Клубна та гурткова діяльність у бібліотеці

(з досвіду роботи відділу документів іноземними мовами
Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва)

Мальована Марія Андріївна

завідувач відділу документів іноземними мовами
Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

У статті розглядаються історико-теоретичні аспекти клубних об'єднань при бібліотеках,висвітлюються роль і можливості сучасних бібліотек у поширенні навичок володіння іноземними мовами серед населення. Розглянуто вітчизняний досвід бібліотечної роботи в напрямі популяризації англійської та інших мов, наводяться приклади системних програм та окремих бібліотечних ініціатив. Також висвітлено досвід діяльності розмовних клубів, що діють при відділі документів іноземними мовами Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва.

Ключові слова:вивчення англійської, володіння англійською, розмовні клуби в бібліотеці, освітні послуги в бібліотеці, мовний бар’єр.

Клуби та гуртки як соціокультурне явище має глибоке історичне коріння. Клубна діяльність людей, організована на основі спільного проведення дозвілля у вільний від повсякденних турбот час, існує стільки, скільки існує людство. Так, ще в добу античності для грецької цивілізації були характерні любительські товариства («лесхі»), що передбачали безкорисний взаємний інтерес їх членів та стабільну організаційну структуру.

«Клуб», у сучасному розмінні цього слова, виникає на більш пізній стадії суспільного розвитку. За визначенням B. І. Даля, «клуб – это собрание, постоянное общество, которое собирается в особом помещении для беседы и увеселений».

Перші клуби отримали поширення в Англії у XVII столітті. Умовним моментом виникнення англійських клубів вважається 1652 рік, коли в Англію була завезена кава. Спочатку вхід до клубів був вільним, але пізніше заклади стали зачиненими для чужих. Жінкам вхід до клубів був суворо заборонений. Найстарші члени клубу приймали рішення про допуск нових, збиралися членські внески, вводилися різні обмеження. Пізніше клуби почали перебиратися з кав’ярень у спеціально збудовані приміщення. Клуб створюють для того, щоб задовольнити духовні потреби, розвинути природні задатки та здібності, реалізувати різноманітні інтереси та творчий потенціал особистості. Клубом вважається тільки таке об"єднання, у якому вільна колективна діяльність людей має суспільно важливий характер, не є асоціальною.

Ознаками клубу називають: стабільний склад учасників, наявність спільної діяльності на основі спільного інтересу, вільний вибір занять, оформленість групи, регулярність зустрічей та ін.

Клуби при бібліотеках отримали поширення у 20-ті роки XX століття. У резолюції І З’їзду бібліотечних працівників РРФСР (1–7 липня 1924 року) підкреслювалось, що масова робота бібліотек «повинна бути розрахована на враження формою, впливати на зір, слух, на допитливість людей, використовуючи театральні клубні масові дійства». У масових бібліотеках країни почали відкриватися клуби різноманітних напрямків.

Сучасна бібліотека покликана створити умови для самореалізації користувачів, їхнього спілкування, повноцінного проведення дозвілля.

Читацькі клуби, як правило, об’єднують певні вікові та соціальні категорії користувачів або групи людей зі сталими інтересами. З урахуванням цих особливостей усі читацькі об’єднання можна класифікувати за двома великими групами: клуби за демографічними характеристиками та клуби за інтересами.

Сьогодні дуже популярними стають клуби з вивчення іноземних мов.

Усвідомлюючи важливість організації освітніх програм з поширення навичок володіння іноземною мовою, Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва активно долучилася до кампанії Національної програми вивчення та популяризації англійської, створивши можливості для самостійного навчання та використання різноманітних ресурсів у вивченні англійської мови.

Слід зауважити, що на сьогодні в наданні таких послуг українські книгозбірні вже мають певний досвід, аналізуючи який, виявляємо як системні бібліотечні проекти, так і окремі місцеві ініціативи. Так, до перших можна віднести центри «Вікно в Америку», відкриті за сприяння Посольства США в Україні, які близько 15 років поспіль успішно функціонують на базі місцевих бібліотек у 25 регіонах України та надають можливості для безкоштовного вивчення англійської. У таких центрах користувачі мають можливість читати американську літературу та використовувати сучасне обладнання, спілкуватися з носіями мови, практикувати розмовну англійську. Послуги центрів популярні серед викладачів англійської мови, студентів, бізнесменів, спеціалістів різних галузей. До центрів приходять люди всіх вікових груп. Окремою ініціативою стало відкриття при відділі документів іноземними мовами ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва клубів спілкування німецькою та польською мовами, які є дуже популярними та затребуваними серед мешканців нашого регіону.

Основною метою клубу є вдосконалення розмовної англійської й інших мов та підвищення можливостей спілкування на різні теми для зацікавлених дорослих слухачів. Стати членом клубу може кожен читач нашої бібліотеки. Безкоштовні заняття проходять у жвавій невимушеній обстановці.

Для тих, хто вчить англійську певний час і мріє про те, щоб чужа мова стала зрозумілою, клуби – гарна практика. Тому фахівці рекомендують її тим, хто вже має певний мовний досвід, отриманий чи при самостійному навчанні, чи після серії уроків, чи після занять з репетиторами. Слід розуміти, що це не заняття, а зустрічі з такими ж, як і ви, користувачами, які мріють про мовний тренінг.

