75 років Вінницький державній обласній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва (1907-1982)

Рік видання: 1982

Місце зберігання: Сайт (електронне видання)

Управління культури Вінницького облвиконкому

Державна обласна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва

 

 

75 років Вінницькій державній обласній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва

(1907-1982)

 

 

Вінниця 1982

 

У Тімірязєвки, як любовно називають Вінницьку державну обласну наукову бібліотеку ім. К. А. Тімірязєва жителі міста і області, славна історія. Це друга бібліотека на території колишньої Подільської губернії.

Як свідчать архівні документи, прогресивна інтелігенція міста протягом 80-х років минулого століття неодноразово зверталася до міської думи з проханням про відкриття у Вінниці публічної бібліо­теки. Проте ця ідея кожного разу зустрічала впертий опір керівниц­тва думи.

Значну увагу організації бібліотеки приділяв наш земляк письмен­ник, революціонер-демократ М. М. Коцюбинський. Він турбувався про необхідне приміщення та про поповнення бібліотеки науковою лі­тературою і творами прогресивних письменників.

Нарешті в 1902 році під тиском громадськості дума прийняла рішення створити міську публічну бібліотеку і назвати її Гегелівською (в пам'ять М. В. Гоголя, 50-річчя з дня смерті якого відзначалося). Однак не знайшлося приміщення, де можна було б розмістити зібра­ну у населення літературу. Знадобилося ще п'ять років, поки на місці нинішньої наукової було збудовано в кредит невеликий будинок для бібліотеки.

15 лютого 1907 року публічна бібліотека почала працювати, маю­чи у своєму фонді 6423 книги. Як свідчить каталог бібліотеки за 1907 рік, в її фонді на той час були окремі твори К. Маркса, В. І. Ле­ніна, Г. В. Плеханова, О. М. Горького, Л. М. Толстого, І. С. Тургенева.

Консультація читача біля каталогів

Проте «публічна» не означало, що її література стала доступною широким народним масам. Заборонялося користування бібліотекою нижнім військовим чинам, студентам, учням, особам, що перебували під наглядом поліції. Крім того, бібліотека була платною, і це також обмежувало можливість користування її книгами.

В читальному залі технічної літератури

Однак і в цих умовах за два роки свого існування бібліотека обслужила 1826 читачів і видала їм близько 25 тис. примірників  літератури.

Власті були стурбовані. Адже читання книг вело до поширення революційних ідей серед народу. Діяльність бібліотеки дума бере під свій контроль і доручає керівництво нею представникам духовенства і чорносотенців, які всіляко стримували ріст книжкового фонду, за­смічували його релігійною та безідейною літературою. Бібліотека занепадає. Напередодні Великого Жовтня в ній залишилося всього 260 читачів.

З перших же днів Радянської влади було відмінено всі заборони на користування бібліотекою, її фонд очистився від релігійної і буль­варної літератури, поповнився за рахунок кращих книг, націоналізо­ваних у поміщиків, з бібліотек Немирівської чоловічої гімназії та Він­ницького реального училища.

Бібліотека стала справді публічною. До неї прийшов новий чи­тач: робітники, селяни, службовці, студенти. Тут створюються гуртки ліквідації неписьменності, читаються лекції, проводяться заняття з підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів сільських хат-читалень і відомчих бібліотек міста. Для наближення книги до трудових колек­тивів бібліотека організовує свої пересувки на підприємствах міста, у селах повіту.

У 1925 році бібліотеці присвоєно ім'я К. А. Тімірязєва. Вона стає центральною міською бібліотекою, а з 1 січня 1934 року — обласною.

При бібліотеці працює літературне об'єднання, яке пропагує кра­щі твори радянських письменників, влаштовує зустрічі читачів з відо­мими літераторами України. Тут виступали В. Маяковський, О Безименський, А. Макаренко, І. Бабель, П. Тичина, М. Рильський В Сосюра, І. Микитенко, Л. Первомайський та ряд інших радянських письмен­ників. Вінцем роботи об'єднання було видання літературних збір­ників «Струмінь» та «Літературна Вінниччина». У них публікували свої перші твори тоді початкуючі літератори М. Стельмах, О Левада, М. Годованець та інші наші земляки.

