СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Ось уже 15 років при Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва працює літературно-мистецький клуб “Відкрита сторінка“. В наш нелегкий час він об’єднав тих, хто не зовсім ще втратив потяг до життя, до дії, до прекрасного. Тих, хто розгубився, але не хоче жити серед рутини й трутизни. Тих, хто прагне подолати інерцію вчорашнього дня і відкрити для себе нові світи.

Шлях клубу не був прямим і легким. Спочатку були проблеми з формуванням постійної, серйозної аудиторії, до того ж робота клубу не мала певної концепції. Не обійшлося й без кризової ситуації, тому перші роки були роками пошуків. Клуб тримався, в основному, на ініціативі групи бібліотечних працівників відділів обслуговування та адміністрації: О. Мрочко, Л. Тимощук, С. Філіповської, А. Сенкевич, Л. Шпильової, Л. Чупири.

Переломним в житті “Відкритої сторінки“ став 1989 рік, рік змістовної, насиченої роботи. Розпочинався новий етап життя клубу. Поштовхом до сприятливих змін було засідання “Повернення з небуття: реабілітовані імена, повернуті книги“ – тема, в той час, нова, актуальна, давноочікувана, яка викликала великий інтерес у читачів. Тоді до клубу прийшла велика група людей з багатим інтелектуальним потенціалом і бажанням реалізувати його. З їх допомогою у 90-ті роки й продовжувалося становлення клубу. Він згуртував цікавих людей, захоплених літературою та мистецтвом. Це наукові працівники, викладачі університетів, вчителі шкіл міста, лікарі, інженери, працівники культури, економісти, військові, студентська молодь та ін.

На всіх етапах життя клубу були свої лідери. Значний вклад в його роботу внесли доцент ВДМУ ім. М. Пирогова Г. Смолякова, доцент ВДПУ Л. Єгурнова, ст. викладач Г. Чернишова, доцент ВДТУ В. Семеренко та викладачі В. Подзе, Н. Грозна, вчителі шкіл Є. Амосова, Т. Хлапова, Т. Можаєва, Т. Комар, Ф. Приймачик, інженер С. Луковникова, лікарі М. Лобанова, К. Софронов та ін.

В середині 90-х років клуб поповнився активною групою наукових працівників медичного університету. Це професор О. Яковлєва, доценти Н. Іванова, А. Чеснокова, викладач Н. Плаксієнко. Постійним учасником засідань клубу став також військовослужбовець, поет А. Стебелєв.

Діяльність клубу все більше приваблювала до себе творчі сили міста. Третьою хвилею процесу оновлення його складу можна вважати прихід ще однієї групи цікавих людей. Це старший викладач педуніверситету М. Поздняков, працівники художнього музею Т. Журунова, І. Дзюба, краєзнавчого музею А. Липська, викладач училища культури і мистецтв Т. Сніжко, поетеса Л. Ємел’янова, військовослужбовець А. Молюський, який з часом привів до клубу всю свою родину. Всі вони з натхненням відкривають нові сторінки клубу.

За час існування клубу відбулося більше сотні його засідань. Коли замислюєшся над цією цифрою, то розумієш, що навіть в наш скрутний час не хлібом єдиним живе людина.

При обговоренні намічених тем клуб не обмежується вузькими рамками, а розглядає представників літератури і мистецтва в контексті світової культури. Це дозволяє ознайомитись з цілими пластами літератури і мистецтва, до яких раніше у бібліотеці не звертались: “Епоха Відродження“, “Срібний вік“, “Повернуті з небуття“. Саме тут більшість членів клубу відкрили для себе імена поетів та письменників: В. Винниченка, М. Хвильового, В. Підмогильного, М. Зерова, М. Куліша, М. Вороного, поетів-шестидесятників В. Стуса, В. Симоненка, Л. Костенко.

Засідання клубу “На Україну повернусь“ було першим кроком до знайомства з представниками української діаспори. Члени клубу проникли в чарівний світ творчої лабораторії О. Олеся, Б. Лепкого, Ю. Клена, В. Холодної, О. Теліги, Є. Маланюка та ін., переживали радість першовідкриття. На окремому засіданні йшла мова про подільську діаспору.

