереження картин, які раніше належали державному зраднику віктору медведчуку як частини національної культурної спадщини.

Очільники відомств також обговорили майбутні законодавчі ініціативи. Серед них – вдосконалення процедур переміщення культурних цінностей через митницю, залучення експертів МКІП для визначення приналежності предметів до культурної спадщини, а також розробка механізмів передачі конфіскованих активів національним закладам культури для здійснення їх діяльності.

Співпраця Міністерства культури та інформаційної політики та АРМА сприятиме більш ефективному захисту національної культурної спадщини та вдосконаленню державної політики щодо управління конфіскованими активами.

 

Україна та Італія продовжать співпрацювати у сфері культури та разом відновлюватимуть українську спадщину

4 вересня відбулась зустріч т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислава Карандєєва з Надзвичайним і Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карло Формозою. Сторони обговорили продовження співпраці між Україною та Італією у сфері культури.

Ростислав Карандєєв висловив щиру вдячність Уряду Італії та всьому італійському народу за солідарність з Україною, підтримку українців, які змушені були покинути свої домівки через війну. Своєю чергою, італійські культурні інституції підтримують українських артистів та мистецькі колективи з України. Вони надають свої сценічні майданчики для донесення до світу позиції України в утвердженні наших спільних цінностей – свободи, гуманізму та демократії. Також Італія офіційно долучилася до групи держав, які ще в розпал війни активно готуються допомагати Україні у відбудові.

Сторони підтвердили попередні домовленості та готовність реалізовувати проєкти, які стосуються підтримки культури та відновлення української культурної спадщини.

Нагадаємо, в Римі 26 квітня 2024 року відбулась конференція з відновлення України за участю прем’єр-міністрів двох країн та 600 італійських і 150 українських компаній. Крім того, Італія приєдналась до країн, що підписали «Вільнюський заклик до дій для відновлення культурного сектору України» під час Міжнародної конференції «Шлях до відновлення культурного сектору України» (7 червня 2026 року, м. Вільнюс, Литва).

Під час 46-го Засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яке відбулось в Індії в липні цього року, представники Італії виголосили заяву щодо підтримки України від імені 48 країн. У ній наголошується, що рф постійно ігнорує неодноразові заклики ЮНЕСКО припинити напади на об’єкти культурної спадщини, які порушують основні цінності та цілі Організації, а також Конвенції 1972 року. Саме Італія допомогла підготувати номінаційне досьє «Історичний центр портового міста Одеси» для включення центру до Списку Всесвітньої спадщини. Номінаційне досьє було розроблено Одеською міською радою спільно з експертами Італії та Греції за координації МКІП.

Також раніше Уряд Італійської Республіки висловив готовність відновити після завершення війни зруйновану внаслідок бомбардування будівлю Маріупольського драматичного театру, а також готовність долучитися до відбудови Одеського Спасо-Преображенського кафедрального собору, постраждалого внаслідок російських атак.

Водночас Міністерство економічного розвитку Республіки Італія ініціювало проєкт на знак підтримки України та співпраці між нашими країнами – італійські поштові марки із зображеннями картин видатних українських художників сучасності (церкви Києва, Маріупольський драматичний театр, центральна площа Львова, Одеський морський порт).

 

Микола Точицький призначений на посаду Міністра культури та стратегічних комунікацій України

5 вересня Верховна Рада України призначила Миколу Точицького на посаду Міністра культури та стратегічних комунікацій України.

Микола Точицький народився 22 вересня 1967 року на Вінниччині. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Романо-германська філологія» та Інститут міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Міжнародне право», Женевський центр політики безпеки.

Свою дипломатичну кар’єру розпочав у 1993 році з посади аташе в Управлінні контролю над озброєннями та роззброєння МЗС України.

З 2021 по 2024 рік працював заступником Міністра закордонних справ України. З квітня по вересень 2024 року був Заступником Керівника Офісу Президента України.

 

Уряд вніс до Держреєстру нерухомих пам’яток об’єкт культурної спадщини національного значення «Поле бою: Битва за Мощун»

6 вересня за поданням МКІП Кабінет Міністрів України вніс до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єкт культурної спадщини національного значення «Поле бою: Битва за Мощун». Об’єкт внесений за категорією пам’ятки національного значення. Битва за село Мощун, Гостомельської селищної територіальної громади, Бучанського району, Київської області – одна з найзапекліших битв під час оборони Києва, що тривала з 27 лютого до 21 березня 2022 року.

