ПОГРЕБИЩАНЩИНА-НАД-РОССЮ: брендинг території через бібліотеку

Красноштан Алла Олександрівна,

директор Погребищенської ЦБС

У статті подано досвід краєзнавчої роботи Погребищенської ЦБС як пріоритетного напрямку через призму туристичної привабливості Надросся.

Ключові слова:бібліотеки, Надросся, Погребище, краєзнавство, районне об’єднання краєзнавців; брендинг, прайм-тайм, краєзнавчі дні, краєзнавчі читання, читацькі конференції, презентації, диспути, літературні вечори, конкурси на кращого знавця краю, «Гра-мандрівка» по рідному краю, свята окремих населених пунктів, вулиць, кутків, слайд-розповідь, відео-прем’єра книги, краєзнавчі турніри, інтерактивні виставки.

Краєзнавство – один із домінантних напрямків роботи публічних бібліотек Погребищенської ЦБС.

Бібліотечне краєзнавство передбачає збір, упорядкування, вивчення, збереження і популяризацію історико-культурної спадщини регіону через формування краєзнавчого фонду, створення довідкового апарату, популяризацію краєзнавчих видань через масові заходи та наявність краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.

Але сучасні трансформаційні процеси у бібліотечній царині демонструють цікаві нові підходи до краєзнавчої роботи.

Так пріоритетним напрямком діяльності Погребищенської ЦБС став брендинг території нашого Надросся через призму туристичної привабливості. Бібліотечно-краєзнавчий туризм передбачає створення інформаційних передумов для розвитку територій як туристичних об’єктів.

Презентуючи визначні місця рідного краю, бібліотека пропонує користувачам по кожному об’єкту маршрутні листи, рекомендаційні списки літератури, накопичувальні папки, фото-, аудіо- та відеоматеріали. Алгоритм напрацювання туристичного маршруту – це не просто бібліографічна робота, а завжди активне обговорення з членами громади, збір спогадів, міфів, легенд і, часто, – захоплююча подорож.

Як зробити середньостатистичне надросянське містечко потенційно привабливим для туристів, цікавим для інвесторів і розвитку бізнесу, комфортним для життя і праці мешканців?

Саме цим переймаються користувачі нашої бібліотеки – активні члени районної громади. Серед них ті, хто цікавиться і вміє знайти, зберегти, узагальнити і популяризувати сторінки історії рідного краю: краєзнавці, представники малого бізнесу, освітяни, майстри народних промислів, журналісти. Адже саме публічні бібліотеки мають достатньо повноважень і компетенції для того, щоб бути інформаційними агенціями екології і туризму.

Найлогічнішим, на нашу думку, найперше – активізувати краєзнавчі розвідки і дослідження, щоб повернутися обличчям до своєї малої батьківщини, зібрати по зернинці все, що вона народила, – від міфів, легенд, казок, пісень, звичаїв і обрядів до деталей побуту, щоденної праці, світлих і чорних (а їх, на жаль, було доста на всіх етапах розвитку) сторінок історії. Знайти оті «родзиночки», «смаколики» кожної території, сформувавши сприятливий набір вражень, переконавши себе й навколишній світ у неповторній і знаковій привабливості населеного пункту.

Це і аналіз архівних джерел, які засвідчують історію сіл, інформація про унікальні пам’ятки історії, архітектури, природи. Адже практично для всіх населених пунктів району характерною є наявність власної, унікальної історії, яка, безумовно, може бути покладена в основу територіальних брендингів. При цьому важливими можуть бути особливості заснування села, наявність архітектурних та релігійних пам’яток історії, зв’язок з відомими особистостями, особливості господарсько-економічної історії тощо.

Тому саме у центральній районній бібліотеці утворилася ініціативна група – підприємці, краєзнавці, депутати місцевих рад, представники преси, органів місцевого самоврядування. Генератором ідей став голова Спілки підприємців району Микола Бердиш, котрий, об’єднавши навколо себе однодумців, взявся за реалізацію проекту. Найперше, відкрити для себе потенційні туристичні маршрути вирушили у Спичинці, Круподеринці, місто Погребище.

Переконавшись у неповторності куточків погребищенського краю, започаткували районний краєзнавчий конкурс «Надросянськими стежками». Загалом на конкурс було подано 25 робіт у різнопланових варіаціях – реферати, таблиці досліджень, родові дерева, картини, презентації тощо.

Під час краєзнавчого прайм-тайму було проведено презентацію робіт, знайомство з їхніми авторами, підбиття підсумків конкурсу та визначення переможців.

І місце – Жанна Поліщук (родовід Ржевуських – дослідження і творчі роботи; краєзнавчі розвідки в рамках творчої спадщини Н. А. Присяжнюк). ІІ місце – гурток «Паросток» Новофастівської школи (керівник Л. Семко), робота «Мій рідний край, моє Надросся» та школа с. Плисків, робота «Життя та загибель єврейської громади містечка Плискова» (керівник К. Конопко). ІІІ місце – О. Шульгань, робота «Божий камінь» (картина і реферат).