Одним з останніх засідань, присвячених повернутим українським іменам, був мистецький вечір “Лесь Курбас. Театральні пошуки на початку ХХ століття“, на якому йшлося про трагічну долю і творчий шлях великого новатора українського театру.

Як зв’язок з сьогоденням була участь у вечорі акторів обласного музично-драматич-ного театру ім. М. Садовського народного артиста України Н. Кондратюка, заслуженого артиста України В. Пруса, молодого режисера та актриси Т. Славинської. Її вистава “Друга смерть Жанни д’арк“ продовжує авангардні традиції курбасівської теат-ральної школи і є яскравою подією театрального життя міста. Уривки з цієї вистави були показані присутнім.

До теми “Повернуті з небуття...“ примикає засідання клубу “Біографія одного пам’ятника: Соловки“. Дивує те, що недалеко від Полярного кола, там, де й існувати тяжко, на протязі багатьох тисячоліть створювались пам’ятники культури рідкісної цінності. А з іншого боку, Соловки пов’язані з трагедіями людей. Це земля, яка стала останнім берегом і для багатьох наших співвітчизників, в тому числі і для Л. Курбаса. Про цю дивну землю на одному із засідань розповіли члени клубу Г. Чернишова і С. Луковникова, які побували там у складі Вінницької екскурсійної групи.

Звернення до теми “срібний вік“ значно підняло престиж клубу. А починалось усе з 100-річного ювілею Анни Ахматової. Тоді члени клубу Г. Смолякова і Л. Єгурнова провели вечір “Привабливість таланту“, який відкрив славетну біографію поетеси і її трагічні сторінки. Вечір зібрав багато зацікавлених людей. Тому з ініціативи Галини Миколаївни Смолякової був розроблений і проведений цикл вечорів, які всебічно розкрили життя і творчість Ахматової: “А. Ахматова і Україна“, “Образ Ахматової в творчості нашого земляка Н. Альтмана“ та ін.

В межах “срібного віку“ відбулися засідання клубу, присвячені М. Гумільову, М. Цвєтаєвій, М. Волошину, О. Блоку, С. Єсеніну та ін.

Одним з останніх представників “срібного віку“ є В. Набоков. Рік 100-річного ювілею письме-нника був оголошений ЮНЕСКО роком Набокова. І знаменним є те, що на кримській землі, яка стала останнім берегом Вітчизни для нього, щорічно відбуваються Набоківські читання. Приємно, що на цих заходах вінницьких літературознавців пред-ставляє М. Поздняков, який багато років дослід-жує спадщину В. Набокова.

Cаме Микола Миколайович й став ведучим ювілейного вечора “Між двох берегів“.

“Людина “срібного віку“ – так називалося останнє засідання клубу з цього циклу. Це була спроба охопити явище взагалі, спроба зрозуміти, відчути, що то за феномен – люди “срібного віку“, в чому привабливість, неповторність їх таланту і трагізм їх долі. Феномен “срібного віку“ виходить далеко за межі поетичної культури, йому притаманний синтез мистецтв, тому на засіданні йшлося не тільки про поезію, але й про театр “срібного віку“, про композиторів і художників тієї доби.

Із зацікавленістю члени клубу відзначають ювілеї окремих видатних митців української і світової літератури і намагаються розглядати життя і творчість ювілярів очима сучасної людини, відійти від хрестоматійних оцінок, використовуючи нові матеріали.

Це ювілеї Г. Квітки-Основ’яненка і М. Старицького, Т. Шевченка і О. Довженка, О. Пушкіна і М. Лермонтова, М. Гоголя і Ф. Достоєвського, І. Тургенєва і А. Чехова, І. Буніна і М. Булгакова, С. Єсеніна і В. Висоцького та ін.

