Актуально про культуру 2023
Рік видання: 2023
Місце зберігання: Сайт (електронне видання)
«Актуально про культуру» – містить оперативну інформацію про найновіші культурні та мистецькі події, що відбулися в Україні протягом місяця. Електронний ресурс розрахований на працівників мистецьких і культурно-освітніх закладів та широкого кола користувачів.
Ознайомитися з матеріалами дайджесту можна на вебсайті книгозбірні за е-адресою: https://bit.ly/3ZdKymw
Девіз ВГО «Українська бібліотечна асоціація» 2023 р. «Бібліотека – твоя синергія перемоги»
Президія ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила конкурс на девіз 2023 р. Усього на конкурс було подано майже 100 пропозицій. Під час закритого голосування найбільшу кількість голосів набрав девіз «Бібліотека ‒ твоя синергія перемоги», ідея якого належить Юлії Чуйко, бібліотекарю відділу літератури іноземними мовами Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Макети закладинки із новим девізом ви можете завантажити за посиланням.
Через російську агресію в Україні постраждали 1189 об’єктів культурної інфраструктури
МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Так, станом на 25 грудня 2022-го року, збитків зазнали 1189 об’єктів культурної інфраструктури. З них майже третина – 446 об’єктів повністю зруйновані. Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях. Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.
Вільнюський книжковий ярмарок-2023: можливості участі для видавців з України
Запрошення до українських видавців подавати заявки на участь у Вільнюському книжковому ярмарку, який відбудеться 23-26 лютого у столиці Литви. Цьогоріч розміри українського стенда в рамках ярмарку будуть обмеженими, тому Український інститут книги проведе попередній відбір учасників відповідно до критеріїв, описаних нижче.
Умови участі:
- До участі допускаються видавництва, які надали перелік книжок українських авторів. Перевага надаватиметься дитячій та художній літературі;
- Організатори надають пріоритет видавцям, які видавали тексти литовських авторів українською мовою;
- Пріоритет також надається видавництвам, які продали права на переклад українських авторів на литовську мову;
- Участь представника від видавництва (чи видавництв), які здійснюватимуть нагляд за книгами, буде перевагою;
- Самостійна доставка книжок до ярмарку буде перевагою;
- Також перевагою при відборі буде й заповнене опитування щодо результатів участі у ярмарках 2022.
Організатори не покривають витрати представників видавництв на участь у ярмарку. Відкритим залишається й питання спроможності УІК забезпечити доставку книжок на ярмарок. У разі виникнення питань, просимо писати на адресу: international.department@ubi.org.ua.
У столиці презентували книгу-фотоальбом «Іловайськ» з роботами Макса Левіна
Фотокнигу робіт Максима Левіна, Олександра Глядєлова, Максима Дондюка та Маркіяна Лисейка, присвячену подіям Іловайській операції презентували у Києві. Роботу над книгою розпочали вже понад рік тому, утім, спочатку повномасштабне вторгнення, а згодом – трагічна загибель Макса Левіна, внесли зміни у реалізацію проєкту. У виданні опубліковано фотографії – свідоцтва подій першого штурму Іловайська 10 серпня, висування батальйону «Донбас» до села Осиково 14 серпня, бойових дій та обставин перебування українських сил в Іловайську 17 – 29 серпня (зачистка села Грабське, вхід в Іловайськ, бої в місті, спроба прориву з оточення). Фотоальбом був виданий за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. У презентації видання взяли участь Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики; Тарас Шевченко, заступник Міністра з питань європейської інтеграції; Юлія Лапутіна, Міністр у справах ветеранів України; Євгенія Кравчук, народний депутат України; Віктор Роїк, видавець ТОВ «Бланк-Прес» та фотограф Олександр Глядєлов. Також присутньою на презентації книги була мама Макса Левіна – Валентина Антонівна.
