Кокус В.В.
У 20-х – 30-х роках ХХ ст. галузеві природничі дослідження в Україні зазнали справжнього ренесансу. Широкий розмах галузевих досліджень знайшов своє відображення в узагальнюючих працях з геології, кліматології, гідрології, геоботаніки та інших наук. У регіонах детальні природничі дослідження у цей час проводили численні краєзнавчі товариства та кабінети з вивчення природи. На початку січня 1929 року в Україні працювало 51 краєзнавче товариство в 32 округах.
На початку 1924 року на базі Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, що діяло при Всеукраїнській Академії наук, розпочав роботу Кабінет виучування Поділля, який об`єднав навколо себе понад 30 відомих дослідників і краєзнавців з Вінниці, Кам`янця-Подільського, Києва та інших міст України. Першочерговим завданням Кабінету стало об`єднання зусиль як професійних вчених, так і аматорів-краєзнавців у всебічному дослідженні регіону в історичному, географічному, природничому та господарському аспектах [3].
Першими науковими консультантами Кабінету стали М.І.Безбородько, Л.Г.Данилов, О.О.Савостьянов та інші. Керівником було призначено професора А.І.Ярошевича. Свою діяльність Кабінет виучування Поділля розгорнув у чотирьох напрямах: вивчення пам`яток старовини, мистецтва та природи, бібліотечно-бібліографічна робота, науково-освітня та методична робота [5].
У рамках комплексного дослідження території Поділля було започатковано видання стислої “Енциклопедії поділлєзнавства”. За п’ять років існування Кабінетом було видано 26 книг, що стосувалися різних аспектів життя краю. Третина з них була присвячена вивченню природи регіону. Крім того, до друку було підготовлено ще кілька цікавих праць, але за браком коштів вони так і не побачили світ.
На засіданні Президії Подільського губвиконкому 7 жовтня 1924 року у Вінниці був відкритий губернський відділ Укрмету, який очолив професор Л.Г.Данилов. У квітні 1924 року Л.Г.Данилов увійшов до колегії наукових консультантів Кабінету, одразу став одним з найактивніших його діячів. Підсумком копіткої праці вченого стала книга “Клімат Поділля” (1924), видана у рамках “Енциклопедії Поділлєзнавства”. На підставі даних спостережень місцевих метеорологічних станцій та за літературними джерелами Л.Г.Данилов дав загальну характеристику клімату Поділля. Вчений є також автором методики довгострокових прогнозів погоди [7].
Активно співпрацював із Кабінетом виучування Поділля дослідник флори Вінниччини О.О.Савостьянов. Потяг до досліджень, наукові інтереси вченого задовільнялися виконанням замовлень Подільського губвиконкому. У 1925 р. Кабінетом була опублікована праця О.О.Савостьянова “Дика рослинність Поділля”. У цій книзі автор дав загальну характеристику природних умов краю, описав основні типи рослинності, провів ботанічне районування території Поділля [8].
Вивченням флори Вінниччини займався і науковий консультант Кабінету виучування Поділля М.П.Білозір. На основі польових досліджень ним був складений список диких та культурних рослин, зокрема рідкісних, який містив до 1200 видів. Упродовж 20-х років ХХ ст. дослідником був зібраний детальний гербарій подільської флори, дублети якого зберігаються в гербарії Московського державного університету. У 1929 році Кабінет виучування Поділля планував видати монографію М.П.Білозіра “Флора Надбожжя”, у якій зроблено опис 1300 видів рослин регіону, розглянуто їх господарське значення. Але через брак коштів ця праця так і не побачила світ [2].
М.П.Білозіру належить також кілька статей, присвячених вивченню ентомофауни Вінниччини. У “Збірнику праць Зоологічного музею” (1931) ним була опублікована стаття “Mатеріали до лепідоптерофауни Поділля”. У ній автор на основі власних п’ятирічних досліджень ентомофауни регіону, а також матеріалів отриманих від співробітників міколого-ентомологічного пункту Вінницького насіннєвого заводу склав детальний систематичний список лускокрилих Поділля, що включав 572 види.
