|
ІІ науково-практична конференція «Бібліотека в умовах сучасності і конструювання майбутнього» м. Вінниця 25 вересня 2019 р.
|
Кізян Ольга Іванівна,
завідувач відділу наукової
інформації та бібліографії
Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва
У статті розглянуто поняття «електронна бібліотека», її основні функції та призначення. Схарактеризовано найбільш значущі електронні бібліотеки України, створені бібліотеками, установами, організаціями та окремими особами.
Ключові слова:електронна бібліотека, електронні інформаційні ресурси, вебресурси, оцифровані документи, повнотекстові бази даних.
У сучасній науковій думці переважає розуміння, що електронна бібліотека (ЕБ) – це розподілена інформаційна система, що дозволяє накопичувати, надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних повнотекстових документів, які доступні в зручному для користувача вигляді через глобальні мережі передавання даних. Фахівці зазначають, що як синоніми терміну «електронна бібліотека» використовуються «цифрова бібліотека» і «віртуальна бібліотека». З огляду на форми подання даних термін «цифрова бібліотека» більш точний, ніж «електронна бібліотека», оскільки всі матеріали, що зберігаються в такій бібліотеці, попередньо так чи інакше оцифровуються, тобто мають цифровий, дискретний характер.
Основною метою створення наукових ЕБ є забезпечення наукових досліджень, надання науковцям можливості ефективного доступу до інформаційних ресурсів, зокрема:
· створення нових технологій наукових досліджень, ефективного інструментарію для їх проведення;
· представлення результатів наукових досліджень широкому колу науковців;
· запобігання втрати наукових колекцій для майбутніх науковців;
· забезпечення можливості наукового співробітництва як на регіональному, національному, так і на міжнародному рівні.
ЕБ складається з кількох компонентів, а саме: функціональної частини та інформаційних ресурсів (ІР). Функціональна частина відображається в сервісах, що надає електронна бібліотека. Інформаційні ресурси – це контент електронної бібліотеки, поданий у певному форматі та відповідним чином описаний.
Основні функції електронної бібліотеки відповідають функціям сучасної традиційної бібліотеки, проте вони модифіковані, оскільки ґрунтуються на широкому використанні сучасних інформаційних технологій, які фахівці окреслюють так:
• кумулятивна – формування інформаційних ресурсів в електронній формі з використанням рiзних форматів;
• меморіальна – зберігання впродовж тривалого часу в електронній формі інформаційних ресурсів, що містять відомості про історію і культуру, а це забезпечує формування соціальної пам’яті суспільства;
• комунікаційна – надaння достyпу користувачам до баз знань;
• інформаційна – задоволення інформаційних потреб різних категорій користувачів;
• довідкова – пошук достовірних фактографiчних та бібліографічних даних;
• освітня – інформаційний супровід освітніх, науково-дослідних, виробничих процесів;
• культурна (просвітницька) – за допомогою інноваційних технологій введення в науковий обіг, поширення серед користувачiв інформації про документи, які складають історичну та культурну цінність;
• когнітивна – управління знаннями та продукування нового знання, його аналітико-синтетичне опрацювання з використанням новітніх інформаційних технологій;
• соціальна – надання користувачеві можливості дистанційного освоєння знань, ознайомлення з алгоритмами інформаційного пошуку на основі інноваційних інструментів, які забезпечують ефективне орiєнтування в інформаційному просторі, такий підхід спонукає його до участі у соціокомунікативних процесах;
• науково-дослідницька – інформаційна підтримка наукових досліджень та проведення власних наукових розвідок.
Об’єднання в сучасній бібліотеці історично традиційних функцій, використання електронних ресурсів і сервісів, а також упровадження нових альтернативних технологій, якісна організація і наявність усіх інформаційних ресурсів – це, на думку науковців, головні ознаки «гібридної бібліотеки». Такий процес свідчить про те, що створення гібридної бібліотеки не розглядається в контексті надання яких-небудь спеціалізованих послуг, а дозволяє змінити погляд на саму ідею бібліотеки, що передбачає надання цифровим і друкованим матеріалам однакового статусу. Гібридні бібліотеки покликані об’єднати переваги нових інформаційних технологій, реалізовані в ЕБ, і переваги книгозбірень традиційних, які, на відміну від інших систем і структур інформаційного забезпечення суспільства, зберігають відомості практично з усіх галузей знань і обслуговують майже всі соціальні верстви, користувачів різних вікових і професійних категорій.
