Академік Д. К. Заболотний

Рік видання: 1966

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Вінницьке обласне управління по пресі

Республіканська наукова медична бібліотека

Вінницька обласна бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

Вінницький краєзнавчій музей

 

Наші видатні земляки

 

Академік Д. К. Заболотний

 

 

 

Вінниця, 1966

 

 


СЛУЖИТИ НАРОДУ НАУКОЮ!

Д. И. ЗАБОЛОТНИЙ

 

ДАНИЛО Кирилович Заболотний — ви­датний радянський мікробіолог і епі­деміолог, академік. Народився 28 грудня 1866 року в с. Чоботарці Подільської губернії (тепер с. Заболотне, Крижопільського району на Вінниччині), в сім'ї колишнього кріпака. В 1885 р. закінчив гімназію в Одесі і вступив до Новоросійського університету. Тут його світо­гляд формувався під впливом видатних учених О. О. Ковалевського, І. М. Сеченова, І. І. Мечни­кова та інших вчених.

За участь в революційному русі був ви­ключений з університету і зазнав переслідувань з боку царизму.

Будинок, в якому народився Д. К. Забо­лотний.

Будинок, в якому народився Д. К. Забо­лотний.

Д. К. Заболотний — студент Но­воросійського університету (1885 р.)

Закінчив фізико-математичний факультет Одеського університету (в 1891 р.) та медичний факуль­тет Київського університету (1894 р.). В 1894-95 рр. працю­вав лікарем у По­дільській губер­нії в 1895-97 рр. — у Київському військовому гос­піталі, з 1 898 р. — професор Жіно­чого медичного інституту в Петербурзі, де ор­ганізував першу в Росії кафедру медичної мікробіології. 

Д. К. Заболотний (1910 р.)Д. К. Заболотний (1910 р.)

Д. К. Заболотний глибоко зрозумів істо­ричне значення Великої Жовтневої соціалістич­ної революції. В 1918 р. в телеграмі В. І. Леніну писав: «Вітаю Вас, Володимир Ілліч, з річницею Радянської влади, я щиро вірю в світле май­буття радянського народу».

В 1920 році Данила Кириловича обирають ректором медичного інституту в Одесі, де він організував першу в Росії кафедру епідеміо­логії. З 1921 р. Д. К. Заболотний — член ВЦВК і ВУЦВК, з 1922 р. — академік Академії наук УРСР, з 1929 р. — академік Академії наук СРСР.

Експедиція по вивчен­ню чуми в Забайкаллі та Східній Монголії в 1898 р. В першому ря­ду — в центрі — Д. К. Заболотний.Експедиція по вивчен­ню чуми в Забайкаллі та Східній Монголії в 1898 р.

В першому ря­ду — в центрі — Д. К. Заболотний.

 

З 1928 р. Д. К. Заболотний — Президент Ака­демії наук УРСР.

Д. К. Заболотний овіяв себе славою борця проти «чорної смерті» (чуми, холери і сифілі­су) в киргизьких і донських степах, на Уралі, в Аравії, Монголії, Ірані, Маньчжурії, Індії, Китаї. Він опублікував понад 200 праць, виховав чис­ленних учнів, створив велику наукову школу.

Д. К. Заболотний ке­рує експедицією по лік­відації чуми в Маньч­журії (1910—1911  рр.).Д. К. Заболотний ке­рує експедицією по лік­відації чуми в Маньч­журії (1910—1911  рр.).

15 грудня 1929 року Д. К. Заболот­ний помер. Похова ­ний за його запо­вітами в с. Заболот­ному біля своєї ха­ти, яку тепер пере­творено в меморі­альний музей.

Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).Д. К. Заболотний і О. М. Безредка. (Па­риж, 1923 р.).Д. К. Заболотний і О. М. Безредка. (Па­риж, 1923 р.).

 

Громадськість се­ла на честь 100-річчя з дня народжен­ня першого Прези­дента Академії на­ук УРСР Д. К. Забо­лотного спорудила йому пам'ятник, збудувала нове приміщення му­зею та медамбулаторію.

Робочий кабінет Д. К. Заболотного в одній з кімнат музеюРобочий кабінет Д. К. Заболотного в одній з кімнат музею

 

ОКРЕМІ ПРАЦІ Д. К. ЗАБОЛОТНОГО

Общая бактериология. (Курс лекций, чи­танных проф. Д. К. Заболотным в 1907—1908 гг. в Женском медицинском институте). СПБ, 1909.

Чума. Эпидемиология, патогеноз и про­филактика. Наблюдения и исследования Д. К. Заболотного. СПБ, 1907. 94 с. (Сборник работ по чуме, вып. 1).

