Морозова Н.І.
Краєзнавча діяльність бібліотеки має глибокі корені та гарні традиції, напрацьовані багатьма поколіннями бібліотечних фахівців. Значне пожвавлення цієї роботи ми з Вами спостерігаємо впродовж двох останніх десятиліть, з часу проголошення незалежності України. Краєзнавча функція не лише публічних, але й наукових бібліотек є на сьогодні пріоритетною, ми це розуміємо і успішно розвиваємо та удосконалюємо цей напрямок роботи. Спеціалізований підрозділ, що має сучасну назву “відділ літератури та інформації з питань краєзнавства”, який діє у бібліотеці з 1981 року, покликаний не лише збирати по крупинках всю інформацію про край, відображати її в довідково-бібліографічному апараті, репрезентувати ці матеріали за допомогою друкованих та мультимедійних засобів усьому світу, заповнюючи український сегмент у мережі Інтернет, але й координувати цей важливий напрямок роботи з іншими структурними підрозділами обласної наукової бібліотеки, книгозбірнями області та всіма зацікавленими партнерами.
Краєзнавча діяльність – одна з пріоритетних сфер роботи універсальних загальнодоступних бібліотек регіонального і місцевого рівнів. В умовах розбудови суверенної України соціальна значущість краєзнавчої діяльності бібліотек (КДБ) зростає. Створюються об’єктивні передумови для відродження кращих традицій українського бібліотечного краєзнавства, системного розвитку всіх його складових: науки, практики, освіти, управління, преси. Показово, що одним з перших нормативних документів у галузі бібліотечної справи незалежної України стало «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» (1991 р.), в основу якого було покладено сучасну концепцію бібліотечного краєзнавства.
Нещодавно ми отримали проект нового Положення про краєзнавчу діяльність бібліотек, в якому закріплені основні завдання і функції цього важливого напрямку роботи. Наше завдання ознайомитися з ним, при потребі зробити зауваження та внести зміни і доповнення, або підтримати у пропонованій редакції.
Для формування фонду краєзнавчих документів нашої бібліотеки, як ні для жодного іншого, характерний досить широкий видовий склад, головним критерієм відбору якого є звичайно ж відомості про край і який включає документи від фундаментальних часописів, книг ХІХ століття до невеликого розміру неопублікованих матеріалів.
Що ж нового з’явилося в останні роки? Перш за все, важливим джерелом поповнення фонду є обласні програми підтримки місцевих авторів, за рахунок яких бібліотеки щорічно отримують твори письменників-земляків та інші видання про край з різних галузей знань.
Як відомо, вагоме місце займає фонд місцевих видань, або обов’язковий примірник документів, що виходять на території регіону. Для найбільш повного укомплектування цими виданнями, ми тісно співпрацюємо з видавництвами і видавничими організаціями. Уже традиційно, в рамках відзначення Всеукраїнського дня бібліотек, влаштовуємо виставки нових друків місцевих видавництв. У цьому році така виставка – продаж проходила 30 вересня і з нею мали змогу не тільки ознайомитися учасники обласного свята –представники з усіх районів області, але й закупити необхідні видання та укласти з видавництвами відповідні договори на придбання продукції за безготівковий рахунок.
Крім творів друку, матеріалів на електронних носіях, останнім часом ми почали збирати спогади очевидців різних важливих подій нашої історії, поступово використовувати метод “усної історії”. Прикладом цьому можуть слугувати спогади вінничан – очевидців Голодомору 1932-1933 років, учасників Великої Вітчизняної війни, які є в рукописному вигляді, неопубліковані матеріали в електронному вигляді.
Вартий уваги, започаткований у минулому році бібліотекою спільно з обласною організацією Національної спілки письменників України, на основі двостороннього договору про творчу співпрацю, новий проект – створення Фонду особового походження. Розроблене відповідне Положення, зроблено перші кроки в реалізації даного проекту, зокрема, опрацьовано та описано окремі документи з історії діяльності обласної письменницької організації, членів НСПУ Михайла Каменюка та Юрія Боярунця. Робота над упорядкуванням Фонду дала можливість виявити неопубліковані матеріали, які розширять інформацію про діяльність письменників-земляків. Цікавим нам видається листування М.Каменюка, який здійснив переклад українською мовою роману “Життя і дивовижні пригоди солдата Івана Чонкіна” з автором книги, відомим письменником В.Войновичем.