Бібліотека стала ініціатором створення краєзнавчого товариства, яке багато зробило для вивчення історії, природних багатств і куль­тури Поділля. Великий вклад вносить бібліотека у розвиток соціалі­стичної культури періоду перших п'ятирічок.

Громадськість області та республіки широко відзначила 25-річний ювілей бібліотеки. Плідну її роботу оцінила Академія наук УРСР.

В читальному залі під час проведення літературного вечора

Марком освіти України у спеціальному наказі відзначив бібліотеку ім. К. А. Тімірязєва як зразкову обласну бібліотеку. Міськрада виді­лила додаткові кошти на поповнення її фонду. ХТЗ випустив трактор з написом «25 лет Винницкой областной библиотеки им К А Тими­рязева».

До роботи бібліотеки великий інтерес проявляла Н. К. Крупська.

Зважаючи на заслуги бібліотеки, розширення масштабів її робо­ти, ріст книжкового фонду, Уряд УРСР виділяє    кошти на добудову Існуючого приміщення. В 1936 році обласна бібліотека ім.  К.  А .  Тімі­рязєва одержала прекрасний триповерховий будинок у центрі міста.Збільшено її штати.

З року в рік зростають показники роботи. У 1940 році бібліотека вже мала близько 400 тис. примірників книг, обслужила 15 тисяч чи­тачів і видала їм 404 тис. томів.

З перших днів Великої Вітчизняної війни колектив бібліотеки ве­де активну антифашистську пропаганду, широко інформує громадськість про події на фронтах. Під час тимчасової фашистської окупації праців­ники бібліотеки допомагали, підпільникам, а частина з них стала активними бійцями групи І. В Бевза.

На кафедрі видачі в читальному залі суспільних і природничих наук

Величезної шкоди завдала бібліотеці війна. Загинуло 300 тис. то­мів її книжкового фонду. Напередодні визволення Вінниці, 18 березня 1944 року фашисти спалили нове приміщення бібліотеки. Загальний збиток склав 2 мільйони 158 тисяч карбованців. Збереглося лише 100 тис. книг, які знаходилися в іншому приміщенні, так званих «Му­рах». Тут одна з фундаторів обласної бібліотеки Наталія Олександрів­на Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла зібрання тво­рів В. І. Леніна, К. Маркса, Ф. Енгельса, іншу цінну політичну літературу.

У «Мурах» і почалося відродження бібліотеки після визволення Вінниці.

Для поповнення її фонду 26 тис. примірників літератури надійшло з Держлітфонду, 58 тисяч — з різних республік Радянського Союзу. До 1949 року бібліотека одержувала безкоштовно обов'язковий при­мірник всіх видань союзного значення. В 1955 році, напередодні 38-ї річниці Великого Жовтня гостинно відчинилися двері відбудова­ного і реконструйованого нинішнього приміщення бібліотеки, на яке держава затратила майже 2 мільйони карбованців.

Відродилася і примножилася слава Тімірязєвки як одного з про­відних культурних центрів області. В усі повоєнні роки бібліотека була у вирі політичних, економічних, соціальних і культурних подій країни.

Багато зробили для її розвитку колишній директор Іван Митрофанович Філіповський та колишній заступник директора Григорій Кирилович Смагло.

З 1966 року бібліотека стала науковою і постійно вносить знач­ний вклад у комуністичне виховання трудящих, науково-технічний про­грес та розвиток бібліотечної справи області.

Сьогодні бібліотека обслуговує 30 тис. читачів, 63 проценти з яких фахівці вищої та середньої кваліфікації. Мільйонний універ­сальний фонд бібліотеки розрахований переважно на науковців і спе­ціалістів народного господарства.

Повно представлено тут твори класиків марксизму-ленінізму. Гордістю бібліотеки є прижиттєві видання праць В. І. Леніна, твори К. Маркса, що вийшли з друку в 1905 році, зібрання праць видатних революціонерів і діячів Комуністичної партії.

У відділі мистецтв

Велику наукову цінність становлять вітчизняні та зарубіжні енциклопедії, довідники, словники, краєзнавчі видання, рукописи, стародруки, перші вітчизняні книги, видані цивільним шрифтом. Ці­кавий і великий фонд періодики. Тут зберігаються «Современник», «Отечественные записки», «Киевская старина», перший український журнал «Основа», в якому побачив світ ряд творів Т. Г. Шевченка та нашого земляка С. В. Руданського. Безцінним матеріалом для ви­вчення історії Вінниччини, її славного минулого є. місцеві газети май­же за всі роки Радянської влади. Серед них «Набат», що видавався Вінницькою Радою робітничих і солдатських депутатів у 1918 році, «Подільський комуніст» за 1919 рік, «Вісті Подільського губкому та губпартшколи України» за 1920—1922 роки. Тепер бібліотека одер­жує понад 1500 різних періодичних видань.

