Інноваційні форми соціокультурної роботи бібліотек

(з досвіду роботи Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва)

Артапух Ніна Володимирівна,

 провідний бібліотекар відділу маркетингу, реклами та
соціокультурної діяльності ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

У статті проаналізовано основні форми соціокультурної діяльності бібліотек і висвітлено досвід інноваційної діяльності ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва у 2018-2019 рр.

На основі досвіду вказаної бібліотеки запропоновано інноваційні форми такої роботи та стратегію їх ефективного впровадження.

Ключові слова: Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва, обласні універсальні наукові бібліотеки, бібліотечне обслуговування інноваційна діяльність, соціокультурна робота бібліотеки, бібліотечні заходи, масова робота.

Бібліотечна практика в умовах сучасного інформаційного суспільства вимагає розробки та впровадження якісно нових технологій, сервісів, інших форм і методів задоволення інформаційних потреб читачів. Тобто інноваційної діяльності, спрямованої на пошук нових методів роботи й організацію обслуговування користувачів відповідно до змін їхніх запитів.

Сьогодні бібліотека не просто забезпечує доступ до необхідної інформації – це важливий соціокультурний інститут, серед основних завдань якого є формування світогляду, сприяння інтелектуальному та морально естетичному зростанню суспільства та врешті підвищення рівня життя представників різних соціальних груп [1].

Соціокультурна робота бібліотеки спрямована, таким чином, на залучення кожної окремої особистості до створення загальнолюдських культурних цінностей. Варто зазначити, що досягнення цієї мети вимагає врахування таких особливостей сучасного суспільства, як, наприклад, висока конкуренція ринку дозвілля, можливість миттєвого доступу до інформації, «кліповість» мислення споживача тощо.

Для цього необхідне якнайповніше використання всього потенціалу бібліотеки, що у свою чергу вимагає, по-перше, вивчення потреб і сподівань користувачів, і, по-друге, розробку таких форм надання послуг, які б максимально ці потреби задовольняли.

Мета цієї роботи – окреслити основні форми соціокультурної діяльності сучасної обласної універсальної наукової бібліотеки та, скориставшись досвідом Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва, запропонувати інноваційні форми такої роботи, визначивши стратегію їх ефективного впровадження.

До теоретичних питань соціокультурної роботи бібліотек зверталися у своїх дослідженнях численні науковці різних галузей: Т. Г. Кисельова, А. С. Ковальчук, Т. Б. Маркова, О. Є. Матвійчук, Р. С. Мотульський, Г. К. Олзоєва, В. М. Рябков, М. С. Слободяник, В. К. Скнарь, Н. В. Шарковська, А. С. Чачко та інші. Усі вони погоджуються з тим, що в епоху цифрового середовища бібліотекам необхідно пристосовуватися до нових реалій – впроваджувати інновації. Пошук ефективних методик та інструментів використання інновацій для оновлення й удосконалення соціокультурної діяльності бібліотек є предметом і головним завданням нової окремої галузі – бібліотечної інноватики. Ґрунтовними роботами у цій сфері вважаються праці О. В. Воскобойнікової-Гузєєвої, В. В. Загуменної, І. О. Шевченко, Я. О. Хіміч, І. С. Пілко, О. В. Башун та ін. [2, c. 11].

Завдання гуманізації інформаційного простору та формування в суспільства ціннісних орієнтирів ставить перед бібліотеками й держава, покладаючи на бібліотечні установи також функцію реалізації політики у сфері культури.

У Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 433-IV від 16.01.2003 р. також зазначено, що інноваційна діяльність має бути спрямована на підвищення рівня «освітньої загальнокультурної і соціально-психологічної підготовки особистості та суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах» [цит. за 3, с. 206].

Інноваційна політика інтегрує процеси модернізації й інформатизації бібліотечної діяльності, створює умови та форми входження бібліотек до єдиного інформаційного простору, сприяє визначенню ролі та місця бібліотек України як суб’єктів інформаційного ринку, складової інформаційної інфраструктури суспільства і дозволяє сформувати стратегічне бачення сутності процесів розвитку бібліотек в інформаційному суспільстві та їх трансформацій під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів [4].

Хоча дослідники пропонують різні визначення соціокультурної діяльності бібліотек, пошук нових форм і методів такої діяльності наразі лишається актуальним і доцільним.

