Слободян Л.М.
«Ти гідний край людей своїх великих»
Значне місце у розвитку краєзнавства у цілому займає літературно-мистецьке краєзнавство, яке включає в себе :
— дослідження про історію розвитку літератури і мистецтва рідного краю;
— відомості про письменників і митців, які народилися на Крижопільщині;
— інформацію про літературні та періодичні видання Крижопільського району;
— історію письменницьких і мистецьких організацій краю, їхнє місце у загальноукраїнському житті.
Щедра Крижопільська земля подарувала світу багатьох видатних поетів, прозаїків і митців. Завдяки їм ми маємо можливість досліджувати літературу і мистецтво рідного краю.
Наш славетний земляк Микола Петрович Трублаїні народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанці. На його батьківщині встановлено погруддя і відкрито музей. У 1966 р. засновано щорічну обласну літературну премію ім. Миколи Трублаїні, відкрито йому пам'ятник у Ровеньках Луганської області.
Багато його творів присвячено експедиціям на північ: "На морі", "Літке", "На півночі", "Ангара", повість "Лахтак" – про героїчне життя радянських полярників. Саме тут, на півночі, гартувалися характер і воля письменника.
Ім’я Андрія Пилиповича М’ястківського за своєю поетичною яскравістю знаходиться у першому ряду найталановитіших володарів художнього слова. Народився він 14 січня 1924 року в селі Соколівка Крижопільського району.
Всі його книги – це відображення життєвої біографії, це подароване людям натхнення. Здобуток Андрія М’ястківського нараховує близько 50 книг, серед яких роман "Жито на камені", повість "Вирій", книжка новел та образків "При світлі соняшників". Помер письменник 17 листопада 2003 р.
Село Соколівка знаходиться поряд із селом Заболотним, де в 1936 році народився Микола Олександрович Рябий. Видав чимало книг, серед яких – романи "Берег", "Вікна", "Земледухи", "Облава на озброєного вовка".
Яскрава зірка Анатолія Агафоновича Бортняка засвітилася на Тростянеччині 27 квітня 1938 року, але дитинство і юність його проминули на Крижопільщині в с. Жабокрич. Анатолій Бортняк – автор багатьох ліричних і гумористичних збірок, лауреат літературних премій ім. Михайла Коцюбинського (1980), В. Сосюри (1985), С. Олійника (1992), О. Копиленка.(1987), «Срібний Еней»(1993), С. Руданського (1995), Є. Гуцала (2003). Більшу частину свого творчого життя провів у Вінниці. 22 липня 2009 р. А.Бортняк помер.
Майстер веселого слова – Микола Іларіонович Баранчеєв. До нас, у Крижопіль, доля занесла поета-гумориста у 1931 році, де він працював на посаді секретаря районної редакції. Микола Баранчеєв теми для своїх гумористичних віршів-замальовок брав із глибин життя. Його твори схожі на народні переспіви, і з впевненістю можна сказати, що більшість із них народні колективи з радістю взяли б у свій репертуар. При підтримці видатного гумориста Степана Олійника була видана збірка гуморесок М. Баранчеєва "Весела прополка".
Володимир Олександрович Яворівський – прозаїк-публіцист, автор багатьох книг, оповідань і повістей, гострих правдивих публікацій і передач про насущні проблеми народу. Він – людина, яка сприймає чужий біль, наче свій, яка нещадно громить ворогів демократії. Володимир Яворівський – лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, депутат Верховної Ради України.
«У творчих пошуках селекції та жанрів» – саме так можна охарактеризувати Миколу Яковича Завального. За освітою агроном. Наділений талантом поета і художника. Найбільш відомі його книги: «Гарні чоловіки»(1993), «Як козаки були моряками»(1996), «Постріли на кордоні»(2001), «Іменем Богдана»(2006).
У сузір'я крижопільських поетичних Стожар увійшли яскраві зірки поетичного слова. До них належать Павло Мирончук (1915), Микола Музичко (1933), Михайло Йосипенко (1934), Микола Сиротюк (1915), Григорій Хом'як (1929), Михайло Цехмейструк (1920), Микола Гринчук (1935).
Поезія та жінки – це завжди хвилююча тема. Їх поезія, як пісня. І коли прислухаєшся до кожного слова, здається, то не слова, а промені золотого сонця, що торкаються ніжно струн душі.
Мабуть, на такій поезії виховувалися і поетеси нашого Крижопільського краю: Наталія Струтинська, Ольга Лук'яненко, Олена Гандзюк.