Холерная эпидемия 1908—1909 гг. в Пе­тербурге. СПБ, 1910. 26 с.

Заразные болезни и защита от них. М.-П., 1924. 94 с.

Основы эпидемиологии, том 1, М.-Л. 1927. 207 с.

Курс мікробіології. Харків, 1932. 192 с.

Избранные труды, т. 1—2. К., Изд-во Акад. наук УССР, 1956—1957.

Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).

 

ЛІТЕРАТУРА ПРО Д. К. ЗАБОЛОТНОГО

Бейлин П. По велению сердца. Очер­ки и рассказы. (О микробиологе и эпи­демиологе Д. К. Заболотном). К., «Мо­лодь», 1961. 236 с.

Гимельфарб Я., Бродский К. Д. К. Заболотный (1866—1929). М., Мед- гиз, 1958, 224 с.

Голубев Г. Н. Житие Даниила Забо­лотного. (Врач-эпидемиолог. 1866—1929). М., «Мол. гвардия», 1962. 255 с. (Жизнь замечательных людей).

Маренко Ф. Віч-на-віч із смертю. Нарис про життя і діяльність академіка Д. К. Заболотного. Одеса. Кн. в-во, 1959, 159 с.

Третьяк К. В., Іванов Г. Л. За- болотнянський меморіальний музей Д. К. Заболотного. Вінниця, 1956, 20 с.


Пам ятник, встановлений Д. К. Заболотному в с. Заболотне на Вінниччині

 

 

АКАДЕМИК Д. К. ЗАБОЛОТНЫЙ

(на украинском языке)

 

Склали: Н. В. Мельник, Г. К. Смагло, К. В. Третьяк.

Редактор П. П. Войцехівський. Техредактор М. А. Шустер.

Художник Я. О. Остапов.

Вінницьке обласне управління по пресі.

Республіканська наукова медична бібліотека.

Вінницька обласна бібліотека ім. К. А. Тімірязєва.

Вінницький краєзнавчий музей.

 

 

БЮ 01370. Підписано до друку 11.XI 1966 р.

Формат паперу 60x90/16 Друк. арк. 0,5

Зам. № 6814. Тираж 5000. Ціна 5 кап.

 

Вінниця, облдрукарня, Київська, 4.

Поділитися:

Академік Д. К. Заболотний


Вінницьке обласне управління по пресі

Республіканська наукова медична бібліотека

Вінницька обласна бібліотека ім. К. А.Тімірязєва

Вінницький краєзнавчій музей

 

Наші видатні земляки

 

Академік Д. К. Заболотний

 

 

 

Вінниця, 1966

 

 


СЛУЖИТИ НАРОДУ НАУКОЮ!

Д. И. ЗАБОЛОТНИЙ

 

ДАНИЛО Кирилович Заболотний — ви­датний радянський мікробіолог і епі­деміолог, академік. Народився 28 грудня 1866 року в с. Чоботарці Подільської губернії (тепер с. Заболотне, Крижопільського району на Вінниччині), в сім'ї колишнього кріпака. В 1885 р. закінчив гімназію в Одесі і вступив до Новоросійського університету. Тут його світо­гляд формувався під впливом видатних учених О. О. Ковалевського, І. М. Сеченова, І. І. Мечни­кова та інших вчених.

За участь в революційному русі був ви­ключений з університету і зазнав переслідувань з боку царизму.

Будинок, в якому народився Д. К. Забо­лотний.

Будинок, в якому народився Д. К. Забо­лотний.

Д. К. Заболотний — студент Но­воросійського університету (1885 р.)

Закінчив фізико-математичний факультет Одеського університету (в 1891 р.) та медичний факуль­тет Київського університету (1894 р.). В 1894-95 рр. працю­вав лікарем у По­дільській губер­нії в 1895-97 рр. — у Київському військовому гос­піталі, з 1 898 р. — професор Жіно­чого медичного інституту в Петербурзі, де ор­ганізував першу в Росії кафедру медичної мікробіології. 

Д. К. Заболотний (1910 р.)Д. К. Заболотний (1910 р.)

Д. К. Заболотний глибоко зрозумів істо­ричне значення Великої Жовтневої соціалістич­ної революції. В 1918 р. в телеграмі В. І. Леніну писав: «Вітаю Вас, Володимир Ілліч, з річницею Радянської влади, я щиро вірю в світле май­буття радянського народу».

В 1920 році Данила Кириловича обирають ректором медичного інституту в Одесі, де він організував першу в Росії кафедру епідеміо­логії. З 1921 р. Д. К. Заболотний — член ВЦВК і ВУЦВК, з 1922 р. — академік Академії наук УРСР, з 1929 р. — академік Академії наук СРСР.