Проте тільки традиційних напрямів соціокультурної роботи бібліотек значно більше. Це:

- інформування про нові послуги та продукти, ознайомлення громадськості з діяльністю бібліотеки, залучення нових користувачів;

- репрезентація наявних фондів бібліотеки;

- просвітницька та науково-дослідну робота, спрямована на розвиток читацької культури та підвищення рівня надання послуг;

- надання індивідуальних консультацій, проведення лекцій;

- створення привабливого іміджу закладу;

- проведення виставок, презентацій, творчих зустрічей, конференцій тощо.

Звісно, зазвичай можливості та функції бібліотеки як культурного центру реалізують шляхом проведення масових заходів, спрямованих на задоволення культурних потреб і сприяння індивідуальній самореалізації кожного з користувачів шляхом організації дозвілля та створення умов для творчості [5].

Але бачимо, що тільки для зазначених напрямків роботи необхідно встановити зв"язок зі споживачами, визначити основні характеристики цільової аудиторії, її уподобання, попит на ті чи ті продукти й послуги та розробити відповідні засоби впливу. Тому поряд із використанням новітніх інформаційних технологій до інструментарію фахівців бібліотечної справи все тісніше входить поняття інновації. Інноваційна діяльність передбачає новаторство, впровадження нововведень, нових технологій, видів продукції, послуг, форм організації робочого процесу, обслуговування та управління. Науковці пропонують різні підходи та визначення інноваційної діяльності бібліотек, проте основні поняття цієї галузі усі дослідження можемо вважати практично усталеними. Так, «Бібліотечна енциклопедія» визначає інновацію як «проект, який відображає новий підхід до змісту та організації бібліотечного обслуговування, технологій чи управління бібліотекою» [6]. Метою впровадження інновацій є покращення обслуговування користувачів, створення комфортних умов для якісного задоволення читацьких запитів, а також забезпечення розумного балансу між збереженням цінних бібліотечних традицій і необхідністю змін в організації роботи закладу відповідно до викликів часу.

Головними різновидами інновацій залежно від об’єкта змін називають:

– продуктові та сервісні (послуги та продукція);

– технологічні (процеси бібліотечної технології);

– організаційні – структурні зміни, реорганізація відділів, створення нових;

– соціальні – оновлення методів управління бібліотечним персоналом, формування колективу та інших соціальних аспектів [7].

Інноваційна діяльність перш за все передбачає розвиток і творчість, але не варто забувати, що її метою є збереження та поширення усталених культурних, етичних і естетичних цінностей, тому впровадження інновацій вимагає також відповідальності та прогнозування можливих наслідків нововведень. Оскільки важливою складовою соціокультурної діяльності бібліотеки є боротьба за увагу споживачів, успішне впровадження інноваційних форм роботи передбачає актуальність, творчий підхід, застосування новітніх технологій та нетрадиційні, оригінальні назви, оформлення, заходи тощо. Популяризації закладу сприяють такі форми роботи зі споживачами, як лекторії, конференції, круглі столи, тематичні вечори, презентації книг, виставки, зустрічі з видатними громадськими, політичними діячами, письменниками та митцями, вікторини, конкурси, клуби за інтересами, де звичний формат варто наповнювати новим, оригінальним змістом.

Апробовано нові форми роботи – години цікавих повідомлень, поетичні колажі, екологічні ігри та ін. Важливими є також оновлення організації внутрішнього простору закладу, зміни поведінки та звичного порядку роботи працівників, спрямовані на зниження офіційності і створення комфортної неформальної атмосфери. Постійний пошук і впровадження нових шляхів роботи бібліотек сприяють налагодженню контакту зі споживачами, створенню позитивного іміджу закладу, творчому та професійному зростанню працівників бібліотеки.

Застосування новітніх технічних засобів і автоматизації робочих процесів полегшує доступ до необхідної інформації, підвищує оперативність і якість обслуговування користувачів.

Важливим для надання нових послуг та сервісів за допомогою сучасних інформаційних ресурсів та засобів інформаційної взаємодії є створення віртуального бібліотечного простору, що дозволяє забезпечити максимальне залучення користувачів при радикальному розширенні форм обслуговування. До віртуального бібліотечного простору входять:

- електронний каталог, його наповнення та пошукові елементи;

- окремий електронний формуляр кожного користувача;

- електронна доставка документів;

- електронні повнотекстові бази;

- сторінка бібліотеки в мережі Інтернет, використання електронної пошти, соціальних мереж, телеконференцій, віртуальних довідок тощо.