Бібліотека має численні монографії та зібрання праць видатних вчених, автореферати дисертацій, реферативні журнали, інформацій­ні видання з різних галузей. Багатий фонд літературної спадщини віт­чизняних і зарубіжних авторів, класиків і сучасних письменників, нот­них видань, грамплатівок та кольорових слайдів.

Розібратися в цьому морі друкованої і недрукованої продукції читачам допомагає система каталогів і картотек: алфавітних, систе­матичних, краєзнавчих, грамзаписів та ін. Користуючись ними та по­радами досвідчених бібліотекарів, відвідувачі щорічно прочитують до 620 тис. книг, журналів та інших видань.

В структурі бібліотеки 18    відділів і секторів, у яких   працює по­над 80 кваліфікованих спеціалістів.

Формуванням фонду, його каталогізацією та зберіганням зай­маються відділи комплектування, обробки літератури і книгозберігання. Довідково-бібліографічну та інформаційну службу очолює від­діл бібліографії. Про наявні у бібліотеці краєзнавчі видання читач мо­же довідатися у відділі краєзнавчої літератури.

Першим читача зустрічає сектор обліку і реєстрації. Тут відві­дувачі одержують читацькі квитки на право користування бібліоте­кою. Безпосередньо обслуговуванням читачів у стінах бібліотеки і про­пагандою літератури займаються абонемент, відділ технічної літера­тури, відділ обслуговування працівників сільського господарства, відділ мистецтв, читальний зал, зал періодики, сектор іноземної літератури.

Однак жителям області, щоб скористуватися послугами бібліоте­ки, не обов'язково приїздити до Вінниці. Спеціальний відділ міжбібліо­течного абонемента (МБА) та заочного абонемента (ЗА) обслуговує читачів літературою через бібліотеки на місцях або по пошті.

Бібліотека є науково-методичним центром для всіх бібліотек об­ласті. Очолює організаційно-методичне керівництво бібліотеками науко­во-методичний відділ. Він аналізує бібліотечну роботу, організовує заняття з підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, готує мето­дичні рекомендації бібліотекарям, узагальнює і пропагує передовий досвід, надає допомогу бібліотекам області на місцях, вносить пропо­зиції керівним органам щодо поліпшення бібліотечної роботи, коорди­нує діяльність методичних центрів бібліотек всіх систем і відомств.

Значну допомогу бібліотекам, іншим культосвітнім і мистецьким закладам надає відділ інформації, з питань культури та мистецтва, який повідомляє їх про нові видання і публікації за профілем.

Сучасний будинок бібліотеки

Бібліотека ім. К. А. Тімірязєва веде велику громадську роботу. Вона підтримує тісні зв'язки з товариствами любителів книги і «Знан­ня», Вінницьким відділенням Спілки письменників України, Всесоюз­ним товариством раціоналізаторів і винахідників, є колективним чле­ном Товариства болгаро-радянської дружби. На її базі нерідко прово­дяться республіканські семінари і практикуми для бібліотечних пра­цівників. До неї приїздять за досвідом колеги з РРФСР, Білорусії, інших областей України.

Заслуги бібліотеки неодноразово відзначалися грамотами Міні­стерства культури УРСР, дипломами, ювілейними медалями. Орде­нами і медалями нагороджений ряд працівників бібліотеки.

Свій 75-річний ювілей Тімірязєвка зустрічає у повному розквіті. Нині вона веде велику роботу по роз'ясненню політики партії, по про­паганді літератури у світлі рішень XXVI з'їзду КПРС, XXVI з'їзду Компартії України та забезпеченню дальшого розвитку бібліотечної справи на Вінниччині.

 

75 лет Винницкой областной научной библиотеке им. К. А. Тимирязева (на укр. языке). 

Ответственный за выпуск А. И. Лучко.

 

Здано до набору 04.02.82. Підписано до друку 24.03.82.