Дослідження історії бібліотеки як фактор підвищення її позитивного іміджу

Сербіна Любов Григорівна,

провідний методист Бершадської центральної районної бібліотеки

«…творячи свою національну державу,

мусимо правильно розуміти сучасне, а

це неможливо без знання своєї минувшини».

І. Ворончук

У статті висвітлено матеріали про дослідження історії Бершадської районної бібліотеки та пріоритетні напрямки її діяльності в сучасних умовах, спрямовані на підвищення її позитивного іміджу в громаді.

Ключові слова: Бершадська центральна районна бібліотека, літературні джерела, архіви бібліотеки,усна історія, імідж бібліотеки, видавнича діяльність, сайт бібліотеки,фонд краєзнавчої літератури,дослідження історії бібліотеки.

У довіднику «Вінниччина бібліотечна» (2003) було вміщено матеріали про історію і сьогодення Бершадської ЦБС, центральної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей, а також перелік діючих на той час книгозбірень району. Фундаментальне дослідження історії Бершадської центральної районної бібліотеки здійснено 2013 року. Інформацію про окремі факти і дати з історії бібліотеки було виявлено в кількох літературних джерелах, які є у її фонді: «Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область», «Поділля в роки громадянської війни», «Поділля в період відбудови народного господарства 1921–1925 рр.».

Наближення до ювілею, 95-річчя створення районної бібліотеки, стало приводом для узагальнення та вивчення накопиченого досвіду, визначення пріоритетних напрямів її подальшого розвитку.

Під час дослідження здійснювався пошук краєзнавчої інформації за наступними напрямками: літературні джерела, архіви бібліотеки: накази директорів, звіти, пояснювальні записки, плани роботи, паспорти (протоколи) масових заходів, довідки про роботу бібліотек району колег ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, світлини, які збереглися з 1945 року.

На основі світлин створено 2 альбоми з історії центральної районної і сільських бібліотек району.

Активно також використовувався метод усної історії. Це – матеріали, отримані шляхом запису спогадів людей, які колись працювали в бібліотеці та є живими свідками історії.

Формують імідж бібліотеки постійно підтримувані стосунки із журналістами місцевої газети. Поява в ній статей з досвіду краєзнавчо-пошукової роботи бібліотек стало дієвим інструментом інформування користувачів про ресурси бібліотеки, здобутки, послуги, котрі вони надають, допомагає знайти інформацію про заходи, що відбулися або мають відбутися найближчим часом. Ця реклама певною мірою сприяє формуванню позитивного образу бібліотеки та бібліотечної професії.

За період від 70-х років була сформована база даних про бібліотеки району за публікаціями, виявленими у традиційних виданнях, які представляли регіональну газетну періодику. Узагальнення цих матеріалів дало можливість доповнити історію книгозбірень, висвітлити організацію їх діяльності, культурно-просвітницьку роботу.

Щоб зібрати і узагальнити матеріал з історії бібліотек району було затрачено більше року.

Особливе місце у формуванні іміджу центральної районної бібліотеки належить видавничій діяльності, котра за останні роки значно розширилася. Видавнича діяльність має краєзнавче спрямування, що є суттєвою допомогою користувачам різних поколінь, особливо молоді, в освоєнні історії та культури рідного краю. Серед видань бібліотеки бібліографічні списки літератури: «Про наше місто так просто не сказати» до 550-річчя м. Бершадь, «Краю мій, оспіваний у віршах», «Історія розореної обителі» до 395-річчя Бершадського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, «Воєнні грози над Південним Бугом» до 70-річчя звільнення Бершадщини від нацистських загарбників,«Шану Шевченку складають митці Бершадщини», «Літературне гроно письменників-земляків Бершадщини», «Відомі люди Бершадщини», «Письменник, який сіє зерна волі» про А. Мельника, «Здобутки краєзнавців Бершадщини», «Життя, яке стало легендою» до 65-річчя від дня народження В.Думанського та інші.

Позитивного іміджу бібліотеці також додала реклама бібліографічних списків серед письменників-земляків, де були розкриті фонди краєзнавчої літератури, в яких відображалася історія краю. Так виникла ідея спільної праці бібліотечних працівників району із заслуженим журналістом України, письменником-земляком П. Маніленком і краєзнавцем Г. Погончиком над підготовкою до видання книг «Сузір’я бершадських талантів», «Незгасна зірка Василя Думанського», «Джерело знань. Бібліотеки Бершадщини».

У літературно-мистецькому альманасі «Сузір’я бершадських талантів», автор-упорядник П. Маніленко, вміщено короткий літературно-історичний нарис «Від хати-читальні до сучасної бібліотеки». В ньому досліджено основні етапи становлення і розвитку бібліотеки в контексті історії держави, освіти та бібліотечної справи, відображено тенденції розвитку і перспективи центральної районної бібліотеки. Текст ілюстровано фотодокументами. Повна версія історії центральної районної бібліотеки і сільських бібліотек району викладена на офіційному сайті «Бершадська центральна районна бібліотека» http://library.bershad.ua/.