“Тут присутній Шевченко“ – за такою назвою відбулася серйозна розмова про геніального поета, художника, мислителя. Тема привернула увагу науковців педуніверситету ім. М. Коцюбинського професора кафедри української літератури А. Подолинного, доцента кафедри світової культури Л.З. Єгурнової та старшого викладача цієї ж кафедри Г. Чернишової. До розмови підключилась велика кількість членів клубу. Ведучою вечора була вчителька української літератури, поетеса С. Єлісеєва.

200-літній ювілей з дня народження великого російського поета О.Пушкіна, оголошений ЮНЕСКО Пушкінським роком, зібрав шанувальників його музи, членів і друзів “Відкритої сторінки“ на ювілейний вечір “Что в имени тебе моем...“, присвячений адресатам лірики О. Пушкіна.

Ведуча вечора Г. Смолякова – ветеран клубу, пристрасний книголюб, – цікаво розкрила цю сторінку Пушкініани. Особливий інтерес викликали ті адресати, життя яких пов’язане з Україною, Поділлям. За активну участь у Пушкінських днях у Вінниці ювілейний оргкомітет нагородив клуб “Відкрита сторінка“ грамотою і багатьох членів клубу “Похвальними листами“.

На обох вечорах було багато спільного: проводились паралелі між Шевченком і Пушкіним. У центрі уваги всіх виступаючих була книга: як прижиттєві, так і сучасні видання. Доторкнутися до спадщини поетів допомогли артисти обласного музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

Темами для обговорення на засіданнях були інші яскраві постаті світової літератури, до яких проявили інтерес члени клубу.

Бентежному генію, французькому поету Артюру Рембо, який передбачив нові літературні напрямки ХХ сторіччя, було присвячено засідання: “Шалений! Що зробив ти зі своїм життям!“

На одному із засідань був розкритий поетичний світ іспанського поета Ф. Гарсіа Лорки – “Найпечальніша радість бути поетом“.

Дякуючи прагненню членів клубу поділитись своїми знаннями і улюбленими темами, у клубі відбулись засідання “Чи знаємо ми японську літературу“ (С. Луковникова), “Утопія та антиутопія у світовій літературі“ (А. Сенкевич) та ін. Особливу зацікавленість викликала тема “Шекспір і кіно“ (А. Сенкевич, М. Поздняков), у розкритті якої було широко використано відеоматеріали.

Досить широкий діапазон імен майстрів пензля, творчість і життя яких обговорювалась на засіданнях клубу: В. Тропінін, М. Реріх, І. Босх, С. Далі, українська художниця-емігрантка М. Башкірцева та ін. Цікавими були зустрічі з художниками-вінничанами В. Рибачуком і В. Польченком. Члени клубу побували також у творчій лабораторії Ф. Панчука.

На засіданнях клубу неодноразово звертались до музичного мистецтва, його представників різних епох. Це і композитор ХVІІІ ст. Д. Бортнянський, і наш сучасник А. Шнітке, і наш земляк М. Леонтович.

А ювілеї В.-А. Моцарта (“Цей чарівний і загадковий Моцарт“), Л. ван Бетховена (“У поєдинку з долею“), С. Рахманінова (“Музика завжди зі мною“), Ф. Шопена (“Геній польської музики“), Ф. Шаляпіна (“Шаляпін: сторінки життя“) перетво-рились у справжні свята.

Успішному проведенню цих свят допомагали викладачі музично-педагогічного факультету педуніверситету О.Є. Верещагіна, А. Завальнюк, викладачі училища культури і мистецтв О. Осокіна, Т. Сніжко, Т. Григор’єва, Т. Сибірякова та їх учні. Свого часу яскравою окрасою музичних вечорів були виступи одного з найкращих в Україні інструментального квартету “Аркона“, артистки обласної філармонії Н. Вікленко, юного скрипаля М. Грінченка та ін.

Мистецтвознавчі сторінки клубу були присвячені не тільки окремим іменам, а й цілим епохам у мистецтві. Так, французькому імпресіонізму, цьому цікавому явищу в історії європейського мистецтва, було присвячено засідання “Імпресіонізм: відображення мінливості світу“. Тут йшлося не тільки про художників, але й про імпресіонізм у художній літературі, музиці.

