Ковальчук Т.В.
В умовах розбудови незалежної України відбувається процес вироблення нових орієнтирів та концептуальних підходів до економічного і культурного розвитку держави. Невід’ємною частиною практичного здійснення національного і культурного відродження України є туристична справа, одним із головних завдань якої виступає глибоке пізнання історії, культури, багатовікових традицій, економічного розвитку певного регіону. І одним із таких регіонів нашої держави є Волинь.
Метою даної статті є аналіз розвитку туризму на території Волинського воєводства у міжвоєнний період.
Досліджувана тема є недостатньо вивчена в історичній науковій літературі. Науковий доробок сучасних вчених із даної проблематики обмежується публікаціями В.Дмитрука [1] та О.Завадської [2], у яких в основному подається загальна характеристика зародження туристичної справи на території Волині, а також аналізується діяльність польських туристсько-краєзнавчих товариств та їх внесок у розвиток туристичної справи на досліджуваній території. Основу джерельної бази даної праці складають матеріали Архіву Нових Актів у Варшаві [3], архівів Польської Академії Наук у Варшаві [4], путівники [5, 7, 9], статті у періодичних виданнях міжвоєнного періоду [8, 11] тощо.
Західна Волинь згідно із умовами Ризького мирного договору 1921 р. увійшла до складу Другої Речі Посполитої, а на її території було утворено нову адміністративно-територіальну одиницю – Волинське воєводство з центром у Луцьку [10].
Перед керівництвом польського уряду постало завдання якнайшвидшої колонізації, полонізації та інтеграції українських земель до складу Польської республіки. І одним із знарядь політики мав стати саме туризм.
Зародження туристичного руху на Волині науковці відносять до початку 20-х рр. ХХ ст., коли при установі «Дирекція робіт» у Луцьку була вперше введена посада референта з питань туризму[1, с. 24].
У 1925 р. при воєводській управі створено воєводську туристичну комісію. Даний підрозділ займався справами, пов’язаними із готельною справою, шляхами сполучення, доглядом за краєвидами і пам’ятками минулого тощо. У 1925–1926 рр. воєводську туристичну комісію очолював Ж.Пручнік, згодом дану посаду зайняв Ф.Ксєнжпольський [4].
Організація туризму на Волині здійснювалась як через загальнодержавні установи Польщі, так і воєводські. Значну роль у цій справі також відігравали різного роду польські туристичні організації та товариства. Найбільший внесок у розвиток туристичної справи на досліджуваній території зробили Волинське Краєзнавче Товариство і Опіки над Пам’ятками Старовини, Товариство Розвитку Східних Земель, Волинське Товариство Приятелів Науки, Польський Турінг Клуб [11, с.12–15] та ін. Діяльність усіх вищезгаданих товариств була спрямована на пропаганду та популяризацію туристичної галузі краю шляхом проведення численних екскурсій, організації різноманітних курсів з метою підготовки спеціалістів для сфери туризму, розробки туристичних маршрутів, а також видавництва путівників, листівок, буклетів, інформаторів, у яких описувалась туристична інфраструктура Волинського воєводства [2, с.84].
Територія волинського краю надзвичайно багата різноманітними туристичними ресурсами: культурними, архітектурними пам’ятками, природа та клімат сприяли розвитку туристичної справи. У досліджуваний період за допомогою різноманітних туристичних та краєзнавчих товариств та організацій, воєводського управління здійснювались їх реставрація та охорона [113 с.20].
Таким чином, можна зробити висновок, що туристична справа на Волині зародилась у міжвоєнний період, коли дана територія перебувала у складі Польської республіки. Незважаючи на те, що діяльність більшості туристичних товариств та організацій була тісно пов’язана з основними векторами внутрішньої політики Другої Речі Посполитої, внесок їх у розвиток туристичної галузі волинського регіону значний та вагомий. Волинь протягом усіх років приваблювали туристів своїми історичними, культурними, сакральними та архітектурними пам’ятками, прекрасними краєвидами та пейзажами.
Література
1. Дмитрук, В. Зародження туристичного руху на Волині / В.Дмитрук // Минуле та сучасне Волині та Полісся : Ковель та ковельчани в історії України та Волині. – Луцьк, 2003. – С. 24–25.
2. Завадська, О. Туризм як один із напрямків діяльності краєзнавчих товариств у 1921–1939 рр. на території Волинського воєводства / О.Завадська // Волинь: історія і сучасність Жидичин крізь віки. – Луцьк, 2007. – С.82–89.
3. Archiwum Akt Nowych w Warzsawie, Dział «Administracja ogólna», Zespoł 311 «Ministerstwo Robót Publichych w Warzsawie», Sygn. 1–2 «Rozporządzenia, okólniki, komunikaty, zawiadomienia».
4. Archiwum Polskiej Akademii Nauk w Warszawie, Dział «Archiwa prywatne i spuścizny», Zespoł 210 «Mieczysław Orłowicz (1881–1959; krajoznawsto)», Sygn. 1 «Działacz społeczny, pracownik Głównego Komitetu Kultury Fizycznej i Turystyki, Ministerstwa Robót Publicznych, Ministerstwa Komunikacji».
5. Hoffman J. Przewodnik po Wołyniu. / J. Hoffman. – Warszawa: Związek polshkih towarzystw turystycznyh, 1938. – 67 s.
6. Informator turystyczny. – Warszawa: Nakładem Związku Polshkih Towarzystw Turystycznyh w Polsce, 1932. – 265 s.
7. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu / M.Orłowicz. – Luck: Nakl. Wołyńskiego towarzystwa krajoznawczego i Opieki nad zabytkami przeszłości, 1929. – 380s.
8. Orłowicz M. Turystyka w Polsce w 1921 roku / M.Orłowicz. // Ziemia. – № 3. – 1922. – S.94–100.
9. Przewodnik po Polsce w 4 tomach: Polska Południowo-Wshodnia [pod. red. S.Lenartowicz]. – Warszawa: [b.n.w.], 1937. – T.2. – 540 s.
10. Traktat pokoju między Polską z Rosie i Ukraine. – Warszawa–Lwów: Drukarnia w Gywińskiego w Warszawie, 1921. – 95 s.
11. Wiadomości turystyczne: Województwo Wołyńskie. – 1932. – Nr. 1. – rok. II. – Styczeń – 25 s.