Основним призначенням електронних бібліотек є надання читачам повних текстів документів і функціональних можливостей роботи з ними в поєднанні з інформацією, поданою в інших форматах, наприклад, файлів, що містять зображення, звук, анімацію, відео. Саме можливість накопичувати і надавати доступ до документів різного формату є вагомою перевагою електронних бібліотек. Сьогодні активно діє безліч електронних бібліотек, що містять інформаційні ресурси різних напрямів, обсягу і якості, які доступні користувачам через глобальну мережу Інтернет.
Як показали дослідження, проведені фахівцями, – найбільш значущі, потужні електронні бібліотеки національного рівня були створені у різних країнах світу саме на базі національних бібліотек. І це цілком закономірно, адже вони є інтеграторами національних електронних ресурсів, законодавцями технологічних принципів їх організації. Створення національного ресурсу документальної пам’яті для усіх передових країн світу стало політично значущим свідченням історичного розвитку національної держави та її науки, освіти, культури (як наприклад, Болгаріка, Британіка, Галліка, Германіка, Полоніка, Гунгаріка тощо), що містить інформацію про джерела інтелектуального та культурного надбання народу та його світове визнання.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського у 2013 р. на Конгресі українознавців презентувала новий проект – «Електронна бібліотека «Україніка» – зведеного бібліографічного та електронного ресурсу усієї документальної спадщини України з організацією доступу до науково-довідкових, бібліографічних і текстових ресурсів, репрезентації оригіналів документів у цифровому форматі з широкими можливостями представлення на сайтах бібліотек, архівів, наукових установ у глобальній світовій мережі. Започаткована НБУВ «Україніка» має передусім науковий, академічний, характер. Її головне призначення – слугувати якомога більш повною інформаційною базою для розвитку вітчизняної науки, вищої освіти, задоволення потреб закладів культури, органів державного управління, політикуму. Мета проекту – акумулювати у цифровому форматі твори усіма мовами, незалежно від місця видання, про український народ, територію України та про всі народи, які жили або живуть на цій території. Це дозволило надати користувачам електронної бібліотеки знання про Україну, її народ, його історію, традиції та культуру, розбудовану політичну націю, сформовану нею державу; матеріали про природне, географічне середовище, демографічний, економічний, соціальний, освітній, науковий потенціал України, здобутки української нації, її місце у світовому цивілізаційному розвитку.
Основними джерелами поповнення електронної бібліотеки є електронні ресурси НБУВ, вільнодоступні мережеві електронні ресурси, українознавчі сайти та вебресурси наукових установ, культурних закладів, оцифровані видання із фондів НБУВ та інших бібліотек, авторські електронні версії видань. Наразі триває наповнення електронної бібліотеки.
Мета Цифрової бібліотеки історико-культурної спадщини – забезпечення вільного онлайнового доступу до оцифрованих документів з фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та організація цифрових історико-культурних колекцій. Структурована ЕБ за видами оцифрованих видань: книги (більше 1 тис. назв), стародруки (145 назв), рукописи, газети, журнали (кінець ХІХ – 40-ві рр. ХХ ст.), карти, ноти, зображення, фото.