Вдалим був вечір під назвою “Модерн: поєднання краси з життям“, присвячений найвитонченішому художньому стилю рубежа ХІХ-ХХ століть. А засідання “Спокуса новизною: мистецтво ХХ ст.“ допомогло познайомитись з різноманітною палітрою напрямків у мистецтві ХХ століття. Особливістю цих засідань було широке використання відеофільмів як ілюстративного матеріалу.

Краєзнавчий матеріал дав великі можливості для ознайомлення з історією, культурою, літературою, мистецтвом нашого краю.

Клуб слідкує за літературним життям Вінниці, за виходом у світ нових творів вінницьких авторів, а також книг, пов’язаних з культурним життям міста.

Незабутнє враження справила презентація книги нашого земляка Н. Ципіса “Билет до Винницы“ за участю автора.

У рік 50-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною клуб звернувся до таємниць Вервольфу. На цей раз у гості до “Відкритої сторінки“ прийшли автор книги про ставку Гітлера І. Безуглий, кінорежисер Л. Червона та оператор І. Михєєв, що зняли фільм про Вервольф. Багато цікавої інформації отримали присутні від краєзнавця-дослідника Я. Бранька, що по всьому світу збирає дані про Вервольф.

У клубі популярними стали презентації нових книг. Першою відбулась презентація книг членів клубу Г. Смолякової “И в скольких жила зеркалах“ і С. Травневої (Єлісеєвої) “Із невідомості спішу“, виданих в одному році.

В 90-ті роки у Вінниці була заснована Подільська літературно-мистецька премія “Кришталева вишня“. В зв’язку з цим у клубі пройшла презентація книг лауреатів премії і зустріч з ними. Приємно, що цю премію отримала Г. Смолякова за свою книгу про Ахматову. Лауреатом став і шанувальник “Відкритої сторінки“ професор А. Подолинний за книгу “З-над Божої ріки“.

Відбулась прем’єра книги-альбому професора медуніверситету О. Кучеренка “Медицина і живопис“.

Серйозною подією у житті міста стало видання літературно-художнього та історико-краєзнавчого альманаху “Вінницький альбом“. Ініціатором і упорядником перших двох випусків альманаху є член клубу, цікава людина, журналіст за фахом, директор СПТУ № 15 В. Петров. З виходом у світ кожного випуску альманаху у клубі відбувалася його презентація.

Засідання “У нас в гостях – музи“ було присвячено поетесам м. Вінниці Г. Овсієнко та Т. Артем’євій.

Рада клубу організувала екскурсію на відкриття музею П. Чайковського у Браїлові, що під Вінницею. Члени клубу відвідали також музей А. Ахматової, який функціонує в с. Слобідка-Шелехівська Хмельницької області, художній музей ВДТУ.

Пізнавальним було засідання, яке розкривало мистецтво іконопису “Побачити та почути ікону“ з переглядом фільму “Подільська ікона“. В засіданні взяв участь відомий вінницький художник-колекціонер подільських ікон Л. Дідур.

Наш обласний музично-драматичний театр носить ім’я М. Садовського. Коли Україна відзначала його 140-річний ювілей, у клубі відбулося засідання, присвячене видатному митцю театру “Із когорти корифеїв українського театру“.

“Відкриту сторінку“ пов’язує давня і міцна дружба з театром. Постійними гостями, учасниками багатьох подій в клубі є його провідні актори: народні артисти України Н. Кондратюк, А. Овчаренко, заслужені артисти України А. Цехместрук, В. Король, артисти В. Постніков, В. Шалига та ін.

З року в рік збільшується кількість членів клубу. На його вогник, запалений п’ятнадцять літ тому, після напруженого дня поспішають люди різного віку і різних професій, різного світобачення й світосприйняття, навіть різних релігійних поглядів. Кожен знає: тут його сприймуть, тут його вислухають і зрозуміють, тут поділяться думками і підтримають. Тут для нього відкривається шлях до самореалізації. Тут у нього є шанс повірити в себе.