У музеї Тіссен-Борнеміса в Мадриді триває виставка «В очах бурі: Модернізм в Україні 1900-1930 роки»
Художня виставка картин «В очах бурі: Модернізм в Україні 1900-1930 роки» триває у Національному музеї Тіссен-Борнеміса у місті Мадрид, Іспанія. Відвідати виставку можна також через віртуальний тур. Про це повідомила заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар. За її словами, одним з найважливіших завдань для культури є відкриття національного мистецтва всьому світові, а в нинішні часи – це ще й про розвінчання міфів щодо історичного контексту та самобутності українського мистецтва. «Виставки на кшталт «В очах бурі: Модернізм в Україні 1900-1930 роки», яка зараз триває у Національному музеї Тіссена-Борнеміса в Мадриді мають на меті показати невідоме Заходу мистецтво, яке втілює нелегкий шлях самовизначення українців, а з іншої сторони доводять приналежність та синхронізованість українського мистецтва з європейським контекстом тих часів», – наголосила заступниця Міністра. Відвідати виставку можна ще й через віртуальний тур, а завдяки кураторці Каті Денисовій та її плейлисту на Spotify, маєте можливість додати музичний супровід з сучасного українського саунду», – резюмувала Анастасія Бондар. Відвідати віртуальну виставку «В очах бурі: Модернізм в Україні 1900-1930 роки» можна за посиланням: https://www.museothyssen.org/en/thyssenmultimedia/virtual-tours/modernism-ukraine
У столиці презентували «Абетку маленьких переможців»
«Абетку маленьких переможців» презентували у київській Центральній бібліотеці імені Т. Г. Шевченка у вівторок, 17 січня. Це перша книга з проєкту «Слова Перемоги», видана за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України. Надрукувало книгу видавництво «Креативна агенція «Артіль». Розповсюджуватиметься абетка безкоштовно серед бібліотек України. Окрім того, по примірнику книги отримали всі діти, які завітали на презентацію. У презентації видання взяли участь також автори «Абетки». Один з них, письменник і військовий Сергій Пантюк, навіть заради цього на кілька днів повернувся зі Сходу України до столиці.
«Ми з Україною»: як Google, Netflix та WPP підтримують українську культуру та економіку
В Українському домі в Давосі відбулася панельна дискусія «Від захисту культурної спадщини України до сприяння інвестиційним перевагам у всьому світі». Учасники дискусії – українські та міжнародні урядовці, а також представники світових технологічних компаній Google та Netflix, розповіли про досвід співпраці у рамках збереження української культурної спадщини та підтримки економіки країни під час повномасштабної війни РФ проти України. Під час онлайн-виступу Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко окреслив три головних завдання, які наразі знаходяться у фокусі Міністерства: збереження української культурної спадщини, допомога українським митцям в Україні і боротьба проти російської дезінформації та захист українського інформаційного фронту. Міністр культури Литовської Республіки Сімонас Кайріс продовжив думку українського колеги, зазначивши, що нинішня війна почалася задовго до 24 лютого і навіть 2014 року. Тему цифровізації та популяризації української культури у світі продовжив директор з питань громадської політики та перспективних територій в регіоні Європи, Близького Сходу та Африки, «Netflix» Алекс Лонг. Ще одне революційне партнерство – співпраця українського уряду з однією з найбільших у світі рекламних компаній «WPP» для залучення інвестицій в Україну та допомоги у відновленні її економіки. Про те, як Україна залучає інвестиції під час війни і хто нам допомагає у цьому, розповів заступник Міністра економіки України Олександр Грибан. Зокрема, у рамках співпраці з WPP була розпочата масштабна кампанія із залучення інвестицій – Advantage Ukraine. На завершення обговорення заступниця Міністра культури та інформаційної політики України та модератор зустрічі Анастасія Бондар подякувала присутнім за участь у дискусії.
Олександр Ткаченко зустрівся з віцепрем'єром та міністром культури Польщі Пйотром Глинським
20 січня, Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко зустрівся у Варшаві з віцепрем’єром та міністром культури Польщі Пйотром Глинським. Темою робочої зустрічі стала подальша співпраця між Польщею та Україною у царині захисту культурної спадщини в Україні та діяльність Фонду Люблінського трикутника з оцифрування культурної спадщини. Окрім того, сторони обговорили посилення міжнародної співпраці у сфері протидії російській пропаганді.
