Цінне і міфічне в репутації бібліотеки для адвокаційної діяльності

Марченко Тетяна Миколаївна

завідувач науково-методичного відділу Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

У статті представлено бачення автора про цінність бібліотеки для розвитку суспільства, про цінність і складові репутації бібліотеки, про міф непотрібності бібліотеки і книги та міф про інтернет та корисність для репутації бібліотеки.

Ключові слова: цінність, репутація, адвокація, міфи, бібліотека.

Темі майбутності бібліотеки присвячено величезну частину дискусій як у друкованих професійних бібліотечних виданнях, у соціальних мережах, так і у владних кабінетах різного рівня. І здавалося б, ніхто не відмітає факт, що бібліотеки з'явилися тисячоліття назад як наслідок винаходу людством писемності, але писемність була і є тільки засобом фіксування та передачі ідей, інформації і знань – інтелектуального потенціалу суспільства. Цінність людської цивілізації в тому, що писемність ставала все більш ефективною (книгодрукування, комп'ютерні мережі), а бібліотеки залежно від цього трансформувалися. Але соціальна цінність бібліотеки завжди залишалася незмінною – нарощування, зберігання, підтримка інтелектуального потенціалу країни всіма досягненнями людства та передача його прийдешнім поколінням.

У століттях історії бібліотека була інститутом священної пам'яті, інститутом влади, інститутом освіти, інститутом приватного життя, інститутом просвітництва і інститутом науки. І так склалася її соціальна репутація, що в соціуму первинною стала функція бібліотеки як сховища суспільно значущих, а то і не значущих, текстів. І, певно, не випадково в синонімічному ряду до слова бібліотека стоїть книгозбірня, але розглядати бібліотеку треба як символічний і одночасно реальний будинок, як Ном (територіальна одиниця) – область, що створює суспільство і держава для книг і їх читачів з метою пізнання світу й освіти нації. Так і вислів «Бібліотека – скарбниця мудрості і знань» варто віднести до культурного текстового МЕМу (одиниця важливої для культури інформації), пов’язаного не тільки з традиційною паперовою культурою, а перш за все зрозумілою і стійкою репутацією бібліотеки.

Репутація є цінним нематеріальним активом бібліотеки. І це факт. Особливо сьогодні у світі високих технологій, мобільності інформації та жорсткої конкуренції вона відіграє важливу доленосну роль у житті кожної бібліотеки в цілому. Репутація бібліотеки – це її впізнаване ім'я, її гарантії, надійність, кредит довіри. Мабуть, не випадково саме така репутація Бібліотеки, яка викликає довіру і спокій, стала основою для розкрутки бізнес-маркетологами бренду ресторанів і кафе «Бібліотека».

Багато людей в українському суспільстві визнають, що бібліотеки є важливим активом у розвитку людини, громади і країни, але є люди, які настирливо стверджують, що технології зробили бібліотечні послуги застарілими. Можна констатувати, що ці люди перебувають під впливом міфів. Один з них – Бібліотека не потрібна взагалі – все можна знайти в інтернеті. Але як свого часу телебачення не скасував театр, так і інтернет не зможе замінити бібліотеку. Уміння користуватися ресурсами інтернету – велике благо і велика вигода, але витягти для себе щось корисне з того, що недарма зветься павутиною, зможе тільки той, хто вміє знаходити, оцінювати та досліджувати потрібну інформацію. І немає на світі закладу, здатного краще, ніж бібліотека, навчити людину працювати з інформацією. Окрім цього, багатьом людям складно змінити своє ставлення до того, що плата за інтернет не дає права безкоштовно брати все, що там розміщено, і доступ до дійсно цінних освітніх, наукових ресурсів для одного приватного користувача коштує в середньому від 200 $ на місяць.

Всесвітня павутина, яка має вигляд всюдисущої «соціальної машини», де соціальні мережі становлять місця зустрічі, обміну, створення цінностей і знань для віртуальних спільнот, робить виклик кожній бібліотеці – про необхідність постійної присутності в електронній мережі. Розвиток інформаційних технологій і сучасних засобів телекомунікації, розширення інформаційного потоку ставлять перед бібліотеками завдання забезпечувати своїм користувачам доступ не тільки до традиційних послуг, але й до інформаційних ресурсів та продуктів в електронній формі – каталогів, довідкових та повнотекстових баз даних, періодичних видань, електронних бібліотек, інформаційних ресурсів мережі «Інтернет». Наявність бібліотеки в мережі – це впровадження документальної установи в інтернеті, затвердження свого місця в ланцюжку вартості знань, цифровий відбиток оцінки бібліотеки, її послуг і її змісту, а в результаті ми просто пропонуємо більше цифрового контенту, і це вже Електронна репутація. Практично це вихід за рамки професійних звичок і навиків. Для чого? Щоб руйнувати ще один міф – Бібліотекарі тільки книги видають. Так, ми бібліотекарі, ми любимо читати, ми завжди сприятимемо читанню і ми завжди популяризуватимемо читання. Ми прагнемо, щоб бібліотеки стали в найближчому майбутньому не тільки надійною «пасткою» для дорослих книголюбів, але й гарантованою приманкою для тих, хто ще не потрапив в полон читання. А ще ось як відповіли вінницькі бібліотекарі на питання «Для чого бібліотекарі хочуть всі книги світу?»:

• Для розуміння життя і підготовки до негараздів, розуміння, що ти щасливий.

• Щоб бібліотека була сучасним закладом, у якому постійна новизна.

• Для самозбереження бібліотеки і бібліотекаря.

• Вирівнювання можливостей для розвитку різних верств населення.

• Для розуміння облаштування життя в інших країнах.

• Для індивідуального інтелектуального розвитку кожного мешканця моєї громади.

Останнім часом ми всі бачимо, чуємо і читаємо, зокрема в ЗМІ, що бібліотеки – це набагато більше, ніж просто книги. Бібліотеки – це місця зустрічей, навчальні та надихаючі середовища, спільні простори для вироблення стратегій покращення життя в громадах, творчі й інноваційні центри та розважальні місця. У бібліотеках влаштовують хенд мейд і мейкерспейси, концерти й театральні вистави, танці й дискотеки, літературні вечори й творчі заняття, художні й книжкові виставки тощо. Але кожен день приносить нові виклики. Нині знову, як ніколи, актуальна тема захисту і просування бібліотечних інтересів. Адвокація – це таке просте слово, а от справжній сенс бібліотечної адвокації – довести всім, що бібліотеки для суспільства набагато важливіші, ніж прийнято думати сьогодні, і це величезні зусилля. Для бажаної адвокації необхідна ефективна комунікація з простим і зрозумілим повідомленням та хорошим знанням громадськості, а правилом поведінки для будь-якої бібліотеки сьогодні має стати гасло «Прояви себе!». У адвокаційній діяльності кожна бібліотека розповідає певну історію, вона адресована одній або кільком аудиторіям, і ця історія створює світ довіри. Колись Альфред Нобель сказав, що хороша репутація важливіша, ніж чиста сорочка. Сорочку можна випрати, а репутацію ніколи. Добре ім'я бібліотеки – величезний капітал, і кожному бібліотекарю потрібно своєю роботою намагатися його зберігати і примножувати.