Крім письменницької організації, ми тісно співпрацюємо з громадськими краєзнавчими організаціями, зокрема, обласною організацією “Поділля” (голова – Ю.В.Легун), обласною організацією Всеукраїнської спілки краєзнавців України (голова – С.Д.Гальчак) та іншими.
Нові можливості для вдосконалення краєзнавчої діяльності відкриває активне впровадження у бібліотечну галузь України в середині 1990-х рр. комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Зараз більшість обласних універсальних наукових бібліотек , а також багато місцевих публічних бібліотек, зокрема районних і міських мають комп’ютерну техніку, підключені до глобальної мережі Інтернет. Це дає підстави стверджувати: українські бібліотеки майже десятиріччя працюють у новому електронному середовищі; крім того, електронне середовище, вимагає певного корегування сучасної концепції бібліотечного краєзнавства в цілому та визначення стратегічних напрямів розвитку краєзнавчої діяльності бібліотек зокрема.
Модернізація бібліотек України створює сприятливі умови для системного розвитку краєзнавчої діяльності бібліотек, переходу від традиційної до електронної парадигми її розвитку. Комп’ютерні і телекомунікаційні засоби впливають на всі напрями краєзнавчої діяльності:
- удосконаленні складу краєзнавчих ресурсів (залучення до краєзнавчого фонду електронних довідкових, енциклопедичних, рідкісних краєзнавчих та місцевих періодичних видань, представлених в Інтернет бібліотечними, книговидавничими, книготорговельними установами;
- координацію обміну краєзнавчою інформацією (поповнення бібліотек традиційними й електронними ліцензованими документами) ;
- підвищенні якості та доступності краєзнавчих ресурсів(створення електронних краєзнавчих бібліотек і колекцій);
- покращенні зберігання краєзнавчої інформації тощо.
Другим важливим напрямом удосконалення складу краєзнавчих ресурсів бібліотек є створення нових, оригінальних електронних краєзнавчих продуктів, безпосередньо призначених для розміщення в мережі Інтернет або публікації на дисках. Зараз з’являються мультимедійні документи, що поєднують у собі бібліографію, тексти, прізвища укладачів, оригінальні матеріали, образотворчий ряд і різні мультимедійні додатки. Це має особливе значення для краєзнавства та як існує перспектива створення тематичної, бібліографічної, персональної мультимедійної продукції краєзнавчого змісту: картографічні видання про край, його екологію, історію місцевих бібліотек, музеїв, архівів, про видатних діячів краю та ін.
Третя можливість удосконалення складу краєзнавчих ресурсів – це створення вторинних електронних документів краєзнавчої тематики: дайджести, оглядово-аналітичні документи, віртуальні путівники, веб-сайти, бібліографічні, реферативні, фактографічні, адресно-довідкові, персональні, та електронні БД, що є результатом інтелектуальної діяльності бібліотечних фахівців, складовою краєзнавчих фондів, до яких надається вільний доступ користувачам через локальні і глобальні мережі.
Саме тому наша бібліотека творчо працює у напрямку створення електронних продуктів. Краєзнавча діяльність в останнє десятиліття найбільше трансформувалася у створенні краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату. На зміну традиційному картковому каталогу, тематичним картотекам прийшли власні інформаційні продукти, створені бібліографами бібліотеки, це, перш за все, електронний каталог, електронні бази даних краєзнавчого характеру. Важливим джерелом вивчення історії і сьогодення нашого краю є “Вінницький інформаційний портал”, який ведеться спільно обласною науковою та центральними районними бібліотеками області. Відрадно, що більшість учасників цього проекту подають матеріали у електронному вигляді, що забезпечує більшу чіткість і оперативність наповнення ВІПу.
Ми упорядковуємо і зберігаємо всю зафіксовану краєзнавчу інформацію, намагаємося досягти найбільшої повноти відображення даних про край, новими матеріалами поповнюються аналітична база даних “Література про Вінницьку область”, (активну участь в цій роботі беруть також центральні районні бібліотеки), БД “Персоналії”. Впродовж останніх років наповнюється новими матеріалами ЕБД “Календар”. Окремо існує і систематично поповнюється новими записами БД “В.Стус”, яка створювалася в ході підготовки фундаментального науково-допоміжного покажчика із серії “Наші видатні земляки”, присвяченого 70-річчю від дня народження письменника-земляка, Героя України В.С.Стуса “Постать Василя Стуса над плином часу”. До слова, цей посібник рекомендований обласною експертною радою до друку і виданий за кошти обласної державної адміністрації накладом 1000 примірників.
