До питання оцінки ефективності роботи бібліотек
в умовах (не) визначеності буття

Слотюк Галина Миколаївна,

заступник директора з наукової роботи та інформатизації
Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

У статті розкривається важливість проведення оцінки ефективності роботи бібліотеки, розглядається система показників для вимірювання ефективності та результативності бібліотечної діяльності.

Ключові слова:бібліотечна діяльність, соціально-економічна цінність бібліотек, показники якості, ефективність, результативність.

Бібліотеки України останніми роками зазнають значних змін, що стосуються безпосереднього функціонування в площині реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади. Здійснюється передача бібліотек до комунальної власності об’єднаних територіальних громад (ОТГ), водночас нерідко відбувається втрата/набуття статусу й трансформація основних функцій. Реформа дає змогу модернізувати/ревіталізувати бібліотеки в такі, що повністю відповідали б потребам громад, тому в ОТГ вони стають основними (часто єдиними) центрами не лише задоволення потреб мешканців у публічній інформації, а й освітніми, культурними, дозвіллєвими осередками, соціально-комунікаційними структурами, інноваційними бібліотечними просторами тощо (для прикладу, в Іллінецькій міській ОТГ у 2017 році засновано Іллінецьку міську мультимедійну бібліотеку, а в 2019 році відкрито Василівську сільську мультимедійну бібліотеку-філію). Наразі стан бібліотек є головним чинником, що надалі значною мірою впливатиме на загальнокультурний та освітній рівень мешканців ОТГ. Проте не всі територіальні громади визначилися зі своїм майбутнім статусом, чимало перебувають у процесі об’єднання й ще окреслюють місце і значення бібліотечного закладу в громаді. Важливим аспектом в ухваленні рішення щодо подальшої долі бібліотечного закладу є оцінка ефективності та результативності його роботи (або визначення соціально-економічної цінності бібліотечних послуг).

Найчастіше для аналізу й оцінки бібліотечно-інформаційного обслуговування використовуються такі критерії, як кваліфікація бібліотечного працівника; культура обслуговування; повнота і точність виконання читацьких замовлень; оперативність пошуку потрібного документа, в тому числі й з використанням ресурсів мережі «Інтернет»; надання в повному обсязі не тільки традиційних, але й додаткових послуг; створення комфортних умов тощо.

Ефективність роботи бібліотеки сучасні бібліотекознавці розглядають як рівень досягнення закладом поставлених цілей з урахуванням потреб користувачів. Питанню оцінки ефективності та результативності бібліотечної роботи й менеджменту якості приділяють значну увагу такі вітчизняні й зарубіжні дослідники, як Ю. Ахмадова, О. Василенко, В. Вахнован, В. Горовий, І. Давидова, Л. Дубровіна, В. Ільганаєва, М. Карташов, Р. Мотульський, Л. Петрова, М. Слободяник, Г. Солоіденко, Ю. Столяров, Г. Швецова-Водка та інші. Автори оцінку якості бібліотечних послуг розглядають як потужний засіб, що дає змогу ухвалювати управлінські рішення, планувати й удосконалювати діяльність бібліотечних закладів загалом або окремих технологічних процесів, видів послуг тощо . Наголошується, що саме якісні бібліотечні послуги є запорукою ефективної діяльності публічних бібліотек [3].

Питаннями вдосконалення показників оцінки діяльності бібліотек систематично займаються ІФЛА (Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ) та ІSО (Міжнародна організація зі стандартизації). Так, визначною стала публікація ІФЛА в 1996 році книги «Вимірювання якості в бібліотеках» (автори – Р. Пол і П. Бокхорст) [9]. Через 10 років виходить у світ друге, перероблене видання цієї книги – «Вимірювання якості діяльності бібліотек», де представлено сорок показників, які змістовно пов’язані зі стандартами ISO 2789 Інформація і документація. Міжнародна бібліотечна статистика та ISO 11620 Інформація і документація. Показники ефективності роботи бібліотек. Важливим є те, що всі показники розраховуються за єдиною методикою і користувач перебуває в центрі всього процесу збирання статистичних даних. Значну кількість показників можна використовувати для оцінювання як традиційних, так і електронних послуг.