Цифрова бібліотека «Наукова періодика України – зібрання періодичних наукових фахових видань на вебпорталі Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Формування даного інформаційного ресурсу розпочалося у 2008–2009 рр. Його реалізація сприяла зміцненню інформаційної бази для підтримки інноваційної діяльності та супроводження процесу суспільних реформ у державі, включенню національних інформаційних ресурсів у міжнародну систему наукових електронних комунікацій, формуванню позитивного іміджу української науки. У зв’язку з реконструкцією старого сайту Бібліотеки інформаційний ресурс «Наукова періодика України» з вересня 2013 р. був переведений на нову платформу (САБ ІРБІС) для забезпечення нових пошукових можливостей та інтеграції до міжнародних науково-інформаційних систем. Перевагами нового інтерфейсу «Наукової періодики України» є:
· наявність повної інформації про публікацію: журнал, випуск, рік тощо;
· можливість наводити правильний бібліографічний опис наукових публікацій відповідно до ДСТУ;
· можливість проводити пошук публікацій за Авторським покажчиком, Покажчиком назв публікацій, за авторським індексом є можливість підібрати всі публікації даного автора наявні в електронному вигляді;
· проводити розширений пошук за ключовими словами із назв публікацій;
· оперативно із знайденого бібліографічного опису за гіперпосиланням добирати всі публікації певного автора;
· від бібліографічного опису наукової публікації за гіперпосиланням переходити до повного опису журналу для з’ясування його фахової спрямованості та спеціальності ДАК України;
· від бібліографічного опису наукової публікації за гіперпосиланням переходити до змісту журналу для перегляду всіх публікацій випуску;
· можливість попереднього перегляду тексту без його завантаження на комп’ютер користувача (має бути встановлена програма для перегляду PDF-файлів).
· інтеграція інформації « Наукової періодики України» з Реферативною базою даних «Україніка наукова».
Реалізована можливість скористатись розширеним пошуком, який надає реферативна база даних, а потім переглянути знайдені повні тексти статей:
для електронних версій публікацій виводиться інформативний реферат;
у реферативній базі даних виводяться посилання на відповідний повний текст публікації.
Загальнодержавна Реферативна база даних «Україніка наукова» – унікальний національний реферативний електронний ресурс Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, призначений для інформаційного обслуговування вітчизняних науковців і представлення здобутків української науки у світовому інформаційному просторі.
Обсяг поповнень бази: 3,5–4 тис. записів щомісячно; періодичність оновлень: двічі на місяць; мова: бібліографічні описи наводяться мовою оригіналу документа, реферати – переважно українською мовою; пошукові елементи: автори публікацій, редактори, укладачі та інші особи; назва публікації; ключові слова (пошук за будь-яким словом з бібліографічного опису або тексту реферату); галузі знання, назва періодичного видання; індекс Рубрикатора НБУВ; рік видання; вид видання; програмне забезпечення: САБ «ІРБІС-64». На основі РБД «Україніка наукова» вже понад 20 років видається Український реферативний журнал «Джерело». До речі, на основі інформаційного масиву РБД здійснюється низка бібліометричних досліджень, спрямованих на вивчення динаміки надходження, видового розподілу, тематичного наповнення документів, публікаційної активності окремих вчених і наукових установ, визначення пріоритетних напрямів у різних галузях.
Електронна бібліотека «Культура України» створена за ініціативи Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого у листопаді 2010 р. До її складу включаються ресурси, що фізично зберігаються у фондах бібліотек, музеїв та інших закладів культури та ті, що надані авторами за договором на право використання об’єкта авторського права. Фонд електронної бібліотеки складається з 4-х основних колекцій: Культурологія, Мистецтво, Етнографія, Заклади культури, які в свою чергу містять підколекції.
У «Концепції нового інтегрованого ресурсу – електронної бібліотеки «Культура України», затвердженої Міністерством культури України від 29 листопада 2011 р. № 1094/0/16-1, зазначено, що функціонування ЕБ спрямовано на досягнення наступних цілей:
· інтеграція культури народів України у європейський і світовий інформаційний простір, зміцнення культурних зв’язків і формування позитивного іміджу України у світі;
· забезпечення рівної можливості безкоштовного доступу користувачів до надбань української культури і мистецтва за допомогою Інтернет мережі;
· надання користувачам якісно нових можливостей роботи з інтегрованим інформаційним ресурсом бібліотек, музеїв та інших закладів культури в єдиній точці доступу;
· створення електронних копій друкованих документів для збереження культурної спадщини, що знаходиться у фондах бібліотек та інших закладів культури та запобігання фізичного зносу документів;
· підвищення ефективності використання документів, розкриття фондів бібліотек, музеїв, архівів та інших закладів культури з питань культури і мистецтв;
· створення можливості працювати одночасно з одним і тим же виданням багатьом користувачам. ЕБ має стати складовою Національної електронної бібліотеки.