Як не полюбити той світ, до якого запрошує Наталія Іванівна Струтинська у своїх віршах. Першого свого вірша поетеса написала у шкільні роки. А хто прочитає збірки "Освідчення" та "Прогулянка під дощем", ще раз пересвідчиться у непересічному таланті чудової жінки.
Гандзюк Олена Володимирівна – авторка поетичних збірок «Зелена заметіль» (1996), «Ріка любові» (2006).
Ольга Лук’яненко відома збіркою поезій «На прощу до реліктів».
Бібліотека як один із осередків літературно – мистецького краєзнавства залучає користувачів до вивчення творчості авторів, митців, які писали про рідний край, чи творили в ньому. З цією метою в Крижопільській централізованій бібліотечній системі проводяться різноманітні зустрічі, вікторини, літературні вечори, поетичні години, анкетні опитування. Зокрема, літературна година «Я – жінка, я – травинка, я – царівна», присвячена Олені Гандзюк, вечір пам’яті «Бортнякова весна», вечір - зустріч з письменниками Вінниччини «Поетів сяючий гурток», літературно – мистецьке свято «Море кличе відважних», присвячене М.П.Трублаїні, виставка літератури «Та добра слава про Крижопіль в народі житиме віки», перегляди літератури «Знайомтесь, нові книги», «Поезія – відлуння у душі», «Автори – бібліотеці, бібліотека – читачам», де представлені книги з автографами письменників рідного краю. До кожної ювілейної дати письменників краю та діячів мистецтва видаються рекомендаційні списки літератури, випускаються стіннівки: «Гідний син Крижопільського краю» (до 70–річчя від дня народження М.О. Рябого), «Штрихи до портрета Анатолія Бортняка» (до 70-річчя від дня народження), «Таємниця вогню творчості А.П.М’ястківського» (до 85-річчя від дня народження), «Оглянься з осені»(до 65-річчя від дня народження В.О.Яворівського), «Штурман далекого плавання» (до 100-річчя від дня народження М.П.Трублаїні).
Мистецьке Крижопілля представлене працями талановитих художників, а саме: Яна Засідателя, В.А.Тишецького, М.І.Матеішина.
Ян Засідатель народився 13 листопада 1833р. в с. Крикливець. Відомий полотнами «Рим. Руїни. Колізея.» (1860–і роки),«Українка»(1870), «Портрет князя Сангуша»(1875), «Жіночий портрет»(1876), «Портрет Якубовської»(1886) та ін.
Ім’я Валентина Антоновича Тишецького відоме далеко за межами селища, в якому художник живе та творить. Його роботи перебувають у багатьох куточках світу: Ізраїль, США, Канада, Італія. І цей перелік країн, де виставляються його полотна, можна продовжувати, бо Валентин Антонович є активним учасником обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. В його роботах відчутний дух нашого південного Поділля. Теми його полотен різноманітні – природа рідного краю, портрети, історичні місця, побутові сцени.
Центральна районна бібліотека постійно організовує виставки робіт митців краю.
У духовній скарбниці району одне із чільних місць належить рицарю музики –відомому маестро, керівнику Городківського духового оркестру Івану Вікторовичу Мазуркевичу. Із творчістю цього тонкого знавця духовного мистецтва знайомі не лише любителі музики області, а й далеко за її межами.
Працівники бібліотек району брали участь в організації музею І.В.Мазуркевича у с.Городківці. Бібліотекар Городківського сільського філіалу №2 являється екскурсоводом у музеї.
І сьогодні літературно-мистецьке Крижопілля має своє обличчя. Воно — прекрасне!
Література
1. А музика Вічна…: [про І.В.Мазуркевича, керівника Городківського духового оркестру] // Сіл. новини. – 1998. – 7 верес.
2. Андрущенко, В. Дивосвіт Валентина Тишецького: [митці нашого краю] / В. Андрущенко // Сіл. новини. – 1999. – 24 квіт. – С.3.
3. Вінницький обласний художній музей. – Вінниця : Консоль, 2008. – 148 с.
4. Гандзюк, О. Крижопільщина літературна: [про письменників Крижопільського району] / О.Гандзюк // Сіл. новини. – 2001. – 5 серп.
5. Гонта, В. У творчих пошуках – селекцій і журналів:[про М.Я.Завального – поета, журналіста, селекціонера] / В.Гонта // Сіл.новини. – 2003. – 24 трав.
6. З-над Божої ріки: літ. слов. Вінниччини / ред. і упоряд. А.М. Подолинний. – Вінниця : Континент-Прим, 1998. –480 с.
7. Народні майстри Вінниччини: довідник . – Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2009. – 120 с.
8. Чорна, З. Хто він, Ян Засідатель? / З.Чорна // Сіл. новини. – 1998. – 28 лист.