На сьогодні значущість визначення ефективності роботи бібліотек у світі засвідчує той факт, що ISO у своїй структурі має спеціальний технічний комітет з розробки стандартів для бібліотек, а також підкомітет з оцінки діяльності бібліотек. В Україні впроваджено чимало міжнародних стандартів, зокрема у 2016 році введено в дію три стандарти з інформації та документації: ДСТУ ISO 16439:2016 Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек; ДСТУ ISO 11620:2016 Показники функціонування бібліотек; ДСТУ ISO 2789:2016 Міжнародна бібліотечна статистика [2, 4, 5, 6]. Ці стандарти є своєрідним посібником для бібліотечної спільноти щодо методики оцінювання впливу й цінності бібліотек, якості бібліотечних сервісів та збору статистичної інформації.

У бібліотечній практиці для аналізу ефективності роботи переважно використовують як кількісні абсолютні показники (користувачі, видача документів, відвідування тощо), так і відносні, серед яких усім відомі – забезпеченість документами, обертаність, відвідуваність, читаність. Саме вони (хоч і не єдині) є провідними в оцінці діяльності бібліотек і часто вказують на якість роботи. Зокрема, матеріали регіональної бібліотечної статистики (результати роботи бібліотек сфери впливу Міністерства культури України фіксуються за державними формами звітності № 6-НК «Звіт про діяльність державних, публічних бібліотек, централізованих бібліотечних систем (ЦБС)» і 80-а-рвк «Зведена звітність державних, публічних та інших бібліотек») опрацьовують й аналізують обласні наукові бібліотеки і подають у вигляді статистичних збірників та аналітико-статистичних оглядів. Для прикладу, науково-методичний відділ Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва щорічно готує « Статистичний експрес «Бібліотеки Вінниччини… рр. » [11].

Загалом показники ефективності роботи бібліотек поділяють на управлінські, соціально-економічні, виробничі, доступності послуг бібліотеки, ресурсного забезпечення бібліотеки тощо.

Серед управлінських показників важливим є підтвердження впровадження сучасних технологій управління, а саме наявність основних документів, що регламентують діяльність бібліотеки: затвердженого стратегічного плану роботи на 3–5 років; програм розвитку бібліотеки за окремими напрямками діяльності; актуальної соціально-демографічної інформації та інформації про інфраструктуру території та участь у регіональних цільових програмах.

Показники оцінки якості управління персоналом містять такі компоненти, як наявність дорадчих органів при директорові (обласної, районної, міської, головної бібліотеки ОТГ); частка дипломованих фахівців з вищою профільною освітою в бібліотеці; участь фахівців бібліотеки в районних, обласних, загальноукраїнських заходах системи підвищення кваліфікації; наявність програми професійного розвитку персоналу.

Серед показників доступності послуг бібліотеки виділяють такі: територіальна доступність бібліотеки; відповідність нормативам розміщення; зручний для користувачів режим роботи бібліотеки; наявність доступної інформації про бібліотеку та її послуги; надання обов"язкового переліку безкоштовних і додаткових платних послуг; послуги бібліотеки для особливих груп користувачів (дітей, людей поважного віку, людей з інвалідністю різних нозологій); наявність форм нестаціонарного обслуговування віддалених і маломобільних груп користувачів.

Оцінюючи ресурсне забезпечення бібліотеки, слід звернути увагу на такі показники, як ефективність й актуальність фондів бібліотеки (оновлення та використання), склад довідково-бібліографічного апарату (обсяг, наявність електронного каталогу) та технічне оснащення бібліотеки (в т. ч. наявність ПК та підключення до мережі «Інтернет»).

Для визначення соціальної ефективності враховуються такі показники: охоплення населення послугами бібліотеки; кількість користувачів бібліотеки; кількість відвідувань; кількість видачі документів; кількість документів, виданих за системою ВСО/МБА для бібліотек (області, району); кількість відвідувачів сайту бібліотеки. Ці показники потрібно порівнювати з аналогічними показниками минулого року. Крім того, необхідно обраховувати кількість заходів, проведених бібліотекою за рік, і їх середню відвідуваність; частку заходів, розрахованих на обслуговування різних вікових груп: дітей, підлітків, пенсіонерів, людей з інвалідністю (% від загального числа проведених заходів); частку нових форм бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів у загальній кількості надаваних бібліотекою послуг. Також аналізу піддають відповідність переліку послуг та ресурсної бази бібліотеки очікуванням користувачів й оперативність і комфортність надання послуг.