Російські загарбники обстрілювали українських захисників та село з різних видів озброєння. Унаслідок цього село Мощун стало одним із найбільших знищених в Україні (80% будинків було зруйновано), щонайменше 54 українських оборонців загинуло. Мощун був стратегічно важливим для оборони Києва та став на заваді наступу окупантів на столичну Оболонь. Саме тому поле бою біля села є цінним з історичного погляду.

Нагадаємо, раніше об’єкт культурної спадщини «Поле бою: Битва за Мощун» було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Київської області згідно з розпорядженням Київської обласної державної (військової) адміністрації. Потім Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП розглянула питання занесення зазначеного об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Як результат – ухвалене рішення визнати об’єкт культурної спадщини у Київській області «Поле бою: Битва за Мощун» таким, що відповідає критеріям пам’ятки культурної спадщини у категорії пам’ятки національного значення.

 

«Українська книжкова поличка» з’явилася у бібліотеці португальського міста Порту

У муніципальній бібліотеці Алмейда Гарретта в португальському місті Порту відкрили “Українську книжкову поличку”. Ця ініціатива реалізована в рамках проєкту, покликаного познайомити світ із українською літературою. В урочистій церемонії взяли участь консул України Аліна Пономаренко, мер Порту Руї Морейра, директорка бібліотеки Сілвія Фарія та представники дипломатичних установ. Поличка вже містить понад 150 книг українських авторів, серед яких класична та сучасна література, дитячі книги, а також твори, що висвітлюють боротьбу України з російською агресією з 2014 року. Відвідувачі можуть безкоштовно ознайомитися з ними, оформивши читацький квиток безпосередньо в бібліотеці. Також усі охочі мають можливість долучитися до поповнення «Української книжкової полички» новими виданнями.

 

«Жива спадщина України»: в Національному музеї народної архітектури та побуту відбувся перший форум, присвячений нематеріальній спадщині

7 вересня у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбувся перший на національному рівні форум «Жива спадщина України». Подія пройшла в рамках дводенного фестивалю «Жива культура – живий світ», присвяченому українській нематеріальній культурній спадщині.

«Ідентичність – це саме те, що прагне зруйнувати ворог. Його не цікавлять наші території чи навіть наші життя. Коли сучасний агресор путін заявляє про денацифікацію, він фактично говорить про знищення усього українського. Я б хотів, щоб усі ми пам’ятали: нині український Кобзар перебуває на передовій, і головне завдання нашого міністерства – знайти способи, щоб це стало зрозуміло всьому світу», – зазначив Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Форум зібрав практиків, носіїв та партнерські організації, пов’язані з охороною нематеріальної культурної спадщини для напрацювання спільних рішень та обговорення питань, пов’язаних з реалізацією політики з охорони НКС. Експерти обговорили сучасні підходи до визначення та документування нематеріальної спадщини, а також її роль у формуванні національної ідентичності.

Представники різних секторів обмінялися досвідом та напрацювали спільне бачення для ефективної співпраці в сфері охорони НКС. Йшлося також про актуальні питання правового регулювання сфери та шляхи вдосконалення законодавства. Учасники форуму підкреслили важливість НКС для збереження української ідентичності, зокрема й регіональної, та креативних індустрій в цілому. Крім того, вони відзначили освітню функцію спадщини, її об’єднавчу функцію та акцентували на необхідності популяризації НКС серед людей та у всьому світі. Йшлося також і про цифровізацію спадщини.

В свою чергу профільне Міністерство продемонструвало свою відкритість до діалогу та співпраці з усіма зацікавленими сторонами у сфері охорони НКС. Нагадаємо, на фестивалі гості можуть познайомитися з різноманітними проявами живої спадщини з різних регіонів України, поспілкуватися з носіями, спробувати свої сили на майстер-класах, дізнатися про значення нематеріальної культурної спадщини у житті сучасної України.

 

У Києві відбулося урочисте відкриття «БойчукFest»

11 вересня в Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука відбулось відкриття «БойчукFest». Головним завданням цього проєкту є переосмислення українського монументального мистецтва та збереження спадщини бойчукізму. Другий культурно-мистецький захід триватиме до 15 вересня 2024 року.

Цьогоріч організатори приділили особливу увагу творчості художників-шістдесятників. Учасники заходу вперше мали можливість побачити ескізи монументальних проєктів Івана Литовченка, збережені у фондах його дочки Наталії Литовченко, а також раніше відхилені радянською владою твори митця.

Перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Ростислав Карандєєв підкреслив важливість підтримки українських митців та інституцій. Він також зазначив, що академія є ключовим осередком для збереження та розвитку культурної спадщини, яку створили видатні художники.

Важливою подією фестивалю став конкурс-виставка на кращий керамічний пласт на тему «Майбутнє України». Майстри представили свої роботи, що вражають уяву та порушують важливі питання подальшого розвитку держави. Експозиція продемонструвала різноманіття ідей, технологій та стилів, а також стала платформою для обміну досвідом і натхненням серед учасників.

Протягом наступних днів учасники зможуть побувати на відкритті виставки сучасного мистецтва «Стан невагомості», яка організована викладачем академії Мирославом Вайдою. Також на відвідувачів чекатиме низка майстер-класів зі створення мозаїк, присвячених творчій спадщині Алли Горської, а ще конкурси на кращі керамічні вироби та артбуки, що дозволять молоді продемонструвати свій талант.

Крім того, виставки пройдуть у Національному музеї декоративного мистецтва України та Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини, де кожен матиме можливість ознайомитися з сучасними керамічними виробами.

 

Кері-Лінн Вілсон призначено головною диригенткою легендарної «Київської Камерати» — провідного камерного оркестру України

Засновницю та музичну директорку Ukrainian Freedom Orchestra Кері-Лінн Вілсон призначено головною диригенткою провідного камерного оркестру України – Національного ансамблю солістів «Київська Камерата». Вона стала другою головною диригенткою за майже п’ятдесятирічну історію «Київської Камерати». Міжнародна кар’єра 57-річної Кері-Лінн Вілсон як диригентки охоплює провідні оперні театри та концертні зали світу. У відповідь на широкомасштабну агресію росії проти України у 2022 році вона заснувала Ukrainian Freedom Orchestra за підтримки Метрополітен-опери в Нью-Йорку, Польської національної опери та МКІП. Під патронатом першої леді України Олени Зеленської Кері-Лінн Вілсон очолила оркестр під час трьох міжнародних турів і випустила запис унікальної української версії Дев’ятої симфонії Бетховена на лейблі Deutsche Grammophon. На День Незалежності України Президент Володимир Зеленський нагородив пані Вілсон орденом княгині Ольги за її внесок у розвиток української культури.

На новій посаді з «Київською Камератою» пані Вілсон тісно співпрацюватиме з камерним оркестром як в Україні, так і за кордоном.

Нагадаємо, «Київська Камерата» була заснована у 1977 році Валерієм Матюхіним, її єдиним попереднім диригентом, який помер у 2023 році. Оркестр був створений за підтримки Спілки композиторів України для популяризації та замовлення творів провідних сучасних українських композиторів, серед яких Валентин Сильвестров, Євген Станкович та Мирослав Скорик. 28 квітня 2024 року «Київська Камерата» за участі Кері-Лінн Вілсон дебютувала в Карнегі-Холл, виконуючи виключно твори українських композиторів.

 

Український культурний фонд очолить Анастасія Образцова

11 вересня відбувся другий етап прозорого та публічного конкурсного добору Виконавчого директора Українського культурного фонду. За результатами таємного голосування перемогу в конкурсному доборі здобула Анастасія Образцова – директорка Українського центру культурних досліджень.

Новообраний Виконавчий директор УКФ розпочне виконання своїх повноважень після підписання контракту з МКСК, як це передбачено Законом України «Про Український культурний фонд». Нова керівниця Фонду сприятиме підвищенню ефективності роботи інституції та впровадженню інноваційних підходів у її діяльність.

Нагадаємо, Український культурний фонд (УКФ) – державний оператор розвитку культури та креативних індустрій України. Інституція заснована у 2017 році на підставі відповідного Закону України «Про Український культурний фонд». Підтримка індивідуальних, національних та міжнародних культурно-мистецьких проєктів здійснюється на конкурсних засадах в межах семи секторів: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, літературна справа, перформативне та сценічне мистецтво, а також культурні та креативні індустрії.

Упродовж семи років своєї діяльності УКФ профінансував 2717 культурно-мистецьких проєктів. Сума інвестованих коштів у них становить понад 1,6 млрд грн, а кількість охопленої Фондом аудиторії – 53 млн осіб.

 

«Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки»: 30 бібліотек із 6 областей України візьмуть участь у пілотному проєкті ЮНЕСКО

12 вересня в онлайн-форматі відбувся ознайомчий вебінар для працівників бібліотек щодо участі в пілотному проєкті ЮНЕСКО «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки». Він спрямований на підвищення обізнаності про психічне здоров’я серед співробітників бібліотек, покращення їхніх навичок самодопомоги і першої психологічної допомоги для підтримки колег та відвідувачів бібліотек.