ВОНИ ВІДКРИВАЛИ СТОРІНКИ КЛУБУ

Тимощук Лілія Михайлівна– бібліотечний працівник, колишня завідуюча відділом міського абонементу ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, ветеран клубу “Відкрита сторінка“.

Натхненник і організатор роботи клубу і проведення багатьох його засідань. Здійснювала зв’язок тематики засідань клубу з книгою. Провела двадцять чотири бібліотечних огляди літератури. Інформувала через обласну пресу населення міста про життя клубу.

В клубі з 1986 р.

 Смолякова Галина Миколаївна– кандидат медичних наук, доцент кафедри нормальної фізіології ВДМУ ім. М. Пирогова.

Внесла великий вклад в роботу клубу. Започат-кувала проведення засідань, присвячених поетам “срібного віку“: А. Ахматовій, М. Гумільову, О. Блоку, М. Цвєтаєвій, М. Волошину. Є одним з відомих ахматознавців в Україні (видала 3 книги). Була ведучою Пушкінського ювілейного засідання до 200-річчя з дня народження поета “Что в имени тебе моем...“ та ін. (Всього провела 14 засідань). У популяри-зації літератури і клубу широко використовувала пресу.

В клубі з 1989 р.

Сенкевич Анна Віліївна– зав. відділом мистецтв ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

За 15 років роботи в клубі підготувала і провела двадцять одне засідання: “Повернуті з небуття...“, “Утопія і антиутопія в світовій літературі“, “Шалений, що зробив ти із своїм життям!“ (Артюр Рембо), “Модерн: поєднання краси з життям“, “Шекспір і кіно“, “Продовжую жити“ (В. Висоцький), ін. Автор сценаріїв: “Мгновение и вечность М. Лермонтова“, “Серенада на всі часи“ (Вечір романсу), “Равенство дара души и глагола“ (М. Цвєтаєвій – 100), “На Україну повернусь“ (Українська літературна діаспора).

З 2000 р. відповідальна за роботу клубу.

Подолинний Анатолій Мусійович – кандидат філологічних наук, професор кафедри української літератури ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Один з перших популяризаторів теми “Повернуті імена української літератури“. Під такою ж назвою провів засідання в клубі, а також був ведучим засідань “Подільські письменники в діаспорі“, “Довга дорога додому“ (В. Стус). Разом з колегою по кафедрі Б. Хоменком провели засідання “Основоположник художньої прози в новій українській літератури“ (Г. Квітка-Основ’яненко. До 220-річчя від дня народження).

 Чернишова Ганна Семенівна – старший викладач кафедри світової культури ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Ведуча засідань: “Немеркнуча палітра: В. Тропінін“, “Фантастичний світ І. Босха“, “Життя як мистецтво: Сальвадор Далі“, “Імпресіонізм: відображення мінливості світу“ та ін. Всього провела 10 засідань. Започаткувала цикл засідань “Мистецтво епохи Відродження“.

В клубі з 1991 р.

 Єгурнова Лілія Зосимівна– кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової культури ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Одна із знавців поетів “срібного віку“. На її рахунку ведення засідань, присвячених творчості поетів цього періоду: А. Ахматової, М. Гумільова, О. Блока, О. Мандельштама. Була ведучою засідання “Довга дорога додому“ (До 55-річчя від дня народження нашого земляка – поета В. Стуса) та ін. Всього провела 8 засідань.

В клубі з 1989 р. 

 Чупира Людмила Миколаївна – колишній провідний фахівець Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Працювала над темою “Повернуті імена української літератури“. На шести засіданнях, де була однією з ведучих, провела бібліографічні огляди по темі. Брала участь в написанні сценарію “На Україну повернусь“ (українська літературна діаспора).

В клубі з 1990 р. 

Хлапова Тетяна Вячеславівна– викладач світової літератури СШ “Аист“.