Показник задоволених запитів користувачів складається з критеріїв якості інформаційно-бібліографічного обслуговування; розробки та реалізації соціально-значущих проектів для різних груп населення; випуску друкованих інформаційних матеріалів, спеціальних видань бібліотеки, у т. ч. на електронних носіях; кількості публікацій, теле- і радіопередач про діяльність бібліотеки в ЗМІ. Також потрібно враховувати участь бібліотеки в роботі професійних громадських організацій або об’єднань, кількість організованих бібліотекою заходів з підвищення кваліфікації для бібліотечних фахівців області/району; кількість виїздів у бібліотеки області/району для надання методичної та консультаційної допомоги.

Не можна оминути такий важливий компонент, як визначення економічної ефективності діяльності бібліотеки. Визначником якої є: вартість комплектування фондів; вартість обробки одного документа; собівартість обслуговування одного користувача; собівартість одного відвідування бібліотеки; собівартість однієї видачі документів тощо.

Важливими є також показники виробничої діяльності, це насамперед кількість користувачів; кількість відвідувань та кількість видач документів у розрізі на одного бібліотечного працівника.

Цифрові показники, що презентують користь від різних видів бібліотечно-інформаційних послуг, стають важливим інструментом для адвокаційної діяльності та захисту інтересів бібліотеки/громади при спілкуванні з представниками органів влади й місцевого самоврядування, потенційними партнерами та спонсорами. Ґрунтовне роз’яснення щодо такого конкретного показника, як індекс повернення інвестицій, подано в книзі «Розумні інвестиції. Соціально-економічна цінність бібліотек», опублікованій у рамках реалізації програми «Бібліоміст», що діяла в Україні впродовж 2009–2014 років [10].

При оцінюванні діяльності бібліотеки слід враховувати, що показники мають бути інформативними, надійними, обґрунтованими, практичними та порівняльними.

У багатьох зарубіжних бібліотеках сьогодні впроваджується система самооцінки роботи працівників за підсумками року. Працівник наприкінці року аналізує результати своєї роботи (виробничі показники, участь у заходах з підвищення кваліфікації, соціокультурну, методичну та наукову діяльність) відповідно до плану.

Вітчизняні бібліотеки, адаптовуючи світовий досвід до конкретних потреб, розробляють свої критерії. Так, у Дніпропетровській ОУНБ імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія підготували «Критерії якості публічної бібліотеки» й ухвалили рішення, що для оцінювання роботи вони обирають: графік роботи, що не повинен збігатися з робочим часом основної частини населення; рівень соціокультурної та просвітницької діяльності; створення клубів за інтересами; створення власних електронних баз даних; робота в соціальних мережах; проведення благодійних акцій із залученням додаткових коштів [13].

Загалом оцінка ефективності забезпечує перевірку стану ресурсів бібліотеки та їх відповідності виконаній роботі, дозволяє визначити ступінь задоволення інформаційних потреб суспільства бібліотечними засобами. Також можна порівняти діяльність своєї бібліотеки з діяльністю інших однотипних бібліотек і зробити відповідні висновки. Крім того, сільським бібліотекам при оцінюванні функціонування закладу варто врахувати показники мінімального рівня забезпечення населення мережею публічних бібліотек та рівень створення належних умов доступу до інформації, задекларованих у «Державних соціальних нормативах забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72.

Тобто завдяки оцінці ефективності роботи виникає можливість знайти відповіді на численні важливі запитання: якою мірою бібліотечні фонди задовольняють запити користувачів, чи достатньою є чисельність персоналу для якісного обслуговування, чи відповідає приміщення бібліотеки потребам обслуговування, наскільки фінансування бібліотеки забезпечує адекватну підтримку, наскільки бібліотека впроваджує у свою діяльність сучасні інформаційно-комунікаційні технології і чи є у неї така можливість тощо. Адже нинішні динамічні перетворення формують виклики для бібліотечних працівників, що потребують переосмислення ролі бібліотек у громадах, вимагають постійного оновлення знань для підвищення рівня надання послуг тощо. Тож оцінка рівня діяльності сприятиме визначенню подальшого якісного й ефективного функціонування бібліотечного закладу та формуванню ставлення до бібліотек як до важливих загальнонаціональних культурних інституцій.