Участь у проєкті візьмуть 30 бібліотек із шести пілотних областей: Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Одеської, Тернопільської. Навчання проходитиме у жовтні-листопаді поточного року в очній та дистанційній формі загальним обсягом 60 годин.

Під час вебінару працівники бібліотек ознайомилися з деталями перебігу проєкту, програмою навчання та умовами участі в офлайн тренінгах.

Проєкт реалізовується Бюро ЮНЕСКО в Україні за фінансової підтримки Японії, у співпраці з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Інформаційна та експертна підтримка надається ВГО «Українська бібліотечна асоціація» та Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.

 

«Україна відкрита світу»: у Києві обговорили нові підходи до промоції української культури на міжнародній арені

13 вересня Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький розпочав Культурну платформу «Україна відкрита світу», створену для пошуку шляхів популяризації української культури на міжнародній арені.

Дискусійні модулі платформи присвячені кінематографу, культурній дипломатії та промоції. Вони мають демонструвати, як культура України інтегрована у світовий контекст і як важливо поширювати українські наративи через міжнародні культурні платформи.

Микола Точицький також зазначив, що «війна вимагає нового підходу до культури: культура не тільки основа української ідентичності, культура – це зброя. Культура – це простір «ниток», які зшивають українське суспільство всередині країни, із закордонними українцями та з європейською спільнотою».

У платформі взяв участь американський актор Майкл Дуглас. Він висловив захоплення мужністю українського народу та культурним багатством країни. Також актор підсумував розмову на сцені із заступницею Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасією Бондар словами: «Моє бажання – щоб ця війна закінчилась. Я захоплююся вами, вашою мужністю і сильною країною. Я вірю, що питання надання далекобійної зброї буде вирішено. Ми продовжимо підтримувати вас».

Серед учасників платформи: представники культурних інститутів іноземних країн, громадськості, а також українських національних та комунальних закладів культури, інституцій та органів влади, які опікуються питаннями промоції України. Зокрема, заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, посли Японії, Італії, Бельгії, Сполученого Королівства та інші. Вони зібралися разом, аби спільно напрацювати відповіді на запитання: як залучити міжнародні інвестиції в культурні проєкти, а також, як створити успішні культурні кейси для експорту.

У результаті роботи платформи її учасники сформують рекомендації щодо формування бюджету України на 2025 рік, діяльності культурницьких інституцій, цільового фінансування проєктів Українського культурного фонду для експортного призначення, створення нових проєктів та колаборацій цікавих для міжнародного середовища.

 

Культурна дипломатія України: побудова мостів через мистецтво та спадщину

13 вересня в рамках Культурної платформи «УКРАЇНА ВІДКРИТА СВІТУ» відбулася дискусія «Культура України – голос під час війни». Її модератором виступив Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький. Він зазначив, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України разом із бізнесом має сприяти збереженню української спадщини й ідентичності.

Міністр запевнив, що держава робитиме все для того, щоб слоган «Україна відкрита світу» став слоганом «Світ відкритий Україні». Посол Японії Мацуда Кунінорі підкреслив, що між Україною та Японією є багато спільного, зокрема схожа спадщина самураїв і козаків. Посол звернув увагу, що Україна перебуває на заході, а Японія – на сході євразійського континенту. Дипломат також розповів, що оборонний бюджет Японії становить 1% від ВВП, а бюджет на культуру є набагато вищим, що підкреслює її важливість для країни. Ключем до майбутнього успіху України він вважає розвиток туризму.

Посол Італії Карло Формоза під час онлайн-включення з Одеси розповів, що Італія офіційно витрачає на культуру 1% ВВП, у творчій індустрії країни працює 1,5 млн людей, а більшість пам’яток ЮНЕСКО сконцентровані саме в Італії. Він зазначив, що, як свідчить італійський досвід, індустрія культури в країні отримувала поштовх до розвитку після війн, до яких була залучена Італія.

Культурні зв’язки України та Європи «є дуже очевидними», прикладом є індустріалізація сходу України західними інвесторами. Таку думку висловив посол Бельгії в Україні Люк Якобс.

Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс нагадав про проєкти між Україною та Великою Британією з просування української культури, а також назвав українську культуру критично важливою. Він наголосив, що зараз момент, коли відродженням української культури можна поділитися у всьому світі. Дуже важливо використати цей шанс, цей момент для просування української культури у Великій Британії та Європі.