У Національній бібліотеці України для дітей стартував новий проєкт «Камуфляж»
20 січня в Національній бібліотеці України для дітей стартував новий проєкт «Камуфляж». Його перша подія – зустріч «Барон збирає друзів-волонтерів». Мета проєкту – організувати для дітей-читачів щомісячно впродовж 2023 року зустрічі з військовослужбовцями, волонтерами, медиками, надзвичайниками – непересічними особистостями, небайдужими і чуйними до людського горя і біди, які вносять безпосередній вклад у перемогу України. Всю інформацію від імені пса Барона озвучувала рятівниця зоозахисної організації «UAnimals» Олена Біла. Вона розповіла про тисячі врятованих на прифронтових та окупованих територіях тварин, визначальну роль Барона-психолога у цих рятувальних операціях. Діяльність Благодійного фонду «Вільні люди. Україна» презентувала його президент, волонтер Олеся Петрук. Фонд надає допомогу ЗСУ, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону. Захід став спробою залучення читачів до благодійності, формування патріотизму, внутрішньої потреби кожної людини у безкорисливій допомозі, емпатії, свідомого громадянства, небайдужості та чуйності до чужого болю, особистої відповідальності за добробут своїх співгромадян, життя тварин та долю країни.
Конкурс заявок для бібліотек «Працюємо на перемогу»
ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила конкурс заявок на отримання благодійної допомоги «Працюємо на перемогу» для підтримки українських бібліотек під час війни. Українська бібліотечна асоціація адмініструватиме цей конкурс, використовуючи кошти, отримані від «Фонду підтримки українських бібліотек» Американської бібліотечної асоціації, яка створила цей фонд у співпраці з нами та акумулює благодійні внески американців, спрямовані на допомогу українським бібліотекарям. Американські колеги прагнуть допомогти українцям зберегти бібліотеки і бібліотечні колекції, безупинно надавати бібліотечні послуги, а також надати матеріальну допомогу бібліотекарям, постраждалим від російської навали. Загальний розмір благодійної допомоги, яку розподілятиме ВГО «Українська бібліотечна асоціація» на конкурсних засадах, – 500 тис. грн. З метою прозорості та чесності у виділенні благодійної допомоги Президія Асоціації затвердила Положення про Програму благодійної допомоги ВГО «Українська бібліотечна асоціація», відповідно до якого ухвалювати рішення про надання допомоги буде Наглядова рада за поданням Президії Асоціації. Грошова підтримка призначена для:
- фінансування проєктів з відновлення роботи та збереження українських бібліотек, які постраждали в результаті бойових дій чи дій окупаційних військ і адміністрацій (у тому числі ремонтних робіт, придбання обладнання, поповнення книжкових фондів та інших ресурсів);
- зміцнення ресурсної бази бібліотек, які надають послуги внутрішнім переселенцям, ветеранам бойових дій, тим, хто вчиться онлайн тощо;
- підтримки бібліотекарів, які внаслідок бойових дій опинилися в складних життєвих обставинах.
- Заявки на благодійну допомогу постраждалим бібліотекарям запрошуємо подавати до партнера Української бібліотечної асоціації ‒ Благодійного фонду «Бібліотечна країна». Фонд «Бібліотечна країна» на ці потреби отримає від нас 50 тис. грн.
На конкурсній основі будуть підтримані заявки дев’яти бібліотек на 50 тис. грн. кожна. Для участі у конкурсі заявок для бібліотек «Працюємо на перемогу» необхідно заповнити анкету встановленої форми та надіслати її на адресу Виконавчого офісу info@ula.org.ua до 15 лютого 2023 року.
Лауреатом премії імені Б. М. Лятошинського у 2023 році став український композитор Ігор Щербаков
У 2023 році за напрямом «окремий твір» лауреатом премії імені Б. М. Лятошинського став український композитор Щербаков Ігор Володимирович. Премію митцю присудили за ораторію «Великого бажайте» на тексти «Заповіту» патріарха Йосипа Сліпого та канонічні тексти. Премія присуджується щороку професійним композиторам за видатні досягнення у сфері професійної композиторської творчості. Ігор Щербаков – заслужений діяч мистецтв України, голова Національної спілки композиторів України, Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1999), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013) та лауреат численних музичних конкурсів і фестивалів.