Список використаних джерел

1. Білик, О. Роздуми щодо оцінювання якості роботи бібліотеки / О. Білик, Н. Гудімова // Бібл. планета. – 2011. – №4. – С. 28–32.

2. Венідиктова, А. В. Міжнародні стандарти якості бібліотечно-інформаційного обслуговування / А. В. Венідиктова // Наук. пр. Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – Вип. 48. – С. 100–112.

3. Вилегжаніна, Т. Якісні бібліотечні послуги – запорука ефективної діяльності публічних бібліотек / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. – 2019. – № 1. – С. 4–6.

4. ДСТУ ISO2789:2016 (ISO2789:2014 IDT). Міжнародна бібліотечна статистика. – Київ : УкрНДНЦ, 2016. – (Інформація та документація).

5. ДСТУ ISO16439:2016 (ISO16439:2014 IDT). Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек. – Київ : УкрНДНЦ, 2016. – (Інформація та документація).

6. ДСТУ ISO11620:2016 (ISO11620:2014 IDT). Показники функціонування бібліотек – Київ : УкрНДНЦ, 2016. – (Інформація та документація).

7. Мацей, О. О. Показники ефективності роботи бібліотек. Система міжнародних стандартів якості у бібліотечному застосуванні [Електронний ресурс] / О. О. Мацей // Бібліотека в освітньому просторі. Якість та комфортність обслуговування в бібліотеках вищих закладів освіти : інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ ІІІ–IV рівнів акредитації державної форми власності Хмельницької області / редкол.: О. О. Мацей, С. В. Майструк , О. О. Костюк ; голов. ред. О. Б. Айвазян. – Хмельницький, 2012. – № 14. – С. 26–45. – Режим доступу: http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten14/buleten14.htm#met  (дата звернення: 29.08.2019). – Назва з екрана.

8. Миколенко, Р. Сучасні критерії оцінювання діяльності бібліотек / Р. Миколенко // Бібл. планета. – 2010. – № 4. – С. 17–20.

9. Полл, Р. Измерение качества работы. Международное руководство по измерению работы университетских и других научных библиотек = Measuring Quality / Р. Полл, П. Бокхорст ; пер. с англ. Н. В. Соколовой ; под ред. О. Ю. Устинова. – Москва : Логос, 2002. – 152с.

10. Розумні інвестиції. Соціально-економічна цінність бібліотек / РАДА міжнар. наук. дослідж. та обмінів (IREX), Агентство США з міжнар. розвитку (USAID), М-во культури України, Укр. бібл. асоц. – [Б. м. : б. в.], [2014]. – 80 с. : іл. – (Бібліоміст).

11. Статистичний експрес «Бібліотеки Вінниччини 2017–2018 рр.» [Електронний ресурс] / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Т. М. Марченко, Н. М. Мельник, Т. П. Кристофорова, Г. В. Качуринська, В. О. Лаукарт ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Електрон. текст. дані. – Вінниця, 2019. – 93 с. – Режим доступу: https://library.vn.ua/e-library/katalog/statistichnij-ekspres-2017–2018-rr  (дата звернення: 29.08.2019). – Назва з екрана.

12. Солоіденко, Г. І. Ефективність роботи академічних бібліотек / Г. І. Солоіденко // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні проблеми діяльності бібліотек в умовах інформаційного суспільства». – Львів, 2013. – С. 154–163.

13. Тітова, Н. Публічні бібліотеки Дніпропетровщини: вектори організаційно-структурних змін / Н. Тітова // Бібл. планета. – 2019. – С.7–10.

14. Ткаченко, Т. П. Вимiрювання ефективності та результативності бібліотечної діяльності [Електронний ресурс] / Т. П. Ткаченко // Молодий вчений. – 2015. – № 4. – С. 132–134. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/4/105.pdf  (дата звернення: 29.08.2019). – Назва з екрана.