Прийшла в клуб після засідання “Повернуті імена“. Ведуча засідань “Мне бы только правду рассказать...“ (В.Шукшин), “І.С. Тургенєв: живі сторінки“, “Гоголь знайомий і незнайомий“.

Їй належить ідея проведення “Книжкових калейдоскопів“.

В клубі з 1989 р.

Поздняков Микола Миколайович – старший викладач кафедри світової літератури ВДПУ ім. М. Коцюбинського, поет.

За два роки перебування в клубі був ведучим чотирьох засідань: “Лауреати Подільської премії “Кришталева вишня“, “Між двох берегів (В. Набокову – 100)“, “Шекспір і кіно“, “Людина “срібного віку“.

В клубі з 1999 р.

 Верещагіна Олена Євгеніївна – викладач музично-педагогічного факультету ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Ведуча засідань: “Симфонія світла і радості“ (С. Прокоф’єву – 100), “Альфред Шнітке: щоб не трапилось – залишається музика“, “Музика епохи Відродження“.

 Єлісєєва Світлана Миколаївна– вчителька української літератури СШ № 11, поетеса.

Брала участь у заходах з української літератури. Ведуча засідань: “Поезія – завжди неповторність“ (Л. Костенко), “Я належу людству“ (О. Довженко – 100), “Тут присутній Шевченко“. Провела презентацію збірки своїх віршів “Із невідомості спішу“.

В клубі з 1990 р.

Поляруш Ніна Степанівна– кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Ведуча засідань “Я належу людству“ (О. Довженку – 100), Незгасна зоря Симоненкової поезії, “Я вибрала долю собі сама“ (Л. Костенко).

 Осокіна Олена Юріївна– викладач Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Леонтовича, музикознавець.

В клубі вела засідання, присвячені життю та творчості Ф. Шопена, Л. Бетховена, С. Рахманінова, а також вечір “А. Апухтин в русском романсе“.

Михей Людмила Володимирівна– викладач ВДМУ ім. М. Пирогова.

Була однією з ведучих засідань: “Окружение Анны Ахматовой: Николай Гумилев“, “Моим стихам... настанет свой черед...“ (М. Цвєтаєва), “Продовжую жити...“ (В. Висоцький).

 Семеренко Василь Петрович – кандидат технічних наук, доцент кафедри обчислювальної техніки ВДТУ.

Один з ветеранів клубу. Ведучий засідань: “Світ М. Реріха“, “Погляд кіноаматора на Московський фестиваль“. Організував екскурсію членів клубу у художній музей ВДТУ.

В клубі з 1986 р.

 Амосова Євгенія Михайлівна– театрознавець, викладач всесвітньої літератури СШ “Аист“.

Одна з ведучих засідань “І.С. Тургенєв, живі сторінки“ , “Гоголь знайомий й незнайомий“, “Майстер“ (М. Булгакову – 100).

В клубі з 1991 р.

Журунова Тетяна Георгіївна – мистецтвознавець, завідуюча відділом образо-творчого мистецтва обласного художнього музею, член обласної Спілки художників України.

Ведуча засідань: “Модерн: поєднання краси з життям“, “Імпресіонізм: відображення мінливості світу“, “Спокуса новизною: мистецтво ХХ століття“.

В клубі з 1998 р.

 Сніжко Тетяна Миколаївна – мистецтвознавець, викладач Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Леонтовича, працівник Вінницької обласної філармонії.

Ведуча засідань: “Цей чарівний і загадковий Моцарт“, “Лесь Курбас: Театральні пошуки на початку ХХ століття“.

Луковникова Світлана Миколаївна – інженер.

Була ведучою засідань клубу: “Чи знаємо ми японську літературу?“, “Біографія одного пам’ятника: Соловки“.

В клубі з 1992 р.

 Можаєва Тетяна Аркадіївна – викладач української і світової літератури вінницького технікуму електронних приладів.

Ведуча вечорів “Я сердцем никогда не вру“ (С. Єсєніну – 100), “Души отчаянный протест“ (Ф. Достаєвський).