Експедиція по вивчен­ню чуми в Забайкаллі та Східній Монголії в 1898 р. В першому ря­ду — в центрі — Д. К. Заболотний.Експедиція по вивчен­ню чуми в Забайкаллі та Східній Монголії в 1898 р.

В першому ря­ду — в центрі — Д. К. Заболотний.

 

З 1928 р. Д. К. Заболотний — Президент Ака­демії наук УРСР.

Д. К. Заболотний овіяв себе славою борця проти «чорної смерті» (чуми, холери і сифілі­су) в киргизьких і донських степах, на Уралі, в Аравії, Монголії, Ірані, Маньчжурії, Індії, Китаї. Він опублікував понад 200 праць, виховав чис­ленних учнів, створив велику наукову школу.

Д. К. Заболотний ке­рує експедицією по лік­відації чуми в Маньч­журії (1910—1911  рр.).Д. К. Заболотний ке­рує експедицією по лік­відації чуми в Маньч­журії (1910—1911  рр.).

15 грудня 1929 року Д. К. Заболот­ний помер. Похова ­ний за його запо­вітами в с. Заболот­ному біля своєї ха­ти, яку тепер пере­творено в меморі­альний музей.

Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).Д. К. Заболотний і О. М. Безредка. (Па­риж, 1923 р.).Д. К. Заболотний і О. М. Безредка. (Па­риж, 1923 р.).

 

Громадськість се­ла на честь 100-річчя з дня народжен­ня першого Прези­дента Академії на­ук УРСР Д. К. Забо­лотного спорудила йому пам'ятник, збудувала нове приміщення му­зею та медамбулаторію.

Робочий кабінет Д. К. Заболотного в одній з кімнат музеюРобочий кабінет Д. К. Заболотного в одній з кімнат музею

 

ОКРЕМІ ПРАЦІ Д. К. ЗАБОЛОТНОГО

Общая бактериология. (Курс лекций, чи­танных проф. Д. К. Заболотным в 1907—1908 гг. в Женском медицинском институте). СПБ, 1909.

Чума. Эпидемиология, патогеноз и про­филактика. Наблюдения и исследования Д. К. Заболотного. СПБ, 1907. 94 с. (Сборник работ по чуме, вып. 1).

Холерная эпидемия 1908—1909 гг. в Пе­тербурге. СПБ, 1910. 26 с.

Заразные болезни и защита от них. М.-П., 1924. 94 с.

Основы эпидемиологии, том 1, М.-Л. 1927. 207 с.

Курс мікробіології. Харків, 1932. 192 с.

Избранные труды, т. 1—2. К., Изд-во Акад. наук УССР, 1956—1957.

Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).Д. К. Заболотний— Президент Академії наук УРСР (1928 р.).

 

ЛІТЕРАТУРА ПРО Д. К. ЗАБОЛОТНОГО

Бейлин П. По велению сердца. Очер­ки и рассказы. (О микробиологе и эпи­демиологе Д. К. Заболотном). К., «Мо­лодь», 1961. 236 с.

Гимельфарб Я., Бродский К. Д. К. Заболотный (1866—1929). М., Мед- гиз, 1958, 224 с.

Голубев Г. Н. Житие Даниила Забо­лотного. (Врач-эпидемиолог. 1866—1929). М., «Мол. гвардия», 1962. 255 с. (Жизнь замечательных людей).

Маренко Ф. Віч-на-віч із смертю. Нарис про життя і діяльність академіка Д. К. Заболотного. Одеса. Кн. в-во, 1959, 159 с.

Третьяк К. В., Іванов Г. Л. За- болотнянський меморіальний музей Д. К. Заболотного. Вінниця, 1956, 20 с.


Пам ятник, встановлений Д. К. Заболотному в с. Заболотне на Вінниччині

 

 

АКАДЕМИК Д. К. ЗАБОЛОТНЫЙ

(на украинском языке)

 

Склали: Н. В. Мельник, Г. К. Смагло, К. В. Третьяк.

Редактор П. П. Войцехівський. Техредактор М. А. Шустер.

Художник Я. О. Остапов.

Вінницьке обласне управління по пресі.

Республіканська наукова медична бібліотека.

Вінницька обласна бібліотека ім. К. А. Тімірязєва.

Вінницький краєзнавчий музей.

 

 

БЮ 01370. Підписано до друку 11.XI 1966 р.

Формат паперу 60x90/16 Друк. арк. 0,5

Зам. № 6814. Тираж 5000. Ціна 5 кап.

 

Вінниця, облдрукарня, Київська, 4.