Головна мета розмовних клубів – знайти рівних співрозмовників, які б обговорювали певну актуальну тему і створювали б дискусію. У цій формі важливий спікер, тобто людина, яка буде не тільки слідкувати за тим, щоб ніхто не відволікався від заданої тематики, але й виправлятиме мовні помилки, слідкуватиме за тим, щоб учасники дискусії не порушували правил.

Це гарна можливість знайти нових друзів, але реальні клуби мають і певні недоліки. Серед них: психологічна несумісність зі співрозмовниками, скасування зустрічі у разі, коли не зібрався кворум, або відсутній модератор, незручне розташування приміщень, втрата часу на дорогу.

Як підготуватися до зустрічей у розмовному клубі? Особлива підготовка перед заняттями в «спікін клабі» не потрібна. Можна вивчити кілька привітальних фраз до співрозмовників. Єдине, що треба зробити, – пройти тестування і визначити рівень, на якому ви знаєте мову. Початковий: Elementary, Pre-Intermediate, середній – Intermediate чи високий Upper-Intermediate, Advanced. На одній зустрічі мають бути люди з однаковими рівнями, тоді і розмова буде «клеїтися».

Переваги таких зустрічей – навчитися розуміти мову у вільному спілкуванні і самому висловлювати свої думки, подолати «страх говорити англійською», або іншими мовами, або страх в принципі говорити з малознайомими людьми. А ось відточувати вимову на таких заняттях ніхто не буде. Досвідчені «спікін клабівці» радять повторювати фрази за спікером і так розширювати свій словниковий запас.

Отже, розмовні клуби дають перш за все розмовну практику, що потрібно тим, хто досить довго вчить мову, знає правила, слова, може сконструювати речення. Це гарна можливість потренувати свої навички, подолати мовний бар’єр, відточити аудіювання (listening), поповнити лексичний запас (vocabulary), почути різні акценти, інтонації та відпрацювати власну манеру спілкування англійською мовою. Додатковим бонусом буде знайомство з цікавими співрозмовниками і різними поглядами на одну й ту ж ситуацію.

Клуби не замінять повноцінні заняття, але є гарним доповненням до уроків, лекцій чи занять з репетиторами курсів. «Спікін клаби» допоможуть підготуватися до поїздки за кордон чи навчання в іноземних закладах.

Таким чином, подолання мовного бар’єра можна розглядати як один із напрямів діяльності бібліотек. Задіявши наявні ресурси та потенціал, бібліотеки поряд із традиційними формами роботи – книжковими виставками, що розкривають фонди літератури іноземною мовою та презентаціями наявних матеріалів для її вивчення та викладання, – здатні організовувати для своїх відвідувачів нові заходи у напрямі популяризації іноземної мови. Перспективною формою роботи видається проведення кінопереглядів фільмів мовою оригіналу з подальшим обговоренням стрічки, а також дискусійних тематичних зустрічей; бібліотечних акцій та флешмобів, віртуальних уроків, лекцій та тренінгів, де бібліотекар або волонтер виступає модератором групи, організує спілкування он лайн з носіями англійської та інших мов.

Любительські об’єднання і клуби за інтересами, організовані при бібліотеці, згуртовують різних людей – за віком, професією, освітнім і культурним рівнем. Тут оптимально поєднуються особисті і суспільні інтереси, контакти будуються на основі захоплення будь-яким видом соціально корисної діяльності, розвивається творча активність, ініціатива читачів. Успішна діяльність багатьох клубів при Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені К. А. Тімірязєва – яскравий тому доказ.

Література

1. Бібліотека як центр спілкування : метод.-бібліогр. матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка ; підгот. О. Рижаєва ; відп. за вип. О. Сльозка. – Чернігів, 2011. – 55 с.

2. Віжічаніна Л. Клубні об’єднання при публічних бібліотеках: історико-теоретичні та практичні аспекти // Бібл. форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 1(11). – С. 39–42.

3. Вчимо англійську в бібліотеці! (2016 – рік англійської мови в Україні) : метод. матеріали / Департамент культури і туризму Харків. облдержадмін., Харків. обл. універс. наук. б-ка ; ред.-уклад. М. М. Григор’єва. – Харків : ХОУНБ, 2016. – 19 с.

4. Домаренко Е. В. Культурно-досуговая деятельность библиотеки : науч.-практ. пособ. / Е. В. Домаренко. – Москва : Либерея-Бибинформ, 2006. – 80 с. – (Библиотекарь и время. XXI век; вып. № 44).

5. Каменец А. В. Деятельность клубных учреждений в современных условиях : учеб. пособ. по курсу «Теория и методика досуговой деятельности» / А. В. Каменец. – Москва : [Б. и.], 1998. – 41 с.

6. Кристал Д. Английский язык как глобальный / Д. Кристал. – Москва : Весь мир, 2001. – С. 240.

7. Пелагеша Н. Є. Мовна політика як інструмент розвитку комунікативного простору Європейського Союзу / Н. Є. Пелагеша // Стратег. пріоритети. – 2010. – № 3 (16). – С. 28–39.

8. Рік англійської мови в Україні: методичні рекомендації / Ярмолин. ЦРБ. – Ярмолинці, 2016. – 20 с.