Літературно-мистецький альманах «Сузір’я бершадських талантів» бібліотечні працівники району оцінили як книгу-літопис, книгу-довідник культурно-мистецького життя району.

Наступна книга «Джерело знань. Бібліотеки Бершадщини», упорядник Г. Погончик, крім короткого викладу історії центральної районної бібліотеки, вміщує нарис про кожну сільську бібліотеку зокрема, в якому подані відомості від дати заснування бібліотеки до нинішнього часу. Зібрані світлини бібліотекарів кількох поколінь, які працювали в бібліотеках.

Обидві книги вийшли друком у 2013 році.

До цих книг можна додати ще книгу «Незгасна зірка Василя Думанського», упорядник П. Маніленко, видану в 2015 році. В ній вміщено матеріал про незвичайної долі людину, талановитого прозаїка, поета, журналіста, філософа Василя Думанського із села Серединки, що на Бершадщині. В нарисі «Книги, які допомагають жити» висвітлено досвід кращих бібліотек району з популяризації книг знаного земляка від 90-х років ХХ ст.

Для популяризації читання неможливо обійтись без співпраці з тими, хто створює літературу, – з письменниками. Після виходу цих видань у стінах бібліотеки відбулися презентації книг заслуженого журналіста України, письменника-земляка П. Маніленка «Сузір’я бершадських талантів», «Незгасна зірка Василя Думанського» і краєзнавця Г. Погончика «Джерело знань. Бібліотеки Бершадщини».

Презентації книг П. Маніленка відбулися також у Серединській сільській бібліотеці, Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва.

Бібліотечні заходи стали змістовними та цікавими, завдяки зустрічі з авторами. Тепер це вже традиція – вихід кожної книги зустрічати в бібліотеці. Надалі відбулися: День краєзнавства «Краю мій – ти частка Батьківщини», прем’єри книг Ф. Шевчука «Портрети», «Веселе роздоріжжя», збірок поезій Р. Руденко «Слово в одежині», М. Цимбалюк «З весною в душі», книги-меморіалу Л. Натолочної «Подільський соловей», присвяченої 120-й річниці від дня народження композитора, диригента, фольклориста, етнографа та педагога Р. Скалецького, творчі вечори української поетеси, публіциста, педагога, громадської діячки, члена Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України Н. Поклад, місцевим письменником А. Мельником.

Організовуючи масовий захід, працівники центральної районної бібліотеки обов’язково запрошують працівників районної газети, представників місцевої влади та готують прес-релізи, рекламно-інформаційні матеріали про всі ті події, акції, які відбуваються в бібліотеці, або в яких бібліотека бере участь.

Адже відомо, що жителі міста та сіл багато інформації отримують із періодичних видань.

Проведена робота сприяє підвищенню інформаційної цінності краєзнавчих фондів. Після кожної презентації бібліотеки району отримують від авторів книги в подарунок, або виділяються кошти на їх придбання за «Програмою соціально-економічного і культурного розвитку Бершадського району».

2019 рік для центральної районної бібліотеки є ювілейним. 100 років тому, в квітні 1919 року, відбулося урочисте відкриття бібліотеки.

Досліджуючи історію бібліотеки з 20-х років ХХ ст. виявлено, що закономірності її розвитку залежали від форм масової роботи, з врахуванням ряду факторів: тенденцій в освіті, культурі, вікових та психологічних особливостей читачів, досвіду бібліотечних працівників.

1919–1920 роки, культурно-просвітницька робота бібліотеки була на першому місці і передбачала сприяння ліквідації неграмотності, підвищенню культурного і освітнього рівня населення.

У тридцяті роки спостерігається поява стійкого сприйняття бібліотеки як масового дозвіллєвого закладу. З накопиченням досвіду масової роботи в бібліотеці, зростанням культурного і освітнього рівня читачів у сорокові-п’ятдесяті роки отримали розвиток рекомендаційні форми, які продовжили своє розповсюдження в шістдесяті-сімдесяті роки: тематичні вечори, читацькі конференції, бібліографічні огляди, бібліотечні плакати, стінгазети, блискавки, голосні читання, книжкові виставки, фотомонтажі, читацькі конференції, доповіді, бібліографічні огляди, бесіди, лекції. Масові заходи були ідеологічно витримані. Активізувались вимоги до пропаганди суспільно-політичної літератури. Біля приміщення бібліотеки вивішувались лозунги: «Проведемо весняну сівбу на високому агротехнічному рівні» та ін.

Літературні вечори проводилися спільно з будинком культури, включали читання уривків з художніх творів. Працівники бібліотеки організували проведення Днів книг, Дня міста.

Під час проведення районних спартакіад, зльотів передовиків сільського господарства, Днів призову у військовому комісаріаті працювали тимчасові пересувні пункти, де видавались в основному газети і журнали. У сімдесятих-вісімдесятих роках широко застосовуються масово-освітні форми, які доповнювали систему політичної освіти, освіти дорослих та самоосвіти. Під впливом засобів масової інформації, з появою аудіовізуальної техніки розповсюдились такі форми популяризації книги: читацько-телеглядацькі конференції, телепередачі про книги, музику, поезію.

