Бас О.І.
Краєзнавство України має знати кожен її громадянин, який поважає себе. Все більше людей усвідомлюють це. Тому, коли подорожують різними областями України, цікавляться історичними об’єктами, традиціями, фольклором, кухнею, виробами місцевих майстрів тощо. На жаль, на Вінниччині більшість історичних об’єктів знаходяться у жалюгідному стані, до того ж можна пройти і не звернути на них уваги, оскільки поряд відсутні інформаційні блоки.
Згадую, коли у нас працював волонтер з Корпусу Миру США в Україні, ми організовували програму відпочинку для американців в с. Терешки. Тоді ж була зустріч із місцевими учителями. І було запитання волонтеру: чому ви, американці, багаті, а ми, українці, бідні. Замість відповіді почули його запитання: чи знаєте і цінуєте ви історичні надбання рідного краю і як саме? І виявляється, що ми дійсно надто мало знаємо про свою батьківщину. Начебто взагалі історію країни знаємо, а от які події відбувалися саме в цій місцевості, її околицях чи області – мало хто знає. Адже саме на основі збереження місцевого краєзнавства і формується стержень особистості, впевненість у правильності вибраного життєвого шляху та подальшої діяльності, гордість за країну та її народ.
Щоб ознайомити вінничан ближче з історією та традиціями нашого краю, ми спільно з обласним державним телебаченням ВДТ-6 у 2006 році започаткували проект “Народні перлинки з бабусиної скриньки”. Перші чотири передачі вийшли за фінансової підтримки обласного управління внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю.
Взагалі ж – це телепередача, яка виходить щомісяця по 20 хвилин і складається із чотирьох основних рубрик:
· “Відлуння минулого”. Це знайомство з населеним пунктом Вінниччини, його історико-культурними і архітектурними пам’ятками, традиціями та обрядовими святами, побутом і стародавніми промислами місцевого народу.
· “Легенди рідного краю”. Рубрика висвітлює легенди та перекази з вуст старожилів (походження назви: села, річки, джерела, гори, долини, яру та ін.).
· “Бабусин рецепт”. Це розважально-пізнавальна рубрика. Знана кухарка села ділиться рецептами приготування страви, притаманної саме цій місцевості.
· “Зелений рай”. Замальовка про мальовничу природу даної місцевості.
Як бачите, ми хочемо показати не лише окремо взяте народне свято, а намагаємось копнути глибше і взяти більше, щоб показати взаємозв’язані компоненти формування місцевої культури, історії, традицій, звичаїв та народної філософії. Адже наша Подільська Вінниччина надзвичайно багата народними премудростями.
Вже перші передачі одержали схвальні відгуки. Викладачам української мови цікаві діалекти сільських жителів. Дітям – легенди та казки місцевості. Міським жителям забажалося відвідати ті мальовничі краї, поспілкуватися з місцевими талановитими, мудрими, роботящими та шанованими господарями землі. Люди побачили, наскільки унікальними є наші подільські села.
У 2007 році ми почали розробку туристичного маршруту “Золоте кільце Поділля”. Розпочинається він у м. Бар, яке розташувалось на лівому березі річки Рів. У містечку та районі з 2000 року громадською організацією ведеться робота з розвитку сільського зеленого туризму. Тому тут є люди, які вже себе випробували у сфері надання послуг туристам. Є агросадиби, які готові надати послуги з проживання та харчування до 40 осіб. Місту Бар понад 600 років. То ж багате воно на історичні та культурні об’єкти, має цікаву легенду щодо виникнення, відповідно воно відзначене на карті туристичних маршрутів України, співпрацює із закордонними партнерами. До об’єктів відвідування будуть входити: руїни замку польської королеви Бони Сфорци (колишня “неприступна фортеця Бар”, де відбулась битва військ М.Кривоноса з польсько-шляхетськими військами), монастир кармелітів (XII ст.), що пізніше став православним Покровським монастирем, а на сьогодні – римо-католицький монастир сестер Бенидиктинок, Домініканський костьол Святого Миколая (1811 р.), Успенська церква (1757 р., будиночок, у якому жив видатний український письменник Михайло Коцюбинський, виставка-продаж виробів народних майстрів.
Наступним пунктом туристичного маршруту буде с. Кармалюкове Жмеринського району. Сама назва села говорить про зв‘язок із життям та діяльністю відомого керівника антикріпосницького руху на Поділлі Устима Кармалюка. Об'єкти відвідування: музей Устима Кармалюка, камінь-скеля на місці хати Кармалюка, Кармалюкові стежки у лісі, його печера, липова алея, лінія оборони Монштейна.
Пролягає туристичний маршрут і через смт Браїлів. Селище відоме палацом та парковою зоною баронесси, відомої меценатки Надії Філаретівни фон Мекк, в якому у 1878-1888 роках жив і творив великий музичний геній – Петро Ілліч Чайковський. І другий об'єкт – це жіночий православний монастир.
Далі розкинулось ще одне історичне село – Северинівка. У колишньому маєтку Северина Орловського (на сьогодні там розмістився лікувально-профілактичний санаторій) ще зберігся каретний двір, тому подорож далі варто продовжити бодай на бричці до музею та пам’ятника Шевченку, парком відвідати залишки системи старовинного водопроводу та підземного ходу до с. Мальчивці, рекреаційну зону на березі річки Рів. А ще увагу привертає старовинний водяний млин, який може стати музеєм-харчевнею з гарним видом на плесо річки Рів та станцією човнів. Тут туристи зможуть скуштувати старовинні страви місцевого виробництва у супроводі місцевого фольклору, покататися на човнах.
Подорож продовжується до сусіднього села Чернятин. Тут передбачається відвідування палацу Святославського, припалацового парку з “дубом Пушкіна”, екскурсія та дегустація на місцевому пивзаводі. Потім повернення через Маньківці до міста Бар.
Маршрут поки що існує лише на папері. Адже, щоб його запропонувати для широкого кола туристів, потрібно привести до порядку дороги, музеї, відпочинкові зони та туалети, вказівники, тощо.
Можна багато створити цікавих відпочинкових програм та туристичних маршрутів, але шкода, що у наших сільських бібліотеках дуже рідко можна знайти українську літературу саме про місцеве краєзнавство. І це ускладнює ініціативу ентузіастів до відродження та збереження місцевих культурних надбань. Наші господарі Гостинних Садиб, як можуть, власними зусиллями збирають місцеві історії, легенди та перекази, аби розповісти туристам про унікальність кожного куточка рідної землі.