Міністерство культури Польщі допоможе у діджиталізації музейних фондів України
У межах співпраці Міністерства культури та національної спадщини Польщі, Solidarity Fund PL та Міністерства культури та інформаційної політики України в 2022 році було розпочато проєкт «Впровадження електронної системи реєстру Музейного фонду України». Відповідний меморандум про співпрацю підписано Фондом міжнародної солідарності та МКІП. Про це повідомив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Державна частина Музейного фонду України наразі налічує понад 12 мільйонів об’єктів. З початком повномасштабної війни потреба в діджиталізації музейних ресурсів України стала нагальною. Разом з обстрілами, пограбуваннями та руйнуваннями музеїв, знищується облікова документація, яка містить всю важливу інформацію про музейні цінності. У рамках проєкту буде створено електронний реєстр та проведені відповідні навчання фахівців, які з ними працюватимуть. Музеї чи установи, що уповноважені на зберігання об’єктів державної частини Музейного фонду України, зможуть самостійно інтегрувати до реєстру дані про музейні предмети, які в них зберігаються, реставруються, перевозяться або були втрачені. Реєстр буде доступний для взаємодії з державними та міжнародними системами та сервісами для отримання дозволів на вивіз культурних цінностей та подальшої інтеграції України в мистецьку спільноту Європи. Окрім цього, відкриті дані реєстру будуть опубліковані на інформаційному веб-ресурсі для популяризації українського мистецтва та музейних колекцій.
До річниці жорстокого вторгнення РФ в Україну, 24 лютого, Метрополітен-опера спільно з Лінкольн-центром і Постійним представництвом України при США презентують подію «За Україну: Концерт пам’яті та надії». За сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України українські радіослухачі зможуть почути концерт наступного дня, 25 лютого, на Радіо Культура. Під час концерту у пам’ять про невинних жертв війни прозвучить «Реквієм» Моцарта, а в передчутті майбутньої перемоги – 5-та симфонія Бетховена. Генеральний менеджер знаменитого нью-йоркського закладу Пітер Гелб повідомив, що також зі сцени лунатиме гімн України та «Молитва за Україну» Валентина Сильвестрова. Класичні твори виконає оркестр під керівництвом канадського диригента Янніка Незе-Сегена. Солістами виступлять: Голда Шульц (сопрано) та Емілі Д’Анджело (мецо-сопрано), а також український тенор Дмитро Попов і український бас-баритон Владислав Буяльський.
Підготувала бібліограф І категорії сектору наукової інформації з питань культури і мистецтв Л. Ю. Колосова
тел.: 67-34-55
e-mail: sektorkultury@library.vn.ua
Олександр Ткаченко: Україна має стати повноцінним учасником європейського культурного життя
Як країна-кандидат у члени ЄС Україна повністю розділяє загальнополітичні цілі та пріоритети Європейського Союзу у сфері культури. Вони чітко визначені у новому стратегічному порядку денному 2019–2024 та у новому європейському порядку денному щодо культури. Про це заявив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко під час спільного засідання уряду України та Комісарів Європейського Союзу 2 лютого. Український міністр підкреслив, Україна та ЄС в галузі культури та креативних індустрій мають співпрацювати щодо:
- розбудови довгострокових та взаємовигідних партнерств, реалізації спільних проєктів;
- розвитку ринку культурних послуг в Україні та запрошення до участі у ньому ключових гравців сектору культури ЄС;
- розроблення та реалізації спільних програм творчих обмінів та академічних програм у сфері мистецької освіти;
- розроблення механізмів повернення творчих кадрів в Україну.
Сьогодні важливим інструментом підтримки української культури і креативних індустрій залишається програма «Креативна Європа». Наразі Україна сподівається отримати повний доступ до участі у підпрограмах «Медіа» і «Кроссекторальний напрям».
Через російську агресію в Україні постраждав вже 1271 об’єкт культурної інфраструктури
Міністерство культури та інформаційної політики України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура отримала у Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Запорізькій та Сумській областях. Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 198 ТГ (13,5%) у Вінницькій (2% ТГ), Дніпропетровській (13%), Донецькій (85%), Житомирській (12%), Закарпатській (2%), Запорізькій (27%), Київській (27%), Луганській (39%) Миколаївській (42%), Одеській (3%), Сумській (41%), Харківській (36%), Херсонської (29%), Хмельницькій (2%), Черкаській (3%), Чернігівській (14%) областях та м. Києві. Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади – 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.
Обрано лауреатів премії імені відомого українського композитора Л. М. Ревуцького
За інформацією Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, члени комітету з присудження премії імені відомого українського композитора Л. М. Ревуцького обрали цьогорічних лауреатів. У 2023 році лауреатами премії імені Л. М. Ревуцького обрано: в номінації «композиторська творчість» композиторку Ренату Сокачик за твори: «Речитатив» для скрипки соло, «Corali sbagliati»/«Неправильні хорали» для струнного оркестру, дві мініатюри на норвезькі теми для струнного оркестру. Клопотання про присудження премії висунуто правлінням Київської організації Національної спілки композиторів. В номінації «концертно-виконавське мистецтво»: Наталію Кожушко-Максимів учасницю оркестру Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика за концертні програми останніх трьох років (флейта). Клопотання про присудження премії висунуто Львівською національною філармонією імені Мирослава Скорика. Премія присуджується щороку молодим композиторам і виконавцям у сферах композиторської творчості та концертно-виконавського мистецтва.