Нагадаємо, мета Культурної платформи – обговорення проблематики промоції української культури у світі, створення позитивного іміджу та промоції культурного продукту для міжнародних партнерів, пошук місця української культури у всесвітній різноманітності, поєднання та обмін досвідом популяризації культури, аналіз успішних та цікавих українських кейсів у сфері культури, розширення кола прихильників України та її культури під час війни.

 

«Кіно — інструмент культурної дипломатії»: учасники платформи обговорили перспективи українських стрічок

13 вересня в рамках Культурної платформи «Україна відкрита світу» відбулася панельна дискусія «Кіно – інструмент культурної дипломатії». Її модераторкою стала директорка Одеського кінофестивалю Анна Мачух.

Учасники обговорили вплив кіноіндустрії на іноземну аудиторію, перспективи розвитку та промоції української продукції за кордоном, а також виклики, що стоять перед кіновиробництвом у 2024-2025 роках.

Юлія Шевчук, т. в. о. голови Державного агентства України з питань кіно, додала, що 2022 по 2024 рік завершено 55 фільмів за підтримки держави. Україна стала членом Європейської асоціації кіноагентств “EFAD”, а співпраця з Netflix підтримала 83 українські проєкти.

Андрій Різоль, засновник та генеральний директор компанії «Вавілон», розповів про досягнення туру «Кіно заради перемоги», який провів 67 кінопоказів у 30 містах 15 країн. Цей проєкт продемонстрував необхідність створення власного контенту про війну, щоб ще ефективніше донести український наратив до міжнародної аудиторії.

Ахтем Сеітаблаєв, генеральний директор компанії «ІСТМЕН ФІЛМС», поділився результатами роботи «ТРО Медіа». Вона створила дев’ять документальних фільмів: п’ять з них присвячені антології історій Сил територіальної оборони ЗСУ.

Продюсерка FILM.UA Group Ірина Костюк та директорка «UP Hub» Ольга Пантелеймонова наголосили, що українська кіноіндустрія продовжує бути важливим засобом міжнародної комунікації, допомагаючи долати мовні та культурні бар’єри, а також сприяти розвитку позитивного іміджу України. Вони планують зосередитися на пошуку іноземних інвестицій для подальшого розвитку національного кіно.

 

Відтепер глядачі з порушеннями зору та слуху зможуть відкрити для себе чарівний світ Національної оперети України

Вперше в Україні за допомогою застосунків Subcatch та Earcatch, які завантажуються на телефон, глядачі з порушеннями зору та слуху зможуть відкрити для себе чарівний світ театру оперети. Презентація інклюзивного проєкту із використанням новітніх технологій відбулася 13 вересня в Національній опереті України. Проєкт створений командою театру за підтримки Українського культурного фонду у співпраці з ГО «Доступне кіно».

За словами комерційної директорки Національної оперети України Оксани Когут, театр сповідує цінності рівних можливостей та став першим закладом у Києві, який реалізував доступні вистави для відвідувачів із порушенням зору. Наразі це вистави: «Летюча миша», «За двома зайцями» та «Звана вечеря з італійцями».

Під час пресконференції розробники додатків змогли продемонструвати, як це працює, а також зазначили, що готові покращувати налаштування застосунків із урахуванням побажань людей із вадами зору і слуху.

 

Документальний фільм «Сімейний альбом» представлятиме Україну на Варшавському кінофестивалі

13 жовтня в рамках ювілейного 40-го Варшавського міжнародного кінофестивалю відбудеться світова прем’єра документальної стрічки «Сімейний альбом» режисерки Марини Ткачук. Фільм братиме участь у конкурсній програмі фестивалю класу «А» в секції документальних фільмів.

У фокусі кінокартини – історичні паралелі між Голодомором 1932–1933 років та сучасною війною росії проти України, показані через особисту історію австрійського інженера Александра Вінербергера та його праонуки британської фотохудожниці Самари Пірс. Александр Вінербергер у 1933 році зміг таємно сфотографувати жертв Голодомору в Харкові і передати ці фото за кордон. Його світлини – достовірні фотодокази геноциду, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом проти українського народу. У 2023 році праонука Александра Вінербергера відвідала містечка та села Харківської області, які зазнали російської окупації, щоб зафіксувати на фотокамеру злочини росіян, скоєні вже у ХХІ столітті.

За словами продюсера стрічки Андрія Корнієнка «фільм показує вбивчу схожість між подіями Голодомору та сьогоднішньої війни – той самий регіон, ті ж самі методи вчинення геноциду, та ж сама мета – нищення українців, і джерело зла незмінне – росія».