Із середини 80-х років тема іміджу, стилю, реклами розглядається у складі концепції маркетингу, де особливе значення має задоволення читацьких потреб, інтересів, формування стійкої мотивації звернення до бібліотеки. Роль реклами у творенні іміджу полягає в акценті на таких поняттях як «пабліситі», «паблік рілейшнз».

Наприкінці 90-х років підвищення ролі освіти в суспільстві, розповсюдження нових інформаційних технологій зробили бібліотеку більш привабливою для молоді. Зміни у свідомості бібліотечних працівників вели до пошуку більш адекватних форм репрезентації бібліотеки в суспільстві. На зміну поняттю «масова бібліотека», яке мало певний ідеологічний відтінок, з’явився вживаний у світі термін «публічна бібліотека», тобто «відкрита», «видима». Використання комп’ютерних технологій забезпечило більш повний, зручний та швидкий доступ до інформації і це стало новою моделлю розвитку центральної районної бібліотеки, як публічної.

Нині Бершадська центральна районна бібліотека залишається провідним організатором бібліотечного середовища району. Ще одна важлива складова іміджу бібліотеки – це наявність комп’ютерної техніки. Комп’ютерний парк району складає 46 одиниць. 30 бібліотек району мають комп’ютери, що становить 79 % від загальної кількості публічних бібліотек.

Доступ до мережі Інтернет мають 22 бібліотеки, що становить 58 % від загальної кількості бібліотек.

Найпростішим елементом змін на краще у цій роботі стало створення офіційного сайту Бершадської районної бібліотеки.

Створена «сторінка» в Інтернеті значно підвищила престиж бібліотеки – адже інформація про неї потрапляє у всесвітню мережу. Розширюється число її реальних і потенційних користувачів. Бібліотечний Інтернет-ресурс представляє і рекламує всі аспекти бібліотечної діяльності та різноманіття її інформаційних ресурсів.

Ефективним способом власної актуалізації є розміщення інформації про себе в соціальній мережі facebook тощо.

Історію та розвиток кожної установи варто розглядати крізь призму людського фактору, адже саме люди докладають свої вміння, інтелект, творчі здібності у справу, яка дозволяє їм реалізувати себе як особистість.

У Бершадській центральній бібліотеці працюють 13 бібліотечних фахівців.

Щоб орієнтуватись у великому потоці інформації, бути грамотним посередником між нею і користувачем, бібліотекар повинен володіти енциклопедичними знаннями і постійно оновлювати їх, бути інформаційним менеджером, бібліографом, документознавцем, одним словом – бути спеціалістом високої кваліфікації. Адже імідж бібліотекаря – це вміння імпонувати читачеві, повноцінно та якісно задовольняти його запити. Колектив нашої бібліотеки складається саме з таких людей.

Формування іміджу, підвищення престижу бібліотеки – це процес безперервний, що здатний підвищити конкурентоспроможність бібліотеки, престиж бібліотечної професії, встановити і розширити партнерські зв’язки, залучити додаткові фінансові кошти. Турбота про вдосконалення іміджу – це наочний доказ того, що колективу бібліотеки небайдужі запити її користувачів.

Дослідження історії бібліотеки, безумовно, надасть можливість зберегти частину людської пам’яті в процесі накопичення матеріалів для подальших досліджень історії, як окремої бібліотеки, так і бібліотечної справи загалом.

Особливо важливе значення дослідження історії бібліотеки матиме для молодих бібліотекарів, які безпосередньо долучившись до відтворення історичного минулого свого закладу, зможуть зробити внесок у його розвиток, бібліотечної справи загалом.

Споглядаючи та вивчаючи минуле, ми дивимось у майбутнє. Адже минуле та сьогодення бібліотеки – це та основа, той фундамент, який дозволяє сьогоднішньому поколінню розвиватися, професійно працювати. Роки минають, час багато стирає з людської пам’яті. Саме тому вивчення та збереження історії бібліотеки, донесення її до прийдешніх поколінь – наш святий обов’язок.

Список використаних джерел

1. Вінниччина бібліотечна : довід. / автор. кол.: В. Ф. Циганюк, П. І. Цимбалюк, І. М. Журавлівський ; редкол.: Г. М. Авраменко, О. І. Кізян, М. Г. Спиця та ін. – Вінниця : Логос, 2003. – С. 33–37 ; кольор. фот.

2. Кулієва, Т. Імідж бібліотекаря : від минулого до сьогодення / Т. Кулієва // Бібл. справа. – 2015. – № 8. – С. 16–18.

3. Проценко, В. Формування іміджу сучасної бібліотеки / В. Проценко // Бібл. планета. – 2013. – №3. – С. 10–12.

4. Чачко, А. Концепція демократичного іміджу публічної бібліотеки / А. Чачко // Бібл. планета. – 1999. – №2. – С. 16–18.

5. Черкаська, Л. Представлення бібліотек у блогах та соціальних мережах як фактор покращення комунікації у віртуальному середовищі [ Електронний ресурс] / Л. Чернявська // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. – Текст. Дані .– 2013. – Вип. 36. – С. 200–Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2013_36_21 (дата звернення:18.07.2019. – Назва з екрана.)