Українські митці можуть взяти участь у Міжнародному Бієнале образотворчого мистецтва 2023
Українські митці мають змогу взяти участь у міжнародному Бієнале образотворчого мистецтва 2023, який пройде в Молдові з 12 травня по 18 червня 2023 р. У конкурсі можуть брати участь художники, які займаються живописом, віком від 21 року, випускники академій мистецтв та університетів. Бієнале має на меті забезпечити сприятливі умови для зустрічі професійних художників, створення платформи для дебатів і довгострокових творчих зв’язків між митцями, які дотримуються різних тенденцій та мистецьких течій і походять з різних куточків світу. Захід організовується під патронатом Міністерства культури Республіки Молдова, Національного музею мистецтв Молдови, Спілки художників Молдови та Арт Центру «Аmprente» у партнерстві з Румунським культурним центром, Департаментом культури Кишинева та Фундацією Famillia Struza.
Український культурний фонд приймає заявки на грантову програму «Культура. Регіони»
Програма спрямована на сприяння міжкультурному діалогу представників різних етносів України, популяризацію історії та культури корінних народів Криму, Приазов’я та Причорномор’я України, посилення культурної привабливості регіонів шляхом стимулювання місцевого культурного розвитку громад в тому числі і в регіонах постраждалих від російської агресії. Мета програми – підтримка проєктів спрямованих на збільшення регіонального культурного розмаїття, в тому числі культур корінних народів Криму та унікальних етнічних культур Приазов’я та Причорномор’я в житті українського суспільства. Бюджет програми на 2023 рік – 22 млн грн. У рамках програми «Культура. Регіони» підтримуються наступні сектори: візуальне мистецтво;
- аудіальне мистецтво;
- аудіовізуальне мистецтво;
- перформативне та сценічне мистецтво;
- культурна спадщина;
- літературна справа;
- культурні та креативні індустрії.
У рамках конкурсної програми «Культура. Регіони» запропоновано ЛОТи: «Локальна культура»; «Культура корінних народів та унікальні етнічні культури Приазов’я і Причорномор’я». Кінцевий термін подачі – 6 березня 2023 року.
Розпочався Міжнародний форум з безпеки культурної спадщини «Війна в Україні: битва за культуру»
8 лютого розпочався Міжнародний форум з безпеки культурної спадщини «Війна в Україні: битва за культуру». Захід тривав два дні у гібридному форматі, протягом яких учасники підвели підсумки своєї роботи, актуалізували стратегічні цілі та склали плани подальшої діяльності на культурному фронті. Організаторами форуму став «Штаб порятунку спадщини» спільно з Національним музеєм Революції Гідності і Міністерством культури та інформаційної політики України. Учасники – представники музейних, архівних та бібліотечних інституцій, ЗСУ, допомогових ініціатив у сфері культури, міжнародних організацій, громадських і урядових ініціатив із допомоги українській культурі. Участь у заході взяв також міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який висловив переконання, що взаємодія та синергія органів влади та громадських ініціатив – необхідні умови опірності культури та стійкості суспільства в час війни.
Окрім того, Міністр зауважив, що протягом цього часу зусилля МКІП були спрямовані на:
- запуск механізмів надання міжнародної допомоги сфері культури;
- адвокацію захисту культурної спадщини України через номінації до ЮНЕСКО, активну комунікацію з міжнародними партнерами, міжурядовими організаціями;
- порятунок об’єктів культурної спадщини, зокрема, евакуацію музейних колекцій з прифронтових регіонів там, де це можливо;
- збір даних стосовно пошкоджень та втрат культурної культурної спадщини;
- напрацювання алгоритмів фіксації, документування злочинів проти культурної спадщини, оцінки збитків, налагодження взаємодії з військовими та правоохоронними органами тощо;
- повернення культурних цінностей, незаконно вивезених росіянами – як під час цієї війни, так і раніше;
- лобіювання інституту monuments men у складі Збройних сил – спеціалізованого підрозділу, котрий опікуватиметься питаннями захисту культурної спадщини.