«Сімейний альбом» – один із переможців Мистецького конкурсу державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» на виробництво серіалів та фільмів сучасної тематики, який відбувся в 2023 році. Фільм створено у співпраці з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Українським культурним фондом. Також, за підтримки УКФ фільм вже перекладено та озвучено п’ятьма мовами: англійською, польською, німецькою, французькою та іспанською.

 

Микола Точицький та новий міністр Італії об’єднають зусилля для захисту української культурної спадщини

17 вересня відбулася перша телефонна розмова між Міністром культури та стратегічних комунікацій України Миколою Точицьким і Міністром культури Італії Алессандро Джулі з моменту їх призначення на відповідні посади. Під час розмови Точицький висловив вдячність за вагомий особистий внесок Джулі у відновлення та збереження культурної спадщини України в період його керівництва Фундацією «МАХХІ» (2022-2024), зокрема за реалізацію проекту «Лабораторія з відбудови України».

Микола Точицький також висловив сподівання на продовження плідної співпраці у реалізації цього та інших важливих проєктів вже у новій ролі Джулі як Міністра культури Італії.

Очільники міністерств обговорили питання захисту та просування культурної ідентичності, які вже невдовзі розглядатимуть на Зустрічі міністрів культури G7, яка відбудеться в Неаполі. Окрім цього, сторони обмінялися думками щодо концепції спільних дій, нових ініціатив та об’єднання зусиль у напрямку захисту української культурної ідентичності.

 

«Українські книжкові полички» з’явилися у п’яти бібліотеках іспанського міста Барселона

16 вересня в іспанському місті Барселона відбулося урочисте відкриття «Української книжкової полички». Ця ініціатива реалізована в рамках проєкту, покликаного познайомити світ із українською літературою.

Відтак, до п’яти бібліотек, а саме — Biblioteca Sagrada Família, Biblioteca Nou Barris – Aurora Díaz Plaja, Biblioteca Horta-Can Mariner, Biblioteca La Sagrera-Marina Clotet, Biblioteca Ramon d’Alòs-Moner – Генеральним консульством України в Барселоні передано понад 800 книг для дітей та підлітків разом із поличками. Серед авторів – українські класики і сучасники, а також переклади українською Мігеля де Сервантеса, Вальтера Скотта, Гомера, Ганса Крістіана Андерсена, О’Генрі та інших. Крім того, за сприяння ГО «Сенсоріка» вийшов переклад двох українських антологій іспанською мовою.

Під час церемонії урочистого відкриття, що пройшла у бібліотеці району Сан-Марті імені Габріеля Гарсії Маркеса (визнаній найкращою бібліотекою світу в 2023 році), Генеральний консул України Артем Воробйов відзначив важливість книг для збереження зв’язку з Батьківщиною. За його словами, книги у бібліотеках Європи, Азії, Африки, обох Америк несуть знання про нас нашим друзям та спілкування з Батьківщиною – українцям, які опинилися далеко. А ще книжки також ведуть визвольну боротьбу з російськими загарбниками, доносячи правду про Україну, нашу культуру, історію.

 

У Києві розпочався літературний фестиваль «Книжкова країна»

З 26 по 29 вересня у Києві на території ВДНГ проходив другий літературний фестиваль «Книжкова країна», який об’єднає книголюбів, письменників та культурних діячів. Протягом чотирьох днів відвідувачі насолоджувалися зустрічами з авторами, презентаціями та майстер-класами.

Особливою подією стала ініціатива «Виграй у письменника», де учасники мали змогу зіграти в настільні ігри з відомими літераторами, зокрема Павлом Дерев’янком та Сашком Дерманським. Усі зібрані кошти передадуть на підтримку ЗСУ.

Серед інших заходів – вручення премії книжкових блогерів, обговорення літературних тенденцій, Business Stand Up, презентації нових книг Ростислава Семківа та Василя Шкляра, а також театральний майстер-клас від Давида Петросяна. Фестиваль завершився реєстрацією рекорду «Наймолодший письменник України» та презентаціями книг для дітей.

 

Держмистецтв оголошує конкурс на здобуття премії імені Катерини Білокур у 2024 році

До дня народження Катерини Білокур майстрам народного мистецтва присуджується премія за твір (цикл творів), що відзначаються автентичністю та високою професійною майстерністю. Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться інститутами громадянського суспільства, що спрямовують свою роботу на підтримку культури і мистецтва, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та закладами спеціалізованої мистецької освіти.