Учасниками проекту є обласні універсальні наукові бібліотеки, наукові установи, видавництва України, окремі автори. Кількість оцифрованих документів – більше 10 тис.
У 2011 р. Національною історичною бібліотекою України спільно з компанією «Електронні архіви України», Українською бібліотечною асоціацією, Молодіжною громадською організацією «Асоціація молодих науковців «Інтелектуальне лідерство» за підтримки Міністерства культури України розпочата реалізація проекту «Історична спадщина України». ЕБ формується за принципом профільних тематичних колекцій і містить електронні документи – рідкісні та цінні видання XVI – початку ХХ ст. історичного профілю з фонду НІБУ у форматах pdf, flash-публікацій та djvu. Нині відскановано пам’ятні книжки губерній та округів, історико-статистичні описи церков та парафій, видання з колекції Митрополита Флавіана тощо. Більшість з цих видань наразі перебувають у зоні підвищеного ризику руйнування. Тому саме ці пам’ятки культури насамперед потребували створення страхових електронних копій для вирішення проблеми їх збереження і доступності.
Національна історична бібліотека України у 2014 р. розпочала роботу ще над одним унікальним проектом – бібліотечно-культурологічним зведеним інтегрованим краєзнавчим електронним мультиресурсом «Історія міст і сіл України». Його реалізація передбачає створення комплексного інформаційного продукту, який містить бібліографічний опис документів, глибоку змістову і формальну їх аналітику, часткове чи повне зображення, а також повний текст документів, опис архівних матеріалів, музейних експонатів, пам’яток культури, витворів мистецтва тощо. У даному інформаційному продукті подаються відомості про фондоутримувачів документів, архівних матеріалів і музейних експонатів, місцезнаходження пам’яток культури.
На сьогодні значну наукову електронну бібліотеку джерел і праць з історії України зібрав на своєму вебсайті Інститут історії України НАН України (адреса в Інтернеті: http://history.org.ua/uk).
Корисними для наукових досліджень будуть також такі українські електронні бібліотеки:
«Ізборник: Історія України IX–XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації» (http://izbornyk.org.ua/) – проект електронної бібліотеки давньої української літератури, який представляє українські літописи, хроніки, житія, апокрифи, граматики, лексикони, історично-мемуарну прозу, перекладні та поетичні твори, Слово о полку Iгоревiм тощо. Повні тексти розміщено за тематичними рубриками: «Літописи», «Мовознавство», «Історія», «Давня українська література», «Тарас Григорович Шевченко», «Політологія», «Літературознавство», «Граматики та лексикони», «Історичні мапи». Сьогодні «Ізборник» має два дзеркала – головне знаходиться за адресою: http://litopys.org.ua/ (відкрито 1.10.2003), допоміжне – http://izbornyk.org.ua/ (відкрито 25.10.2008).
Електронна бібліотека «Diasporiana» (http://diasporiana.org.ua/) – проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції, заснований у 2011 р. Олегом Богуславським, директором Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, академік Академії наук вищої освіти України. На думку засновника, українська еміграція в різних країнах світу, прагнучи зберегти національну та культурну ідентичність, видавала і видає велику кількість книжкових, періодичних та неперіодичних видань. Це великий шар інформації який з об’єктивних і суб’єктивних причин залишається невідомим як широкій громадськості, так і науковцям. Мета проекту – створення цифрових копій таких видань для вільного доступу до них через мережу Інтернет усіх бажаючих. Оцифровані документи зібрані за такими темами: «Україніка», «Історія», «Ідеологія», «Літературознавство», «Політологія» тощо.