Музеї світу прейменовують відомі картини Дега на «Танцівниці в українському вбранні»
Музеї світу перейменовують картини французького імпресіоніста Едгара Дега «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українському вбранні». Наразі це зробили у музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Раніше Національна Лондонська галерея відгукнулася на заклики українських представників мистецтва виправити назви картин Дега. Галерея перейменувала картину ще в середині березня 2022 р. Музей Гетті у Лос-Анджелесі не змінив назву, але навесні 2022 р. після повномасштабного російського вторгнення до України у відповідь на численні звернення представників української культурної спільноти додав пояснення до картини. На жаль, попри важливість та унікальність української культури, у Франції цих танцюристів узагальнено називали «російськими танцюристами», оскільки на той час більша частина України ще була частиною Російської імперії, а цар Олександр ІІ проводив політику Русифікація по всій імперії. Сам Дега (помилково) так назвав серію робіт, і його назви залишилися, хоча він поважав українців за те, що вони зберегли свою культуру і традиції, попри століття репресій», – сказано в описі на сайті музею.
Музей Метрополітен визнав Архипа Куїнджі українським художником
Музей мистецтв Метрополітен, що у Нью-Йорку, визнав художника Архипа Куїнджі українським митцем. Ще у грудні 2022 р. його підписували російським художником. На сайті прибрали слова «artist celebrating both in Russia and Ukraine» (англ. – художник, визнаний в РФ та Україні) та визнали, що у березні 2022 р. художній музей Куїнджі в Маріуполі знищив авіаудар з боку РФ.
Музей Метрополітен визнав художників Рєпіна та Айвазовського українцями
Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського українськими, а не російськими художниками. Так, у підписах до робіт Рєпіна (портрет письменника Всеволода Гаршина (1884), «Портрет хлопчика» (1884), «Пастух з отарою овець» (1870) та інших) зазначено, що їх автор, Ілля Рєпін, є українцем із міста Чугуїв, зараз Харківської області. У підписах до картин мариніста Айвазовського («Корабель у бурхливому морі» (1892), «Корабель при місячному світлі» тощо) також вказано, що художник Іван Айвазовський українець із Феодосії, нині АРК.
Ілля Рєпін – український художник із козацького роду на прізвисько Ріпа. Він народився 1844 р.у місті Чугуєві тоді Харківської губернії, але згодом навчався і в Петербурзькій академії мистецтв і писав свої полотна у Російській імперії.
Іван Айвазовський народився у Феодосії 1817 р. в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася до Криму з Галичини в 1812 р., куди його предки потрапили із Західної Вірменії. Він також навчався у Петербурзькій Академії мистецтв і часто вважався російським художником. Айвазовський жив і працював у Криму.
Оголошено конкурс для молодих майстрів народного мистецтва на здобуття стипендій Президента України
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило прийом конкурсних пропозицій на здобуття стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва на 2023 рік. Пропозиції вносяться обласними, Київською міською державною адміністрацією, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національною спілкою майстрів народного мистецтва України, іншими творчими спілками, громадськими організаціями у сфері культури, закладами культури і закладами освіти сфери культури. Документи на здобуття стипендій подаються до 15 травня 2023 року на електронну пошту n.bielousova@arts.org.ua. Претенденти на здобуття стипендій відбираються Комісією з питань призначення стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва, до якої входять незалежні фахівці у сфері декоративно-прикладного мистецтва.
Заснований Лесем Курбасом, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України відзначив 100-річний ювілей. Це єдиний український музей такого спрямування. «Музей трьох муз», яким він став у 1960-ті рр., зберігає безцінні артефакти українського мистецтва – театру, музики, кінематографа. Його унікальна фондова колекція нині налічує понад 260 тисяч музейних предметів. Театральний музей був заснований у 1923 р. в мистецькому об’єднанні «Березіль» за ініціативи видатного українського режисера Леся Курбаса. Основним завданням новоствореної музейної комісії став збір матеріалів про історію та сьогодення українського театру. Сьогодні музейна колекція експонатів включає: Галаганівський (Сокиринський) вертеп 18 ст., перші театральні афіші початку 19 ст., костюми, реквізит, рукописи, фотографії корифеїв українського театру, різноманітний матеріал театру «Березіль», рідкісні українські народні музичні інструменти, колекція сценографічного авангарду 1910-20-х рр., знана й за кордоном.