Додаткова інформація за телефоном: 202 13 90.

 

У жовтні в Україні розпочнеться найбільший фотоконкурс культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки» 2024

Із 1 по 31 жовтня відбудеться український етап найбільшого у світі фотоконкурсу об’єктів української нерухомої культурної спадщини для Вікіпедії «Вікі любить пам’ятки». Мета конкурсу, який цього року пройде втринадцяте, зібрати під вільною ліцензією фото українських пам’яток – культових споруд, замків, архітектурних ансамблів, історичних будівель тощо.

Журі конкурсу визначить 10 найкращих фото пам’яток із усіх поданих, що будуть представляти Україну та її культурну спадщину на міжнародному етапі «Вікі любить пам’ятки». Тут змагатимуться понад 50 країн світу. Відтак, для участі потрібно перейти на сторінку конкурсу у Вікіпедії, створити або увійти у свій акаунт, знайти пам’ятку в конкурсних списках, після чого завантажити фото чи відео пам’ятки прямо з переліку, слідуючи за кроками Завантажувача.

Цього року у конкурсі рекордна кількість спеціальних номінацій – дев’ять. Уперше представлено спеціальну номінацію «Польська спадщина». Також будуть спецномінації «Німецька спадщина», «Єврейська спадщина» (також включає караїмські пам’ятки), «Відео», «Фотоплівка», «Елементи екстер’єру», «Інтер’єри» та відзнака «Визначні місця Харкова». Для документування злочинів росії щодо знищення культурної спадщини України цьогоріч вдруге відбудеться спецномінація «Війна руйнує пам’ятки».

 

У Києві відкрили виставку, присвячену історії греків Маріуполя

27 вересня у Національному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» відбулося урочисте відкриття виставки «Хрест і надія: священна спадщина греків Маріуполя», приуроченої Дню міста Марії.

Експозиція розкриває трагічні сторінки історії Маріуполя, охоплюючи події ХVIII століття, коли корінні народи Криму – кримські греки, вірмени, волохи були вимушено депортовані у Надазов’я. Так склалось, що ця трагедія ніби перегукується з сьогоднішньою історією Маріуполя, коли росія намагається відібрати дім в сучасних українців.

Продовженням заходу став благодійний концерт від камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії.

 

Від «мовчання» до дії: у Києві відкрили виставку до 83-х роковин трагедії в Бабиному Яру

29 вересня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» презентували виставку «Хтось був сусідом: Вибір, людська поведінка та Голокост». Її присвятили 83-м роковинам трагедії у Бабиному Яру. Мета цієї виставки – нагадати нам про те, як «мовчазна згода», байдужість чи активна участь звичайних людей зробили можливими жахливі злочини проти людяності. Злочини, з якими ми, на жаль, стикаємося і сьогодні. За 10 років війни ми були свідками численних звірств росіян в Україні. Злочинів, які потребують справедливої оцінки міжнародної спільноти. Злочинів, за які вони мають понести відповідальність. Злочинів, які нагадують світу про невивчені уроки Голокосту. На експозиції представлені фотографії, спогади свідків подій, історичні відомості щодо політики нацистів, залученості місцевого населення до злочинів проти євреїв як активної, так і «мовчазної».

Керівна роль Гітлера та інших лідерів нацистської партії у скоєнні злочинів проти людства незаперечна. Однак виставка досліджує роль і відповідальність звичайних людей по всій Європі, їхні мотиви спостерігати, підтримувати та співпрацювати з гітлерівцями, а також те, що стояло за цим вибором. Також проводяться паралелі із сьогоденням, адже зараз так само поводяться і мешканці росії, загалом підтримуючи військову агресію та воєнні злочини проти мирного населення України, які вчиняються російськими загарбниками.

Співорганізатором виставки є Меморіальний музей Голокосту в США, який належить до найвідоміших спеціалізованих історичних музеїв світу. Меморіальний музей Голокосту в США вперше реалізує спільний проєкт з українською стороною. Це федеральна освітня установа, яка покликана забезпечити постійність, розуміння та актуальність пам’яті про Голокост.

 

У Національній філармонії України відбувся концерт-меморіал, присвячений пам’яті жертв Бабиного Яру

29 вересня, у День пам’яті трагедії Бабиного Яру, у Національній філармонії України відбувся концерт-меморіал у виконанні Національного симфонічного оркестру України. Вперше широкій аудиторії в оновленій редакції була представлена симфонія № 1 «Пам’яті мучеників Бабиного Яру» Дмитра Клебанова.