Номінації : «Віра і вірування в історії рідного краю» – О. Павліченко «Джерела «Сльози Божої Матері» (картина і реферат). «Шрами Голокосту» – Погребищенська школа № 2 «Голокост у документах і фото» (керівник Т. Андрощук). «Сторінки історії малої батьківщини» – В. Дерегуз «Велич села Юнашки» та М. Рибак «Нариси історії села Борщагівки» (реферати, збірки поезій). «Наша історія літературними стежками» – В. Мимоход «Шевченко і Надросся». «Сучасний підхід до популяризації краєзнавства» – Гопчицька територіальна громада «Осередок історичної спадщини».

Подяки за участь: районна бібліотека для дітей «Мить історії», Ольга Гнатюк (с. Малинки) «Історія господарства села Малинки», Надія Затоковенко (м. Погребище) «Святині для душі і серця», Петро Коротун (м. Погребище) «Розкопане в період війни 1941–1945 рр.», Алла Красноштан (м. Погребище) «Наполеон Орда і Надросся: історія в малюнках», Ольга Лесик (с. Адамівка) «Провидець Володимир», Галина Нечитайло (с. Юнашки) «Цілюще джерело», Любов Осюкова (с. Мончин) «Історія села Мончин», Владислав Поліщук (школа № 2 м. Погребище) «Доля, що стала піснею», Людмила Прядун (ВПУ № 42) «Камінь МАР: історія і сучасність», Галина Переклад (с. Станилівка) «Серед сріблястих ставків мальовниче моє село Станилівка», Тетяна Тригуб (школа № 1 м. Погребище) «Валентина Сторожук», Юрій Хмельовий (м. Погребище) «Генетично-етнічний код Надросся».

Екскурсом в історію Надросся вилилося спілкування учасників заходу. Цілий ряд об’єктів набули статусу туристичних маршрутів саме завдяки дослідженням учасників конкурсу!

Безперечно, дослідження і напрацювання кожного краєзнавця варті детального представлення і вивчення. Тому учасники прайм-тайму прийняли одностайне рішення: створити при бібліотеці об’єднання краєзнавців для координації подальшої діяльності і спільних заходів.

Робота бібліотеки по збору і впорядкуванню краєзнавчих матеріалів, популяризації історії рідного краю та брендингу території триває постійно.

Про зацікавленість громадськості у розвитку туристичної привабливості малої батьківщини свідчать проведені добрий десяток подорожей і екскурсій Погребищанщиною; районний краєзнавчий конкурс «Надросянськими стежками» і підбиття його підсумків на краєзнавчому прайм-таймі.

Навіть ідея започаткування Всеукраїнського фестивалю «Україна сакральна» біля Божого каменю МАР народилася у нашій бібліотеці! Ми зініціювали зустріч представників громади з доктором історичних наук, професором, Почесним краєзнавцем України, академіком Міжнародної академії досліджень майбутнього Василем Моргуном, автором книг «МАР «Поема вольного народа»: Вступ до сакральної історії України», «Легенды истоков Роси: Главы из сакральной истории Украины», «Как нам возродить «славу України»: Введение в сакральную историю страны. Під час спілкування Василь Андрійович запропонував створити громадську організацію Рух «За зміцнення національної єдності», метою якої є сакральне відродження Надросянського краю. І ось уже два роки поспіль у день Преображення Господнього, на Яблучного Спаса наше Надросся збирає Всеукраїнський форум національного єднання. Чому об’єднавчий рух започатковується саме в Погребищі, непримітному нібито райцентрі Вінницької області? Краєзнавчі розвідки і узагальнення говорять про історичне та символічне значення нашого старовинного міста і Божого каменю Мару-в-Погребищі-над-Россю – для козацтва та України. Зокрема, про причетність міста і його сторожового Каменю до народження козацько-гетьманської України у 1648 році, про Погребищенське коріння наказного гетьмана Максима Кривоноса, про традиційне триденне всенародне паломництво до Каменю на свято Петра та Павла та багатьма іншими об’єктивними обставинами, котрі наче пазли склалися в єдине ціле, давши старт потужному рухові…

Ще одним дієвим напрямком бібліотечного краєзнавства стали для наших публічних бібліотек усноісторичні дослідження. Сучасне розуміння усної історії включає три основні компоненти: процес безпосередньої передачі й запису (за допомогою аудіо- чи відеотехніки) спогадів, оповідань чи автобіографічних нарацій; отримання в результаті цього процесу новостворених історичних джерел; подальший аналіз і використання.