«Музика Незламних»: у лютому стартує міжнародна акція солідарності музикантів світу з Україною
Міжнародний проєкт «Музика Незламних» – це акція солідарності музикантів світу з Україною. Вона розпочалась у лютому 2023 року. Адже Україна та українці вже рік ведуть жорстоку боротьбу з військовою агресією путінського режиму. Одним з ключових є інформаційно-культурний фронт, який розгорнутий як в Україні, так і в інших країнах світу. Акцію започаткували провідні діячі музичної галузі України для підсилення присутності у світовому культурному просторі й привернення уваги світової спільноти до глибшого розуміння українців й українського спротиву. Формат проєкту – виконання музичними колективами або виконавцями з усього світу української музики у форматі офлайн/онлайн концерту, флешмобу, вуличного виступу, відеокліпу, музичного перформансу. Місія проєкту – через українську музику показати і розкрити характер незламного українського народу – нації, та на ірраціональному рівні донести цінності, за які ми боремось для нашої спільної перемоги!
Початок проєкту створення Національної електронної бібліотеки України за підтримки ЮНЕСКО та ІФЛА
14 лютого 2023 р. на координаційній зустрічі представників ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Міністерства культури та інформаційної політики України, Державної архівної служби України, національних, державних, університетських та публічних бібліотек, національних музеїв та архівів оголошено про початок проєкту створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) за підтримки ЮНЕСКО та ІФЛА.
Метою проєкту є захист культурного надбання України в частині документальної спадщини, що знаходиться в інституціях пам’яті по всій Україні (бібліотеках, архівах, музеях тощо), шляхом її оцифрування та створення надійної системи збереження і доступу до цифрових копій об’єктів через Інтернет на довготривалій основі.
На першому етапі проєкту у 2023 р., який координуватиме ВГО «Українська бібліотечна асоціація» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України, буде вивчено досвід бібліотек інших країн у створенні електронних бібліотек національного рівня і досвід українських бібліотек, архівів, музеїв, бізнесу в оцифруванні та створенні баз даних оцифрованих документів. Експертами бібліотечної, архівної та музейної справи буде розроблено організаційну та правову бази Національної електронної бібліотеки України, закріплену у відповідних документах: Концепції проєкту Національна електронна бібліотека України; Положенні про Національну електронну бібліотеку України; Регламенті роботи Національної електронної бібліотеки України. А дорожня карта та орієнтовний бюджет створення Національної електронної бібліотеки України дозволять розрахувати необхідні для цього ресурси.
У виступах президентки ВГО «Українська бібліотечна асоціація» О. Бруй, першого заступника Міністра культури та інформаційної політики Р. Карандєєва, голови Державної архівної служби України А. Хромова, директорки Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Т. Чорної, Генеральної директорки Одеської національної наукової бібліотеки І. Бірюкової, директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України В. Вергунова наголошувалося на важливості проєкту, необхідності враховувати тенденції розвитку світових комунікацій, організації результативної співпраці експертів з різних інституцій національної пам’яті у складі робочої групи при МКІП.
20 лютого до роковин повномасштабного російського вторгнення в Україну, Посольство України у Франції у партнерстві з Посольством Канади у Франції та Grand Palais Immersif запрошують всіх бажаючих відвідати всесвітньо відому виставку «УКРАЇНА: РІК НЕЗЛАМНОСТІ, КУЛЬТУРА СПРОТИВУ». Серія виставок створена Kostyuk Productions та Першим Благодійним Театральним Фондом у співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Телемережі «Контакт TБ» та Міжнародного фонду «Відродження». У створенні виставки брали участь продюсери – В. Костюк та Н. Делієва, креативна директорка RockNLight Multimedia Т. Пода та композитор Т. Полянський. Партнери заходу в м. Париж, Франція: культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції, Асоціація друзів української культури у Франції та Канадський культурний центр у Франції.
Лауреатами премії імені М. В. Лисенка в 2023 році стали Геннадій Сасько та Назарій Пилатюк
За інформацією Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, комітет з присудження премії імені М. В. Лисенка визначив двох лауреатів премії в 2023 р. В номінації «за видатні досягнення у професійній композиторській творчості» цьогоріч премію отримав український композитор Г. Сасько за твір «Веснонько, весна.