Дмитро Клебанов – український композитор єврейського походження. Свій твір присвячений пам’яті жертв Бабиного Яру він завершив у 1945 році. Це перша у світі симфонія про Голокост. Однак за життя композитора твір прозвучав лише один раз, у 1947 році, в Харкові. Після цього симфонію заборонили, скасували заплановані виконання, а автора звинуватили у формалізмі.

Лише з настанням відлиги у СРСР виконання твору знову стало можливим. Наприкінці 1980-х років диригент Ігор Блажков разом із Державним симфонічним оркестром зіграли симфонію у Києві, а у 2011 році твір лунав в Харкові силами Харківського університету мистецтв. Однак обидва виконання не були досконалими, оскільки композиторський рукопис був недоступний, а музиканти використовували копію партитури з численними помилками.

У 2024 році завдяки спільним зусиллям Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», Харківського національного університету мистецтв, де Дмитро Клебанов викладав протягом багатьох років, та представників музичної спільноти, вдалося отримати фотокопію авторського оригіналу і точнішу рукописну копію. Ці матеріали показали, що вже після прем’єри автор вносив до партитури важливі корективи. За редагування і підготовку нотного матеріалу до виконання взявся український композитор Олександр Щетинський.

Симфонія № 1 «Пам’яті мучеників Бабиного Яру» насичена фольклором двох народів – єврейського та українського, це раніше невідомий шедевр, без якого історія української музики виглядає неповно.

 

50 років Будинку кіно: від перших кадрів до нових висот

29 вересня в Будинку кіно відбувся урочистий вечір з нагоди відкриття нового творчого сезону та 50-ї річниці інституції.

Присутні мали змогу першими побачити нову стрічку українського режисера та сценариста Олега Бійми «Будинок кіно: безперервна історія», у якій автор об’єднав архівні кадри та інтерв’ю з видатними особистостями українського кінематографу, які увійшли в історію Будинку кіно.

Також цього вечора відбулося урочисте погашення марки, що була випущена на честь 100-річчя з дня народження видатного режисера, сценариста та художника Сергія Параджанова. Завершилося свято показом документальної стрічки «Яремчук. Незрівнянний світ краси» режисера Артема Григоряна, яка стала лідером національного кінопрокату.

Будинок кіно – це культурний центр, де глядачі мають змогу переглянути найкращі зразки українського та світового кіномистецтва. Протягом півстоліття його команда працює над організацією виставок, фестивалів та інших заходів, серед яких Київський міжнародний фестиваль «Молодість», Міжнародний фестиваль анімаційних стрічок «Крок», фестивалі студентських фільмів.

 

Привітання з Всеукраїнським днем бібліотек

Щорічно 30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України щиро вітає працівників бібліотек з професійним святом!

Сучасне життя спонукає до перетворення бібліотек на важливі багатофункціональні центри, які покликані задовольняти інформаційні, культурні, наукові та освітні потреби своїх користувачів, застосовуючи як традиційні, так і новітні методи, підходи та технології.

Ці трансформаційні процеси обумовлюють якісно нову місію бібліотек та їхніх працівників. Саме бібліотекарі, як професіонали збору, систематизації, зберігання та надання доступу до інформаційних ресурсів, мають стати для читачів провідниками у світ нового й непізнаного, помічниками у прагненні до інтелектуального зростання та порадниками в протистоянні викликам сучасності.

Ми вдячні всім представникам бібліотечної спільноти за те, що в цей важкий для України час, коли ворог знищує бібліотеки й спалює українські книжки, ви продовжуєте зберігати їх, прагнучи передати наступним поколінням інтелектуальне та духовне надбання нашого народу. Заслуговує на повагу згуртованість бібліотечної спільноти та готовність допомагати одне одному в кризових ситуаціях, спричинених війною, як власними силами, так і через активне залучення ресурсів міжнародних партнерів.

Бажаємо вам мужності, стійкості та сил для швидкої адаптації до нових умов. Нехай ваша праця завжди користується заслуженою повагою в суспільстві та знаходить гідний відгук у серцях людей!

 

 

 

Підготувала завідувачка сектору наукової інформації з питань культури і мистецтва відділу художньої культури і мистецтв І. М. Яринчак

тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua

 

Актуально про культуру 2024


«Актуально про культуру» – містить оперативну інформацію про найновіші культурні та мистецькі події, що відбулися в Україні протягом місяця. Електронний ресурс розрахований на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів та широкого кола користувачів.