Схвальну оцінку науковців, літературознавців, краєзнавців, бібліотечної спільноти отримали нові видавничі проекти бібліотеки. Передусім, це – альманах “Подільський книжник”, перший випуск якого також вийшов за сприяння облдержадміністрації і став цікавим джерелом вивчення історії книги та книгодрукування на Поділлі, вміщує дослідження унікальних книжкових раритетів, колекцій, у тому числі з фондів обласної наукової бібліотеки. До друку підготовлено і ІІ-й випуск альманаху, який незабаром побачить світ.
Гарним помічником туристичних організацій Вінниччини, краєзнавців, гостей міста і області став двомовний краєзнавчий довідник - алігат “Вінниччина туристична”. Не менш цікавим є й диск, виготовлений фахівцями бібліотеки. Видання упорядковане і підготовлене до друку нашою бібліотекою, але були використані матеріали, надані районами. Тому це ще один із прикладів корпоративного співробітництва бібліотек, істориків, краєзнавців, громадських організацій та представників місцевої влади, яке дає позитивні результати.
Яскравим прикладом співпраці обласної наукової бібліотеки та Державного архіву Вінницької області може бути біобібліографічний покажчик “Творець архітектурної історії Вінниці початку ХХ століття”, присвячений 150-річчю від дня народження архітектора Г.Г.Артинова з електронним додатком архівних матеріалів.
Що стосується збереження кращих традицій, то можна зазначити, що починаючи з 1971 року, бібліотекою підготовлено низку бібліографічних посібників із уже вище згаданої серії “Наші видатні земляки”. Крім Артинова, посібники цієї серії у поточному році приурочувалися поету, літературознавцю, професору ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського А.М.Подолинному, відомому письменнику важкої долі В. Забаштанському, який незабаром вийде з друку. Започатковано серію “Творчі імена Вінниччини”, в якій вийшов покажчик, присвячений поетесі, педагогу, журналісту Світлані Травневій. Слід констатувати, що до видавничої діяльності бібліотеки долучаються провідні науковці, письменники, які виступають не лише консультантами, але й співавторами видань, науковими консультантами, готуючи фундаментальні вступні статті та надаючи різні цікаві матеріали.
Популяризація краєзнавчих документів та відомих постатей здійснюється різними формами роботи, включаючи соціокультурну діяльність, зокрема бібліотечні виставки, літературно-мистецькі вечори, традиційні Стусівські читання, засідання літературно-мистецького клубу “Птах душі”, презентації нових книг місцевих авторів. Хочу звернути Вашу увагу, що крім відомих письменників, у полі зору бібліотеки були і початківці.
Ми пишаємося тим, що бібліотека неодноразово ставала своєрідним місточком, який давав молодим талантам путівку у велике творче життя. Сприяли цьому, у значній мірі, презентації книг, зокрема, Оксани Лашко, Татіани Комарової, Дани Кваші та інших авторів.
Я зупинилася лише на окремих аспектах краєзнавчої діяльності бібліотеки. В ході роботи нашого форуму, ми матимемо змогу поділитися кращими надбаннями, обмінятися думками, можливо подискутувати, а також намітити шляхи подальшого співробітництва у цій важливій справі. На минулій конференції, яка відбулася два роки тому, були прийняті досить солідні рекомендації, передбачені на тривалу перспективу, тому ми повинні взяти їх за основу і докласти зусиль до їх реалізації, а також ініціювати розробку нової Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2020 року.
Маючи значний багаж наукових досліджень, інших напрацювань краєзнавчого характеру, наша бібліотека уже неодноразово ставала місцем проведення науково-практичних конференцій регіонального, всеукраїнського та міжнародного значення, і, сподіваюся, що це стане доброю традицією, адже ми відкриті для спілкування, співробітництва з усіма, кому не байдуже чи знатимуть наші сучасники та прийдешні покоління свій край, чи збережуть історичну пам’ять свого народу, чи матимуть уяву, хто ми, якого роду, племені.
Дякую за увагу!