«EXLIBRIS: українська електронна бібліотека: історія, публіцистика, художня література» (http://exlibris.org.ua/). Е-бібліотека вміщує ряд цікавих творів історичної тематики, наприклад В. Антоновича «Про козацькі часи на Україні», О. Апанович «Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі», В. Волковинського «Нестор Махно: легенда і реальність» тощо. На жаль, не всі видання вдалося переглянути, наприклад А. Драгана «Пам’ятаймо про Вінницю» (Джерзі Ситі : Вид-во Укр. нар. союзу «Свобода», 1986). З повним текстом цієї книги можна ознайомитися за е-адресою: http://diasporiana.org.ua/ukrainica/14508-dragan-a-pam-yataymo-pro-vinnitsyu/
LIBRARIA – електронна бібліотека компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати онлайн доступ до чимбільшого масиву української історичної періодики. Учасники проекту розпочали роботу над створенням ресурсу у 2012 р. Наразі оцифровано близько 700 тис. сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, ідиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Ресурс постійно поповнюється. Планується представити у найближчі роки кілька мільйонів сторінок, значно розширивши географічні та хронологічні межі проекту.
Протягом кількох років, доки тривали роботи з оцифрування первісного масиву періодики, розробки платформи, презентації контенту тощо, доступ до ресурсу був необмежений. Але зважаючи на те, що проект є приватною ініціативою й потребує значних ресурсів для сканування, обробки та представлення онлайн колекцій, повний доступ до контенту, включно з переглядом зображень та розпізнаних текстів конкретних чисел, стає платним і передбачений лише для бібліотек. Доступ надається після укладання відповідної угоди, за статичними IP адресами у межах читальних залів або інших приміщень бібліотек. При цьому усі пошукові засоби, включно з результатами повнотекстового пошуку, залишаються відкритими.
Бібліографічний список посилань
Diasporiana : електрон. б-ка / О. Богуславський [та ін.] URL: http://diasporiana.org.ua/pro-proekt/ (дата звернення: 11.07.2019).
EXLIBRIS: українська електронна бібліотека: історія, публіцистика, художня література. URL: http://exlibris.org.ua/ (дата звернення: 11.07.2019).
Електронна бібліотека / Ін-т історії України НАНУ. URL: https://bit.ly/2DdXph7 (дата звернення: 11.07.2019).
Ізборник. Історія України IX–XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. URL: http://litopys.org.ua/ (дата звернення: 11.07.2019).
Історична спадщина України : електрон. б-ка / Нац. іст. б-ка України. URL: http://nibu.kiev.ua/greenstone/cgi-bin/library.cgi (дата звернення: 11.07.2019).
Колеватова А. В., Коваленко А. С. Проблеми розвитку наукової та інноваційної діяльності в Україні, основні шляхи їх подолання. Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 23 (1). С. 130–134. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/23_1_2019ua/29.pdf (дата звернення: 11.07.2019).
Культура України : електрон. б-ка / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого. URL: http://elib.nlu.org.ua/ (дата звернення: 11.07.2019).
LIBRARIA : архів укр. періодики онлайн / компанія Архів. інформ. системи. URL: https://libraria.ua/ (дата звернення: 11.07.2019).
Наукова періодика України / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. URL: https://bit.ly/2XFONLN (дата звернення: 11.07.2019).
Спірін О. М., Саух В. М., Резніченко В. А., Новицький О. В. Проектування системи електронних бібліотек наукових і навчальних закладів АПН України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. № 6 (14). URL: http://eprints.zu.edu.ua/3924/3/09somuoa.htm (дата звернення: 11.07.2019).
Резніченко, В. А., Захарова О. В., Захарова Е. Г. Електронні бібліотеки: інформаційні ресурси та сервіси. Проблеми програмування . 2005. № 4. С. 60–72.
Україніка : електрон. б-ка / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?C21COM=F&I21DBN=AUTHOR&P21DBN=UKRLIB (дата звернення: 11.07.2019).
Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини / Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=NAV&P21DBN=ELIB (дата звернення: 11.07.2019).