Найбільш вживаним цей метод дослідження був для бібліотекарів у період масового збору свідчень про голодомор 1932–1933 рр. в Україні. На даному етапі темами досліджень є як історичні події попередніх періодів, так і сучасні.

Важливим теоретичним підґрунтям у роботі цього напрямку стали матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Усноісторичні дослідження: сучасні тенденції, напрямки та перспективи», VІ Міжнародної науково-практичної конференції «УСНА ІСТОРІЯ: ТЕОРІЯ, МЕТОД, ДЖЕРЕЛО», участь у навчальному візиті до Польщі, з метою вивчення польського досвіду у сфері усної історії i громадської архівістики та організації в цьому аспекті бібліотечної роботи.

У червні–липні 2018 року Погребищенська районна бібліотека брала участь у проекті Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва «Голоси живої історії», мета якого – збір усно-історичних досліджень, наративів, інтерв’ю учасників подій у зоні АТО. Записано аудіо- і відео інтерв’ю з погребищанами-атовцями Олександром Миколаєнком, Миколою Маценком, Іваном Романюком, Дмитром Рибаком і Олександром Огородником. Зібрано безцінний матеріал, в якому мужні і мудрі патріоти діляться своїм баченням і досвідом, мріями і вірою у світле майбутнє України. Ці матеріали стали основою новоствореного Фонду усних свідчень, надбанням бібліотечних фондів, експозиції районного краєзнавчого музею для вивчення історії України та рідного краю.

На даному етапі дослідження проводяться за кількома напрямками: збір свідчень очевидців подій, пов’язаних з Голодомором, репресіями, Голокостом, воєнними спогадами, трудовою міграцією, про культурно-мистецьку спадщину, діяльність релігійних громад, історію виробничих об’єктів, що діяли на території району тощо. Це і біографічні інтерв’ю , які ще називають наративом, – тобто розповідь про історію життя, покликану вивчити суб’єктивне сприйняття минулого, і проблемні , основна мета яких – вивчити переживання людиною певної історичної події, ситуації чи явища.

Нині активні представники погребищенської громади – користувачі ЦРБ виступили з ініціативою створення ГО «Громадський архів Погребища», метою якого є створення архіву громади шляхом вивчення історії Погребищанщини засобами усноісторичних досліджень – збору документів, фотографій та свідчень очевидців подій, що відбувалися на теренах краю з метою їхнього впорядкування, збереження і популяризації. Проведено установчі збори організації, формується пакет документів для юридичної реєстрації ГО.

Усі краєзнавчі надбання широко популяризуються через такі форми бібліотечної роботи як: краєзнавчі дні; краєзнавчі читання; читацькі конференції; презентації; диспути; літературні вечори; зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; конкурси на кращого знавця краю; «Гра-мандрівка» по рідному краю; районне об’єднання краєзнавців; свята окремих населених пунктів, вулиць, кутків. Прижилися і нові форми роботи: слайд-розповідь, відео-прем’єра книги, краєзнавчі турніри, інтерактивні виставки.

Як правило, комплексні заходи бібліотеки проводять у співпраці з місцевими установами та організаціями, які здійснюють краєзнавчу роботу. На таких заходах бібліотеки представляють широку палітру своїх інформаційних краєзнавчих послуг.

Об’єднання інтересів представників громади, краєзнавців і бібліотекарів, зацікавлених у розквіті рідної землі, допоможе у вирішенні багатьох проблем. І не лише краєзнавчих.

Література

1. Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 2 листоп. 2017 р., м. Київ, / М-во культури України [та ін.]. – Київ : [б. в.], 2017. – 245 с.

2. З любов’ю до малої батьківщини : діяльність Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України (зап. із щоденника). Кн. 1–3 / Нац. спілка краєзнавців України, Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України ; авт.-упоряд. С. Д. Гальчак ; заг. ред. О. П. Реєнта. – Вінниця : Балюк І. Б., 2016–2019.

Кн. 1 : (2010-2015 рр.). – 2016. – 284 с. : іл.

Кн. 2 : (2016-2017 рр.). – 2018. – 196 с. : кольор. фот.

Кн. 3 : (2018 рр.). –2019. – 160 с. : кольор. фот.

3. Коваль, О. В. Сучасний краєзнавчий рух на Поділлі / О. В. Коваль // Перспективи та пріоритети розвитку історичної науки : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 10–11 квіт. 2017 р. / Поділ. наук. т-во. – Вінниця, 2017. – С. 89–92.

4. Кушнаренко, Н. М. Бібліотечне краєзнавство : підручник. – Київ : Знання, 2007. – 502 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

5. Роль краєзнавства у соціально-економічному і культурному розвитку регіону : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 10–12 жовт. 2012 р., м. Вінниця / Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, Нац. спілка краєзнавців України [та ін.]. – Вінниця : Балюк І. Б., 2013. – 232 с.