Для успішного впровадження інновацій в діяльність бібліотек необхідно забезпечити підтримку вищого керівництва бібліотеки, мати вдалу організаційну структуру, дослідницький потенціал, відповідального кваліфікованого організатора (чи декількох), орієнтуватися перш за все на потреби користувачів як найвищий критерій успіху.

Розглянемо практичне застосування інноваційних форм соціокультурної роботи на прикладі Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (2018-2019 рр.).

2018 р. в межах інтелектуально-просвітницького проекту «На перетині культур» започатковано проведення етноднів із циклу заходів «У звичаях й традиціях Поділля пізнавай».

Цей проект доповнив традиційний формат популяризації народних звичаїв, обрядів і традицій шляхом організації книжково-ілюстративних виставок, переглядів літератури та проведення різноманітних соціокультурних заходів. Користувачі мали змогу відвідати Різдвяний етнодень «Три празники в гості», Великодній – «Великодні дзвони», серпневий – «Спас українського народу» та четвертий етнодень «У звичаях і традиціях Поділля пізнавай», присвячений Всеукраїнському дню працівників культури та майстрів народного мистецтва.

В ході етноднів були організовані зустрічі з етнографами та майстер-класи створення великодньої писанки, виготовлення виробів із соломи, гончарного мистецтва та інших народних ремесел. Під час проведення етноднів звучали народні пісні, щедрівки й колядки, веснянки і гаївки від учасників фольклорно-етнографічного колективу «Душі криниця», учнів Вінницької дитячої музичної школи № 1, вокальної групи «Надія». Також були організовані святкові столи з традиційними українськими стравами та напоями.

Також у рамках інтелектуально-просвітницького проекту «На перетині культур» щомісяця проводилися тематичні зустрічі з науковцями і вінницькими письменниками та книжковими оглядами літератури з фондів бібліотеки.

Важливим джерелом налагодження контактів зі споживачами є дослідницька робота, спрямована на визначення цільової аудиторії закладу, потреб, запитів і смаків споживачів.

Проведення протягом 2018-2019 рр. декількох соціологічних досліджень із застосуванням найновіших методів аналізу дозволило конкретизувати портрет типового споживача та виявити групи населення, найменше залучені до користування послугами закладу.

Виявлено, що середньостатистичний користувач Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва – студентка або молодий спеціаліст, що послуговується фондами та послугами бібліотеки з метою навчання чи підвищення кваліфікації. Отримані статистичні дані використано для розробки тематичної спрямованості та оновлення формату проведення презентацій :

- книги Анатолія Кичинського «Жива і скошена тече в мені трава» 9 жовтня 2018 р. з відео-презентацією його живописних полотен та автограф-сесією;

- книги та художнього фільму «Позивний «Бандерас» 17 листопада 2018 р. у форматі бліц-інтерв’ю та організацією збору коштів на лікування учасників АТО;

- видання «Української фольклористичної енциклопедії» 07 лютого 2019 р. з музичною програмою та книжковою виставкою з фондів Вінницької ОУНБ ім. К. Тімірязєва;

- видання Мирослава Мороза «Літопис життя і творчості Івана Франка» 28 березня 2019 р. за участю науковців Києва, Львова, Дрогобича та Вінниці та ін.

На задоволення потреб споживачів цієї категорії в організації дозвілля був спрямований також літературно-мистецький проект «ПроЧитання» в рамках якого кожного місяця проводяться поетичні зустрічі «Poetry time» («Час поезії»). Під час зустрічей учасники не лише читали власні вірші, а й визначали переможців у номінаціях: «Кращий вірш українською мовою», «Кращий вірш іноземною мовою» та «Кращий прозовий твір». На сторінках «ПроЧитання» та «Кофе-Баттл» у мережі Інтернет створено фотоальбом зі світлинами авторів та творами-переможцями кожної зустрічі. Можливість ознайомитися з ними та проголосувати за твір, який сподобався найбільше, сприяє посиленню контакту з цільовою аудиторією та подальшому дослідженню читацьких смаків.