В клубі з 1993 р.

 Петров Володимир Борисович– директор СПТУ № 15, журналіст за фахом.

Видав літературно-художній та історико-краєзнавчий альманах “Вінницький альбом“. Провів презентації першого та другого його випусків. Відбулась презентація збірки віршів учнів ПТУ № 15, куди були запрошені члени клубу “Відкрита сторінка“.

В клубі з 1995 р.

Грозна Наталя Зорянівна – ст. викладач кафедри світової культури ВДТУ.

Ведуча засідань “Побачити та почути ікону“ та “Найпечальніша радість бути поетом“ (Ф. Гарсіа Лорка).

В клубі з 1993 р.

По одній сторінці клубу відкрили: М. Лобанова (лікар-фтизіатр) – “Маловідоме з життя відомих: О. Вертинський“; Т. Комар (викладач психології, університет “Україна“), “У нас в гостях – психологи“; Л. Ємел’янова (поетеса) – “Под знаком Стрельца“ (презентація авторської збірки віршів), Н. Плаксієнко (викладач хімії медичного університету) – “Спалахнула зіркою на чужому небі“ (українська художниця М. Башкірцева).

ГОВОРЯТЬ ЧЛЕНИ КЛУБУ

Клуб зумів консолідувати людей, що люблять книгу, слово, мистецтво, літературу, духовне спілкування. Він допоміг пізнати себе й інших.

А. Чернишова, старший викладач кафедри світової культури ВДПУ

Клуб – це оазис культури, це можливість спілкування з цікавими людьми, це підвищення культурного рівня; це використання отриманих знань у своїй роботі.

Л. Вознюк, викладач зарубіжної літератури ТУ № 19

 “Відкрита сторінка стала частиною мого життя“.

А. Сенкевич, бібліотечний працівник, зав. відділом літератури та інформації з питань мистецтв і культури ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Подобається атмосфера доброзичливості в клубі. Тут я пізнав багато цікавих, ерудованих людей. Після засідань відчуваєш значне емоційне піднесення.

В. Подзе, викладач ВДТУ

Я вся у “Відкритій сторінці“: в її людях, справах, успіхах і негараздах. Це моє життя.

Л. Тимощук, ветеран клубу, колишня завідуюча міського абонименту ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва

Клуб “Відкрита сторінка“ для мене – це вікно в світ мистецтва, літератури, поезії. Це – як ковток свіжого повітря! Спасибі, що він є і, вірю, буде!

Л. Ємел’янова, заст. голови літературно-поетичного об’єднання “Сучасник“ при кафедрі світової літератури ВДПУ, поетеса

Расту вместе с клубом...

О. Димніч, викладач історії

Клуб “Відкрита сторінка“ – подарунок долі.

А. Бороніна, викладач англійської мови СШ № 29

Мое отношение к клубу – влюбленное и преданное!

Л. Єгурнова, доцент кафедри світової культури ВДПУ

Для мене клуб – це зустріч з новою книгою, з друзями по духу.

А. Липська, зав. відділом обласного краєзнавчого музею

Люблю “Відкриту сторінку“, з зацікавленістю відвідую, пишаюсь ставленням працівників бібліотеки до роботи клубу. На таких людях тримається життя!

Є. Орлова, викладач російської літератури

Невозможно объять необъятное. Но в клубе “Открытая страница“ к этому можно максимально приблизиться. Боже, храни клуб, ее организаторов и всех членов клуба.

А. Молюський, військовослужбовець

Для меня клуб – отдушина, прикосновение к миру прекрасного.

Н. Плаксієнко, викладач кафедри хімії ВДМУ

·  Ты в клуб пришел. Открой и не таи,

Ни мысли, ни дела свои.

В неведомое алый парус мчится –

Всегда вас ждет “Открытая страница“.

* * *

Как нужно, чтобы в сумраке ночном

Свеча в окне горела за стеклом...

Т. Можаєва, викладач української і світової літератури технікуму електронних приладів