Г. Сасько – член Національної Спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України та лауреат визначних музичних премій. Його творчість розвивається плідно і яскраво у широкому жанровому діапазоні: від монументальних кантат і ораторій до камерно-інструментальних і хорових мініатюр, від насичених симфонічних полотен до популярних джазових п’єс, від кіномузики до циклів творів для дітей та юнацтва. Одна з основних особливостей творчості митця – звернення до образів і тем, тісно пов’язаних з древньою та новітньою історією нашої Батьківщини. Звідси головний стилістичний орієнтир музики композитора – опора на глибинну фольклорну інтонацію, перетворену і осмислену з позицій сучасного художника. В номінації «за видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві» перемогу одержав Н. Пилатюк – артист-соліст-інструменталіст (скрипка) за концертну програму «In Memoriam. Пам’яті М. Скорика».
Назарій Пилатюк – український скрипаль, педагог, заслужений артист України, професор кафедри скрипки ЛНМА ім. М. Лисенка, лауреат міжнародних конкурсів, соліст-інструменталіст вищої категорії Національного будинку органної та камерної музики України (м. Київ). Його виконавський стиль вирізняється блискучою віртуозністю, яка природно поєднується з натхненним поетичним мисленням та індивідуально-неповторним, образно-емоційним чуттям. Премія присуджується щороку у трьох номінаціях за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.
У Музеї війни презентували виставку «Захисники», присвячену українським воїнам
До роковин повномасштабного вторгнення Росії на територію України у Музеї історії України у Другій світовій війні, 22 лютого, презентували проєкт «Захисники». Як зазначають організатори, проєкт «Захисники» розповідає про «мужніх, відважних, сталевих, стійких, сильних, героїчних та красивих». У експозиції представлено промовисті фото українських воїнів, які вже понад рік чинять упертий опір тотальному злу, боронять рідну землю й стоять на сторожі безпеки Європи та світу. Проєкт реалізовано за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Генерального штабу Збройних Сил України та Посольства України в Королівстві Швеція. Автор ідеї та куратор – Ю. Савчук. Відкриття виставки відвідав Міністр культури та інформаційної політики О. Ткаченко. Автори проєкту зазначають, що світлини для виставки було зроблено під час музейної експедиції, яка відбулась у липні 2022 року.
Україну вперше відвідала міністерка культури Франції Ріма Абдул-Малак
23 лютого на запрошення міністра культури та інформаційної політики України О. Ткаченка до України вперше завітала міністерка культури Франції Ріма Абдул-Малак. Також серед членів французької делегації: Лоранс де Кар, директорка Лувру, М. Фурне, радник з кінематографу та європейських і міжнародних справ, В. Фріланд, виконавчий директор ALIPH Foundation та всесвітньо відомі французькі акторки К. Буке та А. Демустьє. З української сторони: заступниці міністра Г. Григоренко, А. Бондар та Ка. Чуєва. З перших днів повномасштабної війни Франція підтримувала українську культуру. Водночас українська культура стала більш відомою у Франції, а митці мають більше можливостей для реалізації у цій країні. У Києві французька міністерка поспілкувалася з українськими митцями, художниками й представниками кіноіндустрії, відвідала виставку «Україна: Розп’яття» у Музеї історії України у Другій світовій війні, яка присвячена подіям російсько-української війни. Ріма Абдул-Малак відвідала національний заповідник «Софія Київська», де поспілкувалась з українськими медіа, а також переглянула експозицію Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Ріма Абдул-Малак також наголосила, що Франція і далі підтримуватиме українських митців, культурну спадщину, літературу та книговидання, а також популяризуватиме українську культуру у Франції.
У Музеї війни відкрилась виставка «24.02» про події та сенси, які ведуть Україну до перемоги
24 лютого у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилась виставка «24.02». Це виставка про день, який змінив не тільки усіх українців, а й увесь світ. Музейники окреслили в експозиції найзнаковіші події та найпотужніші сенси, які впродовж року не давали впасти в розпач і втратити надію. Робота над проєктом була для них своєрідною терапією. Дві частини експозиції відображають дві фундаментальні складові українського опору російській агресії, що стали рушіями нашої боротьби й запорукою майбутньої перемоги: українських військових та український народ. На відкритті виставки були присутні рідні та близькі героїв, які розповідали про них та експонати, які вони передали до музею.
Підготувала бібліограф І категорії сектору наукової інформації з питань культури і мистецтв Л. Ю. Колосова
тел.: 67-34-55 e-mail: sektorkultury@library.vn.ua