У 2019 році Спільно з ГО «Об’єднання» Будуємо майбутнє» реалізовано проект «Творча майстерня» з метою підвищення соціально-психологічного, морального стану, сприяння швидкій інтеграції та соціальній адаптації, обізнаності у вирішенні питання зайнятості внутрішньо переміщених осіб. В межах проекту проводилися майстер-класи з виготовлення ляльки Тільди, декупажу, валяння та ін.

Бачимо, що спектр заходів, який пропонує ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відвідувачам, доволі широкий – це літературні вечори, коментовані перегляди літератури, дні інформації, краєзнавчі години, книжкові виставки, поетичні вітальні, конкурси, відеопрезентації, майстер-класи та багато іншого.

З метою полегшення доступу до ресурсів бібліотеки особам з інвалідністю у 2019 р. у бібліотеці створено Центр обслуговування людей з інвалідністю «INVA-INFORM» при відділі попереднього замовлення, МБА та видачі літератури. Щоб привернути увагу цільової аудиторії, 28 серпня відбулося урочисте відкриття Центру за участі представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Неформальну частина урочистостей представлено виступом інтегрованого рок-гурту «Мій дотик» і виставкою творчих робіт вихованців Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій» та Центру реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк. Гості отримали якнайповнішу інформацію про роботу Центру та про апаратно-програмний комп’ютерний тифлокомплекс, який завдяки програмі екранного доступу з синтезом мови зможе виконувати будь-які роботи з текстовими масивами, вводячи, обробляючи і редагуючи тексти, а також працювати в мережі Інтернет. Створений Центр для людей з інвалідністю «INVA-INFORM» при відділі попереднього замовлення, МБА та видачі літератури передбачає забезпечення користувачів з інвалідністю безбар’єрними та безперешкодними можливостями отримувати інформацію в доступних для сприйняття форматах, індивідуальний підхід під час обслуговування кожного користувача, використання новітнього спеціального забезпечення, комп’ютерно-технологічних засобів, спеціальних інформаційних технологій. Апаратно-програмний комп’ютерний тифлокомплекс є робочим комп’ютеризованим місцем для незрячого користувача та містить такі компоненти: комп’ютер з монітором, операційну систему Windows, програму екранного доступу з синтезом мовлення та акустичну систему.

Завдяки постійному пошуку інноваційних форм роботи та нових підходів до її виконання Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва має імідж новаторського закладу користується незмінним авторитетом не лише на Вінниччині, але й далеко за її межами. Отже , інновації бібліотек – це цілеспрямовані зміни, що сприяють досягненню бібліотекою якісно нового стану функціонування, та є основою найповнішого задоволення потреб користувачів і якості бібліотечного обслуговування. Інновації в бібліотеках – важливий крок до розбудови інформаційного суспільства, яке базується на знаннях.

Список використаних джерел

1. Матвійчук О. Є. Бібліотека як соціокультурний інститут : освітньо-виховна місія / О. Є Матвійчук // Вісник Національного авіаційного університету. Сер. : Філософія. Культурологія. – 2010. – № 2. – С. 155-160.

2. Хіміч Я. О. Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та ініціативної діяльності бібліотек : посіб. – Київ : Самміт-Книга. – 2010. – 65 с. : рис.

3. Людські цінності і толерантність у сучасному світі: міжконтинентальний діалог інтелектуалів: матер. Міжнарод. наук. практ. конф., (16 листоп., Київ), за заг. ред. В. О. Огнев’юка. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. – 280 с.

4. Давидова І. О. Інноваційна політика бібліотек України: зміст та стратегії розвитку в інформаційному суспільстві : дис. д-ра наук з соціальних комунікацій ; Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2008. – 51 с.

5. Зайцев В. Н. Социокультурная деятельность библиотек – один из путей развития информационного общества. // Библиотековедение. – 2006. – № 2. – С. 23-25.

6. Библиотечная энциклопедия. Рос. Гос. б-ка. – М. : Пашков Дом, 2007. – С. 409.

7. Матвійчук О. Є. Закономірності розвитку бібліотек як соціокультурних центрів в Україні [Електронний ресурс] / О. Є. Матвійчук. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/283-zakonomirnosti-rozvitku-bibliotek-jak-sotsiokulturnih-tsentriv-v-ukrayini.html.