Член Кабінету виучування Поділля М.І.Безбородько упродовж 1922-1923 рр. провів детальну геологічну розвідку корисних копалин Гайсинського та Тульчинського округів, серед яких були каолін, вапняки, графіт, торф та ін. За дорученням Губернської планової комісії у 1924 р. ним була складена карта корисних копалин Поділля. У середині 20-х років ХХ ст. М.І.Безбородько вивчав геологічну будову околиць Вінниці. Він виявив і дослідив тут серію докембрійських порід, яку назвав “вінницити” [4].
Гідрологічні дослідження Східного Поділля проводив науковий консультант Кабінету виучування Поділля О.О.Чередніков. У 1926 році він підготував нарис про внутрішні води Вінниччини, який увійшов до плакату “Опис Вінницької округи”. У цьому нарисі О.О.Чередніков окреслив перспективи використання внутрішніх вод регіону, охарактеризував морфологію подільських річок та їх господарське значення. Автор, в залежності від характеру річок та їх значення в господарстві, виділив у межах округи два гідрологічні райони – північний та південний.
На запрошення Кабінету в липні 1929 року до Вінниці прибула комісія лісознавців на чолі з професором Київського сільськогосподарського інституту Д.Д.Шевчуком. Завданням цієї експедиції було з'ясувати сучасний стан лісів, скласти карту лісів, визначити шляхи раціонального використання лісових ресурсів. Упродовж чотирьох місяців комісія проводила експедиційне обслідування лісів Вінницької округи. За результатами експедиції планувалося випустити монографічний опис “Ліси Вінницької округи” з додатком карти лісів Вінниччини [5].
У червні 1929 року Президія ВУАН, схваливши досягнення Вінницької філії ВБУ та Кабінету виучування Поділля, згідно з п’ятирічним планом науково-дослідної роботи ВУАН вирішила реорганізувати ці установи в науково-дослідний інститут вивчення Поділля у системі Академії наук. До їх складу повинні були входити лабораторії, музеї, видавництва, бібліотеки, ботанічний сад, метеорологічна станція [6].
Після арешту у 1929 році В.Д.Отамановського Кабінет виучування Поділля було розформовано, почалася чистка фондів Вінницької філії ВБУ від “контрреволюційної літератури”, що призвело до згортання її краєзнавчої роботи. Припинили діяльність краєзнавчі товариства у Тульчині, Могилеві - Подільському, Кам’янці-Подільському та інших регіонах Поділля [1].
У середині 30-х років ХХ ст. значну частину дослідників і краєзнавців Кабінету було репресовано. Жертвами сталінських репресій, крім В.Д.Отамановського, стали М.І.Безбородько, О.В.Красівський, В.П.Храневич, А.І.Ярошевич, О.О.Чередніков та ряд інших. Доля деяких з них досі залишається невідомою.
Література
1. Гальчак, С.Д. Краєзнавство Східного Поділля / С.Д.Гальчак. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 144 с.
2. Кабінет для виучування Поділля // Продукційні сили України. – 1929. – № 3. – С.53-56.
3. Кароєва, Л.Р. Валентин Дмитрович Отамановський / Л.Р.Кароєва, Л.М.Шпильова // Подільська старовина: наук. зб. на пошану вченого і краєзнавця В.Д.Отамановського. – Вінниця, 1993. – С. 6-13.
4. Лазаренко, Є.К. Мінералогія Поділля / Є.К.Лазаренко, Б.І.Сребродольський. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – С. 8-10.
5. Отамановський, В.Д. Праця та стан Вінницької філії Всенародної бібліотеки України та Кабінету виучування Поділля на 1 травня 1929 р. / В.Д.Отамановський // Вісті ВУАН. – 1929. – №5/6. – С.126-130.
6. Петрикова, В.Г. Роль В.Д.Отамановського в організації краєзнавчих студій на Поділлі / В.Г.Петрикова // Тези доп. ХІІІ Вінниц. обл. іст.-краєзн. конф. – Вінниця, 1994. – С.71-72.
7. Півошенко, І.М. Клімат Вінницької області / І.М.Півошенко. – Вінниця, Віноблдрукарня, 1997. – 240 с.
8. Савостьянов, О.О. Дика рослинність Поділля / О.О.Савостьянов. – Вінниця: Віндерждрук ім. В.І.Леніна, 1925. – 71 с.
